/
Author: Зерова М.Я. Морочковський С.Ф. Лавітська З.Г. Сміцька М.Ф.
Year: 1969
Text
АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Ак інститут ботаніки
ВИЗНАЧНИК ГРИБІВ
УКРАЇНИ
В П’ЯТИ ТОМАХ
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ РЕДАКТОР
акад АН УРСР
Д. К. ЗЕРОВ
ВИДАВНИЦТВ0 уковА думкд8
КИЇВ—1969
академія наук української рср
ІНСТИТУТ БОТАНІКИ
ВИЗНАЧНИК ГРИБІВ
УКРАЇНИ
том
АСКОМІЦЕТИ
КИІЬ — і
582
В92
У другому томі «Визначника грибів України* подано клас асковнх грибів
(А$сотусе(е$). Наведено характеристику класу, підкласів, порядків, найно-
віші класифікаційні схеми, ключі для визначення та діагнози порядків, родин,
родів,вадів і відомості про поширення видів на Україні. В кінці тома вмі-
щено покажчики латинських назв усіх таксонів, українських назв грибів і
рослин та інших субстратів, на яких виявлено гриби. Визначник добре ілюст-
ровано.
Розрахований на мікологів, фітопатологів, викладачів і студентів біологіч-
них факультетів університетів та сільськогосподарських і педагогічних вузів,
учителів середніх шкіл.
АВТОРИ ТОМА:
Докт. біол. наук |С- Ф- МОРОЧКОВСЬКИй|,
докт. біол. наук М. Я ЗЕРОВА, канд. біол. наук
3. Г. ЛАВЇТСЬКА, канд. біол. наук'М. Ф.СМІЦЬКА.
2-10-5
ПЕРЕДМОВА
У другому томі «Визначника грибів України» подано коротку характе-
ристику та систематичний огляд аскових грибів (клас Азсотусеіез), поши-
рених на території УРСР. До «Визначника» включено також деякі невідомі
па Україні види, які можуть бути виявлені на її території; подано ключі
для визначення та діагнози порядків, родин, родів і видів грибів, а також на-
ведено відомості з екології та поширення видів у різних рослинних зонах
та районах УРСР \ що зазначені на карті УРСР. Крім того, подано список
літератури, яку можна використати при більш поглибленому вивченні аско-
вих грибів.
Майже всі роди аскових грибів, введених до «Визначника», ілюстрова-
но рисунком виду, найбільш характерного для роду, іноді ж — рисунком
виду, не виявленого на Україні. Паразитні роди ілюстровано здебільшого
кількома рисунками.
При складанні другого тома «Визначника грибів України» за основу
прийнято систему Вердерманна (’МегсІегтапп), опубліковану в 1954 р. у
12-му виданні «Еп§1ег’$ ЗуІІаЬуз д. РПапгепїатіІіеп», яка є трохи модифіко-
ваною системою Гойманна (Оаитапп, 1949). Проте, на відміну від системи
Вердерманна, у «Визначнику» родину гіпокрейні (Нуросгеасеае) виділено в
окремий порядок гіпокреальні (Нуросгеаіез), а також введено родину калі-
цієві (Саіісіасеае) з видами, які не беруть участі в утворенні лишайників.
У діагнозах систематичних одиниць усіх категорій подано відомості
про конідійні стадії, що входять до їх циклів розвитку.
Рисунки виконали художники А. Г. Широков та М. А. Волинець.
1 Коли відсутні відомості про поширення гриба в певній рослинній зоні, зазначається
лише, що його виявлено в УРСР. Біля діагнозів видів, не виявлених на території України,
відомості про поширення відсутні.
КЛАС А8СОМУСЕТЕ8 — АСКОМІЦЕТИ
Аскоміцети, або аскові гриби, є найбільшим класом грибів, що налічує
близько ЗО—40 тисяч видів, серед яких є сапрофіти та паразити. Аскоміцети
мають велике економічне значення як збудники бродильних процесів, у
зв’язку з чим використовуються у виноробній, хлібопекарській та харчовій
промисловості, збудники хвороб сільськогосподарських рослин, плодових,
лісових дерев та чагарників, а також хвороб людини і тварин. Деякі аскові
гриби використовуються у фармацевтичній промисловості та медицині як
джерело антибіотиків, вітамінів тощо. Серед аскоміцетів відомі й водні гри-
би — сапрофіти і паразити водних нижчих та вищих рослин.
Численні аскові гриби беруть участь у симбіотрофному співжитті з ниж-
чими та вищими рослинами. Наслідком симбіозу з водоростями є лишайники,
а симбіозу з вищими (переважно деревними лісовими) рослинами — міко-
риза, яку утворюють види з родів Еіаркогпусе^ ТиЬег та деяких інших.
Міцелій у аскоміцетів багатоклітинний, розгалужений, за винятком
найпростіше організованих представників класу, у яких він майже відсут-
ній, через те що весь час брунькується, наприклад у дріжджів, або одноклі-
тинний, як у родини спермофторових (ЗрегторйЖогасеае) з монотипним ро-
дом спермофтора (ЗрегторМНога) (стор. 21). Виняткове положення в класі
аскоміцетів займають лабульбеніальні гриби (ЬаЬоиІЬепіаІез) через надзви-
чайно характерну, відмінну будову.
У міжклітинних перегородках гіф аскоміцетів є невеликий отвір, що
забезпечує зв’язок цитоплазми суміжних клітин.
Характерною ознакою аскоміцетів є аски, які розвиваються внаслідок
статевого процесу на міцелії або в плодоношеннях різних типів. Аски — за-
криті мішковидні одноклітинні утвори з аскоспорами. Аскоспор в аску у пе-
реважної кількості видів аскових грибів розвивається 8, у деяких видів 1—4,
а в деяких — велика кількість (16, 32, 64 і більше).
Статевий процес, результатом якого є утворення асків, у аскоміцетів
буває кількох типів. У нижче організованих аскових грибів статеві органи
(гаметангії) бувають морфологічно однаковими або різними. Внаслідок ко-
пуляції гаметангіїв відбувається плазмогамія — злиття їх вмісту без злит-
тя ядер, згодом ядра зливаються (каріогамія) і утворюється зигота, з якої
розвивається один аск зі спорами. У вище організованих аскових грибів ста-
тевий процес полягає в копуляції морфологічно різних органів, з яких жіно-
чий називається аскогоном, або архікарпом, а чоловічий — антеридієм.
Аскогон крупніший, ніж антеридій, має кулясту, овальну або булавовидну
форму, складається з однієї або кількох клітин, від однієї з яких здебільшого
відходить сприймаюча гіфа, так звана трихогіна, що сприймає протопласт
антеридія. Антеридій звичайно меншого, ніж аскогон, розміру, складається з
однієї клітини. Протопласти антеридія та аскогона одно- або багатоядерні.
7
В результаті копуляції аскогона і антеридія відбувається плазмогамія —
протопласт антеридія з’єднується з протопластом однієї з клітин аскогона.
При копуляції в місці стику аскогона (або трихогінн) з антеридієм відбуває-
ться лізис стінок клітин, протопласти зливаються, проте каріогамія настає
здебільшого не одразу. Гаплоїдні ядра статево різної природи лише збли-
жуються парами і утворюють дикаріони. Після цього аскогон дає початок
одній або кільком аскогенним гіфам з дикаріонами в клітинах. Під час поділу
клітин аскогенних гіф відбувається поділ кожного з ядер дикаріона, при-
чому пара новоутворених ядер переходить у нову клітину. Згодом із кінце-
вих клітин аскогенних гіф розвиваються аски, в кожному з яких спочатку
міститься дикаріон, а потім відбувається каріогамія і утворюється диплоїд-
не ядро. Після цього здійснюється здебільшого трикратний поділ його, під
час якого відбувається редукція хромосом, утворюються вісім гаплоїдних
ядер і звичайно розвиваються вісім одноядерних аскопор. Іноді в аску утво-
рюється менша кількість спор у зв’язку з дегенерацією кількох ядер. Часом
спор в аску утворюється значно більше восьми, що зумовлено тривалими по-
вторними поділами ядер. Кількість ядер, а потім спор у таких асках може
становити 16, 32, 64, 128, 256 і більше.
У деяких аскоміцетів аски зі спорами утворюються партеногенетично,
наприклад у деяких видів з родів АзсоЬоІиз, Азсорішпиз та інших, при цьому
відбувається копуляція двох клітин архікарпа. У аскоміцетів відомі також
статеві процеси таких типів: соматогамія, для якої характерна копуляція
двох клітин одного чи різних міцеліїв або двох ізольованих, вільних клітин
(дріжджі), та автогамія, при якій відбувається злиття ядер в одній багато-
ядерній клітині (ТкеІеЬоІиз зіегсогеиз).
В плодоношеннях деяких представників аскоміцетів аски розміщені
безладно, у переважної ж кількості видів вони утворюють гіменіальний шар,
що розміщується у видів одних груп аскоміцетів всередині плодових тіл, у
інших — на їх поверхні. У гіменіальному шарі багатьох аскоміцетів .аски
чергуються зі стерильними утворами — парафізами або парафізоїдами.
У найпростіше організованих аскових грибів плодові тіла відсутні, аски
утворюють скупчення безпосередньо на міцелії (тафрина — ТарНгіпа) або роз-
виваються на ньому ізольовано один від одного (дріжджові — ЗассЬа-
готусеіасеае).
У вище організованих аскоміцетів утворюються плодові тіла дуже різ-
номанітні за розмірами та формою: а) прості, б.-м. кулясті споровмістища —
клейстокарпії (наприклад, Егузірке)-, псевдотеції (наприклад, Мусозркаегеї-
Іа)\ перитецїї (наприклад, ОркіоЬоІиз); б) строми різного типу з псевдотеці-
ями або перитеціямн, в яких утворюються аски і спори (наприклад, РНуІІа-
сНога, Уаіза, Нуросгеа, СисигЬііагіа, Нурохуіоп тощо); в) головчасті на
ніжці або розгалужені строми з вмістищами в периферичній частині, в
яких утворюються аски і спори (наприклад, Сіауісерз, Согйусерз, ХуІагіа)\
г) блюдцевидні, чашовидні, кубковидні плодові тіла — апотеції (наприклад,
Регіха, каскпеа, Зсосіеіііпа, $сІегоііпла)\ д) щільні, підземні, б.-м. кулясті,
бульбовидні плодові тіла (наприклад, ТиЬег, СНоіготусез); е) плодові тіла,
що складаються з ніжки та шапинки з гіменіальним шаром на поверхні
шапинки (наприклад, Могсіїеііа, Неіїеііа, Уегра, Суготііга).
У багатьох строматичних аскоміцетів розвитку вмістищ з асками пере-
дує утворення б.-м. щільного тіла параплектеихіматичної будови — строми
або склероція.
Аски бувають видовжено- або широкоовальні, булавовидні, циліндрич-
ні. Після дозрівання плодоношень спори у деяких аскових грибів внаслідок
розриву стінок споровмістищ виходять назовні, у більшості ж видів — че-
рез спеціальний отвір, який у представників окремих порядків формується
лише на час достигання плодових тіл.
Спори аскових грибів переважно гладенькі, різноманітної форми — ку-
лясті, овальні, яйцевидні, веретеновидні, циліндричні, прямі чи зігнуті;
, іодно-, дво-, багатоклітинні; безбарвні або забарвлені; у деяких видів спори
бородавчасті, шипасті або з своєрідною скульптурою.
Багатьом асковим грибам властиве також нестатеве розмноження ко-
нідіями, що утворюються в спороношеннях надзвичайно різноманітних
типів: а) у б.-м. закритих споровмістищах — пікнідах; б) відкрито на ко-
нідійниках, що виникають на особливому міцеліальному плетиві — ложі;
в) безпосередньо на міцелії. Аскові гриби, у яких крім аскового плодоно-
шення утворюються конідіальні спороношення різних типів, називають плео-
морфними грибами. Серед плеоморфних аскових грибів відомо багато фа-
культативних паразитів, конідіальні спороношення яких розвиваються на
живих органах уражених грибом рослин — листках, стеблах, гілках, стов-
бурах, а аскове плодоношення утворюється на цих же органах після їх від-
мирання.
У плеоморфних аскоміцетів з різних родів може утворюватися конідій-
не спороношення одного типу. Проте в ряді випадків у певних видів аскових
грибів утворюються конідійні спороношення лише властивих їм типів. Плео-
морфізм — біологічна особливість, яка має велике значення в розмножен-
ні та пристосуванні виду до середовища.
Аскові гриби розмножуються також оідіями, які виникають внаслідок
розчленування гіф, і гемами та хламідоспорами, що утворюються на міцелії
інтеркалярно та апікально. У численних видів аскових грибів розвивають-
ся стерильні утвори — міцні міцеліальні шнури, склероції, строми, що теж
мають значення для розмноження та є пристосуванням до збереження жит-
тєздатності гриба в несприятливих умовах — під час посухи, нестачі пожив-
них речовин тощо.
Щодо еволюційного розвитку аскоміцетів погляди зводяться в основ-
ному до таких теорій..Згідно з однією, аскоміцети походять від зигоміцетів.
Запропонована Де Барі (Ье Вагу, 1884), ця теорія набула майже загального
визнання, е найбільш поширеною і використовується як основна при скла-
данні класифікаційних схем цих грибів.
За другою теорією, аскоміцети походять від червоних водоростей (ЗасНз,
1874). Обгрунтування цієї теорії базується головним чином на подібності
статевого процесу в обох згаданих групах та на наявності деяких спільних
рис анатомо-морфологічного характеру. Згадана теорія визнається деякими
•сучасними дослідниками і використовується ними при складанні класифі-
кацій аскоміцетів.
Є кілька сучасних систем аскових грибів, з яких у «Визначнику грибів»
наводиться чотири: 1) Вердерманна (Шегсіегтапп, 1954), що є трохи моди-
фікованою системою Гойманна (Оаипіапп, 1949); 2) Цейпа (Се)р, 1957);
3) Бессі (Веззеу, 1950); 4) Гойманна (Саитапп, 1964), що є модифікованою
системою Латрелла (Ьиіігеїі, 1951).
Примітка. Серед виявлених в УРСР і наведених в літературі численних родів
і належних їм видів аскових грибів, особливо з порядків Рзеисіозріїаегіаіез та ЗрЬаегіаІсз,
багато морфологічно дуже близьких і безсумнівно ідентичних. Наявність морфологічно
близьких та ідентичних видів дуже утруднює складання ключів для визначення їх,
тому в багатьох випадках не всі виявлені в УРСР види введено у ключ, а описи та дані про
їх поширення подані у примітках до діагнозів близьких видів.
9
СУЧАСНІ СИСТЕМИ КЛАСУ А8СОМУСЕТЕ8
Система Е. Вердерманна1 (Е. У/егдегтапп, 1954)
Клас А$сотусеіе5
Підклас Ргоіоазсотусеіібае
Порядок Ргоіоа$са1е$ (Епдотусеіаіеа)
Родини: Егета$сасеае, Піросіазсасеае, Епсіотусеіасеае, ЗассЬаготусеіасеае,
ЗрогоЬоіотусеіасеае, Сгуріососсасеае, ЗрегторЬіЬогасеае
Порядок ТарЬгіпаІе$
Родини: Азсосогіісіасеае, ТарЬгіпасеае, Ргоіотусеіасеае, Регісузіасеае
Підклас Еиазсотусеіідае
Порядок Ріесіазсаіез (Азрегбіїїаіез, Еигоііа1е$ р. р.).
Родини: Сутпоазсасеае, А$рег&і11асеае, Опу&епасеае, ТгісЬосотасеае, ЕІарИоту-
сеіасеае, ОрЬіозіотаіасеае, СЬаеіотіасеае
Група А$со1оси1аге$
Порядок Ету$ірЬа1е$ (Регі$рогіа!е$)
Родини: ЕгузірЬасеае, Меііоіасеае, Еп£Іеги1асеае, Сарпобіасеае
Порядок Мугіапдіаіеа
Родини: Мугіап^іасеае, АіісЬіасеае
Порядок Р$еидо5рЬаегіа1е$
Родини: Поііііогасеае, Р$еи(1о$рЬаегіасеае, МусозрЬаегеІІасеае, ВоігуозрЬаегіа-
сеае, СисигЬііагіасеае, Согупеїіасеае ПоіЬідеасеае
Порядок Неті$рЬаегіа1е$
Родини: Зіі^таіеасеае, Ро1у$(оте11асеае, МісгоіЬугіасеае, НетізрЬаегіасеае
Група А$соЬутепіа1ез
Порядок $ркаегіа1е8
Родини: Меіапозрогасеае, Зогдагіасеае, Нуросгеасеае, СЬаеіотіасеае, ЗрИаегіа-
сеае, Сегаіо$іотаіасеае, Ьоркіозіотаіасеае, АтрЬізрКаегіасеае, Стотопіасеае,
Піаігурасеае, Уакасеае (ЬіарогіНасеае)2, Хуіагіасеае, РЬуІІасЬогасеае
Порядок Сіауісірііаіеа
Родина СІауісірИасеае
Порядок Регіхаїеа
Родини: Ругопетасеае, КЬігіпасеае, Регігасеае, АзсоЬоІасеае, Неіуеііасеае
Порядок Неіоііаіеа (включаючи РЬасісііаІеб)
Родини: О$ігорасеае, Пегтеасеае, РЬасісііасеае, Раіеііагіасеае, Нуаіозеуркасеае,
ОгЬіІісеае, Неіоііасеае, Зсіегоііпіасеае, Сіеобіоззасеае, СуНагіасеае, ТгуЬІідіа-
сеае
Порядок Ну$(егіа1е$
Родина Нузіегіасеае
Порядок ТиЬегаїез
Родини: Сепсасеае, ЕиіиЬегасеае, ТегГесіасеае
Порядок ЬаЬои1Ьепіа1е$
Родини: Сегаіотусеіасеае, ЬаЬоиІЬепіасеае, РеугИзсЬіеІІасеае
Система Е. Бессі (Е. Веззеу, 1950)3
Клас Авсотусеіеае
Порядок ЕаЬоиІЬепіаІез
Родини: ЬаЬоиІЬепіасеае, Реугіі$сЬіе11асеас, Хосііотусеіасеае, Сегаіотусеіасеае.
Порядок Ьесапогаїез 4
Порядок Регіга1е$
Підпорядок Орегсиіаіае
Родини: Неіуеііасеае, Регізасеае
Підпорядок Іпорегсиїаіае
і В кн.: А. Еп&1ег’$. ЗуІІаЬив дег Рііапгепіатіїіеп. Вег1іп-Міко1а$5ее, 12 АиИ. 1954.
2 Деякі дослідники виділяють родину ПіарогіЬасеае в окремий порядок Оіарог(1іа1е$
/Саитапп, 1949, 1964).
8 Е. Ве$5еу. МогрЬо1о£у апд Тахопоту оі Гип£і. РІііІадеІрЬіа-Тогопіо, 1950.
4 Лишайникові гриби.
Родини: СуНагіасеае, Озігорасеае, РкасісІіасеае, Пегтаіеасеае (включає Моїіі
зіасеаек ОгЬіІіасеае, НуаІозсурИасеае, Неіоііасеае. Зсіегоііпіасеае, Сіео£Іо$$асеае
Порядок ТиЬегаїез
Родина ТиЬегасеае
Порядок Ну$(егіа1е$
Родина Нузіегіасеае
Порядок ТарИгіпаІЄ5 (Ехоазсаіез)
Родини: Азсосогіісіасеае, ТарИгіпасеае
Порядок ЗрИаегіаІез
Родини: Меіапозрогасеае, Рітеіагіасеае, СЬаеіотпіасеае, ЗрИаегіасеае, Сегаіо-
зіотаіасеае, ОрЬіозіотаіасеае, ЬорЬіозіотаіасеае, АтрЬізрЬаегіасеае, Єпо-
топіасеае, АІІапіозрЬаегіасеае, ПіарогіЬасеае, Хуіагіасеае, РЬуіІасЬогасеае
Порядок Ругепиіаіез 1
Порядок Нуросгеаіез
Родини: №с(гіасеае, Нуросгеасеае, СІауісірИасеае
Порядок ПоіИідеаІез
Родина ВоіИідеасеае
Порядок НетізрЬаегіаІез
Родини: Зіі^таіеасеае, Роїузіотеїіасеае, МісгоіЬугіасеае, Тгіскореііасеае, Не-
тізрИаегіасеае
Порядок РзеидозрЬаегіаІез
Родини: РзеидозрЬаегіасеае, МусозрИаегеІІасеае, Ріеозрогасеае, ВоігуозрЬаегіа-
сеае, СисигЬііагіасеае
Порядок Егузіркаїез (Регізрогіаіез)
Родини: ЕгузірИасеае, Меііоіасеае, Еп^іегиіасеае, Сарподіасеае, ТгісИоіЬугіасеае,
АіісЬіасеае
Порядок А$рег£і11а1е5 (Ріесіазсаіез)
Родини: Азрег^іПасеае, Сутпоазсасеае, ЕІарЬотусеіасеае, Опу^епасеае, ТгіЬо-
сотасеае, Тегїегіасеае, ОрЬіозіотаіасеае
Порядок Мугіап£іа1е8
Родина Мугіап^іасеае
Порядок ЗассЬаготусеіаІез
Родини: Епдотусеіасеае, Азсоісіеасеае, ЗсЬігоссНаготусеіасеае, ЗассНаготусе-
іасеае, Месіаготусеіасеае, Тогиіорзідасеае, КИосІоіогиІасеае, ЗрогоЬоІотусе-
Іасеае, ЗрегторИіИогасеае, Регісузіасеае
Система К- Цейпа (К- Се]р, 1957)2
Клас А$сотусеіе$
а) Нетіазсотусеіез (Ргоіоазсотусеїез)
Порядок ЗассЬаготусеіаІез (Епсіотусеиіез)
Родини: Азсоісіеасеае, ЗрегторЬіііогасеае, ЗассКаготусеисеае
Порядок ТарЬгіпаїев
Родини: Азсосогіісіасеае, ТарНгіпасеае
Ь) Еиазсотусеіез (Сагроазсотусеіез)
а) Зупазсотусеіез
Порядок Ргоіотусеіаіез
Родини: Ргоіотусеіасеае, Регісу$1асеае
р) Ріесіотусеіез
Порядок Еигоііаіез
Родини: бутпоазсасеае, Еигоііасеае, Мопазсасеае, ТгісНосотаіасеае, ЕІарЬоту-
сеіасеае, Місгоазсасеае (ОрЬіозіотаіасеае), СЬаеіотіасеае
Порядок Мугіап£іа1е8
Родини: Мугіап^іасеае, Еізіпоеасеае (Ріесіосіізсеїіасеае)
Порядок Егу$ірНа!е5 (Регізрогіаіез)
Родини: Егу$ірЬасеае, Меііоіасеае (Регізрогіасеае), Сарпосііасеае, Егі£Іеги1асеае,
ТгіскоіЬугіасеае, Аіісіїіасеае
у) Ругепотусеіез
Порядок Ооіііі(іеаіез,
Родини: Поікісіеасеае, МусозрИаегеПасеае
Порядок РзеисІозрПаегіаІез
Родини: Рзеидозркаегіасеае, ВоігуозрНаегіасеае, Ріеозрогасеае, СисигЬііагіасеае,
Атріїізріїаегіасеае, ЬорЬіозІотаіасеае
1 Лишайникові гриби.
а Сеір К. НоиЬу. І. Ргаїїа, 1957.
Порядок Місгоіііугіаіє®
Родини: Зіірпаіеасеае, Місгоіііугіасоае, Місгореііасеае, Ро1у$іоте11ассае. Тгі-
сЬореПасеае
Порядок НуМегіа1е$
Родина Ну$кгіасеае
Порядок Нуросгеаіез
Родини: Нуросгеасеае, Кесігіасеае
Порядок Ху1агіа1е$ (ЗрЬаегіаІез)
Родини: Меіапозрогасеае, Зогбагіасеае, Сіа\»ісірііасеае, Хуіагіасеае, Піаігура-
сеае, ОіарогІЬасеае, РИуІІасЬогасейе
6) Пі$согпусе(е$
а) Іпорегсиїаіае
Порядок О$1гора1е$
Родина О$корасеае
Порядок Неіоііаіез
Родини: Нурогіегтаїасеае, РЬасідіасеае, Оегшаіеасеае, ОгЬіІіасеае, НуаІозсурЬа-
сеас, Раїеііагіасеае, Неіоііасеае, Зсіегоііпіасеае, (Зео£Іо$$асеае
Порядок Суііагіа1е$
Родина СуНагіасеае
Орегсиїаіае
Порядок РегіхаІе$
Родини: ЗагсозсурЬасеае, А$соЬо1асеае, Рехігасеае (Нипіагіасеае), Аіеигіасеае,
МогсЬеІІасеае, Неіуеііасеае
с) Нуро^аеі
Порядок ТиЬегаїез
Родини: бепеасеае, ТиЬегасеае, Тегіесіасеае
є) ЕаЬоиІЬепіотусеіез
Порядок ЬаЬоиІЬепіаІез
Родини: Сегаіотусеіасеае, ЕаЬоиІЬепіасеае, РеугіізсЬіеІІасеае
Система Е. Гойманна (Е. Сіаитапп, 1964)1
Клас Азсотусеіез
Підклас Ргоіоіипісаіае
Порядок Епдотусеіаіез
Родини: Віродазсасеае, Епдотусеіасеае, ЗассЬаготусеіасеае, ЗрегторЬОюгасеае
Порядок А$рег&і11а1е5
Родини: Сутпоазсасеае, ЕІарИотусеіасеае, А$рег£і11асеае, Меіапозрогасеае
Порядок Місгоазсаіез
Порядок СогопорЬогаїез
Порядок Опу£епа1е$
Порядок Меііоіаіев
Порядок ЕаЬоиІЬепіа1е$
Родини: Сегаіотусеіасеае, ЬаЬоиІЬепіасеае, РеугіізсЬіеІІасеае
Порядок А5С0$рНаега1е$
Порядок Ргоіотусеіаіез
Підклас Еиіипісаіае
Група Ппііипісаіае
Порядок ЕгуаірЬаІез
Родини: Егу$ірЬасеае, Ьапотусеіасеае
Порядок ТарЬгіпа1е8
Порядок Регіхаїез
Родини: Ругопетасеае, Нитагіасеае 8. 1., Реяігасеае, ЗагсозсурЬасеае, Неі-
уеПасеае
Порядок ТиЬегаіеє
Порядок Неіоііаіез
Родини: А^сосогіїсіасеае, Пегтаіеасеае, НуаІозсурЬасеае, СуИагіасеае, $с!е-
гоііпіасеае, Неіоііасеае, 6ео&1о£8асеае
Порядок РНасідіаІеь
Порядок ЗрЬаегіаіез
Родини: Нуросгеасеае, Роїузііетаіасеае, ЗрЬаегіасеае, Зогдагіасеае, Согупеїіа-
сеае
Порядок Хуіагіаіез
і Е. (Заитапп. Віє Рііге. 2. АиП. Вазеї — ЗіиН^агі, 1964.
Родини: Атріїізраегіасеае, Оіаігурасеае, Хуіагіасеае
Порядок ОіарогІИаІез
Порядок Сіауісірііаіез
Родини: СІауісірііасеае, Озігорасеае
Група Вііипісаіае
Порядок Мугіап&іаіез
Порядок ПоіЬіогаїез
Родини: Ооійіогасеае, Рагтиіагіасеае, РегІ8рогіор$і(1асеае, Азіегіпасеае, ЗсЬіго-
(Ьугіасеае, Раіеііагіасеае, Нузіегіасеае
Порядок Р$еи(І08рЬаегіа1Є8
Родини: Рзеисіозріїаегіасеае, МусозрЬаегеІІасеае, Уепіигіасеае, Сарподіасеае,
МісгоіЬугіассае, Зрогогтіасеае
Клас Азсотусеіез поділяється за прийнятою у визначнику системою на
два підкласи — Ргоіоазсотусеіісіае (Нетіазсотусеіісіае) та Еиазсотусе-
іИае.
Ключ для визначення підкласів
1. Плодові тіла та аскогенні гіфи відсутні..........................................
......................РгоіоазсотусеНсІае — протоаскоміцетидові (стор. 13)
— Плодові тіла та аскогенні гіфи утворюються, аски розвиваються з ас-
когенних гіф ... Еиазсотусеіісіае — еваскоміцетидові (стор. 33)
ПІДКЛАС РКОТОА8СОМУСЕТЮАЕ (НЕМІА5СОМУСЕТЮАЕ) -
ПРОТОАСКОМІЦЕТИДОВІ
Підклас Ргоіоазсотусеіібае включає найпростіше організованих пред-
ставників аскових грибів, у яких аски утворюються безпосередньо на міце-
лії або у вигляді ізольованих вільних клітин. Міцелій багатоклітинний, роз-
галужений, зрідка (в родині Зреппорйійогасеае) одноклітинний.
Представників підкласу одні дослідники розглядають як найпростіші
аскові гриби, інші — як редуковані, що виникли внаслідок пристосування
до певних умов життя.
До РгоіоазсотусеШае належить два порядки: Ргоіазсаіез (ЕпЗотусе-
іаіез, Зассйаготусеїаіез) та ТарЬгіпаїез (Ехоазсаіез).
Ключ для визначення порядків
1. Аски у вигляді окремих вільних клітин або утворюються на міцелії
поодиноко, розміщені без певного порядку. Переважно сапрофіти. Де-
які види мають велике господарське значення як збудники бродильних
процесів і використовуються у виноробній та хлібопекарській проми-
словості. Деякі види — паразити людини, тварин і рослин.........
..............................Ргоіазсаіез — протаскальні (стор. 13)
— Аски на міцелії, утворюють гіменіальний шар. Паразити численних,
зокрема багатьох культурних, рослин ..............................
.........................Таріїгіпаїез — тафринальні (стор. 24)
Порядок Ргоіа$са1е$ (Епсіотусеіаіез, 8ассИаготусеіаІе$) —
протаскальні
Міцелій є або відсутній у зв’язку з безперервним брунькуванням. Аски
утворюються на міцелії поодиноко або у вигляді вільних клітин. Плодові
тіла не розвиваються.
13
Ключ для визначення родин
1. Міцелій відсутній, зрідка утворюються короткі гіфи. Розмноження пе-
реважно брунькуванням та поділом клітин, тому у вегетативному стані
здебільшого утворюються окремі клітини або їх ланцюжки. Аски мають
вигляд ізольованих клітин, утворюються рідко ...................
.......................ЗассИаготусеіасеае— дріжджові (стор. 14)
— Міцелій є, завжди добре розвинутий. Розмноження аскоспорами . . .
............................................................2
2. Міцелій одноклітинний \ багатоядерний. Внаслідок копуляції конідій
виникають диплоїдні конідії, що дають початок диплоїдному міце-
лію, кінцеві клітини його відгалужень перетворюються на аски, в яких
відбувається злиття ядер та редукційний поділ. З проростаючих аско-
спор розвивається гаплоїдний, багатоядерний міцелій..............
ЗренпорЬНюгасеае — спермофторові (стор. 21 )
— Міцелій багатоклітинний..............З
3. Аски з численними спорами .....................................
Віродазсасеае — диподаскові (стор. 22)
— Аски з 4—8 спорами ....................4
4. Клітини міцелію багатоядерні ..................................
Егетазсасеае — еремаскові (стор. 22)
— Клітини міцелію одноядерні ..............
........................Епдотусеіасеае — ендоміцетові (стор. 23)
РОДИНА 5АССНАКОМУСЕТАСЕАЕ1 2 — САХАРОМІЦЕТОВІ,
ДРІЖДЖОВІ ГРИБИ
Міцелію у більшості представників немає або він складається з лан-
цюжків клітин, що брунькуються. Клітини овальні або видовжені, розмно-
жуються здебільшого брунькуванням, розміри їх різні, частіше 8—12 X
X 5—6 р. Часто бруньки утворюють нові бруньки, ще коли вони з’єднані
з материнською клітиною. Так складаються б.-м. довгі ланцюжки клітин.
У деяких дріжджових грибів клітини діляться поперечною перегородкою на
дві, ще рідше відбувається розмноження бруньками, що відділяються від
клітини поперечною перегородкою, а не в результаті перешнурування.
Дріжджові гриби звичайно утворюють аски. У деяких видів безпосеред-
ньо перед цим копулюють дві клітини, які утворюють зиготу. В зиготі відбу-
вається редукційний поділ диплоїдного ядра і формуються аскоспори. Та-
ким чином, зигота перетворюється безпосередньо на аск. Копуляція буває
ізогамна — коли зливаються дві однакові клітини, або гетерогамна, коли
зливаються клітини різних розмірів, іноді буває ще педогамна копу-
ляція, коли материнська клітина копулює зі своєю брунькою.
В інших дріжджових грибів копуляція клітин відбувається на більш
ранніх стадіях розвитку. Диплоїдні клітини, що утворюються в результаті
копуляції двох вегетативних клітин або навіть проростаючих аскоспор, у
процесі вегетативного розмноження дають також диплоїдні клітини, які піз-
ніше без статевого процесу перетворюються на аски. В асках відбувається
редукційний поділ і утворюється 1—8 спор, найчастіше — 4. Спори кулясті
або напівкулясті, нирковидні, видовжені.
1 Це виняткове явище серед А$согпусеіе$, зокрема серед Ргоіазсаіез. Деякі дослідники
тлумачать $регторМ1іогасеае як перехідну родину між фікоміцетами та аскоміцетами.
2 В. і. Кудрявцев (1954) дріжджові гриби вилучив в окремий порядок Ііпісеїіопіусе-
іаіез з трьома родинами: БассЬаготусеїасеае, розмноження брунькуванням; ЗсЬігозассЬа-
готусеїасеае, розмноження поділом, і ЗассНаготусодасеае, вегетативне розмноження —
брунькуванням, проте закінчується поділом.
Багато видів дріжджових грибів спиричиняє спиртове бродіння і вико-
ристовуються при виготовленні пива, вина та у хлібопеченні. В природі по-
ширені в цукристих субстратах.
Ключ для визначення родів
1. Вегетативне розмноження шляхом поділу клітин ..................
......................8скі2О8ассЬагошусе8— схізосахароміцес (стор. 15)
— Вегетативне розмноження за допомогою брунькування — утворюються
типові бруньки, що відшнуровуються, або бруньки відділяються від
материнської клітини поперечною перегородкою .....................................2
2. Розмноження бруньками, що відділяються від клітини поперечною пе-
регородкою ......................................................з
— Розмноження типовими бруньками................................................4
3. Спори кулясті .... 8ассЬагошусобе8— сахаромікодес (стор. 16)
— Спори капелюховидні ..............Напзепіа—ганзенія (стор. 16)
4 (2). Спори овальні ...........................................................5
— Спори нирковидні, капелюховидні, напівкулясті або кулясті .... 6
5. Копуляція клітин відбувається безпосередньо перед утворенням ас-
ків .............. 2у£О8ассЬаготусе8 — зигосахароміцес (стор. 17)
— Аски утворюються з вегетативних клітин, статевий процес відбувається
на більш ранніх стадіях розвитку....................................
...........................8ассЬаготусе8 — сахароміцес (стор. 17)
6 (4). Спори нирковидні.............................................
............................2у£огепо8рога— зигореноспора (стор. 18)
— Спори капелюховидні, кулясті або напівкулясті...................................7
7. Спори капелюховидні .........................................................8
— Спори напівкулясті або кулясті..................................................9
8. Аски утворюються в результаті копуляції клітин ................
...............................2у£оЬап8епи1а — зигоганзенула (стор. 18)
— Аски утворюються з вегетативних клітин ...........................
.................................Нап8епи1а — ганзенула (стор. 18)
9 (7). Спори напівкулясті .....................................................10
— Спори кулясті .................................................................11
10. Аски утворюються в результаті копуляції клітин..................
2у£орісЬіа — зигопіхія (стор. 19)
— Аски утворюються з вегетативних клітин . . . Ріскіа — піхія (стор. 19)
11 (9). Аски утворюються з вегетативних клітин......................
..............................Тогиіазрога— торуласпора (стор. 19)
— Аски утворюються в результаті копуляції клітин.12
12. Клітини великі, часто видовжені, до 10 р ......................
.................................ИасІ8Опіа — надсонія (стор. 20)
— Клітини дрібні, кулясті, 5 р у діам...............................
............................ОеЬагуотусез — дебаріоміцес (стор. 20)
Рід 8сИІ2О8ассЬаготусе$ Ьіпсіп.— схізосахароміцес (рис. 1)
Клітини циліндричні, 6—18 X 3—8 р, іноді кулясті, розмножуються
вегетативно — поділом. Аски утворюються в результаті копуляції клітин,
спори округлі з гладенькою оболонкою. При проростанні спори перетво-
рюються безпосередньо на вегетативні клітини.
В УРСР види роду не виявлені.
8сЬІ2о$ассЬаготусе8 ос1о$ропі$ Веідегіпск (Осіозроготусез осіо-
$роги$ (Веі)егіпск) К и б г і а V 2 е V) — схізосахароміцес восьми-
споровий (рис. 1). Клітини великі, 6—18 х 5—8 р, іноді майже кулясті,
7—8 р у діям. В асках по 8 спор.
Трапляється в соку дуба. Спричиняє бродіння глюкози, левульози,
манози, мальтози.
Рис. 1.8сІії2о$ассІіаготусе$ осїо$роги<і — ехн-
зосахароміцсс восьмиспоровий:
а — поділ клітин; б—г — утворення аска.
Рід 8ассНаготусобе$ Н а п сахаромікодес (рис. 2)
Розмножується бруньками, що відділяються від клітини поперечною
перегородкою. Спори утворюються з вегетативних диплоїдних, клітин копу-
ляція відбувається при проростанні аскоспор.
В УРСР види роду не виявлені.
8ассИаготусо<1е$ Інсіууі^іі Н а п з.— сахаромікодес Людвіга (рис. 2).
Клітини видовжено-овальні, лимоновидні, 10—18 X 3—7р, в старих ку-
льтурах трапляються видовжені клітини до ЗО р завд. Спори кулясті
з гладенькою оболонкою, по 4 васку, при проростанні попарно копулюють.
У витікаючому соку дуба, берези та інших дерев.
Рис. 2. ЗассНа-
готусосіе$ Іисілш-
$іі — сахаромі-
кодес Людвіга.
Аски, проростан-
ня спор і їх ко-
пуляція.
Рис. 3. Напзепіа Vа^Ьуеп8І8—
ганзенія вальбінська:
а — вегетативні клітини; б — клі-
тини із спорами; в — спори.
Рід Напзепіа Ь і п <1 п.— ганзенія (рис. 3)
Клітини лимоновидної форми, розмножуються бруньками, що відмежо-
вуються поперечною перегородкою. Спори утворюються з вегетативних клі-
тин, капелюховидні, з потовщеним краєм при основі.
Спричиняє бродіння сахарів. У багатьох видів спороутворення не ви-
явлено.
В УРСР види роду не виявлені.
Напзепіа уа!Ьуеп$і$ К 1 б с к е г — ганзенія вальбінська (рис. 3). Клі-
тини лимоновидні, видовжено-овальні, з характерними звуженими кін-
цями, 5—10 X 2,5,—5 р. Бруньки утворюються на кінці клітини. Спори на-
півкулясті з потовщеним краєм при основі, по 1—2 в аску. Колонії
білі, гладенькі. Трапляються часто в соку, що витікає з дерев, у нектарі
квіток, на ягодах, у грунті та інших субстратах.
Викликає бродіння глюкози, левульози і манози.
Рід 7у£озассйаготусе$ Ь і п <1 п.— зигосахароміцес (рис. 4).
Клітини кулясті, овальні. Перед утворенням асків відбувається ізо-
і гетерогамна копуляція. Спори кулясті або трохи овальні, з гладенькою
оболонкою, по 1—4 або 3—4 в аску. У де-
яких видів спори копулюють при проро-
станні. Види роду спричиняють бродіння
цукру.
На ягодах, в соку, що витікає з дерев, ме-
ду, нектарі квіток та інших цукристих речо-
винах.
В УРСР види роду не виявлені.
ХудозассЬаготусез Іасііз О о т Ь г.— зи-
госахароміцес молочний. Клітини овальні,
видовжені, 5—9 X 2—5 р. Копуляція ізо-
гамна. Спори кулясті, по 1—4 в аску.
Розвивається на молоці, має приємний
аромат.
Рис. 4. Ху^озассНаготусез Ьаіііі —
зигосахароміцес Байля:
а — вегетативні клітини; б — клі-
тини із спорами.
Рід 8асс1іаготусе$ М е у е п.— сахароміцес (рис. 5)
Клітини овальні або видовжені, поодинокі, з бруньками на поверхні,
іноді утворюють короткі розгалужені ланцюжки. Спори овальні, з гладень-
кою оболонкою, утворюються із вегетативних клітин по 2—4 в аску; копуляція
Рис. 5. ЗассНаготусез сегеяізіае — сахароміцес дріжджовий:
а — вегетативні клітини; б — клітини із спорами; в — проро-
стаючі спори.
відбувається на більш ранніх стадіях розвитку або при проростанні аскоспор.
Спричиняє бродіння сахарів, утворюючи спирт і вуглекислоту. Ши-
роко використовується при хлібопеченні, в бродильній та інших галузях
харчової промисловості.
На ягодах, фруктах, в соку, що витікає з дерев. Найбільш поширений
сахароміцес дріжджовий — 5. сегеї'ізіае.
В УРСР види роду не виявлені.
$ассйаготусе$ сегеуізіае Н а п з.— сахароміцес дріжджовий (рис. 5).
Клітини овальні, 6—10 Х"5—6 р, поодинокі, іноді з’єднані в короткі роз-
галужені ланцюжки. В деяких середовищах клітини можуть бути більш
кулясті або видовжені і навіть довгі, 10—15 х 5—7 р. Спороутворення
можна виявити не завжди і не на всіх середовищах, у деяких штамів спосте-
рігається рідко. Спори кулясті, частіше по 3—4 в аску.
Викликає бродіння глюкози, левульози, манози, галактози, сахарози,
мальтози і рафінози. Широко використовується в хлібопекарській та спир-
товій промисловості.
2 0561
17
Рід 2у£огепо8рога К г а 8 8 і 1.— зигореноспора
Клітини овальні або видовжені. Копуляція гетсрогамна. Спори нит-
ковндні.
В роді кілька видів, які на Україні не виявлені.
Ху£огепо8рога гепозрога К г а 8 8 і 1.— зигореноспора нирковидна. Клі-
тини овальні, вндовжено-овальні 3,5—8 X 2,5—3,5 |і. Багато клітин мають
копуляційні вирости, які з’єднуються, проте копуляція не настає. Копуля-
ція відбувається між материнською і дочірньою клітинами (педогамія),
найчастіше вона гетерогамна. Спори нирковидні, 2—2,5 X 1,5—2 |і, по
1—4, частіше по 3—4 в асках.
Спричиняє бродіння глюкози, левульози, манози і сахарози. Трапляєть-
ся в соку дуба.
Рід ХуйоНапзепиІа Ь о сі д е г — зигоганзенула (рис. 6)
Клітини овальні, видовжені, різних розмірів. Копуляція ізо- і гетеро-
гамна. Спори капелюховидні, з виступаючим потовщеним краєм. Описано
кілька видів, що в природі трапляються рідко.
Рис. 6. 2у£окап$епиІа $ІоЬо$а — зигоганзенула куляста:
а — вегетативні клітини; б — клітини із спорами; в — спори.
В УРСР види роду не виявлені.
Ху2окап8епи1а £ІоЬо$а К г а 5 8 і 1.—зигоганзенула куляста (рис. 6).
Клітини кулясті, рідше овальні, 3—5,5 X 3—4,5 р, поодинокі, з бруньками.
Копуляція гетерогамна, рідше ізогамна. Спори капелюховидні, по 1—4 в ас-
ках. Колонії білі, гладенькі.
Вилучено із слизу, що витікає з дуба. Бродіння сахарів не викликає.
Рід Напзепиіа 8 у сіганзенула (рис. 7)
Спори капелюховидні, утворюються з вегетативних клітин. Культури
часто мають запах фруктів. Трапляється на різних субстратах: сухих овочах,
у грунті тощо.
Рис. 7. Напзепиіа апотаїа — ганзенула аномальна:
а — вегетативні клітини; б — клітини із спорами; о — спори.
Відомо кілька видів, що розрізняються головним чином за здатністю
спричиняти бродіння.
В УРСР види роду не виявлені.
Напвепиіа $скпе££іі (>У е Ь.) В е к к е г.— ганзенула Шнега. Клітини
видовжені, часто клиновидні, 5—11 х 1,5—Зр, поодинокі. Спори капелюхо-
видні. Колонії білі, гладенькі.
Спричиняє бродіння глюкози, левульози, манози, сахарози, мальтози.
На сухих фруктах.
Рід 7у£орісЬіа КІбскег — зигопіхія (рис. 8)
Клітини довгасті —до 20 X З |л і більше, часто з’єднані в ланцюжки,
утворюють міцелій, що брунькується. Копуляція гетерогамна, зрідка ізо-
гамна. Спори напівкулясті, іноді біля основи мають облямівку, але не ка-
Рис. 8. їуворісНіа скеоаііегі — зигопіхія Шевальє:
а — вегетативні клітини; б — клітини із спорами;
в — спори.
пелюховидні, по 1—4, частіше по 3—4 в аску. Утворюють на рідких середови-
щах міцну матову плівку. Бродіння не спричиняють або спричиняють
незначне. Трапляються в соку, що витікає з дерев, у плівках квашених
овочів (огірків, капусти), на квашених яблуках, у хлібному квасі тощо.
В УРСР види роду не виявлені.
ХуборісЬіа разіогі С и і 1 1 е г — зигопіхія пташинникова. Клітини
дрібні, видовжено-овальні, 2—5 X 1,5—3 р, поодинокі і в ланцюгах. Ко-
пуляція гетерогамна. Спори напівкулясті, по 1—4 в аску. Колонії білуваті,
гладенькі. Бродіння сахарів не викликає. Вилучено із соку каштана.
Рід РісЬіа Н а п з.— піхія
Клітини еліпсовидні або паличковидні. Копуляція клітин невідома.
Спори утворюються з вегетативних клітин, по 1—2, рідше по 4 в аску.
Бродіння не викликають або викликають незначне. Трапляється в плів-
ці вин, на різних органічних субстратах, в грунті. Культури утворюють
товсту плівку на рідких середовищах, в яких є цукор або спирт.
В УРСР види роду не виявлені.
РісЬіа 'роїутогрЬа К 1 б с к е г— піхія
поліморфна. Клітини циліндричні, до 20 X
X 3—5 |і, у довгих ланцюжках.
Спричиняє бродіння глюкози, леву-
льози, манози, сахарози і рафінози.
Колонії білі. Трапляється, на молоці
в грунті і в соку, що витікає з дерев.
Рід Тогиіазрога Ь і п сі п.—
торуласпора (рис. 9)
Клітини кулясті, утворюють численні
популяційні вирости, але не копулюють.
В окремих випадках спостерігаються кліти-
ни, з’єднані виростами, проте оболонка
між ними не розчиняється. Спори утво-
Рис. 9. Тогиіазрога (іеІЬгіскіі —то-
руласпора Дельбрнка:
а — вегетативні клітини; б —клітини з
відростками; в — клітини із спорами.
2*
19
рюються з вегетативних клітин, звичайно по 1—2 в аску, кулясті,
гладенькі.
Викликають бродіння сахарів.
В УРСР види роді' не виявлені.
Тогиіахрога Іасіі$ ІЗ о пі Ь г.— торуласпора молочна. Клітини кулясті,
З—5 р, вирости утворюються рідко.
Трапляється в соку, що витікає з дерев, вилучений також з молока.
Спричиняє бродіння лактози, сахарози, глюкози, левульози і манози.
Рід №<1$опіа 8 у <1.— надсонія (рис. 10)
Клітини овальні, видовжені, розмножуються брунькуванням. Копуля-
ція педогамна. Аски утворюються з особливого вироста більшої клітини,
що різко відрізняє цей рід від інших дріжджів.
В УРСР види роду не виявлені.
№<]$опіа йііуезсепз (Май з. еіКопокоііпа)8у б.— надсонія
жовтувато-бура (рис. 10). Клітини овальні, видовжені, 8—9 X 4—6 ц, часто
Рис. 10. іїаііїопіа [иінехеп! — надсонія жовтувато-бурувата:
а — вегетативні клітини; б — клітини із спорами; в — проро-
стаючі спори.
10 — 15 х 5 р. Бруньки завжди на кінці клітини. Материнська клітина з’єд-
нується каналом з брунькою, після чого вміст обох зливається і перехо-
дить у виріст, що утворюється на другому кінці материнської клітини. Ця
клітина (аск) має кулясту форму, в ній утворюється одна спора 4—6 р у діам.
з горбкуватою оболонкою. При проростанні спора набрякає і перетворюєть-
ся на вегетативну клітину, яка брунькується. Колонії на сусло-агарі спо-
чатку білі, при спороутворенні дуже буріють. Спричиняє бродіння глюкози,
левульози, манози, галактози і мальтози.
Трапляється ранньою весною в соку, що витікає з берези.
Рід ВеЬагуотусез К 1 о с к е г — дебаріоміцес (рис. 11)
Клітини дрібні, звичайно кулясті, 2—5 р у діам., рідше слабо овальні
або видовжені. Аски утворюються в результаті копуляції клітин. Копуля-
ція ізо-і гетерогамна чи педогамна. Спори кулясті, з горбкуватою оболон-
кою, по 1, рідше по 2 в аску. При проростанні спори набрякають і перетво-
рюються на вегетативну клітину. Бродіння спричиняє в незначній мірі або
зовсім не спричиняє.
Дуже поширені в природі, трапляються на сухих фруктах, ковбасних
виробах, овочах, у плівці квашеної капусти, огірків тощо.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Бродіння цукру не спричиняє ....................................
............................ 1. Б. іугосоїа— дебаріоміцес сирний
— Спричиняє бродіння глюкози, сахарози й інуліну.....................
...........................2. В. £ІоЬо8и$ — дебаріоміцес кулястий
1. ОеЬагуотусез іугосоїа Копокоііпа— дебаріоміцес сирний.
Клітини кулясті, 3—5 р. у діам. або трохи овальні. Копуляція ізо-і ге-
Рис. 11. ОеЬагуогпусеа &ІоЬо$и8— дебаріоміцес ку-
лястий:
а — вегетативні клітини; б — клітини з копуляційними
відростками; в — клітини із спорами; г — проростаючі
спори.
терогамна. Спори кулясті, з горбкуватою оболонкою, по 1, рідко по
2 в аску.
Колонії білі, гладенькі або зернисті. На суслі деякі штами утворюють тов-
сту плівку.
У грунті.
Правобережне Полісся.
2. ВеЬагуотусез £ІоЬо$и$ К 1 б с к е г — дебаріоміцес кулястий (рис. 11).
Клітини кулясті, 3—5 р у діам., з краплею олії. Копуляція ізо- і гетеро-
гамна, часом педогамна. Вміст переходить з меншої в більшу клітину і там
формується, в аску 1, рідко 2 спори. Спори округлі, до 2 ц у діам., з горб-
куватою оболонкою. Колонії білі. На рідких середовищах утворює пристін-
не кільце або тонку плівку.
У грунті, в плівці квашених огірків та капусти, на сухих ягодах і різ-
них рослинних залишках, а також у соку, що витікає з дерев.
РОДИНА 8РЕКМОРНТНОКЛСЕАЕ — СПЕРМОФТОРОВІ
Нестатеве розмноження за допомогою спорангіїв із спорангіоспо-
рами.
Рід 8регторЬ(йога А з її Ь у еі N о XV е 1 1 — спермофтора
(рис. 12)
Монотипний рід.
8регпіорЬійога £о$$урі і АзЬЬу еі N о XV е 1 І — спермофтора бавов-
никова (рис. 12). Міцелій без перегородок, одноклітинний, багатоядерний,
на ньому утворюються спорангії з вегетативними спорами. Спори попарно
копулюють і проростають у диплоїдний міцелій, на якому утворюються аски
з 8 спорами.
На насінні видів бавовника (.Оо$$уріипї).
21
Рнс. 12. Зрегторіїіїїога &ом>уріі — спермофтора бавов-
никова:
а, б — копулюючі спори; в, а — розпиток коротких гіф а пека-
ми; д — вегетативний міцелій; с. є — розвиток спорангіїв; не-
зрілий спорангій.
РОДИНА РІРООА8САСЕАЕ -ДИПОДАСКОВІ
Міцелій з перегородками. Клітини здебільшого багатоядерні, іноді на
кінці гіф розпадаються на оідії. Аски поодинокі, багатоспорові, утворюють-
ся в результаті копуляції двох сусідніх клітин однієї гіфи або
сусідніх гіф.
Рід Азсоісіеа В г е аскоідея (рис. 13)
Монотипний рід.
Азсоісіеа гиЬе$сеп$ В г е Г— аскоідея червону-
вата (рис. 13). Міцелій багатоклітинний, розгалуже-
ний, повстистий, спочатку червонуватий, потім бу-
рий. Аски по одній на кінці короткої гілочки, цилін-
дричні, з закругленою верхівкою, 60 х 20 р. Спори
численні, у великій кількості, кулясті або з одного
боку приплюснуті, безбарвні, 4—5 р у діам.
В соку, що витікає з бука.
Рис. 13. АзсоМеа гиЬеасепз — аскоідея червонувата:
а — аск; б —.конідії.
РОДИНА ЕКЕМА8САСЕАЕ - ЕРЕМАСКОВІ
Монотипна родина.
Рід Егетазсиз Е і сі а т — еремаск (рис. 14)
Міцелій добре розвинутий, не розпадається на окремі клітини, гіфи
спочатку з багатоядерними, пізніше з одноядерними клітинами. Аски утво-
рюються в результаті злиття двох сусідніх клітин. В асках по 4—8 спор.
Іноді аски утворюються без статевого процесу (партеногенетично).
В УРСР види роду не виявлені.
Егетазсиз аІЬиз Е і (і а т — еремаск білий (рис. 14). Клітини, що ко-
пулюють, утворюють довгі вирости, які закручуються спірально. Спори ку-
лясті, по 8 в аску.
На солоді.
а — копуляція гамет; б — аск, в — партеногенетичне утворення спор; г —
проростаючі спори.
РОДИНА ЕМООМУСЕТАСЕАЕ — ЕНДОМІЦЕТОВІ
Міцелій добре розвинутий, розгалужений, з перегородками, іноді брунь-
куеться; кінцеві гілочки часто розпадаються на дріжджовидні клітини, що
можуть розмножуватися брунькуванням або поділом. На кінцях гілочок
міцелію утворюються аски. Перед утворенням асок відбувається ізо- або
гетерогамна копуляція двох клітин. Спори овальні, веретеновидні, голко-
видні тощо.
Ключ для визначення родів
1. Спори овальні ..............Епйотусез — ендоміцес (стор. 23)
— Спори веретеновидні або голковидні............................
.........................Метаіозрога — нематоспора (стор. 24)
Рід Епботусез К е е з з — ендоміцес (рис. 15—16)
Разом з добре розвинутим міцелієм у культурах є багато клітин, що
брунькуються, поодиноких і з’єднаних у довгі й короткі розгалужені лан-
цюжки. Аски утворюються часто без копуляції, з вегетативних клітин. Спо-
ри різної форми. Добре ростуть на штучних поживних середовищах.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. У клітинах гриба багато жиру ................................
...............................1. Е. уегпаіі8 — ендоміцес весняний
— У клітинах гриба жиру майже немає...........................2
2. Гриб спричиняє пліснявку в ротовій порожнині дітей...........
..........................................................2. Е. аІЬісапз — ендоміцес білуватий
— Гриб вилучений із соку дуба ..................... ............
..................................................3. Е. піа$пи8Іі — ендоміцес Магнуса
1. Епботусез уегпаїів Ь и <1 \у і £ — ендоміцес весняний. Міцелій доб-
ре розвинутий, розгалужений, членистий. Багато дріжджовндних клітин,
23
поодиноких і в ланцюжках. У клітинах багато жиру. Спори овальні. Ко-
лонії слизуваті. Не перетворює цукру на спирт.
Часто трапляється в соку, що витікає з берези та інших дерев, а також
у грунті.
Правобережне Полісся.
2. Епгіотусез а!Ьісап$ V и і 1 І. (Оісіішп а!Ьісап$ Н о Ь і п) — ендомі-
цес білуватий (рис. 15). Міцелій добре розвинутий, іноді утворюються оідії.
Аскоспори овальні (рідко), 2,8—3,5 X 1,4 р, утворю-
ються партеногенетично по 4 в аску.
Рис. 15. Епіїотусез аІЬісапз—
ендом і цсс біл уватий:
а — оідії в міцсліальвій клітині;
6 — клітини із спорами.
Рис. 16. Епсіотусез та&-
пизіі — ендом іцес Ма-
гнуса:
а — копуляція гамет; б —
аск.
Спричиняє пліснявку у грудних дітей.
3. Епдотусез та£пи$іі Ь и сі V/ і § — ендоміцес Магнуса (рис. 16).
Міцелій добре розвинутий, гіфи 8—1011 завт., з нечисленними перегородками,
може розпадатися на короткі клітини — оідії. Аски розвиваються тільки в
природних умовах. Перед утворенням їх клітини копулюють. Копуляція
ізо- і гетерогамна. Спори овальні, по 4 в аску.
Вилучений із соку дуба.
Рід Иетаїозрога Р е & 1.— нематоспора
Міцелій добре розвинутий, гіфи відбруньковують короткі видовжені
клітини. Копуляція відсутня. Спори утворюються партеногенетично, по
8 в аску. Спори веретеновидні, з довгим хвостиком на одному кінці.
Відомо чотири види, що розвиваються на плодах.
№таіо$рога Іусорегзісі БсИпеісІег — нематоспора помідорова.
Міцелій добре розвинутий, брунькуеться. Копуляції нема. Аски довгасті,
60—70 |і завд. Спори веретеновидні, 50 х 4 ц, з довгим хвостиком, з попереч-
ною перегородкою, розташовуються пучками, по 4 в кожному.
Вилучено з плодів помідорів.
Порядок ТарЬгіпа1Є8 — тафринальні
„ Міцелій багатоклітинний. Аски виникають на міцелії, утворюють щіль-
ним гіменіальний шар. Парафізи відсутні.
Сапрофіти та облігатні паразити деревних і трав’янистих рослин та
Ключ для визначення родин
1. Сапрофіт па корі відмерлих стовбурів сосни......................
.......................Азсосогіісіасеае — аскокортицієві (стор. 25)
— Паразити ...........................................................
2. Облігатиі паразити, уражують листя та молоді пагони чагарників
та дерев...................ТарНгіпасеае — тафринові (стор. 25)
— Паразити трав’янистих рослин або бджіл ..........................З
3. Паразити видів родин зонтичних (ЕІтЬеІШегае) та складноцвітних
(Сотрозііае)................Ргоіотусеіасеае — протоміцетові (стор. ЗІ)
— Паразити бджіл .............Регісузіасеае—перицистові (стор. 32)
РОДИНА А8СОСОНТІСІАСЕАЕ— АСКОКОРТИЦІЄВІ
Відомий один рід.
Рід Азсосогіісіит В г е ї.— аскокортицій (рис. 17)
Міцелій екзофітний, утворює на поверхні субстрату плівку, на якій
розвивається гіменіальний шар з булавовидних асок.
В УРСР види роду не виявлені.
Азсосогіісішп аІЬіЗшп В г е ї.— аскокортицій білуватий. Міцелій утворює
білувату або червонувату плівку.
Аски тісно скупчені, без парафіз, 18—34 X 7—8 р. Спори 4—5 X
X 2—2,5 р.
На внутрішній стороні кори відмираючих стовбурів сосни.
РОДИНА ТАРНКІМАСЕАЕ — ТАФРИНОВІ
Монотипна родина.
Рід ТарЬгіпа Е г.— тафрина (рис. 18—20)
Міцелій багаторічний; зимує в гілках, спричиняючи дифузне ураження
гілок, або міцелій однорічний, спричиняє місцеве ураження листків. Часто
спостерігається деформація ураже-
них органів у вигляді так званих
відьминих мітел, сорочих гнізд, ви-
кривлень, гіпертрофованих розро-
стань. Під час спороношення ура-
жені органи вкриваються майже
суцільним шаром циліндричних
асок. БІЛЯ ОСНОВИ аска здебільшо- рис> 17. Азсосогіісішп апопіаіит — аскокор-
Г0 Є порожня циліндрична ПІДЗСКО- тицій аномальний. Гіменіальний шар.
ва клітина, що з’єднує аску з клі-
тиною міцелія. В асках по 4—8 аскоспор, проте в деяких видів спори в
асках брунькуються і тоді їх кількість збільшується. Спори кулясті, еліп-
совидні або довгасті, одноклітинні, безбарвні, з тонкою прозорою оболон-
кою, іноді з придатками.
В УРСР 23 види.
Ключ для визначення видів
1. Гриб спричиняє дифузне ураження гілок, міцелій багаторічний . . 2
Гриб спричиняє місцеве ураження листків, міцелій однорічний . .16
25
2. На вербових (Заіісасеас).....................................................
....................................1. Т. гііігорбога — тафрина коренева
— На видах з інших родин ................................................З
3. На березових (Веіиіасеае)..............................................
— На видах з інших родин ................................................7
4. На вільсі (АІпия) ...................................................5
— На інших родах з родини березових ...................................6
5. Спори 6—8 р у діам. ... 2. Т. ерірЬуІІа — тафрина епіфільна
— Спори 3—5 р у діам. . . . 3. Т. ґоздиіпеНі — тафрина Тосквінеті
6 (4). На березі (Веіиіа)................ 4. Т. іиг^Юа — тафрина здута
— На грабі (Сагріпих)................5. Т. сагріпі — тафрина грабова
7 (3). На розових (Ко5асеае)........................................... 8
— На кленових (Асегасеае)..............................................15
8. На мигдалі (Ату&іаіиз) ... 6. Т. ату^даїі —тафрина мигдалева
— На інших розових .................................................... 9
9. На вишні (Сегазиз).................................................10
— На інших розових ...................................................11
10. Аски 30—50 X 7—10 р. Спори часто брунькуються........................
.................................7. Т. сегазі — тафрина вишнева
— Аски 18—35 X 6—8 р. Спори не брунькуються ...........................
.....................................8. Т. тіпог — тафрина мала
11 (9). На глоді (Сга(ае§из) .........9. Т. ста іае^і — тафрина глодова
— На інших розових..................................................12
12. На персику (Регзіса).........ЮТ. ЗеГогтап$ — тафрина деформуюча
— На сливі (Ргипиз) .................................................13
13. Аски 25—30 х 8—10 р ... 11 Т. іплТіііае — тафрина терносливова
— Аски 30—60 р завд.................................................14
14. Аски 40—60 X 8—15 р. Спори 4—5 X 4 р...............................
...................................12. Т. риті — тафрина сливова
— Аски 35—50 х 6—8 р. Спори 6—7 х 3—4 р.................................
............................ 13. Т. гоаіпіріапа — тафрина видовжена
15 (7). Спори округлі, 4—5 р у діам....................................
................................14. Т. аСегіпа — тафрина кленова
— Спори еліпсовидні, 5—6 X 3—4 р........................................
.............................15. Т. іасгеи'зкіі — тафрина Ячевського
16 (1). На вербових (Заіісасеае).......................................
....... 16. Т. аигеа — тафрина золотисто-жовта
— На видах з інших родин ......... 17
17. На березових (Веіиіасеае) ....................................... 18
— На видах з інших родин...............................................20
18. На вільсі (А1пи$)............17. Т. задеЬескіі — тафрина Задебека
— На березі (Веіиіа) ................................................. 19
19. Аски 40 X 8—12 р..................18. Т. Ьеіиіае — тафрина березова
— Аски 44—80 X 14—ЗО р ... 19. Т. сагпеа — тафрина рожевувата
20 (17). На букових (Еа^асеае)...........................................
..............................20. Т. соегиіезсепз — тафрина синювата
— На видах з інших родин ........................................21
21. На в’язових (ІЛтасеае) . . . .-................................22
— На видах з інших родин.................................................23
22. На листках каркаса (СеШ$) . . . 21. Т. сеііійіз — тафрина каркасова
— На листках в’яза (1/1ти$) .... 22. Т. ніші — тафрина в’язова
23 (21). На розових (Козасеае) ... 23. Т. ЬиІІаіа — тафрина пухирчаста
— На кленових (Асегасеае)..................................................
24. Т. роїузрога — тафрина багатоспорова
1. ТарЬгіпа гЬігорЬога 8 а сі.— тафрина коренева. Міцелій зимує в
бруньках. Гіменіальний шар утворюється під кутикулою розрослих сере-
жок у вигляді золотисто-жовтого воскуватого покриву. Підаскової клітини
нема. Аски видовжені, булавовидні, на верхівці закруглені, до основи потон-
шуються в коренеподібний, часто роздвоєний або лапчастий придаток, що
глибоко занурюється між клітинами епідермісу, 120—160 / 22 р (біля осно-
ви до 6 р у діам.). Спори кулясті, 4 р, брунькуються в асках.
На жіночих квітках тополі білої (Рориіиз аІЬа).
Лівобережне Полісся.
2. ТарЬгіпа ерірЬу! 1а 8 а сі.— тафрина епіфільна. Міцелій розвивається
під кутикулою і зимує в гілках, спричиняючи утворення відьминих мітел.
Уражені листки хвилясті, зморщені, вкриті з обох боків сірим воскуватим
покривом, створеним гіменіальним шаром. Аски широкоциліндричні, на
верхівці зрізані або вгнуті, 35—40 X 15—20 р, сидять на широкій підаско-
вій клітині, що має розміри 8—20 X 20—23 р. Спори по 8 в аску, кулясті,
6—8 р, брунькуються в аску.
На листках вільхи сірої (Аіпиз іпсапа).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
3. ТарЬгіпа іоздиіпеііі М а § п.— тафрина Тосквінеті. Міцелій розви-
вається в листках, спричиняючи розростання пластинки листка та утворення
на ній коричневих зморшкуватих плям. Уражені листки стають дуже лип-
кими, вкриті з обох боків суцільним сіруватим гіменіальним шаром. Під-
аскова клітина видовжена, донизу загострена і вклинюється між клітина-
ми епідермісу, 11—20 X 6—7 р. Аски циліндричні, з тупою верхівкою,
31—37 X 6—7 р. Спори кулясті, 3—5 р, по 8 в асках, іноді брунькуються.
На листках вільхи клейкої (Аіпиз §1и1іпо8а).
Карпати, Прикарпаття, Правобережний і Донецький Лісостеп, Ліво-
бережний Злаково-Лучний Степ.
4. ТарЬгіпа Іиг§іс1а 8 а б.— тафрина здута. Міцелій розвивається під
кутикулою, зимує в бруньках і спричиняє відьмині мітли. Гіменіальний шар на
нижньому боці хвилястих листків у вигляді сірого воскуватого покриву.
Підаскова клітина загострена, часто лапчаста, занурюється б.-м. глибоко
між клітинами епідермісу, 17—ЗО X 15 р. Аски циліндричні, на верхівці
тупі або вгнуті, лише зрідка закруглені, 46—50 X 15 р. Спори кулясті, 4 р,
часто брунькуються в асках.
На листках берези бородавчастої (Веіиіа уеггисоза).
Прикарпаття.
5. ТарЬгіпа сагріпі Козі г.— тафрина грабова. Міцелій розвивається
під кутикулою, зимує в бруньках, спричиняє утворення відьминих мітел.
Гіменіальний шар на нижньому боці жовтіючих листків. Підаскової кліти-
ни нема. Аски циліндричні, на верхівці закруглені, донизу значно розшире-
ні, з плоскою основою, 25 X 8—12 р (основа до 25 р завш.). Спори кулясті,
4 р, здебільшого брунькуються.
На листках граба звичайного (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Західний, Правобережний, Лівобережний і Кримський Лісостеп.
6. ТарЬгіпа ату^даїі 3 а с г.— тафрина мигдалева. Міцелій розвиває-
ться між епідермальними клітинами, зимує в бруньках і молодих пагонах;
спричиняє деформацію пластинки листків — кучерявість та викривлення.
Гіменіальний шар на нижньому боці листків. Підаскова клітина біля основи
трохи загострена, 11 х 8,3 р. Аски булавовидні, на верхівці закруглені,
24 X 9—11 р. Спори кулясті, 3—4 р, по 4—8 в асках, не брунькуються.
На мигдалі звичайному (Ату^сіаіиз соттипіз).
7. ТарЬгіпа сегазі 8 а б.— тафрина вишнева. Міцелій зимує в гілках
і спричиняє утворення великих відьминих мітел. Гіменіальний шар розви-
вається переважно на нижньому боці листків у вигляді білого або сірува-
27
Рис. 18. Таріїгіпа (1еіогтап$ — таф-
рина деформуюча:
а — спороношения гриба на деформо-
ваному ним листку персика; б — гіме-
ніальний шар гриба.
того воскуватого покриву. Підаскова клітина тонка, біля основи зрізана,
17—20 X 5—9 р. Аски циліндрично-булавовидні, видовжені, тісно розта-
шовані. на верхівці закруглені, 30—50 X 7—10 р. Спори еліпсовидні,
6—9 X 5—7 р. по 8 в асках. часто брунькуються в асках.
На вишні (Ссгазиз імідагіз) і черешні (С. аоіит).
Прикарпаття, Правобережний Лісостеп.
8. ТарЬгіпа тіпог 8 а З.— тафрина мала. Міцелій субкутикулярний і
міжклітинний, зимує в бруньках, уражує гілки, проте розвиток відьминих
мітел не викликає. Гіменіальний шар утво-
рюється переважно на нижньому боці
листків, вкриваючи їх суцільним покривом.
Уражені листки здебільшого гладенькі або
дещо хвилясті, із загнутими донизу кра-
ями. Підаскова клітина у вигляді трапе-
ції з широкою основою, 8—10 X 6—10 р.
Аски булавовидно-циліндричні, 18—35 X
6—8 р. Спори округлі чи еліпсовидні,
6—7 X 5 р, не брунькуються.
На листках вишні (Сегазиз
Повсюди в УРСР.
9. ТарЬгіпа сгаіае^і 8 а сі.— тафрина
глодова. Міцелій зимує в гілках, поширює-
ться в листках під кутикулою, іноді в
квітках, утворюючи на нижньому боці ли-
стків і на чашолистках червонуваті здут-
тя з білим воскуватим покривом.
Підаскова клітина плоска, 6—8 X о—
8 р. Аски циліндрично-булавовидні, на вер-
хівці зрізані, рідше закруглені, 25—35 X
8 р. Спори кулясті, 4—6 р.
На листках і квітках глоду (Сгаіае-
§и&).
Західний Лісостеп.
10. ТарЬгіпа йеїоппапз Р и с к — тафрина деформуюча (рис. 18). Мі-
целій зимує в молодих гонах, а коли переходить у листки, то спричиняє
кучерявість листя. Гіменіальний шар на нижньому боці листків розвива-
ється між клітинами епідермісу і кутикули. Підаскова клітина коротка, до
основи звужується, 6—9 X 6—10 р, вклинюється між клітинами епідермі-
су. Аски булавовидно-циліндричні, 25—40 X 8—11 р. Спори 5—7 X 4—5р,
по 4—8 в асках. Уражені листки всихають і передчасно відпадають.
На листках і молодих пагонах персика звичайного (Регзіса Vи^§а^і8).
Повсюди в УРСР.
11. ТарЬгіпа іпзіііііае 8 а <1.—тафрина терносливова. Міцелій зимує
в гілках, викликає утворення відьминих мітел і кучерявість листя. Гі-
меніальний шар на нижньому боці листків у вигляді суцільного сірого
або білувато-воскуватого покриву. Підаскова клітина здебільшого заго-
стрюється біля основи і вклинюється між клітинами епідермісу, рідше з
плоскою основою, 6—8x7—10р. Аски булавовидно-циліндричні, на вер-
хівці звичайно закруглені, рідше трохи загострені, 25—30 X 8—10.р. Спо-
ри по 8 в асках, кулясті, 3,5 р, іноді брунькуються.
На лисіках сливи (Ргипиз (Іотезііса),
Лівобережний Лісостеп.
12. ТарЬгіпа ргипі Рис к.~ тафрина сливова (рис. 19). Міцелій зимує
в гілках, навесні проникає у зав’язь плодів, які деформуються і не утворю-
ють кісточок. Гіменіальний шар розташовується на поверхні уражених пло-
дів. Підаскова клітина видовжена, не вклинюється між клітини епідермі-
су. Аски майже циліндричні, 40—60 х 8—15 р. Спори короткоовальні,
4—5 X 4 р, по 8 в асках, іноді брунькуються.
На плодах сливи (Ргипиз сіотезііса).
Повсюди в УРСР.
уаг. расі і Л а с г.— різнов. черемхова. Аски ЗО—35 р.
На плодах черемхи (Раіїиз).
Повсюди в УРСР.
уаг. сііуагісаіа 5 а с 2.— різнов. аличева.
На плодах аличі (Ргипиз сі^агісаіа).
Південний Крим.
ІЗ. ТарЬгіпа гозігиріапа 8аі—тафрина видовжена. Міцелій зимує
в гілках, навесні проникає у зав’язь плодів і спричиняє їх деформацію. Під-
Рнс. 19. Таріїгіпа ргипі— тафрина сливова:
а — гілочка з двома ураженими сливами; б — аски.
Пскова клітина видовжена, 10—15 X 2—7 р. Аски 35—50 X 6—8 р. Спо-
ри еліпсовидні, 6—7 X 3—4 р, по 8 в асках, зрідка брунькуються.
На плодах терну (Ргипиз зріпоза) і терносливи (Р. іпзиіііа).
Ростоцько-Опільські ліси.
14. ТарЬгіпа асегіпа 8 а сі.— тафрина кленова. Міцелій зимує в гілках
і викликає утворення відьминих мітел, поширюється в листках під кутику-
лою. Аски здебільшого на нижньому боці листків у вигляді воскуватого по-
криву, широкоциліндричні або булавовидні, на верхівці закруглені або
зрізані, 25—23 X 9—12 р. Спори по 6—8 в аску, 4—5 р у діам. Підаскова
клітина округло-приплюснута, до верхівки розширена, 7—9 X 12—15 р.
На листках клена польового (Асег ссипрезіге) та клена звичайного (А.р/а-
Іапоісіез).
Правобережне Полісся, Правобережний і Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Правобережний Степ.
15. ТарЬгіпа ]*асге\у$кіі (Р а 1 іп.) іасг.— тафрина Ячевського. Мі-
целій зимує в гілках, спричиняючи утворення відьминих мітел, поширюєть-
ся в пагонах в епідермальному шарі, в листках під кутикулою. Всі листки
одного пагона звичайно бувають уражені, хвилясті, зморшкуваті і швидко
чорніють. Гіменіальний шар на нижньому боці листків у вигляді сірого во-
скуватого покриву. Підаскова клітина округла або неправильної форми.
Аски видовжено-циліндричні, на верхівці закруглені, рідше тупі, 16—20 X
X 8—10 р, з 6—8 еліпсовидними безбарвними спорами, 5—6 X 3—4 р.»
іноді спори брунькуються в аску.
На клені польовому (Асег сатрезїге).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
29
16. ТарЬгіпа аигеа Р г.— тафрина золотисто-жовта. Утворює на лист-
ках пухировидні здуття округлої форми, золотисто-жовтого і коричневого
кольору, на нижньому вдавленому боці яких розвивається гіменіальний
шар. Підаскова клітина видовжена, вклинюється між клітинами епідермісу,
4—27 X 8—17 р, іноді справжня підаскова клітина не розвивається, оскіль-
ки вона не відділяється перегородкою від аска. Аски циліндричні або була-
вовидні, з закругленою верхівкою, до основи потоншуються, 50—98 X 15—
л 25 р. Спори кулясті, 4 р, дуже брунькуються, утворю-
ючи видовжено-еліпсовидні оідії.
На тополі чорній (Рориіиз пі§га) і тополі пірамідаль-
/\ Л н і й (Р. ругатійаііз).
г. \У^4 Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне Полісся,
І \У/и Лівобережний Лісостеп.
у с 17. ТарЬгіпа засіеЬескіі ЛоЬапз.— тафрина За-
'• дебека. Плями округлі, рідше неправильні, жовтуваті
П або сіруваті, трохи здуті. Гіменіальний шар на ниж-
Рис. 20. ТарЬгіпа ньому боці листків у вигляді воскуватого, сіруватого
Ьеіиіае — тафрина покриву. Міцелій субкутикулярний. Підаскова клітина
бЄлистку берези "а майже кубічна, дещо ширша від аска, 18—22 р у діам.
Аски циліндричні, до верхівки трохи розширені, 41—
55 х ]4—18 ц. Спори кулясті, 7 р, по 8 в асках, часто брунькуються.
На листках вільхи клейкої (Аіпиз діиііпоза).
Повсюди в УРСР.
18. ТарЬгіпа Ьейііае Л о Ь а п з.— тафрина березова (рис. 20). Плями
округлі, дещо здуті, білуваті або жовтуваті. Міцелій субкутикулярний, пе-
реважно на верхньому боці листків. Підаскова клітина приплюснута, ши-
рока, 8—12 х 12—25 р. Аски циліндричні, здебільшого на верхівці закруг-
лені, рідше зрізані, в таких випадках трохи розширені, 40 X 8—12 р. Спори
округлі або еліпсовидні, 3—5 р у діам., брунькуються в асках.
На листках берези бородавчастої (Веіиіа уеггисо$а).
Прикарпаття, Лівобережний Лісостеп.
19. ТарЬгіпа сагпеа 3 о Ь а п з,— тафрина рожевувата. Гриб спричиняє
утворення на листках великих здуттів рожевуватого або червонуватого
кольору. Підаскової клітини немає. Аски на верхньому боці здуттів, ци-
ліндричні, на кінцях закруглені, 44—80 X 14—30 р. Спори дуже брунь-
куються.
На листках берези низької (Веіиіа Ігитиііз).
Ростоцько-Опільські ліси.
20. ТарЬгіпа соегиіезсепз Т и 1.— тафрина синювата. Плями на нижньо-
му боці листків неправильні або округлі, коричневі, вдавлені. Аски мішку-
ваті, до основи загострені, на верхівці закруглені або зрізані, 55—70 X
X 15—20 р. Підаскової клітини немає. Спори брунькуються, 2,5—З X
X. 1,5-2 р.
На листках дуба пухнатого ((}иегси$ риЬезсепз).
Кримська область.
21. ТарЬгіпа сеііідіз 8 а д,—тафрина каркасова. Плями округлі або не-
правильні, сіруваті, трохи здуті або хвилясті, з коричневою облямівкою.
Гіменіальний шар у вигляді сіруватого або коричнюватого покриву на ниж-
ньому боці листків. Підаскова клітина приплюснута, 8—10 х 25-30 р.
Аски циліндричні або булавовидні, на верхівці дещо закруглені, 25—28 X
х 10 р із 8 спорами. Спори 3—3,5 р у діам., не брунькуються.
На листках каркаса південного (СеІ(і$ аизігаїіі).
• 22. ТарЬгіпа иіті Л о Ь апз.— тафрина в'язова. Плями неправильні,
трохи здуті, спочатку жовтуваті, мало помітні, потім сіруваті або коричневі,
пізніше чорніючі. Підаскова клітина дуже широка, 3—8 х 15—20 р. Аски
ап
циліндричні або яйцевидні, на верхівці закруглені, 12—20 X 8—10 ц. Спо-
ри по 4—8 в асках, 3,5 р, у діам., не брунькуються.
На листках видів в’яза (ІЛіпиз сатрезігіз, І/. зиЬегоза, І). Іаеиіз).
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережний і Лівобережний Лісостеп.
23. ТарЬгіпа Ьиііаіа Т и 1.— тафрина пухирчаста. Гіменіальний шар на
нижньому боці листків у вигляді білого воскуватого покриву. Підаскова
клітина на поверхні клітин епідермісу, розширена, закруглена, 10—25 X
X 8—9 р. Аски циліндричні, на верхівці здебільшого зрізані, 26—40 X 8—
9 р. Спори кулясті, 4—5 р, часто брунькуються в асках.
На листках груші (Ругиз соттипіз) утворює круглі здуття.
Повсюди в УРСР.
24. ТарЬгіпа роїузрога 3 о Ь а п з.— тафрина багатоспорова. Плями не-
правильні, спочатку коричневі, потім чорні, здуті, зморшкуваті, згодом про-
риваються. Аски переважно на верхньому боці листків, широкоциліндрич-
ні, на верхівці закруглені, біля основи зрізані, розміщені на епідермісі,
33—47 х 12—17 р. Спори по 8 в асках, кулясті, 4—5 р, брунькуються,
утворюючи оідії, 3—4 р у діам.
На листках клена татарського (Асег іаіагіса).
Повсюди в УРСР.
РОДИНА РКОТОМУСЕТАСЕАЕ - ПРОТОМІЦЕТОВІ
Міцелій внутрішньоклітинний, багатоклітинний, гіфи розпадаються
на хламідоспори. При дозріванні з них утворюються мішковидні багатоспо-
рові аски.
Паразити рослин, спричиняють здуття уражених органів.
В родині три роди.
Ключ для визначення родів
1. Спори в асках розташовані безладно..............................
....................................Уоікагііа — волкартія (стор. 31)
— Спори розташовані по стінці аска, утворюючи шар ................2
2. Спори попарно копулюють після виходу з аска.....................
.................................Ргоіошусез— протоміцес (стор. 31)
— Спори не копулюють . . . .Ргоіотусорзіз — протомікопсис (стор. 32)
Рід Уоікагііа М а і г е — волкартія
На листках уражених рослин утворює покриви і здуття. Міцелій ендо-
фітний, поширюється в мезофілі, де він утворює круглі або еліпсовидні
хламідоспори. Хламідоспора проростає, з неї розвивається аск з безладно
розміщеними в ньому численними спорами.
Найбільш поширений вид — волкартія зонтична (уоікагіла итЬеШ-
[егагит К о з і г.) па борщівнику (Н егасіеит).
Рід Ргоіотусез 11 п § е г — протоміцес (рис. 21)
Гриб спричиняє на жилках листків і черешків уражених рослин здут-
тя з гладенькою поверхнею. Ці здуття пронизані в глибині тканин міжклі-
тинним міцелієм, на якому утворюються кулясті або овальні хламідоспори
з гладенькою безбарвною оболонкою і безбарвним вмістом. Кожна хламідо-
спора проростає в мішковидний аск з численними спорами, розташованими
шаром по стійці аска. Спори перед проростанням копулюють.
В УРСР два види.
К л 10 ч для
визначення видів
1. На зонтичних (НтЬеІІіГегає)
.........................1. Р.
— На кульбабі (Тагахасшп)
. . . ’..................2. Р.
1. Ргоіопіусез тасго$роги$
тасгозрогиз —
Рис. 21. Ргоіотусез тасгозрогиз — прото
мінес крупноспоровий:
а — частина черешка, ураженого грибом; б —
спора і міцелій; в — проростання спори в спо-
рангій.
протоміцес крупноспоровий
расіїусіегпіііз — протоміцес товстошкірий
О п § е г — протоміцес крупноспоровий
(рис. 21). Хламідоспори 40—80 X
X 35—60р. Аски мішковидні, багато-
спорові. Спори безбарвні, циліндрич-
ні, 2—З X 1 р.
На яглиці звичайній (Ае§оро-
(ііиіп ро(1а£гагіа}, веху широколис-
тому (Зіит Ійі^оПит), борщівнику
європейському (Негасіеит зропсіуіі-
ит), цикуті отруйній (Сісиіа оігоза).
Прикарпаття, Ростоцько-Опіль-
ські ліси, Правобережний Лісостеп.
2. Ргоіотусез раскугіегтиз Т И и -
е т.— протоміцес товстошкірий. Мі-
целій під епідермісом. Спори майже
округлі, з товстою оболонкою, без-
барвні.
Спричиняє пухлини на листках і
квіткових стеблах кульбаби лікарсь-
кої (Тагахасит оУісіпаїе).
Прикарпаття.
Рід Ргоіотусорзіз М а § п.— протоміколсис
Від Ргоіотусез відрізняється тим, що спори не копулюють.
Ргоїотусорзіз ІеисапіЬеті М а § п.— протоміколсис королицевий. На
листках, рідше на стеблах королиці звичайної (Ьеисапі/іетит оиІ§аге Ь.).
Виявлений у горах.
В УРСР види роду не виявлені.
РОДИНА РЕКІСУ8ТАСЕАЕ - ПЕРИЦИСТ0В1
Міцелій багатоклітинний, з багатоядерними клітинами. Хламідоспори
кінцеві, бічні або міжклітинні. Аски широкоовальні, майже кулясті або
яйцевидні. Спори кулясті, безбарвні, гладенькі. Оболонки клітин мають
спочатку целюлозну реакцію, а після достигання гриба — хітинову.
Монотипна родина.
Рід Регісузііз В е И з. (Азсозрйаега 01. еі 8 р.) — перицистис
Хламідоспори кінцеві (термінальні), бічні або міжклітинні (інтеркаляр-
ні). Аски майже кулясті, широкоовальні або яйцевидні. Спори кулясті,
безбарвні, гладенькі.
В УРСР види роду не виявлені.
. Рег*сУ8Й8 аіуеі В е Н з,—перицистис сотовий. Хламідоспори кінце-
ві, бічні, міжклітинні, напівкулясті, майже яйцевидні, з товстою гладень-
кою оболонкою, 4,5—9,5 X 4,5-7 р. Аски 20-40 X 20—30 р, бурі. Спори
3,7 4,7 р, найчастіше 4,3 р у діам., безбарвні.
У вуликах — в сотах. на непзі та на личинках бджіл.
ПІДКЛАС ЕПАЗСОМУСЕТІБАЕ — ЕВАСКОМІЦЕТИДОВі
Підклас Еиазсогпусеїісіае охоплює велику гетерогенну групу аскових
грибів, у яких утворюються плодові тіла та аскогенні гіфи. Міцелій багато-
клітинний. Плодові тіла дуже різноманітні за розміром та формою: а) про-
сті б.-м. кулясті споровмістища — клейстокарпії (клейстотеції); псевдотеції
(псевдоперитеції); перитеції; б) строми різного типу, часом високо диферен-
ційовані, з псевдотеціями або перитеціями; в) апотеції; г) щільні, підземні
б.-м. кулясті, бульбовидні плодові тіла; д) плодові тіла, що складаються з
шапинки і ніжки.
Багатьом видам підкласу властиве конідіальне спороношення, яке у
паразитних видів переважає над статевим — асковим.
До підкласу Еиазсотусеїііае належать такі порядки:
1. Р1ес(а$са1е$ — плектаскальні. 2. Регізрогіаіез— периспоріальні. 3.
Мугіап§іаіе$ — міріангіальні. 4. РзеисІоврЬаегіаІез — псевдосферіальні. 5.
Нузіегіаіез — гістеріальні. 6. Місгоіііугіаіез — мікротиріальні. 7. Ну-
росгеаіез — гіпокреальні. 8. 8рЬаегіаІе$ — сферіальні. 9. Сіауісірііаіез —
клавіципітальні. 10. Регігаїез — пецицальні. 11. Неіоііаіез — гелоціаль-
ні. 12. ТиЬегаїез — туберальні. 13. ЬаЬоиІЬепіаІез — лабульбеніальні.
Сучасні тлумачення порядків вищих Азсотусеіез надзвичайно різнома-
нітні і суперечні. Різноманітні в зв’язку з цим і класифікаційні схеми, роз-
роблені й опубліковані деякими сучасними авторами.
Ключ для визначення порядків
1. Аски розміщені безладно у плодовому тілі, на час зрілості якого
руйнуються і плодове тіло виявляється наповненим порошистою масою
аскоспор, які звільняються після його руйнування. Плодові тіла
б.-м. кулясті, закриті, без отвору .................................
............................РІес(а$са1е$ — плектаскальні (стор. 35)
— Аски бітунікатні, утворюються в плодовому тілі в локулях, розміще-
них безладно, пучком, горизонтальним шаром, або унітунікатні, роз-
міщені шаром палісадного типу.................................... 2
2. Плодові тіла — клейстотеції (клейстокарпії) або псевдотеції (псевдо-
перитеції). Псевдотеції поодинокі, скупчені на стромі або занурені в
ній. Кожний аск розвивається в бкремій порожнині (локулі), яка утво-
рюється в строматичній тканині псевдопаренхіматичної будови клей-
стотеція або псевдотеція *. Отвір у плодових тілах утворюється шляхом
розриву або розчинення тканин псевдотеція у верхній його частині.
Аски бітунікатні. Парафізи відсутні. Парафізоподібні утвори між асками
(парафізоїди) є рештками тканини строми, в якій розвинулись аски
..............(Група порядків Азсоїосиїагез — асколокулярні) ... З
— Плодові тіла дуже різноманітні за формою: а) прості вільні або скуп-
чені групами перитеції; б) строми різного типу з зануреними в них пери-
теціями; в) апотеції різного типу; г) плодові тіла, що складаються з
шапинки і ніжки; д) підземні кулясті або бульбовидні утвори; е) різ-
номанітної своєрідної форми утвори з довгими щетинками, з отвором.
Аски унітунікатні, розташовані суцільним шаром палісадного типу, ра-
діально, іноді горизонтально в закритому або відкритому плодовому
тілі — перитецію або апотецію, а у видів з деяких родин — на поверхні
плодового тіла. Парафізи є або відсутні.............................
.........(Група порядків А$соЬутепіа!е$ — аскогіменіальні) ... 7
3. Плодове тіло (клейстотецій, клейстокарпій) кулясте, закрите, без от-
1 Порожнини (локулі) з асками спостерігаються лише в молодих плодових тілах.
З 0561
33
вору. Аски виникають в окремих порожнинах — локулях — біля осно-
ви плодового тіла і на час достигання руйнуються в ньому; пристосу-
вання для виштовхування спор відсутні; спори звільняються після
руйнування плодового тіла ...........................................
....................Егузірйаіез (Регізрогіаіех) — еризифальні (стор. 42)
— Плодове тіло (псевдотецій) з отвором, який утворюється на час стиг-
лості шляхом розриву або розчинення тканин в апікальнії! його частині,
або строма з локулями чи з зануреними в ній псевдотеціямн; іноді
псевдотеції скупчені на стромі .........................................4
4. Локулі з асками розміщені в стромі безладно .........................
...............................Мугіап§іа1е5 — міріангіальні (стор. 85)
— Локулі з асками утворюються кущиком, віяловидно або горизонталь-
ним шаром при основі плодового тіла ................................... 5
5. Плодові тіла — вільні псевдотеції або строма з зануреними в ній чи
скупченими на її поверхні псевдотеціямн. Псевдотеції б.-м. куляс-
ті (перитецієвидні), іноді видовжені в горизонтальному напрямку з
округлим або щілиновидним отвором ................................... 6
— Плодові тіла плоскі (апотецієвидні), аски розміщені горизонтальним
шаром ................МісгоіЬугіаІез (Нетізрйаегіаіез) — мікротиріальні
(гемісферіальні) ........................................(стор. 175)
6. Псевдотеції з округлим отвором, аски розташовані кущиком віяловид-
но, іноді горизонтальним шаром ...........................................
.........................Р$еи<1о$рйаегіа1е$ — псевдосферіальні (стор. 87)
— Псевдотеції з щілиновидним отвором, аски розташовані горизонталь-
ним шаром ......................Нузіегіаіез — гістеріальні (стор. 170)
7 (2). Плодові тіла — перитеції, б.-м. кулясті, іноді пляшковидні, з округ-
лим отвором або строма, різної форми, часто високо диференційо-
вана, з зануреними в ній перитеціями (типові піреноміцети) .... 8
— Плодові тіла іншого вигляду......................................... ГО
8. Аскоспори нитчасті, спочатку одноклітинні, пізніше з перегородками,
стиглі легко розпадаються на клітини. Плодове тіло — переважно ви-
сокодиференційована строма, в периферичному шарі якої розміщені
перитеції. Часто утворюються склероції....................................
..............................Сіауісірііаіез — клавіципітальні (стор. 328)
— Аскоспори різної форми, одно- або багатоклітинні (нитчасті спори є в
иестроматнчних перитеціях родів Ьіпозрога та Сгуріосіегіз)1 ... 9
9. Перитеції забарвлені, рожевих, червоних, синіх, фіолетових відтінків,
поодинокі або занурені в строму, іноді скупчені на стромі або на міце-
ліальному сплетенні .... Нуросгеаіез—гіпокреальні (стор. 179)
— Перитеції чорні (крім родини Меіапозрогасеае), поодинокі або занурені
в строму, часто високо диференційованій...................................
................................Зріїаегіаіез — сферіальні (стор. 200).
10 (7). Плодові тіла в стиглому стані блюдцевидно-плоскі або блюдцевид-
но-уві>нуті, чашовидиі, валиковидні, черепашковидні, кубковидні,
обернеиогрушовидні, головчасті на ніжці або диференційовані на пло-
дущу шапинку та стерильну ніжку і за зовнішнім виглядом нагадують
шапинкові гриби, або кулясті, бульбовидні (підземні гриби). Гіменіаль-
ний шар відкритий або напівзакритий, на час стиглості завжди відкри-
тий (група ОІ5сотусеіе$ — дискоміцети) ................................11
— Плодові тіла іншого вигляду, дуже своєрідної форми, тверді, з жорст-
кими, довгими (1 мм) волосинками. Зовнішні паразити (ектопаразити
комах)........................ЕаЬоиІЬепіаІез — лабулбеніальні (стор. 458)
1 Нестроматнчні перитеції у видів роду ііпозрога з родини СІуреозрИаегіасеас та
роду Сгуріоаепз з родини Опошопіасеае.
11. Аски відкриваються иа верхівці кришечкою (Орегсиїит) .........
..................................Регігаїез — пецицальні (стор. 332)
— Кришечка на верхівці аска відсутня..............................12
12. Плодові тіла дисковидні, кубковидні, оберненогрушовидні або голов-
часті на ніжці ...............Неіоііаіез 1— гелоціальні (стор. 372)
Гриби з підземними закритими бульбовидними або кулястими плодо-
вими тілами.................... ТиЬегаІез — туберальні (стор. 454)
Порядок Ріесіазсаіез (А$рег§і11аІе§,
Еигоііаіез р. р.)—плектаскальні
Міцелій багатоклітинний. Плодові тіла клейстотеції (клейстокарпії)
утворюються на поверхні субстрату або напівзанурені, іноді підземні (ро-
дина ЕІарИотусе(асеае), чорні або світло забарвлені, кулясті, приплюснуто
кулясті, булавовидні, іноді з довгим хоботком чи шийкою, без парафіз.
Аски кулясті або короткобулавовидні, розміщуються в клейстокарпії пе-
реважно безладно, з 2—8 спорами кожний.
Конідіальні стадії типів, що об’єднуються в порядку Мопіііаіез.
Сапрофіти та паразити.
Численні представники порядку мають велике народногосподарське
та промислове значення як збудники хвороб рослин, людини та тварин, як
мікоризні гриби та об’єкти, що використовуються в фармацевтичній та хар-
човій промисловості, а також в медицині.
За системою Вердермана та системами ряду інших сучасних дослід-
ників до порядку Ріесіазсаіез належить частково родина Сііаеіотіасеае.
Оскільки місце родини в системі ще недостатньо висвітлено, то у «Визначни-
ку грибів» її вміщено в порядку ЗрЬаегіаІез, як це роблять деякі сучасні
автори на тій підставі, що в її представників утворюються перитецієвидні
плодові тіла з несправжнім отвором (хоча розвиток асків і звільнення спор
всередині плодового тіла наближають їх до плектаскальних грибів).
Ключ для визначення родин
1. Плодові тіла 0,5—2 мм у діам....................................2
— Плодові тіла 1—3 см у діам.......................................4
2. Плодові тіла з довгим хоботком або шийкою ........................
.......................... ОрИіозіогпаіасеае — офіостомові (стор. 35 )
— Плодові тіла без хоботка ........................................З
3. Плодові тіла з пухким перидієм....................................
................................б утпоазсасеае — гімноаскові (стор. 37)
— Плодові тіла з щільним перидієм, часто яскраво забарвлені..........
................................................ Азрег^іПасеае— аспергілові (стор. 38)
4 (1) Плодові тіла на ніжці, до 1 см завв............................
Опу^епасеае — онігенові (стор. 41)
— Плодові тіла без ніжки, до 2—3 см у діам......
......................ЕІарЬопіусеіасеае — елафоміцетові (стор. 41)
РОДИНА ОРН1О8ТОЛ1АТАСЕАЕ — ОФІОСТОМОВІ
Плодові тіла поодинокі, майже поверхневі, темні, дрібні, кулясті, на
верхівці витягнуті в довгу шийку або хоботок. Аски циліндрично-булавовид-
ні, стінки асків при дозріванні швидко руйнуються. Спори безбарвні або
1 До порядку Неіоііаіез віднесено також родину Саіісіасеае (каліцієві), з видами, які
не беруть участі в утворенні лишайників. Деякі автори виносять всі види цієї родини за
межі класу Азсопіусеіез, приєднуючи їх до Ьісйепез (лишайників).
З*
35
забарвлені, одноклітинні, при дозріванні разом із слизом виходять з плодо-
вого тіла через канал шийки чи хоботка у вигляді шнура або кульки. Па-
рафізи відсутні»
Паразити або сапрофіти.
Ключ для визначення родів
1. Плодові тіла з довгим хоботком .................................
Рис. 22. Се-
гаіосузііз иі-
ті — церато-
цнстнс в’язо-
вий. Плодове
тіло, верхів-
ка з вільни-
ми гіфами та
спорами,
склеєними
слизом.
....................Сегаіосузііз 1 — цератоцистис (стор. 36)
— Плодові тіла з конусовидною шийкою .....................
.................... Місгоазсиз 1 — мікроаск (стор. 36)
Рід Сегаіосузііз Е 1 1. еі Н а І з і. (ОрИіозіота 8 у б.) —
цератоцистис (рис. 22)
Плодові тіла спочатку напівзанурені, пізніше виступа-
ють, чорні, кулясті, з довгим хоботком. Аски широкобула-
вовидно-циліндричні. швидко розпливаються. Спори нирко-
видні, еліпсовидні або видовжено-еліпсовидні до циліндричних,
безбарвні, одноклітинні.
Конідіальна стадія типу ОгарНіит.
Паразити або сапрофіти.
В УРСР один вид.
Сегаіосузііз иіті (В и і з т.) М о г. (Оріїіозіота иіті
(В и і з т.) N а п п Г.-Сегаіозіотеїіа иіті В и і $ т.) —
цератоцистис в’язовий (рис. 22). Плодові тіла майже поверх-
неві, чорні, кулясті, 105—135 р у діам., з хоботком до 380 р
завд. Аски широкобулавовидні, швидко розпливаються. Спори
4,5—6 х 1,5 р, при дозріванні виходять через канал хоботка
і скупчуються на його верхівці у вигляді кульки.
Конідіальна стадія — Огаркіит иігій 8 с В ху а г 2.
На видах в’яза (ІЛтиз) спричиняє «голландську хворобу».
Повсюди в УРСР.
Рід Місгоазсиз 2 и к а 1 — мікроаск
Плодові тіла чорні або червонувато-коричневі, з конусовидною ший-
кою. Аски широкобулавовидні, швидко розпливаються. Спори коричневі,
одноклітинні, при дозріванні склеюються і виходять через канал шийки у
вигляді шнурів. Парафізи відсутні.
Конідіальна стадія типу Зсириіагіорзіз.
Сапрофіти на різних екскрементах або рослинних залишках.
В УРСР види роду не виявлені.
Місгоазсиз зопіісіиз 2 и к а 1 — мікроаск брудний. Плодові тіла чер-
вонувато-коричневі, 200—300 р у діам., з конусовидною шийкою. Аски
булавовидні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, нерівнобокі, буоувато-кооичне-
ві, 9^9,5 х 5-6 р. Н Р
На гнилих листках маслини (Оіеа), а також на екскрементах різних
тварин.
1 Деякі автори роди Сегаіосузііз (ОрНіозіота-Сегаіозіопіеиа) та Місгоазсиз — мікроаск
вважають належними родині Місгоазсасеае (ОрНіозіотаіасеае). (Се)р, 1957; Оаитапп, 1964).
РОДИНА 6УММ0А8САСЕАЕ - ГІМНОАСКОВІ
Плодові тіла дрібні, 0,5—2 мм у діам., кулясті з пухким перидієм, що
утворюється з безбарвних або буруватих гіф, іноді з короткими придатками.
Аски розташовані безладно, оболонка їх швидко руйнується. Спори без-
барвні або з жовтуватою оболонкою.
Сапрофіти в грунті, на папері або рослинних чи тваринних залишках.
Ключ для визначення родів
1. Перидій складається з тонкостінних гіф, що мало відрізняються від
гіф міцелію і не утворюють сіточки з замкнутими петлями........
АгасЬпіоіиз — арахніот (стор. 37)
— Перидій складається з гіф, що відрізняються від гіф міцелію і утворю-
ють сіточку з замкнутими петлями ............2
2. Перидій з короткими спірально закрученими придатками.........
...............................МухоігісЬит — міксотрих (стор. 37)
— Перидій з шиловидними забарвленими придатками .................
...............................6утпоа$си$ — гімноаск (стор. 37)
Рід Агаскпіоіиз 8 с Ь г б і. — арахніот (рис. 23)
Рис. 23. Ага*
сііпіоіиз зр.—
арахніот. Міце-
лій і аски.
Міцелій має вигляд ніжної пухкої, б.-м. розпростертої цвілеподібної
поволоки, серед якої утворюються клубочки асок, прикриті пухким пле-
тивом гіф, які мало відрізняються від гіф вегетативного
міцелію і утворюють округлі примітивні плодові тіла.
Спори кулясті або еліпсовидні.
Сапрофіти на землі, рослинних залишках та екскре-
ментах.
В роді кілька видів.
В УРСР один вид.
АгасЬпіоіиз сапсіісіиз (Е і (і а т.) 8 с Н г б і.— арахніот
сніжно-білий. Плодові тіла білі, 0,5—2 лей у діам. Аски
грушовидні, спори 3,5—3 р, гладенькі, безбарвні.
На екскрементах.
Правобережне Полісся.
Рід МухоігісЬит К 2 е — міксотрих
Плодове тіло округле або округло-еліпсовидне, вертикально стояче.
Аски дуже дрібні, округлі або еліпсовидні, спори одноклітинні, безбарвні.
Сапрофіти на папері тощо.
В УРСР види роду не виявлені.
Міхоїгіскит сЬагіагит К 2 е — міксотрих паперовий. Плодове тіло
близько 750 р у діам., яйцевидне, вкрите численними короткими, спірально
закрученими придатками. Аски еліпсовидні, 6—8 X 5—7 р, спори 4—5 X
X 2,5—3 р.
На папері та картоні.
Рід Сутпоа$си$ В а г.— гімноаск (рис. 24)
Плодове тіло округле або неправильної форми з сітчастою стінкою, з
загостреними чи тупими, прямими або зігнутими придатками. Аски кулясті
чи округлі; спори кулясті або еліпсовидні, часто з забарвленою оболонкою.
37
Сапрофіти на ..грунті і рослинних залишках, рідше, на мертвих комахах
та інших субстратах тваринного походження.
В УРСР один вид.
Оутпоа$си$ гсехіі В а г.— гімноаск Рееза (рис. 24). Плодове тіло округ-
ле, солом'яно-жовте, жовто-буре або з оранжевим відтінком, близько 300—
500 р у діам., оболонка складається з товстостінних, багатократно під пря-
мим кутом розгалужених і анастомозуючих жовтуватих або червонувато-
Рнс. 24. бутпоазсиз геезіі — гімноаск Рееза:
а — плодове тіло; б — аскогенні гіфи з асками; в — аск; г — статеві органи.
бурих гіф, усіяних прямими або трохи зігнутими шипами 10—15 р. завд.
Спори 4—4,5 х 3—4 р.
На екскрементах коней.
Правобережне і Лівобережне Полісся, Лівобережний Злаково-Лучний
Степ.
РОДИНА АЗРЕКОІЬЕАСЕАЕ — АСПЕРГІЛОВІ
Плодові тіла з добре розвинутим перидієм, кулясті чи приплюснуті,
дрібні, без отвору, часто яскраво забарвлені, нерідко з придатками на
поверхні. Аски дрібні, округлі, утворюються серед внутрішньої тканини пло-
дового тіла, рідше на гіфах, що виповнюють плодове тіло. Спори одноклітин-
ні, безбарвні, рідше темно забарвлені (Мадпизіа). У багатьох представни-
ків переважають конідіальні стадії типу РепісіШит і Азрег§і11из та ін.
Сапрофіти на різноманітних субстратах, переважно рослинного по-
ходження.
Ключ для визначення родів
1. Плодові тіла з довгими, на кінцях спірально закрученими придатками
Ма£пи$іа — магнузія (стор. 38)
— Плодові тіла без придатків . ..................2
2. Плодові тіла поверхневі, шкірясті..............................
. . :..............................ЕигоНшп — евротій (стор. 39)
— Плодові тіла переважно занурені в повстисте міцеліальне плетиво
(переважає конідіальна стадія) . ............................З
3. Плодові тіла розвиваються без періоду спокою. Конідіальна стадія
типу Азрег§ІІІиз.............. А5рег£і11и$ — аспергіл (стор. 39)
— Плодові тіла проходять стадію склероція. Конідіальна стадія типу
РепісіШит .................... РепісіШит — пеніцилін (стор. 40)
Рід Ма&пи$іа 8 а с с.— магнузія (рис. 25)
Плодове тіло приплюснутокулясте, з довгими темно забарвленими, доб-
ре виявленими, на кінцях закрученими в плоску спіраль придатками. Аски
грушовидні, швидко руйнуються, спори темно забарвлені.
Сапрофіти на рослинних залишках та екскрементах.
В УРСР один вид.
Ма£пи$іа пііісіа 8 а с с.— магнузія блискуча (рис. 25). Плодове тіло
округле, еліпсовидне або трикутно-округле, близько 1—2 мм у діам., аски
13—14 х 9—10 р, спори 5—6 X 3—
4 р. На гною.
Гірський Крим.
Рис. 25. Ма&гизіз пііісіа — магнузія
блискуча:
а — плодові тіла: б — аск.
Рід ЕигоНшп Ь і п к — евротій
(рис. 26)
Плодові тіла поверхневі, ку-
лясті, без отвору, шкірясті. Аски
Рис. 26. Еигоііит НегЬагіо-
гит — евротій гербарний:
а — зрілий аск; б — спори.
округлі або грушовидні, 8-спорові. Спори лінзовидні або кулясті, безбар-
вні або зовсім бліді.
На різних органічних субстратах. Конідіальна стадія — Азрег^іііиз.
В УРСР один вид.
Еигоіішп ІіегЬагіогшп Ь і п к — евротій гербарний (рис. 26). Плодові
тіла спочатку світло-жовті, пізніше буруваті, 100—200 її у діам., з тонкою
оболонкою. Аски численні, містять по 5—8 еліпсовидних безбарвних
спор, спори з поздовжніми борозенками, 7—10 X 5—8 її.
На папері, плодах, хлібі та засушених рослинах.
Прикарпаття, Правобережний Лісостеп, Крим.
Рід Азрег^іііиз Ь и сі XV і § — аспергіл (рис. 27)
Плодове тіло кулясте, поверхневе або занурене в повстисте міцеліаль-
не плетиво, звичайно світло забарвлене. Оболонка складається з одного або
з кількох шарів, часто неміцна. Аски дрібні, округлі, спори овальні, час-
то з екваторіальною борозенкою і безбарвною або забарвленою оболонкою.
Конідіальні стадії типу Азрег§і11из.
Конідієносці прості, з’єднані в щільні подушечки, спочатку світло-зе-
лені, пізніше чорніють, на верхівці конідієносці розширені у вигляді го-
лівки, на якій сидять булавовидні прості або розгалужені стеригми. На
стеригмах розташовані ланцюжками кулясті безбарвні конідії.
Сапрофіти на рослинних залишках, папері, в грунті тощо. Деякі ви-
ди є продуцентами антибіотичних речовин.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори гладенькі................. 1. А. герепз — аспергіл повзучий
— Спори з екваторіальними гребінчиками................................
..............................2- А. пісіиіапз — аспергіл лежачий
39
І. А$рег$іПи$ герепБ (С о г д а) сіе Вагу — аспергіл повзучий. Пло-
дові тіла численні, утворюються в пухкому жовтому або оранжевому міцс-
ліальному плетиві, 75—100 р у діам., жовті. Аски 10—12 р у діам. Спори
гладенькі, 4,8—5,6 X 3,8—4,4 р.
2. А$рег&і11и$ пі<іи Іапз (Е і сі а пі) XV і п і. — аспергіл лежачий
Рис. 27. Азрег^іііиз пійиіапз — аспергіл лежачий;
а — міцелій з одним дозрілим і трьома молодими асками;
б — конідиноссць з конідіями; е — верхівка конідієносця
(рис. 27). Аски численні, руйнуються в плодовому тілі. Спори 3,8—4,5 X
X 3,5—4 р, з двома екваторіальними гребінчиками, що мають до 0,5—1 р
завв.
Рід РепісіІІіит Ь и Н і £ — пеніцилін
Плодові тіла кулясті, проходять стадію спокою у вигляді склероціїв.
Аски округлі або еліпсовидні, з 4—8 спорами.
Конідіальна стадія.типу РепісіШит. Конідіальні подушечки щільні,
переважно зелені, рідше білі, коричнюваті або жовтувато-бурі. Конідіе-
носці на верхівці мутовчасто розгалужені ланцюжками, кулясті або еліп-
совидні.
Види роду пеніцилій розвиваються в грунті або на різних органічних
залишках та плодах, утворюючи цвіль. Особливо поширені конідіальні ста-
дії. Деякі види є продуцентами антибіотичних речовин.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Аски 9—11 X 6—8 р..............1. Р. Іиіешп — пеніцилій жовтий.
— Аски 12—15 X 8—10 р..................................................
..........................2. Р. сгизіасеит — пеніцилій корковидний
1. РепісіІІіит Іиіеит 2 и к а 1 — пеніцилій жовтий. Міцелій лимонно-
жовтий. Плодові тіла 1—2 мм у діам., світло- або золотисто-жовті, пізніше
до буруватих. Аски 9—11 X 6—8 р, спори 4—5 X 2,8 р, з 3—4 опуклими
поперечними смугами.
Часто в кагатах на гниючих цукрових буряках та інших субстратах.
2. РепісіІІіит сгизіасеит (Ь.) і п і.— пеніцилій корковидний. Пло-
дові тіла 160—870 р у діам., жовті, всередині білі. Аски грушовидні, без
ніжки, 12—15 х 8—10 р. Спори 5—6 X 4—4,5 р, еліпсовидні, з поздов-
жньою борозенкою і з 3—4 поперечними смугами.
Західний Лісостеп.
РОДИНА 0НУ6ЕІЧЛСЕАЕ-0НІ ГЕНОВІ
В родині один рід — Опудепа Р е г з.
Рід Опушена Р е г з.— онігена (ргґс. 28)
Плодові тіла досить добре диференційовані на безплідну ніжку і пло
дущу частину — голівку, великі, від 3—5 до 10 мм завв. Оболонка тонка
безбарвна, при дозріванні розвива-
ється неправильно або лопатевидно.
Аски виповнюють всю порожнину го-
лівки, розташовані безладно, округлі
або мішковидні, при дозріванні швид-
ко руйнуються. Спори округлі або
кулясті, іноді з екваторіальним по-
товщенням оболонки.
Сапрофіти на гниючих копитах і
рогах та пір’ї.
В УРСР види роду не виявлені.
Рис. 28. Опувепа едиіпа — онігена коняча:
а — група плодових тіл; б — аски.
Ключ для визначення видів
1. На копитах і рогах..................І. О. едиіпа — онігена коняча
— На пір’ї птахів ....................2. О. согуіпа — онігена пташина
1. Опу£епа едиіпа Р е г 5.— онігена коняча (рис. 28). Плодові тіла бі-
луваті або світло-коричневі, округлі, на товстій циліндричній ніжці. Аски
22—14 X 10—14 р, спори жовтуваті, 7—9 X 4—5 р.
На гниючих копитах і рогах.
2. Опушена согуіпа А 1Ь. еі 8 с Ь \у.— онігена пташина. Спори 5—8 X
X 2—3 р.
На пір’ї.
РОДИНА ЕЕАРНОМУСЕТАСЕАЕ - ЕЛАФОМЩЕТОВІ
Плодові тіла досягають кількох сантиметрів у діам., кулясті або еліп-
совидні, з товстим, трохи крихким перидіем; підземні, іноді виступаючі на
поверхню, бурі, в дозрілому стані виповнені чорною масою спор. Аски міш-
ковидні, спори великі, темно забарвлені.
Переважно мікоризні гриби.
В родині один рід.
Рід ЕІарЬотусез N е е з — елафоміцес (рис. 29)
Поверхня перидія плодових тіл звичайно вкрита горбочками або піра-
мідальними підвищеннями, у деяких видів гладенька.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 28—32 р у діам.........................................
......................І. Е. сегуіпиз — елафоміцес червоно-бурий
— Спори до 21 р у діам.........................................2
2. Спори темно-бурі, 18—21 р....................................
.............................2-Е. уагіе£айі$ — елафоміцес строкатий
— Спори коричневі, 20 р і більше.............................................
......................3. Е. ругИоппіз — елафоміцес грушовидний
1. ЕІарІїотусез сегуітіз (Р е г з.) 8 с 1) г б і.— елафоміцес червоно-
бурий (рис. 29). Плодові тіла завбільшки майже з куряче яйце, з пірамі-
дальними горбочками на поверхні. Аски еліпсовидні або грушовидні, 50—
Рис. 29. Е/ар котресь сегаіпиз—
елафоміцес червоно-бурий:
а — плодове тіло; б — спори.
40 р, 6—8-спорові. Спори кулясті, 28—32 р.
У ризосфері дуба та сосни.
Карпати, Правобережне Полісся.
2. ЕІарИотусез уагіе^айіз V і И а сі.—
елафоміцес строкатий. Плодові тіла жовтува-
то-сіруваті або червонувато-бурі, вкриті ма-
ленькими горбочками. Спори темно-бурі, 18—
21 р, у діам. Гриб має запах часнику.
У грунті.
Карпати.
3. ЕІарГіотусез ругі(отіі$ V і Над.—
елафоміцес грушовидний. Плодові тіла грушовидні, темно-коричневі, вкри-
ті маленькими горбочками. Спори коричневі, 20 р у діам. і більше.
У грунті в дубових лісах.
Правобережне Полісся.
Порядок Егу$ірЬа1е$ (Регі$рогіа1е$) — еризифальні
Міцелій переважно поверхневий, безбарвний, іноді згодом темніючий
або темно забарвлений, повстистий чи павутинистий часто з гаусторіями,
що проходять у клітини епідермісу живої рослини. Плодові тіла — клей-
стокарпії (клейстотеції) поверхневі, кулясті, приплюснутокулясті, грушо-
видні або майже циліндричні, без отвору, зрідка згодом з отвором (родина
Сарподіасеае). У представників деяких родин клейстокарпії з особливими
характерними для певних родів придатками. Аски еліпсовидні, булаво-
видні, видовжені, яйцевидні або кулясті, без ніжки або на короткій ніжці,
по одній чи кілька в плодовому тілі, з парафізоїдами, але без справжніх па-
рафіз. Аскоспор по 2—8 в аску.
Паразити, рідше сапрофіти на вищих рослинах.
Ключ для визначення родин
1. Міцелій темно забарвлений .......................................2
— Міцелій білий, іноді згодом буріє, утворює б.-м. щільний покрив на
уражених органах. Клейстокарпії кулясті, чорні, без отвору, з додатка-
ми різних типів. Ектопаразити на різних рослинах. Конідіальна стадія
передує утворенню аскової..............................................
.......................ЕгузірЬасеае — борошнисторосяні (стор. 43)
2. Міцелій поверхневий, прикріплюється гіфоподіями або розпросторю-
ється під епідермісом, іноді виповнює порожнину під продихом. Клей-
стокарпії кулясті, без придатків, без отвору. Конідіальна стадія утво-
рюється рідко. Ендо- та ектопаразити.................................
. • ..........................Меііоіасеае — меліолієві (стор. 82)
— Міцелій утворює суцільний чорний покрив на уражених органах рос-
лин. Клейстокарпії циліндричні, грушовидні або короткобулавовид-
ні, на час достигання з отвором або без нього. Перед утворенням клей-
ко
стокарпіїв розвиваються пікніди такої ж форми, як клейстокарпії, з
отвором. Сапрофіти на рослинах, яким дуже шкодять, знижуючи аси-
міляцію і спричиняючи передчасне опадання плодів .................
.............................. Сарпосііасеае — капнодієві (стор. 85)
РОДИНА ЕКУ81РНАСЕАЕ - БОРОШНИСТОРОСЯНІ
Міцелій поверхневий з гаусторіями, переважно безбарвний, іноді бруд-
по-білий чи сіруватий або з часом буріючий; павутинистий чи повстистий.
Міцелій разом з конідіальним спороношенням вкриває заражені орга-
ни борошнистим або повстистим покривом. У окремих родів відгалуження
міцелію через продихи проходять у тканини рослини-живителя.
На початку вегетації гриба утворюються конідіальні спороношення,
які у родів Ег у зірке і ЕрНаегоіНеса належать до Оиііит, у Ееиеіііиіа — до
Оісііорзіз. У деяких форм аскове спороношення зовсім не розвивається. Пло-
дові тіла типу клейстокарпіїв, радіальної будови — кулясті або приплюсну-
токулясті, з додатками, які виростають від клітин перидія і мають будову,
характерну для певного роду. Аски поодинокі і тоді майже кулясті або
пучком по кілька в клейстокарпії, еліпсовидні, мішковидні чи булавовидні,
з 2—8 одноклітинними аскоспорами.
Облігатні паразити, здебільшого пристосовані до окремих видів рос-
лин, утворюючи спеціалізовані форми.
Ключ для визначення родів
1. Придатки розташовані при основі клейстокарпіїв, не відрізняються
від гіф міцелію, переплітаються з ним, прості, колінчасті, рідше розга-
лужені .......................................................... • 2
— Придатки добре відмінні від гіф міцелію, розташовані екваторіально
або на верхівці клейстокарпія ...................................4
2. Клейстокарпії з одним аском .......................................
ЗрНаегоїЬеса — сферотека (стор. 44)
— Клейстокарпії з кількома асками...............З
3. Міцелій тільки поверхневий (епіфітний) павутинистий, рідше у вигляді
повстистих дернинок. Клейстокарпії кулясті, при висиханні трохи вдав-
лені ..................................ЕгузірЬе — еризифе (стор. 50)
— Міцелій спочатку поширюється в тканинах рослини (ендофітний), потім
виходить на поверхню через продихи і утворює щільний сніжно-білий
повстистий покрив. Клейстокарпії мисочковидно вдавлені ...............
............................... Ьеуеіііпіа — левейлула (стор. 66)
4 (1). Клейстокарпії з одним аском. Придатки прямі, розташовані на вер-
хівці, прості чи на кінцях розгалужені................................
..............................РосІозрЬаега — подосфера (стор. 68)
— Клейстокарпії з кількома асками ...................................5
5. Придатки двох типів: одні розташовані екваторіально, з шиловидно
загостреним кінцем, при основі здуті, другі — на верхівці клейстокар-
пія, китичковидні, малопомітні, у воді (при виготовленні препарата)
розпливаються в слизисту масу.........................................
............................РКуІІасііпіа— філактинія (стор. 71)
— Придатки одного типу й іншої будови ...............................6
6. Придатки довгі, гнучкі, розташовані на верхівці клейстокарпія, про-
сті чи на кінцях розгалужені, не переплітаються з міцелієм............
............................Тгісіюсіасііа — трихокладія (стор. 73)
— Придатки розташовані по екватору або у верхній половині клейстокар-
43
пія, міцні, на кінцях пилчасто розгалужені або прості із спірально
закрученим кінчиком................................... . . . . 7
7. Придатки прості, рідше вилчасто роздвоєні, на кінці спірально зігну-
ті .............................. Ііпсіпніа—унцинула (стор. 75)
— Придатки на кінцях дихотомічно (одно-,кількакратно) або трійчасто
розгалужені ......................................................... 8
8. Придатки дихотомічно розгалужені...................................
..............................Місгозрйаега — мікросфера (стор. 78)
— Придатки трійчасто-дихотомічно розгалужені, членисті..................
...........................АгНігосІасІіеІІа— артрокладіела (стор. 81)
Рід $рЬаего№еса Ь е V.— сферотека (рис. ЗО)
Клейстокарпії кулясті. Придатки не відмінні від міцелію, сплітаються
з ним, прості чи розгалужені, колінчасті, безбарвні або буріючі. Аск один,
кулястий або майже кулястий, з 2—8 спорами. Конідіальна стадія типу
Еи-Оиііит, з конідіями, які розвиваються ланцюжками на коротких конідіє-
носцях.
В УРСР п’ять видів з багатьма спеціалізованими формами на різних
рослинах.
Ключ для визначення видів
1. Паразити на молочаї (ЕирІїогЬіа) ............................
..........................1.8. іотепіоза — сферотека повстиста
— Види, що уражують рослини з інших родин ......................2
2. Паразити на агрусі (Огоззиіагіа) і смородині (КіЬез) ........
Паразити на агрусі (Огоззиіагіа) і смородині (КіЬез) ................
............................ 2. 8. тога-иуае — сферотека агрусова
Паразити на інших рослинах.........................................З
Клітини перидія (оболонки клейстокарпія) чіткі, видовжені, неправиль-
ної форми...........................3. 8. Тиіі^іпеа — сферотека бура
Клітини перидія багатокутні, правильні або майже правильні, часто
мало виразні, майже непомітні .....................................4
На видах шипшини (Коза) і персика (Регзіса). Міцелій спочатку паву-
тинистий, згодом, особливо на пагонах, черешках чи плодах скупчує-
ться в повстисті дернинки, в які занурені клейстокарпії (клейстокарпії
часто зовсім відсутні) ... 4. 8. раппоза — сферотека густоповстиста
— На різних рослинах. Коли ж на видах шипшини (Коза), то клейстокар-
пії численні, розсіяні на павутинистому міцелії по листовій пластин-
ці ..............................5. 8. тасиїагіз — сферотека плямовидна
1. 8рЬаегоіЬеса іотепіо$а О і і Ь.— сферотека повстиста. Міцелій
спочатку павутинистий, білий, згодом густий, повстистий, темно-коричне-
вий. Клейстокарпії 70—110 х 140 р, занурені в
міцелій, численні. Аски 90—120 X 60—70 р, 4—
8-спорові. Спори 20—27 х 15—18 р.
Конідіальна стадія— ОйИит сурагіззіае 8 у сі.
На листках, стеблах, квітоніжках видів мо-
лочаю (ЕирІїогЬіа).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Ліво-
бережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний
Степ, Гірський Крим.
2. ЗрЬаегоіЬеса тогз-иуае Вегк. еі Сиг і.—
3.
4.
Рис. ЗО. 8рІіаегоікеса топ-
ииае — сферотека агрусо-
ва. Клейстокарпій.
сферотека агрусова (рис. ЗО). Міцелій спочатку білий, потім темно-корич-
невий, густий, з покручених товстостінних гіф. Клейстокарпії 80—100 р, у
діам., занурені в міцелій. Клітини перидія кутасті, товстостінні, 12—20 ц
ЛА
У діам. Аски яйцевидні чи лимоновидні, 75—110 X 55—62 р,. Спори 20—
.25 X 12—15 |х. Придатки рідко розміщені, світло-коричневі, покручені,
короткі, рідше довгі. Конідії в ланцюжках, еліпсовидні, 25 X 12—14 р.
На агрусі (Огоззиіагіа) і видах смородини (І&Ьез).
Повсюди в УРСР у місцях зростання смородини та агрусу.
3. ЗрЬаегоіЬеса Їи1і£іпеа Р о 1 1.— сферотека бура. Міцелій білий, збе-
рігається або б.-м. швидко зникає. Клейстокарпії крихкі, 50—108 р у діам.
Клітини перидія чітко помітні, неправильно вигинчасто видовжені, 20—40 р
завд. Придатки здебільшого короткі, покручені,темно-коричневі або майже
безбарвні. Аски 55—25 X 45—60 р, часто з короткою виразною ніжкою.
Спори еліпсовидні, в середньому 20—25 X 12—15 р.
Конідіальна стадія — Оійішп егузірігоісіез Е г. р. р.
Відомі численні спеціалізовані форми.
Капи пси І асеае — жовтецеві
ї. асіопібіз М о г о с г к.— ф. горицвітова.
Клейстокарпії до 100 р у діам. Аски 58—70 X 45—50 р. Спори 20—22 X
X 14—15 р.
На горицвіті весняному (Асіопі з осгпаїіз) і горицвіті волзькому
(А. Ц}ОІ§ЄП8І$).
Лівобережний Лісостеп.
Ва1$атіпасеае — бальзамінові
ї. ітраііепїіз (К а Ь е п Ь.) 5 а с г,— ф. бальзамінова. Клейстокарпії
80—90 р у діам. Аски 83—61 р. Спори 16—20 х 12—15 р, по 7—8 в аску.
На розрив-траві звичайній (Ітраііепз поіі-іапаеге).
Правобережні Полісся та Лісостеп.
Сізїасеае — чистові
ї. Ьеііапійеті Д а с г.—ф. сонянкова.
Насонянці сивій (Неііапіііетит сапит).
УегЬепасеае — вербенові
ї. уегЬепае Іас г.—ф. вербенова. Покрив міцелію і конідій борошни-
стий, добре зберігається.
Клейстокарпії 83—100 р у діам. Придатки нечисленні, безбарвні, лам-
кі. Аски 62—75 X 42—65 р, сидячі, іноді нерівнобокі, восьмиспорові.
Спори 12—15 X 10—12 р, еліпсовидні.
На вербені гібридній (Кегбепа НуЬгйіа).
Закарпаття, Правобережне Полісся, Західний та Правобережний Лі-
состеп.
Зоїапасеае — пасльонові
ї. пісоііапі-аіаіі Ь а V і і.— ф. тютюнова. Клейстокарпії 65—85 ц у
діам. Аски 62—48 р.
На листках тютюну пахучого (Шсоііапа аіаіа уаг. ^гапсііїїога).
Прикарпаття.
ї. рЬу$а1ісЙ$ а с 2.— ф. фізалісова.
На листках фізаліса звичайного (РНузаІіз аікекеп^ї).
Західний та Правобережний Лісостеп, Правобережний та Лівобережний
Злаково-Лучний Степ.
ЗсгорИиІагіасеае — ранникові
Г. еирЬга$іае-оїїісіпа1і$ □ і е і г.— ф. очанкова.
На очанці татарській (Еиркгазіа іаіагіса) і кравнику пізньому (рсіопіі-
іез зегоііпа).
Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
І. теїатругі О і е і г.— ф. перестрічева.
Клейстокарпії 68—85 р у діам. Аски 60—65 X 45—50 р. Спори 13,8 р
у діам.
45
На перестрічах розсіченому (Мсіаіпругиіп Іасіпіа(ит), гайовому
{М. пстогозит), лучному (М. ргаіепзс), лісовому (М. зііїаіісит).
Карпати, Ростоцько-Опільські лісп, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп і Злаково-Лучний Степ.
і. зсгоріїпіагіае Л а с г.— ф. ранникова.
На ранниках крейдяному (Зсгоріїиіагіа сгеіасса) та шишкуватому
(5. подоза).
Західний та Правобережний Лісостеп.
і. гегопісае Л а с г.— ф. веронікова. Клейстокарпії 58—88 р у діам.
Аски 67—73 X 44—59 р. Спори 20,5—23,5 X 11,7—14,7 р.
На вероніці довголистій (Уегопіса Іопрі[оІіа) та вероніці колосистій
(V. зріеаіа).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Р1ап(а£іпасеае — подорожникові
1. ріапіа^іпіх О и Ь у — ф. подорожникова. Клейстокарпії 95-^97 р у
діам. Аски 72 х 61 р.
На подорожнику великому (Ріапіаро та]ог).
Правобережний Лісостеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий
Степ.
бірїасасеае — черсакові
Г. серНаїагіае Ласі.— ф. головачкова. Міцелій павутинистий, зни-
каючий. Конідії еліпсовидні, 23,8—ЗО X 12,5—20 р.
На головачці уральській (СерНаїагіа игаїепзіз).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. (Іірзасі Л а с 2.—ф. черсакова. Клейстокарпії 60—108 р у діам. Аски
80—95 х 54—70 р. Спори 24—30 X 13—16 р.
На черсаках посівному (рірзасиз заііїмз), розрізанолистому (£>. Іа-
сіпіаіиз), щетинистому (О. зігідозиз).
Лівобережні Лісостеп та Злаково-Лучний Степ, Кримський Лісостеп.
і. $саЬіо$ае Л а с г.—; ф. скабіозова. Міцелій павутинистий, добре
розвинутий, зберігається. Конідії циліндричні, 25—37 х 12,5—20 р. Клей-
стокарпії 86—105 р у діам. Аски широкоеліпсовидні, 62,5—90 X 55,7—
77,5 р.
На листках і стеблах скабіози жовтої (ЗсаЬіоза оскгоіеиса).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
СпсигЬИасеае — гарбузові
І. сИпіІІі — ф. кавунова.
На кавуні (Сіігиііиз киї^агіз).
Правобережне Полісся, Південний Крим. ’
1. сиситідіз Л а с г.— ф. огіркова. Клейстокарпії 95—100 р у діам.
Аски 55—70 р у діам.
Конідіальна стадія — Оісіішп егузіркойіез Рг. р. р.
На огірках (Сиситіз за(іїа) і дині (С. теїо).
Південний Крим.
ї. сисигЬііае Л а с 2.— ф. гарбузова. Клейстокарпії 90—100 р у діам.
Аски 65—82 х 48—60 р. Спори 16—20 х 11—18 р, часто недозрілі.
На гарбузі (СисигЬііа реро).
Південний Крим.
Сошро$Нае — складноцвітні
і. асіепо$(у1і(1е$ 1 а с г.— ф. аденостилесова.
На аденостилесі альпійському (АйепозШез аїріпа).
Карпати.
і. Ьідеп(і$ Л а с г.— ф. передова. Клейстокарпії 85—108 р удіам. Аски
65—80 Хи53—65 р. Спори часто недорозвинуті.
На череді пониклій (Вісіепз сегпииз) і череді трироздільній (В. ігіраг-
Шиз).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ та Злаковий Степ.
[. саіепсініае 5 асг.— ф. нагідкова. Клейстокарпії 85—90 р у діам.
Аски 48—85 X 60 р. Спори 27—ЗО X 18—20 р, часто недозрілі.
На нагідках лікарських (Саіепіїиіа о[[ісіпаІіз).
Правобережне Полісся, Правобережний і Лівобережний Лісостеп.
ї. сНгузапіИеті Е) і е і г.— ф. хризантемова.
На хризантемі польовій (СЬгузапїНепгипг зе^еіит).
Правобережжя — Полісся та Лісостеп.
Г сіпегагіае-НуЬгісІае Ь а V і і.— ф. цинерарієва. Клейстокарпії 80—
90 р у діам. Аски 61—66 X 48—53 р. Спори 17,5—20 X 11—11,5 р, по
6 в аску.
На цинерарії гібридній (СіпегагіакуЬг'кІа).
Правобережне Полісся (в парниках, теплицях).
ї. согеорзібіз Л а с 2.— ф. кореопсисова.
На кореопсисі фарбувальному (Согеорзіз ііпсіогіа).
Західний Лісоссеп.
І. созтеае Ь а V і і.— ф. космосова. Покрив міцелію то тонкий, але
добре помітний, вкриває обидві поверхні листків і рослина від того стає
матово-біла, то майже непомітний. Клейстокарпії 70—80 р у діам., численні
сумки 70 X 52 р, 8-спорові. Спори 17 X 13 р, еліпсовидні.
На космосі роздільнолистому (Созтоз Ьіріппаіиз).
Правобережний Лісостеп.
ї. сгерісііз Л ас 2.— ф. скередова. Клейстокарпії 83 р у діам. Аски 56 X
X 40—44 р. Спори часто недорозвинуті.
На скереді дрібноцвітій (Сгеріз рагоіЦога) та інших видах роду Сгеріз.
Південний Крим.
ї. (ІітогрНоНіесае Л а с 2.— ф. диморфотекова.
На диморфотеці оранжевій фігпогрНоІЇїеса аигапііаса).
Правобережний Лісостеп.
Г (Іогопісі Л а с 2.— ф. сугайникова.
На сугайнику австрійському (Рогопісипі аизігіасипї).
Карпати.
[. егі§егопі$ (О и (і е т.) Л а с 2.— ф. злинкова. Клейстокарпії
78—80 у, у діаМ. Аски 60—72 X 53—43 р. Спори 16—22 х 12—14 р.
На злинці канадській (Егі^егоп сапаіїепзіз).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Західний, Правобережний та
Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаковий Степ.
ї. Ьіегасіі Л а с г.— ф. нечуйвітрова.
На видах иечуйвітра (Ніегасіит).
Карпати.
Г 1атр$апае О і е і г.— ф. празеленева.
На листках празелені звичайної (Ьатрзапа соттипіз).
Лівобережний Лісостеп.
1. 5ЄПЄСІОПІ8 Л а с 2.— ф. жовтозіллева. Клейстокарпії 88—90 р у діам.
Аски 75—82 р. Спори часто недозрілі.
На жовтозіллі гірському (Зепесіо зиЬаІріпиз).
Правобережний Злаковий Степ, Карпати.
і. іагахасі Рої еЬ.— ф. кульбабова. Конідії 28 X 14 р. Клейстокар-
пії 50—72 р у діам. Аски 55 X 42 р. Спори часто недорозвинуті.
На кульбабі лікарській (Тагахасшп оЦісіпаІе).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Правобе-
режний та Лівобережний Лісостеп.
47
Г. хап№іі Л а с 2,— ф. нетребова. Клейстокарпії 83 р у діам. Аски 61 X
X 52 ц. Спори часто недорозвинуті.
На нетребі колючій (ХапІЇи'шп зріпозит) та нетребі звичайній (АЛ. зіги-
тагіит).
Правобережне Полісся; Західний, Правобережний та Лівобережний Лі-
состеп; Лівобережний Злаково-Лучний Степ; Правобережний та Лівобереж-
ний Злаковий Степ.
4. ЗрНаегоІИеса раппоза Ь е V.— сферотека густоповстиста. Міцелій
павутинистий, зникаючий або скупчений у повстисті дернинки на плодах і
гонах. Клейстокарпії кулясті, 70—125 р, утворюються не завжди, занурені
в дернинки повстистого міцелію. Клітини перидія багатогранні, 10—15 р
у діам. Придатки короткі, світло-коричневі, зігнуті. Аски широкояйцевид-
ні, 70—125 X 55—80 р, 8-спорові. Спори 22—30 X 9—17 р.
Конідіальна стадія — Оісііигп Іеисосстішп О е з т.
уаг. регзісае XV о г о п.— різнов. персикова. Клейстокарпії
70—100 р у діам. Аски 70—100 X 55—78 р. Спори 22—25 X 11 —
15,5 р. Конідії 17—26,5 х 9,3—15,5 р.
На листках і зелених пагонах персика (Регзіса -оиїдагіз).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп,
Південний Крим.
уаг. гозеаХУ о гоп.— різнов. трояндова. Клейстокарпії 94—125 р у
діам., занурені в дернинки міцелію. Аски 94—124 X 70—78 р. Спори
25-30 X "15,5—17 р.
На шипшині собачій (Коза сапіпа) та інших видах роду роза.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси,
Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаково-Лучний Степ, Правобережний Злаковий Степ, Південний
Крим.
5. ЗрЬаегойїеса тасиїагіб М а £ п.—сферотека плямовидна. Міцелій
іноді утворює плямовидні дернинки на верхньому боці листка, здебільшого
скоро’зникає. Клейстокарпії темно-коричневі, 50—120 р у діам. Клітини
перидію б.-м. правильні, багатокутні (ізодіаметричні). Придатки світло-ко-
ричневі, принаймні біля основи, рідше зовсім безбарвні, прямі чи хвиля-
сто погнуті, іноді колінчасті, в 3—9 разів довші від діаметра клейстокарпія.
Аски широко еліпсовидні чи кулясті, 45—90 X 40—70 р, іноді з короткою
ніжкою. Спори округло-еліпсовидні, в середньому 20—25 X 12—18 р, пе-
реважно по 8 в аску (іноді 4—6).
Конідіальна стадія — Оісішт егузіркоісіез Р г. р. р.
Об’єднує ряд спеціалізованих форм, пристосованих до певного роду
рослин-живителів.
СаппаЬіпасеае — коноплеві
ї. Ьитиіі Ь е V.— ф. хмелева. Міцелій густий, у вигляді білих, згодом
сірувато-білих чи буруватих плям-дернинок (здебільшого на верхньому бо-
ці листків), які при інтенсивному розвитку розростаються й зливаються.
Клейстокарпії 75—85 р у діам. Придатки коричневі, до 250—280 р завд.
і близько 5 р завт. Аски 55—68 х 42—55 р. Спори 15—22 х 12—15 р.
Конідії 20—30 X 12—15 р, ланцюжками.
На листках, стеблах, черешках, суцвіттях хмелю звичайного (Нигпиіиз
Іириіиз).
Карпати, Прикарпаття, Західне та Правобережне Полісся, Ростоцько-
Опільські ліси, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаково-Лучний Степ, Гірський Крим.
Яо$асеае — розові
1. а£гі<попіае Л асг.—ф. парилова. Клейстокарпії 81—99 р у діам.
Аски 63-81 X 54-63 р. Спори 18-24 X 12-15 р,
На парилі звичайному (Адгітопіа еираіогіа).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобереж їчй Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г. аІсЬітіїїае 8 1 е і п.— ф. приворотнева. Клейстокарпії 90—126 р
у діам. Аски 63—70 X 45—50 р. Спори 15—26 X 12—15 р.
На приворотні звичайному (Аісігіпіїїіа оиі^агіз).
Карпати.
[. сошагі Л а с г.— ф. вовчетілова. Клейстокарпії 69—93 р у діам. Аски
78—90 X 60—66 р. Спори 21—25 X 12—16,5 р.
На листках вовчого тіла болотного (Сотагит раїизіге),
Ростоцько-Опільські ліси.
Г. роіепШІае Л а с г.— ф. перстачева. Клейстокарпії розсіяні на обох
поверхнях листка, 84—99 р у діам. Аски 78—98 X 60—69 р. Спори 21—
27 X 12—16,5 р.
На гусячій лапці (РсіепНІІа апзегіпа).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г. гозеа Л а сг.— ф. трояндова. Клейстокарпії 75—90 (120) р у діам.,
численні, розсіяні по тонкому міцеліальному нальоту. Аски 90—120 р у
діам. Спори 24—27 X 15—20 р.
На шипшині зморшкуватій (Коза ги§оза).
Правобережне Полісся.
Г. гиЬі К е Ь іп — ф. ожинова. Конідії 27—36 * 15—17 р, у ланцюж-
ках. Клейстокарпії розсіяні на нижній поверхні листків.
На ожині сизій (КиЬиз саезіиз) та малині (КиЬиз ііїаеиз).
Західне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Г. $ап£иі$огЬае К а Ь е п Ь.— ф. родовикова. Клейстокарпії 55—
60 (72) р у діам. Аски 50—55 р. Спори по 4—6 в аску.
На чорноголовнику родовиковому (Роїегішп зап§иізогЬа) та родовику
лікарському (8ап§иіз)гЬа о^ісіпаїіз).
Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Західний та Пра-
вобережний Лісостеп; Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г зрігаеасеапші V/ а 1 1 г.—ф. таволгова. Конідії 15—24 X 12—15 р,
у ланцюжках. Клейстокарпії 60—90 р у діам. Аски 60—90 X 57—66 р,
восьмиспорові.
Конідіальна стадія, очевидно, Оісііигп ЬоігуМез (С о г сі а) С е 8.
На лабазнику в’язолистому (ЕШрепсІиІа иітагіа).
1 Карпати, Правобережні Полісся та Лісостеп.
бегапіасеае — геранієві
ї. £егапіі Р о і е Ь.—ф.. геранієва. Клейстокарпії 70—100 р у діам.
Аски широкоовальні. 80—95 х 65—80 р, 8-спорові. Спори 20—22 X
X 12—15 р.
На геранях — болотній (О. раїизіге). лучній (О. ргаіепзе). лісовій
(О. зіІиаНсит).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Опа^гасеае — онагрові
Г еріїоЬіі Р о і е Ь.— ф. знітова. Клейстокарпії 72—90 р у діам. Аски
65—70 х 42—50 р. Спори 20 X 12—15 р.
Конідіальна стадія — Оісіішп еріІіЬіі Ь і п б.
На знітах — шорстковолосому (ЕріІМит кігзиіит), болотному (£. ра-
їизіге), дрібноквітковому (Е. рагоі^іогшп). рожевому (Е. гозешп).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний та Лівобе-
режний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Рід ЕгуМрЬе Ь і п к — еризифе (рис. 31)
Міцелій екзофітннй, павутинистий або повстистий, іноді зникає; без-
барвний, часто пізніше коричнюватий або темно-корнчневнй. Клейстокарпії
кулясті, при всиханні іноді трохи вдавлені. Придатки звивисті, подібні до
гіф міцелію і переплітаються з ними, прості, рідше дещо розгалужені, іноді
короткі, безбарвні або коричневі, розташовані при основі клейстокарпія.
Аски з'єднані короткими ніжками в пучок, овальні або грушовидні, в кіль-
кості 2—ЗО у клейстокарпії. Спори по 2—8, еліпсовидні, безбарвні. Конідії
на кінцях конідієносців поодинокі (тобто типу Р$еи<іоі<ііипї) або в ланцюжках
(типу Еи-Оідінт).
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Паразити злакових (Огатіпеае)......................................
....................................1. Е. §гатіпі$ — еризифе злаковий
— Види, що паразитують на рослинах з інших родин.......................2
2. Паразити на зонтичних (ПтЬеІІі(егае).................................
..............................2. Е. итЬеІІіїегагит — еризифе зонтичний
— Паразити на рослинах з інших родин ..................................З
3. Аскоспорп формуються лише на весну, після перезимівлі. Клейстокар-
пії не вдавлені. Паразити на губоцвітих (ЬаЬіаіае) .....................
................................3. Е. ІаЬіаіагшп — еризифе губоцвітий
— Паразити на рослинах з інших родин (а коли на губоцвітих, то спори
достигають ще восени, апресорії не лопатеві, конідії типу Рзеі~(1оі(ііит)
..................................... 4
4. Паразити на рослинах з родин шорстколистих (Вога^іпасеае), апресорії
не лопатеві, спори формуються лише весною після перезимівлі клейсто-
карпіїв..............................4. Е. Ьоггібиіа — еризифе голчастий
— Паразити на рослинах з інших родин або коли на шорстколистих, то
конідіальна стадія типу Рзеисіоісііит (конідії на конідієносцях) ... 5
5. Конідіальна стадія типу Еи-Оі<ііит, тобто конідії бочковидні, в ланцюж-
ках, на коротких конідієносцях. Апресорії не лопатеві. На рослинах з
багатьох родин..............5. Е. сісЬогасеагшп — еризифе цикоріевий
— Конідіальна стадія типу Р$еі.(іоі<ііит, конідії поодинокі на верхівці
довгих конідієносців. На видах з багатьох родин ........................
.............................6. Е. соштипіз — еризифе звичайний
1. ЕгузірЬе £гатіпі$ ПС.— еризифе злаковий. Міцелій спочатку паву-
тинистий, білий, борошнистий від конідій, широко розпростертий, згодом
ущільнюється в повстистий суцільний покрив або плямовидні дернинки,
брудно-сірі чи коричнюваті. Клейстокарпії 135—280 р у діам., занурені в
міцелій, згодом дуже вдавлені зверху. Придатки численні, короткі, світло-
коричневі, іноді дещо розгалужені. Аски від 9 до ЗО в клейстокарпії, ци-
ліндричні або яйцевидні чи еліпсовидні, 70—100 х 25—40 р, з ніжкою.
Спори в кількості 4—8, звичайно розвиваються після перезимівлі весною,
20—23 х 10—13 р.
Конідіальна стадія — ОМіит топіііойіее Е і п к, конідії 25—30 X
х 8—10 р, у ланцюжках.
Вид має ряд форм, що паразитують на певних злаках і відрізняються
переважно лише за біологічними особливостями.
і. аегоругі Л а с 2.— ф. пирієва.
На пиріях — середньому (Еіуігідіа іпіегтедіа), повзучому (£. гереп$),
скіфському (А§горугит $:у(Ійсигп).
Лівобережний Лісостеп та Злаково-Лучний Стел, Південний Крим.
Г а£го$1і<1і$ Л а с х.— ф. мітлицева.
На мітлиці білій (Аргсзііз оІЬа) та мітлиці повзучій (А. зіоіопігапз),
Карпати, Правобережний Лісостеп.
арегае Л а с х.— ф. метлюгова.
На метлюгу звичайному (Арега зріса-иепіі).
Ростоцько-Опільські ліси.
(. ауепае М а г с Ь,— ф. вівсова.
На вівсюгу (Анепа [аіиа) та вівсі посівному (А. заііїа).
Правобережне Полісся, Південний Крим.
Г. Ьготі М а г с Ь.— ф. бромусова.
На бромусах — польовому (Вготиз апепзіз), м’якому (В. тоШз),
житньому (В. зесаііпиз), стоколосі безостому (2егпа іпегтіз).
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп.
(. сіасіуіісііз Л а с г.— ф. грястицева.
На грястиці збірній фасіуііз ріотегаіа).
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний Лісостеп.
[. їезйісае Л а с г.— ф. кострицева.
На костриці лісовій (Еезіиса зііиаііса) та костриці піхвястій (Р. парі-
паіа).
Правобережне Полісся, Західний та Лівобережний Лісостеп, Лівобе-
режний Злаково-Лучний Степ.
[. Ногсіеі сиІі.'Л а с г — ф. ячменю культурного.
На ячменях — дворядному (Ногйеит (Изіїсіїит) та звичайному
(Н. юиіраге).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп.
Г. Ногсіеі $ропі. Л а с х.— ф. ячменю дикорослого.
На ячмені бульбистому (Ногйеит ЬиІЬсзит).
Південний Крим.
ї. роае М а г с Ь.— ф. тонконогова.
На видах тонконогу (Роп).
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Злаковий Степ.
Г. $еса!і$М а г с Ь.— ф. житня.
На житі посівному (Зесаіе сегеаіе).
Західний та Правобережний Лісостеп.
[. їгИісі М а г с Ь.— ф. пшеницева.
На пшениці (Тгііісит).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Право-
бережний та Лівобережний Лісостеп, Кримський Лісостеп.
2. ЕгузірЬе итЬеІІіїегагпт сіє Вагу — еризифе зонтичний. Клей-
стокарпії кулясті чи приплюснутокулясті, здебільшого 90 — 115 р у діам.,
при висиханні вдавлені знизу. Придатки до 100—150 р завд., відходять пе-
реважно від нижньої частини клейстокарпія, численні, часто короткі,
недорозвинуті, прості або неправильно-вилчасто розгалужені, спочатку
безбарвні, потім коричневі, принаймні в нижній частині, переплітаються
з міцелієм. Аски в кількості 4—8, частіше 6, еліпсовидні, часто нерівнобокі,
на короткій ніжці, в середньому 50—60 х ЗО—40 р. Спори видовжено-еліп-
совндні, 20—25 х 11—13 р, переважно по 3—5 в аску.
Конідіальна стадія — Оісііит егузіркоісіез Р г. р. р. Конідії в лан-
цюжку, циліндричні, з приплюснутим кінцем.
Вид має ряд спеціалізованих форм, що паразитують на певних видах
з родини зонтичних (ПтЬеІІИегае).
51
4*
Г ае£оро<ііі Л а с ф. яглицева. Клейстокарпії 110—115 (і у діам.
Придатки 70 р завд. Аски по 6—8 р у клейстокарпії, яйцевидні, нерівнобо-
кі, сидячі, 55—62 X 37— 40 р. Спори 20 X 12 р, по 3—4 в аску.
На яглиці звичайній (Ае§ор(>(ііигіі рсчіа^гагіа).
Правобережне Полісся.
Г ап£еІісае О і е І г.— ф. дудникова. Клейстокарпії 100—110 р у ді-
ам. Придатки нечисленні, тонкі, ламкі. Аски округлі, сидячі, 45 X 40 р.
Спори еліпсовидні, 25 X 10—12 р, по 4 в аску.
На дуднику лісовому (Ап§еІіса зііигзігіз) і дягелі лікарському (АгсНап-
£еІіса о^ісіпаїіз).
Прикарпаття, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
і. апІНгізсі Л а с 2.— ф. бугилова. Клейстокарпії 110—125 р у діам.
Придатки звивисті, неправильно розгалужені, близько 100 р завд. Аски
нерівнобокі. 50 X 35 р. Спори 20—12 р.
На бугилі лісовій (А:Шігізсі.із зік)ез(гіз).
Західний та Лівобережний Лісостеп.
Г. сІіаегорІїуІИ Л а с г.— ф. бутенева. Клейстокарпії близько 125 р
у діам. Аски 50 X 40 р. Спори 25 х 12 р.
На бутенях — пахучому (СКіегорІгуПит аготаіїсит), бульбистому
(Сй. Ьаі> злт), опушеному (С/і. Нігзиішп), Прескотта (С/і. ргезсоііі).
Карпати, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
і. сісиіае Л а с г.— ф. цикутова.
На цикуті отруйній (Сісиіа рігоза).
Правобережний Лісостеп.
1. сопіі Л а с 2.— ф. болиголовова.
На болиголові плямистому (Сопіит тасиїаіит).
Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Г. егуп^іі Л а с г.— ф. миколайчикова.
На миколайчиках польових (Егуг§іит сатрезіге).
Лівобережний Лісостеп, Кримський Степ.
1. Іаісагіае Л а с г.— ф. різакова. Клейстокарпії 100—125 р у діам.
Аски 65—70 X 35—40 р. Спори по 4 в аску, 25 X 12 р.
На різаку звичайному (Раїсагіа риііагіз).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережні Злаковий та
Злаково-Лучний Степ.
і. кегасіеі Оіеіг.—ф. борщівникова. Клейстокарпії близько 125 р
у діам. Аски на короткій ніжці, 60 X 35 р. Спори по 4—6 в аску, 22—25 X
X 12 р.
На борщівниках — сибірському (Негасіеит зіЬігісит) і європейському
(Н. зропііуііит).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Правобе-
режний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
і. разііпасае Н а т т а г І.— ф. пастернакова. Клейстокарпії 90—
100 р у діам. Аски 50—65 X 45 р. Спори по 3—4 в аску, 20—22 X 12 р.
На пастернаку посівному (Разііпаса заіїра).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний Лі-
состеп.
і. реисебапі Д а с г.— ф. смовдева.
На смовді (РеисеЛапит).
Правобережне Полісся, Правобережний і Лівобережний Лісостеп, Лі-
вобережний Злаково-Лучний Степ.
і. рітріпеїіае Піеіг.— ф. бедринцева. Клейстокарпії 100—125 р
у діам. Аски 60 х 40—55 р. Спори 21—25 X 12 р.
На бедринці ломикаменевому (РітріпеНа захіігара).
І. зеїіпі Л а с 'і.— ф. гірчова.
На гірчі кминолистій (Зеїіпит санп[оІіа).
Лівобережне Полісся.
ї. 8Є8ЄІІ Ласг.— ф. порізникова* Клейстокарпії 110—150 р у діам.
Аски по 3—4 в клейстокарпії, 80—50 р. Спори по 3—4 в аску, 22—25 х
X 12—18 р.
На порізнику гірському (ЦЬапоііз топіапа}.
Лівобережжя — Лісостеп, Злаково-Лучний Степ.
3. Егу8ІрЬіе ІаЬіаіагпт С Ь е V.— еризифе губоцвітим, Міцелій па-
вутинистий, часто ущільнюється й добре зберігається або зникає. Клейсто-
карпії 120—140 р у діам., при засиханні не вдавлені зверху. Придатки роз-
ташовані радіально в нижній частині клейстокарпія, безбарвні або коричню-
ваті, прості, численні. Аски в кількості 10—20 у клейстокарпії, яйцевидні
або еліпсовидні, 60 X ЗО р, на короткій ніжці. Спори по 2 в аску, звичайно
розвиваються й дозрівають тільки після зимівлі.
Конідіальна стадія — Оісііипі Іатіі К а Ь е п Ь. Конідії в ланцюжках,
22—26 X 13—16 р.
Збірний вид, форми якого паразитують на деяких родах з родини губо-
цвітних (ЬаЬіа(ае).
Е а]іі£ае Л а с х.— ф. горлянкова.
На листках горлянок Лаксмана (А]и§а Іахтаппї) та повзучої (А. геріапз).
Західний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. Ьаііоіае (XV а 1 1 г.) Л а с г.— ф. м'яточникова* Клейстокарпії 125—
180 р у діам. Аски 50—60 X 30—35 р.
На листках м’яточника чорного (Ваііоіа пі§га).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп, Лівобережний Зла-
ково-Лучний Степ та Злаковий Степ, Південний Крим.
ї. Ьгипеїіае Л а с х.— ф. суховершкова*
У конідіальній стадії на суховершках звичайних (Вгипеїіа аиі^агіз).
Лівобережний Лісостеп.
І. §а1еор8ігіі8 О е 8 т.— ф. жабрієва* Клейстокарпії 125—150 р. у ді-
ам. Аски 50—65 X 25—28 р.
На листках жабріїв — пишного (баїеорзіз зресіоза), звичайного
(6. іеігаНіС) та різнобарвного (С. негзісоїог).
Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Ростоцько-Опіль-
ські ліси, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
ї. §1есКотаіІ8 Л а с х.— ф. розхідникова*
На розхіднику звичайному (ріесіюта кеіїегасеа} — в конідіальній
стадії.
Лівобережний Лісостеп.
ї. Іатіі (О і е і г.) Л а с х.— ф. глухої кропиви* Клейстокарпії 125—
140 р у діам. Аски 65 X 310 р. Часто переважає конідіальна стадія — Оі-
сііипі Іатіі КаЬепЬ.
На глухій кропиві (Ьатішп).
Карпати. Ростоцько-Опільські ліси. Західний та Правобережний Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Гірський Крим.
На зеленчуку жовтому (ОаІеоМоІоп Іиіеипі).
Карпати, Західний та Правобережний Лісостеп.
ї. Іеопигі Л а с х.— ф. собачої кропиви. Клейстокарпії близько 125 р
у діам.
На хайтурусі шандровидному (СНаіїигиз таггиЬіазігит).
Західний Лісостеп.
На собачій кропиві (Ьеопигиз сагсііаса).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Південний Крим.
53
Е тагпіЬП (К а Ь е п її.) .1 а с г.— ф. шандрова.
На листках шандри чужоземної (МаггиЬітп реге^гіпит), шандри ран-
ньої (ЛІ. ргаесох) та шандри звичайної (М. ічіІ§аге).
Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаково-Лучний та Злаковий Степ, Південний Крим.
І. топагсіае Ь а V і і.— ф. монардова. Клейстокарпії 85—95 р у діам.
Аски 53—57 X 26—31 р. Спори 17 х 9 р.
На монарді остистій (Мопагда агі&іаіа).
' Правобережне Полісся.
ї. переїде Л а с г.— ф. котячої м’яти.
На листках котячої м’яти звичайної (Мереіа саіагіа) та котячої м’яти
дрібноцвітої (У. рагіч'ІІога).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г. огі£апі (О і е і г.) Л а с г.— ф. материнкова.
На листках материнки звичайної (Огі§апшп -оиїдаге).
Правобережний Лісостеп.
ї. рйіотісііз Л а с г.— ф. ,залізнякова< Клейстокарпій 135—150 р у
діам. Аски 60—65 X 22—25 р.
На залізняку колючому (РМоті$ рип§епз) та залізняку бульбистому
(Р. іиЬегоза).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний та Ліво-
бережний Злаково-Лучний і Злаковий Степ, Кримський Лісостеп.
Г. заіуіае Л а с г.— ф. шавлієва» Клейстокарпій близько 125 р у діам.
Аски 60 х 40 р. Спори 27,5 X 15 р, дозрівають весною.
На видах роду шавлія (Заіуіа).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ. Крим.
Г. $і(іегііі$ Л а с г.— ф. залізницева. Клейстокарпій близько 125 р
у діам. Аски 62 X 28 р.
На листках залізниці гірської (Зісіегіїіз топіапа).
Західний Лісостеп.
і. зіасЬуйіз біеіг.— ф. чистецева« Клейстокарпії близько 165 р
у діам. Аски 60—65 х 25—30 р.
На листках чистеців — німецького (8іасНу$ §егтапіса), болотного
(5. раїизіш) та лісового (5. аіиаііса).
Лівобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
1. (еисгіі Л а с г.— ф. самосилова»
На листках самосилу білоповстистого (Теисгіит роїіит).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Е ЇЬуті Л а с 2.— ф. чебрецева.
На листках чебрецю борового (Пути$ зегруїіит).
Західний та Лівобережний Лісостеп. Лівобережний Злаково-Луч-
ний Степ.
4. ЕгузірЬе Ьоггібиіа Е е V.— еризифе голчастий. Міцелій здебільшого
павутинистий, скоро зникає, іноді більш густий, зберігається. Клейстокар-
пії кулясті, при висиханні іноді трохи вдавлені, 120—130 р у діам. Придат-
ки безбарвні або забарвлені, прості або слабо розгалужені, різної довжини,
нерідко дуже короткі. Аски нечисленні, звичайно по 5—10, здебільшого яйце-
видні, на короткій ніжці, 60—65 х 30—38 р. Спори дозрівають звичайно
тільки наступної весни, по 3, рідше по 2 в аску, широкоеліпсовидні, 23—
25 х 15—16 р.
Конідіальна стадія типу Оісііит.
Вид розпадається на ряд спеціалізованих форм, що паразитують на
видах з родини шоостколистих (Вогяшпасеае).
1. апсИихае Л а с г.— ф. воловикова.
На листках воловика (АпсНиза).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г а$реги£іпі$ В і е і г.— ф. гострицева, Клейстокарпії 70—105 р. Ас-
ки 40—50 х 21 р. Спори 18—21 X 11—12 р.
На листках гостриці лежачої (Азрегщо ргоситЬепз).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
1. сегіпШе8-тіпогі8 Війт.— ф. вощанкова.
На листках вощанки малої {СегіпіКе тіпог).
Західний та Правобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний
Степ.
1. супо£ІО88І В і е і г.— ф. чорнокоренева* Клейстокарпії 110—125 р
у діам. Аски 55 X ЗО—40 р. Спори по 2—3 в аску, 22 X 14 р.
На листках чорнокореня лікарського (Супо§1оззит о^ісіпаїе).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Правобережний та Лівобереж-
ний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Південний Крим.
ї. есЬіі-шуо8оН(1і8 Війт.— ф. синяково-незабудкова» Клейстокарпії
125—150 р у діам. Аски 20 х 14 р. Переважає конідіальна стадія — Оійіит
туозоійііз К Ь И.
На синяку звичайному (ЕсНіит Vи^§а^е').
Західний Лісостеп.
На листках і стеблах незабудок — проміжної (Муозоііз іпіегтесііа),
болотної (М. раїизігіз) та лісової (М. зікіаііса).
Карпати, Правобережне Полісся, Західний Лісостеп.
[. Іарриіае Л а с 2.— ф. липучкова» Клейстокарпії 89—100 р у діам.
Аски 46—50 X 20—22 р. Спори 14—16 X 8ц.
На листках липучки їжакової (Ьарриіа. есКіпаіа}.
Західний та Правобережний Лісостеп.
ї. ІИЬозрегті В і е і г.— ф. горобейникова. Аски 65 х 30 р. Спори по
2—3 в аску, 20—22 X 14—16 р.
На листках горобейника польового (ІЛІЇїозрегпшт агиепзе).
Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Злаковий Степ.
ї. Іусорзідіз В і е і г.— ф. кривоцвітова.
На листках кривоцвіту польового (Ьусорзіз апепзіз).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
1. оповтае Л а с г.— ф. громовикова.
На листках громовика найпростішого (Опозта зітріісіззітит).
Крим.
ї. риіпюпагіае В і е і г.— ф. медункова. Клейстокарпії 125—160 р
у діам. Аски 40—85 X 32—35 р. Спори по 2—3 в аску, 25 X 16 р.
На листках медунок — темної (Риїтопагіа оЬзсига), лікарської (Р. о/-
Цсіпаїіз), м’якенької (Р. тоїііззіта) та червоної (Р. гиЬга).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Західний та Правобережний Лісостеп.
ї. зутрЬуіі Кой т.— ф. живокостева. Клейстокарпії близько 125 р
у діам. Аски 65—70 х ЗО—35 р. Спори 20 X 12—14 р, по 2—3 в аску.
На листках живокостів — серцевидного (Зутркуіит согсіаіиггі), лі-
карського (5. оіїісіпаїе) та бульбистого (5. іиЬегозит).
Карпати, Лівобережне Полісся, Ростоцько-Опільські Ліси, Західний
та Правобережний Лісостеп.
5. ЕгузірЬе сісЬогасеагшп ВС.— еризифе цикорієвий. Міцелій паву-
тинистий, звичайно скоро зникає, рідше зберігається, здебільшого білий,
іноді з червонуватим чи коричнюватим відтінком. Клейстокарпії кулясті,
темно-коричневі, іноді приплюснуті, а при висиханні трохи вгнуті, 80—
150 (180) р у діам. Клітини перидія багатокутні, часто невиразні, 10—20 р
55
у діам. Придатки різної довжини, безбарвні або коричневі при основі або
по всій довжині» колінчасті, вузлуваті, звичайно численні, прості або не-
правильно розгалужені на кінцях, ламкі, часом в малій кількості і недороз-
винуті. Аскя яйцевидні, еліпсовидні або видовжені, здебільшого на ніжці,
від 4 до 36, частіше 10—15, у середньому 58—90 х 30—50 р. Спори зви-
чайно по 2, рідше по 3—4 в аску, еліпсовидні, іноді неправильні або майже
округлі, утворюються наприкінці вегетаційного періоду тієї ж осені, 20—
ЗО X 10—30 р.
Конідіальна стадія типу Еи-0і<ііит.
Збірний вид, має багато форм, що паразитують на рослинах з різних
родин.
Рарауегасеае — макові
і. рарауегіз РоіеЬ.— ф. макова» Клейстокарпії 90—120 р у діам.
Аски 55—65 X 30—35 р. Спори 20—25 X 12—13 р по 2 в аску.
На листках маків — східного (Рарсюег огіепіаіе), самосійки (Р. г/юе-
а$) та снотворного (Р. 8отпі[егигп).
Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаково-Лучний Степ.
Ьпасеае — льонові
ї. Ііпі Д а с г — ф. льонова. Міцелій павутинисто-борошнистий, білий,
зберігається.
Конідіальна стадія — Оііїіит Ііпі В о п <1. Конідії 26—41 х 12—15 р,
по 2—3 в ланцюжках.
На льоні звичайному (Ьіпит изііаііззітит).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
г Уюіасеае — фіалкові
Г. уіоіагит (О і е і г.) Д а с г — ф. фіалкова. Клейстокарпії 80—100 р
у діам. Аски 72 X 28 р, в кількості 12 у клейстокарпії. Спори 19х Ю,5 р, по
2 в аску.
На листках фіалки триколірної (Кїо/а ігісоїог).
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
Аросупасеае — барвінкові
1. уіпсае Р о І е Ь — ф. барвінкова.
На листках барвінків — степового (Уіпса ііегЬасеа) та малого (V. ті-
пог).
Західний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Роїетопіасеае — синюхові
1. роїетопіі Д а с г.— ф. синюхова. Клейстокарпії до ПО р у діам.
Аски 45—50 X 25—30 р, завжди з 2 спорами.
На листках і стеблах синюхи голубої (Роїетопіит соегиіеипї) та синю-
хи гімалайської (Р. Кітаїаісит).
Правобережне Полісся.
ЕаЬіаіае — губоцвітні
ї. Ьузхорі 3 а с г.— ф. гісопова. Міцелій павутинистий, зберігається.
Клейстокарпії численні. Спори по 2 в аску.
На листках гісопу крейдяного (Ну$$ори$ сгеіасеи$).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. Іусорі Д а с г.— ф. вовконогова. Клейстокарпії 125—150 р у діам.
Аски 60 х 30—35 р. Спори ЗО X 18 р.
На листках вовконогів європейського (Ьусори$ еигораеиз) та високого
(£. ехаІіаіи$).
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп, Правобережний Зла-
ково-Лучний Степ, Кримський Степ.
1. тепіііае Д а с 2.—ф. м’ятова. Клейстокарпії 125—140 р у діам. Ас-
ки округлі, 50 X 45 р у діам. Спори по 2 в аску, звичайно дозрівають ще
восени.
На видах м’яти (М епіка).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий
Степ, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Кримський Степ.
Зоїапасеае — пасльонові
І. Куозсуаті Л а с х.— ф. блекотова, Клейстокарпії 100 [і у діам. При-
датки короткі, безбарвні.
Аски 50 X 27—ЗО р, яйцевидні, нерівнобокі, на короткій ніжці. Спо-
ри по 2 в аску.
На листках блекоти чорної (Нуозсуатиз пі§ег).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Правобережний Лісостеп, Пра-
вобережний Злаковий Степ, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. пісоііапае Л а с з.— ф. тютюнова. Утворює павутинисто-борошни-
стий покрив переважно вздовж жилок. Клейстокарпії 80—125 р у діам.
Придатки численні, безбарвні. Аски по 10—15, грушовидні, 58—60 х ЗО р.
Спори еліпсовидні, по 2 в аску.
Конідіальна стадія — ОісІіитІаЬасі Тйиет. Конідії 21—26 X 11—14р,
у ланцюжках.
На листках тютюну (Шсоїіапа іаЬасит).
Західний Лісостеп, Південний Крим.
ї. реіипіае Ь а V і і.— ф. петунієва, Клейстокарпії 106—110 р у діам.
Аски 56—62 X 26—28 р. Спори 17 X 9 р, по 2 в аску.
На петунії гібридній (Реіипіа НуЬгііа).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
ЗсгорЬнІагіасеае — ранникові
ї. Ііпагіае 1 а с г.— ф. льонкова.
На листках льонку дроколистого (Ілпагіа. §епі8Іі[оІіа).
Лівобережний Злаковий Степ.
ї. уегЬазсі Л а с 2.— ф. дивинова. Клейстокарпії 125—150р. у діам.
Аски 60—65 X 35 р. Спори 22 X 12 р, по 2 в аску.
На листках видів дивини — тарганки (УегЬазсит Ьіаііагіа), чорної
(V. пі§ги,ггі), фіолетової (К. рКоепісеипг) та скіпетровидної (V. ИгарзЦогте}.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Західний, Правобе-
режний та Лівобережний Лісостеп.
Р1апіа£іпасеае — подорожникові
ї. р1апіа£іпі$ Р о і е Ь.— ф. подорожникова. Клейстокарпії 90—150 р.
Аски 35—65 X 25—35 р. Спори 22—30 X 12—16р.
На видах подорожника (Р1ап1а§о).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ, Лівобережний
Злаково-Лучний Степ, Кримський Степ.
КиЬіасеае — маренові
Г. §а!іі 1 а с г.— ф. підмаренникова. Клейстокарпії близько 125 р у
діам. Аски 60—65 х 32 р. Спори 20 X 12 р, по 2 в аску.
На підмаренниках — чіпкому {Оаііипг арагіпе) та несправжньому
(О. зригіит).
Правобережний Лісостеп.
СисигЬНасеае — гарбузові
ї. сисигЬііасеагит Р о і е Ь.— ф. гарбузова, Клейстокарпії 100—150 р
у діам. Аски в кількості 7—12. Спори 20—22 X 9—11 р.
На листках і стеблах огірків (Сиситіз заіюиз).
Західний Лісостеп, Південний Крим.
СотрозИае — складноцвітні
ї. асИіІІеае Л а с г.— ф. деревієва. Клейстокарпії 125—150 р у діам.
Аски 75 X 32—35 р. Спори 25 X 12—16 р, по 2 в аску.
На листках деревію цілолистого (АсШІеа ріаппіса).
57
Правобережне Полісся, Західний Лісостеп, Правобережний Лісостеп,
ї. агіеткіае (Рис к.) .1 а с г.— ф. полинова. Клейстокарпії 100—130 іі
V діам. Аски по 10—15 в клейстокарпії, 50—60 X 25—28 її. Спори 22—27 х
X 14—18 р.
На полинах — гіркому (Агіетізіа аЬзіпі/иит), польовому (А. сатрезі-
гіз), солянковому (А. заїзоіоідез) та звичайному (А. 'аіі^агіз).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
1. а$*егі$ 3 а с 2.— ф. астрова. Клейстокарпії близько 125 р у діам.
Аски 65 х 30—35 р. Спори 25 X 12 р, по дві в аску.
На айстрі верболнетій (Азіег заіісі(оііит), солонечниках — російсько-
му (ваіаїеііа гоззіса) та шерстистому (0. уіііоза), на солончаковій айстрі
звичайній (Тгіроііит еиІ§аге).
Закарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп, Лівобе-
режний Злаково-Лучний Степ.
1. Ьапіапае (XV а 1 1 г.) Ласі.— ф. лопухова. Клейстокарпії 125—140 р
у діам. Аски 75—80 х 42—45 р. Спори 22—25 X 20 р.
На листках лопухів — справжнього (Агсііит Іарра), малого (А. тіпиз)
та павутинистого (А. іотепіозит).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Право-
бережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. саіепбиіае Л а с г.— ф. нагідкова. На листках нагідок лікарських
(Саіепсіиіа о^ісіпаїіз).
І. сапіиІ Л а с г.— ф. будякова.
На листках будяка пониклого (Сагсіииз пиіапз).
Західний Лісостеп.
1. сагНіаті М і 1 о V 2.— ф. сафлорова. Клейстокарпії 96—124 р у діам.
Аски по (4)—10—12 в клейстокарпії, яйцевидні, на короткій ніжці, 60—
68 (72) х 28—32 р. Спори 20—24 х 12—16 р, еліпсовидні, по 2—4 в аску.
Конідії 24—32 X 12—16 (20) р, короткоциліндричні.
На сафлорі красильному (СагІІіаіпиз ііпсіогіа).
Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ,
ї. сепіаигеае-зсаЬіозае В І и пі.— ф. волошки скабіозовидної.
На листках волошки скабіозовидної (Сепіаигеа зсаЬіоза).
Лівобережний Лісостеп.
і. сепіаигеае-|асеае Л а с г.— ф. волошки лучної.
На листках волошки (Сепіаигеа).
Правобережне Полісся.
Примітка. Егузіріїе сісНогасеагит ВС., виявлений на волошці Маршалла (Сеп-
іаигеа тагзскаїїіапа) з Правобережного Полісся та на феопалусі трижилковому (РНаеорар-
риз ігіпегуіиз) з Лівобережного Злаково-Лучного Степу, потребує спеціального дослідження
для встановлення належності до певної форми.
і. сісЬогіі-іпіуЬі Ь е V.— ф. цикоріева. Клейстокарпії 115—130 р у
діам. Аски 70 X 30—35 р. Спори по 2 в аску.
На цикорії справжньому (СісНогіит епііаіа) та цикорії дикому
(С. іпіуЬиз).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Крим.
і. СІГ8І1 (ЬазсЬ.) І а с2.— ф. осотова. Клейстокарпії 90—125 р у
діам. Аски 65—70 х 45 р. Спори по 2 в аску, 22 X 18 р або 25 X 12—14 р.
На осотах — ланцетному (Сігзіит Іапсеоіаіит), городньому (С. оіе-
гасеит) та прибережному (С. гіииіаге).
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Лісостеп.
І. сїг$1і-агуеп$е Д а с і.— ф. осоту польового.
На осоті польовому (Сігзіит апепзе).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Правобережний Злаковий Степ.
Г. согеор$і<іІ8 Ь а V і і.— ф. кореопсисова» Клейстокарпії 88—100 р у
діам. Аски 48—53 X 26 р. Спори невідомі.
На кореопсисі крупноцвітому (Согеорзіз ЕгапсИЦога) та кореопсисі
фарбувальному (С. ііпсіогіа).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
І. сгері(іі$ Л а с г.— ф. скередова»
На листках скереди дрібноквітої (Сгеріз рагуЦІога).
Південний Крим.
1. еи-Ьіегасіит В 1 и т.— ф. нечуйвітрова.
На листках нечуйвітра зонтичного (Ніегасіит итЬеІІаіит).
Західний та Лівобережний Лісостеп.
ї. еираіогіі О еа г п.— ф. сідачева, Клейстокарпії 150—180р у діам.
Аски 70 X 35 р. Спори 25 X 18 р.
На листках сідача коноплевого (Еираіогіит саппаЬіит).
Правобережне Полісся, Західний Лісостеп.
ї. &аі1аг<1іі Ь а V і і.— ф. гайлардієва» Клейстокарпії 110—140 р у
діам. Клітини перидіюб—15 р у діаметрі, нечіткі, багатокутні. Аски 74 X
30 р, двоспорові, по 10—12 у клейстокарпії. Спори 30 X 20 р.
Конідіальна стадія типу Еи-0і(ііит. Конідії 44—48 X 13—17 р.
На гайлардії ланцетній (Оаііагііа Іапсеоіаіа).
Правобережне Полісся.
Г. £парНаІіі Л а с г.— ф. сухоцвітові
На сухоцвіті (ОпарКаІІит).
ї. Ьеіісіїгузі Л а с г — ф. цминова.
На листках цмину піскового (НеІісНгузшп агепагіит).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. іпиіае Л а с г.— ф. оманова» Клейстокарпії 125—150 р у діам. Аски
60—65 х 28 р. Спори по 2 в аску, 25 X 12 р.
На видах омана (Іпиіа).
Західний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний та
Злаковий Степ.
і. Іасіисае Л а с г.— ф. латукова»
На листках латука дикого (Еасіиса зсагіоіа) та інших видах латука, а
також на-міцелісі стінному (Мусеїіз тигаїіз).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний і Лівобережний
Лісостеп, Кримський Степ.
1. Іатрзапае Л а с г.— ф. празеленева» ?
На празелені звичайній (Ьатрзапа соттипіз}.
Правобережний Лісостеп.
Т. опорогдопіз Л а с г.— ф. татарникова.
На татарнику звичайному (Опоропіоп асапіКіипі).
Лівобережний Лісостеп.
ї. ругеіЬгі Ь а V і і.— ф. піретрова, Аски 57—66 X 35 р, по 10 у клей-
стокарпії. Спори 24—25 X 13—15 р, по 2—3 в аску.
На маруні дівочій (РугеІНгит рагіКепіит), піретрумі рожевому
{Р. гозеит).
Правобережний Лісостеп.
і. зсоггопегае Л а с г.— ф. скорзонерова» Клейстокарпії 135—180р
у діам. Аски 70 X 35 р. Спори 20 х 11р.
На листках скорзонери іспанської (Зсоггопега ііізрапіса).
!' Кримський Лісостеп.
59
Г. 8ЄПЄСІОПІ5 .1 а с г.— ф. жовтозіллева. Клейстокарпії 120—150 ц у
ДІЯМ. Аски 45—80 X 35—40 р. Спори 22—25 х 14—16р, по 2 в аску.
На листках видів жовтозілля — Фукса (Зепесіо [исіізіі), велнколи-
стого (5. таїтор/іуііих), гронистого (5. гасепіозих), та тінистого (5. ит-
ЬгозиХ}.
Карпати. Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Зла-
ково-Лучний Степ.
1. зеггаіиіае а с х.— ф. серпухова. Клейстокарпії 135—150 у. у діам.
Аски 90 X 35 р. Спори 22—25 х 12 р, по 2 в аску.
На листках серпухи увінчаної (Зеггаіиіа согопаіа).
Донецький Лісостеп.
1. 8о1і<іа£іпі$ .1 а с — ф. золотушникова.
На листках золотушників — канадського (8оІіс1а§о сапаїіепзіз), дов-
голистого (5. Іоп&'іоііа) та звичайного (8. -оігра-аигеа).
Лише в конідіальній стадії —Оісііит егузіріюісіез Р г.
Правобережне Полісся.
ї. $опсНі Дасг. —ф. жовтоосотова. Клейстокарпії 125—140р у
діам. Аски 60—70 х 22—25 р. Спори 20 X 12р, по 2 в аску.
На листках і стеблах видів жовтого осоту— польового (8опсИи$ апеп-
зіх), шорсткого (8. а$рег) та городнього (5. оіегасеиз).
Правобережне Полісся; Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Правобе-
режний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ, Крим-
ський Степ.
Г іанасеїі і а с г.— ф. пижмова,.
На листках пижми (Тапасеїит ииІ§аге).
Правобережне Полісся; Західний та Лівобережний Лісостеп, Лівобе-
режний Злаково-Лучний Степ.
Г. (агахасі Д а с г. ф. кульбабова.
На листках кульбаби лікарської (Хагахасит оЦісіпаїе).
Правобережний Лісостеп.
ї. іга£оро£опі 3 а с г.— ф. козельцева.
На листках козельців подільських (Тга§оро§оп росіоіісиз).
Правобережний Злаковий Степ.
1. хапііііі Д а с /,.— ф. нетребова. Клейстокарпії 130—150р у діам.
Аски численні, яйцевидні. Спори 20—22 X 12—14 р.
На нетребі колючій (Хапіїйит хріпозит) та нетребі звичайній (X. зіги-
тагіит).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
6. ЕгуьірЬе сопітипів С г е V. — еризифе звичайний. Міцелій павути-
нистий, здебільшого швидко зникає. Клейстокарпії 65—180 р, кулясті,
темно-коричневі, при висиханні не вдавлені. Придатки короткі або б.-м.
видовжені, прості або неправильно розгалужені на кінцях, часто переплі-
таються з гіфами міцелію, прямі або зігнуті чи колінчасті, при основі темно
чи світло забарвлені, іноді безбарвні по всій довжині або на кінцях; з пе-
регородками чи без них. Аски звичайно по 2—8, рідше до 22, здебільшого
на короткій ніжці, з’єднані в пучок; яйцевидні або округлі, в середньому
46—72 x45 ц, іноді до80р завд. Спори еліпсовидні, 19—25x9—14р.
Конідіальна стадія типу Рзешіоісіішп.
Збірний вид має ряд спеціалізованих форм, з дуже мало відмінними
морфологічними ознаками; уражає рослини з різних родин.
Шісасеае — кропивові
І. игіісае й а Ь е"п Ь.— ф.' кропивова. Клейстокарпії 128—150р У
діам. Аски 55—70 х ЗО—45 р. Спори по 3—4 в аску, 21—25 X 12—15 р-
На листках кропиви дводомної {Сігііса (ііоіса).
Правобережне Полісся; Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Запіаіасеае — санталові
і. іЬезіі Д а с г.— ф. льонолисникова. Клейстокарпії 100—140 р у діам.
Деки 60—75 X 35—38 р. Спори по 3—6 в аску.
На льонолиснику розгалуженому (Ткезіит гатозит).
Правобережний Злаково-Лучний Степ.
Роїу^опасеае — гречкові
1. їа£оругі Д а с — ф. гречкова.
На листках гречки посівної (Ра£оругит езсиїепіит).
Рис. 31. Егузір/іе соттипіз 1. Ьеіае — еризифе звичайний форма бурякова:
а — клейстокарпії; б — аски; в — спороноіпення копідіальної стадії.
Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Г. ро1у£опогит К а Ь е п Ь.— ф. гірчакова. Клейстокарпії 80—125 р у
діам. Аски 57—70 X 25—40 р. Спори 22—26 X 10—12 р.
На видах гірчака і споришу {РоІу§опит}.
Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси. Західний,
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Луч-
ний Степ, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ, Півден-
ний Крим.
ї. гЬеі Д а с 2.— ф. ревенева.
На ревені (ЯНеиггі).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
І. гитісіз Р и с к. — ф. щавлева. Клейстокарпії 85—125 р у діам. Аски
60—65 X 40 р. Спори 20 х 10 р.
На листках видів щавлю (Ритех).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Західний, Правобережний
та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Крим-
ський Степ.
СЬепоросііасеае — лободові
ї. Ьеіае Д а с 2.— ф. бурякова (рис. 31). Конідіеносці прості, відходять
вертикально від міцелію. Конідії ЗО—36 X 10 — 15 р, еліпсовидні, утво-
рються по одній на верхівці коиідіеносця (типу РзеисІоіЛіит). Клейстокарпії
знизу приплюснуті, в середньому 75—100 р у діам. (або 75—82 р завв.,
85—112 р завш). Аски по 5—8у клейстокарпії, на ніжці, 62—65 X 35—40р.
Спори по 3—4 в аску, 16—10 р (за Ячевським, 20—24 X 13—14 р).
На буряках — триприймочковому (Веіа ігі&упа) та звичайному
(В. ииі^агіз).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп, Лівобережний Зла-
ково-Лучний Степ, Південний Крим.
СагуорЬуііасеае — гвоздикові
і. (ІіапНіі В а Ь а і а п — ф. гвоздикова, Клейстокарпії близько 105 р
у діам. Аски 66x31 р. Спори 22 X 9 р.
61
Конідіальна стадія — Оісііипі (ІіапМ Р а $ $. | '
На гвоздиках китайських (Ріапіїхиз сНіпепзіз).
Правобережне Полісся.
і. £ур$орИі1ае Л а с г.— ф. лещицева.
На лещицях — високій (Оурзоріиіа аШззіта). витонченій (О. еіедапз)
та волотистій (6. рапісиїаїа).
Правобережне Полісся, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
І. 1усЬпі<іі$ (К 1 о і г $ с Ь) Ласг.— ф. ліхнісова.
На ліхнісі білому (іускпіз аІЬа).
Південний Крим.
ї. гпеїапдгуі Л а с 2.— ф. куколицева.
На листках куколиці білої (Меіашігіипі Мит).
Лівобережний Лісостеп.
Цапипсиїасеае — жовтецеві
Г. асопИі Л а с г.— ф. аконітова. Клейстокарпії ПО—125ц у діам.
Аски 60x50 ц. Спори 20 х 10 ц.
На листках аконіту (Асопіїшгі).
Правобережні Полісся та Лісостеп.
ї. апетопез Л а с г.— ф. анемонова.
На анемоні жовтецевій (Апетопе гапипсиїоиіез).
Лівобережний Лісостеп.
На листках еону широколистого (Риїзаііііа раїепз).
Західне Полісся.
ї. аяиі1е£іае XV е $ і.— ф. орликова. Клейстокарпії 90—120 ц у діам.
Аски 50—55 х 32—40 р. Спори 22—25 х 12 ц, по 2—3 в аску.
На листках орликів кавказьких (Адиііе^іа саисазіса) та орликів зви-
чайних (А. ш/£алз).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп.
Г саИЬае де Ь і пі т.—ф. калюжницева. Клейстокарпії 75—150 ц у
діам. Аски без ніжок, часто нерівнобокі, 50—65 X 35—40 ц. Спори по 6 в
аску, 22—27 х 12—15 ц.
На листках і стеблах калюжниці болотної (СаІїНа раїизігіз).
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний Лісостеп.
ї. сіетаіісііз Л а с х.— ф. ломиносова. Клейстокарпії 100—110 ц у діам.
Аски 60 X 32—35 ц. Спори по 4—6 в аску, 20 X 10 ц.
На ломиносах — цілолистому (Сіетаііз іпіе£гіїоІіа), жигунці (С. рзеи-
йоЦаттиІСі), прямому (С. гесіа}у лозовому (С. уііаІЬа}.
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп Лівобережний Злаково-Лучний Степ Південний та Гірський Крим.
і. деІрИіпіі Р а Ь е п Ь.~ ф. дельфінієва. Клейстокарпії близько 100 ц
у діам. Аски 55—70 X 50—35 ц. Спори по 4 в аску, 18—24 X
X Ю-14 |л.
На листках сокирок аяксових (ГеїрНіпіит а] асі з) та на дельфінію гіб-
ридному (О. ІіуЬгМит).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Південний Крим.
ї. гапипсиїі РаЬепЬ.— ф. жовтецева. Клейстокарпії 90—100 ц у
діам. Аски 55 X 32 ц. Спори по 2—4 в аску, 20 X 10 ц.
На видах жовтеця (Капипсиїиз).
Карпати Правобережне Полісся Західний, Правобережний та Ліво-
бережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Кримський Степ,
Південний Крим.
Г іЬаІісігі Наштаг 1.— ф. рутвицева. Клейстокарпії 92—100р, у
діам. Аски 45—50 х 28—35 ц. Спори 18 X 9,2—11 и.
На видах рутвиці (Ткаїісігит).
Прикарпаття, Полісся, Західний Лісостеп, Лівобережний Злаково-
Лучний та Злаковий Степ, Південний Крим.
С ігоіііі Копт —ф. купальницева. Клейстокарпії близько 125 р
у діам. Придатки ламкі, безбарвні або коричневі при основі.
На листках купальниці європейської (ТгоШиз еигораеиз).
Західний Лісостеп.
Рарауегасеае — макові
Г. рарауегіз Л а с 2.— ф. макова.
На листках маку снотворного (Рарааег зотпі[егит).
Західний Лісостеп.
СгисИегае — хрестоцвітні
1. а!у$$і Л а с г.— ф. бурячкова. Клейстокарпії 125—150 р у діам.
Аски 60—70 X 40—45 р. Спори 3—8, еліпсовидні або неправильної форми
22 X 10 р.
На бурачку шершавому (Аіуззипі Иігзиіит).
Південний Крим.
На гикавці сірій (Вегіегоа іпсапа).
Лівобережний Лісостеп.
Г. Ьгаззісае Н а ш т а г 1.— ф. ріпова. Клейстокарпії 90—100 р у діам.
Аски 65—75 X ЗО—35 р. Спори по 4—6 в аску, 21—25 X 10—12 р.
На стеблах, листках і стручках гірчиці чорної (Вгаззіса пі&га), ріпи
(В. гора), гірчиці польової (Зіпаріз апепзіз).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-
Лучний Степ.
Г. сарзеїіае Б і е і г.— ф. грицикова.
На грициках звичайних (Сарзеїіа Ьигза-разіогіз).
Правобережний Лісостеп.
Г. сгатЬе Л а с х.— ф. катранова. Аски 60—75 X ЗО—40р.' Спори по
6—8 в аску, 25 X 10—12 р.
На листках катранів — шорсткого {СгатЬе азрега), понтійського
(С. ропііса) і татарського (С. іаіагіса).
Лівобережний Злаково-Лучний та Злаковий Степ, Кримський Степ.
1. егузігпі Л а с х.— ф. жовтушникова.
На листках жовтушника лакфіолевндпого (Егузітит сііеігапіїїоіііез)
та жовтушника прямого (£'. зігісіит).
Західний та Правобережний Лісостеп.
ї. Ье8регі<1і5 Л а с 2.—ф. вечорницева.
Конідіальна стадія — Оісііит егузірНоісІез Р г.
На листках нічної фіалки (Незрегіз таїгопаїіз).
Правобережний Лісостеп.
і. Іерібіі Л а с 2.— ф. хрінницева.
На хрінниці посівній (ЕеріїНит заііаит).
Правобережний Лісостеп.
Г. $і$ушЬгіі Л а с 2.— ф. сухоребрикова.
На кінському часнику лікарському {АІІІагіа оЦісіпаІіз), дескурайнії
Софії (['езсигаіпіа зорїііа) та сухоребрику високому (ЗізутЬгіигп аіііззітит).
Західний та Правобережний Лісостеп. Лівобережний Злаково-Луч-
ний Степ.
Козасеае — розові
Г. £еі Л а с/.— ф. гравілатова.
На гравілаті міському (бейт игЬапшп).
Лівобережний Лісостеп.
Ье£шііІловае — бобові
!. (Іогусліі Л а с х.— ф. дорикнієва.
На листках дорикнію трав’янистого (Оогуспіит кегЬасеит).
63
Гірський Крим.
Г £епі$іае І а с г.— ф. дрокова.
На листках дроку красильного (Сепізіа ііпсіогіа).
Західне Полісся, Правобережний Лісостеп.
Т. ІаіЬугі КаЬепІк—ф. чинова, Клейстокарпії 100—125 р у діам.
Аски 60—75 X 35—45 р. Спори по 4—7 в аску, 20—22 X 10—12 р.
На листках видів чини — чорної (Ьа/Ііугиз пі£ег), запашної (Ь. осіогаіиз),
гороховидної (£. різі^огпіїз) та лучної (Ь. ргаіепзіз).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г Іиріпі К о и пі.— ф. люпинова, Клейстокарпії 160—170 р у діам.
Аски 55—70 х 35—55 р, на короткій ніжці. Спори 17—24 X 10—12 р,
по 3—6 в аску.
На видах люпину (Ьиріпиз).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
ї. те(ііса£іпі$ О і е і г.— ф. люцернова, Клейстокарпії 100—125 р
у діам. Аски по 4—6 у клейстокарпії, яйцевидні. Спори 20—25 X 10—14 р,
по 4—6 в аску.
На видах люцерни (МесІіса§о).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та
Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний та Злаковий Степ.
і, теїііоіі К а Ь е п її.— ф. буркунова, Клейстокарпії 88—117 р у діам.
Аски 65—76 X 38—47 р, яйцевидні. Спори по 2—4 в аску, 20x10 р.
На листках буркунів — білого (Меіііоіиз аІЬиз), високого (Л4. аіііз-
зітиз) та лікарського (Л4. о^ісіпаїіз).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Крим.
і. опопі<іі$ Л а с г.— ф. вовчугова.
На листках вовчуга польового (Опопіз апепзіз).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
і. різі О і е і г.— ф. горохова, Клейстокарпії близько 125 р у діам.
Аски 50 X ЗО р. Спори по 4—6 в аску, 22 X 12 р. Конідії 35—40 X
X18-19 р.
На листках гороху посівного (Різит заііїит).
Правобережні Полісся та Лісостеп.
Г. Ігіїоііі К а Ь е п 1ь— ф. конюшинова, Клейстокарпії 100—125 р
у діам. Аски 50—70 X ЗО—45 р. Спори 20 X 10—12 р, по 4—6, рідко 2,
в аску.
На листках видів конюшини (Тгі[оІіит).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп; Лівобережний Злаково-
Лучний Степ.
Г. уісіае Л а с г.— ф. викова, Клейстокарпії близько 125 р у діам. Аски
60—70 х 40—45 р. Спори по 4—6 в аску, 25 X 12 р.
На листках вики плотової (Уісіа зеріит).
Правобережне Полісся.
бегапіасеае — геранієві
ї. £егапіасеагшп К о и пі.— ф. геранієва. Клейстокарпії 90—100 р
у діам. Аски по 4—6, на ніжці, 60—65 X 28—35 р. Спори 22—25 X
X 11—13 р, по 4—6 в аску.
На герані пагорбковій (Оегапіит соїііпит).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ОиНИегае — звіробійні
і. Ьурегісі ВгеІ,—ф. звіробоєва. Клейстокарпії 100—125 ц. у діам.
Аски 75 X 35—40 ц. Споои 20—22 X 12 її.
На звіробоях—альпійському (Нурегісигп аїрі^епипї}, шорсткому
(//. Ііігзиіипг), звичайному (Н. рег}огаІшгі) та чотиригранному (Н. диасігап-
$иІигп).
Карпати, Правобережне та Лівобережне Полісся; Ростоцько-Опіль-
ські ліси; Західний та Правобережний Лісостеп.
Опа^гасеае — онагрові
Е сігсаеае Наштаг 1.— ф. цирцеєва, Клейстокарпії 75—90 ц у
діам. Аски 45—50 х 35—40 ц. Спори 20 X 10 ц, по 4 в аску.
На листках цирцеї звичайної (Сігсаеа Іиіеііапа).
Правобережне Полісся.
І. оепоІЬегае Л а с 2.— ф. онагрова,
Конідіальна стадія — Оісііит егуйркоісіез Р г. на листках онагри
дворічної (Опа^га Ьіеппіз).
Правобережне Полісся.
ЬуЦігасеае — плакунові
і. ІуіЬгі 5 а с г.— ф. плакунова.
На листках плакуна верболистого (ЬуїКгит заіісагіа) та плакуна пру-
товидного (Ь. иігдаіит).
Західний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Р1итЬа£іпасеае — кермекові
Г 8Іаіісе5 Р о і е Ь.— ф. кермекова. Клейстокарпії 90—180 р. у діам.
Аски 60—70 X ЗО—50 р. Спори по 4—6 в аску, 22—25 х 11—13 р.
На видах кермека {Зіаіісе).
Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаково-Лучний та Злаковий
Степ, Лівобережний Злаково-Лучний та Злаковий Степ; Гірський Крим.
Сопуоіуиіасеае — березкові
і. сопуоіуиіі РоіеЬ.— ф. березкова. Клейстокарпії 70—125р у
діам. Аски 50—60 X 35—50р. Спори по 3—8 в аску, різного розміру, в
середньому 20—22 X 10—12 р.
На видах плетухи (Саіузіе^іа) та березки (Соплоіииіиз).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Правобе-
режний і Лівобережний Злаковий Степ, Лівобережний Злаково-Лучний
Степ, Південний Крим.
Вога£іпасеае —шорстколисті
Е апсНіиае Наттаг 1.— ф. воловикова« Клейстокарпії 85—95ц
у діам. Придатки світло-коричневі, звивисті. Сумки 50—55 X ЗО ц, в кіль-
кості 4—5. Спори 3—5 в аску, 23—25 X 11—13 ц.
На воловику польовому (Апс/гиза агиепзіз) і воловику вічнозеленому
(А. зетреюігепз).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Е зушрЬуіі Л а с 2.— ф. живокостева« Клейстокарпії 100—125 ц у
діам. Аски 60—70 X ЗО—40 ц. Спори по 3—8 в аску, дуже неправильні,
20—25 X 16—20 ц.
На листках живокоста (ЗутрКуіипї).
Лівобережний Лісостеп.
Зоїапасеае — пасльонові
Е Ьуозсуаті 1 а с 2.— ф. блекотова, Клейстокарпії 100—110 ц у діам.
Аски 55 X 25 ц, пучком (що відрізняє цей вид від ЕгузірНе сісіїогасеагит,
який теж розвивається на цій рослині). Спори по 4—8 в аску.
На листках блекоти чорної (Н уозсуатиз пі§ег).
Лівобережне Полісся, Правобережний Лісостеп, Лівобережний Злако-
во-Лучний Степ.
Е $о1апі-1усорег$ісі Л а с 2.— ф. помідорова,
Конідіальна стадія — Оісііипі Іусорегзісит Сооке е( Ма $$ е.
На помідорі звичайному (Еусорегзісит езсиіеп(ит).
65
Лівобережний Злаковий Стоп.
Зсгоріиііагіасеае — ранникові
і. уегопісае 5 а с г.— ф. веронікова.
На листках вероніки довголистої (Уегопіса Іоп£і{оІіа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Ві&попіасеас — бігноніеві
Г. Ьі£попіае Даси.— ф. бігнонієва« Клейстокарпії з чіткими багато-
кутними клітинами йеридію. Придатки нечисленні. Аски по 3—4 в клейсто-
карпії, 44 х 22 р. Спори 17 X 9щ побв аску.
Конідіальна стадія — Оісііит Ьідпопіае Л а с 2.
Конідії 22 х 13—15 р, у ланцюжках.
На катальпі (Саіаіра).
Правобережний Лісостеп, Південний Крим.
Оірзасасеас — черсакові
ї. кпаиїїае Л а с г.— ф. свербіжницева.
На свербіжниці довголистій (Кпаиїіа Іоп^оИа).
Карпати.
(. $иссі$ае Л а с 2.— ф. комонникова. Клейстокарпії близько 100 р у
діам. Аски 50—70 X ЗО р. Спори 20 X 14 р, по 4 в аску.
На скабіозі голубиній (ЗсаЬіоза соїитЬагіа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Сотрозііае — складно цвіти і
Г. $опс!іі Л а с 2.— ф. жовто-осотова.
На жовтому осоті (ЗопсНиз).
Правобережний Злаковий Степ.
Рід Ьеуеіііиіа Агпаи сі — левейлула (рис. 32)
Рис. 32. ЬеїЧ'ШиІа іаигіса — левейлула
таврійська. Клейстокарпії.
Міцелій спочатку ендофітний, міжклітинний. Конідієносці виступають
через продихи, прості чи розгалужені; 200—700 р завд. і відшнуровують на
кінцях по одній конідії (по 85 р завд. і
до 28 р завт.) дуже мінливої форми. Ко-
нідієносці біля основи розгалужуються
і дають початок густому повстистому
поверхневому міцелію, який прикріплю-
ється до субстрату за допомогою апресо-
ріїв. Клейстокарпії кулясті, 105—250 р,
занурені в міцелій, при висиханні звер-
ху вдавлені, мисочковидні. Клітини
перидія здебільшого мало виразні, ду-
же товстостінні, 13—17 р у діам. Придатки відходять від основи
клейстокарпія, численні, прості або часто неправильно розгалужені, густо
сплетені, безбарвні чи коричневі, іноді недорозвинуті. Аски в кількості
7—40, еліпсовидні, циліндричні, видовжені, яйцевидні або неправильні,
часто б.-м. перешнуровані у верхній частині, 75—110 X 27—50 р, на добре
помітній ніжці. Спори по 2, рідше по 3 або по 1 в аску, еліпсовидні, трохи зі-
гнуті, 25—42 X 14—22 р.
Конідіальна стадія типу Оі(1іорзіз, тобто конідієносці довгі, багатоклітин-
ні, розташовані над продихами; першою відчленовується конідія яйцевидна
або грушовидна, а пізніше — б.-м. циліндричні.
Монотипний рід.
Примітка. Досі рід Ьеиеіііиіа вважали монотипним з єдиним видом
кейсі ііиіа Іаигіса Агпаи сі. У 1956 р. П. М. Головін виділив до 40 видів кеиеіііиіа,
що паразитують на рослинах з різних родин і, в свою чергу, розпадаються па спеціалізо-
вані форми, які паразитують на певних видах. Як зазначає автор, його нову систему Ьесеі-
Ниіа слід вважати тимчасовою, оскільки вона не підкріплена експериментальними дани-
ми. У зв’язку з цим ми залишаємо попередню трактовку роду кеиеіііиіа.
66
ЬеуеіІІиІа (аигіса А г п а и сі (5. 1.)—левейлула таврійська (рис. 32).
Клейстокарпії кулясті. Придатки численні, відходять з нижньої частини
клейстокарпіїв до екваторіальної смуги. Аски 75—110 х 28 — 40 р. Споои
28—42 X 14—22 р.
Конідіальна стадія — ОісНорзіз Іаигіса 5 а 1 т.
Вид має ряд спеціалізованих форм, що паразитують на рослинах з різ-
них родин.
Саррагібасеае — каперсові
1. саррагі сііз ї ас г.— ф. каперцева. Клейстокарпії 160—190 р у діам.
Аски 70—78 X 18—24 р. Спори 21—24 X 14 р.
На листках, плодах і пагонах каперців колючих (Саррагіз зріпоза).
Гірський Крим.
Ье£ЦГПІПО5аЄ — бобові
і. азіга^аіі а с 2.— ф. астрагалова. Клейстокарпії скупчені, кулясті.
Придатки коричневі, невиразно розгалужені. Аски 20—30 р завд. Спори
28 X 12 р.
На астрагалі (АзІга§аІиз).
Гірський Крим.
ї. сіогуспіі Л а с 2.— ф. дорикніева.
На листках дорикнію трав’янистого (Рогуспіит НегЬасеит).
Гірський Крим.
2у2орНу11асеае — паролистові
Е ре£апі 1 а с 2.— ф. гармалова. Клейстокарпії 130—165 р у діам.
Аски 44—45 X 10—20 р. Спори 10—11 X 4—5 р (до 4) в аску.
На гармалі звичайній (Ре§апит Кагтаїа).
Лівобережний Злаковий Степ, Південний Крим.
ї. гу£ор1іу11і Л а с г.— ф. паролистова.
На паролисті звичайному (2у£орНуІІшп ^аЬа§о).
Кримський Степ, Гірський Крим.
Вога^іпасеае — шорстколисті
ї. сегіпНіае Я а с г — ф. вощанкова.
На листках вощанки великої (СегіпІЇїе тсцог).
Гірський Крим.
ЕаЬіаІае — губоцвітні
Г. тагпіЬіі 5 асх.— ф. шандрова. Клейстокарпії 175—180 р у діам.
Аски 80—150 X 35—50 р. Спори по 2 в асках, 40 X 18 р.
На листках шандри ранньої (МаггиЬішп ргаесох).
Правобережний Злаковий Степ, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г. рЬІогпі сііз 4 а с 2.— ф. залізнякова. Клейстокарпії 150—200 р у діам.
Аски 85—90 х 35—38 р. Спори 33—38 X 18 р.
На листках видів залізняка (РНІотіз).
Правобережний Злаковий Степ, Лівобережний Злаково-Лучний Степ,
Кримський Степ.
Г. заіуіае 4 а с 2.— ф. шавлієва.
На шавлії дібровній (Заіоіа петогоза).
Правобережний Лісостеп.
ї. $аіиге]’ае Сої о V.— ф. чаберова.
На чабері середньому (Заїигеіа іпіегтесііа).
Південний Крим.
ї. іеисгіі 4 а с 2.— ф. самосилова. Повстистий покрив суцільний, на
нижньому боці листків. Клейстокарпії 140—200 р у діам., світло-коричневі.
Аски 80—90 х 30—45 р. Спори 28—35 х 15—20 р.
Нй сямосилі гяЙолому (Теисгіит гііанитігух).
П рл побереж не Псмі і сс я,
•Чсгоріїиіагіпсспс — ранникові
І. гсгЬамсі .Іяс?.. ~ф. дивинова. Клейстокарпії 160—190 ц у діам.
Па листках дивини звичайної (УсгЬаясит ріііопюйіся) та дивини воло-
систої (V'. Іусіїпі/іх}.
Правобережні Полісся та .Пісостеп.
СопірочІІяе — складноцпітіїі
1. агістікіас .1 я с г. - ф. полинова.
На листках полину естрагону (Лгіепн'хіа є!гаси пеніия).
Пра воґюреж ни й І і госте 11.
і. снгіїїиіпі .1 а с х. - ф. сафлорова. Клейстокарпії 140—150 р у діам.
(за Головіним, 162—203 р). Лскн.70 < 35 р (за Іоловіпнм, аски 73—96 X
X 27 36 р, спори 27 34 X 14-19 р).
На листках сафлору красильного (Саг/Ііаіпия Ііпсіогіия).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий
Степ.
І. сІюікігІПас .1 а с г..~~ ф. хондрилова.
На хондрилі прутовидній (СІюікІгіІІа і'ипсеа).
Правобережний Лісостеп, Лівобережний Злаковий Степ.
І. сіПііі .1 а с г.— ф. осотова.
На листках і стеблах осоту (Сігяіиіп).
Гірський Крим.
(. (іеікіігуяі .1 а с ф. цмннова.
На листках цмину піскового (Неіісіїгуяиіп агепагішп).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г ішііас Л а с х,— ф. оманова.
На видах оману (Іпиіа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Кримський Степ.
(. Іаррае Л а с г. — ф. лопухова.
На лопуху павутинистому (Агсіішп Іопіепіояиіп).
Західний Лісостеп.
Рід РобозрГіаега К г е — подосфера (рис. 33)
Міцелій білий, зникає або залишається. Клейстокарпії кулясті чи при-
плюсиуті, при висиханні вдавлені. Придатки дихотомічно розгалужені на
кінцях, іноді прості, не сплітаються з міцелієм, розташовані у верхній части-
ні або по екватору клейсгокарпія. Аск один, кулястий або широко-еліпсо-
вцдпиіі. Спори по 8, рідше 6 в аску, еліпсовидні.
Конідіальна стадія типу Еи-0і(іішп. Конідії бочковидиі або циліндрич-
ні, в ланцюжках.
В УРСР шість видів, що паразитують на рослинах з різних родин.
Ключ для визначення видів
І. Міцелій дуже розвинутий, часто повстистий, па листках, черешках, го-
нах, плодах, з рясним конідіальним снороношенням ......................2
— Міцелій слабо розвинутий, звичайно зникає після з’явлення клейсто-
карніїв..............................................................З
2. Придатки двох типів. Одні — па верхівці клейстокарпіїв в кількості
3—12, на кінцях прості, зрідка один раз внлчасто розгалужені; другі —
слабо розвинуті при основі клейстокарпіїв. Паразити на видах яблуні
(Маїия) і груші (Рігия) . . . . І. Р. Іенсоігісіїа—подосфера біловолоса
•— Придатки одного типу, в кількості 4—10; на кінцях 3—5-кратновилчасто
Лй
розгалужені, паразити інших видів розових (Розасеае) ............
..................2. Р. охуасапіііае — подосфера колючеглодова
З (1). Придатки розташовані пучком на верхівці клейстокарпія .... 4
— Придатки розташовані променисто по екватору клейстокарпія ... 5
4. Паразити на видах з родів абрикос (Агтепіаса), слива (Ргипиз), черем-
ха (Расіиз) ............3. Р. ігісіасіуіа—подосфера трипальчаста
— Паразити на вербі (8аІіх)...........................................
.......................4. Р. зсЬІесЬіепдаііі — подосфера Шлехтендаля
5(3). Паразити на березі (Веіиіа) . . 5. Р. егіпеорИіІа—подосфера галова
— Паразити на брусниці (V ассіпіигп иіііз-иіаеа) й чорниці (V. тугііііиз)
......................... 6. Р. тугііПіпа — подосфера чорницева
1. РодозрНаега ІеисоігісЬа 8 а 1 т.— подосфера біловолоса. Міцелій
широко розпростертий, павутинисто-повстистий. Клейстокарпії розвивають-
ся пізно, найчастіше на пагонах і черешках листків, 75—100 р у діам., іноді
відсутні. Придатки на верхній частині клейстокарпія, майже безбарвні,
150—850 р завд., прості або рідше вилчасто розгалужені, в кількості 3—12.
При основі клейстокарпіїв придатки другого типу — короткі, блідо-корич-
неві, слабо розвинуті, покручені, прості чи неправильно розгалужені, нечис-
' ленні. Аски округлі або коротко-еліпсовидні, 55—70 X 45—50 р. Спори
20—25 X 12—14 р, по 8 в аску.
На листках, гонах і плодах яблуні (Маїиз сіоте&іса) і груші (Ругизсот-
типіз).
Конідіальна стадія — Оиіішп їагіпозипг С к е.
Правобережне Полісся; Західний, Правобережний та Лівобережний Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Крим.
2. РодозрЬаега охуасапіЬае де Вагу — подосфера колючеглодова
(рис. 33). Клейстокарпії кулясті, темно-коричневі, 80—90 р у діам. Клітини
перидія дрібні, кутасті, часто неправильні. Придат-
ки 4—ю, розташовані по екватору, 110—180 р
завд., біля основи коричневі, на верхівці безбарв-
ні, на кінцях 3—5-кратно вилчасто розгалужені,
з короткими кінцевими відгалуженнями, загнутими
назад. Аски 58—90 X 45—75 р. Спори по 8 в аску,
еліпсовидні, іноді трохи зігнуті, нерівнобокі, 16—
22 X 10-13 р.
На листках, пагонах і на плодах різних рос-
лин з родини розових (Козасеае): глоду (Сгаіае§и8),
айви (СуЛопіа), горобини (ЗогЬиз) та ін.
Вид має кілька форм.
ї. сгаіае£і Л а с 2.— ф. глодова. Клейстокар-
пії 80—85 р у діам. Аски 60—69 X 51—57 р.
Спори 24—27 X 12—13 р.
На листках, гілках і плодах видів глоду — колючого (Сгаіае§из охуа-
сапІЇїа), одноматочкового (С. гпопо§упа), зігнутостовпчикового (С. кугіо-
зіуіа) та гладенького (С. Іеіотопо§упа).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний та Право-
бережний Лісостеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ, Пів-
денний Крим.
Г судопіае Л а с г.— ф. айвова. Клейстокарпії 60—81 р у діам. Аски
57—69 X 51—60 р. Спори 21—ЗО х 12—15 р, по 8 в аску.
На листках айви довгастої (Сусіопіа оЬІоп§а).
Конідіальна стадія — Оісііигп сусіопіае Разе.
Лівобережний Злаковий Степ, Південний Крим.
(. раді Л а с г.— ф. черемхова. Клейстокарпії численні, 80—100 ц
у діам. Аски 66—81 X 63—69 р. Спори 18—24 X 12—15 р.
69
На листках черемхи звичайної (Рагіиз гассшом).
Правобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Г. яогЬі 3 а с 2.— ф. горобинова. Клейстокарпії 60—90 р у діам. Аски
60—78 X 57—60 р. Спори 18—24 \ 12—13 р.
На листках горобини звичайної (Зогіїиз аисирагіа).
Лівобережний Лісостеп.
Г. арігаейе Л а с 2.— ф. таволгова. Клейстокарпії кулясті, 81 —105 р
у діам. Аски 68—80 X 28-60 р. Спори 18—22 X 10—1*6 р.
На лабазнику в’язолистому (Еііірепіїиіа иітагіа).
Лівобережний Лісостеп.
3. РосІОБрІїаега (гійасіуіа де Вагу — подосфера трипальчаста. Міце-
лій розвинутий слабо, іноді ледве помітний. Клейстокарпії розсіяні, пере-
важно на нижньому боці листків, кулясті, 85—1000 р. Придатки в кількості
3—7, виходять від верхівки клейстокарпія пучком, при основі коричневі,
на кінцях безбарвні, 150—400 X 7,5—13,5 р, 1—5-кратно вилчасто розга-
лужені. Аски майже кулясті, 60—80 р у діам. Спори еліпсовидні, 17—
20 X 8—9р, по 8 в аску.
Вид має форми, що паразитують на певних видах з підродини Ргипоідеае
родини розових (Козасеае).
ї. агтепіасае Л а с г.— ф. абрикосова.
На листках абрикоса звичайного (Атгепіаса оиїдагіз).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп, Ліво-
бережний Злаково-Лучний Степ, Правобережний Злаковий Степ, Півден-
ний Крим.
Г. сега$і Л асг.— ф. черешнева.
На листках черешні (Сегазиз аоіиггі).
Конідіальна стадія — Оісііипі сегазі Л а с 2.
Західний Лісостеп.
І. іп$ИИіае Л а с г.— ф. терносливова.
На листках і молодих гонах терносливи (Ргипиз іпзіііііа).
Західний Лісостеп.
І. Іаигосегазі Л а с 2.— ф. лавровишнева.
На листках лавровишні лікарської (Ьаигосегазиз о^ісіпаїіз).
Переважно в конідіальній стадії — Оісііипі раззегіпі В е г і.
Правобережне Полісся (в теплиці).
Г. раді 3 а с 2.— ф. черемхова.
На листках черемхи (Расіиз гасетоза).
Карпати, Правобережне Полісся, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. рпіпі-доте$1ісае Т В й пі.— ф. сливова.
На листках сливи (Ргипиз сіотезііса).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Західний та Правобережний Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
ї. рпіпі-$ріпо$ае ] а с 2.— ф. теренова.
На листках терну (Ргипиз зріпоза).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний та Ліво-
бережний Лісостеп, Лівобережний Злаковий Степ.
4. Родозріїаега зсйіесЬкпдаІіі Ь е V.— подосфера Шлехтендаля. Міце-
лій на нижньому боці листка, зникаючий. Клейстокарпії скупчені, 78—90 р
у діам. Придатки в кількості 5—12, різної довжини (в 6—12 разів більші за
діаметр клейстокарпія), світло-коричневі при основі, безбарвні на верхівці,
2-, рідше 3-кратно розгалужені. Аски 76—84 х 68—74 р. Спори 23—28 X
X 13—15 р., по 8 в аску, іноді зігнуті.
На листках верби білої (ЗаІіхаІЬа) та верби прутовидної (З.уітіпаїіз Ь.).
5. Родозріїаега егіпеорйііа N а и пі.— подосфера галова. Клейстокарпії
кулясті, 72—85 р. Придатки здебільшого в кількості 5—6, рідше 4 або 7,
82—138 р завд., 3-кратно розгалужені, від основи до половини забарвлені, до
кінців безбарвні, з 4 поперечними перегородками. Міцелій зникає, конідії
невідомі.
На галах, які спричиняються кліщиком ЕгіпеитЬеіиІіпит, на листках
берези бородавчастої (Веіиіа сеггисоза).
6. Робозрйаега тугШІіпа Кге еі ЗсЬтісІі— подосфера чорни цева.
Клейстокарпії 70—90 р у діам. Придатки в кількості 7—10, коричневі при
основі, 200—700 р завд. Аски 65—86 р у діам. Спори 25—ЗО X 13—17 р,
еліпсовидні, по 8 в аску.
На буяхах (Уассіпіит иіідіпозит) та чорниці (V. тугііііиз).
Вид має дві форми.
ї. тугії 1 Ііпа К а Ь е п й.— ф. чорницева.
На листках чорниці (Уассіпіит тугііііиз).
Карпати.
Г. иіі£іпо$а — ф. буяхова.
На листках буяхів (Уассіпіит иіідіпозит).
Правобережне Полісся.
Рід РЬуІІасііпіа Ь е V.— філактинія (рис. 34)
Міцелій утворює короткі вирости, що проходять через продихи в між-
клітинні ходи і закінчуються присоском, який проникає в клітину губчатої
паренхіми. Клейстокарпії б.-м. приплюснуто-кулясті, з численними аска-
ми, в яких по 2—3 спори. Придатки безбарвні, двох типів: шиловидні з буль-
бовидно потовщеною основою, розташовані екваторіально, і верхівкові,
китичковидно розгалужені, часто мало помітні, короткі, безбарвні, при зво-
ложенні ослизнюються, стають драглистими і сприяють прилипанню клейсто-
карпіїв до нового субстрату.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Паразит на барбарисі . . . 1. Ріт. ЬегЬегісІіз— філактинія барбарисова
2. Паразит на рослинах з різних родин..................................
.............................2. РЬ. зиНіїИа — філактинія підперта
і
Рис. 34. РІіуІІасіініа зиЦиИа — фі-
лактинія підперта. Клсйстокарпій.
1. РЬуІІасііпіа ЬегЬегісІіз Р а 1 1 а — філактинія барбарисова. Клейсто-
карпії приплюснуто-кулясті, 145—200 X 100—130 р. Шиловидні придатки
в кількості 6—13, здебільшого 10, на вер-
хівці коричнюваті, 260—440 р завд., при-
туплені. Аски яйцевидні, на короткій ніж-
ці, 65—90 X 27—45 р. Спори по 2 в аску,
яйцевидні, 30—50 X 15—26 р.
На листках барбарису звичайного
(ВегЬегіз киї^агіз).
2. РЬуПасііпіа виНиІіа 8 ас с.— фі-
лактинія підперта (рис. 34). Міцелій на
нижньому боці листків. Клейстокарпії
140—300 (350) р у діам. Шиловидні придат-
ки 200—600 р завд. Аски 60—105 X 25—
50 р, по 5—45 у клейстокарпії, з дво-
ма, рідше трьома золотисто-жовтими спорами ЗО—50 X 16—25 р.
Збірний вид, має ряд форм і різновидностей, що паразитують на росли-
нах з різних родин.
71
Веіиіассае — березові
1. аіпі Н а пі т е г 1. — ф. вільхова. Клейстокарпії 150—210 р у діам.
Аски 65—90 X ЗО—39 р. Спори 36—42 X 21—27 р, по дві в аску.
На листках вільхи клейкої (Аіпиз §1иіїпоза).
Прикарпаття, Західний та Правобережний Лісостеп.
Г. Ьейііае Т Н и е іп.— ф. березова. Клейстокарпії 165—240 р у діам.
Аски 78—87 х 30—35 р. Спори 33—36 X 18—19,5 р, по 2 в аску.
На листках берези бородавчастої (Веіиіа неггисоза) та берези пухнатої
(В. риЬезсепз).
Закарпаття, Карпати, Західне та Правобережне Полісся, Західний, Пра-
вобережний та Лівобережний Лісостеп.
І. сапмпі-ЬейЯі а с 2.— ф. грабова. Клейстокарпії 165—210 р у діам.
Аски 72—81 X 33—39 р, численні. Спори 36—48 х 18—21 р, по 2 в аску.
На листках граба звичайного (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Правобережне Полісся, Західний та Правобережний Лісостеп, Право-
бережний Злаковий Степ.
Г согуїі-ауеііапае (П і е і г.) Л а с г.— ф. ліщинова. Клейстокарпії
210—270 р у діам. Аски 81—102 X 27—33 р. Спори 36—50 X 18—25 р.
На листках ліщини звичайної (Согуїиз аиеііаіга).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Ро-
стоцько-Опільські ліси, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісо-
степ, Кримський Лісостеп.
Га^асеае — букові
Г їа£і О и Ь у — ф. букова.
На листках бука лісового (Еа^из зііиаііса).
Карпати, Гірський Крим.
Г. диегсіпа а с 2.— ф. дубова.
На листках дуба звичайного (фиегсиз гоЬиг).
Західне Полісся.
Оітасеае — в’язові
І. иіті Л а с 2.— ф. в’язова.
На в'язі листуватому (ІЛтиз {оііасеа).
Південний Крим.
Козасеае — розові
Г охуасапіИае Кой ш.— ф. колючеглодова. Аски 60—70 X 30—37 р.
Спори 30—37 х 18—20 р, по 2, рідше по одній в аску.
На листках глоду одноматочкового (Сгаіае^из топо^упа) та глоду зігну-
тостовпчикового (С. кугіозіііа).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний Лі-
состеп, Правобережний Злаковий Степ.
Г рігі Д а с 2.— ф. грушова. Клейстокарпії з 6—7 придатками. Аски
80 X 45 р. Спори по 2—3 в аску, 35 X 20 р.
На груші (Ругоз соттшгіз).
Південний Крим.
ї. аогЬі Л а с 2.— ф. горобинова.
На листках горобини звичайної (8огЬиз аосорагіа).
Західний Лісостеп.
Асегасеае — кленові
І. асегів Л а с 2.— ф. кленова.
На клені польовому (Асег сатрезїге).
Південний Крим.
Согпасеае — деренові
1. соті 3 а с 2.— ф. деренова.
На листках дерену кров’яного (Сотоззап^оіпеа) та дерену справжнього
(С. таз).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп, Гірський Крим.
ОІеасеае — маслинові
Г їгахіпі О С.— ф. ясенова.
На листках ясенів — звичайного (Ргахіпиз ехсеїзіог), гостроплодового
(Р. охусагра) та американського (Р. атегісапа).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Західний, Правобережний та
Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Правобереж-
ний Злаковий Степ, Південний Крим.
уаг. ап^иіаіа 8 а І т.— різнов. кутаста. Конідії 45—60x15—
26 р (іноді до 85 р завд.), б.-м. кутасті, майже квадратні або у вигляді
видовженого паралелограма, часто посередині перешнуровані, із за-
кругленою, загостреною або зрізаною верхівкою.
На обліписі крушиновидній (НіррорНае гКатпоісіеь}.
Південний Крим.
Рід ТгісЬосІабіа N е § е г — трихокладія (рис. 35, 36)
Клейстокарпії кулясті, при висиханні знизу вдавлені. Придатки гнуч-
кі, звичайно досить довгі, прості чи на кінцях дихотомічно розгалужені, з мі-
целієм не переплітаються, розташовуються пучком на верхівці клейстокар-
пія чи на верхній його частині, переплітаються між собою і з придатками су-
сідніх клейстокарпіїв. Аски яйцевидні, по кілька в клейстокарпії, з 2—8 спо-
рами. Спори еліпсовидні. Конідіальна стадія типу Еи-Оідлшп, конідії в лан-
цюжках.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Паразити на бобових (Ье§ишіпо$ае) ............................2
— Паразити на видах з інших родин .................................5
2. На трав’янистих рослинах.......................................З
— На деревах і чагарниках..........................................4
3. На видах астрагалу (АзІга§аІиз) .....................................
1. Т. а$іга£а1і —трихокладія астрагалова
— На видах вики (Уісіа) .............
..........................2. Т. Ьаитіегі — трихокладія Беумлера
4 (2). На листках жовтої акації (Сага§апа агЬогезсепз). Клейстокарпії чис-
ленні ............................3. Т. сага£апае — трихокладія караганова
— На листках білої акації (КоЬіпіа рзеисіоасасіа). Часто переважає коні-
діальна стадія......................4. Т. гоЬіпіае — трихокладія робінієва
5 (1). На листках бруслини (Еиопутиз) .....................................
............................... 5. Т. еуопуті — трихокладія бруслинова
— На листках дерену (Согпиз) ..............................................
...............................6. Т. ІОГІІ1І8 — трихокладія закручена
1. ТгісЬосІабіа а8Іга£а1і N е § е г — трихокладія астрагалова (рис. 35).
Міцелій павутинистий, переважно на нижньому боці листків. Клейстокарпії
90—145 р у діам., при висиханні дуже вдавлені знизу. Придатки в кількості
10—15, розташовані пучком на верхівці клейстокарпія або в верхній його
частині, безбарвні, при основі слабо забарвлені, блискучі, гнучкі, звивисті,
часто зігнуті, переплітаються, прості або на кінцях 1—3-кратно дихотомічно
розгалужені, розміром 400—1000 х 2,9—5,8 р, з тупими кінцевими гілоч-
ками. Аски яйцевидні, 50—90x30—48 р, на ніжці. Спори 19—23 X 12—
15 р, по 4 (рідше 2—3—5) в аску.
73
На астрагалах — солодколистому (А$ґга£аІиз ЗІусурИуІІиз), лозяному
(Л. гіг£аїиз) та хлопунці (Л. сіссг).
Карпати, Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Правобереж-
ний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний та Злако-
вий Степ.
2. Тгісіїосіасііа Ьаитіегі N с £ е г — трихокладія Беумлера. Лііцелій
павутинистий, зникає або б.-м. зберігається, частіше на верхньому боці
листків. Клейстокарпії численні, переважно на верхньому боці листків,
97—147 р, у діам. Придатки в кількості 8—13, нитко-
видні, гнучкі, безбарвні, зібрані в пучок на верхівці
клейстокарпія, прості або вилчасто розгалужені, з
Рис. 35. Тгісіїосіа-
аіа азіга^аіі — трн-
хокладія астрага-
лова. Клейстокар-
Рис. 36. Тгісіюсіаіїіа еяопуті — трихокладія
бруслинова:
а — клейстокарпій; б_'— аски.
пій.
прямими тупими кінцевими галузками, 117—442 X 5,8—9 |х. Аски яйце-
видні, на ніжці, 55—70 X ЗО—38 |і. Спори 17—23 X 11—15 (і, по 4—6
в аску.
На листках вики кашубської (Уісіа саззиЬіса) та вики лісової (V. зіі-
иаііса).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп.
3. ТгісЬосІасііа сага^апае М а § п.— трихокладія караганова. Міцелій
павутинистий, звичайно зберігається. Клейстокарпії 100—125 р у діам.
Придатки безбарвні, численні, видовжені, звивисті, прості. Аски нерівнобо-
кі, 60—70 X 35 р. Спори 20—25 X 10—12 р, по 4, іноді по 3 в аску.
На листках жовтої акації (Сага°апа агЬогезсеп$).
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злако-
во-Лучний та Злаковий Степ.
4. Тгіс1юс1а<ііа гоЬіпіае Т з с Ь е г.— трихокладія робінієва. Міцелій
на верхньому боці листків, плямами, слабо розвинутий. Клейстокарпії гру-
пами, 110—120 р у діам. Придатки довгі, безбарвні або слабо коричневі при
основі, гнучкі, прості, з рідкими перегородками, до 400 р завд., в кількості
15—20, виходять з верхньої частини клейстокарпія. Аски 48—70 х 20—40 р.
Спори 16—20 х 8—10 р, по 4—5 в аску.
На листках білої акації (ІіоЬіпіа рхийоасасіа).
Прикарпаття, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Правобережний Злаковий Степ.
5. ТгісЬосІаШа еуопуті N е & е г — трихокладія бруслинова (рис. 36).
Міцелій павутинистий, згодом зникає. Клейстокарпії скупчені, 90—150 р
у діам. Придатки в кількості 6—14, безбарвні або світло-коричневі при ос-
нові, до 500 р завд., дуже гнучкі, переплітаються, прості або частіше вил-
часто розгалужені. Аски в кількості 3—7, на ніжці, 50—60 х ЗО—40 ц.
Спори еліпсовидні, 20—25 X 9—12 р,, по 3—4, рідше 5 в аску.
На листках бруслини європейської (Еоопутиз еигораеа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-
Лучний Степ, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ, Крим.
6. ТгісЬосІабіа іогііііз а 1 1 г.— трихокладія закручена. Грибниця
павутиниста, пізніше зникає. Клейстокарпії групами, рідше розсіяні,
60—100 р у діам. Придатки в кількості 10—20, дуже довгі, звивисті, з по-
перечними перегородками, до верхівки майже безбарвні, прості, до 800—
1300 р завд., 2,9—5,8 р завт. Аски в кількості 2—6, частіше 4, на короткій
ніжці, еліпсовидні або яйцевидні, 45—60 х 35—45 р. Спори по 4—8 в аску,
еліпсовидні, 20—24 X 10—15 р.
На листках дерену кров’яного (Согпиз зап§иіпеа).
Карпати, Західний та Правобережний Лісостеп.
Рід Ііпсіпиіа Ь е V.— унцинула (рис. 37, 38)
Міцелій поверхневий, білий, павутинистий або повстистий, переважно
на верхньому боці листків, добре розвинутий. Клейстокарпії кулясті чи
приплюснуто-кулясті. Придатки численні, прості чи вилчасто розгалужені,
із спірально загнутими кінцями, безбарвні або біля основи, рідко по всій
довжині, коричневі. Аски яйцевидні, 2—8-спорові.
Конідіальна стадія типу Еи-Оісіішп.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Придатки на одному клейстокарпії розгалужені (1—3 рази) на кінцях
або прості ........................................................2
— Придатки завжди прості, на кінцях гачковидно загнуті або спірально
закручені........................................................4
2. Придатки гладенькі. На видах клена (Лсег) ......................З
— Придатки бородавчасті, переважно прості (зрідка роздвоєні). На вер-
бових (Заіісасеае)...................1. 11. заіісіз — унцинула вербова
3. Придатки 1—3 рази розгалужені. Конідії 25—40 р завд., видовжені або
у вигляді витягнутих багатокутників .................................
.....................................2. О. асегіз — унцинула кленова
— Придатки переважно прості, зрідка на кінцях роздвоєні. Білий міце-
ліальний покрив суцільно вкриває листки дерев. Конідії 17—25 р завд.
і дрібніші, еліпсовидні або округлі................................
..............................3. О. іиіазпеі—унцинула Тюланова
4 (1). Придатки до 600 р завд., прямі або зігнуті, при основі коричневі,
на кінцях спірально закручені. Частіше переважає конідіальна стадія.
На винограді (уіііз) ... 4. 11. песаіог — унцинула виноградова
— Придатки не досягають такої довжини. На інших рослинах.............5
5. Придатки гладенькі, посередині трохи розширені, вгору звужені.
На шовковиці (Могиз) ... 5. 11. тогі — унцинула шовковицева
— Придатки бородавчасті .............................................6
6. Придатки численні (20—60), при основі товстостінні. На листках сливи
і терну (Ргипиз) .............6. 11. ргипазігі — унцинула сливова
— Придатків 7—25, бородавчасті, з потовщеною оболонкою при основі,
на кінцях гладенькі, розширені й закручені спірально. На листках
береста і в’яза ((Лтиз)] .... 7. II. сіапбезііпа— унцинула прихована
75
Рис. 37. ипсіпиіа заіісіз—унци
нуля вербова. Клейстокарпія.
1. Ііпсіпиіа $а1ісі$ (□ С.) XV і п і.— уникнула вербова (рис. 37). Міце-
лій з обох боків листків, павутинистий, здебільшого зберігається у вигляді
білих повстистих плям. Клейстокарпії групами, нерідко радіально розта-
шованими, приплюснуто-кулясті, при дозріванні вдавлені з нижнього боку,
90—170 р у діам. Придатки численні, до 100—150 р і більше, розташовані
по екватору клейстокарпія, за довжиною дорівнюють діаметру клейстокарпія
або в два рази більші від нього, прості, безбарвні, загнуті на кінці спірально
або гачковидно. Аски еліпсовидні, 55—90 х 35—60 р, в кількості 8—14,
іноді тільки 4—6. Спори еліпсовидні, 20—
ЗО X 11—15 р, по 4—8 в аску. Конідії 21 —
ЗО X 12—20 р.
Вид збірний, має дві форми.
Г. рориіогшп К а Ь е п й.— ф. тополева.
Конідії 28 X 11р. Клейстокарпії 90—140 р
у діам. Аски 55—60 х 35—40 р. Спори 20 X
х 11—14 р.
На листках осокора (Рориіиз пі£га)> то-
полі пірамідальної (Р. ругапгісіаііз) та осики
(Р. ігетиіа).
Закарпаття, Ростоцько-Опільські ліси,
Правобережне Полісся, Правобережний та
Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Зла-
ковий Степ.
ї. $а!ісі$ Л а с г.— ф. вербова. Клейстокарпії 115—174 р у діам. При-
датки довші від діаметра клейстокарпія до 1,5 раза. Аски 70—90 X 50—60 р.
Спори 25—ЗО X 12—15 р, по 4—8 в аску.
На листках видів верби — шелюги (8аІіх асиії[оІіа), козячої (5. саргеа),
повзучої (5. герепз), розмаринолистої (5. го8тагіпі[оІіа), білої (5. аІЬа),
вушкатої (5. аигііа), прутовидної (5. уипіпаїіз), ламкої (5. пурпу-
рової (5. ригригеа).
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне По-
лісся, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
2. Ипсіпиіа асегіз 8 а с с. — унцинула кленова. Міцелій з обох боків
листків, павутинистий, зникає або зберігається. Клейстокарпії розсіяні
або скупчені, напівкулясті, при висиханні дуже вдавлені на нижньому боці,
120—225 р у діам. Придатки численні, за довжиною менші від діаметра клей-
стокарпія, на верхівці один або два рази вилчасто розгалужені, рідше про-
сті, із кінцями, загнутими крючком або спірально.
Аски в кількості 4—12 в клейстокарпії, грушовидні або видовжено-
яйцевидні, на дуже короткій ніжці, 70—95 х 54—65 р. Спори в кількості
6—8, еліпсовидні або неправильнояйцевидні, 22—30 X 12—15 р.
На клені польовому (Асег сатрезіге), клені звичайному (А. ріаіапоійез)^
яворі (А. рзеийоріаіапиз), клені татарському (А. іаіагісигп) та клені ясене-
листому (А. пе§ипс1о).
Конідіальна стадія — Оісііит асегіз К а Ь е п Ь. р, р.
Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний,
Правобережний, Лівобережний та Донецький Лісостеп, Лівобережний Зла-
ково-Лучний та Правобережний Злаковий Степ, Гірський Крим.
3. Шсіпиіа іиіазпеі Еис к.— унцинула Тюланова. Міцелій переважно
на верхньому боці листків, рідше з обох боків, зберігається, поширюється
по всій пластинці листка. Клейстокарпії приплюснуто-кулясті або сочевице-
подібні, 150—268 р у діам. Придатки в 3—4 рази довші за діаметр клейсто-
карпія, здебільшого прості, рідше роздвоєні на кінці, на верхівці спірально
закручені. Аски в кількості 8—20, широкоеліпсовидні або яйцевидні,
60 х 100 р завд. Спори в кількості 8, рідше 6—7 в аску, 25—30 х 14—18 р.
На листках кленів — польового (Асег сатрезіге}, звичайного (А. ріа-
їапоісіез), татарського (Д. іаіагіаигі), явора (Д. рзеисіоріаіапиз).
Конідіальна стадія — Оісііипг асегіз Р а Ь е п її. р. р.
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Лівобережний Лі-
состеп, Правобережний Злаковий Степ, Південний Крим.
4. Цпсіпиіа песаіог В и г г.— унцинула виноградова (рис. 38). Міцелій
здебільшого зникаючий, поширюється на всіх наземних органах (листках,
пагонах, ягодах, квітках), павутинистий. Конідіальна стадія дуже розвину-
та, утворює сіруваті скупчення вертикальних конідієносців з ланцюжками
бочковидних конідій, ЗО X 12 р. Клейстокарпії здебільшого на нижньому
боці листків, кулясті чи приплюснуті, 70—130 р, у діам. Клітини оболонки
неправильні, кутасті, 10—20 р, у діам. Придатки в кількості 7—10, рідше
до 40, прості, гнучкі, довжина їх дорівнює 1—4 діам. клейстокарпія, біля
Рис. 38. Упсіпиіа песаіог—унцинула виноградова:
а — клейстокарпій; б — аск; в — спороношення конідіальної стадії.
основи б.-м. темно забарвлені, на верхівці безбарвні. Аски в кількості 4
(рідше 6—9), широкоеліпсовидні, майже кулясті, 45—60 х ЗО—45 а. Спо-
ри еліпсовидні, спочатку жовтуваті, потім безбарвні, 16—25 X 10—12 р.
На видах винограду (УМіз).
Конідіальна стадія — Оиіішп іискегі В е г к.
Повсюди в УРСР у місцях вирощування винограду.
п 5. Ііпсіпиіа шогі М і у а к е — унцинула шовковицева. Міцелій паву-
' тинистий, на верхньому боці листків у вигляді білої поволоки. Клейсто-
карпії напівкулясті, 92—130 р у діам. Придатки в кількості 12—26, з товстою
оболонкою, 130—216 р, завд., 5—6 р завт., до верхівки звужені і спірально
закручені. Аски на короткій ніжці, яйцевидно-еліпсовидні, 50—60 X 40—
50 р,. Спори в кількості 3—5 в аску, еліпсовидні, 27—35 X 15—19 р.
На листках шовковиці білої (Могиз аІЬа).
Лівобережний Злаковий Степ.
6. Ьіпсігшіа ргипазігі 8 а с с.— унцинула сливова. Міцелій павутини-
стий, розташований з обох боків листків, зникає. Клейстокарпії розсіяні,
80—140 р у діам., приплюснутокулясті. Придатки численні (12—40—60),
в 1,5—2 рази довші від діаметра клейстокарпія, безбарвні, шершавуваті,
доверху трохи розширені і спірально загнуті. Аски еліпсовидні або яйце-
видні, на короткій ніжці, 40—50 X 22—ЗО р. Спори еліпсовидні, в кількості
4—7 в аску, 15—20 х 8—10 р.
На листках терну (Ргипиз зріпоза) і терносливи (Р. іпзіїіїіа).
Ростоцько-Опільські ліси, Західний, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Південний Крим.
7. Ііпсіпиіа с1апйе$ііпа 8 с її г.— унцинула прихована. Міцелій паву-
тинистий, розташовується з обох боків листків, здебільшого зникає. Клейсто-
77
карпії групами або розсіяно, кулясті, при висиханні вдавлені з нижнього
боку, 80—115 р у діам. Придатки звичайно нечисленні (9—25, рідше 30)у
прості, безбарвні, шершаву ваті, рідше гладенькі, при основі з потовщеною
оболонкою, на верхівці розширені і загнуті крючком, 135—165 X 3—4,5 р..
Аски майже кулясті або широкоеліпсовидні, на короткій ніжці, 40—56 х
X ЗО—45 р. Спори еліпсовидні, 25—36 X 11 —18 р, по 2—3 в аску.
На листках в’язів — пробкового (Штиз зиЬегоза), шершавого (11. зсаЬ-
га) та листуватого (ІУ. [оііасеа).
Правобережні Полісся, Лісостеп, Злаковий Степ та Південний Крим.
Рід Місгозріїаега Ь е V.— мікросфера (рис. 39)
Міцелій павутинистий, зникає або зберігається, іноді повстистий, з
апресоріями. Клейстокарпії кулясті або приплюснуті, при засиханні вдав-
лені з нижнього боку. Придатки цупкі — не сплітаються, виростають від
клітин оболонки клейстокарпія простими, згодом видовжуються, галузяться
й на верхівці вилчасто розгалужені, з прямими або зігнутими кінцевими гі-
лочками. Аски численні, з 2—8 яйцевидними або еліпсовидними спорами.
Конідіальна стадія типу Еи-Оііїіит (конідії в ланцюжках) або Рзеисіо-
і(1іит (конідії поодинокі).
В УРСР вісім видів.
Ключ для визначення видів
1. Міцелій звичайно дуже розвинутий, повстистий, білий, вкриває обидві
поверхні листків, в окремих випадках (наприклад, на пагонах або на
нижньому боці листків з крони дерева) може бути малопомітним. На
дубі ((^иегсиз) і буку (Ра^из).........................................
.............................1. М. аІрЬИоібез—мікросфера дубова
— Міцелій павутинистий, часто пізніше зникає або лишається у вигляді
окремих дернинок; на інших рослинах ...............................2
2. Придатки короткі, за довжиною менші від діаметра клейстокарпія або
трохи перевищують його . . ...........................................З
— Придатки довгі, завжди помітно і значно довші від діаметра клейсто-
карпія .............................м..............................4
3. Придатки коротші від діаметра клейстокарпія, паразитує на видах
берези (Веіиіа)....................2. М. Ьеіиіае — мікросфера березова
— Придатки за довжиною дорівнюють діаметру клейстокарпія або лише
трохи перевищують його. Паразитує на деревних і чагарникових рос-
линах з різних родин.................................................
.............................3. М. репісіїїаіа — мікросфера китичкова
4 (2). Придатки в 3—4,5 рази довші, від діаметра клейстокарпія.
На листках крушини (Ргапдиіа)........................................
......................... 4. М. біуагісаіа — мікросфера розчепірена
— Придатки менш ніж у 3 рази довші від діаметра клейстокарпія ... 5
5. Придатки в 1,5—2,5 раза довші за діаметр клейстокарпія..........6
— Придатки не більше, як в 1,5—2 рази довші за діаметр клейстокарпія.
Паразитує на листках барбарису (ВегЬегіз) ..........................
............................5. М. ЬегЬегісІІБ — мікросфера барбарисова
6. Кінцеві гілочки придатків зближені у вигляді розетки, дуже короткі,
потовщені. Паразити на агрусі (Огоззиіагіа) ..........................
• ; • • ..............6. М. £Г08$и1агіае — мікросфера агрусова
— Кінцеві гілочки придатків нечисленні, розложисті, видовжені, не по-
товщені .............................................................7
7. Паразит на видах жимолості (Ьопісега) .............................
.........................7. М. Іопісегае — мікросфера жимолостева
Паразит па видах бузку (Зугіп^а)...................................
................................8. М. зугіпдае — мікросфера бузкова
1. МісгозрЬаега а1рИііоі(1е$ (3 г і Г Г. еі М а и Ь 1.— мікросфера дубова
(рис. 39). Клейстокарпії численні, 95—160 р, іноді до 200 р у діам.
Придатки в кількості 8—15, рідше до 36, короткі, товсті, на верхівці
4—5-кратно розгалужені. Аски в кількості 6—20, еліпсовидні, на короткій
ніжці, 45—90 X 25—64 р. Спори 18—32 X 9—18 р, еліпсовидні, по 4—
8 в аску.
На листках видів дуба (С^иегсиз), іноді бука
(Га£из).
Конідіальна стадія — Оісііит сІиЬіит Ласг.
(О. диегсіпипг ТИйпі., О. аїріїіїоісіез ОгШ.).
Карпати, Полісся, Лісостеп, Злаково-Луч-
ний та Злаковий Степ, Гірський Крим.
2. МісгозрЬаега Ьеіиіае М а § п — мікро-
сфера березова. Міцелій павутинистий, розта-
шований з обох боків листка, згодом зникає,
іноді зберігається на верхньому боці у вигляді
білих плямок. Клейстокарпії групами або роз-
сіяні з обох боків листків, численні, 60—80 р
у діам. Придатки в кількості 8—17, радіально
розташовані, дуже короткі, 50—65 р завд.,
безбарвні, 3—4-кратно вилчасто розгалужені.
Аски широкоеліпсовидні, 45—55 X 33—45 р,
сидячі, в кількості 4—6. Спори еліпсовидні,
18—22 X 12—15 р, по 4—6 в аску.
На листках видів берези (Веіиіа).
Закарпаття, Правобережне Полісся, Західний, Правобережний та Ліво-
бережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Правобережний
Злаковий Степ, Південний Крим.
3. Місгозріїаега репісіїїаіа (XV а 1 1 г.) Ь е V.— мікросфера китичкова.
Міцелій павутинистий, з часом зникає, рідше зберігається у вигляді густих
дернинок з обох боків листків. Клейстокарпії 70—100 р у діам., кулясті або
приплюснуті. Придатки нечисленні (4—16), розташовані екваторіально,
до 70—100 р завд., гладенькі або трохи шершавуваті, біля основи коричневі,
без перегородок, 3—5-кратно розгалужені. Кінцеві гілочки загнуті крючком
і розширені на кінцях. Аски яйцевидні або округлі, на короткій ніжці або
без ніжки, в кількості 4 (іноді 2—8) у клейстокарпії. Спори еліпсовидні,
по 4—8 в аску.
Збірний вид, має ряд форм, що паразитують на певних видах рослин.
Заіісасеае — вербові
Г рорніі Л а с 2.— ф. тополева. Міцелій павутинистий, поширений на
верхньому боці листка. Клейстокарпії 95—100 р у діам. Придатки в кіль-
кості 5—7, безбарвні, без перегородок, 3—5-кратно розгалужені, 75—130 х
X 5—6 р. Аски 45—50 х 24 р. Спори 16 X 9 р, по 4 в аску.
На листках осики (Рориіиз ігетиіа).
Правобережне Полісся.
ї. ііі£Іагк1і$ Л а с 2.— ф. горіхова.
На горіху волоському ^и^іапз ге£іа).
Правобережне Полісся.
Лі£ІапЛасеае — горіхові
79
ВсіїЛассас — берсзоиі
ї. аіпі Л а с 7.— ф. вільхова. Клейстокарпії 75—105 р у діам. Додатки
в кількості 6, іноді 8—12, цупкі, з перегородками при основі, 75—112 х
X 6—9 р, 4—5-кратно розгалужені, з короткими гілками, що утворюють
розширену пластинку; кінцеві гілки короткі, загнуті крючком. Аски на
короткій ніжці, 50—60 X ЗО—45 р, по 4 в клейстокарпії. Спори еліпсовидні
іноді нерівнобокі, 16,5—24 X 12—13,5 р, по 6—8 в аску.
На листках вільхи клейкої (А/пи$ §ІШіпо8а) та вільхи сірої (А. іпсапа).
Закарпаття, Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Правобережний Лісостеп.
Ачиііоііасеае — падубові
Г. і1ісі$ РоіеЬ.—ф. падубова. Клейстокарпії 95—100 р у діам.
Придатки 90—106 р завд. Кінцеві гілки дуже загнуті.
На листках падуба (Ііех адиіїоііііт).
Кримський Степ.
ЦІіатпасеае — жостерові
1. гйатпі-саНіагіісі Л а с г.— ф. жостерова. Міцелій павутинистий,
добре розвинутий, переважно на верхньому боці листків. Клейстокарпії
розсіяні, численні, 96—120 р у діам. Придатки в кількості 7—15, безбарвні
без перегородок, 120—135 X 6—9 р, 4—5-кратно розгалужені. Аски на
короткій ніжці, 54—63 х ЗО—39 р. Спори 19,5—ЗО X 10,5—18,5 р, по 4
в аску-
На листках жостеру проносного (КІгапгігиз саіігагііса).
Західний та Правобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ.
Оіеасеае — маслинові
1. $угіп£ае Л а с г.— ф. бузкова. Міцелій павутинистий, з обох боків
листків. Клейстокарпії 81—105 р у діам. Придатки в кількості 6—10, ко-
роткі, безбарвні, з перегородкою біля основи, 4—5-кратно розгалужені,
90—150 х 6—7,5 р. Аски 45—63 х 30—39 р, на короткій ніжці. Спори в
кількості 3—6 в аску, 18—21x9—13 р.
На листках бузку (8угіп§а).
Правобережне Полісся.
СаргИоІіасеае — жммглостеві
Г уіЬнгпі Л е с г.— ф. калинова. Міцелій павутинистий, з часом зни-
кає. Клейстокарпії розсіяні, 78—126 р у діам. Придатки 75—120 X 4—6 р,
з перегородками, 3—4-кратно розгалужені. Аски 45—66 х 33—45р, на
короткій ніжці. Спори еліпсовидні, 19—30 X 12—16,5 р.
На гордовині (УіЬигпит Іапіапа) та калині (И. ориїиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний та Правобережний Лі-
состеп.
4. МісгозрЬаега біуагісаіа Ь е у.— мікросфера розчепірена. Міцелій
павутинистий, з часом зникає, рідше зберігається у вигляді окремих дерни-
нок. Клейстокарпії групами або розсіяні, 85—95 р у діам., кулясті або при-
плюснуть Придатки в кількості 7—10, рідше до 16, жовті, безбарвні, іно-
ді з 1—3 перегородками при основі, цупкі, з горбкуватою оболонкою,
4—5-кратно розгалужені, з гілками, розташованими під прямим кутом,
135—330 X 6—9 р. Аски на короткій ніжці, 48—60 х 25—40 р. Спори 18—
24x9—13,5 р, по 4—6 в аску.
На листках крушини ламкої (Егап^иіа аіпиз).
Правобережне та Лівобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Гірський Крим.
5. МісгоБрЬаега ЬегЬегісіі$ Ьєу.— мікросфера барбарисова. Міцелій
з обох боків листків павутинистий, рідше у вигляді невеличких дернинок.
Клейстокарпії розсіяні або групами, 90—125 р у діам. Придатки в кількості
5—15, рідше до 20, безбарвні, гладенькі, 2—4-кратно дихотомічно розгалу-
Яґ\
жені, до 280 р завд., 4.5—6 а завт., гілки 17—25 р завд., кінцеві, короткі,
тупі, прямі. Аски 45—66 X 28—42 р. Спори 16—27 х 9—15 р.
На листках барбарису звичайного (ВегЬегіз оиі^агіз).
Конідіальна стадія — Оісііит ЬегЬегісІіз Т й й т.
Правобережне та Лівобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злако-
вий Степ, Гірський Крим.
і. гпаЬопіае 1 а с х.— ф. магонієва.
На магонії падуболистій (МаНопіа ади^оИа).
Закарпаття, Південний Крим.
6. Місгозрйаега §го$$и1агіае Ь е V.— мікросфера агрусова. Міцелій
переважно на верхньому боці листків, звичайно зникає. Клейстокарпії б.-м.
розсіяні, 75—105 р у діам. Придатки в кількості 5—22, безбарвні, їх дов-
жина дорівнює діаметру клейстокарпія чи трохи довша за нього, на кінцях
4—6-кратно розгалужені, з короткими галузками. Аски в кількості 3—4
(рідко до 10) в клейстокарпії, на дуже короткій ніжці, широкоовальні,
45—65 X ЗО—40 р. Спори еліпсовидні, 20—28 X 12—18 р, по 4—6 в аску.
На листках агрусу {Огоззиіагіа).
Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобе-
режний та Лівобережний Лісостеп.
7. МісгозрЬаега Іопісегае V/ і п і.— мікросфера жимолостева. Міце-
лій павутинистий або окремими дернинками з обох боків листків. Клейсто-
карпії 60—105р у діам., кулясті або приплюснуті. Додатки в кількості 7—12
(іноді тільки 4 або до ЗО), безбарвні, здебільшого без перегородок або з пе-
регородкою, до 120 р завд., З—5-кратно розгалужені, кінцеві галузки пря-
мі й зігнуті. Аски 40—56 X ЗО—48 р. Спори 20—24 X 10—13 р, по 4—
6 в аску.
На листках жимолості татарської (Ьопісега Іаіагіса).
Закарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Правобережний Злаковий
Степ, Південний Крим.
8. Місгозрйаега зугіп£іае 3 а с г. (пес М а § п.) — мікросфера бузкова.
Міцелій з обох боків листків, з часом зникає. Клейстокарпії 60—105 р у
діам. Придатки в кількості 7—12, безбарвні, здебільшого без перегородок,
до 120 р завд., З—5-кратно розгалужені, з прямими й зігнутими кінцевими
галузками. Аски в кількості 2—7, широкояйцевидні, 40—56 х 30—48 р.
Спори в кількості 2—7, еліпсовидні, 20—24 X 10—13 р.
- і На листках бузку звичайного (8угіп§а оиІ§агіз). '$| ’’
Правобережне Полісся, Лівобережний Злаковий Степ.і’ і
Рід АгіЬгосІасііеІІа V а з з і 1 к. (Аг11ігос1а<ііаІСЦо]І|о V.) —
Ч | артрокладієла (рис. 40) " ОЛИШІІЯ
Придатки численні, розгалужені дихотомічно, рідше трійчасто; розга-
луження починається на половині їх довжини, навіть ближче до основи.
Придаток в нижній частині являє собою пряму клітину, без перегородок,
в верхній — розгалужену.
Монотипний рід.
Агійгосіабіеііа іусіі (Е а$с Ь) V а з з і 1 к. (МісгозрИаега топ£еоііі
Ь е V.)— артрокладієла повоєва (рис. 40). Міцелій спочатку павутинистий у
вигляді окремих ніжних плям, потім ущільнюється до борошнисто-плівча-
стої поволоки на обох боках листків. Конідії в ланцюжках, 22—34 х 11—
16 р, еліпсовидні або циліндричні, іноді трохи зігнуті. Клейстокарпії без-
ладно розсіяні, рідше розміщені групами, звичайно нечисленні, 100—
160 (185) р у діам. Придатки в кількості до 100 і більше, густо розташовані
6 0561
81
по екватору і в верхній частині клейстокарпія, прямі, тонкостінні, без-
барвні, членисті, 1—4-кратно дихотомічно, рідше трійчасто розгалужені.
Відгалуження за довжиною дорівнюють діаметру клейстокарпія, іноді в
1,5—2 рази довші від нього. Кінцеві галузки прямі, на кінцях закруглені
або потоншуються, рідше трохи розширені, різної довжини. Аски в кількості
5—12» рідше 20, видовжені, яйцевидні, еліпсовидні чи широкобулавовидні,
Рис. 40. АгІИгосІасІіеІІа Іусіі — артрокладієла повоева:
а — клейстокарпій; б — придатки клейстокарпія; а — аски; г — споронс-
шення конідіальної стадії.
часто в верхній частині перешнуровані, 40—65 X 22—32 ц, на добре помітній
ліжці. Спори в кількості 2 в аску, еліпсовидні, 17—24 X 9—14 р.
На листках повою дикого (Іусіитп ЬагЬагит).
Конідіальна стадія типу Оі<ііит.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп,
Правобережний Злаковий Степ, Південний Крим.
РОДИНА МЕЕІОЕАСЕАЕ (РЕКІ8РОКІАСЕАЕ) - МЕЛІОЛІЄВІ
Міцелій здебільшого поверхневий, темно забарвлений, прикріплюється
часто за допомогою бічних голчатих придатків, гіфоподіїв, іноді міститься
під кутикулою чи епідермісом або ж заповнює порожнину під продихом.
Клейстокарпії поверхневі, зрідка занурені, кулясті, шкірясті, без отвору,
крихкі, голі або щетинисті чи волосисті, іноді при дозріванні частково руй-
нуються, а залишки лишаються у вигляді чашечки. Аски булавовидні або
яйцевидні. Аскоспори дво- або багатоклітинні, коричневі, зрідка безбарвні,
по 8 в аску.
Конідіальна стадія пікнідіального типу, утворюється рідко. Екто- та
ендопаразити.
Ключ для визначення родів
1. Спори одноклітинні, безбарвні з жовтуватим відтінком.............
.........................................Апіхіа — аніксія (стор. 83)
— Спори з перегородками, забарвлені.....2
2. Спори з поперечними і поздовжніми перегородками.................
...............................С1еі«(оіЬеса — клейстотека (стор. 83)
— Спори тільки з поперечними перегородками........................З
3. Спори з однією поперечною перегородкою . . 2орііа — цопфія (стор. 84)
— Спори з кількома поперечними перегородками......................4
-4. Клейстокарпії гладенькі .... Регізрогішп — периспорій (стор. 84)
— Клейстокарпії з щетинками . . . Меііоіа — меліола (стор. 84)
яо
Рід Апіхіа (Р г.) V/ і л і.— аніксія (рис. 41)
Плодові тіла поверхневі, утворюються безпосередньо на субстраті або
на міцеліальному плетиві, приплюснуто-кулясті, чорнуваті, сіруваті або
білуваті, з крихкою тонкою оболонкою паренхіматичної будови, без от-
вору, іноді з помітним сосковидним горбочком біля верхівки, при дозрі-
ванні верхня частина руйнується. Аски циліндричні, з парафізами, легко
розпливаються, а тому дозріле плодове тіло виповнене тільки спорами.
Спори одноклітинні, безбарвні, кулясті, рідше еліпсовидні, з жовтуватим
відтінком.
Сапрофіти на вогких гербарних аркушах, рослинних залишках, шпа-
лерах, вогкому картоні та культурах мукоральних грибів (Мисогаїез).
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори кулясті, 10—12 р у діам.............А. рагіеііпа — аніксія стінна
— Спори широкоовальні, 10—14 X 7—10 р......................................
...................................... А. зрасіісеа — аніксія коричнева
1. Апіхіа рагіеНпа Ь і п сі.— аніксія стінна (рис. 41). Плодові тіла ку-
лясті або приплюснуто-кулясті, чорно-бурі, 0,5—1 мм
денькі, ламкі. Аски 100—110 X 10—14 р.
На папері.
Правобережне Полісся.
2. Апіхіа зрасіісеа Риск.— аніксія коричнева. Клей-
стокарпії напівкулясті, 0,5—0,75 мм завш.» буруваті, зго-
дом чорні, при основі оточені бурими гіфами, які швидко
зникають. Аски 120—150 р завд., з довгою ніжкою, спо-
роносна частина 70—80 X 9—14 р. Спори еліпсовидні,
10—14 X 7—10 р, жовтуваті.
На гнилій соломі.
Рис. 41. Апіхіа рагіеііпа— аніксія стінна.
Плодові тіла: а — при малому, б — при великому збільшенні; а — аск.
у діам., гла-
Рід СІеізіоіЬеса 2 и к а І — клейстотека (рис. 42)
Клейстокарпії поверхневі, чорні, кулясті, часто приплюснуті, до 1 мм
у діам. Спори з кількома поперечними і поздовжніми перегородками, забарв-
Рис. 42. СІеізіоіНеса раругоріїііа —-
клейстотека паперова:
а — плодове тіло в розрізі; б _ аск.
лені. Сапрофіти на папері, волокні бавов-
ни ка тощо.
В УРСР види роду не виявлені.
СІеізіоНіеса раругорЬіІа 1 ц к а 1 —
клейстотека паперова (рис. 42). Плодові
тіла 160—350 р у діам., аски на короткій
ніжці, 130—138 X ЗО—32 р, спори з 6—
8 поперечними і кількома поздовжніми пе-
регородками, ЗО—35 X 17—18 р.
Сапрофіти на папері, волокні бавовни-
ка (роззуріит) та інших субстра-
тах.
6*
83
Рід Хор Па К аЬ сп її.— цопфія (рве. 43)
Клейстокарпії шкіряето-іптлпетц поверхневі, при плюсну то-кулясті,
чорні. Аски мішкуваті, на короткій ніжці, 4— 8-спорові. Спори з однією
Рис. 43. ХорІЇа гНігорійіо—цоп
фія коренева:
а —- неритовій: б — спора.
перегородкою, забарвлені. Сапрофіти па від-
мерлих частинах рослин.
В УРСР види роду не виявлені.
ЯорНа гііігорйііа К аЬе п Ь.— цопфія
коренева (рис. 43). Плодові тіла близько 250 р
у діам. Спори 65—75 х 38—45 р, до кінців
видовжено загострені, чорно-бурі, іноді з З
перегородками.
На коренях холодку (Азрага£из).
Рід Регізрогішп Р г.— периспорій (рис. 44)
Клейстокарпії поверхневі, кулясті, без отвору, крихкі. Аски видовже-
но-булавовидні, на довгій ніжці, спори з трьома поперечними перегород-
Рис. 44. Регізрогіит 'сиїдаге — периспорій звичайний:
а — плодові тіла; б — аск; в — спора.
ками, звичайно перешнуровані, темно-бурі. Сапрофіти на відмерлих ча-
стинах рослин, рослинних залишках, екскрементах тощо.
В УРСР види роду не виявлені.
Регізрогішп уиі^аге С о г б а — периспорій звичайний (рис. 44). Пло-
дові тіла скупчені, поверхневі, чорні, гладенькі, 0,5—1 мм. Аски широко-
булавовидні, 35—40(50) х 17—19 (29) р. Спори 28 х 5 р, з центральними
майже кубічними і крайніми майже конічними клітинами, 6—7 х 5 р.
На соломі, гниючих мотузках тощо.
Рід Меііоіа Р г.— меліола (рис. 45)
Клейстокарпії з щетинками. Аски з 2—4 (8) спорами. Спори видовжено
овальні, коричневі, з 4—5 перегородками.
В УРСР види роду не виявлені.
Меііоіа піхіиіапз ($ с Ь V.) С к е — меліола заглиблена. Клейстокарпії
кулясті, чорні, оточені чорним міцелієм, з щетинками. Аски видовжено-
еліпсовидні, 90 х ЗО р, з 2—4 спорами, 40—50 х 17 р, з 3—4 поперечними
перегородками.
На гілках брусниці і чорниці (Уассіпіит), а також дерену (Согпиз).
Рис. 45. Меііоіа атрІйІгісНа — меліола волосиста:
о — б — плодові тіла при .малому та великому збільшенні; и — аск.
РОДИНА САРМОПїАСЕАЕ — КАПНОД1ЄВІ
Клейстокарпії грушовидні, короткобулавовидні або майже циліндричні
часто звужені догори, посередині або до основи. Міцелій поверхневий, темно
забарвлений, у деяких видів з бічними булавовидними придатками, гіфо-
подіями, утворює суцільний чорний покрив на листках, гілках і плодах.
Аски широкоеліпсовидні або мішковидні. Спори з поперечними або з попе-
речними і поздовжніми перегородками, безбарвні або забарвлені.
Конідіальна стадія типу Саїйагіотусез.
На живих гілках, листках і плодах різних рослин, яким дуже шкодять,
знижуючи асиміляцію та спричиняючи передчасне опадання плодів.
В родині один рід — СарпоЛіит.
Рід Сарподішп М о п і.— капнодій (рис. 46)
Клейстокарпії оберненогрушовидні, темні, без отвору. Міцелій поверх-
невий, темно забарвлений, конідієносці й конідії темно забарвлені, конідії
різної форми і розміру, із різною кількістю перегородок
навіть у межах одного міцелію.
В УРСР один вид.
Сарпобіипі заіісіпит ( А 1 Ь. еі 8 с Ь \у.) XV і п і.—
капнодій вербовий (рис. 46). Клейстокарпії близько 500 р
завд., аски 8-спорові, 40—60 х 20—25 р, спори 22—26 X
9—13 р, з 3—5 поперечними і поздовжньою перегородками.
Конідіальна стадія—Саісіагіогпусез }ита§о XV о г о п і с Ь.
(Ритадо иа§апз Р е г $.).
На листках листяних дерев.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси,
Правобережний Лісостеп.
Рис. 46.
Сарпоіїіит $а!і-
сіпит — капно-
дій вербовий:
а — аск; б —
спора.
Порядок Мугіап§іа1е$ — міріангіальні
Плодове тіло — корочковидна або подушковидна строма, світло забарв-
лена всередині, з темним ущільненим периферичним шаром клітин. Внаслі-
док статевого процесу, який відбувається в стромі, розвиваються аски з
аскоспорами. Кожний аск утворюється в окремій порожнині (локулі).
У нижче розвинутих представників Мугіап£іа1ез аски розміщені безладно по
всій стромі, іноді в один або кілька неправильних шарів (роди Ссокеїіа і
Ріесіосіізсеїіа)} у вищеорганізованих представників порядку міріангіаль-
85
них статевий процес відбувається у відокремленій (плодущій) частині
строми, де н утворюються локулі, в кожній з яких розвивається аск з
аскоспорами (рід Мугіап^ішп). Аски двостінні (бітунікатні), кулясті або
широкоовальні. Спори безбарвні, переважно з поперечними та поздовжніми
перегородками (муральні). У стиглих плодових тіл периферична тканина
строми розривається, аски звільняються, спори виходять з асків.
Цікавою біологічною особливістю деяких видів мірінгіальних грибів,
наприклад — міріангія Дюріея (Мугіап§іит йигіаеі), є те, що плодові тіла
у них багаторічні. У стиглих плодових тілах руйнується лише плодуща
частина строми з асками; на стерильній тканині строми, яка лишається не-
змінною, на наступний рік знову розвивається плодуща частина з асками
(рис. 48).
Конідіальна стадія типів Зріїасеїота та Оіогозрогіит.
Паразити вищих рослин та комах, іноді розвиваються на грибах (на
Рііуііаскога — філахора), зрідка сапрофіти.
Міріангіальні гриби поширені переважно в тропіках та теплих країнах.
€ серед них космополіти (Мугіап§ішп (Іигіаеі). В Арктиці та високо в горах
міріангіальні не відомі. В УРСР не виявлені.
Ключ для визначення родин1
1. Локулі з асками утворюються в тілі строми безладно, іноді в один або
кілька неправильних шарів...........................................
....................РІесїосІізсеІІасеае — плектодисцелові (стор. 86)
____________________ Локулі з асками утворюються в особливій, відокремленій плодущій
частині строми. Плодуща частина після достигання плодового тіла руй-
нується, стерильна лишається незмінною. Паразити попелиці ....
. . . .......................Мугіап§іасеае— міріангієві (стор. 87)
РОДИНА РЬЕСТООІЗСЕІЛАСЕАЕ - ПЛЕКТОДИСЦЕЛОВІ
Рис. 47. Р1ес1о(іі$се11а рігі —
плектодисцела грушова.
Плодове тіло в розрізі.
Плодові тіла вкривають частину листка
окремими плямами, мають вигляд подушковид-
ної строми, яка до країв трохи потоншується.
Аски розсіяні в стромі безладно або розташова-
ні в кілька шарів, кулясті, овальні, часто дуже
притиснуті один до одного. Спори з трьома
поперечними перегородками, безбарвні.
Конідіальні стадії типів ЗрКасеїота та
Сіоеоарогіит.
Паразити вищих рослин.
Рід Ріесіодізсеїіа XV о г о л.— плектодисцела (рис. 47)
Характеристика роду збігається з характеристикою родини.
Монотипний рід.
Р1есіосіі$се11а рігі XV о г о п. (Еізіпое рігі (XV о г.) 5 е п к.) — плекто-
Дисцелла грушова (рис. 47). Плями'сірб-білї,' округлі, 1—2 мм у діам. або
еліпсовидні, 2x4 мм. Строма подушковидна, округла або трохи видов-
жена, 75—100 р завш., 35—145 |х завв., занурена, після розриву кутику-
1 За системою Вердерманиа (Епеіег’з ЗуІІаЬиз бег РПапзепіатіІіеп, 1954), до порядку
Мугіапеіаіез вилежить також родина АіісЬіасеае з родами АНсІїіа та РНусор$і$. Згідно з
пізнішими дослідженнями, обидва згадані роди вміщують в родину ВоПтіогасеае.
ли поверхнева. Аски широкоеліпсовидні, на короткій ніжці, 21—23 X
X 15—19 ц. Спори широковеретеновидні, до кінців загострені, 12—14 х
X 4,5 |х, безбарвні.
Конідіальна стадія — ЗрНасеїота рігіпит (Р е§ І.) З е п к.
На листках яблуні (Маїиз іїотезііса) та груші (Ругиз соттипіз).
РОДИНА МУЙІА1ЧОІАСЕАЕ — М1РІАНГІЄВІ
Плодове тіло — строма з локулями, подушковидна, іноді майже дис-
ковидна, з темним периферичним шаром, спочатку занурена, потім поверх-
нева, стигла руйнується у верхній, плодущій частині. Локулі, в кожному
з яких утворюється один аск, розташовані в плодущій частині строми в кіль-
ка шарів. Аски широкоовальні. Спори безбарвні, з поперечними і поздовж-
німи перегородками.
Паразити попелиці.
Рід Мугіап^іиш Мопі. еі В е г к.—міріангій (рис. 48)
Характеристика роду збігається з характеристикою родини.
Монотипний рід.
Мугіап£іит сіигіаеі Мові еі В е г 1с— міріангій Дюріея (рис. 48).
Плодові тіла 2—20 х 3—5 р, чорно-бурі. Аски кулясті, 50 р у діам., або
Рис. 48. Мугіагщіит сіигіаеі — міріангій Дюріея. Строматичне
плодове тіло з асками та спорами в плодущій частині.
широкоовальні, 60—65 X 46—47 р. Спори еліпсовидні, іноді в середній
частині вгнуті, з 6—8 поперечними і 1—2 поздовжніми перегородками.
На попелиці.
Порядок Р$еікіо$р1іаегіа1е$ — псевдосферіальні
Плодове тіло — псевдотецій (псевдоперитецій) або строма з локулями
розміщеними в певній (плодущій) частині її, або строма з відокремленими
вмістищами, в яких утворюються локулі з асками і спорами.
Псевдотеції кулясті, приплюснуто-кулясті, спочатку без отвору, на час
стиглості з отвором, який утворюється шляхом розриву або розчинення
(лізис) тканин в апікальній частині. Аски розвиваються в псевдотеції в
87
порожнинах — локулях (кожний аск в окремій локулі) і розміщуються в
основі псевдотеція пучком віяловндно або горизонтальним шаром.
Тонкі прошарки тканини між локулями (подібні до парафіз), мають
назву парафізоїди або псевдопарафізн; спостерігаються вони лише в моло-
дих плодових тілах, згодом вони часто невиразні або й зовсім зникають, і
аски виявляються розміщені в порожнині псевдотеція.
Сформований поодинокий псевдотецій за зовнішнім виглядом цілком
подібний до справжнього перитеція, проте розвиток першого та другого від-
бувається різними шляхами ’.
Спори представників порядку псевдосферіальннх різноманітні за фор-
мою — еліпсовидні, булавовидні, веретеновидні тощо; безбарвні або за-
барвлені; одноклітинні або з перегородками, часто муральні (з поперечними
та поздовжніми перегородками).
Переважна кількість представників порядку — плеоморфні гриби,
цикл розвитку яких складається здебільшого із кількох конідіальцих ста-
дій з характерними для кожної морфологічно відмінними спороношеинями.
У багатьох видів в циклі розвитку обов’язково є мікросклероціальна стадія,
що після спокою перетворюється на аскове плодоношення.
До порядку Рзеибозріїаегіаіез належать родини Поііііогасеае, Рзеїкіо-
зріїаегіасеае, Мусозріїаегеїіасеае, Воігуозріїаегіасеае, СисигЬііагіасеае, Со-
гупеїіасеае.
У порядок РзеидозрИаегіаІез деякі сучасні автори вміщують також ро-
дини Апіріїізріїаегіасеае та ЬорЬіозіогпаІасеае, як належні до групи асколо-
кулярних грибів. Оскільки представники обох згаданих родин недостатньо
вивчені, вони залишені нами серед сферіальних грибів.
Ключ для визначення родин
1. Плодове тіло — псевдотецій (псевдоперитецій) ...................... 2
— Плодове тіло — подушковидна строма з локулями в плодущій частині
або з відокремленими вмістищами, в яких утворюються локулі з асками.
Вмістища розміщені в один або кілька рядів ........................З
2. Аски в псевдотеції розміщені пучком...................................
..........................Мусозріїаегеїіасеае — мікосферелові (стор. 89)
— Аски в псевдотеції розміщені горизонтальним шаром
.......................Рхеибозріїаегіасеае 1 2 3— псевдосферієві (стор. 107)
З (1). Строма подушковидна, занурена в субстрат, з якого виступає верх-
ньою частиною. Локулі з асками розміщені в плодущій частині строми
в один шар.............ВоіЬіогасеае — дотіорові (стор. 146)
— Строма з відокремленими вмістищами, в яких утворюються локулі з
асками ............................................................... 4
4. Навколо вмістища тканини строми не ущільнюються у вигляді стінок
......................................Бойїідеасеае — дотидеєві (стор. 148)
— Навколо вмістищ тканини строми ущільнюються, темніють і набувають
вигляду б.-м. виразних стінок.........5
5. Вмістища з асками та спорами мають вигляд псевдотеціїв, скупчених на
базальній стромі або напівзануреннх в строму...........................
..................... СисигЬИагіасеае — кукурбітарієві (стор. 164)
1 Псевдотецій утворюється з мікростроми (мікросклероція), перитецій — з базальних
клітин архікариа за участю вегетативних гіф, які розростаючись, оточують їх, утворюють
стінки перитеція з отвором (оь(іоіиіи) у верхній частині його. Аски розміщуються на внут-
рішній стінці перитеція у вигляді суцільного гіменіального шару палісадного типу з пара-
фізами або без них.
3 До родини Рзеїкіозріїаегіасеае включено родини Маззагіасеае та Р1ео$рогасеае, які
тлумачаться багаїьма дослідниками як окремі.
— Вмістища з асками та спорами занурені в стромі в один або кілька ша-
рів ................ВоїгуозрНаегіасеае—ботріосферіеві (стор. 165)
РОДИНА МУСОЗРНАЕКЕЬЬАСЕАЕ - МІКОСФЕРЕЛОВІ
Псевдотеції (псевдоперитеції) поодинокі або групами (часто лінійними),
занурені, кулясті, приплюснуто-кулясті, здебільшого з сосочковидною тро-
хи виступаючою верхівкою, з округлим отвором, який утворюється на час
стиглості псевдотеція. Аски відходять від основи псевдотеція пучком або
віяловидно, 8-спорові, зрідка з 2—4 або численними спорами, циліндрично-
овальні, веретеновидно- або широкоовальні, мішкуваті без парафізоїдів.
Спори безбарвні або забарвлені, одноклітинні, з однією або кількома попе-
речними, а часом і поздовжніми перегородками.
Багатьом представникам родини властивий б.-м. широкий плеоморфізм;
цикл розвитку їх становлять конідіальні спороношення різного типу:
(ііоеозрогіит, Сегсозрога, Сегсозрогеїіа, Оииіагіа, Магззопіа, Ратиіагіа, Сат-
ріоит, АзсосКуіа, РНота, РКуІІозіісІа, Суііпсігозрогіит, Неіегозрогіит, Зер-
іогіа. Конідіальні спороношення утворюються на живих рослинах, аско-
ве (псевдотеції) на відмираючих або відмерлих.
Крім того, в циклі розвитку багатьох видів відомі пікніди з дуже дріб-
ними бактерієвидними пікноспорами — мікроконідіями. Мікроконідії зде-
більшого спеціалізовані як статеві клітини (спермації), за участю яких від-
бувається статевий процес. Пікніди, в яких утворюються спермації, на-
зивають спермогоніями.
Сапрофіти та паразити квіткових рослин, папоротевих, хвощових, пе-
чіночнйх мохів.
Ключ для визначення родів
1. Спори одноклітинні, безбарвні ...................................2
___ Спори з перегородками, безбарвні або забарвлені . . .'..........З
2. Псевдотеції занурені в чорне міцеліальне плетиво, що вкриває субстрат
..................................А$со$рога — аскоспора (стор. 90)
Псевдотеції занурені в субстрат; з трохи виступаючою верхівкою
.................................. Ьае$іа(1іа — лестадія (стор. 91)
З (1). Спори безбарвні.............................................4
— Спори забарвлені ...............................................8
4. Спори з однією перегородкою .....................................5
— Спори з кількома перегородками..................................6
5. Псевдотеції занурені в чорне міцеліальне плетиво, яке вкриває субстрат.
Спори з перегородкою біля одного кінця............................
.................................Азсозрога — аскоспора (стор. 90)
— Псевдотеції занурені в субстрат. Спори з перегородкою в центрі або
ближче до кіпця . . . МусозрЬаегеІІа — мікросферела (стор. 92)
6 (4). Спори тільки з поперечними перегородками ....................7
— Спори з поперечними та поздовжньою перегородками ...................
.........................РІеозрЬаегиІіпа — плеосферуліна (стор. 102)
7. Спори з кількома перегородками. Сапрофіти, рідше паразити на листках,
стеблах, гілках вищих рослин..........................................
...................................$рНаегиІіпа 1 2 — сферуліна (стор. 103)
— Паразити на лишайниках . . . РЬагсідіа 8— фарцидія (стор. 104)
8 (3). Спори з поперечними та поздовжніми перегородками ..............
1 У деяких видів р. Ьаезішііа в спорах згодом утворюється перегородка.
2 У деяких видів спори спочатку з однією перегородкою.
..........................Ьеріозріїаегиііпа — лептосферуліна (стор. 105)
— Спори з поперечними перегородками..................;................9
9. Аски 8-спорові. Спори з однією перегородкою. Паразити па вищих рос-
линах та печіночниках . . . РЬаеозрКаегеІІа — феосферела (стор. 105)
— Аски з численними спорами. Спори з однією, зрідка трьома перегород-
ками. Паразити на лишайниках............................................
...............................ТісЬоОіесіит — тихотецій (стор. 106)
Рід Азсозрога Р г.— аскоспора (рис. 49)
Псевдотеції поодинокі або групами, занурені в чорне міцеліальне пле-
тиво, яке вкриває субстрат, дрібні, чорні, кулясті, приплюснутокулясті,
товстостінні, особливо у верхній частині, на місці утворення отвору. Аски
8-спорові, мішкуваті, широкоовальні. Спори безбарвні, одноклітинні або
з однією перегородкою біля кінця.
Конідіальна стадія типу Рііота.
Сапрофіти на сухих стеблах трав'янистих рослин.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 6—8 X 3 р..................1. А. теїаепа — аскоспора чорна
— Спори більші ........................................................2
2. Спори 8—10 X 3,5—4 ц . . . 2. А. Ьітапііа — аскоспора гімантіева
— Спори 12—14 X 3—4 ц ... 3. А. кагзіепіі — аскоспора Карстена
1. Азсозрога теїаепа (Р г.) XV і п і.— аскоспора чорна. Псевдотеції
80 р у діам., кулясті, з сосочковидною верхівкою. Аски 12—15 X 9—10 р,
мішковидні. Спори 6—8 X 3 ц, одноклітинні, вузькояйцевидні, з кількома
краплями.
Конідіальна стадія — Азіегота теїаепа Р г.
На сухих стеблах рослин з родини бобових (Ье^итіпозае).
Прикарпаття, Південний Крим.
2. Азсозрога Ьітапііа (Р е г з.) К е Ь т.— аскоспора гімантіева
(рис. 49). Псевдотеції 40—50 ц у діам., на широких чорних плямах тісними
Рис. 49. Азсозрога Ііітапііа — аскоспора
гімантіева:
а — псевдотеції; б — аски; в — спори.
Рис. 50. Ьаезіасііа піеззііі — леста-
дія Нісля:
а — псевдотеції в розрізі; 6 — аски;
в — спори.
групами. Аски 30—35 X 12—14 ц, булавовидні. Спори 8—10 X 3,5—4 ц.
На сухих стеблах рослин з родини зонтичних (ІІтЬеІШегае).
Гірський Крим.
3. Азсозрога кагзіеліі 8 і а г Ь.— аскоспора Карстена. Псевдотеції до
250 |і у діам., кулясто-конусовидні. Аски 40—50 X 5—8 ц, булавовидні.
Спори 12—14 X 3—4 ц, булавовидні, двоклітинні, з перегородкою біля
нижнього кінця,
На стеблах вовчого тіла (Сотагит раїизіге).
Рід Еаезіасііа А и е г з \ч. (Сші^пагсііа V і а 1 а еі Р а у.,
Рзеис1о£иі£пагс1іа О и і п е г) — лестадія (рис. 50)
Псевдотеції групами або поодинокі, занурені, кулясті, приплюснуто-
кулясті, з сосочковидною, дещо виступаючою верхівкою. Аски 8-спорові,
булавовидні, циліндрично-овальні. Спори безбарвні, часом трохи зеленуваті
або жовтуваті, одноклітинні, іноді з поперечною перегородкою біля кінця.
Конідіальні стадії типів Оіріоііпа, РНота, Оіоеозрогіит, Сатріошп.
Сапрофіти — на сухому опалому листі деревних порід; паразити — на
живих листках, пагонах та плодах.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 10 р завд.................................................2
— Спори більшого розміру..............................................З
2. Спори 5—6 X 3,5—4 р . . . 1. Б. гиЬезсепз — лестадія червоніюча
— Спори 8 X 3 р.........................2. Е. соокеапа — лестадія Кука
З (1) Спори 14—15 X 4—5 р . . . . 3. Б. сагріпеа — лестадія грабова
— Спори інші..........................................................4
4. Спори 12—16 X 5—7р................... 4. Б. Ьассае — лестадія ягідна
— Спори 12—16 X 10—12 р .... 5. Е. ЬісКуєіііі — лестадія Бідуелла
1. Еаезіасііа гиЬезсепз Е 1 1. еі Е V.— лестадія червоніюча. Псевдо-
теції 75—80 р у діам. Аски 40 X 6 р. Спори 5—6 х 3,5—4 р.
На опалих листках каштана (Сазіапеа).
2. Еаезіасііа соокеапа (А и е г з \у.) XV і п і,— лестадія Кука. Псев-
дотеції 160—200р у діам., на верхньому боці листків, групами, коричневі,
приплюснуто-кулясті, з простим отвором. Аски 40—60 X 7 р, булавовидні.
Спори 8 X 3 р, видовжено-яйцевидні, жовтуваті.
На сухих листках дуба (Оцегсиз).
Південний Крим.
3. Еаезіасііа сагріпеа (Г г.) 8 а сс. (Азсозрога сагріпеа Е г. 8рЬаего§по-
топіа сагріпеа Р о і е Ь., биі^пагсііа сагріпеа 8 с її г о е і.)—лестадія гра-
бова. Псевдотеції 100—250 р у діам., на верхньому боці листків, групами,
занурені, чорні, кулясті, з сосочковидною верхівкою. Аски 44—60 х 8—
11 р, булавовидні. Спори 14—15 X 4—5 р, видовжено-еліпсовидні, нерівно-
бокі,, одноклітинні, іноді з перегородкою біля нижнього кінця.
Конідіальна стадія—Оіоеозрогіит гіЬег§іі Оезт.
На живих листках клена (Асег), граба (Сагріпиз Ьеіиіиз Е.).
Прикарпаття, Правобережні Лісостеп та Злаково-Лучний Степ, Пів-
денний Крим.
4. Еаезіасііа Ьассае (С а V.) К а у а г. (6иі&пагс1іа Ьассае ,.(Сау.)
Л а с г.) — лестадія ягідна. Псевдотеції конусояйДнГ, з сосочковидною вер-
хівкою. Аски 80—110 X 12 р, булавовидні. Спори 12—16 X 5—7 р, ви-
довжені, безбарвні або зеленуваті.
Конідіальна стадія — РІгота гепіїогтіз V і а 1 а еі Р а у.
На пагонах і ягодах винограду (УНІз оіпі(ега).
Повсюди в УРСР в місцях культивування винограду.
5. Еаезіасііа ЬісЬуєіііі (Е 1 1.) V і а 1 а еі К а у. (Оиі§'пагсіІа Ьісіууєіііі
(Е 1 1.) V і а 1 а еі К а у.) — лестадія Бідуелла. Псевдотеції округлі
з простим отвором. Аски 70—90 X 10—12 р, булавовидні. Спори 12—16 X
X 10—12 р, видовжені, безбарвні.
Конідіальні стадії —РНота иоісиїа В е г к. еі Сиг і. (на ягодах) та
РКуІІозіісІа зр.
91
На пагонах, листках і, особливо, ягодах винограду (УПі'з уіт[ега).
Повсюди в УРСР в місцях культивування винограду.
Рід МусозрІїаегеПа Л о її а п $. (ХрНаегеПа Е г.) —
мікосферела (рис. 51)
Псевдотеції на трав'янистих та деревних рослинах, переважно на лист-
ках, рідше на стеблах та гілках, часто на плямах, б.-м. занурені, пізніше
майже поверхневі, здебільшого тісними групами, часом у вигляді моноліт-
ної б.-м. опуклої строми, рідше поодинокі, дрібні (зрідка досягають
0,5—0,8 мм). Аски пучком, булавовидні, циліндричні, циліндрично-була-
вовидні, яйцевидні, прямі, зрідка трохи зігнуті, з короткою ніжкою або
сидячі, без парафізоїдів. Спори двоклітинні (молоді — одноклітинні), зде-
більшого з ширшою верхньою клітиною, безбарвні, зрідка зеленуваті, яйце-
видні, веретеновидно-овальні, часом нерівнобічні, прямі або трохи зігнуті.
Видам роду МусозрІїаегеПа властиві конідіальні стадії таких типів:
Азсосіїуіа, Ріюта, Рііуііозіісіа, Зеріогіа, Сегсозрога, Сегсозрогеїіа, Оииіагіа,
Ратиіагіа, Магззопіа, Суііпіїгозрогшт, Неіегозрогіит, РКІеозрога.
Паразити в конідіальній стадії, збудники численних небезпечних хво-
роб трав'янистих та деревних рослин. Аскова стадія утворюється на опалому
листі.
В УРСР 77 видів.
Примітка. Складання ключа для визначення видів роду МусозрНаегеІІа, виявле-
них на Україні, дуже утруднюється наявністю багатьох морфологічно цілком подібних або
майже подібних, очевидно, ідентичних видів.
Критичне опрацювання роду МусозрНаегеІІа є одним з актуальних завдань.
Ключ для визначення видів
1. На трав’янистих рослинах .......................................... 2
— На листках кущів та деревних порід............................... . 33
2. На папоротевих (Рііісаіез) та хвощових (Едиізеіасеае) ...............З
— На видах з інших родин................................................ 4
3. Спори 8—9 х 2—4 р. На орляку (Ріегісііиггі), птерисі (Ріегіз), дріопте-
рисі (Ргуоріегіз) .........................1. М. ациіііпа — мікосферела орлякова
— Спори 10—12 X 3—3,5 р. На дріоптерисі (Ргуоріегіз), аспленії (Азріе-
піит) та інших папоротевих .........................................
..............................2. М. Іііісішп — мікосферела папоротева
4 (2). На листках, зрідка стеблах односім’ядольних (Мопосоіуіейопез) з
різних родин ........................................... . . . 5
— На листках, зрідка стеблах та молодих гонах двосім’ядольних рісо-
іуіейопез) з різних родин ..........................................12
5. Спори до 14 р завд.................................................. 6
— Спори довші .......................................................... 8
6. Спори 9—11 X 1,5—2,5 р. На пирії (Аугоругиш)...........................
.............................. 3. М. ({гатіпісоїа — мікосферела злакова
— Спори ширші ...............7
7. Спори 8—14 X 2—4 р. На очереті (РІіга^тііез)...........................
.......................... 4. М. шасиІИогтіз — мікосферела плямовидна
— Спори 14 X 5 р. На рогозі (ТурНа) .......................................
.............................. 5. М. іурЬае — мікосферела рогозова
8. (5). Довжина спор в межах 14—17(18) р........................... 9
— Спори більші .....................................................11
9. На осокових (Сурегасеае) та злакових (Сгатіпеае). Спори 15—18 х
по
X 3 о [і .... 6. М. Ііпеоіаіа — мікосферела дрібнолінійчаста
— На видах родів Іпз та Тгіїісит. ... Ю
10. На півниках (/л$). Спори 15—17 х 4—5,5 р. ’ ’ ’ ' ' '
/,•••••••••• 7-М. ігі (1Ї8 — мікосферела півникова
— На пшениці (Тгіїісит). Спори 14—16 х 5_6 р
,,, ’ X ' • • .................8. М. ехіііаііз — мікосферела згубна
11(8). Спори 22—24 X 3—4 р. На осоці (Сагех)
• • • .................. 9. М. ризі 11а — мікосферела дрібненька
— Спори 17—26 X 5—9 р. На різних злаках.......................
............................ 10. М. іаззіапа — мікосферела Тассі
12 (4). Спори 7—10 р завд......................................13
— Спори більші ................................................18
13. Спори до 3 р завт..........................................14
— Спори 3—4 р завт.............................................17
14. Аски 6—7 р завт...............................................15
— Аски 8—12 р завт.................................................16
15. На видах бобових (Ье§итіпозае). Спори 7—9 х 1,6—2 р..............
......................... 11. М. уегіеііапа — мікосферела чинова
— На складноцвітних (Сотрозііае). Спори 8—8,5 х 2,7 р.......................
....................... 12. М. Ьуросіїоегіз — мікосферела поросинцева
16.(14). На видах тирличевих (Оепііапасеае). Спори 10 X 2—3 р...............
............................. 13. М. £епНапае — мікосферела тирличева
— На видах квасеницевих (Охаїкіасеае). Спори 8—10 х 2—3 р . . . .
................... 14. М. (Іераггеаеїогтіз — мікосферела квасеницева
17 (13). На видах гвоздикових (СагуорІїуПасеае).
Спори 9—10 х 3—4 р ............................................................
.........................15. М. ізагіорЬога — мікосферела зірочникова
— На зонтичних (ІІтЬеІІіГегае). Спори 10 х 3—4 р..........................
....................... 16. М. їепепзіз — мікосферела дудникова
18 (12). Спори 10—15 р завд............................................19
— Спори більші ......................................................26
19. Спори 10—13 р завд.................................................20
— Спори 12—15 р завд.................................................23
20. Аски 5—8 р завш...................................................21
— Аски 9—15 р завш...................................................22
21. На зонтичних (ІІтЬеІШегае). Спори 11—12 х 2,5—3 р....................
17. М. Іеріоазса — мікосферела тонкоаскова
— На дзвоникових (Сатрапиїасеае). Спори 10—13 х 3—3,5 р . . . .
...................................................18. М. сатрапиіае — мікосферела дзвоникова
22 (20). На бобових (Ье^итіпозае). Спори 10—12 X 3—4 р...................
19. М. ІіпЬагІіапа — мікосферела Лінгарта
— На жовтецевих (Капипсиїасеае). Спори 12,5 х 2,5—3 р....................
..................... 20. М. уііаІЬіпа — мікосферела ломиносова
23 (19). На хрестоцвітних (Сгисііегае) та коноплевих ....................
(СаппаЬіпасеае)...................................................24
— На видах з інших родин..............................................25
24. На сухих стеблах хрестоцвітних (Спісііегае)..........................
Спори 10—15 X 2—3,5 р............................................; • •
.........................................21. М. сгисіїегагит — мікосферела хрестоцвітова
— На коноплевих (СаппаЬіпасеае). Спори 14 х 5 р............................
22. М. саппаЬіз — мікосферела коноплева
25 (23). На дзвоникових (Сатрапиїасеае). Спори 12—15 х 2—5 р . . . .
........................... 23. М. рКуІеитаііз — мікосферела фітеумова
— На розових (К.о$асеае). Спори 12—15 х 3—4 р..............................
............................24. М. їга£агіае — мікосферела суницева
93
26(18). Спори 12—17 р завд.............................................27
— Спори 14—24 р завд.................................................29
27. На жовтецевих (Капипсиїасеае). Спори 13—17 X 3—4 р.................
..............................25. М. риізаііііае — мікосферела сонова
— Спори ширші ...............28
28. На зонтичних (ІІтЬеІІіїегае). Спори 12—16 х 4—5 р...................
.............................. 26. М. гиЬеІІа — мікосферела червонувата
— На складноцвітних (Сопірозііае). Спори 14—16 х 5 р.....................
...............................27. М. пеЬпІоза — мікосферела темна
29 (26). Спори до 3 р завш............................................ЗО
— Спори ширші..........................................................31
ЗО. Спори 19—21 х 2,5 р. На листках миколайчиків (Егупріит) . . . .
......................... 28. М. егуп£іі — мікосферела миколайчикова
— Спори 16—20 (24) х 2—3 (5) р. На листках вовчого тіла (Сотагит) . .
..................29. М. іппитегеііа — мікосферела незліченна
31 (29). Спори 18—19 X 5 р. На листках яглиці (Ае^оройіит)...............
..............ЗО. М. ае£ородіі (М. роЗа^гагіае) — мікосферела яглицева
— Спори значно ширші...................................................32
32. Спори 14—22 х 5—8 р. На бобових (Ье^итіпозае) ......................
.................................31. М. ріпосіез — мікосферела горохова
— Спори 17—29 х 6—9 р. На зонтичних (ІІтЬеНіГегае) ......................
..........................32. М. везе1і — мікосферела жабрицева
33 (1). На соснових (Ріпасеае). Спори 15—17 X 2,5—3 р....................
.......................33. М. Іагісіпа — мікосферела модринова
— На листяних кущах та деревах.........................................34
34. Спори 6—9 х 2—4 р. На листках різних рослин.........................
..................34. М. рипсііГоппів — мікосферела крапковидна
— Спори більші ..................................................35
35. Спори до 15 р завд...............................................36
— Спори довші......................................................38
36. Спори 12—14 х 2 р. На сухих листках бруслини (Еиопутиз) ....
.......................35. М. еуопуші — мікосферела бруслинова
— Спори ширші .........................................................37
37. Спори 8—14 х 2—4 р. На листках різних деревних рослин...............
.........................4. М. тасиІіТоппів — мікосферела плямовидна
— Спори 13—15 х 3—3,5 р. На листках різних деревних рослин ....
.......................36. М. шіііе^гапа — мікосферела тисячозерна
38 (35). Спори до 17 р завд............................................39
— Спори довші..........................................................40
39 . На розових (Козасеае). Спори 13—17 х 3—4 р.........................
.................................37. М. сегазеїіа — мікосферела вишнева
— Спори 15—17 х 4,5—5 р. На жимолостевих (СагріГоІіасеае)................
..........................38. М. уіЬигпі — мікосферела калинова
40 (38). Спори до 25 р завд...........................................41
— Спори довші..........................................................47
41. Спори до 5 р завш.................................................42
— Спори до 8 р завш....................................................45
42, Спори 20—24 х 2—3 р. На кленових (Асегасеае)........................
...............................39. М. ІаіеЬгоза — мікосферела пориста
— Спори ширші ................-......................................43
43. Спори 20—24 X 4—5 р. На розових (Козасеае).........................
............................40. М. охуасапШае — мікосферела глодова
— Спори 3—4 р завш.........44
44. Спори 14—20 X 3—4 р. На сухих листках дуба (Оиегсиз гоЬиг) . . .
.........................41. М. зітпіапз — мікосферела подібна
94
— Спори 16—23(24) х 3,5—4 р. На відмерлих листках рододендрона жов-
того (Агаїеа ропііса) ... 42. М. тугііІІІла — мікосферела чорницева
45 (41). Спори 17—25 X 5—7 р. На вербових (Заіісасеае).......................
................................43. М. сга8$а — мікосферела товста
На видах з інших родин................................................46
46. Спори 11—23(28) X 3,5—6(8) р. На бобових (Ье^игліпозае).................
...................44. М. |асгегу$кіі — мікосферела Ячевського
— Спори 17—20 X 5—7,7 р. На жимолостевих (Саргіїоііасеае) . . . .
.............................45. М. ітріехае — мікосферела плутана
47 (40). Спори 22—28 р завд.................................................48
— Спори більші .............................................................50
48. Спори 19—28 X 2—4 р. На ломикаменевих (Захіїгадасеае)...................
...............................46. М. £Г088и1агіае — мікосферела смородинова
— На листках видів з інших родин..........................................49
49. Спори 26—28 X 4 р. На маслинових (Оіеасеае).............................
...................................47. М. їгахіпі — мікосферела ясенова
— Спори 22—28 X 2,5—5 р. На в’язових (ІЛгпасеае).............................
47. М. піші — мікосферела в’язова
50 (47). Спори (15)25—31 х 3—4(5) р. На відмерлих листках груші (Руги$)
та яблуні (Маїиз) ... 48. М. зепііпа — мікосферела грушова
— Спори значно більші....................51
51. Спори 35—46 X 4—6 р. На вербових (Заіісасеае)...........................
...................................4 9. М. рориіі — мікосферела тополева
— Спори (32) 34—39 X 5,5—7 р. На кленових (Асегасеае)........................
...........................5.........................0. М. рзеисіоріаіапі — мікосферела яворова
1. МусозрНаегеІІа адиіііпа (Р г.) 5 с її г о е і — мікосферела орлякова.
Псевдотеції 600—800 р у діам. Аски 35—40 х 5—7 р, циліндрично-булаво-
видні. Спори 8—9 X 2—4 р.
На орляку (Ріегійіит), птерисі (Ріегіз), дріоптерисі (Огуоріегіз).
Західне Полісся та Західний Лісостеп.
2. МусозрЬаегеІІаїііісшп (Оезш.) і п і.— мікосферела папоротева.
Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 26—40 х 8 р, мішковидні або обернено-
булавовидні. Спори 10—12 X 3—3,5 р. На аспленії (Азріепіит), дріоптерисі
(Огуоріегі&) тощо.
Прикарпаття.
Примітка. Крім зазначених вище видів, відомих на спорових рослинах, в літе-
ратурі наводиться на хвощі (Едиізеіит) — М. ечішеіісоїа V. В о п <1.- ЛІ о п і.— мікосфе-
рела хвощова. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 24—36 х 8 р. Спори 8—10 х 3—4 р.
Вид цей, очевидно, е лише різновидністю М. адиіііпа (Е г.) 8 с Ь г о е і.— мікосферели
орл якової.
3. МусозрЬаегеїіа £гатіпісоІа (Риск. )5сЬгое і.— мікосферела зла-
кова. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 24—28 X 8—9 р. Спори 9—11 X
X 1,5—2,5 р.
На пирії (А§горугит). Прикарпаття.
4. Мусо$рЬаеге!Іа шасиііїогтіз (Р ег з.) А и г $ — мікосферела пля-
мовидна (рис. 51). Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 40—60 X 6—8 р. Спори
8—14 X 2—4 р.
Конідіальні стадії — Суііпсігозрогішп сазіапісоїа (О е $ пі.) В е г 1.
та Рку Полісі а гпасиІл{огпгІ8 $ а с с.
На очереті (РЬ,га£пііІе$ соттипіз), листках різних деревних і трав’я-
нистих рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний та Правобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ, Гір-
ський Крим.
95
Примітка. Морфологічно близькими до М. тасиїі/огтіз видами є виявлені на
Україні:
я) М. азкгота (Рг.) Ь і п (і.—мікосферела зірчаста. Псевдотеції до 100 р, у діам.
Лскк булавовидні ЗО—35 \ 6—10 її. Спори 9—13 х 3 4 р.
На конвалії (СопшИагіа), купині (Ро!у§опаІит), веснянці (Ма/апіНетит).
Прикарпаття, Південний Крим.
; б) М. согуїіпа К а г з Ь— мікосферела ліщинова. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски
ЗО—44 \ 8 р. Спори 8—14 х 2—4 р.
На відмерлих листках ліщини (Согуїиз).
ч Прикарпаття. ф ...
в) М. гоЬіпіае 8 і е пі а $ с И.—мікосферела білоакацієва. Псевдотеції до 100 р у
діам. Аски 33 х 9 р. Спори 12 х 3 р.
На сухих листках білої акації (коЬіпіа рзеиаоасасіа).
Правобережний Степ. ...
г) М. апіЬіеп5 $ і а г Ь.— мікосферела барбарисова. Псевдотеції до 130 р у діам.
Аски 34—40 х 6—8 р. Спори 8—12 х 2,5—3 р.
На сухих листках барбарису (ВегЬегіз).
Прикарпаття.
5. МусозрЬаегеПа ІурЬае (Ь а з с И.) XV і п і.— мікосферела рогозова.
Псевдотеції до 100—130 р у діам. Аски 50 X 7—8 р. Спори 14 X 5 р.
На видах рогозу (ТурНа),
Прикарпаття.
6. МусозрЬаегеІІа Нпеоіаіа (О е з т.) 8 с Ь г о е і.— мікосферела дріб-
нолінїйчаста. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 40—50 X 12 15 р, видов-
женобулавовидні. Спори 15—18 X 3—5 р.
На комиші (Зсігриз), очереті (РІгга§-
тііез), пісколюбі (АтторИіІа).
Прикарпаття.
ч /' 7. МусозрЬаегеІІа ігісііз (А и е г з XV.)
ЗсЬгоеі.— мікосферела півникова. Псев-
дотеції 60—160 р у діам. Аски видовжено-
обернено-яйцевидні, 35—58 X 17—20 р.
Спори 15—17 х 4—5,5 р. ' 7 -
На півниках (Ігіз).
Прикарпаття.
8. МусозрйаегеПа ехіііаііз Мог.— мі-
Рпс.5\. МусозрНаегеІІатасиїіІогтіі — КОСферела згубна. ГІСЄВДОТЄЦІЇ ДО 100 р у
мікосферела плямовидна: Діам. Аски 24—45 X 16—20 р., ЦИЛІНДрич-
а - псевдотеції; б - аск: в - спори. НІ, ТрОХИ ЗІГНуТІ. Спори 14—16 X 5—6 (X.
На пшениці (Тгііісит).
Західний та Правобережний Лісостеп.
9. МусозрЬаегеІІа ри$і11а Аиегз\у.— мікосферела дрібненька. Псев-
дотеції до 100 р у діам. Аски 40 X 12—14 р.' Спори 22—24 X 3—4 р.
На видах з роду осока (Сагех).
Прикарпаття.
10. МусозрИаегеІІа іа«5іапа (4 е N о і) І о її а п з.— мікосферела Тассі.
Псевдотеції до 200 р у діам. Аски 40—80 X 16—26 р. Спори 17—26 х
X 5—9 р.
На листках ситнику ^ипсиз), рогозу (Турка), ожики (Імгиіа), пухівки
(Егіоркогит), лепешняка (Оіусегіа) тощо.
Правобережне Полісся та Лісостеп і Південний Крим.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до М. Іаззіапа і, очевидно, ідентичним
з ним, еМ. зсЬоепоргазі (К а Ь е п Ь.) IV і п і.— мікосферела ароматична. Псевдотеції 100_
200 р у діам. Аски 70—82 X 17—20 р. Спори 17—21 (26) х 5-6 (8) ц.
На цибулі (АНіиіп).
Правобережний Лісостеп.
11. Мусозрйаегеііа уегіеііапа 8 а с с.— мікосферела чинова. Псевдо-
теції до 100 р у діам. Аски 32—35 X 6 р. Спори 7—9 X 1,6—2 р.
яв
На сухих стеблах чини (ЬаІІгугиз) та в’язіля (Согопіііа).
12. МусозрНаегеІІа НуросНоегіз Могосгк.— мікосферела лоросин-
цева. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 35—40 X 5,5—6,5 р. Спори 8—8,5 X
X 2,7 р.
На сухих стеблах поросинця (НуросНоегіз).
Правобережне Полісся.
13. МусозрНаегеІІа £еп(іапае (М і езз 1) Ь і п д.— мікосферела тирли-
чева. Псевдотеції до 100 (130) р у діам. Аски 29—32 X 8—12 р. Спори
10 X 2-3 р.
На видах тирлича (Оепііапа).
Прикарпаття.
14. МусозрНаегеІІа сіерагхеаеїоппіз (А и ег$ \у.) М а § п.— мікосферела
квасеницева. Псевдотеції до 50—80 р V діам. Аски 34—36 х 8—10 и. Спори
8—10 X 2—3 р1.
На сухому листі квасениці (Охаїіз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
15. МусозрНаегеІІа ізагіорНога ( О е з ш.) З о її а п з.— мікосферела
зірочникова. Псевдотеції до 300 р у діам. Аски 40—50 X 5—7 р. Спори
9—10 X 3—4 р.
На сухому листі зірочника (Зіеііагіа).
Конідіальна стадія — Ізагіорзіз ризіїїа Р г.
Прикарпаття, Західний та Правобережний Лісостеп.
16. МусозрНаегеІІа ]епепзіз (К ге) Мі — мікосферела дудни-
кова. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 25—30 X 10—11 р. Спори 10 х
хЗ—4 р.
На сухих листках дудника (Ап§еІіса) і стародуба (Ьазегріііит).
Західне Полісся.
17. МусозрНаегеІІа Іеріоазса (А и е г з ш.) 8 с Ь г о е і.— мікосферела
тонкоаскова. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 40—60 X 5—6 р. Спори
11 — 12 X 2,5—Зр.
На сухих листках та стеблах дудника (Ап§еІіса) та зніту (ЕріІоЬіилгі).
Прикарпаття, Західне Полісся.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до /VI. Іеріоазса і, очевидно, ідентич-
ним з ним, є М. сІеІрНіпісоїа Е а г 1 е — мікосферела дельфінієва.
Псевдотеції до 150 її у діам. Аски 40—60 х 6—8 р .Спори 12 х Зр.
На сухих листках дельфінію (ОеІрКіпиип). Ростоцько-Опільські ліси.
18. МусозрНаегеІІа сатрапиіае Е 11. еі К е 11.— мікосферела дзвоникова.
Псевдотеції до 300 р у діам. Аски 35—40 X 5—7 р. Спори 10- ’З X 3—3,5 р.
На сухих стеблах дзвоників (Сагпрапиіа).
Прикарпаття.
19. МусозрНаегеІІа 1 іпііагііапа (М і е з з 1) 8 а с с.— мікосферела Лін-
гарта. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 45—60 X 9—12 р. Спори 10—12 X
X 3—4 р.
На сухих стеблах буркуна (Меіііоіиз).
Прикарпаття.
20. МусозрНаегеІІа уііаІЬіпа (Р а з з.) Р е і г.— мікосферела ломиносо-
ва. Аски ЗО—75 X 10—15 р. Спори 12,5 X 2,5—3 р.
На сухих стеблах ломиноса (Сіегпаіїз).
Прикарпаття.
• П р в м і т к а. Видом, морфологічно близьким до /V/. иі(иІЬіпа> є М. сіг5И-агуеп5І$
Р е і г.— мікосферела осотова. Аски 27—35 х 9—12 р.
Конідіальна стадія — Зеріогіа сігзіі N і е 8 $ 1.
На сухих листках осоту польового (Сігаіит агиепзіз).
7 0661 .
97
21. МусозрНасгеІІа сгисИегапіт (Г г.) І. і п <і. — мікосферела хрестоцві-
това. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски (22)35—50 X 7—10(12) р. Спори
10—13 (15) X 2—3,5 р.
На сухих стеблах хрестоцвітих (Спісі(егае).
Прикарпаття.
\ 22. МусозрІїаегеІІа саппаЬіз XV і п і.— мікосферела коноплева. Псевдо-
теції до 200 р у діам. Аски 50—60 х 10 р. Спори 14 х 5 р.
На сухих стеблах конопель (СаппаЬіз).
Повсюди в УРСР в місцях культивування конопель.
23. МусозрЬаегеІІа рНуіеіппаОх (3 а с г.) М і §.— мікосферела фітеумо-
ва. Аски 45 X 5—7 р. Спори 12—15 X 2—5 р.
На сухих стеблах дзвоників (Сатрапиіа) і фітеуми (РІіуіеита).
Правобережне Полісся.
\ 24. Мусозріїаегеїіа Тга^агіае (Т и 11.) 8 а с с.— мікосферела суницева.
Псевдотеції до 150 р у діам. Аски (30)40—60 X 7—9 р. Спори 12—15 X
X 3 —4 р. .
Конідіальні стадії — Ратиіагіа іиіазпеі 8 а с с. і Зеріогіа [гарапае
О е$т. (А$сос!іуіа [га^агіае Ь і Ь.).
На всихаючих та сухих листках суниць (Егауагіа).
Західне та Лівобережне Полісся, Західний, Правобережний та Крим-
ський Лісостеп.
25. МусозрЬаегеІІа рикаНІІае (ЬазсЬ.) 8сЬгоеі.— мікосферела
сонова. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски (35) 42—60 х 7—10 р. Спори
13-17 X 3—4 р.
На сухих стеблах еону (РиІ$аіШа) та купальниці (Тгоіііиз).
Південний Крим.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до М. риїзаіШае, є М. гиїЬепіса
Р е і г.— мікосферела руська. Аски 36—48 х 6—8 р. Спори 12—17 х 2,5—4 р.
Конідіальні стадії — РНаЬсІозрога аіігауаіі О е з пі. і Зеріогіа азігауаіі Оезт.
На сухих листках астрагала солодколистого (Азігауаіиз §1усур/гу11и$).
Прикарпаття.
26. МусозрЬаегеІІа гиЬеІІа М і е 8 з 1 — мікосферела червонувата. Аски
46—60 X 10—12 р. Сцори 12—16 X 4—5 р.
На сухих стеблах' дудника (Апдеііса) та іван-чаю (СНатаепегіит).
Західне Полісся.
27. МусозрЬаегеІІа пеЬиІоза (Рег$.) М а § п.—мікосферела темна.
Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 50 X 15 р. Спори 14—16 X 5 р.
На сухих стеблах нечуйвітре (Ніегасіит) і золотушника {ЗоІІ<1а§о).
і Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Ч/ 28. Мусозрйаегеїіа егуп^іі (V/ о 11 г.) С к е — мікосферела миколайчи-
кова. Псевдотеції 40—50 р у діам. Аски 34—44 X 7—8 р. Спори 19—21 X
X 2,5 р.
На сухих листках миколайчиків (Егупуіит).
Кримський Лісостеп.
29. МусозрЬаегеІіа іппшпегеїіа К а г 8 і.— мікосферела незліченна.
Псевдотеції до 100 р у діам. Аски циліндричні, 36—55 X 6—8 р. Спори ви-
довжено-циліндричві, або веретеновидні, 16—20 X 2—3 р. На сухих лист-
ках вовчого тіла (Сотагшгі). Правобережний Лісостеп.
Примітка. Морфологічно близьким до М. іппитегеїіа видом і, очевидно, ідентич-
ним з ним е М. теїапоріаса (С е $ т.) А п е г з V.— мікосферела гравілатова. Псевдоте-
ції до 100 р у діам. Аски 40—42 х 7—8 р. Спори 16—22 х 2—3 |і.
На сухих стеблах гравілату (бейт),
у Прикарпаття.
} ЗО. Мусо$рЬаеге11а ае^ородіі Р о і е Ь. (М. роНа^гагіае Реї г.) — міко-
сферела яглицева. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 50—60 X 14 р. Спори
18—19 х 5 р. н
Конідіальна стадія — Зеріогіа росіаугагіае Ь а з с Ь.
На сухих листках яглиці (Аеуоросііит).
Правобережне Полісся.
; 31. МусозрНаегеІІа ріпогіез (В е г к. еі В 1 о х.) Мі §.— мікосферела
горохова. Псевдотеції до 200 р, у діам. Аски 58—75 X 11,5—13,5 ц. Спори
14—22 X 5—8 р.
Конідіальна стадія — АзсосКуіа ріпосіез 3 о г е з (А. різі Ь і Ь.).
На сухих стеблах гороху (Різит).
Правобережне Полісся.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до Л4. ріпосіез, очевидно, ідентичним з
ним, е М. ІусЬпісІіз 2 е г.— мікосферела ліхнісова. Псевдотеції тісними групами, 80—130 ц
у діам. Аски 46—53 х 20—23 ц. Спори 16—22 х 6—8 ц.
На сухих стеблах ліхніса (Ьус/іпіз).
Західне Полісся.
32. МусозрНаегеІІа зезеїі Он с е V.— мікосферела жабрицева. Аски
53—88 X 19 |х. Спори 17—29 х 6—9 р.
На сухих піхвових листках видів жабриці (Зезеїі).
, Гірський Крим.
33. МусозрНаегеІІа Іагісіпа Н а г і.— мікосферела модринова. Псевдо-
теції до 200 р у діам. Аски 50—60 р завд. Спори 15—17 х 2,5—3 р.
Конідіальне спороношення — одноклітинні мікропікноспори З X 1 р
у пікнідах та на поверхні пікнід — макроконідії до ЗО р завд.
На соснових (Ріпасеае), на хвої модрини (Ьагіх).
34. МусозрНаегеІІа рипсШоппіз (Р е г з.) 5 с Ь г о е і.— мікосферела
крапковидна. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 28—50 X (4) 7—9 р. Спори
6—9 X 2—4 р.
На листках різних рослин.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний, Правобереж-
ний, Лівобережний Лісостеп, Гірський Крим.
УП р и м і т к а. Морфологічно близькими до М. рипсН[огтіз видами є нижче наведені:
а) М. «еріогіоідез (О езш.) N і е $ $ 1 — мікосферела септоріевидна. Аски 30—36 х
X 5 [с. Спори (5) 8—9 х 2,5 р.
Конідіальна стадія — Суііпйгозрогіит асегіз 5 а с 2. . '
На листках деревних рослин.
Правобережний Злаково-Лучний Степ.
б) М. аеПііорз (Риск.) Мі §.— мікосферела ефіопська. Псевдотеції до 100 р у діам.
Аски 24—27 X 7—8 р. Спори 8—10 х 2—3 р.
На відмерлих листках дуба.
г Прикарпаття.
V в) М. їа$і (А иегз иг.) Ь і п б.— мікосферела букова. Псевдотеції до 100 ц у діам.
Аски (24) 30—45 X (3)4—5 р. Спори 6—8 х 1,5—2,5 р.
На відмерлих листках бука (Га§из).
,< Кримський Степ.
V г) М. іапіапае (И і 1 8.) М і & — мікосферела гордовинова. Псевдотеції до 120 р у
діам. Аски 34x7 р. Спори 10 х 2 р.
На відмерлих листках калини (УіЬигпит).
Прикарпаття.
\) 35. МусозрЬаеІІгеа еуопугпі (Кг е) 8 с Ь г о е і.— мікосферела брус-
линова. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 40 X 6 р. Спори 12—14 X 2 р.
На сухих листках бруслини (Еиопутиз).
, Прикарпаття.
7 36. МусозрНаегеІІа тіїїебгапа (Ске) ЗсЬгое і.— мікосферела ти-
сячозерна. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски (24) 45—55 X 8—11 р. Спори
13—15 X 3—3,5 р.
Конідіальна стадія — Сегсозрога тісгозрога 8 а с с.
На листках деревних рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний та Правобережний Лі-
состеп, Кримський Степ.
Примітка. Морфологічно близькими, можливо ідентичними з М. пйПе^гапа,
видами є:
а) М. $сЬеІко\УпікоУіі N. XV о г о п і с її.— мікосферела Шелковникова. Псевдотеції
до 150 р у діам. Аски 48—52 ч 12—14 р. Спори веретеновидні, 12—15 х 4,5 р.
На листках барбарису (ВегЬсгіь).
Правобережне Полісся (Київ).
б) М. сопбіотегаїа (XV а І 1 і.) А и е г $ \г,—мікосферела скупчена. Псевдотеції
до 100 р у діам. Аски 30—40 \ 12—14 р. Спори 12 х 4 р.
На відмерлих листках вільхи (А1пи$).
Прикарпаття, Волинський Лісостеп.
в) М. Іе#итіпі$-су1і$і (Пс$ пі.) С с з. еі сіє N о (.— мікосферела рокитникова. Аски
50—66 х 12—14 р. Спори 12—14 х 4 р (за деякими літературними джерелами, 12—14 х
X 6—7 р).
На відмерлих листках рокитника (Суіізиь).
Прикарпаття.
г) М. татпііо’кіез (5 а с с.) N а£о г.— мікосферела мацантіоїдес. Псевдотеції до
150 р у діам. Аски 40—41 х 9—11 р. Спори 14—15 х 3 р.
На відмерлих гілках винограду (17/ї$).
Правобережний Злаковий Степ.
д) М. роНосагрісоїа Н е п п.— мікосферела подоиарпусова. Псевдотеції 150—200 р
у діам. Аски 46—60 х 5—7,5 р. Спори 11 — 15 х 3,5—3,8 р.
На сухих листках подокарпуса крупнолнетого (Роіїосагриз тасгоріїуііа).
Південним Крим.
37. Мусо5рЬаеге1Іа сегазеїіа А <1 е г Ь.— мікосферела вишнева. Псевдо-
теції до 150 р у діам. Аски 40—60 X 8—10 р. Спори 13—17 X 3—4 р.
Конідіальна стадія — Сегсозрога сегазеїіа 8 а с с.
На відмерлих листках мигдалю (Апгу^йаіиз) і сливи (Ргипиз).
Правобережний Лісостеп, Гірський Крим.
ч 38. Місо$рИаеге11а уіЬигпі ( N і і 5.) 8 с Ь г о е І.— мікосферела ка-
линова. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 30—40 х 8—10 р. Спори 15—17 X
X 4,5—5 р.
На листках калини (УіЬигпипг).
Прикарпаття.
. 39. Мусо$рйаеге!1а 1аіеЬго$а (Ске) 8 с Ь г о е і.— мікосферела порис-
та/ Аски 46—40 х 6—9 р. Спори 20—24 X 2—3 р.
Конідіальні стадії — РИуІІозІЇсІа зр., Суішігозрогіипі зр., 8еріогіа
асегіз (Ь і Ь.) В е г к. еі В г.
На листках видів клена (Асег).
Прикарпаття, Правобережжя, Полісся, Лісостеп, Степ.
40. Мусо$рЬаеге11а охуасапіИае І а а р — мікосферела глодова. Аски
50—100 х 9—12 р. Спори 20—24 X 4—5 р.
Конідіальна стадія — РМеозрога охуасапіііае XV а 1 1 г.
На відмерлих листках глоду (Сгаіае^из).
Прикарпаття.
Примітка. Видом, очевидно, ідентичним з М. охуасапіНае, є М. гиЬі $ а с с.—
мікосферела малинова. Аски 42—45 х 8—10 р. Спори 20—25 х 3,5—4,25 р.
Конідіальна стадія — Зеріогіа гиЬі XV е $ і сі.
На відмерлих листках малини (РиЬиз Масах).
Правобережне Полісся.
41. МусоьрЬаегеІІа $шш1ап$ С к е — мікосферела подібна. Псевдотеції
до 100 р у діам. Аски 38—50 X 7—8 р. Спори 14—20 X 3—4 р.
На сухих листках дуба ЦЦиегсиз).
Лівобережний Лісостеп.
42. МусозрЬаегеІІа іпугіііііпа Р а $ з.—мікосферела чорницева.
Псевдотеції до 100 (X у діам. Аски 30—35 X 7—10 р. Спори 16—23(24) X
X 3,5—4 р.
Конідіальна стадія — Катиіагіа іитезсепз (Е пек.) 8 а с с.
На відмерлих листках родендрона жовтого (Агаїеа ропііса).
Західне Полісся.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до М. тугіііііпа і, можливо, ідентич-
ним з ним, є М. со££у$гіае Хсг. — мікосферела скумпіева. Псевдотеції до 120 и у діам
Аски 40—50 х 7—8 |і. Спори 14—19 (20—22,5) х (3) 3,5—4,5 р.
Конідіальна стадія — Зеріогіа гігоіпа В. еі С.
На сухих листках скумпії (Соііпиз со£§у&гіае).
Правобережні Полісся, Лісостеп та Степ.
43. МусозрЬаегеІІа сгазза А її е г 8 XV.— мікосферела товста; Аски 50—
65 X 15—20 р. Спори 17—25 X 5—7 р.
На відмерлих листках тополі (Рориіиз).
Лівобережний Злаковий Степ.
44. МусозрЬаегеІІа ]асгеху$кіі Р о і е Ь.— мікосферела Ячевського.
Псевдотеції до 200 р у діам. Аски 55—70 X 12—14 р. Спори 11—23 (28) х
X 3,5—6 (8) р.
Конідіальна стадія — Зеріогіа сага^апае Н е п п.
На відмерлих листках жовтої акації (Сага§апа), пухирника (Соїиіеа),
білої акації (КоЬіпіа).
Прикарпаття.
45. МусозрЬаегеІІа ітріеха (Р а 8 $.) 2 е г.— мікосферела плутана.
Аски 60 X 12 р. Спори 17—20 X 5—7,7 р.
На відмерлих листках жимолості (Ьопісега).
Правобережне Полісся (Київ).
V 46. МусозрЬаегеІІа £гоз8іі1агіае (Рг.) Ь і п сі.—мікосферела смороди-
нова. Псевдотеції до 150 р у діам. Аски 45—66 X 7—12 р. Спори 19—25 X
X 2,5—3 р; 22—28 X 2—4 р.
На відмерлих листках смородини (КіЬез).
. Прикарпаття, Правобережний Лісостеп.
\ 47. МусозрЬаегеІІа їгахіпі (И і е з з 1) Мі мікосферела ясенова.
Аски 45—70 X 10—13 р. Спори 26—28 X 4 р.
На відмерлих листках ясена (Ргахітиз).
Прикарпаття, Правобережні Полісся, Лісостеп, Степ.
48. МусозрЬаегеІІа иіті К 1 е Ь.— мікосферела в’язова. Псевдотеції
до 100 р у діам. Аски 70—90 X 7—10 р. Спори 22—28 х 2,5—5 р.
Конідіальні стадії — Сегсозрогеїіа кІеЬакпіапа Р о і е Ь п. і РНІеозрога
иіті (Е г.) ДУ а 1 1 г.
На відмерлих листках в’яза (ІЛтиз).
Правобережні Полісся, Лісостеп, Степ.
\ 49. МусозрЬаегеІІа зепііпа (Е її с к.) 8 с Ь г о е і.— мікосферела гру-
шова. Псевдотеції до 200 р у діам. Аски 50—75 X 9—15 р. Спори (15)25—
31 х 3—4 (5) р.
Конідіальна стадія — Зеріогіа рігісоїа О е$ т.
На відмерлих листках груші (Ругиз) та яблуні (Маїиз).
Прикарпаття, Західне та Лівобережне Полісся, Західний, Правобереж-
ний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий та Кримський
Степ, Гірський Крим.
х При м і т к а. Видом, морфологічно близьким до М. зепііпа і, очевидно, ідентичним
з ним, є М. іоро£гарЬіса 8 а с с. сі 8 р е — мікосферела місцева, відома на відмерлих
листках груші (Ругиз) та горобини (Зогініз). Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 45—75 х
X 8—10 р. Спори 20—30 х 3—4 р.
Конідіальна стадія — Зеріогіа Ііуаіозрога (М о п і. еі Се$.) 8 ас с.
Кримський Степ.
' / 50. МусозрЬаегеІІа роріліі А и е г з \у.— мікосферела тополева. Псев-
дотеції до 150 р. Аски 60—150 X 11 — 17 р. Спори 35—45 X 4—6 р.
101
Конідіальна стадія —Зеріогіа рориіі □ е$ іп. На листках тополі (Ро-
риіиз).
Прнкаргтаття.Волинський та Правобережний Лісостеп.
\ 51. МусозрНаегеІІа рзеїкіоріаіапі 2 е г.— мікосферела яворова. Псевдо-
теції до 150 р у діам. Аски 70—80 (100) х 14—16 р. Спори (32) 34—39х
X 5,5—7 р, здебільшого 34—35 х 5,5—6 р.
Конідіальні стадії — Суііпіїгозрогішп рзеисіоріаіапі П і е сі. та Зеріо-
гіа рзеиеіоріаіапі І? о Ь. е( О е$ пі.
На листках клена (Асег).
Правобережні Полісся, Лісостеп, Степ.
Пр им іт ка. В УРСР широко відомі також в конідіальних стадіях такі види
МусозрНаегеІІа:
* а) М. тогі (Р и с к.) Ь і п д.— мікосферела шовковицева. На відмерлих листках шов-
ковиць (Могиз аІЬа та М. підга).
Конідіальні стадії — Суііпгігозрогіит тогі В е г 1. та РКІеозрога тогі 8 а с с. (РНІео-
зрога тасиіапз А І І е $ с її.).
V б) М. уі(і$ (К аЬепІі.)$сЬгоеЕ— мікосферела виноградова. На відмерлих лист-
ках винограду (177/5).
Конідіальна стадія — Зеріогіа {ііскеїіі Т її й гп.
в) М. ІаЬіНса Р г і І 1. е( О е 1 а с г. (М. Ьеіае В о г у 5.) — мікосферела бурякова.
На' буряку (Веіа оиірагіз).
Конідіальні стадії — РІюта Ьеіае Г г а п к. (РН. зрНаегозрегта Козі.) та РНуІІо-
зіісіа іакірса Р г і 1 1. еі Л е 1 а с г.
Даних про розміри псевдотеціїв асок та спор вище на ведених видів немає. Відсутність
гербарних зразків цих видів позбавила можливості скласти їх діагнози.
Рід Ріеозріїаегиііпа Раз з,— плеосферуліна
Псевдотеції поодинокі або тісними групами, чорні, кулясті, приплюс-
нуто-кулясті, з сосочковидною, трохи виступаючою верхівкою, з округлим
отвором, занурені. Аски булавовидні, мішкуваті, широкоовальні, цилінд-
рично-овальні. Спори безбарвні, з кількома поперечними та однією-двома
поздовжніми перегородками.
Сапрофіти на листках, стеблах, гілках, трав’янистих та деревних рос-
лин, деякі види —паразити.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори з трьома поперечними та однією поздовжньою перегородкою
— Спори з 4—5 або 6—7 поперечними та 1—2 поздовжніми перегородка-
ми ...................................................................З
2. Спори 11—14 X 1,5—4 р . . 1. РІ. ріеіеае— плеосферуліна птелеєва
— Спори 20—25 х 6—8 р............................................. .
..........................2. Р1. Ьгіозіапа — плеосферуліна Бріозієва
З (1). Спори 12,5—20 X 5—6 р, з 4—5 (6) поперечними та 1—2 поздовжніми
перегородками .... 3. Р1. гозісоїа — плеосферуліна шипшинова
— Спори 22—26 X 6—7 р, з 6—7 поперечними та 1—2 поздовжніми пере-
городками ................4. Р1. зассагЗіапа — плеосферуліна Саккардова
>/ 1. РІеозрЬаегиІіпа ріеіеае Р а в а з з.— плеосферуліна птелеєва. Псев-
дотеції 60—120 р у діам., тісними групами, занурені, кулясті або приплюс-
нуто-кулясті. Аски 25—35 X 15—18 р, мішковидні. Спори 11—14 х 1,5—
4р, зеленуваті, булавовидні, з трьома поперечними та однією поздовжньою
перегородками.
На сухих гілках птелеї (Ріеіеа).
Правобережне Полісся.
2. РІеозрИаегцііпа Ьгіозіапа Р о 1 1.— плеосферуліна Бріозієва. Псев-
102
дотеції поодинокі, занурені, кулясті, приплюснутокулясті. Аски 80—90 X
X ЗО—40 р, мішковидні. Спори 20—25 X 6—8 р, видовжено-веретеновидні,
з трьома поперечними та однією поздовжньою перегородками.
На сухих листках люцерни (Мес1іса£о).
, Лівобережне Полісся.
Ч 3. РІеозрЬаегиІіпа гозісоїа Раз $.— плеосферуліна шипшинова. Псев-
дотеції поодинокі або групами, занурені, кулясті, приплюснуто-кулясті.
Аски 45—75 X 12,5 р, мішковидні. Спори 12,5—20 X 5—6 р, булавовидні,
з 4—5 (6) поперечними та 1—2 поздовжніми перегородками.
На сухих гілках шипшини (7?о$а).
, Правобережне Полісся.
4. РІеозрЬаегиІіпа зассанііапа (РоіеЬ.) 7 е г. (ЗрЬаегиІіпа зассаг-
4іапа РоіеЬ.) — плеосферуліна Саккардова. Псевдотеції до 200 р у діам.
Аски 85 X 9—10 р, циліндрично-овальні, з парафізоїдами. Спори 22—26 X
X 6—7 р, тупо-веретеновидні, безбарвні, з 6—7 поперечними та 1—2 поз-
довжніми перегородками (іноді спори довго лише з поперечними перего-
родками), жовтуваті.
На гілках яблуні (Маїиз).
Лівобережний Лісостеп.
Рід ЗрЬаегиІіпа 8 а с с.— сферуліна (рис. 52)
Псевдотеції поодинокі або групами, занурені, чорні, кулясті, приплюс-
нуто-кулясті, з виступаючою сосочковидною верхівкою та округлим отво-
ром. Аски 8-спорові, широкоовальні, булавовидні, мішковидні, без парафі-
зоїдів. Спори безбарвні, видовжено-веретеновидні або овальні, з кількома
поперечними перегородками.
Сапрофіти на сухих гілках, стеблах, зрідка листках різних рослин.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для, визначення видів1
1. Спори 30—35 X 2—3 р ... 1. ЗрЬ. тугіабеа — сферуліна численна
— Спори меншого розміру...........................................2
2. Спори 16—18 X 5—8 р, з 3—5 перегородками.......................
..............................2. ЗрЬ. іпїегтіхіа — сферуліна змішана
— Спори 16—23 X 8—9 р, з 3 перегородками...........................
..........................3. ЗрЬ. еуопуті — сферуліна бруслинова
1. ЗрЬаегиІіпа тугіасіеа (О С.) 8 а с с.— сферуліна численна. Псевдо-
теції до 100 р у діам., тісними групами на плямах на верхньому боці листків,
занурені, з виступаючим отвором, кулясті. Аски 50—60 X 6—10 р, булаво-
видні. Спори безбарвні, ЗО—35 X 2—3 р, видовжено-веретеновидні, з трьома
поперечними перегородками.
На сухих листках дуба ($иегсиз) та бука (Еа§из).
Карпати, Прикарпаття, Південний Крим.
2. ЗрЬаегиІіпа іпіегптіхіа 8 а с с. (Вісіугпеїіа £1отеги1а(а 8 а с с.) —
сферуліна змішана (рис. 52). Псевдотеції до 100 р у діам., скупчені групами
або рядами, приплюснуто-кулясті. Аски 40—55 X 12—15 р. Спори з 3—5
поперечними перегородками, 16—18 X 5—8 р, булавовидні.
1 Відомі в УРСР види — Зріїаегиііпа іпиііпа Саг Ь.— сферуліна оманова на омані
верболистому (Іпиіа заіісіпи) та 8рН. уіоіае Саг Ь.— сферуліна фіалкова па фіалці (Уіоіа
зр.) не внесені в ключ через відсутність повних діагностичних даних.
1Ш
На сухих листках та гілках дерев і кушів з родини розових (Козасеае).
- Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний та Донецький Лісостеп,
х 3. $р1іаепі1іпа егопуліі 2 е г.— сферуліна бруслинова. Псевдотеції
поодинокі, занурені під почорнілою перпдермою, приплюснуто-кулясті,
до 500 р у діам., із трохи виступаючою верхівкою, з округлим отвором.
Аски 80—100 X 11—14 р, циліндрично-овальні, розта-
шовані пучком. Спори з трьома перегородками 16—23 X
\8—9 її, видовжено-овальні, безбарвні, в масі рожеву-
ваті.
На сухих гілках бруслини європейської (Еяопутиз
еигораеа Ь.).
Правобережне Полісся.
Рис. 52. Зркаегиііпа іпіеппіхіа — сферуліна змішана:
а — псевдотеції; б — аск; в — спора.
Рід РІіагсібіа К о е г Ь.1 — фарцидія (рис. 53)
Псевдотеції поодинокі або тісними групами, кулясті,
з простим отвором, чорні, товстостінні, занурені, з ча-
сом трохи виступають над субстратом. Аски 8-спорові,
булавовидні, веретеновидно-овальні, тупо-веретеновидні. Спори безбарвні,
булавовидні, циліндрично- або веретеновидно-овальні, з 1—3 поперечними
перегородками.
На таломах та апотеціях лишайників (ЬісЬепез).
В УРСР один вид.
Ключ для визначення вид і в
1. Спори 12—15 X 3,5—4 р з 1 перегородкою.........................
.........................1. РН. ІісИепшп — фарцидія лишайникова
— Спори 10—12 х 3 р з 1—3 поперечними перегородками............._.
.......................2. РЬ. ерісушаііа — фарцидія епіциматіа
1. РЬагсісііа ІісЬепшп Агп. (АгіИоругепіа ІісИепит Агп.) — фарцидія
лишайникова. Спори 12—15 X 3,5—4 р, булавовидні, веретеновидно-оваль-
ні, з однією перегородкою, нерівнокліти.чні. Аски 33—42 х 12—14 р, вере-
РисЛбЗЛР/іагаЛа ерісутаііа — фарцидія епіциматія:
а, б — псевдотеції при малому та великому збільшенні; в — аски; г, д — спори при
малому та великому збільшенні.
теновидно-овальні, з парафізоїдами. Псевдотеції поодинокі або групами,
кулясті, дуже дрібні.
На таломі плакодія (Ріасойіит) та верукарії (Уеггисагіа).
Правобережне Полісся.
1 За діагнозом рід Рііагсісііа не має характерних відмінних ознак від тих, що властиві
роду 3рішенії іпа. Роди доцільно об’єднати.
2. РНагсі<1іа ерісутаііа (V/ а 1 1 г.) XV і п І.— фарцидія епіциматія
(рис. 53). Псевдотеції дрібні, кулясті, тісними групами. Аски ЗО_____40 х
X 12—14 р, веретеновидно-овальні. Спори 10—12 х 3 |х, циліндрично- або
веретеновидно-овальні, з 1—3 поперечними перегородками.
На таломі леканори (Ьесапога).
Рід ЕеріозрЬаегиІіпа Мс А 1 р'і п е —- леп-
тосферуліна (рис. 54)
Псевдотеції поодинокі або групами, зануре-
ні, чорні, товстостінні, кулясті, з сосочковидно
виступаючою із субстрату верхівкою, з округлим
отвором. Аски 8-спорові, видовжено-булавовидні,
яйцевидні, широкоовальні. Спори темно забарв-
лені, іноді спочатку безбарвні, видовжено- або
веретеновидно-овальні, з кількома поперечними
та поздовжніми перегородками.
Рис. 54. ЬеріозрНаегиІіпа
£ашпаппі — лептосферулі-
на Гоймана. Строма в розрізі
з асками і спорами.
Сапрофіти на стеблах трав’янистих та гілках деревних рослин, деякі
види — паразити на листках трав’янистих рослин.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 3—5 поперечними та 1 поздовжньою перегородками, 35—451 х
X 13—18 р.............1. Ь. рЬазеоІіпа—лептосферуліна квасолева
— Спори з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перегородками,*36—48 х
X 16—20 р.............2. Ь. Їи1і£*іпо$а — лептосферуліна темно-бура
1. ЕеріозрЬаегиІіпа рЬазеоІіпа Волі— Лептосферуліна квасолева.
Псевдотеції на листках, на сірих з бурою облямівкою плямах, занурені,
кулясті, з виступаючою з субстрату сосочковидною верхівкою. Аски 70—90х
X 40—45 р, грушовидні, нечисленні. Спори з 3—5 поперечними та 1 поз-
довжньою перегородками, 35—45 X 13—18 р, жовто-бурі (спочатку без-
барвні).
На живих листках квасолі (Рііазеоіиз).
2. ЕеріозрИаегиІіпа Їи1і£іпо$а В о п сі.— лептосферуліна темно-бура.
Псевдотеції на листках, на плямах, занурені, з видовженою виступаючою
з субстрату верхівкою. Аски 100—160 X 50—70 р. Спори з 5—7 поперечни-
ми та однією поздовжньою перегородками, 36—48 X 16—20 р, темно-бурі
(спочатку безбарвні).
На листках горлянки (Л/н^н).
Рід РВаеозрНаегеІІа К а г $ і.— феосферела
Псевдотеції на плямах на листках трав’янистих та деревних рослин,
поодинокі або групами, занурені, іноді з часом б.-м. виступають із
субстрату. Аски 8-спорові, широкоовальні, мішкуваті. Спори темно забарвле-
ні, веретеновидні, видовжено-овальці, з однією перегородкою, іноді розпа-
даються на окремі клітини.
Сапрофіти на листі трав’янистих та деревних рослин.
В УРСР один вид.
105
Ключ для визначення видів
1. Спори 17—26 х 5—6,7 р ... 1. Рік їуріїае— феосферела рогозова
— Спори 8—12 \ 4—5р ... 2. Ріі. піаси1агі$ — феосферела плямиста
1. РНаеозрИаегеІІа (урНае (8 с її г о е і.) 8 а с с.— феосферела рогозова.
Псевдотеції до 150 р у діам., кулясті, занурені, поодинокі або групами. Аски
60—65 X 17—20 р, широкоовальні. Спори 17—26 X 5—6,7 р, тупо-верете-
новидні, оливково-бурі або коричневі, з однією перегородкою, перешнуро-
вані, легко розпадаються на окремі клітини.
На сухих листках рогозу (Турка).
Прикарпаття.
Примітка. Морфологічно близьким до РІі. їурНае — феосферели рогозової видом
є РИ. рЬеійа$са (ЗсЬгосІ.) 8 а с с.—феосферела ситникова. Псевдотеції до 100 р у діам.
Аски 35—45 х 15—22 р, широкоовальні або мішкуваті. Спори 18—24 х 5—б р, оливково-
бурі, з 1 перегородкою, перешнуровані, легко розпадаються на окремі клітини.
На листках ситника (/ипси$).
2. Р1іаео$рЬаегеІ1а тасиїагіз (Р г.) К і г $ с її з І.— феосферела пля-
миста. Псевдотеціїдо 110 р у діам. Аски 52—65 X 10—11 р, циліндричні або
видовжено-овальні. Спори 8—12 X 4—5 р, оливкові, пізніше рудувато-
бурі, овальні, з 1 перегородкою, з перетяжкою.
На листках тополі (Рориіиз).
Рід ТісЬоіЬесіит Р 1 о і.— тихотецій (рис. 55)
Псевдотеції поодинокі або тісними групами, занурені, чорні, кулясті,
з виступаючою із субстрату сосочковидною верхівкою, голі, з часом б.-м.
поверхневі. Аски з численними або з 8 спорами, булавовидні, зрідка верете-
новидні. Спори темно забарвлені, з 1, зрідка
1—3 поперечними перегородками, еліпсовидні,
яйцевидні, видовжено-овальні Ч
Паразити на лишайниках.
В УРСР види роду не виявлені.
Рис.
55. ТіскоМіесіит ^етті/египі — тихотецій брунь-
коносний:
а — псевдотецій; 6 — аск; в — спора.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 1 перегородкою ...............................................2
— Спори з 3 перегородками . . . 1. Т. реге£гіпит — тихотецій чужий
2. Спори 8,5—11 х 3—4 р. Аски 8-спорові.....................................
............................2. Т. $яианіагіоіде§ — тихотецій лускатий
— Спори 6—8 X 3—3,5 р. Аски з численними спорами............................
........................3. Т. ру£таешп — тихотецій карликовий
1. ТісЬойїесіїип реге£гіпит (Г 1 о і.) XV і п і.— тихотецій чужий.
Псевдотеції поодинокі, чорні, кулясті, занурені, з виступаючою сосочко-
видною верхівкою. Аски 8-спорові, видовжено-овальні. Спори з трьома по-
перечними перегородками 15 X 5 р, видовжено-овальні, коричневі.
На леканорі (Ьесапога).
1 На нашу думку, можна вважати належними до роду ТісНоІІіесіигп лише види з
численними спорами в асках.
2. Тісіюіііесіит 8циатагіоІс1е$ (М и <1 сі) V/ і л і.— тихотєцій лускатий,
Псевдотеції групами, чорні, кулясті, занурені, з виступаючою сосочковид-
ною верхівкою. Аски 8-спорові, видовжеио-булавовидні. Спори 8,<5—II х
X 3—4 |і., веретеновидні, з 1 перегородкою, темно-коричневі або майже
чорні.
Па плакодії (Ріасойіипї).
3. ТісЬоіІіесіигп ру^таеит (К о е г Ь.) і п і.— тихотєцій карлико-
вий. Псевдотеції поодинокі, чорні, кулясті, занурені, з виступаючою со-
сочковидною верхівкою. Аски з численними спорами, широкобулавовидні.
Спори 6—8 X 3—3,5 (л, еліпсовидні, з 1 перегородкою, коричневі.
На накипних лишайниках. ।
РОДИНА Р8ЕОВО8РНАЕКІАСЕАЕ — ПСЕВДОСФЕРІЄВІ
Псевдотеції поодинокі або групами, чорні, голі або вкриті щетинками,
особливо у верхній частині, товстостінні, кулясті, приплюснуто-кулясті,
кулясто-конусовидні, дрібні або великі, (0,2—1 лш у діам.), здебільшого з
сосочковидною або короткоконусовидною, виступаючою з субстрату вер-
хівкою, з округлим отвором, часом занурені під пустуловидно здутою над
ними перидермою. Аски 8-спорові, видовжено- або циліндрично-овальні,
веретеновидно-овальні, видовжено-булавовидні, здебільшого з парафізої-
дами, розміщені горизонтальним шаром. Спори безбарвні або забарвлені,
еліпсовидні, видовжено-овальні, видовжено-яйцевидні, веретеновидно-
овальні, короткобулавовидні, веретеновидні, зрідка алантоїдні або нитко-
видні, прямі іноді трохи зігнуті, одноклітинні або з поперечними, а часом
з поперечними та поздовжніми перегородками, у видів деяких родів з жела-
тинозним гіаліновим покривом.
Сапрофіти на сухих листках та стеблах трав’янистих рослин, на від-
мерлих гілках, деревині, корі деревних рослин, паразити на листках, стеб-
лах, гілках різних рослин (переважно у конідіальних стадіях).
Конідіальні стадії таких типів: РКота, ЗрНаегорзіз, РНаЬЛозрога, Сіріо-
сііа, Непіїегзопіа, 8іе£апозрогіигп, Ргозіегпіит, Сіайозрогішп, Аііетагіа,
Еизісіаіїіит, Ратиіагіа тощо.
Ключ для визначення родів
1. Спори зовні з желатинозним гіаліновим покривом..........2
— Спори без желатинозного покриву...........................7
2. Спори безбарвні, з однією або кількома перегородками...З
— Спори забарвлені, часом дуже слабо........................4
3. Спори з 1—3 перегородками, з желатинозним покривом, який на кін-
цях спори має вигляд видовжених конусовидних придатків..............
............................\¥еіі$іеіпіпа— ветштейніна (стор. 108)
— Спори з кількома поперечними перегородками та желатинозним гіалі-
новим покривом однакової товщини....................................
..................................Маззагіпа— масарина (стор. 109)
4 (2). Спори алантоїдні, одноклітинні . . . ЕпсЬпоа — енхноа (стор. 110)
— Спори не алантоїдні..............................................5
5. Спори з 1 поперечною перегородкою................................
.............................Маззагіеііа— масаріела (стор. НІ)
— Спори з кількома поперечними або з поперечними і поздовжніми пере-
городками .........................................................6
6. Спори тільки з поперечними перегородками.........................
....................................Маззагіа — масарія (стор. 112)
— Спори з поперечними і поздовжніми перегородками...................
...........................Ріеогпаззагіа— плеомасарія (стор. 114)
107
' (1). Спори одноклітинні .... РЬузаІозрога — фізалоспора (стор. 115)
— Спори з перегородками.......................................... 8
8. Спори з 1 перегородкою .......................................9
— Спори з кількома поперечними абоз поперечними та поздовжніми пере-
городками .....................................................11
9. Спори безбарвні................Оісіутеїіа— дидимела (стор. 116)
— Спори забарвлені .............................................. 10
10. Псевдотеції голі........ВібутозрНегіа— дидимосферія (стор. 119)
— Псевдотеції вкриті щетинками, особливо у верхній частині.........
...................................Уепкігіа — вентурія (стор. 121)
11(8). Спори з поперечними перегородками..........................12
— Спори з поперечними та поздовжніми перегородками..............15
12. Спори з безбарвним придатком на одному або на обох кінцях ... 13
— Спори без придатків на кінцях...................................14
13. Спори забарвлені, з септованим безбарвним придатком на нижньому
кінні ...............................КеЬеп(і$сЬіа — ребентишія (стор. 124)
— Спори безбарвні, з безбарвною щетинкою на обох кінцях..................
...................................... Віїоріїіа — дилофія (стор. 124)
14(12). Спори забарвлені, видовжено-веретеновидні .........................
...............................Ееріозркаегіа — лептосферія (стор. 125)
— Спори забарвлені, нитковидні . . . ОрЬіоЬоІиз — офіобол (стор. 136)
15(11). Псевдотеції вкриті щетинками. Спори муральні, забарвлені . . .
’................................РугепорНога — піренофора (стор. 139)
— Псевдотеції голі. Спори муральні, забарвлені...........................
....................................Ріеозрога — плеоспора (стор. 142)
Рід ЧУеІМеіпіпа V. Н 6 Ь п.— ветштейніна1 (рис. 56)
Рис. 56. \\"еіі$1гіпіпа £І$азрога —
ветштейніна великоспорова. Строма
з асками і спорами.
Псевдотеції поодинокі або найчастіше групами, вкриті епідермою,
після руйнування якої поверхневі, чорні, приплюснуто-кулясті, спочатку
без отвору, який утворюється лише під час
стиглості псевдотеція. Локулі з асками нечис-
ленні, аски з парафізоїдами. Аски 8-спорові,
видовжено-циліндричні. Спори безбарвні, з
1—3 перегородками, з желатинозним, гіалі-
новим покривом.
Сапрофіти на стеблах занурених у воду
деяких вищих рослин або на наземних рос-
линах.
В УРСР один вид.
ХУеШіеіпіпа ПІЄ35ІЇІ М й 1 1.— ветштей-
ніна Нісля (рис. 56). Псевдотеції скупчені
невеликими групами, рідше поодинокі, зану-
рені, згодом поверхневі, чорні, приплюснуто-
кулясті, 224—260 X 168—180 ц. Аски 8-спо-
рові, 240 X 20 р, видовжено-циліндричні,
після розривання зовнішнього шару оболонки аска на його верхівці ли-
шається невеликий шматок оболонки у вигляді коронки. Спори 40—52 X
х (6,5) 8—11 р, безбарвні, видовжено-веретеновидні, прямі або трохи зігнуті,
з краплинами олії, однією перегородкою та желатинозним гіаліновим по-
кривом, який у середній частині щільно прилягає до оболонки спори, а на
1 За вказівками деяких дослідників, у видів роду \УеІі$Іеіпіпа> які розвиваються на
стеблах наземних рослин, спори трохи забарвлені — жовтуваті.
обох кінцях виступає у вигляді конічних безбарвних слизових придатків до
60 (х завд.
На стеблах очерету звичайного (РКга^тНез соттипіз), постійно зану-
рених у воду.
Правобережне Полісся.
Рід Маззагіпа 8 а с с. (Оріїіотаззагіа І а с г.) — масарина (рис. 57)
Псевдотеції поодинокі, напівкулясті, приплюснуто-кулясті, чорні, з
конусовидною, потовщеною строматичною верхівкою, з щитком (сіурецз)1
та округлим отвором. Аски булавовидні, з парафізоїдами. Спори безбарвні,
іноді трохи забарвлені, з б.-м. широким гіаліновим желатинозним покривом,
з однією або кількома поперечними перегородками, овальні або видовжено-
веретеновидні, веретеновидні, прямі, іноді трохи зігнуті.
Сапрофіти на сухих гілках та стовбурах деревних рослин.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 1 перегородкою, 15—25 X 4—6 р...............................
..............................К М< роїутогріїа — масарина поліморфна
— Спори з кількома перегородками.......................................2
2. Спори 21—24 X 4—5 р з З перегородками ..............................
......................................2. М. тісасеа — масарина дрібна
— Спори іншого розміру................З
3. Спори 40—50 X 4—5 р, видовжено-веретеновидні з 2—3 поперечними
перегородками..................3.: М. зеїепозрога — масарина селеноспора
— Спори широковеретеновидні ...........................................4
4. Спори 18—26 X 5—7 р, веретеновидні, з 3 поперечними перегородками
.4е Мч заіісіпісоїа — масарина вербова
— Спори 28—37 X 8—9 р, веретеновидні з трьома поперечними перего-
родками ......................5« М. еЬигпеа — масарина жовтувато-біла
1. Маззагіпа роїутогріїа (К е її т) 8 а с с.— масарина поліморфна.
Псевдотеції до 400 р у діам., кулясто-конусовидні, з чорною щільною стро-
матичною верхівкою, занурені під пустуловидно здутою перидермокх Аски
80—110 X 10—12 р, булавовидні. Спори 15—25 х 4—6 р, безбарвні
або трохи коричнюваті, веретеновидно-овальні.
На сухих гілках шипшини (Коза) і дерену (Сотиз).
Правобережне Полісся
' П р и м і т к а. В УРСР виявлено на малині (КиЬиз ііїеаиз Ь.) Маззагіпа гиЬі (Е и с к.)
5 а с с. (Маззагіа гиді Еис к.)— масарина малинова. Аски 112х 16 р. Спори 24 X 8 р.
Правобережне Полісся.
Вид цей, очевидно, є різновидністю Маззагіпа роїутогріїа — масарннн поліморфної.
2. Маззагіпа тісасеа (К г е) 8 а с с. (Маззагіа тісасеа К г е) — маса-
рина дрібна,. Псевдотеції до 500 р у діам., занурені під пустуловидно здутою
перидермою, з щільною строматичною верхівкою. Аски 60 X 15 р, була-
вовидні, з парафізоїдами. Спори 21—24 X 4—5 р, безбарвні, веретеновидні,
зігнуті, з трьома перегородками.
На сухих гілках липи (Тіїіа).
Примітка. Видом близьким, можливо ідентичним з М. тісасеа, є М. піісгосагра
(риск.) 8 а с с. (Маззагіа тісгосагра Р ц с к.) — масарина дрібноплідна. Псевдотеції
1 Щиток (сіуренз) — потовщена, щільна, строматична верхня частина псевдотеція,
зростається з субстратом.
109
до 500 ц у діам., розсіяні, зрідка короткощетнннсті. Аски булавовидні. Спори 20 х 4 р,
з трьома перегородками, веретеновидні, трохи зігнуті, посередині перешнуровані.
На сухих гілках граба (Сагріпиз).
Західний Лісостеп.
3. Ма$$агіпа $е!епо$рога (.Т а с г.) 2 е г. (Оріїіотаззагіа $е!епо$рога
Засг.) — масарина селеноспора« Псевдотеції до 500 р, у діам. Аски 110 х
Рис. 57. Маззагіпа еЬигпеа — масарина жовтувато-біла:
а — псевдотеції в розрізі; б — аск і парафізоїди; — спора.
X 10—13 р. Спори 40—50 х 4—5 р’видовжено-ве-
ретеновидні, з 2—3 поперечними перегородками.
На сухих гілках вільхи (А1пи$). >
Карпати.
4. Маззагіпа заіісіпісоїа КеЬт — масарина вер-
бова. Псевдотеції до 400 р у діам., групами, зану-
рені, виступають з-під перидерми конусовидною вер-
хівкою. Аски 100—140 х 13—16 р, видовжено-була-
вовидні, з парафізоїдами. Спори 18—26 X 5—7 р, ве-
ретеновидні, з трьома поперечними' перегородками,
нерівноклітинні, прямі або трохи зігнуті.
На сухих гілках верби (Заііх). і тополі (Рориіиз).
Прикарпаття.
5. Маззагіпа еЬигпеа (Т и 1.) 8 а с с. (Маззагіа
еЬигпеа Т и 1.) — масарина жовтувато-біла (рис. 57).
Псевдотеції до 600 ру діам., занурені під пустуловидно здутою перидермою,
з-під якої виступають чорною щільною верхівкою. Аски 130—170 X 17—
24 р, булавовидні з парафізоїдами. Спори 28—37 х 8—9 р, веретеновидні з
трьома поперечними перегородками.
На сухих гілках берези (Веіиіа) та бука (Ра§и$).
Карпати, Прикарпаття.
Рід ЕпсЬпоа Р г.— енхноа (рис. 58)
Псевдотеції під перидермою, оточені пухким міцеліальним плетивом,
поодинокі або групами, б.-м. кулясті, до 1 млі у діам., волосисті, товстостін-
ні, стиглі — чашовидно вгнуті. Аски 8-спорові, з короткою ніжкою, з ’ пара-
фізоїдами; стиглі легко розпливаються. Спори безбарвні або буруваті, одно-
клітинні, алантоїдні.
На сухих гілках листяних дерев.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 19—20 х 5 р, буруваті ... 1. Е» іпїегпаїіз — енхноа нижня
— Спори 9—11 х 2,5 р, безбарвні, в масі трохи буруваті.....................
....................................2. Е. Іапаіа — енхноа шерстиста
по
1. Епскпоа іггїегпаїіз (Кге) УМ і п і.— енхноа нижня (рис. 58). Аски
70 X 14 рЛ видовжено-булавовидні. Спори 19—20 х 5 р, буруваті.
На сухих гілках дуба (риегсиз) і в’яза (Щпгиз).
Прикарпаття, Західний Лісостеп, Правобережне Полісся.
Рис. 58. Епскпоа іп[егпаІі8 — енхноа нижня:
а — псевдотецій; б — аск; в — спори.
2. ЕпсЬпоа Іапаіа Р г.— енхноа шерстиста. Аски 18—21 х 6—7 р,
еліпсовидно-видовжені. Спори 9—11 X 2,5 р, безбарвні, в масі трохи буру-
ваті, здебільшого циліндричні, трохи зігнуті.
На сухих гілках берези (Веіиіа).
Рід Ма$$агіе11а 8 р е §.— масаріела (рис. 59)
Рід Маззагіеііа відрізняється від роду Маззагіа тим,
що його видам властиві темно забарвлені спори лише з
однією перегородкою, оточені безбарвним желатинозним
покривом. Розділення цих родів недостатньо обгрун-
товано.
Сапрофіти на сухих гілках деревних рослин.
В УРСР два види.
Рис. 59. Мамагіеііа кіЬгаііиз—масаріела мінлива:
а — аск; б — спора.
Ключ для визначення видів
1. Спори 17—26 X 7—9 |.і, з 1 перегородкою, оливково-коричневі . . . .
1, М, уіЬгаІіііз — масаріела мінлива
— Спори іншого розміру.............2
2. Спори 22—28 х 9—12 р . . . 2. М. Ьиїопіа — масаріела жаб'яча
— Спори ЗО—44 X 14—17 р . . . . 3. М, сиггеуі — масаріела Каррея
1. Ма8$агіеІ1а уіЬгаііІіз (Риск.) 8 а с с. (Мазхагіа уіЬгаііі із Риск) —
масаріела мінлива (рис. 59). Псевдотеції до 1 мм у діам., занурені під пусту-
ловидно здутою над ними перидермою. Аски 100—200 X 12— 18 р, цилінд-
1 Враховується частина асок до ніжки.
111
рнчно- або булавовндно-овальні, з парафізоїдами. Спори 17—26 X 7—9 р,
з однією перегородкою, оливково-коричневі.
На сухих гілках сливи (Ргипиз) і вишні (Сегазиз).
Примітка. Видом близьким і, очевидно, ідентичним з /И. їіІ)гаШіз[є М. Ьеіиіае
і е $ $ ].) XV і п масарісла березова. Псевдотеції до 800 р у діам. Аски 200—250 х
X 20 и. Спори 23—36 \ 8—9 її.
На сухих гілках берези (Веіиіа).
2. Ма$$агіеІ1а Ьиіопіа (В е г к, еі В г.) 8 р е (Рііогсуз Ьиїопіа
(В е г к. еі В г.)
Рис. 60. Маззагіа
$р. — масарія:
а — псевдогецій у
розрізі; б — аск; в —
спора.
8 с її г о е І.)— масаріела жаб’яча. Псевдотеції до 800 р.
V діам. Аски 170—250 X 12—16 р. Спори 22—28 X
9—12 р.
На сухих гілках дуба (С^иегсиз).
Прикарпаття.
3. МаззагіеІІа сиггеуі (Т и 1.) 8 а с с. (Маззагіа си-
ггеуі Т и 1.; РЬогсуз ііііае (Сигг.) 8 с її г о е і).—
масаріела Каррея.: Псевдотеції до 800 р у діам. Ас-
ки 140—160 X 25—30 р. Спори 30—44 X 14—17 р,
нерівнодвоклітинні.
На сухих гілках липи (Тіїіа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся. '
Рід Маззагіа сіе N о і.— масарія (рис. 60)
Псевдотеції чорні, вуглисті, кулясті або притисну-
то-кулясті, занурені, виступають з-під здебільшого по-
чорнілої перидерми сосочковидною верхівкою, поодино-
кі або тісними групами, які часом мають вигляд великих
стром. Аски широкобулавовидні, циліндричні, оваль-
ні, товстостінні, розміщені горизонтальним шаром на
дні псевдотеція. Парафізоїди численні. Спори забарвле-
ні — коричневі, видовжено-овальні, ланцетовидні, вере-
теновидні, з б.-м. товстим гіаліновим покривом, з кіль-
кома поперечними перегородками.
Конідіальні стадії типів 8іе£ап,озрогішп і НепЛегзопіа.
Сапрофіти на сухих гілках, деякі види — паразити — збудники всихання
гілок деревних рослин.
В УРСР дев’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 40 р завд.......................................2
— Спори довші ................................................З
2. Спори 16—24 X 6—8 р, видовжено-ланцетовидні, з 1—3 перегород-
ками ......................1.: М< уотИагіа — масарія блювотна
— Спори (16) 19—30 х 7—8 р, видовжено-овальні, з 4 перегородками
.................................2« М« Тискеїіі—масарія Фукеля
З (1). Спори до 60 р завд............................................4
— Спори більші.......................................................6
4. Спори 45—60 х 13—30 р, видовжено-яйцевидні, з 3 перегородками
• • ...........................Зм М, сагріпісоїа — масарія грабова
— Спори інших розмірів та вигляду....................................5
5. Спори 40—55 X 17—23 р, булавовидні з 2 перегородками (нерівнотри-
клітипиі)..........................4Г М, Іоебапз — масарія затемнююча
— Спори 40—58 X 5—18 р, булавовидні, з 3 перегородками.................
...............................5.М. рцриіа — масарія зіницевидна
6 (3) Спори (46)50—74 X 14—20 р, веретеновидно-овальні з 4 перегород-
ками .................................6< /УЬ аг£ц$ — масарія аргус
— Спори більші .......................................................7
7. Спори (40) 68—85 X 14—18 (20) р, видовжено-веретеновидні, з 2 пере-
городками ......................7. /VI, сопзригсаіа — масарія забруднена
— Спори 65—103 X 17—24 р, циліндрично- або видовжено-овальні, іноді
дещо зігнуті, з 3 перегородками ......................................
.........................8. М. іпциіпапз — масарія забруднююча
1. Маззагіа УотИагіа В е г к. еі Сиг і.— Масарія блювотна* Псевдо-
теції до 500 р у діам. Аски 210 X 36 р, булавовидні. Спори 16—24 X 6—8 р,
видовжено-ланцетовидні, з 1—3 перегородками.
Конідіальна стадія — Непіїегзопіа Ігігіа 8 а с с.
На сухих гілках клена (Асег), ясена (Егахіпиз), білої акації (КоЬіпіа
рзеиіїоасасіа).
Західний Лісостеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ,
Південний Крим.
\/ 2. Маззагіа йіскеїіі N і і з с Ь.— масарія Фукеля, Псевдотеції до 600 р
у діам. Аски 130—140 X 8—9 р, циліндричні; Спори (16) 19—ЗО х 7—8 р,
видовжено-овальні, з 4 перегородками.
Конідіальна стадія—8іе§апазрогіигп сотрасіит 8 а с с. На всихаю-
чих та сухих гілках липи (Тіїіа). /
Лівобережний Лісостеп.
V 3. Маззагіа сагрілісоїа Т и 1.— масарія грабова* Псевдотеції до 1 ям
у діам., занурені, під почорнілою перидермою. Аски до 200 р завд., до 40 р
завт., видовжено-овальні. Спори 45—60 X 13—ЗО р, (45—55 X 13 —20 р;
50—60 х 20—ЗО р), видовжено-яйцевидні, з трьома перегородками, пере-
шнуровані.
Конідіальна стадія — НепЛегзопіа сагрйгісоїа 8 а с с.
На сухих гілках граба (СагріпизУ х;
Прикарпаття, Правобережне Полісся. с
4. Маззагіа їоесіапз (Е г.) XV і п і. (М* атЬІуозрога Е г е з.) — масарія
затемнююча* Псевдотеції до 700 р у діам., занурені під перидермою, з б.-м.
виступаючим отвором до 60 р завш. Аски 180—210 X 40—60 р, булавовидні.
Спори 40—55 X 17—23 р, темио-оливкувато-коричневі, булавовидні, з 2
перегородками (нерівнотриклітинні).
На сухих гілках клена (Асег), верби (8аІіх), в’яза (Щтиз).
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп.
Примітка. Морфологічно близьким до М. роесіапз, можливо ідентичним з ним
видом, єМ. іогісаїа Т и 1.— масарія панцерна. Аски 150 х 28—30 р. Спори 38—42 х 12—
16 р, з 2 перегородками.
На сухих гілках бука (Еадиз).
5. Маззагіа ририіа (Е г.) Т и 1.— масарія зіницевидна* Псевдотеції
До 1 мм у діам., виступають сосочковидною верхівкою з-під перидерми.
Аски 180—230 х 16—48 р (180 х 16 р; 200—230 X ЗО—48 р), видовжено-
булавовидні. Спори 40—58 X 5—18 р (44—52 X 16 р; 54—58 X 16—18 р;
44—52 X 5-11 р; 40—55 х 9—18 ц), булавовидні, з трьома перегородками.
Конідіальна стадія — 8(е£апо$рогіит рігі[огпіе С о г сі а.
На сухих гілках клена (Асег). , ? -
Прикарпаття, Правобережне Полісся. .
8 0501
113
Примітка. Морфологічно близьким до Л1. ририіа, а можливо ідентичним з ним
видом, є М. апотія (Г г.) Р с і г. — масарія незвичайна. Аски 160-180 \ 20—25 р. Спори
50—62 \ 15—19 її, з трьома перегородками.
На сухих гілках білої акації (КоЬіпіа рзсиіїоасасіа).
Прикарпаття.
Рис. 61. РІСО-
таз&агіа гкойо
зіогпа — плеома-
сарія рожевоот-
ворова:
а — аск; б — спо-
ра.
6. Ма$$агіа аг£п$ (В. еі. В г.) Г г. (М. піеззіеапа І? еіі пі.) — масарія
аргус* Псевдотеції до 1 лмг у діам., скупчені, виступають отвором з-під
перидерми. Аски 170—290 х 30—44 р, видовжено-булавовидні. Спори
(46)50—74 X 14—20 р, веретеновидно-овальні, з 4—5 перегородками.
Конідіальна стадія —Непіїегзопіа роїусузііз В. еі В г.
На сухих гілках берези (Веіиіа).
Прикарпаття.
7. Ма$$агіа сопзригсаіа (XV а 1 1 г.) 8 а с с.— масарія забруднена* Псев-
дотеції до 500 р у діам., групами. Аски 160—250 X 27—36 р, видовжено-
булавовидні. Спори (40) 68—85 X 14—18(20) р, видовжено-веретеновидно-
овальні, з 2 перегородками.
Конідіальна стадія — Нешіегзопіа сопзригсаіа 5 а с с.
На сухих гілках черемхи (Раіїи$).
; Прикарпаття.
V 8. Ма$$агіа іпяиіпапз (Т о д е) В г. (М* £і£а$рога С е 8.
еі сіє N о і.) — масарія забруднююча. Псевдотеції до 1 мм у
діам., великими тісними групами, виступають конусовид-
иою верхівкою з-під перидерми. Аски 260—300 Х45—60 р,
видовжено-булавовидні. Спори 65—103 X 17—24 р; (80—
— 103 X 21—23 р); циліндрично- або видовжено-овальні,
іноді трохи зігнуті, з трьома перегородками.
На сухих гілках клена (Асег).
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп, Ліво-
бережний та Донецький Лісостеп.
Рід Р1еота$$агіа 8 р е плеомасарія
(рис. 61)
Псевдотеції без щитка, занурені під пустуловидно
здутою над ними перидермою, з-під якої прориваються; ве-
ликі, чорні, кулясті, приплюснуто-кулясті, з сосочковид-
ною виступаючою з субстрату верхівкою. Аски 8-спорові,
широкі, товстостінні, з парафізоїдами. Спори темно заба-
рвлені— жовто-або темно-коричневі, з безбарвною гіаліновою оболонкою,
з поперечними та поздовжніми перегородками.
Конідіальна стадія типу РгозЛетіит.
Сапрофіти на сухих гілках деревних рослин, деякі види — паразити.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори (18) 20—25 (27) х 7—9 р, з 1—3 поперечними та 1 поздовжньою
перегородками (довго лише з поперечними перегородками).........
...............1* Р.: гЬосіозіота — плеомасарія рожевоотворова
— Спори 50—75 х 15—22 р, з 5—7 (8) поперечними та 1—2 поздовжніми
і перегородками ..........2< Р* зірагіа — плеомасарія занавішена
/ 1. Р1еота$$агіа гЬодозіота (А 1 Ь. еі 8 с И \у.) V/ і п і. (Кагзіепиіа
гко(іо$(ота (А І Ь. еі 8сЬ\у.) $ а с с.) — плеомасарія рожевоотворова
Рис. 62. РІиуза-
Іозрога (езіи-
сае— фізалоспо-
ра кострицева:
а — псевдотеції в
розрізі; 6 — аск;
о — спори.
(рис. 61). Псевдотеції ло 400 р. у діам. Аски 100—150 (170) / 10—12 р,
циліидрично-овальні, з парафізоїдами. Спори (18) 20—25 (27) X 7—9 р, з
1—3 поперечними та поздовжніми перегородками (довго лише з поперечними
перегородками), з гіаліновою оболонкою.
На сухих гілках крушини (Кїіагппиз).
2. РІеотаззагіа зірагіа (В е г к. еі В г.) 8 а с с.— плеомасарія занаві-
інена* Псевдотеції до 2 мм у діам., великі, тісними групами, іноді поодинокі,
занурені, прориваються з-під перидерми верхівкою. Аски 180—250 х 25—
44 р, товстостінні. Спори 50—75 X 15—22 р, з 5—7 (8) поперечними та 1—2
поздовжніми перегородками, короткобулавовидні, жовто-коричневі,з гіа-
ліновою оболонкою.
Конідіальна стадія — Ргозікетішп Ьеіиііпшп Кхе.
На сухих гілках берези (Веіиіа).
Прикарпаття.
Примітка. Видом, морфологічно близьким, безсумнівно,
ідентичним з Р. зірагіа, є Р. сагріпі (Риск.) 8 а с с. (Маззагіа
сагріпі Риск.) — плеомасарія грабова. Псевдотеції до 1 мм у діам.,
поодинокі або групами, занурені, приплюснуто-кулясті, чорні, з ко-
ричневим нещільним міцеліальним плетивом. Аски 180—230 х 44 р,
видовжено-овальні. Спори 45—65 х 16—21 р, з кількома попереч-
ними та однією поздовжньою перегородками, еліпсовидні, буро-
коричневі, з желатинозним покривом.
На сухих гілках граба (Сагріпиз)
Прикарпаття, Західне Полісся.
Рід Рку$а1о$рога N і е з з 1 — фізалоспора
(рис. 62)
Псевдотеції поодинокі, зрідка групами, занурені, ку-
лясті, приплюснуто-кулясті, з сосочковидною верхівкою,
виступаючою з субстрату, з округлим отвором, чорні.
Аски 8-спорові, видовжено-булавовидні, веретеновидно-
овальні, з парафізоїдами. Спори безбарвні (в масі іноді
б.-м. забарвлені), одноклітинні, еліпсовидні, яйцевидні.
Конідіальна стадія типів 8р/іаегорзіз та Оіріосііа.
Паразити на листках та стеблах трав’янистих рос-
лин, на гілках дерев і кущів деякі види — сапрофіти на відмерлих лист-
ках, сухих стеблах та гілках.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
І. Спори до 20 ц завд............................................2
— Спори довші ..................................................4
2. Спори 10—12 X 6—8 ц . 1« Рік гозаесоїа — фізалоспора розова
Спори інших розмірів..........................................З
— Спори 12—14 X 2—5 ц ... 2к Рік заіісіз — фізалоспора вербова
— Спори 12—16 X 6,5—8 ц ............................................
..........................З* Рік а$іга£аІі — фізалоспора астрагалова
4 (1). Спори до ЗО ц завд.........................................5
— Спори ЗО—40 X 6—8 р ..............................................
...........................4< Рік егебагіа — фізалоспора скупчена
5. Спори 23—ЗО X 5—6 ц........................................
...........................5« РІК іепасіз — фізалоспора міцна
— Спори 20—ЗО X 10—15 ц ............................................
.......................6« Рік шаіогит — фізалоспора яблунева
8*
115
1. РЬузаІозрога гояассоїа (Г ц с к.) XV і п І.— фізалоспора розова<
Псевдотеції групами, занурені під пустуловпдно здутою, почорнілою пери-
дермою, чорні, кулясті, з сосочковидною виступаючою з субстрату верхів-
кою. Аски 40—45 X 16—20 р, мішковидні. Спори 10—12 X 6—8 р, безбарв-
ні, коротко-булавовидні, одноклітннні.
На сухих гілках рози (/?<?«?).
Правобережне Полісся.
2. Р1іу$аІо$рога$аІісі$ (Р и с к.) XV і п (.— фізалоспора вербова.: Псевдо-
теції поодинокі, приплюснуто-кулясті, чорні, занурені, з виступаючою із
субстрату сосочковидною верхівкою. Аски 55—60 х 10—12 р, видовжено-
булавовидні. Спори 12—14 х 2—5 р, (14 X 2 р), безбарвні, видовжено-
овальні, прямі або дещо зігнуті.
На сухих гілках верби (Заііх).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
3. РНу$аІо$рога а$іга£а1і (Е а 8 с її.) XV і п і. (Ро1у$іі£та азіга^аіі
(Е азе її.) Н б її п.) — фізалоспора астрагалова* Псевдотеції до 200 р
у діам., до 400 р завв., поодинокі, зрідка групами, грушовидні, напівзану-
рені. Перидій чорний, в зануреній частині майже безбарвний. Аски 66—
ЮО х 13—22 р, циліндрично-овальні, мішковидні, з парафізоїдами, які
скоро розпливаються. Спори 12—16 X 6,5—8 р, безбарвні, одноклітинні,
еліпсовидні, зернисті.
На живих і відмираючих листках видів астрагала (Азіга^аіиз).
Лівобережне Полісся.
4. РЬу$аІо$рога £ге£агіа 8 а с с.— фізалоспора скупчена* Псевдотеції
тісними групами, занурені, кулясті, з сосочковидною верхівкою. Аски була-
вовидні, з парафізоїдами. Спори ЗО—40 х 6—8 р, безбарвні, видовжено-
яйцевидні, одноклітинні.
На сухих гілках дерев та чагарників.
Правобережне Полісся.
5. РЬу$аІо$рога іепасіз 8 с Ь г о е фізалоспора міцна* Аски 90—
100 х 12—15 р, булавовидні або овальні, часто з невиразними парафізоїда-
ми. Спори 23—26—30 X 5—6 р, безбарвні, циліндрично-овальні, прямі або
трохи зігнуті.
Конідіальна стадія гіфального типу. Конідії одноклітинні, короткобу-
лавовидні, коричневі, 8—9 X 5,5—6,5 р.
На сухих листках новозеландського льону прядильного (РКогтіит
іепах).
Правобережне Полісся (Ботанічний сад Київського університету).
6. РЬу$а1о$рога таїогшп (Р е с к.) 8 Ь е а г (Рік сусіопіае А г п а -
у и б) — фізалоспора яблунева.. Псевдотеції поодинокі або невеликими група-
ми, занурені, кулясті, з короткоконусовидною виступаючою верхівкою.
Аски булавовидні. Спори 20—ЗО X 10—15 р, безбарвні або жовтуваті,
овальні, іноді нерівнобокі.
Конідіальна стадія — 8ркаегор$і$ таїогит Р е с к.
На живих і відмираючих листках, стовбурах, гілках, плодах яблуні
(Маїиз), груші (Ругоз), горіха ^и^іапз).
Поширений повсюди в УРСР в конідіальній стадії — Зрішегорзіз та-
їогит Р е с к. В асковій стадії знайдено на гілках яблуні тільки на Право-
бережному Поліссі (Г. Роженко, 1964) та одержано в лабораторних умовах
А. Потебнею (Бондарцев, 1931).
Рід РМутеІІа 8 а с с.— дидимела (рис. 63)
Псевдотеції поодинокі або групами, занурені, чорні, кулясті, приплюс-
нуто-кулясті, з сосочковидною або короткоконусовидною верхівкою, трохи
1 ІЛ
виступаючою з-під здебільшого почорнілого субстрату, з округлим отвором.
Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-булавовидиі, мішковидні,
з парафізоїдами. Спори безбарвні, еліпсовидні, видовжено-яйцевидні або
овальні, короткобулавовидні, з однією перегородкою, іноді нерівноклітинні.
Конідіальна стадія типу РНота.
Сапрофіти на відмерлих стеблах та листках трав’янистих рослин, сухих
гілках деревних порід; деякі види — паразити, спричиняють усихання гі-
лок, стебел і плодів рослин.
В УРСР 13 видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 16 ц завд................................................2
— Спори більші ........................................................З
2. Спори 12—14 X 4,5—6 ц.......................................
1« О. зізугпЬгіі — дидимела сухоребрикова
— Спори 12—16 х 5—8 р. . . . 2. Ою циегсіпа — дидимела дубова
З (1). Спори до 20 р завд.....4
— Спори більші ........................................................5
4. Спори 15—17 X 4,5—5 р . . . 3« ехі£иа — дидимела незначна
— Спори 15—20 X 5—7,5 р . . . 4« О. еНиза — дидимела розкидана
5 (3). Спори 18—24x9—12 р . . . 5« В,. їепекігапз — дидимела дірчаста
6. Спори 25—27 X 14—16 р ... 6. В« уехаіа — дидимела пошкоджена
1. Оісіутеїіа зізутЬгіі (Р е її т) НбИп.— дидимела сухоребрикова.
Псевдотеції 120—160 X 110 р. Аски 45—54 X 12 р, сидячі, булавовидні,
з парафізоїдами. Спори 12—14 X 4,5—6 р, з 1 перего-
родкою.
На сухих стеблах ломиносу (Сіетаііз) та сухоребрику
(ЗізутЬгіит).
Прикарпаття.
Примітка. Морфологічно близькими і безсумнівно ідентич-
ними з Ь. зізутЬгіі є:
а) О. сІаборЬіІа (14 і е 8 8 1) 8 а с с,— дидимела гілколюбна.
Псевдотеції групами, покриті вицвітаючою перидермою, напівкулясті,
приплюснуті на верхівці, чорні, шкірясті. Аски 83—102 х 5—6 р. бу-
лавовидно-циліндричні, з парафізоїдами. Спори 10—13 х 4—5 р, ви-
довжено-яйцевидні.
На дроку (Оепізіа) і керії (Кеггіа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
б) В. їискеїіапа (Р а 8 8.) 8 ас с.— дидимела Фукелева. Псев-
дотеції 200—250 р у діам. Аски 70—90 х 8 р, циліндричні, з пара-
фізоїдами. Спори 12—14 х 4—5 р, еліпсовидні, загострені на кінцях,
з однією перегородкою.
На сухих стеблах зніту (ЕріІоЬіит).
/ Західне Полісся.
в) В. арріапаіа (ЇМ і е 8 8 1) 8 а с с.— дидимела сплющена.
Псевдотеції поодинокі, зрідка групами, занурені, кулясті, буро-чорні,
шкірясті. Аски 60—70 х Ю—12 р, циліндричні або циліндрично-була-
вовидні, з парафізоїдами. Спори 16 х 5—6 р обернепо-яйневидні,
видовжені, з перетяжкою. На сухих гілках малини (КиЬиз іііаеия).
Прикарпаття.
а
Рис. 63. Оіііу-
теїіа Іоріїоаро-
га — дидимела
гробі нчастоспо-
рова:
а — лсевдотецій:
б — аск і парафі-
\ ' 2. ОібуїпеІІа циегсіпа Реї г.— дидимела дубова* ЗО1Л,Ь *
Псевдотеції 150—200 р у діам., на плямах, поодинокі або групами, напівзану-
рені,виступають конусовидною верхівкою. Аски 60—78 X 9—12 р, видовжено-
циліндричні, з парафізоїдами. Спори 12—16 X 5—8р, ямцевидно-еліпсовидні.
117
На дубі (фисгсиз).
Донецький Лісостеп.
Приміт к а. Морфологічно близьким і безсумнівно ідентичним з О. диегсіпа видом
є В. Ігисіісоїа N а ц пі.— дидимела плодова. Псевдотеції 175 р у діам., кулясті, поодинокі,
зрідка групами. Аски 82 х 11 р» циліндричні. Спори 13,8 х 8,3 р, еліпсовидні.
На коробочках вероніки (Уегопіса).
Правобережне Полісся.
3. РідугпеІІа ехі£иа N і с з з 1 — дидимела незначна* Псевдотеції по-
одинокі, приплюснуто-кулясті, чорні, занурені. Аски 67—73 х 8—10 ц,
булавовидні, з парафізоїдами. Спори 15—17 X 4,5—5 р, веретеновидно-
овальні, здебільшого трохи зігнуті, з однією перегородкою, перешну-
ровані.
На сухих стеблах різних видів трав’янистих рослин.
Правобережний Лісостеп.
Примітка. Морфологічно близьким безсумнівно ідентичним з 2?. ехі^иа видом
є О. геЬтіі (К г е) 8 а с с.— дидимела Рема. Псевдотеції тісними групами, занурені, при-
плюсну то-кулясті. чорні. Аски 80—90 х 10 р, булавовидні, з парафізоїдами. Спори 15—
17 х 5 р, еліпсовидні, притуплені, з 1 перегородкою, слабо перешнуровані, з 4 краплями
олії.
На сухих стеблах вербени (УегЬепа).
Прикарпаття.
4. ВідутеІІа еїїи$а N і е в 8 1 — дидимела розкидана* Псевдотеції чис-
ленні, занурені під потемнілоюперидермою, кулясті, приплюснуто-кулясті,
з короткоконусовидною, виступаючою із субстрату верхівкою. Аски 62—
68 х 10—12 4и, видовжено-булавовидні, з парафізоїдами. Спори 15—20 X
х 5—7,5 р., видовжено-яйцевидні, нерівнобокі, з однією перегородкою.
На сухих гілках бузини (8атЬисиз) та сухих стеблах кавуна (Сіігиііиз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
Примітка. Морфологічно близькими і, очевидно, ідентичними з Р. фаза ви-
дами є:
а) В. ІгИоІіі (Риск.) 8 а с с.— дидимела конюшинова. Псевдотеції занурені під по-
чорнілою епідермою, чорні, приплюснуто-кулясті, з сосочковидною, виступаючою з субстра-
ту верхівкою. Аски 80—100 х 12 р, циліндричні. Спори 17—20 х 5—6 р, з 1 перегород-
кою та перетяжкою.
На сухих стеблах конюшини (Тгі(оііит).
Прикарпаття.
б) В. теїопІБ Р а $ з.— дидимела динева. Псевдотеції до 200рудіам., численні, чор-
ні. занурені, кулясті, пізніше б.-м. виступають із субстрату. Аски 80—100 х 10—12 р,
видовжено-овальні, з парафізоїдами. Спори 17—19 х 7—8 р, веретеновидно-овальні,
з перегородкою. На листках і плодах гарбузових (СисигЬііасеае).
Правобережний Лісостеп.
5. О і сіу те 11а іепе$ігап$ (О и Ь у) XV і п і. (Опотопіа їепе$ігап$
8 а сс.) - дидимела дірчаста. Псевдотеції до 400 |х у діам., поодинокі або
видовженими групами, приплюснуто-кулясті, з короткоциліндричною або
конусовидною верхівкою, виступаючою над субстратом, старі сплюснуті
або вгнуті. Аски 115—135 х 10—14 |А, циліндрично-овальні, з парафізоїда-
ми. Спори 18—24 X 9—12 |і, видовжено-овальні, здебільшого нерівнобокі,
з однією перегородкою.
На сухих стеблах зніту (ЕріІоЬіипї).
Карпати.
6. О і дуте 11а уехаіа 8 а с с.— дидимела пошкоджена* Псевдотеції 250 /і
у діам., кулясті,занурені, прориваються сосочковидною, виступаючою над
субстратом верхівкою. Аски 95—110 х ЗО—36ц, сидячі, булавовидні, видов-
жемо-яйцевидні. Спори 25—27 X 14—16 у,, обернено-яйцевидні, з 1 перего-
родкою.
На сухих гілках дерену (Согпиз).
Прикарпаття.
Рід ВісІутозрИаегіа Р иг к.— дидимосферія (рис. 64)
Псевдотеції поодинокі або групами, занурені, здебільшого під почорні-
лою над ними перидермою, кулясті\приплюснуто-кулясті, з сосочковидною
або короткоконусовидною, щільноД строматичною, виступа-
ючою з субстрату верхівкою (з ЩИТІрм), З округлим отвором, /Г\
чорні, вуглисті. Аски 8-спорові, \иліндричні, видовжено-
овальні, з парафізоїдами. Спори т^пю забарвлені, корот-
кобулавовидні, видовжено-яйцевидніз однією перегородкою. шП
Конідіальні стадії типів: N арісіа^итп та Оіріосііа. *
Сапрофіти на сухих гілках та д^евині, зрідка на сухих Ц
листках, деякі види — паразити на йвих гілках та листках.
В УРСР 11 видів. \ Д
Рис. 64. Оі(іуто$ркаегіа міпіегі — іи^осферія Вінтера: (у
а — аск; б — спФн. \ ‘
1 \
І
Ключ ДЛЯ Візн'ічення ВИДІВ
1. Спори 6—10 X 4,5—5р ...........................................
1.А сопйсіеа —дидимосферія конусовидна
— Спори іншого розміру • • • • -і.-....................... 2
2. Спорило 17рзавд...........• • ..............................З
— Спори довші..................... . ...............................
3. На відмерлих стеблах та .стках ідносім’ядольних рослин.
Спори 10—14 X 3,5—6р • • • •..............................
...............................2., піпиіа — дидимосферія маленька
______________________________ На двосім’ядольних рослин; трав'яністих, деревах та кущах ... 4
4. Спори 7—15 X 4—6 у, • • • • • • • .............................
З/, ершейшаїз — дидимосферія епідермова
— Спори 7—17 X 4—7,5 р ........................... ...............
4-', огипгеоіа — дидимосферія коричнювата
5(2). Спори 20 X 8р................................................
....................... 5*1 2 !Ш55аг»іае8 — дидимосферія масарієвидна
— Спори 22 X 14 р . . рориііпа — дидимосферія тополева
1. Вісіутозріїаегіа сопо-а N і е з з 1 — дидимосферія конусовидна.
Псевдотеції поодинокі, пригюсіто-кулясті, з короткоконусовидною або
сосочковидною верхівкою, зУРч пізніше прориваються з-під перидерми,
майже поверхневі, чорні, і'лиа Деки 60—70 X 5—7 р, циліндрично-
овальні, з парафізоїдами Споц6—10 X 4,5—5 р, темно забарвлені,
короткобулавовидні, з оди10 и^Ародкою.
На односім’ядольних з ДВОЧядольних трав’янистих рослинах.
Закарпаття, ПрпкарпП'я, Побережне Полісся.
2. ВідутозрЬаегіа тіНІа N і ч—дидимосферія маленька. Псевдотеції
до 300 р у діам., зануреь припЛ1/то-кулясті, 3 сосочковидною верхів-
кою, виступаючою з субстату, пооІкі аб0 групами. Аски 60—80x6— 8 р,
4—8-спорові, циліндричн-овальнікрафізоїдами. Спори 10—14 х 3,5—
6 р, темно забарвлені (пд імерсіе#ІК0 пунктировані), з перегородкою,
короткобулавовидні, здебільшого 1>ТрИчні.
119
На відмерлих стеблах та листі односім’ядольних рослин: злакових
(бгатіпеае), осокових (Сурегасеае), рогозових (Туріїассае), ситникових
(Зипсасеае).
Правобережне Полісся.
3. ОісіутозрЬаегіа ері(1егті<іі$ Р г. (!). аедиоіае О и с с V.) — дидимо-
сферія епідермо ва. Псевдотеції поодиноіі, приплюснуто-кулясті. Аски 4—
8-спорові, 75—100 \ 7—8 р,циліндричш-овальпі або видовжено-булавовид-
ні, з парафізоїдами. Спори 7—15 X 4—5 р, темно забарвлені, видовжено-
овальні, з перегородкою, іноді нерівнс<літинні, прямі або трохи зігнуті.
На сухих гілках різних дерев і кудів.
Ростоцько-Опільські ліси, Київсье Полісся, Гірський Крим.
4. Вігіуто$рНаегіа Ьгиппеоіа N іе $ $ 1—дидимосферія коричнювата.
Псевдотеції до 300 р у діам.. поодинок або групами (на сірих плямах), при-
плюснуто-кулясті, з сосочковидною, иступаючою із субстрату верхівкою.
Аски 55—115 X 6—10 р, циліндрино-овальні, з парафізоїдами. Спори
7—17 х 4—7,5 р, темно забарвлені видовжено-овальні, з перегородкою,
перешнуровані.
На сухих гілках рози млини (КиЬиз) і сухих стеблах трав’я-
нистих рослин.
Ростоцько-Опільські ліси. .
Види £>. ері(іегті(1і$ та О. Ьгипеоіа морфологічно дуже близькі і, оче-
видно, ідентичні.
П р п м і т к а. Видами, морфологіно близькими до обох попередніх і, можливо,
ідентичними з ними є:
а) О. аІЬе$сеп$ N і е 8 $ 1 — дидимсферія білувата. Псевдотеції великі, кулясті, з
щитком, поодинокі. Аски 58—86 х 7—8р, циліндрично-овальні. Спори 9—13 X 5—6 р,
темно забарвлені, видовжено-яйневидні,з однією перегородкою.
На сухих гілках різних кущів.
Прикарпаття.
6) О. $осіа!і$ 8 а с с.— диднмосферії групова. Псевдотеції до 500 р, у діам., з щитком,
кулясті, з сосочковидною верхівкою, скуічені рядами, занурені, пізніше б.-м. виступають
з субстрату. Аски ПО—120 у. 6 р, цилііцрично-овальні. Спори 15 х 6 р, темно забарв-
лені, видовжено-яйцевії дні, з перегородкою.
На сухих гілках білої акації (КиЬіііа рзшсіоасасіа) і верби (Заііх).
Ростоцько-Опільські ліси.
в) В. ууіпієгі N16 5$! — дидимосфоія Вінтера (рис. 64). Псевдотеції занурені, чорні,
приплюснуто-кулясті, з сосочковидною, віступаючою з субстрату верхівкою. Аски 60—80 х
X 10—12 р, булавовидні. Спори 11 — 14 х 4,5—5 р, темно забарвлені, видовжено-овальні,
з 1 перегородкою, перешнуровані, лряміабо трохи зігнуті.
На двосім’ядольних трав’янистих рослинах ?а кущах.
Ростоцько-Опільські ліси.
г) В. Фріозрога (С к е) К е к т — дидимосферія двоспорова. Псевдотеції до 500 р
у діам., численні, занурені, чорні, приплюечуто-кулисті, з виступаючою з субстрату коротко-
конусовидною або циліндричною верхівкою, з широким отвором. Аски 75—120 х 8—10 р,
циліндрично-овальні, з парафізоїдами. Спори 9—16 х 5—8р, темно забарвлені, видовжено-
або веретеновидно-овальні, з перегородкою. '
Конідіальна стадія — йіріосііа гиЬі Рт.
На сухих гілках малини (ІІиЬиз ісіаеиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
д) В. асегіпа КеЬго (Ма55аг1ор$ів БіФіесіа N і е $$ 1) — дидимосферія кленова.
Псевдотеції до 1000 р у діам., кулясті, скупнеє рядами, занурені під почорнілою перидер-
мою. Аски 100—130 х 5—9 р, 8-спорові, цнлііфично-овальні, з парафізоїдами. Спори 12—
17 х5—7,5 р, коричневі, циліндрично-овальні, «перегородкою, перешнуровані.
На сухих гілках терну (Ргипиз зріпоза Ь.) і клена польового (Асег сатрезігіз Ь.)
Прикарпаття.
5. Оі<Іуто$рЬаегіа та$8агіоі(1е$ 8гс с. еі В г и п.—дидимосферія ма-
саріевидна, Псевдотеції великі —до 1мм у діам., тісними групами, зануре-
ні, чорні, кулясті, трохи виступають/з субстрату верхівкою. Аски 120 х
х 10 р, циліндрично-овальні, з парафізоїдами. Спори 20 х 8 р, темно за-
барвлені, видовжено-яйцевидні, з перегородкою, перешнуровані.
120
На сухих гілках повою (Ьусіит) і берези (Веіиісї).
Лівобережний Лісостеп.
6. ВісІутозрНаегіа рориііпа V и і 1 1.— дидимосферія тополева, Псевдо-
теції до 200 р у діам., занурені, кулясті, з трохи виступаючою верхівкою.
Аски 85 X 28 р, видовжено-овальні. Спори 22 X 14 р, коричнюваті видов-
жено-овальні, з перегородкою, нерівнобокі.
Конідіальна стадія — іїарісіасііигп ігетиіае 8 а с с.
На сухих гілках тополі (Рориіиь).
Донецький Лісостеп.
Рід Уепіигіа Сез.еі сіє N о і. (ЕпсІозН^те Зуб.) — вентурія
(рис. 65—66)
Псевдотеції поодинокі, з виступаючою, здебільшого вкритою щетинками
верхівкою, з часом напівповерхневі. Аски 8-спорові, видовжено-яйцевидні
або овальні, з парафізоїдами. Спори забарвлені, оливкові, коричневі, (мо-
лоді майже безбарвні), еліпсовидні, яйцевидні, з однією перегородкою,
часто нерівноклітинні.
Конідіальна стадія типів Ризісіаііит та Ратиіагіа.
Паразити трав’янистих та деревних рослин, уражають листя, плоди,
спричиняють так звані «парші»; на живих листках та плодах утворюється
конідіальне спороношення, на відмерлих — аскове. Деякі види—сапро-
фіти.
В УРСР вісім видів.
Ключ для визначення видів
1. На живих та відмерлих листках, на стеблах трав’янистих рослин . . .
— На листках плодових дерев ..............................................4
2. Спори 10 х 3,5 р .... 1. V. тасиїіїогтіз — вентурія плямовидна
— Спори більшого розміру ..................................................З
3. Спори 12—14 х 4 р...................2. V. гитісіз — вентурія щавлева
— Спори 18 х 6 р....................3. V. аігізегіа — вентурія чорноспода
4 (1). На розових (Козасеае) ..............................................5
— На видах з інших родин...................................................6
5. На листках і плодах яблуні (МаІиз) та горобини (ЗогЬиз). Спори 12—
17x4—8 р .........................4. V. іпаечиаііз — вентурія нерівна
—^На листках та плодах груші (Ругиз согппгипіз). Спори 13—20x5—
8 р .................................5. V. рігіпа — вентурія грушова
6 (4). На видах з родини березових (Веіиіасеае). Спори 11 —16 х4,5—6 р . .
..................................6. V. сІІЇгісЬа — вентурія волосиста
— На видах з родин вересових (Егісасеае) та вербових (Заіісасеае) . . _.
7. На видах з родини вересових (Егісасеае). Спори 10—14x3—5 р ...
.....................................7. V. тугііііі — вентурія чорницева
— На видах з родини вербових (Заіісасеае) .................................8
8. На листках осики (Рориіиз Ігеггшіа). Спори 19x8 р........................
.....................................8. V. гасііоза — вентурія осикова
— На листках верби (Заііх). Спори 10—17x4—7 р ...............................
..............................9. V. сЬіогозрога — вентурія зеленоспора
1. Уепіигіа тасиШоппіа (Ое$ пі.) XV і п і.— вентурія плямовидна.
Псевдотеції групами на білуватих або коричнюватих з червонуватою об-
121
Рис. 65. Уепіигіа іпаедиаііз — вен-
турія нерівна:
а — псевдотецій в розрізі; б — спороно-
шеиня кокідіальної стадії.
лямівкою плямах, занурені, кулясті, з виступаючою оточеною щетинками
верхівкою та округлим отвором. Аски 36—44 х 10 р, овальні, мішковидні,
з парафізоїдами. Спори 10x3,5 р, короткобулавовидні, зеленуваті, з од-
н ією перегородкою.
На живих листках зніту (ЕріїоЬіит).
Прикарпаття.
2. Уепіигіа гитісіз (О е з тп.) XV і п і.—вентурія щавлева. Псевдотеції
групами на округлих, коричневих з червоною облямівкою плямах, за-
нурені, чорні, кулясті, з трохи виступаючою вкритою щетинками верхів-
кою, з округлим отвором (старі чашовид-
но увігнуті). Аски 50 X 14 р, видовжено-
овальні. Спори 12—14 р, видовжено-яйце-
видні, з перегородками, зеленувато-кори-
чневі.
На живих листках щавлю (Ритех).
Прикарпаття.
3. Уепіигіа аігізеда К е И щ — вен-
турія чорноспода. Псевдотеції тісними
групами на сірувато-чорних плямах, за-
нурені, чорні, кулясті, з трохи висту-
паючою вкритою щетинками верхівкою,
з округлим отвором, пізніше майже по-
верхневі. Аски 60 х 12 р, видовжено-
овальні. Спори 18х 6 р, зеленуваті, ко-
роткобулавовидні, з перегородкою, іноді
розділяються на окремі клітини.
На сухих стеблах тирлича (Сепіїапа)
і віхалки (АпіНегісит).
Правобережне Полісся.
4. Уепіигіа іпаециаііз (Ск е) XV і п і.—
вентурія нерівна (рис. 65). Псевдотеції
160 р у діам., групами, кулясті або грушо-
видні, з сосочковидною, оточеною щетин-
ками верхівкою, що виступає над суб-
стратом. Аски 40—70 x 8—12 р, цилін-
дрично-овальні, мішковидні. Спори 12—17 X
X 4—8 р, оливкуваті, видовжено-овальні, з перегородкою, нерівноклітинні.
Конідіальна стадія — Гизісіаіїіипг сіепсігиісипг Риск. (ЕизісІаЛіит
роті (р г.) Ь і п д.).
На листках та плодах яблуні (Маїиз), горобини (ЗогЬиз) та деяких ін-
ших видів дерев \
Повсюди в УРСР.
5. Уепіигіа рігіпа А д е г Ь.— вентурія грушова. Псевдотеції групами,
кулясті або грушовидні, до 180 р у діам., з сосочковидною, оточеною ще-
тинками, виступаючою із субстрату верхівкою. Аски 40—70x8—10 р,
мішковидні, циліндрично-овальні. Спори 13—20x5—8 р, короткобула-
вовидні, з перегородкою, оливкуваті.
Конідіальна стадія — Еизісіасііит рігіпит Риск.
На листках, плодах і гілках груші (Ругиз соттипіз).
Прикарпаття, Полісся, Правобережний, Лівобережний та Кримсь-
кий Лісостеп.
1 Види Уепіигіа аисирагіае (Ь а $ с Ь.) Е. КоИ г.— вентурія горобинова, V. [гахіпі
(Г г.) А д е г Ь.— вентурія ясенова, V.сгаіае^і Л д ег її.— вентурія глодова вважають іден-
тичними з V. іпаециаііь.
)22
V. рігіпа — вид дуже близький до V. іпаедиаііз. Очевидно, це форми
одного виду.
Примітка. На листках та плодах вишні (Сегазиз їиїдагіз М і І 1.) відома Уепіигіа
сегахі А сі с гЬ.— вентурія вишнева, конідіальною стадією якої є Гизісіасііигп сегазі (К а-
Ь е п її.) 8 а с с.
6. Уепіигіа гііігісЬа (Е г.) К а г $ і.— вентурія волосиста* Псевдо-
теції до 100 р у діам., поодинокі або групами, на сірих плямах, занурені,
чорні, кулясті, приплюснуто-кулясті, з сосочковидною, оточеною щетин-
ками верхівкою, виступаючою із субстрату. Аски 45—60 X 10—12 р, ви-
довжено-яйцевидні. Спори 11—16 х 4,5—6 р, короткобулавовидні, з пере-
городкою, зеленуваті.
Конідіальна стадія — Гизісіасііит Ьеіиіае АсІегН.
На листках берези (Веіиіа).
Прикарпаття, Західне та Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
7. Уепіигіа тпугііі 1і С к е — вентурія чорницева* Псевдотеції до 100 р
у діам., поодинокі або групами, занурені, чорні, приплюснуто-кулясті, з
Рис. 66. Уепіигіа Могозрога — вентурія зеленоспора:
а — псевдотеції на листку; б — псевдотецій в розрізі; в — аск і парафізоїд;
г — спори.
сосочковидною, оточеною щетинками, виступаючою з субстрату верхівкою,
з часом майже поверхневі. Аски 35—50 х 8—14 р, циліндрично-овальні.
Спори 10—14 X 3—5 р, короткобулавовидні, з перегородкою, зеленуваті.
На листках чорниці (Уассіпішп тугііііиз).
V 8. Уепіигіа гасііоза (Ь і Ь.) Г е г сі. сі Л о г £. (V* рориііпа (V и і 1 1.)
ЕаЬ., V* ігетиіае Ргапк) — вентурія осикова* Псевдотеції поодинокі
або групами на сіруватих плямах, кулясті, чорні, занурені, з виступаючою
сосочковидною, оточеною щетинками верхівкою, з округлим отвором.
Аски 50—60 х 10—14 р, мішковидні. Спори 19 X 8 р, видовжено-овальні,
з перегородкою, нерівноклітинні, зеленуваті.
Конідіальна стадія — Ризісіасіішп ігетиіае Е г.
На листках осики (Рориіиз ігепшіа).
Правобережне Полісся.
9. Уепіигіа сНІогозрога (С е з.) К а г з і.— вентурія зеленоспора
(рис. 66). Псевдотеції до 110 р у діам., поодинокі або тісними групами, на
сірих плямах, занурені, чорні, приплюснуто-кулясті, з трохи виступаючою
сосочковидною, оточеною щетинками верхівкою з округлим отвором. Аски
35—70 X 7—10 р, видовжено-яйцевидні, з парафізоїдами. Спори 10—17 х
X 4—7 р, короткобулавовидні, з перегородкою, оливкуваті.
На листках видів верби (Ваііх).
Прикарпаття.
123
Рід КеЬегНксНіа К а г $ І.— ребентишія (рис. 67)
Псевдотеції поодинокі, занурені, чорні, кулясті, з сосочковидною висту-
паючою із субстрату верхівкою з округлим отвором; старі псевдотеції ча-
шовидно вгнуті, напівзанурені або майже поверхневі. Аски 8-спорові, ци-
ліндрично або веретеновидно-овальні, з парафізоїдами. Спори темно забар-
влені, з кількома поперечними перегородками, з безбарвним шиповидним
псрегородчастим придатком на кінці.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 18—21 X 6 р ...............................................
........................1< К. ипісаийаіа — ребентишія однохвоста
— Спори 25—42 X 6—7 р.................................
..............2Ч К* іаигіса — ребентишія таврійська
1. КеЬепіізсКіа ипісаініаіа (Вегк. еі В г.)
XV і п і.— ребентишія однохвоста (рис. 67). Псевдо-
теції поодинокі або видовженими групами, чорні,
кулясті, з сосочковидною верхівкою, старі вгнуті, б.-м.
виступають із субстрату. Аски 78—100 х 17 р, цилінд-
рично-овальні, з парафізоїдами. Спори 18—21 X 6 р,
коричнюваті, видовжено-овальні, нерівнобокі, з трьома
перегородками та безбарвним шиповидним перегород-
частим придатком на кінці.
На сухих стеблах ломиноса (Сіетаііз).
2. КеЬепіізсЬіа (аигіса N а и гп. е( ВоЬгогг.—
ребентишія таврійська* Аски 80—90 х 12 р. Спори 25—
42х 6—7,5 р видовжено-овальні, трохи зігнуті, нерівно
забарвлені, з трьома перегородками, на кінці з безбарв-
Рнс. 67. КеЬепІі-
зсіїіа инісаиіїаіа —
ребентишія одно-
хвоста:
а — аски; б — спора.
ним шиповидним придатком.
На сухих стеблах ломиноса (СІгтаїіз).
Крим.
Рід ОіІорЬіа 8 а с с.— дилофія (рис. 68)
Псевдотеції групами, занурені, приплюснуто-кулясті, з со-
сочковидною виступаючою із субстрату верхівкою, з округлим
отвором, чорні, тонкостінні. Аски 8-сгіорові, циліндрично-оваль-
ні, без парафізоїдів. Спори безбарвні або трохи забарвлені, ве-
ретеновидно-нитковидні, здебільшого зігнуті, з численними пе-
регородками та безбарвною щетинкою на кінцях.
Конідіальна стадія типу ОіІорКозрога.
Паразити на живих листках та стеблах злакових і деяких
інших трав’янистих рослин.
В УРСР види роду не виявлені.
ОіІорИіа £гатіпі$ (Риск.) XV і п і.— дилофія злакова
(рис. 68). Псевдотеції до 450 р у діам., групами, занурені,
приплюснуто-кулясті, з виступаючою сосочковидною верхів-
Рнс. 68.І)і-
(орМа @га-
тіпі$ — ди-
лофія зла-
кова:
а — аск:
б — спори.
124
кою. Аски 80 х 8 у, циліндрично-овальні. Спори 72 X 3 у, жовтуваті, вере-
теновидно-иитковидіп, з численними перегородками та безбарвною щетин-
кою на кінцях.
Конідіальна стадія — Оііорігозрога ^гапйпіз О е з т а г.
На живих листках і стеблах злакових (Сгагпіпеае).
Рід ЬеріозрНаегіа С е з. еі сіє N01.— лептосферія (рис. 69—71),
Псевдотеції поодинокі, зрідка групами, занурені, кулясті, приплюсну-
то-кулясті, з сосочковидною верхівкою, яка проривається крізь перидер-
му, чорні, крихкі. Аски видовжено-булавовидні, циліндричні, циліндрич-
но-овальні, звичайно з парафізоїдами, 8-спорові. Спори забарвлені (особливо
в масі), жовті, коричнюваті, оливкуваті, буруваті \ веретеновидні, ви-
довжено-веретеновидні, нерівноклітинні, часто нерівнобокі, прямі або зі-
гнуті з 2—10 поперечними перегородками, звичайно з б.-м. виразними пе-
ретяжками.
Конідіальні стадії типів Ркота, РкуИозіїсіа, СопіоіНугішп, СІаЛозрогіит.
Сапрофіти на сухих гілках дерев та кущів, на стеблах трав’янистих
рослин.
В УРСР 75 видів.
Ключ для визнач е’н]н я видів
1. Спори до 20 у завд. 2.................................
— Спори більші ...............................................12
2. Спори 2,5—5 (і завт....................................... З
— Спори ширші ................................................ 8
3. Спори 2,5—3,5 у завт...................................... 4
— Спори 3—5 у, завт........................................... 5
4. Спори з трьома перегородками, 17—22 X 3 у ........................
.............................Це (Іішіеіогшп — лептосферія чагарникова
— Спори з 4 перегородками, 19—20 х 2,5—3 у ............................
...................... 2. и Ьеііупзкіі — лептосферія Беллінського
5 (3). Спори з 2 перегородками, 15—18 X 3,5—4,5 у ......................
.................................Зк Ц тісЬоііі — лептосферія Мішогі
— Спори з 3—4 перегородками. 6
6. Спори з 3 перегородками.........................................7
— Спори з 4 перегородками, 14—23 X 3,5—4,5 у ..........................
...............................4< Ц гизсі — лептосферія іглицева
7. На сухих гілках кущів та дерев. Спори 10—16 X 3,5—4,5 у, з 3 пере-
городками ..... 5м Ь сопіоіНугіит — лептосферія коніотирій
— На злакових, лілійних, рогозових — на сухих стеблах, листках, су-
цвіттях. Спори 16—21x4—5,5 у, з 3(4) перегородками.....................
.............................6м и ІурКае — лептосферія рогозова
8 (2). Спори з 1—3 перегородками .................................. 9
— Перегородок у спорах більше......................................11
9. Псевдотеції на гілках дерев......................................Ю
— Псевдотеції на сухих листках півників болотяних (Ігіз рзеийасогиз).
Спори 18—22 X 4—7 у, з 3 перегородками.................................
.........................7« Ь, рагупіа — лептосферія малесенька
Ю. Спори 14—16 х 5—6 у . . . 8« Ь геуосапз — лептосферія подібна
— Спори 16—20 х 8 у . . . 9« и ергезза — лептосферія придавлена
1 Спори багатьох видів ІлрІо$рНаегіа спочатку безбарвні або майже безбарвні.
а Іноді максимальний розмір спор досягає 22—23 у завд.
10^
11(8). Спори з 3—4 перегородками, 20 X 8 р ............................
.........................Ю. І-* «еріпсоїа — лептосферія сспинкола
— Спори з 5—6 перегородками, 16—19 х 5.5 р ............................
...........................11г и (аигіса — лептосферія таврійська
12(1). Спори до ЗО р завд...............................................13
— Спори довші ..........................................................31
13. Спори з 1—3 перегородками .....................................14
— Перегородок у спорах більше......................................22
14. На деревах та кущах ...........................................15
— На трав'янистих рослинах ........................................16
15. На сухих гілках кущів та дерев. Спори 19—25 X 6—7 р з 1—3 пере--
городками ..............12« и уа£аЬип<іа — лептосферія блукаюча
— Спори з 3 перегородками, 22 X 4,5 р.................................
............................ 13. Ь. Іисіїїа — лептосферія світла
16 (14). На двосім’ядольних рослинах ..............................17
— На односім’ядольних рослинах .....................................19
17. Спори 20—26 X 3—3,5 р, з З перегородками..........................
...........................14< и зиїїиКа — лептосферія підперта
— Спори іншого розміру .............................................18
18. Спори 26—30 (33) х 4—5 р, з 3 перегородками ...................
..........................15< Ц епсііизае — лептосферія бобова
— Спори (15, 5) 21—30 х (4) 7—8 р, з 3 перегородками...............
.......................16. Ь. еирИогЬіае —лептосферія молочайна
19 (16). Спори 3—5,5 р завш..................................................20
— Спори ширші................................................................21
20. Спори 20—25 X 4—5,5 р, з 2—3 перегородками.......................
...................17. Ц еизіотпа — лептосферія рівноотворова
— Спори 24—30 X 3—4,5 р, з 3 перегородками............................
..........................18. Ц іипсіпа — лептосферія ситникова
21 (19). Спори 20—25 X 7 р, з 3 перегородками.........................
..............19, Ц рзеидосІіарогіЬе — лептосферія псевдодіапортова
— Спори 25—28 х 10—12 р, з 3 перегородками............................
.............................20< Ь. кипхеапа — лептосферія Кунце
22 (13). Спори з 3—5 перегородками..............................23
— Перегородок 5—7 або більше ...................................26
23. Спори до 5 р завш...........................................24
— Спори ширші ..................................................25
24 . Спори 20—25 х 4,5—5 р, з 3—5 перегородками.......................
.........................21. Ь. сіоііоіит — лептосферія бочковидна
— Спори 21—26 х 2,5—5 р, з 5 перегородками.............................
..........................22.. Ц пі£гап$ — лептосферія чорніюча
25 (23). На злакових (Сгатіпеае) та рогозових (ТурЬасеае).
Спори 20—24 (28) х 6—9 р, з З (зрідка 5) перегородками ............
................23^ тісгозсоріса — лептосферія мікроскопічна
— На сухих гілках верби (8аІіх). Спори 25—28 X 6—7 р, з 3—5 перего-
родками .....................24« Ь* Ьа££еі — лептосферія Багге
26 (22). Перегородок у спорах 5—7 р................................27
— Спори з 8—10 перегородками, 24—30 х 4—5 р ..........................
............................25< Ь.: $раг$а — лептосферія розсіяна
27. На м'яті (МепїНа). Спори з 6—7 перегородками, 28—ЗО X 4—5 р
.........................26< Ь. тепНіае — лептосферія м’ятова
— На злакових..................................................28
28. Спори 3—4,5 р завш.........................................29
— Спори 5,5—7 р завш...........................................ЗО
29. Спори з 5—6 перегородками, 15—25 X 3,5—4,5 р (15—17 X 3,5—4,5 р)
Г26
....................... Ьг гоиззеїіапа— лептосферія Русселіева
— Спори з 5—7 перегородками, 19—28 X 3—4,5 р .........................
• • ..................28. Ь. сиіпіісоїа—лептосферія соломинкова
ЗО (28). Спори 24—28 X 7 р з 5—6 перегородками .......................
.........................29.; Ц іурВізесіа — лептосферія рогозова
— Спори 28—30 х 5—6,5 р, з 5—6 (7) перегородками......................
.............................ЗО, и Іисіиоза — лептосферія смутна
31 (12). Спори до 40 р завд........................................32
— Спори більші ....................................................41
32. Спори з трьома перегородками, 32—34 х 5 р........................
...............................31« Ь, роїіпі—лептосферія Поліни
— Перегородок у спорах більше .....................................33
33. Спори з 3—5 перегородками, 25—40 х 4,5—5,5 р.....................
..........................32^ Ц 0§ІІУІЄП8І8 — лептосферія Огільві
— Спори з 4—5 перегородками або перегородок більше.................34
34. Перегородок у спорах 4—5 .....................................35
— Перегородок у спорах більше .....................................37
35. Спори з 4 перегородками, 22—36 X 3—6 р...........................
..........................33« Ц тосіезіа — лептосферія помірна
.— Спори з 5 перегородками.........................................36
36. Спори 37—44 X 5—6 р, з 5 перегородками.............................
............................34. гпасиїапз — лептосферія плямиста
— Спори 26—38 X 5—7 р, з 5 перегородками...............................
..........................35. С саезрііоза — лептосферія дернинкова
37 (34). Спори з 6 перегородками, 30—35 X 5,5 р........................
..........................36. Ь. зсоіорЬПа — лептосферія тінелюбна
— Перегородок у спорах більше....................................38
38. Спори з 7 перегородками......................................39
— Перегородок у спорах 6—9.......................................40
39. Спори 30—35 X 3,5—5 р, з 7 перегородками........................
.............................37< Ц а£пііа — лептосферія визнана
— Спори 28—35 X 8—10 р з 7 перегородками............................
..........................38.: Ь. соп8Іті1І8 — лептосферія подібна
40 (38). Спори з 6—8 перегородками, ЗО—40 X 4—5 р....................
..........................39. Ь. £го$$и1агіае — лептосферія агрусова
— Спори з 9 перегородками, 36 х 7 р...................................
.................4О.; Ь. апіЬо$іотоі(іе$ — лептосферія квіткоотворова
41 (31). Спори з 3 перегородками, 42—50 X 8—9 р......................
..........................41. Ц егуп£іі — лептосферія миколайчикова
— Перегородок у спорах більше.................................... • 42
42. Спори з 4—5 перегородками ....................................43
— Перегородок у спорах більше......................................44
43. Спори 41—48 х 4,5 р, з 4—5 перегородками.........................
. . . .42. Ц серЬа1агіае-ига1іеп8І8—лептосферія головачко-уральська
— Спори 46—58 X 7—9 р (46—50 х 7—8 р), з 5 перегородками . . .
.....................43. и ріапінзсніа—лептосферія плескувата
44 (42). Спори з 6 або 7 перегородками.............................45
— Перегородок у спорах більше .....................................46
45. Спори 56—60 х 7—8 р, з 6 перегородками............................
...........44. Ц зо\уегЬуі — лептосферія Совербі.................
— Спори 46—60 х 4—6 р, з 7 перегородками..............................
.................45« Е. аіііагіае — лептосферія кінськочасникова
46. Перегородок у спорах 7—9....................................47
.— Перегородок більше ..........................................48
47. Спрри 40—50 X 6—9 р (44—58 X 7 р), з 7—9 перегородками ....
127
...................46* І* Ііеііпіпіозрога—лептосферія глистоспора
— Спори 44—52 X 4,5—5 р, з 8—9 перегородками..........................
........................ 47. Ь. сіегаза — лептосферія стерта
48 (46). Перегородок у спорах 6—10 або 7—10........................49
— Перегородок V спорах 7—11 або 8—11...............................оі
49 Спори 35—65 х 3,5 р (35—40 X 3,5 р), з 7—10 перегородками . . .
.........................48. Ь. СЇОІІОІОЇСІЄ8 — лептосферія бочечковидна
— Спори значно ширші........................ • > • ..............50
50 Спори 35—50 X 5—7 р (40—50 X 5—6 р), з 6-Ю перегородками
................................ 49. Ь. асиіа — лептосферія гостра
— Спори 40—45 х 7 р, з 7—10 перегородками.............................
................ 50. Ь. са$іа£пеі — лептосферія Кастана
51 (48) Спори 40—50 X 5—6 р, з 7—11 перегородками ....................
.................... 51. Е. сопїогтіз — лептосферія одноманітна
— Спори 42—54 X 5 р; 50—65 X 5 р, з 8—11 перегородками................
52. Ь. тиііізеріаіа — лептосферія багатоперегородчаста
1. ЬеріоярЬаегіа (іитеїогит N і е з з 1 — лептосферія чагарникова.
Псевдотеції поодинокі, 200—300 р у діам., кулясті, чорні, гладенькі, за-
нурені, з виступаючим отвором. Аски 60—70 X 6—7 р, видовжено-булаво-
видні. Спори з трьома перегородками, 17—22 X 3 р, веретеновидні, нерівно-
клітинні, іноді нерівнобокі.
На гілках деревних та на стеблах трав’янистих рослин.
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Примітка. Видами, морфологічно близькими до Ь. (Іитеіогит, можливо ідентич-
ними з ним, є:
а) Ь. сопоісіеа де N о (.— лептосферія конусовидна. Спори 15—20 X 4 р, з трьома
перегородками.
На сухих гілках малини (КиЬиз ісіаеиз).
Закарпаття.
6) Е. Ні5І$рога N і е $$ 1.—лептосферія веретеновидна. Спори 18—22x3—3,5 р,
з трьома перегородками.
На сухих гілках текоми (Тесопіа) та дроку (бепізіа).
Прикарпаття.
в) Ь. ЬшкНеіае Сисеу.— лептосферія будлеева. Псевдотеції 90—100 р, занурені.
Аски 48—50 х 9,5—10 р, еліпсовидні. Спори 16—17 х 3 р, з трьома перегородками.
На сухих гілках будлеї (Ви&ІІе]а).
Південний Крим.
2. Ьеріозрітаегіа Ьеііуп&кіі (XV е а і <і.) XV і п і.— лептосферія Беллін-
ського. Псевдотеції поодинокі, чорні, приплюснуто-кулясті, занурені,з висту-
паючою верхівкою. Аски 64—92 X 8—10 р, булавовидні. Спори з 4 перего-
родками, 19—20 х 2,5—3 р, веретеновидні, зігнуті, нерівноклітинні.
На конвалії (Сотіаііагіа) і купині (Роїудопаіит).
Прикарпаття.
3. ЬеріоБрЬаегіа тісЬоНі (XV е з і а.) $ а с с. (Ь. підгіїісапз) В и Ь. еі
XV г о Ь 1.) — лептосферія Мішоті. Псевдотеції занурені, поодинокі або
групами, 100—150 р у діам., стиглі — вгнуті. Аски 50—55x12—15 р цилінд-
рично-булавовидні. Спори з 2 перегородками, 15—18 х 3,5—4,5 а, овально-
циліндричні, прямі.
,г„ НЧ 7ХИХ лис™ах,та стеблах комишу (Загриз), лепехи (Асогиз), осоки
(Сагех), бородача (Апігоро^оп), ситнику ^ипсиз) тощо.
Прикарпаття, Правобеержне Полісся, Західний Лісостеп.
ИйоврНаегіа гизсі 8 а с с.— лептосферія іглицева. Псевдотеції за-
у5діам’ АЇиИ6ОК‘зоабу .гпрупами>.3 виступаючою верхівкою, 150—200 р
зоїлами СппЛ°о 4° Х ° И’ циліндричні, циліндрично-овальні, 3 парафі-
новидні’. С перегородками, 14-23 X 3,5-4,5 р, видовжено-верете-
128
Рис. 69. Ьеріозркаегіа сопіоНіу-
гіипі—лептосферія коніотирієва:
а — псевдотецій в розрізі; б — аск;
в — спори.
На кладодіях і глиці (Кизсиз).
Правобережне Полісся, Південний Крим.
5. ЕерїозрГіаегіа сопіоІЬугіит (Риск.) 8 а с с.— лептосферія коніо-
тирій (рис. 69). Псевдотеції 200—300 р у діам. Аски 50—100 X 5—7 р., цилін-
дричні, циліндрично-овальні. Спори веретено-
видно-овальні, 10—16 X 3,5—4,5 р., з трьома
перегородками.
На сухих гілках дерев та кущів.
Прикарпаття, Західне та Правобережне
Полісся.
Примітка. Видами, морфологічно близьки-
ми до Ь. сопіоіКугішп і, очевидно, ідентичними з ним, е:
а) Ь. апсер$ $ а с с.— лептосферія обоюдогостра.
Спори 15—16 х 3,5 р, з трьома перегородками.
На сухих гілках смородини (КіЬез).
Правобережне Полісся.
б) Е. Іусіі Р а $ з,— лептосферія' повоева. Спори
12,5 х 5 р, з трьома перегородками.
На сухих гілках повою (Ьусиигі).
Правобережний Лісостеп.
в) Е. уііісоїа (Р а и І г. еі Кой т.) 8 а с с.—
лептосферія виноградова. Спори 16—18x4 р, з трьома
перегородками.
На листках і ягодах винограду (УіІі$).
Правобережний Злаковий Степ.
6. ЬеріозрИаегіа іурЬае (А и е г з \у.)
К а г з і.— лептосферія рогозова. Псевдоте-
ції занурені, кулясті, з виступаючим отво-
ром, 100—150 р. у діам. Аски 50—70 X 9—
12 р., видовжено-веретеновидні. Спори 16—
21 X 4—5,5 р, веретеновидні, прямі або тро-
хи зігнуті, з 3 (4) перегородками.
На сухих стеблах, листках і суцвіттях лілійних (Шіасеае), рогозових
(ТурЬасеае) і злакових (Огашіпеае).
Західне та Правобережне Полісся.
П р и м і т к а. Видом, морфологічно близьким до £. іуріїае, е Е. ігііісі (С а г.)
Раз $.— лептосферія пшеницева. Аски 50 х 15—16 р. Спори 18—19 х 4,2—5,5 р, з трьома
перегородками, веретеновидні, прямі або трохи зігнуті.
На злакових (Сгатіпеае). Правобережний Лісостеп.
7. ЬеріозрЬаегіа рагупіа N і е $ $ 1 — лептосферія малесенька. Псев-
дотеції кулясті, чорні, до 200 р у діам. Аски 56—76 X 10—20 р, широкобу-
лавовидні. Спори 18—22 X 4—7 р, веретеновидно-овальні, з трьома пере-
городками.
На сухих листках півників болотних (/гіз рзеисіоасогиз).
Прикарпаття.
8. ЕеріозрКаегіа геуосапз 5 а с с.— лептосферія подібна. Псевдотеції
До 500 р у діам. Аски 65—75 X 10—12 р. Спори 14—16 х 5—6 р. веретено-
видно-овальні, з трьома перегородками.
На сухих гілках самшиту (Вихи$).
УРСР. У місцях зростання самшиту.
9. Ьер(08рЬаегіа сіергезза Е и с к.— лептосферія придавлена. Псевдоте-
ції чорні, приплюснуто-кулясті, поодинокі або групами. Аски 123 X
X 10 р, циліндричні. Спори 16—20 х 8 р, веретеновидно-овальні, з трьома
перегородками.
На сухих гілках бука (Ра%из) і граба (Сагріпиз).
9 0561
129
Примітка. Видами, близькими до Л. (іергсхха і, очевидно, ідентичними з ним, є:
а) Ь етреігі Рис к.—лептосферія водянкова. Аски 96 х 14 р, Спори 18—20 х 7—8 р.
На сухих гілках водянки чорної (Етреігит пі£гит).
Волинський Лісостеп. ЬеріохрНасгіа етрсігі відрізняється від Ь.гіергема лише світлі-
шими майже безбарвними спорами.
Проте, треба враховувати, що у багатьох видів Ілріозріїаегіа молоді спори теж майже
безбарвні.
б) Ь. НахчсИі С и с е\.—лептосферія Давида. Аски 50—53 х 10—14 р, з парафізої-
дами. Спори 17—19 \ 6—7 Р, з трьома перегородками.
На сухих гілках будлої (Висісіісіа),
Південний Крим.
10. Ьеріохріїаегіа зеріпсоїа Е г.— лептосферія сепинкола. Псевдотеції
чорні, кулясті. Аски 80—112 х 14 р, овальні, майже сидячі. Спори з 3—4
перегородками, 20 X 8 р, веретеновидно-овальні.
На сухих гілках рози (Коза) і малини (КиЬиз).
Правобережне Полісся.
11. Ьер(о$рНаегіа (аигіса Май пі.— лептосферія таврійська. Псевдоте-
ції кулясті, до 300 р у діам. Аски 75—80 х 8 р, майже циліндричні. Спори
з 5—6 перегородками, 16—19 X 5,5 р, видовжено-веретеновидні.
На сухих стеблах головачки (СерКаїагіа).
Південний Крим.
12. ЬеріоБрйаегіа уа^аЬигкіа 8 а с с.— лептосферія блукаюча. Псев-
дотеції до 500 р у діам., чорні, розташовані в корі, вкриті перидермою, роз-
сіяні або групами, з виступаючим отвором. Аски булавовидно-циліндричні,
з численними парафізоїдами. Спори з 1—3 перегородками, 19—25 X 6—7 р,
веретеновидні.
Конідіальна стадія — Сопіоікугіит аа^аЬипЛит 8 а с с.
На сухих гілках дерев та кущів.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Крим-
ський Лісостеп.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до Ь. иа&аЬип(1а і, очевидно, ідентич-
ним з ним, є Ь. оЬезиІа 8 а с с.— лептосферія жирна. Псевдотеції 100—140 р у діам., при-
плюснуто-кулясті, темно-бурі. Аски 45—66 х 20—30 р, булавовидні. Спори 25—28 X 6 р,
з трьома перегородками, веретеновидно-булавовидні. На гілках спіреї (Зрігеае) і клена
Асег) та на трав'янистих рослинах. Прикарпаття.
13. ЬеріозрЬаегіа Іисіїїа 8 а с с.— лептосферія світла. Псевдотеції до
120 р у діам. Аски 60 х 10—11 р, циліндрично-булавовидні. Спори 22 X
х 4,5 р з трьома перегородками.
На сухих гілках груші (Ругиз).
Західний Лісостеп.
14. Ьеріозркаегіа $иНи1іа (И е $ $) N і е $ з 1 — лептосферія підперта.
Псевдотеції приплюснуто-кулясті, чорні, гладенькі, блискучі, розсіяні
або групами. Аски 80—90 х 7—8 р, циліндричні, майже сидячі. Спори
20—26 X 3—3,5 р, з трьома перегородками.
На сухих стеблах перстачу (Меіатругит).
Прикарпаття.
15. Ьер1о$рНаегіа епдіизае (Еиск.) 8 а с с.— лептосферія бобова.
Псевдотеції до 400 р у діам. Аски 70—86 X 7—9 (18) р, циліндрично-була-
вовидні. Спори 26—30 (33) X 4—5 р.
На сухих стеблах бобових (Ьедшпіпозае).
Правобережний Лісостеп.
16. ЬерІоБркаегіа еирКогЬіае N і е з в 1 — лептосферія молочайна. Псев-
дотеції до 200 р у діам., групами під епідермою. Аски 78—115 X 14—17 р,
циліндрично-булавовидні. Спори (15,5)—21—ЗО X (4) 7—8 р, з трьома пе-
регородками і перетяжками.
На сухих стеблах молочаю (ЕирИогЬіа).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до Ь. еирНогЬіае і, очевидно, ідентич-
ним з ним, є Ь. асопііі $ а с с.— лептосферія аконітова. Аски циліндрично-булавовидні.
Спори 25 X 8 р, з трьома перегородками.
На сухих стеблах аконіту (Лсопііит).
Карпати.
17. ЕеріозрВаегіа еизіогпа (Е г.) 8 а с с.— лептосферія рівноотворова.
Псевдотеції до 200 р у діам., чорні, кулясті, з короткою верхівкою з отво-
ром. Аски 46—58 X 11—14 р, еліпсовидно-булавовидні. Спори з 2—3 пе-
регородками, 20—25 X 4—5,5 р, туповеретеновидні.
На сухих стеблах та листі аїри (Аіга), грястиці (Оасіуііз), ячменю (Ног-
(іеит), ожики {Ьигиіа), очерету (РКга£гпіїез), півників (/гіз).
Прикарпаття, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
18. Ееріозрйаегіа ]*ипсіпа (А и е г з ау.) 8 а с с.— лептосферія ситнико-
ва. Псевдотеції до 60 р. Аски 48 X 10—12 р. Спори 24—ЗО X 3—4,5 р з
трьома перегородками.
На ситнику Ципсиз).
Правобережне Полісся.
19. ЕеріозрЬаегіа рзеисіойіарогіке О и сі.— лептосферія псевдодіапор-
това. Псевдотеції 100—160 у діам. Аски 40 X 18 р. Спори з трьома перего-
родками, 20—25 X 7 р.
На ситнику (^ипсиз).
Правобережне Полісся.
20. ЕеріозрЬаегіа кипгеапа ВегІ.— лептосферія Кунце. Псевдотеції
до 200 р у діам. Аски 80—90 X 20—25 р. Спори 25—28 х 10—12 р, з трьома
перегородками.
На сухих листках рогозу (Турка).
Прикарпаття.
21. ЕеріозрЬаегіа сіоііоіит (Р е г з.) С е з. еі сіє N0 1.— лептосферія
бочковидна. Псевдотеції до 400 у діам., чорні, блискучі, скупчені, спо-
чатку занурені, потім прориваються. Аски 100—135 X (6) 8—9 р, цилін-
дричні. Спори 20—25 X 4,5—5 р, з 3—5 перегородками, овально-верете-
новидні, прямі або трохи зігнуті.
Конідіальна стадія — Рігота КегЬагит XV е з 1 сі.
На видах одно- та двосім’ядольних рослин — на сухих гілках дерев і
кущів та сухих стеблах трав’янистих рослин.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний та Лівобереж-
ний Лісостеп, Лівобережний Злаковий Степ.
Примітка. Видами, морфологічно близькими до Ь. (іоііоіигп і, очевидно, ідентич-
ними з ним, є:
а) Ь. аросіпі В о п 4.— лептосферія кендирова. Псевдотеції 120—180 р у діам. Аски
60—65 х 9—11 р. Спори 21—27 х 4—5 р, з 3—5 перегородками.
На сухих стеблах кендирю (Аросупит).
Правобережне Полісся.
6) Ь. сІасІорЬііа 8 с її г о е і.— лептосферія гілколюбна. Псевдотеції до 200 р у діам.
Аски 44—57 (100) х 9—11 р, циліндричні або циліндрично-булавовидні. Спори 20—22 х
X 3,5—4,5 р, туповеретеновидні, з 5 перегородками, прямі або зігнуті.
На гілках смородини (РіЬеа) та агрусу (бгокиїагіа).
Правобережне Полісся.
22. ЕеріозрЬаегіа пі^гапз (О е з іп.) С е з. еі де N о Е— лептосферія
чорніюча. Псевдотеції 200—225 (250) р у діам., кулясті або еліпсовидні,
вкриті епідермою. Аски 70—100 X 9—14 р, циліндрично-булавовидні або
булавовидні. Спори 21—26 X 2,5—5 р, з 3 перегородками, видовжено-вере-
теновидні, прямі або трохи зігнуті, спочатку безбарвні, пізніше жовтуваті.
На сухих стеблах злакових (Сгатіпеае),
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
ц*
131
Приміт к а. Морфологічно близькими до Ь, пі£гапз видами і, очевидно, ідентич-
ними з ними є:
а) Ь.папііі (Р г.) Се$. е( сіє N0 1.— лептосферія мичкова. Псевдотеції до 200 р.
у діам. .Аски 70—112 X 10—13 р. Спори 23—26 X 4—5 р, з 5 перегородками. На сухих
стеблах мички (Маггіиз). Західне та Правобережне Полісся.
б) Ь. їискеїіі N і Є8$ 1—лептосферія Фукеля. Псевдотеції 180—250 р у діам. Аски
75—110 х 8—12 р. Спори 22—29 \ 3,5—6 р, з 5 перегородками. На сухих стеблах і листі
канаркової трави (Рїіаіагіз) та куничника (Саіата^гозііз).
Прикарпаття.
23. Ьеріозріїаегіа тісгозсоріса К а г з і.— (Ь. сиїтогит А и е г з XV.) —
лептосферія мікроскопічна. Псевдотеції до 100 р у діам. Аски 80 X 16 р. Спо-
ри 20—24 (28) X 6—9 р, з 3, зрідка 5 перегородками, видовжено-верете-
новидні, прямі або трохи зігнуті (іноді спори довго лише з трьома перего-
родками).
На злакових (Сгатіпеае) та рогозових (ТурЬасеае).
Правобережне Полісся та Лісостеп.
24. Ьеріозрйаегіа Ьа££еі (А и е г з еі N і е з з 1) 8 а с с.— лептосфе-
рія Багге. Псевдотеції 200—300 р у діам. Аски 70—90 х 16—20 р. Спори
25—28 х 6—7 р з 3—5 перегородками.
На сухих гілках верби (8аІіх).
Прикарпаття.
Примітка. Видом, морфологічно близьким і, очевидно, ідентичним’з £. Ьа£&еі,
€ Ь. ргіп$сЬе££іапа Р е і г.— лептосферія Принсчеггі. Псевдотеції 170—220 р у діам. Аски
80—95 х 12—15 р, булавовидні. Спори з 4—5 перегородками, 22—32 х 6—7 р.
На сухих гілках липи (Тіїіа).
Прикарпаття.
25. ЬерІозрЬаегіа зрагза (Рис 1с) 5 а с с. (Ь. тедіа Сі и с е V.) — леп-
тосферія розсіяна. Псевдотеції до 400 р у діам., кулясті. Аски 72—105 X
X 10 р, булавовидні. Спори з 8—10 перегородками, 24—ЗО X 4—5 р, ви-
довжено-веретеновидні, трохи зігнуті.
На сухих стеблах злакових (Сгатіпеае).
Правобережне Полісся, Гірський Крим.
Примітка. Близьким до Ь. зрагза видом є Ь. КегроігісЬоісІез Мої.— лептосфе-
рія волосиста. Псевдотеції до 500 р у діам. Аски 75—100 X 10 р. Спори 24—35 х 4—5 р,
з 6—9 перегородками, вндовжено-веретеновидні.
На злакових (Сгатіпеае).
Західне Полісся.
26. ЬеріозрНаегіа тепікае Р а и І г. еі Е а т Ь.— лептосферія м’я-
това. Аски 80—100 X 10 р, циліндричні. Спори з 6—7 перегородками, 28—
ЗО р, видовжені.
На сухих стеблах м’яти (МепІЇїа).
Ростоцько-Опільські ліси.
27. Ьеріозріїаегіа гопззеїіапа (П е з т.) С е з. еі де N о і.— лептосфе-
рія Руселієва. Псевдотеції до 250 р у діам., занурені під почорнілою пери-
дермою, з виступаючим отвором. Аски 55—100 X 7—9 р, циліндрично-
булавовидні. Спори з 5—6 перегородками, 15—25 X 3,5—4,5 р, верете-
новидні.
На піхвах тимофієвки (РНІеит).
Правобережне Полісся.
28. Ьеріозркаегіа сиїтісоіа (Р г.) К а г з і.— лептосферія соломинкова.
Псевдотеції до 250 р у діам., кулясті. Аски 70—80 X 12 р, булавовидні,
циліндрично-булавовидні, на коротких ніжках, з нитковидними парафізо-
їдами. Спори з 5—7 перегородками, 19—28 х 3—4,5 р, видовжено-веретено-
видні, іноді нерівнобокі, прямі або трохи зігнуті.
На злакових (Сгатіпеае).
Карпати.
29. ЕеріозрВаегіа іуркізеда Реї г.— лептосферія рогозова. Псевдоте-
ції 125 р, чорні, округлі, округло-конусовидні. Аски 70—80 X 14 р. Спори
з 5—6 перегородками, 24—28 X 7 р, циліндрично-булавовидні.
На сухих суцвіттях рогозу (Турка).
Прикарпаття.
ЗО. ЕеріозрЬаегіа Іисіаоза N і е 8 з 1 — лептосферія смутна. Псевдоте-
ції 150—200 р у діам., чорні, округлі, з коротким сосочком. Аски 100 X
X 12 р, циліндрично-булавовидні. Спори 28—ЗО X 5—6,5р,з 5—6—(7) пере-
городками, веретеновидні, зігнуті.
На сухих стеблах кукурудзи (2еа).
Ростоцько-Опільські ліси.
31. ЕеріозрЬаегіа роїіпі Сисеу.— лептосферія Поліни. Псевдотеції
200—250 р, з випнутою верхівкою. Аски 69—72 х 11—12 р, булавовидні,
сидячі, без парафізоїдів. Спори 32—34 X 5 р, з трьома перегородками.
На сухих гілках будлеї (ВиМІе]а).
Південний Крим.
32. ЕеріозрЬаегіа о^ііуіепзіз В е г к. еі В г.— лептосферія Огільві.
Псевдотеції до 300 р у діам., групами, чорні, м’які, кулясті або приплюс-
нуто кулясті, з короткою сосочковидною верхівкою. Аски 80—120 X 11—15 р,
циліндрично-булавовидні, з нитковидними парафізоїдами. Спори з 3—5 пе-
регородками, 25—35 (40) х 4,5—5,5 р, веретеновидні, прямі або зігнуті.
На складноцвітних (Сошрозііае) і губоцвітних (ЬаЬіаіае).
Закарпаття, Західне та Правобережне Полісся.
33. ЕеріозрЬаегіа тпосіезіа (О е з т.) К а г з і.— лептосферія помірна.
Псевдотеції до 300 р у діам., часом з щетинками на верхівці. Аски 65—200 X
X 8—15 р, булавовидні, звужені до основи. Спори з 4 перегородками, 22—
36 х 3—6 р, веретеновидні, нерівнобокі або трохи зігнуті.
На сухих стеблах зонтичних (ИтЬеПіГегае), складноцвітних (Сотрозі-
іае), губоцвітних (ЬаЬіаіае) та інших родин.
Правобережне Полісся, Крим.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до £. тоіїеаіа, можливо лише його
різновидністю, є Ь. піеззіеапа К а Ь е п И.— лептосферія Нісселя. Псевдотеції до 250 р у
діам. Аски 78—96 X 9 р. Спори 24—28 х 4—6 р, з 4 перегородками.
На гвоздикових (СагуорЬуІІасеае) і бобових (Ье^итіпозае).
Карпати, Правобережне Полісся.
34. ЕеріозрЬаегіа тасиїапз (О е з т.) С е з. еі сіє Мої.— лептосферія
плямиста. Псевдотеції до 150 р у діам., кулясті, з простим отвором на вер-
хівці Аски 150 X 14 р, видовжено-булавовидні. Спори з 5 перегородками,
37—44 X 5—6 р, видовжено-веретеновидні.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Прикарпаття.
35. Ееріозріїаегіа саезрііоза N іеззі — лептосферія дернинкова.
Псевдотеції до 500 р у діам., тісними, часто лінійними групами. Аски 80—
ПО X 10,5—18 р, циліндрично-булавовидні, з парафізоїдами.‘Спори 26—
38 X 5—7 р, з 5 перегородками, видовжено-веретеновидні.
На сухих стеблах складноцвітних (Сопірозііае) та маренових (Кн-
Ьіасеае).
Правобережне Полісся, Західний Лісостеп.
Примітка. Видами, морфологічно близькими до £. саезріїоза І, очевидно, іден-
тичними з ним, є:
а) Ь. ІіНіорЬіІае О и с е V.— лептосферія камнелюбна. Аски 84—121 х 12 р, з пара-
фізоїдамн. Спори 29—36 х 5 р, з 5 перегородками.
На сухих стеблах соболевськії (8оЬоІеи$кіа).
Гірський Крим.
133
б) к. сМі 5 я с с.— лептосферія чистопп. Псевдотеції до 500 р у діам. Аски 80—90 X
\ 12—15 р, циліндричні. Спори 25—ЗО \ 6—8 р, з 5 перегородками.
На корінні чисту (Сізґиз).
Південний Крим.
36. ЬеріохрНаегіа зсоїоріїііа 8 а с с.— лептосферія тінелюбна. Псевдо-
теції 125—170 р у діам., прнпліоснутокулясті, чорні, вкриті епідермою.
Аски 80—18 р. циліндрично-булавовидні. Спори ЗО—35 х 5,5 р, з 6 перего-
родками.
На сухих стеблах жовтецевих (Капипсиїасеае) і ластівневих (Азсіеріа-
сіасеае).
Карпати.
Примітка. Видом, морфологічно близьким і, очевидно, ідентичним з £. зсоІорНИа,
с І. аіісія N і е 8 $ І—лептосферія збільшена. Псевдотеції чорні, вуглисті. Аски 70—
100 \ 13—15 р. Спори 36—75 х 5 р, веретеновидні, напівзігнуті, з 6 перегородками.
На гілках ломиноса (Сіетаїіз).
Прикарпаття, Західне та Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
37. ЬеріозрИаегіа а^пііа (Ое$ш.) Се$. еі сіє N о і.— лептосферія
визнана. Псевдотеції до 300 р у діам., кулясті. Аски 90—125 X 8—10 р,
циліндрично-булавовидні. Спори ЗО—35 х 3,5—5 р, видовжено-веретено-
видні, з 7 перегородками, посередині перешнуровані.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
П рим ітк а. Видом, дуже близьким до І. а^пМа і, безсумнівно, ідентичним з ним, е
к. каїтизіі N і е $ 8 1.— лептосферія Кальмуза. Аски 108 х 8—9 р, циліндрично-веретено-
видні. Спори 36 х 4—4,5 р з 7 перегородками, видовжено-веретеновидні.
На сухих стеблах гвоздик (ОіагМиз) та полину (Агіетізіа).
Правобережне Полісся.
38. ЬеріозрИаегіа соп$ітіІі$ Е 1 1. еі Е V.— лептосферія подібна. Псев-
дотеції до 330 р у діам. Аски 80—100 X 15—20 р, циліндрично-овальні.
Спори 28—35 х 8—10 р, з 7 перегородками, циліндрично-веретеновидні.
На сухих гілках вербових (Заіісасеае).
Правобережне Полісся.
39. ЬеріозрЬаегіа £Г05$н1агіае 6 і г х.— лептосферія агрусова. Псевдо-
теції до 250 р у діам., напівкулясті, занурені в субстрат. Аски 70—75 X
х 10—12 р. Спори з 6—8 перегородками, 30—40 X 4—5 р.
На живих гілках агрусу (йгоззиіагіа).
Правобережне Полісся.
40. ЕеріозрЬаегіа апйю$іотоісіе$ К е Ь т — лептосферія квіткоотворо-
ва. Псевдотеції занурені, кулясті, з округлим отвором. Аски 105 X 15 р,
булавовидні. Спори з 9 перегородками, 36 X 7 р, видовжено-овальні, прямі
або трохи зігнуті.
На сухих гілках аконіту (Асопіїипі).
Карпати.
41. ЬеріозрЬаегіа егуп£іі Н. Е а Ь.— лептосферія миколайчикова.
Псевдотеції до 500 р у діам. Аски 150—180 х 18—21 р, булавовидні. Спори
з трьома перегородками, 42—50 X 8—9 р, циліндрично-булавовидні.
На зонтичних (ПтЬеІІИегае).
Південний Крим.
42. ЬеріозрЬаегіа серНаІагіае-ига1еп$і$ N а и пі. еіВрЬгогга к.—
лептосферія головачко-уральська. Псевдотеції до 300 р у діам., часто по-
одинокі. Аски 74—ПО х 11—15,5 р, веретеновидні. Спори з 4—5 перегород-
ками, 41—48 X 4,5 р, видовжено-веретеновидні.
На сухих стеблах черсакових (Оірзасасеае).
Південний Крим.
43. Ьеріочрііаегіа ріапіизсиїа (Р і е 8 з) С е $. еі (1с N о і. — лептосфе-
рія плоскувата. Псевдотеції до 300 р у діам., кулясті, чорні, вуглисті. Аски
105—135 х 15—20 р, булавовидні. Спори з 5 перегородками, 46—58 X
X 7—9 р, веретеновидні.
На складноцвітних (Сотрозііае) і хрестоцвітних (Сгисііегае).
Прикарпаття.
44. ЬеріозрЬаегіа 8О\¥егЬуі (Рис к.) 5 а с с.— лептосферія Совербі.
Псевдотеції 100—130 Р завд. Аски 70—100 X 16—24 р. Спори з 6 перегород-
ками, 56—60 X 7—8 р, зігнуті.
На сухих стеблах комишу (8сігри$).
Прикарпаття.
45. ЬеріозрЬаегіа аіііагіае (Риск.) ЗсЬгое і.— лептосферія кін-
ськочасникова. Псевдотеції до 500 рудіам., напівкулясті, чорні, тверді, гла-
денькі або м’які, зморшкуваті. Аски 100—
Рис. 70. Ьеріозркаегіа асиіа —
лептосферія гостра. Двостінні
аски із спорами.
120 X 10—14 р, булавовидні. Спори з 7
перегородками, 46—60 X 4—6 р, веретено-
видні.
На хрестоцвітних (СгисИегае).
Правобережне Полісся.
Рис. 71. Ьеріозркаегіа ЛоїіоІоіЛез—
лептосферія бочечковидна:
а — псеодотецій в розрізі: б —аск:
в — спори.
46. ЬеріозрЬаегіа ИеІтіпіЬозрога (С е 8.) сіє N о і.— Лептосферія гли-
стоспора. Псевдотеції до 300 р у діам., напівокруглі, чорні, гладенькі. Ас-
ки 85—126 X 8—17 р, булавовидні, циліндрично-булавовидні. Спори з
7—9 перегородками, 40—58 X 6—9 р, булавовидні.
На складноцвітних (Сотрозіїае) і зонтичних (ІІпіЬеІІіГегае).
Правобережні Полісся та Лісостеп.
47. Ееріо$рЬаегіа Негаза Риск.— лептосферія стерта. Псевдотеції до
330 р у діам., напівкулясті. Аски 96—ПО х 12—14 р, булавовидні. Спори
з 8—9 перегородками, 44—52 X 4,5—5 р, веретеновидні.
На жовтецевих (Капипсиїасеае) і складноцвітних (Сопірозі(ае).
Карпати, Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп.
П р и м і т к а. Морфологічно близьким до Е. сіегаза видом, можливо лише його різ-
новидністю, є Ь. тІПеГоІіі (Риск.) N і є з з І.— лептосферія деревіева. Псевдотеції скуп-
чені. Аски 87—105 х 12 р, булавовидні, сидячі. Спори 42—48 х 4—5 р, з 8—9 перего-
родками. На сухих стеблах деревію (Аскіїїеа).
Карпати.
48. Ьеріозріїаегіа (Іоііоіокіез Аиегз —лептосферія бочечковидна
(рис. 70). Псевдотеції до 250 р у діам., кулясті. Аски 60—115 X 12—18 р.
135
булавовидні. Спори з 7—10 перегородками, 35—65 X 3,5 р, питковидно-
веретеновндні, прямі або трохи зігнуті.
На сухих стеблах складноцвітних (Сотрозііае).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся.
49. Ьеріовріїаегіа аси (а (Мои£.) Кат зі.— лептосферія гостра
(рис. 71). Псевдотеції до 500 р у діам., тісними групами, зрідка поодинокі
або по 2—3. Аски 130—140 X 10—12 р, циліндричні. Спори з 6—10 пере-
городками, 35—50 X 5—7 р, видовжено-веретеновидні.
Конідіальна стадія — РІіогпа асиїа Риск.
На сухих стеблах багатьох трав'янистих рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
50. ЕеріозрИаепа са$іа£пеі (Оиг. еі Мопі.).— лептосферія Кас-
тана. Аски 130 х 18 р. Спори 40—45 X 7 р, з 7—10 перегородками.
На сухих гілках бруслини (Еіюпутиз) та жасміиу (}а$пгіпит).
Правобережне Полісся.
51. ЬеріозрНаегіа сопіоггпіз (Р г.) 8 с її г о е і.— лептосферія однома-
нітна. Псевдотеції до 350 р у діам., блискучі, вуглисті. Аски 90—140 X
х 10—13 р, циліндричні. Спори з 7—11 перегородками, видовжено-гостро-
веретеновидні, 40—50 X 5—6 р.
На сухих стеблах кропивових (Пгіісасеае) і ранникових (Зсгоркиїагі-
асеае).
Правобережне Полісся.
52. ЕерІозрИаегіа тиііізеріаіа і п і.— лептосферія багатоперегород-
часта. Псевдотеції приплюснуто-кулясті, зморшкуваті, до 350 р у діам.
Аски 100—120 х 10—12 р, булавовидно-циліндричні. Спори з 8—11 пере-
городками, 42—54 X 5 р, веретеновидні, з тупими кінцями.
На сухих стеблах чини (Ьаікугиз).
Прикарпаття.
Рід ОрЬіоЬо1и$ К і е з з — офіобол (рис. 72—73)
Псевдотеції поодинокі або групами, часто на плямах, занурені, чорні,
гладенькі, кулясті, приплюснуто-кулясті, кулясто-конусовидні, з сосочко-
видною, короткоциліндричною або кону сови дною виступаючою з субстрату
верхівкою, з округлим отвором, товстостінні, часом напівповерхневі або
майже поверхневі. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-була-
вовидні, з парафізоїдами. Спори трохи забарвлені, нитковидні, зрідка ви-
довжено-тонковеретеновидні, прямі або зігнуті, з численними краплями або
перегородками, часто з однією чи кількома кулясто розширеними клітина-
ми, іноді розпадаються на окремі, клітини.
Конідіальна стадія типів РКота і Аііегпагіа.
Сапрофіти на сухих листках та стеблах трав’янистих рослин, зрідка на
гілках кущів — бузини (8а/пЬиси&), малини (РиЬиз), агрусу (Огомиїагїа),
деякі види — паразити (О. ИегроігісКиз 8 а с с. уражає кореневу шийку
злакових).
В УРСР 15 видів.
Ключ для визначення видів1
1. Спори 1—1,5 р завш..........................
— Спори 2—5 р завш...............................
1 Крім наведених у ключі в УРСР відомо ряд інших видів, які виявилися морфоло-
гічно близькими, очевидно, ідентичними з введеними у ключ; всі вони подані в примітках
після діагнозів останніх.
136
2. Спори до 100—110 р, завд.......................................З
— Спори довші ....................................................4
3. Спори 80—100 X 2,5—3 (5) р, з численними перегородками...........
.............................1. О. Ьапіапае— офіобол бардане
— Спори 100—ПО Х3|і, з 16—18 перегородками .........................
...........................2. О. аНіпіз — офіобол споріднений
4 (2). Паразит — збудник хвороби кореневої шийки злакових (Огатіпеае).
Спори 110—200 X 2—3 р . . 3. О. ЬегроігісЬиз — офіобол волосистий
— Сапрофіти на видах з інших родин ................................5
5. Спори до 3—3,5 р завш..........................................6
— Спори до 4—5 р завш..............................................7
6. Спори 80—140 X 2—3 р ..........................................
........................4. О. егуіЬгозрогиз — офіобол червоноспоровий
— Спори 105—130 X 3—3,5 р.........................................
.............................5. О. Та ласе І і — офіобол пижмовий
7 (5). Спори 100—180 X 2—4 р .....................................
.......................6. О. аситіпаііде — офіобол загострений
— Спори до 5 р завш..............................................8
8. Спори 75—150 X 3—5 р ..........................................
............................7. О. їпііісит — офіобол чагарниковий
— Спори 120—130 X 4—5 р ..........................................
.......................8. О. иіпозрогиз — офіобол довгоспоровий
9 (1). Спори 80—100 X 1—1,5 р.....................................
..............................9. О. уи1§агі$ — офіобол звичайний
— Спори значно довші ...........................................10
10. Спори 120—160 X 1—1,5 р ......................................
....... 10. О. рогрЬуго£огш$ — офіобол пурпуровоплямистий
— Спори 150—217 X 1,5 р ...........................................
........................11. О. загтепіогит — офіобол лозовидний
1. ОрЬіоЬоІиз Ьапіапае (Риск.) 8 а с с. (О. сЬгізапІЬеті С и с е V.,
О. Ьиййіеїае 6 и с е V.) — офіобол бардане. Псевдотеції групами, занурені,
чорні, кулясті, з короткоконусовидною верхівкою, з округлим отвором,
пізніше б.-м. виступають з субстрату. Аски 140—190 X 8—10 р, циліндрич-
но-овальні, з парафізоїдами. Спори 80—100 х 2,5—3 (5) р, нитковидні, з
численними перегородками, прямі або трохи зігнуті.
На сухих стеблах складноцвітних (Согпрозііае) та зонтичних (1/тЬеІ-
Шегае).
Прикарпаття, Лівобережний Лісостеп, Гірський Крим.
2. ОрЬіоЬоІиз аНіпіз Вас с.— офіобол споріднений. Псевдотеції по-
одинокі, занурені, чорні, кулясті, до 200 р у діам., з трохи виступаючою вер-
хівкою і округлим отвором. Аски 120—130 X 10 р. Спори 100—ПО х 3 р,
з 16—18 перегородками, нитковидні.
На сухих стеблах видів з родин губоцвітних (ЬаЬіаіае) та пасльонових
(Зоїап асеае).
Західне Полісся.
Примітка. Морфологічно близьким видом до О. аЩпіз і, безсумнівно, ідентичним
з ним е О. іпсотр(и$ (С а г г. еі сіє N о і.) $ а с с.— офіобол грубий. Псевдотеції до 300 р
у діам., занурені, пізніше б.-м. виступають із субстрату. Аски 115—135 х 9—10 р, цилінд-
рично-овальні. Спори 95—110 х 3 р, нитковидні, з численними перегородками.
На сухих стеблах черсака (Оірзасиз) та сухих гілках агрусу (Єгоззиіагіа).
Правобережне Полісся.
3. ОрЬіоЬоІиз ЬегроігісКи$ 8 а с с.— офіобол волосистий. Псевдотеції
поодинокі або групами, занурені під почорнілою, вкритою темним міцелі-
альним плетивом епідермою, кулясті, до 750 р у діам., з короткоконусо-
137
видною, вкритою щетинками виступаючою верхівкою. Аски 110—200 х
X 7—Юр, циліндрично-овальні. Спори 110—-200 X 2—3р (110—130 X 2 5 р-
135—150 \ 2—2,5 р; 170—190 х 2,5—3 р; 180—200 х 3 р), нитковидні’
з численними краплями, згодом з перегородками. Збудник хвороби корене-
вої шийки злаків.
Конідіальна стадія— Асгепюпіит аІЇегпаіит Ь і п к.
На стеблах злакових ((Згатіпеае).
Правобережне Полісся.
4. ОрЬіоЬоІиз егуНігозрогиз (К і е $ $) Ш і п і. (О. игіісае 8 а с с.) —
офіобол червоноспоровий. Псевдотеції до 500 р у діам., групами, занурені,
з часом б.-м. поверхневі. Аски 85—140 X 8—9 р, циліндрично-овальні, ви-
довжеио-булавовидні, з парафізоїдами. Спори 80—140 X 2—3 р (96—130 X
X 2 р; 120—140 X 3 р; 80—120 X 2—3 р), з численними перегородками,
нитковидні, з 1—2 кулясто розширеними клітинами.
На сухих стеблах кропиви (ОгИсв).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до О. егуІНгозрогиз> є О. огі^апі М і -
1 о V і х.—офіобол материнковий. Псевдотеції до 320 р у діам., поодинокі, грушовидні.
Аски 120—160 х 8—8,5 р, циліндрично-овальні, з парафізоїдами. Спори 120—160 х
X 2,5—3 р, нитковидні, з численними перегородками, з часом розпадаються на окремі клі-
тини.
На сухих стеблах материнки (Огідапит яиі&іге Ь.).
Лівобережний Лісостеп.
5. ОрЬіоЬо1и$ іапасеіі (Риск). Бас с.— офіобол пижмо-
вий. Псевдотеції 250—500 р у діам., групами на плямах, зануре-
ні, пізніше б.-м. виступають із субстрату. Аски 105—160 X 14—
—17 р, циліндрично-овальні. Спори 105—130 X 3—3,5 р з чи-
сленними перегородками, перешнуровані.
На листках складноцвітних (Сотрозіїае).
Карпати.*
6. ОрЬіоЬоіи$ асшпіпаііде (8 о\¥.) О и Ь у — офіобол заго-
стрений (рис. 72). Псевдотеції до 500 р у діам., часто групами,
занурені під почорнілою епідермою, пізніше б.-м. поверхневі,
кулясті, кулясто-конусовидні. Аски 120—200 X 8—12 р, цилін-
дричні, з парафізоїдами. Спори 100—180 х 2,5—4 р, нитковид-
ні, з багатьма перегородками.
На складноцвітних (Сотрозііае).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
• 7. ОрЬіоЬоІиз Ьтгіісшп (К а Ь е п Ь.) 8 а с с.— офіобол ча-
Ри^^$ОрЛ|'гарниковий. Псевдотеції до 500 р у діам., чорні, кулясті, з ви-
аситіпа- ступаючою короткоциліндричною верхівкою, занурені, пізніше
іиз — офіо- б.-м. поверхневі. Аски 85—150 х 9—12 р( 120—150 х 10—12 р;
&>л загс- 140—150 х 10—11р), циліндрично-овальні або видовжено-бу-
лавовидні. Спори 75—150 X 3—5 р; (140—150 X 3,5 р), нитко-
спора, видні, з численними перегородками.
На сухих стеблах видів з родини бобових (Ье^итіпозае).
Прикарпаття.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до О. [гиіісит, є О. гиді$ (К і е з з)
АУ і п і.— офіобол грубий. Псевдотеції до 500 р у діам., чорні, кулясті, з виступаючою вер-
хівкою, пізніше б.-м. поверхневі. Аски 100—160 X 6—10 (120—160 х 6—8 р, 100—110 х
X 8—10 р; 140—150 х 9 р), циліндрично-овальні або видовжено-булавовидні. Спори
100—160 х 2—3,5 р, з численними перегородками, нитковидні, з часом розпадаються на
окремі клітини, іноді ще в асках.
Конідіальна стадія — РІіоіпа гш1і$ $ а с с.
На сухих стеблах видів з родини бобових (Ьс^итіпозае).
Ростоцько-Опільські ліси.
8. ОрИіоЬокіз иіпозропде (Ск е) 8 а с с. (О. Іікюркіїпз Оисе V.) —
офіобол довгоспоровий. Псевдотеції до 400 р, у діам., групами, кулясті,
приплюснутокулясті, з сосочковидною верхівкою, за-
нурені, потім б.-м. поверхневі. Аски 130—150 X
X 11 —12 |і, циліндрично-овальні. Спори 120—130 X
X 4—5 ц, нитковидні, з численними перегородками.
На сухих стеблах видів з родини кропивових (ІДг-
іісасеае) та зрідка губоцвітих (ЬаЬіаіае).
Прикарпаття.
9. ОрЬіоЬоІиа уиІ£агі$ 8 а с с.— офіобол звичай-
ний. Псевдотеції до 250 р. у діам., занурені, з часом
б.-м. виступають із субстрату. Аски 90—120 X 6—8 р,,
циліндрично-овальні. Спори 80—100 X 1—1,5 р,.
На сухих стеблах трав'янистих двосім’ядольних
рослин та на гілках малини (КиЬиз ісіаеиз).
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
10. ОрЬіоЬоІиз рогрИуго£опи8 (Т о (і е) 8 а с с.—
офіобол пурпуровоплямистий (рис. 73). Псевдотеції до
300 р у діам., тісними групами на червонуватих або пур-
пурових плямах, занурені, потім б.-м. поверхневі. Аски
ІЗО—160 X 4,5—7 р, циліндрично-овальні, з численними
парафізоїдами. Спори 120—160 х 1 —1,5 р, нитковидні, з
багатьма краплями, пізніше з численними перегород-
ками.
На сухих стеблах трав’янистих рослин та на су-
хих гілках бузини (ЗатЬисиз). Рис. 73. ОрійоЬоІиз
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп, рогркуго^епиз— офі-
Ростоцько-Опільські ліси. ч оболпурпуровопля-
Примітка. Видом, морфологічно близьким^ до О. рог- * _ ПСевдр7еці’ї в роз-
різі; б — аск;
в — спора.
А б
Примітка. Видом, морфологічно близьким до О. рог-
рНуг охопив, е О. Іепе11іі8 (А и ег$ \у.) $ а с с.— офіобол ніжний,
відомий на відмерлих листках двосім’ядольних трав’янистих рос-
лин. Псевдотеції до 300 ц у діам., поодинокі або групами. Аски 90—
— 140 х 4—5 р, циліндрично-овальні. Спори 140 х 1 р, нитковидні.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся.
11. ОрЬіоЬоІиз заппепіогигп ОоЬгог г.— офіобол лозовидний. Псев-
дотеції поодинокі, до 450 р у діам., кулясто-конусовидні, чорні, занурені,
пізніше б.-м. виступають із субстрату. Аски 150 X 217 X 4,5—5 р, вузько-
циліндрично-овальні. Спори 150—217 х 1,5 р, нитковидні, зігнуті, з чис-
ленними перегородками.
На сухих гілках деяких видів з родини коноплевих (СаппаЬіпасеае).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Рід РугепорЬога Е г.— піренофора (рис. 74)
Псевдотеції групами, рідше поодинокі, занурені під здебільшого почор-
нілим над ним субстратом, кулясті, приплюснуто-кулясті, з сосочковидно
виступаючою верхівкою, з часом напівповерхневі або поверхневі, товсто-
стінні, чорні, вкриті щетинками, іноді лише на верхівці. Аски 8-спорові,
булавовидні, видовжено-булавовидні, циліндричні, з парафізоїдами. Спори
139
темно забарвлені, веретеновидно-булавовидні, веретеновидно-овальні, ви-
довжен о-яйцевидні, з кількома поперечними та поздовжніми перегородками.
Конідіальна стадія типів Нсітіпііюхрогішп, ОепЛгурІииіп, РІюта.
Сапрофіти на відмерлих стеблах , зрідка на листках трав'янистих рос-
лин, іноді на гілках дерев, деякі види — паразити, які в конідіальній стадії
уражають живі рослини.
В УРСР вісім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 20 р завд..............................................2
— Спори більшого розміру ...........................................З
2. Спори 11—17 \ 3,5—5 р, з 5—9 (10) поперечними та 2—4 (5) поздовж-
німи перегородками ... 1. Р. рсгеїузкіі — піренофора Ячевського
— Спори 17 х 9,5 р, з 5 поздовжніми та 1 поперечною перегородками . . .
......................2. Р. сІігузапНіеті — піренофора хризантемова
З (1). Спори до 25 р завд...........................................4
— Спори довші ......................................................5
4 . Спори 23—25 X 12—13 р. з 4 поперечними та 1 поздовжньою перегород-
ками ........................3. Р. ЬпдсІІеіае — піренофора будлеева
— Спори 21—24 х 9—12 р, з 7 поперечними та 1—3 поздовжніми перегород-
ками .................... 4. Р. Ьеіуеїіса — піренофора гельвецька
5 (3). Спори 28—33 X 11—14 р, з 7 поперечними та 2—3 поздовжніми пере-
городками ..................5. Р. реііоіогит — піренофора черешкова
— Спори більшого розміру ...........................................6
6. Спори до 40 р завд............................................. 7
— Спори 43—48 х 17—22 р, з 9—10 поперечними та 3 поздовжніми пере-
городками ........................................................
..................6. Р. тпогосхкоуузкіі — піренофора Морочковського
7. Спори 32—38 х 14—16 р, з 7—9 (11—13 і більше) поперечними та 2—З
поздовжніми перегородками.............................................
7 . Р. сотаїа — піренофора чубата
— Спори ЗО—40 X 11—13 р, з 8—9 поперечними та 1—2 поздовжніми пе-
регородками ..........................
.............................8 . Р. поіагізіі — піренофора Нотарі
1. РугепорЬога ]асге\у$кіі Р і <1 о р 1.— піренофора Ячевського. Псевдо-
теції 120—175 р у діам., кулясто-конусовидні, кулясті, з щетинками у верх-
ній частині, з виступаючою верхівкою. Аски 70—100 X 16—27 р, булаво-
видні. Спори 11—17 х 3,5—5 р, з 5—9 (10) поперечними та 2—4 (5) поздовж-
німи перегородками, веретеновидно-овальні, часто нерівнобокі, прямі або
зігнуті.
На сухих листках пароніхїї (РагопусНіа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
2. РугепорЬога сНгузапіКепіі О и с е V.— піренофора хризантемова.
Псевдотеції 225—300 р у діам., щетинисті, чорні. Аски 17 X 9,5 р, з 5 попе-
речними і 1 поздовжньою перегородками. Молоді спори золотисто-коричне-
ві, зрілі — майже чорні, посередині перешнуровані.
На стеблах маруни щиткової (РугеІЇїгит согутЬозит).
Гірський Крим.
Примі тк а. Морфологічно близькими, безсумнівно ідентичними з Р. сіігузапікепи
видами є: Р. зауісхіі — піренофора Савича; спори 14 х 9,5 р, з 5 поздовжніми і одною по-
перечною перегородками; на соболевськії (8оЬоІеш$Ійа)] Південний Крим; та Р. зезеїі — пі-
ренофора жабрицева; спори 19—21 х 10—12 р, з 4—5 поперечними та 1—2 поздовжніми
перегородками; на жабриці (Зе&еіі); Південним Крим.
3. РугепорЬога Ьиск11е]’ае О и с еу.— піренофора будлеева. Псевдотеції
до 300 р у діам. з шиловидними щетинками у верхній частині. Аски 72—
В4 X 17—19 р, булавовидні, з нечисленними парафізоїдами. Спори 23—25 X
X 12—13 р, з 4 поперечними і 1 поздовжньою перегородками.
На сухих гілках будлеї (Висісіїеіа).
Південний Крим.
4. РугепорЬога Ьеіуеііса (И і е з з 1) Вас с.— піренофора гельвецька.
Псевдотеції до 200 р у діам., групами, занурені, кулясті, з виступаючою
оточеною щетинками верхівкою. Аски
90—120 X 18—21 р, видовжено-булаво-
видні, з парафізоїдами. Спори 21—24 X
х9—12 р, з 7 поперечними та 1—3 по-
здовжніми перегородками, видовжено-
яйцевидні, часто нерівнобокі, червоно-
коричневі.
На сухих гілках трав’янистих рос-
лин.
Рис. 74. РугепорИога тогосгкоюзкії —
піренофора Морочковського:
а. б — псевдотеції при малому та вели-
кому збільшенні; а — аск; г — спори.
5. РугепорЬога реііоіогит (Риск.
8 асс. (Р. Ьегасіеі Ои сеу., Р. риі
Примітка. Близьким, очевидно іден-
тичним з Р. кеіоеііса, видом є Р. сопуоіуіііі Сі и-
с е V.— піренофора березкова на березці (Соп-
ооіооіиз). Спори 24—26 х 12—13 р, з 6—7 по-
перечними та 1—2 поздовжніми перегородками.
)
заііііае би с еу., Р. ігапгзсЬеІіі О и -
с е V.) — піренофора черешкова. Псев-
дотеції до 300 р у діам., групами, за-
нурені, • кулясті, з короткоконусовид;
ною виступаючою верхівкою, вкриті ще-
тинками. Аски 100—120 X 26—ЗО р, ви-
довжено-циліндричні. Спори 28—33 X
X 11—14 р, з 7 поперечними та 2—3
поздовжніми перегородками.
На сухих гілках леспедеци двоколір-
ної (Ьезресіега Ьісоїог).
Прикарпаття.
6. РугепорЬога тпогосгкоіузкіі 6 и с е V.— піренофора Морочковського
(рис. 74). Псевдотеції 250—450 р у діам., кулясті, з 2—4 асками. Навколо
отвору розташовані маленькі ламкі, шиловидні щетинки. Аски 120—190 х
Х36—45 р, широкоциліндричні, з дуже короткою ніжкою. Спори 43—48 X
X 17—22 р, спочатку світло-золотисті, потім темно-бурі, майже чорні, роз-
ташовані в асках в 2—3 ряди, з 9—10 поперечними і трьома поздовжніми пе-
регородками. На 8иіегіїі8 — аски 120—135 X 36—39 р. Спори 33—41 X
X 15—19 р, з 8 поперечними перегородками.
На сухих стеблах і листках осоту (Сігзіит), на волосках залізниці крим-
ської (Зііегіііз іаигіса).
Гірський Крим.
7. РугепорЬога сотаіа (14 і е з з 1) 5 а с с. (Р. ІііЬорЬіІа 6 и с е V.,
Р. рітріпеїіае 6 и сеу., Р. уіііоза 6 и сеу.) — піренофора чубата. Псев-
дотеції до 220 р у діам., поодинокі, занурені, з виступаючою вкритою щетин-
ками верхівкою. Аски ПО—130 X 40 р, булавовидні. Спори 32—38 X 14—
16 р, з 7—9—11—13 (іноді більше) поперечними та 2—3 поздовжніми пере-
городками, чорно-бурі.
141
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Південний Крим.
8. РугепорНога поіагї.чіі 8 а с с. (Р1ео$рога діапіНі де N о і.) — пірено-
фора Нотарі. Псевдотеції розсіяні, занурені, кулясті або приплюснуто-
кулясті, пізніше виступають майже поверхневі, з щетинками у верхній час-
тині. Спори ЗО—40 X 11 —13 р, з 8—9 поперечними та 1—2 поздовжніми пе-
регородками, яйцевидні.
На сухих стеблах гвоздики (Оіапї/іис).
Правобережний Лісостеп.
Рід Ріеозрога К а Ь е п Ь.— плеоспора (рис. 75)
Псевдотеції поодинокі або групами, занурені, чорні, кулясті або приплю-
снуто-кулясті, з сосочковидною або короткоконусовидною, виступаючою
із субстрату, верхівкою, з округлим отвором, товстостінні, з часом напівпо-
верхневі або майже поверхневі. Аски 8-спорові, циліндрично- або видовже-
но-овальні, видовжено-булавовидні, з парафізоїдами. Спори забарвлені —
жовтувато-коричнюваті, коричневі, з кількома поперечними та 1—3 по-
здовжніми перегородками, веретеновидно-або видовжено-овальні, видовже-
но яйцевидні, короткобулавовидні.
Конідіальна стадія таких типів: Ркота, Уегпйсиїагіа, Аііегпагіа, Мас-
гозрогіит, Зрогосіемпіит.
Сапрофіти на сухих стеблах, пагонах, гілках, зрідка на листках трав’я-
нистих і деревних рослин, деякі види — паразити (в конідіальній стадії).
В УРСР 29 видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 20 р завд.............................................2
— Спори більшого розміру .........................................З
2. Спори 15—19 X 5—7 р, з 4—5 поперечними та 1 поздовжньою пере-
городками ...................1. Р. оЬ1оп£аіа— плеоспора видовжена
— Спори 19 X 9,5 р, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перегород-
ками .......................2. Р. (Куті — плеоспора чебрецева
3. Спори до ЗО р завд.............................................4
— Спори до 40—-50 рзавд..........................................14
4. Спори з 3 поперечними та 1—2 поздовжніми перегородками .... 5
— Поперечних перегородок у спорах більше .........................7
5. Спори до 22 р завд.............................................6
— Спори 22—27 х 11 р ... . 3. Р. (аигіса — плеоспора таврійська
6. Спори 19—21 х 9,5—10 р . . . 4. Р. Іо^апі1 — плеоспора логанова
— Спори 17—22 х 8—9 р^ ... 5. Р. саіуезсепз — плеоспора оголена
7 (4). Спори з 3—4 або 3—5 поперечними та 1—2 поздовжніми перегород-
ками ...........................................................8
— Поперечних перегородок в спорах 5, 6, 7, 9, поздовжніх 1—2 ... 9
8. Спори 20—24 х 9—11 р, з 3—4 поперечними та 1—2 поздовжніми пе-
регородками .......................6. Р. Ьеіае — плеоспора бурякова
— Спори 20—26 X 7—8 р, з 3—5 поперечними та 1—2 поздовжніми пере-
городками .....................7. Р. гиіЬепіса — плеоспора руська
9 (7). Спори з 5 поперечними перегородками ..........................10
— Спори з 6, 7, 9 поперечними перегородками..........................12
10 . Спори 22—ЗО х 7—8 р .... 8. Р. 1а&епагіае — плеоспора тиквова
— Спори ширші .......................................................11
1Е Спори 15—21 х 8—10 р . . . 9. Р. упі^агіз — плеоспора звичайна
1 Р. Іо^апі О и се V. ідентична з Р. Ьо&іаесоїа Н еп в. і, очевидно, є синонімом
останнього.
— Спори 18—23 х 10—11 р ... 10. Р. тесііа—плеоспора середня
12 (9). Спори з 6 поперечними перегородками, 26—28 X 10—12 р ....
.........................11. Р. еуопуті — плеоспора бруслинова
— Спори з 6—7 або 7—9 поперечними перегородками...................13
13. Спори з 6—7 поперечними перегородками, 22—27 X 7—9 р.............
............................12. Р. согопаіа — плеоспора увінчана
— Спори з 7—9 поперечними перегородками, 24—ЗО X 8—9 р ..............
................................13. Р. бига — плеоспора тверда
14 (3). Спори з 3 або 3—5 поперечними та 1—2 поздовжніми перегородка-
ми ....................................................... 15
— Перегородок у спорах більше................................ 17
15. Спори з 3 поперечними перегородками, 44—50 х 17—20 р............
........................14. Р. ІгісЬозіота— плеоспора щетинкоотворова
— Спори з 3—5 поперечними перегородками .........................16
16. Спори 35—45 X 20—ЗО р ..........................................
............................15. Р. геїісіпа — плеоспора волосиста
— Спори 40—50 X 14—16 (18) р .......................................
............................16. Р. зсігрісоїа— плеоспора осокова
17 (14). Спори з 6 поперечними та 1—2 поздовжніми перегородками . .18
— Поперечних перегородок у спорах більше............................19
18. Спори ЗО—35 X 12—14 р .............................................
............................17. Р. ^гоззніагіае — плеоспора агрусова
— Спори 35—39 X 10—12 р ...............................................
..........................18. Р. Їгап£и1ае — плеоспора крушинова
19. Спори з 5—7 поперечними перегородками .............................
.................................19. Р. ЬегЬагшп — плеоспора трав'яна
— Поперечних перегородок у спорах 10—11 або 11—13...................20
20. Спори з 10—11 поперечними перегородками, ЗО—33 X 10—13 р . . .
..........................20. Р. гнЬісипсІа — плеоспора червонувата
— Спори з 11—13 поперечними перегородками (у молодих спорах 7—9 пе-
регородок), 32—38 X 14—16 р ......................................
...............................21. Р. сотаіа—плеоспора чубата
1. Ріеозрога оЬІоп^аіа N16 3 8 1.— плеоспора видовжена. Псевдотеції
250 р у діам. Аски 72—90 X 11—14 р, циліндрично-булавовидні. Спори з
4—5 поперечними та 1 поздовжньою перегородками, 15—19 X 5—7 р.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Правобережне Полісся.
2. РІеозрога кіуті С ц с е V.— плеоспора чебрецева. Псевдотеції 200—
250 р у діам. Аски 70—72 X 19—21 р, булавовидні. Спори 19 X 9,5 р,
темно-коричневі, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перегород-
ками.
На чебреці (ТІгупшя).
Гірський Крим.
3. РІеозрога іаигіса N а и пі. еі О о Ь г о г г.— плеоспора таврійська.
Псевдотеції 360 р у діам. Аски 70—97 х 18 р, мішковидні. Спори з трьома
поперечними та однією поздовжньою перегородками, 22—27 х 11 р.
На сухих стеблах жабриці (Зезеїі).
Південний Крим.
4. РІеозрога Іо^апі О и с е V.— плеоспора логанова. Псевдотеції 250—
300 р у діам., бурі, занурені. Аски 75—86 X 16—17 р, булавовидні. Спори
19—21 х 9,5—10 р, з трьома поперечними і однією поздовжньою перегород-
ками, з перетяжками, світло-жовті.
На сухих гілках будлеї (ВиМІе/а).
Південний Крим.
143
5. Ріеозрога саІУЄ8се«і8 Т ц 1. (Р. Ьапіапае N і е я з 1) — плеоспора ого-
лена. Псевдотеції 230—260 р у діам., кулясті, іноді трохи припліоснуті, з
сосочковидною верхівкою. Аски 90—110 \ 12 р, циліндричні. Спори з трьо-
ма поперечними та однією поздовжньою перегородками, 17—22 X 8—9 р.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські лісп, Правобережний Лі-
состеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ.
Примітка. Морфологічно близьким до Р.саІУе.$сеп$ і, очевидно, ідентичним з ним
видомеР.рарауегасеа (сієN о і.)8 а с с. — плеоспора макова. Спори 25 х 7—8р, з трьома
поперечними та однією поздовжньою перегородками.
На маку (Раракег).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
6. Ріеозрога Ьеіае (В е г 1.) N е о д. (Р. (рісеуісгае 6 1 е г е г) —
плеоспора бурякова. Псевдотеції 125—130 ц завш., 125—225 р завв. Аски
циліндричні. Спори з 3—4 поперечними та 1 поздовжньою перегородками,
20—24 х 9-11 р.
Конідіальна стадія — РІюта Ьеіае Р г а п к.
На сухих стеблах лободи (СНепоросііит) і буряка (Веіа).
Правобережні Полісся та Лісостеп, Гірський Крим.
7. Р1ео$рога гиШепіса Р е і г. (Р. сеКідіз 6 и с е V.; ЬеріозрНаегіа ре-
ч гісіушепі О и б.) — плеоспора руська. Псевдотеції 120—250 р у діам. Аски
90—130 (150) х 11—13 р. Спори з 3—5 поперечними та 1 поздовжньою пе-
регородками, 20—26 х 7—8 р.
На сухих стеблах сідача (Еираіогіит), на сухих гілках каркаса (Сеі-
іі$) та жимолості (Ьопісега).
Прикарпаття. Правобережне Полісся, Лівобережний та Донецький
Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Кримський Степ.
8. РІеозрога Іа^епагіае Т Ь й пт.— плеоспора тиквова. Псевдотеції ку-
лясті. Аски 66—90 х 12—15 р, видовжено-циліндричні. Спори з 5 по-
перечними та 1 поздовжньою перегородками, 22—ЗО х 7—8 р.
На сухих стеблах тикви (Ьа§епагіа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
9. Ріеозрога уи1§агІ8 N і е з з 1.— плеоспора звичайна. Псевдотеції
250—500 р у діам. Аски 80—140 X 10—15 р, циліндрично-булавовидні.
Спори з 5 поперечними та 1 поздовжньою перегородками, 15—21 X 8—10 р.
Конідіальна стадія — Аііегпагіа іепиіз N е е 8.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний та
Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний та Злаковий Степ,
Південний Крим.
10. Ріеозрога тебіа N і е з & 1.— плеоспора середня. Псевдотеції 250—
300 р у діам., кулясті або приплюснуті. Аски 80—100 X 15—18 р, видов-
жено-булавовидні. Спори 18—23 х 10—11 р, з 5 поперечними та 1 поздовж-
ньою перегородками.
На сухих стеблах та гілках.
Правобережне Полісся.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до Р. теііа і, можливо, ідентичним з
ним, еР. іпіесіогіа Рис к.— плеоспора недосконала. Спори з 5 поперечними та 1 поздовж-
ньою перегородками, 18—26 х 9—12 р.
Конідіальна стадія — АНегпагіа.
На злакових (Сгашіпеае).
Правобережне Полісся, Лівобережний Злаковий та Злаково-Лучний Степ.
11. Ріеозрога еуопуші Риск.— плеоспора бруслинова. Псевдотеції
кулясті. Аски 120—125 X 26 р. Спори з 6 поперечними та 1—2 поздовжніми
перегородками, 26—32 X 10—14 р.
144
На сухих гілках бруслини (Есопутиз) та пароніхії (РагопусНіа).
Ростоцько-Опільські ліси.
Гір пм іт к а. Видами, морфологічно близькими до Р. еоопуті, можливо, ідентич-
ними з ними, є:
а) Р. $угіп£ае Г- її с к.— плеоспора бузкова. Спори ЗО х 14 р, з 6 поперечними та
1 поздовжньою перегородками.
Конідіальна стадія — РІюта зугіп^ае Риск.
На бузку (Зугіп^а).
Ростоцько-Опільські ліси.
б) Р. рагопусИіае С к с .— плеоспора пароніхіева. Спори ЗО х 10 а.
На пароніхії (РагопусНіа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
в) Р. ЬисІсІІеісоІа С и с е V.— плеоспора будлеєва. Спори 26 х 12 и, з 6—7 попереч-
ними та 1 поздовжньою перегородками.
На будлеї (ВіШІе/а).
Південний Крим.
12. РІеозрога согопаіа N і е з з 1. (Р. сеИігіісоїа С и с е V.) — плео-
спора увінчана. Псевдотеції до 300 р У діам. Аски 60—-100 X 13—18 р,
булавовидні. Спори з 6—7 поперечними та 1 поздовжньою перегородками,
22—27 X 7—9 р, іноді нерівнобокі або трохи зігнуті, коричнюваті.
На сухих стеблах та гілках.
Правобережне Полісся та Кримський Степ.
Примітка. Видами, близькими, очевидно, ідентичними з Р. согопаіа, е:
а) Р. ре^апісоїа С и се у.— плеоспора гармалова. Аски 72—84 х 10—15 р. Спори
24—26 х 7—8 р, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перегородками.
На гармалі (Ре§апит).
Кримський Степ.
б) Р. ЬискІІеіае С и се у.— плеоспора будлеї. Аски 96 х 12 р, майже циліндричні, на
короткій ніжці. Спори 24—26 X 9,5 р, з 5—6 поперечними та 1 поздовжньою перегород-
ками.
На будлеї (ВіМІеіа).
Південний Крим.
13. Ріеозрога дига N і е з з 1.— плеоспора тверда. Псевдотеції 400—
500 р, у діам. Аски 120—150 X 15—26 р, видовжено-булавовидні. Спори з
7—9 поперечними та 1—2 поздовжніми перегородками, 24—30 х 8—9 р.
На сухих стеблах.
Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
14. Ріеозрога 1гісЬо$іота Еис к.— плеоспора щетинкоотворова. Псев-
дотеції 500 р у діам., кулясті, з конічним хоботком. Аски 200—250 X 45—
52 р,, еліпсовидно-булавовидні. Спори з трьома поперечними та однією по-
здовжньою перегородками, 44—50 X 17—20 р.
На сухих стеблах злакових (Сгатіпеае).
Правобережне та Лівобережне Полісся.
15. РІеозрога геїісіпа (Еис к.) XV і п і.— плеоспора волосиста. Псев-
дотеції яйцевидні або грушовидні. Аски 130—200 X 25—35 р, циліндричні
або слабобулавовидні. Спори 35—45 X 20—ЗО р.
Конідіальна стадія — Vегтісиїагіа геїісіпа Риск.
На сухих стеблах злакових (Сгатіпеае).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
16. Р1ео$рога зсігрісоїа (ОС.) К з г $ і.— плеоспора осокова. Аски
130—195 X 42—53 р, широкоциліндричні або частково еліпсовидні. Спо-
ри 40—50 X 14—16 (18) р.
Конідіальна стадія — Зрогосіезтіит зсігрісоїшп Риск.
На сухих стеблах осокових (Сурегасеае).
Прикарпаття.
17. Р1ео$рога £го$$иІагіае N і е $ $ 1 — плеоспора агрусова. Аски 128—
158 X 26—30 р, циліндричні. Спори з 6 поперечними та 2 поздовжніми пе-
регородками.
10 0561
145
На сухих гілках агрусу {(ігохшіагіа).
Правобережне Полісся. Ростоцько-Опільські лісп. Кримський Лісо-
степ.
18. РІеохрога Ггаприіяе Рис к.-- плеоспора крушинова. Лски 120—
124 х 24—25 р, циліндричні. Спори з 6 поперечними та 1 поздовжньою пе-
регородками. 35—39 \ 10—12 ц.
На сухих гілках крушини (Ш»),
Ростоцько-Ов ільськ і л існ.
Примітка. Видом, близьким до Л (гап^иіпс, можливо, лише його різновидністю,
ч Р. оНмсійат А не г $ \х,— плеосіюрд округла. Спори з 4—6 поперечними із І поздовж-
ньою перегородками, 26- -36 \ 10 - ІЗ ц. На сухих гілках барбарису (ВегЬегі$). Прикар-
паття, правобережне Полісся,
19. Р1ео$рога НегЬагит Р е г 8. (Р. уі№ С а Н., Р. а$рага$І І? а Ь е п її.;
Р. мтагае 1-и с к.) — плеоспора трав’яна (рис. 75). Псевдотеції 200—
500 р у діам. Аски 90—170 X 24—40 р.
Спори з 5—7 поперечними та 1—3 поз-
довжніми перегородками, (24)27—33(40) х
х 12-16 (18) |і.
Ряс. 75. Ріемрма ПегЬагшп — плео-
спора трав’яна:
а — псс-вдотецЦ в розрізі; б — аск; в —
спора
Конідіальна стадія — Масгозрогіипі
соттипе К а Ь е п її.
На сухих гілках та стеблах.
Закарпаття, Прикарпаття, Право-
бережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Правобережний Лісостеп, Лівобе-
режний Злаково-Лучний Степ, Правобе-
режний та Лівобережний Злаковий Степ,
Південний Крим.
20. РІеозрога піЬісипда N іеззі.—
плеоспора червонувата. Псевдотеції 350 р.
у діам. Аски 140—160 X 18—22 р, була-
вовидні. Спори з 10—11 поперечними та
2—3 поздовжніми перегородками, ЗО—33 х 10—13 р.
На сухих гілках бузини (ЗатЬисиз).
Ростоцько-Опільські ліси.
21. Ріеозрога сопіаіа А ц е г £ \\\ еі N і е $ з І.— плеоспора чубата.
Псевдотеції 180—220 р у діам. Аски ПО—130 х 40 р, широкобулавовидні.
Спори спочатку з 7—9, потім з 11—13 (і більше) поперечними та 2—3 по-
здовжніми перегородками, 32—38 х 14—16 р.
На сухих стеблах еону (РиІзаШІа).
Правобережне Полісся.
РОДИНА ЕЮТНІОДАСЕАЕ — ДОТ1ОРОВ11
Плодове тіло — подушковидна строма, занурена в субстрат, з якого
виступає верхньою частиною, чорна, псевдопаренхіматичної будови, все-
редині світло забарвлена, з периферичним коровидним темним шаром. Стро-
ми поодинокі або скупчені тісними групами 1—3 мм у діам. Локулі, в кож-
ній з яких утворюється один аск, розміщені в плодущій частині строми
в один ряд. Тонкі прошарки тканини строми між локулями — парафізої-
ди — з часом зникають. Аски видовжено-овальні, циліндрично-овальні,
бітунікатні. Спори безбарвні або жовтуваті, одноклітинні або з перегород-
1 У зв'язку з недостатнім вивченням видів родини ОоіЬіогасеае (рід Ооіїйога) до
недавнього часу вважали належним до родини РЬасісііасеае.
камн. При достиганні строми розриваються у верхній частині лопатями або
щілиною, аски звільняються і спори виходять.
Конідіальна стадія — типів Місгорега та ЗрНаегопета.
Сапрофіти па гілках дерев та кущів. Деякі види — паразити пригніче-
них дерев (РоІКіога зрНаегоі(ІЄ8, О. гНатпі).
Рід ВоІНІога Р г.— дотіора (рис. 76)
Строма чорна, щільна, спочатку занурена в субстрат, згодом виступає
з нього верхньою частиною, при достиганні розривається щілиною або не-
правильними лопатями і зовні нагадує апотеній. Строми скупчені тісними
групами до 2,5 мм у діам. Аски булавовидні, з парафізоїдами, що згодом
Рис. 76. ОоШога зогЬі — дотіора горобинова. Строма в
розрізі.
зникають. Спори безбарвні, іноді згодом жовтуваті, видовжено-булавовид-
ні, видовжено-яйцевидні, з кількома поперечними та поздовжніми перего-
родками, іноді з перетяжкою.
Конідіальна стадія типу ЗрНаегопета.
Сапрофіти на гілках.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 15 X 7 р, з 3—5 поперечними і 1—2 поздовжніми перегородками,
з перетяжкою посередині ... 1. В. гИатпі — дотіора крушинова
— Спори більшого розміру ...........................................2
2. Спори 25—35 X 6-—8 р, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перего-
родками .........................2. В. зогЬі — дотіора горобинова
— Спори іншого розміру .............................................З
3. Спори 18—21 х 3 р, з 5 поперечними та 1 поздовжньою перегородка-
ми або 21—27 X 8—10 р, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перего-
родками ...........................3. В. $ркаегоібе5 — дотіора сферична
— Спори 20,7—23 X 4,5—5 р, з 4—5 поперечними та 1 поздовжньою пе-
регородками ......................4. В. агаїеае — дотіора азалієва
1. ВоіИіога гкатпі Риск.— дотіора крушинова. Строми поодинокі
\ . або великими групами, занурені в субстрат, згодом прориваються верхньою
' частиною, чорні, щільні, кулясті, 0,3—0,4 мм, стиглі розриваються щіли-
ною. Аски 112 х 12 р, циліндрично-овальні, сидячі, трохи зігнуті. 8-спо-
рові. Спори 15 х 7 р, веретеновидні, на кінцях пригострені, безбарвні, з
З—5 поперечними і 1—2 поздовжніми перегородками, з перетяжкою посе-
редині.
Конідіальна стадія — Зркаегопегпа гкапіпі 5 а с с.
ю*
147
На всихаючих та сухих гілках крушини ламкої (Ггап^иіа аіпиз). За
літературними даними, ОоІЇіїога г/шш/п спричиняє всихання гілок крушини.
2. ПоНііога 50гЬі (XV а Ь 1.) Е и с к. (О. ругепоріїога Г г.) — дотіора
горобинова (рис. 76). Строми занурені, згодом прориваються, кулясті, 1,5—
2 мм, чорні, щільні, стиглі розриваються лопатями. Аски 80—100 х 18—
20 р, булавовидні. 8-спорові. Спори 25—35 х 6—8 р, видовжено-булаво-
видні або веретеновидні, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою перегород-
ками. з перетяжкою посередині.
Конідіальна стадія — Місгорега [искеїи 8 а с с.
На сухих гілках горобини звичайної (8огЬи$ аисирагіа).
Ростоцько-Опільські ліси.
3. ОоНііога $рІіаегоі<іе5 (Р е г$.) Е г.— дотіора сферична. Строми зану-
рені, потім прориваються, кулясті, чорні, приплюснуто-кулясті, 0,5—2,5 мм
завд., до 1 мм завш., стиглі розриваються лопатями. Аски видовжено-була-
вовидні, 100—130 х 18—20 р, 8-спорові. Спори видовжено-булавовидні,
18—21 X Зр, 21—27 х 8—10 р, з 5—7 поперечними та 1 поздовжньою пе-
регородками, з перетяжкою, спочатку’ безбарвні, згодом жовтуваті.
Конідіальна стадія — 8рНаегопета (искеїіапит 5 а с с.
На всихаючих та сухих гілках видів тополі (Рориіиз). Заданими деяких
дослідників. ОоІЇйога $ркаегоісІе$ спричиняє всихання гілок осики та тополі
пірамідальної.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
4. Оойїіога агаїеае 2 е г.— дотіора азалієва. Строми занурені, потім
прориваються, приплюснуто-кулясті або неправильно-видовжено-овальні,
до 1,5 мм завд., чорні, щільні, стиглі розриваються щілиною. Аски 55—70 X
х 10—11 р, булавовидні, 8-спорові. Спори 20,7—23 X 4,5—5 р, з 4—5
поперечними та 1 поздовжньою перегородками, з перетяжкою, яка поділяє
спору на дві нерівні частини.
На сухих гілках рододендрона жовтого — РНойосіепйгоп Іиіеит (Агаїеа
ропйса).
Західне Полісся.
РОДИНА ООТНЮЕАСЕАЕ — ДОТИДЕЄВІ
Строма чорна, занурена в субстрат, з якого виступає верхньою части-
ною, згодом іноді цілком поверхнева; округла, видовжено-еліпсовидна,
еліпсовидна, кутаста, псевдопаренхіматичної будови, всередині світло за-
барвлена, з периферичним коровидним темно забарвленим шаром клітин.
У стромі утворюються відокремлені, позбавлені стінок вмістища — псевдоте-
ції з локулями, в кожній з яких розвивається один аск. Отвори псевдоте-
ціїв іноді виступають на поверхні строми. Аски 8-спорові. Спори одноклітин-
ні або з перегородками, безбарвні або забарвлені, веретеновидні, булавовид-
ні, яйцевидні, видовжено-еліпсовидні, циліндричні, іноді з придатками на
кінцях.
Конідіальні стадії таких типів: Риііиіагіа, КаЬепНогзііа, РосІо$рогішп,
Рі§£оіїа, РІасозрКаегіа.
Сапрофіти та паразити на листках, стеблах і гілках вищих рослин.
Ключ для визначення родів
1. Локулі з асками розташовані у псевдотеціях екваторіальним кіль-
цем .................................................................2
— Локулі з асками розташовані на дні псевдотеціїв........................З
2. Спори одноклітинні........................ВіасЬога — діахора (стор. 149)
І ЛЯ
— Спори з 1, рідше з 2 перегородками і з нитковидними придатками . . .
...........................ВірІосВогіпа — диплохорина (стор. 149)
З (1). Строма опукла, виступає, прориваючи субстрат, іноді майже поверх-
нева, переважно на гілках ..............................................4
— Строма зростається з епідермою або трохи проривається і виступає.
На листках і стеблах ..............................................5
4 . Спори безбарвні або трохи зеленуваті ..............................
................................ РІоуугі^Ріііа — пловрайтія (стор. 149)
— Спори забарвлені .............бойїісіеа — дотидея (стор. 150)
5 (3). Строма округла (дисковидна) або неправильно-округла. Паразити
на листках дерев і трав’янистих рослин...............................
......................................ВоіЬісіеІІа— дотидела (стор. 151)
— Строма лінійно- або веретеновидно-видовжена. Сапрофіти на відмираю-
чих стеблах хвощів та на піхвах злаків....................................
.......................................ЗсіггЬіа — сцирія (стор. 153)
Рід ВірІосКогіпа С и і п е г — диплохорина
Строма конусовидна, темно-бура, занурена основою, з багатьма псев-
дотеціями, в яких екваторіальним кільцем розміщуються локулі з асками.
Аски веретеновидні, сидячі, без парафізоїдів. Спори з 1— 2 поперечними пе-
регородками і з нитковидними придатками на кінцях.
Монотипний рід.
ВірІосКогіпа паитоуіі Сиіпег — диплохорина Наумова. Строма
0,5—2 мм у діам. Псевдотеції еліпсовидні, 225—350 р у діам., 135 р завв.
Аски 83—90 X 9—10,5 р. Спори веретеновидні, жовтувато-оливкові, прямі
або зігнуті, з 1 або 2 поперечними перегородками, і з нитчастими придатка-
ми, 6—15 р завд.
На черешках листків пальми хамеропса низького (Скатаегорз кипйііз).
Рід ОіасЬога М її 1 1.— діахора
Строми округлі, чорні. Псевдотеції еліпсовидні. Аски розташовані еква-
торіальним кільцем у псевдотеції. Спори одноклітинні, безбарвні.
Конідіальна стадія типу Ріасозркаегіа.
Паразити.
Монотипний рід.
Віасіїога опоЬгусЬісІіз (О С.) Л М й 1 1.— діахора еспарцетова. Стро-
ми широко розпростерті, охоплюють більшу частину поверхні листової
пластинки. Псевдотеції 337 X 270 р, еліпсовидні. Аски 76—97 х 6,5—10 р,
майже циліндричні. Спори 12—16 X 6,5—8 р.
Конідіальна стадія типу Ріасозркаегіа.
На еспарцеті (ОпоЬгусІїіз).
Рід Р1о\угі£Міа 8 а с с.— пловрайтія (рис. 77)
Строма виступає з субстрату, подушковидна, бородавковидиа, чорна,
горбкувата, всередині світліша, з кількома кулястими або майже кулястими
псевдотеціями, в яких утворюються локулі з асками. Аски видовжено-
циліндричні, видовжено-'булавовидні, видовжено-веретеновидні. Спори ви-
довжено-булавовидні або видовжено-веретеновидні, нерівнодвоклітинні,
з перетяжкою, безбарвні або зеленуваті.
Конідіальна стадія таких типів: КаЬепкогзііа, Росіозрогіит.
На сухих стеблах та гілках.
В УРСР три види.
149
Ключ для визначення видів і
1. Спори 12 X 6 ц .... 1. Р. уіг§иИогит — пловрайтія чагарникова
— Спори більшого розміру' ..................................... 2
2. Спори 19—20 X 7—9 р'або 24—28 X 6—8 р X .
.......................... 2. Р. ЬіррорЬаеоз — пловрайтія обліпихова
— Спори 16—22 х 4—6 р . ;
......................... 3. Р. гіЬезіа — пловрайтія смородинова
1. РІо\угі§1іііа УІг^иИогит (Р г.) $ а с с. (Оо№і^еа уіг^иИогит (р г.)
Рис !<).— пловрайтія чагарникова. Строми виступають з розірваної пери-
дерми, видовжені, зовні й всередині чорні. Псевдотеції в нижній частині
Рис. 77. РІоя)гі£Міа гіЬезіа — плов-
райтія смородинова:
а — строма в розрізі; б — аск; в—спори.
строми. Аски 45—66 X 12 р, сидячі, видовжено-веретеновидні. Спори 12 х
X 6 [і, яйцевидно-булавовидні безбарвні або зеленуваті.
На гілках берези (Веіиіа).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. РІомггізЬііа Ьірроріїаеоз (Р а з з.) 8 а с с. (БоіЬісІеа Ьірроріїаеоз
(Р а з з.) Рис к.)— пловрайтія обліпихова. Строми дисковидні, округлі,
плоскі або трохи заглиблені, гладенькі, чорні, не блискучі. Аски 87—94 X
X 14—18 |і, видовжено-циліндричні, звужені в ніжку, 8-спорові. Спори
19—20 х 7—9 |і або 24—28 X 6—8 її, дворядні, видовжено-булавовидні,
нерівнобокі, на кінцях закруглені, безбарвні.
На сухих гілках обліпихи крушиновидної (НіррорКае гНапіпоісІез).
> Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
./ 3. РІомі^Иііа гіЬезіа (Р е г з.) 8 а с с. (ВоіЬісІеа гіЬезіа (Р е г з.)
XV і п і.)— пловрайтія смородинова (рис. 77). Строми поодинокі або тісними
групами, прориваються з-під перидерми, округлі, еліпсовидні або не-
правильно-округлі, здебільшого плоскі, іноді подушковидні, горбкуваті,
часто з поздовжньою борозенкою, зовні й всередині чорні. Псевдотеції роз-
міщені густо, кулясті, іноді їх отвори виступають на поверхні строми. Аски
78—100 х 10—14 |і, видовжено-циліндричні, з ніжкою, 8-спорові. Спори
16—22 X 4—6 |і, видовжено-веретеновидні, іноді трохи зігнуті, безбарвні
або зеленуваті, нерівнодвоклітинні, перешнуровані.
Конідіальні стадії — РаЬепІгогзІіа гіЬезіі С к е еі М а з з. та Росіо-
зрогішп гіЬіз Риск.
На гілках видів смородини (КіЬез).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережні Полісся та Лі-
состеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Примітка. Видами, морфологічно близькими до Ріоюгідіїїіа гіЬезіа і, можливо,
ідентичними з останнім, е:
а) Р. ЬегЬегігііб (V/ а її 1 е п Ь.) 8 а с с. (ОоіЬідеа ЬегЬегідіз (XV а Ь І е п Ь.) V/ і п і.) —
пловрайтія барбарисова. Строми виступаючі, оточені лопатями перидерми, округло- або
.150
видовжено-подушковидиі, до 5 млі завд., часто в центрі трохи вдавлені, чорні. Псевдотеції
240—260 р у діам., з отворами, виступаючими на поверхні строми. Аски 70—80 х Ю—12 ц,
майже циліндричні, 8-спорові. Спори 15—22 х 4,5—6 р, видовжено-булавовидні, частотро-
хи нерівнобокі, безбарвні. На сухих гілках барбарису (ВегЬегіз).
б) Р. піегегеі (Е г.) 8 а с с. (ОоНікІеа тпе/егеі (Р г.) 8 а с с.)— пловрайтія вовчеягодо-
ва. Строми численні, виступають, округлі, здебільшого плоско-подушковидні, зморщено-
горбкуваті. Псевдотеції численні, 100—120 р у діам., кулясто-грушовидні. Аски 60—80 х
X 10—12 р, циліндрично-булавовидні, звужені в ніжку, 8-спорові. Спори 17—20 х 4—5р,
вузькобулавовидмі, на кінцях потоншені і закруглені, безбарвні, перешнуровані. На вов-
чих ягодах звичайних (Опр/іпе тегегеит).
в) Р. іпзсиїріа 8 а с с. (ВоіЬідеа іпзсиїріа V/ а 1 1 г.) — пловрайтія врізана. Строми
часто розташовані рядами в поздовжніх жолобках стебла, трохи виступають, переважно
видовжено-еліпсовидні, чорні. Аски 60—90 х 12—13 р, на ніжці. Спори 18—20 х 4,5 р,
веретеновидні, часто зігнуті, на кінцях трохи закруглені, безбарвні, трохи перешнуровані.
На стеблах атрагени альпійської (А ігадепе аїріпа) та ломиноса лозяного (Сіетпаііз иііаІЬа).
Рід ВоіЬісІеа Р г.— дотидея (рис. 78)
Строма виступає із субстрату, опукла, плоско-опу-
кла, подушковидна, бородавковидна, іноді трохи вдав-
лена, чорна, темно-бура, з горбкуватою або зморшкуватою
поверхнею, всередині світліша, з кулясто-еліпсовидними
або кулястими псевдотеціями, в яких утворюються ло-
кулі з асками. Аски видовжено-булавовидні або майже
циліндричні. Спори видовжено-яйцевидні, видовжено-бу-
лавовидні, нерівнодвоклітинні, забарвлені.
Конідіальна стадія типу Риііиіагіа (Оетаіїит).
Паразити на гілках, зрідка на листках пригнічених
рослин.
В УРСР один вид.
ВоіЬібеа затЬисі (Р е г $.) Р г.— дотидея бузи-
а
нова (рис. 78). Строми виступаючі, плоско-подушковидні, Рис. 78. йоімлеа
чорні, спочатку гладенькі, пізніше усіяні виступаючими затЬисі — дотидея
отворами псевдотеціїв, згодом вдавлені і зморшкуваті. бузинова:
Аски 78—96 X 14—16 р, видовжено-циліндричні, звужені а6
в трохи зігнуту ніжку. Спори 19—21 X 8—9 р, косо-
однорядні або в 1,5 ряда, видовжено-булавовидні, нерівнодвоклітинні,
оливково-коричневі.
На сухих гілках бузини (ЗатЬисиз), шовковиці (Могиз), крушини лам-
кої (Ргап§иІа аіпиз) та інших листяних порід.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп, Право-
бережний Лісостеп.
Примітка. На гілках та черешках самшита вічнозеленого (Вихиз зетрегиігепз)
відома ВоіЬідса риссіпіоісіеь (О С.) Г г.— дотидея пукциніешідна. Спори 19—20 х 8 р-
О. риссіпіоісіез — вид, дуже близький до О. загпЬисі і, очевидно, ідентичний з останнім,
може трапитися в місцях культивування самшиту, особливо в Криму.
Рід Воіііісіеііа 8 р е £.— дотидела (рис. 79)
Строми округлі, дисковидні або неправильно-округлі, розпростерті,
трохи опуклі, іноді плоскі, з шершавою поверхнею, субепідермальні (зро-
стаються з епідермісом), іноді прориваються і трохи виступають над суб-
стратом. Псевдотеції кулясті, отвори їх виступають на поверхню строми.
Аски мішковидні, яйцевидні. Спори видовжено-яйцевидні, безбарвні або
зеленуваті, з однією перегородкою.
Конідіальна стадія типів Рі££оііа та Ріасохрішегіа.
В конідіальній стадії паразити на листках і стеблах, аскова стадія роз-
вивається на відмерлих рослинах.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 5—6 X 3 р . . . . 1. О. ЖогасеІІа— дотидела щитовидна
— Спори більшого розміру.......................................2
2. Спори 10—12,5 X 4,5 р1 . . . . 2. О. иіті—дотидела в’язова
— Спори 10—14 х 5 р1............3. В. Ьеіиііпа — дотидела березова
1. ОоіЬіИеІІа ІЬогасеІІа (К о з і г.) 8 ас с.— дотидела щитовидна.
Строми розсіяні або групами, іноді зливаються, округлі, видовжені (на
стеблах переважно видовжені), плоско-опуклі, смолисто-чорні, зморшку-
Рис. 79. РоіНісіеІІа Ьеіиііпа —- дотидела березова:
д__(5 _ строми при малому та великому збільшенні; в — строма в роз
різі; г — аски; д — спора.
ваті. Псевдотеції кулясті, з отворами, виступаючими на поверхні строми.
Аски 20—25 х 10—12 ц, яйцевидні, на дуже короткій ніжці. Спори 5—6 X
X 3 р, зеленуваті, яйцевидні, спочатку з двома краплями, згодом з перего-
родкою, нерівноклітинні.
Конідіальна стадія — РІасозрИаегіа зесіі 5 а с с.
На листках і стеблах заячої капусти звичайної (ЗеЛшп іеІерНішгі) та
заячої капусти великої (5. тахітит).
Правобережні Полісся та Лісостеп.
2. ОоіЬідеІ 1а иіті (О и V.) V/ і п і. (8у$ігетта иіті Т Ь е і з з. еі
8 у (1.)—дотидела в’язова. Строми численні, розсіяні або групами, часто
зливаються, опуклі до півкулястих, округлі або неправильно-округлі, ку-
тасті, зернисто-бородавчасті, спочатку сірі, занурені, пізніше проривають-
ся, чорні. Псевдотеції кулясті, їх отвори виступають на поверхні строми.
Аски 60—70 X 8—9 р, циліндричні, на короткій і товстій ніжці. Спори 10—
12,5 х 4,5 р, видовжено-яйцевидні, на кінцях закруглені, зеленуваті, з
перегородкою, нерівноклітинні.
Конідіальна стадія — Рі§§оііа азігойїеа В е г к. еі В г.
На верхній стороні опалих листків в’яза (ІЛти$).
Правобережне Полісся, Західний та Правобережний. Лісостеп.
3. ОоіЬісіеІІа Ьеіиііпа (Е г.) (РНуПасИога Ьеіиііпа (Р г.) Е и с к.) —
дотидела березова (рис. 79). Строми численні, розсіяні або групами, часто
зливаються, іноді вкривають значну частину верхньої поверхні листків;
округлі або кутасті, приплюснуто-опуклі, горбкуваті, блискучі, чорні зов-
ні й всередині. Псевдотеції кулясті, густо скупчені, з отворами, які висту-
пають на поверхні строми. Аски 38—70 X 10—12,5 ц, циліндричні або тро-
хи розширюються до основи, сидячі, 8-спорові. Спори 10—14 х 5 ц, еліп-
1 РоіМАеИа иіті та £>. Ьеіиііпа—дууе близькі види і, очевидно, ідентичні.
152
совидні, на кінцях закруглені, з поперечною перегородкою, нерівнодво-
клітинні, зеленуваті.
На листках берези (Веіиіа).
Правобережне Полісся.
Рід ЗсіггНіа N і і $.— сцирія (рис. 80)
Строми лінійно- або веретеновидно-видовжені, занурені, плоскі або
трохи опуклі, при дозріванні прориваються, чорні, гладенькі, потім трохи
шершаві. Псевдотеції однорядні. Аски майже циліндричні, без парафізої-
дів. Спори двоклітинні, безбарвні.
Сапрофіти на відмираючих стеблах (піхвах) злакових і хвощів.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 16 X 4 р. На хвощі (Едиізеішп) ..............................
..................................1.8. са$іа£пеі — сцирія Кастана
— Спори більшого розміру .............................................2
2. Спори 24 X 8 р. На мітлиці (А§гозііз) .............................
...................................2. 8. а£го$ііс1і$ — сцирія мітлицева
— Спори 17—21 х 5,5—7 р. На очереті (РНга§гпііез).......................
................................. 3. 8. гітоза — сцирія тріщинувата
Рис. 80. 8сігг!ііа гітоза —
сцирія тріщинувата:
а — строма в розрізі;
б — аск; в — спори.
1. 8сіггЬіа са$ґа£пеі ( М о п і.) Еи с к.— сцирія Кастана. Строми іноді
поодинокі, переважно групами на сірих, нечітко обмежованих плямах, при-
криті епідермою, пізніше його розривають по-
здовжньою щілиною, лінійні, до 9 дш завд., чор-
ні. Псевдотеції однорядні, густо зближені, май-
же кулясті, близько 70 у діам. Аски 60 X 10—
11 р, видовжено-циліндричні, з короткою ніж-
кою, 8-спорові. Спори 16 х 4 р, безбарвні, ви-
довжено-булавовидні, на кінцях закруглені, з
перегородкою.
На відмерлих стеблах хвощів польового
(Едиізеіигп агоепзе) та зимового (£*. Ііїегпаїе).
Лівобережний Злаковий Степ.
2. 8сіггЬіа а£го$іі(ІІ8 \¥ і п і.— сцирія міт-
лицева. Строми видовжені, лінійні, іноді окру-
глі, групами, спочатку вкриті епідермою, сіро-
чорні, згодом вільні, чорні, голі, горбкуваті від
виступаючих отворів псевдотеціїв. Псевдотеції
кулясті, 80 р у діам., переважно нечисленні,
розміщені рівномірно або групами по 2—3. Аски
55—60 х 13—14 р, до верхівки трохи потовщені, на короткій ніжці,
8-спорові. Спори 24 х 8 р, видовжено-булавовидні, зігнуті, нерівнодвоклі-
тинні.
На в’ялих листках видів мітлиці (А§гозііз) і вівса (АVепа).
Прикарпаття, Лівобережний Злаковий Степ.
3. 8сіггЬіа гігпоза (А 1 Ь. еі 8 с й \у.) Еи с к.— сцирія тріщинувата
(рис. 80). Строми поодинокі або групами, 0,1—3 см завд., еліпсовидні або
ланцетовидні, вузьколіиійні, плоско-опуклі, спочатку вкриті епідермою,
яку потім проривають щілиною, чорні. Псевдотеції дуже густо в
один ряд, часто з боків сплюснуті. Аски 78—80 X 11 —12 р, майже цилінд-
153
ричні, сидячі, 8-спорові. Спори 17—21 X 5,5—7 р, булавовидні, па кінцях
закруглені, переважно прямі, трохи нерівнобокі, з перегородкою.
На сухих піхвах листків очерету звичайного (Р!іга§тіІез соттипіз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Південний Крим.
РОДИНА СІІСІІНВІТАКІАСЕАЕ - КУКУРБІТАРІЄВІ
Псевдотеції в стромі або скупчені тісними групами (іноді поодино-
кі) на б.-м. виразній строматичній основі, кулясті, приплюснуто-кулясті,
грушовидні, по достиганні часто чашовидно вгнуті, голі, гладенькі або ше-
рехуваті, горбкуваті, зморшкуваті, зрідка волосисті, чорні, чорно-бурі,
з простими отворами Ч Аски 8-спорові, булавовидні, циліндричні, з парафі-
зоїдами. Спори безбарвні, забарвлені, одноклітинні, з перегородками, пря-
мі або зігнуті, циліндричні, овальні, яйцевидні, веретеновидні, нитковидні.
Конідіальні стадії таких типів: РІюіпа, ОірІоЛіа, Н еітіпікозрогіит,
Воігуоіііріосііа, Місгоіїіріоіїіа, Н епЛегзопіа, Оіскотега, Ооікіогеїіа, Сата-
гозрогіит, Зіе§апо$рогішп, Ркгадтоігіскит, Зрогосіезтішп, Сеиіозрога, Зркае-
горзіз.
Сапрофіти та паразити (в конідіальній стадії) на стеблах, гілках, стов-
бурах вищих рослин.
Ключ для визначення родів
1. Спори одноклітинні, короткоциліндричні або паличковидні, часто зі-
гнуті (алантоїдні)......................Мізсйкіа — нітшкія (стор. 154)
— Спори іншої форми, з перегородками..............................2
2. Спори двоклітинні ..............................................З
— Спори з кількома поперечними або також з поздовжніми перегород-
ками 4
3. Псевдотеції вкриті волосками, вуглисті, чорні .....................
.......................................... СіЬЬега.....................— гібера (стор. 155)
— Псевдотеції звичайно голі, зморшкуваті дрібнобородавчасті або гла-
денькі ...................................... ОЙИіа — отія (стор. 155)
4 (2). Спори з кількома поперечними і однією — кількома поздовжніми
перегородками, муральні . . . СисигЬИагіа— кукурбітарія (стор. 158)
— Спори лише з поперечними перегородками ........................... 5
5. Спори видовжено-веретеновидні, з 6 поперечними перегородками, світло-
бурі ............................ СіЬЬегісіеа — гіберидея (стор. 164)
— Спори майже нитковидні, з численними поперечними перегородками,
майже безбарвні ...................... ІМашпоуіа— наумовія (стор. 165)
Рід МКзсЬкіа О і і Ь — нітшкія (рис. 81)
Псевдотеції тісними групами, іноді поодинокі, занурені, згодом прори-
ваються, часом поверхневі, на оголеній деревині, кулясті, по достиганні
чашовидно вгнуті, голі, чорні. Аски булавовидні. Спори короткоциліндрич-
ні, паличковидні, прямі або зігнуті (алантоїдні), безбарвні, одноклітинні.
Конідіальна стадія типу Ркота.
Сапрофіти на гілках різних дерев і кущів та на оголеній деревині.
В УРСР два види.
1 Отвори з'являються лише в достигаючих псевдотеціях.
МіізсИкіа сириіагіз (Регз.) V/ і п і.— нітшкія плюсковидна1 (рис. 81).
Псевдотеції групами, виступають або поверхневі на оголеній деревині, ку-
лясті, зморшкуваті, чорні, з простим отвором, по достиганні чашовидно вгну-
ті, 200—300 |л у діам. Аски 40—60 X 6—8 р, вузькобулавовидиі, з ніжкою.
Спори 9—10 X 2—3 р, короткоциліндричні, паличковидні, трохи зігнуті,
безбарвні, з краплею на кінцях.
Конідіальна стадія — РНота їискеїі 8 а с с.
На гілках дерев та чагарників.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Рис.81.М7$с/і&’а
сириіагіз—нітш-
кія плюсковидна:
а— аск; б— пара-
фізоїди; о—спори.
ницева:
а, б — строми;
в — аск; г — спори.
Рід ОіЬЬега Е г.— гібера (рис. 82)
Псевдотеції тісними групами на малопомітній стромі, численні, міцної
вуглистої консистенції, вкриті волосками. Аски циліндричні. Спори двоклі-
тинні, бурі. Парафізоїди численні.
Паразити.
Конідіальна стадія типу Неїтіпікозрогіит.
В УРСР один вид.
ОіЬЬега уассіпіі (5 о \у). Е г.— гібера брусницева
(рис. 82). Псевдотеції групами на компактній чорній, часто
малопомітній стромі, кулясті, пізніше донизу звужені, вуг-
листі, ламкі, вкриті короткими гострими, простими бурими
волосками. Аски 90—112 X 8—10,5 р, сидячі. Парафізоїди
нитковидні. Спори 15—20 X 7—8 р, видовжено-еліпсовид-
ні, перешнуровані, стиглі світло-бурі.
Конідіальна стадія — НеІпйпіКозрогіипі иассіпішп Ег.
На видах брусниці та чорниці (V ассіпіиггі).
Карпати.
Рід ОііЬіа N і і $ — отія (рис. 83)
Рис. 83. ОІ Мисі
зр.— отія:
а — аск;
б — спора.
Псевдотеції групами, зрідка поодинокі, на тонкій
підкоровій стромі, спочатку занурені, згодом виступають,
1 В УРСР (в Лівобережному Лісостепу) зареєстровано також другий вид роду Міізс/і-
кіа — N. ІГІ8ІІ8 (Регз.) XV і п 1. — нітшкія небезпечна, відомий на різних деревах, на
оголеній деревині. Аски 40—45 х 8—9 р. Спори 9,5—Н х 2—2.5 р, паличковидні, майже
прямі. Діагнози N. Ігіїіізта N. сириіагіз цілком подібні, види ці, очевидно, ідентичні.
155
кулясті, короткоконусовидні, приплюснуто-кулясті, яйцевидні, шкірясто-
вуглисті, чорні або чорно-коричневі, голі, зморшкуваті або дрібно горб-
куваті. Аски циліндричні, рідше широко- або видовжено-булавовидні, 8-спо-
рові. Спори двоклітинні, звичайно перешнуровані, забарвлені. Парафізоїди
численні, нитковидні.
Конідіальна стадія таких типів: РНота, йіріосііа, Місгойіріосііа, Во(-
гуосіірімііа, Неініегзопіа, Ооіійогеїіа, Оісіїоіпега, Сатагозрогіит, Зіе§апо-
зрогіит.
Сапрофіти та паразити (в конідіальних стадіях).
На гілках, стовбурах, деревині різних деревних рослин.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів1
1. Спори 17—22 X 7—8 р, на клені ... 1. О. хуіпієгі — отія Вінтера
— Спори іншого розміру ............................................... 2
2. Спори 21—23 х 9—10 р ........................................... З
— Спори більшого розміру ............................................. 4
3. Спори 21—23 X 9—10 р, на липі2 .... 2. О. ііііае — отія липова
— Спори 17—23 X 9,5—10 р, на вільсі 2 . . . 3. О. аіпі — отія вільхова
4. Спори до 12 р завш............................................. 5
— Спори до 14 р завш. або ширші .................................... 7
5. Спори 18—27 х 11—12 р .... 4. О. со£§у£гіае — отія скумпіева
— Спори 30-32 X 11—12 р............................................. 6
6. Спори ЗО X 11—12 р, на барбарисі 3 ... 5. О. Іізеае — отія спірна
— Спори 32 X 12 р, падубі3...............6.0. циегсиз — отія дубова
7 (4). Спори 22—30 X 14 р . ...................................... 8
— Спори значно більшого розміру ................................... 9
8. Спори 22—30 X 12—14 р, на ліщині4...................................
....................................7. О. согуїіпа — отія ліщинова
— Спори 28 х 14 р, на глоді 4 ...........8. О. сга(ае£і — отія глодова
9 (7). Спори 27—39 X 11,5—16 р, на пової ... 9. О. Іусіі — отія повоєва
— Спори 42—52 х 15—20 р, на березі ....................................
..................................1 0. О. атЬіепз — отія оточуюча
1. ОІШіа ^іпіегі К е Ь ш — отія Вінтера. Псевдотеції кулясті, дрібно-
бородавчасто-зморшкуваті, 240—300 р, згодом чашовидно вгнуті. Аски
90—130 х 12—17 р, сидячі. Спори 17—22 X 7—8 р, нерівнодвоклітинні,
іноді трохи зігнуті, блідо-жовтуваті. Парафізоїди невиразно септовані,
з краплями.
На клені польовому (Асег сатрезіге).
2. ОШіа Шіае ОШі — отія липова. Псевдотеції скупчені, виступа-
ють крізь перидерму. Аски циліндричні, з нитковидними парафізоїдами.
Спори 21—23 X 9—10 р, темно-коричневі, непрозорі, перешнуровані.
На липі серцелистій (ТШа согйаіа).
Правобережне Полісся.
3. ОІіЬіа аіпі XV і пі. — отія вільхова. Псевдотеції невеличкими група-
ми, короткоконусовидні, матово-чорні, слабо зморшкуваті, близько 500 р.
1 У ключ не введено виявленого в УРСР виду О. рориііпа (Р е г з) Риск., повний
діагноз якого і гербарні зразки відсутні.
2 Діагнози О. Шіае та О. аіпі цілком подібні, види ці, очевидно, ідентичні.
3 Діагнози О. Нзеаеіз О. риегсиз цілком подібні, вили ні, очевидно, ідентичні.
4 Діагнози О. согуїіпа та О. сгаіаеці цілком подібні, очевидно, це ідентичні види.
Аски 140—150 X 12—14 ц, з невеликою ніжкою. Спори 17—23 х 9,5—Юрі,
еліпсовидні, широко закруглені на кінцях, бурі, перешнуровані.
На вільсі (Аіпиз).
,/ 4. ОНІїіа со££у£гіае Хег.— отія скумпієва. Строми чорні, вуглисті,
крихкі, подушковидні або гроновидні, 0,5—1,5 лш у діам. Псевдотеції
кулясті або приплюснуто-кулясті, чорні, вкриті шипиками до 23 |х завд.,
які потім зникають. Аски 150—180 X 20—23 ц, з численними парафізоїда-
ми. Спори 18—27 X 11 —12 ц, широкоовальні, перешнуровані, темно-корич-
неві, непрозорі.
Конідіальні стадії — Ооікіогеїіа со%£у£гіае 2 е г., МісгосІірІосІіасо££у£-
гіае 2 е г., Непіїегзопіа £ІаЬгае С к е, Сатагозрогіит со££у£гіае 2 е г.,
Оіріосііа гкоіз 3 а с с., Воігіойіріойіа зр., Оіскотега зр.
На скумпії (Соііпиз со£&у£гіа).
Правобережні Полісся, Лісостеп та Злаково-Лучний Степ.
ч/ 5. ОНЬіа Іізеае (3 е N о і.) 8 а с с.— отія спірна. Псевдотеції скупчені
на тонкій бурій стромі, кулясті, від взаємного тиску трохи гранчасті, темно-
коричневі, трохи зморшкуваті. Аски 85 X 18 ц, видовжено-циліндричні. Спо-
ри ЗО X 11 —12 ц, яйцевидні, перешнуровані, спочатку безбарвні, потім ‘
жовто-оливкові.
На барбарисі звичайному (ВегЬегіз оиі^агіз).
Ростоцько-Опільські ліси.
6. ОіНііа диегсиз Рис к.— отія дубова. Псевдотеції виступають група-
ми, з боків приплюснуті і трохи гранчасті, зморшкуваті і матово-чорні,
500—750 ц. Аски 96 х 24 ц, майже булавовидні, з ніжкою. Парафізоїди
нитковидні. Спори 32 X 12 ц, бурі.
На дубі (Оиегсиз).
/ 7. ОііНіа согуїіпа К а г з і.—отія ліщинова. Псевдотеції групами
2,5—5 мм завш., звичайно кулясті, 300—600 ц у діам. Аски 160 X 18—20 ц,
циліндричні, з ніжкою. Спори 22—ЗО X 12—14 ц, еліпсовидні, перешну-
ровані.
Конідіальна стадія — Оіріосііа согуїі Риск.
На ліщині (Согуїиз).
\[ 8. СИікіа сгаіае£і Рис к.— отія глодова. Псевдотеції тісними групами,
виступають, кулясті, з маленькою сосочкоподібною верхівкою. Аски 216 X
X 16 ц, циліндричні, з ніжкою. Спори 28 X 14 ц, видовжено-яйцевидні,
перешнуровані, бурі, майже непрозорі.
Конідіальні стадії — Ркота сгаіае£ІЗ а с с. та Оіріосііа сгаіае§і Риск.
На глоді колючому (Сгаіае §из охуасапіка).
Ростоцько-Опільські ліси.
9. ОЙЬіа Іусіі 2 е г.— отія повоєва. Псевдотеції поодинокі або скупчені
в подушковидних чи гроновидних стромах, кулясті або приплюснуто-куляс-
ті, 300—700 х 480—520 ц, з простим отвором, з товстими стінками, попереч-
ник яких досягає 100 ц і більше; зовнішній шар клітин перидія щільний,
чорний, внутрішній рихлий, світло забарвлений. Аски 115 —130 X 22—25 ц,
циліндрично-овальні. Спори 27—39 X 11,5—16 ц, веретеновидні або не-
правильноверетеновидні, з тупими кінцями, прямі чи трохи зігнуті, зернисті,
зеленувато-жовті, пізніше жовтувато-коричнюваті.
Конідіальні стадії — 8іе§апо8рогіит Іусіі 2 е г., Сатагозрогіит уиаіег-
паіит 8 а с с., Ркота Іусіі 2 е г.
На пової дикому (Оусіит ЬагЬагит).
Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний Злаково-
Лучний Степ.
9. Ойіііа ашЬіепз N і е з з 1.— отія оточуюча. Псевдотеції часто пооди-
нокі, рідше зібрані маленькими групами, кулясті, іноді трохи приплюснуті.
’ Аски 130—150 X 40—50 ц, видовжено-булавовидні. Спори 42—52 х 15—
157
20 (і, видовжсно-грушовидпі або трохи ланцетовидні, нсрівноклітннпі, чор-
но-бурі. Парафізоїди з краплями.
На березі (Веіиіа).
Західний Лісостеп.
Рід СисигЬИагіа 6 г а у — кукурбітарія (рис. 84).
Псевдотеції в зануреній, згодом виступаючій стромі або тісними гру-
пами, іноді поодинокі на б.-м. виразній стромі, чорні, чорно-бурі, кулясті,
приплюснуто- або нсправильнокулясті, з округлим отвором, іноді по дости-
ганні чашовидно вгнуті, голі, гладенькі або шорсткі. Аски циліндричні, ви-
довжено-булавовидні, видовжено-яйцевидні, з ніжкою, іноді сидячі, 8-спо-
рові, з парафізоїдами. Спори овальні, веретеновидно-овальні, яйцевидні,
жовті, коричнювато-жовті, жовто-бурі, жовто-коричиеві, коричнево-бурі,
з поперечними та поздовжніми перегородками (муральні).
Конідіальні стадії таких типів: СопіоІІіугіит, Оіріойіа, Сатагозро-
гіит, Оісіютега, Ркота, РКга§тоІгісКит, Зрогосіезтіит.
Сапрофіти, деякі види — паразити (в конідіальній стадії").
Переважно на гілках дерев та кушів, зрідка на стеблах трав’янистих рос-
лин.
Серед видів роду СисигЬіІагіа, виявлених в УРСР і наведених в літера-
турі як окремі, багато безсумнівно ідентичних, що дуже виразно виявляєть-
ся при порівнянні їх у ключі для визначення видів.
В УРСР 24 види і 1 різновидність.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 20 р................................................ 2
— Спори більшого розміру........................................ 6
2. Спори з 5 або 6 поперечними перегородками ................... З
— Спори з 7 поперечними перегородками ........................ 5
3. Спори з 5 поперечними перегородками, 16 х 8 р; на шипшині (Ко-
за) ......................... 1. С. оссиїіа1— кукурбітарія прихована
— Перегородок 6 ................................................... 4
4. Спори з 5—6 поперечними перегородками, 15—19 X 7—8 р, на гледи-
чії .....................2. С. £Іе«іИ8сЬіае — кукурбітарія гледичієва
— Спори з 3—6 поперечними перегородками, 16—21 х 7—8 р, на крушині
(Ргапдиіа) та жостері (КІіатпиз) .....................................
.......................... 3. С. гЬагппі — кукурбітарія жостерова
5 (2). Спори з 3—7 поперечними перегородками, 16—18 X 6—7 р, на лес-
педеці (Ьезресіега)............4. С. Іезребехае — кукурбітарія леспедецева
— Спори з 7 поперечними перегородками, 18—20 х 7—8 р, на смородині
(КіЬез) .................. 5. С. гіЬіз — кукурбітарія смородинова
6 (1). Спори до 10 р завш...........................................7
— Спори ширші .....................................................12
7. Спори з 5 або 6 поперечними перегородками .................... 8
— Поперечних перегородок у спорах більше........................... 9
8. Спори з 4—5 поперечними перегородками, 22 х 9 р, на вербі (За-
Их)......................6. С. заіісіпа — кукурбітарія вербова
— Спори з 3—6 поперечними перегородками, 19—23 х 7—9 р, на в’язі
(ІЛтиз) ............. 7.С. паисоза — кукурбітарія відворотна
9 (7), Спори з 7 поперечними перегородками........................ 10
— Спори з 8 поперечними перегородками ............................ 11
1 Морфологічні ознаки видів, поданих в ключі (за номерами 1—5), настільки близькі,
а в деяких випадках тотожні, що це дає підставу розглядати їх як ідентичні види.
10. Спори 16—26 /. 5—7 |л, поперечних перегородок 3—7, на клені (Асег)
...............................8. С. асегіпа — кукурбітарія кленова
— Спори 24—ЗО /. 8—10 р; поперечних перегородок 5—7, на дроку (6е-
пізіа)......................... 9. С. зрагііі — кукурбітарія дрокова
11(9). Спори 19—25 X 9—10,5 р, поперечних перегородок 3—8, на пас-
льоні (Зоїапит) ........................................................
.................... 10. С. биісатагае 1 — кукурбітарія пасльонова
— Спори 26—28 X 8—10 р, поперечних перегородок 6—8, на горіху
ии£Іап$)....................11. С. ]іі£Іап(Іі$ 1 — кукурбітарія горіхова
12 (6). Спори до 12 р завт., поперечних перегородок до 7 ........... 13
— Спори у поперечнику до 14 або до 16 р......................... 20
13. На видах з родини бобових (Ье^итіпозае) ................... 14
— На видах з інших родин ........................................... 17
14. Спори до ЗО р завд........................................... 15
— Спори до 36 р завд........................................... 16
15. Спори 20—ЗО X 8—11 р, на аморфі (АтогрНа)...........................
........................12. С. ашогрЬае 2 — кукурбітарія аморфова
— Спори 21—28 X 9—11 р, на акації білій (РоЬіпіа рзеисіоасасіа) . . .
.......................13. С. еіоп^аіа2 — кукурбітарія видовжена
16 (14). Спори 24—36 X 9—12 р, на жовтій акації (Сага§апа).............
...................... 14. С. сага^апае 3 — кукурбітарія караганова
— Спори 24—36 X 9—12 р, на рокитнику (Суіізиз) та золотому дощі
(ЬаЬипгипг).................15. С. ІаЬигпі 3 — кукурбітарія золотодощова
17(13). На бруслині та клені..................................... 18
— На дубі та персику ............................................ 19
18. Спори 26—30 X 10—11 р, на бруслині (Есопутиз) ...........................
........................16. С. еуопуті4 — кукурбітарія бруслинова
— Спори 26—ЗО X 10—11 р, на клені (Асег) ..................................
.........................17. С. пебипдіпіз 4 — кукурбітарія ясенолистова
19 (17). Спори 25 X 10—12 р, на персику (Регзіса) ...........................
.........................18. С. сієї і ІЄ5СЄП5 5 — кукурбітарія зникаюча
— Спори 30 X 12 р, на дубі (С^иегсиз) .....................................
.............................. 19. С. соп11иеп5 6 — кукурбітарія злита
20 (12). Спори з 5 або з 7 поперечними перегородками........... 21
— Спори з 9 або 10 поперечними перегородками................... 25
21. Перегородок 5 ............................................. 22
— Перегородок 7 ............................................... 23
22. Спори 18—25 X 10—14 р, на пової (Ьусіит)...................................
............................................................................20. С. уагіапз * — кукурбітарія мінлива
— Спори 20—22 X 10—15 р, на чингилі (Наїітосіеіісігоп) ........................
...............................................................21. С. йаіітосіепсігі 0—кукурбітарія чингілєва
23(21). Спори 20—27 X 16 р, на вербі (Заііх) ..................................
....................................................................22. С. ЬогеаІі$ — кукурбітарія північна
— Спори до 14 р у поперечнику ............................................. 24
24. Спори 17—25 X 8—14 р, на груші (Ругиз) та яблуні (Маїиз)..................
...................................................................23. С. асегуаіа — кукурбітарія скупчена
— Спори 27—33 X 11—14 р, па бузині (ЗатЬисиз)..................................
..........................24. С. зашЬисіпа — кукурбітарія бузинова
1 Види, наведені за номерами 10 та 11, очевидно, ідентичні.
2 Види, наведені за номерами 12 та 13, очевидно, ідентичні.
3 Види, подані за номерами 14 та 15, очевидно, ідентичні.
4 Види, подані за номерами 16 та 17, очевидно, ідентичі.
ь Види, подані за номерами 18 та 19, очевидно, ідентичні.
0 Види, подані за номерами 20 та 21, очевидно, ідентичні.
159
25 (20). Спори з 10 поперечними перегородками, 36 \ 14 р, на в'язі (ІЛтиз)
................................25. С. иітісоїа — кукурбітарія в’язова
— Спори з 9 поперечними перегородками................................. 26
26. Спори 26—36 X 12—14 р, на барбарисі (ВегЬегі$) ......................
2 6. С. ЬегЬегідія 1 — кукурбітарія барбарисова
— Спори 29—32 X 12—14 р, на магонії (МаНопіа) ...........................
..........................2 7. С. таНопіае 1 — кукурбітарія магонієва
1. СисигЬііагіа оссиїіа Риск. — кукурбітарія прихована. Строми по-
душковидні. Псевдотеції групами, спочатку занурені, згодом прориваються,
конусові*дні. Аски 102 X 13 р. Спори 16x8 р, муральні, з 4—5 поперечни-
ми перегородками, посередині перешнуровані, стиглі майже непрозорі,
бурі. На шипшині
Ростоцько-Опільські ліси.
2. СисигЬііагіа £1еді($с1ііае Се$. еі де N о і.—кукурбітарія гледичієва.
Строми подушковидні. Псевдотеції кулясті. Аски 100 х 12 р, широкоци-
ліндричні. з короткою ніжкою. Спори 15—19 X 7—8р, з 5—6 поперечними
і кількома поздовжніми перегородками, майже перешнуровані.
Конідіальна стадія — Оіріойіа ^ІейіізсКіае Р а $ $.
На гледичії (СІейіі$сНіа).
Кримський Злаково-Лучний Степ.
3. СисигЬііагіа гЬагппї (14 е е з.) Рис к. — кукурбітарія жостерова.
Псевдотеції групами на стромі, занурені, згодом виступають через тріщини,
іноді поверхневі на оголеній деревині, часто розташовані довгими рядами,
кулясті, достиглі чашовидно вгнуті, з сосочковидним отвором, чорні, голі,
концентрично зморшкуваті. Аски 120—140 X 12 [і. Спори 16—21 X 7—8,и,
видовжено-еліпсовидиі, з 3—6 поперечними і 1 звичайно неповною поздов-
жньою перегородками, посередині перешнуровані, золотисто-жовто-бурі. Па-
рафізоїди розгалужені.
Конідіальна стадія — ОірІосІіа гНатпі Риск.
На крушині ламкій (Ргапдиіа аіпиз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
4. СисигЬііагіа Іезредегае 2 і 1 і п § — кукурбітарія леспедецева. Псев-
дотеції скупчені групами, чорні. Аски 75—105 X 17 р, видовжено-булавовид-
ні, з короткою ніжкою. Спори 16—18 X 6—7 р, видовжено-еліпсовидні, за-
гострені, з 3—7 поперечними і 1—4 (6) поздовжніми перегородками, оливко-
ві, згодом світло-бурі.
На леспедеці двоколірній (Ьезресіега Ьісоїог).
5. СисигЬііагіа гіЬіз N і е з $ 1 — кукурбітарія смородинова. Псевдо-
V теції групами на оголеній деревині, майже кулясті, згодом чашовидно вдав-
лені, з сосочковидною верхівкою, блискучі, чорні. Аски 100—116 X 14—17 р,
видовжено-булавовидні, з маленькою ніжкою, на верхівці закруглені. Спори
18—20 х 7—8 р, оберненояйцевидні, муральні, з 3—7 поперечними перего-
родками, посередині перешнуровані, оливковр-бурі.
На видах смородини (КіЬез).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
6. СисигЬііагіа заіісіпа Рис к.— кукурбітарія вербова. Псевдотеції
виступають групами, згодом вільні, кулясті, гладенькі, бурі. Аски 174 X
X 14 р. Спори 22 X 9 р, еліпсовидні, муральні, з 4—5 поперечними перего-
родками, жовті.
Конідіальна стадія — Оіріосііа заіісіпа Ее V.
На вербі (Заііх).
Правобережне Полісся.
1 Види, подані за номерами 26, 27, очевидно, ідентичні.
7. СисигЬИагіа паисоза (Е г.) Е и с к.— кукурбітарія відворотна. Псев-
дотеції маленькими округлими або видовженими групами, кулясті, з ма-
ленькою сосочковидною верхівкою з отвором, чорні, гладенькі, голі. Аски
110—125 X 14—16 р, широкоциліндричні, витягнуті в ніжку. Спори
19—23 X 7—9 р, видовжеио-булавовидні, звичайно донизу звужені, посере-
дині перешнуровані, з 3—6 поперечними і 1 неповною перегородками, медо-
во-жовті.
Конідіальні стадії — Оіріосііа теїаепа Ь е V. і Сатагозрогіит сгисіа-
їит Е и с к.
На видах в’яза (ІЛтиз).
Правобережне Полісся.
8. СисигЬИагіа асегіпа Е и с к.— кукурбітарія кленова. Псевдотеції у
тріщинах кори, вільні, чорні, кулясті, згодом вдавлені, з сосочковидною
верхівкою з отвором. Аски 85 — 105 X 10—12 р. Спори 16—26 х 5—7 р,
еліпсовидні, з 3—7 поперечними і 1 неповною поздовжньою перегородками,
посередині перешнуровані, жовто-бурі.
Конідіальна стадія — РКгадтоігісНит, асегігшт Р г.
На видах клена (Асег).
у Правобережний Лісостеп.
9. СисигЬИагіа зрагііі (Меез) С е з. еі сіє N о і.— кукурбітарія дроко-
ва. Псевдотеції поодинокі або об’єднані невеликими групами, занурені, піз-
л піше виступають, часто довго оточені лопатями розірваної перидерми, згодом
зовсім оголені, кулясті, з тупососочковидною верхівкою з отвором, чорні.
Аски 160—210 X 10—12 р, 4—8-спорові. Спори 24—ЗО X 8—10 р, еліпсе-
видні,з 5—7 поперечними і 1—2, часто неповними поздовжніми перегород-
ками, посередині слабо перешнуровані, золотисто-жовто-бурі.
На дроку красильному (Сепізіа Ііпсіогіа).
Правобережне Полісся.
10. СисигЬИагіа биісатагае (Кг е еі >8 с Н т і сі і) XV і п і.— кукур-
бітарія пасльонова. Псевдотеції округлими або еліпсовидно-видовжени-
ми групами, в яких часто зливаються, кулясті, з сосочковидною верхівкою
з отвором, трохи зернисто-шершавуваті, достиглі чашовидно вгнуті, чорні.
Аски 130—160 X 12—14 р, циліндричні. Спори 19—25 х 9—10 р, з 3—8 по-
перечними і однією, здебільшого неповною поздовжньою перегородками,
посередині трохи перешнуровані, бурі.
Конідіальні стадії — Оіріосііа сіиісатагае Риск, та Непсіегзопіа зо-
Іапі К а г з і.
На вусиках пасльону солодко-гіркого (Зоїапит сіиісатага).
Правобережний Лісостеп.
11. СисигЬИагіа ]и£ІапсіІ8 Рис к.— кукурбітарія горіхова. Псевдотеції
виступають групами, чорні, кулясті, з маленькою сосочковидною верхівкою
з отвором. Аски 92 X 20 р, видовжено-яйцевидні, сидячі. Спори 26—28 X
X 8—10 р, видовжено-циліндричні, на обох кінцях тупі, прямі або трохи
зігнуті, муральні, з 6—8 поперечними перегородками, з перетяжками,
світло-жовті.
Конідіальна стадія — Оіріосііа ]и§1апс1із Е г.
На горіху волоському ^и§1апз ге§іа).
Прикарпаття.
12. СисигЬИагіа атогрЬае (XV а 1 1 г.) Рис к.— кукурбітарія аморфо-
ва. Псевдотеції поодинокі, розташовані рядами або об’єднані в невели-
кі дернинки, виступаючі, згодом поверхневі, чорні, шершавуваті. Аски
155—175 X 12—16 р, витягнуті в довгу ніжку. Спори 20—30 X 8—10 р,
еліпсовидні, трохи загострені на обох кінцях, з 5—7 поперечними і 1
поздовжньою перегородками, трохи перешнуровані посередині, золотисто-
бурі.
11 0661
161
Конідіальні стадії — Сатагозрогіит атогр/іае Р. II. та Оіріосііа атог-
ркае (XV а І 1 г.) 8 а с с.
На аморфі кущовій (Апюгріїа /гиіїсоза).
Закарпаття, Лівобережний Злаковий Степ.
13. СисигЬИагіа еіоп^аїа (Е г.) 6 ге\\— кукурбітарія видовжена.
Псевдотеції чорні, звичайно густо скупчені, розташовані довгими рядами
на стромі різної товщини, спочатку занурені, згодом прориваються і ста-
ють поверхневими. Аски 140—160 \ 12—14 р.. Спори 21—28 X 9—11 ц.,
еліпсовидні, з трохи загостреними кінцями, з 3—7 поперечними і кіль-
кома поздовжніми перегородками, слабо перешнуровані, золотисто-жов-
то-бурі.
Конідіальні стадії — Оіріосііа рго{иза. де N01., Непсіегзопіа гоЬіпіае
XV е $ і., Сатагозрогіит гоЬіпіае 8 а с с., Оіріосііа гоЬіпіае XV е з
На робінії (РоЬіпіа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний, Правобережний, Лівобережний та Донецький Лісостеп, Правобе-
режний та Лівобережний Злаковий Степ, Кримський Злаково-Лучний Степ,
Південний Крим.
уаг. согопіііае Р г.— різнов. в’язелева. Дуже схожий з типовим видом.
Строма дуже тонка і непомітна, часто відсутня. Псевдотеції, особливо на
молодих гілках, часто об'єднані у маленькі округлі групи. Аски і спори,
як у типу.
На в’язелі (Согопіііа).
14. СисигЬііагіа сага^апае К а г з і.— кукурбітарія караганова. Псев-
дотеції на компактній чорно-бурій стромі, скупчені видовженими групами,
які виступають через тріщини в перидермі, кулясті або гранчасті, гладень-
кі, темно-бурі. Аски 200—240 х 16 р. Спори 24—36 X 9—12 р, еліпсовид-
ні, або видовжено-овальні, звужені до кінців, часто трохи зігнуті, з 7 по-
перечними і 1 поздовжньою перегородками, бурі.
Конідіальні стадії — Ркота сага§апае О и д е т., Сатагозрогіит
сага^апае К а г з і.
На карагані деревовидній (Сага^апа агЬогезсепз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне та Лівобереж-
не Полісся, Західний, Правобережний, Лівобережний та Донецький Лісо-
степ, Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
15. СисигЬИагіа ІаЬигпі (Р е г з.) де N о і.— кукурбітарія золотодо-
щова. Псевдотеції скупчені в округлі або видовжені групи, виступають з
прорваної перидерми, оточені її лопатями, кулясті, на верхівці приплюсну-
ті, ніжно-зернисто-зморшкуваті. Аски 160—190 X 15 р,, з парафізоїдами.
Спори 24—36 х 9—12 р, видовжено-веретеновидні, загострені на кінцях,
посередині трохи перешнуровані, з 5—7 поперечними і 1—2 часто непов-
ними поздовжніми перегородками, золотисто-жовто-коричневі.
Конідіальні стадії — Сатагозрогіит ІаЬигпит 8 а с с., Оіріосііа Іа-
Ьиті В е з т.,’’ Оіріосііа суіізі А и е г з \у., Непсіегзопіа ІаЬигпі XV е з і.
На видах рокитника (Суіізиз) і золотому дощі (ЬаЬитит ападуго-
ісіез).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси,
Правобережний Лісостеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ.
\/ 16. СисигЬііагіа еуопуті С к е — кукурбітарія бруслинова. Псевдоте-
ції групами під пухировидно здутою, згодом прорваною перидермою або
з самого початку поверхневі на оголеній деревині, кулясті, буро-ворсисті,
з сосочковидною верхівкою з отвором. Аски 210—230 X 17—18 |і, 4—8-спо-
рові. Спори 20—30 х 10—12 р, еліпсовидні, на кінцях закруглені, з 7
поперечними і 1, рідше 2, поздовжніми перегородками, посередині перешну-
ровані, дозрілі — світло-оливково-бурі.
162
На бруслині європейській (Еоопутиз еигораеа) та шипшині собачій
(Коза сапіпа).
Західний Лісостеп.
17. СисигЬИагіа пе^ипсііпія XV і п і.— кукурбітарія ясенолистова. Псев-
дотеції щільними групами, занурені, пізніше прориваються, згодом по-
верхневі, приплюснуто-кулясті, з маленькою сосочковидною верхівкою,
' дрібно-шсршавуваті, матово-чорні. Аски 140—180 X 14—16 р, 4—6—8-спо-
рові. Спори 26—ЗО X 10—11 р, еліпсовидні, трохи потоншені на кінцях,
з 7 поперечними і 1 поздовжньою перегородками, часто нерівнобокі, зо-
лотисто-жовто-бурі.
На клені ясенолистому (Асег пи§ипЛо) і айланті найвищому (АіІапіКиз
аіііззігпа).
Донецький Лісостеп.
18. СисигЬИагіа (ІеІИе$сеп$ 8 а с с.— кукурбітарія зникаюча. Псевдоте-
ції скупчені, спочатку прикриті корою, пізніше прориваються і виступа-
ють, приплюснуто-кулясті, до 750 р у діам., чорні, вуглисті, з сосочковид-
ною верхівкою з отвором. Аски 130 X 15 р, булавовидні, 8-спорові, з пара-
фізоїдами. Спори 25 X 10—12 р, еліпсовидні, на кінцях закруглені, мураль-
ні, з 7 поперечними перегородками, посередині перешнуровані, бурі.
На персику звичайному (Регзіса оиІ§агіз).
Прикарпаття.
19. СисигЬИагіа сопїіиепз Р 1 о г.— кукурбітарія злита. Псевдотеції
спочатку занурені, згодом виступають, скупчені тісними групами, оточені
повстистим чорним міцеліальним плетивом. Спори ЗО X 12 р, муральні, з
перетяжкою посередині, бурі.
На дубі (фиегсиз).
Донецький Лісостеп.
20. СисигЬИагіа уагіапз Н а 2 $ 1.— кукурбітарія мінлива. Псевдоте-
ції поодинокі або скупчені в подушковидних чи гроновидних стромах, ку-
лясті, 600 р у діам., з простим отвором і щільними чорними стінками, 20—
ЗО р завт.’ Аски 135—140 х 16—18 р, циліндричні. Спори 18,5—25 х
X 10—13,8 р, овальні або видовжено-яйцевидні, жовтувато-коричневі, з 3—5
поперечними і 1—3 поздовжніми перегородками.
На пової дикому (Ьусіит ЬагЬагит).
Лівобережний та Правобережний Злаково-Лучний Степ.
21. СисигЬИагіа Иаіітосіепсігі І? е Ь т — кукурбітарія чингілева. Стро-
ма округла, рідше видовжена, об’єднує до ЗО напівзанурених в ній шерша-
вуватих псевдотеціїв. Аски 130 X 10—14 р. Спори 20—22 X 10—15 р, еліп-
совидні або яйцевидні, з 5 поперечними і 1 поздовжньою перегородками,
перешнуровані.
Конідіальна стадія — Сатагозрогіит Каїітосіепйгі Н е п п.
На чингілі (Наїітосіепсігоп).
22. СисигЬИагіа Ьогеаііз Е 1 1. еі Е V.— кукурбітарія північна. Псевдо-
теції групами по 6—12, 300—500 р у діам. Аски 90—100 X 15—16 р. Спори
20—27 Х12—16 р, з 7 поперечними перегородками, жовто-бурі.
На вербі (Заііх).
Правобережне Полісся.
23. СисигЬИагіа асегуаіа Е г.— кукурбітарія скупчена. Псевдотеції
групами, занурені, пізніше виступають кулясті, згодом чашовидно вдавлені,
гладенькі, чорні. Аски 120—160 X 14—16 р. Спори 17—25 X 8—14 р, еліп-
совидні, на обох кінцях тупі, з 5—7 поперечними і 1, часто неповною по-
здовжньою перегородками, посередині перешнуровані, бурі.
На гілках і стовбурах яблуні (Маїиз) та груші (Ругиз соттипіз).
Західний та Лівобережний Лісостеп.
24. СисигЬИагіа $атЬисіпа N а и т.— кукурбітарія бузинова. Псевдо-
11*
163
теції групами по 16—20 на опукло-подушковндпих видовжених вздовж па-
гонів стромах, виступаючих з-під перидерми, темио-сіро-бурі. Аски 190—
205 X 14 р. циліндричні, з короткою ніжкою. Спори 27—33 X 11 —14 ц,
еліпсовидні, з закругленими кінцями, з 4—5 поперечними і 1 неповною по-
здовжньою перегородками, брудно-бурі.
На бузині (ЗатЬисиз).
' 25. СисигЬііагіа иітісоїа Риск.— кукурбітарія в’язова. Псевдотеції
поодинокі або тісними групами, занурені, згодом виступають, кулясті, чорні,
з сосочковидною верхівкою
Рнс. 84. СисигЬііагіа ЬегЬегісііз —
кукурбітарія барбарисова:
47 — розріз строми; б — аск; в —
спора.
, з дуже маленьким отвором. Аски видовжені,
сидячі, 8-спорові. Спори 36 X 14 р, дворядні,
іпирокоеліпсовидні, трохи перешнуровані, з
8—10 поперечними перегородками, золотисто-
жовті.
Конідіальна стадія — Зрого&езпйигп иі-
піїсоїшп 5 а с с .
На в'язі (ІИти$).
Правобережний Злаковий Степ.
26. СисигЬііагіа ЬегЬегідіз (Р е г з.)
О г е V.— кукурбітарія барбарисова (рис. 84).
Псевдотеції видовженими групами, па тонкій
пухко-повстистій, темно-бурій стромі, висту-
пають з поперечних тріщин перидерми, ку-
лясті, грубо зморшкуваті, горбкуваті, тріщи-
нуваті, голі. Аски 140—200 X 14—20 р. Спо-
ри 26—36 х 12—14 р, видовжено-еліпсовидні,
на кінцях помітно загострені, з 8—9 попереч-
ними і кількома поздовжніми перегородками,
посередині перешнуровані, золотисто-жовто-
бурі-
Конідіальна стадія — РНота ЬегЬегісІіз 8 а с с.
На барбарисі (ВегЬегіз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп, Правобе-
режне Полісся, Полиновий Степ.
27. СисигЬііагіа таїїопіае К і с Ь.— кукурбітарія магоніева. Псевдоте-
ції тісними групами виступають з поздовжніх тріщин перидерми. Аски
180 X 14 (і, циліндричні. Спори 29—32 X 12—14 |х, з 6—9 поперечними і
1—2 неповними поздовжніми перегородками, жовті, згодом бурі.
На магонії (МаНопіа).
Правобережне Полісся.
Примітка. На шовковиці білій (Могиз аІЬа) виявлена СисигЬііагіа са$іапеае
5 а с с. зиЬзр. тогісоїа 8 а с с. — кукурбітарія каштанова підвид шовковицева. Псевдоте-
ції видовженими групами, спочатку занурені, згодом виступають, приплюснуто-кулясті,
чорні, блискучі, зморшкуваті. Аски циліндричні з короткою ніжкою. Спори 20—25 х 8 р.
Конідіальна стадія — ОірІМа.
Донецький Лісостеп.
Рід СлЬЬегісіеа Рис к.— гіберидея (рис. 85)
Псевдотеції групами на б.-м. виразній стромі, виступають, кулясті,
чорні, з сосочковидною верхівкою, з округлим отвором. Аски 8-спорові.
Спори видовжено-веретеновидні, з 6 поперечними перегородками, світло-
бурі чи ЖОВТІ;
В УРСР юдин вид.
СлЬЬегісіеа уі$сі Рис к.— гіберидея омелова (рис. 85). Строма часто
невиразна. Псевдотеції кулясті, чорні. Аски 114 X 14 |х, видовжені, на
1Е4
ніжці. Спори 38 X 7 р., видовжено-, широковеретеновидні, прямі або
слабо зігнуті, з 6 поперечними перегородками та краплями в кожній клітині,
жовті.
Конідіальні стадії — Місгоіїіріосііа оізсі РоіеЬ., Гіїріосііа оі$сі
р г., ЗрНаегорзіз оізсі 8 а с с., Сеиіігозрога иізсі 8 о 1 1 т., Сатагозрогіит
оізсі 8 а с с.
На омелі білій (уізсит аІЬит).
Прикарпаття.
Рис. 85. біЬЬегісІеа
яізсі — гіберидея оме-
лова:
а — строми; б — аск.
Рис. 86. Маитоиіа аЬшиіапз — нау-
мовія розкішна:
а — строми; б — аск; о — спори.
Рід Маитоуіа О о Ь г о г г.— наумовія (рис. 86)
Псевдотеції групами на добре розвинутій стромі, занурені, пізніше ви-
ступають. Спори нитковидні, з численними перегородками, майже безбарвні.
Паразити на рослинах.
Монотипний рід.
№шпоуіа аЬипсІапз О о Ь г о г г.— наумовія розкішна (рис. 86). Строми
з псевдотеціямн, на стеблі, підземних пагонах і головних жилках листків,
на суцвіттях, іноді навіть на коренях, здебільшого на верхній частині стебла,
безпосередньо під суцвіттям, занурені, згодом виступають, спричиняють гі-
пертрофію стебла. Аски 67—97 X 4,5—7,5 р, в масі зеленуваті, поодинокі —
безбарвні, циліндричні, на короткій ніжці. Спори ЗО—39 X 1,5—-3 р., на
обох кінцях трохи загострені, часто зігнуті, майже безбарвні, в незрілому
стані з багатьма краплями, пізніше з 1—6 перегородками.
На суховершках звичайних (Ргипеїіа оиі^агіз).
Кримський Лісостеп.
РОДИНА ВОТЦУ 08РНАЕКІАСЕАЕ — БОТРЮСФЕРІЄВІ
Строми добре розвинуті, різноманітні за розмірами і формою, подушко-
видні або напівкулясті, занурені, згодом проривають перидерму і часто дуже
виступають з неї. Псевдотеції численні, розташовані в 1—2 шари в стромі
або скупчені групами на стромі, занурені лише основою, з отворами, які
зрідка чітко виступають (у Меіо^гатта зріпі(егит) над поверхнею строми.
165
Аски циліндричні, веретеновидні, булавовидні, на короткій ніжці,
8-спорові, з парафізоїдами. Спори різноманітної форми, одноклітинні або з
поперечними перегородками, забарвлені або безбарвні.
Конідіальні стадії таких типів: ОоНіїогеИск Азіегозрогіит, Гизісос-
сит, Сопіо/Ііігіит, Масгоріюта,
Сапрофіти або паразити на гілках дерев і кущів, переважно листяних.
Ключ для визнане н н я родів
1. Спори одноклітинні, безбарвні чи жовтуваті .....................
.............................Воігуозріїаегіа — ботріосферія (стор. 166)
— Спори з поперечними перегородками ............................... 2
2. Спори з однією перегородкою, еліпсовидні, темнозабарвлені ....
..................................... Уаїзагіа— вальсарія (стор. 168)
— Спори з багатьма поперечними перегородками, дуже видовжені, цилінд-
ричні, видовжено-веретеновидні ............................... З
3. Спори безбарвні ........................8і!1іа — силія (стор. 169)
— Спори забарвлені...................................................
...............................Меіо^гатта — мелограма (стор. 169)
Рід Вокуозріїаегіа С е 5. еі де N о і.—^ботріосферія (рис. 87)
Строми подушковидні або приплюснуто-конусовидні, занурені, згодом
прориваються і часто стають б.-м. поверхневими, чорні або бурувато-чорні.
Псевдотеції занурені в строму або скупчені на ній і занурені в строму лише
основою. Аски булавовидні, 8-спорові, з парафізоїдами. Спори яйцевидні,
еліпсовидні, ромбовидні, веретеновидні, булавовидні, одноклітинні, без-
барвні або жовтуваті.
Сапрофіти або паразити на гілках дерев.
Конідіальні стадії типів ОоІКіогеІІа, Азіегозрогішп, Ризісоссит.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори 7—9 X 3 р, еліпсовидні, прямі або трохи зігнуті...........
.........................1. В. рпіпісоїа — ботріосферія сливова"
— Спори більшого розміру.......................................... 2
2. Спори до 25 [і завд........................................... З
— Спори довші .................................................... 5
3. Спори 20 X 8 р, видовжено-яйцевидні ............................
............................ 2. В. їегги£іпеа — ботріосферія руда
— Спори 25 р завд................................................ 4
4. Спори 20—24 X 8—10 р, еліпсовидні, жовтуваті ........................
.3. В. доіИідеа — ботріосферія дотидеєва
— Спори 20—25 х 10—12 р, яйцевидно-веретеновидні або майже була-
вовидні ....................4. В. Ьегеп£егіапа — ботріосферія Беренгерова
5(2). Спори 26—29 х 7—11 р, еліпсовндно-ромбовидні, іноді нерівнобо-
кі .................. 5. В. Ьопдаггеуі — ботріосферія Бондарцева
— Спори до 40 ц завд.................................................. 6
6. Спори 30—40 х 14—18 р, видовженоромбовидні, закруглені на кін-
цях ...................... 6. В. теїапорз — ботріосферія чорнувата
— Спори 28—42 х 12—16 р, еліпсовидно-яйцевидпі, широковеретеновид-
ні........................7. В. Ьоіїтаппі — ботріосферія Гоффмана
1. Воігуозркаегіа ргипісоіа К е Ь т.— ботріосферія сливова. Псевдотеції
на стромі, численні, тісними групами, іноді зливаються при основі, чорні, в
Рис. 87. ВоІгуозрКаегіа теїапорз — бот-
ріосферія чорнувата:
а — розріз строми з псевдотеціями; б — аск
і парафізоїди; в — спори.
сухому стані чашовидно вгнуті. Аски 50 X 8у,. Спори 7—9 X 3 ц, еліпсовид-
ні, прямі або трохи зігнуті, безбарвні, з двома краплями.
На черемсі (Расіиз) та в'язі (ІЛпіиз).
Лівобережний Лісостеп.
2. ВоІгуозрНаегіа їегги£іпеа (Риск.) 8 а с с.— ботріосферія руда.
Строми розпростерті, блискучо-чорні, тріщинуваті, всередині темно-іржаві.
Псевдотеції кулясті, занурені у верхній частині строми, з б.-м. видовженими
верхівками з отворами. Аски 144 X 12 ц,
циліндричні, на ніжці. Спори 20 х 8 ц,
видовжено-яйцевидні, з 4—6 краплями.
На гнилих стовбурах вільхи клей-
кої (Аіпиз
3. ВоІгуозрНаегіа доІИідеа (М о и
еі Р г.) Се 8. еі де N о і.— ботріосфе-
рія дотидеєва. Строми численні, часто
тісними групами, зливаються, округлі
або видовжені, іноді неправильної фор-
ми, тріщинуваті, часто з двома або біль-
ше концентричними борозенками. Псев-
дотеції однорядні, бурі. Аски 100—110 х
X 18—22 ц, видовжено-булавовидні. Спо-
ри 20—24 X 8—10 ц, еліпсовидні, на
кінцях вузько закруглені, жовтуваті.
На шипшині (Роза).
Правобережне Полісся.
4. ВоІгуозрИаегіа Ьегеп^егіапа де
Иоі.— ботріосферія Беренгерова. Стро-
ми численні, подушковидні, кутасті або
округло-дисковидні, занурені, потім ви-
ступають, згодом зовсім поверхневі, 1—
2 мм у діам., часто зливаються, чорні.
Псевдотеції до половини занурені в стро-
му, кулясті або яйцевидно-кулясті. Аски
70—80 X 18 ц, видовжено-булавовидні,
звужені донизу, оточені численними парафізоїдами. Спори 20—25 X 10—
12 ц, яйцевидно-веретеновидні, іноді майже булавовидні.
Конідіальна стадія — ОоІЇйогеІІа Ьегеп^егіапа 8 а с с.
Прикарпаття.
\.і 5. Воігуозркаегіа Ьопдагхеуі К а п 1 з с її.— ботріосферія Бондар-
цева. Строми подушковидні, розташовані досить довгими рядами, іноді
зливаються, занурені, згодом виступають. Псевдотеції на стромі, занурені
в неї основою, грушовидні, товстостінні. Аски 150—200 X 20—23 ц, бу-
лавовидні, з парафізоїдами. Спори 26—29 X 7—11,5 рс» еліпсовидно-ромбо-
видні, зрідка з загостреними кінцями, іноді нерівнобокі, із зернистим
вмістом.
На винограді справжньому (УМ із -оіпіїега).
Правобережний Злаковий Степ.
6. ВоІгуозрЬаегіа гпеїапорз АУ і п і.— ботріосферія чорнувата (рис. 87).
Строми переважно плоско- і тонкоподушковидні, рідше тупоконусовид-
иі, округлі або неправильно кутасті, зморшкувато-горбкуваті, голі, ви-
ступають з-під перидерми. Псевдотеції в стромі 1—2 рядами, кулясті, з
маленькими округлими отворами. Аски 90—105 X ЗО—35 ц, булавовид-
ні, з довгими ніжками, з численними парафізоїдами. Спори ЗО—40 X 14—
18 ц, видовжено-ромбовидні, закруглені на кінцях.
На дубі (фиегсиз).
167
Правобережне Полісся, Лівобережний та Донецький Лісостеп, Право-
бережний Злаковий Степ.
7. ВоігуозрИаегіа ІіоНпіаппі V. Н б Ь п.— ботріосферія Гоффмана. Стро-
ми занурені, згодом виступають, бурувато-чорні, опукло- або приплюсиу-
топодушковидні, гладенькі або зморшкуваті, до 3 л/л/у діам., з кількома
зануреними псевдотеціямн, кожний з яких має окремий отвір. Аски ПО—
115 х 28—32 р, широкобулавовидні. Спори 28—42 X 12—16 р, еліпсовид-
но-яйцевидні або широковеретеновидні, на кінцях притуплені, безбарвні,
в масі димчасті.
Конідіальні стадії — АзіегозрогіитЬх^таппіі Кге. та Гисісоссит тас-
гозрогит 8 а с с. еі В г і а г д.
На буку лісовому (Еа§из зі&аіїса).
Правобережний Лісостеп.
Рід Уаїзаііа без. еі де N о і. (Мугшаесіит N і із.) — вальсарія (рис. 88)
Строми різноманітні за розмірами і формою, вальсоїдні або діатри-
поїдного типу, подушковидні, горбкуваті, всередині світліші. Псевдотеції
в стромі, з отворами, які трохи виступають на поверхні строми.
Аски циліндричні, на короткій ніжці, 8-спорові, рідше 4-спорові, ото-
чені численними нитковидними парафізоїдами. Спори видовжено-еліпсовид-
ні, двоклітинні, темно забарвлені.
Конідіальні стадії типу Сопіоікугіит,
Сапрофіти на гілках і стовбурах багатьох листяних, рідше хвойних
дерев.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 15—16 X 9—10 р, бурі .....................................
......................1. V. гиЬгісоза — вальсарія глинисто-червона
— Спори 15—18 X 8—9 р, темно-коричневі .............................
..........................2. V. іпзіііуа — вальсарія прищеплена
1. Уакагіа гиЬгісоза (Р г.) Вас с.— вальсарія глинисто-червона. Стро-
ми різної форми, часто горбочковидні, тріщинувато-зморшкуваті, іржаво-
Рис. 88. Уаїзагіа іпзіііиа — вальсарія
щеплена:
а — строма з псевдотсціями в розрізі; б — аск і па-
рафізоїди; в — спора.
коричневі, всередині білувато-сірі.
Аски 110—120 X 12—14 р. Спори
15—16 х 9—10 р, трохи перешну-
ровані біля перегородки, бурі.
На вільсі (Аіпиз), дубі ($иег-
сиз) та інших листяних і хвойних
деревах.
Прикарпаття, Правобережне
Полісся, Західний та Правобереж-
ний Лісостеп.
2. Уаїзагіа іпзіііуа (Р г.) С ез.
еі де N о і.—вальсарія прищеплена
(рис. 88). Строми подушковидні,
занурені, згодом б.-м. виступають,
при- Аски 90—100 X 8—10 р. Спори
15—18 X 8—9 р, біля перегородки
перешнуровані, темно-коричневі.
Конідіальна стадія — СопіоіНугіипг іпзіііиит 8 а с с.
На дубі (Оиегсиз) і дерені (Сотиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Рід $ЇПіа Кагзі. (Ме1о§гатта р. р.) — силія (рис. 89)
Строми чітко обмежені, притуплено-конусовидні, горбкуваті, подушко-
видні, округлі або кутасті, спочатку занурені, потім прориваються, на зрізі
бурі або іржаво-бурі. Псевдотеції численні, кулясті, розташовані в стро-
мі в 1—2 ряди.
Аски циліндричні або веретеновидно-циліндричні, донизу звужені, з
парафізоїдами. Спори циліндричні або циліндрично-веретеновидні, дуже
видовжені, з кількома поперечними перегород-
ками, безбарвні.
Сапрофіти на гілках і стовбурах.
В УРСР один вид.
Деякі автори об’єднують рід 8Шіа з Меіо-
§гатта, не вважаючи забарвленість і безбарв-
ність спор за ознаки, достатні для виділення
окремих родів.
8і11іа їегги§іпеа К а г з і. (Ме!о£гатта їег-
ги§іпеа (Р е г з.) Се з. еі де N о і.— сілія ір-
жава (рис. 89). Строми численні, часто злива-
ються, подушковидні, округлі, видовжені або Рнс. 89.ЗіІНа[еггиеіпеа — си-
кутасті, занурені, згодом прориваються, чорні, .ЛІЯ ’Ржава:
всередині іржаво-жовті. Псевдотеції численні, а ~ мп;зрб -ТаРс7-1V- сЄпораЄцЬ1’
чорні, розміщені в 2 ряди, з отворами, які ви-
ступають на поверхні строми. Аски 80—ПО X 12—17 р, вузькобулавовид-
ні, сидячі, 8-спорові. Спори 60—65 X 3—4 р, нитковидні, на кінцях за-
гострені, звичайно трохи зігнуті, з багатьма краплями і поперечними
перегородками, безбарвні.
На ліщині звичайній (Согуїиз аиеііапа), дубі (Оиегсиз) та інших листя-
них породах.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Рід МеІо£гатта Каг з і.—мелограма (рис. 90)
Строми чітко обмежені, кулясті, приплюснуто-кулясті, кулясто-кутасті
або подушковидні, рідше майже конусовидні, занурені, пізніше прориваю-
ться з-під перидерми і виступають, майже поверхневі, здебільшого з багать-
ма псевдотеціями.
Аски циліндричні або булавовидні, з парафізоїдами. Спори веретено-
видні, майже циліндричні, або нитковидні, з багатьма поперечними пере-
городками, забарвлені.
Сапрофіти на гілках і стовбурах.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 40—50 X 5 р, з трьома поперечними перегородками.........
.......................1-М. Ьиіііагді — мелограма Булліардова
Спори 54—70 х 8 р, з 7 перегородками...........................
...................2. М. зріпіїегшп — мелограма колючконосна
169
1. МеІо£гатпіа ЬііІІіагсіі Т и І. (М. уе$ап$ сіс N о і.) — мелограма
Булліардова (рис. 90). Строми звичайно численні, часто розташовані по-
здовжніми рядами, рідше поодинокі, спочатку занурені, тупоконусовидні,
згодом прориваються і виступають, майже поверхневі, кулясті, кутасті,
_________________ приплюснутоподушковидні, з горбкуватою, зморшку-
.] ватою поверхнею, коркуваті, біля основи сіро-або
V ; бурувато-червонуваті. Псевдотеції спочатку занурені
\ І в СТРОМУ* пізніше заглиблені в строму лише основою,
, Ч СТІГГЛІ’ чашовидно вдавлені. Аски 100—115 X 10—12 р,
\ •/ вузькобулавовндні або майже веретеновидні, звуже-
ні в ніжку. Спори 40—50 X 5 |х, веретеновидні,
’ б.-м. зігнуті, рідше прямі, з трьома поперечними пере-
л " , . городками, бурі, із світлішими кінцевими клітинами.
На грабі«X* ОУ«У лїсо-
ліардова. Строма, висту- ВОМу (Рй§из ЗіІУОІїса).
паюча крізь перидерму. Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся,
Західний та Правобережний Лісостеп, Південний Крим.
2. Ме!о£гатпіа зріпіїепіт (XV а 1 1 г.) де N о і.— мелограма колючко-
носна. Строми численні, тісними групами, рідше поодинокі, півкулясті або
приплюснуто-подушковидні, тріщинувато-горбкуваті або зморшкуваті, твер-
ді, чорні, з 4—10 псевдотеціями. Псевдотеції чорно-сірі, б.-м. кулясті, час-
то з виступаючими над поверхнею строми видовженими зігнутими в один
бік верхівками з отворами. Аски 160—210 X 16—18 р, циліндричні, була-
вовидні, веретеновидні, сидячі. Спори 54—70 х 8 ц, циліндричні, на обох
кінцях закруглені, трохи зігнуті, з 7 перегородками, бурі, з майже безбарв-
ними кінцевими клітинами.
На буку (Га§и$).
Закарпаття, Прикарпаття, Західний Лісостеп.
Порядок Ну5Іегіаіе5 — гістеріальні
Плодові тіла — псевдотеції, поодинокі чи групами, на поверхні суб-
страту або занурені, темні, тверді, горизонтально або вертикально видовже-
ні, з щілиновидним отвором. Аскивидовжені, булавовидні або циліндричні.
Спори еліпсовидні, нитковидні, одноклітинні або з поперечними, іно-
ді поздовжніми перегородками, безбарвні або коричневі. Парафізоїди нит-
ковидні, з великою розгалуженою верхівкою, часом утворюють епітеціаль-
ний шар.
Конідіальні стадії таких типів: Зеріопета, Зрогосіезгпіит, Мухозро-
гіит, Рариіозрога.
Паразити або сапрофіти на стеблах трав’янистих рослин, гілках або
деревині та на хвої.
В порядку одна родина — Нузіегіасеае — гістерієві, характеристика
якої збігається з характеристикою порядку.
РОДИНА НУ8ТЕКІ АСЕАЕ — ГІСТЕРІЄВІ
Ключ для визначення родів
1. Плодові тіла заглиблені в субстрат, видовжено-овальні, лінійно-овальні
............................................................2
— Плодові тіла поверхневі, овальні, вертикально видовжені .... 4
17Ґ1
— Спори з поперечними і поздовжніми перегородками....................
...........................Ну8Іего£гарЬішп — гістерографій (стор. 171)
— Спори тільки з поперечними перегородками ........................З
3. Спори з 1—3 перегородками, безбарвні, з перетяжкою посередині . .
..................................... Оіопішп — глоній (стор. 172)
— Спори з 3—7 перегородками, спочатку безбарвні, потім забарвлені
......... ................... Нузіегіит — гістерій (стор. 173)
4 (1). Плодові тіла вертикальні, булавовидні, з маленьким отвором у ви-
гляді щілини на верхівці .... Асгозрегтит — акросперм (стор. 174)
— Плодові тіла у вигляді двостулкової черепашки ...................5
5. Спори нитковидні, з багатьма поперечними перегородками, безбарвні
......................................... ЬорИіит — лофій (стор. 174)
— Спори веретеновидні, з 3—7 поперечними перегородками, спочатку без-
барвні, потім коричнюваті .... Муіііідіоп — мітилідіон (стор. 175)
Рід Ну$іего§гарЬіипі Согсіа — гістерографій (рис. 91)
Плодові тіла дрібні, лінійні або еліпсовидні, опуклі, чорні, кутасті, роз-
криваються поздовжньою щілиною. Аски булавовидні, товстостінні, 8-спо-
рові. Спори еліпсовидні або еліпсовидно-яйцевидні, з багатьма попереч-
ними і кількома поздовжніми перегородками, безбарвні або пізніше забар-
влені. Парафізоїди на верхівці розгалужені, утворюють епітеціальний шар.
Конідіальна стадія типу Мухозрогіит.
На гілках деревних порід.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори забарвлені .................................................2
— Спори безбарвні......................................................З
2. Спори з 10 і більше поперечними та 1 поздовжньою перегородками . . .
............................1 . Н. е1оп£аІіші— гістерографій видовжений
— Спори з 5—7 поперечними і 1—3 поздовжніми перегородками . . . ;
..................................2.................................. Н. їгахіпі — гістерографій ясеновий
З (1). Спори видовжено-еліпсовидні. Плодові тіла не більше 2,5 мм завд.
.............................2 . Н. Ьіїоппе — гістерографій двоформовий
— Спори еліпсовидні або яйцевидні. Плодові тіла до 5 мм завд............
.............................4............................. Н. сигуайші — гістерографій зігнутий
1. Нузіего^тарЬіигп еіоп^аіит (АУайІепЬ.) Согсіа — гістеро-
графій видовжений. Плодові тіла скупчені на почорнілій деревині, чорні,
вуглисті, 2—4 млі завд. і 1 мм завш. Аски товстостінні, 120—150 X 25 р,
8-спорові. Спори видовжено-еліпсовидні, прямі, іноді перешнуровані, з 12—
15 поперечними і 1 поздовжньою перегородками, спочатку безбарвні, піз-
ніше коричнюваті, 36—40 X 12—15 р. Парафізоїди на верхівці розгалу-
жені і потовщені, утворюють коричневий епітеціальний шар.
На деревині верби (8аІіх).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. Ну8Іего£гарЬіит їгахіпі (Р е г $.) сіє N о і.— гістерографій ясе-
новий (рис. 91). Плодові тіла еліпсовидні, 1—2,5 мм, вуглисті, чорні.
Аски 120—180 X 30—36 р. Спори 36—40 X 15—20 р, з 7 поперечними і
1—3 поздовжніми перегородками, посередині перешнуровані, бурі.
Конідіальна стадія типу Мухозрогіит.
На гілках видів ясена (Ггахіпиз).
Повсюди в УРСР.
171
3. Ну$(его£гарІііит Ьііогте (Р г.) К е її т — гістерографій двоформовий.
Плодові тіла 1 — 2,5 X 0,5лмг, чорні, вуглисті. Аски булавовидні, 90—100 х
X 10—12 р, 8-спорові. Спори видовжено-яйцевидні, з 4 поперечними і 1
поздовжньою перегородками, перешнуровані, 15 X 5—6 р. Парафізоїди на
верхівці розгалужені, утворюють жовтий епітеціальний
шар.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
4. Ну$(его£гар1гіит сигуаіит (Рг.) КеЬт — гісте-
рографій зігнутий. Плодові тіла до 5 мм завд., 0,5 мм
завш., чорні, видовжені або еліпсовидні. Аски товсто-
стінні, 75—100 X 15—18 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні
або яйцевидні, з 2—6 поперечними і 1 поздовжньою
перегородками, перешнуровані, 15—18 X 6—7 р. Пара-
фізоїди утворюють жовтий епітеціальний шар.
На сухих гілках вишні (Сегазиз), сливи (Ргипиз) і
рози (Коза).
Ростоцько-Опільські ліси.
Рис. 91. Нузіего^гарійшп їгахіпі — гістерографій ясеновий:
а — аск; б — парафізоїд.
Рід СІопіит М й Ь1 е п Ь.— глоній (рис. 92—93)
Плодові тіла лінійні, чорні, вуглисті. Аски циліндричні або булавовид-
ні, 8-спорові. Спори веретеновидні, здебільшого прямі, 2-, рідше 4-клітинні,
безбарвні. Парафізоїди у верхній ча-
стині розгалужені, утворюють товстий
епітеціальний шар.
На деревині.
В УРСР один вид.
біопіит Ііпеаге (Р г.) сіє N о і.—
глоній лінійний (рис. 93). Плодові ті-
Рис. 92. біопіит зіеііаіит —
глоній зірчастий. Плодове ті-
ло в розрізі.
5
Рис. 93. біопіит Ііпе-
аге—глоній лінійний:
а — плодове тіло; б — аск
і парафізоїди.
ла утворюються на почорнілих місцях субстрату, 3—20 мм завд., 0,3—0,5мм
завш., майже вуглисті. Аски циліндричні, 60—90 X 9—12 р. Спори широко-
еліпсовидні, яйцевидні, 2-клітинні, перешнуровані, нижня клітина менша,
ніж верхня, безбарвні, 10—14 х 6—8 р. Парафізоїди на кінцях розгалуже-
ні і утворюють коричневий епітеціальний шар.
На деревині.
Ростоцько-Опільські ліси, Гірський Крим.
Рід Нузіегіит Т о <1 е — гістерій (рис. 94)
Плодові тіла 1—3 мм завд., еліпсовидні, видовжені або лінійні, майже
поверхневі, сидячі, чорні, вуглисті. Аски циліндричні або булавовидні,
товстостінні. Спори видовжені, циліндрично-еліпсовидні або трохи була-
вовидні, з 3—-7 поперечними перегородками, спочатку безбарвні, пізніше
темно-коричневі. Парафізоїди утворюють щільний бурий епітеціальний шар.
Конідіальна стадія типу Зеріопета.
На деревині та гілках.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 12—15x5—6 р, видовжено-булавовидні..........................
..........................1. Н. аситпіпаїшп — гістерій загострений
— Спори більших розмірів, видовжено-еліпсовидні ....................2
2. Спори 21—38 X 8—10 р..............................................
..............................2. Н. риіісаге — гістерій блошиний
— Спори 18—21 х 5—6 р.................................................
.............................3. Н. ап£и8ІаІит — гістерій звужений
1. Нузіегіит аситіпайпп Е г.— гістерій загострений. Плодові тіла
часто утворюються на почорнілих місцях субстрату, спочатку занурені в
субстрат, згодом поверхневі, видовжені, тупуваті або час-
тіше загострені, здебільшого непрямі, іноді прямі, розкри-
ваються вузькою щілиною, 1—3 мм завд., 0,3—0,5 мм
завш. Аски 90—100 X 9—10 р. Спори 12—15 X 5—6 р,
-однорядні, з трьома перегородками, видовжено-булавовид-
ні, спочатку безбарвні, пізніше коричневі.
На деревині хвойних.
2. Нузіегішті риіісаге Р е г гістерій блошиний
(рис. 94). Плодові тіла групами, округлі, еліпсовидні або
видовжені, прямі або дещо зігнуті, чорні, вуглисті, до 2 мм
завд., 0,5—1 мм завш. Аски булавовидні, 120—140 р завд.,
15—18 р завш., 8-спорові. Спори в 1 або 2 ряди, видов-
жено-еліпсовидні, 4—6-клітинні, 21—38 X 8—10 р, темно-
коричневі, крайні клітини світліші. Парафізоїди утворюють
епітеціальний шар.
На корі дуба (Оцегсиз) та верби (Заііх).
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Пів-
денний Крим.
3. Ну$іегішп ап^изіаіит А 1 Ь. еі 8 с її \у.—гістерій
звужений. Плодові тіла видовжені, еліпсовидні або лінійні,
1—3 мм завд., 0,5—0,7 мм завш., чорні. Аски булавовид-
ні, товстостінні, 75—90 X 15—17 р, 8-спорові. Спори видов-
жені чи еліпсовидні, з 3, рідше 5 поперечними перегород-
ками, спочатку безбарвні, пізніше коричневі 18—21 X 5—
6 р. Парафізоїди у верхній частині розгалужені, утворю-
ють коричневий епітеціальний шар.
На корі і деревині листяних порід.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний
Лісостеп, Південний Крим.
Рис. 94. Нузіегі-
ит риКсаге — гі-
стерій блошиний:
а — аск; б — па-
рафізоїд.
173
Рід Асгохрегпшгп Т о <1 е — акросперм (рис. 95)
Плодові тіла вертикально видовжені, булавовидні або циліидрично-
конусовндні. з маленьким отвором у вигляді щілини, спочатку м’які, бурі,
пізніше більш щільні, майже чорні. Аски циліндричні, спори нитковидні.
Сапрофіти на торішніх стеблах трав’янистих рослин, рідше на деревині.
В УРСР один вид.
Асгозрегтшп сотргеззит Т о сі е — акро-
сперм стиснутий (рис. 95). Плодові тіла вертикаль-
но видовжені, групами, булавовидні, 1—3 мм
завв., 0,3—І лмг завш., світло-бурі. Аски 8-спо-
рові, 200—500 X 4—6 ц. Спори нитковидні, одно-
клітинні, безбарвні, прямі, паралельно розта-
шовані. 100—400 X 1 р. Парафізоїди нитковид-
г ні, безбарвні.
На грястиці збірній (Оасіуііз £Іотегаіа).
Правобережне Полісся.
Рис. 95. Асгозрегтит сотргеззит — акроспермій стис-
нутий:
а — плодові тіла; б — псевдотецій в розрізі; в — аск і пара-
фізоїд; г — спора.
Рід ЬорЬіит Р г.— лофій (рис. 96—97)
Плодові тіла поверхневі у вигляді двостулкової черепашки або цилінд-
ричні, приплюснуті з боків, чорні, вуглисті, ламкі, розкриваються видовже-
ним вузьким отвором. Аски ци-
ліндричні. Спори безбарвні або
трохи жовтуваті, нитковидні, з
багатьма поперечними перего-
родками. Парафізоїди розгалу-
жені, безбарвні.
Сапрофіти на деревині та
корі.
В УРСР один вид.
ЬорИішп туШіпшп (Регз.)
Р г.— лофій черепашковидний
(рис. 97). Плодові тіла групами,
на короткій ніжці, 1—1,5 мм
завд., 0,5 мм завш., чорні, бли-
скучі, з поперечними смугами,
дуже ламкі. Аски циліндричні,
180—200 х 6—9 |х. Спори нитко-
видні, з багатьма поперечними
перегородками, спочатку без-
барвні, пізніше жовтуваті, 120—
150х 1,5—2 р. Парафізоїди нит-
ковидні, на верхівці розгалужені.
На деревині і корі.
Правобережне Полісся, Лі-
вобережний Лісостеп.
Рис. 96. Ьорґіїит еіе-
%апз — лофій елегант-
ний. Плодове тіло в
розрізі.
Рис. 97. Ьоріїіит ту-
Шіпиіп — лофій чере-
пашковидний:
а — аск і парафізоїд;
б — спора.
Рід Муіііі(Ііоп О и Ь у — мітилідіон (рис. 98)
Плодові тіла у вигляді двостулкової черепашки, з поздовжніми смуга-
ми, як у Ьор/гішп. Аски циліндричні. Спори веретеновидні, з 3—7 попереч-
ними перегородками, спочатку безбарвні, пізніше коричневі, розташовані
в 2 ряди. Парафізоїди нитковидні, на верхівці розгалужені.
Сапрофіти на корі, деревині.
В УРСР один вид.
МуНІісііоп кагзіепіі 8 а с с.— мітилідіон Карстена (рис. 98). Плодові
тіла утворюються на почорнілих місцях субстрату, черепаш-
ковидні, блискучі, чорні, вуглисті, 1 мм завд., 0,5 мм завв.,
0,4 мм завш. Аски 150—170 X 8—9 |х, 8-спорові. Спори вере-
теновидні^—8-клітиині, ЗО—45 X 3—5 її. Парафізоїди безбарв-
ні, 1 р завд.
На сухій деревині.
Правобережне Полісся.
Рис. 98. МуШиііоп кагзіепіі — мітилідіон Карстена. Аск і парафізоїди.
Порядок МісгоіИугіаІез (НешізрНаегіаІез) —
мікротиріальні
Вегетативний міцелій розвивається на поверхні субстрату
або субепідермально. Плодові тіла — псевдотеції (апотецієвид-
ні), плоскі, іноді щитовидні, занурені в строму або поверхневі.
Базальна частина строми (гіпотецій) псевдопаренхіматична,
верхня частина (епістрома) тонка, іноді з радіально розташованих клі-
тин. Аски булавовидні або мішковидні, розташовані паралельно, верти-
кально або відходять від бічних стінок строми, по одному в локулі. Спо-
ри одно-або багатоклітинні, еліпсовидні, безбарвні або забарвлені. Пара-
фізоїди нитковидні.
Паразити на живих листках, рідше гілках.
До мікротиріальних грибів належить 5 родин: 8іі§таіеасеае — стиг-
матеєві, Місгоійугіасеае — мікротирієві, Місгореііасеае — мікропельтові,
Роїузіотеїіасеае — полістомелові, Тгіскореііасеае — трихопельтові, пред-
ставники яких поширені переважно в тропіках, лише деякі трапляються в
помірній зоні.
Ключ для визначення р ,о д и н
1. Верхня частина строми радіальної будови ......................2
— Верхня частина строми сітчасто прозоплектенхіматична..............
.........................Місгореііасеае — мікропельтові (стор. 175)
2. Плодові тіла субепідермальні ....................................
ЗДі&та(асеае — стигматові (стор. 176)
— Плодові тіла поверхневі....................
.........................Місгойїугіасеае — мікротирієві (стор. 177)
РОДИНА МІСКОРЕЬТАСЕАЕ (НЕМІ8РНАЕКІАСЕАЕ) - МІКРОПЕЛЬТОВІ
Вегетативний міцелій розвивається на поверхні субстрату або зовсім
відсутній, рідше субепідермальний. Плодові тіла переважно поверхне-
ві, гіпотецій мало розвинутий. Аски булавовидні. Спори одноклітинні або
175
з перегородками, безбарвні або забарвлені. Парафізоїди не завжди розви-
ваються.
Паразити на листках, переважно в тропіках.
З європейських родів наводимо МісгореІІія — мікропельтис.
Рід МісгореПіз М о її 1.— мікропельтис
Плодові тіла поверхневі, з тонкою верхньою частиною, округлим от-
вором, гіменіальний шар складається з великої кількості асків з парафі-
зоїдамн. Спори веретеновидні, з трьома поперечними перегородками.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 18—22 х 5—8 р.............................................
..........................1. М. сагпіоііса — мікропельтис ліщиновий
— Спори 16 х 4 р..........2. М. ехіїіз — мікропельтис тонкий
1. МісгореІіі5 сагпіоііса КеЬт — мікропельтис ліщиновий. Плодові
тіла 100—200 р удіам., аски36—48 X 15—18р. Спори безбарвні, 4-клітинні,
з перетяжками, 18—22 X 5—8 р.
На листках ліщини звичайної (Согуіи.5 ауеііапа).
2. Місгоре11і$ ехіїіз 8 с Ь ц 1 г.— мікропельтис тонкий. Плодові тіла
плоскі, аски 5—6-спорові, 30—40 X 16—20 р. Спори безбарвні або трохи
жовтуваті, з трьома перегородками, 16 X 4 р.
На гілках берези (Веіиіа).
Правобережне Полісся.
РОДИНА 8ТІОМАТАСЕАЕ - СТИГМАТОВІ
Вегетативний міцелій на поверхні субстрату відсутній або слабо роз-
винутий. Плодові тіла — псевдотеції, крапковидні, чорні, субкутикулярні,
звичайно прориваються або залишаються під кутикулою, майже кулясті,
з оболонкою радіальної будови. Аски з мало розвинутими парафізоїдами
або без них. Спори від одноклітинних до багатоклітинних, безбарвні або за-
барвлені.
Паразити на живих листках.
В родині один рід — 8іі§піаіеа — стигматея.
Рід 8іі£таіеа Р г.— стигматея (рис. 99)
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 12—14 X 4,5—5 р ..........................................
................................1.8. гоЬегііапі — стигматея Робертова
— Спори 18—25 X 6—7,5 р ... 2. 8. тезріїі — стигматея мушмулова
1. 8іі£таіеа гоЬегііапі Р г.— стигматея Робертова (рис. 99). Плодові
тіла групами, чорні, близько 140 р у діам., 50—60 р завш., аски мішко-
видні, догори звужені, 33—45 X 11—14 р. Спори 12—14 X 4,5—5 р, зеле-
нуваті.
На листках герані Робертової (бегапіит гоЬегІіапит).
коротко-
Карпати, Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп.
2. $іі£та(еа тезріП 8 о г.— стигматея мушмулова. Плодові тіла ку-
лясті або приплюспутокулясті, темно-коричневі, 100—175 р у діам. Аски
булавовидні, 62—110 X 12—25 р. Спори в 2 ряди, яйцевидні або
булавовидні, з 1 перегородкою, перешнуровані,
безбарвні, 18—25 х 6—7,5 р. Парафізоїди нит-
ковидні.
На живих листках груші (Ругиз соттипіз).
Прикарпаття, Правобережний та Лівобе-
режний Лісостеп, Лівобережний Злаково-Луч-
ний та Злаковий Степ, Кримський Степ.
Рис. 99. 8іі&таіеа гоЬегііапі — стигматея Робертова.
Плодові тіла: а — зовні; б — в розрізі; в — аски; г — спори.
5
РОДИНА МІСКОТНУКІАСЕАЕ - МІКРОТИРІЄВІ
Вегетативний міцелій поверхневий або відсутній. Плодові тіла — псев-
дотеції, щитковидні, радіальної будови, розкриваються верхівковим отво-
ром або радіально розташованими щілинами. Гіпотецій тонкий, аски міш-
ковидні, рідше циліндричні, з парафізоїдами або без них. Спори одноклі-
тинні або з перегородками, безбарвні або забарвлені.
Паразити на живих листках рослин.
Ключ для визначення родів
1. Вегетативний міцелій на поверхні субстрату не розвивається ... 2
— Вегетативний міцелій на поверхні субстрату розвивається ... З
2. Спори одноклітинні .... Муіосоргоп— мііокопрон (стор. 177)
— Спори безбарвні, двоклітинні ......................................
..........................МісгоНіугішп — мікротирій (стор. 177)
З (1). Парафізоїди розвиваються ......................................
............................Рагазіегіпа— парастерина (стор. 178)
— Парафізоїди відсутні.................Азіегіпа — астерина (стор. 179)
Рід Муіосоргоп 8 р е § а 2.— мііокопрон
Вегетативний міцелій на поверхні субстрату не розвивається. Плодове
тіло з центральним отвором. Аски булавовидні, з парафізоїдами. Спори од-
ноклітинні, безбарвні.
В УРСР не виявлений.
Муіосоргоп $ті1асі$ (де N01.) 8 а с с.— мііокопрон сасапариловий.
Плодові тіла поверхневі, округлі, матово-чорні, близько 500 р у діам. Аски
50—65 X 17—20 р. Спори 10—16 X 6—10 р, еліпсовидно-яйцевидні.
На стеблах сасапариля (Зтіїах).
Рід МісгоНіугіит О е $ т.— мікротирій (рис. 100)
Вегетативний міцелій не розвивається на поверхні субстрату. Плодові
тіла з радіальною оболонкою.
Паразити на листках.
В УРСР один вид.
12 0561
К л ю ч для в п з паче н п я в її д і в
1. Спори 8—10 \ 3—3,5 р
.................1. М.
— Спори 10—14 х 2 р . .
тісгоБСОрісшп — мікротирій мікроскопічний
2. М. суіізі — мікротирій рокитниковий
1. Місгойїугіїїт тпісгозсорісіїт Ое$т.— мікротирій мікроскопіч-
ний (рис. 100). Плодові тіла 50 р у діам., аски 25—ЗО X 7—9 р, спори 8—10 х
Рис. 100. Місгоі/іугіит тісгозсорі-
сит — м і кроти р і й м і кроскоп ічни й:
а — пернтсцій; б — аск; в — спора.
X 3—3,5 р, яйцевидно-веретеновидні.
На листках самшиту вічнозеленого
(Вихиз зетрепчгеп$).
Закарпаття, Правобережне Полісся,
Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісо-
степ, Правобережний Злаковий Степ.
2. Місго(йугіит суіізі Рис к.— мік-
ротирій рокитниковий. Плодові тіла 300 р
у діам., аски 25—35 X 6—7 р, спори 10—
14 х 2 р.
На листках дроку красильного (бепі-
$іа ііпсіогіа).
Рід Рагазіегіпа Т Ь е і 5 з. еі 8 у <1.— парастерина (рис. 101)
Вегетативний міцелій розвивається на поверхні субстрату, довго збе-
рігається. Плодові тіла округлі, плоскі, радіальні, з центральним отвором
або радіальними щілинами. Гіпотецій плоский або дещо вгнутий. Аски
овальні або булавовидні з парафізоїдами. Спори з од-
нією поперечною перегородкою, бурі. Паразити на ли-
стках та стеблах.
В УРСР два види.
Рис. 101. Рагазіегіпа $р.— парастерина. Плодове тіло.
Ключ для визначення видів
1. Аски 36 х 12 р...........1. Р. суіізі — парастерина рокитникова
— Аски 48—60 X 9—12 р . . . 2. Р. &епі$іае — парастерина дрокова
1. Рагазіегіпа суіізі 6 и і е V.— парастерина рокитникова. Плодові
тіла 185—300 р у діам., з округлим, добре помітним отвором. Аски 36 X
х 12 р, циліндричні, помітно звужуються до верхівки, на тонкій ніжці.
Спори бурі, 15—19x5—7 р, з 1 поперечною перегородкою, парафізоїди
нитковидні, 1,5—2 р завт.
На стеблах і листках рокитника багатоволосистого (Суііш8 роїуігі-
сКиз).
2. Рагазіегіпа £епі$(ае би г е V.— парастерина дрокова. Плодові тіла
160—310 р у діам., з невеликим округлим отвором у центрі, щиток одно-
шаровий. Аски широкоциліндричні, 48—60 X 9—12 р. Спори дворядні,
15—17 X 7,4 р, бурі, з однією перегородкою. Парафізоїди нитковидні,
1,5—2 р завт.
На живих стеблах дроку білуватого (Сегиьіа аІЬйіа).
Рід А$(егіпа Ьєу.— астерина (рис. 102)
Вегетативний міцелій чорнуватий або бурий. Плодові тіла щитовидн
плоскі. Аски кулясті або еліпсовидні. Спори дво- або багатоклітинні, к<
ричневі, іноді безбарвні. Парафізоїди відсутні.
Паразити па листках.
Рис. 102. Азіегіпа зр.— астерина. Розріз плодового тіла.
В УРСР види роду не виявлені.
Азіегіпа уегопісае (Ь і Ь.) N а и т.— астерина веронікова. Плодові
тіла скупчені, поверхневі, чорні. Аски ЗО—36 X 20 р. Спори 12 X 6 р. Пара-
фізоїди відсутні.
На листках вероніки (Уегопіса).
Порядок Нуросгеаіез — гіпокреальні
Перитеції та строма м’які, м’ясисті, воскуваті, шкіряно-м’ясисті (ні-
коли не бувають вуглистими); білі, жовті, оранжевих, червоних, червоно-
коричневих, синіх, синьо-фіолетових або зелених відтінків. Перитеції
занурені в строму, або розміщені на н поверхні, іноді вільні, з отвором.
Строми повстисті, маловиразні або добре розвинуті. Аски циліндричні,
веретеновидні, видовжено-булавовидні. Спори одноклітинні або з кількома
поперечними чи поздовжніми перегородками, різної форми, безбарвні.
Сапрофіти і паразити на вищих рослинах, грибах, слизовиках, лишай-
никах, мохоподібних, на деревині, землі, лісовій підстилці.
Конідіальні стадії таких типів: Зересіопіит, Мусодопе, УегНсіІІіипі,
ТиЬегсиїагіа, Ризагіит, СНаеіозігота, РоІузіі§тіпа.
Ключ для визначення родин
1. Строми в тканині листків слив, терну (видів Ргипиз) або черемхи (Ра-
сіиз) ..................Ро1у$Но‘таіасеае — полістигмові (стор. 179)
— На інших субстратах ..............................................2
2. Перитеції переважно занурені в строми. Строми всередині тканин суб-
страту або поверхневі, звичайно розпростерті ........................
................................Нуросгеасеае — гіпокрееві (стор. 181)
— Перитеції поверхневі чи виступаючі. Переважно сидять на поверхні
добре розвинутої строми або на повстистому плетиві. Рідше строми валь-
соїдного типу, занурені .... №сігіасеае — нектрієві (стор. 186)
РОДИНА РОЬУЗТІОМАТАСЕАЕ — ПОЛІСТИГМОВІ
Строма виразна, розвивається в тканинах листка, яскраво забарвлена
(жовта, оранжева, червона), м’ясиста, цілком занурена, субепідермальна,
з численними зануреними в ній перитеціями, утворенню яких передують
пікнідії аналогічної будови. Аски впдовжено-булавовндні, без парафіз.
Спори одно-або двоклітннні, безбарвні, еліпсовидні.
Паразити (в конідіальній стадії) на листках видів сливи, терну (Ргшиїз)
і черемхи (Рскіих).
Конідіальна стадія тилу Роїуіїіцтта.
Ключ для визначення родів
1. Спори одноклітинні .........Ро1у$1і£та — полістигма (стор. 180)
— Спори з однією перегородкою .....................................
........................РоІу$іі£теІІа — полістигмела (стор. 181)
Рід РоІу8Іі£та В С.— полістигма (рис. 103)
Перитеції майже кулясті, занурені в строму. Строма в тканині листка,
воскувато-м’ясиста, різна за формою, спочатк}- на живих листках, жовто-
червона, вохряно- або золотисто-жовта, з темнішими отворами на поверхні;
на опалому листі, після зимівлі — коричнево-червона або майже чорна,
опукла. Аски 8-спорові, видовжено-булавовидні. Спори безбарвні, одноклі-
тинні.
Паразити на листках.
Аскова стадія розвивається після зимівлі.
Конідіальна стадія типу РоІу$ії§пйпа розвивається на живих листках
терну, сливи (Ргипиь) та черемхи (Райиз).
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. На сливі, терні (Ргипиз).......Р. піЬгит — полістигма червона
— На черемсі {Расіиз) ............Р. осЬгасеит — полістигма вохряна
1. Роіу$іі£та піЬгшп (Р е г з.) XV і п і.-- полістигма червона (рис. 103).
ї Строми на живих листках жовто-червоні, після зимівлі — коричнювато-
червоні. Аски 78—87 X 10—12 р. Спори 11—13 X 4,5 р.
Рис. 103. Роїузіі^та гиЬгит— полістигма червона. Строма:
а — зовні: б — в розрізі; в — аск; г — спори; д — конідії.
Конідіальна стадія — Роїузіі^тіпа гиЬга (О е$ ш.) 8 а с с.
На сливі (Ргипиз ЛотезНса) й терні (Ргипиз $ріпо$а).
Прикарпаття, Західний Лісостеп, Правобережне Полісся, Правобереж-
ний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ, Південний
Крим.
2. Ро1у$Н£та осЬгасеит (XV а Ь 1 е п Ь.) XV і п і.— полістигма вохряна.
Строми вохряно-або золотисто-жовті, пізніше коричнево-червоні, з темні-
1ОЛ
шими крапковидпими отворами на поверхні. Аски 95—105 X 14 р. Спори
14 X 5—5,5 ц.
Конідіальна стадія — Роїузііутіпа осНгасеит 8асс.
На живих листках черемхи звичайної (Расіиз гасетоза).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Лівобе-
режний Лісостеп.
Рід Роїузіі^теїіа Ласг. еі N а і а 1.— полістигмела
Строма, як у роду РоІузіі§та. Спори вузькоеліпсовидні з однією пе-
регородкою, трохи перешнуровані.
Паразити на листках видів сливи (Ргипиз).
В УРСР види роду не виявлені.
Ро1узіі§те11а иззигіепзіз Іасг. еі N а і а І.— полістигмела усурій-
ська. Строма округла, 1—8 мм у діам., зверху вгнута, після зимівлі світ-
ло-коричнева, з крапковидними отворами на нижній поверхні листка.
Перитеції приплюснуто-кулясті, 190—200 х 150—180р.. Аски вузькобулаво-
видні, без парафіз, 85—90 х 10—11 р. Спори 8—11 х 3—5 р, двоклітинні,
вузькоеліпсовидні, трохи перешнуровані, безбарвні.
На листках і плодах сливи китайської (Ргипиз ігіЦога).
РОДИНА НЇРОСКЕАСЕАЕ - ГІПОКРЕЄВІ
Строми занурені або поверхневі, розпростерті або опукло-подушковид-
ні, м’якої консистенції, яскраво забарвлені, прозенхіматичної будови.
Перитеції цілком занурені в строму, іноді згодом виступають з неї. Аски
циліндричні, з однорядно розташованими спорами. Парафізи відсутні. Спори
з поперечними перегородками, рідше одноклітинні, безбарвні або світло
забарвлені.
Сапрофіти чи паразити на грибах, корі дерев та інших рослинних суб-
стратах.
Конідіальні стадії таких типів: Ризагіит, Мусо^опе, Уегіісіїїіит,
Зересіопіит.
Ключ для визначення родів
1. Перитеції з виразними стінками, цілком занурені в строму або висту-
пають з неї. Строми розпростерті, розвиваються в плодових тілах ага-
рикальних (А§агіса1ез) та афілофоральиих (Аріїуііоріюгаїез) грибів, а
також в еталіях слизовиків (Мухотусеїез), рідше на інших рослинних
субстратах ..........................Нуроіпусез — гіпоміцес (стор. 181)
— Перитеції без виразних стінок, занурені в строму. Строми опукло-
подушковидні, округлі або плоско-розпростерті, розвиваються на тру-
товиках (Роїурогиз), на поверхні гілок, стовбурів, рідше на землі . . .
.......................................Нуросгеа — гіпокрея (стор. 184)
Рід Нуротусез Р г.— гіпоміцес (рис. 104)
Перитеції з виразними стінками, білі, зеленуваті, оранжево-жовті,
червоні, цеглисто-червоні, кулясті, яйцевидні, рідше пляшковидні або
оберненопляшковидиі; цілком занурені, виступаючі або майже поверхневі,
зрідка поодинокі, переважно в плівчастій, шкірястій чи воскуватій стромі
або повстистому плетиві гіф.
Аски циліндричні, до основи звужені, на б.-м. довгій ніжці, переважно
8-спорові, без парафіз. Спори двоклітинні, зрідка одноклітинні; еліпсо-
181
видні, веретеновидні, яйцевидні або вузьколанцетовндні; прямі чи дещо
зігнуті, іноді нерівнобокі, безбарвні, блідо-жовтуваті або світло-димчасті,
у деяких видів з придатками на кінцях.
Сапрофіти або паразити на агарнкальних (А§агіса1ез) та афілофораль-
них (АрІїуПорІюгаІез) грибах, слизовиках (Мухоїпусеіез), рідше на корі,
опалому листі, мохах та інших рослинних субстратах. Деякі роди Нуроту-
се$ у конідіальній стадії спричиняють хвороби шапинкових грибів (у при-
роді та при штучному розведенні) і вищих рослин.
Конідіальна стадія таких типів: Ризагіит, Мусо^опе, Зересіопіит,
УегНсіІІіит.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. На вищих рослинах ..............................................2
— На грибах.........................................................З
2. Спори 9.2—14 X 4,6—6,5 р. На ваточнику (Азсіеріаз)................
............................1. Н. азсіеріасііз — гіпоміцес ваточниковий
— Спори 12,9 х 5—6 р. На гнилих бульбах картоплі (Зоїапшп іиЬего-
$ипї) .......................2. Н. зоїапі — гіпоміцес картопляний
3(1). Спори вузьколанцетовндні, 22—37 X 5—7 р. На плодових тілах шапин-
кових грибів, особливо з родів агарик. (Адагісиз), поліпор (Роїурогиз),
русула (Риззиіа), стерен (Зіегеит). Строма повстиста, червона, по краю
біла............................3. Н. гозеїіиз — гіпоміцес розетковий
— Спори іншої форми, менше 7 р завт................................ . • 4
4. Спори веретеновидні, 15—24 х 4—6 р. Строма вохриста, пізніше оран-
жево-жовта. На видах родів стерей (Зіегеит) і поліпор (Роїуро-
ги$) ....................4. Н. аигапііасиз — гіпоміцес оранжевий
— Спори ланцетовидні або видовжено-еліпсовидні ........................5
5. Спори видовжено-еліпсовидні, загострені, ЗО—36 X 5—6 р. Строма
брудно-зелена, пронизує гіменофор. На гіменії видів лактарію (Ьасіа-
гіи$) і русули (Кизшіа) . . . 5. Н. уігідіз — гіпоміцес зелений
— Спори ланцетовидні ..................................................6
6. Спори 35 X 6,5 р, ланцетовидно-веретеновидні. Строма вохряно-оран-
жево-жовта. На видах русула (Риззиіа) .................................;
.............................6. Н. осйгасеиз — гіпоміцес вохряний
— Спори дрібніші ......................................................7
7. Спори 21—ЗО х 5—6 р. На видах з роду болетус (Воіеіил) . . . . •
................. 7. Н. сіігузозрегтиз — гіпоміцес золотистоспоровий
— Спори 18—20 х 4—4,5 р. На гіменії видів з роду лактарій (Ьасіа*
гіи$) ..............8. Н. Іаіегі(ііі8 — гіпоміцес цегляно-червоний
1. Нуротусез азсіеріасііз 2 е г.—гіпоміцес ваточниковий. Перитеції
поодинокі, заглиблені в субстрат, жовтувато-цеглисті (на підсохлому суб-
страті коричневі), кулясті, м’які, 230—330 р у діам. Аски майже сидячі,
швидко руйнуються, спостерігаються лише в молодих перитеціях. Спори
9,2—14 х 4,6—5 р, еліпсовидні, яйцевидні, зрідка видовжено-овальні, при-
туплені, димчасті, в масі бурі, звичайно перешнуровані.
Одержано в чистій культурі фузарія голубого (Ризагіит соегиіешп
(Ь і Ь.) 5 а с с. (є його асковою стадією), виділеного з підгнилих стебел
ваточника (Азсіеріаз) на середовищі Леоніана.
Правобережне Полісся.
2. Нуротусез зоїапі Кке еі В е г і Ь.— гіпоміцес картопляний. Пе-
ритеції 470 X 270р, пляшковидні чи оберненогрушовидні, світло-пурпурні,
з сосочковидним хоботком, стінка якого зовні червона, всередині безбарвна
сидять на зануреній, хрящовидній стромі. Аски 4—-8-спорові. Спори 12,9 X
X 5—6 р, еліпсовидні, з дрібнокрапчастою оболонкою.
Конідіальна стадія — Еизагіит аг^іііасеипг (Е г.) 8 а с с.
На гнилих бульбах картоплі (Зоїапит ШЬггозипї).
3. Нуротусез ГО8ЄІІ118 (А 1 Ь. еі 8 С 11 XV.) Т и 1.— гіпоміцес розетковий
Строма повстиста, червона, по краю біла, широко розпростерта. Перите
ци занурені, згодом виступаючі, яс-
краво-червоні, м’які, м’ясисті. Аски
150 X 6,5 р, на короткій ніжці. Спори
22—37 х 5—7 р, вузько-ланцетовидні,
на кінцях з короткими придатками,
дещо зігнуті.
На гнилих плодових тілах гри-
бів, особливо з родів агарик (А§агі-
сиз), русула (Риззиіа), стерей (Зіеге-
ит), поліпор (Роїурогиз), на мохах,
опалих листках, корі, при основі ста-
рих пеньків, у вологих лісах.
Карпати.
4. Нуротусез аигапііаспз Регз.—
гіпоміцес оранжевий. Строма шкі-
ряста, вохряна, пізніше оранжево-
жовта. Перитеції яскраво-оранжеві,
300 р у діам. Аски ПО—140 X 6 р,
циліндричні. Спори 15—24 X 4—6 р,
веретеновидні, зігнуті, безбарвні, з
придатками.
Конідіальна стадія — Піріосіасіі-
Рис. 104. Нуротусез сНгузозрегтиз —
гіпоміцес золотнстоспоровий:
а — перитеції на поверхні гіменофора; б —
аски; в — спори; г — спороношення коні-
діальної стадії (хламідоспори).
ит тіпиз В о п.
На старих плодових тілах грибів з родів стерей (Згегеипї) і поліпор
{Роїурогиз).
Закарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
5. Нуротусез уігісііз (Е г.) XV і п І.— гіпоміцес зелений. Перитеції
занурені або майже поверхневі на розпростертій брудно-жовто-зеленій
стромі, стерильні по краю, лише виступаюча частина пізніше буріє або
чорніє. Аски 160 X 7—8 р. Спори 30—36 X 5,6 р, видовжено-еліпсовидні,
загострені, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні або невиразно поділені,
зеленуваті чи жовтуваті.
На гіменії видів лактарія (Ьасіагіиз) і русули (Киззиіа).
6. Нуротусез осйгасеиз (Р е г з.) XV і п і.— гіпоміцес вохряний. Пе-
ритеції жовтуваті, занурені, згодом майже поверхневі, на білій, нодуш-
ковидній, пізніше розпростертій, вохряно-оранжево-жовтій стромі. Аски
250—300 X 6,5 р. Спори 35 X 6,5 р, ланцетовидно-веретеновидні, на кінцях
потоншені, з придатками, безбарвні, перешнуровані.
На видах русули (Риззиіа).
Ростоцько-Опільські ліси.
7. Нуротусез сіігузозрегтиз Т и 1.— гіпоміцес золотнстоспоровий
(рис. 104). Аски 120—200 X 10р. Спори 21—ЗО X 5—6р, видовжепо-ланцего-
видні, поділені перегородкою на дві нерівні частини, переважно зігнуті,
на одному чи на обох кінцях загострені. Трапляється переважно в стадії
хламідоспор, відомій під назвами Зересіопіит тусор/іуііит N е с з. і Зере-
сіопіит сіггузозрегтит Е г.
На плодових тілах болета (Воіеіиз) п агарика (Адагісиз).
Пра вобереж 11 и п 1 і состеп.
8. Нуропіусез 1аіегИіи$ (Е г.) XV і п 1.— гіпоміцес цеглисто-червоний.
Перитеції шкірясті, світлі, пізніше брудно-коричневі, майже зовсім зануре-
ні в щільне біле плетиво, що згодом перетворюється на строму. Гімеїюфор
при цьому втрачає свою пластинчасту будову і стає, гладеньким, «глухим».
Аски 250 X 7р. Спори 18—20 X 4—4,5 р, ланцетовидні, на кінцях загострені,
нерівнобокі. жовтуваті.
На гіменії видів з роду лактарів (Ьасїагіїїь).
Правобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
Рід Нуросгеа Е г.— гіпокрея
Строма подушковидна, напівкуляста або плоско розпростерта, м’я-
систа чи воскувата з багатьма перитеціями без виразних стінок, розташова-
ними в один ряд, білувата, світло-жовта, або зеленувата. Аски циліндричні,
звичайно без парафіз. Спори безбарвні, жовтуваті або світло-коричневі,
двоклітинні, здебільшого розпадаються на 2 частини ще в аску, в якому
таким чином утворюється 16 одноклітинних спор. Сапрофіти на гілках,
пеньках, мохах, залишках трав’янистих рослин, трутових грибах тощо.
Конідіальні стадії типу ТгісНоЛегта.
В УРСР п'ять видів.
Ключ для визначення видів
1. На плодових тілах грибів...........................................2
— На деревині, лісовій підстилці, землі................................З
2. Строма подушковидна. Спори з двох однакових кулястих клітин,
4 р .......................1. Н. рпіуіпаїа — гіпокрея подушковидна
— Строма плоско розпростерта. Спори з майже однакових яйцевидних
клітин, 3,5—4,5 р у діам..........2. Н. їип^ісоїа — гіпокрея грибна
3(1). Строми широко розпростерті, плоскі...............................4
— Строми напівкулясті, подушковидні, округлі, поодинокі або скуп-
чені ..................................................................5
4. Строми жовтуваті. Клітини спор 5,5—7 X 6—6,5 р, кулясті або еліпсо-
видні .......................3. Н. Пауісіиіа — гіпокрея жовтувата
— Строми лимонно-жовті, по краю часто біло-волокнисті. Верхня клітина
спори 4,5 р, куляста, нижня 5—7 р завш., яйцевидна......................
...........................4. Н. сИгіпа — гіпокрея лимонно-жовта
5 (3). Строми червоно-коричневі .......................................6
— Строми жовтуваті, жовто-зелені, зелені чи чорно-оливково-зелені
.......................................................................7
6. Строми зовні коричнево-бурі, всередині ^ервсно-ксричневі
........................................5. Н. таї і — гіпокрея яблунева
— Строми світло-м'ясо-червоні, згодом червово-коричневі, всередині білу-
ваті ....................................6. Н. піїа — гіпокрея руда
7(5). Строми чорно-оливково-зелені, згодом чорно-коричневі, всередині бі-
лі ..........................7. Н. сопіогіа — гіпокрея покручена
— Строми жовті, жовто-зелені чи світло-зелені, подушковидні чи напів-
подушковидні...............8. Н. £е1аііпо$а — гіпокрея драглиста
1. Нуросгеа риіуіпаїа Е и с к.—гіпокрея подушковидна. Строма по-
душковидна, поверхнева, світло-жовто-зеленувата, порошисто-повстиста.
Аски 70 х 4 р. Спори з двох однакових кулястих клітин, 4 р у діам.
На гнилих плодових тілах поліпора сірчано-жовтого (Роїурогиз §иІ-
ркигеиз) і видах з роду хортицій (Ссгіісіит).
Поавобепежне Полісся.
2. Нуросгеа Їип£ісо1а К аг$ і,— гіпокрея грибна. Строма плоска, роз-
простерта, до 12 см завд., іноді переривчаста, воскувата, м’ясиста, досить
товста. В молодому стані припорошено-біла, пізніше лимонна або кольору
шкіри, всередині біла; опушена або волокниста на поверхні. Аски 60—75 X
X 4—5 р, на короткій ніжці. Спори з майже однакових яйцевидних безбарв-
них клітин 3,5—4,5 р.
На старих плодових тілах поліпора (Роїурогиз).
3. Нуросгеа їіауісіїїіа Р. Н е пп.— гіпокрея жовтувата. Строми широко
розпростерті, плоскі, м’ясисті, бліді або жовтуваті, отвори виступаючі,
жовті. Аски видовжено-циліндричні, на верхівці притуплено-заокруглеиі.
Клітини спор 5,5—7 X 6—6,5 р, кулясті або еліпсовидні, безбарвні.
На оголеній деревині.
Правобережне Полісся.
4. Нуросгеа сіігіпа (Р е г з.) АУ і п і.— гіпокрея лимонно-жовта. Стро-
ма широко розпростерта, плоска або нерівна й горбкувата; лимонно-жовта,
по краю біла, волокниста, м’ясиста, густо усіяна трохи темнішими отво-
рами. Перитеції майже кулясті, густо розташовані, цілком занурені. Аски
85—100 X 5—6 р, циліндричні, на маленькій ніжці. Верхня клітина спори
куляста, 4,5 р, нижня яйцевидна, 5 р, рідше 7 р завд.
На вологій лісовій землі при основі стовбурів дерев, на мохах та хвої,
деревині, стеблах тощо.
Правобережне Полісся.
5. Нуросгеа таїі 2 е г.— гіпокрея яблунева. Строма поверхнева, иа-
півподушковидна, близько 2 лш у діам., зовні коричнево-бура, всередині
червоно-коричнева, в нижній частині трохи звужена, щільніша, темно-ко-
ричнева. Перитеції в кількості до 10 у стромі, округлі, розташовані в один
ряд у периферичній частині строми. Аски 8-спорові, оточені парафізами.
Спори 21—25 X 6,5—9,1 р, яйцевидні або видовжено-овальні, зрідка широ-
коверетеновидні, безбарвні або зеленуваті.
На сухих гілках яблуні (Маїиз).
6. Нуросгеа піїа (Р е г з.) Г г.— гіпокрея руда. Строми скупчені, по-
верхневі, напівкулясті або подушковидні, неправильної форми, часто зли-
ваються, світло-м’ясо-червоні, згодом червоно-коричневі, всередині білува-
ті, м’ясисті, трохи зморшкуваті, усіяні отворами, при висиханні зморщені
і приплюснуть Аски 65—75* X 4—5 р, циліндричні, на мало помітній ніжці.
Спори з двох майже однакових за розміром (3—4 р у діам.) клітин, які
швидко роз’єднуються.
Конідіальна стадія — Тгісдосіегта хлгісіе Р е г з.
На корі й деревині дерев та кущів, на вусиках ожини сизої (Радих
саехіпх), іноді на сухій траві.
Прикарпаття.
7. Нуросгеа сопіогіа (5 с й \у.) В е г к. еі Се з.— гіпокрея покруче-
на. Строми розсіяні або скупчені, часто зливаються, поверхневі, округлі,
видовжені, прирослі лише в центрі, по краях вільні, зверху плоскі чи дещо
опуклі, хвилясті, м’ясисті, чорио-оливково-зелені, згодом чорно-коричне-
ві, всередині білі. Аски 60—80 X 5 р, сидячі, циліндричні. Спори з двох
майже однакових кулястих клітин, 4ру діам., які швидко відокремлю-
ються.
На старих стовбурах, гнилій деревині, особливо дуба ((^иегсиз) і вер-
би (8аІіх).
8. Нуросгеа £еІаііпо$а (Т о сі е) Е г.— гіпокрея драглиста. Строми скуп-
чені, поверхневі, подушковидні, напівкулясті, м’ясисті, при основі ніжно-
повстисті, пізніше голі, жовті або згодом зеленувато-жовті чи світло-зелені,
при висиханні в центрі вдавлені, зморшкуваті. Аски 80—88 X 3,5—4 р,
циліндричні, па дуже короткій ніжці. Спори з двох оливкових або світло-
185
жовтих клітин неоднакового розміру: верхня — куляста, 4 р у діам., ниж-
ня — еліпсовидна або яйцевидна, 3 р завш.
На гнилій деревині, рідше на загниваючих листках.
Правобережне Полісся.
РОДИНА ИЕСТОАСЕАЕ - НЕКТРІЄВІ
Строма повстиста, слабо розвинута, або виразна, подушковидна, іноді
іншої форми, поверхнева, рідше занурена, часом зовсім відсутня. Строма і
перитеції м’які, воскуваті або м’ясисті, світлі (оранжеві, рожеві, червоні,
сині, фіолетові). Перитеції кулясті, кулясто-конусовидні, яйцевидні, по-
одинокі, напівзануреиі (зрідка занурені), або на поверхні строми. Аски
циліндричні, веретеновидні, звичайно 8-спорові, частіше без парафіз. Спо-
ри одноклітинні або з перегородками, різноманітні за формою, безбарвні
чи червонуваті.
Сапрофіти або напівпаразити (в конідіальній стадії) на гілках дерев і
чагарників, злаках, грибах, рідше лишайниках та комахах.
Конідіальна стадія типів: ТиЬегсиїагіа і Ризагіит.
Ключ для визначення родів
1. Строми або перитеції червоні, оранжеві, оранжево-бурі, жовтувато-
коричневі 1 .................................................2
— Строми або перитеції сині, фіолетові, голубувато-або синювато-бурі
.............................................................. 8
2. Спори видовжено-циліндричні чи нитковидні, з багатьма перегородка-
ми, часто розпадаються на членики .................................
ОрИіопесігіа — офіонектрія (стор. 187)
— Спори еліпсовидні, яйцевидні або веретеновидні, не розпадаються
.......................................... З
3. Спори одноклітинні. Строма відсутня. Перитеції поодинокі або гру-
пами ..............................№сігіе11а— нектріела (стор. 187)
— Спори з перегородками...........................................4
4. Спори з поперечними і поздовжніми перегородками часто брунькую-
ться ще в сумці................Ріеопесігіа — плеонектрія (стор. 188)
— Спори лише з поперечними перегородками..........................5
5. Спори з 1 поперечною перегородкою..............................6
— Спори з кількома поперечними перегородками .....................7
6. Перитеції занурені в блідо-оранжево-жовту горбкувату строму . . •
.............................СгурИопесігіа — крифонектрія (стор. 189)
— Перитеції в стромі або на її поверхні, іноді строма відсутня і перитеції
поодинокі або групами, воскуваті, м’ясисто-шкірясті, жовтуваті, оран-
жево-жовті, цеглисті, часто з віком темніючі ......................
...................................Месігіа—нектрія (стор. 190)
7 (5). Строма жовта, оранжева, червона, іноді відсутня. Перитеції пооди-
нокі або скупчені на стромі. Спори з кількома поперечними перего-
родками .......................Саіопесігіа — калонектрія (стор. 196)
—' Строма жовто-коричнева. Спори з кількома, іноді з 1 поперечними
перегородками ......................СіЬЬегеІІа — гіберела (стор. 198)
1 Рід Епйпіїйа — ендотія, видам якого властиві яскраво забарвлені, рудуваті або чер-
вонуваті строми, деякі автори вміщуютьтеж до гіпокреальних грибів. У сучасних флорах та
визначниках рід Епсіоііііа — ендотія, для якого характерна вальсоїдиа строма, вміщується
в родину ОіарогІЬасеае або Уаізасеае.
8(1)- Строма фіолетова. Спори з 1 перегородкою.............................
............................................Ьізеа — лізея (стор. 200)
— Строма темно-синя. Спори з кількома перегородками, зрідка з од-
нією ................................ОїЬЬегеІІа — гіберела (стор. 198)
Рід ОрВіопесІгіа 8 а с с.— офіонектрія (рис. 105)
Перитеції м’ясисті, оранжеві або яскраво-червоні, кулясті, поодинокі
або скупчені, зливаються. Спори видовжено-циліндричні, нитковидні, без-
барвні, за довжиною майже дорівнюють аску, з багатьма перегородками
чи краплями, часто ще в аску розпадаються на членики.
Сапрофіти чи напівсапрофіти на гілках і стеблах вищих рослин, на
плодових тілах базидіальних і стромах сумчатих грибів.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. На спороношеннях грибів............................................2
— На вищих рослинах — гілках і опалій хвої сосни (Ріпиз).................
.........................1. О. $со!есо$рога— офіонектрія соснова
2. На стромах діатрипе (Оіаігуре) .....................................
.........................2. О. Ьеіопозрога — офіонектрія голкоспора
— На стромах евтипели (Еиіуреііа) .......................................
..............................3. О. Ьгіагсііі — офіонектрія Бріарда
•в
$
1. ОрКіопесігіа зсоїесозрога В г е офіонектрія соснова. Аски
ЮО—120 X 5—10 рі, двоспорові. Спори 44—79 х 2,5—4 ,ц, циліндричні, на
кінцях притуплені, з 18—20 перегородками. На гілках, брунь-
ках і опалій хвої сосни (Рйш$). Західний Лісостеп.
2. ОрЬіопесітіа Ьеіопозрога (8 с Ь г о е і.) 8 а с с.— офіо-
нектрія голкоспора. Перитеції 200—300 [і у діам., густо скупче-
ні, бурувато- або зеленувато-жовті. Аски 70—80 X 7—9 р. Спо-
ри 45—50хЗр, веретеновидно-нитковидні, загострені, зігнуті.
На стромі діатрипе крапчастого (Оіаігуре
3. ОрЬіопесігіа Ьгіагсііі В о и сі.— офіонектрія Бріарда.
Строми поодинокі або згруповані. Перитеції 150—350 р у
діам., вкриті золотистими волосками 20—40 X 5—6 р, при
висиханні спадаються. Аски 90—100 X 10—13 р, циліндричні,
з парафізами. Спори 45—55 х 3—4 р, з 7—11 перегородками
і численними краплями.
На стромах евтипели (Еи(уреііа).
Рис. 105. Орійопесігіа зр.— офіонектрія:
а — аск; б — спора.
а М
Уб
Рід ІЧесігіеІІа 8 а с с.— нектрієла (рис. 106)
Строма відсутня. Перитеції вільні, поверхневі, виступаючі, поодинокі
чи згруповані, кулясті, конічні, іноді з загостреною верхівкою чи зверху
приплюснуті, яскраві або бруднуваті, червоно-жовті, іноді зеленуваті, при
висиханні блідніючі. Спори одноклітинні, безбарвні чи трохи жовтуваті.
Сапрофіти на наземних органах рослин.
В УРСР два види.
187
Ключ для в в з н а ч е н и я видів
Е На вічнозелених рослинах ............................................2
— На злаках, осоках, ситникових ........................................ З
2. На самшиті (Вихих) ... І. N. гоиззеїіапа — нектрієла Руселіанова
— На пальмі сабаль (8аЬаІ) ................................................
...........................2. N. ]*асге\¥$кіі — нектрієла Ячевського
30). Спори 15 \ 3,5—4,5 ц. На кукурудзі (Хеа)..............................
..............................3. N. гпаусііз — нектрієла кукурудзяна
— Спори 10—13 \ 2—3 р. На осоці (Сагех) та ожнці (Імгиіа)..................
..............................4. N. сагпеа — нектрієла м’ясо-червона
1. №с(тіеІІа гои$$е!іапа (М о п і.) XV і п і.— нектрієла Роселіанова
(рис. 106). Перитеції з безбарвними відставленими щетинками, жовті, чер-
вонуваті, зеленуваті, конічні, шоломовид-
ні, дзвониковндні, приплюснуті. Аски 60—
70 X 6—10 р, майже булавовидні, 8-спо-
рові. Парафізи відсутні. Спори 12—16 X
4—6 р, коротковеретеновидні, прямі або
дещо зігнуті.
Конідіальні стадії — Ризійішп Ьихі
8 с Ь гп і сі і і Скаеіозігота Ьихі С о г сі а.
На самшиті (Вихи$).
Закарпаття, Західний та Правобереж-
ний Лісостеп, Правобережний Злаковий
Степ.
п .. 2. №сігіеІІа іасге^зкіі С і г г — кек-
Рис. 106. Месіпеііа гои$$еІіапа — не- . „ *
ктрієла Руселіанова: трієла Ячевського. Перитеції зібрані іру-
а _ перитецін; 6 - аск: б - спори. ПЗМИ ПО 6—8, ПрОрИВЗЮТЬСЯ З-ПІД еПІДер-
місу, 200—300 р у діам., жовто-оранжеві.
Аски 60—80 X 8—12 и, циліндричні. Спори 14—16 X 4,5—5 р, видовжено-
еліпсовидні, жовтуваті, розташовані косо-дворядно.
На сіянцях пальми сабаль (ЗаЬаГ).
Правобережне Полісся (в теплиці).
3. N^№61^ таусііз О е 1 а с г.— нектрієла кукурудзяна. Перитеції
250 р у діам., брудно-червоні. Спори 15 X 3,5—4,5 р, з 3—4 краплями.
На кукурудзі (2еа тау&}.
4. Месітіеііа сагпеа (О е з т.) XV і п і.— нектрієла м’ясо-червона.
Перитеції яскраво-м’ясо-червоні, в сухому стані білувато-жовті. Аски
40—50 х 5—6 р, сидячі, майже веретеновидні. Спори 10—13 X 2—Зр, прямі,
розташовані безладно, з 3—4 краплями, іноді пізніше чотириклітинні.
На осоці (Согех) та ожиці (Ьигиіа).
Рід РІеопесітіа Вас с.— плеонектрія (рис. 107)
Перитеції поодинокі чи скупчені, вільні або сидячі, на опуклій стромі,
яка залягає в деревині чи корі й, виступаючи, прориває перидерму. Аски
циліндричні або видовжено-булавовидні. Парафізи наявні у деяких видів.
Спори муральні, безбарвні, іноді перешнуровані, часто брунькуються і ви-
повнюють аск дрібними одноклітинними безбарвними конідіями (вторин-
ними спорами).
Сапрофіти на гілках дерев і чагарників, на таломі лишайників.
Конідіальна стадія типу ТиЬегсиїагіа.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 18—25 X 9—12 р,. На видах клена (Асег)...............................
1. Р. руггИосЬІога — плеонектрія жовто-зелена
— Спори тонші .................*.............................................2
2. Спори 14—16 X 5—7 р. На барбарисі (ВегЬегіз)...............................
................................ 2. Р. Іатуі — плеонектрія Ламова
— Спори 18—25 X 8 р. На порічках (РіЬез) .......................................
....................... 3. Р. Ьего1іпеп$І8 — плеонектрія берлінська
Рис. 107. Ріео-
песігіа Ьегоіі-
ПЄП8І5 — плео-
нектрія берлін-
ська:
а—аск;
б—спори.
р. р.
/ 1. Ріеопесітіа руггНосИІога (Аиегз V.) V/ і п і.— плео-
нектрія жовто-зелена. Ложе жовтувате, округле, виступає з
тріщин кори. Перитеції скупчені, занурені в ложе й висту-
пають з нього короткою конічною верхівкою, жовто-зелені,
іржаво-жовті, оранжеві або червоні. Аски 80—120 X 15—20 рь,
булавовидні або майже циліндричні. Парафізи нитковидні.
Спори 18—25 X 9—12 р, однорядні, еліпсовидні, на кінцях
заокруглені, з 7—8 поперечними і 2—3 поздовжніми перегород-
ками, іноді брунькуються і заповнюють аск конідіями З X 1 р.
Конідіальна стадія — ТиЬегсиїагіа.
На гілках клена польового (Асег сапгрезіге).
2. Ріеопесігіа Іатуі (□ е з т.) 8 а с с.— плеонектрія Ла-
мова. Перитеції скупчені по 5—50 на подушковидній стромі,
округло-яйцевидні, червонувато-бурі, в молодому стані жов-
то-зелено-глинясті. Аски 80—100 X 10—16 р, видовженобу-
лавовидні, донизу звужені. Спори 14—26 х 6—7 р, з 3—7
поперечними і кількома поздовжніми перегородками, брунь-
куються, відокремлюючи конідії Зх 1,5 р.
Конідіальна стадія — ТиЬегсиїагіа ииі^агіз (Т о д е) Т и 1.
На барбарисі (ВегЬегіз).
Карпати, Лівобережне Полісся.
3. Ріеопесігіа Ьего1іпеп$і8 8асс. (Р. гіЬіз Кагзі.) —плеонектрія бер-
лінська (рис. 107). Строма подушковидна, перитеції скупчені на ній по
5—50, округло-яйцевидні, цеглисто-червоні, 300—500 р у діам. Аски 90—
120 X 10—14 р, циліндричні, майже сидячі, на верхівці притуплені. Спори
18—25 X 8 р, з 7—9 поперечними і 1 поздовжньою перегородками, брунь-
куються і виповнюють аск численними дрібними прямими або зігнутими
конідіями.
На смородині й порічках (РіЬез).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобереж-
ний Лісостеп. Правобережний Злаковий Степ.
Рід СгурЬопесігіа 5 а с с.— крифонектрія
Строми опуклі, короткоциліндричні, подушковидні чи дисковидні,
матові, блідо-червоні, пізніше буріючі й чорніючі, спочатку занурені і
гладенькі, згодом виступаючі й горбкуваті від виступаючих перитеціїв.
Спори двоклітинні.
Конідіальна стадія типу АІІапіКогуІЇйеІІа.
В УРСР один вид.
СгурЬопесігіа сага&апае (у. Н о Ь п.) 5 а с с.— крифонектрія карага-
нова. Перитеції численні, наполовину занурені, 300—315 х 200—300 р,
кулясто-яйцевидні, їх стінки м’ясисті, жовті. Отвір широко відкритий.
189
Аски 65—70 \ 10—12 р, сидячі, без парафіз. Спори 14—20 \ 5—6,5р. одно-
рядні, видовжені, на кінцях притуплені, прямі або зігнуті, слабо перешну-
ровані, з дрібними краплями, безбарвні, в масі рожеві.
Конідіальна стадія —АІІапІЇїогуІЇїіеІІа сагадапас О а п і 1.
На карагані (Сага$аіиї) і пухирнику (Соїи/еа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Рід №сігіа Г г.— нектрія (рис. 108)
Перитеції поодинокі, вільні або частіше згруповані на поверхні опук-
лої м'ясистої строми червоних чи оранжевих відтінків, іноді на повстисто-
му плетиві гіф; м’ясисті або м’ясисто-шкірясті, голі, волосисті або вкриті
лусочками. Аски циліндрично-булавовидні, з парафізами або без них. Спори
овальні, яйцевидні, еліпсовидні або веретеновидні, двоклітинні, безбарвні,
червонуваті, брудно-рожеві, жовтувато-рожеві чи коричнюваті.
Конідіальна стадія типів Еизагішп, ТиЬегсиїагіа, Зрісагіа тощо.
На вищих рослинах, переважно на деревах і кущах, на грунті й лишай-
никах, плодових тілах трутовиків, стромах великих піреноміцетів, рідше
на червецях (Соссідае). Сапрофіти чи раневі паразити дерев і чагарників
(особливо в конідіальній стадії).
В УРСР 22 види.
Ключ для визначення видів
1. Спороношення гриба на землі ... 1. N. ері£еа — нектрія наземна
— Гриби розвиваються на червецях, плодових тілах грибів, таломах
лишайників, вищих рослинах .........................................2
2. На щитках червеців (Соссідае)....................................
............................2. N. соссорЬіІа — нектрія червецева
— На рослинних субстратах ......................................З
3. На грибах та лишайниках.......................................4
— На вищих рослинах.............................................9
4. На плодових тілах грибів......................................5
— На слані лишайників...........................................8
5. На плодових тілах трутовиків (Роїурогиь) ..........................
.........................3. N. созтагіозрога — нектрія космарієспорова
— На спороношеннях грибів з родів устуліна (і/зіиііпа), діатрипе (Оіаігу-
ре), вальса (УаІ$а), псевдовальса (Рзешімаїза) та інших піреноміце-
тів (Ругепотусеііісіае) ..............................................6
6. Спори 10—12 х 5—6 р. Перитеції яскраво-червоні......................
.............................4. N. $ап£іііпеа — нектрія криваво-червона
— Розмір спор інший.........7
7. Спори 10—13 х 4—7 р. Перитеції м'ясо-червоні або темно-червоні . . •
...........................5. N. 8Іі1Ьо8рогае — нектрія стильбоспорова
— Спори 13—15 х 7 |і. Перитеції криваво-червоно-чорнуваті...............
............................6. N. та£пи8Іапа — нектрія Магнусова
8(4). Спори 12—16 х 4—7 р. Перитеції занурені, згодом виступаючі; оран-
жеві, яскраво-червоні або м’ясного кольору.............................
.............................7. N. ІісЬепїсоїа — нектрія лишайникова
— Спори 8—11 х 3—4 (і. Перитеції поверхневі, рожево-червоні . . . .
................................8. N. Іесаподез — нектрія пельтигерова
9(3). На трав'янистих рослинах ......................................10
— На деревах і чагарниках ...............................’ ‘ * 12
10. Спори 15—18 х 3,5 4,5 р. На гниючих рослинах........................
............................... N. йасгутусеїіа — нектрія гнильна
1ОА
__ Спори дрібніші. На городніх культурах ............................11
11. Перитеції криваво-червоні. Спори 10—11 / 4—4,5 На капусті . . .
..........................10. N. Ьгаззісае — нектрія капустяна
— Перитеції блідо-вохряні або майже білі, іноді — яскраво-оранжево-
червопі. На гниючій картоплі. Спори 8—14 X 4—6 р........................
...............................11. N. зоїапі— нектрія картопляна
12 (9). На хвойних .................................................13
— На листяних деревах і чагарниках .................................15
13. Перитеції яскраво-червоні, на опуклій жовтуватій стромі. Аскоспори
12—16x5—7 р .... 12. N. соссіпеа — нектрія яскраво-червона
— Плодові тіла іншого кольору ......................................14
14. Перитеції спочатку цеглисті або оранжево-жовті, згодоїм чорніючі.
Спори 14—16 х 5,6 р .... 13. N. сиснгЬііиІа— нектрія шкідлива
— Перитеції оливкові. Спори 9—12 х 4—5 р...............................
...............................14. N. сИІогеІІа — нектрія зеленувата
15 (12). Плодові тіла жовтих відтінків .............................16
— У забарвленні плодових тіл переважає червоний колір...............18
16. Перитеції оранжево-жовті. Спори 12—14 х 4,5—6 р. На вільсі (Л/-
пиз) .......................15. N. сИгіпа — нектрія лимонно-жовта
— Перитеції жовті...............................................17
17. Перитеції сірчано-жовто-глинистого кольору, згодом червоніють. Спо-
ри 10—12 X 3,5—5 р. На гонах плюща (Нейега).............................
...............................16. N. зіпоріса— нектрія синопська
— Перитеції жовті. На деревині бука (Га§из).............................
17. N. ЇІауа — нектрія жовта
18 (15). Аскоспори 17—20 х 3—8 р ...........19
— Аскоспори дрібніші ................................................21
19. Аскоспори 18—20x7—8 р. Перитеції ^червоні. Раневий паразит де-
ревних рослин..................18. N. §а!1і£епа — нектрія галотвірна
— Спори вужчі (тонші) ...............................................20
20. На гілках смородини (КіЬез). Перитеції червоні, згодом коричнюваті.
Спори 17—20 х 5 р .............19. N. гіЬіз — нектрія смородинова
— На гілках жостеру (Ккаптиз). Перитеції яскраво-червоні. Спори 17—
21x3,5—4 р.....................20. N. рипісеа — нектрія пунцева
21 (18). У тріщинах кори, між лусочками бруньок самшиту (Вихиз). Пери-
теції криваво-червоні, поодинокі .......................................
.................................21. N. (іезтахіегіі — нектрія Демазіера
— На різних листопадних деревах і чагарниках ........................22
22. Перитеції прозорі, чорно-криваво-червоні. Спори 8 х 4 р, з додатками.
На грабі (Сагріпиз) .... 22. N. арріапаіа — нектрія приплющена
— Ознаки інші. На інших рослинах................................... . 23
23. Спори до 12 р завд., до 5 р завт.................................24
— Спори до 6—7 р завт................................................27
24. Перитеції темно-червоні до чорних, спори 9—12 X 3—3,5 р. На вербо-
вих (Заіісасеае) та березових (Веіиіасеае) .........................
...................................23. N. согуїі — нектрія ліщинова
— Перитеції яскраво-червоні .......25
25. Перитеції цеглисто-червоні. Спори 10—12 X 3—4 р. На гіркокаштані
(Аезсиїиз).............24. N. Ьірросазіапі — нектрія гіркокаштанова
— Перитеції яскраво-червоні або червоні з коричневою сосочковидною
верхівкою........................................................26
26. Перитеції яскраво-червоні. Спори 6—12 х 3,5—5 р. На стовбурах і
гілках чагарників ... 4. N. $ап£йіпеа — нектрія криваво-червона
— Стиглі перитеції червоні з коричневою сосочковидною верхівкою.
191
молоді — сірчано-жовто-глиннсті. Спори 10—12 х 3,5—5 р.............
.............................16. N. зіпоріса — нектрія синопська
27 (23). Перитеції при основі волосисті, оранжево-червоні, згодом вицві-
таючі. На деревах і чагарниках. Спори 10—14 X 5—6 р.....................
25. N. рехіга — нектрія иецица
— Перитеції гладенькі......................28
28. Спори 12—14 \ 5—6 р. Перитеції гладенькі, яскраво-червоні. Строми
золотисто-жовті...................................26. N. Зіїіззіпіа — нектрія ранотворна
— Спори більшого розміру.............................................29
29. Спори 12—16 x5—7 р. Перитеції гладенькі, яскраво-червоні, на опук-
лій жовтуватій стромі...............................................
.............................1 2. N. соссіпеа — нектрія яскраво-червона
— Спори 12—20 X 4—7 р. Перитеції яскраво-червоні, згодом коричневі,
на подушковидній стромі
........................2......................7. N. сіппаЬагіпа — нектрія кіноварно-червона
1. Месігіа ері§еа С к е — нектрія наземна. Перитеції оранжево-червоні,
майже кулясті, зернисті, сидять на тонкому білому міцелії. Аски цилінд-
ричні. Спори 13 х 5 р, еліпсовидні, безбарвні, дещо перешнуровані.
На грунті.
Правобережне Полісся.
2. Месігіа соссорЬіІа (Т и 1.) г. еі К §.— нектрія червецева. Перите-
ції розсіяні або скупчені на пухкій стромі; оранжеві чи темно-червоні, на-
вколо отвор}' темніші, гладенькі або трохи шершавуваті, від кулястих до
конічних. Аски 80—130 X 6—10 р, циліндрично-булавовидні, майже сидя-
чі, 8-, рідше 4-спорові. Парафізи лінійні, ніжні. Спори 15 X 7,2 (9—26 X 4—
11) р, овальні, спочатку майже безбарвні, згодом жовтувато-рожеві, пізні-
ше коричнюваті, товстостінні, тонкобородавчасті.
Конідіальна стадія — Ризагіит соссорігіїит (Без ги.) XV г. еі К §
На червецях (СоссИае).
3. Месігіа созгпагіозрога С е $. еі де N о і.— нектрія космаріеспорова.
Перитеції поверхневі, розсіяні або зібрані групами, шарлахово-червоні,
блискучі, з досить щільними стінками і тому не спадаються. Аски 80—
ЮОх 13—16 р, циліндрично-булавовидні, звужені в ніжку, 8-спорові. Спори
однорядні, середні часто лежать упоперек аска, еліпсовидні, на кінцях ні-
би зрізані, грубобородавчасті.
На гнилих плодових тілах полі пора (Роїурогиз).
Правобережне Полісся.
4. №сігіа запдиіпеа Р г. (№ ерізрЬаегіа (Т о д е ех Р г.) Р г.)— нект-
рія криваво-червона. Перитеції поодинокі або групами на стромі, 350—
450 р завв., 300 р у діам., з товстими стінками — до 50 р завт., обернено-
грушовидні, стиглі часто чашовидно вгнуті, оранжево-червоні. Аски до 80 р
завд., 6—7 р завт., циліндричні. Спори 10—12 X 5—6 р, овальні.
Конідіальна стадія — Ризагіит ауиаесіисіит (Наді, еі К а д.)
$ а с с. зиЬзр. теіїішп V/ г.
Протягом року на старих стромах інших піреноміцетів, особливо на
Оіаігуре зіі^та.
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Лівобережний Лі-
состеп.
5. Месігіа зііІЬозрогае Т и 1.— нектрія стильбоспорова. Перитеції кольо-
ру м’яса чи темно-червоні, кулясті, овальні, гладенькі. Аски 70—100 X
X 10—13 р, циліндричні, 8-спорові. Парафізи 4-клітинні. Спори 10—13Х
X 4,7—7 р, яйцевидні.
Конідіальна стадія — Ризагіит ехрапзит 8 с Ь 1.
На плодових тілах і стромах конідіальних та аскових слороношень
109
родів псевдовальса (Рзеи&гааіза), вальса (Уаіза), масарія (Маззагіа), ка
сухих гілках граба звичайного (Сагріпиз Ьеіиіиз) і верби (Заііх).
6. Иесігіа гпа£пи5Іапа К е її гп.— нектрія Магнусова. Перитеції на
подушковидні й, горбкуватій, опуклій стромі, майже кулясті, швидко спа-
даються, криваво-червоно-чорнуваті. Аски 75—100 / 7—8 р, циліндричні,
8-спорові, з потовщеною верхівкою. Спори 13—15 х 7 р, еліпсовидні, при-
туплені, безбарвні або слабо-червонуваті.
Па стромах піреноміцетів— діатрипела (Оіуігуреііа) та ін.
7. №сігіа ІісЬепісоІа (С е $.) 8 а с с.— нектрія лишайникова. Перите-
ції занурені, згодом виступаючі з зірчасто розірваних тканин рослини-
живителя, кулясто-конічні, оранжеві, яскраво-червоні або м’ясного кольо-
ру. Аски 56—70 X 9—16 р, сидячі, еліпсовидно-булавовидні. Спори 12—16 х
X 4—7 р, видовжено-яйцевидні, закруглені на кінцях.
Конідіальна стадія — Ніозрогіит сагпешп Р г.
На слані лишайників пельтигери собачої (РеШ^ега сапіпа) і кладо-
нії (Сіайопіа).
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
8. Месігіа Іесаподез С е $.— нектрія пельтигерова. Перитеції поверхне-
ві, розсіяні або скупчені, кулясті, на верхівці глибоко вдавлені, блюдцевид-
ні, вкриті ніжним повстистим міцелієм, рожево-червоні. Аски 60—70 X
X 6—7 р, циліндрично-булавовидні, догори звужені, 8-спорові. Спори 8—
11 х 3—4 р, косо-однорядні або майже дворядні, еліпсовидні, притуплені,
безбарвні, з зеленуватим відтінком.
На відмерлому таломі лишайників пельтигери собачої і пельтигери
горизонтальної (РеШ^ега сапіпа і Р. Когізопіаііз).
Ростоцько-Опільські ліси.
9. Иесігіа дасгутусеїіа (И у 1.) К а г з і.— нектрія гнильна. Молоді
перитеції цілком занурені, пізніше вільні та кулясті, трохи вдавлені, голі,
оранжево-жовті. Аски 66—80 х 9—-11 р, веретеновидні, ніжні. Парафізи
членисті, розгалужені. Спори 15—18 X 3,5—4,5 р, веретеновидні, дещо пе-
решнуровані, з 2—4 краплями.
На гниючих трав’янистих рослинах, особливо кропиві (1/гііса).
Правобережне Полісся.
10. Иесігіа Ьга$$ісае Е 1 1. еі 8 а с с.— нектрія капустяна. Перитеції
густо скупчені, кулясто-конічні, не спадаються, криваво-червоні, з тупою
конічною верхівкою. Аски 60 X 7—8 р, циліндрично-булавовидні, на дуже
короткій ніжці, притуплені зверху. Спори 10—11 х 4—4,5р, видовжено-бу-
лавовидні.
На гниючих стеблах капусти (Вгаззіса).
11. №с(гіа зоїапі К. еі Ваг і.— нектрія картопляна. Перитеції чис-
ленні, сидять групами на виступаючій лопатевій стромі, з круглої основи
конічно звужені, переважно блідо-вохряні або майже білі, однак іноді
яскраво-оранжево-червоні. Аски циліндричні або булавовидні, звужені в
ніжку. Спори 8—14 х 4—6 р, однорядні або безладно розташовані в аску,
еліпсовидні, на кіпцях трохи загострені, перешнуровані, злегка бородав-
часті.
Конідіальна стадія — Зрісагіа зоїапі сіє В а г у.
На картоплі (Зоїапит ІиЬегозит) — гниючій, сирій, вареній.
/ 12. №сігіа соссїпеа (Регз.) Е г.— нектрія яскраво-червона. Перите-
' Ції яйцевидно-конічні або майже кулясті, згодом неправильно вдавлені,
гладенькі, яскраво-червоні, на виступаючій опуклій жовтуватій стромі. Ас-
ки 90—100 X 9—12р, циліндричні. Спори 12—16 X 5—7р, еліпсовидні, без-
барвні або блідо-голубуваті чи зеленуваті, однорядні.
На гілках листяних, рідше хвойних рослин.
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп.
13 0561
193
13. №с(гіа сисигЬНиІа (Т о сі е) Гг.— нектрія шкідлива. Перитеції
спочатку іптененвночісглнсті абоТоранжово-жовті. згодом чорніючі, з ма-
леньким сосочком, гладенькі, трохи спалаються, щільно скупчені в різ-
номанітні за розміром групки. Аски 85—100 \ 6—7 р, циліндричні, сидячі,
з потовщеною верхівкою. Спори 14—16 \ 5—б р, широко веретеновидні.
Шкідливий раневип паразит, збудник ракоподібної хвороби хвойних.
Конідіальна стадія — їуііііа сисигЬіШІа.
На хвойних.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Крим.
14. №с(тіа сітіогеїіа (Е г.) Тої.— нектрія зеленувата. Перитеції олив-
кові. Зовні мідно-зелено припорошені, зібрані групами по 5—8, кулясті,
згодом на верхівці вдавлені й майже блюдцевидні. Аски 60—70 х 7—8 р,
циліндричні, зверху притуплені. Спори 9—12 X 4—5 р, яйцевидні.
На корі ялиці (АЬісз).
Ростоцько-Опільські ліси.
15. №сігіа сИгіпа Е г.— нектрія лимонно-жовта. Перитеції оранжево-
жовті. Аски циліндричні. Спори 12—14 х 4,5—б р, веретеновидні, з 1 пе-
регородкою і 2 краплями.
На гниючій деревині вільхи клейкої (Аіпиз діиііпоза).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
16. №сігіа зіпоріса Е г.— нектрія синопська. Перитеції нечисленні,
в маленьких виступаючих групах, кулясті, згодом западаючі до блюдце-
видних, гладенькі, молоді — сірчано-жовто-глинисті, пізніше червоні, з
коричневою сосочковидною верхівкою. Аски 70 х 5—6 р, циліндричні,
донизу дещо звужені. Спори 10—12 х 3,5—5 р, однорядні, еліпсовидні або
видовжено-еліпсовидні.
Конідіальні стадії — ТиЬегсиїагіа занпепіогшп Е г. (рго рагіх) та
Зріїаегопето Кесіегае Еи с к.
На сухих стовбурах плюща (Неіїега Неііх).
17. №сігіа Науа В о п о г (і.— нектрія жовта. Перитеції розсіяні або
згруповані, дуже дрібні, ледве помітні неозброєним оком, кулясті, гладень-
кі, шкірясті, блискучі, жовті, з простим отвором. Аски циліндричні. Спори
яйцевидно-еліпсовидні, двоклітинні, безбарвні, виходять жовтувато-біли-
ми краплями.
На голій деревині бука (Га^из).
Правобережне Полісся. *
18. Иесігіа £а11і£епа В г е $.— нектрія галотвірна. Перитеції яйцевид-
ні, приплюснуті, червоні, поверхневі, тісно скупчені. Аски 100—ПО X 10р,
циліндричні. Парафізи нитковидні, розгалужені. Спори 18—20 х 7—8 р,
веретеновидн і, перешнурован і.
Раневий паразит, збудник ракової хвороби плодових та інших дерев,
а також на галах на вербі пурпуровій (8аІіх ригригеа).
Кримський Лісостеп.
19. №сігіа гіЬі$ (Т о сі е) XV і п і.— нектрія смородинова. Перитеції
< групами на подушковидній або бородавчастій блідо-червонуватій або жовту-
ватій стромі, округло-яйцевидні, майже гладенькі, червоні, згодом коричне-
во-червоні. Аски 70—80 х 11—12 р, булавовидні, донизу трохи звужені в
ніжку. Спори 17—20 х 5 р, видовжені, на кінцях закруглені, іноді дещо
зігнуті.
На сухих гілках смородини (КіЬез).
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний Злаковий Степ.
20. Месігіа рііпісеа (Кге е і 8 с й и т.) Е г.— нектрія пунцева. Пери-
теції сидять щільними дернинками на подушковидній червонуватій, м'яси-
стій стромі, кулясті, трохи горбкуваті, яскраво-червоні, потім блідніючі.
Аски 65—70 х 10—12 р, видовжено-булавовидні, донизу звужені, але майже
194
сидячі. Спори 17—21 х 3,5—4р, видовжено-веретеновидні до еліпсовидних,
на кіпцях трохи потоншені, часто зігнуті.
Конідіальна стадія типу ТиЬегсиїагіа.
На гілках жостера (Ркитпиз).
Ка рпати.
21. Месігіа сіезтахіегіі сіє N о І.— нектрія Демазієра. Перитеції пооди-
нокі, розсіяні або сидячі на подушковидній напівкулястій або еліпсовидній
стромі, м’ясисто-желатинозні, яйцевидні чи овально-глечиковидні, крива-
во-червоні, голі й гладенькі, пізніше зморшкуваті, розвиваються на ли-
стових слідах між лусочками бруньок, у тріщинах або на внутрішньому
боці кори. Аски 82 х 8р, циліндричні, майже сидячі. Спори 10—12 х 4—9 р,
видовжено-яйцевидні, у верхній частині трохи ширші.
Конідіальна стадія — Ризагіит Ьихісоїа 8 а с с.
На самшиті вічнозеленому (Вихиз зетрегсігепз).
Закарпаття.
22. №сїгіа арріапаїа Рис к.— нектрія приплющена. Перитеції тіс-
ними групами, кулясті, на верхівці притуплені, згодом вдавлені, прозорі,
чорно-криваво-червоні, пізніше червоно-коричневі. Аски 58 х 5 р, цилінд-
ричні. Спори 8 X 4р, еліпсовидні, трохи перешнуровані, на кожному кінці
з ніжним придатком.
На гілках граба (Сагріпиз).
Прикарпаття.
23. ІЧесІгіа согуїі Риск.— нектрія ліщинова. Перитеції кулясті, зго-
дом чашовидно вдавлені, гладенькі, голі, темно-червоні, пізніше чорні,
здебільшого густо скупчені у великі виступаючі округлі групи. Аски 60—
90 х 9—10 р, булавовидні. Спори 9—12 X 3—3,5 р, веретеновидно-овальні,
іноді нерівноклітинні, часто брунькуються і в аску перемішуються з дріб-
ними, нерідко дещо зігнутими безбарвними «тільцями».
На березі (Веіиіа), ліщині (Согуїиз), тополі (РориІиз)У вербі (Ваііх) та
інших листяних деревах.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Пра-
вобережний Лісостеп.
24. ІЧесігіа Ьірросазіапі А 1 1 е $ с Ь.— нектрія гіркокаштанова. Пе-
ритеції в щільних корочковидних групках, цеглисто-червоні, згодом вицві-
таючі, кулясті, гладенькі, нарешті вдавлені, з дзьобовидним отвором. Аски
60—90 р завд., циліндричні або ланцетовидні, на ніжці. Спори 10—12 X
X 3—4 р, ланцетовидні, до кінців звужені, перешнуровані.
На гіркокаштані звичайному (Аезсиїиз кірросазіапит).
25. ІЧесїгіа рехіга (Т о сі е) Е г.— нектрія пецица. Строма у вигляді
повстистого нальоту. Перитеції при основі волосисті, м'які, скупчені, по-
верхневі, кулясті, пізніше спадаються до блюдцевидних, оранжево-черво-
ні, пізніше блідпіючі (вицвітають). Аски80—90 X 8—Юр, циліндричні або
видовжепо-булавовидні, на дуже короткій ніжці. Спори 10—14 X 5—6 р,
еліпсовидні.
На різних листяних деревах і кущах, іноді на хвойних.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси. Лі-
вобережний Лісостеп та Злаково-Лучний Степ.
26. ІЧесігіа (ііНздіїпа Т и 1.— нектрія ранотворна. Перитеції спочатку
кулясті, потім короткояйцевидні, гладенькі, яскраво-червоні, густо скуп-
чені, на опуклій,- подушковидній, золотисто-жовтій стромі. Аски 75—
85 х 8—10 р, циліндричні, донизу трохи звужені, майже сидячі. Спори 12—
14 X 5—6 р, видовжено-еліпсовидні.
Раневий паразит, збудник рака. Розвивається також на сухих гілках і
стовбурах листяних дерев, особливо клена (Асег), бука (Ва§из), яблуні (Л4а-
Іиз), груші (Ругиз). <
13*
195
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
Ліси, Лівобережний Злаковий Степ, Гірський та Південний Крим.
27. Nес^гіа сіппаЬагіпа (Т о сі е) 1? г.— нектрія кіноварно-червона
(рис. 108). Перитеції кулясті, дрібнобородавчасті, яскраво-червоні, черво-
но-коричневі, згодом коричневі, звичайно скупчені групами на подушковнд-
нін, напівкулястій досить м’ясистій стромі, на якій спочатку розвивається
конідіальне спороношення. Аски 60—
90 X 9—12 р (зрідка більші), цилінд-
рично-булавовидні, сидячі або звужені
в ніжку. Парафізи лініііно-булаво-
ч видні, товсті, розгалужені, членисті.
? Спори 12—20 х 4—7 р, широковерете-
Рис. 108. Хесігіа сіппаЬагіпа — нектрія кіноварно-червона:
а _ групи перитеціїв разом з конідіальнпмн спороношеннямн; б —
розріз строми; в — аск.
новидні, на кінцях закруглені, прямі або дещо зігнуті, двоклітинні, іноді
з другою перегородкою.
Збірний вид.
‘ Конідіальна стадія — ТиЬегсиїагіа ииІ§агі$ (Т о сі е) Т и 1.
Раневий паразит.
На гілках листяних дерев і чагарників.
Закарпаття, Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоць-
ко-Опільські ліси, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп,
Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Кримський Лісостеп.
Рід Саіопесігіа йе N о і.— калонектрія (рис. 109)
Перитеції поодинокі, згруповані, поверхневі, виступаючі, м’які, жовту-
ваті, рожеві, червонуваті, іноді на залишках волокнистої підстилки, подеку-
ди волосисті. Аски яйцевидні або циліндрично-булавовидні. Спори веретено-
видні або видовжено-булавовидні, типово з трьома і більше перегородками,
однак іноді одноклітинні з багатьма краплями, безбарвні.
Сапрофіти на вищих рослинах, рідше на грибах, лишайниках, мохопо-
дібних.
Конідіальна стадія типу Еизагіит.
Подібний до нектрії (^есігіа), але спори з кількома перегородками.
В УРСР — два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 50—65 X 12—15 р. На винограді (Уіііз).......................
..................1. С. тасгозрога — калонектрія крупноспорова
— Спори дрібніші ....................................................2
2. Розміри спор в межах 16—35 (41) х 5—7 р.........................З
— Спори дрібніші ....................................................4
1ЛС
3. Спори 27—35 (41) /. 5,5—7 р. На мохах ..............................
............................2. С. гпп8сісо1а — калонектрія мохова
— Спори 16—35x5—7 р. На листяних деревах та грибах, що ростуть на
них, або на слані лишайника ..........................................
...........................3. С. сіесога — калонектрія прикрашена
4 (2). На злакових та інших трав'янистих рослинах. Спори 10—20 х 2—
4 (і........................4. С. £гатіпісо1а — калонектрія злакова
— На хвойних ........................................................5
5 . На корі сосни (Рігшз). Спори 15 х 4 р..............................
...........................5. С. спспгЬііиІа — калонектрія соснова
— На загниваючій хвої криптомерії (Сгуріотегіа). Спори 15—16 X
X 3—3,5 р .................6. С. шіпизсиіа — калонектрія криптомерієва
1. Саіопесітіа тпасгозрога 8 а с с. еі 8 р е £.— калонектрія крупноспо-
рова. Перитеції розсіяні, кулясто-конічні, на верхівці неначе зрізані, оран-
жево-жовті. Аски ПО—120 x 30 р, видовжено-булавовидні, на верхівці
закруглені. Парафізи нитковидні. Спори 50—65 х 12—15 р, 2—3-рядні,
веретеновидні, дещо зігнуті, з 7—8 перегородками, біля середньої перешну-
ровані, безбарвні, з 8—9 краплями.
На корі винограду (Уг7/$).
2. Саіопесітіа тпизсісоїа 2 е г.— калонектрія мохова. Перитеції 480—
800 X 368—720 р, кулясті або приплюснуто-кулясті, з коротким сосочковид-
ним отвором, гладенькі, тонкостінні, прозорі, глинисто- або буру-
вато-жовті. Аски 103—115 х 15—16 р, циліндрично-овальні, 8-спо-
рові. Парафізи нитковидні, численні. Спори 27—35 (41) х 5,5— V
7 р, безбарвні, видовжено-веретеновидні, іноді до одного кінця рпс 109 Са_
звужені, прямі або трохи зігнуті, 3 5—6 поперечними перегород- Іопесігіа (ІЄ-
ками. сога — кал о-
Конідіальна стадія гіфального типу, який лишився невизна-
ченим. на’споХ.
На плагіотеціі красивому (Р1а§іоі1іесіит риіскеїіит).
3. Саіопесігіа сіесога (XV а 1 1 г.) 8 а с с.— калонектрія прикрашена
! (рис. 109). Перитеції яйцевидні, м’ясисті, світло-оранжеві, згодом від
жовтих до яскраво-оранжево-червоних, скупчені на м'ясистій стромі малень-
кими округлими групами. Аски 70—95 х 12—18 р, булавовидні, донизу
трохи звужені. Парафізи нитчасті. Спори 16—35 х 5—7 р, видовже-
но-еліпсовидні, на кінцях потовщені, прямі чи дещо зігнуті, з 1—3 перего-
родками.
Конідіальна стадія — Ризагіит сіїіаіит Ь і п к.
У тріщинах кори, на гнилих гілках листяних дерев — клена (Лсег),
вільхи (А1пиз}> ясена (Ргахіпиз), в’яза (ІЛтиз), на грибах, які ростуть на
кленах, наприклад на масарії забруднюючій (Маззагіа іпдиіпапз), на видах
лишайників з роду РеШ^ега.
4. Саіопесігіа §гатіпісо!а (В е г к. еі В г.) XV. (№сігіа §гатіпісо!а
В е г к. еі В г.)— калонектрія злакова. Строми зморшкуваті, бородавчасті.
Перитеції занурені, згодом виступаючі або вільні, розсіяні на поверхні
чи скупчені, овальні, кулясті, пізніше вдавлені, з ніжною оболонкою, чер-
воно-жовто-коричневі. Аски 8-спорові. Спори 10—20 х 2—4 р, веретено-
видні, прямі або дещо зігнуті, з 1—3 перегородками, дворядно розта-
шовані.
Конідіальна стадія — Ризагіит піиаіе С е з. Збудник сніжної цвілі.
На хлібних злаках та інших трав’янистих рослинах (на листі, соломі,
зернівках).
Правобережний Лісостеп.
197
5. Саіопесїтіа сисигЬійіІа (Г г.) 8а с с.— калонектрія соснова. Пери-
теції скупчені, гладенькі, оранжево-червоні, яйцевидно-кулясті, згодом
спадають і стають чашовидно вдавленими. Сумки 100 р завд., булавовидні.
Парафізи нитчасті. Спори 15 X 4 р, видовжено-еліпсовидні, з 5—6 попереч-
ними перегородками.
На корі сосни (Ріпи$).
6. Саіопесґгіа пііпизсиїа 8 а с с. еі $ р е£.— калонектрія криптомеріє-
ва. Перитеції 48 р у діам., кулясті, яскраво-рожеві. Аски 40 X 7—8 р, вере-
теновидно-циліндричні, до основи витягнуті, без парафіз, 4-спорові. Спори
веретеновидні або трохи булавовидні, на обох кінцях притуплені, зігнуті,
15—]б х 3—3,5 р, з 4 краплями або зернисті, безбарвні.
На загниваючій хвої криптомерії японської (Сгуріотегіа ]аропіса).
Південний Крим.
Рід ОїЬЬегеІІа $ а с с.— гіберела (рис. 110)
Строма відсутня або б.-м. розвинута, іноді добре виявлена, темно-синя,
зрідка жовтувато-коричнева. Перитеції поодинокі або згруповані в дернин-
ки, шкірясті, м'які, зовні чорні, чорно-коричневі, рідше оливково-зелені
чи жовто-коричневі. На розрізі під мікроскопом (особливо у свіжому стані)
сині, сірувато-сині або фіолетові. Аски мішковидні, видовжено-ланцето-
видні, булавовидні, веретеновидні. Спори веретеновидні, видовжено-яйцевид-
ні, прямі чи трохи зігнуті, з однією або кількома поперечними перегород-
ками (навіть у одного виду), безбарвні, блідо-жовтувато-червонуваті чи
брудно-жовті.
Сапрофіти, рідше паразити на травах, деревах і чагарниках та їх сі-
янцях.
Конідіальна стадія типу Гизагішп.
В УРСР — шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 20 р завд...............................................2
— Спори інших розмірів...............................................4
2. Спори веретеновидно-серповидні, 13—19 X 4,2—5 р, з 1—3 перегород-
ками ............................... 1.6. суапеа — гіберела синя
— Спори іншої форми................................................. З
3. Спори видовжено-яйневидні, 18 X 6 р, з 3 перегородками.............
................................2. 6. асегуаііз — гіберела скупчена
— Спори видовжено-яйцевидні, 20 х 6 р, з 3 перегородками...............
............................3. 6. еуопуті — гіберела бруслинова
4 (1). Спори до 25 р завд. . . ...................................5
— Спори більшого розміру..........................................6
5. Спори 16—24 х 3—6 р, з 1—3, зрідка з 4 перегородками.............
..............................4. 6. занЬіпеІіі — гіберела Саубінеті
— Спори 15—24 X 5,2—9р,з 1 перегородкою . . . .......................
............................5. О. їиркигоі — гіберела Фуджикурої
6 (4). Спори до 30 р завд...........................................7
— Спори більшого розміру ..........................................9
7. Спори 23—28 X 4 р, з трьома перегородками........................
....................................6. 6. Пасса — гіберела звисла
— Спори ширші......................................................8
8. Спори 24—ЗО х 6—7 р, з 3 перегородками...........................
.........................7. 6. гпогісоїа — гіберела шовковицева
— Спори 17—27 х 5—9р,з 1—5 перегородками.............................
............................... 8. 6. Ьассаіа — гіберела ягідна
9 (6). Спори 18—36 X 5,7—9 р, з 1—3 перегородками......................
.............................9. 6. асишіпаїа—гіберела загострена
— Спори 15—44 х 5—9 р, з 3, рідше 1—2 чи 4—7 перегородками ....
...............................1 0. О. риіісагіз— гіберела блошина
1. СіЬЬегеІІа суапеа (8 о 1 1 т.) XV г.— гіберела синя. Перитеції чорно-
сині, шершаві, 120—240 р у діам. Спори веретеновидно-серповидні, з 1—З
перегородками, 13—19 X 4,25—5 р.
Конідіальна стадія — Ризагіит Неіегозрогит N е е з.
На відмерлих гілках і коренях білої акації (КоЬіпіа рзеисіоасасіа).
2. ОіЬЬегеІ Іа асегуаііз (М о и £.) 8ас с.— гіберела скупчена. Пери-
теції трохи зморшкуваті, розташовані щільними дернинками на виступаю-
чій, приплюснуто-подушковидній стромі. Аски 76 X 10 и, 8-спорові. Спори
18 X 6 р, видовжено-яйцевидні, чотириклітинні, прямі, безбарвні.
На сухих гілках верби козячої (Заііх саргеа).
Ростоцько-Опільські ліси.
3. СіЬЬегеІІа еуопуті (Рис к.) XV і п і.—гіберела брусли нова. Перитеції
розташовані дернинками, кулясті, з сосочковидною верхівкою, згодом спа-
даються, дрібнозернисті, чорно-коричневі. Аски 64 х 12 р, видовжено-яйце-
,видні, 8-спорові. Спори 20 X 6 р, 4-клітинні, безбарвні.
На гнилій корі бруслини європейської (Еиопутиз еигораеиз).
Прикарпаття.
4. СіЬЬегеІІа заиЬіпеїіі (М опі.) 8 а с с.— гіберела Саубінеті. Пери-
теції 200—300 X 170 р, чорно-сині, окремі або скупчені на розпростертій
плоскій чи опуклій стромі, овальні або округлі. Аски 37—84 х 8—15 р,
8-спорові, булавовидні. Спори 16—24 X 3—6 р, веретеновидні, майже прямі,
на кінцях загострені або тупоконусовидні, з 3, рідше з 1 (як виняток з 4)
перегородками. Міцелій обволікає субстрат і в вологих умовах утворює
желатинозні коростинки коиідіальних спороношень.
Конідіальна стадія — Ризагіит §гатіпеагит 8 с й \у.
На злакових (бгатіпеа) і сіянцях сосни (Ріпиз).
Прикарпаття.
5. СіЬЬегеІІа йцікигоі (8 а \у.) XV г.— гіберела Фуджикурої. Перите-
ції 250—330 X 220—280 р, темно-сині, кулясті або яйцевидні, дещо шерша-
вуваті. Аски 4—6 р, рідше 8-спорові. Спори з 1 перегородкою, 15—24 х
X 5,2—9 р.
Конідіальна стадія — Ризагіит топіИрогте 8 с й е 1 б.
На рисі посівному (Огуга заііаа), кукурудзі (2еа) та інших рослинах.
6. СіЬЬегеІІа Насса (XV а 1 1 г.) XV і п і.— гіберела звисла. Перитеції
щільно скупчені на подушковидній жовтій, вгорі синюватій, опуклій стро-
мі, яйцевидні, сині. Аски 70—80 х 12—17 р, видовжено-булавовидні, зву-
жені в ніжку. Спори 23—28 X 4 р, на кінцях трохи потоншені, часто трохи
зігнуті, 4-клітинні.
На сухих стеблах пасльону солодко-гіркого (Еоіапит сіиісатаги).
Прикарпаття.
7. СіЬЬегеІІа тогісоіа (С е з. еі сіє N о і.) XV і п і.— гіберела шовко-
вицева. Перитеції скупчені в дернинки по 4—10 на опуклій коричнюватій
стромі, кулясті чи від взаємного тиску кутасті, на прохідному світлі сіру-
вато-сині. Аски циліндрично-булавовидні, на короткій ніжці. Спори 24—
ЗО X 6—7 р, 4-клітини і, трохи перешнуровані, безбарвні.
На сухих гілках шовковиці (Могиз).
8. СіЬЬегеІІа Ьассаіа (XV а 1 1 г.) XV і п і.— гіберела ягідна. Перите-
ції поодинокі, розсіяні або скупчені на напівкулястій стромі групами в 0,5—
2лме, чорні, на зрізах світло-сині, яйцевидно-бочковидні або майже кулясті.
Аски 70—100 х 12—16 р, видовжено-булавовидні, 4—8-спорові, на корог-
199
Рис. 110. СііЬЬггеІ-
М риіісвгіь — гібе-
рела блошина:
а — яси; б спори.
кій ніжці. Спори 17—27 , 5—9. видовжено-овальні, веретеновидні, на кін-
цях тонші і притуплені, з 1—5 перегородками.
Конідіальна стадія — Гизагішп Іаіегіїіит N е е я.
На клені рокитнику (Суіізиз), робінії (КоЬіпіа), калині (Р7-
Ьитит),
Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп.
9. ОіЬЬегеПа асшпіпаіа XV г,—гіберела загострена. Перитеції 300—
500 р, оливково-зелені до синьо-чорних, округло-конічні, шершавуваті,
поодинокі або скупчені в маленькі групи на оливковій
стромі. Спори 18—36 х 5,7—9 |х, веретеновидні, на кінцях
тупоконічиі, трохи зігнуті, з 1—3 перегородками.
Конідіальна стадія — Гизагіит зсігрі Ь а т Ь. еі
Рані. $иЬ$р. аситіпаіа К а і 1 о.
На сухих гілках клена (Асег), гнилих стеблах жоржини
(Оаііііа) і кукурудзи (2еа тау з).
10. ОіЬЬегеІІа рнІісагі.$ (Е г.) XV і п і.— гіберела бло-
шина (рис. 110). Перитеції кулясті, з конусовидною вер-
хівкою, згодом бородавчасті, жовто-коричневі або частково
чорно-сині, розсіяні або скупчені дернинками на округлій
або видовженій стромі, на прохідному світлі чорнуваті.
Аски 60—72 х 12—16 и, булавовидні, 4—8-спорові. Спори
15—22 х 5—9 р, видовжено-веретеновидні, дорзивентраль-
ні, прямі чи дещо зігнуті, на кінцях притуплені, при дозріванні брудно-
жовті з 3» рідше І—2 чи 4—7 перегородками.
Конідіальна стадія — Гизагіит затЬисіпит Риск.
На видах бузини (ЗатЬисаз) та деяких бобових (Ьебитіпозае).
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп.
Рід ЬІ8еа 8 а с с.— лізея
Строма невиразна або відсутня. Перитеції з отвором утворюються тісно
скупченими групами, занурені основою, еліпсовидні, сплющені з боків від
взаємного тиску. Стінки периіеціїв фіолетові або чорно-фіолетові, прозорі.
Аски циліндричні або булавовидно-циліндричні, без парафіз. Спори з 1 по-
перечною перегородкою, безбарвні.
Сапрофіти на рослинах.
Конідіальна стадія типу Ризагіит,
В УРСР види роду не виявлені.
Ьівеа Ьихі (Риск.) N а и гп.— лізея самшитова. Перитеції кулясто-
коиусовидні, з притупленою верхівкою. Аски 82 х 10 р. Спори 12 х 6р, по-
мітно перешнуровані.
На самшиті вічнозеленому (Вихин яетретгепс).
Порядок 8рЬаегіа1е5 — сферіальні
Плодові тіла — перитеції — вільні, поодинокі, часом скупчені б.-м-
тісними групами або занурені в строму, іноді — на стромі, тонко-або тов'
стоетіині, м’які або щільні, тверді, голі або волосисті, чорні, зрідка світло
або яскраво забарвлені (родина Меіапокрогасеае), кулясті, приплюснуто-
кулясті, еліпсовидні, короткобулавовидні, грушовидні, циліндрично-овальні
(видовжені у вертикальному напрямку), з сосочковидною, конусовидною,
циліндричною верхівкою, з округлим або щілиноподібним (родина Ьоріно-
зіотаїасеае) отвором (озііоіит). Строма з зануреними в ній перитеціями у
представників різних родин дуже своєрідної форми та будови. Відомі строми
таких типів: а) діатрипоїдного \ б) вальсоїдного3, в) ксиларієвого3.
У деяких видів сферіальних грибів утворюються перитеції з щитком
(сіуреиз); у них диференційовані тканини бічних стінок та верхівки: стінки
тонкі, верхівка потовщена, ущільнена, зростається з субстратом, який вна-
слідок цього чорніє.
Аски в перитеції розміщені постійним суцільним шаром палісадного
типу, здебільшого з парафізами, які іноді рано зникають; 8-спорові, зрідка
з 2—4 спорами, іноді з численними спорами, що утворюються внаслідок
брунькування спор.
Спори дуже різноманітні за розміром та формою — кулясті, еліпсовид-
ні, яйцевидні, веретеновидні, лимоновидні, нитковидні (лише у видів з ро-
дів ілпозрога та Сгуріосіегіз), іноді алантоїдні, одноклітинні або з попереч-
ними, часом із поздовжніми перегородками, безбарвні або забарвлені.
Серед численних представників порядку багато плеоморфних грибів,
до циклів розвитку яких входять конідіальні стадії з характерними для
них спороношеннями таких типів: Мопіііа йісіутагіа, ОепсІгозііІЬеІІа,
ЗііІЬит, ЗрНаегопета, Зіузапиз, 8рогосІит, Воігуосііріоііа та ін.
Сапрофіти, копрофільні гриби та паразити (переважно у конідіальних
стадіях) численних трав’янистих і деревних рослин.
До порядку ЗрЬаегіаІез належать такі родини: Меіапозрогасеае —
меланоспорові, Зогбагіасеае — сордарієві, СЬаеіотіасеае — хетомієві, Сіу-
реозрЬаегіасеае — клілеосферієві, ЗрЬаегіасеае — сферієві, Сегаїозіотаїа-
сеае — цератостоматові, Спотопіасеае — гномонієві, ЬорЬіозІотаіасеае —
лофіостоматові, АтрЬізрЬаегіасеае — амфісферієві, Оіаігурасеае — діа-
трипові, Уаїзасеае — вальсові, Хуіагіасеае — ксиларієві, РЬуІІасЬога-
сеае — філахорові.
Ключ для визначення родин
1. Перитеції коричнюваті, коричневі або яскраво забарвлені, бурувато-
жовті, оранжеві, цеглисто- або жовто-червоні, зрідка майже безбарвні,
б.-м. м’які, вільні, поверхневі. Сапрофіти та паразити ..............
..........................Меіапозрогасеае — меланоспорові (стор. 203)
— Перитеції чорні, шкірясті, вуглисті, дерев’янисті, вільні або етрома-
тичні ....................2
2. Перитеції вільні, поверхневі, напівповерхиеві або занурені в субстрат,
поодинокі або групами, зрідка скупчені на стромі...................З
— Перитеції занурені в строму. Строма поверхнева або занурена в субст-
рат ............................................................Ю
3. Переважно копрофільні гриби, зрідка на гниючих рослинних залишках
та папері, перитеції тонкостінні, поверхневі......................4
— Сапрофіти на інших субстратах або паразити рослин..................5
4. Копрофільні гриби. Перитеції пляшковидпі, крихкі, чорні, тонкостін-
1 Діатрипоїдна строма — міцеліальний утвір, який складається з двох диферен-
ційованих шарів — ектостроми та ентостроми. Ектострома розвивається між коровою па-
ренхімою та перидермою, яка пізніше внаслідок розростання ектостроми розривається.
Еитострома утворюється на місці зруйнованої грибом корової паренхіми. Перитеції утво-
рюються в ентостромі.
2 Вальсоїдна строма —- пророслий, пронизаний міцелієм напівзруйпованнй, часом
мало змінений субстрат (кора або деревина), в якому утворюються перитеції. Ця строма часто
відмежовується від субстрату чорною смугою.
а Кснларієва строма — поверхневий, щільний, вуглистий строматичпнй утвір різ-
номанітної форми, в периферичному шарі якого розміщені перитеції.
201
ні, зрідка строматнчні (рід //і/росорт). Спори темно забарвлені, одно-
клітинні або з перегородками, з желатпнозною оболонкою або з безбарв-
ними придатками.................Зоггіагіасеас — сордарієві (стор. 207)
— Гриби на папері та гниючих рослинних залишках. Перитеції вільні,
на поверхневому міцеліальному плетиві, крихкі, чорні, тонкостінні,
кулясті, волосисті (часто з волосками лише на верхівці біля отвору).
Волоски довгі, спірально закручені або вплочковидно розгалужені,
рідше прямі. Аскп розпливаються у воді. Спори темно забарвлені,
одноклітинні .....................СІіаеїопііасеае — хетомієві (стор. 212)
5 (3). Перитеції з щитком (сіуреиз), кулясті, поодинокі або групами, зану-
рені під почорнілим над ними субстратом, з яким зростаються у верхній
частині. Верхівка сосочковидна, циліндрична, шиловидна, іноді бічна,
з округлим отвором. Спори безбарвні або темно забарвлені, еліпсовид-
ні, веретеновидні, нитковидні, одноклітинні або з перегородками. Са-
профіти та паразити (в конідіальній стадії)...................... ............
........................СІуреозрІїаегіасеае — кліпеосферієві (стор. 214)
— Перитецій без щитка1 ...............................................6
6. Перитеції поверхневі або занурені лише основою....................7
— Перитеції занурені або напівзанурені................................8
7. Перитеції з сосочковидною верхівкою, поодинокі, часом тісними група-
ми. поверхневі або з зануреною у субстрат основою, чорні, вуглисті,
кулясті, при достиганні чашечковидно вгинаються, гладенькі або во-
лосисті, щетинисті. Спори безбарвні або забарвлені, одноклітинні або
з перегородками. Сапрофіти та паразити (в конідіальній стадії) . . .
....................................$рИаегіасеае1 2 —сферієві (стор. 218)
— Перитеції з видовженою, конусовидною, циліндричною верхівкою,
шкірясті, чорні, спочатку занурені основою, згодом поверхневі. Спори
безбарвні або забарвлені, одноклітинні або з перегородками. Сапрофі-
ти на деревині . . . Сегаіо$іота(асеае 3 — цератостомові (стор. 233)
8 (6). Перитеції занурені до самої верхівки, поодинокі, прості, кулясті,
з б.-м. видовженою конусовидною верхівкою з округлим отвором, зрід-
ка з щитком (лише рід Оііореііа). Аски з потовщеною верхівкою. Спори
безбарвні, одноклітинні або з перегородками. Паразити (в коиідіальних
стадіях), рідше сапрофіти . . . Опотопіасеае4 — гномонієві (стор. 251)
— Перитеції напівзанурені, згодом поверхневі, з округлим або щілино-
видним отвором......................9
9. Перитеції з щілиновидним отвором, занурені, згодом майже поверхне-
ві, видовжено-овальні, зрідка кулясті. Спори безбарвні або забарвлені,
одноклітинні або з перегородками. Сапрофіти на рослинних залишках,
деревині, корі . . . Ьоркіозіотаїасеае 5 — лофіостомові (стор. 236)
— Перитеції з округлим отвором, напівзанурені, згодом майже поверхне-
ві, кулясті, з сосочковидною верхівкою. Спори забарвлені, рідше без-
барвні, з поперечними, часом з поздовжніми перегородками. Сапрофі-
1 Крім видів роду йііореііа з родини Опотопіасеае (гномонієві), які теж з щитком.
2 До родини Зрйаегіасеае вміщено види з волосистими та щетинистими перитеціями,
які деякі автори вважають належними родинам Ьазіозріїаегі асеае та ТгісЬозрІїаегіасеае,
а також види з вуглистими крихкими перитеціями, які деякі автори вміщують до родини
КозеНіпіасеае.
3 Місце в системі родини і належних їй родів недостатньо висвітлене і вимагає критич-
ного перегляду.
4 У деяких сучасних системах аскових грибів родина Опотопіасеае відсутня; роди,
належні цій родині, вміщують у родину Віарогіїїасеае.
5 Родини ЬорЬіозіогпаіасеае та АтрІїізрЬаегіасеае деякі сучасні автори вміщують до
асколокулярних грибів. Проте представники обох родин ще недостатньо досліджені і ви-
магають критичного перегляду. В зв’язку з цим обидві родини залишені в порядку $р!іае-
гіаіез.
202
ти на сухих гілках дерев та кущів .....................................
...........................Атрйі$рйаегіасеае — амфісферіеві (стор. 244)
10 (2). Строми розпростерті, плоскі, па листках деревних та трав’янистих
рослин .................................................................. ц
— Строми бородавчасті, коиусовидпі, подушковидні, напівсферичні, де-
ревовидні, на гілках, стовбурах, деревині................................12
11. Паразити на листках деревних рослин. Строми чорні, розпростерті,
плямовидпі, з зануреними 1—25 перитеціями. Спори безбарвні, одно-
клітинні або з однією перегородкою біля нижнього кінця......................
.............................Опогпопіасеае1 — гномонієві (стор. 251)
— Паразити на живих листках та стеблах трав’янистих рослин. Строми
чорні, розпростерті, трохи опуклі, округлі або овально-видовжені,
з б.-м. численними перитеціями в периферичному шарі. Спори безбарв-
ні, одноклітинні або з перегородками .......................................
РІіуІІасЬогасеае — філахорові (стор. 325)
12 (10). Строма занурена або напівповерхнева, діатрипоїдна або вальсо-
їдна ..........................................13
— Строма поверхнева (крім роду Митгпиіагіа), високодиференційоваиа,
напівсферична, подушковидна, булавовидна, деревовидна, чорна, вуг-
листа, щільна, з перитеціями в периферичному шарі. Аскоспори одно-
клітинні, чорно-коричневі . . . Хуіагіасеае — ксиларіеві (стор. 314)
13. Аски при достиганні розпливаються в перитеції. Строма діатрипо-
їдна або вальсоїдна з верхівкою у вигляді переважно світло забарв-
леного диска, на якому виступають отвори перитеціїв. Перитеції роз-
міщені в стромі безладно або по колу, з верхівками, спрямованими до
центра. Спори безбарвні або забарвлені, одноклітинні або з перего-
родками. Сапрофіти та паразити (в коиідіальних стадіях) деревних
та трав’янистих рослин .....................................................
.........Уаїзасеае (включаючи ОіарогіЬасеае) — вальсові (стор. 275)
— Аски при достиганні не розпливаються в перитеції. Строма діатри-
поїдна або вальсоїдна. Перитеції занурені в один або кілька шарів
в ектостромі або скупчені на базальній стромі (рід Саіозріїаегіа). Спори
буруваті, рідше безбарвні, одноклітинні, переважно алантоїдні. Са-
профіти на гілках листяних дерев та кущів ..................................
.... Біаігурасеае (АПапНіозрЬаегіасеае) — діатрипові (стор. 261)
РОДИНА МЕЬАІЧОЗРОКАСЕАЕ 2 — МЕЛАНОСПОРОВІ
Перитеції. нестроматичні, поверхневі, іноді з б.-м. зануреною в пов-
стисте міцеліальие плетиво основою, кулясті, пляшковидні, грушовидні,
з сосочковидною або витягнутою циліндричною верхівкою (колбовидні),
на кінці з округлим отвором, часом оточеним щетинками, м’які, тонко-
стінні, іноді з нерівномірно потовщеними пухкими (майже строматичними)
стінками, світло- або рудувато-коричневі, бурувато-жовті, цеглисто- або
жовто-червоні, оранжеві, коричневі, зрідка майже безбарвні, часто прозо-
рі. Аски (3) 4—8-спорові, булавовидні, циліндрично-овальні, мішковидні,
без парафіз. Спори темно забарвлені, непрозорі, одноклітинні, лимоно-
видні або широкоовальні.
Конідіальні стадії таких типів: МопШа, Оісіупіагіа. ОепсІгозііІЬеІІа,
ЗНІЬит, ЗрНаегопета, 8/узапиз.
1 Строматпчне сііороношеїіня властиве лише одному роду — Матіапіа С е з. еі сіє
N о і.— маміанія.
2 Родину Меіапозрогасеас часом вміщують у порядок Нуросгеаіез у зв’язку з наявністю
У її представників майже безбарвних або світло забарвлених перитеціїв.
203
Сапрофіти па різних субстратах, копрофільні гриби, деякі види —
паразити.
Ключ для визначення родів1
1. Перитеції коричнюваті, бурувато-жовті, кулясті, з б.-м. видовженою
циліндричною верхівкою...........................................
........................ Меіапозрога — меланоспора (стор. 204)
— Перитеції цегляно-або жовто-червоні, оранжеві, іноді темно-корич-
неві, кулясті, з сосочковидною верхівкою .......................
. . .....................ІЧеигозрога2— иевроспора (стор. 206)
Рід Меіапозрога С о г д а — меланоспора (рис. 111)
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, часом із зануреною
в б.-м. пухке повстисте плетиво основою, кулясті, пляшковидні, з витяг-
нутою циліндричною верхівкою, з округлим отвором, тонкостінні, корич-
нюваті, бурувато-жовті, часом прозорі, іноді з нерівномірно потовщеними
нещільними стінками. Аски з (3) 4—8-спо-
рамн, циліндрично-овальні, булавовидні,
мішковидні, без парафіз (іноді молоді нероз-
винуті, нитковидні аски імітують парафізи).
Спори одноклітинні, темно-коричневі, непро-
зорі.
Конідіальна стадія таких типів: ОепсІгО’
зііІЬеІІа, ЗНІЬит, Зріїаегопета.
Сапрофіти на різних субстратах, коп-
рофільні гриби, деякі види — паразити.
В УРСР п’ять видів.
Рис. 111. Меіапозрога сійопеа—меланоспора сніжна:
а — їіеритецій; б — аск; в — спори.
Ключ для визначення видів
1. Гриб копрофільиий (на екскрементах різних тварин). Спори 16—26 X
х9—17 р .......................1. М. Нтісоїа — меланоспора гнойова
— Види на інших субстратах.............................................2
2. Паразити або сапрофіти, переважно на плодових тілах та грибниці
інших грибів3......................................................З
—- Види на рослинних залишках .................................6
3. На гнилих плодових тілах видів з роду Роїурогиз (поліпор), зрідка
на агарикальних грибах (А^агісаіез)...............................
.......................2. М. 1а£епагіа — меланоспора пляшковидна
1 До родини Меіалозрогасеае належить також рід Сеіазіпозрога В о\У(1.— гелазино-
спора (1933), видам якого властиві спори з ямчастою структурою поверхні. Відомі в інших
країнах види роду беїизіпозрога — непрофільний гриб О. іеігазрегта Ром'і— гелазино-
спора чотириспорова та паразит пшениці (ТгіІісит}> а також вівса (Ауепа) —6. сегеаііз
Оолуд.— гелазиноспора хлібна, в УРСР не виявлені.
2 Роди Меигозрога та беїазіпозрога деякі автори вважають належними до родини 5ог-
сіагіасеае — сордаріеві.
3 Одним з паразитних видів Меіапозрога, не виявлених в УРСР, є М. азрага^і А г-
паи сі.— меланоспора спаржева, який уражує стебла живих рослин спаржі (Азрага^из)
і спричиняє їх усихання. Перитеції жовіо-коріїчневі (сухі, чорні), Т’онкосгінні, прозорі,
кулясті, з коротко циліндричною верхівкою. Аски з часом розпливаються. Спори коричневі,
коротковеретеновидні, 17 а завд. Конідіальна стадія — ЗііІЬипі.
204
— І-І а інших грибах....................................................4
4. Паразити на видах з родів Іаагіа — (ізарія) та Воігуїіз (ботритис).
Спори 5—8 х 2,5 р.......................................................
...............................3. М. рагазіііса — меланоспора паразитна
— На інших видах грибів ................................................5
5. Спори 14—20 х 4—6 р. На гіменіальному шарі Нитагіа (гумарія) . . .
............................4. М. сіісіугпагіа — меланоспора двійчаста
— Спори 23—28 X 12—І<5 р. На гіменіальному шарі Вериііагіа (сепулта-
Рія).................................................................
..................................... 4. М. хоЬеІіі — меланоспора Цобелі
6 (2) На буряку (Веіа ииі^агіз). Спори 21—25 х 9—10 р.....................
6. М. Ьеіае — меланоспора бурякова
— На пшеничній соломі ................7
7. Спори 25—36 х 13—19 р................................................
..................7. М. зрйаегосіегтоісіез — меланоспора сферодермоїдна
— Спори іншого розміру..................................................8
8. Спори 19—24 X 11—15 р................................................
............................8 . М. ІепсоігісЬа — меланоспора біловолоса
— Спори 16—23x9—16 р . . . 9. М. саргіпа — меланоспора козяча
1. Меіапозрога їітісоїа Налзеп — меланоспора гнойова. Перите-
ції до 500 р завш., приплюснуто-кулясті, бурувато-жовтуваті, кулясті, з
короткою циліндричною верхівкою. Аски 48—54 X 24—ЗО1 р, 3—4-споро-
ві, булавовидні. Спори 16 — 26x9—17 р (16—20x9—12 р, 18—26 х
12—17 р, здебільшого 21—24 X 12—14 р), темно-коричневі, з зеленува-
тим відтінком.
На екскрементах тварин.
2. Меіапозрога Іа£епагіа (Р е г з.) XV і п і.— меланоспора пляшко-
видна. Перитеції кулясті, з дуже видовженою (до 2,5 мм) верхівкою. Спо-
ри 11—14x6 р, коричнево-бурі, лимоновидні.
Конідіальна стадія — Зркаегопета Іа§епагіа (К а г з і.) Май т.
На гнилих плодових тілах видів поліпора (Роїурогиз), зрідка на ага-
рикальних грибах.
3. Меіапозрога рагазіііса Т и 1.— меланоспора паразитна. Перитеції
червонувато-коричневі, кулясті, з видовженою (до 2 лш) верхівкою. Аски
до 25 р завд., до 5,5 р у діам. Спори лимоновидні, світло-коричневі, 5—8 X
X 2,5 р.
На видах з родів ізарія (Ізагіа), ботритис (Воігуїіз) — паразитах
комах.
4. Меіапозрога бісіутагіа (2 о р Г) XV і п і. (Нуросгеа сііс1утагіа2 о р Г) —
меланоспора двійчаста. Перитеції світло-коричневі, грушовидні, з видов-
женою конусовидною верхівкою. Аски яйцевидні, скоро розпливаються.
Спори 14—20 X 4—6 р, веретеновидні, буро-коричневі, на кінцях світліші.
На гіменіальному шарі гумарії (Нитагіа). ,
5. Меіапозрога зоЬеІіі (С о г сі а) XV і п і.— меланоспора Цобелі. Пе-
ритеції 150—170 р у діам., групами, коричнюваті, грушовидні, з б.-м. ви-
довженою верхівкою. Аски 50—60 X 25—ЗО р, овальні. Спори 23—28 X
X 12—15 р бурі» нерівнобокі.
На гіменіальному шарі апотеціїв сепултарії (Вериііагіа).
Південь УРСР.
6. Меіапозрога Ьеіае Р а п а з з.— меланоспора бурякова. Перитеції
до 265 р у діам., темно-коричневі, кулясті, з видовженою (до 85 р) циліндри-
чною верхівкою, на кінці з отвором, оточеним гіфами, тонкостінні, майже
1 Розмір частини аска, в якій вміщуються спори (без ніжки).
205
прозорі, поверхневі, скупчені на білому міцеліальному плетиві. Аски ши-
рокобулавовидиі. Спори 21—25 х 9—10 р, широковеретеновидні, майже
ромбовидні.
Па коренях буряка (Віїа киї^агії).
Пра воберсж не Пол ісс я.
7. Меіапохрога ярНаегодегтоідез 6 г о V е — меланоспора сферодермо-
їдна. Перитеції до 400 р завш., приплюснуто-кулясті, поодинокі, поверхне-
ві, жовтувато-коричневі, кулясті, з короткою товстою, циліндричного вер-
хівкою. Аски 80—90 х ЗО р, широко булавовидні. Спори 25—36 X 13—19 р,
широко овальні, нерівнобокі, майже чорні.
Па пшеничній соломі.
УРСР.
8. Мсіалоярога ІеисоїгісЬа С о г сі а — меланоспора біловолоса. Перите-
ції до 300 р у діам., поодинокі або групами, жовтувато-коричнюваті, куляс-
ті, з видовженою (до 400 р) циліндричною верхівкою. Аски 38—50 X 17—
28 р, видовжено-булавовидні. Спори 16—24 х 11 — 15 р; коричневі, лимо-
новидні.
На пшеничній соломі.
Лівобережний Злаковий Степ.
9. Меіапохрога саргіпа (Е г.) Вас с. (Сегаіозіота саргіпит Р г.) —
меланоспора козяча. Перитеції групами, поверхневі, на повстистому тем-
ному міиел іальному плетиві, жовті, кулясті, до 600 р у діам., з видовженою
(до 1,8 мм) циліндричною верхівкою з отвором, оточеним безбарвними ще-
тинками. Аски 60—70 X 19—23 р, широкобулавовидні. Спори 16—23 X
X 9—16 р; темно-коричневі, лимоновидні.
На пшеничній соломі.
УРСР.
Рід №иго$рога 8 Ь е а г еі В о (1 £ е — невроспора
Перитеції поодинокі, поверхневі, кулясті, з сосочковидною верхів-
кою, цеглисто-або жовто-червоні, оранжеві, іноді темно-коричневі, тон-
костінні. Аски 4—8-спорові. Спори темно забарвлені, одноклітинні, ши-
роко-або кулясто-овальні.
Конідіальна стадія типу Мопіііа.
Сапрофіти.
В УРСР види роду не виявлені.
К л ю ч для визначення видів
!. Аски 8-спорові ..........1. N. §ИорІіі1а — невроспора сухолюбна
— Аски 4-спорові ... 2. N. (еігазрегта — невроспора чотириспорова
1. №игоьрога $Иор1іПа (М о п і.) 8 Ь е а г еі О о <1 £ е — невроспо-
ра сухолюбна. Перитеції темно-коричневі, кулясті, з сосочковидною вер-
хівкою. Спори еліпсовидні, чорно-коричневі, непрозорі.
Конідіальна стадія —Мопіііа аіІорШа (М о п І.) 8 а с с.
Па лежалому старому хлібі.
2. №иго$рога <еіга$реппа 81теаг еі И о £ (1 е 1 — невроспора чоти-
риспорова. Перитеції цеглисто-червоні. Спори еліпсовидні, чорно-корич-
неві, непрозорі.
На лежалому хлібі та рослинних залишках.
1 Повнішого діагнозу у використаній літературі не виявлено.
РОДИНА 5ОРОАЯІАСЕАЕ (ПМЕТАРїАСЕАЕ) — СОРДАРІЄВІ
Перитеції чорні, чорно-бурі, темно-коричневі, поодинокі або групами,
грушовидні, кулясто-конусовидні, кулясті, гіляиіковидні з округлим от-
вором, тонкостінні, зрідка строматичні (рід Нуросорга), поверхневі, іноді
б.-м. занурені, гладенькі, шершаві, іноді вкриті щетинками, часто з гіфа-
ми біля основи. Аски циліндрично-овальні, булавовидні, видовжено-оваль-
ні, зрідка мішковидні, з парафізами або без них, 8-, зрідка 2 (4)-спорові,
у деяких видів спор в аску значно більше (16—128—512). Спори темно за-
барвлені, одно-або багатоклітинні, з товстою безбарвною оболонкою або з
безбарвними придатками на кінцях.
Сапрофітні, переважно копрофільні гриби, зрідка на папері, деревині,
насінні, на відмерлих стеблах рослин.
Ключ для визначення родів
1. Спори одноклітинні...............................................2
— Спори з перегородками.............................................4
2. Перитеції групами, занурені в чорну строму, з якої виступають верхів-
кою з отвором. Спори з безбарвною оболонкою..........................
....................................Нуросорга — гіпокопра (стор. 207)
— Перитеції прості, вільні, поодинокі або групами...................З
3. Спори з безбарвною оболонкою . . . Зогдагіа — сордарія (стор. 208)
— Спори з безбарвним придатком на кінцях .............................
................................Росіозрога — подоспора (стор. 208)
4 (1). Спори з однією перегородкою . . . ВеІіЬсЬіа — делітшія (стор. 210)
— Спори з кількома поперечними перегородками..........................
................................Зрогогтіа — спорормія (стор. 211)
Рід Нуросорга Рис к.— гіпокопра (рис. 112)
Рис. 112. Нуросорга тег-
(Іагіа — гіпокопра екскре-
ментів:
а — перитеції) п розрізі; б —
аск і парафізи; о — снопа.
Перитеції чорні, кулясто-конусовидні, грушовидні, занурені в чорній
б.-м. блискучій шершавій або зморшкуватій, рідше гладенькій, корочковид-
ній стромі, з якої виступають сосочковидною верхів-
кою з округлим отвором. Аски циліндричні, з ннтко-
видними парафізами. Спори темно-коричневі, чорні,
одноклітинні, з товстою безбарвною оболонкою.
На екскрементах тварин.
В УРСР один вид.
Кл ю ч для визначення видів
1. Спори 19—22 х 9—11 р ....................
............1. Н. ециогит — гіпокопра кінська
— Спори 27—35 х 14—20 р.....................
.... 2. Н. тегсіагіа — гіпокопра екскрементна
1. Нуросорга едиогит (Е и с к.) XV і п і.
(Соргоіера едиогит Риск., ЗогЗагіа едиогигп
XV і п і.) — гіпокопра кінська. Строма на великих ді-
лянках субстрату, корочковидна, чорна,зовні воло-
систа. Перитеції до 700 р у діам., кулясті, чорні,
численні, занурені, виступають блискучою сосочко-
видною верхівкою з округлим отвором. Аски 150—
200 X 13—19 р, циліндрично-овальні, з парафізами. Спори 19—22 X 9—
11 р, видовжено-овальні, часто асиметричні, темно-коричневі, майже чорні,
з безбарвною оболонкою.
207
На кінських та козячих екскрементах.
Ростоцько-Оп ільсь к і лісп.
2. Нуросорга тепіагіа (Р г.) Р г.— гіпокопра екскрементна (рис. 112).
Строма невелика, б.-м. опукла, корочковпдна, гладенька або зморшкувата,
чорна, блискуча, з одним або 2—3 зануреними в пій перитеціями, до 800 р
у діам., які виступають сосочковидною верхівкою з округлим отвором.
Аски 175—250 х 25—300 р, циліндрично-овальні, з парафізами. Спори 27—
35 \ 14—20 р. темно-коричневі, овальні, з безбарвною оболонкою.
На екскрементах овець, кіз, кроликів.
Рід ХогсІагіа С е 8. еі сіє N о і.— сордарія (рис. 113)
Перитеції поодинокі або групами, кулясті, кулясто-конусовидні,
грушовидні, напівзанурені або майже поверхневі, прості, вільні, чорні.
Аски циліндрично-овальні, 8-спорові. Аскоспорн еліпсовидні, широко-або
видовжено-овальні, одноклітинні, коричнево-або чорно-бурі, з безбарвною
желатинозною оболонкою.
Сапрофіти на екскрементах, папері, сухих стеблах та інших субстратах.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 17—22x10—12 р. .... 1. 5. їітісоїа — сордарія гнойова
— Спори 25—31X15—20 р .................................
..................2. 8. тасго$рога — сордарія крупноспорова
1. $огдагіа їітісоїа (К о Ь.) С е 8. еі де N о і.—сордарія гнойова
(рис. 113). Перитеції до 400 р у діам., грушовидні, шершаві, напівзанурені.
Аски 120—170 X 15—19 р, циліндрично-овальні. Спори 17—22 X 10—12 р,
еліпсовидні, темно-коричневі, з безбарвною ростковою
порою.
На екскрементах тварин, клубочках буряків (Веіа),
насінні житниці (коїіит) тощо.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
2. Зогдагіа тасгозрога А и е г 8 сордарія круп-
носпорова. Перитеції до 400 р у діам., грушовидні. Аски
190—250 х 18—24 р, циліндрично-овальні. Спори 25—
31X15—20 р, еліпсовидні, темно-коричневі, з безбарв-
ною желатинозною оболонкою.
На екскрементах травоїдних тварин.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рис. 113. Зогсіагіа [ітісоїа — сордарія гнойова:
а — перитецій; б — аск; в — спора.
Рід РосІо$рога С е 8. (РІеигаде Р г.) — подоспора (рис. 114—115)
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, вертикально-видовжені,
грушовидні, кулясто-конусовидні, часто з б.-м. видовженою верхівкою з
округлим отвором, гладенькі або волосисті, тонкостінні. Аски 4—8-спорові
або з численними спорами, видовженобулавовидні або циліндрично-овальні.
Спори темно забарвлені, короткобулавовидні, овальні, з чіткою ростковою
порою, з безбарвним придатком на одному кінці або обох кінцях.
Сапрофіти на соломі, насінні, рослинних залишках, здебільшого копро-
фільні гриби на екскрементах тварин.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Перитеції гладенькі..............................................2
— Перитеції волосаті ................................................4
2. На деревині. Спори 15 X 8—10 р.....................................
..............................1. Р. Іі§пісо1а— подоспора деревинна
— Гриби копрофільні, зрідка на іншому субстраті......................З
3. Аски 8-спорові. Спори 22—33 х 13—16 р. На екскрементах.............
..................................2. Р. сигуиіа — подоспора зігнута
— Аски з 16—84 спорами. Спори 22—34 X 16—19 р. На екскрементах . .
.......................3. Р. ріеіозрога — подоспора багатоспорова
4 (1). Аски з 2—4 спорами. Спори 33—42 х 19—21 р......................
..................................4. Р. апзегіпа — подоспора гусяча
— В асках спор більше............................................5
5. В асках від 4 до 8 спор або більше 8.........................6
— В асках завжди 8 спор..........................................7
6. Аски з 4—8 спорами. Спори 15—22 X 9—11 р. На екскрементах тва-
рин ..........................5. Р. гпіпиїа — подоспора маленька
— Аски з численними спорами. Спори 16—19 х 10—13р. На екскрементах
тварин..........................6. Р. зеіоза — подоспора щетиниста
7 (5). Спори до 35 р завд..............................................8
— Спори більшого розміру ..............................................9
8. Спори 17—26 X 8—10 р . . . 7. Р. соргорНіїа — подоспора гноєлюбна
— Спори ЗО—32 х 16—20 р ... 8. Р. сотаіа— подоспора чубата
9 (7). Спори 40—55 X 19—ЗО р . . . 9. Р. Ьгаззісае — подоспора капустяна
— Спори 46—60 X 24—32 р . . . 10. Р. їітізесіа — подоспора гнойова
1. Росіозрога 1і£пісо1а (Рис к.) V/ і п і.— подоспора деревинна. Аски
152 X 14 р, 8-спорові. Спори 15 X 8—10 р, з безбарвним придатком на
кінцях.
Перитеції на деревині.
2. Росіозрога сигуціа (сіє В а г у) XV і п і.— подоспора зігнута. Аски
8-спорові, 130 X 38 р. Спори 22—33 X 13—16 р, з безбарвним придатком на
обох кінцях.
На екскрементах тварин.
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Лі-
состеп.
3. Росіозрога ріеіозрога XV і п і.— подоспора багатоспорова. Аски з
16—64 спорами, 200—300 X 70—120 р. Спори 22—34 х 16—19 р, з придат-
ком на кожному кінці.
На екскрементах тварин.
4. Росіозрога апзегіпа (К а Ь В.) XV і п і.— подоспора гусяча. Перите-
ції групами, приплюснуто-кулясті з видовженою хоботковидпою, іноді зігну-
тою верхівкою, вкритою довгими коричневими щетинками. Аски 110—
125x20—22 р, циліндричні, з дуже довгими ніжками, з 2—4 спорами. Па-
рафізи нитковидні, численні. Спори 33—42 X 19—21 р, коричневі, еліпсо-
видні, з одним безбарвним придатком.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
П р н м і т к а. Очевидно, ідентичною з Р. апзегіпа е Р. Іаеуії М і І о V і г.— подоспора
легка. На екскрементах коней. Аски 2—4-спорові, 216—256 х 20 р; спори 32—35 х 20 р,
еліпсовидні, з одним безбарвним придатком. Лівобережний Лісостеп.
Близьким, можливо ідентичним з Р. апзегіпа, видом е також Росіозрога сіесіріепз
(V/ і п 1). \У і п і.— подоспора обманлива (рис. 114).
На екскрементах коней та корів. Перитеції 400—550 р у діам. Аски 210 X 40—50 р.
Спори 36—48 х 19—22р. Ростоцько-Опільські ліси.
14 0861
209
5. Родозрога гпіпиіа (Е и с к.) XV і п і.— подоспора маленька. Аски з
4—8 спорами, 80—110 \ 14 р. Спори 15—22 X 9—11 р, з придатками, з яких
один (на верхівці) швидко зникає.
На екскрементах тварин.
6. Родозрога $е(о$а XV і п і.— подоспора щетиниста. Аски з численними
(32, 64, 128, 512) спорами, 240x45 р. Спори 16—19х 10—13 р, з безбарвним
придатком на кінцях.
На екскрементах тварин та насінні деяких рослин.
7. Родозрога соргорНіїа (Е г.) XV і п і. (Зогдагіа соргорИіІа де N о і.) —
подоспора гноєлюбна. Спори 17—26 X 8—10 р, з безбарвним придатком на
кінцях. Аски 100—190 х 17 р.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
8. Родозрога сотпаїа М і І о V і г — подоспора чубата. Перитеції 280—
640 х 200—248 р, темно-коричневі, майже чорні, волосисті, грушовидні.
Аски 128—208х 16—32 р, з 4 спорами, циліндричні, булавовидні, на корот-
кій ніжці. Спори ЗО—32 X 16—20 р, темно-коричневі, еліпсовидні з без-
барвним придатком на кінцях, нижній із яких двоклітинний.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
9. Родозрога Ьгаззісае (К 1 о Н $ с Ь.) XV і п і.— подоспора капустяна.
Перитеції до 1200 р у діам., майже кулясті, із витягнутим хоботком, вкриті
м’якими, сірими волосками. Аски 275—330 X 34—40 р, циліндрично-була-
вовидні. Спори 40—55 X 19—ЗО р з безбарвним придатком на кінцях.
На гнилих стеблах капусти (Вгаззіса оіегасеа).
10. Родозрога іітізеда С е з. еі де N о і. (Зогдагіа їітізеда С е з. еі
де N о і.) — подоспора гнойова (рис. 115). Спори 46—60 X 24—32 р, з без-
барвним придатком на кінцях. Аски 350—400 X 47—70 р.
На екскрементах різних тварин, у грунті.
Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Лісостеп,^Гірський Крим.
Рис. 114. Росіозрога
(іесіріепї — подоспо-
ра обм аилива:
в — перитеції; б — аск.
Рис. 115. Ро(іо8рога[іті-
ьесіа — подоспора гно-
йова:
а — псритецій; б — аск;
б — спора,
Рис. 116. ОеІіІ8сІіїа
Ьіьрогиіа — делітшія
двоспорова:
а — псритецій; б — аск
і параіріза; в — спори.
Рід ОеІИбсЬіа А и е г 5 V.— делітшія (рис. 116)
Перитеції поодинокі, занурені, пляшковидні, іноді приплюснуто-ку-
лясті, з видовженою, виступаючою із субстрату, циліндричною, іноді ве-
ретеновидно-овальною верхівкою з округлим отвором, чорні. Аски 8-спо-
рові, циліндрично-овальні, зрідка веретеновидно-овальні, здебільшого з
численними парафізами. Спори темно забарвлені, майже чорні, широко-
овальні, з 1 перегородкою, з безбарвною желатинозною обо-'
лонкою.
Сапрофіти на екскрементах різних тварин.
В УРСР один вид.
ОеІИзсИіа аиегз^аісііі Рис к.— делітшія Ауерсвальда.
Перитеції до500 р у діам., занурені, з виступаючою з субстра-
ту видовженою верхівкою. Аски до 300рзавд.,25—35 р завш.,
циліндрично-овальні з численними парафізами. Спори 44—
63Х16—22 р (44—56/ 16—22 р; 55—63/ 19—21 р), темно-
коричневі, майже чорні, з безбарвною желатинозною обо-
лонкою, широкоовальні, з поперечною перегородкою та пе-
ретяжкою.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
Рід Зрогогтіа сіє N о і.— спорормія (рис. 117—118)
Рис. 117. Зро-
гогпгіа осіоте-
га— спорормія
Перитеції поодинокі або групами, б.-м. занурені, куля-
сті або вертикально-видовжені, з виступаючою сосочковид-
ною верхівкою з округлим отвором, пізніше майже поверх- _
неві або поверхневі, голі. Аски 8-спорові, циліндрично-або восьмимірна:
веретеновидно-овальні, булавовидні, прямі або зігнуті, 3 па- а-аск;б-спора.
рафізами. Спори темно забарвлені, майже чорні, веретено-
видно- або циліндрично-овальні, видовжено-веретеновидні, з кількома по-
перечними перегородками (іноді розпадаються на окремі клітини) з безба-
рвною желатинозною оболонкою.
Сапрофіти. На екскрементах тварин.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
І. Спори з трьома перегородками....................................2
— Перегородок у спорах більше .....................................5
2. Спори 28—32 x 4—6 р ... 1. 8. тіпіта — спорормія дрібненька
— Спори більшого розміру...........................................З
3. Спори 35—40 X 7—8 р . . . 2. 8. атЬі£иа — спорормія сумнівна
— Спори довші .....................................................4
4. Спори 60—80 X 13—18 р.............................................
........................3. 8. те£а1о$рога — спорормія крупноспорова
— Спори 95—150 х 15—20 р . . . 4. 8. £і£апіеа — спорормія гігантська
5 (1). Спори 67—80 х 16—20 р, з 6 перегородками......................
............................5. 8. Неріатега — спорормія семнклітинна
— Спори 45—60 X 10—12 р, з 7 перегородками...........................
...................... 6. 8. согупезрога — спорормія булавоспора
1. 8рогогтіа тіпіта А и е г з — спорормія дрібненька (рис. 118).
Перитеції до 150 р у діам. Аски 80—85 X 12—15 р циліндрично-овальні.
Спори 28—32x4—6 р, з трьома перегородками.
На екскрементах коней та інших тварин.
Прикарпаття.
14*
211
2. $рогогтіа атЬІ£іш N і е я з І.— спорормія сумнівна. Перитеції до
250 р у діам. Лски 190—220 х 13—18 р, булавовидні, з парафізами. Спори
35—40 X 7—8 р, з трьома перегородками.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
Примітка. Видом, очевидно, ідентичним з 5. атЬі$иа< є 8. Іа£спИогпіі$ Гне к,—
спорормія Пфяшковидна. На екскрементах коней. Аски 170 х 20 р, 8-спорові. Спори 40 х
X 8 р, з З перегородками.
Видом, морфологічно близьким до 5. атЬі£иа, є 8. ІпіегтссНа А и е г 8 XV.—- спорормія
проміжна. На екскрементах тварин. Аски 120—145 х 24—30 р. Спори 45—50 х 8—10 р,
з трьома перегородками.
3. Зрогоппіа те£аІозрога А и е гз \г — спорормія крупноспорова.
Перитеції до 500 р у діам. Аски 160—210 X 30—40 р, булавовидні. Спори
60—80 X 13—18 р, з трьома перегородками.
На екскрементах травоядних тварин.
4. 5рогогпііа £і£апіеа Н а п $ е п — спо-
рормія гігантська. Перитеції до 400 р у діам.
Аски 240—300 X 45—60 р, веретеновидно-
овальні, або булавовидні, зігнуті, з числен-
ними парафізами. Спори 95—150 X 15—20 р
з трьома перегородками.
На екскрементах овець.
5. 8рогоппіа Ьеріатега А и е г — спо-
рормія семиклітинна. Перитеції до 500 р у
діам. Аски 250 X 35—40 р, мішковидні, з чис-
ленними парафізами. Спори 67—80 X 16—20 р,
з 6 перегородками.
На екскрементах кіз та кроликів.
6. Зрогогтіа согупезрога N і е з з 1 — спорормія булавоспора. Пери-
теції до 400 р у діам. Аски 140—180x24—26 р. Спори 45—60 X 10—12 р,
з 7 перегородками, нерівноклітинні.
На екскрементах тварин.
Рис. 118. Зрогогтіа іпіпіта —
спорормія дрібненька:
а — перитеції в розрізі; 6 — аск;
в — спора.
РОДИНА СНАЕТОМІАСЕАЕ — ХЕТОМІЄВІ
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, на б.-м. пухкому міце-
ліальному плетиві, кулясті, яйцевидні, з округлим отвором, тонкостінні,
ламкі, чорні, вкриті простими або розгалуженими довгими волосками,
особливо біля отвору. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-бу-
лавовидні, без парафіз, у воді розпливаються. Спори темно забарвлені (до
чорних), одноклітинні, лимоновидні, овальні, кутасто-овальні.
Конідіальна стадія типу Зрогоііит.
Сапрофіти на рослинних залишках, папері, деревині, екскрементах
травоїдних тварин.
В родині СЬаеіотіасеае один рід — СНаеІотіит К г е — хетомій
(рис. 119), діагноз якого цілком збігається з діагнозом родини.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 10 р завд...................................... 2
— Спори довші ................................................5
2. Спори 5—7 р завд.........................................З
— Спори 5—10 р завд...........................................4
212
3. Спори 5—6 х 4—4,5 р, лимоновидні ..................................
..............................1. СЬ. іпбісит — хетомій індійський
— Спори 5—7 х 4,4—5 р, широкоовальні ...................................
.............................2. СЬ. Ьо$ігусЬос1е$ — хетом і й кучерявий
4 (2). Спори 5—9,8 X 4—8,4 р. Перитеції на верхівці з розгалуженими бу-
рими щетинками .... 3. СЬ. сЬагіагит — хетомій паперовий
— Спори 7—9 х 5—6 р. Перитеції у верхній частині із звивистими гачко-
видно зігнутими щетинками ..............................................
...........................4. СЬ. агасЬпоісІез — хетомій павутинистий
5 (1). Спори 10—14 X 7—10 р завд. . . 5. СЬ. сотаіит — хетомій чубатий
— Спори довші .............6
6. Спори 11—16 X 8—12 р. Перитеції до 700 р у діам....................
......................................6 . СЬ. їітеіі — хетомій гнойовий
— Спори 11 — 17 X 7—9 р. Перитеції до 200 р у діам......................
...................................7................................... СЬ. тигогиш — хетомій стінний
1. СЬаеіотішп іпбіснт С о г сі а — хетомій індійський. Перитеції до
200 р у діам., вертикально-видовжені, еліпсовидні, вкриті дихотомічно-
розгалуженими (до 4—5 порядків) волосками, до 182 р завд., коричневими,
2—4 р завш., у верхній частині перитеція, чорними, 5-^-8 р завт. біля його
основи. Аски булавовидні, у воді швидко розпливаються. Спори 5—6 X
X 4—4,5 р, лимоновидні, оливково-коричневі.
На гнилому папері, опалих листках, грубих кормах.
2. СЬаеіотішп ЬозігусЬобез 2 о р і — хетомій кучерявий. Перитеції
до 220 р у діам., вертикально-видовжені, еліпсовидні, з сосочковидною вер-
хівкою, вкриті спірально закрученими волосками. Аски 50 X 12 р, булаво-
видні. Спори 5—7 X 4,4—5 р, широкоовальні, оливково-коричневі.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
3. СЬаеіотішп сЬагІагпт (В е г к.) XV і п і. (СЬ. Ьегкіеуі 8 с Ь г о е і.;
АзсоігісЬа сЬагіагит В е г к.). — хетомій паперовий. Перитеції до 180 р
у діам., групами, чорні, кулясті, на верхівці густо вкриті дихотомічно роз-
галуженими волосками, на яких утворюються голівки коричневих, одно-
клітинних, кулястих або кулясто-овальних конідій. Аски 55—70x5—9 р
(70 х 5—6 р; 70 X 7—9 р; 55—60 X 5—6р), циліндрично-овальні. Спори 5—
9,8 X (3) 4—7 (8,4) р, (7—9 X 5—7 р; 5—7 X 4,4—5 р), кулясто-овальні,
майже чорні.
На старому папері.
Правобережне Полісся (Київ).
4. СЬаеіотішп агасЬпоіс(е$ М а 5$. еі 8 а і т.— хетомій павутини-
стий. Перитеції дрібні, кулясті, чорні у верхній частині з простими зви-
вистими, гачковидно загнутими бурими щетинками. Аски 36 X 12 р, була-
вовидні, дуже скоро зникають. Спори 7—9 X 5—6 р, широко овальні до ку-
лястих, на кінцях загострені, рудуваті.
У грунті, в ризосфері люцерни (Месіісщо).
Південь України.
5. СЬаеіошіит сотаіит (Т о сі е) Е г. (СЬ. еіаіит К х е; СЬ. ТіеЬегі
Риск.; СЬ. раппозит (\У а 1 1 г.) — хетомій чубатий. Перитеції 400—
500 р завв., до 350 р у діам., групами, яйцевидно-овальні, вкриті довгими
темними, прямими або розгалуженими волосками. Аски 40—100 X 16—20 р
(40—48 х 16 р; 100 X 20 р), булавовидні. Спори 10—14 X 7—10 р, лимоновії-
дні, коричневі.
Конідіальна стадія — Зрогосіїип сопоріеоісіез (Е г.) С о г сі а.
На вологому папері, рослинних залишках, насінні, екскрементах.
Прикарпаття, Правобережні Лісостеп та Степ; Гірський Крим.
213
П р її м і т к а. Видом, морфологічно близьким і. очевидно, ідентичним з СН. сотаіит,
є СН. кипхеапшп 2 о р Г (СЛ. еІоЬо$ит К 2 с; СН. а[[іпе — С о г сі а) — хєтомій Кунце
(рис. 119). Перитеції групами, 250—300 р завв., до 250 р у діам., чорні, еліпсовидні, з сосоч-
ковидною верхівкою, вкриті в нижній частині короткими коричневими волосками, у верх-
ній— біля отвору — дуже довгими, хвилястими волосками. Аски в середньому ЗО х
X 12—14 р, булавовидні, скоро зникають. Спори 9—ІЗ X 7—9 р, лимоновидні, коричневі.
На загниваючих рослинних залишках, у грунті, зрідка на грубих кормах.
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
6, СНаеіотіит Тітеїі Е и с к.— хєтомій гнойовий. Перитеції до 700 р,
V діам., приплюснуто-кулясті, вкриті світло-коричневими волосками до
' " 70 р завд., біля основи перитеція вони дуже довгі (до
кількох міліметрів), темнокоричневі, хвилясті. Аски
т 40—48 X 14—18 р,. Спори 11—16x8 — 12 (11 — 12 х
О; х8 р; 14—16 X 12 р), лимоновидні, коричневі.
у На. екскрементах травоїдних тварин, рослинних
у залишках і насінні трав.
Правобережні Полісся, Степ, Лівобережний Лі-
состеп.
0 7. СЬаеіотіигп тигогит С о г сі а — хєтомій
стінний. Перитеції до 200 р у діам., яйцевидні, вкри-
Рис. 119. СНаеІотіипі ТІ дуже довгими (до 1 лш), трохи хвилястими, на кінці
Ьипгеапит — хєтомій спіралевидно закрученими волосками. Аски 46—19 р,
а - псритецій?6 б - аск. ШИрОКОбуЛЗВОВИДНІ. Спори 11 — 17 X 7—9 р, ЛИМОНО-
ВИДНІ, коричневі.
На папері, рослинних залишках, опалому, загниваючому листі, грубих
кормах, на сирих стінах.
УРСР.
РОДИНА СЬ¥РЕО8РНАЕЮАСЕАЕ - КЛ1ПЕОСФЕР1ЄВІ
Перитеції з щитком (сіуреиз), поодинокі або групами, занурені, зде-
більшого під почорнілим над ними субстратом, кулясті, з сосочковидною
або видовженою циліндричною, шиловидною, іноді виступаючою на поверх-
ню, бічною верхівкою, з округлим отвором. Аски видовжено-булавовидні,
циліндричні, з парафізами, зрідка без них. Спори безбарвні або темно забарв-
лені, еліпсовидні, видовжено-або веретеновидно-овальні, нитковидні, одно-
клітинні або з поперечними перегородками, зрідка на кінцях з безбарвни-
ми придатками, що скоро зникають, прямі або трохи зігнуті.
Конідіальна стадія типу Сіоеозрогіит.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин, сухих гілках, сухих
опалих листках дерев, деякі види — паразити (в конідіальній стадії).
Ключ для визначення родів
1. Спори безбарвні, нитковидні . . . Ьіпозрога — ліноспора (стор. 215)
— Спори не нитковидні ............................................2
2. Спори безбарвні, з трьома поперечними перегородками.............
•...............................Нурозріїа — гіпоспіла (стор. 215)
— Спори забарвлені ...............................................З
3. Спори одноклітинні . . . Апйгозіотеїіа — антостомела (стор. 216)
— Спори з поперечними перегородками ................................
• • • ..............СІуреозрЬаегіа — кліпеосферія (стор. 217)
214
Рід Ьіпозрога Риск. — ліноспора (рис. 120)
Перитеції з щитком (сіуреиз), занурені, з часом напівповерхневі, по-
одинокі, зрідка групами, не строматичні, приплюснуто-кулясті, кулясті,
з сосочковидною або видовженою шиловидною, циліндричною, іноді бічною
верхівкою, з округлим отвором, чорні, вуглисті. Аски 8-спорові, циліндрич-
ні, без парафіз. Спори безбарвні, нитковидні, одноклітинні, з багатьма
краплями олії або кількома, часом невиразними перегородками.
Конідіальна стадія типу Оіеозрогіипг.
Паразити.
Аскова стадія утворюється на опалих листках деревних рослин, коні-
діальна стадія — на живих листках, які передчасно опадають.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Отвір у центрі перитеція. Спори 75—120X 1,5 — 2 ц...........
..............................1. Ь. саргеае — ліноспора вербова
— Отвір з боку перитеція. Спори 100—150 х 2 ц....................
............................2. Ь. рориііпа — ліноспора тополева
1. Еіпозрога саргеае (ОС.) Риск.— ліноспора вербова (рис. 120).
Перитеції до 250 ц у діам., поодинокі або групами, занурені під почорні-
лою блискучою епідермою (плями 0,5—1 мм у ді-
ам.), приплюснуто-кулясті, з видовженою цилін-
дричною верхівкою. Аски 140—200 X 8—9 ц, ци-
ліндричні. Спори 75—120 X 1,5—2 |і (110—120 X
Х1,5—2 ц), нитковидні, безбарвні, з численними
краплями олії.
На опалих листках видів верби (Заііх).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоць-
ко-Опільські ліси.
2. Ьіпозрога рориііпа 5 с Ь г о е і.— ліноспо-
ра тополева. Перитеції до 300 ц у діам., лінзовид-
ні або кулясті, з видовженою шиловидною, бічною
верхівкою, занурені під почорнілою, блискучою
епідермою (плями до 1 мм у діам.). Аски 130—
200 X 6—9 |і (130—150 X 6—8 ц), циліндричні.
Спори 100—150 X 2 |і, нитковидні, безбарвні, з не-
виразними перегородками.
Конідіальна стадія — Оіеозрогіит ігетиіае
Р азз.
Рис. 120. ІЛпозрога сар-
геае —ліноспора вербова:
а, 6 — перитеції при малому
та великому збільшенні: в —
На опалих листках тополі (Рориіиз}. аск' *
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Нурозріїа Р г.— гіпоспіла (рис. 121)
Перитеції з щитком (сіуреиз), поодинокі або групами, занурені під
пустуловидно здутою над ними перидермою, приплюснуто-кулясті, еліпсо-
видні, з видовженою циліндричною, здебільшого бічною верхівкою. Аски
циліндрично-булавовидні, без парафіз. Спори безбарвні, видовжено- або ве-
ретеновидно-овальні, з 3 перегородками (іноді спори деякий час з однією
перегородкою), часом з безбарвними придатками на кінцях, прямі або тро-
хи зігнуті.
Сапрофіти на опалих листках.
В УРСР один вид.
215
Ключ для в и з н а ч е її п я в и д і в
Рис. 121. Нурозріїа
ризіиіа — гіпоспіла
пухирчаста:
о — перитецій; б —аск;
в — спори.
1. Спори 10—23 X 4 р. Перитеції до 300 ц у діам.....................
...................................... Н. рикіїїіа — гіпоспіла пухирчаста
— Спори 12 X 3,5 р. Перитеції до 100р у діам...........................
...................2. Н. Ьіїгопз — гіпоспіла двобічна
1. Нуроярііа рихйііа (Р е г з.) XV і п (. (Спотопіа
ризіиіа Аиегяг.) — гіпоспіла пухирчаста (рис. 121).
Перитеції до 300 р у діам., приплюснуто-кулясті, з біч-
ною короткоциліндримною верхівкою. Аски 75—100 х
\ 7—10 р, видовжено-булавовидні. Спори 10—23 х4р,
видовжено-овальні, з трьома перегородками, на кінцях
з безбарвними придатками, що скоро зникають.
На сухих листках дуба ($иегсиз).
Правобережне Полісся, Лісостеп, Лівобережний Зла-
ковий Степ.
2. Нурозріїа Ьіїгопз (В С.) XV і п і.— гіпоспіла дво-
бічна. Перитеції до 100рудіам., округлі, коротко-кону-
совидні, світло-коричневі. Аски 50—60 х 10 р, булаво-
видні. Спори 12x3,5 р, веретеновидні, трохи зігнуті,
з поперечною перегородкою біля нижнього кінця.
На сухих листках дуба (фиегсиз).
Рід АпйіозіотеІІа 8 а с с.— антостомела (рис. 122)
Перитеції з щитком (сіуреиз), занурені, поодинокі або групами, прості,
не строматичні, приплюснуто-кулясті, кулясті, з сосочковидною верхів-
кою, з округлим отвором, чорні, вуглисті. Аски 8-спорові, циліндричні-
звичайно з парафізами. Спори одноклітинні, темно забарвлені, видовжено-
овальні або веретеновидні, з безбарвним придатком або без нього.
Сапрофіти на листках та стеблах.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 10—12 X 4—4,5 р. На листках пальми (ІМзіопіс^ в оранже-
реї ......................1. А. Ііуізіопіае — антостомела Лівістона
— Спори більші. Види на інших рослинах ...........................2
2. Спори 15—21x6—10 р. На злакових (Сгатіпеае) ....................
...............................2. А. Іи^иЬгіз — антостомела мізерна
— Спори 18—21 х 5—6,5 р. На ситникових (Липсасеае) та осокових (Су-
регасеае)................. 3. А. ішпиіоза — антостомела горбаста
1. Апйіозіотеїіа Ііуізіопае С і г г.— антостомела Лівістона. Перите-
ції до 300 р у діам., на жовто-бурих плямах, групами, кулясті, чорні. Ас-
ки 56—75 X 7,5 р, циліндричні. Спори 10—12 х 4—4,5 р, бурі, видовжено-
овальні.
На листках пальми (Ьтзіопіа).
Правобережне Полісся (Київ, в оранжереї ботанічного саду універ-
ситету).
2. АпіЬозіотеІІа 1и£нЬгі$ (К о Ь.) 8 а с с.— антостомела мізерна. Пе-
ритеції до 400 р у діам., з щитком, занурені під пустуловидно-здутим, по-
чорнілим епідермісом, чорні, приплюснуто-кулясті, з трохи виступаючою
верхівкою. Аски 95—138 /. 8—11 р, циліндрично-овальні. Спори 15—21 /.
X 6—10р, видовжено-веретеновидні, часто асиметричні, з безбарвною обо-
лонкою.
На листках злакових (бгатіпеае).
3. АпІКозіотеІІа (итиіоза (Я о Ь.) 8 а с с.— антостомела горбаста.
Перитеції до 350 р у діам., з щитком, занурені під пустуловидно здутим епі-
дермісом, чорні, кулясті, з конусовидною, виступаючою із субстрату вер-
хівкою. Аски 126—130 X 10—12 р, циліндричні. Спори 18—21x5—6,5 р,
коротко-булавовидні, асиметричні.
На ситникових (Липсасеае) та осокових (Сурегасеае).
Рис. 123. Сіуреозріїаегіа поіагі-
зіі — кліпеосферія Нотарі:
а — перитецій в розрізі: б — аск;
в — спори.
Рис. 122. АпіНозіотеІІа
зр.— антостомела:
а — перитеції в розрізі;
б — аск; в — спори.
Рід Сіуреозріїаегіа Рис к.— кліпеосферія (рис. 123)
Перитеції занурені, поодинокі або групами під почорнілою, блискучою
перидермою, з виступаючим отвором, кулясті, приплюснуто-кулясті,
з щитком. Аски 8-спорові, циліндричні, з нитковидними парафізами. Спо-
ри темно забарвлені, видовжено-овальні, циліндрично-або веретеновидно-
овальні, з трьома поперечними перегородками, прямі або трохи зігнуті.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин та опалих гілках
дерев.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1 - Спори 20—28 х 6—7 р. На гілках дуба (Сиегсиз) та дерену (богпиз) . .
............................1. С. шапііііапа1 — кліпеосферія сосочкова
— На стеблах трав’янистих рослин та гілках малини, ожини (КиЬиз).
Спори 19—24 х 5—6 р................................................
.......................... 2. С. поіагізі і1 — кліпеосферія Нотарі
1. С1урео$рЬаегіа тагпіііапа (Р г.) XV і п і.— кліпеосферія сосочкова.
Перитеції до 300 р у діам., кулясті, з конусовидною верхівкою, занурені
під почорнілою блискучою перидермою. Аски 140—150 X 8—9 р, циліндричні.
1 Сіуреоіркаегіа таті Папа та С. поіагізіі безсумнівно ідентичні види.
Спори 20—28 \' 6—7 р. циліндрично-овальні, з трьома часом невиразними
перегородками, прямі або трохи зігнуті.
На сухих гілках дуба ((^иегсиа) і дерену (Сопшз).
Прикарпаття.
2. СІуреозрЬаегіа поіагізіі Риск.— кліпеосферія Нотарі (рис. 123).
Перитеції до 450 ц у діам., занурені під почорнілою блискучою перидер-
мою, з виступаючим отвором. Аски 150—160 X 8—9 р, циліндричні. Спори
19—24 х 5—6 р, видовжено-овальні, з 3 перегородками, прямі або трохи
зігнуті.
На сухих стеблах зніту (ЕрИоЬіит) та сухих гілках малини і ожини
(7?идиз).
Лівобережний Лісостеп.
РОДИНА 5РНАЕКІАСЕАЕ — СФЕРїЄВІ
Перитеції прості, великі, поодинокі, іноді б.-м. тісними групами, по-
верхневі або занурені, іноді занурені лише основою в повстисте міцеліальне
плетиво, часом утворюють щільний корочковидний покрив, чорні, крихкі,
кулясті, приплюснуто-кулясті, кулясто-конусовидні, вертикально-видов-
жено-овальні (старі іноді чашечковидно вгнуті), голі, щетинисті, волосисті,
шорсткі; зморшкуваті, з округлим отвором.
Аски 8-спорові, циліндрично-або веретеновидно-овальні, булавовидні,
видовжено-овальні або булавовидні, з парафізами.
Спори безбарвні або забарвлені, різної форми, еліпсовидні, видовжено-
овальні, циліндрично-овальні, веретеновидні, коротко- або видовженобу-
лавовидні, прямі або зігнуті, часом з безбарвними придатками на кінцях,
одноклітинні або з перегородками.
В родині численні плеоморфні види.
Конідіальна стадія таких типів: ВоігуоАірІоііа, ЗрогоігісНит, 8ро-
госуЬе, Маг&опіа, Ехо$рогіит.
Сапрофіти на відмерлих стеблах та листках трав’янистих рослин, на
листках, сухих гілках, деревині, трухлявих пнях деревних порід, зрідка
на землі, на лишайниках, деякі види — паразити.
Ключ для визначення родів
1. Перитеції волосисті, щетинисті, зрідка шорсткі ......................2
— Перитеції голі або бородавчасто-горбкуваті...........................11
2. Спори одноклітинні................................................З
— Спори з перегородками...............................................5
3. Спори безбарвні ..................................................4
— Спори забарвлені................ 1. КозеІІіпіа — розелінія (стор. 219)
4. Спори циліндричні, здебільшого зігнуті, на кінцях з безбарвним при-
датком, що скоро зникає................................................
..........................2. ЬазіозрЬаегіа — лазіосферія р. р. (стор. 221)
— Спори еліпсовидні або видовжено-овальні, без придатків...............
...........................3. ТгісЬозрИаегіа — трихосферія (стор. 223)
5 (2). Спори з однією перегородкою .................................6
— Спори з кількома перегородками ....................................8
6. Спори безбарвні ................................................7
— Спори забарвлені.....................4. Соїегоа — колероа (стор. 224)
7. Спори вузько-циліндрично-овальні ...................................
•....................................5- Міеззііа — ніслія (стор. 225)
— Спори веретеновидні ... 6. НегройїсЬіа — герпотрихія (стор. 226)
8 (5). Спори безбарвні.................................................. .9
— Спори забарвлені, з трьома перегородками, крайні клітини безбарв-
ні ....................7. СЬаеіозрИаегіа — хетосферія (стор. 227)
9. Спори циліндричні ... 2. Ьа$іо$рНаегіа — лазіосферія (стор. 221)
— Спори іншої форми ................................................10
10. Спори веретеновидні ... 6. НегроігісИіа — герпотрихія (стор. 226)
— Спори видовжено-овальні .............................................
8. АсапіЬо5Іі§та — акантостигма (стор. 228)
11 (1). Спори безбарвні....12
— Спори забарвлені ..................................................14
12. Спори одноклітинні або двоклітинні ...........................13
— Спори багатоклітинні (з кількома поперечними перегородками) . . .
...............................9. 2і§поеІІа — знгноела (стор, 228)
13. Спори одноклітинні, пізніше з однією перегородкою, циліндрично-
овальні .............................10. Вегііа — бертія (стор. 229)
— Спори з однією перегородкою, еліпсовидні або веретеновидно-оваль-
ні ...................II. Меіапорзатпіа— меланопсама1 (стор. 230)
14(11). Спори одноклітинні...........................................15
— Спори з перегородками ...........................................16
15 . Спори з безбарвним придатком на кінцях...........................
12. ВотЬагЗіа— бомбардія (стор. 231)
— Спори без придатків ....1. КозеІІіпіа — розелінія (стор. 219)
16 (14). Спори з поперечними перегородками ........................ .
................................13. Меіапотта — меланома (стор. 231)
— Спори з поперечними та поздовжніми перегородками.....................
.......................14. Сгоіопосагріа — кротонокарпія (стор. 233)
Рід КозеІІіпіа де N о і.2 — розелінія (рис. 124)
Перитеції поодинокі або тісними групами, поверхневі, іноді з зануре-
ною основою, кулясті або приплюснуто-кулясті, з округлим отвором, го-
лі або щетинисті, чорні, вуглисті, крихкі. Аски 8-спорові, циліндричні, з
нитковидними парафізами. Спори темно забарвлені (до чорних), одноклітин-
ні, овальні, яйцевидні, веретеновидно-овальні.
Конідіальні стадії — Воігуойіріоіііа та Зрогоігісіїит.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин, сухих гілках дерев-
них порід, гнилій деревині, наземних грибах; деякі види — паразити на
живих рослинах.
В УРСР 11 видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори 7—8 х 5—6 р, еліпсовидні або кулясті, приплюснуті з обох бо-
ків. Перитеції здебільшого щетинисті..................................
1. К- уеіиііпа — розелінія повстиста
— Спори більше 10 р завд............2
2. Спори до 25 р завд................................................З
— Спори 40 х 7 р. Паразит винограду іппі(ега)..........................
.................................2. К. песаігіх — розелінія убивча
3. На гіменіальному шарі клаварії попелясто-сірої (Сіаь'агіа япегеа).
Спори 10—14x6—7 р ... 3. Я. сіауагіае— розелінія клаварієва
— На гнилій деревині, сухих гілках різних деревних рослин .... 4
1 Іноді достиглі спори світло-коричнюваті, зрідка в ннх з'являється друга пере-
городка.
За системами деяких авторів, рід Ро&Иіпіа зараховується до родини Хуіагіасеае,
/(Заішіалп, 1964).
219
Спори до 16 р завд...............................................
На°сухих стеблах борщівника (Негасіеит). Спори 12 X 7 р.. . . . .
ма 4 К. Ьегасіеі—розелінія борщівникова
На гнилій деревині та сухих гілках деревних рослин ...............6
Спори 10—12 х 7—9 р • • 5. Я. риіуегасеа — розелінія порошиста
Спори (12) 15—16 х 8—9 р..............;•.••••..•....................
' ............. 6. Я- Іі^піагіа — розелінія деревинна
4.
5.
. 6.
7 6П На гілках і хвої ялини (Рісеа). Спори 18—24 X 6,6 7,5 р...........
' ..............7. Я. Ніеіепа — розелінія сосочковидна
— На гілках листяних дерев •.•••••...................................8
8 Спори еліпсовидні, нерівнобокі, 15—28 X 6 У р ......................
к 8. Я. адиііа — розелінія коричнево-чорна
— Спори видовжено-овальні, 20—25 X 7—9 р . . . • ; ....................
г.................9. Я. гпаттііогтіз — розелінія сосочковидна
1. Яозеїііпіа уеіиііпа Р и с к.—розелінія повстиста. Перитеції до
250 р у діам., тісними групами на повстистому плетиві, кулясті, здебільшого
щетинисті. Аски 55—72 X 8 р, циліндричні. Спори 7—8 X 5—6р, еліпсовид-
ні або кулясті, приплюснуті з обох боків.
На гнилій деревині дерев і кущів та сухих залишках трав’янистих
рослин.
Правобережне Полісся.
І 2. Яозеїііпіа песаігіх В е г 1.— розелінія убивча. Перитеції дуже вели-
кі — до 2 ділі у діам., тісними групами, голі. Аски 280—300.X ЗОр, цилінд-
ричні. Спори 40 х 7 р, видовжено-овальні, нерівнобокі.
Конідіальна стадія — Оепгаїоріюга песаігіх Н а г і., а також склеро-
ції і ризоморфи.
Паразит на корінні виноградної лози (Уіііз уіпі[ега)
В УРСР в місцях культивування винограду.
3. ЯозеІІіпіа сіауагіае XV і п і.— розелінія клаварієва. Перитеції до
300 р у діам., тісними групами на темному повстистому плетиві, кулясті,
здебільшого щетинисті. Аски 80—90 X 6—7 р, циліндричні, з нитчастими
парафізами. Спори 10—14 х 6—7 р, овально-веретеновидні.
Конідіальна стадія — НеІтіпіКозрогіит сіамагіагит О е з т.
На гіменіальному шарі клаварії попелясто-сірої (Сіаиагіа сіпегеа).
Правобережне Полісся.
4. Яозеїііпіа Ьегасіеі (лисе V.— розелінія борщівникова. Перитеції
у верхній частині з щетинками. Аски 36 X 10 р. Спори 12 х 7 р, спочатку
безбарвні, потім коричневі.
На сухих стеблах борщівника (Негасіеит).
Гірський Крим.
чпп 5' риіуегасеа Рис к.— розелінія порошнста. Перитеції до
7П 6і 7М ’іТісними гРУпами> кулясті, конусовидно-кулясті, голі. Аски
пкіпп И’ «илінДричні. Спори 10—12 х 7—9 р, еліпсовидні або
округло-еліпсовидні.
На гнилій деревині, сухих гілках різних дерев та кущів
ново31Ручн?йРЄ5епПОЛІССЯ’ ЛівобеРежний Лісостеп, Правобережний Зла-
аЛИг^мГоВи^МИ' Ауже ризькими з Р. риіиегасеа, можливо ідентичними е:
ваті, аски 80—120 х 7—в'ц (вО*^?—8 ^ТіО^ЩО1 ^ри1ец,ІІ 300 Iх У Діам., зморш’ку-
На сухих гілкІ/ріІіГиЛер» таЧщ в0"120 Х 7 Сп°рИ 10~14 Х 5~8 »*•
Правобережне Полісся.
шершавіК А?кПи 75-96 х 7-9 Р Спори 9-12° х7,5-8Лркуляст°-скУпчена- Перитеції
220
Конідіальна стадія Воігуосііріосііа соп&ІоЬаіа $ а с с.
На сухих гілках дерев та кущів.
Правобережне Полісся.
№
а
6. Козеїііпіа 1і§піагіа (О г е V.) N і і з с Ь.— розелінія деревинна. Пе-
ритеції до 300—400 р. у діам., щетинисті. Аски 80—130 X 10—12 и, цилінд-
ричні. Спори (12) 15—16 х 8—9р, овальні,
еліпсовидні.
Конідіальна стадія—Неїтіпікозрогіит.
На гнилій деревині.
Лівобережний Лісостеп.
7. КозеІІіпіа Ніеіепа (Рг.) Аиегз\у.—
розелінія сосочковидна. Перитеції до 1 ділі
у діам., тісними групами, голі. Аски 100—
160 X 9 (і, циліндричні. Спори 18—24 X
6,5—7,5 р,, овально-веретеновидні, іноді на
кінцях з безбарвним придатком.
На гнилих гілках та хвої ялини (Рісеа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
8. КозеІІіпіа адиііа де N о і.— розе-
лінія коричнево-чорна (рис. 124). Перитеції
до 1 мм у діам., тісними групами в мі-
целіальному плетиві, кулясті, голі. Аски
120—170 X 9—10 р, циліндричні, з пара-
фізами. Спори 15—23 X 6—9 р, еліпсовид-
ні, нерівнобокі.
Кон ід і альна стадія — ЗрогоігісКит /пз-
сит Ь і п к.
На гниючих гілочках.
<г
Рис. 124. Козеїііпіа ауиііа — розе-
лінія коричнево-чорна:
а, б — перитеції при малому та велико-
му збільшенні; в — аск і парафізи; а —
спори.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
9. Яозеїііпіа таттіїогтіз С е 8. еі де N о і.— розелінія сосочковид-
на. Перитеції до 1 мм у діам., групами, кулясті, з сосочковидною верхівкою,
голі. Аски 100—140 X 9—10 р, циліндричні. Спори 20—25 х 7—9 р, видов-
жено-овальні.
На гнилій деревині, сухих гілках дерев та кущів.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Кримський Степ.
Рід Ьазіозріїаегіа С е з. еі де N о і.— лаз іо сфер і я (рис. 125, 126)
Перитеції тісними групами або поодинокі, здебільшого на повстистому
міцеліальному плетиві, поверхневі, щільні, чорні, часом крихкі, волосисті,
іноді шорсткі, зморшкуваті, з сосочковидною верхівкою, з округлим
отвором. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, булавовидні, з парафізами.
Спори безбарвні, циліндричні, прямі або зігнуті (іноді гачкувато), з однією
(часом невиразною) або кількома поперечними перегородками, зрідка одно-
клітинні.
Сапрофіти на сухих стеблах та листках трав’янистих рослин, сухих
гілках, пнях деревних порід та гнилій деревині.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Вміст перитеція б.-м. яскраво-жовтий. Спори 35—55 X 4—6 р . . . .
..............................І. Ь. оуіпа — лазіосферія овеча
Вміст перитеція не жовтий. Спори іншого розміру............... 2
221
2. Спорн 19-ЗО \ 4—6 ц...............................................
•...................... 2. Ь. 8рспиоі(іе8 - лазіосферія спермоїдна
— Спорн більшого розміру...........................................З
3. Спори 36 —45 х 4—8 р................3. Ь. писіа — лазіосферія гола
— Спори більше 50 р завд. .........................................4
4. Спорн 50—62 \ 6—7 р ..............................................
.........................4. Ь, Ііігзиіа — лазіосферія жорстковолосиста
— Спори 70—80 х 7—8 (9) р.............................................
........................5. Ь її і 8р і сі а — лазіосферія щетинистоволоса
1. Ьа$іо$рііаегіа оуіпа (Регз.) Се$. сі сіє N0 1. (Ьеріозрога оуіпа
(Р є г з.) Р ц с к.) — лазіосферія овеча. Вміст перитеція б.-м. яскраво-жовтий.
Перитеції до 600 р у діам., кулясті, з округлим маленьким отвором, біло-
Рвс. 125. Ьазіозріїасгіа
зрегтоіііез — лазіосфе-
рія спермоїдна:
Рис. 126. Ьазіозріїаегіа Ііігзи-
іа — лазіосферія жорстковоло-
систа:
а — пернтецій; б — аск 1 парафізи;
в •— спора.
а — перитеції; б — аски;
в — спори.
повстисті, товстостінні (до35р). Аски 135—200 X 12—17 р, видовжено-бу-
лавовидні або веретеновидно-овальні з парафізами. Спори 35—55 X 4—6 р,
циліндричні, здебільшого зігнуті, одноклітинні, безбарвні або жовтуваті,
з безбарвним придатком на кінцях, що скоро зникає.
На гнилій деревині і старих пнях.
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
2. Ьазіозріїаегіа зрегтоісіез С е з. еі бе N о і.— лазіосферія спермоїдна
(рис. 125). Перитеції до 700 р у діам., чорні, шершаві, кулясті, з невираз-
ним отвором, поверхневі, тісними групами, утворюють чорні коростинки.
Аски 130—200 X 8—12 р, булавовидні. Спори 19—30 X 4—6 р (20—30 X 4—
5 р; 19—23 х 4 р), безбарвні, циліндричні, одноклітинні, іноді з невираз-
ною перегородкою.
На сухих гілках черемхи (Расіиз) і вільхи (А1пи$), на пнях тополі (Ро-
риіиз).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Лівобережний Лісостеп.
3. Ьазіозріїаегіа пініа О и с е V.— лазіосферія гола. Перитеції до 700 р
у діам., грушовидні, поверхневі, спочатку білі, поступово темніють майже
до чорних. Аски 145—180 х 12 |і, циліндрично-овальні, з численними жов-
туватими парафізами. Спори 36—45 X 4—8 |і, циліндричні, прямі або зі-
гнуті, одноклітинні, з краплями.
Па сухих гілках бука (Рсі£ш>).
Гірський Крим.
4. ЬазіозрНаегіа йігзійа С е 8. еі сіє Мої.— лазіоферія жорстковоло-
систа (рис. 126). Перитеції до 750 р у діам,, кулясті, з сосочковидною вер-
хівкою або яйцевидні, чорні, волосисті, групами, зрідка поодинокі. Аски
150—160 х 14 р, циліндрично-овальні. Спори 55—62 х 6—7 р, з 5—7 по-
перечними перегородками, циліндричні, зігнуті, безбарвні.
На старих пнях, сухих гілках деревних рослин, гнилій деревині.
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
Примітка. Видом, морфологічно близьким до Ь. кігзиіа і безсумнівно ідентичним
з ним є І.. гЬасосІіиш С е $. еі сіє N о і.— лазіосферія ракодіева. Перитеції до 600 ц у діам.,
групами, зрідка поодинокі, кулясті, чорні, волосисті. Аски 180 х 10—18 р, циліндрично-
овальні, видовжено-булавовидні. Спори 50—60 х 4—6 р, з 6—7 поперечними перегород-
ками, циліндричні, зігнуті, безбарвні, згодом буруваті.
На гнилій деревині, сухих гілках і пнях.
Правобережне Полісся.
5. Ьа$іо8рйаегіа Ітізрісіа (Т о д е) і п і.— лазіосферія щетинистово-
лоса. Перитеції до 500 р у діам., тісними групами, грушовидні, волосисті.
Аски 160 X 18р, циліндрично-овальні. Спори 70—80 х 7—8 (9)р, з 6—8 по-
перечними перегородками, циліндричні, зігнуті.
На гнилій деревині і пнях.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід ТгісйоБрНаегіа Еис к.— трихосферія (рис. 127)
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, кулясті або кулясто-
конусовидні, з округлим отвором, товстостінні, чорні, вкриті щетинками.
Аски 8-спорові, циліндричні, видовжеио-веретено-
видиі, з парафізами. Спори безбарвні, одноклітинні
(зрідка з малопомітною перегородкою), видовжено-
овальні, еліпсовидні.
Сапрофіти на гнилій деревині, сухих гілках,
корі дерев.
В УРСР два види.
' Рис. 127. Тгісіюзріїаегіа рііом — трихосферія волосиста:
а — перитеції, б — аек.
Тгіс1іО8рЬаегіа рі1о$а (Р е г з.) V/ і п і.— трихосферія волосиста (рис. 127).
Перитеції до 200 р у діам., тісними групами, численні, утворюють корковид-
ний покрив на субстраті, іноді поодинокі, кулясті, вкриті щетинками.
Аски 50—60 X 4—5 р, циліндричні, веретеновидно-овальні, з парафізами.
Спори 5—8 X 3—4 р,, безбарвні, одноклітинні, еліпсовидні.
На сухих гілках та деревині.
Ростоцько-Опільські ліси.
Примітка. Крім Т. рііоза в УРСР виявлена також Т. іапіа Еис к.— трихосфе-
рія пізня на листках ліщини (Согуїиз). Ростоцько-Опільські ліси. Через відсутність повного
діагнозу не подаємо детального опису виду.
223
Рід Соїегоа 1? аЬсп її.— колероа (рис. 128)
Перитеції поодинокі або групами, здебільшого скупчені на плямах,
поверхневі або майже поверхневі, кулясті, з округлим отвором, чорні, вкри-
ті щетинками. Аски 8-спорові, булавовидні, циліндричні, мішковидні, з па-
рафізами. Спорн забарвлені, зеленуваті або жовтуваті, зрідка безбарвні, яйце-
видні, короткобулавовидні, з перегородками ближче до одного кінця.
Конідіальна стадія типів Ехозрогіит та Магззопіа.
Паразити на живих листках трав’янистих рослин.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 11 р завд..................................................З
— Спорн іншого розміру ..................................................2
2. Спори 8—11 х 3—4 р. На приворотні (АІсІїітіІІа).......................
..........................1. С. аІсНітіїїае — колероа приворотнева
— Спори 9—10 х 4—4,5 р. На агрусі (ЕіЬез) і герані (бегапіит) . . .
.......................... 2. С. сігсіпапз — колероа кільцевидна
3(1). Спори 11—13 X 5,5—6 р. На видах малини, ожини (КиЬиз) . . . .
............................3. С. сйаеіотіит — колероа хетоміева
— Спори довші..........................................................4
4. На мохах. Спори 15 X 6,5—7,5 р.......................................
............................... 4. С. Ьгуорйііа — колероа мохолюбна
— На квіткових рослинах ...............................................5
5. Спори 12—14 х 4—5 р. На перстачі (Роїепііііа) .......................
..............................5. С. роіепііііае — колероа перстачева
— Спори 18 х 6 р. На андромеді (Агиіготе<іа) ............................
.......................... 6. С. апбготесіае — колероа андромедова
Рис. 128. Соїегоа сігсі-
пап$—колероа кільце-
видна:
а — перитеїйй; б — аск; в —
спора.
1. Соїегоа аІсЬітіїїае (<3 г е V.) V/ і п і.— колероа приворотнева. Пери-
теції тісними групами, поверхневі, іноді на міцеліальному чорному плетиві.
Аски ЗО—45 х 8 р, булавовидні. Спори 8—11 X 3—
4 р, видовжено-яйцевидні, з перегородкою ближче
до кінця, безбарвні.
На живих листках приворотня (АІсНітіІІа).
2. Соїегоа сігсіпапз (Е г.) XV і п і. (Уепіигіа
сігсіпапз 8асс.)— колероа кільцевидна (рис. 128).
Перитеції групами, здебільшого на плямах, іноді
поодинокі або рядами вздовж жилок листків, по-
верхневі, кулясті, вкриті щетинками. Аски 40—
50 х 9—11 р, веретеновидно-овальні. Спори 9—
10 х 4—4,5 р, видовжено-яйцевидні, з перегород-
кою ближче до кінця.
На живих листках агрусу (КіЬез) та видів ге-
рані (Оегапіит).
Примітка. Морфологічно близьким і, безсумнівно,
ідентичним з С. сігсіпапз видом є С. реіазіїідез (Е и с к.)
V/і п і.—колероа кременова. Аски 43—50 x 9—10 ц. Спори 10x4 р. На кремені
(Реіазіїез).
3. Соїегоа сЬаеіотіиш (Кге) У/ і п і. (Уепіигіа кипіхеі Засс.)
колероа хетоміева. Перитеції поодинокі або групами, здебільшого на темних
плямах, поверхневі, кулясті, чорні, вкриті щетинками. Аски 40—45 X
X 10—12 р, булавовидні, без парафіз. Спори 11—13 X 5,5—6 р, видовжено-
яйцевидні, з 1 перегородкою, жовтуваті.
На живих листках малини та ожини (КиЬиз).
224
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобереж-
ний Лісостеп.
4. Соїегоа ЬгуорНіІа (р и с к.) V/ і п і. (Уепіигіа ЬгуорЬіІа 8 а с с.) —
колероа мохолюбна. Перитеції до 130 р у діам., поверхневі, кулясті, вкриті
довгими щетинками. Аски 50—55 X 15 р, булавовидні. Спори 15 X 6,5—
7,5 р, видовжено-овальні, безбарвні.
На мохах та печіночниках.
5. Соїегоа роіепііііае (Р г.) і п І. (Уепіигіа роіепііііае С к е) — ко-
лероа перстачева. Перитеції поодинокі або рядами вздовж жилок листка,
кулясті, чорні, вкриті щетинками. Аски 40—45 X 8—10 р, циліндричні.
Спори 12—14 X 4—5 р, видовжено-яйцевидні, з 1 перегородкою ближче до
кінця, зеленуваті.
На живих листках перстача (РоіепШІа).
6. Соїегоа апсіготесіае (Н є її т.) \У і п і.— колероа андромедова. Пе-
ритеції тісними групами, здебільшого вздовж жилок листків, кулясті,
вкриті щетинками. Аски 50 X 10 р, іноді з 4 спорами, мішковидні. Спори
18 X 6 р, видовжено-яйцевидні, жовтуваті, з перегородкою біля одного
кінця.
На живих листках андромеди (Апсіготесіа).
Рід N1*6851 іа А и е г з — ніслія (рис. 129)
а
Рис. 129. Міез-
зііа ризіїїа—ніс-
лія маленька:
а — пернтецій; б—
аски; а — спора.
Перитеції поодинокі або скупчені групами, поверхневі, кулясті, з со-
сочковидною верхівкою з круглим отвором, вкриті довгими (до 60 р) щетин-
ками, тонкостінні, по достиганні — чашовидно вгнуті. Аски
8-спорові, циліндричні, видовжено-булавовидні, з парафі-
зами або без них. Спори безбарвні, двоклітинні, видовже-
но-або циліндрично-овальні.
Сапрофіти на сухих листках і гілках дерев та сухих
стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 8—9 хЗр...................................
..............1. N. уегтісиїагіа — ніслія червоподібна
— Спори 9—14 х 1,5—2,5 р ............................
....................2. N. ризіїїа— ніслія маленька
1. Меззііа уегтісиїагіа (Риск.) 2 е г. (ТгісЬозрЬае-
гіауегтісиїагіа Риск., ЕгіозрЬаегіа уегтісиїагіа Риск.)—
ніслія червоподібна. Перитеції до 150 р у діам., тісними
групами, здебільшого скупчені, на темному міцеліальному
плетиві, що вкриває субстрат, кулясті, приплюснуто-ку-
лясті, з тупо конусовидною верхівкою, товстостінні, чор-
ні, вкриті довгими (до 60 р) щетинками. Аски 50—70 X 4—7 р, видов-
жено-овальні, циліндричні, з парафізами. Спори 8—9 X 3 р, видовжено-
овальні, безбарвні, з 1 перегородкою.
На гнилих гілках сосни (Ріпиз).
Правобережне Полісся.
2. Меззііа ризіїїа (Р г.) 8 с к г о е і. (№ ехіїіз (А І Ь. еі 8 с к \у.)
V/ і п і.; Уепіигіа ризіїїа 8 р е £. еі К о и іп.; V. сопоріеа С к е) — ніслія
маленька (рис. 129). Перитеції до 170 р у діам., поодинокі або групами,
кулясті, старі — чашовидно вгнуті, чорні, з довгими щетинками. Аски
15 0561
225
35—45 X 3—5 р, видовжено-булавовидні, майже циліндричні, з потоп-
щепою верхівкою, без парафіз. Спори 9 — 14 X 1,5— 2,5 (і, з однією пере-
ктродкою, з краплями, цвліндрично-овальні, прямі або трохи зііпуті.
На сухих гілках ліщини (Согуїиа) і малини (РиЬна йіаеііх), сухій хвої
сосни (А7и«) та ялини (Рісеа), на гнилій деревині, сухих стеблах трав’я-
нистих рослин.
Прикарпаття.
Рід НегроІгісНіа^ Риск.— герпотрихія (рис. 130)
Перитеції групами, рідше поодинокі, поверхневі, скупчені на б.-м.
щільному міцеліальному плетиві, кулясті, приплюснуто-кулясті, з округ-
лим отвором, чорні, темно-коричневі, товстостінні, волосисті. Аски 8-спо-
рові, булавовидні, з парафізами. Спори безбарвні, з часом іноді трохи за-
барвлені, з однією або кількома поперечними перегородками (іноді деякий
час одноклітинні), веретеновидні, іноді на кінцях з безбарвним придатком,
що скоро зникає.
Сапрофіти на відмерлих гілках дерев та стеблах трав’янистих рослин,
зрідка паразити.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори 22 X 8 р, з однією перегородкою (іноді одноклітинні)........
....................................1. Н. гиЬі — герпотрихія ожинова
— Спори іншого розміру. Перегородок у спорах більше .................2
2. Паразити на хвої різних дерев. Спори з трьома перегородками . . .
...................................... 2. Н. пі£га — герпотрихія чорна
— Сапрофіти на відмерлих стеблах та гілках ..........................З
3. Спори 26—32 X 5—8 р. На гілках бузини (ЗатЬисиз)..................
..................3. Н. $сИіе<1егтауегіапа — герпотрихія Шідермайерова
— Спори більшого розміру.............................................4
4. Спори 33—38 X 6—7 р, з 1—3 перегородками. На стеблах енотери
(ОепоІЇїега)........4. Н. ріпеіогит — герпотрихія сосноволісова
— Спори 32—56 X 3—5 р, з 9—12 перегородками. На гілках дерев . . •
..........................5. Н. тогауіса — герпотрихія моравська
1. Негроігісіїіа гиЬі Риск.— герпотрихія ожинова. Перитеції до 600 р
у діам., поодинокі, розсіяні, занурені, пізніше майже поверхневі, чорні,
волосисті. Аски 130 X 10 р, циліндричні. Спори з однією перегородкою
(іноді без перегородки), 22 X 8 р, видовжено-яйцевидні, до кінців звужені,
безбарвні.
На відмерлих гілках малини і ожини (КиЬи$).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. НегроІгісЬіа пі^га К а г$ і.— герпотрихія чорна. Перитеції до 300 р
у діам., скупчені на темному міцеліальному плетиві, чорні, волосисті.
Аски 75—100 х 10—12 р, видовжено-булавовидні. Спори з трьома перего-
родками, овально-веретеновидні.
На сосні (Ріпи$), ялині (Рісеа), ялиці (АЬіез), ялівці Ципірегиз),
туї (Ткиіа).
Карпати, Крим.
3. НегроігісНіа всЬіедегтауегіапа Рис к.— герпотрихія шідермайе-
рова. Перитеції 0,4—1 мм у діам., конусовидно-кулясті, волосисті. Аски
110—120 х 12—16 ц, видовжено-булавовидні. Спори
видовжено-веретеновидні, з 1—З перегородками, прямі
На відмерлих гілках бузини (ЗатЬисиз).
Правобережне Полісся.
4. НегроігІсВіа ріпеіогит (Риск.) V/ і п і.— гер-
потрихія сосноволісова (рис. 130). Перитеції приплюс-
нуто-кулясті, волосисті. Аски 95—110 У 12 р, цилін-
дричні або булавовидні. Спори 33—38 / 6—7 р,
видовжено-веретеновидні, з 1—2, пізніше 3 перегород-
ками .
На відмерлих стеблах енотери (Оепоіііега).
Західне Полісся.
5. НегроігісЬіа тогауіса Р е і г.— герпотрихія
моравська. Перитеції до 250 р у діам., поодинокі або
групами, кулясті, вкриті довгими (до 60 р завд.) ши-
пиками. Аски 80—105 X 10—14 р. Спори з 9—12
перегородками, 32—56 X 3—5 р, видовжено-верете-
новидні.
На відмерлих гілках дерев.
Карпати.
26—32 У 5—8 р,
або трохи зігнуті.
Рис. 130. Негроігіскла
ріпеіогит — герпотри-
хія сосноволісова:
а — перитецій: б — аск;
в — спора.
Рід СЬаеіо$рЬаегіа Т и 1.— хетосферія (рис. 131)
Перитеції поверхневі, поодинокі або тісними групами, волосисті або
шершаві (за винятком верхівки), звичайно на повстистому міцеліальному
плетиві, кулясті, оберненогрушовидні, чорні.
Аски 8-спорові, з парафізами. Спори веретено-
видні, чотириклітинні, з бурими внутрішніми
та безбарвними кінцевими клітинами.
Конідіальна стадія типу Сіасіоігіскит.
Сапрофіти на сухих гілках, пнях, гнилій
деревині.
В УРСР два види.
Рис. 131. СНаеіоірНаегіа зр.— хетосферія:
а — пернтецій у розрізі; б — аск і парафіза: в— спори.
Ключ для визначення' видів
1. Спори 28—38 X 6—9 р, циліндрично-булавовидні.......................
..........................1. СН. рЬаеозігота — хетосферія темностромова
— Спори 22—ЗО X 5—7,5 р, циліндричні ..................................
....................................2. СЬ. їизса — хетосферія 7 бура
1. СЬаеіозрЬаегіа рЬаеозігота (В и г. еі М о п і.) і п і.— хетосфе-
рія темностромова. Перитеції до 500 р у діам., тісними групами на щільному
міцеліальному плетиві, вкриті щетинками, утворюють корковидний покрив,
кулясті або оберненогрушовидні. Аски 95—108 X 16—21 р, циліндрично-
булавовидні, 8-спорові. Спори 28—38 X 6—9р (28 X 6р; 28—38 X 8—9р),
циліндричні, зігнуті.
На пнях і гнилій деревині.
Карпати.
2. СНаеіозрЬаегіа їизса Рис к.— хетосферія бура. Перитеції до 300 р
У Діам., на повстистому міцеліальному плетиві, кулясті, достиглі — вгнуті,
15*
227
шершаві. Аски 85—96 X 13—16 р, видовжено-булавовндні. Спори 22—ЗО х
X 5—7,5 р (22—26 х 5—6 р), циліндричні, прямі або зігнуті.
Конідіальна стадія —СіагіоІгісіїипі роїузрогит Со г сі а.
На відмерлих гілках.
Лівобережний Лісостеп.
Рід АсапНю$іі£іпа сіє N о 1.— акантостигма (рис. 132)
Перитеції поодинокі, розсіяні на білому міцеліальному плетиві, іцо
вкриває субстрат (листки, хВоя, гілки), поверхневі, приплюснуто-кулясті,
з округлим, іноді невиразним отвором, тонкостінні, чорні, вкриті довгими
(до 120р) темними волосками. Аски 8-спорові видовжено-овальні, мішковид-
ні, з парафізами або без них. Спори безбарвні, в масі трохи забарвлені,
видовжено-овальні, з кількома поперечними перегородками (спочатку од-
ноклітинні).
Паразити на живих листках та хвої дерев і на таломі лишайника пель-
тигери (Реііїдега).
В УРСР види роду не виявлені *.
Ключ для визначення видів
1. На живих хвої та гілках ялиці (АЬіе$). Спори 11—13 X 3—4 р . . . .
.....................1. А. рагазИісит — акантостигма паразитна
— На таломі лишайника пельтигери (РеШ^ега). Спори 19—21 X 5—6 р
.....................2. А. ре11і£егае — акантостигма пельтигерова
Рис. 132. АсапіНозіі^та регриз-
зііит — акантостигма дрібненька:
л, б — перитеції при малому та не-
1. АсапіНо$іі£та рагазіїісит (Н а г і.) 8 а с с.— акантостигма пара-
зитна. Перитеції до 200 р у діам., приплюснуто-кулясті, з невиразним отво-
ром, поверхневі, чорні, вкриті довгими, до
120 р завд. волосками. Аски 50—55 X 6— 8р,
видовжено-овальні, товстостінні, з парафі-
зами або без них. Спори 11—13 X 3—4 р,
оливково-коричневі, нерівнобокі, з двома пе-
регородками (деякий час одноклітинні або з
однією перегородкою).
На живих хвої та гілках ялиці (АЬІез).
2. АсапНіо$іі$та реИі£егае (Рис к)
Ш і пі. (ТгісЬозрЬаегіа реИі^егае (Риск.)—
акантостигма пельтигерова. Перитеції по-
ликому збільшенні^ «-аски. г- одинокі, роЗСІЯНІ, ЗВИЧаЙНО На 6ІЛИХ ПЛЯМЗХ,
приплюснуто-кулясті, дрібні, чорні, вкриті,
особливо на верхівці, довгими темними волосками. Аски 80—90 х 16—
17 р, веретеновидно-овальні, без парафіз. Спори 19—21 X 5—6 р, безбарв-
ні, видовжено-овальні, з трьома перегородками, перешнуровані.
На живому таломі пельтигери собачої (РеІІі§ега сапіпа).
Рід Хі^поеПа 8асс.—зигноела (рис. 133)
Перитеції поодинокі, розсіяні або тісними групами, поверхневі, зану-
рені іноді лише основою, чорні, вуглисті, голі, кулясті, приплюснуто-ку-
лясті, кулясто-конусовидні, з сосочковидною верхівкою. Аски 8-спорові,
1 С. А. Гуцевич (Бот. мат., т. XII, 1959) описала новий вид АсаіМозіі&па — А. Ііпі
С и с е V. на сухих стеблах льону (Ьіпит). Цей вид належить до роду Маззагіпа — маса-
рина,
циліндричні або видовжено-булавовидні, з парафізами. Спори безбарвні,
циліндрично-овальні, видовжено-веретеновидні, з кількома поперечними пе-
регородками, прямі або трохи зігнуті.
Сапрофіти на сухих гілках дерев.
В УРСР три видиЧ
Ключ для визначення видів
1. Спори 24—27 X 7—9 р, з 1—3 перегородками. На гілках залізниці
(ЗіЛегіНз) ..................1.2. $і(1егііі$ — зигноела залізницева
— Спори іншого розміру ...........................................2
2. Спори 18—20 х 4 р, з трьома перегородками. На гілках дерев . . .
...........................2. 2. риіуіизспіа — зигноела порошиста
— Спори 19—22 X 5 р, з 3—5 перегородками. На гілках скумпії (Соіі-
пиз) ........................... 3. 2. гЬоі$ — зигноела скумпієва
1. 2і£пое11а $і(1егііі$ Оисеу.— зигноела залізницева. Перитеції тіс-
ними групами, занурені під почорнілим над ними субстратом. Аски 96—
120 X 12 р, булавовидні. Спори 24—27 X 7—9 р,
з 1—3 перегородками, видовжено-овальні.
На сухих стеблах залізниці (Зісіегіїіз}.
Гірський Крим.
2. 2і£пое11а риіушзсиїа 8асс.— зигноела по-
рошиста (рис. 133).
Перитеції до 250 р у діам., кулясто-конусовид-
ні, поодинокі або тісними групами. Аски 75—80 х
X 9—12 р, булавовидні, з нитковидними парафіза-
ми. Спори з трьома перегородками, 18—20 X 4 р,
веретеновидні, прямі або зігнуті.
На сухих гілках різних листяних дерев, на
гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
Рис. 133. 2і§пое11а риіиіизсиїа — зигноела порошиста:
а __ перитеції; б — аск і парафізи; о — спори.
3. 2і£пое11а гЬоІ8 би с е V.— зигноела скумпієва. Перитеції до 310 ц
у діам., кулясто-тупо-конусовидні, занурені, пізніше виступають. Аски
85 X 10 ц., веретеновидні. Спори 19—22 х 5ц, з 3—5 перегородками, вере-
теновидні.
На сухих гілках скумпії (Соііпиз су§гіа).
Гірський Крим.
Примітка: Види 2. ріМпзсиїа та 2. гіюіз безсумнівно ідентичні.
Рід Вегііа сіє N о і. 1 2 3— бертія (рис. 134)
Перитеції тісними групами, поверхневі, вільні, прості, чорні верти-
кал ьно-видовжен і, товстостінні, з дуже потовщеною основою, нерівно-вуз-
луватою поверхнею, з невиразним отвором, який утворюється внаслідок
розчинення клітин верхівки. Аски пучком від основи перитеція, видовжено-
1 У літературі наводиться для УРСР ще один вид роду із забарвленими спо-
рами, описаний на гілках бука (Ра^из) — 2. паитоічі 6 її 2 е V. (див. рід Меїшютта).
3 Діагнози роду та виду свідчать про те, що В. тогі[огті$ належить до асколокулярнмх
грибів.
229
булавовидні, з довгою ніжкою, тонкостінні, 8-спорові, без парафіз. Спори
великі, безбарвні, одноклітинні, пізніше з однією перегородкою, циліндрич-
но-овальні або видовжено-веретеновидні, трохи зігнуті.
Сапрофіти на голій деревині та відмерлих гілках переважно листяних
дерев.
Монотипний рід.
Вегііа тогіїоппіз (Т о <1 е) де N о і.—бертія шовковицевидна (рис. 134).
Перитеції 1—1,5 лмг завв., до 750 р у діам., групами, чорні, товстостінні
(100-135 р). Аски 135—170 X 14—18 р. Спори 30—50 X 4—6 р (30—40 х
X 5—6р), циліндрично-овальні, безбарвні, з великими краплями. Сап-
рофіти.
На гниючих гілках бука (Еа§из), тополі (Рориіиз), зрідка ялини (Рісеа).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Кримський Степ.
Рис. 134. Вегііа тогі/ог-
ті$ — бертія шовковице-
видна:
а — пернтецій; б — аск; в —
спори.
Рис. 135. Меіапорзатта ро-
ті(огпйз — меланопсама яб-
луковидна:
а — пернтецій; б — аск і пара-
фізн; в — спора.
Рід Меіапорзатта N і е з $ 1 — меланопсама (рис. 135)
Перитеції поодинокі або тісними групами, чорні, кулясті з сосочко-
видною верхівкою, достиглі, іноді чашовидно вгнуті, поверхневі або зануре-
ні основою в пухке тонке міцеліальне плетиво. Аски 8-спорові, булавовидні,
веретеновидно-овальні, з парафізами. Спори безбарвні (іноді при дозріванні
світло-коричневі), з однією поперечною перегородкою, еліпсовидні або вере-
теновидно-овальні .
Конідіальна стадія типу ЗрогосуЬе.
Сапрофіти на сухих гілках дерев, гниючих пнях, сухих залишках тра-
в’янистих рослин.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 12—16 X 4—бр. .........................................
.........................М. рошіїогтіз— меланопсама яблуковидна
— Спори 32—35 X 5—5,6 р . . . М. гадісіз — меланопсама коренева
1. Меіапорзатта ротіїогтіз (Р е г з.) 5 а с с.— меланопсама яблуко-
видна (рис. 135).
Перитеції до 500 р у діам., поодинокі або тісними групами, поверхневі,
чорні, кулясті, згодом вгнуті. Аски 60—75 X 9—11 р, булавовидні, з пара-
фізами. Спори 12—16 X 4—6 р, з 1 перегородкою, овальні, перешнуровані.
Конідіальна стадія — ЗрогосуЬе аІЬірез В е г к. еі В г.
На пнях, відмерлих гілках, деревині.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний
Лісостеп.
2. Меіапорзатша гасіісіз М о г о с 2 к.— меланопсама коренева. Пери-
теції до 300 |л у діам., на бурому міцеліальному плетиві, поодинокі або неве-
ликими групами. Аски 81,6—126 X 10,5—13 р, з парафізами. Спори 32—
35 X 5—5,6 ц, веретеновидні, з 1 перегородкою.
На відмерлому корені сорго (8ог§ит).
Правобережне Полісся.
Рід ВотЬапІіа Р г.— бомбардія (рис. 136)
Перитеції дуже характерні, вертикально-видовжені, овальні, поверх-
неві, чорні, з округлим отвором, скупчені великими тісними, іноді пучковид-
ними групами. Аски 8-спорові, циліндричні. Спори темно забарвлені1,
до чорних, одноклітинні, яйцевидні, еліпсовидні, на
одному кінці з довгим циліндричним, безбарвним,
одноклітинним або септованим придатком.
Сапрофіти на гнилих пнях та деревині.
В УРСР один вид.
ВотЬагдіа їазсісиїаіа Р г. (В. ЬотЬагбіа (В а і $ с Ь.)
8 с Ь г.) бомбардія жмуткувата (рис. 136). Перитеції
до 1,5 мм завв., циліндрично-овальні, чорні або тем-
но-бурі, голі, великими тісними, іноді пучковидними
групами. Аски 120—140 X 9—10 |і, циліндричні.
Спори 13—15 X 8 р, еліпсовидні, з видовженим —
24—26 X 4 (і безбарвним придатком.
На старих пнях вільхи (Аіпиз) та тополі (Ро-
риіиз).
Прикарпаття.
Рис. 136. ВотЬагЛіа [ахісчіаіа — бомбардія жмуткувата:
а, б — перитеції при малому та великому збільшенні; в — аск; г— спора
Рід Меіапотта N і Із.— меланома (рис. 137)
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, кулясті, приплюснуто-
кулясті, з округлим отвором, чорні, вуглисті. Аски 8-спорові, циліндричні,
видовжено-булавовидні, з нитковидними парафізами. Спори темно забарв-
лені, з кількома поперечними перегородками, веретеновидні, видовжено-
веретеновидні.
Сапрофіти на голій деревині, сухих гілках, стовбурах, стеблах різних
рослин.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення"’1 видів
1. Спори до 20 р завд...........................................2
— Спори більшого розміру ........................................З
1 Недозрілі спори безбарвні, циліндричні, нагадують спори Ьааіонрішегіа — лазіо-
сферії, у зв’язку з чим види ВотЬагйіа часом приймають за види цього роду; так, на гнилій
деревині дуба (Циегсиз) та бука (Гадин) відомий не виявлений в УРСР вид ВотЬагйіа атЬі-
диа (8 а с с.) і п і.— бомбардія сумнівна, недозрілі спори якого настільки подібні до
^аніонрНаегіа, що цей вид був описаний під назвою £. атЬідиа 8 а с с.— лазіосферія сум-
нівна.
231
2. Спори 9—-12 X 3—4 р. На грабі (Сагріпиз) та буку (Ра§из) . . . .
..............................................................................1. М. аїеггіїпит — меланома чорна
— Спори 13—18 X 4—6 ц. На деревах та кущах ..................................
..................................................2. М. риіуіз-ругіиз — меланома порошиста
З (1). Спори 48—50 X 10—12 р. На соболевськії (ЗоЬоІегзкіа) .................
............................................................3. М. ІИЬорЬіІае — меланома каменелюбна
— Спори до 32 р^ завд.........4
4. Спори 15—32 X 4—8 р. На вербі (8аНх) ...................................
................................... 4. М. оуоісіеа — меланома яйцевидна
— Спори ЗІ X 15,5 р. На чебреці (ТНутиз} ....................................
...................................5. М. зауісгіі — меланома Савича
1. Меіапотта аіеггітит Рис к.— меланома чорна. Перитеції до 300 р
у діам., поверхневі, короткогрушовидні, блискучі. Аски 50—70 X 6—8 р,
видовжено-булавовидні. Спори 9—
Рис. 137. Меіапотта риіоіз-ругіиз— ме-
ланома порошиста:
а — перитеції; 6 — псритецій в розрізі; е —
аск і ларафіза; г — спори.
12 X 3—4 р, веретеновидно-овальні,
з трьома невиразними перегородками.
На сухих стовбурах граба (Саг-
ріпиз) і бука (Еа^из).
Лівобережний Лісостеп.
2. Меіапотта риіуіз-ругіиз
(Ре Г5.) Рис к.— меланома поро-
шиста (рис. 137). Перитеції до 500 р
у діам., поверхневі, тісними групами.
Аски 80—105 X б—9 р. Спори 13—
18 X 4—6 р, веретеновидно-овальні,
з трьома перегородками, перешнуро-
вані.
На сухих гілках дерев та кущів.
Прикарпаття, Ростоцько-Опіль-
ські ліси, Правобережне Полісся.
Примітка. Морфологічно близьким до М. риіпіз-ругіиз і, очевидно, ідентичним з
ним є М. гЬосіоііепдгі (М і е 5 $ 1.) К е И т.— меланома рододендрова. Перитеції до 500 р
у діам., тісними групами, поверхневі. Аски 90—130 X 6—9 р. Спори 12—20 X 4,5—7ц,
з трьома перегородками.
На сухих гілках рододендрона жовтого (Агаїез ропііса Ь.).
Західне Полісся.
3. Меіапотта 1 КНорЬіІае О и с е V.1— меланома каменелюбна. Пери-
теції до 800 р у діам., тісними групами. Аски 125—180 х 22—24 р, булаво-
видні. Спори 48—50 х 10—12 р, з 5—6 поперечними перегородками, спо-
чатку безбарвні, згодом забарвлені.
На сухих стеблах соболевськії (ЗоЬоІеьзкіа).
Гірський Крим.
4. Меіапотта оуоібеа Риск. (2і£пое11а оуоібеа (Рг.) $ а с с.) —
меланома яйцевидна. Перитеції до 400 р у діам., тісними групами, поверхне-
ві. Аски 60—140 X 10—16 р. Спори 15—32 X 4—8 р, веретеновидні, з трьо-
ма перегородками.
На сухих гілках верби (8аІіх).
Правобережне Полісся.
1 Видом, цілком ідентичним за своїм діагнозом з Меіапотта ІІіНорІйІае 6 исеУ.»
є 2Л(ргоеІІа паитооіі 6 исе V.— зигноела Наумова. Перитеції 400—600 |і у діам. Аски
140—170 х 24 ц. Сцори 45—58 х 12 р, з 1, потім 3—6 перегородками, забарвлені (спочатку
безбарвні). На сухих гілках бука (Гациз).
232
5. Меіапотта $ауісхіі 6 ц с е V.— меланома Савича. Перитеції 500—
600 у діам., поодинокі, легко розриваються, з невеликим округлим отво-
ром. Аски 140—160 X 17—21 у,, з товстою ніжкою. Спори світло-жовті,
потім світло-коричневі, 31 X 15,5 ц, з трьома поперечними перегородками,
трохи перешнуровані. Парафізи безбарвні, численні.
На сухих листочках чебрецю (ТІгутиз).
Гірський Крим.
Рід Сгоіопосагріа Риск.— кротонокаргґія (рис. 138)
Перитеції тісними групами, поверхневі, кулясті, з округлим отвором
зморшкувато-горбкуваті, крихкі. Аски8-спорові,циліндрично-овальні.Спо-
ри темно забарвлені, з кількома поперечними та поздовжніми перегородками
видовжено-овальні, перешнуровані.
Сапрофіти на гниючих гілках.
Монотипний рід.
В УРСР вид, належний роду Сгоіо-
посагріа, не виявлений.
Сгоіопосагріа тогіїоппіз Риск.—
кротонокарпія шовковицевидна (рис.
138). Аски 175 X 14—16 ц, циліндрич-
но-овальні. Спори з кількома попереч-
ними та поздовжніми перегородками,
ЗО X 14 |і, видовжено-овальні, перешну-
ровані.
На гниючих гілках малини (ДиЬиз
ісіаеиз).
Рис. 138. Сгоіопосагріа тогі[огтІ8—кротоно-
карпія шовковицевидна:
а, б — перитеції при малому та великому збільшен-
ні; в — аск; г — спора.
РОДИНА СЕКАТО5ТОМАТАСЕАЕ — ЦЕРАТОСТОМОВІ
Перитеції поодинокі або групами, іноді скупчені рядами, занурені,
пізніше б.-м. поверхневі, іноді з самого початку поверхневі, кулясті, з ви-
довженою циліндричною верхівкою, з округлим отвором, гладенькі, голі,
іноді горбкуваті, або трохи зморшкуваті, тонкостінні. Аски 8-спорові, ци-
ліндрично-або видовжено-овальні, булавовидні, видовжено-яйцевидні, по
дозріванні не розпливаються, здебільшого з парафізами. Спори безбарвні
або забарвлені, циліндрично-овальні, видовжено-овальні або веретеновидні,
широкояйцевидні, одноклітинні або з поперечними, іноді з поздовжніми
перегородками.
Сапрофіти на деревині, сухих гілках.
Ключ для визначення родів
1. Спори безбарвні....................................................2
— Спори темно забарвлені ..............................................З
2. Спори з кількома поперечними перегородками ..........................
..........................Сегаіохрйаегіа1 — цератосферія (стор. 234)
— Спори з поперечними та поздовжніми перегородками........................
.................................... НЬатрЬогіа — рамфорія (стор. 234)
1 У деяких видів СегаїозрНаегіа спори спочатку безбарвні, пізніше коричнюваті.
233
З (1). Спори одноклітинні циліндрично-овальні, коричневі
............................ Сегаіозіоіпа — цератостома (стор. 235)
Спори з однією перегородкою, еліпсовидні, коричневі.................
..............................Рйупсіюзіоіпа — ринхостома (стор. 236)
Рід Сегаіозрйаегіа N із $ 1 — цератосферія (рис. 139)
Перитеції поодинокі, іноді групами, б.-м. занурені, з часом поверхневі,
кулясті, з б.-м. видовженою циліндричною або конусовидною верхівкою, з
округлим отвором, чорні, голі. Аскн 8-спорові, циліндрично-овальні, з пара-
фізами. Спори безбарвні, з кількома поперечними перегородками, видов-
жено-веретеновидні, веретеновидно-овальні.
Сапрофіти на гнилій деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори 48—70 х 3—4,5 р, з 5—7 поперечними перегородками . . . .
.....................С. ІагпрасіорЬога — цератосферія ламповидна
— Спори 18—25 х 5,5—6,5 ц, з трьома поперечними перегородками
.............................С. гЬепапа — цератосферія рейнська
Рис. 139. Сегаіозріїаегіа Іатра-
ЛорКога — цератосферія лампо-
видна:
а, б — перитеції при малому та ве-
ликому збільшенні; в — аск; г —
спора.
1. СегаіозрИаегіа ІатраборЬога (Вегк.
еі В г.) XV і п і.— цератосферія ламповидна
(рис. 139). Перитеції групами, зрідка пооди-
нокі, занурені, потім поверхневі, кулясті, до
1 мм у діам., з видовженою, прямою або зігну-
тою верхівкою, з округлим отвором. Аски
180—220 X 9—12 |х, вузько циліндричні, з
численними парафізами. Спори 48—70 X 3—
4,5 р., безбарвні, видовжено-веретеновидні, з
5—7 поперечними перегородками.
На гнилій деревині.
2. Сегаіозріїаегіа гЬепапа (А и е г з IV.)
V/ і п і.— цератосферія рейнська. Перитеції
поодинокі, занурені, чорні, кулясті, до 300 ц
у діам., з видовженою циліндричною верхів-
кою, гладенькі. Аски 90—120 X 9—12 ц, ци-
ліндрично-овальні, з парафізами. Спори 18—
25 X 5,5—6,5 ц, безбарвні, видовжено-овальні,
з трьома перегородками, прямі або трохи
зігнуті.
На гнилій деревині.
Рід ШіатрИогіа N і е з з 1 — рамфорія](рис. 140)
Перитеції поодинокі, занурені, з часом б.-м. поверхневі, кулясті, з ко-
нусовидно видовженою верхівкою, з округлим отвором. Аски 8-спорові, з
парафізами. Спори безбарвні, з поперечними та поздовжніми перегородками,
видовжено-овальні або булавовидні.
Сапрофіти на гнилій деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори 12—18 X 9—10 р, з кількома поперечними та поздовжніми пере-
городками, з гіаліновою оболонкою......................................
.................................Кй. беїісаіиіа — рамфорія гарненька
— Спори 24—35 X 5—8 р, з 8—15 поперечними та 1 (2) поздовжніми пе-
регородками .......................КЬ. ругіїогтіз — рамфорія грушовидна
1. Кйатрйогіа деіісаіиіа N і е з з 1 —рамфорія гарненька (рис. 140).
Перитеції поодинокі, занурені, згодом поверхневі, кулясті, з конусовидною
верхівкою, довжина якої дорівнює діаметру перитеція, чорні,
голі. Аски 130—140 X 12—ІЗ р, видовжено-булавовидні, з пара-
фізами. Спори 12—18 X 9—10 р, безбарвні, видовжено-овальні,
з кількома поперечними та поздовжніми перегородками, з гіалі-
новою оболонкою. а
На гнилій деревині. М
2. Кйатрйогіа ругіїогтіз (Е г.) V. Н б й п. (Кй. ійеіосагро- Иі
і<Іеа V. Н б й п.; Кй. іітрапібіхрога К е й т) — рамфорія грушо-
видна. Перитеції поодинокі або невеликими групами, б.-м. за- ІйЦ*
нурені, з часом поверхневі, до 400 р завв., до 200 р у діам., чорні, лЖ
голі. Аски ПО—160 X 8—13 р, видовжено-булавовидні, з числен- ®
ними парафізами. Спори 24—35 X 5—8 р, безбарвні, булавовид- Іш
ні, з 8—15, здебільшого косими поперечними та 1(2) поздовжніми (Ц [
перегородками, іноді з перетяжкою в центрі. Перебуваючи в ас- Я
ках, спори продукують велику кількість безбарвних еліпсовидних ІМш
мікроконідій, в середньому 1,5 X 0,75 р.
Конідіальна стадія — ЗрНаегопета ругі^огте Е г \ Я
На загниваючих гілках дуба (^иегсиз). \ш
Рис. 140. Ратріюгіа іеіісаіиіа — рамфорія гарненька: _
а — перитеції; б — аск і парафіза. ”
Рід Сегаіозіоша ’р г,— цератостома (рис. 141)
Перитеції поодинокі, занурені, згодом поверхневі, кулясті, з циліндрич-
но-видовженою верхівкою, чорні, гладенькі або горбкуваті, пізніше воло-
систі, з щільними стінками. Аски 8-спорові,
« | видовжено-булавовидні, з парафізами. Спори
І І коричневі, одноклітинні, еліпсовидні, овальні.
і Я?) Сапрофіти на сухих стеблах, гілках, гни-
\зз/ 6 лій деревині.
Хь В УРСР види роду не виявлені.
ц 5 СегаІоБІота ауосеНа (Ске еі Е 1 1.)
Рис. 141. Сегаіозіота теїапозро- і П і—цератостома розсіяна. Перитеції по-
поїв _ цератостома чорноспо- одинокі, занурені, потім поверхневі, кулясті,
рова: до 430 р. у діам., з видовженою циліндрич-
ні - перитеції; б - аск; в - спора. НОІО ВОЛОСИСТОЮ (біля ОСНОВИ) ВерхІВКОЮ 3 ОК-
РУГЛИМ отвором. Аски 50—65 х 7—9 р, ви-
довжено-булавовидні, з численними парафізами. Спори 10,5—12 X 4—5 р.
одноклітинні, коричневі, овальні.
На гнилій деревині.
235
Рід ЯЬупс1іо8(огпа К а гаї ринхостома
(рис. 142)
Перитеції занурені, поодинокі або невеликими групами, часто рядами в
почорнілому, іноді пустуловидно здутому субстраті, чорні, щільні, кулясті,
грушовидні, яйцевидні, з б.-м. видовженою виступаючою конусовидною або
циліндричною верхівкою, з округлим отвором, з часом
б.-м. поверхневі. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні,
з парафізами. Спори темно забарвлені, овальні, еліп-
совидні, з 1 перегородкою.
Сапрофіти на оголеній або обробленій деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
Щіупсіїозіопіа арісиїаіипі (С и г г.) XV і п і.— рин-
хостома загострена (рис. 142). Перитеції поодинокі або
групами, іноді рядами, чорні, занурені в почорнілому
субстраті, кулясті, яйцевидні, до 300 р. у діам., з видов-
женою циліндричною верхівкою з округлим отвором.
Аски 130—154 X 12 р, циліндрично-овальні, з парафі-
зами. Спори 19—23 X 7—9 р, овальні, іноді нерівно-
бокі, з 1 перегородкою, темно-коричневі, з безбарвним,
швидко зникаючим придатком на одному кінці, оточені
гіаліновою оболонкою.
На обробленій деревині хвойних (СопіГегаІез).
Рис. 142. Ккупскозіо-
та арісиїаїит — рин-
хостома загострена: РОДИНА ЕОРН1О8ТОМАТАСЕАЕ 3 — ЛОФІОСТОМОВІ
а — перитецій зовні та
в розрізі: б — аск; в —• ... . ...
спора. Перитеції поодинокі або групами, занурені, пізніше
б.-м. виступають із субстрату, іноді майже поверхневі,
вуглисті, чорні, приплюснуто-кулясті, здебільшого з потовщеною, корот-
ко циліндричною верхівкою, з щілевндннм отвором. Аски 8-спорові, ци-
ліндрично-овальні, видовженобулавовидні, з парафізами. Спори безбарвні
або темно забарвлені, одноклітинні або з перегородками.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин та сухих гілках
дерев.
Ключ для визначення родів
1. Спори одноклітинні, темно забарвлені.....................
.................................ЬорНіеІІа — лофіела (стор. 237)
— Спори з перегородками, безбарвні або забарвлені................2
2. Спори з однією перегородкою....................................З
— Спори з кількома перегородками.................................4
3. Спори безбарвні...........ЬорИіозрЬаега — лофіосфера (стор. 237)
— Спори темно забарвлені .... Зскігозіота— схізостома (стор. 238)
1 Рід ККупсІюзіота деякі автори відносять до родини АпІІюзіоіпаіассае — аптосто-
мовнх.
2 Деякі автори родину Еорійозіотаїасеае вміщують в порядок Рзеисіозріїасгіаіев
(В е $ 5 е у, 1950; Се і р, 1957), де відводять їй місце поруч з близькою до неї родиною
Аіпріїізрйаегіасеае. Оскільки представники обох родин, особливо Еоріїіозіоіпаїассае, не-
достатньо досліджені, вони залишені в порядку $р1іаегіа1е8.
Окремі дослідники вміщують родину Еоріїіозіоіпаіасеае разом з родинами Оіаігурасеае
та Хуіагіасеае в окремий порядок Хуіагіаіез, який виділяють на підставі властивої пред-
ставникам згаданих родин особливої дуже характерної будови асків (Оаііпіапп, стор. 271).
4(2). Перитеції щетинисто-волосисті. Спори спочатку з однією, пізніше з
трьома перегородками .... ЬорНіоігісНа — лофіотриха (стор. 238)
Перитеції голі .....................................................5
5. Спори з кількома поперечними перегородками........................6
— Спори з поперечними та поздовжніми перегородками.....................8
6. Спори нитковидні, з численними перегородками, безбарвні.............
.................................... Ьоркіопета — лофіонема (стор. 239)
.— Спори веретеновидно-овальні, безбарвні, або забарвлені..............7
7. Спори безбарвні............... ЬорЬіоігета — лофіотрема (стор. 239)
— Спори темно забарвлені .... ЬорКіозіоша — лофіостома (стор. 240)
8 (5). Спори безбарвні ..........Ьоріїісііорзіз — лофідіопсис (стор. 242)
— Спори темно забарвлені .... Р1а<у$іотит — платистом (стор. 242)
Рід Ьоркіеііа 8 а с с.~ лофіела
Перитеції поодинокі, дрібні, занурені, чорні, приплюснуто-кулясті,
з трохи виступаючою гребінчастою верхівкою, з щілиновидним отвором, зго-
дом напівповерхневі. Аски 8-спорові, циліндричні. Спори коричневі, одно-
клітинні, веретеновидно-овальні. Сапрофіти на сухих гілках дерев та
кущів.
Монотипний рід.
ЬорЬіеІІа сгіхіаіа 8 а с с.— лофіела гребінчаста. Перитеції вертикально-
видовжені, 300—356 X 230—250 р, занурені в корі. Аски 85,1—92 х 6,9—
7,7 р, циліндричні. Спори 11,5—12,7 X 4,6—5,2 р, коричневі, одноклітинні.
На сухих гілках бирючини звичайної (Ь-
£и.8Ігит киї^аге).
Правобережне Полісся (Київ).
143. ЬорІіїозрНаега [иске-
Ііі —лофіосфера Фукеля:
а — перитеції; 6 — аск; в — спори.
Рід ЬорЬіо$рЬаега Т г е V.— лофіосфера
(рис. 143)
Перитеції поодинокі або групами, зану-
рені або напівповерхневі, приплюснуто-ку-
лясті, з щілиновидним отвором. Аски 8-спо-
рові, видовжено-булавовидні або циліндрич-
но-овальні, з парафізами. Спори безбарвні,
видовжено-веретеновидні, з 1 перегородкою,
іноді з безбарвним придатком на кінцях.
Сапрофіти на сухих листках та стеблах
трав’янистих рослин, сухих гілках дерев, кущів та на деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
Рис.
Ключ для визначення видів
1. Спори 17—20 х 4—5р......1. Ь. їискеїіі —лофіосфера Фукеля
— Спори ЗО—35 X 5р........2. Ь. Іі^пісоїа — лофіосфера деревинна
1. ЬорЬіхріїаега їискеїіі 8 а с с. (Ьоркіозіопіа їискеїіі 8 а с с. — лофіо-
сфера Фукеля (рис. 143). Перитеції 200 р у діам., поодиноко або групами,
занурені, з виступаючою верхівкою, з щілиновидним отвором, з часом майже
поверхневі, чорні. Аски 60—70 х 7—10 р, булавовидні, 8-спорові. Спори
17—20 X 4—5 р, безбарвні, веретеновидні, зігнуті, з безбарвним придатком
на кінцях.
На стеблах трав’янистих рослин.
237
2. ЬорЬіозрЬаега 1і£пісоІа 8 а с с.— лофіосфера деревинна. Перите-
ції поодинокі, до 300р у діам., занурені, чорні, приплюснуто-кулясті, з ви-
ступаючою верхівкою, з щілиновидним отвором. Аски 75 X 8—9 ц, видов-
жено-булавовидні, з парафізами. Спори ЗО—35 х 5ц, безбарвні, веретено-
видні, трохи зігнуті, з однією перегородкою.
На гнилій деревині.
Рід 8сЬіго$іота (С е $. еі де N о і.) 8 а с с.— схізостома (рис. 144)
Перитеції поодинокі, напівзанурені або майже поверхневі, чорні, ку-
лясті, з приплюснутою верхівкою, з щілиновидним отвором. Аски 8-спорові,
видовжено-овальні, з парафізами. Спори темно забарвлені, яйцевидно-або
видовжено-овальні, з однією перегородкою.
Сапрофіти, на сухих стеблах трав’янистих рослин, сухих гілках дерев
та кущів, на гнилій деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори ЗО—40 X 10—15 ц ... 1. 8сЬ. Ьеііипепзе— схізостома гарна
— Спори 24—28 X 12 ц . ♦ . 2. 8сЬ. уісіпеїіши — схізостома схожа
1. 8сЬіго8Їота Ьеііипепзе 8 р е §.— схізостома гарна. Перитеції пооди-
нокі, занурені, під почорнілою епідермою, кулясті, до 250 ц у діам., з висту-
паючою верхівкою, з
щілиновидним отвором. Аски 150—160 X ЗО—35 р,
булавовидні, з парафізами. Спори ЗО—40 X 10—
15 ц, бурі, широко-веретеновидно-овальні, з 1 пе-
регородкою.
На підгниваючих стеблах молінії голубої (Л4о-
Ііпіа соегиіеа).
2. ЗсЬіхозіота уісіпеїіит 8 ас с.— схізосто-
ма схожа. Перитеції групами, занурені, чорні, ку-
лясті, до 750 р у діам., з виступаючою притиснутою
верхівкою, з щілиновидним отвором. Аски 80—
90 х 7—8 р, видовжено булавовидні, з парафізами.
Спори 24—28 X 12 р, темно-бурі, веретеновидні, зі-
гнуті, з 1 перегородкою.
На гнилій деревині хвойних дерев, на сухих
стеблах трав’янистих рослин.
Рис. 144. ЗсНігозіота топіеііісшп — схізостома монтелікум:
а, б — перитеції при малому та великому збільшенні; в — аск і па-
рафіаи; г — спора.
Рід ЬорІїіоігісЬа К і с Ь.— лофіотриха
Перитеції поодинокі або групами, занурені, іноді напівповерхневі, чор-
ні, вуглисті, приплюснуто-кулясті, щетинисто-волосисті, з трохи виступаю-
чою гребінчастою верхівкою, з щілиновидним отвором. Аски 8-спорові, ци-
ліндрично-овальні або булавовидні. Спори безбарвні, видовжено-веретено-
видні, спочатку з однією, пізніше з трьома перегородками. Сапрофіти на сухих
гілках дерев.
В УРСР види роду не виявлені.
ЬорЬіоігісВа уіЬигпі Р і с Ь.— лофіотриха калинова. Перитеції група-
ми, напівзанурені, приплюснуто-кулясті, з гребінчастою верхівкою, з щі-
линовидним отвором, чорні, щетинисто-волосисті. Аски 130—150 X 14—
18 |і, видовжено-булавовидні, з парафізами. Спори 40—44 X 6—7 ц, без-
барвні, видовжено-веретеновидні, спочатку з однією, потім з трьома перего-
родками.
На сухих гілках калини (УіЬитит Іапіапа).
Рід ЬорИіопеша Вас с.— лофіонема (рис. 145)
Перитеції поодинокі, занурені, чорні, кулясті або грушовидні, з трохи
виступаючою із субстрату верхівкою з щілиновидним отвором. Аски 8-спо-
рові, циліндрично-овальні. Спори безбарвні, нитковидні, з
численними перегородками. Сапрофіти на сухих гілках дерев. а
В УРСР один вид. ґ А
ЬорЬіопета §цсеуісхае Сіегег—лофіонема Гуцевич Г
(рис. 145). Перитеції поодинокі, занурені під пустуловидно .
здутою перидермою, грушовидні, до 1,5 мм у діам., товсто- Г’ '
стінні (стінки до 170 р. у поперечнику), чорні, зтрохивисту- І :
паючою із субстрату верхівкою з щілиновидним отвором. ( /
Аски 300—350 X 6—7 р, циліндрично-овальні. Спори 180— І. ’
300 х 1—1,5 р, безбарвні, нитковидні, з численними пере- Л ; П :
городками. йр 1
На сухих гілках в’яза шершавого {ІІІтиз зсаЬга). 1С п )
Гірський Крим. Н у
Рис. 145. ЬорШопета £исеиісгае — лофіонема Гуцевич: ГДо УУ
а — аск; б — спори. "
Рід ЬорЬіоігета 8 а с с.— лофіотрема (рис. 146)
Перитеції поодинокі або групами, чорні, занурені, іноді під почорнілою
перидермою і приплюснуто-кулясті, кулясті, з б.-м. виступаючою із субстра-
ту, трохи видовженою, іноді гребінчастою верхівкою з щілиновидним, лі-
нійним отвором, з часом напівповерхневі. Аски 8-спорові, циліндрично-
овальні, видовжено-булавовидні, з парафізами. Спори безбарвні, веретено-
видні, видовжено-веретеновидні, з кількома поперечними перегородками
(спочатку іноді з однією перегородкою). Сапрофіти на сухих гілках деревних
рослин і сухих стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 25 р завд...........................................2
— Спори більшого розміру........................................З
2. Спори 18—23 X 5 — 7 р..........................................
..............................1. Ь. биріех — лофіотрема подвійна
.......................2. Ь. уа£аЬип(ішп — лофіотрема блукаюча
З (1). Спори 24—35 X 5—7р............................................
..............................3. Ь. сгепаішп — лофіотрема зазубрена
—’ Спори 26—35 X 4—7 р...............................................
.........................4. Ь. ргаешогздпі — лофіотрема надкушена
1. ЬорНіоігета биріех (К а г з і.) 5 а с с.— лофіотрема подвійна. Пе-
ритеції групами, приплюснуто-кулясті, занурені під почорнілою перидер-
мою, з трохи виступаючою верхівкою з щілиновидним отвором. Аски 100—
239
Рис. 146. ЬорНіоігета пи-
сиіа — лофіотрема горіш-
кова:
а — перитецін; б — аск і па-
рафізи; в — спора.
120 _\ 9—10 р, циліндричні. Спори 18—23 х 5—7 р, видовжсно-всрстено-
вндні, спочатку з однією, потім з трьома перегородками, перешнуровані.
На сухих гілках дерев та куїців.
Ростоцько-Опільські ліси.
2. ЬорНіоІгета га£аЬипсІит 8 а с с.— лофіотрема блукаюча. Перите-
ції до 200 и у діам., приплюснуто-кулясті, занурені, з часом иапівповерхие-
ві. Аски 80—120 \ 7—9р (100—120 X 9р;80—100 X 7—9 ц), циліндрично-
овальні, видовжено-булавовидні з парафізами. Спо-
ри 20—25 X 4,5—5 щ веретеновидні, з 3 перего-
родками.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Прикарпаття.
3. ЬорЬіоігета сгепаіит 8а сс.— лофіотрема
зазубрена. Перитеції до 300 ц у діам., занурені,
кулясті, з виступаючою гребінчастою верхівкою
з щілиновидним отвором. Аски 75—120 X 10—15 ц
(100—120 х 10—15 ц), булавовидні, з парафізами.
Спори 24—35 X 5—7 р, веретеновидні, з 3—5 пе-
регородками, з краплями, перешнуровані.
На сухих гілках дерев і кущів.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
4. Ьоріїіоїгета ргаетогзит 8 а с с. — лофіо-
трема надкушена. Перитеції до 750 р, у діам., зану-
рені, кулясті з трохи виступаючою верхівкою, по-
тім напівповерхневі. Аски 80—100 х 10—12 р,
булавовидні. Спори ЗО—35X 6—7 р (26—35X 4р),
веретеновидні, трохи зігнуті з 5 перегородками,
з безбарвними, скоро зникаючими придатками на кінцях.
На відмерлих гілках дерев та кущів і гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
Рід ЬорНіозіота С е з. еі сіє N о і.— лофіостома
(рис. 147)
Перитеції поодинокі або групами, занурені, пізніше майже поверхневі,
чорні, вуглисті» з лінійним щілиновидним отвором. Аски 8-спорові, ци-
ліндрично-овальні, з парафізами. Спори темно забарвлені, веретеновидні,
веретеновидно-овальні, з кількома поперечними перегородками.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин та сухих гілках дерев.
В УРСР десять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори з трьома перегородками .................................2
— Перегородок у спорах більше....................................4
2. Спори 18 X 7 р........ 1. Ь. іпзсиїрінт — лофіостома вирізна
— Спори більшого розміру.........................................З
3. Спори 25—32 X 8—10 р .........................................
...................2. Ь. циадгіписіеаіит — лофіостома чотириядерна
— Спори 34—37 X 7—9 р...............................................
..................3. Ь. гпісгозіотит — лофіостома дрібноотворова
4 (1). Спори з 5 перегородками...................................5
— Перегородок у спорах 6 ........................................8
5. Спори 26—32 X 6—8р .... 4. Ь. зіпііПіпшгп—лофіостома подібна
— Спори більшого розміру ........................................6
6. Спори 50—60 р завд. 1 .... 5. Ь. тайпаїит — лофіостома крупна
— Спори до 50 р завд.................................................7
7. Спори 33—42 X 4,5—6,5 р.........................................
.......................6. Ь. зетіІіЬегит — лофіостома напіввільна
— Спори 40—50 х 9—13 р ................................................
................7. Ь. тасгозіопішп — лофіостома крупноотворова
8(4). Спори 20—35 х 5—8р...............................................
.............................8. Ь. саиііит — лофіостома стеблннна
— Спори 20—25 X 4,5—6,6 р .............................................
........................9. Ь. іп$і(1іо$ит — лофіостома небезпечна
1. ЕорЬіозіота іпзсиїріит КеЬт.— лофіостома вирізна. Перитеції
до 400 р у діам. Аски 100 х 12 р, видовжено-булавовидні. Спори 18 X 7 р,
з трьома поперечними перегородками, видов-
жено-овальні, прямі або трохи зігнуті.
На сухих стеблах складноцвітих (Сот-
розііае).
Прикарпаття.
2. Ьорйіозіопіа яиасігіписіеаіит Кагзі.—
лофіостома чотириядерна. Перитеції до 600 р
у діам. Аски 95—105 X 16—18 р, булавовид-
ні. Спори 25—32 X 8—10 р, з трьома перего-
родками, видовжено-веретеновидні, прямі або
трохи зігнуті.
На сухих гілках крушини (%Нагппи$) та
тополі (Рориіиь).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
3. ЬорКіозіота тісгозіотит N іезз 1.—
лофіостома дрібноотворова. Перитеції до 500 р
у діам. Аски 90—100 х 12 р, циліндрично-
овальні, видовжено-булавовидні. Спори 34—37
Рис. 147. Ьорііїозіота зетіІЇЬе-
гит — лофіостома напіввільна.’
а — пернтецій; б — аск; в — спори
X 7—9 р, з трьома пере-
городками, веретеновидні.
На сухих стеблах зніту (ЕріїоЬіипї).
Правобережне Полісся.
4. ЬорЬіозіогпа $іті11ітит К а г $ і.— лофіостома подібна. Перитеції
кулясті, занурені. Аски 90—14 р, булавовидні, спори 26—32 X 6—8 р,
з 5 перегородками, видовжено-веретеновидні, трохи зігнуті.
На сухих стеблах трав’янистих рослин та сухих гілках дерев.
Прикарпаття.
Примітка. Морфологічно близький до £. зітШітит і, очевидно, ідентичний з ним
вид— ЬорЬіозіота тасго8Іотоіс!е$ (сіе N о і.) С е $. еі сіє N о і. —лофіостома великоотво-
рова. Спори (24)28—33(38) X 6—9 р, іноді 25—28 х 7—8 р.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
5. ЬорНіозіота та£паіит С. еі Р е с к — лофіостома крупна. Перите-
ції кулясті, напівзанурені. Аски циліндрично-овальні або видовжено-була-
вовидні. Спори 50—60 р завд., з 3—5 поперечними перегородками, ланцето-
видні.
На сухих гілках.
Правобережне Полісся (Київ).
6. ЬорЬіозіотаветіІіЬегисп Ое$ т.— лофіостома напіввільна (рис. 147).
Перитеції до 600 р у діам. Аски 95—120 X 10—15 р (106—120 X
X 10—15р), булавовидні. Спори 33—42 X 4,5—6,5р,з 3—5 перегородками,
видовжено-веретеновидн і.
1 Дані про поперечник спор відсутні.
16 0561
241
На сухих стеблах злакових (Сігаїпіпсао).
Правобережне Полісся (Київ).
7. ЬорИіо5і(ота тасгояіотіїт Т о сі е — лофіостома крупноотворова.
Перитеції до 800 р у діам.» кулясті. Аски 90—ПО х 15 —18 р, булавовидні.
Спори 40—50 х 9—13 р (40—45 \ 9—10 р), з 5 перегородками, веретено-
видні, іноді трохи зігнуті.
На сухих гілках різних дерев.
Карпати.
8. ЬорИіо8<ота саиііит (Е г.) С е з. еі сіє N о І — лофіостома стеблин-
ня. Перитеції до 400 ру діам., приплюснуто-кулясті, занурені, згодом на-
півзанурені. Аски 100 \ 10—14 р, видовжено-булавовидні, з парафізами.
Спори 20—35 \ 5—8 р (20—ЗО х 5—8 р; 28—35 X 5—6 р), з 5—6 перегород-
ками, видовжено-веретеновидні або видовжено-булавовидні, трохи зігнуті.
На сухих стеблах трав’янистих рослин та чагарників.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Злаковий Степ,
Південний та Гірський Крим.
9. ЬорНіо$(ота і п$ і Міозит ф е$ т.) 8 а с с.— лофіостома небезпечна.
Перитеції до 500 р у діам. Аски 90 х 10 р. Спори 20—25 >С 4,5—6,6 р
(20—22 X 5—5,5 р), з 5—6 перегородками.
На сухих стеблах рослин.
Прикарпаття, Правобережний Злаковий Степ.
Примітка. Морфологічно близький до Д. іпзйііозиіп і, очевидно, ідентичний з ним
вид — Ьор№о$1ота а1ре$(гі$ С и с е V — лофіостома альпійська. Перитеції 400—500 р у діам.
Аски 72—86 \ 12 р. Спори 23—25 х 5 р, з 5—6 перегородками, світло-бурі.
На сухих стеблах звіробою (Нурегісит).
Гірський Крим.
Рід Ьор1іі(ііор$і$ В е г 1.— лофідіопсис (рис. 148)
Перитеції поодинокі, кулясті, з приплюснутою верхівкою, з щіли
новидним отвором,
б
б.-м. занурені, потім виступають, іноді поверхневі.
Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, з парафізами.
Спори безбарвні, видовжено-овальні або яйцевидні,
веретеновидно-овальні, з кількома поперечними та 1—
2 поздовжніми перегородками. Сапрофіти на сухих
гілках деревних порід.
Монотипний рід.
В УРСР види роду не виявлені.
ЬорЬі(ііор$і$ писиїоідез (8 а с с.) ВегІ.— ло-
фідіопсис горішковий (рис. 148). Перитеції до 750 р.
у діам., чорні, б.-м. виступають із субстрату, з часом
поверхневі. Аски 150—160 X 16—17 р. Спори без-
барвні, 24—26 х 8—10 р, видовжено-овальні, з 5 по-
перечними та однією поздовжньою перегородками.
На гілках тополі (Рориіиз).
Рис. 148. 1лрІіі(Ііорзіз писиїоііїез— лофідіопсис горішковий:
а — перитецій; б — аск: в — спори.
Рід РІаіуБІопішп Т г е V. (ЬорЬідіит 8 а с с.) —
платистом (рис. 149)
Перитеції поодинокі, зрідка групами, занурені, чорні, кулясті, приплюс-
нуто-кулясті, з трохи виступаючою верхівкою з щілиновидним отвором,
іноді напівповерхневі. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-
булавовидні, з парафізами. Спори темно забарвлені, яйцевидні, видовжено-
овальні, з поперечними та поздовжніми перегородками (муральні).
На сухих гілках дерев та кущів.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 3—7 поперечними та 1 поздовжньою перегородками .... 2
— Спори з 6—9 поперечними перегородками та 1 поздовжньою, 24—31 х
X 7—9 р.......................1. Р. іаигісит — платистом таврійський
2. Спори (15)—24—32 X 8—10 р, з (3)—5(7) поперечними та 1 поздовж-
ньою перегородками .... 2. Р. сотрге$$итп — платистом стиснутий
— Спори 19—22 X 7 р, з 4—5 (6) поперечними та 1 поздовжньою перего-
родками .......................3. Р. рориііпигп — платистом тополевий
в 5
Рис. 149. Ріаіуьіотипі
риііпигп. — платистом
полевнм:
а — перитеції; б — аск і
рафіза; в — спорн.
1. Р1аіу$іотигп іаигісигп Ои се V.— платистом таврійський. Перите-
ції до 1000 р у діам., з щілиновидним отвором, занурені, потім виступають
з почорнілого субстрату. Аски 108—125 х 12—
19 р, булавовидні, з парафізами. Спори 24—31 X
7—9 р, спочатку майже безбарвні, з 1—4 попереч-
ними перегородками, згодом світло-бурі, з 6—9 по-
перечними та 1 поздовжньою перегородками.
На сухих стеблах чебрецю (Гкутиз), заліз-
ниці {ЗіЛегіІіз), маренки (Азрегиіа).
Гірський Крим.
Примітка. Ріаіузіопгит іаигісит морфологічно по-
дібний до Р. диісагпагае К і г $ с Ь $ і.— платистома пасльоно-
вого, у якого спори 24—28 х 7—8р, з 9—11 поперечними та
1 поздовжньою перегородками.
Обидва види, очевидно, ідентичні.
2. Ріаіузіогпит сотрґе$$игп (Р е г $.) Т г а V.
(ЬорКідіит согпрге$$ит (Р е г $.) З а с с.) — пла-
тистом стиснутий. Перитеції поодинокі, занурені
чорні, кулясті, приплюснуто-кулясті, з виступаю-
чою із субстрату гладенькою або гребінчастою вер-
хівкою з щілиновидним отвором. Аски 110—115 X
X 16—18 р, видовжено-булавовидні, з численними
парафізами. Спори (15)24—32 X 8—10 р, видовже-
но-овальні або яйцевидні, прямі або зігнуті, з (3) 5
(7) поперечними та однією поздовжньою перего-
родками.
На сухих гілках дерев та кущів.
Прикарпаття. Південний Крим.
3. Рїаіузїотшп рориііпшп Оисе V.— платистом тополевий (рис. 149).
Перитеції до 600 р у діам., вуглисті, чорні, кулясті, з щілиновидним отво-
ром, спочатку занурені, згодом виступають. Аски 108—132 X 12—14 р, ци-
ліндричні^ численними парафізами. Спори 19—22 X 7 р,спочатку безбарв-
ні з 1 перегородкою, потім бурі з 4—5 (рідко 6) поперечними та 1 поздовж-
ро-
то-
па-
ньою перегородками.
На корі й голій деревині осики (Рориіиз ігегпиіа).
Гірський Крим.
Примітка. Ріаіуьіотит рориііпит морфологічно подібний до ЬорНісІіор8і$ писи-
іоісіез ($ а с с.) В е г 1., відрізняються обидва види забарвленням спор.
16*
243
РОДИНА АМРНІ8РНЛЕКІ АСЕАЕ* — ЛМФІСФЕРІЄВІ
Перитеції поодинокі або групами, б.-м. занурені, часом поверхневі або
майже поверхневі, чорні, щільні, кулясті, приплюснуто-кулясті, з сосочко-
видною верхівкою з округлим отвором. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні,
з парафізами. Спори безбарвні або темно забарвлені, еліпсовидні, видовжено-
або веретеновидно-овальні, з поперечними, часом і з поздовжніми перего-
родками.
Конідіальна стадія типу Нспгіегзопіа.
Сапрофіти на сухих гілках, корі, обробленій або гнилій деревині, зрід-
ка на сухих стеблах та листках.
Ключ для визначення родів
1. Спори безбарвні .............................................2
— Спори забарвлені, коричневі до чорних (іноді спочатку безбарвні)
.......................................... . . З
2. Спори з кількома поперечними перегородками......................
................................Меіошазііа— меломастія (стор. 244)
— Спори безбарвні, з поперечними та поздовжніми перегородками . . .
МЧпіегіа — вінтерія (стор. 245)
3(1). Спори з однією перегородкою..............
АтркізрИаегіа — амфісферія (стор. 245)
— Спори з кількома перегородками............4
4. Спори з кількома поперечними перегородками.....................5
— Спори з поперечними та поздовжніми перегородками (муральні) . . 6
5. Спори без придатків на кінцях..............................
..........................ТгешаіозрЬегіа— трематосферія (стор. 246)
— Спори з безбарвним перегородчастим придатком на кінцях...........
................................Сагуозрога — каріоспора (стор. 248)
6 (4). Перитеції голі...........Зігіскегіа — стрикерія (стор. 249)
— Перитеції волосисті...........РІеозрЬаегіа — плеосферія (стор. 250)
Рід Меіотазііа N і і $. еі Рис к.— меломастія (рис. 150)
Перитеції поодинокі або групами, чорні, голі, кулясті, занурені, з
виступаючою із субстрату конусовидною верхівкою з округлим отвором,
з часом б.-м. поверхневі. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-
булавовидні, з парафізами. Спори безбарвні, видовжено-овальні або булаво-
видні, ланцетовидні, веретеновидні, з кількома поперечними перегородками.
Сапрофіти на сухих гілках та деревині різних дерев.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 15—20 X 5—8 р., з двома перегородками.....................
..........................1. М. тазіоідеа — меломастія сосковидна
— Спори 21—24 X 8 р, з трьома перегородками........................
.........................2. М. тогіЬіегі — меломастія Мортіера
1 Деякі сучасні автори родину АтрЬізрИаегіасеае вміщують у порядок Рзеидозріїаегіа-
Іез (Ве55еу, 1950; С е і р 1957), де відводять їй місце поруч з близькою до неї родиною ЬорЬіо-
зіотаіасеае. Оскільки представники обох родин, особливо ЬорЬіозіотаіасеае, недостатньо
досліджені, вони залишені в порядку 8рЬаегіа1е$. Деякі дослідники вміщують родину АіпрЬі-
арЬаегіасеае разом з родинами Ріаігурасеае та Хуіагіасеае в окремий порядок ХуІагіаІез,
який виділяють на підставі властивої представникам згаданих родин особливої, дуже ха-
рактерної будови асків (Оанталп, 1964, стор. 271).
1. Ме!ота$(іа тазіоідеа (Рг.) 8 с Ь г о е і.— меломастія сосковидна
(рис. 150). Перитеції до 1000 р у діам., поодинокі або групами, занурені,
пізніше б.-м. виступають із субстрату. Аски 130—150 X 8—9 р. (140—170 X
X 6—7 р), циліндричні. Спори 15—20 х 5—8 р, безбарвні, видовжено-
овальні, з двома перегородками.
На сухих гілках дерев та кущів.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп.
2. Меіошазііа тогіИіегі Рис к.— меломастія Мортіера, Перитеції
до 500 р у діам., поодинокі або групами, кулясті, приплюснуто-кулясті,
з сосочковидною верхівкою, занурені, згодом б.-м. виступають із субстра-
ту. Аски 75—85 х 15—16 р, овальні. Спори 21—24 X 8 р, булавовидні,
з трьома перегородками.
На голих гілках і деревині соснових (Ріпасеае).
Крим.
Рід АУіпіегіа Р е И ш — вінтерія (рис. 151)
Перитеції поодинокі або групами, занурені основою, пізніше поверхне-
ві, кулясті, приплюснуто-кулясті, з сосочковидною верхівкою з округлим
Рис. 150. Меіотазііа тазіоі-
(іеа меломастія сосковидна:
а — перитеції; б — аск і па-
рафіаа; в — спори.
Рис. 151. Міпіегіа Іісіїепоі-
сіез —вінтерія лишайникова:
а — перитецій; б — аск;
в — спори.
отвором, згодом чашовидно вгнуті. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні,
з парафізами. Спори безбарвні, еліпсовидні, видовжено-овальні, з попереч-
ними та поздовжніми перегородками \
Сапрофіти на відмерлих гілках, гнилій деревині, пнях.
В УРСР види роду не виявлені.
\¥іпіегіа ІісЬепоісіез К е Ь ш.— вінтерія лишайникова (рис. 151).
Перитеції до 500 р у діам., групами, занурені, згодом поверхневі, зеле-
нувато-чорні, приплюснуто-кулясті, з сосочковидною верхівкою з округ-
лим отвором. Аски 70—80 х 11 р, циліндрично-овальні, з парафізами.
Спори 17—20 X 7—8р, безбарвні, видовжено-овальні, з 5 поперечними та
1—2 поздовжніми перегородками.
На старих пнях і гілках кедра (Сесігиз).
Рід АтрЬізрЬаегіа С е з. еі сіє Мої.— амфісферія (рис. 152)
Перитеції поодинокі або групами, б.-м. занурені, згодом виступають,
кулясті, приплюснуто-кулясті, яйцевидні, з сосочковидною або коротко-
конусовидною верхівкою з округлим отвором, голі, іноді зморшкуваті або
х Спори видів роду ХУіпіегіа — вінтерія спочатку лише з поперечними перегородками,
в зв’язку з чим ці види часом вважають належними до роду їідпоеііа — зигноела.
245
шершаві. Аски 8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-булавовидні,
з парафізами. Спори спочатку безбарвні, пізніше забарвлені, овальні, видов-
жено- або веретеновидно-овальні, з 1 перегородкою.
Сапрофіти на корі, деревині, сухих гілках дерев.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 17—26 X 8 р.......1-А. итЬгіпа — амфісферія тінева
— Спори 25—36 X 12—14 ц . . . 2. А. паипюуіі — амфісферія Наумова
Перитеції до 1
1. АтрНізрЬаегіа шпЬгіпа (Р г.) XV і п і.— амфісферія тінева (рис. 152).
ділі у діам., приплюснуто-кулясті, б.-м. занурені, згодом
б.-м. виступають. Аски 150—175 х 7—8 р. Спори
20—26 X 6—8 р, безбарвні, пізніше забарвлені, ве-
ретеновидно-овальні, іноді нерівнобічні, з 1 пере-
городкою, перешнуровані, прямі або зігнуті.
На корі й сухих гілках дерев.
Правобережне Полісся, Західний Лісостеп,
Південний Крим.
Примітка. Морфологічно близьким до А. итЬгіпа,
очевидно, ідентичним з ним е вид АіпрНізрЬаегіа Іаіегісоїііз
(Р г.) і п І. — амфісферія бокошия. Перитеції поодинокі
або групами, занурені, згодом поверхневі, яйцевидні, з округ-
лим отвором. Аски 80 х 14 ц, видовжено-овальні. Спори
Рис. 152. АтрМзріїаегіа 24 х 7—8 И- видовжено-веретеновидні, прямі або зігнуті, пе-
итЬгіпа — амфісферія ті- решнуровані.
нева- Иа СУХИХ гілках і деревині різних рослин.
... „ ’__ . - Правобережний Лісостеп.
а— перитеції на деревині; б— г 1
аск; б — спора.
2. АтрИізрИаегіа паитуоіі О и с е V.— амфі-
сферія Наумова. Перитеції поодинокі або групами, до 300 р, у діам., ку-
лясті, з сосочковидною верхівкою, занурені, згодом б.-м. поверхневі. Аски
220—240 х 19—22 р, циліндричні, з парафізами. Спори 25—36 X 12—
14 р, овальні, безбарвні, пізніше забарвлені, з однією перегородкою та
перетяжкою.
На сухому корені очитка (Зесіит).
Крим.
Рід ТгетаіозрНаегіа Рис к.— трематосферія (рис. 153)
Перитеції поодинокі або групами, занурені, згодом б.-м. виступають із
субстрату, часто поверхневі, кулясті, приплюснуто-кулясті, яйцевидні, з
сосочковидною або конусовидною верхівкою з округлим, іноді дуже широким
отвором, чорні, голі, іноді шершаві або трохи зморшкуваті. Аски 8-спорові,
булавовидні, іноді широкоовальні, з парафізами. Спори темно забарвлені
(спочатку часто безбарвні), веретеновидні, циліндричні або веретеновидно-
овальні, з кількома поперечними перегородками (іноді деякий час з однією
перегородкою).
Сапрофіти на сухих гілках та деревині різних дерев.
В УРСР вісім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 20 ц завд........................................... 2
— Спори більшого розміру .........................................З
2. Спори 17 X 12 р, веретеновидні, із загостреними кінцями .............
......................1. Т. рагопісіїіае — трематосферія пароніхієва
246
- Спори 15—18 X 6-7 и, нерівнобічні. овальні ..........................
3(1). Спори до'40р. завд ' • 2' т- ™лпіа — трематосферія мадонни
Спори більшого розміру ........................... 7
4. Спори до 10 р у поперечнику .... ................... . 5
Спори до 15 р у поперечнику ... ...................... б
о. Спори 25 ЗО х 7—7,6 р, булавовидні ...............................
__ Спппи 91 49 \ с сіауізрога — трематосферія булавоспорова
спори 21—32 х 6-10 р, видовжено-веретеновидні . .......................
6(4)'. Спори ЗО—33 X І0',^І5'Л„Три^^дТТ^РІ’.ЛІР,“Та
- Спори 28—40 і 92із и.',ерЄгеНоВТ„дн,СІ5,і~ТР'МаТОСф'рі”. Ч"СТ°Ва
7(3).' Спори 41-53 X 15-1^.пТ ^„І"°Ха™і'Р'ИаТ“Ф'РІЯРІЗН“С"ОРОВа
— Спопи яа’у’іі ‘іл ’ ‘ ‘ 7’ Т> ІІ’утІ — трематосферія чебрецева
спори о/—зь х 11—14 р, веретеновидно-овальні ..........................
............................ Т. йубгеїіа — трематосферія водолюбна
а
6
Рис. 153. Тгегп-
1. ТгетаіозрИаегіа рагопісЬіае бисе V.— трематосферія пароніхіева.
Перитеції 450—550 р у діам., напівзанурені, групами. Аски 89 X 19,5 р,
на короткій ніжці з парафізами. Спори 17 х 12 р, веретено-
видні, із загостреними кінцями, з трьома поперечними пе-
регородками.
На листках пароніхії (РагопусНіа).
Гірський Крим.
2. Тгетаіозріїаегіа тіпігіа В е г 1.—- трематосферія ма-
ленька. Перитеції до 300 р у діам., поодинокі, кулясто-
конусовидні, спочатку занурені, пізніше б.-м. виступають
із субстрату. Аски 50—60 х 10—12 р, булавовидні. Спо-
ри 15—18 х 6—7 р, овальні, нерівнобічні, з 1, зрідка з
трьома перегородками.
На гілках та деревині верби (Заііх).
Донецький Лісостеп.
3. ТгетаіозрЬаегіа сіауізрога М о п і.— трематосфе-
рія булавоспора. Перитеції до 200 р у діам., кулясті, за-
нурені, з часом б.-м. виступають із субстрату. Аски 80—
100 х 15 р, булавовидні, з парафізами. Спори 25—30 х
X 7—7,5 р, булавовидні, з 7 перегородками, з перетяжкою
в центрі.
На відмерлих гілках верби (Заііх) та тополі (Ро-
риіиз).
Правобережне Полісся. таїозріїаегіа регіи-
4. Тгетаіо§рЬаегіа реНиза Рис к.— трематосферія дір- ~ трематосферія
часта (рис. 153). Перитеції до 600 р у діам., конусовидно-ку- п _ „еритецій- б —
ЛЯСТІ, 3 широким отвором, зморшкуваті, ІЗ зануреною ОСНО- —аск і парафі’зн;* —
вою. Аски ПО—140 х 15—20 р, видовжено-булавовидні. спора.
Спори 21—32 X 6—10 р (21—26 X 6—7 р; 24—32 X 8—10 р), вмдов-
жено-веретеновидні, з 1—3 перегородками.
На корі, пнях, відмерлих гілках дерев та кущів.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний Лі-
состеп.
5* Тгетаіозрйаегіа сі$(і N а и пі. е( ОоЬгогг.— трематосферія чи-
ова. Перитеції до 700 р у діам., приплюснуто-кулясті, б.-м. поверхневі.
Аски 110—140 X 19—22 р, булавовидні. Спори 30—33 X 10,5—15 ц, з
трьома перегородками.
На відмерлих гілках та корінні чисту (Сііїиз).
Південний Крим.
6. Тгета(о$рЬаегіа Ьеіего8рога (сіє N о 1.) XV і п і. трематосферія різно-
спорова. Перитеції поодинокі, кулясті, з конусовидною або сосочковидною
верхівкою, занурені, пізніше б.-м. поверхневі. Аски ПО—120 X 19—23 р,
широкоовальні. Спори 28—40 X 9—13 р (33—40 X 11—13 р), широкове-
ретеновидні, з трьома перегородками, з перетяжкою.
На відмерлих гілках, стеблах та корінні чебрецю (ТІїутиз) і півни-
ків (Ігіз).
Правобережний Лісостеп.
7. ТгепіаІо$рІіаегіа (Нуті О и с е V.— трематосферія чебрецева. Пе-
ритеції 420—1000 р у діам., з довгим хоботком, з округлим отвором. Аски
великі, по визріванні зразу розпливаються, з численними парафізами. Спо-
ри 41—53 X 15—17 р, з трьома поперечними перегородками.
На сухих стеблах чебрецю (ТНутиз).
Гірський Крим.
8. ТгешаіозрНаегіа Нусігеїіа (К е Ь т.) XV і п 1.— трематосферія водо-
любна. Перитеції до 500 р у діам., групами, приплюснуто-кулясті, з сосоч-
ковидною верхівкою, занурені, згодом б.-м. виступають із субстрату. Аски
180 х 27 р, булавовидні, з парафізами. Спори 57—86 X 11—14 р (66 X
X 14 р), спочатку з 2—3, потім з 6—8 перегородками, веретеновидно-овальні.
На гнилій деревині.
Карпати.
Рід Сагуозрога де N о і.— каріоспора (рис. 154)
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі (занурені основою), ку-
лясто-конусовидні, з округлим отвором, великі, чорні, вуглисті, голі або
зморшкуваті. Аски 2—8-спорові, широкоовальні, з парафізами. Спори тем-
но-коричневі, майже чорні, з безбарвною желатинозною гіаліновою оболон-
кою, з кількома нерівномірно розміщеними поперечними перегородками,
на кінцях з б.-м. гострим, безбарвним придатком.
Сапрофіти, на гнилій деревині, та кісточках персика (Регзіса) і сливи
(Ргипиз).
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори 87—108 X ЗО—47 р. Аски 8-спорові .......................
.............................1. С. саііісагра — каріоспора гарноплода
— Спори 108—140 х 50—65 ц. Аски 2—4-спорові........................
>...........,.............2. С. риіатіпит —каріоспора кісточкова
1. Сагіозрога саііісагра (С и г г.) XV і п і.— каріоспора гарноплода.
Перитеції до 750 р у діам., поодинокі або групами, поверхневі, із зануре-
ною основою, приплюснуто-кулясті, з короткоконусовидною верхівкою, з
округлим отвором, чорні, вуглисті. Аски 8-спорові, 210—260 X 60—70 р,
широкобулавовидні, з парафізами. Спори 87—108 X 30—47 р, майже чор-
ні, з желатинозною гіаліновою оболонкою, широкоовальні, веретеновидно-
овальні, з витягнутими у вигляді придатка, часто світлішими або безбарв-
248
ними кінцями, з 3—7 поперечними зосередженими біля кінців перегород-
ками, іноді трохи зігнуті.
На гнилій деревині.
2. Сагуозрога риіагпіпит (8 с її V/.) V/ і п і.— каріоспора кісточкова
(рис. 154). Перитеції приплюснуто-кулясті, з конусовидною верхівкою,
чорні, гладенькі або зморшкуваті. Аски 2—4-спорові, 280—340 х 70 р,
широкоовальні, з парафізами. Спори 108—140 х 50—65 р, з
З—7 перегородками.
На кісточках персика (Регзіса) і сливи (Ргипиз).
Рід 8(гіскегіа К о е г Ь. (ТеісЬозрога Риск.) — стрикерія
(рис. 155)
Перитеції поодинокі, поверхневі або спочатку занурені, піз-
ніше поверхневі, приплюснуто-кулясті, з сосочковидною верхів-
кою, з простим, округлим, часом невиразним отвором, чорні,
тонкостінні, по дозріванні чашовидно вгнуті. Аски 8-спорові,
циліндричні, з парафізами. Спори темно забарвлені, веретеновид-
но-овальні, з поперечними та поздовжніми перегородками.
Конідіальна стадія типу Непйегзопіа.
Сапрофіти на відмерлих гілках деревних та трав’янистих
рослин.
В УРСР п’ять видів.
Рис. 154. Сагуозрога риіатіпит — каріоспора кісточкова. Аск із спорами.
Ключ для визначення видів
1. Спори з трьома поперечними та однією поздовжньою перегородками
..................................................................... 2
— Поперечних перегородок у спорах більше............................. З
2. Спори 18—21 X 7 р ...................1. 8. косЬіі — стрикерія Коха
— Спори 15—19x7—9,5 р . . . 2. 8. різіасіае — стрикерія фісташкова
З (1). Спори з 7 поперечними і кількома поздовжніми перегородками,
20—ЗО X 9—12 р.................3. 8. оЬсіисепз — стрикерія ввігнута
— Спори з 5—6 поперечними та 1 поздовжньою перегородками .... 4
4. Спори 21—29 X 7—8 р .... 4. 8. Ьу$$оріі — стрикерія гісопова
— Спори 19—21 X 6—7р . . . 5. 8. Ьаіітосіепсігі—стрикерія чингілєва
1. 81гіскегіа косЬіі К о е г Ь. (ТеісЬозрога регігоісіез $ а с с.) — стри-
керія Коха. Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, кулясті, до 300 р
у діам., чорні, трохи зморшкуваті, з сосочковидною верхівкою, з округлим
отвором, по достиганні чашечковидно увігнуті. Аски 100—115 х 10 р,
циліндричні, з парафізами. Спори 18—21 X 7 р, видовжено- або веретено-
видно-овальні, коричневі, з трьома поперечними та однією поздовжньою
перегородками.
Конідіальна стадія — Непсіегсопіа їизагіоісіез 8 а с с.
На корі білої акаціїу(Т?£іл7іїа рзеисіоасасіа).
Правобережне Полісся, Західний Лісостеп.
2. 8ігіскегіа різіасіае М. В о п сі 1 — стрикерія фісташкова. Перите-
ції 250—300 р у діам., аски 115—135 X 9,5—11 р. Спори 15—19 X 7—9,5 р,
з трьома поперечними та однією поздовжньою перегородками.
На сухих гілках фісташки (Різіасіа),
Південний Крим.
1 5. ріяіасіае — вид дуже близький до 8. косіїіі, очевидно, ідентичний з ним.
249
3. Мгіскегіа оЬскісепз (Р г.) XV і п і. (Теісіюзрога оЬсІисепз Риск.) —
стрикерія ввігнута (рис. 155). Перитеції 300—500 р у діам., чорні, приплюс-
нуто-кулясті, по достиганні часто чашечковидно ввігнуті. Аски циліндрич
но-овальні, 150—210 X 18—22 р. Спори 20—ЗО X 9—12 р з 7 поперечними
Рис. 155. Зігіскегіа оЬ-
(іисепз — стрикерія уві-
гнута:
а. 6 — перитеції при ма-
лому та великому збіль-
шенні; в — аск.
і кількома поздовжніми перегородками, овально-ве-
ретеновидні, перешнуровані.
На сухих гілках дерев і чагарників та сухих
стеблах трав'янистих рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобе-
режний та Лівобережний Злаковий Степ.
4. Зйїскегіа Ііуззоріі Р і сі о р 1.— стрикерія гі-
сопова. Перитеції поодинокі або групами, 180—360 р
у діам., приплюснуто-кулясті, з виступаючою сосоч-
ковидною верхівкою, по дозріванні чашовидно вгнуті.
Аски 80—85 X 11 —13 р. Спори 21—29 X 7—8 р,
овально-веретеновидні, іноді нерівнобічні, з 5—6 по-
перечними та 1 поздовжньою перегородками, жов-
то-бурі.
На сухих стеблах гісопа (Нуззориз).
Донецький Лісостеп.
5. Зігіскегіа Иаіітодепсігі 6 и с е V. 1 — стрике-
рія чингілева. Перитеції 250—350 р у діам. Аски
72 X 11 —12 р. Спори 19—21 X 6—7 р, з 5—6 по-
перечними та 1 поздовжньою перегородками.
На сухих гілках чингіла (НаИтоЛеаЛгоп).
Кримський Степ.
Рід РІеозрИаегіа 8 р е £.— плеосферія
Перитеції поодинокі або групами, поверхневі, кулясті, приплюснуто-
кулясті, яйцевидні, з короткоконусовидною верхівкою з округлим отвором,
чорні, вкриті коричневими або чорними волосками, щетинками. Аски
8-спорові, циліндрично-овальні, видовжено-булавовидні. Спори темно-ко-
ричневі, видовжено-яйцевидні, веретеновидні, з кількома поперечними та
1—2 поздовжніми перегородками.
Сапрофіти на корі, деревині, гілках різних дерев.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 6—7 поперечними перегородками, ЗО X 12 р..................
................................1. Р. Ьізрігіа — плеосферія щетиниста
— Спори з 10—12 поперечними перегородками, 25—ЗО X 12—14 р
............................2. Р. рііозеїіа — плеосферія волосиста
1. РІеозрЬаегіа Иізріда 8 а с с., (8ігіскегіа йізрісіа (Риск.) V/ і п і.;
Теісіюзрога ЬізрісІа Р и с к.) — плеосферія щетиниста. Перитеції групами,
поверхневі, чорні, вкриті коричневими волосками. Аски 228 X 12 р, ци-
ліндрично-овальні. Спори з 6—7 поперечними та 1—2 поздовжніми пере-
городками, ЗО X 12 р, видовжено-яйцевидні, перешнуровані.
На загниваючій корі сливи (Ргипиз).
2. РІеозрЬаегіа рііозеїіа 8 а с с. (8ігіскегіа рііозеїіа (8 а с с. еі Кой пі.)
XV і п і.; ТеісЬозрога рііозеїіа 8 а с с.) — плеосферія волосиста. Перитеції
1 Зііскегіа НаІіто(іеп(ігі — вид дуже близький до 3. Нуззоріі, очевидно, ідентичний
з ним.
до 250 ц у діам., групами, поверхневі, чорні, вкриті короткими чорними ще-
тинками. Аски 70—80 X 18—20 |х, видовжено-булавовидні. Спори з 10—12
поперечними та 1—2 поздовжніми перегородками, 25—ЗО X 12—14 р.,
веретеновидні.
На гнилій деревині соснових (Ріпасеае).
РОДИНА 6М0М0МІАСЕАЕ1 - ГНОМОНІЄВІ
Перитеції поодинокі або скупчені групами, кулясті, з б.-м. видовженою
конусовидною або циліндричною верхівкою (зрідка сосочковидно виступаю-
чою над субстратом), чорні, здебільшого товстостінні. Аски видовжено-оваль-
ні, циліндричні, веретеновидно-овальні, з потовщеною верхівкою, з чітким
вивідним отвором, без парафіз. Спори безбарвні, одноклітинні, або з 1—3
поперечними перегородками, еліпсовидні, видовжено-овальні, веретеновид-
но-овальні.
Конідіальні стадії таких типів: Ьеріоікугішп, Оіоеозрогіит, Соїіеіо-
ігіскшп, Магззопіпа, Оізсиїа, Зрогопегпа, Ризісоссит.
Сапрофіти на відмерлих листках та стеблах; деякі види небезпечні па-
разити (в конідіальній стадії розвиваються на живих рослинах, в асковій —
на відмерлих).
Ключ для визначення родів
1. Перитеції з центральним отвором, занурені в стромі або з бічним отвором
без строми ..................................................... . 2
— Перитеції не занурені в стромі, з отвором у центрі................З
2. Перитеції занурені в стромі. Паразити на живих листках дерев та ку-
щів. Спори одно-або двоклітинні . . .Матіапіа— маміанія (стор. 252)
— Перитеції без строми, з бічним отвором, спори одно- або двоклітинні,
іноді на кінцях з безбарвним придатком...............................
..............................Ріа^іозіопіа — плагіостома (стор. 253)
З (І). Спори одноклітинні..........................................4
— Спори з перегородками ............................................7
4. Перитеції з щитком (сіуреиз). Аски з численними спорами...........
..................................Вііореііа— дитопела (стор. 253)
— Перитеції без щитка, аски 8-спорові...............................5
5. Перитеції з видовженою конусовидною або циліндричною верхівкою.
Спори еліпсовидні ............................................ 6
— Перитеції з сосочковидною верхівкою. Спори циліндричні.............
...........................РЬотаіозрога — фоматоспора (стор. 254)
6. Перитеції на міцеліальному плетиві, іноді з зануреною в нього основою,
прориваються з-під епідермісу б.-м. видовженою верхівкою.............
................................біогпегеїіа—гломерела (стор. 255)
— Міцеліального плетива біля основи перитеція немає; довжина верхівки
перитеція дорівнює його діаметру або довша від нього.................
..............................Спотопіеііа— гномоніела (стор. 255)
7 (3). Спори з однією перегородкою, безбарвні. Перитеції з видовженою
конусовидною або циліндричною верхівкою..............................
.................................бпогпопіа — гномонія (стор. 256)
— Спори та перитеції іншого вигляду.................................8
1 Гетерогенна родина. Деякі сучасні дослідники анулюють родину бпоітюпіасеае і
вміщують всі належні їй роди в родину Оіарогійасеае (Се]р, 1957), деякі — більшість родів
вводять у родину Оіарогіїїасеае, а рід біотегеїіа — в родину Роїузіі^іпаїасеае (Мипк,
1957; баипіапп, 1964).
251
8. Спори безбарвні, жовтуваті або буруваті, з 1 перегородкою (зрідка
3—5), іноді довго одноклітинні, з безбарвним придатком па кінцях
.......................................Сегіозрога — церіоспора (стор. 259)
— Спори безбарвні, з кількома перегородками (іноді довго лише з чис-
ленними краплями), видовжені, циліндричні, іноді нитковидні . . .
.................................Сгуріобегіз — криптодерис (стор. 260)
Рід Машіапіа С е з. еі де N о і.— маміанія (рис. 156)
Строма у вигляді чорних, блискучих, приплюсиуто-опуклих, розпро-
стертих плям, 0.5—4 мм у поперечнику, з зануреними 1—25 перитеціями.
Перитеції з нижнього боку листків, приплюснуто-кулясті, товстостінні,
з видовженою до 700 р завд., до 90 р завт. циліндричною верхівкою, яка
виступає над стромою. Аски 8-спорові, видовжено- або веретеновидно-
овальні, видовжено-булавовидні, з потовщеною верхівкою, з клапаном.
Спори безбарвні, одноклітинні або з однією перегородкою біля нижнього
кінця, видовжено-овальні, яйцевидні.
Конідіальні стадії типів керіоіііугіит та Сіоеозрогіит.
Паразити на живих листках граба (Сагріпиз Ьеіиіиз) та на ліщині (Со-
гуіиз аоеііапа).
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 7—9 X 3 р
— Спори 8-Их 3—5 р
1. М. согуїі — маміанія ліщинова
2. М. ТішЬгіаіа — маміанія бахромчаста
1. Машіапіа согуїі (В а і з с її.) С е з. еі де N о і.— маміанія ліщино-
ва. Строма маленька, 0,5 лш у поперечнику, утворює опуклі чорні плями з
обох боків листків. Перитеції в стромі пооди-
нокі, приплюснуто-кулясті, до 300р у діам.,
з виступаючою циліндричною верхівкою. Ас-
ки 35—50 х 6—9, булавовидні. Спори 7—
9 X 3 р, безбарвні, одноклітинні, яйцевид-
ні, часом нерівнобокі.
Конідіальна стадія — Ьеріоіііугіит согуїі
Риск.
На живих листках ліщини (Согуіиз аоеі-
Іапа).
Карпати, Прикарпаття, Західне Поліс-
ся, Ростоцько-Опільські ліси.
, 2. Машіапіа їішЬгіаіа (Регз. еі Р г.)
Рис. 156. Машіапіа іітЬгіаіа — Се з. еі де Иоі.— маміанія бахромчаста
маміанія бахромчаста: (рис. 156). Строми великі, 0,5—4 мм у попереч-
а — перитеції; б — псритецій в роз- г • .і г .
різі; 0 - аск; г - спори. НИКу, ІірИПЛЮСНуТО-ОПуКЛ 1, ЧОрНІ, бЛИСКуЧІ З
обох боків листків. Перитеції численні, чор-
ні, приплюснуто-кулясті, до 300 р, у діам., товстостінні, з видовженою
циліндричною верхівкою, яка виступає над стромою. Аски 40—50 X 8—12 р,
веретеновидно-овальні. Спори 8—11 х 3—5 |і, видовжено-овальні, безбарв-
ні, з однією перегородкою.
Конідіальна стадія — 01оео$рогіит сагріпі О е $,т.
На живих листках граба {Сагріпиз Ьеіиіиз).
Повсюди в УРСР, крім Криму, в місцях зростання граба.
252
Рід Р1а£іо$(ота Рис к.— плагіостома (рис. 157)
Перитеції поодинокі або групами, занурені під пустуловидно здутим
епідермісом, еліпсовидні, з бічною видовженою, циліндричною верхівкою,
виступаючою над субстратом, чорні, товстостінні. Аски розміщені в перите-
ції горизонтально, 8-спорові, видовжено- або веретеновидно-овальні. Спори
безбарвні, одноклітинні або з перегородкою, веретеновидно- або видовжено-
овальні, іноді з безбарвним дуже коротким придатком на кінцях. Сапрофіти
на опалих листках вільхи (Аіпиз) та сухих стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР — один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 8—9 X 2,5 р, з однією перегородкою та безбарвним придатком на
кінцях ..........................1. Р. сіеуеха — плагіостома спадиста
— Спори 14—17 X 4—6 р, одноклітинні, іноді з перегородкою...............
.................................2. Р. аіпеа — плагіостома вільхова
1. РІа£іо8Іота сіеуеха (Оез т.) Риск. (Спотопіа сіеуеха (О е$ т.)
і п і.) — плагіостома спадиста. Перитеції поодинокі або групами, зану-
рені, приплюснуто-кулясті, до 300 р. у
діам., з бічноїо до 80 р видовженою
верхівкою, виступаючою із субстра-
ту. Аски 40—50 X 7—9 р., видовжено-
веретеновидні. Спори 8—9 X 2,5 р,
видовжено-овальні, іноді нерївноклі-
тинні, безбарвні, з перегородкою, з
коротким безбарвним придатком на
кінцях.
На сухих стеблах спориша (Ро-
Іу§опит) та щавлю (Ритех).
Прикарпаття.
2. Ріа^іозіота аіпеа (Е г.) А г х.—
плагіостома вільхова (рис. 157). Пе-
ритеції занурені, до 200 р у діам., з
бічною видовженою верхівкою, висту-
паючою із субстрату. Аски 50 X 8—
11 р, булавовидні. Спори 14—17 X 4—6 р, овально-веретеновидні, одно-
клітинні, іноді з перегородкою, безбарвні.
На опалих листках вільхи (Аіпиз).
а
Рис. 157. Ріа^іозіопіа аіпеа — плагіостома
вільхова:
а — псрнтецій в розрізі; б — спора.
Рід Оііореііа де N о і.— дитопела (рис. 158)
Перитеції поодинокі або невеликими групами, занурені під пустуловид-
но здутою перидермою, приплюснуто-кулясті, конусовидні, товстостінні,
з розширеною у вигляді щитка товстою (до 250 р завт.) верхівкою, чорні.
Аски видовжено-булавовидні, з численними спорами, скоро розпливаються.
Спори одноклітинні, іноді з невиразною перегородкою, безбарвні, овально-
веретеновидні.
Сапрофіти на корі дерев.
В УРСР два види.
ОИореІІа бііора (Е г.) 8 с Ь г о е і. (В. Іи$і$рога (1е N о І.) — дитопела
ускладнена (рис. 158). Перитеції до 0,8 мм у діам., занурені під пустуловид-
но здутою перидермою, з-під якої прориваються широким отвором. Аски
253
70 \ 115 X 12—18 р (70—90 X 12—16 р; 90—115 х 15—18 р) видовжено-
овальні, сидячі, з численними спорами. Спорн 13—25 X 2,5—3,5 р, (ІЗ—
16 X 2—3,5 р; 20—25 х 3—3,5 р), одноклітинні, іноді з невиразною пере-
городкою, овально-веретеновидні, прямі, іноді трохи зігнуті. Зрідка на кін-
цях з безбарвним придатком, що скоро зникає.
На відмерлих гілках вільхи (Аіпиз ^ІііИпоза),
зрідка на інших листяних деревах.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний
та Правобережний Лісостеп.
Рис. 158. Оііореііа (Ііїора — дитопсла ускладнена:
а — пернтецій в розрізі; б — аск; в — спора.
Прим і т к а. Морфологічно близьким видом до П. сіііора,
очевидно лише різновидністю його, є О. уігеапа 8 а с с. е(
$ р е дитопела Візова, описана на відмерлих гілках самшита
(Вихиз). Перитеції до 500 р у діам. Аски 100 X 15—17 р, видовжено-булавовидні,
з численними спорами. Спори 15—20 х 2—3 р, овально-веретеновидні.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
Рід РЬотаіозрога 5 а с с.— фоматоспора (рис. 159)
Перитеції поодинокі, розсіяні, іноді групами, занурені, кулясті, при-
плюснуто-кулясті, з виступаючою над субстратом сосочковидною верхівкою,
з округлим отвором, чорні, товстостінні. Аски 8-спорові, циліндрично-
овальні, без парафіз. Спори безбарвні, одноклітинні, циліндрично- або ве-
ретеновидно-овальні, прямі або зігнуті.
Конідіальна стадія типу РІгота.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 6—5 X 2—2,5 р, циліндрично-овальні .....................;
..........................1. РЬ. Ьегкеіеуі — фоматоспора БерклІ
— Спори 10 х 4 р, видовжено-овальні ................................
.........................2. РИ. гіЬезіа — фоматоспора смородинова
1. РЬотаіозрога Ьегкеіеуі $ а с с.— фоматоспора Бер-
клі (рис. 159). Перитеції розсіяні, занурені, кулясті або
приплюснуто-кулясті, 140—200 р у діам., з виступаючою
маленькою сосочковидною верхівкою. Аски 8-спорові, ци-
ліндричні, 50—60 х 3,3 р (довжина без ніжки). Спори 6—
8 X 2—2,5 |х, видовжено- або циліндрично-овальні, без-
барвні, з краплями біля кінців.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
2. РИотаіозрога гіЬезіа С к е еі М а з з. уаг. затЬисі
Г е 1 і б-—фоматоспора агрусова різнов. бузинова. Пери-
теції групами, занурені, кулясті, чорні, згодом виступають
верхівкою. Аски булавовидні або циліндрично-овальні.
Спори 10 х 4 р, вузькоеліпсовидні.
На сухих гілках бузини чорної (ЗатЬисиз пі^га).
Прикарпаття.
Рис. 159. Ріютаіозрога Ьегкеіеуі — фоматоспора Берклі:
а — перитеції в розрізі; б — аски; а — спори.
Рід ОІотегеІІа 8 р а н 1 сі. еі ЗсИгепк гломерела (рис. 160)
Перитеції поодинокі або групами на міцеліальному плетиві, іноді зану-
рені в ньому основою \ кулясті, приплюснуто-кулясті, з видовжено-конусо-
видпою верхівкою з отвором, виступаючою з-під епідерми, чорні, товсто-
стінні, зрідка з чорними щетинками. Аски 8-спорові, трохи булавовидні, з
парафізами. Спори одноклітинні, безбарвні, видовжено-овальні, часто нерів-
нобічні.
Конідіальні стадії таких типів: О1оео$рогіит, СоІІеІоІгісНит, РНота,
Масгорігота.
Паразити на листках, стеблах, гілках та плодах різних рослин.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. На листках, гілках, плодах яблуні, груші, персика, бирючини, виногра-
ду. Спори 10—13 X 3,5—4 р; 9—24 X 3—7 р .............................
.................................1.0. сіп£и1аіа — гломерела облямована
— На листках, стеблах, стручках квасолі ...............................
....................2. О. ІіпсіетиІКіапа — гломерела Ліндемутіанова
1. ОІотегеІІа сіп^иіаіа (8 і о п.) 8 р а и І <1. еі 8 с Ь г е п к. (О. ги-
їотасиїапз 8 р а и 1 сі. еі 8 с Ь г е п к; О. їгисііеепа (С 1
гломерела облямована (рис. 160). Перитеції поодинокі
або групами, кулясті з видовжено-конусовидною вер-
хівкою з отвором (пляшковидні), занурені основою в
темному міцеліальному плетиві, чорні, товстостінні, про-
риваються з-під епідерми, іноді до напівповерхневих.
Аски 40—55 (70) X 7—9 р, трохи булавовидні, з пара-
фізами. Спори одноклітинні, безбарвні, видовженооваль-
ні, 10—13 X 3,5—4 р, часто асиметричні. За літератур-
ними даними, розмір спор варіює від 9 р до 24 р завд.
і від 3 р до 7 р завш., найчастіше — в межах 16—18 X
X 4,5 р.
Конідіальна стадія —Соїіеїоігісіїит ^Іоеозрогіоісіез
Р е п г.
і п і.) 8 а с с.) —
Рис. 160. ОІотегеІІа
сіп&иіаіа — гломере-
ла облямована:
а — плодопе тіло: б —
аск; в — спора.
На плодах яблуні (Маїиз) та стовбурцях бирючини (Іл§и8ігит\
Правобережне Полісся, Лівобережний Злаково-Лучний Степ (переваж-
но в конідіальній стадії).
2. ОІотегеІІа Ііпсіетиійіапа 8 И е а г — гломерела Ліндемутіанова.
Поширений в УРСР лише в конідіальній стадії — СоИеіоігісНит Ііпсіетиіїи-
апит (8 а с с. еі М а £ п.) Вг і оз і еі С а V. (див. т. III). Аскова
стадія — ОІотегеІІа ІіпсІетиІЇиапа в природі невідома, одержана лише в
культурі.
Рід ОпотопіеІІа 8 а с с.— гномоніела (рис. 161)
Перитеції поодинокі або групами, занурені, кулясті, приплюснуто-
кулясті, з видовженою конусовидною або циліндричною верхівкою, яка
виступає над субстратом. Аски 8-спорові, видовжено-веретеиовидно-овальні.
Спори безбарвні, одноклітинні, еліпсовидні, іноді нерівнобокі.
Конідіальна стадія типів ЬеріоІЇїугіит, Оіоеозрогіит, Мапмопіпа.
Сапрофіти на сухих листках, стеблах та плодах рослин або паразити
1 Деякі дослідники помилково вважають види ОІотегеІІа строматичнимн (Сіепіепіз а.
ЗІіеаг, 1931).
255
(в конідіальній стадії розвиваються на живих листках та стеблах рослин,
в асковій — на відмерлих).
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 13—17 X 5—6 ц
— Спори іншого розміру
2. Спори 12 X 2 ц
— Спори 10 X 3 р
.1.0. ІиЬаеїогтіз — гномоніела трубковидна
..........................................2
2. О. їазсісиїаіа — гномоніела пучкувата
. 3. О. ап^еіісае — гномоніела дудникова
1. ОпогпопіеІІа йіЬаеТоппіз (Т о
(рис. 161). Перитеції великими, дуже
Рис. 161. ОпогпопіеІІа іиЬае/огпиб ~~ гномон
ела трубковидна:
а — перитецій в розрізі; б — аск; в — спора.
б е) V/ і п і.— гномоніела трубковидна
тісними групами, утворюють корочко-
видний покрив на нижньому боці
листків, занурені, приплюснуто-ку-
лясті, до 500 р. у діам., з видов-
женою, циліндричною верхівкою,
яка виступає над субстратом. Аски
55—70 X 12—16 ц, видовжено-бу-
лавовидні. Спори 13—17 х 5—6 р,
безбарвні, в масі оливкові, широ-
коовальні або лимоновидні.
Конідіальні стадії — ЬеріоіНу-
гіит аіпеит 8 а с с. та Оізсозіа аі-
пеа (Р е г з.) В е г к.
На листках вільхи (Аіпиз).
Прикарпаття, Правобережне
Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
2. Опотопіеііа їазсісиїаіа
Риск.— гномоніела пучкувата. Пе-
ритеції тісними групами, утворюють чорний різної форми покрив на ниж-
ньому боці листків. Аски 28 х 8 р. Спори 12 х 2 р, циліндричні, зігнуті,
безбарвні.
На опалих листках дуба (@иегси$).
Прикарпаття.
3. ОпогпопіеІІа ап£е1ісае (Риск.) і п і.— гномоніела дудникова.
Перитеції поодинокі або невеликими групами, занурені, з виступаючою над
субстратом видовженою верхівкою. Аски видовжено-овальні. Спори 10 X
х 3 р, видовжено-яйцевидні, безбарвні.
На сухих стеблах дудника (Ап&еІіса).
Рід Опошопіа С е з. еі де N о і. 1 — гномонія (рис. 162)
Перитеції нестроматичні, чорні, приплюснуто-кулясті або кулясті,
з видовженою хоботковидною верхівкою, занурені під пустуловидно здутою
перидермою, з-під якої проривається хоботок. Аски видовжено-овальні,
веретеновидні, розміщені шаром палісадного типу, з парафізами. Спори без-
барвні, з однією перегородкою, нерівно-двоклітинні, веретеновидно-овальні,
веретеновидні, булавовидні, обернено-яйцевидні, видовжено-овальні, часом
з безбарвним нитковидним придатком на кінцях.
1 Деякі сучасні мікологи рід Спотопіа вміщують в родину Оіарогіасеае — діапортов
як найпростіший, від якого розвинулись інші строматичні роди, належні цій родині
256
Конідіальні стадії таких типів’ Магжопіпа, Сіоеоярогіит, Мухозрогі-
ипг, Зрогопета, йіясиїа. Утворюється влітку або на початку осені, звичайно
на живих листках, іноді на черешках листків та молодих пагонах.
Паразити, збудники небезпечних хвороб різних, переважно деревних,
рослин. Деякі види сапрофіти па опалих листках та відмерлих гілках дерев,
зрідка па стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР 13 видів.
К люч д л я визначення видів
1. На трав’янистих рослинах ......................................2
— На деревних рослинах..............................................4
2. На стеблах злакових (Сгатіпеае). Спори 14—17 х 3—4 р ...........
1.0. сега$іі$ — гномонія рогата
— Иа стеблах двосім’ядольних рослин........З
3. Спори 7—8 X 2 р. На сухих стеблах перстача (Роіепііііа) . .
........................... 3. О. сотагі — гномонія вовчого тіла
— Спори 14—17 X 4,5—6 р. На листках і стеблах молочаю (ЕиркогЬіа\
.............. 2. О. іе(га$рога — гномонія чотириспорова
4(1). Спори з вістрям або придатком на кінцях.......................5
— Спори без вістря і без придатка на кінцях.........................6
5. Спори 15—17 X 2,5—3 р, з гіаліновим, нитчастим придатком на кін-
цях .......................... 4. О. іпсііпаїа — гномонія нахилена
— Спори 17—22 X 1,5(2) р, з виступаючим вістрям на кінцях . . . .
........................... 5. О. упІ£агі$ — гномонія звичайна
6 (4). Спори до 20 р завд...........................................7
— Спори 17—25 X 2,5—4 р. На листках, черешках, молодих пагонах та
плодах горіха (]и£Іап$)..........................................
.........................6. 6. Іеріозіуіа — гномонія тонкозагострена
7. Спори вузькі, до 3 р завш......................................8
— Спори ширші.......................................................9
8. Спори 14—16 х 1,5—2р .... 7. О. $еіасеа— гномонія щетиниста
— Спори 14—20 X 2—3 р . . . . 8. 6. зріла — гномонія колюча
9(7). Поперечник спор дорівнює 3—4 р ..............................10
— Поперечник спор дорівнює 5—6 р...................................12
10. На листках дуба (^иегсиз). Спори 13—15 X 3,5—4 р ................
..........................' ... 9. О. диегсіпа—гномонія дубова
— На листках інших дерев...........................................11
11. На листках, черешках та молодих пагонах липи (ТШа). Спори 12—15 х
X 3,5—4 р..........................10. 6. Ііііае — гномонія липова
— На листках клена (Лсег) та гіркокаштана (Аезсиїиз). Спори 14—17 х
X 3—4 р ...................... 1. С. сега$Н$ — гномонія рогата
12(9). На листках верби (Заііх). Спори 16—18 X 5—5,5 р ..............
............................11. 6. заіісісоіа — гномонія вербова
— На листках інших дерев ..........................................13
13. Спори 18 X 6 р. На листках клена (Асег) .........................
..............................12. 6. асегіпа — гномонія кленова
— Спори 17—20 X 5—6 р. На листках вишні і черешні (Сегазиз), сливи
(Ргипиз), черемхи (Раіїиз) ..........................................
....................13. С. егу(йго$(огпа — гномонія червоноотворова
1. Опошопіа сега$(і$ (К і е з $) XV і п і.— гномонія рогата (рис. 162)
(см. стр. 258). Перитеції до 400 р у діам., з виступаючим над субстратом хо-
ботком такої ж довжини. Аски видовжено-булавовидні, 35—52 X (4) 7—10 р
(35—40 X 7—8 р; 43—52 х (4)7—8—10 р). Спори 14—17 X 3—4 р.
17 0561
Конідіальна стадія — 8ерїотуха пе^ипсііпіз А І 1 е з с її.
На стеблах злакових (бгапііпеае), листках клена (Асег) і гіркокаштана
(Аезсиїиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Лісостеп, Злаково-Лучний Степ.
2. Опотопіа іеігазрога XV і п і.— гномон і я чотириспорова. Перитеції
до 300 р у діам., занурені, розсіяні, з виступаючим довгим хоботком. Аски
45—58 X 8—10 р, еліпсовидні. Спори 14—17 X 4,5—6 р.
На листках та стеблах молочаю (ЕирІїогЬіа),
Ростоцько-Опільські ліси.
3. Опотопіа сотагі (К а г $ і.) 8 а с с.— гномонія вовчого тіла. Пе-
рнтеції до 400 р у діам., занурені, приплюснуто-кулясті, з видовженим хо-
ботком до 150 р. завд., до 120 р завт. Аски циліндрично-
овальні, 26—ЗО х 5—6 р. Спори безбарвні, з однією пе-
регородкою, 7—8 X 2 р, прямі або трохи зігнуті.
На сухих стеблах перестача (Роіепііііа).
4. Опотопіа іпсііпаіа (П е з т.) А ц е г з \у.— гно-
монія нахилена. Перитеції до 350 р у діам., з хоботком до
400 р завд. Аски видовжено-веретеновидні, 35—52 X 7—
10 р (47—52 X 9—10 р). Спори видовжено-веретеновид-
ні, 15—17 X 2,5—3 р, з безбарвним нитковидним при-
датком на кінцях.
На листках клена (Асег) і гіркокаштана (Аезсиїиз).
Прикарпаття.
5. Опотопіа уиІ£агі$ С е з. еі де N о і. (О. £по-
топ (Т о д е) 8 с Ь г о е і.) — гномонія звичайна. Пе-
ритеції 200—250 р у діам., з хоботком до 400 р завд.,
занурені, потім майже поверхневі. Аски 27—35 X 6—8 р;
30—40 х 6—7 р, дуже товстостінні, видовжено-оваль-
ні. Спори 17—22 X 1,5 р, веретеновидні, на кінцях за-
гострені, з виступаючим вістрям, трохи зігнуті.
На відмерлих листках ліщини (Согуїиз).
Прикарпаття.
6. Опотопіа Іеріозіуіа (Р г.) V/ і п 1.— гномонія тонкозагострена.
Перитеції 200—300 р у діам., з хоботком такої ж довжини, на нижньому боці
листків. Аски 45—70 х 8—14 р, видовжено-веретеновидні. Спори 17—25 X
х 2,5—4 р, веретеновидні.
Конідіальна стадія — Магззопіпа ]и§1апз (Ь і Ь.) М а 2- [Магззопіеііа
ІщІапсНз (Ь і Ь.) Н 6 Ь п.]. С. кріозіуіа — збудник дуже небезпечної хво-
роби горіха волоського.
На листках, черешках, плодах і молодих гілках горіха (}и§1апз).
Правобережні Полісся, Лісостеп та Степ, Південний Крим.
7. Опотопіа зеіасеа (Р е г з.) Се з. еі де N о і. (ЗрЬаегіа зеіасеа
Р е г з.) — гномонія щетиниста. Перитеції до 300 р у діам., з довгим хобот-
ком до 600 р завд. Аски 30—45 х 6—9 р, еліпсовидні. Спори 14—16 X 1,5—
2 р, веретеновидні, іноді трохи зігнуті.
Конідіальна стадія — Оізсовіа сіуреаіа де N о і.
На листках клена (Асег), вільхи (Аіпиз), берези (Веіиіа), ліщини (Со-
гуіиз), глоду (Сгаїсіе^из), груші (Ругиз), дуба (Оиегсиз), малини (РоЬиз
ійаеиз).
Прикарпаття, Правобережний Лісостеп.
8. Опотопіа зріпа Риск.— гномонія колюча. Перитеції до 500 р
у діам., з видовженим хоботком. Аски 38—50 X 5—10 р, булавовидні.
Спори 14—20 X 2—3 р(14—17 X 2,5 р), веретеновидні.
На листках верби (Заііх) і тополі (Рориіиз).
Правобережне Полісся.
Рис. 162. Опотопіа
сегазііь — гномонія
рогата:
а — пернтецій в розрі-
зі та зовні: 6— аск: е—
спори.
9. Опотопіа диегсіпа К 1 е Ь.— гномонія дубова. Перитеції 130—
300 [і у діам., з хоботком 35—85 X 35—60 р, кулясті або приплюснуто-еліп-
совидні. Аски 50 X 8—9 р, булавовидні. Спори 13—15 X 3,5—4 р, видов-
жено-ел і псовид ні або веретеновидні.
Конідіальна стадія — Оіоеозрогіит диегсіпит V/ е 5 і.
На листках дуба ((^иегсиз).
Примітка. Морфологічно близькі й безсумнівно ідентичні з 6. диегсіпа є види:
а) 6. УігаЬипда ( Р а Ь.) XV і п І.— гномонія блукаюча. На листках граба (Сагріпиз),
бука (Ра£из), дуба Щиегсиа). Перитеції до 200 р у діам., з хоботком до 100 р завд. Аски
38—65 X Ю—14 р. Спори 14—17 х 3,5—4 (4,5) р. Прикарпаття.
б) 6. регуегза Р е її пі.— гномонія перевернута. На листках вільхи (Аіпиз). .
Перитеції до 500 р з довгим хоботком. Аски 60 х 7 р. Спори 12 х 3,5 р,
Прикарпаття. ;;/ о
10. Опотопіа ііііае (О и б.) К 1 е Ь.— гномонія липова. Перитеції
до 200 р у діам., з хоботком до 120 р завд., до ЗО р завт. Аски 48—51 X 11—
12 р (не враховуючи ніжки). Спори 12—15 X 4,5—5 р, видовжено-обернено-
булавовидні.
Конідіальна стадія — Оіоеозрогіит ііііае О и (1.
На листках, черешках та молодих гілках липи (Гіііа).
Правобережне Полісся.
В конідіальній стадії гриб виявлений також на Правобережжі: Полісся,
Лісостеп, Злаковий та Злаково-Лучний Степ, Західний Лісостеп; на Лівобе-
режжі — Злаково-Лучний Степ.
11. Опотопіа заіісісоїа (Р г.) 5 с Ь г о е і.— гномонія вербова. Пе-
ритеції до 500 р у діам., з коротким хоботком. Аски 66—74 X 15—16 р,
циліндричні, на кінцях загострені. Спори 16—18 X 5—5,5 р, циліндрично-
еліпсовидні, загострені на кінцях.
На листках верби (Заііх).
Правобережне Полісся.
12. Опотопіа асегіпа 8 і а г Ь.— гномонія кленова. Перитеції до 300 р
у діам., з коротким хоботком, розсіяні на нижній поверхні листків. Аски
65—75 X 12—18 р, циліндрично-овальні. Спори 18 X 6 р, трохи зігнуті.
На відмерлих листках вільхи (Аіпиз).
Південний Крим.
13. Опотопіа егуіКгозІота Рис к.— гномонія червоноотворова. Пе-
ритеції до 300 р у діам., поодинокі або групами, з довгим до 300 р хобот-
ком. Аски 70—110 X 11—12 р; 100—110 х 12—15 р, булавовидні. Спори
17—20 X 5—6 р, видовжено-овальні.
Конідіальна стадія — Зеріогіа раїїепз 8 а с с.
Збудник хвороби вишні, черешні (Сегазиз), сливи (Ргипиз), черемхи
(Райиз).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Рід Сегіозрога N і е $ з 1 — церіоспора (рис. 163)
Перитеції поодинокі або рядами в невеликих групах (по 2—4), занурені,
приплюснуто- або кутасто-кулясті, до 1 мм у діам., з виступаючою сосочко-
видною верхівкою, товстостінні, чорні, вуглисті, крихкі. Аски 8-спорові,
булавовидні, циліндрично-овальні, з потовщеною верхівкою, з парафізами
або без них. Спори безбарвні, жовтуваті, зрідка буруваті, овальні, веретено-
видно-овальні, з однією перегородкою (зрідка 3 або 3—5), іноді довго одно-
клітинні, прямі або зігнуті, часом нерівнобокі, з безбарвним придатком на
кінцях.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР чотири види.
17*
259
Рнс. 163. Сегіозрога сіи-
Ьуі — церіоспора Дюбі:
а — пернтецій в розрізі; б —
аск; є — спорн.
Ключ д ля в и з н а ч е п н я видів
1. Спори 6—8 п завд., з 3 поперечними перегородками..................
................................1. С. пюпіапіеп$і$ — церіоспора гірська
— Спори більшого розміру, з однією перегородкою......................2
2. Спорн ЗО—40 \ 11 —15 р ... 2. С. гіЬіз — церіоспора смородинова
— Спорн іншого розміру...............................................З
3. Спори 30—42 X 7—10 р .... 3. С. НиЬуі 1 — церіоспора Дюбі
— Спори ЗО—36 х 7—8р .... 4. С. їизсезсепз1— церіоспора бурувата
1. Сегіозрога тпопіапіепзіз (Е І 1.) В е г 1.— церіоспора гірська. Пери-
теції до 700 р у діам., тонкостінні, скупчені, занурені, з виступаючими ши-
рокими (до 50 р. у діам.) округлими отворами. Аски
130—145 х 12,5—15 р, циліндричні з ниткувати-
ми парафізами. Спори 6—8 р, завд., еліпсовидні,
трохи зігнуті, з трьома поперечними перегородка-
ми, з перетяжкою посередині; дві середні клітини
коричневі, крайні — безбарвні, з безбарвним при-
датком иа кінцях.
На сухих стеблах ломиноса (Сіетаііз).
Південний Крим.
2. Сегіозрога гіЬіз Н е п п. еі Р 1 о е і і п.—
церіоспора смородинова. Перитеції до 1 мм у діам.,
напівкулясті, кутасто-кулясті, чорні, вуглисті, за-
нурені, з виступаючою верхівкою. Аски 180—220 X
X 46—20 р, циліндрично-овальні, без парафіз. Спо-
ри ЗО—40 х 11—15 р, безбарвні або буруваті, ве-
ретеновидні, з однією перегородкою та безбарв-
ним придатком на кінцях.
На сухих гілках смородини (КіЬез).
Правобережне та Лівобережне Полісся.
3. Сегіозрога сіиЬуі N і е з з 1 — церіоспора
Дюбі (рис. 163). Перитеції до 350 р у діам., приплюснуто-кулясті, пооди-
нокі або групами, занурені, з виступаючою верхівкою, товстостінні (до 25 р),
чорно-бурі. Аски 70—ПО х 16—22 р, булавовидні. Спори ЗО—42 X 7—10 р
(40—42 х 10 р), жовтуваті, веретеновидно-овальні, з однією перегородкою,
з безбарвним придатком на кінцях.
На сухих стеблах хмелю (Нитиіиз).
Правобережне Полісся.
4. Сегіозрога Тизсезсепз N10 3 3 1 — церіоспора бурувата. Перитеції
до 200 р у діам., занурені, з виступаючою сосочковидною верхівкою. Аски
100—150 X 16—20 р, булавовидні. Спори ЗО—36 X 7—8 р, безбарвні, вере-
теновидні, з однією поперечною перегородкою, з безбарвним придатком на
кінцях.
На сухих стеблах полину (Агіетзіа),
Крим.
Рід Сгуріосіегіз А и е г з \у. (ОрИіо^потопіа 8 а с с.) — криптодерис
(рис. 164, 165)
Перитеції поодинокі або групами, здебільшого на плямах, занурені під
пустуловидно здутою епідермою, приплюснуто-кулясті, еліпсовидні, з ви-
довженою вузько-циліндричною, бічною, зрідка центральною верхівкою,
яка проривається і виступає над субстратом. Аски 8-спорові, циліндричні, з
1 С. ДиЬуі та С. [изсеьсепз, очевидно, ідентичні види.
говіцспою верхівкою. Спори безбарвні, нитковидні або видовжено-вузько-
>етеновидні, одноклітинні, з однією або кількома перегородками, іноді
їпадається на окремі частини.
Сапрофіти на опалих листках дерев.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
І. Спори до 45 ц завд............................................ 2
- Спори 50—55 X 2 р...............................................
................1. С. ріеигозіуіа — криптодерис бічностовпчиковий
2. Перитеції з центральною верхівкою. Спори 36—42 X 2—2,5 р . . . .
................2. С. теїапозіуіа — криптодерис чорностовпчиковий
Перитеції з бічною верхівкою. Спори 36—44 х 2—2,5 р ..............
....................... 3. С. ІатргоіИеса — криптодерис блискучий
1. Сгуріобегіз ріеигозіііа (А и е г $ \у.) XV і п і. (Опотопіа ріеигозіуіа,
Аиег 5 аа'.) — криптодерис бічностовпчиковий. Перитеції до 250 р у діам.
занурені, чорні, еліпсовидні, з бічною, видовженою
тонкою циліндричною верхівкою, яка проривається
і виступає над субстратом. Аски 55—65 х 7—8 р,
видовжено-булавовидні. Спори 50—55 х 2 р, без-
барвні, нитковидні або булавовидно-нитковпдні, од-
ноклітинні.
На опалих листках верби (Заііх).
2. Сгуріобегіз теїапозіуіа (15С.)\У і пі. (Опотопіа
1/д :
Сгуріо(1егіз
165.
Рис.
ІатргоіНеса — криптоде-
рпе блискучий:
а — пернтоцій; о — аск;
в — спори.
Рис.
позіуіа — криптодерис чор-
ностовпчиковий:
а — псритецій; б — аск;
спора.
п
164. Сгуріойегіз гпеїа-
теїапозїуіа Аиегзху.)— кри-
птодерис чорностовпчиковий
(рит. 164). Перитеції до 300 н
у діам., еліпсовидні, з видов-
женою центральною вузько-
циліндричною верхівкою, яка
виступає над субстратом. Ас-
ки 55—60 X 4—6 |і, видов-
жено-веретеновидні. Спори
36—42 X 1 р, безбарвні, нит-
ковидні, одноклітинні.
На опалих листках липи
(ТШа).
Південний Крим.
3. Сгуріосіегіз ІатргоіКеса (Оез пі.) АУ і п і.
в —
г_______ ____ ________ (Ьіпозрога сапсіісіа
Еис к.) — криптодерис блискучий (рис. 165). Перитеції 100—150 р у діам.,
на нижньому боці листків тісними групами або розсіяні, чорні, еліпсовидні,
з бічною видовженою циліндричною верхівкою, яка проривається і висту-
пає над субстратом. Аски 90—110 X 8—9 р, циліндричні. Спори 36—44 X
X 2—2,5 р, безбарвні, нитковидні або вузько-веретеновидні, з однією або
кількома поперечними перегородками, іноді розпадаються на дві двоклі-
тинні частини.
На опалих листках тополі (Рориіиз),
Прикарпаття.
РОДИНА ОІАТДУРАСЕАЕ — ДІАТРИПОВ1
Строми напівповерхневі, діатрипоїдні, різних розмірів і форми; іноді
коростииковидні, широко розпростерті, чітко окреслені, корку ваті або за-
нурені вальсоїдного типу — приплюснуто-конусовидні, призматичні або
261
майже циліндричні, бородавчасті, часто відмежовані від субстрату чорною
смугою; зрідка перитеції скупчені на базальній стромі (рід СаІозрКаегіа —
калосферія). Перитеції занурені в строму, з виступаючими отворами. Аски
на ніжці, булавовидні, циліндричні, 8-спорові або багатоспорові. Спори
одноклітинні, здебільшого алантоїдні (циліндричні, зігнуті), безбарвні,
коричнюваті або буруваті, коричневі.
Конідіальна стадія таких типій: Маетозрога, ІЛЬегіеІІа, Суіозрогіпа.
Сапрофіти на гілках листяних дерев і кущів.
Ключ для визначення родів
1. Спори безбарвні, алантоїдні ..............................2
— Спори забарвлені — буруваті, блідо- або жовто-коричневі, корич-
неві ...................................................... 4
2. Строма відсутня, перитеції групами, занурені в тканинах кори . . З
— Перитеції занурені в строму, строма діатрипоїдна......................
..................................Віаігуре— діатрипе (стор. 262)
3. Аски 8-спорові, зрідка 4-спорові...................................
................................СаІозрЬаегіа — калосферія (стор. 264)
— Аски багатоспорові . . . Согопорйога — коронофора (стор. 265)
4(1). Спори еліпсовидні, веретеновидно-овальні, коричневі, темно-корич-
неві, іноді чорно-бурі .... АпіИозіота— антостома (стор. 265)
— Спори алантоїдні .................................................5
5. Аски багатоспорові.........................6
— Аски 8-спорові...........................7
6. Строма вальсоїдна. Спори буруваті або блідо-коричневі ............
.....................................Віаігуреііа — діатрипела (стор. 266)
— Строма діатрипоїдна, забарвлює субстрат у чорний колір................
................................Сгуріоуаіза — криптовальса (стор. 269)
7 (5). Строма діатрипоїдна .....8
— Строма вальсоїдна .................................................10
8. Строма субдіатрипоїдна, оточена чорною смугою; перидерма навколо
строми чорніє............................Еиіура — евтипа (стор. 270)
— Строма діатрипоїдна, не оточена чорною смугою, перидерма забарвлю-
ється або не змінюється ..........................................9
9. Перидерма навколо строми не змінюється............................
.........................................Оіаігуре — діатрипе (стор. 262)
— Перидерма навколо строми знебарвлюється ..............................
...........................Сгуріозрйаегіа — криптосферія (стор. 270)
10 (7). Спори блідо-коричневі, зрідка майже безбарвні .................
Єігіуреііа — евтипела (стор. 273)
— Спори оливково-коричневі, коричневі............
...............................Оиаіегпагіа — кватернарія (стор. 274)
Рід Оіаігуре Е г.— діатрипе (рис. 166, 167)
Строми діатрипоїдні, широко розпростерті, коростинковидні, дисковид-
ні, різного розміру, чітко окреслені, дерев’янистої або коркуватої конси-
стенції, чорнуваті, спочатку вкриті корою, пізніше оголені. Перитеції за-
нурені в строму, однорядні, з трохи виступаючими отворами. Аски на довгій
ніжці, 8-спорові, без парафіз. Спори одноклітинні, циліндричні, б.-м. зігну-
ті — (алантоїдні), безбарвні, в масі буруваті.
Конідіальна стадія типів — ІЛЬегіеІІа, Nаетозро^а.
Сапрофіти на гілках листяних дерев і чагарників.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Строми обмежені, дисковидні або иеправильно-подушковидні ... 2
— Строми діатрипоїдні, розпростерті, широко вкривають гілки, іноді пе-
реривчасто-плямовидні .... 1. В. $<і£та — діатрипе крапчастий
2. Строма дисковидиа, правильно округла. На буку (Ра^из).............
..........................2. В. (ІізсИогтіз — діатрипе дисковидний
— Строма неправильноподушковидна. На ліщині (Согуїиз) .................
..................................3. В. Ьиііаіа — діатрипе здутий
1. Віаігуре $іі£та (НоИ т.) Р г.— діатрипе крапчастий (рис. 166)
Строми діатрипоїдні, широко розпростерті, часто вкривають цілі гілки, не-
рідко переривчасті, плямовидні,
швидко звільняються від пери-
дерми, спочатку буруваті, пізні-
ше чорні, місцями стерильні. Пе-
ритеції нер і вномі р но-однорядн і,
з трохи виступаючими отворами.
Аски 30—50 X 4—8 |х. Спори
алантоїдні, 6—12 X 1,5—3 р,
в масі буруваті.
Конідіальні стадії — ЬіЬег-
іеііа Ьеіиііпа Т и 1. та Маетозро-
га тісгозрога О е $ ш.
На багатьох листяних дере- рис 166. Оіаігуре зІі£та— діатрипе крапчастий;
ВЗХ, рІДШе На кущах. а — строма в розрізі; б — аск; о — спори.
Закарпаття, Прикарпаття,
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Ліво-
бережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ.
2. Піаігуре (Іі8сіїоппі8 (НоИ т.) Р г.— діатрипе дисковидний
(рис. 167). Строми 2—3 мм у діам., дисковидні або плоскоподушковидні,
Рис. 167. йіаігуре <ІЇзсі[оггпі$ — діатрипе дисковидний:
а — строма в розрізі; б — аск; а — спори.
звичайно правильно-округлі, згодом виступають верхівкою над субстратом,
спочатку бурі, припорошено-білі, пізніше чорні, голі, всередині білуваті,
обмежені чорною смугою. Перитеції по 25—50, у стромі густо скупчені, з ма-
ленькими, цілісними або променисто-п’ятиборозенчастими отворами. Аски
25—40 X 3—5 р. Спори 6—8 X 1,5—2 р, алантоїдні, в масі буруваті.
Конідіальна стадія типу ЬіЬегіеІІа.
На гілках дерев і кущів.
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Південний Крим.
3. Оіаігуре Ьиііаіа (Н о Г1 т.) Е г.— діатрипе здутий. Строми плоско-
опуклі до дисковидних, частіше неправильних контурів, виїмчасті з
263
хвилястим краєм, з плоскою чорно-бурою поверхнею, всередині білі, обмеже-
ні чорною смугою. Перитеції численні, густо розташовані, з трохи висту-
паючими отворами. Аски 40—80 ,\ 4—6р. Спори 6—10 х 1,5—Зр, аланто-
їдні, в масі буруваті.
Конідіальна стадія типу ІлЬегІеІІа.
На гілках видів тополі (Рориіиь) і верби (Заіїх).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Кримський Лісостеп.
Рід СаІозрЬаегіа Ти).— калосферія (рис. 168)
Перитеції під перидермою, згодом виступають, тісно скупчені групами
на стромі, лежачі, розташовані по колу, з видовженими верхівками, з от-
ворами, спрямованими до центра, зрідка поодинокі. Аски булавовидні, бу-
лавовидно-циліндричні, на довгій ніжці, 8-спорові, оточені парафізами.
Спори алантоїдні, безбарвні.
Сапрофіти на гілках дерев, зрідка чагарників.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 6 X 1,5 р. Аски 18—26 X 4 р...............................
............................ 1. С. ргіпсер$ — калосферія головна
— Спори 9—12 х 2—3 р. Аски 50—70 X 9—12 р...........................
........................2. С. кгіе£егіапа—калосферія Кригерова
1. Са1о$рИаегіа ргіпсер$ Тої.— калосферія головна (рис. 168). Перите-
ції розсіяні по всій гілці округлими або видовженими групками, спочатку
Рис. 168. Саіозріїаегіа ргіпсерз — калосферія головна.
Строма:
ЙЕ а — зовні; б — в розрізі; в — аски; г — спори.
вкриті перидермою, пізніше поверхневі кулясті, з довгими прямими або зі*
гнутими циліндричними шийками, спрямованими до центра. Аски 18—26 х
х 4ц, булавовидні, на довгій тонкій ніжці. Парафізи прості, товсті, довгі-
Спори 6 '/. 1,5 |і, алантоїдні, безбарвні.
На горобині звичайній (8огЬи$ аисирагіа).
Лівобережний Лісостеп.
2. СаІозрЬаегіа кгіе£егіапа N і е з з 1 — калосферія Кригерова. Перите-
ції під перидермою, зрідка поверхневі, до 500 ц у діам., чорні, шкірясті,
гладенькі, яйцевидні, скупчені по колу або безладно розташовані, з цилінд-
ричними, зігнутими верхівками, з отворами. Аски 50—70 X 9—12 ц, кли-
новидно-булавовидні, на верхівці притуплені. Спори 9—12 х 2—3 ц,
264
зігнуті, майже безбарвні, скупчуються у верхній частині аска. Парафізи
септовані, дуже довгі.
На терні (Ргипиз зріпоза) та в’язі (Штиз).
Правобережний Лісостеп.
Рід СогопорЬога Рис к.— коронофора
Строма відсутня. Перитеції групами в тканинах кори, часто розміщені
по колу, занурені, згодом здебільшого прориваються. Аски багатоспорові.
Спори алантоїдні, безбарвні.
В УРСР види роду не виявлені.
Ключ для визначення видів
1. Спори 4—8 X 1 р. На сухих гілках дерев.........................
.............................1. С. ап^изіаїа— коронофора звужена
— Спори 8—12 х 2—3 р. На сухих гілках переважно вільхи (Аіпиз) та
берези (Веіиіа) .............2. С. §ге§агіа — коронофора скупчена
1. СогопорЬога ап£и$іа(а Риск.— коронофора звужена. Перитеції
розсіяні або групами, часто розміщені по колу, чорні, занурені в тканинах
кори, згодом прориваються. Аски короткобулавовидні, 32—36 х 14—11 р
(до ніжки), з довгими ніжками, з численними спорами. Спори алантоїдні,
безбарвні, 4—8 х 1 р.
На сухих гілках дерев.
2. СогопорЬога £ге£агіа (Ь і Ь.) Рис к.— коронофора скупчена. Пе-
ритеції невеликими групами (по 3—8), часто розміщені по колу, занурені,
чорні, спочатку трохи волосисті, згодом голі. Аски булавовидні, 60—80 X
X 14—16 р (до ніжки), з довгою ніжкою, з численними спорами. Спори алан-
тоїдні, 8-Й 2 X 2—3 р, безбарвні.
На сухих гілках листяних дерев, переважно вільхи (Аіпиз) та берези
(Веіиіа).
Рід АпІЬозіота N і і 8 с її.— антостома
Строми розпростерті — діатрипоїдні. Перитеції занурені, іноді згодом
прориваються, виступають до половини. Аски циліндричні, з короткою ніж-
кою, 8-спорові, оточені парафізами. Спори еліпсовидні або туповеретеновид-
ні, одноклітинні, іноді з поділеним надвоє вмістом, темно забарвлені.
В УРСР три види.
Ключ, для визначення видів
1. Спори 26—ЗО х 14 р. На липі (ТШа)..............................
.....................................1. А. зітріех — антостома проста
— Розмір спор і субстрат інші........2
2. Спори 14—18 X 9—10 р, широко еліпсовидні. На гілках жимолості
(Ьопісега) ...............2. А. хуіозіеі — антостома жимолостева
— Спори 12—16 X 5—7 р, туповеретеновидні. На гілках листяних дерев
...............................3. А. теїапоіез — антостома чорна
1. <Ал№о$іота зітріех (О і і Ь) 8 а с с.— антостома проста. Перитеції
майже кулясті. Аски циліндричні. Спори 26—ЗО X 14 р, бурі, пізніше чор-
но-бурі.
На липі (ТШа).
Прикарпаття.
2(55
2. Ап(ко$(отя хуіозіеі (Р с г 4.) 8 л с с.— антостома жимолостева. Пе-
ритеції поодинокі або групами, вкривають суцільно ділянки гілок, занурені
і вкриті почорнілою перидсрмою або верхнім, також інтенсивно чорним ша-
ром деревини» пізніше іноді виступають до половини. Аски 135—150 X
X 12—15 р. Спори 14-18 • 9—10 р, широкосліпсовидпі, іноді з вмістом,
поділеним надвоє, і від того нібито двоклітинні, темно-коричневі, майже не-
прозорі.
На жимолості пухнатій (Ьопісега хуіоіїешп).
Прикарпаття.
3. Ап(1іо$(ота те!апо(е$ (В е г к. еі В г.) 8 а с с. — антостома чорна.
Строми спочатку у вигляді буруватих до чорних плям різної форми і роз-
міру, потім зливаються і відмежовуються чорного смугою від позміненого
субстрату, (згодом деревина темнішає). Перитеції цілком занурені, з конусо-
вндннми або півкулястими верхівками з трохи блискучими отворами.
Аски 70—80 х 7— 10 р. Парафізи прості, численні. Спори 12—16 X 5—7 р,
тупо веретеновидні, прямі або трохи нерівнобокі, чорнуваті.
На оголених гілках листяних дерев, особливо на клені (Асег) і ясені
{Ргахігшз).
Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Лісостеп.
Рід ВіаігуреІІа С е $. е( де N о (.— діатрипела (рис. 169)
Строми приплюснуто-конусовидні, призматичні, майже циліндричні або
бородавковидні, з круто спадаючими стінками, занурені, потім виступають,
оточені лопатями перидерми; на верхівці плоскі або трохи опуклі, горбку-
ваті або ямчасті; в субстраті оточені чорною смугою; всередині світло-буру-
ваті, згодом часто чорніють. Перитеції в 1—2 ряди. Аски булавовидні ци-
ліндричні, на довгій ніжці, багатоспорові. Парафізи нитковидні, прос-
ті. Спори циліндричні, зігнуті, алантоїдні, іноді майже прямі, переважно бу-
руваті.
Конідіальна стадія типу ІлЬегіеІІа.
Сапрофіти, на корі гілок і стовбурів листяних дерев, рідше чагарників.
В УРСР 11 видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори 8—12 X 2—3 р. Отвори з 3—5 борозенками. На дубі (Оиегсиз)
та каштані (Сазіапеа) .... 1. В. циегсіпа —діатрипела дубова
— Спори до 8 (9) р завд...............................................2
2. Отвори перитеціїв зірчасто-чотирироздільні. Перитеціїв у стромі 6—12.
Спори 5—7 х 1 р. На березі (Веіиіа) ...............................
.................................2. О. бесогаіа — діатрипела прикрашена
— Отвори іншого вигляду.........З
3. Отвори з борозенками...............................................4
— Отвори без борозенок ...............................................6
4. Перитеціїв у стромі (2) 3—4, зрідка 10. На вербі (ЗаІЇх) ...........
.................................3. В. ехі£иа — діатрипела мізерна
—. Перитеціїв у стромі до 20 або до ЗО................................5
5. Перитеціїв у стромі 3—20. Спори 6—7 X 1,5 р. На березі (Веіиіа)
.................................4. В. теїаепа 1 — діатрипела чорна
— Перитеціїв у стромі 6—ЗО. Спори 6—8 X 1,5 р. На березі (Веіиіа)
..........................5. В. їауасеа 1 — діатрипела сприятлива
1 Види О. теїаепа та Р. [риасеа безсумнівно ідентичні.
6 (3). Перитеціїв в стромі 3—8 НО) ....................................
...........................6. й. іоссіаеапа — діатрипела Точіеанова
— Перитеціїв у стромі значно більше...............................7
7. Перитеціїв у стромі 4—17........................................8
— Перитеціїв у стромі 15—30 або 25—50 .......................... 10
8. Спори 8—9 х 1,5 р. Строми подушковидні або тупоконусовидні. На лі-
щині (Согуїиз) .................7. й. §исеуісгае — діатрипела Гуцевич
— Спори меншого розміру...............................................9
9. Спори 6—7 х 1,5 р. Перитеціїв у стромі 4—12. На вільсі (Аіпиз),
дубі (()иегсиз'), буку (Га§из)........8. О. азрега— діатрипела шорстка
— Спори 5—6 X 1,5 р. Перитеціїв у стромі 5—15. На вільсі (Аіпиз) , . .
...........................9. О. ріасепіа — діатрипела пиріжковидна
10 (7). Перитеціїв у стромі 15—ЗО. Спори 6—7 X 1,6 р. На дубі (Оцегсиз)
............................1..........................0. й. риіуіпаіа — діатрипела подушковидна
— Перитеціїв у стромі 25^-50. Спори 6—8 X 1,5—2 р. На деревних рос-
линах ....................11. О. уегпісаеїоппіз— діатрипела бородавкова
1. ВіаІгуреПа яиегсіпа (Р е г з.) N і і з.— діатрипела дубова (рис. 169).
Строми численні, розсіяні, зрізано-конусовидні, часто 3—4-грані, майже
Рис. 169. Оіаігуреііа диегсіпа — діатрипела дубова.
Строми:
а — зовні; б — в розрізі; в — аск; г — спори.
циліндричні або подушковидні, часто згодом майже поверхневі, щілинувато-
зморшкуваті, чорні. Перитеції по 8—15 у стромі, в 1—2 ряди, з чітко ви-
ступаючими отворами; отвори з 3—5 (звичайно 4) борозенками. Аски 80—
120 X 16—12 р., веретеновидні, багатоспорові. Спори 8—12 X 2—3 р, алан-
тоїдні, буруваті.
Конідіальна стадія — ЬіЬегіеІІа диегсіпа N і і з.
На дубі (фиегсиз) і каштані (Сазіапеа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Пра-
вобережний, Лівобережний та Донецький Лісостеп, Правобережний та Лі-
вобережний Злаковий Степ.
2. ВіаігуреІІа сіесогаїа N і і з. —діатрипела прикрашена. Строми 1—2 X
X 0,75—1,5 мм, при основі 2—2,5 мм, трохи виступають верхівкою. Пери-
теції по 6—12 у стромі, однорядні. Отвори зірчасто 4-роздільні, трохи висту-
пають або занурені в заглибники на опуклій чорнуватій пластинці. Аски
267
40—-48 5 ц, на дужо довгій ніжці, багатоспорові, з парафізами. Спори
4—7 \ 1 р, слабо зігнуті або майже прямі, буруваті.
На березі (Всїиіа).
Прикарпаття.
3. ОіаїгуреІІа східна XV і п І.— діатрипела мізерна. Строми неправиль-
но бородавчасті, прнплюснуто-конусовидні, з округлою або еліпсовидиою
основою, світло-буруваті всередині, пізніше зовні й всередині чорні. Пе-
ритеції по (2) 3—4, зрідка 10 у стромі; з сосочковидною, трохи виступаючою
верхівкою з 4—6 борозенками. Аски 110—150 X 12 р, вузькобулавовидні,
багатоспорові. Спори 8 х 1,5 р, зігнуті, буруваті.
На вербі (8а/іх).
Ростоцько-Опільські ліси.
4. ОіаігуреІІ* теїаепа N і і $.— діатрипела чорна. Строми виступають,
бородавчастої форми, часто зливаються, з чориою, досить плоскою верхів-
кою. Перитеції по 3—20 у стромі, однорядні, з виступаючими конусовидни-
ми верхівками; отвори з б.-м. чіткими борозенками. Аски 120 X 18 р, ци-
ліндрично-булавовидні, багатоспорові. Спори 6—7 х 1,5 р, алантоїдні,
буруваті.
На березі (Веіиіа).
Прикарпаття.
5. Оіаїгуреііа Гагасеа N і 1 з.— діатрипела сприятлива. Строми розсія-
ні, часто невеликими групами, при основі зливаються, звичайно виступають
з-під перидерми еліпсовидним диском, чорні, всередині білуваті. Перитеції
лоб—ЗО у стромі, густо скупчені, 1—2-рядні, з закругленими, чорними, зір-
частими з 6 борозенками отворами. Аски 70—100 X 9—12 р, багатоспорові.
Спори 6—8 х 1,5 р, зігнуті, буруваті.
На сухих гілках берези (Веіиіа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Донецький Лісостеп, Лівобереж-
ний Злаковий Степ.
6. Оіаїгуреііа (оссіаеапа сіє N о і.— діатрипела Точіеанова. Строми
майже кулясті або кутасті, при основі розширені, проривають перидерму
чорним диском. Перитеції по 3—8 у стромі, густо і майже однорядно розмі-
щені, здебільшого з конусовидною верхівкою з воронковидно заглибленими
отворами. Аски 100—120 х 12 р, видовжено-булавовидні, багатоспорові.
Спори 5—7 > 1 р алантоїдні, часом майже прямі.
На вільсі (Л/лн5).
Прикарпаття, Правобережний Лісостеп.
7. ОіаігуреІІа £исеуісхае 6 1 е г е г — діатрипела Гуцевич. Строми по-
душковидні, зрізано-широко-конусовидні, зовні темно-бурі, всередині сі-
руваті. Перитеції до 600 р у діам., по 15—17 у стромі. Аски багатоспорові»
180—200 х 9—15 р, на дуже довгій ніжці, з оболонкою, на верхівці потов-
щеною і пронизаною канальцем. Спори 8—9 X 1,5 р, алантоїдні, слабо ко-
ричнюваті.
На ліщині звичайній (Согуїиз аиеііапа).
Гірський Крим.
8. Відігуреііа а$рега (Г г.) N і І 8. —діатрипела шорстка. Строми роз-
сіяні, іноді зливаються по 2—4, з неправильною округлою основою, призма-
тичні або майже циліндричні, з чорною верхівкою, шершавуваті від зморш-
куватих виступаючих отворів, всередині білуваті. Перитеції по 4—12 у
сгромі, однорядні. Аски багатоспорові, 112—120 X 10—12 р, майже цилінд-
ричні. Спори 6—7 х 1,5 р, зігнуті, буруваті.
На вільсі (Л/пи$), буку (Рациз) і дубі (риегсиз).
Карпати, Прикарпаття, Західний Лісостеп, Правобережний Злаковий
Степ.
9. Віаігуреііа ріасепіа К е Ь ш.— діатрипела пиріжковидна. Строми
1—2 мм у діам., округлі, плоскі або трохи опуклі, бурі, всередині білі.
Перитеції по 5—15 у стромі, густо скупчені, з ледве виступаючими, згодом
заглибленими отворами. Аски багатоспорові, 45 X 9 р, майже веретеновид-
ні. Спори 5—6х 1,5 р, алантоїдні, безбарвні. Парафізи довгі, членисті,
близько 5 р завт.
На вільсі {Аіпиз).
Карпати.
10. Оіаігуреііа риіуіпаіа N і і з.— діатрипела подушковидна. Строми
конусовидпі, згодом неправильно-призматично-подушковидні, на поверхні
шершавуваті, бурі, пізніше чорні. Перитеції по 15—30 у стромі, одно- або
дворядні, з ледве виступаючими отворами. Аски багатоспорові, 60—80 X
X 8—12 р, вузько-овальні. Спори 6—7 х 1,5 р, алантоїдні, майже прямі,
буруваті.
На дубі (Оцегсиз).
Прикарпаття.
11. ВіаігуреІІа уеггисаеїогпііз (Е И г Ь.) N і і діатрипела бородав-
кова. Строми численні, розсіяні, часто невеликими групами, зливаються,
утворюючи нерівні, зморшкуваті коростинки різного розміру і форми, тупо-
конусовидні, бородавчасті, подушковидні, всередині білуваті, зовні чорні або
чорно-коричневі. Перитеції по 25—50 у стромі, звичайно дворядні. Аски
багатоспорові, 120—200 X 8—12 р, вузько-булавовидні. Опори 6—8 X
X 1,5—2 р, алантоїдні, слабо зігнуті, буруваті. -
На багатьох листяних деревах, рідше кущах, особливо па вільсі (Аіпиз),
грабі {Сагріпиз) і ліщині {Согуїиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Пра-
вобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаково-Лучний
Степ.
Рід Сгуріоуаіза С е $. бе N о і.— криптовальса
Строма розпростерта (діатрипоїдна) або цілком занурена в субстрат
від нього не відрізняється, але завжди забарвлює його поверхню в чорний
колір, здебільшого оточена в субстраті чорною смугою, іноді частково висту-
пає над субстратом, від якого відрізняється за кольором і консистенцією,
звичайно цілком зростається з корою. Перитеції розсіяні, одно- або багато-
рядні, з виступаючими отворами. Аски па довгій ніжці, багатоспорові. Спо-
ри буруваті, циліндричні, зігнуті (алантоїдні).
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 10—12 х 2,5—3 р . .1. С. ргоігасіа—криптовальса видовжена
— Спори 12—16 X 3—4р..................................................
......................2. С. гаЬепІіог$Ні — криптовальса Рабенгорста
1. Сгуріоуаіза ргоігасіа (Р е г $.) сіє N о і.— криптовальса видовжена.
Строми широко розпростерті, містяться в корі, що всередині чорніє, як і
прилегла поверхня деревини. Перитеції глибоко занурені в кору, часто роз-
ташовані рядами, яйцевидні, поступово звужені в шийку. Отвори округлі,
чорні, з 4 борозенками, виступають на поверхню подвійними рядами або
еліпсовидними групками. Аски 75—100 X 9 р, циліндрично-булавовидні.
Спори 10—12 X 2,5—3 р з дуже звуженою верхівкою.
На клені польовому (Асег сагпрезіге).
Ростоцько-Опільські ліси.
2; Сгуріоуаіза гаЬепКогзііі (И і 1 з.) 8 а с с.— криптовальса Рабенгор-
ста. Строми розпростерті, здебільшого дрібні, плямовндні або вальсовидні,
269
занурені в незмінену паренхіму кори, основою сидять на деревині і від неї
відмежовуються чорною смугою. Перитеції густо скупчені, неправильно-
однорядні, з дуже короткою, товстою шийкою. Отвори округлі, чотирибо-
розенчасті. Аски 40—80 X 14—16 р, булавовидні, на дуже довгій ніжці.
Спори 12—16 X 3—4 р.
На білій акації (РоЬіпіа рзеидасасіа) та інших листяних деревах.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід СгуріозрЬаегіа 6 г е V.— криптосферія
Строми діатрипоїдні, занурені в корі під здутою, знебарвленою пери-
дермою, розпростерті (охоплюють цілі гілки), з виступаючими численними
отворами. Аски 8-спорові, булавовидні. Спори алантоїдні, буруваті.
Сапрофіти на деревах та чагарниках.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 14—18 х З |л. На гілках ясена (Егахіпиз) ......................
................................1. С. еипотіа — криптосферія ясенова
— Спори 8—12 X 2 ц. На осокорі (Рориіиз пі^га) та саротамнусі віниково-
му (ЗагоІЇштпиз зсорагіиз) ...............................................
...........................2. С. рориііпа — криптосферія тополева
1. СгуріозрИаегіа еипотіа (Р г.) Рис к.— криптосферія ясенова. Стро-
ми суцільно охоплюють усю гілку або переривчасті, невеликі, неправильні
й нечітко відмежовані. Перитеції рівномірно розміщені або розташовані
групами. Аски 60—80 х 8—10 р, булавовидні, на дуже довгій ніжці. Спори
14—18 х 3 р, слабо зігнуті.
На ясені звичайному (Егахіпиз ехсеїзіог).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Донецький Лісостеп.
2. СгуріозрЬаегіа рориііпа (Р е г $.) 8 а с с.— криптосферія тополева.
Строми досить чітко відмежовані, далеко розпростерті або невеликі, звичай-
но опуклі, плоско-подушковидні, часто забарвлюють корову паренхіму до
деревини в чорний колір. Перидерма також іноді чорніє. Перитеції одноряд-
ні, трохи виступають напівкулястим зморшкуватим або невиразно борозен-
частим отвором. Аски 40 X 5—8 |х, вузькобулавовидні, на дуже довгій ніжці.
Спори 8—12 х 2 |і.
На осокорі (Рориіиз пі§га) і саротамнусі віниковому (ЗагоіКатпиз
$сорагіи$).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Лісостеп.
Примітка. Морфологічно близьким до СгуріозрНаегіа рориііпа і, очевидно, іден-
тичним видом є С. шогауіса Р е і г.— криптосферія моравська. Перитеції до 500 |і у діам.,
розміщені б.-м. густо, виступають коротким отвором. Аски 35—40 х 6—7 |і, валькувато
булавовидні, поступово витягнуті в довгу ніжку, 55—60 х 2—3 |л. Спори 9—11 X 2,5|х
На терні (Ргипиз зр і поза).
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Еиіура Т и 1.— евтипа (рис. 170)
Строми на корі або на оголених гілках — на деревині, розпростерті
(діатрипоїдні), поширені на великі ділянки (10—50 елі завд. і 1—5 см завш.),
цілком занурені в субстрат, від якого помітно не відрізняються, часто по-
верхню його забарвлюють у чорний колір, оточені в субстраті чорною сму-
гою. Перитеції розсіяні, занурені в строму, одно- або багаторядні, з коротки-
270
ми шийками, виступають округлими отворами. Аски вузькобулавовидні,
на довгій ніжці, 8-спорові. Спори алантоїдні, буруваті або майже безбарвні.
Сапрофіти па пнях, деревині, гілках і стовбурах дерев, рідше кущів.
В УРСР десять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори 5—7 X 1 |і .....................1. Е. асНагіі — евтипа Ахара
— Спори іншого розміру .................................................2
2. Спори до 10 р. завд................................................З
— Спори до 13 р завд....................................................5
3. Спори 7—9 X 1,5—2 р .... 2. Е. тіїїіагіа— евтипа численна
— Спори 8—10 х 2 р .....................................................4
4. Отвори з 4 глибокими борозенками . . . 3. Е. $ріпо$а— евтипа колюча
— Отвори без борозенок ...................................................
.............................4. Е. Науоуігепз — евтипа жовто-зеленувата
5(2). Спори8—12 X 1,5—2р 5. Е. Іаіа — евтипаширока
— Спори 10—13 X 2,5—3 р .... 6. Е. Іергоза— евтипа потріскана
1. Еійура асЬагіі Т и 1. (Уаіза еиіура (А с Ь.) N і і з.) — евтипа Ахара.
Строми широко розпростерті по всій гілці, занурені в деревину, яка чорніє
зовні і всередині, пізніше шершавуваті від густо розташованих отворів.
Перитеції густо і досить рівномірно розташовані в один ряд, з конусовидною
або приплющеною верхівкою. Отвори з 2—5 (переважно 4) глибокими бо-
розенками. Аски 20—28 X 4—5 р. Спори алантоїдні, 5—7 X 1 р, буруваті.
На яворі (Асег рзеисіоріаіапиз), буку лісовому (Еа§из зііиаіїса) та інших
листяних деревах.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
2. Еійура тіїїіагіа (Р г.) 5 а с с.— евтипа численна. Строми занурені
в голу здуту почорнілу деревину, широко розпростерті або невеликі, плямо-
видні, округлі або витягнуті до 3 см, завд., часто утворюють неправильні,
злиті, вузькі, густо зближені паралельні смужки. Перитеції однорядні.
Отвори іноді слабо борозенчасті, крапковидно усіюють гладеньку поверхню
субстрату. Аски 27 X 5 р. Спори алантоїдні, 7—9 X 1,5—2 р, слабо зігнуті,
майже безбарвні.
На старій ще міцній деревині бука (Ра§из), дуба ($иегси.$), клокички
(Зіаркуіеа).
Прикарпаття.
Примітка. Морфологічно близькими до Еиіура тіїїіагіа і, очевидно, ідентичними
видами є:
а) Е. Іаеуаіа (И і і 8.) 8 ас с.— евтипа несприятлива. Строми дуже широко розпро-
стерті, занурені в здуту деревину або кору, спочатку горбкуваті, трохи маслянисто-блиску-
чі, чорні або бурі. Перитеції однорядні, кулясті, виступають верхівкою над субстратом,
утворюють напівкулясті або приплюснуто-конусовидні горбики. Аски 24—28 х 5 р. Спори
алантоїдні, 7—8 х 1,5 р, слабо зігнуті або майже прямі, буруваті.
На деревині оголених гілок і стовбурів верби (Заііх).
Ростоцько-Опільські ліси.
б) Е. ргогшіїрепз (XV а 1 1 г.) 5 а с с.— евтипа прориваюча. Строми розпростерті, пля-
мови дні, занурені в незмінену корову паренхіму. Перитеції однорядні або безладно розта-
шовані, утворюють дрібні групки або неправильні, переривчасті ряди і смужки, які роз-
кривають перидерму. Шийки короткі або зовсім відсутні. Отвори зморшкуваті. Аски 38 х
X 5 р. Спори алантоїдні, 8—9 х 1,5—2 р, зігнуті або прямі, майже безбарвні.
На калині звичайній (УіЬитшп ориіиз).
Прикарпаття.
3. Еиіура $ріпо$а (Р е г $.) Т и 1.— евтипа колюча. Строми широко роз-
простерті, занурені в почорнілій або знебарвленій корі, швидко прори-
271
Рис. 170. Еиіура Іаіа— ев-
типа широка:
а — перитеціи і> стромі: 6 — аск
і парафізи: в — спори.
ваються і виступають, чорні, шипасто-шершавуваті від виступаючих отво-
рів. Перитеції кулясті або яйцевидні з конусовидною верхівкою. Отвори з
4 глибокими борозенками. Аски 32—40 \ 5—6 р. Спори алантоїдні, часто
майже прямі, блідо-буруваті.
На пнях, голій деревині, гілках граба (Сагріпиз), бука (Лпдшх), дуба
та інших листяних дерев, рідше куїців.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські лісп, .Лі-
вобережний Лісостеп.
4. Еиіура Г1ауо-уіге$сеп$ (Н о И т.) 8 а с с.— евтипа жовто-зеленува-
та. Строми занурені в здуту почорнілу деревину або кору, швидко прори-
ваються і стають поверхневими, різноманітні за
формою і розмірами, б.-м. розпростерті, округ-
лі, гладенькі, часто у вигляді поодиноких, ізо-
льованих або злитих горбочків, напівкулясті
або кулясті, іноді зростаються з перидермою,
зовні чорні, всередині жовто-зелені. Перитеції
з маленькими тупоконусовидними зморшкувати-
ми отворами без борозенок. Аски ЗО—50 X 4—
8 р. Спори алантоїдні, 6—10 х 2—3 р, буру-
ваті.
На ліщині звичайній (Согуїиз аоеііапа), гло-
ді (Сгаіае§из), терні (Ргипиз зріпоза), шипшині
(Коза), вербі (Заііх), винограді (1Л7й) та інших
листяних деревах.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
5. Еиіура Іаіа (Р е г з.) Т и 1.— евтипа широка (рис. 170). Строми по-
верхневі, вільні, іноді прикриті почорнілою корою, переважно плямовидні,
неправильні, поодинокі або зливаються. Перитеції з дуже короткими тупо-
конусовидними або напівкулястими шийками, зрідка з розтріснутими отво-
рами. Аски 48 х 4—5 |л. Спори алантоїдні, 8—12 X 1,5—2 р, слабо зігнуті
або майже прямі, буруваті.
На гілках граба (Сагріпиз), бука (Еадиз), ліщини (Согуїиз), дуба
(Оцегсиз).
Прикарпаття.
При м і т к а. Морфологічно близькими до Еиіура Іаіа і, очевидно, ідентичними ви-
дами є:
а) Е. «иЬіесІа (Е г.) Риск.— евтипа напівприкрита. Строми занурені в здуту дере-
вину або кору, розпростерті, зовні чорні, плямовидні, різноманітної форми, часто зростаю-
ться. Перитеції маленькими групами, рідше поодинокі, з напівкулястими верхівками. От-
вори гладенькі, блискучо-чорні, згодом слабо борозенчасті. Аски 28—44 х 5—7 ц, майже
циліндричні. Спори алантоїдні, 8—12 х 2 и, світло-буруваті або майже безбарвн і.
На сухих, часто оголених гілках і пнях клена польового (Асег сатрезіге) та явора
(А. рзеїиіоріаіапиз). Ростоцько-Опільські ліси.
б) Е. $саЬго$а (В и 1 І.) Рис к.— евтипа шорстка. Строми занурені в деревині, рідше
в корі або під перидермою, швидко виступають, переважно округлі, еліпсовидні, опукло-
подушковидні, скупчені, часто зливаються, іноді поодинокі, широко розпростерті, нерівно-
борозенчасті, всередині й зовні почорнілі; шершавуваті від численних дрібних отворів. Пе-
ритеції з конусовидними верхівками, безладно розташовані. Отвори гладенькі. Аски 40—
48 х 4—5 р. Спори алантоїдні, 6—12 х 1,5—2 |4, слабо зігнуті, буруваті.
На голій деревині, пнях, товст’й корі клена польового (Асег сагпрезіге).
Ростоцько-Опільські ліси.
6. Еиіура Іергоза (Р е г $.) 8 а с с.— евтипа потріскана.
Строми розпростерті, занурені в корову паренхіму, яка зовсім не змі-
нюється або навколо перитеціїв стає жовтуватою, оточені чорною смугою.
Перитеції однорядні, розсіяні. Чотириборозенчасті отвори здебільшого об’єд-
нуються по 2—5, трохи виступають через поперечні тріщини перидерми.
272
Аски ЗО—36 X 8—10 р. Спори алантоїдні, 10—13 X 2,5—3 р, буруваті.
На сухій корі липи (Тіііа).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Рід Еиіуреііа N і із.— евтипела (рис. 171)
Строми вальсоїдні, дрібні, округлі, напівкулясті або подушковидні,
прилеглі до деревини або занурені в пій основою і оточені в субстраті чор-
ною смугою, зрідка розпростерті. Перитеції неправильно однорядні або в
1,5—2 ряди. Отвори звичайно з поздовжніми борозенками, іноді розщеплені.
Аски вузькобулавовидиі, на верхівці з потовщеною оболонкою, на довгій
ніжці, 8-спорові. Спори алантоїдні, буруваті, зрідка майже безбарвні.
Сапрофіти на гілках і стовбурах дерев і кущів.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 8 р завд................................................2
— Спори до 10 або 12 р завд...........................................5
2. Спори до 1 р у поперечнику.......................................З
— Спори до 2—2,5 р у поперечнику......................................4
3. Спори 6—8 X 0,5 р. На гілках терну (Ргипиз зріпоза) та черешні (Се-
газиз акіигп) ...................1. Е. ргапазігі1 — евтипела сливова
— Спори 6—7 X 1 р. На гілках черемхи (Расіиз), ясена (Ргахіпиз) та ка-
рагани (Сагадапа)..................2-Е. расіі1 — евтипела черемхова
4 (2). Спори 6—7 X 1,5—2 р. На гілках вільхи (Аіпиз) та граба (Сагріпиз)
................................3. Е. сегуісиїаіа 2 — евтипела шийкова
— Спори 7—8 X 2—2,5 р. На гілках горобини (8огЬиз) .....................
...............................4. Е. зогЬі 2 — евтипела горобинова
5 (1). Спори 8—10 X 1,5—2 р. На гілках вільхи (Аіпиз) .................
.................................5 . Е. а1піїга£а — евтипела вільхоломна
— Спори 8—12 X 1,5—2 р. На гілках горіха ^идіапз) та в’яза (ІЛтиз)
...............................6 . Е. зіеііпіаіа — евтипела зірчаста
1. Еиіуреііа ргипазігі (Р е г $.) 8 а с с.—евтипела сливова. Строми
занурені, подушковидно-лінзовидні або тупоконусовидні, згодом розри-
вають перидерму поперечною тріщиною. Перитеції численні з шийками різ-
ної довжини залежно від положення перитеціїв. Отвори з 3—5 глибокими
борозенками. Аски 20—32 X 3—4 р. Спори алантоїдні, 6—8 X 0,5 р,
слабо зігнуті.
На терні (Ргипиз зріпоза) та черешні (Сегазиз аоіигп).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. Еиіуреііа рабі (К а г з і.) 8 а с с.— евтипела черемхова. Строми роз-
сіяні на деревині, прикриті міцно прирослою до них перидермою. Перите-
ції скупчені, по 6—8 у стромі, з шийками, потовщеними на кінцях, які зро-
стаються. Отвори округлі, зморшкуваті, з чотирма борозенками, пучком висту-
пають з-під перидерми. Аски 24—32 X 3—4 р. Спори алантоїдні, 6—7 X 1 р,
майже безбарвні.
На жовтій акації (Сага§апа агЬогезсепз), ясені (Ггахітиз), черемсі зви-
чайній (Расіиз гасепюза), липі (Тіііа).
Ростоцько-Опільські ліси.
1 Е. ргапазігі та Е. раді безсумнівно ідентичні види.
2 Е. сегиісиїаіа та Е. зогЬі, очевидно, ідентичні види.
18 0661
273
3. ЕШуреІІа сегуісиіаіа (Е г.) 8 а с с.— евтипела шийкова (рис. 171).
Строми занурені в майже позмінену або світло забарвлену корову паренхіму9
згодом оточені чорною смугою. притуплені, конусовпдні. Перитеції числен-
ні. однорядні, з довгими шийками. Отвори округлі, зморшкуваті, звичайно
з 5—6 борозенками, чорні, виступають на дисповидній верхівці строми. Аски
ЗО \ 4—5 р. Спори 6—7 X 1,5—2 р, буруваті.
На вільсі клейкій (Аіпиз £Іи/іпоза), вільсі сірій (А. іпсапа), грабі зви-
чайному (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Конідіальна стадія —Суіозрогіпа ссгиісиїаіа 8 а с с.
Ростоцько-Опільські ліси, Південний Крим.
4. Еиіуреііа $огЬі (А 1 Ь. е( 8 с її \у.) 8 а с с.— евтипела горобинова.
Строми занурені в деревині, згодом проривають перидерму, приплюснуто.
Рис. 171. Еиіуреііа сегиісиїаіа — евтипела шийкова-
а — строми; б — строма в розрізі; в — аски; г — спори.
кулясті, 2—3 лої у діам. Перитеції численні, часто багаторядні (периферичні
нахиляються до вертикально розташованих у центрі), з шийками, при ос-
нові з’єднаними, на верхівці вільними. Отвори 3—5-гранчасті. Аски 40—
48 X 4—6 р. Спори алантоїдні, 7—8 X 2—2,5 р.
На горобині звичайній (ЗогЬиз аисирагіа).
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
5. Еиіуреііа аІпіїга§а (XV а її 1 е п Ь.) 8 а с с.— евтипела вільхоломна.
Строми занурені, під коровою паренхімою, 1,5 мм у діам., численні, рівно-
мірно розміщені. Перитеції по 4—9 в стромі, густо скупчені, майже кулясті
з з’єднаними при основі шийками, з верхівками вільними, трохи виступаю-
чими над розірваною перидермою. Аски 33—40 х 5 р. Спори алантоїдні,
8—10 х 1,5—2 р, прямі або слабо зігнуті.
На вільсі клейкій (Аіпиз іпсапа).
Карпати.
6. Еиіуреііа зіеііиіаіа (Р г.) 8 а с с.— евтипела зірчаста Строми зви-
чайно вальсоїдні, тупобулавовидні, рідше діатрипоїдні, розпростерті, не-
великі, коростинковидні, на деревині (спочатку прикриті корою), зрідка
оточені чорною смугою. Перитеції численні або по кілька в стромі, із’з’єд-
наними цілком або лише при основі шийками. Отвори зморшкуваті, боро-
зенчасті. Аски 40—60 х 4—6р, на довгій ніжці. Спори алантоїдні. 8—12 X
х 1,5—2 р, зігнуті або майже прямі.
На горіху волоському (Зиріапз ге§іа) та видах в’яза (Щти$).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Оиаіегпагіа Т и 1.— кватернарія (рис. 172)
Строми чітко окреслені, вальсоїдні, приплюснуто-конусовидні, густо
скупчені е коровій паренхімі, звичайно зливаються нижньою частиною,
утворюючи широко розпростерті групи, оточені в субстраті чорною сму-
274
гою. Перитеції в стромі нечисленні, по 2—8, частіше по 4. Аски на ніжці,
8-спорові. Спори алантоїдні, буруваті, оливково-коричневі.
Конідіальна стадія типу ІЛЬегІеІІа.
Сапрофіти на гілках дерев.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 13—21 X 2,5—3,5 р (14—20 X 4 ц). На гілках бука (Ра^из) . .
.............................1. 0- фіаіегпаїа — кватернарія четвірна
— Спори 22—40 X 4—6 р (24—32 X 6—8 р). На гілках в’яза (ІЛтиз)
..........................2. 0. ді$$ер(а — кватернарія розгорожена
Рис. 172. Циаіегпагіа диаіег-
паіа — кватернарія четвірна:
а — строма; б — аск; в — спор».
1. Оиаіегпагіа диаіегпаїа (Р е г $.) 8 с Ь г о е і. (0. рег$опіі Т и І.) —
кватернарія четвірна (рис. 172). Строми занурені, численні, густо і рівно-
мірно розсіяні, чорною смугою, іноді напочор-'
нілій деревині, згодом виступають сірувато-бу-
рою верхівкою, зірчасто розриваючи перидерму.
Перитеції у стромі по 3—8, звичайно 4, розта-
шовані по колу, з ледве виступаючими отворами.
Аски з потоншеною на верхівці оболонкою,
50—84 X 8—10 р. Спори 13—21 X 2,5—3,5 р
(14—20 X 4 р).
Конідіальна стадія — ІлЬегіеІІа [а^іпеа
В е з т.
На буку (Ра^из).
Карпати.
2. Оиаіегпагіа Ні$5еріа (Р г.) Т и 1.— ква-
тернарія розгорожена. Строми тісними групами,
часто зливаються основою, утворюючи різного
розміру (до 3 см) коростинки, оточені чорною
тонкою смугою. Перитеції по 2—6 у стромі, з і
$ прориваючими перидерму
отворами. Аски 120—140 X 16^. Спори 22—40 X 4—6 ц (24—32 X 6—8
алантоїдні.
Конідіальна стадія — ЬіЬегіеІІа длззеріа Т ц 1.
На в’язі (ІЛтиз).
Правобережне Полісся.
РОДИНА УАЬЗАСЕАЕ (ВКЛЮЧАЮЧИ О1АРОЯТНАСЕАЕ) - ВАЛЬСОВІ
Строми вальсоїдні або діатрипоїдні, занурені, здебільшого виступають
дисковидною верхівкою, іноді згодом поверхневі, часто оточені в субстраті
чорною смугою. Перитеції в стромі по кілька або численні, розміщені без-
ладно або по колу, з отворами, б.-м. виступаючими над диском. Аски сидячі
або на довгій ніжці, 8-спорові (у деяких видів 2—4-спорові) або багатоспоро-
ві. Спори різної форми — алантоїдні, еліпсовидні, веретеновидні, яйцевидні,
циліндричні, одноклітинні або з перегородками, безбарвні або забарвлені.
Конідіальні стадії таких типів: Суіозрога, РНоторзіз, Меіапсопіит.
Сапрофіти на гілках і стовбурах дерев, кущів, иа стеблах трав’янистих
рослин або паразити здебільшого пригнічених рослин.
Родина Уаїзасеае, згідно з системою Вердермана 1, прийнятою за основу
у т. II. «Визначника грибів України», включає і родину діапортових —
1 Е. АУегсіетапп.— В кн.: Еп£Іег’5 ЗуІІаЬиз с!ег РЛапгепГатіІіеп, 1954.
18*
275
ПіарогІІіасеао. Проте окремі автори родин)' ОіарогІІіассае тлумачать як
порядок діаіюртальнпх — Піарогіїїаіез (банпіапп, 1949, 1964; МііІІег
и. Агх, 1962).
Більшість родів, вміщених у родину Уаїзасеае, недостатньо досліджені
і вимагають критичного перегляду. Відсутність об’єктивного критерію для
виділення родів часто призводить до суперечливих тлумачень відповідних
видів, які в зв’язку з цим різними авторами переносяться з роду в рід.
Ключ для визначення родів1
1. Спори алантоїдні...................................................2
— Спори не алантоїдні ............................................4
2. Аски 8-спорові (зрідка 4—2-спорові)...............................З
— Аски багатоспорові.....................УаІзеІІа — вальсела (стор. 277)
3. Строма вальсоїдна, оточена (в субстраті) чорною смугою...............
.....................................Ьеисозіота — левкостома (стор. 279)
— Строма вальсоїдна без чорної смуги . . . Уаіза — вальса (стор. 281)
4 (1). Спори одноклітинні 2 *, еліпсовидні, яйцевидні, веретеновидні, верете-
новидно-овальні, циліндрично-овальні, циліндричні ...........5
— Спори дво- або багатоклітинні.......................................7
5. Спори безбарвні ....................................................6
— Спори темно-коричневі, циліндрично-овальні ............................
............................. Ьорасіозіота — лопадостома (стор. 287)
6. Спори еліпсовидно-веретеновидні, іноді з безбарвним придатком на
кінцях. Строма невиразна. Перитеції групами, занурені в поверхневих
тканинах стебел, які чорніють............................................
.............................Оіарогйіорзіз — діапортопсис (стор. 287)
— Спори циліндричні або веретеновидні, крупні, з численними краплями.
Строма невиразна, перитеції занурені в корі..............................
..............................Сгуріозрога8 — криптоспора (стор. 288)
7 (4). Спори з однією перегородкою4 * * ............................... 8
— Спори з двома або кількома перегородками.............................17
8. Спори безбарвні.................................................... 9
— Спори забарвлені ................................................... 16
9. Спори з придатками на кінцях та посередині...........................
Саибозрога — кавдоспора (стор. 291)
— Спори без придатків на кінцях або з придатками, які здебільшого скоро
зникають ......................................Ю
10. Спори нерівнодвоклітинні, часто з безбарвними придатками на кінцях.
Строма мало виразна................АріорогіЬе — апіопорте (стор. 290)
— Спори рівнодвоклітинні ............................................. 11
11. Строма червонувато-жовта, червона. Паразити деревних рослин . . •
ЕпсІоЙїіа — ендотія (стор. 292)
— Строма чорна ....................................12
12. Строма оточена чорною смугою в субстраті .........................13
— Строма не оточена смугою.............................................14
13. Строма діатрипоїдна. Спори'веретеновидні, зрідка яйцевидні, цилінд-
1 Роди 8Шіа, Уаїзагіа, Меіо^гатта, які деякі дослідники вміщують у родину Віарог-
іЬасеае, згідно з системою Вердермана, включені в родину ВоігуозрЬаегіасеае.
2 У видів деяких родів з дво- або багатоклітинними спорами недозрілі спори деякий
час бувають одноклітинними.
8 Деякі автори з роду Сгуріозрога виділяють вид з веретеновидними спорами в окремий
рід Сгуріозрогеїіа 8 а с с.
4 У незрілих спор перегородка відсутня. У видів деяких родів, наприклад ОіарогіНе,
в двоклітинних спорах є кілька жирових крапель, між якими плазма має вигляд перего-
родок.
ричпі, булавовидні, іноді з безбарвним придатком на кінцях ....
....................................ИіарогИіе— діапорте (стор. 293)
— Строма вальсоїдна. Спори еліпсовидні, яйцевидні, без придатків на
кіпцях ...............................Негсозрога — геркоспора (стор. 303)
14(12). Строма подушковидпа, бородавчаста ...............................
..........................СгуріодіароґИіе — криптодіапорте (стор. 304)
— Строма іншого типу, виступає широким диском.........................15
15 . Строма вальсоїдна...............Меіапсопіз — меланконіс (стор. 307)
— Строма діатрипоїдна, з виступаючим великим диском......................
................................ Оіарогіїтеїіа — діапортела (стор. 309)
16 (8). Строма вальсоїдна, не оточена чорною смугою в субстраті . . . .
..................................Меіапсопіз — меланконіс(стор. 307)
— Строма діатрипоїдна, оточена чорною смугою в субстраті, субстрат звер-
ху чорніє............................Епгіохуііпа — ендоксиліна (стор. 310)
17 (7). Спори з поперечними перегородками ...........................18
— Спори з поперечними та поздовжніми перегородками, темно забарвлені
..................................ГепезіеІІа — фенестела (стор. 310)
18. Спори з трьома перегородками . . . Каїшизіа — кальмузія (стор. 312)
— Спори з 3—5 перегородками . . Рзеїкіоуака—псевдовальса (стор. 312)
Рід УаїзеїІаР и с к.— вальсела (рис. 173)
Строми вальсоїдні, конусовидні або напівкулясті, занурені в коровій
паренхімі, згодом прориваються і виступають дисковидною верхівкою; від-
межовані від незмінної кори чорною сму-
гою. Перитеції розташовані по колу, ку-
лясті з трохи виступаючими по краю або
в центральній частині диска видовжени-
ми верхівками з отвором. Аски сидячі,
багатоспорові. Спори алантоїдні.
Рід Уаїзеїіа відрізняється від морфо-
логічно близького до нього роду Ьеисозіо-
та багатоспоровими асками.
Конідіальна стадія типу Суіозрога.
В конідіальній стадії види Уаїзеїіа відомі
як паразити ослаблених дерев та кущів.
На гілках дерев та кущів.
В УРСР дев’ять видів.
Рис. 173. Уаїзеїіа заіісіз — вальсела
вербова:
а — строми; б — аск.
Ключ для визначення видів
1. Спори 5 X 1 р. На яблуні (Маїиз) ........................
.....................1. V. теіа$іота — вальсела чорноотворова
— Спори більшого розміру...................................2
2. Спори до 8 р завд.................................................З
— Спори до 10—13 р завд................................................7
3. На буку (Еа§и$) та дубі (^иегсиз) ............................... 4
— На інших деревних рослинах ..........................................5
4. Спори 8 X 1,5 р, безбарвні. Строма з білою дисковидною верхівкою
.................................2. V. яиегсісоїа — вальсела дубова
— Спори 6—7 хШ,5 р, безбарвні або світло-коричнюваті. Строма без білого
диска..............................3. V. атрЬогагіа — вальсела амфоровидна
5 (3). На вербі (8аІіх). Спори 6—7 X 2—2,5 р ................................
......................................4. V. іегііііз — вальсела плодуща
— На видах з родини березових (Веіиіасеае) ..................................6
6. На вільсі (Аіпиз). Спори 5—8 X 1—1,5 р
• • • • ............................... V. Іигуа — вальсела темна
— На березі (Веіиіа). Спори 6—7 х 1р ...................................
................................6. V. асіїїаегепз — вальсела приросла
7 (2). Спори 10 X 3 р. На шипшині (Роза) ...............................
7. V. го$ае — вальсела шипшинова
— Спори до 12—13 р завд...............8
8. Спори 9—12 X 2,5 р. На березі (Веіиіа) ............................
................................8................................ V. роїузрога — вальсела багатоспорова
— Спори 9—13 X 2 р. На вербі (Заііх)....................................
.....................9 . V. пі£го-аппи1аіа — вальсела чорнокільцева
1. УаІ$е1Іа гпеїааіота (Ег.) 8 а с с.— вальсела чорноотворова. Строми
розсіяні. Перитеції по 4—6 у стромі, кулясті або гранчасті, з дуже тонкою
шийкою з отвором; отвори у вигляді чорних крапок виступають на бурувато-
сірому диску. Аски багатоспорові, ЗО X 6 р, циліндрично-булавовидні.
Спори 5 X 1 р, майже прямі, безбарвні.
На яблуні садовій (Маїиз (іотезііса).
Лівобережний Лісостеп.
2. Уаїзеїіа диегсісоїа А І 1 е з с її.— вальсела дубова. Строми поодино-
кі або скупчені по 2—3 і зливаються, всередині білі, виступають переважно
білим диском, з 5—10 чорними отворами на ньому. Аски багатоспорові
50 х 8 р, майже циліндричні. Спори 8 х 1,5 р, зігнуті, безбарвні.
На дубі звичайному (()иегсиз гоЬиг).
Західний Лісостеп, Донецький Лісостеп.
3. УакеІІа атрНогагіа (N11$.) 8 а с с.— вальсела амфоровидна.
Строми тісними групами. Перитеції по 3—5 у стромі, кулясті, до 200 р
у діам., з конусовидною верхівкою. Аски багатоспорові, (25)38—68(80) х
X 4,8—8 р. Спори 6—7 X 0,5 р.
На буку лісовому (Ра^из зііиаііса).
Прикарпаття.
4. Уа1$е11а Іегііііз (N11$.) 8 а с с.— вальсела плодуща. Строми
1—1,5мм у діам., часто зливаються по дві й більше, притуплено-конусовид-
ні, зростаються з коровою паренхімою. Перитеції по 4—10 (здебільшого
по 5—6 ) у стромі, розташовані по колу чи радіально. Аски багатоспорові,
56—64 х 7—9 р, майже циліндричні. Спори 6—7 X 2—2,5 р, слабо зігну-
ті або майже прямі.
На вербі козячій (Ваііх саргеа).
Лівобережне Полісся: Лісостеп, Злаково-Лучний та Злаковий Степ.
5. Уа1$е11а їигуа (К а г $ І.) 8 а с с.— вальсела темна. Строми конусо-
видні, до 700 р у діам., занурені, прориваються і виступають округлим або
овальним брудно-коричневим диском. Перитеції по 2—7 у стромі. Аски
багатоспорові, 48—54 X 6—7 р. Спори 5—8 X 1—1,5 р, прямі або трохи
зігнуті.
На гілках вільхи сірої (Аіпиз іпсапа).
Донецький Лісостеп.
6. Уаїзеїіа асШаегепз Рис к.— вальсела приросла. Строми занурені під
перидермою, всередині білуваті, згодом буріють. Перитеції по 3—6 у стро-
мі, їх отвори виступають на поверхні чорного диска. Аски багатоспорові,
46—54 х 5—6 р, вузькобулавовидні або майже циліндричні. Спори 6—7 X
X 1 р, безбарвні, зігнуті.
На гілках берези (Веіиіа).
Правобережне Пол ісся.
7. Уаїзеїіа го$ае Рис к.— вальсела шипшинова. Строми до 2 мм у
діам., округлі або видовжені, овальні, тупоконусовидні, чорні, поодинокі
97к
розсіяні, іноді зливаються. Перитеції по 6—8 у стромі, чорні, скупчені,
з отворами, що виступають на округлому або овальному сніжно-білому
диску. Аски 32 X 8 |л, видовжені. Спори 10 X 3 р, зігнуті, безбарвні.
На шипшині (Роза сапіпа).
Прикарпаття.
8. Уаїзеїіа роїузрога (!М і і $.) $ а с с.— вальсела багатоспорова. Стро-
ми тісними групами, занурені, виступають зморшкуватим, білувато-сірим,
пізніше буруватим диском. Перитеції по 2—8 у стромі. Отвори перитеціїв
виступають на поверхні диска у вигляді крапок. Аски багатоспорові, 56 X
X 8—10 р, вузькобулавовидні. Спори 9—12 х 2,5 іл зігнуті або майже пря-
мі, безбарвні. В стромі часто поруч з перитеціями спостерігаються пікніди
конідіальної стадії гриба.
На гілках берези (Веіиіа).
Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп.
9. Уаїзеїіа пі£го-аппи1аіа Рис к.— вальсела чорнокільцева. Строми
до 1 мм у діам., біло-сірі, плоско подушковидні, часто зливаються, висту-
пають сіруватим диском. Перитеції здебільшого по 4 в стромі, чорні отвори
їх виступають на диску. Аски багатоспорові (12—16 спор); 28—35 х 7—8 р.
Спори 9—13 X 2 р, зігнуті, безбарвні.
На вербі козячій (Заііх саргеа).
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Ьеисозіота N і і з.— левкостома (рис. 174)
Строми вальсоїдні, занурені в тканини кори, конусовидні, відмежовані
від незміненого субстрату чорною смугою, згодом прориваються і виступають
білим або сірувато-білим диском, по краю або в центрі якого розташовані
отвори перитеціїв. Аски 8-спорові, зрідка 4-спорові. Спори алантоїдні, без-
барвні.
Конідіальна стадія типів Суіозрога та Ьеисосуіозрога.
У конідіальній стадії види Ьеисозіота відомі як паразити ослаблених
дерев.
На гілках і стовбурах дерев та кущів.
В УРСР вісім видів.
Ключ д ля визначення видів
1. Спори до 12—14 р завд.............................................2
— Спори більшого розміру ..............................................4
2. Спори 10—12 X 2,5—3 р. На черемсі (Расіиз) та горобині (ЗогЬиз) . .
1. Е Іеисозіота — левкостома білоотворова
— Спори до 14 р завд..........З
3. Спори 9—14 х 2 р. На вербі (Ваііх)..................................
............................2. Е ігап$Іисеп$ — левкостома просвічуюча
— Спори 12—14 х 3 р. На тополі (Рориіиз).................................
...........................3. Е піуеа— левкостома сніжно-біла
4 (1). Спори до 16—20 р завд.........................................5
— Спори до 22—32 р завд................................................6
5. Спори 12—16 X 3—3,5 р. На птелеї (Ріеіеа) ..........................
................................4. Е ]асхе\у$кіі — левкостома Ячевського
— Спори 16—20 X 3—4 р. На тополі (Рориіиз)..............................
................................ 3. Е піуеа — левкостома сніжно-біла
6 (4). Спори До 22—24 р завд....7
— Спори до 26—32 р завд................................................8
7. Спори 12—22 х 2,5—3(5) р. На листяних деревах.......................
........................5. Е аиег$\уа1<1іі — левкостома Ауерсвальда
Рис. 174. Ілисозіота піїеа —
левкостома сніжно-біла. Стро-
ма в розрізі.
~ Спори 16—24 X 3—6 р (найчастіше 16—18 X 3—6р). На вільсі (Аіпиз)
........................6. Ь. (Ііаїгуре — левкостома продірявлена
8 (6). Спори 20—26 X 4 р. На горобині (ЗогЬиз)..........................
................................7................................ Ь. піа$$агіапа — левкостома массарієва
— Спори 8—32 X 3,5—8 р (найчастіше 16—24 X 3,5—6 р). На сливі,
терні (Ргипиз)...................8. Ь. сіпсіа — левкостома облямована
1. Ьеіісо$(отпа ІепсоБІоша Г г.— левкостома білоотворова. Строми кону-
совидні, округлі або еліпсовидні 1,5—2 мм у діам., занурені, згодом висту-
пають над субстратом білою дисковидною верхівкою. Перитеції по 3—10,
концентрично розташовані в один ряд, з отворами, виступаючими на поверх-
ні білого диска. Аски 48—56 X 6—8 р, булаво-
видні, сидячі. Спори 10—12 X 2,5—3 р, зігнуті.
На видах черемхи (Расіиз) та горобині
(ЗогЬиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Пра-
вобережний та Донецький Лісостеп.
2. Ьеисозіота Ігапзіисепз сіє N о і.— левко-
стома просвічуюча. Строми вкривають цілі гіл-
ки, до 500 р у діам., на верхівці притуплені,
занурені, згодом прориваються і виступають білуватим диском. Перитеції
по 2—8 у стромі, розташовані в один ряд або майже радіально, з диском,
у центрі якого скупчені отвори перитеціїв. Аски 40—44 X 8 р, сидячі,
8-спорові. Спори 9—14 X 2 р.
На вербі (8аІіх).
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
3. Ееисо$іогпа піуеа (Р е г з.) Р г.— левкостома сніжно-біла (рис. 174).
Строми розсіяні або рядами, притупленоконусовидні або майже циліндрич-
ні, занурені, трохи виступають крізь перидерму сніжно-білим диском.
Перитеції по 4—10 у стромі, розташовані безладно, з отворами, що у вигляді
чорних крапок виступають на поверхні диска. Аски 48—60 х 8—9 р, ви-
довжено-овальні, вузькобулавовидні, 8—4-спорові. Спори 12—14 х 3 р
у 8-споровому аску, 16—20 х 3—4 р — у 4-споровому. Іноді в стромі
поруч з перитеціями спостерігаються пікніди.
На тополі, осокорі, осиці (Рориіиз).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний, Ліво-
бережний та Донецький Лісостеп.
4. Ьеисозіота іасхетекіі Р а п а 8 8.— левкостома Ячевського. Строми
1—1,5 X 0,75 мм, розсіяні, занурені, виступають на поверхню білим блис-
кучим диском. Перитеції 400—450 р у діам., по 3—8 у стромі. Аски 40—55 X
X 7—8 р, циліндрично-булавовидні, сидячі, 8-спорові. Спори 12—16 X
X 3—3,5 р.
На птелії трилистій (Ріеіеа ігііоііаіа).
Правобережний Лісостеп.
5. Ьеисо$іопіа аиегзшаїсііі N і і 8.— левкостома Ауерсвальда. Строми
здебільшого численні, густо розташовані, до 1 мм у діам. Всередині жовту-
ваті або білуваті. Перитеції по 3—8 у стромі, з отворами, що виступають
на білуватому, пізніше буріючому диску у вигляді чорних крапок. Аски
40—80 X 8—12 р, булавовидні, 8—4-спорові. Спори 12—22 X 2,5—3 (5) р,
дуже зігнуті або майже прямі.
На листяних деревах, зокрема березі (Веіиіа), буку (Га&из), яблуні
(Л4а/и$), крушині (Ргап§иІа), вербі (Заііх).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Правобережний та До-
нецький Лісостеп.
6. ЬеисоБІота діаігуре Р г.— левкостома продірявлена. Строми розсія-
ні, конусовидні, до 750 р у^діам., прориваються крізь перидерму маленьким
білуватим диском. Перитеції по 3—7 у стромі. Аски 80—100 '/ 8—16 р.
Спори 16—18 (24) X 3—6 р, дворядні, циліндричні, зігнуті.
На видах вільхи (А/ли$).
Прикарпаття.
7. Ьеисозіота та$$агіапа де N о і.— левкостома массарієва. Строми
розсіяні, конусовидні, прориваються крізь перидерму округлим або оваль-
ним диском. Перитеції густо скупчені, по 8—10 у стромі, з отворами, які
виступають по краю сірувато-білого диска. Аски 48—60 х 9—12 р, сидячі,
циліндричні, 4—8-спорові. Спори 20—26 X 4 р, зігнуті.
На горобині звичайній (5огЬиз аиссирагіа).
Правобережне Полісся.
8. Ьеисозіота сіпсіа Р г.— левкостома облямована. Строми розсіяні,
зростаються з паренхімою кори та перидермою, оточені з чіткою, виразною
чорною смугою. Перитеції звичайно по 6—12 у стромі, з отворами, що висту-
пають по краю або по всій поверхні білуватого, іноді буруватого диска.
Аски 52—88 X 9—14 р, булавовидні. Спори 8—32 (переважно 16—24) X
х 3,5—6 (8) р, циліндричні, зігнуті, зрідка прямі.
На сливі (Ргипиз сіотезііса) і терні (Р. зріпоза).
Прикарпаття.
Рід Уаіза N і і з.— вальса (рис. 175)
Строми вальсоїдні, напівкулясті, або тупоконусовидні, занурені в ко-
рові паренхіму, виступають здебільшого дисковидною верхівкою. Перите-
ції кулясті, приплюснуто-кулясті, з короткими або видовженими циліндрич-
ними або конусовидними верхівками з отвором, які б.-м. виступають над
диском. Аски сидячі, 8-спорові, в окремих випадках 4—2-спорові. Спори
алантоїдні, безбарвні.
Конідіальна стадія типу Суіозрога.
В УРСР 27 видів.
Ключ для визначення видів
1. На хвойних деревах..........................................2
— На листяних деревах.......................................... 4
2. Спори до 10 р завд.
а) На сосні (Ріпиз). Спори 6—8 х 1,5 р........................
.......................1. V. десіипЬепз — вальса лежача
б) На ялині (Рісеа) та ялиці (АЬіез). Спори 6—9 X 1 ц ;.......
.........................2. V. аЬіеііз — вальса ялицева
в) На сосні (Ріпиз) та ялівці (/ипірегиз). Спори 6—9 X 1,5 р
3. V. ріпі — вальса соснова
— Спори більшого розміру ....................З
3. Спори 12 X 2 р. На ялиці (АЬіез) ... 4. V. їгіезіі — вальса Фриза
— Спори 12—16 (20) х 2,5—3 р. На модрині (Ьагіх) та сосні (Ріпиз)
..................................5. V. сиггеуі — вальса Каррея
4 (1). Спори до 10 р завд.:
а) Спори 6—8 X 1,5—2 р. На різних видах дерев та кущів
........................6. V. сегаіоріюга — вальса рогоносна
б) Спори 7—9 X 2 р. На яблуні (Маїиз) та груші (Рігиз). . . .
...........................7. V. ассііпіз — вальса прихилена
в) Спори 8 X 2 р. На ліщині (Согуїиз).........................
............. 8. V. аіїіпіз — вальса споріднена
281
г) Спори 7—8 р. На березі (Веіиіа)..............................
•......................9. V. пераІеп$і$ — пальса непальська
Д) Спори 10 X 2 р. На липі (Тіїіа) .............................
....................10. V. ргохіпіеііа— пальса близькоспоріднена
с) Спори 9—11 X 2,5 р. На дереві (Сої низ)......................
..........................11. V. 1а Пах—пальса обманлина
ж) Спори 10 X 1,5—2 р. На вільсі (Аіпиз)........................
...........................12. V. хіепозрога — пальса вузькоспорова
— Спори більшого розміру ..........................................5
5. Спори до 12 р завд.
а) Спори 10—12 X 3 р. На березі (Ве/иіа).............................
...........................13. V. Іпоггісіа — вальса щетиниста
б) Спори 10—12 X 2,5 р. На вербі (Заііх) ............................
..........................14. V. уеггисиїоза — вальса бородавчаста
в) Спори 12 х 1,5—2 р. На тополі (Рориіиз) ..........................
..............................15. V. зогбіба — вальса брудна
г) Спори 10—12 X 2,5 р. На буку (Ра§из)..............................
..........................16. V. бесогіісапз — вальса безкорова
— Спори до 20 р завд. і більше...............................6
б. Спори до 14—16 р завд....................................7
— Спори до 18—20—24 р завд. і більше.........................8
7. Спори 12—14 х 1,5 р. На груші (Рігиз)..............................
............................17. V. ашрНіЬоІа — вальса двозначна
— Спори ширші:
а) Спори 12—16 X 3—4 р. На шипшині (Роза) .......................
...................... 18. V. гіюсіоріті 1а — вальса розолюбна
б) Спори 10—16 X 2—4 р. На дубі (биегсиз) .................... •
...........................19. V. іпіегтебіа — вальса проміжна
в) Спори 6—15 X 2—4 р. На клені (Асег)...........................
.......................20. V. рзеїкіоріаіапі — вальса яворова
8 (6). Аски 8-спорові ................................................. $
— Аски 4-спорові .....................................................10
9. Спори до 20 р завд.
а) Спори 12—18 X 2,5—4 р. На вербі (8аІіх).......................
........................... 21. V. заіісіпа — вальса вербова
б) Спори 14—18 х 3 р. На бирючині (Ьі^изігит)....................
.......................22. У. 1і£и$ігі — вальса бирючинова
в) Спори 16—18 X 4 р. На в’язі (ІЛтиз)...................... • '
...........................23. V. соорегіа — вальса прихована
г) Спори 10—20 X 2,5—4 р. На буку (Ра^из)........................
24. V. ризіиіаіа — вальса пухирчаста
д) Спори 10—20 х 3—4 р. На березі (Веіиіа) тополі (Рориіиз),
вербі (8аІіх)................’
...........................25. V. §еггпапіса — вальса германська
е) Спори 14—20 х 3 р. На березі (Веіиіа)......................• '
........................26. V. Ьеіиііпа — вальса березова
— Спори 16—24 X 3—6 р. На різних листяних деревах.....................• ’
...................................27. V. атЬіепз — вальса оточуюча
10 (8). Спори 24 X 6—7 р. На різних листяних деревах .................' *
..............................25. V. £епиапіса — вальса германськ
— Спори більшого розміру .............................................
11. Спори 20—32 X 5—7 р. На вербі (8аІіх) ........................ ‘ '
. . . ...............................21. V. заіісіпа — вальса вербова
— Спори 24—36 X 3—8 р. На різних листяних деревах.....................' *
.....................................27. V. атЬіепз — вальса оточую
1. Уаіза (ІеситЬепз (8 с Ь т і (1 і) N і і $.— вальса лежача. Строми
до 1 мм у діам., зрідка більші, горбкуваті, чорні, виступають з поперечних
тріщин перидерми, занурені, поодинокі або невеликими групами, іноді зли-
ваються, згодом вільні. Перитеції численні, іноді по 4—8 у стромі, куляс-
ті, з видовженими верхівками з блискучо-чорним отвором, виступаючим
над стромою. Аски 26—30 X 4—5 р. Спори 6—8 X 1,5 ц.
На сосні звичайній (Ріпиз зііоезігіз).
Правобережний Лісостеп.
2. Уаіза аЬіеііз Р г.— вальса ялицева. Строми розсіяні, занурені, трохи
виступають з-під здутої переважно непошкодженої перидерми. Перитеції
по 5—15 у стромі, кулясті з короткими конусовидними, зрідка видовжено-
циліндричними верхівками. Аски 28—36 X 4—6 р. Спори 6—9 х 1 р.
Конідіальна стадія — Суіозрога аЬіеІіз 8 а с с.
На ялиці (АЬіез) та ялині європейській (Рісеа ехсеїза).
Прикарпаття.
3. Уа1$а ріпі (А 1 Ь. еі 8 с її \у.) Р г.— вальса соснова. Строми розсія-
ні, зрідка групами по 2,5 мм у діам., тупоконусовидні або напівкулясті,
чорні, зростаються з почорнілою перидермою, з-під якої згодом виступають
дисковидною верхівкою, далі вільні. Перитеції по 20—30 у стромі, тісними
групами, кулясті або видовжені, з короткими конусовидними верхівками
з отвором, що трохи виступає на чорному плоскому диску. Аски 30—32 х
X 5—6 р. Спори 6—9 X 1,5 р.
Конідіальна стадія Суіозрога ріпі Ос$т.
На сосні звичайній (Ріпиз зііоезіігз), жерепі (Р. ти^из), рідше на ялівці
звичайному Ципірегиз сопгтипіз). «
Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Західний
Лісостеп.
4. Уа1$а їгієбіі (О и Ь у) Р и с к.— вальса Фриза. Строми розсіяні,
тупоконусовидні, занурені, під трохи здутою перидермою, з-під якої прори-
ваються дисковидною верхівкою. Перитеції по 6—10 у стромі, розташовані
майже по колу, з короткими конусовидними верхівками, з отвором,
виступаючим на сіро-буруватому диску або лишена його краю. Аски 40 X
6 ц. Спори 12 X 2 ц.
Конідіальна стадія — Суіозрога сгіезіі 8 а с с.
На ялиці білій (АЬіез аІЬа).
Прикарпаття.
5. УаІза сиггеуі N і і з.— вальса Каррея. Строми численні, розсіяні,
до 1,5 мм у діам., виступають дисковидною верхівкою з-під пустуловидно
здутої зірчасто розірваної перидерми. Перитеції по 3—15 у стромі, розта-
шовані іноді безладно, кулясті, з виступаючими по краю або по всій поверхні
бруднувато-білуватого диска коротко-конусовидними верхівками з блискучо-
чорним отвором. Аски 68—76 X 8—9 ц, з трохи потовщеною оболонкою на
верхівці. Спори 12—16 (20) X 2,5—3 ц.
Конідіальна стадія — Суіозрога сиггеуі 8 а с с.
На модрині європейській (Ьагіх еигораеа) і сосні звичайній (Ріпиз
зііоезігіз)- 1 , (
Ростоцько-Опільські ЛІСИ. .£ ' ! І (
6. Уаіза сегаїорйога Т п 1. (V. гозагшп сіє N о і., V. гиЬі Риск.)-—
вальса рогоносна (рис. 175). Строми плоско-опуклі або майже конусовпдні,
До 2 мм у діам. Перитеції по 5—20 у стромі, однорядні, густо скупчені, з ви-
довжено-циліидричними, гладенькими при основі об'єднаними (в пучок)
різноманітно зігнутими верхівками з отвором. Аски 32—40 х 4—5 р, 8-
спорові. Спори 6—8 X 1,5—2 р, зігнуті або майже прямі.
Конідіальна стадія —Суіозрога гозае Еис к.
На гілках дерев і чагарників.
Рис. 175. сегаіоркога — вальса рого-
носна:
а — строми; б — строма в розрізі; в — аски; г —
спори.
Карпати, Прикарпаття. Ростоцько-Опільські ліси,' Правобережний та
Лівобережний Лісостеп. Південний Крим.
7. Уаіза ассііпіз І- г.— вальса прихилена. Строми до 1,5 мм у діам., чис-
ленні, тісними групами, плоскі, не утворюють пустул. Перитеції по 4—6 (12)
у стромі, виступають над перидермою. Аски 60 X 6—8 р. Спорн 7—9 х 2 ц.
На яблуні (Ліо/нл) та груші (Ругиз).
8. Гаї за аНіпіз N і І з.— вальса споріднена. Аски ЗО х 4 р, лінійно
видовжені. Спорн 8 X 2 р. Конідіальна стадія — Суіозрога а^іпіз 8 асе.
На ліщині звичайній (Согуїиз аоеііапа).
Прикарпаття.
9. \аІ$а пераіепзіз (В е г к.) 5 а с с.— вальса непальська. Строми до
2 мм у діам., приплюснуто-кулясті, занурені під пустуловидною перидермою.
Перитеції розташовані по колу,
з отворами, малопомітними на
стромі. Спори 7—8 р завд.
На березі (Веіиіа).
Західне Полісся.
10. Уаіза ргохігпеїіа Мати.—
вальса близькоспоріднена. Строми
тісними групами, занурені під тро-
хи пустуловидно здутою перидер-
мою, з-під якої виступають сірим
диском. Перитеції по 5—6 у стро-
мі. Аски 66х 9 р. Спори Юх 2 р.
На липі (Тіііа').
Західне Полісся.
11. Уаіза їаііах N і і з.— вальса
обманлива. Строми розсіяні, іноді
скупчені по 2—5 і зливаються. Перитеції по 5—8 у стромі з отворами, тро-
хи виступаючими на маленькому диску. Аски 35 X 6—6,5 р. Спори 9—
11 X 2,5 р.
Конідіальна стадія — Суіозрога соті XV е з і.
Надерені кров’яному (Согпиз зап§иіпеа).
Прикарпаття.
12. Уаіза зіепозрога Т и 1.— вальса вузькоспорова. Строма округла,
опукла, занурена, проривається чорним диском. Аски 40—50 X 4—5 р,
булавовидні. Спори 10 х 1,5—2 р.
Конідіальна стадія — Суіозрога зіепозрога 8 а с с.
На вільсі клейкій (Аіпиз §1иііпоза).
Західне Полісся.
13. Уаіза Ьогтіба N і і з.— вальса щетиниста. Строми до 2 мм у діам.,
занурені, приплюснуто-кулясто-конусовидні, з плоскою дисковидною вер-
хівкою, яка проривається з-під перидерми. Перитеції численні в стромі,
однорядні з коротко-конусовидними або видовжено-циліндричними верхів-
ками з отвором, які трохи або дуже виступають над диском, іноді лише по
його краю. Отвори вузлуваті або борозенчасті. Аски 36—48 х 8—12 р-
Спори 10—12 X 3 р.
На березі (Веіиіа).
Західний Лісостеп.
14. Уака уеггисиїоза N і і з.— вальса бородавчаста. Строми тісними гру-
пами, при основі зливаються, зрідка об’єднуються в неправильнобородав-
часті утвори, напівкулясті,занурені під дуже здутою перидермою, з якою
зростаються і з-під якої виступаютьдисковидною верхівкою, чорні, всереди-
ні сірі до брудно-жовтих. Отвори виступають над диском або по його
краю. Аски булавовидні, без ніжки, 40—44 X 6 р. Спори 10—12 х 2,5 р-
ОЙА
На вербі ламкій (8аІіх [га^Иіз).
Прикарпаття.
15. Уаіза зогсіісіа N і і з. (V. беріапаіа Риск.) — вальса брудна.
Строми численні, розсіяні, приплюснуто-подушковидні, малопомітні або
опуклі, занурені в незмінеиій коровій паренхімі під пустуловидно здутою
перидермою, з-під якої виступають дисковидною верхівкою. Перитеції по
6—12 або по 15—25 у стромі, розташовані б.-м. по колу або безладно (в біль-
ших стромах), з отворами, виступаючими по краю білувато-сірого, пізні-
ше бруднувато-сірого диска. Аски 48—60 х 8 у. Спори 12 X 1,5—2 у.
На видах тополі (Рориіиз) і верби (8аІіх).
Правобережний та Донецький Лісостеп.
16. Уаіза бесогіісапз Е г.— вальса безкорова. Строми до 25 мм у діам.,
темно-коричневі, занурені в кору, прориваються дисковидною верхівкою.
Перитеції по 6—22 у стромі, в один ряд, кулясті, кутасто-кулясті, з конусо-
видним ициліндричними верхівками з блискуче-чорними виступаючими на
еліпсовидномуди ску отворами. Аски 44—50 X 6 у. Спори 10—12 х 2,5 у.
Конідіальна стадія — Суіозрога сіесогіісапз 8 а сс.
На буку лісовому (Ра§из зіїоаііса) і грабі (Сагріпиз Ьеіиіиз}.
Прикарпаття, Західне Полісся.
17. Уаіза атрИіЬоІа 8 а с с.— вальса двозначна. Строми подушковидно-
бородавчасті. Перитеції до 300 у, у діам., з чорними крапковидними отворами,
розміщеними по краю білого диска. Аски 45—55 х 8 у, майже сидячі, до
основи загострені, на верхівці закруглені. Спори 12—14 X 15 у..
На груші звичайній (Ругиз соттипіз).
Правобережне Полісся.
18. Уаіза гИойорЬіІа В е г к.— еі В г.— вальса розолюбна. Строми роз-
сіяні або групами, занурені, зростаються з незміненою перидермою, з якої
виступають чорною дисковидною верхівкою. Перитеції по 4—6 у стромі,
розташовані по колу або поздовжніми рядами з короткоконусовидними вер-
хівками-з отворами, виступаючими по краю чорного диска або пучком по
всій його поверхні. Аски 84 X 9—10 у, на верхівці потовщені. Спори 12—
16 X 3—4 у,.
На шипшині (Коза сапіпа).
Прикарпаття.
19. Уаіза іпіегтесііа N і і з.— вальса проміжна. Сторми плоско-опуклі,
до 1 мм у діам., розташовані поздовжніми рядами, занурені під перидермою,
з якої виступають дисковидною верхівкою. Перитеції по 3—8 (25) у стромі,
розташовані по колу або безладно, кулясті, з б.-м. видовженими верхівками,
з блискучо-чорними отворами, виступаючими лише по краю сіро-бурого
диска або всій його поверхні. Аски 64 X 8 у. Спори 10—16 X 2—3 (4) у.
Конідіальна стадія — Суіозрога іпіегтеііа 8 а с с.
На дубі (С}иегсиз).
Правобережні Полісся, Лісостеп, Степ.
20. Уаіза рзеисіоріаіапі (Е г.) N і і з.— вальса яворова. Спори приплюс-
нуто-конусовидні, розсіяні, занурені, виступають дисковидною верхівкою.
Перитеції по 2—10 у стромі, розташовані колом з отворами, трохи виступаю-
чими по краю світло-вохряно-жовтого, пізніше буріючого диска, який зго-
дом іноді зникає. Аски 40—80 X 8 у. Спори 6—15 X 2,5—4 у, циліндричні,
туповеретеновидні, слабо зігнуті або прямі.
Конідіальна стадія — Суіозрога рзеисіоріаіапі 8 а с с.
На яворі (Асег рзеисіоріаіапиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Донецький Лісостеп.
21. Уаіза заіісіпа (Р е г з.) Е г. (V. сарізігагіа сіє N о І.) — вальса
вербова. Строми численні, розсіяні, часто розташовані поздовжніми групами,
занурені під трохи пустуловидно здутою не зміненою перидермою, з якою
285
зростаються і з-під якої прориваються білуватим диском. Перитеції по 6—12
у стромі, розташовані по капу, кулясті, з дуже короткими шийками, з чор-
ними отворами, трохи виступаючими по краю або по всій поверхні білуватого
диска. Аски 44—68 \ 8 ц, 4—8-спорові. Спори в 8-споровому аску — 12—
18 X 2.5—4 р, у 4-споровому — 20—32 \ 5—7 р.
Конідіальна стадія—Суіозрога [арах Ег. (С. за Псі з І? а Г) с п її.).
На видах верби
Карпати. Прикарпаття. Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські лі-
си. Західний та Правобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ.
22. ¥аІ$а іі^пбігі ( 8 с 1) х\\) 8 с її г о є і. (V. сургі Т и 1.) — вальса
бирючинова. Строми приплюснуто-конусовидні, занурені в позмінену коро-
ву паренхіму. виступають чорним диском. Перитеції по 3—8 у стромі, роз-
ташовані по колу (випадають часто з перидермою, лишаючи в корі загли-
бники), кулясті, чорні, з отворами, які виступають по краю чорного диска
або по всій його поверхні. Аски 52—64 х 8 р. Спори 14—18 X 3 р, зігнуті.
На бирючині звичайній (Сі§и$1гит оиІ§аге) та ясені звичайному (Нга-
хіпиз ехсеїзіог).
Правобережне Полісся.
23- УаІ$а соореНа Ск е.— вальса прихована. Строми вальсоїдні. Аски
8-спорові. Спори 16—18 X 4 р.
На в’язі лнеткуватому (ІЛпшз [оИасса).
Правобережний Лісостеп.
24. Уаіза ризіиіаіа А и ег$ хг.— вальса пухирчаста. Строми численні,
занурені, зростаються з перидермою, з якої прориваються сіруватим дис-
ком. Перитеції по 3—8 у стромі (зрідка більше), з виступаючими по краю сі-
ро-буруватого диска видовженими верхівками з чорними блискучими отво-
рами. Аски 44—60 X 6—8 р. Спори 10—20 р (здебільшого 16 ) X 2,5—4 р.
Конідіальна стадія — Суіозрога ризіиіаіа 8 а с с. еі К о и ш.
На буку (Ра§из\
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
25. ¥а1$а $егтапіса N11$. (V. іе$е!1а N і і $.) — вальса германська.
Строми мало виразні, занурені в мезміненій коровій паренхімі. Перитеції
по 3—9 у стромі, розташовані по колу або б.-м. неправильно. Аски 72 X 8 р,
до основи звужені, з досить товстою, особливо на верхівці, оболонкою, 8
(рідше 4)-спорові. У 8-споровому аску спори — 10—20 X 3—4 р, в 4-споро-
вому — 24 х 6—7 р.
Конідіальна стадія — Суіозрога ^егтапіса 8 а с с.
На березі (Веіиіар тополі (Рориіиз), вербі (8аІіх).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
26. Уака Ьеіиііпа N і і $.— вальса березова. Строми тісними групами,
часто зливаються, глибоко занурені в корову паренхіму, з якої прориваються
білуватим, згодом буріючим диском. Перитеції по 20—25 у стромі, розташо-
вані рядами навколо стерильної частини строми, кулясті, з короткими кону-
совидними верхівками з отворами, які виступають по краю білуватого, піз-
ніше буріючого диска. Аски 60 х 8—9 р, вузькобулавовидні. Спори 14—
20 х 3 р.
На сухих гілках берези (Ве/«/а).
Прикарпаття.
27. ¥а!$а атЬіеп$ (Р е г $.) р г. (V. сог(ісі$ Т и 1.) — вальсаоточуюча.
Строми ширококонусовидні, до Зльм у діам., занурені під перидермою, з-під
якої прориваються диском. Перитеції по 4—20 у стромі, розташовані без-
ладно або по колу, з отворами, виступаючими по краю білуватого або сіро-
буруватого, іноді чорнуватого диска. Аски 40—-88 X 8—16 р, 8-—4-спорові
(навіть в одному перитецію). У 8-споровому аску спори — 16—24 х 3—6 р>
в 4-споровому — 24—36 X 5—8 р, зігнуті або майже прямі.
Конідіальна стадія — Суіозрога атЬіепз 8 а с с. (С. сагрозрєгта Е г.,
С. Іеисозрегта Г г., С. охуасапіїш К а Ь е п Ь.).
На гілках і стовбурах листяних дерев і кущів.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся; Росюцько-Опільські
ліси, Західний Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаково-Лучний та Правобережний Злаковий Степ.
Рід Еорагіозіогпа N і І з с Іь— лопадостома (рис. 176)
Строма вальсоїдні, конусовидні, напівкулясті, подушковидні, занурені,
оточені в субстраті чорною смугою. Аски циліндричні, 8-спорові, з парафі-
зами. Спори еліпсовидні, одноклітинні, темно забарвлені.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 8—12 X 7—8 широкоеліпсовидні. Перитеції по 6—8 у стромі.
На гілках бука (Еа%из) .... 1. Ь. іиг^ісішп — лопадостома здута
— Спори 10—14 X 5—6 р, видовжено-еліпсовидні. Перитеції по 8—42 в
стромі. На гілках різних листяних дерев .........................
.......................2. Ь. базітіпипі — лопадостома черевна
Рис. 176. Еорасіозіота ^азігіпит—
лопадостома черевна:
а — строма в розрізі; б — аск і пара-
фізи; в — спорн.
1. Ьорадозіота їиг£і(1игп (Р е г $.) N і і $.— лопадостома здута. Строми
численні, вкриті перидермою, утворюють пустули, занурені основою у май-
же не змінену корову паренхіму, згодом
прориваються і виступають бурувато-чор-
ним диском; у субстраті оточені чорною
смугою. Перитеції скупчені по 6—8 у стро-
мі, з отворами, трохи виступаючими на
диску. Аски 100—120 X 7—8 р з парафіза-
ми. Спори 8—12 X 7—8 р, широко еліп-
совидні, прямі, чорні.
На буку (Еариз).
Закарпаття, Прикарпаття, Ростоцько-
Опільські ліси.
2. Ьорайозіопіа £а$ігіпит (Ег.)
8 а с с.— лопадостома черевна (рис. 175).
Строми 2—4 мм у діам., різної форми: пло-
скоподушковидні, напівкулясті, приплюс-
нуто-кулясті; зовні чорні, гладенькі, бли-
скучі; занурені в корі або в голій дереви-
ні, виступають плоскою верхівкою; всередині білуваті; в субстраті від-
межовані чорною смугою. Перитеції від 8 до 42 у стромі, звичайно однорядні,
кулясті з виступаючими над субстратом видовженими верхівками з отво-
ром. Аски 90—120 X 5 р. Спори 10—14 X 5—6 р, видовжено-еліпсовидні
на кінцях закруглені, прямі, бурі, згодом матово-чорні.
На сухих гілках і стовбурах переважно в’яза (ІЛгпи$).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
Рід Віарогі1іор$і$ Е а Ь г е — діапортопсис (рис. 177)
Строма занурена здебільшого під почорнілою перидермою, в субстраті
оточена чорною смугою (іноді не оточена). Перитеції занурені, виступають
верхівкою крізь перидерму. Аски 8-спорові, булавовидні. Спори
287
одноклітинні, безбарвні, еліпсовидні, веретеновидні, прямі або зігнуті, іноді
з безбарвним придатком на кінцях; часто звільняються з асків у перитеції.
Сапрофіти на гілках деревних порід.
Конідіальна стадія типів РІюта та РНоторзіз.
В УРСР один вид.
ОіарогіЬор^із (гіписіеаіа (і\т і с з з І.) Н б її п. (ОіарогіЬе Ітіписіеаіа
N і с $ з І.; ЕирогіЬе ігіписіеаіа N і е з з І.) — діапортопсис тризернистий.
Строма занурена. Епідерма над стромою не. чорніє. Чорної смуги, оточуючої
строму, немає. Перитеції занурені, поодинокі або групами в стромі, приплюс-
Рис. 177. Піарогіїюрьіь рапіііегіпа — діапортопсис пантерний:
а — строми; б —спори.
нуто-кулясті з конусовидними верхівками, трохи виступаючими на поверхні.
Аски 44—54 X 8—9 р, булавовидні. Спори 11—15 X 3—4 р, одноклітинні,
безбарвні, веретеновидно-овальні, часом нерівнобічні, прямі або зігнуті,
з трьома краплями.
На стеблах видів сідача (Еираіогішгі).
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Сгуріозрога Т и І. 1 — криптоспора (рис. 178—179).
Строма вальсоїдна, занурена під пустуловидно здутою перидермою,
конусовидна, подушковидна, часто з дисковидною верхівкою, іноді слабо
розвинута, невиразна (часом майже відсутня і перитеції скупчені в знебарв-
леній корі). Перитеції в стромі нечисленні — до 10, рідко — більше. Аски
8-спорові, циліндрично-булавовидні. Спори одноклітинні, циліндричні,
видовжено-веретеновидні, еліпсовидні, безбарвні, зрідка жовтуваті. Пара-
фізи відсутні.
Конідіальна стадія типу Сгуріозрогіит.
Сапрофіти на гілках дерев, рідше — кущів.
В УРСР вісім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 32 р завд...............................................2
— Спори більшого розміру .............................'.............4
2. Спори 16—24 X 5—8 р, на черемсі (Рас1и$) та терні (Ргипи$)........
................1. С. $рЬаего5іоша — криптоспора округлоотворова
Спори більші ...................................................З
3. Спори 26—28 X 7—8 р, на гіркокаштані (Аезсиїиз) ..................
......................2. С. аезсиїі — криптоспора гіркокаштанова
1 Деякі дослідники до роду Сгуріозрога вміщують лише види з одноклітинними ци-
ліндричними крупними спорами. Види з одноклітинними еліпсовидиимн, веретеновидними,
яйцевидними спорами вважають належними до роду Сгуріозрогеїіа. У «Визначнику грибів
України» згадані роди, об’єднані в одному — Сгуріозрога, оскільки між ними відсутня іс-
тотна різниця.
поо
— Спори 24—32 X 8—12 р, на грабі (Сагріпиз)................................
................................3. С. аигеа — криптоспора золотиста
4 (1). Спори 33—44 X 3,5—4 р, на березі (Веіиіа) ..........................
............................... 4. С. Ьеіиіае— криптоспора березова
— Спори значно більші ..........................................5
5. Спори до 70 р завд..........................................6
— Спори 48—100 х 4—6 р, на ліщині (Согуїиз) .............................
...........................5. С. согуїіпа — криптоспора ліщинова
6. Спори ЗО—60 X 7—9 р, на в’язі, бересті (ІЛтиз)......................
..................... 6. С. Ьуробегтіа — криптоспора підепідермальна
— Спори вужчі .......7
7. Спори 50—65 X (3,5) 4—5 р, на вільсі (Аіпиз)........................
............................. 7. С. $иіїи$а— криптоспора накрита
— Спори 50—67 X 4,5 р, на березі (Ве(иіа)................................
..........................8. С. іотепіеііа — криптоспора повстиста
1. Сгуріозрога $рЬаего$іота (N11$.) 8 а с с. (Уа1$а зрЬаегозІоша
N і і $.) — криптоспора округлоотворова. Строма занурена під пустуловидно
здутою перидермою, до 2 мм завш., конусовидна, з великим овальним дис-
ком до 1 мм завд. Перитеції (до 12 у стромі) розміщені по колу, кулясті,
з конусовидними верхівками з округлим отвором, трохи виступаючими по
краю білуватого, згодом сірого або коричнюватого диска. Аски 8-спорові,
60—80 X 10—12 р, булавовидні. Спори 16—24 X 5—8 р, циліндричні, ви-
довжено-яйцевидні, безбарвні, прямі або трохи зігнуті.
На гілках черемхи (Райиз).
Лівобережний Лісостеп.
2. Сгуріозрога ае$си!і Рис к.— криптоспора гіркокаштана. Перитеції
групами (по 6—8), занурені під пустуловидно здутою перидермою, кулясті,
з видовженими, циліндричними, виступаючими над субстратом верхівками
з отвором. Аски 8-спорові, видовжено-булавовидні. Спори 26—28 X 7—
8 р, одноклітинні, еліпсовидні, прямі або трохи зігнуті, безбарвні.
На гілках гіркокаштана (Аезсиїиз Ьірросазіапит).
Ростоцько-Оп ільськ і ліси.
3. Сгуріозрога аигеа Риск. (Уаіза аигеа Рис к.) — криптоспора золо-
тиста. Строми до 2 мм завш., численні, суцільно вкривають гілки, занурені
під пустуловидно здутою перидермою, з якої виступають червоним або цег-
листо-червоним диском, усіяним по краю чорними отворами перитеціїв.
Перитеції по 4—10 у стромі, розташовані по колу, кулясті, з циліндричними
верхівками. Аски 110—160 х 16—24 р, 8-спорові, майже циліндричні,
сидячі. Спори 24—32 X 8—12 р, одноклітинні, еліпсовидні, прямі, без-
барвні.
На грабі (Сагріпиз).
Карпати, Прикарпаття, Західний Лісостеп.
4. Сгуріозрога Ьеіиіае Т и 1.— криптоспора березова (рис. 178). Строми
занурені в иезміненій трохи здутій коровій паренхімі, яку проривають
вузьколанцетним або лінійним диском. Перитеціїв у стромах до 14 з отво-
рами, виступаючими на диску. Аски 90—110 х 13—14 р. Спори 33—44 X
X 3,5—4, р циліндричні, на кінцях закруглені, зігнуті або звивисті,
безбарвні.
На березі (Веіиіа).
Карпати, Західний Лісостеп.
5. Сгуріозрогасогуїіпа (Т и 1.) Рис к. (УаІ$а согуїіпа Ти 1.) — крипто-
спора ліщинова. Строми до 4 мм завш., занурені, трохи опуклі, всередині ін-
тенсивно золотисто-жовті або цеглисто-червоні, перитеції по 10—25 у стро-
мі, розташовані 1—2 кругами, кулясті, з довгими циліндричними верхівками.
Отвори псритсціїв виступають по краю або по всій поверхні сліпсовидного
диска (часто диск непомітний). Аски 8-спорові, 100—140 X 14—20 р(,
сидячі. Спори 48—100 X 4—6 р, циліндричні, тупі, звивисті або зігнуті
(часто в асках обвивають одна одну), безбарвні.
На ліщині звичайній (СогуІи$ аиеііапа).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Злаково-Луч-
ний Степ.
6. Сгуріозрога Нуросіегтіа (Р г.) Рис к.— криптоспора підепідермаль-
на. Строми у верхніх шарах кори, невиразні, численні, під пустуловидно
здутою перидермою, плоскоконусовидні.
Перитеції по 3—6 у стромі, розташовані
по колу, приплюснутокулясті, з видовже-
ними верхівками, з блискучо-чорними отво-
рами, виступаючими на округлому чор-
ному диску. Аски 100—115 X 16—20 |х,
Рис. 179. Сгуріозрога 8и[[и$а —
криптоспора накрита:
а — перитеції в стромі; б — аск; в —
спори.
Рис. 178. Сгурїозрога Ьсіиіае —
криптоспора березова:
а — строма в розрізі; б -- спо-
ра; в — спороношення конідіаль-
ної стадії; г — аск.
цнліндрично-еліпсовидні. Спори 30—60 х 7—9 р, еліпсовидно-веретено-
видні, прямі, нерівнобокі, безбарвні.
На в’язі (ІЛти$).
Лівобережне Полісся, Правобережний Злаковий Степ.
7. Сгуріозрога зиНиза (Е г.) Ти 1. (УаїзазиНизаЕг.) — криптоспорана-
крита (рис. 179). Строми численні, розсіяні, до 2,5 мм у діам., занурені в
корі під пустуловидно здутою перидермою, всередині золотисто-або лимон-
но-жовті. Перитеції по 4—12 у стромі, приплюснуто-кулясті, з видовжени-
ми верхівками з отвором; верхівки здебільшого зростаються і виступають
горбочком над прорваною перидермою. Аски 8-спорові, 70—100 х 20—
ЗО р, циліндрично-булавовидні, сидячі. Спори 50—60 (65) X (3,5) 4—5 р,
одноклітинні, циліндричні, тупі, зігнуті, безбарвні.
Конідіальна стадія — Сгуріозрогіит пеезіі С о г б а. '
На гілках вільхи (Аіпиз).
Карпати, Прикарпаття, Лівобережний та Донецький Лісостеп.
8. Сгуріозрога іотепіеііа (Реск.) В е г 1. еі V о § 1. (Х'аіза іотеп-
іеііа Реск.) — криптоспора тонкоповстиста. Строми невиразні, занурені в
корі. Перитеції по 4—8 у стромі, при основі з білуватою повстистою масою,
з видовженими верхівками з отворами, які виступають на білому або буру-
ватому диску. Аски 50—80 р завд. Спори 50—67 X 4—5 р, циліндричні,
на кінцях притуплені, зігнуті, безбарвні.
На березі (Веіиіа).
Прикарпаття.
Рід Саибозрога ЗІагЬ.— кавдоспора (рис. 180)
Строми занурені в корі, вальсоїдні, розсіяні або групами, іноді зливаю-
ться, округлі або неправильних контурів, подушковидні. Перитеції по 4—6
у стромі, чорні, лінзовидні, з отворами, які виступають
на поверхні невеликого білуватого диска. Аски ци-
ліндричні, з короткою ніжкою, 8-спорові, з числен-
ними парафізами. Спори 2-клітинні, веретеновид-
но-овальні, на обох кінцях звужені, безбарвні, сла-
бо перешнуровані, з кількома безбарвними зігнутими
придатками на кінцях спори та біля перегородки.
Паразит на гілках дуба.
Монотипний рід.
СаисІозрога іаіеоіа ( Р г.) ЗІагЬ. (Віаігуре іа-
Іеоіа (Р г.) 8 а с с; Уаіза іаіеоіа Р г.) — кавдоспора
саджанцева (рис. 180). Строми розсіяні або групами,
часом зливаються, занурені, зростаються з перидер-
мою, приплюснутоподушковидні, всередині світлі, ви-
ступають крізь перидерму диском. Перитеції розміщені в стромі безладно,
їх отвори виступають у центрі диска. Аски 126—160 х 12—14 р. Спори
20—25 X 9—10 р.
На гілках дуба (Оцегсиз).
Прикарпаття, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобереж-
ний Злаковий Степ.
Рід АріорогіЬе Н б Ь п. етепсі. IV е Ь т.— апіопорте (рис. 181)
Строма здебільшого невиразна, мінлива за формою, занурена, іноді
видовжено-бородавчаста, з дуже великим чорним виступаючим диском (Аріо-
рогІЇїе апотаїа). Перитеції групами, занурені (іноді в почорнілих навколо
них тканинах). Аски 8-спорові, булавовидні. Спори нерівнодвоклітинні, без-
Рис. 181. Аріорогіїїе уергіз — апіопорте колючий:
а — строми; б — спори.
барвні, видовжено-овальні, веретеновидні, оберненобулавовидні, у деяких
видів дуже мінливі за формою та розмірами.
Конідіальна стадія типів РКота та РКоторзіз.
Сапрофіти на гілках дерев та кущів.
В УРСР один вид.
АріорогіЬе уергіз (сіє Ь а с г.) АУ е Ь т. (ВіарогіЬе уергіз (сіє Е а с г.)
Риск.; О. пісіиіапз N і е з з 1.; О. оЬзсига (Р е с к.) 8 а с с. ; О. ідаеісоїа
(К а г з і.) УУ е з і £ г.; Скогозіаіе пісіиіапз N і е з з І.) — апіопорте колю-
чий (рис. 181). Строма проривається з-під пустуловидно здутої перидерми
чорним диском, на якому трохи виступають один або кілька отворів перите-
ціїв. Чорної смуги, оточуючої строму в субстраті, немає. Перитеції кулясті,
приплюснуто-кулясті, поодинокі або групами. Аски булавовидні, (25)30—
40 х 6—8 ц. Спорн 6—9(10) х 2—2,5 ц, нерівнодвоклітинні, видовжено-
овальні, до одного кінця звужені, безбарвні, прямі або зігнуті, часто з без-
барвним придатком на кінцях. Строма і спори за формою та розміром дуже
мінливі.
Конідіальна стадія — РІіопюряз -оергіз (3 асе.) Н о її п. (РНопиі иер-
гіз $ а с с.).
На видах малини та ожини (КиЬиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Рід Епсіоікіа Е г.— ендотія (рис. 182)
Строма вальсоїдна, бурувато-червонувата або бурувато-руда, всередині
жовта; здебільшого конусовидна, занурена в субстрат, згодом виступає із
тріщин кори. Перитеції занурені в строму, розташовані в 1—2 ряди, пляш-
ковидні, з довгими хоботками, ледве виступаючими над поверхнею строми.
Аски 8-спорові, видовжено-веретеновидні або трохи булавовидні, без па-
рафіз. Спори двоклітинні, веретеновидні або еліпсовидні, безбарвні.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 12—16 X 4—5 р. На гілках видів липи (Тіііа).........................
...................................1. Е. піЬсЬкеі — ендотія Нітшке
— Спори дрібніші. На інших деревах..........................................2
2. Спори 5—7 х 3 —4 р; 9—10 X 4—5 р. На гілках та стовбурі каштана
їстівного (Сазіапеа заііиа) та дуба (фиегсиз) ...............................
..................................2. Е. рагазіііса — ендотія паразитна
— Спори 7—9 X 2,5—3 р. На коренях і пнях листяних дерев.......................
..................................3. Е. гасіісаііз — ендотія коренева
1. ЕгкіоіЬіа піЬсИкеі Оіік —ендотія Нітшке. Строма бурувато-
жовта, горбкувата. Перитеції по 8—10 у стромі, виступають зближеними
шийками. Сумки булавовидні, 8-
Рис. 182. ЕпйоШа гасіісаііз— ендотія коре-
нева:
а — строма в розрізі; б — спори.
спорові. Спори 12—16 X 4—5 р,
видовжено-веретеновидні, притуп-
лені, трохи перешнуровані. В пе-
риферичній частині строми часто
спостерігаються пікніди з цилінд-
ричними безбарвними конідіями,
5 X 1 р.
На відмерлих гілках липи
(Ті На).
Лівобережний Лісостеп.
2. Епсіоійіа рагазКіса (М и г г.) Р. А п (і. еі Н. А п б.— ендотія пара-
зитна. Строма бурувато-червона, подушковидна або корочковидна, горбку-
вата, проривається крізь тріщини в корі. Перитеції в кількості 15—30(60)
в стромі, занурені, колбовидні, 340—400 р у діам., з трохи виступаючими
над стромою видовженими верхівками з отвором. Аски 8-спорові, ЗО—50 X
X 6—9 р, циліндрично-булавовидні. Спори 5—7 X 3—4 р; 9—10 X 4—5 р,
з перетяжкою, безбарвні. В порожнинах строми спостерігаються видовжено-
циліндричні конідії 3,5 X 1,3 р.
На стовбурах та гілках каштана їстівного (Сазіапеа заііиа) та дуба
(Ци.егси.5). Небезпечний паразит, збудник рака.
3. Еп<іоШіа габісаііз Е г.— ендотія коренева (рис. 182). Строми групами,
іноді зливаються, округлі або видовжені, подушковидні, приплюснуті,
оранжеві, всередині світло-жовті, 1—2 .и.ч у діам., прориваються жовтувато-
949
червоним диском. Перитеції в стромі численні, занурені, розташовані в 1
рідше 2 ряди, з видовженими хоботками, що виступають над поверхнею дис-
ка. Аски видовжено-веретеновидні, булавовидні, 28—30 х 8—9 р, швидко
зникають. Спори 7—9 X 2,5—3 р.
На коренях і пнях листяних дерев.
Рід ВіарогіКе N і і 8. 1 * * * * — діапорте (рис. 183—184)
Строма широко розпростерта, невиразна, діатрипоїдна або подушко-
видна, конусовидна, вальсоїдна, оточена в субстраті чорною смугою або без
неї. Перитеції по кілька в стромі, занурені, чорні, кулясті, приплюснуто-
кулясті з видовжено-конусовидними або циліндричними верхівками, які
б.-м. виступають (поодиноко або групами, іноді пучком) на поверхні строми.
Аски 8-спорові, булавовидні, циліндрично- булавовидні, на верхівці з кіль-
цевидними потовщеннями, сидячі. Парафізи широкі, численні, при дости-
ганні асок зникають. Аскоспори двоклітинні, безбарвні, видовжено- або ве-
ретеновидно-овальні, циліндричні, часом нерівнобічні, прямі або зігнуті
зрідка з придатком на кінцях.
Конідіальна стадія типів РНоторзіз і Ризісоссит (?).
Сапрофіти і факультативні паразити (часом дуже небезпечні) численних
видів дерев та кущів, рідше трав’янистих рослин.
В УРСР 25 видів.
Ключ для визначення видів
1. На трав’янистих рослинах .........................................2
— На деревах та кущах.................................................4
2. Спори 10—12 X 2,5—3,5 р (9,5—15 X 2,5—4 р). На капусті (Вгаззіса)
..................................... 1. В. егез — діапорте спадковий
— Спори більшого розміру ...........З
3. Спори 10—14 (16) X 2,5—4 р. На золотушнику (8сІі4а§о) та айстрі
(Азїег) ........................2. О. 1 іпеагіз — діапорте лінійний
— Спори 11—15(17) X 2,5—4 р. На різних видах трав’янистих рослин
.................................... 3. В. агсііі — діапорте лопуховий
4. На кущах........................ $
— На деревах ......................................................
5. Спори до 4 р завш............................................... ~
— Спори до 5—10 р завш............................................... 7
6. Спори до 2—3,5 р завш..............................................
а) Спори 10—14 X 1,5—2 р. На дроку (Сепізїа) ...................
..................... 4. В. £епізіае — діапорте дроковий
б) Спори 11—15 (16) х 2—3 (3,5 р). На смородині (КіЬез) • —
......................... 5. О. зігипіеГІа — діапорте жовновий
в) Спори 12—14 X 3—3,5 р. На вовчих ягодах (Оаркпе) ....
............................І.В. егез — діапорте спадковий
г) Спори 12—13,5 X 2—3,5 (4) р. На крушині (Ргап^иіа) . . .
.........................6. О. зуп£епезіа — діапорте зрослоотворовий
— Спори до 4 р завш.:
а) Спори 10—13,5 X 2,5—4 р. На золотому дощі (ІліЬигпит)
7. О. гпесіизаеа — діапорте медузовий
1 Вемейер (Шеііпіеуег, 1933) внаслідок монографічного дослідження роду йіарогіііе
зводить до синонімів численні види цього роду, описані в літературі і наведені в старих фло-
ристичних зведеннях. По кожному виду ЕНарогМіез наведених у монографії Вемейєр зво-
дить також синоніміку тих видів незавершених грибів, що описувались як його конідіальні
стадії.
б) Спори 12 — 15 X 2,5—4 р. На бузині (ЗатЬисиз) ................
......................8. О. «рісіїїояа—діапорте загострений
в) Спори 11—14 X 2,5- 4 р. На дерсні (Сотих).....................
......................9. О. рагбаїоіа — діапорте пардалота
7 (5). Спори до 5-6 р завш.:
а) Спори 13—17,5 X 3,5—5 р. На бруслині (Еіюпутиз) . . . .
........................... 10. О. Іа$с1ііі — діапорте Ляші
б) Спори 14—16 X 4,5—5,5 р. На барбарисі (ВегЬсгіз) .............
......................11. О. <іеіги$а— діапорте вдавлений
в) Спори 15—18 X 4,5—5,5 р. На глоді (Сгаіае§из).................
......................12. В. сгаіае£і— діапорте глодовий
г) Спори 14—19 X 3,5—5,5 р. На жовтій акації (Сатрапа) , . .
............... 13. В. сага£апае —діапорте жовтоакацієвий
д) Спори 13—18 X 4—6 р. На ліщині (Согуїиз)......................
......................14. О. <Іесес1еп$ — діапорте відхилений
— Спори ширші....................................................8
8. Спори до 7—8 р у поперечнику.................................9
— Спори (12) 13—17 (18) X 5,5—9 р, іноді 15—20 (24) X 8—10 р. На
дроку (Оепіз/и), рокитнику (Суіізиз) та саротамнусі (ЗсігоВгапгпиз) . .
.........................1.......................5. б. іпаецнаїіз — діапорте нерівний
9. Спори 15—17 X 5—7 р. На магонїї (Макопіа)...............................
.............................. 11. В. беігиза— діапорте вдавлений
— Спори 11 — 14 (16) X 6—8 р. На жостері (КІіатпиз) .......................
..............................16. В. їіЬгоза — діапорте волокнистий
10 (4). На хвойних: сосні (Ріпиз), ялині, смереці (Рісеа), ялиці (Аіпез),
псевдотсузі (Р$еис!оІ8и£й). Спори 9—12 X 2,5—4 р...........................
.................................... 1. В. егез — діапорте спадковий
— На листяних деревах 1 11
11. Спори до 4, зрідка до 5 р завш....................................12
— Спори до 6, до 8 або до 10 р завш...................................13
12. Спори до 15 р завд.:
а) Спори 10—14 X 2—4 р. На березі (Веіиіа)........................
...................... 17. О. ЬескНаизіі — діапорте Бекгауза
б) Спори 10—15 X 2,5—4 р. На горіху ^и^іапз) .....................
....................... 7. В. тесіизаеа — діапорте медузовий
в) Спори 11—15 х 2,5—4 р. На в’язі (ІЛтиз)........................
...................... 18. В. реп’ипсіа — діапорте з’єднаний
г) Спори 12—15 (16) х 3—4 (5) р. На клені (Асег)...................
................19. О. рц$іи1аіа — діапорте пустуловидний
— Спори до 17, до 19 або 20 р завд.:
а) Спори 13—17 (25) X 3—4,5 р, іноді 13—20 X 2,5—4 р. На білій
акації (РоЬіпіа рзеисіоасасіа)......................................... .
..............20. О. опсо$(ота — діапорте гачкуватоотворовий
б) Спори (13) 15—17 (20) X 2,4—3,5 р. На грабі (Сагріпиз) . . •
...................... 21. О. сагріпі — діапорте грабовий
в) Спори 13—19 X 2,5—4 р. На черемсі (Расіиз), на горобині (Вог-
ких) 22. Ь. рабі — діапорте черемховий
13. Спори до 6 або до 7 р завш.........................................14
— Спори до 8 або до 9 р завш...........................................15
14. Спори 15—20 X 2,5—5,5 р. На дубі (Оиегсиз) ............................
..................................23. О. Іеіріїаетіа — діапорте лейфемія
— Спори 13—16 X 4—7 р. На клені (Лсег) ....................................
1 Па численних листяних деревах та кущах відомий, згідно з літературними вказів-
ками, також ІЇіарогІИс сгеа (спори 9,5—15 х 2,5—4 р), який, очевидно, поширений на них
і в УРСР, але досі виявлений лише на капусті та вовчих ягодах.
•.................................. 24, В. (іиЬіа — діапорте сумнівний
15. Спори 11 —14 (16) X 6—8 р. На вишні (Сегазиз) та сливі (Ргипиз) . .
..................................... В. їіЬгоза — діапорте волокнистий
— Спори 35—55 X 7—9 р,. На вербі (5а//х)....................................
............................... 25. В. іезеПа — діапорте мозаїковий
1. ВіарогіЬе еге$ N і і 8 — діапорте спадковий. Строма конусовидна або
подушковидна, занурена під пустуловидно здутою перидермою, в субстраті
оточена чорною смугою, згодом проривається і виступає (майже поверхнева).
Перитеції занурені, розсіяні або групами в стромі, кулясті або приплюснуто-
кулясті, 240—300 X 160—500 |і, з б.-м. видовженими циліндричними пря-
мими або зігнутими верхівками з отвором. Аски булавовидні, 40—60 X
X 5—8р,. Спори 9,5—15 X 2,5—4 ц, двоклітинні, видовжено-веретеновидні,
з перетяжкою, безбарвні, незрілі спори одноклітинні.
Конідіальна стадія — РНоторзіз оЬІопда (О е з т.) Н о її п. (Ркота
оЬІоп^а Оезт.)1.
На трав’янистих рослинах 2: капусті (Вгаззіса)-, на деревах та кущах:
клені (Асег), вільсі (Аіпиз), вишні (Сегазиз), самшиті (Вихиз), грабі (Сагрі-
пиз), ліщині (Согуїиз), глоді (Сгаіае^из), вовчих ягодах (ОарНпе), крушині
(Ргап^иіа), агрусі (Огоззиіагіа), ясені (Ргахіпиз), бирючині (Ві^изігит),
мирті (Мугіса), сосні (Ріпиз), груші (Рігиз), осиці, тополі (Рориіиз), сливі
(Ргипиз), дубі (фиегсиз), вербі (Заііх), горобиннику (ВогЬагіа), бузку (£//-
гіп§а), липі (Тіііа), в’язі (ІЛтиз).
Закарпаття, Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-
Опільські ліси, Західний та Правобережний Лісостеп, Лівобережний та Пра-
вобережний Злаковий Степ. •
Примітка. За Вемейєром, на різних видах дерев та кущів утворюються плодо-
ношення РіарогіНе еге$, у яких констатуються незначні відмінні морфологічні ознаки (різ-
ні розміри перитеціїв та спор, довжина верхівки перитеціїв, почорніння субстрату то-
що). Всі вони були описані як окремі види, належні Ріарогіїїе. Нижче подано назви цих
видів як синоніми РіарогПіе егез: Сііогозіаіе /іеііісіз N і о $ з І.; Сії теїаепа Р е її пі.; РіарогПіе
аіпеа Риск.; Р. атЬі§иа N і і з.; О. атогр/іае Е 11. е( Е V.; О. ЬгасКусегаз 8 а с с; Р. сое-
тапзіі N і ( з ’ О. Ьгіапііапа 8 а с с.; Р. сопедіопепзіз 8 а с с. е( 8 р е £.; О. сопі§епа Р е І і £.;
Р. сопогит (О е з ні.) М і і з.; О. согопШае 8 а с с.; О. сгурііса N і із.; Р. сіеІо§-
пеапа 8 а с с. еі Кой т.; О. сіізсиїіепз (В с г к.) 8 а с с.; О. ехігапеа 8 а с с.; О. )аІ-
Іасіоза N і із.; О. ІогаЬПіз N і і з.; О. рахіпі Риск.; Р. К 2 е.; £). «епізіїпсоіа
К е її т • Р пгаїиіиіоза Я е її т.; О. Ііеіісіз М і е з з І; £. ітрогіаіа N і і з.; О. іпсгиз-
Іапз Ми із- О. іпзиіагіз N і і з.; Р. кгіщегіапа К е Н пі.; Р. Іі^изігі А І Іезсії.;
£). Ііоизігіпа Р е і г.; О. пглІЬгапсПеі 8а с с.; О. теїаепа (Р е її пі) Р с і г.; О. тегегеі Р е І і ц.;
О. тіпиіа N і і з.; Р. пі^гісоїог N і і з.; О. пі/зМеі К 2 е; Р. оіідосагра N і і з.; Р. расі і-
соїа Р е і г.; Р. ршііпа Р е і г.; Р. рлгаЬоІіса Р и с к.; О. регпісіоза М а г с її.; Р. реігакіапа
8 а с с.- Р.' ргоїгас !а N і і з.; Р. рипдепз N і із.; Р. ризіїїа 8 а с с.; Р. риіаіог N і і з.;
Р. уиег'сиз Р и с к.; Р. гезесапз N і і $.; Р. геїесіа Р и с к. еі N і і з.; Р. гесеїіепз N і і з.;
Р. г/юсіоііегкіґі Р с І і ц.; Р. г/юіз N і і з.; Р. гНоіпа (Реї І £.) К е її т; Р. затагісоїа Р її.
еі Р І о XV г.; Р, зетііттегза N і із.; Р. зелі) і па N і і з.; Р. зогЬагіае N і і з.; Р. зогаігіа
N і і з.; Р. зігитеїіа (Р г.) Р и с к. уаг. рип^епз К а г з і.; Р. 1/іи/апа Р е і г.; Р. ігапзіепз
8 а с с.\Р. іитиііаіа (С ке еі Е 11.) 8а сс. о І. Е1а^.;Р. иітісоїа ЕП. еі Е V.; Р. иаіісіа Мі із.;
Р. иеіаіа (Р е і г.) N і і з. ; Р. иегесипйа 8 а с с.; Р. иегопісае К е її пі.; Р. сеггисеїіа (Р г.)
8 і а г Ь.; Р. шюіиюгіїїі (Р е с к) 8 а с с; Уаіза сопоег^епз Рис к., 47. гіюіз С к е.
Відповідно зводяться численні назви незавершених грибів, переважно з родів РІюта
та Р/юторзіз, які були виявлені на тих же рослинах як конідіальні стадії видів Ріарогіке,
віднесених Вемейєром до синонімів р. егез: РІюта аіпеа 8 а с с.; Ріі. атЬідиа 8 а сс.; Ріі.
1 Вемейєр звів наведені в різних літературних джерелах численні види РНоторзіз,
пов’язані з РіарогИіе егез. Назви їх подано нижче.
2 В Європі РіарогІІіе егез відомий також на таких трав’янистих рослинах: вероніці
(Уегопіеа), в’язелі (СогопіІІа); па деревах та кущах: гіркокаштані (Асзсиїиз), айланті
(Аііапіііаз), айві (Суііопіа), бруслині (Есопутаз), дроку (бепііапзіа), плющі (Неііега),
жимолості (Ьопіеега), позою (Еусіит), платані (Ріаіапиз), сумаху (7?/ш$), малині (/?н-
оиз), клокіічці (Зіаріїуіеа).
295
сопогит 8 а с с.; Рк. сопігоосгза 8 а с с.; Рк. согопіііае \У с я Рк. сгурііса $ а с с.; РЛ.
йсргсзза (Ь е V.) Т г а у.; Рк. егез $ а с с.; Рк. ітрогіаіа 8 а с с.; РА. іпегизїапз 8 а с с.; Рк. І іди-
зігіпа 8 а с с.; РА. таїкгапекеі 8 а сс.; РА. осей І (а 8 а сс.; Рк. ориЩоНа С к с; Рк. ргипі.
Реск; Рк. ргініі-іизііапісае С к с; Рк. ріегоркіїа Риск.; Рк. рипдепз 8а сс.; Рк. риіаіог
8 а с с.; Рк. гс.зссапз 8 а с с.; Рк. гкоіз 8 а с с.; Рк. гіЬезіа 8 а с с.; Рк. зсокіна С к е. ; Рк. зе~
тіиттегза 8 а с с.; Рк. зогкагіа 8 а с с.; Рк. зог<іі(іа 8 а с с.; Рк. зрігаеае. □ с з іп.; Рк. зіісіі-
са В е г к. ег Вг.; Рк. иеіакі 8 а с с.; Рк. осгопісае зресіозас Р. Н с п п.; Р копюрзі з аіпеа
(8 а с с.) Н 6 К п; Рк. атЬі^иа (8 а с с.) Т г а V.; Рк. сопогит (8 а с с.) □ і с сі.; Рк. сопігооег-
за (8 а с с.) Т г а V.; Рк. согопіііае (XV е 5 і.) В и Ь.; Рк. сгурііса (8 а с с.) Н б її п.; Рк. ітрогіа-
іа (8 а с с.) й і с б.; Рк. іпегизіапз (8 а с с.) О і с <і.; Рк. оссиїїа (8 а с с.) Т г а V.; Рк. ргипо-
гит (С к е) О г о V е; Рк. ріегоркіїа (Риск.) О і с сі.; Рк. риіаіог (8 а с с.) Н 6 її п.; Рк. гкоіз
(5а сс.) Т г а V.; Рк. гіЬезіа (8 а с с.) □ і с (і.; Рк. зетііттегза (8 а с с.) Т г а у.; Рк. зогЬа-
гіае($ а с с.) Н о Ь п.; Рк. зоніісіа (8 а с с.) Но Ь п.; Рк. зіісііса (В е г к. еі В г.) Т г а у.;
Рк. оеіаїа (8 а с с.) Н б Ь п.; Зсіегоркота та^пизіапа ХХ; і І з. сі Н а її п.; Зркаегорзіз сіергезза
Ь V \\; Зрогопета зігоЬШпа О є $ пі.
2. ВіарогНіе Ііпеагіз (!М е е $) N і і 8. (В. ехегсИаііз (Реск.) $асс.;
В. тписгопиіаіа 8 а с с.; О. аогі$(а Е 1 1. еі Е V.; В. іеисгіі Е е 1 і £.) —
діапорте лінійний. Строми під трохи здутою почорнілою перидермою. Пе-
ритеції занурені, по кілька в стромі (іноді поодинокі), розташовані в один
ряд, кулясті, 200—480 х 160—320 р, з виступаючими лінійними групами
над субстратом видовженими, циліндричними верхівками з отвором. Аски
40—54 х 6,5—8 р, булавовидні. Спори 10—14 (16) X 2,5—4 р, двоклітинні,
видовжено-веретеновидні, прямі або трохи зігнуті, безбарвні. Незрілі спо-
ри одноклітинні, іноді з безбарвними придатками.
Конідіальна стадія — Ркоторзіь Ііпеагіз (8 а с с.) Т г а V. (Ркота Іі-
пеагіз 8 а с с.).
На трав’янистих рослинах — айстрі (А$1ег) та золотушнику (8оІі-
сіадо).
Прикарпаття.
3. Оіарогіке агсііі (Ь а $ с Ь.) N і і з.— діапорте лопуховий. Строми
широко розпростерті, занурені під почорнілою перидермою, з-під якої про-
риваються, в субстраті оточені чорною смугою. Перитеції занурені в стромі,
розсіяні безладно або маленькими групами, кулясті, приплюснуто-кулясті,
з б.-м. виступаючими на поверхні строми видовженими циліндричними, часто
зігнутими верхівками з отвором. Аски (40) 50—60 х 7—10 |л, булавовидні,
сидячі. Спори двоклітинні (11) 12—15 (17) X 2,5—4 р, безбарвні, еліпсовид-
но-веретеновидні. Паразит.
На різних видах трав’янистих рослин
Конідіальна стадія — Ркоторзіз агсііі (8 а с с.) Т г а V. (Ркота агсШ
8 а с с.).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
Уаг. асИіІІеае (А и е г $.) V еЬ пі. (В. огІЬосегаз (Р г.) N і і $.).
Спори 11—15 (17) х 2,5—4 |х.
На видах деревію (Аскіїїеа).
Конідіальна стадія — Ркоторзіз аскіїїеае (8 а с с.) Н 6 її п. (Ркота
аскіїїеае 8асс.).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Прим і т к а. За Вемейером, крім типової форми Оіарогіке агсііі на різних видах тра-
в’янистих рослин існують численні форми гриба, у яких констатуються деякі незначні від-
міни в морфологічних ознаках (розміри перитеціїв та спор, довжина верхівки перитеціїв,
почорніння субстрату тощо). Всі ці форми були описані як окремі види. Нижче подано на-
зви цих видів як синоніми Оіарогіке агсііі: Оіарогіке асиїеаіа (8 с її \\'.) 8 а с с.; £). асіипса
(Ц о Ь.) N і е 5 & 1; Р. согапіЬІусоїа (В е г к. еі В г.) 8 а с с.; О. сіезтагіегіі N і е з з І,
Ь. (іізсогз 8 а с с/, І), сіізсгерапз 8 а с с.; еЬигепзіз 5 а с с.; О. ^аЬегі К 2 е; О. ^гаттоЛез
(де N о і.) 8 а с с.; О. іттегза (Г и с к.) N і ( з.; £>. іпдиіііпа (XV а 1 1 г.) N і і /«д-
і£Н$іапа Реіг.; £). тасиїоза 8 а с с. еі 8 р е Р. таггапііоісіез 8 а с с.; гпеІИоІі
1 Оіарогіке агсііі відомий в Європі на численних трав’янистих рослинах майже всіх
родин, види яких поширені і в УРСР.
(8 а с с.) Т г а V.; О. огІНосегаз (Р г.) N і і з.; £). ргаїепзіз 8 а с с. сі 8 р е й. гитісіз
N і і з.; £>. Іаті 8 р е V. ІНеггуапа 8 а с с. еі Р е г х.; О. іиіазпеі N і І з; й. итЬеІІаІагит
(8 с її XV.) Е 11. еі Е V.; й. шіпіегі К г е.
Відповідно зводяться численні назви незавершених грибів переважно з родів РНота
та РНоторзіз, які були виявлені на тих же рослинах як конідіальні стадії видів біарогіНе,
зарахованих Всмейєром до синонімів й. агсііі: РНота сіепідгаіа О е$т.; Р/і. сіигапсііапа
8 а с с. еі В о и т.; РІі. іттегза 8 а с с.; РН. пііиіиіа 8 а с с.; Р/і. оссиїіа С е з.; РН. ра-
гасіоха К а Ь.; Р/і. рНуіоІассае В е г к. еі С и г і.; Р/і. гитісіз А и ег $\у.; РН. зидогсііпагіа
О е з пі.; РЛ. Іатісоїа С к е; РН. іиіазпеі 8 а с с.; РНоторзіз депі^гаіа (О е з т.) Т г а V.;
РА. (іигагиііапа (8 а с с. еі І? о и т.) В і е <1.; РН. іттегза (8 а с с.) Н б к п.; РН. Неііе-
Ьогі (В г и п. еі Н аг.) Т г а V.; РН. теїііоіі Сґоує; РН. рНІусіаепоідез (В е г к. еі
С и г і.) Н б її п.; РН. пііісіиіа (8 а с с.) Сі г о V е; РН. зиЬогйіпагіа (Без т.) Т г а V.;
РН. Іатісоїа (С к е) Т г а V.; РН. іиіазпеі 8 а с с.
4. ВіарогПіе £епІ8Іае К е к гл. (О. £епі$(ае А сі е) — діапорте дроковий.
Строми численні, дрібні, конусовидні, під пустуловидно здутою почорнілою
перидермою. Перитеції занурені, розсіяні в стромі невеликими групами,
кулясті, 320—480 X 240—320 щ з виступаючими поодиноко над субстра-
том короткими конусовидно-шиповидними верхівками з отвором. Аски 40—
47 х 4—7 ц, булавовидні. Спори 10—14 X 1,5—2 р, двоклітинні, видов-
жено-веретеновидні, прямі або трохи зігнуті, з 4 краплями, безбарвні.
Молоді спори одноклітинні.
На стеблах дроку (Оепізіа ііпсіогіа).
Правобережне Полісся.
и 5
Рис. 183. ОіарогіНе зігитеїіа— діа-
порте жовновий:
а — строма в розрізі; б — аск; в — спора.
\ 5. ОіарогЇЇіе зігитеїіа (Рг.) Риск. (Оіаїгуре зігитеїіа Р г.; ОіарогШе
ТПІІІ8 8 а с с.; О. $ігите11аеїогті$ (гіе N01.) 8асс.; О. зрігеаесоїа РеН§.;
Скогозіаіе зігитеїіа (Р г.) Тг а V.; Уаіза
зігитеїіа (Р г.) Р и с к.) — діапорте л . /ЯЛ
жовновий (рис. 183). Строма занурена під и
пустуловидно здутою перидермою, з-під Ш-уЧ Г иІ/
якої проривається і виступає чорною І/т/
дисковидною верхівкою, 0,5—2 X 0,2— IX/
1 мм, в субстраті оточена чорною ему- '
гою. Перитеції занурені, групами в
стромі, кулясті, прямокутно-кулясті,
250—400 р у діам., з виступаючими над
стромою видовженими циліндричними
верхівками з отвором. Аски 8-спорові,
37—45 X 6—9 р,, булавовидні. Спори 11 — 15 (16) X 2—3(3,5) р, двоклі-
тинні, веретеновидні, на верхівці загострені, іноді нерівнобічні, прямі або
зігнуті, безбарвні. Молоді спори 11—13 X 2—2,5 р.
На видах смородини (КіЬе$).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Західне та Правобережне
Полісся.
6. Віарогіііе зуп£епе$іа (Р г.) Риск. (Віаігуре їгап^иіае (Р е г з.)
С к е; йіарогНіе Ьегіезіапа 8 а с с. еі Йоиш.; СКогозіаіе $уп§епе5іа (Р г.)
Т г а V.; Уака $уп£епе$іа (Р г.) — діапорте зрослоотворовмй. Строми широ-
коконусовидні, занурені під пустуловидно здутою перидермою, з-під якої
прориваються і виступають округлим або овальним диском. Перитеції гру-
пами, занурені в стромі, 250—480 X 240—320 р, приплюснутокулясті, з
виступаючими групами над диском видовженими циліндричними верхівка-
ми з отвором. Аски 47—54 х 6—8 р, булавовидні. Спори 12—13,5 х
X 2—3,5 (4) р, двоклітинні, видовжено-овальні, з перетяжкою, зрідка з
безбарвними придатками на кінцях.
Конідіальна стадія — РКоторзіз зупцепезіа (В г и п.) НбЬп. (РНота
зупеепезіа В г и п.; РК. (гап^иіае Оисі.; РНогпор$і$ тогаоіза (В и Ь.)
Р е і г.; Гизісоссит іпогаоісиїп В и Ь.).
297
На гілках крушини (Ргапдиіо).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
7. ОіарогНіе тесіиааеа N і І 8.— діапорте медузовий. Строми занурені
під пустоловидно здутою, іноді почорнілою перидермою, з-під якої прори-
ваються верхівкою, іноді у вигляді диска, в субстраті оточені чорною сму-
гою. Перитеції занурені, розсіяні в стромі або розташовані групами,
кулясті, 200—500 р у діам., з поодиноко або групами виступаючими над
субстратом видовженими циліндричними або иитковидними хвилястими
верхівками з отвором. Аски 40—47 X 6—9 ц, булавовидні. Спори 10—15 X
х2,5—3,5 р, двоклітинні, веретеновидно-овальні, безбарвні.
Конідіальна стадія — Ркоторзіз ]и§1апс1іпа (8 а сс.) Н б Ь п. (Ркота
]и§1апс1іпа 8 а с с.)
На гілках золотого дощу (ЬаЬигпшгі) та горіха ^и§1апз) Ч
Примітка. За Вемейером, на деяких трав’янистих рослинах, кущах та деревах
існують форми Оіарогіке теїіизаеа. у яких констатуються незначні відмінні морфологічні оз-
наки (різні розміри перитеціїв та спор, довжина верхівки перитеціїв, почорніння субстрату).
Всі ці форми були описані як окремі види. Нижче подано назви цих видів як синонімів
Оіарогіке теекізаеа:
Оіарогіке гиді8 (Е г.) N і 1 5.; 7). тасгозіота N і і з.; Р. [адіпеа (Си гг.) $ а с с.;
О. кігсіпа (Ееі І &.) Ноїш.; 7). іи£Іапдіпа (Еис к.) N і і з.; 7?. іепиігозігіз N і і
7). песапз К е її іп.; £). подоза Р и с к.; О. гчіісоїа N і і Уаіза [а§іпеа Сигг.; У. сіїіа-
іа Риск.
Відповідно до цього зводяться назви незавершених грибів, переважно з родів Ркота
та Ркоторзіз, які були виявлені як конідіальні стадії видів Оіарогіке, зарахованих Всменє-
ром до синонімів Оіарогіке тедизаесе.
Ркота сотргезза К а г $ і. еі Н а г і о і: Рк. зугіпдіпа 8 а с с.; Ркоторзіз гшііз (Р г.)
Н 6 Ь п.; Рк. зугіп§іпа (8 а с с.) Т г а V.; Рк. діарогікез-тасгозіотае Т г а V.
8. Віарогйіе $ріси!о$а (А 1 Ь. еі 8 с Ь \у.) N11$. (О. Іенсозіота
N і і В. сігситзсгіріа О і і Ь; В. гоЬег^еапа Т. затЬисі Е е 1 і Уаі-
$а сігситзсгіріа Молі.; V. іогіиоза Еиск.) —діапорте загострений. Строми
широко розпростерті, занурені під пустуловидно здутою почорнілою пери-
дермою, з-під якої прориваються і виступають верхівкою. Перитеції гру-
пами в стромі, кулясті, приплюснуто-кулясті, 200—500 р, у діам., з висту-
паючими над стромою б.-м. видовженими, циліндричними верхівками з
отвором. Аски 40—47 х 6—9 р, булавовидні. Спори 10—15 X 2,5—4 р.,
2-клітинні, веретеновидно-овальні, безбарвні.
Конідіальна стадія — Ркоторзіз затЬисіпа (8 а с с.) Т г а V. (Ркота
затЬисіпа 8 а с с.; Рк. затЬисеІІа 8 а с с.; Ркоторзіз затЬисеІІа (8 а с с.)
Т г а V.).
На гілках бузини (ЗатЬисиз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
Примітка. Оіарогіке зрісиїоза відомий також в ряді європейських країн на
гілках горіха (ди^іапз) (спори 10—15 х 2,5—4 ц) під назвами, зведеними Вемейером
до його синонімів: Оіарогіке Ііхіиіа (Р г.) 8 а с с., О. еизііска Е 1 1. е( Е V., а також на го-
робині (ЗогЬиз) (спори 11—14 х 2,5—3,5 р) під назвою Уаіза зогЬісоїа N і і $.
9. Оіарогіке рагдаїоіа (М о п І.) Еис к.— діапорте пардалота. Стро-
ми великі, розпростерті, під почорнілою або незміненою перидермою, ото-
чені в субстраті чорною смугою. Перитеції занурені, розсіяні в стромі або
скупчені по 2—3, приплюснуто-кулясті, 160—480 X 120—300 р, з трохи ви-
ступаючими над субстратом короткими конусовидними або циліндричними
верхівками з отвором. Аски 40—45 X 6—8 р,, булавовидні. Спори 9—15 X
X 2,5—4 р, двоклітинні, веретеновидно-овальні, з перетяжкою, часом нерів-
нобокі або злегка зігнуті, безбарвні.
1 Оіарогіке тедизаеа відомий в Європі також па буку (Риуиз), груші (Ругиз), бузку
(Зугіп^а), винограді (Уіііз) та звіробої (Нурегісит).
Конідіальна стадія — РНоторзіз соті (5 а с с.) Т г а V. (РНота соті
5 а с с.).
На дерені (Согпиз) та бузку (Зугіп^а)
Прикарпаття.
Примітка. За Вемейєром, на багатьох трав’янистих та деревних рослинах спо-
стерігається ОіароіНе рагіїаіоіа, у плодоношеннях якого констатуються незначні відміни в
морфологічних ознаках (різні розміри перитеціїв та спор, довжина верхівки перитеціїв,
почорніння субстрату тощо), що стало підставою для описання багатьох окремих видів.
Нижче подано назви цих видів як синоніми О.рапіаіоіа (Мопі.) N і їзгйіарогіНесгаззісоІіз
N і і з.; О- іпіегтесііа N і і з.; О. соті Тиск.; £>. ЬгепМеапа 8 а с с.; О. зігае[огтіз
Рис к.; Е. еріїоЬіі С к е; И. пареШ (С е $.) N і і О. еир'аогЬіае С к е; £>. сеіНозрогойіез
(В е г к.) 8 а с с.; Р. Нурозроііпа 8 а с с. еі Р 1 а &.; £>. іпзідпіз Риск.; £>. $ео£гарНіса
Риск.; 0. ^Іогіоза 8 а с с. еі 8 р е
Відповідно зводяться назви незавершених грибів, переважно з родів РНота та РНотор-
зіз, виявлені як конідіальні стадії видів ЕіарогіНе, зарахованих Вемейєром до синонімів
ОіарогіНе рагсіаіоіа, а саме: РНота еирНогЬіае 8 а с с.; РН. сопсаііагіае XV е $ і.; РН. роїу-
допаіеаЗ а с с.; РН. іиссаеС к е; РН.дІогіозаб а с с.; РНоторзіз еирНогЬіае (8 а с с.) Т г а V.;
РН. сопоаііагіае (XV е $ 1.) Сго V е; РН. іпзі^піз Т г а V.; РН. ^Іогіоза (8 асс.) Т г а V.;
РН. /иссае (С ке) 6 г о V е.
10. ВіарогіЬе ІазсНіі N і із.—діапорте Ляші. Строми занурені, широко
розпростерті, іноді під почорнілою нездутою перидермою, оточені в субстраті
чорною смугою. Перитеції невеликими групами в стромі або розсіяні, при-
плюснуто-кулясті, 400—640 X 320—480 ц, з короткоциліндричними верхів-
ками, що поодиноко трохи виступають над субстратом, а часом майже не-
помітні. Аски 55—68 X 7—9 ц, булавовидні. Спори 13—17 X 3,5—5 ц,
двоклітинні, веретеновидно-овальні, безбарвні, часто з короткими безбарв-
ними придатками — на одному кінці прямим, на другому — зігнутим.
Конідіальна стадія — РНоторзіз {ооеоіагіз (Р г.) Т г а V. (РНота [ооео-
Іагіз (Р г.) 8 а с с.).
На гілках бруслини (Еоопутиз).
Прикарпаття.
11. ОіарогіНе гіекиза (Р г.) Р и с к. (О; руспозіртпа О і і Ь; О. таЬопіае
8 р е О. сгаззіизсиїа 5 а с с. еі В і г з.; СЬогозШе йеігиза (Р г.) Т г а у.;
СЬ. сгаззіизсиїа (8 а с с. еі В і з х.) Тезу.; Уаі$а сіеігиза (Р г.) — діапорте
вдавлений. Строми занурені, тупоконусовидні, 1 — 1,5 ц у діам., виступають
з-під епідерми світлішою дисковидною верхівкою, оточені чорною смугою
в субстраті. Перитеції занурені, групами в стромі, приплюснуто-кулясті,
320—560 ц у діам., з короткоциліндричними верхівками з отвором, виступа-
ючими пучечком над верхівкою строми. Аски 60—80 X 9—12 ц, булавовидні.
Спори 14—17 X 5—7 ц, двоклітинні, веретеновидно-овальні, безбарвні.
Молоді спори 14—16 X 4,5—5,5 ц.
Конідіальна стадія — РНоторзіз йеігиза (8 а с с.) Оіесі.; (РНота
(іеігиза 8 а с с., РНоторзіз таНопіае О г о у е).
На гілках барбариса (ВегЬегіз) та магомії (МаНопіа).
Карпати.
12. ОіарогіНе сгаіае^і (С и г г.) N і і з. (Уаіза сгаіае^і Сиг г.; Рзеиао-
Уаіза сга(ае£і С к е; СіюгозШе сгаіае£і (С и г г.) Т г а V.) — діапорте гло-
довий. Строми дрібні, занурені під пустуловидно здутою перидермою, з-під
якої виступають чорнуватим диском, оточені в субстраті чорною смугою.
Перитеції занурені, групами в стромі, приплюснутокулясті, неправильно-
кулясті, кутасто-кулясті, 240—800 X 160—480 ц, з короткоциліндричними
верхівками з отвором, виступаючими пучечком над диском. Асрі 67—95 X
X 10—12 ц, булавовидні. Спори 15—18 х 4,5—5,5 ц, двоклітинні, видов-
. 1 БіарогіНе рагМоісі відомий в ряді європейських країн також на видах ОеІрНіпішп,
срііоЬішп, ЕирНогЬіа, Роіууопаіит, Еоопутиз, МаНопіа, Ргипиз, РиЬиз, ]исса.
299
жено-овальні, безбарвні, прямі (молоді спори трохи зігнуті). Іноді старі
спори з желатинозною оболонкою (гіаліновою).
На гілках глоду (Сгаїсіе^из).
Карпати, Прикарпаття.
13. ОіарогіНе сага^апае Ласг.— діапорте жовтоакацієвий. Строми
дуже характерні, великі, видовжено-конусовидні, занурені під пустуловидно
здутою перидермою. з-під якої прориваються і виступають видовжеио-
овальною дисковидною верхівкою, що досягає 1,5—6 х 1—2 лм/, оточені
чорною смугою в субстраті. Перитеції занурені, численні в стромі, розташо-
вані в 1—2(3) неправильні шари, кутасто-кулясті, кулясті, 320—800 X
X 320—640 р, з виступаючими великими групами над видовженим диском
циліндричними верхівками з отвором. Аски 8-спорові 65—75 X 9—11 р,
булавовидні. Спори 14—19 X 3,5—5,5 р, двоклітинні, видовжено-або вере-
теновидно-овальні, з перетяжкою, безбарвні.
Конідіальна стадія — РНоторзі5 зегеЬгіаткоилі, (В и Ь.) Н б Ь п.
На гілках жовтої акації (Сога^сига).
Правобережне Полісся.
14. Оіарогїїіе с!есесІеп$ (Р г.) Рис к. (В. іе$$ега Риск.: СЬогозіаіе
іе$$ега (Р г.) Т г а V.) — діапорте відхилений. Строми дрібні, занурені під
трохи здутою перидермою, з-під якої виступають маленьким диском. Пери-
теції занурені, невеликими групами або розсіяні в стромі, кулясті, приплюс-
нутокулясті, 480—720 X 320—480 р, з поодиноко виступаючими над субст-
ратом короткими циліндричними верхівками з отвором. Аски 65—85 X
X 10—15 р, булавовидні. Спори 14—22 X 4—6 р, двоклітинні, безбарвні,
веретеновидно-овальні, з гострими кінцями, іноді з безбарвними придатками
на кінцях, з перетяжкою посередині. Молоді спори 13—18 X 3,5—4,5 р,
здебільшого з безбарвним придатком на кінцях.
На гілках ліщини (Согуїи&^еііапа).
Прикарпаття, Західне та Правобережне Полісся.
15. ВіарогіНе іпаеяиаііз (Сиг г.) N11$. (Віарогіе пе^іесіа (В и Ь у)
В е г 1. еі V о £ 1.; Віаігуре іпаеяиаііз В е г к. еі В г.; Уаіза пс£Іесіа (О и -
Ь у) В е г 1. еі V о § 1.) — діапорте нерівний. Строми до 0,5 мм у діам., зану-
рені під пустуловидно здутою перидермою, зверху оточені чорною смугою.
Перитеції занурені, зрідка поодинокі, звичайно групами в стромі; приплюс-
нутокулясті, 450—720 X 240—500 р, з виступаючими над субстратом (зде-
більшого групами) б.-м. видовженими циліндричними верхівками з отвором.
Аски 70—110 х 9—15р, молоді — булавовидні, дозрілі — циліндрчині. Спори
(12) 13—17 (18) х 5,5—9 р, двоклітинні, кутасто-широкоовальні з перетяж-
кою та великою краплею в кожній клітині.
Конідіальна стадія — РКоторзіз таедиаііз (8 р е £.) Т г а V. (РІгота
іпоедиаііз 8 р е £.).
На гілках рокитника (Суіізиз), дроку (Сепізіа), саротамнуса (8аго-
ікагппия).
Правобережне Полісся.
Примітка. Оіарогіке іпаедиаііз відомий в ряді європейських країн також на
аморфі (Атогріїа).
16. ВіарогіЬе ТіЬгоза (Р е г $.) Риск. (В. ехіепза (Р г.) 8асс.;
СкогоБІак ПЬгоза (Р е г $.) Т г а V.; Уаіза їіЬгоза Р г.; V. ехіепза Р г.) —
діапорте волокнистий. Строми тупоконусовидні, занурені в почорнілій ко-
рі під пустуловидно здутою перидермою, згодом прориваються і виступають
дисковидною верхівкою. Перитеції глибоко занурені (наполовину в деревині)
групами в стромі, 480—720 X 320—720 р, кулясті або трохи приплюснуто-
кулясті з виступаючими над стромою (групами) циліндричними верхівками
з отвором. Аски 80—95 х 8—10 р, булавовидні. Спори 11 —14(16) X 6—8 ц»
зов
двоклітинні, широковеретеновидно-еліпсовидні, тупі, з перетяжкою, без-
барвні, з великою краплею в кожній клітині,
Конідіальна стадія — Ркоторзіз (іЬгоза (8 а с с.) Н 6 Ь п.
На вишні (Сегазиз), сливі (Ргипиз), жостері (Ркатпиз).
Правобережне Полісся, Західний та Правобережний Лісостеп.
17. Оіарогіке ЬескЬаизіі N і і з.— діапорте Бекгауза. Строма занурена
під пустуловидно здутою перидермою, з-під якої проривається верхівкою,
що іноді має вигляд округлого або овального диска. Перитеції 250—720 X
X 250—500 р, занурені, поодинокі або групами в стромі, з виступаючими
(здебільшого групами) над стромою короткими циліндричними верхівками з
отвором. Аски 40—48 X 5—7 |х, булавовидні. Спори 10—14 х 24 р,, двоклі-
тинні, веретеновидно-овальні, з перетяжкою, безбарвні.
Конідіальна стадія — Р/юторзіз Ьекскаизії С к е.
На гілках берези (Веіиіа).
Правобережне Полісся.
Примітка. За Вемейером, Оіарогіке Ьесккаизіі відомий в ряді європейських країн
на калині (УіЬигпит), айві (Суйопіа), лоху (Е1аеа§пиз), на яких у плодоношень гриба
виявляються незначні відмінні морфологічні ознаки: різні розміри перитеціїв та спор, до-
вжина верхівки перитеціїв, почорніння субстрату тощо, на підставі чого було описано де-
кілька окремих видів.
Нижче наведені назви цих видів як синоніми Оіарогіке Ьесккаизіі; О. сігситзсгіріа
Рис к.; О. апсерз (8 а с с.) Р е і г.; О. Ьгаскусегаз і. 'Миті Р е її т.; О. ігапзоегзаііз
К а г $ і.; О. суйопіісоїа Р е і г.; В. еіаеа&ії К е Ь т; Скогозіаіе апсерз 5 а сс.
Відповідно зводяться назви незавершених грибів, виявлених на тих же рослинах як
конідіальні стадії видів Оіарогіке, зарахованих Вемейером до синонімів О. Ьесккаизіі:
Ркота ііпеа 8 а с с.; Ркота Ьесккаизіі С к е.
18. Оіарогіке реп’ипсіа N і е з з 1 (О. сощипсіа N і е з з 1.; О. зассаг-
діапа К г е; Скогозіаіе зассагдіапа (К г е) Т г а V.) — діапорте з’єднаний.
Строми дрібні, занурені групами під пустуловидно здутою перидермою, в
субстраті оточені чорною смугою; часто пустули з темнішим краєм. Перите-
ції в кількості 1—10 занурені в стромі, кулясті, 380—420 X 320—400 їх, з
поодиноко виступаючими над перидермою короткоциліндричними верхів-
ками з отвором. Аски 60—90 X 7—9 |х. Спори 11—15 X 2,5—4 |х, двоклітин-
ні, веретеновидно-овальні, з перетяжкою, іноді нерівнобокі, безбарвні.
На гілках в’яза ЦЛтиз).
Правобережне Полісся.
19. Оіарогіке ризіиіаіа (Оезт.) 8 а с с. (О. їгахіпеа N і і з.; О. піез-
зііі 8 а с с.; О. горііі Кге; Скогозіаіе піеззіі і (8 а с с.) Т г а V.) — діапорте
пустуловндний. Строми занурені під пустуловидно здутою перидермою,
з-під якої прориваються і виступають чорним диском, оточені в суостраті і
здебільшого на поверхні перидерми чорною смугою. Перитеції занурені в
стромі, численні, кулясті, приплюснутокулясті, 250—640 у діам., з висту-
паючими (групами) над диском товстими циліндричними верхівками з отво-
ром. Аски 67—80 X 6—8 р, булавовидні. Спори 12—15 (16) х 3—4 (5) р,
двоклітинні, видовжено-або веретеновидно-овальні, дозрілі з незначною
перетяжкою, з 4 краплями, безбарвні.
Конідіальна стадія — Ркоторзіз ризіиіаіа (8 а с с.) О і е сі. (Ркота
ризіиіаіа 8 а с с.).
На гілках явора (Асег рзеиіїоріаіапиз).
Прикарпаття.
20. Оіарогіке опсозіота (О и Ь у) Риск. (О. іазсісиїаіа N і і з.;
О. епіегоіеиса (С и г г.) 8 а с с.; О. регзопаіа (С к е еі Е І 1.) 8 а с с.;
О. сіоіоза 8 а с с. еі Й о и гп.; Скогозіаіе опсозіота (ОиЬ у) Т г а V.;
УдІ^а опсозіота (О и Ь у) С к е; V. регзопаіа С к е еі Е 1 1.) — діапорте
гачкуватоотворовий. Строми занурені під пустуловидно здутою перидермою,
з-під якої прориваються верхівкою, часто групами, зливаються, в субстраті
301
оточені чорною смугою. Перитеції занурені в стромі, групами або розміщені
безладно, кулясті, 350—600 X 350—550 р, з виступаючими над стромою
(здебільшого пучком) короткими циліндричними верхівками з отвором. Аски
60—80 \ 6—9 р. булавовидні. Спори 13—17 (25) х 3—4 (5) р, двоклітинні,
видовжено-веретеновидні, з перетяжкою, з кількома краплями, безбарвні.
Конідіальна стадія — РНоторзіз опсозіота (Т її й пі.) Н б її п. (РНота
реііоіогит Оезш.; РН. опсозїота Т И й пі.; РН. рзеисіоасасіае 8 а с с.;
РЛ. гакіпіас (Р гей $ з) 8 а с с.; РНоторзіз рзеиіїо-асасіае (8 а с с.) Н б її п;
РН. реііоіогит ( □ е з пі.) С г о V е).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
21. Оіарогіїїе сагріпі (Е г.) Риск. (В. ^иегсїпа N і і з.; О. диегсиз
Рис к.; О. Ьекіїі (Р е г $.) і п І.; СкогозШе Ьеіиіі (Р ег§.) Т г а V.;
Уаіза сагріпі Е г.) — діапорте грабовий. Строми численні, коиусовидні,
0,5—1,5 мм у діам., занурені під пустуловидно здутою перидермою, з-під
якої прориваються верхівкою, в субстраті з чорною смугою над стромою.
Перитеції занурені (здебільшого тісними групами) в стромі, кулясті, ку-
тастокулясті. 320—480 X 320—400 ц, з виступаючими скупченими групами
над стромою циліндричними верхівками з отвором. Аски 55—65 X 6,5—
9,5 а, булавовидні. Спори (13) 15—17(20) X 2,4—3,5 (4) ц, двоклітинні, ви-
довжено-циліндричні, тупі, з невиразною перетяжкою, з 4 краплями.
Конідіальна стадія — Ризісоссит сагріпі 8 а с с.
Карпати, Прикарпаття, Лівобережний Лісостеп.
22. ВіарогНіе рабі О і і Ь (В. бесогіісапз (Ь і Ь.) 8 а с с.; В. раігіа
$ р е Сйогозіаіе раїгіа (8 р е§.) Т г а V.) — діапорте черемховий. Строми
занурені під трохи здутою перидермою, з-під якої прориваються і виступають
округлим або овальним диском до 1,5 мм у діам. (іноді диск мало виступає),
зверху та з боків оточені чорною смугою. Перитеції групами занурені в
стромі, приплюснутокулясті, 320—640 X 240—400 ц, з виступаючими пуч-
ком над диском строми короткими циліндричними верхівками з отвором.
Аски 60—75 X 7—10 ц, булавовидні. Спори 13—19 X 2,5—4 ц, двоклітинні,
видовжено-веретеновидні, здебільшого з перетяжкою, з 4 краплями, без-
барвні.
Конідіальна стадія — РКоторзіз расіїпа (8 а с с. еі Кой гп.) В і е б.
(Ркота райіпа 8 а с с. еі Кой т.).
На гілках черемхи (Райиз) та горобини (ЗогЬиз).
Прикарпаття.
Примітка. ОіарогІНе раді відомий в ряді європейських країн також па крушині
(РНатпиз) — спори 14—17,5 х 3—4 р та на дубі (Диегсиз) — спори 13—16 (18) х 2,5—4 ц.
23. ВіарогіЬе ІеірЬаетіа (Е г.) 8 а с с. (В. бгуорЬіІа N і е з $ 1.;
В. іизсібиіа (С к е) В е г 1. еі V о § 1-і О- сегазі Е е 1 І £.; В. їеИ^епі 8 а с с.
еі $ у б.; Уаіза ІеірЬаетіа Е г.; У. їизсібиіа С к е; СЬогозіаІе ІеірЬаетіа
(Е г.) Т г а V.).— діапорте лейфемія (рис. 184). Строми великі, занурені під
подушковидно здутою перидермою, далі прориваються і виступають округ-
лим, кутастим або овальним оранжево-жовтим, згодом коричнюватим ди-
ском, що в старих стромах розтріскується. Перитеції занурені по кілька
в білуватому плетиві строми, кулясто-кутасті, 240—480 X 320—640 р, з
трохи або дуже виступаючими над диском строми короткими або видовжени-
ми циліндричними, конусовидними, іноді булавовидними верхівками з от-
вором. Аски 55—65 X 6—9 ц, булавовидні. Спори 15—20 X 2,5—5,5 ц,
веретеновидні, овальні, двоклітинні, з перетяжкою, часто нерівнобічні або
трохи зігнуті, безбарвні.
Конідіальна стадія — РНоторзіз диегсіпит (8 а с с.) Н б Ь п. (Ризі-
соссит диегсіпит 8 а с с.; Мухозрогіит Іапсеоіа 8 а с с. еі К о и пі.).
На гілках видів дуба (Оиегсиз}.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний та Лівобережний Лісостеп.
24. Оіарогійе сіиЬіа N і і з. (О. зиЬсоп^гиа Е 1 1. еі Е V.; О. соп§епег
Е 1 1- еі Е V.; В. опіагіепзіз Е 1 І. еі Е V.; В. гоЬизіа Р е с к.) — діапорте
сумнівний. Строми напівкулясті аботупо-конусовидні, занурені під пустуло-
видно здутою перидермою, оточені в субстраті чорною смугою. Перитеції
групами в стромі, кулясті, приплюснутокулясті, 300—600 ц. у діам., з ви-
ступаючими (здебільшого пучком) над стромою короткими циліндричними
верхівками з отвором. Аски 65—85 X
X 9—15 |л, булавовидні. Спори 13—
16 X 4—7 [л, двоклітинні, широко-
веретеновидно-овальні, іноді нерівно-
бокі, дозрілі з перетяжкою, безбарвні.
На гілках клена ясенелистого
(Асег пе^ипйо).
Донецький Лісостеп.
25. ВіарогіНе іеззеїа (Р е г з.) п 1О. п. « »• ь
КеЬт (В. іеззеїіаіа (Регз.) N і із.; ґ лейфемія:
В. Є*УР*Іса (В Є Г к. еі С Ц Г г.) а _ строма в розрізі; б — аск; <> — спори.
8асс.; В. ггшсгопаіа (Реск) 8асс.;
Уаіза іеззеїіаіа Р г.; V. §Іурііса В е г к. еі С ц г г.; V. тисгопаіа Реск.;
Меіапсопіз заіісіпа Е 1 1. еі Е V.; СЬогозіаіе іеззеїіа (Р е г з.) Т г а V.) —
діапорте мозаїковий. Строми великі, 1—4 мм у діам., занурені під трохи
здутою потемнілою перидермою, оточені збоку чорною смугою. Перитеції
в кількості 2—.8, розсіяні в стромі, неправильно-кулясті, 400—725 р. у діам.,
з поодинокими ледве виступаючими над стромою сосочковидними верхівками
з отвором. Аски 110—145 X 18—21 р,, булавовидні. Спори 35—55 X 7—9 її,
двоклітинні, видовжено-веретеновидні, з перетяжкою, нерівнобічні, зігнуті,
безбарвні, звичайно з коротким безбарвним придатком на кінцях.
На гілках верби (Заііх).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Ліво-
бережний Лісостеп.
Рис. 185. Негсозрога Шіае — геркоспо-
ра липова:
а — строма о розрізі; б — аск; в — спори.
Рід Негсозрога Т и 1.— геркоспора
(рис. 185)
Строма вальсоїдна, приплюснутоко-
нусовидна, занурена в кору, прорива-
ється і виступаєдисковидною верхівкою,
в субстраті відмежована чорною сму-
гою. • Перитеції занурені в строму з ви-
ступаючими над диском отворами. Аски
8-спорові, циліндричні з парафізами.
Спори безбарвні, двоклітинні, еліпсови-
дні.
Сапрофіти на гілках дерев.
В УРСР один вид.
Негсозрога ііііае (Р е г з.) Е г.—
геркоспора липова (рис. 185). Строми
численні, проривають перидерму дис-
ковидною верхівкою, оточені (іноді част-
ково) чорною смугою. Перитеції у стромі
в кількості до 15, з трохи виступаючими наддиском отворами. Аски 120—
150 X 13—16 р. Спори 24—26 X 12—13 р, яйцевидні або еліпсовидні, з пе-
ретяжкою, безбарвні. Парафізи нитчасті.
303
Конідіальна стадія— РаЬспІюгзіїа Шіае Р г. часто спостерігається в
стромах поряд з перитеціями.
На липі (Тіїіа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Рід СгурймііарогНіе Р е і г.? — криптодіапорте (рис. 186)
Строми дрібні — до 0,2—0,5 мм у діам., занурені в кору під пустуло-
видно здутою над ними перидермою, згодом прориваються і виступають бо-
родавковидною або дисковидною верхівкою. Чорної смуги, оточуючої строму
в субстраті, немає. Перитеції занурені, поодинокі або групами, розміщені в
стромі в один ряд, кулясті, приплюснуто-сферичні, з виступаючими над стро-
мою б.-м. видовженими верхівками (шийками) з отвором. Аски булавовидні.
Спори двоклітинні, безбарвні, еліпсовидні або веретеновидні, часто з при-
датком на кінцях, прямі або зігнуті.
Конідіальні стадії таких типів 1 2: Ркота, Зеріотуха, Ризісоссит, Сгур-
іозрогіит, Оізсеїіа, Ркоторзіз, Резіаіоггіа, Суіозрога, Мухозрогіит, ЗШЬит.
На гілках дерев та чагарників.
В УРСР п'ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 15 ц завд..............................................2
— Спори більшого розміру ..........................................4
2. Спори 9—11 X 2—2,5 ц, без придатка на кінцях .....................
...............................1. С. ІеЬізеуі — криптодіапорте Лебізея
— Спори до 4—5,5 р. завш.......З
3. Спори 11—15 х 2,5—4 ц ............................................
...................2. С. йгапісеп$і$ — криптодіапорте граніцензис
— Спори 12—15 х 4—5,5 ц..............................................
........................................3. С. гоЬег£еапа — криптодіапорте Роберга
4 (1). Спори до 2,5—4 р, завш......................................5
— Спори до 7—9 ц завш..............................................7
5. Спори до 20 ц завд..............................................6
— Спори 15—32 х 2,5—4 ц (до повного визрівання одноклітинні, 11 —
15 X 2,5—3 ц)................4. С. піеззііі — криптодіапорте Ніссля
6. Спори 13—18 х 2—2,5 ц, без придатків на кінцях...................
...........................5. С. заіісеїіа — криптодіапорте лозовий
— Спори 15-20(23) х 2—3 (3,5) ц....................................-
. . ................... (6). С. Ьузігіх — криптодіапорте колючий
7 (4). Спори до 23 ц завд..........................................8
— Спори 21—27 (ЗО) X 6—9 ц. Молоді спори з безбарвним придатком на
кінцях..................................7. С. руггЬосу$Н$ — криптодіапорте вогняний
8. Спори 15—20 X (3,5)—4,5—7,5 ц. Молоді спори без придатка на кін-
цях ......................8. С. заіісіпа — криптодіапорте вербовий
— Спори 14—23 х 4,5—7 ц. Молоді спори з придатком на кінцях ....
...................9................... С. аезсиїї — криптодіапорте гіркокаштановий
1. СгуріогііарогіЬе 1еЬі$еуі (Ое$т.) V/ е її т. (ВіарогіЬе ІеЬізеуі
(Ое$ т.) N і е з $ 1.; О. Нузігісиїа 8 а с с. еі 8 р е ; СЬогозіаіе Ьузігі-
1 Гетерогенний рід, види якого, на думку Вемейєра (\¥е1птіеуег, 1933), потребують
поглибленого вивчення.
2 Конідіальні стадії деяких типів відомі лише в чистих культурах окремих видів.
304
сиіа (8 а с с. еі 8 р е §.) Т г а V.) — криптодіапорте Лебізея. Строми
численні, дрібні, занурені в кору під пустуловидно здутою над ними пери-
дермою. Перитеції в стромі поодинокі або групами, кулясті, приплюсну-
токулясті, до 350 р у діам., з виступаючими над субстратом видовженими,
нитковидними верхівками з отвором. Чорна смуга, оточуюча строму в суб-
страті, відсутня. Аски булавовидні, 30—45 X 4—8 а. Спори 9—11 X 2—
2,5р, двоклітинні, веретеновидні, іноді нерівнобокі, безбарвні; молоді спори
одноклітинні.
Конідіальна стадія — РНоторзіз ІеЬізеуі (8 а с с.) В і е сі. (Ркота Іе-
Ьізеуі 8 а сс.).
На гілках клена польового (Асег сатрезіге).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. СгуріосІіарогНіе Ьгапісепзіз (Р е і г.) е Ь т. (ОіарогіНе Нгапі-
сепзіз Р е І г.) — криптодіапорте граніцензис. Строма до 3 мм у діам., під
пустуловидно здутою, трохи почорнілою перидермою. Перитеції кулясті,
приплюснуто-кулясті, до 500 р у діам., великими групами (12—20), занурені
в строму. Аски булавовидні, 60—80 X 8—9 р (без ніжки — 50—60 р).
Спори 11 —15 X 2,5—4 р, двоклітинні, еліпсовидні, видовжено-еліпсовидні
(іноді нерівнобокі), безбарвні, прямі, часом зігнуті.
На гілках липи (Тіііа).
3. Сгуріосііарогйіе гоЬег^еапа (Оезгп.) XV е Ь т. (Оіарогійе гоЬег-
деапа (О е $ т.) N і е $ $ 1.) — криптодіапорте Роберга. Строми дрібні,
до 0,5 мм у діам., занурені під пустуловидно здутою над ними прирослою
перидермою. Перитеції в стромі поодинокі або групами, приплюснуто-
кулясті, до 400 р у діам., з трохи виступаючими над субстратом видовженими,
циліндричними (до 120 р у діам.) верхівками з отвором. Аски 40—55 х 13—
15 х 7—8 р, булавовидні, сплюснуті. Спори 12—15 х 4—5,5 р, двоклітин-
ні, веретеновидно-еліпсовидні, тупі, безбарвні, прямі.
На гілках клокички перистої (Зіаріїуіеа ріппаіа).
4. СгуріосііарогНіе піеззііі (К 2 е) XV е її т. (Оіарогіїїе піеззііі К 2 е;
Сгуріозрога піеззііі (К 2 е) 8 а с с.)— криптодіапорте Ніссля. Строми дрібні,
до 0,2 мм у діам., занурені під пустуловидиою перидермою. Перитеції гру-
пами, зрідка поодинокі, до 600 р у діам., кулясті, приплюснутокулясті з
виступаючими над субстратом верхівками з отвором. Аски ЗО—40 х 9—
10,5 р, булавовидні. Спори 15—32 х 2,5—4 р, двоклітинні, вндовжено-
циліндрично-овальні, прямі, іноді трохи зігнуті. Молоді спори одноклі-
тинні, веретеновидно-овальні, часом нерівнобічні, 11 —15 х 2,5—Зр.
На гілках явора (Асег рзеисіоріаіапиз).
5. Сгуріосііарогіїїе заіісеїіа (Е г.) XV е її т. (ОіарогНіе зріла Рис к.;
СгуріосііарогНіе рориііпа Р е і г.; СйогозШе заіісеїіа (Е г.) 8 а с с. — крип-
тодіапорте лозовий. Строми невиразні, численні, дрібні, занурені під пусту-
ловидно здутою перидермою. Перитеції поодинокі або невеликими групами
(З—4), кулясті, до 400 р у діам., з виступаючими над субстратом конусовид-
ними або циліндричними верхівками з отвором.
Аски 25—50 х 9—12 р, булавовидні. Спори 15—22 х 2—2,5 (3) р,
двоклітинні, веретеновидно-циліндричні, з загостреними кінцями, безбарв-
ні, прямі або трохи зігнуті. Молоді спори веретеновидні, 13—18 X 2,5 р.
Конідіальна стадія — йізсеїіа согопаїа (Е ц с к.) Реї г.
На гілках тополі (Рориіиз) та верби (8аІіх).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
6. СгурймІіарогНіе Ьузігіх (Т о сі е) Р е і г. (Оіаігуре Ьузігіх Т о сі е;
Уаіза Іол^ігозігіз Т и 1.; Сгуріозрога Нузігіх (Т о сі е) 8 а с с.; ОіарогІНе
іоп^ігозігіз (Т и І.) 8 а с с.; СНогозШе Ьузігіх (Т о сі е) Т г а V.; СН. 1оп£і-
гозігіз (Т и І.) 8 а с с.) — криптодіапорте колючий. Строми до 4 мм у діам.>
занурені під пустуловидно здутою перидермою, з-під якої прориваються
20 0561
білуватим, згодом темним лиском. Перитеції - до 10 в сіромі, кулясті,
приплюснутокулясті, до 650 р у діям., з вндовжено-конусовидними сплю-
щеними верхівками з отвором, дуже виступаючими над диском. Леки 8-споро-
ві, 40—54 X 7—II р, булавовидні. Спори двоклітинні, 15—20(23) X 2—
З (3,5) р, видовжено-веретеновидні, іноді нерівнобічні, прямі або зігнуті,
безбарвні.
Конідіальна стадія — Зеріотуха пе^ипсііпіз А 1 І с з с її.
На клені звичайному (Лссг ріаіапоісіеь).
Прикарпаття.
7. СгуріогііароНІїс руггІюсу.яН$ (В е г к. е( В г.) Щ с Н пі. согпЬ,
поу. (СІїого.’Лак руггЬосу$№ (В с г к. е( В г.) Рис к.) — криптодіапорте
вогняний (рис. 186). Строма чорна, всередині світліша, занурена, згодом
проривається з-під пустуловидно здутої перидерми дисковидною верхівкою,
на якій виступають отвори веригеціїв. Перитеції занурені, групами до 12
Рис. 186. СгурІосНарогіІіс руггНосузІІз — криптодіапорте вогняний:
а строми; б ~ спори.
у стромі, кулясті, неправильно кулясті, до 400 ц у діам., з коротко цилінд-
ричними верхівками, трохи виступаючими над диском. Аски 8-спорові,
85 — 105 х 16—18 р. Спори двоклітинні, 21—27(30) X 6—9 р, еліпсовидні,
безбарвні, з безбарвним придатком на кіпцях.
На ліщині (Согуїиа).
Прикарпаття.
8. Сгуріоіііарогіїїе ьаіісіпа (Сигг.) XV е її пі. (ВіарогІЬе заіісеїіа
8 а с с.; О. рипсіаіа (С к е) В е г 1. сі V о ц І.; Уаіьа рипсіаіа С к е; СЬого-
8Іа(е заіісеїіа Т г а V.; Сгуріосііарогіїїс заіісеїіа Р е І г.) — криптодіапорте
вербовий. Строми численні, дрібні, занурені в корі під пустуловидно зду-
тою прирослою перидермою, з-під якої прориваються дисковидною верхів-
кою. Перитеції поодинокі або невеликими групами (до 10) в стромі, кулясті
або приплюснутокулясті, до 500 р у діам., з виступаючими над маленьким
диском видовженими циліндричними верхівками з отвором. Деки 8-спорові,
булавовидні, 46—70 X 9—15 |і. Спори двоклітинні, 15—20 X (3,5) 4,5—
7,5 ц, еліпсовидні, іноді нерівнобокі, безбарвні.
Конідіальна стадія — £)і$сеІІа сагЬопасеа (Р г.) В е г к. еі Вг.
На вербі (Заііх).
Лівобережний Лісостеп.
9. СгуріоШарогіІіе аексиїі (Р и с к.) Р е і г. (Сгуріозрога ае$си1і Риск.;
Уаіва ІіІрросаБІапі С к е; ОіарогіНе Нірросакіапі (С к е) В е г І. еі V о & 1.;
Оіарогіїїе аездиіі (Р и с к.) Н б її п.; СІїоговіаіе Ьурросазіапі (С к е) В е г І.
еі V о 8 1.) —• криптодіапорте гіркокаштановий. Строма занурена під пусту-
ловидио здутою перидермою, з-під якої виступає білою дисковидною вер-
хівкою. Перитеції занурені, до 10 в стромі, розташовані по колу, кулясті,
приплюснутокулясті, чорні, з отворами, б.-м. виступаючими над диском.
Аски 8-спорові, булавовидні, до 100 р. завд., до 10 |і завш. Спори двоклітин-
ЗОб
ні, еліпсовидні, безбарвні, 14—23 X 4,5—7 р (18 X 3,5|х)- Молоді спори
одноклітинні, з безбарвним придатком на кінцях, який скоро зникає.
Конідіальна стадія — Зеріотуха аезсиїі 5 а сс.
На гіркокаштані (Аезсиїиз).
Прикарпаття.
Рід Меіапсопіз Т и 1меланконіс (рис. 187)
Строми конусовидні, подушковидні, напівкулясті, вальсоїдні, зануре-
ні в коровій паренхімі, прикриті перидермою, яку проривають дисковидною
верхівкою. Перитеції глибоко занурені, від 2 до 25 в стромі, з видовженими
верхівками з отвором, виступаючими над диском. Аски 8-спорові, циліндрич-
ні або булавовидні, з парафізами. Спори 2-клітинні, безбарвні або забарвле-
ні *, циліндричні, еліпсовидні, веретеновидні, у окремих видів із слизуватим
додатком на кінцях.
Конідіальні стадії типів Меіапсопіит і ЗНІЬозрога.
Сапрофіти на гілках і стовбурах.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори безбарвні ................................................2
— Спори темно забарвлені ............................................6
2. Спори до 25 р завд......................................... З
— Спори 40—60 X 10—12 р. На вільсі (Аіпиз)................................
...........................І. М . ІйеІеЬоІа — меланконіс сосковий
3. На березі (Веіиіа). Спори 15—20 X 5—8 р ............................
...................2. М. зііІЬозіота — меланконіс блискучеотворовий
— На інших деревних рослинах....................<......................4
4. Спори 21—24 X 7 р. На ліщині (Согуїиз)..............................
......................3. М. аиІрЬигеа — меланконіс сірчано-жовтий
— Спори іншого розміру ................................................5
5. Спори 18—25 X 5—8 р. На вільсі (Аіпиз)............................
................................4. М. аіпі — меланконіс вільховий
— Спори 25 р. На вільсі (Аіпиз) та вербі (Заііх) .........................
..............................5. М. бо!о$а — меланконіс обманливий
6 (1). На горісі (,Іи(їІапз). Спори 22—25 X 10 р........................
.......................6. М. сагНіизіапа — меланконіс картузіанський
— На грабі (Сагріпиз) .................................................?
7. Спори 16—20 X 7—9 р. Спори з безбарвними придатками.................
..............................7. М. зросііаеа — меланконіс сивуватий
— Спори 14—23 X 6—10 р.................................................;
8. М. сЬгузозіота — меланконіс золотистоотворовий
Види роду Меіапсопіз дуже недостатньо досліджені, в зв’язку з чим
потребують критичного перегляду.
Наведений ключ свідчить, що вісім поданих у ньому видів можуть бути
зведені до трьох:
1. М. ІЇіеІеЬоІа — з безбарвними великими спорами, 40—60 х 10—12 р.
На вільсі (Аіпиз).
2. М. зШЬозІогпа — з безбарвними спорами до 20—25 р завд. На де-
ревах та кущах — березі (Веіиіа), вільсі (Аіпиз), вербі (Заііх).
1 Деякі автори види з безбарвними спорами виділяють в окремий рід Нусіїопіеіапсопіз
N а и т.— гіаломеланкоиіс. У «Визначнику» рід Меіапсопіз включає види з безбарвними
та забарвленими спорами. Безбарвні спори до 20—25 р завд., можливо, є молодими спора-
ми, які згодом стають темно забарвленими.
307
3. М. сагІЇїизіапа — спочатку із безбарвними, згодом з темно забарвле-
ними спорами до 20—25 р завд. На горіх)- (<Іи.£Іап8) та грабі (Сагріпиз).
1. МеІапсопі$ (ИеІеЬоІа (Е г.) 8 а с с. (ВіарогІІіе НіеІеЬоІа 8 а с с.) —
меланконіс сосковий. Строма подушковидна до напівкулястої, занурена в
незмінену кору, виступає з перидерми округлим чи трохи виїмчастим ди-
ском, у субстраті оточена чорною смугою. Перитеції по 6 у стромі, густо
скупчені, з виступаючими над диском блискучими чорними верхівками з
отвором. Аски 140—150 X 20—ЗО р, широкобулавовидні. Спори 40—60 X
X 10—12 р, двоклітинні, циліндричні, на кінцях закруглені, неперешнуро-
вані, трохи зігнуті, безбарвні, на кожному кінці з шиловидним, часто зі-
гнутим придатком.
Конідіальна стадія — ЗШЬозрога ІНеІеЬоІа 8 а с с.
На вільсі (Аіпиз).
Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся.
2. Ме1апсопі$ $ііІЬо$іоїпа (Е г.) Т ц 1. (Уаіза зНІЬозіота Е г.) — мелан-
коніс блискучоотворовий (рис. 187). Строми широкі і тупоконусовидні, за-
нурені під пустуловидно здутою прирослою пе-
ридермою, з якої виступають дисковидною вер-
хівкою, чорні, всередині жовті. Перитеції по
З—12 у стромі, розташовані колом, кулясті, з
трохи виступаючими на сіро- або жовту ва то -
білуватому диску конусовидними, іноді цилінд-
ричними блискучо-чорними верхівками з отво-
ром. Аски 90—ПО х 12—16 р. Спори 15—20 X
X 5—8 р (за Саккардо, 18—25 X 8—11 р), еліп-
совидні, закруглені на кінцях, безбарвні.
Конідіальна стадія: МеІапЬопіигп Ьеіиііпит
Кг е? (Л4. Ьісоїог N е е $.).
На березі (Веіиіа).
Карпати, Прикарпаття, Правобережні По-
лісся та Лісостеп.
3. Меіапсопіз зиІрЬигеа (Еис к.) Р е і г. (ВіарогіЬе зиіркигеа Е и с к.;
Скогозіаіе зиІрНигеа (Е и с к.) Т г а V.).— меланконіс сірчано-жовтий. Строми
плоскоподушковидні, зовні порошисті, сірчано-або зелено-жовті. Перитеції
по 10 у стромі, розташовані б.-м. правильним колом. Отвори на округлому
або видовженому диску. Аски 80—96 X 12—14 р, вузько булавовидні або
майже веретеновидні. Спори 21—24 X 7 р, видовжені, на кінцях звужено
закруглені, неперешнуровані, часто трохи нерівнобокі, безбарвні, з корот-
кими конусовидними придатками на кінцях.
На ліщині звичайній (Согуїиз сшеїіапа).
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Лівобе-
режний Лісостеп.
4. Меіапсопіз аіпі Т и 1.— меланконіс вільховий. Строми розсіяні,
конусовидні, чорні, всередині білуваті або жовтуваті. Перитеції до 10 у
стромі. Аски 80—100 х 12—15 р, видовжено-булавовидні. Спори 18—25 X
х 5—8 р, еліпсовидні, веретеновидні, на кінцях тупі, іноді з безбарвним
придатком на кінцях, трохи перешнуровані, іноді слабо зігнуті.
Конідіальна стадія — Меіапсопіит зріїаегоісіеигп 2 і п к.
На вільсі (Аіпиз).
Закарпаття, Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне По-
лісся.
5. Меіапсопіз до 1 оза (Е г.) 8 а с с. (Уаїзагіа до!о$а де N о і.) — ме-
ланконіс обманливий. Перитеції по 2—5 у стромі, розташовані по колу,
приплюснуто-кулясті, кулясті або конусовидні з виступаючими на світ-
лому диску отворами. Аски видовжено-булавовидні. Спори двоклітинні до
Рис. 187. Мсіапсопіз зііІЬо-
$іота — меланконіс блискучо-
отворовий:
а — строма в розрізі; б — аск.
опо
25 р завд., еліпсовидні або видовжено-булавовидні, на кінцях закруглені,
безбарвні.
На вільсі (Аіпиз) та вербі (Заііх).
Правобережне Полісся.
6. Меіапсопіз сагіііизіапа Т и 1.—меланконіс картузіанський. Строми
розсіяні або розташовані рядами, подушковидні або тупо конусовидні, висту-
пають чорною дисковидною верхівкою, всередині сіро-лимонно-жовті або
жовто-зелені. Перитеції до 25 у стромі, густо скупчені з трохи виступаючими
на кутастому чорному диску верхівками з отвором. Аски 110—140 х 10—
13 р. Спори двоклітинні, 22—25 х 10 р, еліпсовидні, ланцетовидні, на кін-
цях загострені, прямі або слабо зігнуті, молоді трохи перешнуровані, без-
барвні, стиглі — чорнуваті.
Конідіальна стадія — Меіапсопіит Іидіапсііпит К 2 е.
По горіху волоському (/и£Іап$ ге§іа).
Крим.
7. Меіапсопіз зробіаеа Т и 1.— меланконіс сивуватий. Строми розсіяні
або рядами, подушковидні, в центрі гостроконусовидні, сірі або трохи зеле-
нуваті, іноді оточені в субстраті білуватою вузькою зоною. Перитеції по
10—20 у стромі, розташовані по колу. Аски 80—100 х 12—14 р. Спори
двоклітинні, 16—20 X 7—9 р, еліпсовидні, з короткими безбарвними при-
датками.
Конідіальна стадія типу Меіапсопіит.
На грабі звичайному (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Правобережний Лісостеп.
8. Меіапсопіз сЬгузозіоша Т и 1. (М. хапіЬозіота (М о п і.) 8 с Ь г о -
е і.; Уаіза хап(Иоз{опта-Т и 1., V. сЬгузозіота Е г.) — меланконіс золотисто-
отворовий. Строми розсіяні або групами, іноді зливаються, жовто-зелені або
жовті. Перитеції по 6—10 у стромі, розташовані по колу, з ледве виступаю-
чими отворами. Аски 100—120 X 10 р. Спори двоклітинні 14—23 X 6 10 р,
широковеретеновидні, яйцевидні, перешнуровані, безбарвні, згодом бурі,
іноді з жовтим або жовтувато-зеленим вмістом.
Конідіальна стадія — Меіапсопіит гатиіогит 8 а с с.
На грабі звичайному (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Прикарпаття.
Рід ВіарогНіеІІа Р е і г діапортела (рис. 188)
Строма діатрипоїдна, чорна, велика — до 2—4 р у діам., проривається
крізь перидерму широким диском, на якому виступають циліндричні, б.-м.
Рис. 188. Оіарогіїїеііа агізіаіа — діапортела остюкова:
а — строми; 6 — спори.
видовжені верхівки перитеціїв з отворами. Чорної смуги, оточуючої строму
в субстраті, немає. Перитеції кулясті, кулясто-овальні, з видовженими ци-
ліндричними верхівками (шийками) з отвором. Аски 8-спорові, булавовидні.
Спори двоклітинні, безбарвні, веретеновидні, прямі або трохи зігнуті.
309
На гілках деревних рослин.
В УРСР один вид.
ОіарогНіеІІа агі«Ша (Р г.) Реї г. (ОіарогіНе агі$Ша (Р г.) К а г з і.,
Оіаітуре агізШа Р г.) — діапортела остюкова (рис. 188). Строма подушко-
видна, 1—2 .ч.ч у діам., виступає крізь перидерму дисковидною верхівкою.
Чорної смуги, оточуючої строму в субстраті, немає. Перитеції занурені в
стром}’, розміщені в 1—2 ряди, кулясті або неправильносферичні, до 640 ц
у діам., з дуже видовженими (до 1 лм<) ламкими шийками, виступаючими
над диском. Аски широкобулавовидні, 47—52 X 9—12 ц. Спори 13 — 17 X
X 2,5—4ц, 2-клітинні, безбарвні, видовжено-веретеновидні, прямі або трохи
зігнуті.
На гілках видів берези (Ве(иіа).
Рід Епдохуііпа К о т.— ендоксиліна
Строми діатрипоїдні, розпростерті, занурені в корі (часто незміненій
або деревині, під почорнілою перидермою, різноманітної форми, оточені в
субстраті чорною смугою. Перитеції занурені або трохи виступають сосочко-
видною верхівкою з отвором. Аски 8-спорові. Спори видовжено-еліпсовидні,
двоклітинні, неперешнуровані, бурі.
Конідіальна стадія типу ілЬегіеІІа.
На гілках дерев.
В УРСР один вид.
Епдохуііпа зіеііиіаіа (К о т.) К о т.— ендоксиліна зірчаста. Строма
діатрипоїдна. Перитеції з видовженими верхівками, виступають отвором над
стромою. Аски 8-спорові, булавовидні, на довгій ніжці, 135—150 (спороно-
сна частина 60—90) х 10—12 ц. Спори 16—25 X 4—6 ц, циліндричні, на
кінцях закруглені, з однією перегородкою, спочатку оливкові, згодом бурі,
прямі або зігнуті. Молоді спори 1-клітинні, в старих зрідка буває 2 пере-
городки.
Конідіальна стадія — ЬіЬегіеІІа [гахіпеа О § а п.— збудник ендокси
лінового (несправжнього) рака.
На ясені звичайному [ргахіпиз ехсеїзіог).
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
Рід Гепеаіеііа Т и 1.— фенестела (рис. 189)
Строми вальсоїдні, занурені, конусовидні або округло-подушковидні,
чорні, прориваються округло-або овально-дисковидною верхівкою, в суб-
страті оточена чорною смугою. Тканина строми часто малопомітна, іноді
строма відсутня. Перитеції численні, занурені, чорні, приплюснуто-кулясті,
з конусовидною верхівкою з отвором, часом розміщені по колу, трохи висту-
пають над диском. Аски циліндричні, 8-спорові (зрідка спор менше), з пара-
фізами. Спори муральні, еліпсовидні, видовжено-овальні, світло- або темно-
коричневі.
Сапрофіти на гілках дерев та кущів.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 19—28 X 10—12 ц, широко-еліпсовидні, з 5 поперечними і кіль-
кома поздовжніми перегородками .....................................
................................. 1. Р. Уе$Ша — фенестела вкрита
— Спори більшого розміру ........2
2. Спори 25—34 X 12—14 р, з 6—8 поперечними та 2—3 поздовжніми
перегородками ................2. Г. ЬоеИпеІіапа — феиестела Генеля
— Спори до 20 р у діам......................................... З
3. Спори 38—48 X 16—20 р............3. Е. тасгозрога — феиестела
крупноспорова ....................................................
— Спори 30—40 X 14—20 р...........................................
..............................4. Е. ргіпсерз — феиестела відмінна
Рис. 139. Репезіеііа ргіпсерз —
феиестела відмінна:
а — строма в розрізі; б — аск;
в — спора.
1. ЕепезіеІІа уезШа (Р г.) 8 а с с.—феиестела вкрита. Строми скуп-
чені або розсіяні, занурені в коровій паренхімі під здутою перидермою, ши-
рокополу шковидні, зверху плоскі, дисковидні, жовті. Перитеції по 12—16 і
більше в стромі із трохи виступаючими над диском отворами. Аски 120—
170 X 12,5—16 р, циліндричні, з досить довгою
ніжкою. Спори 19—28 X 10—12р., широкоеліпсо-
видні, на кінцях тупі, з 3 поздовжніми і кілько-
ма поперечними перегородками, біля них трохи
перешнуровані, оливкові.
На гілках листяних дерев і кущів.
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне
Полісся, Правобережний Лісостеп.
2. Еепезіеііа ЬоеЬпеІіапа К е Ь т.— фене-
стела Генеля. Перитеції по 2—10 у стромі,
вуглисті, приплюснуто-сферичні. Аски 180—
250 х 16—18 р, циліндричні, на короткій ніжці,
8 (зрідка 2—7)-спорові. Парафізи численні, сеп-
товані, з краплями. Спори 25—34 X 12—14 р,
еліпсовидні, без перетяжки, з 6—8 поперечни-
ми і 2—3 поздовжніми перегородками, спочат-
ку жовті, згодом бурі.
На барбарисі звичайному (ВегЬегіз ииІ§агі$).
Прикарпаття.
3. Еепезіеііа тасгозрога Т и 1.— феиестела
крупноспорова. Строми ширококонусовидні, роз-
сіяні, занурені в корі під пустуловидно здутою перидермою, з-під якої
виступають дисковидною верхівкою. Перитеції по 8—12 у стромі, тісно
скупчені, кулясті, з циліндричними трохи виступаючими над диском
верхівками з отвором. Аски 230—240 X 21—24 р. Спори 38—48 X 16—
20 р, слабо перешнуровані, на кінцях загострені, муральні, непрозорі,
бурі з короткими придатками.
На ліщині (Согуїиз), буку (Еа§из), липі (Тіїіа) та інших листяних де-
ревах.
Прикарпаття, Західні Полісся та Лісостеп.
4. Еепезіеііа ргіпсерз Т и І.1 (Е. їепезігаіа (В е г к. еі В г.) 8сЬ го-
е і.) — феиестела відмінна (рис. 189). Строма приплюснуто-конусовидна, за-
нурена в корі під трохи здутою перидермою, виступає дисковидною вер-
хівкою. Перитеції численні в стромі, кулясті, з виступаючими на диску
короткими циліндричними верхівками з отвором. Аски 175—200 х 19—22 р,
циліндричні. Спори ЗО—40 X 14—20 р, еліпсовидні, з багатьма поперечними
і поздовжніми перегородками, з безбарвними гостро звуженими кінцевими
клітинами. Парафізи численні.
На листяних деревах.
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісостеп.
1 Репезіеііа ргіпсерз та Р. тасгозрога безсумнівно ідентичні види.
311
Рід Ка1ти$іа N і е з 5 1 — кальмузія (рис. 190).
Строми діатрипоїдні, розпростерті, плоскі, на поверхні чорні, конусо-
вндні, вальсоїдні, іноді мало розвинуті і складаються з пезмінсних тканин
субстрату. Перитеції занурені, з мало виступаючими отворами. Аски була-
вовидні або циліндричні, 8-спорові, іноді майже сидячі, з парафізами. Спо-
ри переважно еліпсовидні або веретеновидні, з кількома поперечними пере-
городками, темно забарвлені.
Сапрофіти на гілках і стовбурах.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Строми вальсоїдні, конусовидні. Спори 20—24 X 8—9 |.і, веретеновид-
ні ............................. 1. К. іпегизїапз — кальмузія інкрустуюча
— Строми діатрипоїдні — розпростерті. Спори 17—18 X 5—6 ц, булаво-
видні .................. 2. К. ігапзсЬеІіапа — кальмузія Траншелева
1. Каїтизіа іпегизіапз 8 а с с.— кальмузія інкрустуюча. Перитеції
скупчені
в вальсоїдних конусовидних, усередині чорних стромах. Аски
120 X 12 р, циліндричні, майже сидячі. Спори 20—24 X 8—9 р,
веретеновидні, перешнуровані біля перегородок, спочатку жов-
туваті, пізніше темно-бурі.
На горіху волоському (]и§1апз ге§іа).
Західне Полісся, Донецький Лісостеп.
2. Каїтнзіа ігапзсЬеІіапа Л а с г.— кальмузія Траншелева.
Строми діатрипоїдні, розпростерті, чорні. Перитеції нечисленні,
кулясті, занурені в незмінену деревину, виступають сосочковид-
ною верхівкою з отвором. Аски 95—100 X 10—12 р, булавовидні,
на ніжці. Парафізи численні. Спори 17—18 X 5—6,5 р, булаво-
видні, прямі або зігнуті, з трьома перегородками, перешнуро-
вані біля середньої перегородки.
На відмерлій деревині осики (Рориіиз ігетиіа).
Західне Полісся.
Рис. 190. Каїтизіа еЬиІі — кальмузія бузинова:
а — аск з парафізами; б — спора.
Рід Р$еи<іоуаІ$а С е 8. еі де N о І.— псевдовальса (рис. 191)
Строми занурені в коровій паренхімі під пустуловидно здутою перидер-
мою, з якої б.-м. виступають верхівкою, чорні, всередині сіруваті або буру-
ваті, в субстраті оточені чорною смугою. Перитеції глибоко занурені в стро-
му, нечисленні (часом 2—3), кулясті, з конусовидними, зрідка видовженими,
зближеними верхівками з отворами (іноді борозенчастими), трохи виступаю-
чими над стромою. Аски видовжено-циліндричні, (3—4) 8-спорові. Парафі-
зи нитковидні. Спори циліндричні, закруглені на обох кінцях з 4—6 вели-
кими краплями олії (вміст клітини між якими має вигляд перегородок),
темнозабарвлені, у деяких видів з безбарвними придатками або оточені
слизом.
Конідіальна стадія таких типів — Согупеит, ЗШЬозрога, 8іе&апо-
зрогіит.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 33—44 X 12,5 —14 р....................................
• • • ............!• Р* піасгозрегта — псевдовальса великоспорова
— Спори більшого розміру .....................................2
2. Спори до 50 р завд................................... . . З
— Спори 40 60 х 13—16 р . . . 2. Р. ргоіиза— псевдовальса вивержена
3. Спори 28 48 X 14—16 р . . . 3. Р. итЬопаїа — псевдовальса опукла
— Спори ЗО—50 х 16 р.............................................
..............................4. Р. Іапсіїогтіз — псевдовальса ланцетовидна
1. Р$еибоуа1$а тасгозрегта(Т и 1.) 8 а с с.— псевдовальса великоспо-
рова. Строми численні, тупі, неправильноконусовидні або подушковидні,
Рис. 191. Рзеиіїоі'аіза Іапсі/огтіз — псевдовальса ланцетовидна:
а — строми; б — строма п розрізі; в — аск; г — спора.
чорні, всередині спочатку лимонно-жовті або буруваті, згодом бурі, зро-
стаються з перидермою, з якої виступають верхівкою. Перитеції по 10—12 у
стромі, глибоко занурені, з довгими шийками з отворами, які трохи висту-
пають над поверхнею строми. Аски 190—210 х 24—28 р. Спори 33—44 х
X 12,5—14 р, еліпсовидні, на кінцях закруглені, з чіткими краплями олії,
трохи нерівнобокі, з поперечними перегородками, коричневі, з безбарвним
придатком на кінцях. Парафізи нитковидні.
Конідіальна стадія — ЗНІЬозрога тасгозрегта Р е г$.
На грабі звичайному (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Правобережне Полісся.
2. Рзеисіоуака ргоТиза Р г. (Р. ігге£и1агІ5 (О С.) 8 с її г о е і.— псевдо-
вальса вивержена. Строми численні, розсіяні або рядами, напівкулясті, горб-
куваті, чорні, всередині буруваті, глибоко занурені в корову паренхіму,
в субстраті оточені чорною смугою. Перитеції по 2—4 в стромі, глибоко за-
нурені, кулясті, з виступаючими поодинокими або рідше об’єднаними в
пучок верхівками з отворами. Аски 180—210 X 21—24 р, циліндричні,
(4—3) 8-спорові. Спори 40—60 х 13—16 р, циліндричні, закруглені на кін-
цях, з 4 краплями олії, сіруваті. Парафізи численні, нитковидні.
На білій акації (ДоЬіпіа рзеиіїасасіа).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Пра-
вобережний та Лівобережний Лісостеп.
3. Р$еисІоуа1$а игпЬопаїа (Т и І.) 8 а с с.— псевдовальса опукла. Строми
розсіяні, іноді зливаються, подушковидні або ширококонусовидні, чорні,
всередині сіро-чорні, занурені під пустуловидно здутою перидермою, з-під
313
якої виступають широко дисковидною верхівкою. Перитеції нечисленні, гли-
боко занурені, з трохи виступаючими отворами. Аски 160 X 30—32 р, 8-спо-
рові. Спори 28—48 X 14—16 р, еліпсовидні, тупі, з 4 (6) великими краплями
олії, коричневі, на кінцях безбарвні.
Конідіальна стадія — Зіе^апозрогіит е^аіит £ і е 8 з. (Согипеит
итЬопаїит N е е 8.).
На дубі (@иегси$).
Правобережне Полісся, Західний, Правобережний, Лівобережний та
Донецький Лісостеп, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Кримський
Лісостеп.
4. Рзешіогаїза Іапсіїогпііз (Е г.) С е 8. еі сіє N о і.— псевдовальса лан-
цетовидна (рис. 191). Строма тупоконусовидна або подушковидна (до 3 мм
у діам.) з дисковидною верхівкою, яка проривається і виступає над перидер-
мою, матово-чорна, всередині сіро-чорна. Перитеції до 10 в стромі, кулясті
до 500р у діам., з отворами, трохи виступаючими на поверхні матово-чорного
диска. Аски до 200р завд., до ЗО р завт., циліндрично-булавовидні, 8-споро-
ві. Спори ЗО—50 х 11—16 р, широкоовальні, спочатку з 4, згодом з 6 крап-
лями олії, прямі, оливково-коричневі, на кінцях безбарвні. Парафізи нит-
ковидні.
Конідіальна стадія — Согупеит, (Изсі^огте К г е еі 8 с Ь т і <И.
На березі (Веіиіа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
РОДИНА ХУЬАКІАСЕАЕ — КСИЛАРІЄВІ
Строми у переважної кількості видів високоорганізовані, здебільшого
вільні, поверхневі, рідше б.-м. занурені в субстрат, у видів більшості родів
диференційовані на стерильну та плодущу частини. За формою дуже своєрід-
ні, за розмірами різноманітні: коростинковидні, подушковидні, дисковид-
ні, сидячі або на ніжці, напівкулясті, кулясті, циліндричні, видовжено-
булавовидні, часто розгалужені, іноді з роговидно розгалуженою верхів-
кою, дерев’янисті, вуглисті або м’ясисто-коркуваті, темні (у роду Рогопіа
з білим диском). Перитеції занурені в периферичному шарі строми, здебіль-
шого однорядні, кулясті, пляшковидні, переважно з конусовидною верхів-
кою з округлим отвором, іноді поверхневі (рід ТКатпотусез). Аски 8-спо-
рові. Парафізи численні. Спори 1-клітинні, коричневі або майже чорні, часто
нерівнобокі.
Конідіальна стадія типів Ізагіа та АпіНіпіа. Конідіальні спороношення
розвиваються на поверхні молодих стром і забарвлюють їх у світлий колір.
Сапрофіти на пнях, стовбурах, гілках дерев, вкритих корою, на оголе-
ній деревині, опалих листках та інших рослинних субстратах, зрідка на
екскрементах копитних тварин.
Ключ для визначення родів1
1. Строми на екскрементах.......... Рогопіа — поронія (стор. 315)
— Строми на гілках, стовбурах, пнях, деревині та інших рослинних суб-
стратах ........................................................ 2
2. Строми вертикальні або циліндричні, булавовидні, нитковидні, часто
сплющені, прямі або зігнуті, прості чи розгалужені...............З
— Строми іншої форми .............................................4
3. Перитеції занурені в строму .... Хуіагіа — ксиларія (стор. 315)
1 Деякі автори до родини Хуіагіасеае вміщують також рід Яозеїііпіа С е $. еі де N о і'
У «Визначнику грибів України» рід Цо&еіііпіа вміщено в родину Вріїаегіасеае.
.— Перитеції поверхневі, розсіяні по стромі..........................
............................ТКатпотусез— тамноміцес (стор. 318)
4 (2). Строми напівкулясті, кулясті, видовжено-опукло-валькуваті, до кіль-
кох сантиметрів у діам., сидячі або з короткою ніжкою, вуглисті, на
розрізі концентрично-багатошарові.....................................
..................................Иаісііпіа —* дальдинія (стор. 319)
— Строми іншої форми і будови . . . ..............................5
|5. Строми хвилясто-подушковидні, б.-м. опуклі, різних розмірів, іноді
корочковидні, розпростерті, з перитеціями у периферичному шарі . . .
.....................................Пзіиііпа — устуліна (стор. 319)
— Строми іншої форми і розмірів...................................6
6. Строми занурені, зрідка виступаючі, оточені лопатями перидерми, плос-
коподушковидні, дисковидні, блюдцевидні..............................
.................................Мнттиіагіа — нумулярія (стор. 320)
— Строми поверхневі, вільні або основою занурені в субстрат, майже ку-
лясті, напівкулясті, подушковидні, іноді б.-м. розпростерті у вигляді
коростинок, зрідка строма відсутня, перитеції тісними групами (часто
зростаються) ......................Нурохуіоп — гіпоксилон (стор. 321)
Рід Рогопіа № і 1 1 (1.— поронія (рис. 192)
Строми стоячі, спочатку булавовидні, згодом у верхній частині тарілко-
або дисковидно розширені, чорні або чорнуваті, з білим диском, усіяним
чорними отворами перитеціїв; нижня
звужена частина має вигляд цилінд-
ричної, часом повстистої ніжки. Пери-
теції занурені в дисковидну частину
строми, майже кулясті. Аски цилінд-
ричні, 8-спорові, з парафізами. Спори
широкоеліпсовидні, одноклітинні, чор-
ні, із слизуватою обгорткою.
В УРСР один вид.
Рогопіа рппсіаіа (Ь.) Р г.— поронія
крапчаста (рис. 192). Аски 150—180 X
X 16—18 |ї. Спори еліпсовидні, прямі,
трохи нерівнобокі, 18—26 X 10—14 р.
Парафізи дуже довгі.
На старих, особливо кінських, екс-
Рис. 192. Рогопіа рипсіаіа — поронія
крапчаста:
КремеНТИХ. а ~ строма в розрізі; б — аск; а — спора.
Правобережне Полісся, Ростоцько-
Опільські ліси, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаково-Лучний Степ, Лівобережний Злаковий Степ, Гірський та Півден-
ний Крим.
Рід Хуіаїіа Н і 1 1.— ксиларія (рис. 193—194)
Строми вертикальні—циліндричні, булавовидні, нитковидні, лопатовнд-
ні; прямі або зігнуті, часто сплющені; прості або розгалужені; здебільшого
коркової, рідше м’ясистої або шкірястої консистенції; зовні сірі або чорні,
всередині світлі, білі. Перитеції в периферичному шарі строми, занурені,
згодом б.-м. виступають, кулясті або яйцевидні, з короткоюсосочковидною
верхівкою, маленьким отвором, чорні. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори
еліпсовидні або туповеретеновидні, одноклітинні, чорні, здебільшого нерів-
нобокі.
Конідіальне спороношення розвивається на поверхні молодої строми,
вкриваючи її сірим або білуватим нальотом.
В УРСР вісім видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 12 ц завд.............................................2
— Спори більшого розміру...........................................5
2. Нижня частина строми стерильна.................................З
— Строма стерильна внизу та вгорі .................................4
3. Спори 8—9 X 5 р. Строма вгорі роговидно-зігнута.....................
............................1. X. С0ГПІЇ0ППІ8 — ксиларія роговидна
— Спори 8—11 X 5—6 р. Строма вгорі не зігнута..........................
...............................2. X. 1оп£іре8 — ксиларія довгонога
4 (2). Спори 10 х 4 р. Нижня частина строми волосиста. На гнилих плодах
глоду..............................3. X. охуасапіЬае — ксиларія глодова
— Спори 12 х 4 р. Нижня частина строми гола. На грунті, між опалою
хвоєю..............................4. X. ЬиІЬо8а — ксиларія бульбиста
5 (1). Спори до 16 р завд............................................6
— Спори до 20 р завд. і більше.......................................9
6. Нижня частина строми гола. Строма внизу та вгорі стерильна.
Спори 13—14 X 5—6р .... 5. X. їіІіїогтІ8 — ксиларія нитковидна
— Нижня частина строми волосиста ....................................7
7. На гнилих оболонках плодів бука. Спори 12—16 X 5 р..................
..................................6. X. сагрорЬіІа — ксиларія плодолюбна
— На деревині різних листяних дерев та кущів ........................8
8. Строма 2,5 см завв. Спори 14—16 X 5—7 р.............................
...............................7. X. агЬизсиїа — ксиларія деревовидна
— Строма 3—8 см завв. Спори 12—16 X 5—6 р..............................
...............................8. Х.ЬурохуІоп — ксиларія деревинна
9 (5). Спори 18—20 X 5—6 р. Строма стерильна внизу і вгорі.............
..................................9. X. <1і£іШа — ксиларія пальчаста
— Спори (20)—24—28 (32) X 6—9 р. Строма стерильна лише внизу . . >
..........................10. X. роїутогрйа — ксиларія поліморфна
1. Хуіагіа согпіїогтІ8 Р г.— ксиларія роговидна. Строми тісними група-
ми, прості, циліндричні, 5—6 см завд., 0,4—0,5 см завш., донизу та догори
звужені (часто внизу потовщені), волосисті, з роговидно зігнутою верхів-
кою. Нижня частина строми стерильна. Перитеції кулясті, з сосочковидною
б.-м. виступаючою верхівкою. Аски циліндричні, з довгими ніжками, 8-спо-
рові, 60—75 х 6 р. Спори 8—9 X 5 р, еліпсовидні, часто трохи нерівнобіч-
ні, темно-коричневі.
На опалих гілках та деревині.
Карпати.
2. Хуіагіа 1оп£іре8 N і і з.— ксиларія довгонога. Строми 4—6 см завд.,
до 0,3 см завш., поодинокі або невеликими (з 2—4) групами, на товстому,
щільному, напівсферичному або веретеновидному чорному міцеліальному
плетиві, до 1,5 см завш., циліндричні, з тупою, трохи звуженою верхівкою,
із зморшкуватою волосистою, стерильною ніжкою (іноді ніжка відсутня)
до 12 мм завш., спочатку коричневі, згодом чорні, штриху вато-зморшкуваті.
Перитеції кулясті, з невиступаючими отворами. Аски 8-спорові, циліндричні,
з ніжкою, 55—70 х 6—7 р1. Спори 8—11 X 5—6 р, еліпсовидні, нерівно-
бічні, темно-коричневі.
1 Розмір аска без ніжки.
Молоді строми СВІТЛО-СІрІ, вкриті яйцевидними КОНІДІЯМИ, 8 X 4—5
На опалих гілках листяних дерев.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне та Західне Полісся.
3. Хуіагіа охуасапіКае Т и 1. (X. іискеїіі N і і з.) — ксиларія глодова.
Строма стерильна вгорі і внизу, булавовидна або оберненобулавовидна,
догори часто сплющена, проста або розгалужена, чорна, біля основи воло-
систа, чорно-фіолетова. Перитеції кулясті, до 600 у. у діам., з округлими,
здебільшого ледве виступаючими отворами. Аски циліндричні, 8-спорові.
Спори 10 X 4 ц, еліпсовидні, чорні, нерівнобічні.
На молодих стромах утворюються яйцевидні конідії.
На опалих гнилих плодах глоду (Сга/аедиз).
4. Хуіагіа ЬиІЬоза (Рег$.) В. еі В г.—ксиларія бульбиста. Строма
тола, чорнувата, циліндрична, до основи потовщена (до 2 с.и), кулясто-
бульбовидна, іноді вгорі сплющена, здебільшого розгалужена, зрідка проста,
внизу та вгорі стерильна. Перитеції в периферичному шарі плодущої части-
ни строми, кулясті або широкояйцевидні з отворами, виступаючими на по-
верхні строми. Аски80—84 X 6—7р \ циліндричні, 8-спорові, з парафіза-
ми. Спори 12 X 4 |х, еліпсовидні, сплющені, чорно-коричневі.
У хвойних лісах, на грунті, між опалою хвоєю.
5. Хуіагіа їіІИогтіз (А Ь 1. еі 8 с її \у.) Е г.— ксиларія нитковидна.
Строми вертикальні, нитковидні, часто сплюснуті, прості або розгалужені,
частіше лише у верхній частині, з довгою ніжкою, чорнуваті, вгорі червону-
ваті, голі, іноді трохи блискучі, горбкуваті від виступаючих отворів перите-
ціїв. Строми часто стерильні. Аски 66—76 X 6—8 |х. Спори 13—14 X 5—6 |л»
видовжено-веретеновидні, нерівнобокі, на кінцях притуплені.
На черешках і жилках опалих листків, на гниючих стеблах і гілках.
Карпати.
6. Хуіагіа сагрорЬіІа (Р е г з.) Е г — ксиларія плодолюбна. Строми вер-
тикальні, тонкі, з короткою ніжкою, переплетені, почорнілі, прості, валь-
куваті або на верхівці лопатевидно розширені, біля основи б.-м. волохаті.
Аски 80 X 6 |л. Спори веретеновидні, тупі, нерівнобокі, чорно-бурі,
12—16 X 4-5 р.
На гнилих плодах бука лісового (Ра§из зііиаіїса).
Прикарпаття.
7. Хуіагіа агЬизсиїа 5 а с с.— ксиларія деревовидна. Строми в пучках,
деревовидні, чорні, видовжено-валькуваті, догори розширені, з загостреною
білуватою верхівкою, спочатку з поздовжніми сірими зморшками, пізніше —
бородавчасті від перитеціїв. Аски 80 X 8—10 р., з довгою ніжкою до 30—40 ц
завд., на верхівці закруглені. Спори видовжено-веретеновидні, 14—16 X
X 5—7 |і, зігнуті, з 1—2 краплями, чорно-бурі.
На гниючих дошках, оброслих мохом.
Правобережне Полісся.
8. Хуіагіа Ьурохуіоп (І..) С г е V. (ХуІозрИаега Ііурохуіоп (І.) В н пі.) —
ксиларія деревинна (рис. 193). Строми 3—8 сч завв., вертикальні, прості,
майже циліндричні із звуженою або роговидно розгалуженою верхівкою
(іноді від основи розгалужуються на 2 і більше), переважно сплюснуті; чор-
ні, горбкуваті або грубозморшкуваті, внизу волохаті, в нижній та верхній
частині стерильні, іноді перитеції в периферичному шарі всієї строми або
строма стерильна. Аски 80 X 7—8 ц. Спори веретеновидні, нерівнобокі,
на кінцях тупі, чорні, 12—16 X 5—6 у,.
На деревині, гниючих стовбурах, пеньках і гілках листяних дерев.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся Рос-
тоцько-Опільські ліси.
1 Розмір аска без ніжки.
9. Хуіагіа <1і£і(а(а (Ь.)6г с V. ксиларія пальчаста. Строми вертикаль-
ні, зібрані групами, при основі часто зливаються в округлі або неправиль-
ної форми бульби, прості або розгалужені, дуже рідко сплюснуті або гран-
часті, поступово звужені вгору, з ніжкою, коричневі, матово-бархатисті,
голі, вгорі та внизу стерильні, зморшкуваті від численних трохи виступаю-
чих перитеціїв. Аски 120 X 7р-. Спори туповеретеновидні, чорно-коричневі,
18— 20 X 5—6 р.
А\ (іі^иаїа має багато форм, зовні нагадує X. ро/утогріш.
Молоді строми вкриті конідіальним спороношенням, білувато-буруваті.
На старій обробленій деревині, рідше на стовбурах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний Злаковий Степ.
Рис. 193. Хуіагіа Ііурохуіоп—ксиларія дере- Рис. 194. Хуіагіа роїутпогріїа— кси-
винна. ларія поліморфна:
Строма: а — зовні; б — в розрізі; б — аск; г — а — строми; б — строма в розрізі; в —
спорн. аск; а — спори.
10. Хуіагіа роїутогрЬа (Р е г $.) О г е V. (X. сіауаіа (8с о р.)
8 с Ь г а п к.; ХуІозрЬаега роїутогрЬа (Р е г з. ех Мег.) Би т.) — кси-
ларія поліморфна (рис. 194). Строми групами по2—6 і більше або поодинокі,
до 10 см завв., до 3 см завш., вертикальні, прості, донизу і догори б.-м. зву-
жені, булавовидні, іноді майже циліндричні, обернено-яйцевидні, з корот-
кою ніжкою, зрідка сидячі, сплюснуті, зрідка з вилчасто розгалуженою вер-
хівкою, товсті, голі, спочатку землисто-бурі, згодом чорніючі,в нижній
частині стерильні. Перитеції занурені із трохи виступаючими отворами.
Аски 140—180 X 8—10 р, на дуже довгій ніжці. Спори 20—32 X 6—9 р,
еліпсовидні, на кінцях здебільшого загострені, рідше тупі, нерівнобокі або
зігнуті, коричневі.
X. роїутогрка має кілька форм.
На старих пнях, повалених стовбурах, особливо бука (Еа§из).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, За-
хідний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний, Ліво-
бережний та Кримський Лісостеп, Правобережний Злаковий Степ.
Рід ТЬатполіусеа Е Ь г е п Ь.— тамноміцес (рис. 195)
Строми вертикальні, нитковидні, б.-м. розгалужені, зігнуті, часто різ-
номанітно покручені, переважно сплюснуті, чорні. Перитеції на поверхні
318
строми. (За цією ознакою рід ТНатпотисез виділено з роду Хуіагіа). Спори
одноклітинні, чорно-коричневі.
В УРСР один вид.
ТЬатпотусез ЬірроігісЬоісІез (5 о V/.) Е Ь г е п Ь. (Хуіагіа йірроігісйо-
іде$ 8 а с с.; ХуІозрИаега НірроігісЬоідез (8ом. ех Рг.)Вепп і з) — там-
номіцес кінськоволосий. Строми 4—6 см завд., 0,25—0,5 мм завт. Пери-
округлим отвором,
теції кулясті, з тупою конусовидною верхівкою, з
чорні, зморшкуваті. Спори широкоеліпсовидні, дуже
нерівнобокі, чорно-коричневі, 14—16 X 1 р.
На гниючій соломі, зерні, деревині тощо.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Оаісііпіа де N о і.— дальдинія (рис. 196)
Строми поверхневі, кулясті, напівкулясті, до
кількох сантиметрів у діам., сидячі або іноді звужені
біля основи в коротку ніжку, вуглистої консистенції,
на розрізі з концентричними зонами. Спочатку чер-
вонувато-коричневі, згодом здебільшого чорні, блис-
кучі. Перитеції занурені в периферичному шарі стро-
ми, в один ряд, з невиступаючими або ледве висту-
паючими отворами.
Часом строми стерильні.
В УРСР один вид.
Рис. 195. ТНатпотусез
зр. — тамноміцес.
Строма.
Ваідіпіа сопсепігіса (ВоИ.) Се$. еі де N о і.—дальдинія концент-
рична (рис. 196). Строми 1—4 см і більше у діам., всередині радіально
волокнисті, складаються з численних концентричних світліших і тем-
ніших шарів, зовні червонувато-коричневі, зго-
дом фіолетово-чорні, чорні, здебільшого блис-
кучі. Перитеції кулясті, з конусовидною вер-
хівкою. Іноді строми стерильні. Аски на дуже
довгій ніжці, 80—100 х 12 ц. Спори нерівнобокі,
широкояйцевидні, 14—18 X 7—10 рі, чорні. Па-
рафізи дуже довгі, нитковидні.
На старих стовбурах листяних дерев, особ-
ливо вільхи (Аіпиз), ясена (Ргахіпиз), переважно
берези (Веіиіа), часто на деревах, пошкоджених
вогнем.
Карпати, Правобережне та Лівобережне По-
лісся, Правобережний Лісостеп.
Рис. 196. Оаійіпіа сопсепігіса — дальдинія концентрична:
а — строма и розрізі; б — аск; в — спори.
Рід Шиїіпа Т и 1.— устуліна (рис. 197)
Строми великі, поверхневі, плоско подушковидні, іноді розпростерті,
різноманітних розмірів і форм, спочатку вкриті конідіальними спороношен-
нями, пізніше тверді, вуглисті, ламкі, голі, чорні. Перитеції однорядні,
яйцевидні, занурені, з сосочковидною верхівкою, з трохи виступаючим
отвором. Аски циліндричні, на ніжці, 8-спорові. Парафізи нитковидні. Спори
веретеновидні, нерівнобокі, чорні.
В УРСР один вид.
319
ІМиїіпа уиІ#агІ5 Т о сі с — устуліна звичайна (рис. 197). Строми плоско-
подушковидні, здебільшого хвилясті, дуже ламкі, вуглисті, чорні. Молоді
строми коркуваті, сірі або білуваті від копідіальпих спороиошснь. Перите-
ції великі, добре помітні неозброєним оком на зламах строми. Аски 250 х
X 8—10 р. Парафізи прості, дуже тонкі, які
аски, швидко розпливаються. Спори чорнуваті,
32—40 X 8—10 р.
На старих стовбурах і пнях листяних дерев.
Карпати, Правобережне Полісся, Захід-
ний та Правобережний Лісостеп, Лівобережний
Злаковий Степ.
Рис. 197. и$1и!іпа VиI^ап$—
устуліна звичайна.
Строма: а — зовні, б — в розрі-
зі; б — аск.
Рід Мипіпіиіагіа Т и 1.—нумулярія (рис. 198)
Строми дисковидні, округлі або неправиль-
ної форми, плоскі або опуклі, подушковидні,
іноді блюдцевидиі, зовні та всередині чорні,
занурені в кору або деревину, оточені в субст-
раті чорною смугою, згодом прориваються до
поверхневих, вільних. Молоді строми вкриті
шаром конідієносців. Перитеції у периферично-
му шарі строми, з малопомітними крапковидни-
ми (іноді виступаючими пучками) отворами.
Аски майже сидячі, 8-спорові, з парафізами.
Спори кулясті, яйцевидні або видовжено-еліпсо-
видні, одноклітинні, часто нерівнобокі, чорнуваті або бурі.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори вузькояйцевидні, 15—16 X 6—7 р ............................
.................................1. N. ге рапсі а — нумулярія виїмчаста
— Спори майже кулясті або еліпсовидні..............................2
2. Спори еліпсовидні, 12—14 X 6—10 р ...............................
........................... 2. N. ЬиІІіагсІі — нумулярія Буліарда
— Спори майже кулясті, 13 X 10 р.....................................
.........................3. N. ііізсгеіа — нумулярія переривчаста
1. №ітши1агіа герапда (Р г.) N і і з.— нумулярія виїмчаста. Строми
спочатку занурені й оточені чорною смугою, виступають лише верхівкою,
згодом поверхневі, вільні, округло-, плоско- або вгнутоподушковидні,
10—12-ил завш., в серединній частині 5—6мм завт., зморшкуваті, шерша-
вуваті, спочатку білуваті, сірі, згодом б.-м. чорні. Перитеції однорядні,
цілком занурені, густо скупчені, яйцевидні або майже кулясті, від взаємного
тиску гранчасті, товстостінні, з короткою шийкою і закругленим, слабо ви-
ступаючим, трохи блискучим отвором. Аски 112 X 8 р, з досить товстою
оболонкою. Спори вузькояйцевидні, на кінцях тупі, 15—16 X 6—7 р, не-
рівнобокі або прямі, часто з краплями.
На сухих гілках і стовбурах горобини звичайної (8огЬи$ аисирагіа).
2. Мшпіпиіагіа ЬиІІіагЗі Т и 1.— нумулярія Буліарда (рис. 198).
Строми округло- або овальио-дисковидні, від 0,5 до 5 см завд., часто ко-
ростинковидно розпростерті, гладенькі, зовні й всередині чорні, з мало
виступаючими отворами. Аски 100—120 х 10 р. Спори 12—14 X 6—10 р,
майже кулясті або еліпсовидні, чорні.
На гілках і стовбурах бука (Ра^из), рідше на інших листяних деревах.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Гірський Крим.
3. Мигптиіагіа сіізсгеіа (8 с Н м.) Т и 1нумулярія переривчаста.
Строми виступаючі, округло-дисковидні, з товстим краєм, пізніше плоско-
блюдцевидпі, оточені перидермою, сіро-коричневі, пізніше чорні, 3—8 мм
завш.» до 1 мм завт. Перитеції численні, цілком занурені, з довгою, тонкою
Рис. 198. Миттиіагіа ЬиІНагсіі — нумулярія Буліарда:
а — строма в розрізі; б — аск; в — спори.
циліндричною шийкою і маленьким ледве виступаючим отвором. Аски 150—
180 X Зр. Спори 13 X 10р., майже кулясті, чорнуваті.
На корі яблуні садової (Маїиз сіотеіїіса), берези (Веіиіа), горобини
(8огЬи$) та ін.
Правобережне та Лівобережне Полісся.
Рід Нурохуіоп В и 1 1.— гіпоксилон (рис. 199)
Строми занурені, іноді прориваються, стають поверхневими, майже
кулясті, напівкулясті, подушковидні або розпростерті, коростинковидні,
голі, чорні, бурі. Молоді строми вкриті конідіальним шаром, порошисті.
Зрідка строма мало розвинута, б.-м. занурена, з небагатьма перитеціями;
іноді строма відсутня, перитеції зростаються в коростинку. Перитеції в
стромі розташовані в один ряд, рідше — в кілька; кулясті, яйцевидні або
еліпсовидні, цілком занурені в строму, б.-м. виступають отвором. Аски 8-
спорові, на ніжці, з парафізами. Спори еліпсовидні або майже веретеновидні,
іноді яйцевидні, нерівнобокі до зігнутих, одноклітинні, чорнуваті.
В УРСР 13 видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 10 р завд..........................................2
— Спори більшого розміру .........................................4
2. Строми на корі або на деревині, всередині криваво-червоні. Спори
8 X 4—5 р ............1. Н. гиНІшп — гіпоксилон червонуватий.
— Строма відсутня. Перитеції на почорнілій деревині, тісними групами,
зливаються, утворюють коростинки .............................З
3. Спори яйцевидні, на кінцях загострені, 10 х 6 р, червонуваті . . . .
............... 2. Н. аігоригритеит — гіпоксилон чорно-пурпуровий
— Спори еліпсовидні, 8—10 х 4—5 р, коричневі.......................
............................3. Н. сгизіасеит — гіпоксилон накипний
4 (1). Спори до 12 — 14 або до 16 р завд......................... 5
— Спори до 20 — 26 або 38 р завд...........................’ 12
5. Спори 10—12 X 4—5 р ....................................... 6
__ Спори до 14 або до 16 р завд................................ З
21 0501
321
6. Строма червоно-коричнева, згодом чорна ....................... 7
— Строма цеглисто-червона, згодом темно-коричнево-червона, всередині
чорно-коричнева. Спори 10—12 X 4—5 р................................
.................4. Н. соссіпеит — гіпоксилон яскраво-червоний
7. Спори веретеновидні, бурі, 10—12 X 4—5 р ........................
..........................5. Н. тиИіїогте — гіпоксилон поліморфний
— Спори яйцевидні, тупі, чорнуваті, 12 х 6 р,..........................
..........................6. Н. соїіаегепз — гіпоксилон зчеплений
8 (5). Спори до 14 р завд.......................................... 9
— Спори до 16 р завд................................................11
9. Спори еліпсовидні, 8—14 X 5 р. Строми іржаво-червоні, згодом чорні
7. Н. піЬі£іпо8ШЛ — гіпоксилон іржаво-червоний
— Спори 11—14 X 5—7 р...............................................10
10. Спори еліпсовидні, 12—14 X 5—7 р. Строми золотисто-жовті, згодом
іржаво-червоні, пізніше чорні..........................................
................................8. Н. Ьоігуз — гіпоксилон гроновий
— Спори веретеновидні, з округлими кінцями, 11—14 X 6—7 р. Строма
бура або темно-коричнева ..............................................
...................9. Н. їга§іїогте — гіпоксилон суницеподібний
11 (8). Спори циліндричні, 12—16 X 5—6 р. Строми на деревині, рідко на
корі ........................... 10. Н. «егрепз — гіпоксилон повзучий
— Спори яйцевидні, 12—16 X 5—6 р. Строми на почорнілій деревині
або корі.........................11. Н. ипііит—гіпоксилон об’єднаний
12 (4). Спори до 20 р завд..........................................13
— Спори до 26 р або до 38 р завд....................................14
13. Строма занурена, потім поверхнева. Спори 12—20 X 5—8 р . . . .
..................................12. Н. їизсигп — гіпоксилон бурий
— Строма відсутня. Перитеції поодинокі або групами, зливаються, утво-
рюючи коростинки. Спори 18—20 х 9—10 р.................................
...................13. Н. сІіаІЬгаизіоп — гіпоксилон жереповий
14 (12). Спори 28—38 X 10—14 р. Строма занурена, оточена в субстраті
чорною смугою .................... 14. Н. и<іит — гіпоксилон вологий
— Спори до 26 р завд................................................15
15. Спори із слизоподібною обгорткою, еліпсовидні, 22—24 X 10—12 р
....................... 15. Н. аг§і11асеит — гіпоксилон світло-бурий
— Спори без слизоподібної обгортки, еліпсовидні, циліндричні, 19—26 X
х 8—12 р.....................16. Н. раирегаїиіп — гіпоксилон збіднений
1. Нурохуіоп гиіііит Т и 1.— гіпоксилон червонуватий. Строми на
гілках, вкритих корою, занурені, потім виступають, стають поверхневі;
переважно неправильно-приплюснуто-подушковидні, різноманітні за фор-
мою і розмірами, часто зливаються; молоді строми рудуваті, зрілі коричневі,
чорно-коричневі, всередині криваво-червоні або яскраво-червоні. На голій
деревині строми б.-м. розпростерті. Перитеції густо скупчені, однорядні
або частково багаторядні. Аски 56—80 х 5—8 р. Спори еліпсовидні, тупі,
нерівнобокі, чорнуваті, 8 X 4—5 р.
На буку (Рациз).
2. Нурохуіоп аігоригригеит р г.— гіпоксилон чорно-пурпуровий. Стро-
ми широко розпростерті на почорнілій деревині, часто переривчасті, різно-
манітної форми, тонкі, поверхневі, з численними різноманітно і неправильно
розташованими перитеціями. Перитеції приплюснуто-кулясті, з малень-
кою сосочковидною верхівкою; спочатку пурпурово-червоні, червонувато-
коричневі, кольору кофе, швидко чорніють. Аски 52—62 X 7—8 р. Спори
яйцевидні, на кінцях загострені, трохи нерівнобокі, червонуваті, 10 X 6 р.
На відмерлій деревині бука (Радиз).
3. Нурохуіоп сгизіасеиш (8 о XV.) N і і з.— гіпоксилон накипний. Строми
на поверхні почорнілої деревини, б.-м. розпростерті, здебільшого витягнуті
довгими смужками, часто переривчасті, утворені б.-м. тісними групами
перитеціїв різного розміру, матові, коричневі, іноді припорошено-сірі.
Часом перитеції поодинокі, вільні, кулясті, з маленькою сосочковидною
верхівкою. Аски 76—80 X 6 |Л. Спори еліпсовидні, на кінцях тупі, корич-
неві, нерівнобокі або майже прямі, 8—10 х 4—5 р,.
На деревині бука дуба (Оиегсиз), граба (Сагріпиз).
Західний Лісостеп, Правобережний Лісостеп.
4. Нурохуіоп соссіпеиш В и 1 1. — гіпоксилон яскраво-червоний
(рис. 199). Строми поодинокі або групами, занурені, згодом виступають, піз-
Рис. 199. Нурохуіоп соссіпеиш — гіпоксилон
яскраво-червоний:
а — строма в розрізі; б — аск; в — спори.
ніше поверхневі, майже кулясті, рідше видовжено-плоско-подушковидні;
на голій деревині майже коростинковидні; спочатку яскраво-цеглисто-
червоні, пізніше темно-коричнево-червоні, всередині чорно-коричневі, зовні
горбкуваті від перитеціїв. Строма іноді стерильна. Аски 88 X 6—7 р. Спори
еліпсовидні, часто нерівнобокі, чорні, 10—12 X 4—5 р.
Конідіальні стадії — Апііііпіа {Іаиоиігезсепз Е г. та Ізагіа Ііирохуіі
К а 1 с Ь Ь г.
На буку (Лі£«$), вільсі (Аіпиз), грабі (Сагріпиз).
Закарпаття, Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-
Опільські ліси, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
5. Нурохуіоп тиІШогте Е г.— гіпоксилон поліморфний. Строми роз-
простерті, різної форми, зливаються, рідше поодинокі, виступають з пери-
дерми, оточені її лопатями, пізніше поверхневі, вільні, гладенькі або горб-
куваті від виступаючих отворів перитеціїв; спочатку червоно-коричневі,
згодом чорні; товсті, подушковидні, на голому дереві — тонкі. Аски 72—
100 X 6 р. Спори веретеновидні, нерівнобокі, бурі, 10—12 X 4—5 р.
Конідіальний шар зеленувато-жовтий.
На старих пнях, гілках і стовбурах різних листяних дерев.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Правобережний Лісостеп.
6. Нурохуіоп соїіаегепз (Р е г з.) Е г.— гіпоксилон зчеплений. Строми
виступаючі, скупчені, часто зливаються, іноді вільні, поверхневі, 'напів-
кулясті або майже кулясті, іноді б.-м. приплюснутоподушковидні; спочатку
брудно-коричневі, пізніше чорнуваті. Аски 80—92 X 7 р. Спори яйцевидні,
тупі, нерівнобокі, чорнуваті, 12 х 6 р.
Конідіальне спороношення жовтувато-сіре, згодом сіре.
На корі бука (Еа§из).
Гірський Крим.
2|*
323
7. Нурохуіоп гнЬі^іпозит (Р е г 5.) Р г.— гіпоксилон іржаво-червоний.
Строми на почорнілій деревині, рідше на корі, поверхневі, широко розпро-
стерті, плямовидні, здебільшого утворюють видовжені коростинки; іржаво-
червоні від конідіальних спороношень, пізніше чорнуваті; спочатку по краю
стерильні. Перитеції численні, неправильно розташовані, в центрі строми
майже не виступаючі. Аски 60 х 6 р. Спори еліпсовидні, нерівнобокі або
майже прямі, чорнуваті, 8—14 X 5 р.
На деревині листяних дерев — клена (Асег), бука (Радиз) тощо.
Прикарпаття, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Кримський
Лісостеп.
8. Нурохуіоп ЬоІгузК' і і з.— гіпоксилон гроновий. Строми подушковид-
ні, до майже кулястих, поодинокі або злиті, іноді б.-м. товсто-коростинковид-
но розпростерті; спочатку золотисто-жовті від конідіального спороношення,
пізніше іржаво-червоні, чорні; виступають з перидерми, пізніше поверх-
неві, вільні. Перитеції здебільшого неправильно гроновидно скупчені, до
25 в стромі (іноді лише по одному). Аски 76—80 X 6—7 р. Спори еліпсо-
видні, тупі, нерівнобокі або майже прямі, 12—14 X 5,5—7 р.
На відмерлих гілках клена (Асег), дуба (Оцегсиз), верби (8аІіх).
Прикарпаття.
9. Нурохуіоп їга£іїоппе (Р г.) Р е і г.— гіпоксилон суницеподібний.
Строми дуже виступають, напівкулясті, трохи приплюснуті біля основи;
бурі, до темно-коричневих. Аски 80 X 6—8 р, на ніжці. Спори закруглено-
веретеновидні, темно-оливково-коричневі, з 1—3 нечіткими краплями,
11—14 х 6—7 р.
На гілках і стовбурах бука (Ра&из) і ліщини (Согуїиз).
Прикарпаття.
10. Нурохуіоп $егреп$ (Р е г з.) Р г.— гіпоксилон повзучий. Строми пе-
реважно на деревині, дуже рідко на корі; плямовидні, округлі, частіше ви-
довжено-овальні, зрідка зливаються у вузькі коростинки, до 8си довжини;
коричнево-чорні або чорні. Аски 75—100 р. Спори майже циліндричні, на
кінцях закруглені, нерівнобокі або майже зігнуті, рідше прямі, 12—16 X
X 5—6 р.
Конідіальні спороношення сажисто-сірі.
На гнилій деревині верби ($аІіх), бука (Ра^из), горобини (ЗогЬиз).
Ростоцько-Опільські ліси.
11. Нурохуіоп ипіішп (Р г.) N і і з.— гіпоксилон об’єднаний. Строми
переважно на почорнілій деревині (або на корі), розпростерті, овальні,
з’єднані у рівномірно товсті чи місцями здуті коростинки, 1—3 см
завд.; майже гладенькі, з ледве виступаючими отворами перитеціїв;
спочатку коричневі або пурпурово-чорні, пізніше чорні. Аски 80—100 X
х 8 р. Спори яйцевидні, тупі або загострені, трохи нерівнобокі, 12—16 X
х 5—6 р.
На груші звичайній (Ругиз соттипіз) та липі серцелистій (Тіїіа согсіаіа).
Прикарпаття.
12. Нурохуіоп їизсшп Р г.— гіпоксилон бурий. Строми здебільшого на
корі, занурені, потім виступають, стають поверхневі, приплюснуто-подуш-
ковидні або напівкулясті, на деревині переважно коростинковидні, зли-
ваючись, часто досягають значної довжини; спочатку пурпурово-бу-
рі, потім бурі, пізніше чорні; дрібногорбкуваті від виступаючих отворів
перитеціїв. Часто строми стерильні. Перитеції неправильно-однорядні.
Аски 84—100 X 7—9 р. Спори еліпсовидні, тупі, б.-м. нерівнобокі, 12—
20 X 5—8 р. Конідіальне спороношення світло-бурувате.
На сухих гілках листяних дерев, здебільшого вільхи (Аіпиз) і ліщини
(Согуїиз).
Закарпаття, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько- Опіль-
ські ліси, Правобережний та Донецький Лісостеп, Лівобережний Злаково-
Лучний Степ, Кримський Лісостеп.
13. Нурохуіоп <1іаНігаи$(оп К е В тв.— гіпоксилон жереповий. Перите-
ції на поверхні кори, поодинокі, частіше скупчені, зростаються в групи до
1 см завш.; кулясті, від взаємного тиску сплющені і гранчасті; вуглисті,
ламкі, блискучі, чорно-сірі; часто нагадують Роззеїіпіа, але відрізняються
тим, що перитеції у типово розвинутих екземплярів зростаються.
Аски 180—200 X 12 а, з дуже потовщеною верхівкою. Спори 18—20 х
X 9—10 р, видовжено-еліпсовидні, з великими краплями, оточені слизом.
На сухих гілках сосни жереп (Ріпиз гпи^Киз).
14. Нурохуіоп исІит (Р е г $.) Р г.— гіпоксилон вологий. Строми на
голій деревині, рідше на товстій корі, занурені в субстрат, трохи виступають
(всередині мало відмінні від субстрату); завжди оточені чорною смугою;
переважно неправильноовальні, іноді утворюють чорні коростинки до 1,5си
завд. Перитеції по 1—10 в одній стромі, зрідка до ЗО; майже кулясті, висту-
пають верхівками або лише отворами. Аски видовжено-циліндричні, 140—
270 X 15—17 р. Спори майже циліндричні, рідше туповеретеновидні, 28—
38 X 10—14 р.
Конідіальне спороношення сіре.
На гнилій деревині, оголених гілках бука (Еа§из), тополі (Рориіиз),
дуба ((^иегсиз), берези (Веіиіа), рідше на корі.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
15. Нурохуіоп аг£і11асешп (Р е г $.) В е г к.— гіпоксилон світло-бурий.
Строми виступають з-під перидерми, згодом поверхневі; майже кулясті,
горбкуваті від перитеціїв, бурувато-сірого кольору. Аски 140 X 16 р, ци-
ліндричні. Спори 22—24 X 10—12 р, широкоеліпсовидні, тупі, нерівнобокі,
з тонкою слизуватою обгорткою.
Конідіальний шар у молодому віці білуватий, поступово стає брудно-
жовтим або буруватим.
На відмерлих гілках бука (Радих).
Ростоцько-Опільські ліси.
16. Нурохуіоп раирегаіит К а г $ і.— гіпоксилон збіднений. Строми
округлі або еліпсовидні, приплюснуті, занурені, згодом виступають з-під
перидерми. Перитеції до 1—16 у стромі. Аски 120—160 X 11—12 р. Спори
19—26 х 8—12 р, майже еліпсовидні або циліндричні, трохи нерівнобокі.
Конідіальний шар буруватий, конідії майже кулясті.
На корі верби чорніючої (Заііх підгісапз) і горобини звичайної (ЗогЬиз
аисирагіа), на осиці (Рориіиз ігетиіа).
Ростоцько-Опільські ліси.
РОДИНА РНУЬЬАСНОКАСЕАЕ — Ф1ЛАХОРОВІ
Строма чорна, псевдонаренхіматичної будови, цілком занурена в тка-
нини субстрату, зливається з ним, не виступає над його поверхнею або трохи
виступає; округла, видовжено-овальна, іноді лінійна, з багатьма вмісти-
щами — перитеціями, що не мають власних стінок, в яких утворюються аски.
Аски веретеновидно-циліндричні або мішковидно-циліндричні, переважно
без парафіз (у деяких видів з иитковидннми парафізами). Спори одноклі-
тинні або з поперечними перегородками, безбарвні, іноді слабо забарвлені.
Сапрофіти або паразити на листках та стеблах трав’янистих рослин.
325
Рід РЬіІІасЬога N і і з.— філахора (рис. 200)
Строми переважно видовжено-еліпсовидні, видовжено-овальні, рідше
округлі, чорні, цілком занурені і зливаються з субстратом; гладенькі або
горбкуваті від занурених перитеціїв. Спори яйцевидні, еліпсовидні, видовже-
но-овальні, одноклітинні, безбарвні, зрідка жовтуваті.
Конідіальна стадія типу РІасозрНаегіа.
Сапрофіти і паразити на різних рослинах.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. На односім’ядольних ............................................2
— На двосім’ядольних ...............................................5
2. Спори до 10 р завд..............................................З
— Спори 10—13 X 5—5,5 р. На листках злакових (Сгатіпеае), на ожиці
(Ьигиіа) .........................1- Р. §гатіпі8 — філахора злакова
3. Спори 6 х 3 р. На видах тонконогу (Роа)............................
............................... 2. Р. роае — філахора тонконогова
— Спори 8—10 р завд...............................................4
4. Спори 8—10 х 5—6 р. На листках цинодону (СупоЛоп)...............
................... 3. Р. суподопіі$ — філахора цинодонова
— Спори 9—10 X 3—5,5 р, з невиразною перегородкою. На стеблах сит-
ника ^ипсиз) ..................4. Р. іипсі — філахора ситникова
5 (1). Строма стерильна. На листках яглиці звичайної (Ае§оро<ііит ро-
(іа^гагіа) ................5. Р. рода£гагіае — філахора яглицева
— Строма з асками та спорами......................................6
6. Спори 9—10 X 5—6 р. На листках конюшини (^Цоїшт) ...............
.......................... 6. Р. ігіїоііі — філахора конюшинова
— Спори 10—13 х 3 р. На листках і стеблах зірочника лісового (Зіеііа-
гіа Ноіозіеа)....................7. Р. зіеііагіае — філахора зірочникова
1. РїіуІІасЬога §гатіпІ8г(Р е г з.) Рис к.— філахора злакова (рис. 200).
Строми групами або
а
V Є
Рис. 200. РІіуІІасНога цга- деиний'кпим
тіпіи - філахора злакова: жин{1и
а _ строма о розрізі; б —
аск; о — спора.
поодинокі, б.-м. рівномірно розсіяні, здебільшого
видовжено-овальні або ланцетовидні, 1—10 мм
завд., занурені в тканини з обох боків листків,
трохи опуклі, прикриті почорнілою епідермою,
смолисто-чорні, блискучі, горбкуваті від виступа-
ючих перитеціїв. Перитеції численні, приплюснуто-
кулясті, 280—340 р завш., із сосочковидною вер-
хівкою з (невиступаючим) отвором. Аски 80—100 X
X 7—8 р, циліндричні, на короткій ніжці, 8-спо-
рові. Спори 10—13 X 5—5,5 р, безбарвні, одно-
рядні, яйцевидні. Парафізи нитковидні.
На живих і відмерлих листках різних злакових
(Огаглілеае) і ситникових (Липсасеае).
„ Прикарпаття, Правобережні Полісся та Захід-
ний Лісостеп, Лівобережний Злаковий Степ, Пів-
1. сагісіз (Р г.) А¥ і п і.— ф. осокова. Аски
циліндричні, 85—90 X 10—12,5 р, з товстою, дов-
гою, зігнутою ніжкою. Спори еліпсовидні, 14—
16 X 7 р, при дозріванні буруваті. ’
На листках видів осоки (СагегУ
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне По-
лісся, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Злаково-
Лучний Степ, Лівобережний Злаковий Степ.
2. РЬуІІасЬога роае (Риск.) 8 а с с.— філахора тонконогова. Перите-
ції сидять на тонкій чорній стромі, з сосочковидним отвором. Аски лінійні,
тонкі, 8-спорові. Спори яйцевидні, безбарвні, 6x3ц.
На листках видів тонконогу (Роа).
Правобережний Лісостеп.
3. РЬуПасЬога суподопііз (8 а с с.) N і е з 8 1.— філахора цинодонова.
Строми майже округлі, еліпсовидні або ромбовидно-кутасті, 0,25—0,5 мм завд.,
зрідка більші; розсіяні або злиті, горбкуваті, чорні. Перитеції 100—200 ц,
сплющені від взаємного тиску, з маленьким невиступаючим отвором. Аски
65—67 X 13—26 ц, булавовидні, на тонкій довгій ніжці, 8-спорові, з тонки-
ми нечисленними розгалуженими парафізами. Спори 8—10 х 5—6 ц, жовту-
ваті, скупчені, яйцевидні.
На листках цинодону пальчастого (Супосіоп сіасіуіоп).
Конідіальна стадія — РІасозрНаегіа супосіопііз В г и п.
Лівобережний Злаковий Степ.
4. РЬуІІасІюга іипсі (Е г.) XV і п І.— філахора ситникова. Строми б.-м.
видовжені, коричневі або чорно-коричневі, спочатку прикриті незміненою
епідермою, яка швидко буріє або чорніє, а згодом щілиновидно розриває-
ться. Перитеції занурені, пізніше виступають; розташовані рядами; кулясті
або приплюснуті. Аски 60—85 X 7—8 ц, циліндричні, 8-спорові, на дуже
короткій ніжці. Спори 9—10 х 3—3,5 ц, ледве жовтуваті або зеленуваті,
з невиразною перегородкою. Парафізи нитковидні. Строма здебільшого сте-
рильна.
На сухих стеблах видів ситника (Зипсиз).
Правобережний Лісостеп.
5. Ріїуііасіюга рода£гагіае (К о І Ь.) К а г 8 І.— філахора яглицева.
Строми з нижнього боку листків, поодинокі або маленькими групами на
малих жовтуватих, нечітко обмежених плямах, горбкувато-бородавчасті від
виступаючих перитеціїв, чорні, трохи блискучі, стерильні (перитеції без
асків і спор).
На живих листках яглиці звичайної (Аедоросііит росіа§гагіа).
Прикарпаття, Лівобережний Лісостеп.
Примітка. Деякі автори (Потебня) вважають, що це безплідна стадія — Мусо-
арКаегеІІа ае§оро(1іі.
6. РЬуІІасйоГа (гііоііі (Р е г 8.) Еис к.— філахора конюшинова. Стро-
ми з нижнього боку листків переважно видовженими групами вздовж жилок;
чорні, кулясто- або напівкулясто-горбкуваті, дуже виступають, часто зли-
ваються. Аски 50—80 X 10—12 ц, булавовидні. Спори 9—10 х 5—6 ц,
майже яйцевидні, безбарвні. Часто строма стерильна.
На живих та прив’ялих листках видів конюшини (Тгі[оіїит).
Карпати, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Правобе-
режний Лісостеп, Південний Крим.
7. РНуІіасІюга $іе11агіае Еис к.— філахора зірочникова. Строми чорні,
плоскі, видовжені, лінійні або овальні. Перитеції дуже дрібні. Аски 24 X
X 11 Ц- Спори 10—13 х 3 ц.
На листках і стеблах зірочника лісового (Зіеііагіа Іюіозіеа).
Правобережний Лісостеп.
Порядок СІауісірИаІе$ — клавіципітальні
Плодові тіла — різноманітно забарвлені строми, що утворюються на
склсроціях або безпосередньо на субстраті, здебільшого високо диференційо-
вані на стерильну (ніжку) та плодущу (голівку) частини, зовні трохи нага-
дують базидіальні гриби (рідше у вигляді корочковидної б.-м. плоскої стро-
ми). Перитеції розміщені в периферичній частині строми, без стінок або з
маловиразними стінками (часом у верхнії! частині), з отвором, який виступає
на поверхню строми. Аски циліндрично-овальні, без парафіз. Аскоспори без-
барвні, нитчасті, спочатку одноклітинні, згодом з перегородками (септова-
ні), часто дозрілі розпадаються на окремі клітини.
Конідіальні стадії таких типів: Уегіісіїїішп, РепісіШит, Ізагіа, Зріш-
сеііа.
Паразити на злакових, комахах, грибах, часто спричиняють муміфіка-
цію уражених комах.
РОДИНА СЕАУІСІРІТАСЕАЕ—КЛАВЩИПІТ0В1
Ключ для визначення родів
1. Строми корочковидні. На стеблах злакових (Огатіпеае) і деяких осоко-
вих (Сурегасеае) ......................ЕрісЬІое — епіхлое (стор. 308)
— Строми на муміфікованих комахах, плодових тілах грибів, склсроціях;
звичайно диференційовані на стерильну ніжку та плодущу голівку
.....................................................................2
2. Строми на склероціях, які розвиваються в зав’язях злакових . . . .
..................................... Сіауісерз — клавіцепс (стор. 329)
— Строми на муміфікованих комахах або плодових тілах грибів ... З
3. Строми дисковидно-сплющені, рожевих відтінків. На членистоногих
(Агапеіз) .................НеІтіпіЬазсиз — гельмінтаск (стор. 330)
— Строми переважно булавовидні, головчасті. На грибах та комахах
.....................................Сопіусерз — кордицепс (стор. 330)
Рнс. 201. Ерісіїїое ІурНіпа — епі-
хлое рогозовндний:
а — строма; б — строма в розрізі;
в ~ аск; г — спора.
Рід ЕрісЬІое Е г.— епіхлое (рис. 201)
Строма на стеблах злакових у вигляді
чохлика, золотисто-жовта або червонувато-бу-
ра, дрібногорбкувата від трохи виступаючих
верхівок перитеціїв. Перитеції в один ряд у
стромі у вигляді яйцевидних або конусовид-
но-яйцевидних вмістищ. Аски видовжено-ци-
ліндричні. Спори нитковидні, безбарвні, спо-
чатку одноклітинні, згодом з численними пере-
городками і краплинами олії.
Спочатку на стромі утворюється коніді-
альне спороношення у вигляді білуватого
покриву типу Зркасеїіа з короткими, палісад-
но розташованими конідієносцями, з числен-
ними еліпсовидними, одноклітинними КОНІДІ-
ЯМИ, 4—5 X 3 ц.
Паразити злакових, особливо грястиці (Оасіуііз) та тонконогу (Роа).
В УРСР один вид.
ЕрісЬІое іурЬіпа (Р ег $.) XV і п І.— епіхлое рогозовндний (рис. 201).
Строма до 5 см завд., золотисто-жовта, зовні дрібнокрапчаста або дрібно-
ог>о
бородавчаста від виступаючих перитеціїв. Перитеції 400—600 р завв., 200—
250 р завш. Аски 130—200 х 7—10 р. Спори 130—160 х 1—1,5 р.
Молоді строми, на яких утворюється конідіальне спороношення, білі;
конідії безбарвні, до 5 р завд.
На злакових (Огатіпеае), особливо грястиці (Расіуііз) та тонконогу
(Роа).
„ Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Лівобереж-
ний Л'ісостеп, Правобережний та Лівобережний Злаковий Степ.
Рід Сіауісерз Т и 1.— клавіцепс, ріжки
(рис. 202)
Строми на склероціях м’ясисто-воскуваті, червонуваті, червоно-фіоле-
г । кулясту дрібнобородав-
тові, чітко диференційовані на циліндричну ніжку
часту головку. Перитеції пляшковидні або широ-
ко кону совидн і, розташовані в периферичному
шарі тканин головки, виступають на поверхню
строми верхівкою з округлим отвором. Аски ви-
довжено-циліндричні. Спори нитковидні, спочат-
ку одноклітинні, згодом із численними перего-
родками, часто по дозріванні розпадаються на
окремі клітини. Склероції (ріжки) розвиваються
в зав’язі злакових та деяких осокових; зовні
чорні чи чорно-бурувато-фіолетові, всередині бі-
луваті, циліндричні, лінійні, роговидні; по до-
зріванні опадають на землю і після зимівлі про-
ростають кількома стромами.
Конідіальна стадія — типу Зріїасеїіа, утво-
рюється на поверхні ураженої грибом зав’язі.
Конідієносці прості, відчленовують дрібні еліп-
совидні конідії, разом з якими виділяється клен-
ка цукриста речовина (медяна роса).
Паразити злакових.
В УРСР два види.
П р и м і т к а. У природних умовах строми з пе-
ритеціями спостерігаються досить рідко. Для одержання
їх в лабораторних умовах у вологій камері пророщують
склероції, які перезимували в природі.
Рнс. 202. Сіаиісерз ригригеа,—
клавіцепс пурпуровий:
а — колос жита із склероцінми;
б — плодові тіла на склероції;
в — строма в розрізі; с —окре-
мий перитецій в стромі; д — аск
із спорами.
Ключ для визнане нн я
в и д і в
1. На осокових (Сурегасеае) ..........................................
........................... 1. СІ. пі£гісап8 — клавіцепс чорнуватий
— На злакових (Сгагпіпеае)...........................................2
2. Спори 50—85 х 1 р; на різних злакових..............................
........................... 2. СІ. ригригеа — клавіцепс пурпуровий
— Спори 140 р завд.; на лепешняку (Сіусегіа) ...........................
.......................... 3. СІ. ууі1$опіі — клавіцепс Вільсона
1. СІауісерз пійгісапз Т и 1.— клавіцепс чорнуватий. Строма фіолетова
або чорно-фіолетова. Ніжка строми 3—8мм завд., головка 1,3—2 мм у діам.
Аски видовжено-циліндричні, спори нитковидні.
На ситнягу (НеІеосКагіз) і комиші (всі гриз).
2. СІаі’Ісерз ригригеа Т и 1.— клавіцепс пурпуровий (рис. 202). Стро-
ми иа чорно-фіолетових склероціях, довжина яких залежно від рослини-
живнтеля й умов розвитку — від кількох міліметрів до 5 см. Строма чер-
вонувата. головка до 0,5 см у діам., куляста, горбкувата. Перитеції
широкопляшковндні. Аски вузько-булавовндно-циліндричні. Спорн
50-85 \ 1 р.
Конідіальна стадія—ЗрНасеїіа зедеїипі. Ь е V. Склероціальна стадія
Зсіегоіїит сісгоиз.
Примітка. У свій час деякі автори виділяли з цього виду окремий вид — Сіаиі-
сер$ тісгікерНаїа Т її 1.—клавіцепс дрібноголовий із склероціями меншого ніж у С. риг-
рита розміру. Згодом було встановлено, що розвиток стром меншого розміру зумовле-
ний дрібними зернівками злакових, на яких гриб паразитує.
На різних злакових (Сгатіпеае).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Рос-
тоцько-Опільські ліси, Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Злако-
вий Степ.
3. Сїа\гісер$ ЦГІІ5ОПІІ С к е — клавіцепс Вільсона. Перитеції 400 X 180 ц.
Аски дуже вузькі. Спори нитковидні, 140 |л завд.
На лепешняку пловучому (Оіусегіа ЦиИаиз).
Лівобережний Лісостеп.
Рід Не1тіпіЬа$си$ Т г а п г.— гельмінтаск
Строма дисковидна, плоска. Перитеції занурені в строму. Аски видов-
жено-циліндричні, 8-спорові. Спори нитковидні, безбарвні, з поперечними
перегородками, згодом розпадаються на окремі клітини. Нагадує рід Согйу-
сер$, але відрізняється від останнього дисковидною сплющеною стромою.
В УРСР один вид.
1. НеітіпОіа$си$ агасЬпорИНюгиз Тгапг.— гельмінтаск павуковий.
Строма дисковидна, плоска, рожева, блідо-рожева, з виступаючими на по-
верхні отворами перитеціїв. Аски 450 X 8—10 р, численні, видовжено-ци-
ліндричні, звужені, на верхівці потовщені. Спори за довжиною дорівнюють
аскам, 450 X 1,5—2 ц, легко розпадаються на окремі клітини — 9 |і завд.
На членистоногих (Агапеіз).
Рід Согйусерз Р г.— кордицепс (рис. 203)
Строма розвивається на муміфікованих комахах або грибах, прямостоя-
ча, чітко диференційована на циліндричну ніжку і округлу, циліндричну,
булавовидну, еліпсовидну або веретеновидну головку, м’ясиста, світло або
яскраво забарвлена — пурпурова, оранжева, сіра, жовта, рідше червона,
бура з червоним відтінком; іноді строма незначно диференційована — у ви-
гляді виступів або ріжків на тілі комахи. Перитеції занурені, еліпсовидні, з
виступаючою верхівкою з отвором, часто згодом майже поверхневі. Аски
циліндричні, вузькоциліндричні.Спори нитчасті або вузькоциліндричні з
численними поперечними перегородками, при дозріванні розпадаються ще в
асках на окремі клітини.
Паразити на комахах та їх личинках або на грибах.
Конідіальні стадії таких типів: УегіїсіШит, РепісШіит, Воігуііз,
Ізагіа.
В УРСР — чотири види.
ззо
Ключ для визначення видів
І. Строми на комахах................................................. 2
— Строми на грибах з родів ЕІарНотусез — елафоміцес та Зсіегосіегта —
склеродерма .......................................................... З
2. На личинках та лялечках жуків і метеликів. Строма оранжева або пур-
пурова, бурувато-червона, булавовидна, головка строми 3—5 мм завт.,
ніжка 3—6 см завд...............1. С. тіїііагіз — кордицепс військовий
— На щитівках (Ьесапіит). Строма сіра, булавовидна (з світлішою ніжкою),
близько 3 мм завв., 0,25 р завт., з яйцевидною або еліпсовидною голов-
кою, 1 X 0,5 мм...............2. С. сіауиіаіа — кордицепс булавовидний
З (1). Строми до 12 см завв., червонувато-чорні, булавовидні. Спори нитко-
видні, 1,5—2 р завт......................................................
...................... 3. С. ОрЬІО£ІО88ОІ(ІЄ8 — кордицепс офіоглосовий
— Строми до 12 см завв. з бурою головкою. Спори вузькоциліндричні,
5—6 р завт.......................4. С. сарііаіа — кордицепс головчастий
1. СогИусерз тіШагіз (Ь.) Ь і п к.— кордицепс військовий (рис. 203).
Строма оранжева або пурпурова, булавовидна,
0,5 см завт., ніжка 3—6 см завд. Перитеції б.-м.
поверхневі, червоно-жовті, 200—300 X 130—200 р.
Спори до 100 р завд., розпадаються на еліпсовид-
но-циліндричні клітини, 3 р завд.
Конідіальна стадія — Ізагіа [агіпоза Е г.
На личинках і лялечках жуків та метеликів.
Правобережне Полісся.
2. Соґдусерз сіауиіаіа Е 1 І. еі Е V.— корди-
цепс булавовидний. Строма сіра (із світлішою ніж-
кою), булавовидна, близько 3 мм завв. і 0,25 мм
завт., з яйцевидною або еліпсовидною головкою,
1 X 0,5 лш. Аски 80—95 х 8—10 р. Спори 40—
70 X 1,5—2 р.
На щитівках з роду леканіум (Еесапіит), які
містяться на гілках різних деревних порід.
Правобережні Полісся та Лісостеп.
3. Согсіусерз орЬІО§1О$8ОІ(1Є8 (Е Ь г е п Ь.)
Ь і п к — кордицепс офіоглосовий. Строма до 12 см
завв., булавовидна, зрідка в плодущій частині роз-
двоєна, червонувато-чорна, на ніжці 4—5 мм завт.
Аски 7—9 р завт. Спори нитковидні, до 250 р завд.,
1,5—2 р завт., розпадаються на окремі клітини
З—4 р завд.
На трюфелі оленячому (ЕІарНотусез сегоіпиз).
Правобережне Полісся.
головка строми 0,3—
Рис. 203. Согіїусерз піїїііа-
гі$ — кордицепс військо-
вий. Гусениця із стромами
гриба.
4. Сопіусерз сарііаіа (Н о 1 т $ к.) Ь і п к— кордицепс головчастий.
Строма до 3—9 см завв., з потовщеною яйцевидно-кулястою або нирковидною
бурою іноді червоно-бурою головкою. Ніжка строми 3—6 мм завт., жовта,
гладенька. Перитеції занурені, з виступаючими отворами. Аски циліндрич-
ні, на верхівці розширені. Спори вузько-циліндричні, 5—6 р завт., розпа-
даються на окремі клітини 25—60 р завд.
На трюфелі оленячому (ЕІарНотусез сегсіпиз).
Правобережне та Лівобережне Полісся.
331
Порядок Регіхаїез — пецицальні
Плодові тіла — апотеції, переважно великих розмірів, м’які, м’ясисті,
часто соковиті або драглисті, яскраво, іноді темно забарвлені, завжди по-
верхневі, голі або вкриті волосками, блюдневидні, чашовидні, кубковидні
або вухоподібно витягнуті, сидячі або на виразній ніжці з сідловид-
ною чи конусовидною шапинкою. Гіпотецій виразний, переважно без-
барвний. Аски циліндричні або булавовидні, з кришечкою на верхівці (Орегси-
Іаіае). Спори одноклітинні або з поперечними перегородками, безбарвні
або забарвлені, еліпсовидні, рідше кулясті, гладенькі, іноді щетинисті, боро-
давчасті. Парафізи на кінцях розширені, безбарвні або забарвлені.
Сапрофіти на грунті, екскрементах тварин та різних рослинних за-
лишках.
Ключ для визначення родин
1. Плодові тіла чашовидні, кубковидні або вухоподібні, сидячі або на ніжці
з сідловидною чи конусовидною шапинкою ......................... 2
— Плодові тіла розпростерті, опуклі або хвилясті, з кореневидними ри-
зоїдами .......................КЬігіпасеае — ризинові (стор. 332)
2. Плодові тіла маленькі, 1—5 мм у діам., переважно сидячі, опуклі
................................................................. З
— Плодові тіла великі, не менше 0,5 см у діам., м’ясисті, на ніжці або без
неї...............................................................4
3. Плодові тіла на білому міцеліальному плетиві, на місці пожарищ, від-
криті, опуклі................. Ругопетасеае — піронемові (стор. 334)
— Плодові тіла переважно на екскрементах, спочатку замкнуті, пізніше
розкриваються ................ АзсоЬоІасеае — аскоболові (стор. 334)
4 (2). Плодові тіла на виразній ніжці, шапинкасідловидна або конусовидна,
мозковидно-складчаста або ячеїста ...................................
.............................. Неіуеііасеае — гельвелові (стор. 341)
— Плодові тіла на ніжці або без неї, чашовидні, кубковидні або вухоподіб-
ні, голі або вкриті волосками .... Регігасеае — пецицові (стор. 347)
РОДИНА ЯНІ7ІМСЕАЕ — РИЗИНОВІ
Плодові тіла розпростерті на субстраті, іноді в грунті, опуклі, хвилясті
нижня поверхня вкрита бурим міцеліальним плетивом або кореневидними
ризоїдами, м’ясисті. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори кулясті, веретено-
видні або еліпсовидні, безбарвні, з загостреними або потовщеними кінцями,
одноклітинні. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені й забарвлені,
утворюють епітецій.
Сапрофіти на грунті, іноді в грунті або на деревині.
Ключ для визначення родів
1. Спори кулясті ..........................................
ЗрЬаегозота — сферосома (стор. 333)
— Спори еліпсовидні ......................2
2. Плодові тіла розпростерті, тонкі, знизу голі................
.............................. Р$і1орегіа — псилопеція (стор. 333)
— Плодові тіла розпростерті, опуклі, на нижній поверхні з ризоїдовидними
виростами......................... Шіігіпа — ризина (стор. 333)
Рід §рИаего8ота К 1 о і $ с Ь — сферосома (рис. 204)
Плодові тіла булавовидні, занурені в грунт, зверху хвилясто-складчасті,
знизу з багатьма ризоїдами, м’ясисті. Аски циліндричні, на верхівці закруг-
лені, 8-спорові. Спори кулясті, спочатку гладенькі, без-
барвні, згодом бородавчасті і коричневі. Парафізи нитко-
видні, на верхівці булавовидні, забарвлені.
Сапрофіти в грунті.
В УРСР види роду не виявлені.
Зріїаегозогпа Тга^ііе Н е з з е — сферосома ламка
(рис. 204). Плодові тіла б.-м. кулясті, коричневі, при осно-
ві з багатьма довгими світло-коричневими або червоно-ко-
ричневими гіфами, м’які, м’ясисті, 1—1,5с,и у діам. Аски
циліндричні, 6—8-спорові. Спори кулясті, бородавчасті,
спочатку безбарвні, потім темно-коричневі, 20 ц у діам.,
розташовані в один ряд. Парафізи нитковидні, на верхів-
ці булавовидні.
У грунті.
Рис. 204. Зріїаегозота [га£іІе —сферосома ламка. Аски і парафізи.
Рід Рзіїорехіа В е г к.— псилопеція (рис. 205)
Плодові тіла розпростерті, хвилясті, тонкі, зверху вкриті гіменіальним
шаром, внизу голі без ризоїдів і волосків, восковидні. Аски циліндричні,
8-спорові. Спори еліпсовидні, закруглені, на кінцях гладенькі, одноклі-
тинні, безбарвні. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені, за-
барвлені.
Сапрофіти на гнилій деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
Рзіїорехіа гйіхіпоісіез (Р а Ь Ь.) Р е Ь т — псилопеція ри-
зиновидна (рис. 205). Плодові тіла розпростерті, хвилясті, з розсі-
ченим краєм, з жовто-коричневим гіменіальним шаром, знизу тем-
но-коричневі, гладенькі, 0,3—Заи у діам., 1—2мм завт., восковидні.
Аски циліндричні, 500 X 18ц, 8-спорові. Спори видовжені, гла-
денькі, товстостінні, одноклітинні, з 1—2 краплями олії, безбарв-
ні, 18—24 X 10—12 ц, розташовані в один ряд. Парафізи нитко-
видні, 4—5 ц, на верхівці 9 ц завш., коричневі.
На гнилій деревині хвойних.
н Рис. 205. Рзіїорегіа гійгіпоісіез — псилопеція ризиновидіїа. Аск і парафіза.
\\|| Рід КЬігіпа Е г.— ризина (рис. 206)
Плодові тіла розпростерті, опуклі, знизу з ризоїдовидними
виростами, м’ясисто-восковидні. Аски циліндрично-булавовидні,
8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні, на кінцях з потовщеною обо-
лонкою, одноклітинні, безбарвні, розташовані в 1 ряд або в кілька ря-
дів. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені, забарвлені, утворюють
епітецій.
Сапрофіти або паразити на коренях деревних порід.
В УРСР один вид.
ЯЬігіпа іпїіаіа (8 с її а е Г Г.) К а г $ і.— ризина здута (рис. 206).
Плодові тіла групами або поодинокі, розпростерті, хвилясті, 1—9 см у
діам., товсті, 2—Змм завт., м’ясисті, темно-коричневі, майже чорні, з жовту-
333
ватою облямівкою, знизу жовтуваті або білуваті, вкриті білуватими або жов-
туватими рпзоїдовидними виростами, 1—2 мм завш. Аски циліндричні,
250 х 12—15 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні, прямі, одноклі-
тинні, з 1 або 2 великими краплями олії, на кінцях з потовщеною оболонкою,
загострені, безбарвні, ЗО—40 х 7—10 р, розташовані у верхній частині аска
в 1 або 2 ряди. Парафізи нитковидні, Зр завш.,
на верхівці до 9р, розширені, коричневі, утво-
рюють товстий епітецій.
На грунті.
Правобережне і Лівобережне Полісся, Рос-
тоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп.
Рнс. 206. КМгіпа іпііаіа—ризина здута:
а — плодове тіло; б — аск; в — спори.
РОДИНА РУІШЕМАСЕАЕ — ПІРОНЕМОВІ
Апотеції відкриті, маленькі, сидячі, опуклі, розвиваються групами на
щільному білому міцеліальному плетиві, м’ясисті, яскраво забарвлені.
Аски циліндричні. Спори еліпсовидні, безбарвні, гладенькі.
Сапрофіти на вигорілих луках та місцях, де було багаття.
Рід Ругопеша Саги з— піронема (рис. 207)
Рис. 207. Ругопеша от-
рігаїосіез — піронема пуп-
ковидна. Плодові тіла:
а — зовні; б — в розрізі; в —
аск і парафізи: г—спора.
Апотеції маленькі, 1—2 (3) мм у діам., скупчені, утворюються на білому
щільному повстистому міцеліальному пдетиві, сидячі, кулясті, часто з
опуклим гіменіальним шаром, яскраво забарвлені,
м’ясисті. Аски циліндричні. Спори еліпсовидні,
безбарвні, з гладенькою оболонкою і 2 маленькими
краплями олії. Парафізи розгалужені, на верхівці
дещо розширені.
Сапрофіти на місцях пожарищ та багаття в лі-
сах, на луках.
В УРСР один вид.
Ругопеша ошрЬаІодез (В и 11.) Риск.— пі-
ронема пупковидна (рис. 207). Апотеції скупчені,
сидячі, розвиваються на плетиві міцелію, спочат-
ку кулясті, згодом широко розкриті, 0,2—2 мм у
діам., рожевувато-червонуваті або жовтувато-оран-
жеві, м’ясисті. Аски циліндричні, 120—150х 9—
10 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, од-
ноклітинні, здебільшого без крапель олії, 12—15 X
X 6—7 р. Парафізи розгалужені, на верхівці до 3 рзавш., безбарвні або тро-
хи червонуваті чи жовтуваті.
На пожарищах та грунті між мохами.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
РОДИНА АЗСОВОЬАСЕАЕ — АСЦОБОЛОВІ
Апотеції спочатку закриті, кулясті, розкриваються круглим отвором
з рівним краєм, м’ясисті, жовтуваті, буруваті, гіменіальний шар плоский
або ввігнутий, іноді опуклий. Аски циліндричні або булавовидні, широкі,
при визріванні виступають над гіменіальним шаром, відкриваються кришеч-
334
кою. Спори одноклітинні, еліпсовидні або кулясті, часто оточені драглистою
оболонкою, безбарвні, коричневі або фіолетові, гладенькі або бородавчасті,
рідше сітчасті, по 3—16 і більше в аску. Парафізи нитковидні, на верхівці
здуті.
Копрофільні гриби або сапрофіти на грунті, гнилому папері та рослин-
них залишках.
Ключ для визначення родів
1. Спори безбарвні ...............................................2
— Спори спочатку безбарвні, пізніше фіолетові або коричневі .... 5
2. Апотеції з одним аском . . . . ТЬеІеЬоІиз— телебол (стор. 335)
— Апотеції з багатьма асками........................................З
3. Аски 8-спорові ................................................4
— Аски 16-і більше спорові .... КИурагоЬіиз— рипаробій (стор. 335)
4. Апотеції з волосками по краях .... Ьа$іоЬоІи$—лазіобол (стор. 336)
— Апотеції без волосків .... АхсорЬапиз—аскофан (стор. 337)
5 (1). Апотеції без перидія . . . Азсобезшіз — аскодесм (сто^. 338)
— Апотеції з перидієм...............................................6
6. Спори круглі .....................Воибіега — будіера (стор. 338)
— Спори еліпсовидні або веретеновидні...............................7
7. Спори склеєні драглистою масою .................................
................................ 5ассоЬо1и$ — сакобол (стор. 339)
— Спори вільні ...................... А$соЬо1и$ — аскобол (стор. 339)
Рід ТІїеІеЬоїцз Т о (1 е — телебол (рис. 208)
Апотеції дуже маленькі, яйцевидні, розриваються на верхівці лопатями,
з отвору виступає яйцевидний товстостінний аск; Аски багатоспорові.
Спори видовжені, майже циліндричні, одноклітинні,
безбарвні, іноді склеєні. Парафізи нитковидні, швид-
ко зникають.
Сапрофіти на екскрементах тварин.
В УРСР один вид.
ТНе1еЬо1и$ віегсогеиз Т о (і е — телебол гнойовий
(рис. 208). Апотеції групами, спочатку яйцевидні,
вохряно-жовті, 0,1—0,4 мм завв., пізніше розкри-
ваються лопатями. Аски товстостінні, 200—260 X
X 170—175 р, багатоспорові. Спори 5,8—7 X 3—
3,5 р. Парафізи нитковидні, швидко зникають.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
Рис. 208. ТНеІеЬоІиз зіегсогеиз— телебол гнойовий:
а — плодове тіло; б — аск.
Рід КИурагоЬіиз В о и сі.— рипаробій (рис. 209)
Апотеції м’ясисті, чашовидні або кулясті, яйцевидні, гладенькі. Аски
еліпсовидні, яйцевидні або мішковидні, товстостінні, багатоспорові. Спори
одноклітинні, еліпсовидні, гладенькі або оточені драглистою оболонкою.
Сапрофіти на екскрементах.
В УРСР три види.
335
Ключ для визначення видів
1. Спори еліпсовидні, 25—ЗО х 12—15 р,, з драглистою оболонкою.
Апотеції білуваті або сіро-фіолетові, 1—2мм у діам.......................
...........................1. К. раїІеїіегі — рипаробій Паллетієра
— Спори менших розмірів ................................................2
2. Апотеції жовтуваті, рідше коричнево-жовті. Спори видовжено-еліпсо-
видні, 5—6 \ 3—4 ц, з драглистою оболонкою...............................
......................2. К. расКуа$си$ — рипаробій товстоасковий
— Апотеції вохряно-жовті, пізніше коричневі. Спори еліпсовидні, 6—9 X
X 4—4,5 ц...............3. К. сги$іасеи$ — рипаробій кірковидний
Рис. 209. ШіурагоЬіиз сгизіасеиз —
рипаробій кірковидний:
а — апотеції; б — аск; в — парафіза;
г — спори.
1. ЯЬурагоЬіиз раїїеііегі (Сгоиап) І? е її т — рипаробій Паллетіє-
ра. Апотеції поодинокі або групами, сидячі, спочатку кулясті, гладенькі,
брудно-білі або сіро-фіолетові, драглисто-м’ясовидні, 1—2 мм у діам. Аски
циліндрично-булавовидні, на короткій ніж-
ці, 270—300X 45—50 р, з 32 спорами. Спо-
ри еліпсовидні, товстостінні, одноклітин-
ні, безбарвні, 25—ЗО х 12—15 р, з драг-
листою оболонкою. Парафізи нитковидні,
безбарвні, 2—3 р завш.
На екскрементах.
Правобережне Полісся.
2. КЬурагоЬіиз расИуазсиз 2 и к а 1 —
рипаробій товстоасковий. Апотеції скуп-
чені, іноді поодинокі, жовтуваті, рідше ко-
ричнево-жовті, 60—100 р у діам. Аски по
4—8 в апотеції, рідше по 1—3 або 16, тов-
стостінні, яйцевидні, 77—80 х 38—40 р,
спор 64 і більше. Спори видовжено-еліп-
совидні, одноклітинні, оточені драглистою
оболонкою, 5—6 X 3—4 р. Парафізи роз-
галужені.
На екскрементах зайців.
Карпати.
3. ШіурагоЬіиз сги$(асеи$ (Риск.) К е Ь іп — рипаробій кірковидний
(рис. 209). Апотеції часто тісно скупчені, сидячі, спочатку кулясті, згодом
розриваються, вохряно-жовті, коричневі, до 0,1—0,2 р у діам. Аски мішко-
видні, 40—50 х 20—25 р, близько 12 в апотеції. Спори еліпсовидні, безбарв-
ні, 6—9 х 4—4,5 р, в масі зеленуваті. Парафізи вилчасто розгалужені,
трохи коричнюваті.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
Рід Ьа$іоЬо1и$ 8асс.— лазіобол (рис. 210)
Апотеції сидячі, кулясті або конусовидні, по краях вкриті жовтуватими
загостреними щетинками, м’ясисті. Аски видовжено-булавовидні, 8-споро-
ві. Спори еліпсовидні, одноклітинні, безбарвні. Парафізи розгалужені.
Сапрофіти на екскрементах.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори ЗО—48 X 12—15 р, , . . 1. Ь. ециіпиз— лазіобол кінський
— Спори 24—27 х 10—15 |і ...............................
....................... 2. Ь. риІсЬеггітиз — лазіобол красивий
аас»
1. ЬазіоЬоІиз едніпиз (М й 1 1.).— лазіоболкінськнй (рис. 210). Апотеції
групами, сидячі, спочатку кулясті, пізніше розриваються, з жовто-корич-
невим гіменіальним шаром, зверху червонуваті або коричнево-жовті, воло-
ски 180—300 х 15—ЗО р, м’ясисті, 0,3—1 мм у діам. Аски видовжено-була-
вовидні, 150—250 X 18 — ЗО р. Спори еліпсовидні, одно-
клітинні, 30—48 X 12—15 р. Парафізи розгалужені, до 3 р
завш.
На екскрементах коней.
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
2. ЬазіоЬоІизриІсИеггітиз (С г о и а п) ЗсЬгоеІ.—
лазіобол красивий. Апотеції скупчені, сидячі, з жовто-
червоним гіменіальним шаром, 0,5—2 мм у діам., волоски
світло-коричневі, 150—180 X 15—17 р. Аски циліндрич-
ні, 200—300 X 15—18 р. Спори еліпсовидні, безбарвні, од-
ноклітинні, 24—27 X 10—15 р. Парафізи розгалужені, на
верхівці 6 р завт.
На екскрементах коней і корів.
Правобережний Злаковий Степ.
Рис. 210. ЬазіоЬоІиз едиіпиз — лазіобол кінський:
а _ апотеції; б — аск і парафізи.
Рід АзсорЬапиз В о и сі.— аскофан (рис. 211)
Апотеції сидячі, спочатку кулясті або чашовидні, дра-
глисто-м’ясисті. Аски циліндричні, видовжено-еліпсовидні
або мішковидні. Спори еліпсовидні, гладенькі або трохи
бородавчасті, часто оточені драглистою оболонкою. Парафізи нитковидні,
безбарвні або трохи забарвлені.
Сапрофіти на екскрементах, на гнилому папері, рослинних залишках
та грунті.
В УРСР три види.
Ключ для визначення ’)Гв и д і в
1. Спори 32—36 X 14,5—15 р, видовжено-еліпсовидні, з драглистою обо-
лонкою ..................1. А. Иоїтзідоісііі — аскофан Голмскйолда
— Спори менших розмірів...........................................2
2. Спори 15—21 X 9—12 р, спочатку з драглистою оболонкою.
Апотеції рожевуваті або червонуваті ............................
........................2. А. сагпеиз — аскофан м’ясо-червоний
— Спори 6—8 х 3—4 р. Апотеції жовто-білі або жовто-коричневі . . .
.....................3. А. гпісгозрогиз — аскофан дрібноспоровий
1. АзсорКагшз ЬоІтзкіоМіі Е. С. Н а п з — аскофан Голмскйолда. Апо-
теції розсіяні, сидячі, грушовидні або циліндричні, 0,5—1,5 мм завв.,
2—з мм у діам., білі або жовтуваті, м’ясисті. Аски булавовидні, на корот-
кій ніжці, 34'0—375 X 44,5—46 р, 8-спорові. Спори видОвжено-еліпсовид-
ні, товстостінні, трохи жовтуваті, з драглистою оболонкою, 4—6 р завш.,
32—36 X 14,5—16р. Парафізи розгалужені, 2,5 р завш., на верхівці 7—8 р.
На екскрементах корів.
Правобережне Полісся.
2. АзсорЬапиз сагпеиз (Р е г з.) В о и (1.— аскофан м'ясо-червоннй
(рис. 211). Апотеції розсіяні, сидячі, гладенькі, рожевуваті або червонуваті,
0,5—2 мм, м’ясисті. Аски видовжено-булавовидні, 100—120 X 20—30 р,
22 0501 337
8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, безбарвні, спочатку з драгли-
стою оболонкою до 3 р, 15—21 х 9—12 р,.
На екскрементах.
Правобережне Полісся.
3. А$сор1іапи$ їпісго$роги$ (В е г к. еі В г.) Р К і 1 1аскофан дріб-
носпоровий. Апотеції розсіяні або скупчені, жовто-білі або жовтувато-корич-
иеві, 0,2—0,35 лш у діам., м’ясисті. Аски булавовидні, на ніж-
36—45 X 9—10 р. Спори еліпсовидні, гладенькі, 6—8 X
а X 3—4 р, безбарвні. Парафізи вилчасто розгалужені, 1,5 р,
завш., на верхівці розширені до 5 р.
На екскрементах корів.
Лівобережний Лісостеп.
Рис. 21 \.[А$сорНапи$ сагпеиз"—аскофан м’ясо-червоний:
о — апотеції; б — аск і парафізи.
Рід Азсосіезпш уап Т і е § Ь.— аскодесм (рис. 212)
Апотеції розвиваються на міцеліальному плетиві, дуже
маленькі, без перидія, є тільки гіпотецій, на якому виступа-
ють еліпсовидні аски. Спори майже кулясті, гладенькі, спочат-
ку фіолетові, пізніше коричневі. Парафізи нитковидні.
В УРСР один вид.
Авсо(іе8ті8 пі£гісап8 уап Т і е £ Ь.— аскодесм чорніючий. Апотеції
маленькі, драглисті, білуваті, пізніше темніють, 0,2—0,3 мм у діам. Аски
30—33 X 20—24 р. Спори 10—
12 р, трохи сітчасті.
На екскрементах курей та
коней.
Лівобережний Лісостеп.
Рід Воибіега С к е — будіера
(рис. 213)
Апотеції сидячі, б.-м. куля-
сті, зовні гладенькі, м’ясисті.
Аски циліндричні або булаво-
видні, 8-спорові. Спори круглі,
одноклітинні, сітчасті, спочатку
безбарвні, пізніше фіолетові або
коричневі. Парафізи нитковид-
ні, зверху булавовидно розши-
рені, закручені.
В УРСР види роду не вияв-
лені.
Воибіега ЬурегЬогеа (К а г 8 і.)
8 а с с.— будіера північна (рис.
213). Апотеції скупчені, малень-
кі, зовні гладенькі. Аски була-
вовидні, 60—90 х 25—ЗО р, 8-спорові. Спори круглі, одноклітинні, спо-
чатку безбарвні, пізніше фіолетово-коричнюваті, 10—14 р. Парафізи
нитковидні, до 6 р, безбарвні.
На екскрементах зайців.
5
Рис. 213. Воисііега ЬурегЬогеа —
будіера північна:
а,— апотеції; б — аск і парафіза.
Рис. 212. А$соае$ті$ тісгозсорі-
са — аскодесм мікроскопічний:
а — аски і парафізи; б — спори.
Рід 8ассоЬо1и$ В о и б.— сакобол (рис. 214)
Апотеції чашовидні, плоскі або трохи опуклі, гладенькі, світлого
кольору, гіменіальний шар усіяний ніби чорними крапинками від скупчення
фіолетових і коричневих спор, м’ясисті. Аски булавовидні. Спори еліпсо-
видні, часто нерівнобокі, гладенькі або бородавчасті, спочатку безбарвні,
пізніше фіолетові або коричневі, склеєні в клубок. Парафізи нитковидні,
розгалужені.
Сапрофіти на екскрементах.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Спори 15—18 X 6—8 р, еліпсовидні, нерівнобокі, спочатку безбарвні,
пізніше фіолетові, зібрані в клубок, оточений драглистою оболонкою,
50—70 X 18—24 .... 1. 8. уіоіазсепз — сакобол фіолетовий
— Спори 12—14 X 4,5—6 |л, еліпсовидно-веретеновидні, спочатку безбарв-
ні, згодом темно-фіолетові, склеєні в клубок ............................
.............................2. 8. пе£1есіи8 — сакобол непомітний
Рис. 214. ЗассоЬоІиз ічоїа-
зсеп.8 — сакобол фіолето-
вий:
а — апотеції: б — аски і па-
рафізи; в — спорн.
1. 8ассоЬо1и$ уіо1а$сеп$ В о и б.— сакобол фіолетовий (рис. 214). Апо-
теції розсіяні, світло-фіолетові, 0,5—1,5 лш у діам., плоскі або опуклі. Аски
булавовидні, 50—70 X 15—18 щ 8-спорові. Спори
еліпсовидні, нерівнобокі, спочатку безбарвні, піз-
ніше фіолетові, 15—18 X 6—8 р., зібрані в клубок,
оточений драглистою оболонкою, 50—70 X 18—
24 |і. Парафізи розгалужені, здуті грушовидно на
кінцях, фіолетові.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
2. 8ассоЬо1и$ пе^іесіиз Воисі.— сакобол не-
помітний. Апотеції розсіяні, маленькі, 0,3—
0,4 мм у діам., гіменіальний шар усіяний чорни-
ми крапками. Аски булавовидні, на короткій і ши-
рокій ніжці, 85—113 х 23—25 |і, 8-спорові. Спо-
ри еліпсовидно-веретеновидні, одноклітинні, без-
барвні, 12—14 X 4,5—6 р, пізніше темно-фіолетові, гладенькі або з ма
ленькими бородавками, склеєні в один клубок, 35—38 X 11—13 р.. Пара
фізи трохи розгалужені.
На екскрементах кіз.
Рід А$соЬо1и$ Р е г з.— аскобол (рис. 215)
Апотеції сидячі, спочатку кулясті або грушовидні, пізніше розривають-
ся, зовні борошнисті або шорсткі, м’ясисті. Аски виступають над гіменіаль-
ним шаром, циліндричні або булавовидні, 4—8-спорові. Спори одноклітинні,
еліпсовидні або трохи веретеновидні, спочатку із слизовидним шаром, без-
барвні, пізніше фіолетові, при дозріванні коричневі. Парафізи нитковидні,
на верхівці розширені.
Сапрофіти на екскрементах тварин, на рослинних залишках або" на
грунті.
В УРСР п’ять видів.
2 2*
339
К л ю ч д л я в н з п а ч с н н я в и д і в
1. Апотеції на грунті, жовто-зелені або оливково-коричневі, 4—6 мм у
діам.................................1. А. уігісііз — аскобол зелений
— Апотеції на екскрементах ............................................2
2. Спори великі, 45 -70 \ 25—40 р,спочатку безбарвні, пізніше темно-
фіолетові, іноді коричневі. Апотеції зеленуваті або жовтуваті . . . .
2. А. ІП1Н1ЄГ5115 — аскобол занурений
— Спори менших розмірів................................................З
3. Апотеції фіолетово-коричневі або коричнювато-зеленуваті, до 2 мм у
діам. Спори еліпсовидні, 18—22 X 10—12 р ...............................
............................. 3. А. уіпо$и$ — аскобол винно-червоний
— Апотеції жовті або коричневі ........................................4
4. Апотеції до 5 лглг у діам. Спори 21—ЗО х 11 —14 р.....................
............................З 4. А. зіегеогагіиз — аскобол гнойовий
— Апотеції дуже дрібні, 0,2—0,5 мм у діам. Спори 21—25 х 8—12 р . .
...................................... 5. А. £ІаЬег — аскобол голий
1. А$соЬоІи$ уігіді$ С и г г е у — аскобол зелений. Апотеції розсіяні,
жовто-зелені або оливково-коричневі, 4—6лел< у діам., м’ясисті. Аски була-
вовидні, 180—200 X 20—25 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні,
на кінцях загострені, одноклітинні, 25—36 X 11,5—14 р.
Парафізи нитковидні, 2 р завш.
На грунті в садах.
Правобережне Полісся.
2. А$соЬоіи$ іттегзиз Р е г з.— аскобол занурений. Апо-
теції групами, часто трохи занурені в субстрат, зовні зелену-
ваті або жовтуваті, 1—1,5 мм у діам., із забарвленими воло-
сками. Аски в невеликій кількості, циліндрично-булавовидні
чи яйцевидні, 300—600 х 90—105 р, 4—8-спорові. Спори
еліпсовидні, спочатку безбарвні, пізніше темно-фіолетові,
іноді коричневі, 45—70 х 25—40 р. Парафізи нитковидні,
З р завш.
На екскрементах коней.
Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
3. А$соЬо1и$ уіпо$и$ В е г к.— аскобол винно-червоний.
Апотеції групами, драглисті, фіолетово-коричневі або корич-
нюватр-зеленуватг, 0,5—2 мм у діам. Аски булавовидні, 120—
150 х 21—27 р. Спори еліпсовидні, 18—22 х 10—12 р, спо-
чатку безбарвні, пізніше фіолетові або коричневі. Парафізи
нитковидні, 2 р завт.
На екскрементах тварин.
Лівобережний Лісостеп.
/ Рнс. 215. Азсо-
ЬоІи$ зіегсога-
гіиз— аскобол
гнойовий:
а — апотеції; б—
аск і парафізи.
4. А$соЬо1и$ $1егсогапи$ (В и 1 1.) 8 с Ь г о е і.— аскобол гнойовий
(рис. 215). Апотеції групами, жовті або жовто-коричневі, до 5 мм у діам.,
зверху борошнисті. Аски булавовидні, 120—180 X 20—28 р. Спори еліпсо- ,
видні, спочатку безбарвні, пізніше темно-фіолетові, з багатьма поздовжніми
складками, 21—30 X 11—14 р, оточені драглистою оболонкою. Парафізи
нитковидні, 2—4 р завт.
На екскрементах тварин.
Карпати, Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
5. А$соЬоІи$ £ІаЬег Регз. —аскобол голий. Апотеції групами, сидячі,
зовні гладенькі, жовті або коричневі, в сухому вигляді блискучі, чорно-
коричневі, 0,2—0,5 мм у діам., драглисті. Аски булавовидні, 200—245 X
X 20—25р. Спорн еліпсовидні, одноклітинні, спочатку безбарвні, пізні-
340
ше фіолетові або коричневі, 21—25 X 8—12 н. Парафізи нитковидні,
З—4 р, завт.
На екскрементах коней.
Лівобережний Лісостеп.
РОДИНА НЕЬУЕЕЬАСЕАЕ — ГЕЛВЕЛОВ1
Плодові тіла великі, м’ясисті, з добре виявленою циліндричною, гла-
денькою або ребристою ніжкою, шапинка сідловидна, конусовидна, гладень-
ка, ячеїста, мозковидно-складчаста, гіменіальний шар вкриває всю її по-
верхню. Аски циліндричні або циліндрично-булавовидні, 8-спорові, іноді
2—4-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, безбарвні або жовту-
ваті. Парафізи розгалужені, здуті на кінцях, безбарвні або трохи за-
барвлені.
Сапрофіти на грунті, деякі види — їстівні або отруйні.
Ключ для визначення родів
1. Шапинка сідловидна, дво- або трилопатева, коричнювата або сірувата,
край її вільний або зростається з ніжкою...........................
......................................НеІуеІІа— гелвела (стор. 341)
— Шапинка іншої форми.................2
2. Шапинка не зростається з ніжкою, кулясто-дзвониковидна, зверху
з поздовжніми неглибокими борозенками або складками................
..........................................Уегра — верпа (стор . 344)
— Шапинка зростається з ніжкою або вільна у нижній частині .... З
3. Шапинка яйцевидна або неправильної кулястої форми, з глибокими зви-
вистими складками, мозковидн?, ніжка потовщена, бульбовидна
.....................................Суготііга — строчок (стор. 345)
— Шапинка конусовидна, зрідка неправильно куляста, ячеїста . . . .
................................Могскеїіа — зморшок (стор. 346)
Рід НеІуеІІа Ь.— гелвела (рис. 216—217) ’
Плодові тіла прямостоячі, коричнюваті, сіруваті, до 6—10 см завв.,
шапинка спочатку ввігнута, пізніше опукла, дво- або трилопатева, сідло-
видна, гладенька, з вільним нижнім краєм або приросла до ніжки. Ніжка
циліндрична, гладенька або трохи опушена, часто борозенчаста, порож-
ниста. Аски циліндричні. Спори еліпсовидні, безбарвні, 1-клітинні, розта-
шовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, на верхівці розширені і дещо за-
барвлені.
Сапрофіти на грунті, плодові тіла їстівні, з’являються переважно во-
сени.
В УРСР дев’ять видів.
Ключ для визнане н н я видів
1. Ніжка гладенька або з борозенками при основі.................2
— Ніжка з поздовжніми борозенками ................................7
2. Шапинка чорнувата, сідловидна, дволопатева, ніжка чорнувата, біля
основи борозенчаста .................. 1. Н. аіга—гелвела чорна
— Шапинка коричнева або жовтувата.................................З
3. Шапинка димчасто-коричнева, знизу вкрита волосками, ніжка світло-
сіра, волосиста...............2. Н. ерЬірріит — гелвела сідловидна
341
— Шапинка і ніжка без волосків.......................................4
І. Краї шапинки прирослі або притиснуті до ніжки..................5
— Краї шапинки вільні, хвилясті......................................6
5. Краї шапинки прирослі до ніжки, шапинка каштаново-коричнева,
ніжка білувата або червонувата .... 3. Н. іпТпІа— гелвела чільна
—- Краї шапинки притиснуті до ніжки, шапинка зовні темно-коричнева,
знизу сірувата .... 4. Н. рехіхоійез — гелвела пецицовидна
6(4). Шапинка сідловидна. по краях хвиляста, 1—2,5 см завв. і в діам.,
темно-бура. Ніжка біла, ніби борошниста................................
.................................5. Н. рпііа — гелвела темно-бура
— Шапинка дволопатева, хвиляста, жовтувата або сірувато-коричнева,
ніжка білувата...................6. Н. еіазііса — гелвела еластична
7 (1). Ніжка біла з глибокими борознами................................
7. Н. сгізра — гелвела кучерява
— Ніжка забарвлена ....................8
8. Ніжка сіра або чорнувата. Шапинка сірого кольору, дво- або трилопа-
тева ...............................8. Н. іасипоза — гелвела ямчаста
— Ніжка білувата або коричнювата, при дозріванні сіра. Шапинка корич-
нево-чорнувата, дволопатева .......................................
....................................9. Н. диеіеііі — гелвела Келета
1. НеІуеІІа аіга К о п і £.— гелвела чорна. Плодові тіла 1,5—4 см
завв. і в діам., шапинка сідловидна, дволопатева, з вільними краями, чор-
нувата. Ніжка циліндрична, іноді сплюснута або розширена внизу, гладень-
ка, при основі борозенчаста, 3—5 см завв., 2—7 мм завш., сіра або чорнува-
та. Аски циліндричні, на верхівці закруглені, дуже довгі, 15—20 [і завш.,
8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні, з 1 великою краплею
олії, безбарвні, 15—20 X 9—12 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні,
З р завш., на верхівці розширені до 6—8 р і коричнюваті.
На пожарищах у листяних лісах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
2. НеІуеІІа ерЬіррішп Ь е V.— гелвела сідловидна. Шапинка сідловид-
на, дволопатева, з вільними краями, хвиляста, знизу вкрита коричнюватими
волосками, 10—12 р завш., 1—1,5 см у діам., димчасто-коричнева. Ніжка
циліндрична, світло-сіра, волосиста, порожниста, 1 см завв., 1,5 мм завш.
Аски циліндричні, до 300р завд., 12—14 р завш., 8-спорові. Спори еліпсовид-
ні, тупі, гладенькі, безбарвні, з великою центральною краплею олії, 15—
18 X 9—10 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи на верхівці розширені до 6 р,
коричнюваті.
У листяних лісах.
Ростоцько-Опільські ліси.
3. НеІуеІІа іпїиіа $сЬ а еИ. (СуготИга іпїиіа (8сЬ а еП.)
<2 и е 1 1.)— гелвела чільна. Плодові тіла великі, шапинка дво- або чотири-
лопатева, хвиляста, з прирослим до ніжки краєм, каштаново-коричнева,
5—12 см у діам. Ніжка циліндрична, білувата або червонувата, порожниста,
у верхній частині трохи повстиста, 4—10 см завд., 1,5—3 см завш., м’ясиста.
Аски циліндричні, на верхівці заокруглені, 300—400 х 13—15 р. Спори
еліпсовидні, закруглені, одноклітинні, з 2 краплями олії, безбарвні, 18—
24 х 8—9 р, розташовані в один ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці до
10 р завш., коричнюваті.
Добрий їстівний гриб.
У хвойних лісах.
Карпати, Правобережне Полісся.
4. НеІуеІІа регігоісіев Аїгеї.— гелвела пецицовидна. Плодові тіла
спочатку дволопатеві з притиснутим до ніжки краєм шапинки. Шапинка
Рис. 216. НеІуеІІа еіа-
зііса — гелвела елас-
тична:
а — плодове тіло; б — аск
і парафіза.
2—3 см у діам., знизу сірувата, зверху темно-коричнева. Ніжка при основі
розширена, порожниста, сіра або темно-коричнева, внизу білувата, 2—4 см
завд., 2—5 мм завш. Аски циліндричні, на верхівці закруглені, 260—330 X
X 12—14 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, закруглені, з великою централь-
ною краплею олії, безбарвні, 15—20 X 10—11 р. Парафізи нитковидні, на
верхівці 4—6 р завш., заповнені маленькими коричневими краплями олії.
На грунті в листяних лісах.
Правобережне Полісся.
5. НеІуеІІа риііа Н о 1 т $ к.— гелвела темно-бура. Шапинка сідловид-
на, з хвилястим краєм, 1—2,5 см завв. і у діам., темно-бура, воскувата.
Ніжка циліндрична, знизу розширена, порожниста, біла, ніби борош-
ниста, 1,5—3 см завв., 1,5—3 мм завш. Аски циліндричні, 300—400 х
X 15—18 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, закруглені,
одноклітинні, з великою центральною краплею олії,
15—18 X 10—13 р, розташовані в один ряд. Парафі-
зи нитковидні, 3 р завш., розширені на верхівці до
10 р, безбарвні або трохи коричнюваті.
На глинистому грунті.
Правобережне Полісся.
6. НеІуеІІа еІазНса В и І І.— гелвела еластична
(рис. 216). Шапинка дволопатева, хвиляста, воскува-
та, з вільним краєм, жовтувата або сірувато-коричне-
ва, 1,5—3 см завв. і в діам. Ніжка циліндрична, гла-
денька, при основі трохи розширена, порожниста,
білувата, 2—6 см завв., 2—4 мм завш. Аски цилінд-
ричні, на верхівці закруглені, дуже довгі, до 15 р
завш., 8-спорові. Спори еліпсовидні, тупі; гладенькі,
одноклітинні, з великою краплею олії, безбарвні, 18—
20 х 10—12 р., розташовані в 1 ряд. Парафізи нит-
ковидні, 4 р завш., на верхівці розширені до 8 р, тро-
хи жовтуваті.
На грунті в листяних лісах.
Правобережне Полісся.
е 7. НеІуеІІа сгізра (8 с о р.) Е г.— гелвела кучерява (рис. 217). Шапинка
дво- або чотирилопатева, хвиляста, вільна або частково-зростається з ніж-
кою, зверху білувата або жовтувата, 1,5—4 см завв. і
в діам., знизу білувата. Ніжка пряма або трохи зігнута,
з поздовжніми глибокими борозенками, всередині труб-
часта, 2—7слізавд., 1,5—2,5 см завш., біла, воскувата.
Аски циліндричні, на верхівці закруглені, до 300 р
завд., 14—18 р завш., 8-спорові. Спори еліпсовидні, гла-
денькі, одноклітинні, з великою центральною краплею
олії, безбарвні, 17—20 X 10—12 р, розташовані в 1 ряд.
Парафізи нитковидні, 3 р завш., на верхівці розширені
до 5 р, трохи жовтуваті.
їстівний гриб низької якості.
На луках, у лісах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне та Ліво-
бережне Полісся.
* 8. НеІуеІІа Іасипоза А Г г е 1.— гелвела ямчаста. Ша-
пинка дво- дбо трилопатева, хвиляста, сідловидна,
вільна або зростається з ніжкою, сірого кольору.
. 2—5 см у діам. Ніжка циліндрична, ребриста, порожниста, сіра або чор-
нувата, 2—5 см завв., 1—2 см завш., м’ясиста. Аски циліндричні, на
верхівці закруглені, до 400р завд., 12—15р завш., 8-снорові. Спори
б
Неї иеііа
Рис. 217.
сгізра — гелвела ку-
черява:
а — плодове тіло;
аск.
б -
343
еліпсовидні. гладенькі, одноклітинні, з великою центральною краплею олії,
безбарвні. 15—17 \ 10—12 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні,
З р, на верхівці розширені до 6 р, безбарвні або трохи коричнюваті.
На грунті в лісах.
Карпати, Правобережне Полісся.
9. НеІуеІІа диеІеНі В г е з.— гелвела Келета. Шапинка хвиляста, дво-
лопатева. 2—3,5 см у діам., коричнево-чорнувата, вільна, знизу бруднувато-
білувата. Ніжка з поздовжніми борознами, білувата або коричнювата, при
дозріванні сіра, 2—3 см завд., 4—7 мм завш., м’ясиста. Аски циліндричні,
320—350 X 14—18р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з великою
краплею олії, безбарвні, 17—20 х 10—12 [і. Парафізи нитковидні, на вер-
хівці 6—9р завш., з жовто-коричневими краплями олії.
На грунті в лісах (переважно серед модрин).
Правобережне Полісся.
Рід Уегра $ XV а г і г — верпа (рис. 218—219)
Плодові тіла прямостоячі, 5-—10 см завв., шапинка кулясто-дзвонико-
видна, вільна, зверху з поздовжніми неглибокими борознами або складками,
іноді майже гладенька, яскраво забарвлена, м’ясисто-воскувата. Ніжка ци-
ліндрична, порожниста, зовні гладенька або вкрита дрібними лусочками.
Аски циліндричні, на верхівці закруглені, 2-8-спорові. Спори еліпсовидні,
закруглені, гладенькі, одноклітинні, безбарвні або жовтуваті, розташовані
в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені й трохи забарвлені.
їстівні гриби.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Шапинка з багатьма поздовжніми складками, вохряна або коричнева.
Ніжка біла, повстисто-луската........................................
............................... 1. V. ЬоЬетіса— верпа богемська
2. Шапинка гладенька або трохи складчаста, світло-коричнева, ніжка
біла, світло-жовта або рожевувата, борошниста .......................
............................. 2. V. сопіса — верпа конічна
Рис. 218. Уегра Ьоііс-
тіса — верпа богем-
@ ська:
а — плодове тіло; 6 —
аск.
Рис. 219. Уегра соп-
іса— верпа конічна:
а — плодове тіло; б —
аск і ларафіза.
1. Уегра ЬоЬетіса (К г о т Ь Ь.)
5 с Ь г о е і.— верпа богемська (рис.
218). Шапинка дзвониковидна, 2—4 см
завв., 2—Зсл< у діам., з багатьма поз-
довжніми складками, іноді розгалу-
женими, вохряна або коричнева. Ніж-
ка циліндрична, порожниста, зовні
біла, повстиста, вкрита маленькими
лусочками, 7—14 см завд., 1,5—2 см у
діам. Аски циліндричні, на верхівці
закруглені, 200х 22—28 р, 2—4 (рід-
ше 8)-спорові. Спори видовжено-еліп-
совидні, нерівнобокі, загострені на
кінйях, жовтуваті, 60—80х 17—25 р.
Парафізи нитковидні, на верхівці роз-
ширені. ,
На полянах у лісах, весною.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Пра-
вобережний Лісостеп.
2. Уегра сопіса (М і 1 І.) 8 а г і г.— верпа конічна (рис. 219). Ша-
пинка дзвониковидна, крихка, гладенька або трохи складчаста, 1—3 см
завв., 1—2 см у діам., світло-коричнева, біля основи біла. Ніжка цилінд-
рична, біла, світло-жовта або рожевувата, дещо борошниста, порошниста,
5—10 см завв., 1 —1,5 см завш. Аски 200—300 X 18 р, 8-спорові. Спори
еліпсовидні, закруглені, гладенькі, безбарвні, 20—25 X 12—18 р, розташо-
вані в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці до 10 р, коричнюваті.
На грунті в рідких листяних лісах.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід ОугошПга Р г.— строчок (рис. 220)
Плодові тіла прямостоячі, м’ясисті, шапинка неправильнокуляста або
яйцевидна, місцями зростається з ніжкою, мозковидна, з глибокими зви-
вистими складками. Ніжка потовщена, порожниста. Аски циліндричні,
8-спорові. Спори еліпсовидні або веретеновидні, одноклітинні, з 1—2 крап-
лями олії, на кінцях з бородавчастими потовщеннями, гладенькі, безбарвні
або жовтуваті, розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, на верхівці роз-
ширені і трохи забарвлені.
Зустрічаються переважно весною, отруйні.
В УРСР два види.
К л ю ч ’ д л я визначення видів
1. Плодові тіла великі, шапинка до ЗО см у діам., вохряно-бура або світло-
оливково-бура ...................1. О. — строчок великий
- Плодові тіла менших розмірів, шапинка 2—10 см у діам., коричнева
........................... 2. О. езсиїепіа — строчок звичайний
1. Оуготііга £і§а$ (К г о т Ь Ь.) С к е — строчок великий. Плодові
тіла великі, 6—12 см завв., шапинка ЗО см у діам., майже зовсім зростається
з ніжкою, поверхня шапинки хвилясто-складчаста, вох-
ряно-бура або світло-оливково-бура. Ніжка 3—6 см завв.
і завш., здебільшого коротка, порожниста, білувата,
трохи повстиста. Аски циліндричні або закруглені, до
300 р завд., 20 р завш., 8-спорові. Спори широковере-
теновидні, одноклітинні, з великою центральною і ма-
ленькими краплями олії, з бородавчастими придатками
на кінцях, безбарвні, ЗО—40 X 12—14 р, розташовані
в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені,
коричнюваті.
На грунті в листяних і хвойних лісах, на вологих
місцях, дуже отруйний.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобе-
режне Полісся.
2. Суготііга езсиїепіа (Р е г $.) Е г.— строчок зви-
чайний (рис. 220). Плодові тіла з округлою бульбовид-
ною шапинкою, поверхня якої хвиляста, звивиста, ко-
ричнева, 2—10 см у діам., краї частково зрослися
5
Рис. 220. буготііга
езсиїепіа — строчок
звичайний:
а — плодове тіло; б —
аск і парафіза.
з ніжкою. Ніжка
циліндрична, складчаста, порожниста, 3—9 см завв., 1,5—3 см завш.,
білувата, жовтувата або червонувата. Аски циліндричні, 300 X 12—16 р,
8-спорові. Спори еліпсовидні, закруглені, одноклітинні, жовтуваті, 18—
24 X 8 11 р.. Парафізи на верхівці розширені до 7 р, трохи коричнюваті.
345
На грунті переважно в хвойних лісах, весною, отруйний.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне та Лівобережне Полісся,
Правобережний Лісостеп.
Рід МогсйеІІа П і І 1.— зморшок (рис. 221—222)
Плодові тіла великі, 6—8—10 см завв., м’ясисто-восковидні, шапинка
конусовидна або яйцевидна, зростається з ніжкою або в нижній частині
вільна з поздовжніми і поперечними ребрами, ячеїста, коричнева. Ніжка
біла, складчаста або гладенька, порожниста. Аски циліндричні, 8-спорові.
Спори еліпсовидні, закруглені, гладенькі, одноклітинні, безбарвні або трохи
забарвлені, розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, на верхівці розши-
рені й забарвлені.
Умовно їстівні гриби, розвиваються переважно весною.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Плодові тіла з округло-яйцевидною або неправильно-кулястою шапин-
кою, 4—7(15) см у діам. ... 1-М. зіеррісоїа — зморшок степовий
— Плодові тіла з яйцевидною, обернено-яйцевидною або конусовидною ша-
пинкою ............................................................2
2. Плодові тіла з яйцевидною або обернено-яйцевидною шапинкою, вох-
ряно-червоно- або темно-коричневого кольору.........................
............................... 2. М. езсиїепіа — зморшок їстівний
— Плодові тіла з конусовидною шапинкою.............................З
3. Шапинка не зростається з ніжкою. Ніжка білувата або жовтувата
3. М. ЬуЬгіба — зморшок гібридний
— Шапинка зростається з ніжкою ......4
4. Плодові тіла з конусовидно-тупою оливково-коричневою шапинкою
.................................. 4. М. еіаіа — зморшок високий
— Плодові тіла з видовжено-конусовидною коричневою шапинкою . .
............................. 5.М. сопіса — зморшок конічний
1. МогсйеІІа зіеррісоїа 2 е г.— Зморшок степовий. Плодове тіло
(2,5)5—25 X (2)3—15 см, шапинка яйцевидна, округло-яйцевидна, непра-
вильнокуляста, іноді сплюснута з боків і зверху, з ячеїстою поверхнею,
брудно-бурувато-сіра, при висиханні жовтувата, ячейки глибокі, вузькі,
неправильної форми, звивисті. Ніжка широка, б.-м. циліндрична, трохи
коротша і вужча від шапинки, зморщена, білого кольору. Аски 180—240 X
/ 24 р, 8-спорові. Спори (17)20—26(36)х (10) 13—15(18) р. Парафізи
циліндричні, потовщені на верхівці.
На грунті в степах, у березні — квітні.
Лівобережний Злаково-Лучний Степ.
2. Могсіїеііа езсиїепіа (Ь.) Р е г з.— зморшок їстівний (рис. 221). Пло-
дові тіла з яйцевидною або обернено-яйцевидною шапинкою, вохряно-корич-
невого або темно-коричневого кольору, 3—6 см завв., З—5 см у діам. Ніжка
циліндрична або при основі розширена і складчаста, білувата або жовтувата,
З—9 см завд., 2—3 см завш., порожниста. Аски циліндричні, на верхівці
закруглені, 300—350 х 15—17р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, закруглені,
гладенькі, одноклітинні, безбарвні, 18—24 X 10—12 р, розташовані в
1 ряд. Парафізи нитковидні, 7—8 р, на верхівці до 12 р, безбарвні.
На лісових полянах.
1 Деякі мікологи виділяють також рід МіігорНога Ь е V.— мітрофора, плодові тіла
яких мають шапинку з вільним краєм у нижній частині.
346
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Лівобережний Зла-
ково-Лучний Степ, Правобережний Злаковий Степ.
3. МогсИеІІа ИуЬгігіа (5о\у.)Рег$.— зморшок гібридний (рис. 222).
Плодові тіла з дзвониковидно-конусовидною шапинкою, край якої не зро-
стається з ніжкою, шапинка з поперечними і поздовжніми ребрами, корич-
нева, 2—3 елі завд., 1,5—3 елі у діам. Ніжка циліндрична, при основі трохи
розширена, білувата або жовтувата, порожниста, в 2 рази довша від шапин-
ки, 1,5—2 см завш. Аски циліндричні, 250 х 15—18 р, 8-спорові. Спори
циліндричні, закруглені, гладень-
кі, 1-клітинні, жовтуваті або без-
барвні, 22—25 х 12—14 р, розта-
шовані в 1 ряд. Парафізи нитко-
видні, 10 р завш., на верхівці 20 р.
На лісових полянах.
Рис. 221. МогсНеІІа езсиїепіа—
зморшок їстівний:
а — плодові тіла; б — аск і парафіза.
Рис. 222. МогсНеІІа НуЬ-
гиіа — зморшок гібрид-
ний. Плодове тіло:
а — зовні; б — в розрізі.
Правобережне Полісся.
4. МогсЬеІІа еіаіа Р е г $.— зморшок високий. Плодові тіла конусовидні,
на верхівці тупі, шапинка з поздовжніми і поперечними ребрами, ячеїста,
оливково-коричнева або коричнева, 4—7 см завв. і такого ж діаметра, край
шапинки зростається з ніжкою. Ніжка циліндрична, складчаста, іноді при
основі розширена, білувата, порожниста, такої ж довжини, як і шапинка,
1,5—2 см завш. Аски циліндричні, 200 X 20 р. 8-спорові. Спори еліпсовидні,
закруглені, одноклітинні, безбарвні, 20—25 х 13—15 р, розташовані в 1
ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені до 10 р.
На лісових полянах.
Західний Лісостеп.
5. Могсйеііа сопіса Р е г $.— зморшок конічний. Плодові тіла видов-
жено-конусовидної форми, край шапинки зростається з ніжкою, шапинка
сітчаста, коричнева, 2—7 см завв., 1,5—3 см у діам. Ніжка циліндрична,
порожниста, білувата або жовтувата, 2—4 см завв., 1 —1,5 см завш. Аски
циліндричні, 250 х 15—18 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, закруглені,
одноклітинні, безбарвні, 18—21 X 12—15 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи
нитковидні, на верхівці до 9 р, розширені, безбарвні.
На лісових полянах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
РОДИНА РЕ2І2АСЕАЕ — ПЕЦИЦОВІ
Апотеції переважно великі, не менше 0,5 см у діам., з ніжкою або без
неї, з добре розвинутим гіпотецієм, голі або вкриті волосками, блюдцевидні,
чашовидні або кубковидні, іноді вухоподібні, м’ясисті, соковиті або драг-
347
листі, часто яскраво забарвлені, червоні, світло-бурі, буруваті, фіолетові.
Аски циліндричні або булавовидні, розкриваються на верхівці кришечкою.
Спори одноклітинні, безбарвні або забарвлені, еліпсовидні або кулясті,
гладенькі, іноді щетинисті, бородавчасті, з однією або кількома краплями
олії. Парафізи нитковидні, прості або розгалужені, здуті на кінцях, без-
барвні або трохи забарвлені, ніколи не утворюють епітеція.
Сапрофіти на грунті, гнилій деревині та інших рослинних субстратах.
Ключ для визначення родів1
1. Апотеції м'ясисті, соковиті, переважно яскраво забарвлені .... 2
— Апотеції драглисті, темно забарвлені ..............................20
2. Апотеції голі .................................................... З
— Апотеції по краях чи зовні вкриті волосками або повстисті ... 14
3. Спори кулясті ............................Рііуа—пітія (стор. 349)
— Спори еліпсовидні ..................................................4
4. Апотеції вухоподібні, майже до основи розсічені.....................
...................................Зсодеіііпа — скоделіна (стор. 350)
— Апотеції чашовидні, бокаловидні або келиховидні.................... 5
5. Апотеції на довгій ніжці.......................................... 6
— Апотеції на короткій ніжці або без неї............................. 7
6. Ніжка циліндрична, занурена в землю. Апотеції бокаловидні або
лійковидні............................ТагхеНа — тарзета (стор. 351)
— Ніжка не занурена в землю, шершаво-волосиста або волокниста. Апоте-
ції бокаловидні ..................Масгоросііа— макроподія (стор. 351)
7 (5). Апотеції на короткій ніжці ..................................... 8
— Апотеції сидячі .................................................... 10
8. Апотеції конусовидні або бокаловидні .............................. 9
— Апотеції блюдцевидні, широко розкриваються, з хвилястим краєм
.......................................Оізсіпа — дисцина (стор. 352)
9. Апотеції конусовидні, дзвониковидні або майже циліндричні, із зуб-
частим краєм, внизу видовжені в тонку ніжку .......................
..................................Оеорухіз — геопіксис (стор. 353)
— Апотеції бокаловидні або лійковидні, з рівним краєм, внизу звужені в
товсту борозенчасту ніжку .... АсеіаЬиІа — ацетабула (стор. 355)
10 (7). Апотеції розвиваються на темному повстистому міцеліальному пле-
тиві ...............................МеІасЬгоіа — мелахроя (стор. 356)
— Апотеції розвиваються безпосередньо на субстраті..............11
11. Апотеції до 1 (рідше 2) см у діам.; гіменіальний шар плоский або опук-
лий ................................ Нитагіа—гумарія (стор. 357)
— Апотеції до 10 см у діам., переважно з ввігнутим гіменіальним ша-
ром .......................................................... 12
12. Апотеції чашовидні..........................................13
— Апотеції блюдцевидні, яскраво забарвлені, спори сітчасті............
....................................Аіеигіа — алеврія (стор. 358)
13. Апотеції з нерівнозубчастим краєм. Спори гладенькі................
.............................. Ризіиіагіа—пустуларія (стор. 359)
— Апотеції з рівним або лопатевидним краєм, спори гладенькі або боро-
давчасті .................................Регіха — пецица (стор. 359)
14 (2). Спори кулясті ...................'.........................15
— Спори еліпсовидні................................................16
15. Апотеції вкриті рівними волосками, з оранжевим або червоним гіме-
1 Частину родів, введених нами в цей ключ, а саме: Виї&ігіа, Согупе, ОтЬгорШа і
$агсо$ота> що мають драглисті плодові тіла, деякі автори вміщують у порядок Неіоііаіеіз.
ніальним шаром .8рКаего$рога —- сфероспора (стор. 362)
— Апотеції з короткими звивистими волосками, переважно темного за-
барвлення ..............Рзеиборіесіапіа — псевдоплектанія (стор. 363)
16 (14). Апотеції в грунті . . . ЗериНагіа — сепултарія (стор. 364)
— Апотеції на поверхні субстрату, з ніжкою або без неї................17
17. Паразити на мохах, апотеції на видовженій ніжці......................
........................................ Ми$сіа — мусція (стор. 365)
— Сапрофіти на грунті або на рослинних залишках.......................18
18. Апотеції сидячі, вкриті довгими чорними, загостреними, щетинистими,
до 1 мм завд. волосками . . . ВезтагіегеІІа — десмазіерела (стор. 365)
— Апотеції з короткими тупими волосками або повстисті.................19
19. Апотеції повстисті, на циліндричній ніжці, занурені в землю . . . .
...................................8агсо$сур1іа — саркосцифа (стор. 365)
— Апотеції сидячі, вкриті волосками або щетинками .......................
...................................... ЬасЬпеа — лахнея (стор. 366)
20 (1). Спори одноклітинні ...........................................21
— Спори з кількома (до 7) перегородками, веретеновидні, безбарвні . .
.........................................Согупе — корине (стор. 370)
21. Апотеції до 1 см у діам., на ніжці, кубковидні......................
ОтЬгорЬіІа — омброфіла (стор. 371)
— Апотеції великі, кілька сантиметрів у діам....22
22. Спори видовжено-еліпсовидні, безбарвні .............................
8агсо$ота — саркосома (стор. 371)
— Спори еліпсовидні, темно-коричневі ............
..................................... Виї^агіа — булгарія (стор. 372)
Рід Рііуа Рис к.— пітія (рис. 223)
Апотеції сидячі, внизу звужуються в маловиразну ніжку, від кількох
міліметрів до 2 см у діам., з тонким краєм, зовні трохи волокнисті. Аски
циліндричні, 8-спорові. Спори кулясті, гладенькі, одноклітинні, розташова-
ні в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені.
Сапрофіти або півпаразити на гілках і хвої хвойних.
В УРСР два види
Ключ дл я|в и з н а ч е н н я видів
1. Апотеції зовні сніжно-білі. Спори 12—15 аи у діам................
....................................1. Р. уиІ£агі$ — пітія звичайна
.— Апотеції зовні жовті. Спори 10—12 р у діам.........................
................................2. Р. сирге$$і — пітія кипарисова
1. Рііуа уиІ£агі$ Рис к.— пітія звичайна. Апотеції скупчені, сидячі,
спочатку кулясті, потім блюдцевидні, 2—20 мм у діам., з оранжево-черво-
ним або золотисто-жовтим гіменіальним шаром, зовні сніж-
но-білі, при основі видовжені в ніжку 0,5—1,5 льи завд. і
завш. Аски циліндричні, на довгій ніжці, 180—300 х 12—
15 р, 8-спорові. Спори кулясті, з великою центральною крап-
лею олії, 12—15 р, у діам. Парафізи нитковидні, 2 ц завш.,
на верхівці еліпсовидні, розширені до 8 р.
На гнилих гілочках ялиці (АЬіез $р.) та інших хвойних.
Прикарпаття.
Рис. 223. Рііуа сиргеззі — пітія кипарисова:
а — йпогеції; б — аск.
а
б
О
О
о
349
2. Рііуа сиргскм (В я 1 $ с її.) Еис к.— пітія кипарисова (рис. 223).
Апотеції скупчені, сидячі, з оранжево-жовтим гіменіальним шаром, зовні
жовті, з ніжкою, 0,5 мм завт. і 0.5—1,5 мм завв., м’ясисті, 1—2,5 мм у
діам. Аски циліндричні. 120—160 ,\ 10—12 р, 8-спорові. Спори кулясті,
гладенькі, 10—12р. Парафізи нитковидні, 2р завш., на верхівці Зр.
На живих гілках ялівцю козачого ()ипіреги$ заЬіпа), туї (ТІица)
та ін.
Прикарпаття. Правобережне Полісся, Правобережний та Лівобережний
Злаковий Степ.
Рід 8со<іе1ііпа $. Г. С г а у (Оіідеа Р е г $.) —
скоделіна (рис. 224)
Апотеції односторонньо розвинуті, вухоподібні, майже до основи розсі-
чені, внизу звужені в ніжку, великі, гладенькі, м’ясисті. Аски циліндричні.
Спори еліпсовидні, гладенькі, з 1—2 краплями олії. Парафізи нитковидні,
прямі або гачкуваті, трохи розширені на верхівці.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеціїзовні білувато-жовтуваті, з жовтувато-оранжевим або коричню-
вато-жовтим гіменіальним шаром. Спори 20—24 х 12—14 р . . . .
..............................І. 8. аигісиїа— скоделіна вуховидна
— Апотеції вохряні, коричнюваті або червонуваті. Спори до 20 р ... 2
2. Апотеції неправильно-кубковидні, темно-коричневі. Спори 12—17 х
х 5—6 р................... 2. 8. £гапсіі$ — скоделіна велика
— Апотеції вухоподібні, зовні вохряні або червонувато-коричневі, з жовту-
вато-коричневим гіменіальним шаром..................................
...............................3. 8. Іерогіпа — скоделіна заяча
1. 8сойеІІіпа аигісиїа (8 с Ь а е і Г.) 8 е а V е г (Оіісіеа аигісиїа
(8 с Ь а И.) К е Ь ш) — скоделіна вуховидна. Апотеції групами, завжди
вухоподібні, при основі звужені в ніжку 2—10 мм завд. і
З—10 мм завт., 5—7 см завв., З—5 см у діам., білувато-
жовтуваті, з жовтувато-оранжевим або коричнювато-жов-
тим гіменіальним шаром, зовні гладенькі. Аски цилінд-
ричні, 300—350 х 15—17 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні,
з 1 великою центральною краплею олії, 20—24 X 12—14 р,
розташовані в 1 ряд у верхній частині аска. Парафізи нит-
ковидні, на верхівці до 8 р завт., коричнюваті.
На землі.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рис. 224. 8со(іе11іпа Іерогіпа — скоделіна заяча:
а — апотецій; б — аск і парафіза; в — спора.
2. 8соде11іпа £гап<іі$ (Р е г $.) 8 е а V е г (Оіідеа £гап(іі$ (Р е г з.)
КеЬт) — скоделіна велика. Апотеції скупчені, неправильно кубковидні,
з розірваним краєм, темно-коричневі, 1—5 см завв., 1—6 см у діам. Аски
циліндричні, 150—180 х 10—12 р, 8-спорові. Спори видовжено-еліпсовидні,
гладенькі, одноклітинні, на верхівці гачкуваті, до 3 р завш.
На землі в хвойних і мішаних лісах.
Правобережне Полісся.
3. ЗсобеІІіпа Іерогіпа (В а і я с Ь.) 8. Р. О г а у (Оіібеа Іерогіпа
Р и с к., О. опоііса Риск.) — скоделіна заяча (рис. 224). Апотеції групами,
вухоподібні, по краях загнуті, м’ясисто-шкірясті, вохряні або червонувато-
коричневі, 1—3 см у діам., 1—4 см завв., гіменіальний шар жовтувато-ко-
ричневий або іржавого кольору, при основі видовжені в коротку ніжку, до
0,5см завт., вкриту білими волосками. Аски циліндричні, 300 X 10—12р. Спо-
ри видовжені, 12—15x6—8 р. Парафізи 3—4 рзавш., на верхівці гачкуваті.
На землі в лісі.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
Рід Таггеііа С к е — тарзета (рис. 225)
Апотеції поодинокі, лійковидні, спочатку закриті, кулясті, пізніше
шаром, зовні
розкриваються, з хвилястим або горбкуватим гіменіальним
гладенькі, з довгою циліндричною ніжкою, зануреною в
землю, м’ясисті. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори еліп-
совидні, гладенькі, одноклітинні, безбарвні, розташовані
в 1 ряд. Парафізи нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР види роду не виявлені.
Тагхейа гариішп (В и 1 1.) С к е — тарзета редько-
видна (рис. 225). Апотеції поодинокі, лійковидні, спочат-
ку закриті, кулясті, згодом розкриваються, блюдцевидні, з
хвилястим гіменіальним шаром, 1—2,5 см у діам., до
1,2 см завв., жовтуваті або коричнюваті, ніжка 2—5 см
завд. Аски циліндричні, 180—250 х 10—12 р, 8-спорові.
Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні, з 2 великими
краплями олії, 12—15 X 6—8 р, розташовані в 1 ряд. Па-
рафізи нитковидні, 4—5 р завш., безбарвні.
На грунті.
Рід Масгоробіа Рис к.— макроподія
(рис. 226)
Рис. 225. Таггеііа
гариіит — тарзета
редьковидна:
а — апотецій;
б — аск і парафізи.
Апотеції великі, 1—3 см у діам., на довгій тонкій ніжці, бокаловидні,
широко розкриті, зверху буруваті або сіруваті, вкриті борошнистим покри-
вом. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1 ве-
ликою краплею олії, гладенькі. Парафізи нитковидні, на верхівці здуті й
забарвлені.
Сапрофіти на перегнилій деревині або на грунті.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції з сірувато-коричневим гіменіальним шаром. Спори 18—25 х
х 10—12 р....................І.М. гп ас гори8— макроподія велика
— Апотеції з чорним гіменіальним шаром...............................2
2. Апотеції зовні чорні або чорнувато-коричневі, спори 15—18 X 10 р
............................2. М. ЬиІЬоза — макроподія бульбиста
— Апотеції зовні сірі, спори 15—20 X 10—12 р...........................
.............................3. М. согішп — макроподія шкіряста
1. Масгоросііа тасгория (Р е г $.) Риск. (Рахіпа Ьізріба 8 е а V е г,
СуаШіоробіа тасгориз (О е п п і $) — макроподія велика (рис. 226). Апотеції
351
поодинокі, спочатку кулясті, пізніше блюдцевндні, зверху вкриті волокнами,
сіруваті або буруваті, 1—3 см у діам., з сірувато-коричневим гіменіальним
шаром, з ніжкою 1—4 см завд. Аски циліндричні, 300—350 х 14—16 р,
8-спорові. Спори еліпсовидні або веретеновидні, одноклітинні,
з однією великою центральною краплею олії, 18—25 х 10—12 р. Ми
Парафізи нитковидні, до 3 р завш., на верхівці еліпсовидно І
розширені до8р. МІ
На грунті серед мохів, на пасовищах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
2. Масгоройіа ЬиІЬоза (Н е д \\ .) 8 а с с.— макроподія буль-
биста. Апотеції розсіяні, напівкулясті, шкірясті, чорні або чор- |Ш
нувато-коричиеві, 1—2 см у діам., вкриті борошнистим покрива- і //
лом, на циліндричній ніжці до 2 см завд., 1—2 мм завт. Аски ци- 1/І
ліндричні, 300 х 12—15 ц, 8-спорові. Спори еліпсовидні, 15— И
18 х 10 р, з великою краплею олії, безбарвні. Парафізи нитковид- $ Ц
ні, 4—6 р, завш.
На грунті в лісах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
3. Масгоросііа согіипі (XV е Ь е г Ь.) 8 а с с. (Рахіпа со-
гіит 8 е а V е г, Суаіїїіоросііа согішп В о и сі і е г).— мак-
роподія шкіряста. Апотеції напівкулясті, спочатку закри-
ті. потім розкриваються до блюдцевидних, бородавчасті,
сірі, 0,5—3 см у діам., з блискучим чорним гіменіальним
шаром, з ніжкою 0,5—4 см завд. і 2—6 мм завш. Аски
циліндричні, 300 х 15—18 р, 8-спорові. Спори видовже-
но-еліпсовидні, з великою центральною краплею олії,
15—20 х 10—12 р, розташовані в 1 ряд у верхній частині
аска. Парафізи нитковидні, на верхівці еліптичні, 6—8 р, завш.
На грунті в лісі.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рис. 226. Мас-
горойіа тасго-
ри$ — макропо-
дія велика:
а — апотеції;
б — аск і пара-
фіза.
Рід Візсіпа Р г.— дисцина (рис. 227)
Апотеції великі, чашовидні, пізніше майже розпростерті, хвилясті,
біля основи звужені в ніжку. Аски циліндричні. Спори еліпсовидні, одноклі-
тинні, з 1 або 2 краплями олії, на кінцях потовщені, безбарвні. Парафізи
розгалужені, на верхівці дуже потовщені і забарвлені.
Сапрофіти на перегнійному грунті.
Ключ для визначення видів
1. Спори з безколірними придатками на кінцях, веретеновидні або еліп-
тичні ...............................................................2
— Спори без придатків, еліпсовидні.......................................З
2. Апотеції зовні білі або злегка жовтуваті, з вохряно-жовтим гіменіаль-
ним шаром. Спори еліпсовидні, ЗО—36 X 12—15 |х......................
.......................1. В. Іеисохапіііа— дисцина білувато-жовта
— Апотеції зовні рожевувато-червоні або жовтувато-білі, з сіро-коричне-
вим гіменіальним шаром. Спори веретеновидні, 27—ЗО х 10—12 р
.......................2. В. апсіїіз — дисцина щитовидна
3(1). Апотеції темно-коричневі. Спори еліпсовидні, з 2 краплями олії,
18—20 X 8—9 р..........3. В. аЬіеііпа — дисцина ялицева
— Апотеції зовні білі або жовтуваті. Спори 21—24 х 12—13 р .
.............................4. В. уепоза — дисцина жилкувата
осе
0
1. Оізсіпа Іеисохапйіа В г е 8.— дисцина білувато-жовта. Апотеції
сидячі, 4—7 см у діам., м’ясисто-восковиднї, широко розкриті, з вохряно-
жовтим гіменіальним шаром, зовні білі або трохи жовтуваті, іноді з ніжкою
2—3 елі завд. Аски циліндричні, 400—430 х 20—24 ц, 8-спорові. Спори еліп-
совидні, одноклітинні, з 1 великою краплею олії, на кінцях з безбарвними
придатками, ЗО—36 X 12—15 ц. Парафізи нитковидні, до 6 ц завш., з вох-
ряно-жовтими краплями олії.
На грунті.
Лівобережне Полісся, Правобережний Лісостеп.
2. Оізсіпа апсіїі$ (Р е г 8.) К еЬ т — дисцина щитовидна. Апотеції
блюдцевидно розпластані, 2—10 см у діам., 2—4 см завв., м’ясисті, зовні
рожевувато-червоні або жовтувато-білі, з сіро-коричневим гі-
меніальним шаром, з ніжкою до 1 см завд. і завш. Аски цилін-
дричні, 300 X 12—15 ц, 8-спорові. Спори веретеновидні, з при-
датками на кінцях, 27—ЗО X 10—12 ц. Парафізи на верхівці .1^
6—9 ц завш., з коричневим вмістом.
На грунті.
Правобережне Полісся. йй
3. Оізсіпа аЬіеііпа (Р е г з.) К е И т (Рехіха аЬіеІіпа Р е г 8.) —
дисцина ялицева. Апотеції скупчені, м’ясисті, сидячі або на ко-
роткій товстій ніжці, блюдцевидні, з хвилястим гіменіальним
шаром, темно-коричневі, зовні вкриті борошнистим нальотом, //
2—5 см у діам. Аски циліндричні, 200—250 X 16—18 ц, 8-спо- |\
рові. Спори еліпсовидні, з 2 краплями олії, 18—
20 X 8—9ц. Парафізи нитковидні, 3—4ц завш., жов-
туваті.
На грунті.
Крим.
4. Оізсіпа уепоБа (Р е г 8.) В о ц д. (Рехіха уепоза
Р е г 8.) — дисцина жилкувата (рис. 227). Апотеції
поодинокі, кубковидні, пізніше широко розпростер-
ті, м’ясисті, 1—3 см завв., 1—5 см у діам., білі або
жовтуваті, з вохряно-жовтим або каштаново-коричне-
вим гіменіальним шаром, з ніжкою до 1 сл завд. і завш.
Аски циліндричні, до 400х 21—24 ц, 8-спорові. Спори
еліпсовидні, 21—24 X 12—13 ц. Парафізи розгалуже-
ні, на верхівці 6—8 ц завш., каштаново-коричневі.
Прикарпаття.
уаг. геїісиїаіа (6 г е V.) К еЬ ш — різнов. сітчаста,
одинокі, широко розпростерті, з хвилястим або сітчастим
шаром до 15 см у діам., на ніжці.
Правобережне Полісся.
а 5
Рис. 227. Оізсіпа і'епо-
— дисцина жилку-
вата:
а — апотецій; 6 — аск 1 па-
рафіза.
Апотеції по-
гіменіальним
Рід Оеорухіз Р е г 8.— геопіксис (рис. 228)
Апотеції майже занурені в субстрат, м’ясисті, крихкі, конусовидні,
дзвониковидиі або майже циліндричні, з глибоко вгнутим гіменіальним ша-
ром, із зубчатим краєм, гладенькі, видовжуються в ніжку. Аски цилінд-
ричні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1 великою краплею
олії або без неї. Парафізи розгалужені, на верхівці трохи розширені, за-
барвлені.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР п’ять видів.
23 0561
353
К л ю ч для в и з її а ч с її н я видів
1» Апотеції майже циліндричні, з чорним гіменіальним шаром, спори
28—33 X 10—13 р .... 1. 6. сгаіегіиш — геопіксис бокаловидний
— Апотеції дзвоникові!дні, із світлим гіменіальним шаром................2
2. Апотеції зовні Сил у ваті...........................................З
— Апотеції зовні вохряно-жовті або сіруваті.............................4
3. Апотеції дзвониковидні або блюдцевидні, з вохряно-жовтим або корич-
нюватим гіменіальним шаром, спори 18—20 х 11—13 р..................
............................. 2. С. саііпиз — геопіксис чашовидний
— Апотеції келиховидні, з вохряно-жовтим гіменіальним шаром, спори
18—21 X 10—12 р . . . . 3. С. сириіагіз — геопіксис мисочковидний
4 (2). Апотеції зовні сіруваті або жовтуваті, спори 15 X 9 р.........
........................4. С. шісгориз — геопіксис коротконогий
— Апотеції зовні вохряно-жовті, спори 12—15 х 6—7 р..................
..........................5. О. сагЬопагіа — геопіксис вуглистий
Рис. 228. беорухіз сириіагіз— геопіксис ми-
сочковидннй:
а.— плодові тіла; б — збільшене плодове тіло; в —
аск 1 парафіза.
1. Оеорухіз сгаіегіит (8 с її \у.) К е И т (ІЗгпиІа сгаіегіит Р г.) —
геопіксис бокаловидний. Апотеції скупчені, м’ясисто-шкірясті, майже ци-
ліндричні, 2—8 сч у діам., з глибоко вгнутим гіменіальним чорним шаром,
зовні сірувато-коричнюваті, борошнисті, біля основи звужені в ніжку до
5 см завд. і 4—10мм завш. Аски циліндричні, 400—500 х 14—15 р, 8-споро-
ві. Спори видовжені, 28—33 X 10—13 р, без крапель олії. Парафізи розши-
рені, 2—3 р завш.
На гнилих гілках у грунті.
Правобережне Полісся та Правобережний Лісостеп.
2. Оеорухіз саііпиз (Н о 1 т $ к.) 8а с с.— геопіксис чашовидний.
Апотеції розсіяні, спочатку кулясті, потім розкриваються, дзвониковидні
або блюдцевидні, білуваті, 2—4 см у діам., з вохряно-жовтим або коричню-
ватим гіменіальним шаром, з ніжкою 1—1,5 см завд. і 2—4 мм завш. Аски
циліндричні, 13—14 р зйвш., 8-спо-
рові. Спори видовжено-еліпсовид-
ні, одноклітинні, з 1 великою крап-
лею олії, безбарвні, 18—20 X 11 —
13 р, розташовані в 1 ряд. Пара-
фізи нитковидні, безбарвні.
На вологому грунті.
Правобережне Полісся.
3. Сеорухіз сириіагіз (Ь.)
8 а сс.— геопіксис мисочковидний
(рис. 228). Апотеції групами, м’я-
систі, білувато-жовті, 0,8—1,5 см
завв.,1—2,5 см. у діам., з вохряно-
жовтим гіменіальним шаром, на
короткій ніжці до 3 мм завд. і
1,5 мм завш. Аски циліндричні,
200—250 х 12—15 р, 8-спорові.
Спори еліпсовидні, з 1—2 краплями
олії, 18—21 X 10—12 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, до
4 р, на верхівці безбарвні.
На грунті.
Правобережне Полісся.
4. беорухіз пнсгориз (Р е г $.) К е Ь їв — геопіксис коротконогий.
Апотеції розсіяні, м’ясисті, конусовидні до блюдцевидних, сіруваті або жов-
туваті, з короткою ніжкою, до 1 см завд. і 2—4 мм завт. Аски циліндричні,
аг,4
8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, без крапель олії, 15 X 9 р
розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені, безбарвні-
На гнилих гілочках та корінні.
Правобережне Полісся.
5. беорухіз сагЬопагіа (А 1 Ь. еі 8 с Ь \у.) 8 а с с.:— геопіксис вуг-
листий. Апотеції скупчені, м’ясисті, спочатку кулясто-бокаловидні, пізні-
ше розкриваються, майже чашовидні, 0,3—2 см у діам., брудно-вохряно-
жовті, з гіменіальним шаром, вохряно-коричневим або червонуватим, з
ніжкою 1—5 мм завд. і 1—1,5 мм завш., частина якої занурена в землю.
Аски циліндричні, 250 X 8—9 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі,
12—15 X 6—7 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, до 3 р завш.,
трохи червонуваті або коричнюваті.
На місцях пожарищ.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Примітка. Деякі автори цей вид приєднують до Сеорухіз сириіагіз (Ь.) 8 асс'
Рід АсеіаЬиІа Р г.— ацетабула (рис. 229)
Апотеції великі, 2—4 см і більше у діам., бокаловидні або лійковидні,
при основі звужені в циліндричну товсту ніжку, з поздовжніми складками.
Аски циліндричні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні,
з великою краплею олії, безбарвні, розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалу-
жені, на верхівці розширені й забарвлені.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції з сіруватим гіменіальним шаром, зовні білувато-сіруваті . .
............................ 1. А. зиісаіа — ацетабула борозенчаста
— Апотеції з чорно-коричневим гіменіальним шаром ..................2
2. Апотеції бокаловидні, зовні білуваті, борошнисті. Спори 18—24 X
X 12—15 р ..................2. А. уи1£агі$— ацетабула звичайна
— Апотеції спочатку кулясті, пізніше майже блюдцевидні, зовні брудно-
білуваті. Спори 18—24 X 10—12 р......................................
3. А. Іеисогпеїаз — ацетабула білувато-чорна
1. АсеіаЬиІа зиісаіа (Р е г $.) Риск. (Рахіпа зиісаіа К і г е) — аце-
табула борозенчаста. Апотеції бокаловидні, зовні білувато-сіруваті, м’ясисті,
0,5—бай завв., 2—5 см у діам., з сіруватим гіменіальним шаром, спо-
чатку з короткою ніжкою, що пізніше видовжується, 4—12 мм завш.
Аски циліндричні, 350 х 15—17 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одно-
клітинні, з 1 великою центральною краплею олії, 18—24 X 12—14 р,
розташовані в 1 ряд у верхній частині аска. Парафізи розгалужені,
З р завш., на верхівці 6 р, коричнюваті.
На грунті в лісах.
Правобережне Полісся.
2. АсеіаЬиІа уиІ£агі$ Рис к. (Рахіпа асеіаЬиІит К І г е) — ацетабула
звичайна (рис. 229). Апотеції групами, бокаловидні, зовні білуваті, борош-
нисті, 3—5 см у діам., з чорно-коричневим гіменіальним шаром, з склад-
частою ніжкою, 1—1,5 см завд. і 1 ач у діам. Аски циліндричні, 300 X 15—18 р,
8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні, з великою централь-
ною краплею олії, безбарвні, 18—24 X 12—15 р, розташовані в 1 ряд. Па-
рафізи нитковидні, 2,5 р завш., на верхівці до 7 р.
На грунті в лісах.
Правобережне Полісся.
23*
355
Рис.
§агіз — ацетабула зви-
чайна:
а — апотецій; б — аск і
парафізи.
о 5
229. АсеіаЬиІа аиі-
3. АсеіаЬиІа ІеисошеІа$ (Р е г з.) В о и <1. (Рахіпа Іеисогпеїаз К І г е) —
ацетабула білувато-чорна. Апотеції спочатку кулясті, згодом майже блюд-
цевидні, м’ясисті, 2—Зсм завв., 2—4см у діам., зовні шорсткі, брудно-білу-
ваті, пізніше коричнюваті, з сірим, чорно-коричневим гімені-
альним шаром, з ніжкою до 15 мм завв. і 13 мм завш. Аски ци-
ліндричні, 300 X 15—18 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гла-
денькі, одноклітинні, 18—24 X 10—12 р. Парафізи розгалужені,
внизу до 3 р, на верхівці 6 р завш., коричнюваті.
На грунті.
Правобережне та Лівобережне Полісся, Гірський Крим.
Рід МеІасЬгоіа В о и б.— мелахроя (рис. 230)
Апотеції розвиваються на темному повстистому
міцеліальному плетиві, скупчені, чашовидні, плоскі,
іноді розпластані або опуклі. Аски циліндричні, 8-
спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1—2 ве-
ликими краплями олії, безбарвні, здебільшого роз-
ташовані в 1 ряд. Парафізи на верхівці розгалужені
й гачкувато зігнуті.
Сапрофіти на піщаному грунті.
В УРСР види роду не виявлені.
МеІасЬгоіа хапіИотеїа (Р е г $.) В о и б.— мела-
хроя жовтувато-чорна (рис. 230). Апотеції групами,
на чорному міцеліальному плетиві, жовтувато-корич-
неві або чорнувато-коричневі, 1—4мму діам., з плос-
ким, згодом опуклим жовтувато- або червонувато-бу-
рим гіменіальним шаром. Аски булавовидно-циліндричні, 90—120 X 7—
10 р. Спори видовжено-еліпсовидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітин-
Рис. 230. Меіаскгоіа хап-
ііютеїа — мелахроя жов-
тувато-чорна:
а — апотеції; б — аск і па-
рафіза.
Рис. 231. Нитагіа соссіпеа —
гумарія яскраво-червона:
а — апотеції; б — апотеції при
збільшенні; б — аск і парафізи.
ні, з 1 (2) краплями олії, 10-12 (15) X 5-6 ц. Парафізи 1,5 ц завш на
верхівці розгалужені. ’’
На грунті.
Рід Нитпагіа Р г.— гумарія (рис. 231)
Апотеції групами, невеликих розмірів, від 1—5 до 10—15мм, чашовид-
ні або опукло-блюдцевидні, сидячі, рідше з мало виразною ніжкою, м’ясисті,
світло або темно забарвлені. Аски циліндричні, 8-, іноді 4-спорові. Спори
переважно еліпсовидні, рідше веретеновидні, гладенькі або шершаві, одно-
клітинні, безбарвні, іноді при дозріванні коричневі. Парафізи нитковидні.
розгалужені, іноді на верхівці розширені.
Сапрофіти на грунті, рідше на екскрементах тварин, різних рослинних
залишках, папері.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції розвиваються на грунті ...............................2
— Апотеції розвиваються на екскрементах тварин............. . . . 4
2. Спори 20—24 X 10—14 р. Апотеції з яскраво-червоним гіменіальним
шаром, зовні світліші, 2—5 мм у діам................................
................................1. Н. Ьишоза — гумарія перегнійна
— Спори менших розмірів.........З
3. Спори 14—16 X 6—8 р. Апотеції з червонувато-коричневим або корич-
невим гіменіальним шаром, зовні червонуваті, 0,5—2 см у діам. . . .
................................2. Н. арріапаіа — гумарія сплюснута
— Спори 18—20 х 9—10 р. Апотеції з білуватим гіменіальним шаром,
зовні оранжево-червоні, 1—5 мм у діам................................
............................3. Н. Іеисоїотпа — гумарія білувата
4 (1). Спори 12—14 X 8—9 р. Апотеції коричневі або червонувато-корич-
неві .................................4. Н. Іерогит — гумарія заяча
— Спори більших розмірів.....................'.....................5
5. Апотеції золотисто-жовті, спори 15—20 X 8—10 р...................
................................5 . Н. зиЬНігзиІа — гумарія шорсткувата
— Апотеції жовтуваті. Спори 15—18 X 7—10 р...........................
..............................6 . Н. £гапи1аіа — гумарія зерниста
1. Нитпагіа Ьитпоза (Е г.)Ск е — гумарія перегнійна. Апотеції групами,
сидячі, спочатку блюдцевидні, пізніше плоскі, м’ясисті, 2,5 мм у діам., з
яскраво-червоним гіменіальним шаром, зовні світліші. Аски циліндричні,
200 X 18 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні, з 1 ве-
ликою центральною краплею олії, 20—24 X 10—14 р. Парафізи розгалу-
жені, на верхівці розширені до 6 р .
На грунті.
Ростоцько-Опільські ліси.
2. Нитпагіа арріапаїа (Н е сі \у.) К е її т — гумарія сплюснута. Апо-
теції скупчені, рідше поодинокі, спочатку кулясті, потім плоскі, з товстим
краєм, м’ясисті, зовні червонуваті, пізніше світло-коричневі, 0,5—2 см
у діам., з червоно-коричневим або коричневим гіменіальним шаром. Аски
циліндричні, 250 X 13 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклі-
тинні, безбарвні, 14—16 X 6—8р, розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковид-
ні, 5—6 р, на верхівці до 15 р, безбарвні.
На грунті.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
3. Нитпагіа Іеисоїотпа (Н е сі XV.) В о и сі.— гумарія білувата. Апотеції
поодинокі, блюдцевидні, м’ясисті, зовні оранжево-червоні, 1—5 мм у
ді ам., з трохи хвилястим білуватим гіменіальним шаром. Аски циліндричні.
1 50—200 X 15—18 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні або яйцевидні, з 1,
357
рідше 2, великими краплями олії, 18—20 х 9—10 р. Парафізи розгалуже-
ні, 3 р завш., на верхівці розширені до 9 р.
На грунті.
Правобережне Полісся.
4. Нитйгіа Іерогигп (Риск.) С к е — гумарія заяча. Апотеції скуп-
чені, блюдцевидні або плоскі, м’ясисті, коричневі або червонувато-корич-
неві, 1—3 лмг у діам. Аски циліндричні, 100—120.x 10—12 р, 8-спорові.
Спори вндовжено-кулясті, 12—14 X 8—9 р. Парафізи розгалужені, 2,5 р,
на верхівці розширені до 6 р.
На екскрементах кролів.
Ростоцько-Опільські ліси.
5. Нитагіа $иЬНіг$и(а (8с її и т.) К а г з і.— гумарія шорсткувата.
Апотеції групами, сидячі, спочатку кулясті, згодом блюдцевидні або з опук-
лим гіменіальним шаром, золотисто-жовті, 2—4 у діам., м’ясисті. Аски
циліндричні, 115—ІЗОх 13—15 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, 15—20 X
X 8—10 р. Парафізи нитковидні, 3—4 р завш., на верхівці 5—6 р.
На екскрементах.
Карпати, Правобережне і Лівобережне Полісся.
6. Нитагіа £гапи1аіа (В и 1 1.) и е 1.— гумарія зерниста. Апотеції
скупчені, сидячі, спочатку кулясті, пізніше блюдцевидні або плоскі, жовту-
ваті, 0,5—3 мм у діам., м’ясисті. Аски циліндричні, 180—200 X 10—12 р,
8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, 15—18 х 7—10 р. Парафізи нит-
ковидні, 3—4 р завш., на верхівці 8 р.
На екскрементах корів, рідше коней.
Карпати, Правобережне та Лівобережне Полісся.
Рід АІеигіа Р и с к.— алеврія (рис. 232)
Апотеції великі, сидячі або на короткій маловиразній ніжці, здебільшого
скупчені, спочатку кулясті, закриті, пізніше широко-блюдцевидно розкри-
ваються, яскраво забарвлені, м’ясисті, крихкі. Аски циліндричні. Спори
еліпсовидні, одноклітинні, з 2 краплями олії, з потовщеною сітчастою обо-
лонкою. Парафізи розгалужені, на верхівці розширені.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР два види. ’ І
Ключ для визначе н*н я видів
1. Апотеції зовні блідо-червоні, до 10 см у діам...................
..................................1.................................. А. аигапіїа — алеврія оранжева
— Апотеції зовні вкриті борошнистим покривом, 2—3 см у діам........
..............................2.............................. А. гЬепапа — алеврія рейнська
1. АІеигіа аигапііа (М й 1 1.) Рис к.— алеврія оранжева (рис. 232).
Апотеції групами, сидячі, м’ясисті, блідо-червоні, до 10 см у діам., широко-
блюдцевидні, з нерівним краєм, з червоним гіменіальним шаром. Аски ци-
ліндричні, 250 х 10—12 |х, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з
2 краплями олії, спочатку гладенькі, пізніше з сітчастою оболонкою, 15—
20 х 8—10 р, розташовані у верхній частині аска. Парафізи внизу розга-
лужені, до 3 р, на верхівці до 6 р завш., з оранжевим вмістом.
На глинистому грунті.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся.
2. АІеигіа гЬепапа Риск.— алеврія рейнська. Апотеції густо скуп-
чені, спочатку кулясті, згодом блюдцевидно розкриваються, з яскраво-чер-
Рис. 232. Аіеигіа
аигапііа — алев-
рія оранжева:
а — апотецій; 6 — аск 1
парафіз»; в — спора.
воним гіменіальним шаром, зовні блідіші, густо вкриті борошнистим нальо-
том, на товстій, до 3 см завд., ніжці, м’ясисті, 2—3 см у діам. Аски цилінд-
ричні, 350 X 16 ц, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 2 краплями
олії, з сітчастою оболонкою, безбарвні, 20—24 X 10—
12 у,. Парафізи нитковидні, на верхівці гачкуваті,
оранжеві.
На грунті в хвойних лісах.
Правобережне Полісся.
Рід Ризіиіагіа Рис к.— пустуларія
Апотеції спочатку трохи‘заглиблені’в грунт, си-
дячі, м’ясисті, кулясті, пізніше розкриваються не-
рівнозубчастим отвором, великі. Аски циліндричні, 8-
спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, гладенькі,
розташовані у верхній частині аска. Парафізи на вер-
хівці розгалужені.
Сапрофіти на удобреному, грунті, в парниках,
рідше в лісах.
В УРСР один вид.
Ри$іи1агіа согопагіа (Л а с д.) К е Ь ги — пусту-
ларія корончаста. Апотеції поодинокі або скупчені,
спочатку майже заглиблені в грунт, пізніше виступа-
ють, розриваються 7—10 лопатями, м’ясисті або крих-
кі, білуваті або блідо-червонуваті, 5—Юси у діам.,
5 см завв., з світло-або брудно-фіолетовим сітчастим гіменіальним шаром.
Аски циліндричні, 400 х 12—15 їх, 8-спорові. Спори еліпсовидні, 17—20 х
X 9—10 |х, розташовані в 1 ряд. Парафізи внизу розгалужені, на верхів-
ці 6—8цзавш., трохи зігнуті, коричневі.
На грунті.
Правобережне Полісся.
Рід Ре/іха (О і I I.) Ь.— пецица (рис. 233—234)
Апотеції здебільшого групами, сидячі, м’ясисті, спочатку кулясті,
пізніше розкриваються, нерідко з нерівним краєм, чашовидні, до 5 (іноді
й більше) см у діам. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, рідше
веретеновидні, одноклітинні, з 1—2 краплями олії, гладенькі або бородав-
часті, безбарвні. Парафізи розгалужені, на верхівці розширені, безбарвні
або забарвлені.
Сапрофіти на грунті, серед мохів, на вологих кам’янистих стінах.
В УРСР 14 видів.
Ключ для в и з н а ч е н н я видів
'' 1. Спори гладенькі ............................................... 2
— Спори бородавчасті ................................................11
2. Апотеції з фіолетовим або чорно-фіолетовим гіменіальним шаром З
— Апотеції з жовтувато-буруватим, рожевуватим або коричневим гіме-
ніальним шаром .................................................. 5
3. Апотеції зовні блідо-фіолетові, з фіолетовим гіменіальним шаром . .
...............................1. Р. уіоіасеа — пецица фіолетова
— Апотеції зовні темно-коричневі або бурувато-червонуваті .... 4
4. Апотеції зовні темно-коричневі. Спори 15 X 7,5 ц...................
..........................2. Р. $апіо$а — пецица темно-коричнева
359
— Апотеції зовні бурувато-червонуваті. Спорн 21—25 х 9—12 р, . . .
......................3. Р. уіо1ассо-пі£гй — пецица фіолетово-чорна
5 (2). Апотеції на грунті або на вологих стінах....................... б
— Апотеції на екскрементах .... 4. Р. їішеН — пецица гнойова
6. Апотеції на вологих стінах або цементній підлозі ...................
...................................5. Р. пні гаї І8 — пецица настінна
-- Апотеції на грунті ............................................... 7
7. Апотеції зовні шершаві або ніби обсипані борошном ............... 8
— Апотеції зовні гладенькі .........................................10
8. Апотеції зовні ніби обсипані борошном............................. 9
— Апотеції зовні шершаві» білуваті....................................
............................6. Р. кігГигасеа — пецица шершава
9. Спори 14—18 X 8—10 р . . . 7. Р. герапсіа — пецица виїмчаста
— Спори 18—24 X 10—14 р ... 8. Р. УЄ8ІсиІ08а — пецица пухирчаста
10 (7). Апотеції з рожевуватим гіменіальним шаром, зовні жовто-бурі або
сірчано-жовті ..............9. Р. сНгізореІа — пецица золотиста
— Апотеції з темним гіменіальним шаром, зовні світло-коричневі . .
...........................10. Р. саііпоісіез — пецица чашечковидна
11 (1). Апотеції зовні сірі, з водянистим жовтіючим при надламуванні со-
ком .............................11. Р. $иссо$а — пецица соковита
— Апотеції зовні коричнюваті або жовтуваті ........................12
12. Апотеції зовні жовтуваті, з темно-коричневим гіменіальним шаром
......................... 12. Р. Ьгиппеоаїта — пецица буро-чорна
— Апотеції зовні каштаново-коричневі або жовто-коричневі...........13
13. Апотеції зовні каштаново-коричневі, з темно-коричневим або оливково-
зеленим гіменіальцим шаром...........................................
.........................13. Р. Ьадіа — пецица каштаново-коричнева
— Апотеції зовні жовто-коричневі, з коричневим гіменіальним шаром
......................14. Р. ризіиіаіа — пецица пухирчаста
а
Є
1. Рехіга уіоіасеа Р е г $.— пецица фіолетова (рис. 233).
Апотеції здебільшого групами, сидячі, м’ясисті, блідо-фіолето-
ві, 0,5—2 см у діам., з фіолетовим гіменіальним шаром. Аски
циліндричні, 200 х 8—10 р. Спори еліпсовидні, з 2 краплями
олії, безбарвні, Г0—12 X 5—6 р, розташовані в 1 ряд у верх-
ній частині аска. Парафізи розгалужені, на верхівці 5—6 р
завш., коричневі.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
2. Рехіха запіоза 8 с Ь г а сі.— пецица темно-коричнева.
Апотеції сидячі, блюдцевидні, темно-коричневі, 6—8 мм у діам.,
з чорно-фіолетовим гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 8-
спорові. Спори еліпсовидні, з 2 краплями олії, одноклітинні,
безбарвні, 15 X 7,5 р.
На гнилих листках.
Ростоцько-Опільські ліси.
3. Регіха уіо1асео-пі£га К е її пі — пецица фіолетово-чор-
на. Апотеції сидячі, м’ясисті, блюдцеподібні, 2 і більше см у
діам., бурувато-червонуваті з фіолетово-чорним гіменіальним
шаром. Аски циліндричні, 350 (360) X 15 (18) р. Спори еліпсо-
видні, тупі, гладенькі, 21—25 X 9—12 р, з 2 (рідше 1) вели-
кими краплями олії. Парафізи нитковидні, на верхівці розши-
рені до 6—9 р, коричневі.
Рис. 233. Регіга ічоїасеа — пецица фіолетова:
а — апотеціЙ; б — аск і парафізи.
На гнилій деревині та на пнях осики (Рориіиз ігетиіа), дуба (фиегсиз),
бука
Волинський Лісостеп, Правобережне Полісся, Гірський Крим.
4. Регіга їітеіі (Риск.) Зеауег—пецица гнойова. Апотеції
скупчені, сидячі, спочатку округлі, пізніше дзвониковидні або мисочковид-
иі, до 2 см у діам., з жовто-бурим гіменіальним шаром. Аски циліндричні,
250 X 12—15 р. Спори видовжено-еліпсовидні, 15—18 X 9—10 р. Парафі-
зи нитковидні, у верхній частині до 6 р завш., трохи жовтуваті.
На екскрементах.
Лівобережний Лісостеп, Гірський Крим.
5. Регіга гпигаїіз 8 о — пецица настінна. Апотеції скупчені, спочатку
чашовидні, пізніше ніби видовжені в ніжку, до 3 см у діам., з жовтим чи
світло-вохряним гіменіальним шаром, зовні світліші. Аски ЗООх
X 11—15 р. Спори еліпсовидні, гладенькі, 13—18 X 8—9 р.
Парафізи нитковидні, на верхівці розширені до 8 р, трохи
коричневі.
На вологих стінах і цементній підлозі.
Правобережне Полісся.
6. Регіга їигїигасеа К е Ь т — пецица шершава. Апоте-
ції сидячі, скупчені, м’ясисті, зовні білуваті, шершаві, блюдце-
видні або майже плоскі, 0,5—1,5 см у діам., з жовтуватим гіме-
ніальним шаром. Аски циліндричні, на верхівці закруглені,
200 X 9—10 р, 8-спорові. Спори видовжені, одноклітинні, гла-
денькі, з 2 краплями олії, 9—12 X 6—7 р. Парафізи нитковид-
ні, на верхівці трохи розширені до 3 р завш.
На грунті.
Гірський Крим.
7. Регіга герапйа Р е г з.— пецица виїмчаста. Апотеції по-
одинокі або пучками, сидячі, спочатку закриті, пізніше роз-
криваються нерівним лопатевидним краєм, з корич-
нюватим гіменіальним шаром, зовні ніби обсипані
борошном, при основі складчасті або бородавчасті,
2—10 р у діам.. Аски циліндричні, 300 х 10 р, 8-спо-
рові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 2 крапля-
ми олії, 14—18 X 8—10 р, розташовані в 1 ряд у
верхній частині аска. Парафізи нитковидні, булаво-
видні, до 6 р завш.
Карпати, Правобережне Полісся.
8. Регіга уезісиїоза В и 1 1. (Ризіиіагіа уе$ісиіо$а
(В и 1 1.) Р и с к.) — пецица пухирчаста (рис. 234).
Апотеції групами, іноді дуже скупчені, чашовидні, з нерівним краєм, ко-
ричневим гіменіальним шаром, зовні жовтувато-білуваті, борошнисті, 1—
9 см завв. і у діам., внизу витягнуті в ніжку, занурені в білий міцелій,
що проростає в землі. Аски циліндричні, 300—500х 18—20 р, 8-спорові.
Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні, 18—24 х 10—14 р, розміщені
переважно у верхній частині аска. Парафізи нитковидні, 4 р завш., на
верхівці розширені до 9—12 р, жовто-золотисті.
На грунті в садах.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
9. Регіга сНгузореІа С к е — пецица золотиста. Апотеції розсіяні, сидя-
чі, часто з розірваним краєм, м’ясисті, зовні жовто-бурі або сірчано-жовті,
1—2,5 с\і у діам., з рожевуватим гіменіальним шаром. Аски циліндричні,
.175—200 х 12 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні,
15-17 X 8 р. Парафізи нитковидні, 3—4 р завш.
На грунті.
5
а
Рис. 234. Регіга кезіси-
Іо$а — пецица пухир-
часта:
а — апотецій: б — аск і
парафіза.
Правобережне Полісся, Західний Лісостеп.
10. Регіга саііпоісіез Ске — пецица чашечковидна. Апотеції сидячі,
зовні світло-коричневі, до 2 см у діам., з темним гіменіальним шаром, білі,
при основі звужені в ніжку до 1 мм завв. і завш. Аски 250 X 10 ц, 8-спорові.
Спори 12—14 X 6—7 р.
На грунті.
Прикарпаття.
11. Регіга $иссо$а В е г к.— пецица соковита. Апотеції скупчені, зовні
сірі, з водянистим жовтіючим соком, при висиханні жовтувато-білуваті,
2—3 см у діам., з коричнювато-фіолетовим або коричнюватим гіменіальним
шаром. Аски циліндричні, 250 X 14—15 р. Спори 18—20 X 8—10 р, дещо
бородавчасті, з 2 великими краплями олії.
На грунті в лісах.
Ростоцько-Опільські ліси.
12. Регіга Ьгиппеоаіга Ое$ т.— пецица буро-чорна. Апотеції сидячі,
м’ясисті, до 2 см у діам., зовні жовтуваті, з темно-коричневим гіменіальним
шаром. Аски 350—380 X 18—20 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, трохи ши-
пуваті або дрібнобородавчасті, 18—20 х 9—11ц, з 1—2 великими краплями
олії, розташовані у верхній частині аска. Парафізи розгалужені у нижній
частині, у верхній до 6—8 р завш., безбарвні.
На грунті.
Гірський Крим.
13. Регіга Ьасііа Р е г з.— пецица каштаново-коричнева. Апотеції скуп-
чені, м’ясисті, каштаново-коричневі, 1—6 см у діам., з темно-коричневим
або оливково-зеленим гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 300 X 12—
15 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1—2 краплями олії,
бородавчасті, 15—20 х 8—11 р, розташовані в 1 ряду верхній частині аска.
Парафізи розгалужені, 3 р завш., на верхівці 6 р, трохи жовтуваті.
На грунті.
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
14. Регіга ризіиіаіа Р е т з. (Ріісагіа ризіиіаіа (Н е сі XV.) Рис к.) —
пецица пухирчаста. Апотеції групами, м’ясисті, зовні жовто-коричневі,
1—5 см у діам., з коричневим гіменіальним шаром. Аски циліндричні,
300 X 12—14 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1—2 крапля-
ми олії, бородавчасті, 15—18 X 7—9 ц. Парафізи розгалужені, 3 р завш.,
на верхівці 6 р, коричнюваті.
На грунті.
Правобережне Полісся.
Рід ЗрЬаегозрога 8 а с с.— сфероспора (рис. 235)
Апотеції сидячі, спочатку кулясті, пізніше блюдцевидні, зовні вкриті
рівними волосками, з плоским, жовтим, оранжевим або червоним гімеиіаль-
ним шаром. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори кулясті, одноклітинні, з
1 великою краплею олії, гладенькі або з сітчастою чи бородавчастою обо-
лонкою, безбарвні, розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, на верхівці
розширені, виповнені краплями олії.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР два види.
А
Ключ для визначення видів
Апотеції зовні коричневі, з червоно-коричнюватим гіменіальним ша-
ром ........................1. 8. сопТиза — сферосфора змішана
осо
Апотеції зовні жовто-червоні, з оранжевим або яскраво-червоним гіме-
ніальним шаром .................................................
.................2. 8. ігесіїізрога — сферосфора бородавчастоспорова
1. 8рИаего$рога сопіїїза (С к е) 8 а с с.—сфероспора змішана. Апотеції
групами, сидячі, м’ясисті, спочатку кулясті, пізніше блюдцевидні, корич-
неві, вкриті загостреними темно-коричневими волосками, 2—
6 мм у діам., з червоно-коричнюватим гіменіальним шаром. /'
Аски циліндричні, 180—250 X 18—20 р,, 8-спорові. Спори куля- :
сті, одноклітинні, з великою краплею олії, 12—15 р., розташова-
ні в 1 ряд. Парафізи нитковидні, 2,5 р завш., на верхівці еліпсо-
видні, 10 р завш., з коричневими краплями олії.
На місцях пожарищ.
Правобережне Полісся.
2. 8рЬаеґо$рога ІгесИізрога (В. еі В г.) 8 а с с.— сферо-
спора бородавчастоспорова (рис. 235). Апотеції поодинокі, си-
дячі, м’ясисті, зовні жовто-червоні, вкриті коричневими до
1,5 мм завд. волосками, 3—8 мм у діам., з оранжевим або яс-
краво-червоним гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 250—
300 X 18—24 р, 8-спорові. Спори кулясті, з багатьма цилінд-
ричними бородавками, з 1 великою краплею олії, 18—20 р,
розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, нитковидні, 3 р
завш., на верхівці розширені до 10 р, заповнені червоними
краплями олії.
На грунті в лісах.
Правобережне Полісся.
Рис. 235. 8рІіаего$рога ігескіьрога — сфероспора бородавчастоспорова:
а — апотеції; б — аск і парафізи.
о
б
Рід Рзеисіоріесіапіа Е и с к.— псевдоплектанія
(рис. 236—238)
Апотеції сидячі, блюдцевидні, зовні вкриті короткими звивистими во-
лосками, гіменіальний шар переважно темний. Аски циліндричні, 8-спорові.
Спори кулясті, гладенькі, одноклітинні, безбарвні, розташовані в 1 ряд.
Парафізи розгалужені, безбарвні або коричневі, на верхівці гачкуваті.
Сапрофіти на грунті або рослинних залишках.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції з оранжевим гіменіальним шаром........................
...........................1. Р. їиІ£еп$ — псевдоплектанія блискуча
— Апотеції з темним гіменіальним шаром...........................2
2. Апотеції з сірувато-чорним гіменіальним шаром..................
........................... 2. Р. теїаепа — псевдоплектанія чорнувата
— Апотеції з блискучим чорним гіменіальним шаром....................
..........................3. Р. пі£ге11а — псевдоплектанія чорна
1. Рзенборіесіапіа !и1£еп$ (Р е г з.) Е и с к. (Вагіаеа (иі£еп$ К е її пі) —
псевдоплектанія блискуча (рис. 236). Апотеції скупчені, сидячі, спочатку
кулясті, закриті, пізніше нерівномірно розкриваються, краї закручуються,
зовні жовті, 0,5—2,5 сн у діам., з оранжевим гіменіальним шаром, по
краю рідко вкриті волосками. Аски циліндричні, 100 х 10—12 р, 8-спо-
рові. Спори кулясті, 6—8р. Парафізи розгалужені, до Зр завш., жовтуваті.
На грунті в хвойних лісах.
Правобережне та Лівобережне Полісся.
2. Рзеидоріесіапіа тпеїаепа Е г.— псевдоплектанія чорнувата (рис. 237).
Апотеції поодинокі, м’ясисті, сидячі або на короткій циліндричній ніжці»
5
Рис. 236. Р$еи(1о-
ріесіапіа [иІ%еп$ —
псевдоплектанія
блискуча:
а — зпотеиії: б — гск
і пграфізз.
Рис. 237. Р$еи-
сіоріесіапіа теї-
аепа — псевдо-
плектанія чор-
нувата. Апоте-
цій.
Рис. 238. Рзеисіо-
ріесіапіа пі§ге11а—
псевдоплектанія
чорна:
а — апотеції; б — аск
і парафізи.
2—10 мм завд. і 2—4 ділі завш., зовні чорнувато-коричневі, 2—5 см у
діам., з сірувато-чорним гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 200—
250 х 12 р, 8-спорові. Спори кулясті, безбарвні. 10—14р., розташовані
в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці гачкуваті, б |л завш.
На сухих гілках сосни звичайної (Ріпиз сії-оесігіз), ялиці (АЬіез) та ін-
ших хвойних.
Карпати, Правобережне Полісся.
3. Рвеидоріесіапіа пі^геїіа (Р е г 8.) Рис к.— псевдоплектанія чорна
(рис. 238). Апотеції групами, м’ясисті, сидячі, спочатку кулясті, пізні-
ше блюдцевидно розкриваються, чорно-коричневі 0,5—3 см у діам., з блис-
кучим чорним гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 200—300 X 12—15 р,
8-спорові. Спори кулясті, одноклітинні, безбарвні, 10—14 р, розташовані
в 1 ряд. Парафізи розгалужені, на верхівці 6 р завш., коричневі.
На грунті в хвойних лісах.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
Рід ЗериИагіа С к е — сепултарія (рис. 239)
Рис. 239. Зериііагіа аге-
поеа — сепултарія піща-
на. Апотеції.
Апотеції здебільшого групами, м’ясисті, майже кулясті, заглиблені
в грунт, майже не виступають на поверхню, розкриваються лапчасто,
зовні густо вкриті коричневими волоска-
ми, ніби повстю. Аски циліндричні, 8-спорові.
Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1 великою
краплею олії, безбарвні, розташовані в 1 ряд. Па-
рафізи нитковидні, на верхівці розгалужені, без-
барвні.
В УРСР види роду не виявлені.
Зериііагіа агепова (Еис к.) К е Ь т.— сепул-
тарія піщана (рис. 239). Апотеції майже заглиб-
лені в землю, м’ясисті, спочатку кулясті, закри-
ті, потім розкриваються 3—8-кутними лопатями,
зовні коричневі, вкриті коричневими гіфами, 1 —Зсм у діам., з білувато-
жовтуватим гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 18—20 р завш., 8-спо-
рові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з 1 великою центральною краплею
олії, безбарвні, 24—ЗО X 10—14 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи нитко-
видні, 3 р завш., на верхівці 5—6 р, безбарвні.
На піщаному грунті.
Правобережне Полісся.
Рід Мизсіа С і г г.— мусція (рис. 240)
Апотеції до 4мм у діам., з округло-зубчастим краєм, на видовженій ніж-
ці, зовні вкриті рідкими білими волосками. Аски циліндричні. Спори одно-
клітинні, безбарвні, з сітчастою оболонкою.
Паразити на мохах.
Монотипний рід.
Мизсіа саійагіпеае С і г г.— мусція мохова
(рис. 240). Апотеції розташовані поодиноко або
по 2—3 (4) на дернинці моху, 1—4 мм у діам., з
оранжевим гіменіальним шаром, ніжка 1—2 мм
завд., 0,5 мм завт. Аски 140—155 X 15—17,6 р.
Спори 20—22,5 X 12,5—13 р, з 1—2 крапля-
ми олії. Парафізи до 3 р завш., на кінцях роз-
ширені до 5—6 р, з оранжевими краплями олії.
На видах атриху (АігісНит).
Правобережне^Пол ісся.
Рід ВезшагіегеПа Ь і Ь.— десмазіерела
(рис. 241)
Рис. 240. Мизсіа саіНагі-
пеае — мусція мохова:
а — плодові тіла: б — аск і па-
рафізн; <1 — спорн.
Апотеції сидячі, восковидно-м’ясисті, спо-
чатку закриті, кулясті, пізніше блюдцевидно
розкриваються, зовні вкриті ду-
а
же довгими загостреними щети-
нистими чорними волосками, до 1 мм завд. Аски цилін-
дричні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, з ма-
ленькими краплями олії, безбарвні, розташовані в 1 ряд.
Парафізи пучками, розгалужені, на верхівці загострені,
коричневі, виступають над гіменіальним шаром.
Сапрофіти на рослинних залишках.
В УРСР види роду не виявлені.
0е$та2іегеІІа асісоїа ЬіЬ.— десмазіерела хвойова
(рис. 241). Апотеції скупчені, блюдцевидні, 1— 5 мм у діам.,
восковидно-м’ясисті, зовні чорні, густо вкриті чорними,
видовженими до 1 мм завд., щетинистими волосками, з
плоским жовто-коричневим гіменіальним шаром. Аски ци-
ліндричні, на довгій ніжці, 200—250 X 12—14 р, 8-спо-
рові. Спори еліпсовидні, 18—20 X 9—10 ц. Парафізи пуч-
ками, коричневі, на верхівці загострені, до 1 мм завд. і
9 р завш., виступають над гіменіальним шаром.
На опалій хвої сосни звичайної (Ріпиз зііиезігіз).
Правобережне Полісся.
Рис. 241. йемпагіегеїіа асісоїа — десмазіерела хвойова:
а — апотеції на хвої: б — аск і парафізи.
365
Рід 8агсо$сурка Е г.— саркосцифа (рис. 242)
Апотеції великі, поодинокі або групами, зовні повстисті, м’ясисті,
бокаловидні, або дзвониковидні, спочатку закриті, пізніше розкриваються
лопатями, на циліндричній зануреній в землю ніжці. Аски циліндричні,
8-спорові. Спори еліпсовидні, переважно гладенькі, рідше бородавчасті,
одноклітинні, безбарвні, з 1 або більше великими краплями олії чи без них,
розташовані в 1 ряд. Парафізи розгалужені, на верхівці розширені, з крап-
лями олії.
Сапрофіти на гілках або грунті.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції зовні білувато-червонуваті, з яскраво-червоним гіменіальним
шаром. Спори видовжено-веретеновидні, 36—40 X 15—17 р . . . .
......................1.8. ргоігасіа — саркосцифа витягнута
— Апотеції зовні білі, повстисті, з червоним гіменіальним шаром. Спори
видовжено-еліпсовидні, ЗО—40 х 12—15 р...........................
...................2. 8. соссіпеа — саркосцифа яскраво-червона
( £
н
1. 8агсо$сур1іа ргоігасїа (Е г.) 8а с с.— саркосцифа витягнута. Апоте-
ції розвиваються групами по 8—10 на чорному міцелії, м’ясисті, білувато-
червонуваті, грушовидні або дзвониковидні, 0,5—їси у діам.,
спочатку закриті, пізніше зірчасто розриваються 8—12 лопатя-
ми, на ніжці, заглибленій у грунт, 2—4 см завд. і 3 мм завш.,
з яскраво-червоним гіменіальним шаром. Аски циліндричні,
250—550 х 18—24 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновид-
ні або еліпсовидні, товстостінні, одноклітинні, з 1—4 малень-
кими краплями олії, безбарвні, 36—40 X 15—17 р, розташовані
у верхній частині аска. Парафізи розгалужені, 2,5—Зр завш.,
на верхівці розширені до 6 р.
На гнилих гілках.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся, Право-
бережний та Лівобережний Лісостеп.
2. 8агсо$сурИа соссіпеа (Л а с ц.) С к е (Ріесіапіа соссіпеа
Риск.) — саркосцифа яскраво-червона (рис. 242). Апотеції по-
одинокі, м’ясисті, білі, повстисті, спочатку дзвониковидні, піз-
ніше блюдцевидні, 1—5 см у діам., з червоним гіменіальним
шаром, на циліндричній ніжці, 0,5—3 см завд., 1,5—5 мм завш.
Аски циліндричні, 400—500 X 15—18 р. Спори видовжено-еліп-
совидні, одноклітинні, з 1 великою краплею олії, безбарвні або
трохи рожевуваті, ЗО—40 X 12—15 р. Парафізи розгалужені,
2 р завш.
На гнилих гілках деревних порід.
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Право-
бережний та Лівобережний Лісостеп.
Рис. 242.
Загсозсур-
На соссі-
пеа— сар-
косцифа
яскраво-
червона.
Аск і па-
рафіза.
Рід ЬасЬпеа Е г.— лахнея (рис. 243—245)
Апотеції сидячі, без ніжки, спочатку закриті, пізніше чашо-
видно або блюдцевидно розкриваються, зовні вкриті волосками
або довгими щетинками, гіменіальний шар від чорного до водянисто-жов-
туватого, нерідко червоного кольору. Аски циліндричні. Спори еліпсовид-
ні, іноді на кінцях загострені, безбарвні, гладенькі або бородавчасті, з
366
1—2 краплями олії або без них. Парафізи розгалужені, на верхівці роз-
ширені, виступають над гіменіальним шаром.
Сапрофіти на грунті, рідше на деревині.
В УРСР 14 видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори гладенькі....................................................2
— Спори бородавчасті ...................................................7
2. Апотеції на деревині або екскрементах тварин.....................З
— Апотеції на грунті, на місці пожарищ................................4
3. Апотеції на деревині, темно-коричневі, вкриті волосками...........................
...................................1. Ь. Ьізігіх — лахнея волосиста
— Апотеції на екскрементах тварин......................................................
..................................2. Ь. зіегсогеа — лахнея гнойова
4 (2). Апотеції на місці пожарищ, тісно скупчені .....................................
...............................3. Ь. сіпегеііа — лахнея попелясто-сіра
— Апотеції на грунті ..........5
5. Апотеції з темно-коричневим гіменіальним шаром ...................................
......................................4. Ь. знЬаіга — лахнея чорнувата
— Гіменіальний шар яскраво забарвлений ...............................6
6. Гіменіальний шар оранжево-жовтий або коричнево-червоний, зовні
апотеції коричневі .... 5. Ь. тпеїаіота — лахнея чорно-коричнева
— Гіменіальний шар кіноварно-червоний, зовні апотеції коричнево-жовті
.......................................6. Ь. шпЬгаіа — лахнея затінена
7 (1). Апотеції на грунті ............. 8
— Апотеції на деревині...............................................11
8. Гіменіальний шар блідий ........................................ 9
— Гіменіальний шар червоний ....................................... . 10
9. Апотеції з блідо-сіруватим гіменіальним шаром, зовні коричневі. Спори
спочатку гладенькі, потім трохи бородавчасті .........................
7. Ь. £ге£агіа — лахнея скупчена
— Гіменіальний шар білувато-жовтуватий або сіруватий .
............................8. Ь. ЬетізрЬаегіса — лахнея напівкуляста
10(8). Спори 18—24 х 12—15 р ... 9. Ь. нтЬгогшп — лахнея тінева
— Спори 18—21 X 9—10 р . ... 10. І. Ьігіа — лахнея шершава
11 (7). Гіменіальний шар блідий або сіруватий .......................12
— Гіменіальний шар яскраво-червоний, зовні апотеції коричневі . . .
...........................11.1. зсніеііаіа — лахнея щитковидна
12. Гіменіальний шар сіруватий.........................................................
12. Ь. $сЬегетеііеНіі — лахнея Шереметьева
— Гіменіальний шар білувато-голубий або оливково-коричневий ... 13
13. Апотеції з білувато-голубуватим гіменіальним шаром.................................
13. Ь. Ііуісіа — лахнея синювата
— Апотеції з оливково-коричнюватим гіменіальним шаром ...........
...............................14. Ь. о1іуа$сеп8 — лахнея оливкова
1. Ьасіїпеа Ьу$ігіх 5 а и і.— лахнея волосиста. Апотеції сидячі, майже
кулясті, 1—1,5 мм у діам., вкриті чорно-коричневими волосками, з блідим
гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 280 X 14—17 р, 8-спорові. Спори
еліпсовидні, гладенькі, безбарвні, 18—23 X 12 р, розташовані в 1 ряд.
Парафізи нитковидні, на верхівці розширені до 5 р, безбарвні.
На гнилій деревині.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
367
2. Ьасішеа зіегсогеа (Р е г з.) 6 і І 1.— лахнея гнойова. Апотеції скуп-
чені, сидячі, м'ясисті, 2—4 лмг у діам., зовні коричнювато-жовті, вкриті
спочатку безбарвними, потім жовтувато-бурими волосками до 500 р завд.,
20—35 и завш., з коричнювато-жовтим гіменіальним шаром. Аски 250 X
X 14—18 р. Спори 15—20 X 8—10 р. Парафізи нитковидні, 3—4 р завш.,
на верхівці розширені до 6 р.
На екскрементах корів і коней.
Лівобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
3. Ьасіїпеа сіпегеїіа К еЬ т — лахнея попелясто-сіра. Апотеції густо
скупчені, м'які, м’ясисті, 2—4 лмг у діам., зовні білуваті, вкриті волосками,
Ю0—180 х 9—10 р, з жовтуватим гіменіальним шаром. Аски ци-
ліндричні, 250 X 12 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі,
15—18 х Ю—12 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні,
безбарвні, до 3 р завш.
На місці пожарищ.
Лівобережне Полісся.
4. ЬасІїпеа зиЬаіга К е Ь пі — лахнея чорнувата. Апотеції
скупчені, м’ясисті, спочатку кулясті, пізніше блюдцевидні, зовні
коричневі, вкриті волосками, 3—10 р завш., 0,3—Змм у діам., з
чорно-коричневим гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 180—
200 X 12—15 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, гладенькі, з 1—2
великими краплями олії, 15—18 х 9—10 р, безбарвні, розташо-
вані в 1 ряд. Парафізи нитковидні, 6—9 р завш., коричневі.
ш
ед|-
На грунті.
Правобережне Полісся.
5. ЬасЬпеа теїаіота (А 1 Ь. еі 8 с її \¥.) 8 а с с.—
лахнея чорно-коричнева (рис. 243). Апотеції групами, си-
дячі, м’ясисті, 1—4 мм у діам., спочатку кулясті, згодом
блюдцевидні, зовні коричневі, по краях вкриті дуже
ніжними коричневими волосками, 60 х 4—6 р, з брудно-
Рис. 243. ЬасІїпеа
теїаіота—лахнея
чорно-коричнева:
а — апотеції; б — аск
і парафіза.
оранжево-жовтим або коричнево-червоним гіменіальним
шаром. Аски циліндричні, 180—200 X 10—12 р, 8-спо-
рові. Спори еліпсовидні, гладенькі, з 1—2 краплями олії,
безбравні, 15—18 X 7—8 р, розташовані в 1 ряд. Па-
рафізи нитковидні, 2 р завш., на верхівці розширені до
6 р, з коричневими краплями олії.
На грунті.
Правобережне та Лівобережне Полісся.
6. ЬасІїпеа шпЬгаіа (Е г.) Р й і 1 1.— лахнея затінена. Апотеції скуп-
чені, сидячі, блюдцевидні, 2—8 мм у діам., зовні коричнювато-жовті, вкриті
волосками 150 х 7—9 р, з кіноварно-червоним гіменіальним шаром, при
висиханні гіменіальний шар жовтуватий. Аски циліндричні, 200—250 X
X 14—18 р. Спори еліпсовидні, гладенькі, одноклітинні, з 1 великою цент-
ральною краплею олії, 15—18 х 9—11 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи
нитковидні, до 3 р завш., на верхівці до 7 р, з жовтими краплями олії.
На грунті.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
7. ЬасІїпеа бге6аг*а КеЬт — лахнея скупчена. Апотеції групами, си-
дячі, м’ясисті, чашовидні або блюдцевидні, 1—2,5 льи у діам., зовні ко-
ричневі, вкриті прямими коричневими волосками 150—400 р завд. і 8—10 р
завш., в сухому вигляді скручуються, з блідо-сіруватим гіменіальним
шаром. Аски циліндричні, 250—350 X 10—14 р, 8-спорові. Спори еліпсо-
видні,спочатку гладенькі, потім з нерівною поверхнею, з 1 великою краплею
олії, 13—24 х 8—9 р, розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні, до Зр
завш., на верхівці розширені, 5—6 р у діам.
368
Рис. 244. ЬасНпеа Ііеті-
зрішегіса — лахпея на-
півкуляста:
а — ппогсцій; 6 — аск І
парафЬи.
На грунті.
Правобережне Полісся.
8. ЬасКпеа КетізрВаегіса (V/ і § §.) 6 і 1 1.— лахнея напівкуляста
(рис. 244). Апотеції групами, сидячі, м’ясисті, чашовидні або блюдцевидні,
0,5—2 см у діам., зовні коричневі, густо вкриті коричневими волосками,
1—1,5 мм завд., до 18 р завш., з білувато-жовтуватим чи сіруватим гіме-
ніальним шаром. Аски циліндричні, 300—400 X 21—25 р, 8-споро-
ві. Спори еліпсовидні, трохи бородавчасті, 18—25 X 12—14 р,
безбарвні, з 2 (рідше 1) краплями олії, розташовані у верхній
частині аска в 1 ряд. Парафізи нитковидні, Зр завш., на вер-
хівці еліпсовидні, до 9 р, безбарвні.
На грунті.
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобе-
режне та Лівобережне Полісся.
9. Ьасіїпеа итЬгогит (Е г.) (З і 1 І.— лахнея тінева. Апотеції
скупчені, м’ясисті, чашовидні або блюдцевидні, 2—7 мм у діам.,
зовні вкриті коричневими волосками, 100—500 х 10—ЗО р, з яс-
краво-червоним гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 250—
350 X 18—20 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, б.-м. бородавчасті,
з 2 краплями олії, безбарвні, 18—24 х 12—15 р, розташовані в 1
ряд. Парафізи нитковидні, 3 р завш., на верхівці до 9 р, з жовти-
ми краплями олії.
На грунті.
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне По-
лісся.
10. ЬасИпеа Ьігіа (5 с Ь и т.) Сії 1.— лахнея
шершава. Апотеції скупчені, сидячі, м’ясисті, чашо-
видні або блюдцевидні, 2—8 мм у діам., зовні вкри-
ті прямими загостреними волосками до 1 мм завд.,
внизу 25—45 р завш., з червоним гіменіальншм ша-
ром. Аски циліндричні, 300 X 12—15 р, 8-спорові.
Спори еліпсовидні, бородавчасті, безбарвні, 18—21 X
9-Ю р, розташовані в 1 ряд у верхній частині аска.
Парафізи нитковидні, 3 р завш., на кінцях до 6—10 р з червоними крап-
лями олії.
На грунті.
Правобережне Полісся.
11. Ьасіїпеа зсиіеііаїа (Ь.) 6 і І 1.—лахнея щитковидна (рис. 245).
Апотеції скупчені, м’ясисті, спочатку кулясті, потім блюдцевидні, 2—8 мм
у діам., зовні коричневі, густо вкриті, особливо по
краю, коричневими волосками, 0,5—1,2льи завд. і бі-
ля основи 20—35 завш., з яскраво-червоним гіме-
ніальним шаром.*7\ски циліндричні, 300 X 18—20 р,
8-спорові. Спори еліпсовидні або яйцевидні, здебіль-
шого гладенькі, рідше бородавчасті, одноклітинні,
з 1—2 краплями олії, 18—24 х 12—15 р, безбарвні,
розташовані в 1 ряд. Парафізи внизу розгалужені, 3 р
завш., на верхівці 5—9р, з червоними краплями олії.
На гнилих гілках.
Карпати, Ростоцько-Опільські ліси, Правобереж-
не Полісся.
12. ЬасЬлеа $с!іегетеііеГПі Р. Н е п п.— лахнея Шереметьєва. Апоте-
ції групами, скупчені, 1—1,5 см у діам., зовні коричневі, з коричневими
простими або розгалуженими волосками і з щетинками по краю, з сіруватим
гіменіальним шаром. Аски циліндрично-булавовидні, 250—300 X 18 р.
369
Рис. 245. ЬасНпеа ьсиіеі-
Іаіа — лахпея щитко-
видна. Спори.
24 0581
Спори спочатку гладенькі, потім бородавчасті, з 2 краплями олії, 18—22 X
X 10—12 р.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
13. ІлсНпеа Ііуісіа ( 8 с її п пі.) 6 Г1 1.— лахнея синювата. Апотеції
скупчені, м’ясисті, сидячі, спочатку кулясті, потім блюдцевидні, 5 мм у
діам., зовні коричневі, вкриті коричневими волосками, на верхівці загостре-
ні, 200—300 х 15 р, з блідо-голубуватим гіменіальним шаром. Аски ци-
ліндричні, 8-спорові. Спори широко-еліпсовидні, з нерівною поверхнею, з
великою центральною краплею олії, 18—21 X 10—12 р, безбарвні, розта-
шовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні, на верхівці до 9 р завш., безбарвні.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
14. ЕасКпеа о!іуа$сеп$ (С к е) 8 а с с.— лахнея оливкова. Апотеції
розсіяні, сидячі, 3—6 мм у діам., зовні оливково-коричневі, вкриті дов-
гими коричневими щетинками, з блюдцевидним оливково-коричнево-зелену-
ватим гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори еліпсо-
видні, з нерівною поверхнею, безбарвні, 20 X 12 р, розташовані в 1 ряд.
Парафізи нитковидні, на верхівці розширені, безбарвні.
На гнилій деревині.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Согупе Т и 1.— корине (рис. 246)
Апотеції групами, келиховидні або чашовидні, на товстій короткій
ніжці, червоні, фіолетові або зеленувато-жовті, слизувато-м’ясисті, при
висиханні роговидні. Аски циліндричні або булавовид-
' ні. Спори веретеновидні, безбарвні, з кількома (до 7)
• перегородками. Парафізи нитковидні, безбарвні, на
кінцях розгалужені.
Сапрофіти на гілках і пнях деревних порід.
' В УРСР три види.
Рис. 246. Согупе
загсоі&з — корине
м’ясистий. Аски і
парафізи.
Ключ для визначення видів
1. Аски 80—100 X 5р ...............................
. . 1. С. їиісйаі1о\У8коеп8І$— корине Михайловського
— Аски більших розмірів
2. Спори 15—25 X 3,5—5 р...........................
...........2. С. аігоуігепз — корине темно-зелений
— Спори 10—18 X 4—5 р .............................
..............3. С. загсоідез — корине м’ясистий
1. Согупе шісИаіІо\у$коеп8І8 Р. Н е п п.— корине Михайловського.
Апотеції поодинокі або групами, на ніжці, кубковидні, оливкові з зелену-
вато-жовтим покривом, 2—3 мм у діам. Аски булавовидні, 80—100 X 5 р.
Спори видовжено-циліндричні, прямі або зігнуті, з 1 поперечною перего-
родкою, 8—13 X 2,5—3 р. Парафізи нитковидні, трохи розширені.
На гнилих пнях.
Правобережне Полісся.
2. Согупе аігоуігепз (Р е г $.) Л а с ц.— корине темно-зелений. Апоте-
ції групами або поодинокі, на короткій ніжці або сидячі, коричневі або тем-
но-зелені, драглистовоскуваті, 0,5—1,5 лілі у діам., у сухому вигляді рого-
370
видні. Аски циліндрично-булавовидні, 90—120 X 9—12 р. Спори видовже-
но-веретеновидні або циліндричні, 15—25 X 3,5—5 р. Парафізи на верхівці
розгалужені, до 3 р, утворюють епітецій.
На гнилих гілках бука (Ра^из), дуба (фиегсиз), граба (Сагріпиз) та
інших дерев.
Ростоцько-Опільські ліси.
3. Согупе $агсоі(1е$ (Л а с ф) Ти 1.— корине м’ясистий (рис. 246).
Апотеції спочатку бокаловидні або лійковидні, пізніше блюдцевидні або
у вигляді чашечки, 2—12 льи у діам., на товстій ніжці, червонуваті, фіолето-
ві. Аски циліндрично-булавовидні, 90—120 X 8—10 р. Спори видовжені,
загострені на кінцях, з 1—3 поперечними перегородками, 10—18 X 4—5 р.
Парафізи безбарвні, розгалужені, на кінцях розширені.
На гнилій деревині та пнях деревних рослин.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Лівобережний Злако-
вий Степ.
Рід ОтЬгорКіїа Р г.— омброфіла (рис. 247)
Апотеції від 1 до 10 мм у діам., на короткій або довгій нівхці, кубковид-
ні, воскувато-драглисті, у сухому вигляді хрящовидні, фіолетові або з
фіолетовим відтінком, з плоским блюдцевидним
диском. Аски циліндрично-булавовидні. Спори еліп-
совидні, видовжені або веретеновидні, одноклітин-
ні, з 1—2 краплями олії, безбарвні. Парафізи
нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на деревині, гілках, шишках.
В УРСР один вид.
ОтЬгорЬіІа сіауііз (А 1 Ь. еі 8 с Ь \у.) С к е —
омброфіла булавовидна (рис. 247). Апотеції група-
ми, фіолетові або лілові, 0,4—10 мм у діам., на
видовженій циліндричній ніжці, 4—25лмі завд., до
1 мм завш. Аски булавовидні, 70—90 X 9—10 р.
Спори видовжено-еліпсовидні, прямі або зігнуті,
10—12 X 3—4 р. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На деревині, гілках і листках, що потрапили у воду.
Ростоцько-Опільські ліси.
$
Рис. 247. ОтЬгорНПа сіа-
— омброфіла булаво-
видна:
а — апотеції; б — аск 1 па-
Рід Загсозота Сазрагу — саркосома (рис. 248)
Апотеції групами, спочатку закриті, пізніше яйцевидні або блюдцевид-
ні, драглисті, коричневі, гладенькі, при висиханні зморщуються. Аски ви-
довжено-циліндричні. Спори одноклітин-
ні, видовжено-еліпсовидні, безбарвні.
Парафізи нитковидні, розгалужені, на
-------------------------- —> верхівці розширені.
г. о / . Сапрофіти на грунті.
Рис. 248. Загсозота £ІоЬозшп — сар- мл„л2т..пЯ
косома куляста. Апотеції. МОНОТИПНИЙ рід.
Загсозота £ІоЬо$шп (8 с п т і е сі е 1)
С а з р.— саркосома куляста (рис. 248). Апотеції яйцевидні або майже ци-
ліндричні, коричневі, м’ясисті, до 7 елі у діам., такої ж висоти. Аски цилін-
дричні, 400 X 12—15 р, часто виповнені тільки краплями олії, без спор.
Спори еліпсовидні, 28—40 X 12—14 р, одноклітинні, безбарвні. Парафізи
нитковидні, 3—4 р у діам., на верхівці до 7 р, коричневі.
На грунті в хвойних лісах.
Правобережне Полісся.
24*
371
Ріж *мІ£нгіа Е т.— буж арі* (рис. 249)
Ааотенп ними, трунами. сзочатку яй корою дерев, пізніше весту*
мтт*-, «рукгі, кеаажамлні, часто із вгнутим гіменіальним шаром, на тов-
стії. ювретхй впов, тонно забарвлені. м'ясисто-драглисті. зверху бородав-
часті, в сухому вигляді рогаводві. Аски гклінлрїпмо-булаво-
Л5Н\ втовй. аа вваонакеній исккі. 4—Воороеі. Спори еліпсовяд-
іЖ , мі, сиочатиу безбарвні, пізніше текно-Еоричиезі. Парафізи
йру машинний. жа верхівві розширені й зігнуті, завдаються
»Д 2 утворюють ЄНТТЄ8ІЯ.
СаарофйЕ на корі жрєвввх аорід.
В УРСР «айв вкз.
’* Вніркії рвіуямфЬа й ей ш (В._ паявшая; Е г.) — бу-
11 / *арй мвяймрфвж (рас. 249). Ажиєйії внстутааоп» із тріщин
VI і хоре зерен, 1—4 ся зава., і .5—4 см у діам.. у вигляді зріза-
Л\| ваго гонуса. теюо-коречвеві. м'які, зраглвего-хршяувап, при
V іІ аисиханеі зморн^кттьея. рогавихні. Аски ниліндрнчио-бу-
и у лавюекзш, 150—200 х 9—10 р- Сворн темзо-иорв^пезі,
її V 12—И х 6—7 в. Парафія утворюють жовто-коркча@яи
Ряс. 2®. ЄИГЗВЕВ.
&^гм де* На стовбурах і паях дуба (Онегшх), рідше була (го^их) і
— горіха волоського
Карвати. Прикарпаття, Р&стовью-Оаіяьські лкк, Пра-
аДТ? вобережзе Подута, Правобережний Здаеювай Стен, Гірський
Порзжж: Неіобакх
(включаюче РЬасмііакз)—гелоціальш
Паозавг тйа — ааатейй до 5 яя у яам., ріже ояька сантиметрів зав-
твгиипг,, сатшьу заеурегі в субстрат, пізніше прориваються і зветупшоть,
або яоверВЕВі, жекі роазяваються із свжроЕія, чавювкзгі, баюже^ші,
брововяєші, леватезвдзі, сидячі або ва ніжш з шапинково, тезсво чи світло
забарважй дреякгі, м’ясисті, воскуваті, вуглисті, шкірясті чи ротоведні,
того або вяфкті вбшеєкак. Аски булазозвзгі або акліндрвчні, бет кретдаш
І^нуагнЬіа?). Саоре безбарвні або забарвлені, одноклітейні або з верего-
рог.гіяг- кулясті, езіжовЕдні або з^еіеаоваз^і. Парафізи нитковидні або
лавдетовжав-
Оерофшт або шфааеги на гілках, Дфевані, сухих трав’яииствх роели-
жах, за груаіі
Ключ для внзиачеиия родин
1. Плодові тіла кіяма сазговветрівзаввиевси, завжди ва ніжні, булавовид-
ні, лкиватовамш або з шамкикао, розвиваються на землі або на росяин-
шех заявках.....................Єео^евккеае — геогяоеом (стор. 373)
— Ііжвоеі діла кілька міліметрів згваншкн і в діаметрі, з ніжкою або без
яеї, занурені в субстрат або венерхяеві, іноді ровиївавснься із еклеро-
ві» .........................................................2
2. Пактові тіла реванваниьоі із єжжро&я.........................
...................... &ктвіітасеае — ежжропшієм (стор. 378)
— Плоддн діла рвоатоаютьея на поверхні субстрату або занурені в ньо-
го . -......................................................З
3. Пжнові зда домні або тільки оо краях вкриті волосками........
........................ ИуаІнм-урІїагтат — гіаяоовфом (стор. 382)
— Пжвляк тіла без веяоєктв.....................................4
4. Плодові тіла сдохатяу занурені з субстрат, нізєоде зфсрввакнь
виступають на дове^хао ........................................ 5
— Плодові тіла шверхяезі....................................... ш
5. Плодові тіла темно забарвлені................................ б
— Плодові тіла світло забарвлені................................ 9
6. Плодові тіла вільні, вжірясті або ротсввані................... 7
— Плазові тіла в свіжому стані м'ясисті, рсввяваоться за зоверхаі суб-
страту або сдоватху віз етізерміосм, візвіяе етстуваииь грувамв або
до оздому. часто на жоротвзві яіззі................................
............................ Оепкасеае—дерне ідо, лі (стер. 38Б^
7 . Плодові тіла доверзаєві або занурені з субстрат, снодалху зажреті.
візгдое розкрвзгатгься і забувать блю^езнлній або чзазвиззе? фор-
ми ..............................МеПяіасеае — ниє тріслі (стер. 406)
— Плодові тіла занурені в субстрат, ро&фкваотьсн зарозо одрутлнм або
вододжеггм отвором з тзажнннвм або зубчастим зраеи...............8
8 . Плодові тіла ввпрясті, сяаячі. гарово розкриваються зрутзкм або ав-
довжетнм отвором, опяегі япвзг&в грервадого гізермку ....
...............*...............РЬва&сеае — фашизмі (едор. 412)
— Плодові тіла шкірясті або ижоводні, зводі нижня частина звінгаута з
шагу, розкриваються круглим отвором із зубчастим краєм.............
. . '..........................Тгу№£асеае — ірвПйлмиі (стер. 426»
9 (5). Плодові тіла вветушзоть з-під егідермісу зільан зерхіздою, доедо-
няуиі або дретжоваівї .... Огігорасеае—островові (стор. 430)
— Плодові їіза спочатку загурєгі в субстрат, візнігае заегугають за до-
верішо або майже доверхвгі, зеєзоводдо-^агдекті....................
.............................. Огілііасеае — орбішш (стор. 437)
10 (4). Плодові тіла світло або яскраво забарзлет. м’ясясто-соксеявті . .
............................... Неіобасеае — гедоніє лі (сязр. 439)
— Плодові тіла доргаадо темні, рєговадоі.........................-
................................СаікіасЕае — каадоаа 1 4стор. 450)
РОДИНА (ХООде&МЕАЕ — ГЕОГЛОСОИ
Плодові тіла завжди на ніжні, булавовалгі, лсеатезвдні або з кулястою
ігвп@аззсбо яй серзевосшж) м'яежзі, лратлж’ті.' яяоді
або світла. Асй® булавовмлві, 8-сгерсві. Сосря разєса фермв,
сзжжзітибні або з вєраюро^амг, безбарзві й забарвлені. Парафкзк ннїзй>
задиі9 розгалужені, шоді га гіггях розширені, уїворювть ештеяіи-
Садрофіїи на грунті н рослнннвх заяннясаі-
Клюя для знззачензя родів
1. Плодові тіла булавовадві або жжатеавдні..........................2
— Плодові тіла з кулястсю. яйоевадвезо або серіуяаджю жазшякею
........................................................... - 4
2. Плодові тіла булавдоадві.........................................З
— Плодові тіла лоааіезадні . . . $ра#ш1агіа — ситуація (стор. 374)
3. Оюря п&шчноввдш» з багаїьш оооеречнвми верегороікамв...............
....................................<ко£ІО5$ат — гесглес (стор, 374)
— Оюри веретеаовядві або еліпсоввдві» соочатау одекжлгпзнні, пізніше
з 1—3 йооеречаамя перегородками.......................................
............................Мкго£Іовямп — шфоглос (стор, 375)
1 Деккз жгора родмау Саіісзаже зе вслмаа&іь » грабів» а авгжжт» и вмазою
до лтивгіютуя, У «Ввзаагїзжку» аодаЕЯьсж лвае дави «іез рвджвж з задазмь, мр ае
беруть угасгї в утаореггі «гвза&иияв.
373
4 (1). Плодові тіла з кулястою шапинкою................................5
— Плодові тіла з яйцевидною або серцевидною шапинкою.....................
....................................... Міігиіа — мітрула (стор. 376)
5. Спорн веретеновидні, спочатку одноклітинні, пізніше з 1—3 перегород-
ками. Плодові тіла драглисті, клейкі, б.-м. світлі.....................
........................................ Ьеоііа — леотія (стор. 377)
— Спори циліндричні або нитковидні ....................................6
б. Спори циліндричні або голковидні. Плодові тіла м’ясисті ............
...................................... СисІопіа — кудонія (стор. 377)
— Спори нитковидні, за довжиною майже дорівнюють аскам. Плодові тіла
восковидні ............................УіЬгі$$еа — вібрисея (стор. 378)
Рід 8раїїиіІагіа Р е г з.— спатуларія (рис. 250)
Плодові тіла м’ясисті, прямостоячі, кілька сантиметрів завв., верхня
їх частина лопатевидно розширена, досить добре відділена від ніжки. Аски
Рис. 250. Зраіііиіагіа
сіаиаіа — спатуларія бу-
лавовидна:
а — плодове тіло: б — аск
і парафізи; е — спора.
булавовидні, 8-спорові. Спори нитковидні, прямі або
трохи зігнуті, оточені драглистою оболонкою, одно-
клітинні, з краплями олії, безбарвні, розташовані в
аску паралельно. Парафізи здебільшого нитковидні,
на верхівці гачкуваті.
Сапрофіти на грунті.
Види в УРСР невідомі.
Зрайніїагіа сіауаіа (8 с її а И.) К е Ь т — спа-
туларія булавовидна (рис. 250). Плодові тіла група-
ми, з золотисто-жовтим або оранжево-жовтим гімені-
альним шаром, 4—6елі завв., 2,5елі завш. у верхній
частині, ніжка білувата або жовтувата, майже цилін-
дрична, біля основи трохи розширена, гладенька, 2—
6 мм завт. Аски булавовидні, 90—150 X 10—18 р, 8-
ні, безбарвні, 1,5 р завш.
спорові. Спори нитковидні або голковидні, на вер-
хівці розширені, із загостреним нижнім кінцем, прямі
або зігнуті, одноклітинні, з невеликою краплею олії,
оточені драглистою оболонкою, безбарвні, 45—70 X
X 2—3 |х. Парафізи розгалужені, на верхівці гачковид-
На грунті в хвойних лісах.
Рід Сео£1о$8шп Р е г з.— геоглос (рис. 251)
Плодові тіла булавовидні або трохи приплюснуті, великі, темні, гла-
денькі або дрібно-щетинисті, іноді клейкі, м’ясисто-хрящуваті, верхня їх
частина нерізко відокремлена від циліндричної ніжки. Аски булавовидні,
на верхівці трохи загострені. Спори паличковидні, прямі або зігнуті, з
З—-15 поперечними перегородками, спочатку безбарвні, потім бурі, розташо-
вані паралельно. Парафізи нитковидні, гачкуваті, забарвлені, утворюють
епітецій. Між парафізами містяться чорні загострені щетинки, які висту-
пають над гіменіальним шаром.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Плодові тіла дрібно-щетинисті, щетинки коричневі. Спори коричневі,
14—16-клітинні, 100—120 х 5—6 рі ..............................
...................... 1. О. кіг$и1ит — геоглос щетинистий
— Плодові тіла гладенькі, сухі або клейкі...................................2
2. Плодові тіла сухі. Спори 8-клітинні, циліндричні, 55—90 X 5—7 и
....................... 2. О. орВіо£Іо$$оі(1е$ — геоглос булавовидний
— Плодові тіла клейкі. Спори паличковидні багатоклітинні, 60—80 X
X 5—6 |х ........................3. О. £1ігііпо$ит — геоглос клейкий
Рис. 251. 6ео&1о$зит
Ор/іІ0£ІО88ОІ(ІЄ8 — геоглос
булавовидний:
1. Оео£Іо$$ит Вігзиіит Р е г $.— геоглос щетинистий. Плодові тіла
прямі, 3—8 см завв., у верхній частині трохи розширені, здавлені з боків,
0,5—1 елі у діам., чорні, дрібнощетинисті, щетинки
коричневі, 180 X 8—9 ніжка 2—4 мм завд. Аски
булавовидні, на верхівці загострені, 150—220 х
X 20—25 р, 8-спорові. Спори паличковидні, прямі
або трохи зігнуті, 14—16-клітинні, коричневі, 100—
120 X 5—6 р., в аску розташовані паралельно.
Парафізи нитковидні, Зр завш., на верхівці розши-
рені до 5—8р, коричневі, трохи зігнуті.
На вологих місцях у лісах серед мохів.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси.
2. 6ео£Іо8$ит орНіо£Іо$8ОІ(1е$ (Ь.) Вас с.—
геоглос булавовидний (рис. 251). Плодові тіла скуп-
чені, булавовидні, прямі, 2—6 см завв., у верх-
ній частині 3—6 мм у діам., гладенькі, ніжка ци-
ліндрична, 1—2 мм завш. Аски видовжено-булаво- тіло. б_аск , па.
видні, 150—200 X 20—24 р, 8-спорові. Спори ци- рафізи; в — спора,
ліндричні, 8-клітинні, коричневі, 55—90 X 5—7 р,
розташовані в аску паралельно. Парафізи нитковидні, до 3 р завш., їх
кінці розчленовані на кулясті клітини, коричневі.
На грунті в лісах серед трави.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
3. Оео§1о88шп §1иііпо8ит Р е г $.— геоглос клейкий. Плодові тіла скуп-
чені або поодинокі, 3—6 см завв., чорні, клейкі, у верхній частині 5—8 мм
у діам., ніжка 2 мм завд. Аски булавовидні, 200—
240 X 15—18 р, 8-спорові. Спори паличковидні, ко-
ричневі, багатоклітинні, 60—80 X 5—6 р, в аску
розташовані паралельно. Парафізи нитковидні, на вер-
хівці розширені, зігнуті, коричнюваті.
На землі серед моху.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід МІСГО£ІО88ШП О І 1 1.— МІКрОГЛОС
(рис. 252)
Плодові тіла прямостоячі, з булавовидною верх-
ньою частиною, яка нерізко відділяється від ніжки,
чорнуваті або зеленуваті, м’ясисті або драглисті. Аски
булавовидні, на верхівці закруглені, 8-спорові. Спо-
ри веретеновидні або еліпсовидні, переважно зігнуті,
безбарвні, спочатку одноклітинні, потім з 1—3 по-
перечними перегородками, розташовані в 2 ряди.
Парафізи нитковидні, на верхівці розширені й забарвлені, утворюють
епітецій.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР один вид.
Рис. 252. Місго£Іо8$шп
иігйіе — мікроглос зе-
лений:
а — аск і парафізи; б —
спори.
375
МІсгодІомшт уігіИс (Р с г я.) (З і І І.— мікроглос зелений (рис. 252).
Плодові ТІЛЯ здебільшого пучками, ріділе поодинокі, булавовидні, ДО 4 СМ
завв., у верхній частині 3—8 мм у діам., оливково-зелені, ніжка циліндрич-
на, 2 мм завш., світліша за верхню частину. Аски булавовидні, на верхівці
закруглені, 80-100 - 9- 10 р, 8-спорові. Спорн веретеновидні, прямі
або зігнуті, з 3 4 великими краплями олії, спочатку одноклітинні, пізніше
з трьома поперечними перегородками, безбарвні, 15—18 X 4—5 р. Парафі-
зи нитковидні, 1,5 р завш., иа верхівці розширені до 5 р і утворюють зеле-
нуватий енітецій.
На вологому грунті.
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Міігиіа Р с г я.— мітрула (рис. 253)
Плодові тіла з виразною верхньою частиною яйцевидної або серцевидної
форми і циліндричною ніжкою, світлі, м’ясисті. Аски видовжено-булавовид-
ні, 8-спорові. Спори веретеновидні або еліпсовидні, часто загострені на
кінцях, безбарвні, спочатку одноклітинні, пізніше двоклітинні, переважно
розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, розгалужені або трохи розши-
рені на верхівці й жовтуваті.
Сапрофіти на гнилих гілках і хвої, рідше на мохах.
В УРСР два види.
К л юч для визначення видів
1. Плодові тіла до 6 см завв., верхня частина оранжево-жовта, ніжка блідо-
жовта .........................1. М. рЬаІІоісІея— мітрула веселкова
Плодові тіла 5—6 мм завв., верхня частина іржаво-жовтого кольору,
ніжка жовта, біля основи коричнева..............................
............................. 2. М. рияіііа — мітрула маленька
Рис. 253. МИгиІа
рішііоісісіі — мітрула
веселкова:
й — нлодоні тіла; б •
аск І ппрофі.иі.
1. МИгиІа рііаііоісіея (В и І І.) С 1т е V.— мітрула веселкова (рис. 253).
Плодові тіла поодинокі або групами, прямі, 1,5—белі завв., верхня частина
яйцевидна або грушовидна, 1—2,5 см завв. і 1—2 см
у діам., гладенька, оранжево-жовта, відділена від ци-
ліндричної ніжки, яка 1—5 см завд., 2—3 мм завт.,
блідо-жовта або білувата, легко ламається. Аски булаво-
видні, на верхівці загострені, 90—120 X 8—9 р, 8-спо-
рові. Спори веретеновидні, прямі, одноклітинні, безбарв-
ні, 12—18 X 3—4 р, розташовані в 2 ряди. Парафізи
розгалужені, 2 р. завш., жовтуваті.
На грунті, на мохах.
П р а вобереж 11 е Полісся.
2. МИгиІа рияіііа (ІЧ е е $) Р г.— мітрула маленька.
Плодові тіла розсіяні, прямі, 5—6 мм завв., верхня
частина округло-яйцевидна, до 1 ліл< у діам., іржаво-
жовта, ніжка циліндрична, 0,2 мм завш., жовта, при
основі коричнева. Аски булавовидні, 45—50 X 6—7 р,
8-спорові. Спорн веретеновидні, прямі або трохи зігнуті,
одноклітинні, з невеликими краплями олії, безбарвні,
12—14 X 2,5 р, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитко-
видні, до 3 р завш., безбарвні.
На гнилій хвої сосни звичайної (Ріпиа 5ІІі>е$ігіз).
Правобережне Полісся.
Рід Ьеоііа Н і 1 1.— леотія (рис. 254)
Плодові тіла прямі, драглисто-клейкі, темнуваті або світлі, у верхній
частині шапинковидні, ніжка при основі розширена, б.-м. складчаста.
Аски циліндрично-булавовидні, 8-спорові. Спори веретеновидні, спочатку
одноклітинні, пізніше з перегородками, безбарвні,
розташовані в 2 ряди. Парафізи розгалужені, на
верхівці розширені й забарвлені.
Сапрофіти на вологому грунті.
В УРСР один вид.
Ьеоііа беїаїіпоза Н і 1 1.— леотія драглиста
(рис. 254). Плодові тіла групами, часто у великій кіль-
кості, драглисто-клейкі, шапинка приплюснуто-куляс-
та, в центрі вгнута, краї складчасті, 0,5—2см у діам.,
зеленувато-жовта або бурувато-зелена. Ніжка 2—8 елі
завд., 2—3 мм завш., циліндрична, іноді вкрита ма-
ленькими лусочками; жовта. Аски циліндрично-була-
вовидні, на верхівці закруглені, 90—200 X 10—12 р,
8-спорові. Спори еліпсовидно-веретеновидні, прямі або
трохи зігнуті, спочатку одноклітинні, з 4—7 велики-
ми краплями олії, пізніше з 1—3 перегородками,
безбарвні або зеленуваті, 18—25 х 5—6 р, у верх-
ній частині аска розташовані в 2 ряди, в нижній — в
1 ряд. Парафізи розгалужені, розширені на верхівці
до 5 р.
На глинистому грунті.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Рис. 254. Ьеоііа &еІа-
ііпоза — леотія дра-
глиста:
а — плодове тіло; б —
аск і парафіза; в—спорн.
Рід Сисіопіа Р г.— кудонія (рис. 255)
Плодові тіла з опуклою шапинкою, край якої загнутий донизу, м’я-
систі, світлі. Аски булавовидно-циліндричні, на ніжці, 8-спорові. Спори
а
Рис. 255. Сисіо-
піа сігсіпапз —
кудонія закру-
чена:
а — аск і парафі-
зн; 6 — спори.
голковидні, прямі, багатоклітинні, безбарвні, розташо-
вані паралельно. Парафізи нитковидні, безбарвні, на
верхівці зігнуті.
Сапрофіти на грунті.
В УРСР один вид.
Сисіопіа сігсіпапз (Р е г $.) Р г.— кудонія закручена
(рис. 255). Плодові тіла групами, шапинка блідо-жовта або
блідо-м’ясного кольору, 1—3 см у діам., зовні клейка, ніж-
ка циліндрична, жовтувата, 3—6 елі завд., 0,2—0,3 елі
завш. Аски веретеновидно-булавовидні, на довгій ніжці,
150—200 X 10—12 р. Спори циліндричні, прямі або зігну-
ті, спочатку одноклітинні, з великою кількістю крапель
олії, потім багатоклітинні, 35—45 X 2 |і, розташовані
паралельно. Парафізи нитковидні, на верхівці зігнуті,
1,5 р завш., безбарвні.
На грунті.
Правобережне Полісся.
Рід УіЬгі$$еа Р г.— вібрисея (рис. 255)
Плодові тіла восковидні, прямі, з опуклою гладенькою шапинкою, на
циліндричній ніжці. Аски циліндричні, 8-спорові. Спори нитковидні, спо-
чатку одноклітинні, з краплями олії, згодом багатоклітинні, безбарвні,
розташовані паралельно. Парафізи розгалужені, па верхівці трохи роз-
ширені, безбарвні.
Сапрофіти на пнях та гнилій деревині.
„ В УРСР види роду невідомі.
! УіЬгіззеа ґпіпсогит Е г.— вібрисея деревна (рис. 256).
р Плодові тіла групами, шапинка сочевицевидна, із загнутими
р краями, гладенька або хвиляста, жовта або оранжева, 2,5 мм у діам.,
і ніжка циліндрична, білувата або зеленувата, 1,5—2 см завд., 0,5—
Ц 3 мм завш., воскувата. Аски циліндричні, 150—200 X 5—6 р, 8-спо-
І рові. Спори нитковидні, спочатку одноклітинні, пізніше багатоклі-
5 тинні, до 200 р завд. і 1 р завш., в аску розташовані паралельно.
; Парафізи на верхівці розширені до 3—4 р, безбарвні або жовтуваті,
і На гілках і стовбурах, гниючих у воді.
8 Рис. 256. УіЬгіззеа (гипсогит — вібрисея деревна. Спора.
РОДИНА 8СЕЕКОТІІЧІАСЕАЕ — СКЛЕРОТИНІЄВІ
Апотеції утворюються із перезимувалого склероція, на б.-м. довгій
ніжці, м’ясисті, світло забарвлені. Аски циліндричні або булавовидні, спо-
ри одноклітинні. Склероції утворюються з міцелію гриба або з тканин рос-
лини і гіф гриба.
Паразити на плодах, стеблах, кореневищах.
Конідіальні стадії типів Воігуііз, Мопіііа.
Ключ для визначення родів
1. Склероції утворюються з гіф гриба в тканинах або на поверхні ура-
женого органа рослини, при дозріванні цілком вільні, чорні,
щільні
.............................Зсіегоііпіа — склеротинія (стор. 378)
— Склероції не диференційовані, не вільні, утворюються з тканин рос-
лини і гіф гриба, зберігають форму того чи іншого ураженого органа
рослини
...........................ЗДготаііпіа — строматинія (стор. 380)
Рід Бсіегоііпіа Риск.
— склеротинія (рис. 257)
Апотеції утворюються завжди на склероції, поодинокі або групами,
коричнюваті, сіруваті або жовтуваті, на видовженій циліндричній ніжці,
яка іноді вкрита волосками. Аски циліндричні. Спори еліпсовидні або ви-
довжені, прямі або зігнуті, одноклітинні, безбарвні. Парафізи нитковидні,
розгалужені або на верхівці розширені.
Конідіальна стадія типу Воігуїіз.
Паразити на листках, стеблах, кореневищі.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції до 3 см у діам., світло-коричневі, ніжка волосиста, 2—10 см
завд. ......................1.8. іиЬегоза — склеротинія бульбиста
37Й
— Апотеції меншого розміру .......................................... . 2
2. Апотеції до 1 см у діам...........................................З
— Апотеції до 0,5 см у діам............................................4
3. Апотеції 0,4—0,8 см у діам., світло-бурі, ніжка до 3 (5) см завд. . . .
.............................2. 5. ІіЬегііапа — склеротинія Лібертова
— Апотеції 0,1—1 см у діам., жовтувато-коричневі, на ніжці, 0,3—2,8 см
завд.......................3. 8. ІгіТоІіогиш — склеротинія конюшинова
4 (2). Апотеції до 0,4 см у діам., шоколадного кольору, ніжка 0,5 см завд.
............................ 4. 8. сиггеуапа — склеротинія ситникова
— Апотеції 0,2—0,5 мм у діам., коричневі, на ніжці, 2—10 мм завд.
............................ 5. 8. іискеїіапа — склеротинія Фукеля
1. 8с1еГоііпіа іиЬегоза К а г з і.— склеротинія бульбиста (рис. 257).
Склероції видовжені, до 3 см завд., чорні, на поверхні або в тканинах коре-
невища. Апотеції групами, по 2—6, до 8 см у діам., світло-
коричневі, з темнішим гіменіальним шаром, на видовже-
ній волосистій ніжці, 2—10 см завд., 1,5—3 завш., вос-
куваті. Аски циліндричні, 120—150 х 8—10 р. Спори
видовжено-еліпсовидні, 15—18 X 6—8 р. Парафізи нит-
ковидні.
На кореневищі анемони (Апетопе).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобереж-
не Полісся.
2. 8с1егоііпіа ІіЬегііапа Рис 1с— склеротинія Лібер-
това. Склероції великі, чорні з білою серцевиною, непра-
вильної форми, до 2—4 X 0,3—1 см, іноді більші. Апотеції
4—8 мм у діам., світло-бурі, з ніжкою 3(5) см завд. і
0,5—2 мм завт. Аски 130—135 х 8—10 р. Спори еліпсовид-
^і, безбарвні, 9—13 X 4—6,5 р. Парафізи нитковидні, до
1,5 р завш. .
Конідіальна стадія — Воігуііз сіпегеа Р е г з.
На різних культурних і дикорослих рослинах: капус-
ті (Вгаззіса), моркві (Раисиз), соняшнику (НеІіапИіиз)
Рис. 257. 8сІе-
гоїииа іиЬего-
за — склероти-
нія бульбиста:
а — апотеції; б —
аск і парафіза.
ТОЩО.
Західне, Правобережне та Лівобережне Полісся, Західний та Крим-
ський Лісостеп.
3. 8с1егоііпіа ігіїоііогит Е г і к 8 8.— склеротинія конюшинова. Скле-
рони чорні, горбисті, видовжені або округлі, іноді неправильної форми,
0,3—12 лш завд., 1,5—8 дш завш. Апотеції поодинокі або маленькими гру-
пами, жовтувато-коричневі, 1—10 мм у діам., на циліндричній ніжці,
0,3—2,8 см завд., 0,1—2 мм завт. Аски циліндрично-булавовидні, 160—
180 х 12—14 н- Спори еліпсовидні, 16—18 х 8—9 рі. Парафізи нитковидні,
на верхівці до 7 р, завш., безбарвні.
На листках і стеблах конюшини (Тгі{оІіит) та люцерни (МесІіса§о).
4. 8с1его1іпіа сиггеуапа (В е г к.) К а г 8 і.— склеротинія ситникова.
Склероції 3—4 мм завд., 0,8 мм завт., зовні чорні, всередині білуваті.
Апотеції здебільшого поодинокі, рідше по 2—6, 4 мм у діам,, ніжка
трохи зігнута, 5мм завд., 0,3—0,4лш завт., шоколадного кольору. Аски ци-
ліндрично-булавовидні, 80—90 X 6 |л, 8-спорові. Спори видовжені, прямі
або трохи зігнуті, одноклітинні, безбарвні, 7—12 X 2,5—3 ц. Парафізи
нитковидні, на верхівці розширені і трохи коричнюваті.
На стеблах видів ситника Ципсиз).
Ростоцько-Опільські ліси.
5. 8с1егоііпіа їискеїіапа (сіє В а г у) Е и с к.— склеротинія Фукеля.
Склероції чорні, блискучі, округлі або видовжені, 2—4 мм у діам., всереди-
379
нГбілі. Апотеції поодинокі або невеликою групкою, коричневі, 0,2—0,5 мм
у діам., на циліндричній ніжці, 2—ІОльи завд. Аски циліндричні, 100—120 х
X 9—12 у, 8-спорові. Спори видовжено-еліпсовидні, 9—11 X 5—6 у. Па-
рафізи нитковидні, на верхівці до 5 у завш.
Конідіальна стадія — Воігуііз сіпегеа Р с г $.
На листках, гілочках та ягодах винограду (Уіііз).
Повсюди в УРСР, у місцях культивування винограду.
Рід 8(готаїіпіа В о и сі.— строматинія (рис. 258)
Апотеції жовті, коричневі, на довгій ніжці. Аски циліндричні, цилінд-
рично-булавовидні. Спори еліпсовидні, яйцевидні, іноді видовжені. Склеро-
ції утворюються з тканин рослини, пронизаних гіфами гриба і набувають
форми ураженого органа.
Конідіальна стадія типу Мопіііа.
Паразити на різних рослинах.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Склероції на жилках гнилих листків різних деревних порід . . . .
............................ 1. 8. пегуізециіа — строматинія жилкова
— Склероції на насінні та плодах.....................................2
2. На насінні видів берези (Веіиіа) ..................................
2. 8. Ьеіиіае — строматинія березова
— На плодах інших рослин...........З
3. На плодах вересових (Егісасеае)...................................4
— На плодах інших рослин.............................................6
4. На плодах журавлини болотної (Охусоссоз диасігіреіаіиз) ...........
.............................3. 8. охусоссі —строматинія журавлинова
— На плодах чорниці і брусниці (Уассіпіит) ..........................5
5. На плодах чорниці (Уассіпіит тугііііиз) ...........................
4. 8. Ьассагит — строматинія чорницева
— На плодах брусниці (Уассіпіит уіііз іЛаеа) .........................
..................................................5. 8. игпиіа — строматинія брусницева
6 (3). На плодах букових .............................................
.....................6. 8. раеікІоіиЬегоза— строматинія псевдобульбиста
— На плодах розоцвітих (Розаіез) ....................................7
7. На плодах вишні (Сегазиз), сливи (Ргипиз), мигдалю (Атудсіаіиз), аб-
рикоса (Агтепіаса) ..................................................
7. 8. Іаха — строматинія пухка
— На плодах інших розоцвітих (Розаіез) ....8
8. На плодах яблуні (Маїиз) і груші (Ругиз) ..........................
..........................................................8. 8. ігисіібепа — строматинія плодова
— На плодах черемхи (Расіиз) ... 9. 8. рабі — строматинія черемхова
1. 8іготаііпіа пегукеяиіа 8 с И г о е і.— строматинія жилкова. Скле-
роції до 10 мм і більше завд., 1—2 мм завш., плоскі, розташовані вздовж
жилок, чорні. Апотеції коричневі, 1—2 мм у діам., поодинокі або групами,
на циліндричній тонкій ніжці, 4—6 мм завд., 0,5 ммзавт. Аски 90 —
ПО (140) X 6—7 у. Спори еліпсовидні, (9,6) 11—12 X 5,5 у,. Парафізи нит-
ковидні.
На жилках гнилих листків видів вільхи (Аіпиз), тополі (Рориіиз) та
інших листяних порід.
Прикарпаття.
380
Рис. 258. Зіготаііпіа
рьеікіоІиЬегоза — стро-
матинія псевдобуль-
биста:
а — апотеції; б — аск і
парафіза.
2. Зіготаїіпіа Ьеіиіае XV о г о п.— строматинія березова. Уражене
насіння перетворюється на склероцій. Апотеції по 1—2, жовті або коричневі
до 4 мм у діам., ніжка 0,5—1,5 см завд., до 1,5 мм завт. Аски 130 х 5—6 р,
спори 10—12 х 4,5 р.
На насінні видів берези (Веіиіа).
Правобережне Полісся.
3. ЗДготаііліа охусоссі XV о г о п.— строматинія журавлинова. Склеро-
ції зберігають форму ягоди, білуваті, пізніше буріють. Апотеції бурі,
8—9 мм у діам., ніжка до 5 см завд., 1 мм завт. Аски 140—200 х 10—15 р.
Спори в аску різного розміру: чотири спори — 12—
14 X 6 р, інші чотири 8 X 3—4 р.
На плодах журавлини болотної (Охусоссиз диаіі-
гіреіаіиз).
Правобережне Полісся.
4. Зіготаііпіа Ьассагит (5 с й г о е і.) К е Ь т —
строматинія чорницева. Апотеції розвиваються на
плодах по 2—3, лійковидні, 3—10 р у діам., ніжка до
5 см завд., 1—2 мм завт. Аски 120—150 х 10—12 р,
8-спорові, при визріванні 4 з них досягають нормаль-
ного розміру — 18—21 X 9—11 р.
На плодах чорниці (Уассіпіит тугііііиз).
5. Зіготаііпіа игппіа К е й т — строматинія
брусницева. Склероції спочатку сіруваті або білува-
ті, пізніше бурі. Апотеції 5—15 мм у діам., ніжка
по 10 см заВд. Аски циліндрично-булавовидні, 150—
180 X 5—6 (10) р. Спори циліндричні чи еліпсовидні,
прямі або зігнуті, 12—15 X 5—6 (9) р. Парафізи нит-
ковидні, на верхівці до 4 р завш.
На плодах брусниці (Уассіпіит оіііз-ісіаеа).
6. 81гота(іпіа рзеибоіиЬегоза К е й гп — стро-
матинія псевдобульбиста (рис. 258). Апотеції роз-
виваються групами, 2—7 лм< у діам., темно-жовті або темно-коричневі,
ніжка 0,3—3 см завд., 1—1,5 лей завт. Аски циліндрично-булавовид-
ні, 120—150 X 6—9 р. Спори видовжено-еліпсовидні, або яйцевид-
ні, безбарвні, 8—10 X 5—6 р. Парафізи нитковидні, на верхівці Зр
завш.
На опалих плодах (жолудях) дуба (Оиегсиз).
Правобережжя України, Лівобережний Злаково-Лучний Степ, Крим-
ський Лісостеп.
7. 5іготаНпіа Іаха Е й г е п Ь.— строматинія пухка. Апотеції розви-
ваються на плодах, 3—6 мм у діам., ніжка 1—2 см завд., 1 льи завт. Аски
90—150 х 6—11,8 р. Спори 6—11 х 3,1—6,9 р.
Конідіальна стадія — Мопіііа Іаха Е й г е п Ь. (Мопіііа сіпегеа
Р е г з.).
На плодах вишні (Сегазиз), сливи (Ргипиз), мигдалю (Ату§йаІиз),
абрикоса (Агтепіаса).
Повсюди в УРСР.
8. Зігошаііпіа їгисіі£епа А сі е г й.—строматинія плодова. Апотеції
розвиваються з чорного муміфікованого плода, чашовидні, коричневі,
3—5 мм у діам., ніжка до 1,5 см завд. Аски 120—180 X 8—12 р. Спори
11—12,5 X 5,6—6,8 р.
Конідіальна стадія — Мопіііа {гисіі§епа Р е г 8.
На плодах видів яблуні (Маїиз) та груші (Ругиз).
Повсюди в УРСР.
9. Зіготаііпіа рабі АУ о г о п.— строматинія черемхова. Апотеції дуже
381
маленькі, 3—7мм у діам., ніжка до 2 см завд., 1 мм завт. Аски 200—260 х
X 17—19 ц. Спори 17—18 X 9,5 р.
Конідіальна стадія — Мопіііа ІіпНагііапа 8 а с с. на листках, молодих
гілочках і квітках.
На плодах черемхи (Расіиз гасе/поза).
Правобережний Лісостеп.
РОДИНА Н¥АЬО8С¥РНАСЕАЕ — ГІАЛОСЦИФОВІ
Апотеції прориваються з-під кори або поверхневі, чашовидні, при виси-
ханні краї закручуються всередину,зовні вкриті волосками по всій поверхні
або тільки по краю. Аски циліндричні. Спори кулясті або еліпсовидні чи
веретеновидні, з перегородками або без них. Парафізи нитковидні або лан-
цетовидні.
Ключ для визначення родів
1. Парафізи нитковидні ..............................................2
— Пйрафізи ланцетовидні, на верхівці загострені......................5
2. Спори кулясті або широкоеліпсовидні................................
.................................... Ьасіїпеїіиіа — лахнелула (стор. 382)
— Спори еліпсовидні, веретеновидні або нитковидні....................З
3. Спори нитковидні..........ОазузсурЬеІІа — дазисцифела (стор. 383)
— Спори еліпсовидні або веретеновидні................................4
4. Спори одноклітинні, тканина апотеція тоненька, ніжна...............
..............................ВазузсурИа— дазисцифа (стор. 383)
— Спори двоклітинні, тканина апотеція щільна .........................
.................................. Ьасіїпеїіа — лахнела (стор. 384)
5 (1). Спори одноклітинні ...............ЬасЬпит — лахнум (стор. 385)
— Спори 2—6-клітини і ..................Егіпеїіа — еринела (стор. 388)
Рід ЬасЬпеІІиІа К а г з і.— лахнелула (рис. 259)
Апотеції прориваються з-під кори або поверхневі, на короткій товстій
ніжці, зовні густо вкриті простими довгими безбарвними волосками. Аски
циліндричні, 8-спорові. Спори кулясті або широкоеліпсовидні,
одноклітинні, безбарвні. Парафізи нитковидні, жовтуваті або чер-
вонуваті .
Сапрофіти на гілках.
В УРСР один вид.
Еасіїпеїіиіа сИгузорЬіЬаїта (Р е г з.) К а г з і.— лахнелула
золотиста (рис. 259). Апотеції скупчені, прориваються з-під кори,
0,5—4 мм у діам., на ніжці до 1 мм завд. і 0,5 мм завт., білі, з
оранжевим або червоним диском, воскувато-м’ясистої консистен-
ції. Аски циліндричні, 50—70 X 5—6 |і. Спори кулясті, одноклі-
тинні, з великою центральною краплею олії, безбарвні, 4—6р у
діам. Парафізи нитковидні, з жовто-червоними краплями олії,
2,5 р завш.
Рис. 259. іасИпеІІиІа сіігузоріїїаїта — лахнелула золотиста. Аск і парафіза
На сухих гілках видів сосни (Ріпиз) та інших хвойних.
Карпати, Правобережне Полісся.
382
Рід ОазузсурИеІІа Т г а п г.— дазисцифела (рис. 260)
Апотеції на короткій ніжці, густо вкриті волосками, спори нитковидні,
з однією або кількома поперечними перегородками. Парафізи нитковидні.
На сухих гілках та пнях.
В УРСР види роду не виявлені.
Оа$у$сурІіеІІа аеги£іпо$а Л а с г.— дазисцифела
синьо-зелена. Апотеції голубувато-зелені, 1—2мм у
діам. Аски 80—110 х 9—11 ц. Спори 4-клітинні, ЗО—
45 X 4—5 |л.
На гнилих дубових пнях.
Рід ВазузсурИа Р г.— дазисцифа (рис. 261)
Апотеції переважно поверхневі, вкриті волоска-
ми. Спори еліпсовидні або веретеновидні, прямі або
зігнуті, одноклітинні (рідко з 1 поперечною перего-
родкою). Парафізи нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на деревині, рідше паразити.
В УРСР шість видів.
о
Рис. 260. БазузсурНеІІа
сазіапЛгае — дазисцифе-
ла касандрова:
а — апотецій; б — аск і
парафіза; в —спори.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції білі, вкриті безбарвними волосками......................2
— Апотеції і волоски забарвлені..................................... 4
2. Апотеції до 4мм у діам., з оранжевим або червоним гіменіальним шаром
І.В. тсіїїкотіі — дазисцифа Вількома
— Апотеції менших розмірів.............з
3. Апотеції дуже маленькі, близько 1 мм у діам.......................
..........................................................................2. О. дгуіпа — дазисцифа деревна
— Апотеції до 2,5 мм у діам., на ніжці, 1 мм завд......................
................................................3. О. саіусіїогшіз — дазисцифа чашечковидна
4 (1). Апотеції без ніжки, сидячі......................................
..................................4. О. ріегідіз — дазисцифа орлякова
— Апотеції на короткій ніжці.......5
5. Апотеції розвиваються на хвої.....................................
........................................................5. О. риіуегиіепіа — дазисцифа порошиста
— Апотеції розвиваються на гнилій деревині.............................
6. О. сегіпа —' дазисцифа воскова
І. Оазузсурйа ууііікотіі Н а г і.— дазисцифа Вількома (рис. 261). Апо-
теції здебільшого розсіяні, рідше скупчені, вкриті волосками 50—70 ц
завд., 0,5ц завт., з оранжевим гіменіальним шаром, на ніжці 0,5—1 мм завд.,
0,3 мм завт. Аски циліндрично-булавовидні, 90—180 X 8—10 ц. Спори ви-
довжено-булавовидні, веретеновидні, безбарвні, 16—25 X 6—8 р. Парафізи
нитковидні, безбарвні.
На сухих гілках модрини (Ьагіх).
Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп.
2. Ва$у$сурКа </гуіпа (К а г $ І.) 8 а с с.— дазисцифа деревна. Апотеції
розсіяні, близько 1 мм у діам., зовні жовтувато-білі, волоски 40—65 X
X 5—6 ц, на ніжці 0,5—1 мм завд. і 0,15—0,3 мм завт. Аски циліндрично-
булавовидні, 50--60 X 5—6 ц. Спори видовжені або веретеновидні, одноклі-
тинні, безбарвні, 7—10 х 2—2,5 ц. Парафізи нитковидні, 2—3 ц завш.,
безбарвні.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
383
Ь
Рис. 261. Разузсуріїа
цліікотіі — дазисцифа
Вількома:
а — апотецій; б — аск.
3. ИазузсурКа саІусИопшЧ (XV і 1 1 сі.) Р е Ь т — дазисцифа чашечко-
видна. Апотеції переважно групами, рідше розсіяні, 0,5—2,5 лей у діам.,
кубковидні, на ніжці, зовні вкриті безбарвними волосками, з оранжевим або
жовтувато-червоним гіменіальним шаром. Аски циліндричні, 50—60 х
X 4,5—5 р. Спори еліпсовидні, загострені на кінцях, одноклітинні, 5—7 х
X 2,5—3 р.
На сухих гілках сосни звичайної (Ріпи$ зііїез/гіз) та інших хвойних.
Карпати, Правобережне Полісся.
4. Оа$у$сурйа ріегісііз (А 1 Ь. еі 8 с її \у.) Р є Її ґп — дазисцифа орляко-
ва. Апотеції розсіяні, сидячі, 0,2—0,4 лей у діам., зовні блідо-бурі, волоски
бурі, 30—50 х 4 р. Аски булавовидні, 35—55 X 6—
7р, з жовтуватим гіменіальним шаром. Спори вере-
теновидні, видовжено-булавовидні, одноклітинні, 6—
9 х 1,5—2,5 р. Парафізи нитковидні, 1,5 р завш.,
безбарвні.
На орляку звичайному (РіегісИит адиіііпит).
Ростоцько-Опільські ліси.
5. ВазузсурИа риіуегиіепіа (Ь і Ь.) 8 а с с.— да-
зисцифа порошиста. Апотеції скупчені, 0,2—1 мм у
діам., вкриті жовтуватими або золотисто-жовтими во-
лосками, ЗО—90 х 4—5р, на короткій ніжці. Аски
циліндрично-булавовидні, ЗО—50 X 3—4 р. Спори ве-
ретеновидні, 5—8 X 1,2—2 р. Парафізи нитковидні,
2 р завш.
На опалій хвої сосни (Ріпиз $іЬе8Їгі$)-
Правобережне Полісся.
6. Ва$у$сурИа сегіпа (Р е г $.) Рис к.— дазис-
цифа воскова. Апотеції групами на почорнілому суб-
страті, 1—2 мм у діам., жовто-коричневі, волоски
120 х 4—5 р, які утворюють щільну повсть, гіменіальний шар жовтий,
ніжка чорна. Аски циліндрично-булавовидні, 40—45 X 4—5 р. Спори еліп-
совидні, одноклітинні, 5—6 X 2,5—3 р.
На гнилій деревині дуба (фиегсиз), бука (Ра§из), граба (Сагріпиз} та
інших дерев.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
Рід ЬасНпеІІа Р г.— лахнела (рис. 262)
Апотеції сидячі, зовні вкриті довгими, прямими або зігнутими волоска-
ми, воскови дні. Аски циліндричні або булавовидні, (4) 5-спорові. Спори ви-
довжені або веретеновидні, 2-клітинні, безбарвні. Парафізи нитковидні,
безбарвні.
Сапрофіти на гнилій деревині.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції білуваті або сіруваті, з червонуватим або жовтувато-бурим
гіменіальним шаром, 0,5—0,7 мм у діам..........................
.............................. 1. Ь. согНса1і$ — лахнела корова
— Апотеції жовтуваті, коричневі або червонувато-коричневі.............2
2. Апотеції жовтуваті, 0,2—2 мм у діам., з довгими волосками . . . .
............................. 2. Ь. раріІ1агі$ — лахнела сосочкова
— Апотеції коричневі або червонувато-коричневі ........................З
3. Апотеції зовні коричневі, 1—1,5 мм у діам., волоски іржаво-коричневі,
250—300 р завд.......................3. Ь. ЬагЬаіа — лахнела борідчата
— Апотеції червонувато-коричневі, 0,3—1 мм у діам., волоски коричневі,
ЗО—40 X 3—4 р ................4, Ь. $иЬЯатіпеа — лахнела червона
б
Рис. 262. Ьасіїпеїіа
(Іаттеа — лахнела во-
гняно-червона:
а — апотоцій; б — аск і
парафізи.
1. ЬасКпеІІа сог(іса1і$ (Р е г з.) Р г,— лахнела корова. Апотеції сидячі,
приплюснутокулясті, білуваті або сіруваті, 0,5—0,7 лей у діам., волоски
буруваті до безбарвних, 70—90 X 3—4,5 р, з червонуватим або жовтувато-
бурим гіменіальним шаром. Аски циліндрично-бу-
лавовидні, 80—100 х 9—10 р. Спори видовжено-
булавовидні або веретеновидні, 15—18 X 3,5—4 р,
2-клітинні. Парафізи нитковидні, 2—3 р завт., без-
барвні.
На корі дуба (Оцегсиз), тополі (Рориіиз) та інших
дерев.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся,
Ростоцько-Опільські ліси.
2. ЬасІїпеПа раріїїагіз (В и 1 І.) К а г з і.— лах-
нела сосочкова. Апотеції скупчені, жовтуваті, 0,2—
2 мм у діам., волоски жовто-коричневі, довгі, 4,5 р
завт. Аски циліндрично-булавовидні, 55—65 X 6—
7 р. Спори видовжено-веретеновидні, безбарвні, 10—
15 X 2,5—3 р. Парафізи нитковидні.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
3. Ьаскпеїіа ЬагЬаіа (К г е) О і 1 1.— лахнела борідчата. Апотеції гру-
пами, майже кулясті, бурувато-сірі, з більш блідим диском, 1—1,5 мм у
діам., волоски іржаво-коричневі, 250—300 X 4—5 р. Аски циліндрично-
булавовидні, 60—70 X 7—8 р. Спори видовжено-булавовидні, безбарвні
9—12 X 2,5 р. Парафізи нитковидні, 3—4 р завт., безбарвні.
На сухих гілках жимолості пухнатої (Ьопісега хуіозіеит).
Карпати, Прикарпаття.
4. ЬасЬпеІІа зиЬПаттез І\ е Ь т.— лахнела червона. Апотеції скуп-
чені, зовні червонувато-коричневі, 0,3—1 мм у діам., волоски коричневі,
ЗО—40 х 3—4 р, з блідо-жовтим гіменіальним шаром. Аски булавовидні,
90—ЮО X 10—12 р, 8-спорові. Спори веретеновидні, безбарвні, 12—15 X
X 4—4,5 р. Парафізи нитковидні, до 1 р завш.
На груші звичайній (Ругиз соттитз).
Карпати.
Рід ЬасКпипі І? е і г.— лахнум (рис. 263)
Апотеції сидячі, спочатку кулясті або на короткій ніжці, згодом роз-
криваються, лійковидні або розпластані, вкриті безбарвними або забарвле-
ними волосками, на кінцях з кристалічною друзою, з яскраво забарвленим
гіменіальним шаром. Аски циліндричні або булавовидні, 8-спорові. Спори
видовжені, еліпсовидні або веретеновидні, безбарвні, спочатку одноклі-
тинні.
Сапрофіти на опалих листках, гілках деревних порід, сухих стеблах тра-
в’янистих рослин.
В УРСР 14 видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на деревині або на опалих листках деревних та чагарникових
порід........................................................2
2 5 0561
385
— Апотеції на стеблах трав’янистих рослин............................11
2. Апотеції на деревині........................................... З
— Апотеції на опалих листках ........................................ 9
3. Апотеції чорні, вкриті блискучими чорними волосками..................
.............................1. Ь. Иізрідиіипі — лахнум щетинистий
— Апотеції сірі, білі або жовто-бурі..................................4
4. Апотеції сірі або жовто-бурі, вкриті бурими волосками............5
— Апотеції білі або жовтуваті.........................................6
5. Спори 6—8 х 1,5 р. Апотеції сірі або жовто-бурі ...................
..............................2. Ь. сІапНезііпипі — лахнум схований
— Спори 10—12 X 2 р. Апотеції бурувато-жовті............................
....................3. Ь. саіусиїаеїогте — лахнум підчашечковий
6 (4). Апотеції з оранжевим або червоним гіменіальним шаром, з довгими
волосками .......................4. Ь. Ьісоїог — лахнум двоколірний
— Апотеції з жовтуватим гіменіальним шаром............................7
7. Апотеції сніжно-білі, до 1 мм у діам., волоски 120—150 X 3—5 р, часто
з друзою на кінці................5. Ь. піуеит — лахнум сніжно-білий
— Апотеції білуваті або жовтуваті . ..................................8
8. Апотеції білі або жовтуваті, 0,3—0,8 .\ьм у діам., волоски 40—100 X 3 р,
з кристалічною друзою .... 6. Ь. уіг£іпешп— лахнум чистий
— Апотеції жовтувато-білуваті, пізніше золотисто-жовті, 0,3—1 мм у
діам., волоски 40—60 х 3 р, з кристалічною друзою.......................
...........................7. Ь. сгузіаіііпипі — лахнум кришталевий
9 (2). Апотеції темно-коричневі, з темним гіменіальним шаром, вкриті во-
лосками, 70—95 X 5—6р .... 8. Ь. Їіі8се8сеп8 — лахнум буруватий
— Апотеції білі або жовтуваті ..........................................10
10. Апотеції білі з жовтуватим гіменіальним шаром, волоски без друз
..............................9. Ь. раіиішп — лахнум напіввідкритий
— Апотеції білі або жовтуваті, з червонуватим чи оранжевим гіменіальним
шаром................10. Ь. есЬіпиІаіит — лахнум дрібноголчастий
11 (1). Апотеції білі або жовтуваті ................................12
— Апотеції коричнево-жовті ........................................ 13
12 . Апотеції зовні жовтувато-білі, вкриті короткими волосками, ЗО—60 X
хЗр ......................11. 11. зрігаеаесоіит— лахнум таволговий
— Апотеції зовні білі, вкриті довгими волосками, 200 X 5—6 р . • • •
...............................12. Ь. то11І88Ітиш — лахнум м’який
13 (11). Спори 10—18 р завд., видовжено-веретеновидні ..................
.........................13. Ь. ІеисорЬаешп — лахнум попелясто-сірий
— Спори коротші, 8—10 р завд.........................................
.........................14. Ь. зиІрЬигеиш — лахнум сірчано-жовтий
1. ЕасИпит Ьізрідиіит ($ с Ь г а д.) К е Ь т — лахнум щетинистий.
Апотеції групами, зовні чорні, майже м’ясисті, 2—3 мм у діам., вкриті
блискучими чорними волосками. Спори веретеновидні.
На гнилих гілках бузини червоної (8атЬиси$ гасетоза).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. ЬасЬпит сіапсіезїіпипі (В и 1 1.) К а г 8 і.— лахнум схований. Апо-
теції групами, до 1 мм у діам., сіро- або жовто-бурі, волоски бурі, 70—100 X
х 5 р, на кінці з кристалічною друзою Юру діам., на короткій ніжці,
0,2—0,5 мм завд. Аски циліндрично-булавовидні, 45—50 х 4—5 р, 8-споро-
ві. Спори видовжено-веретеновидні, одноклітинні, безбарвні, 6—8 X 1,5 р.
На сухих гілках малини (ЦиЬиз ісІаеи$).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
3. ЬасНпит саіусиїаеіогте (8 с Ь и т). КеЬт — лахнум підчашеч-
ковий. Апотеції 0,2—2 мм у діам., здебільшого скупчені, сидячі або на ко-
Рис. 263.
ЬасЬпит. Ьі-
соїог — л ах-
ну.м двоколі-
рний. Аск і
парафізи.
роткій товстій ніжці, бурувато-жовті, вкриті бурими волосками, 90—150 х
X 7—9 ц, з маленькою кристалічною друзою. Аски циліндрично-булавовид-
ні 45—60 х 5—6 р. Спори 10—12 х 2 р.. Парафізи ланцетовидні.
На сухих гілках ліщини звичайної (Согуїиз аиеііапа).
Лівобережний Лісостеп.
4. Ьаскпшп Ьісоїог (В и 1 1.) К а г з і.— лахнум двоколір-
ний (рис. 263). Апотеції переважно групами, білі, 0,5—2лш
у діам., волоски до 200 р. завд., 3,5—4,5 р завт., з оранже-
вим або червонуватим гіменіальним шаром, на ніжці 0,5 X
0,2 мм. Аски циліндрично-булавовидні, 45—65 х 5—6 р,
8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні, 6—10 X 1,5—2 р..
Парафізи ланцетовидні.
На сухих гілках видів дуба (<2«егси$).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Е аїріпа К е Ь т — ф. альпійська. На опалих гілках
вільхи зеленої (Аіпиз оігііііз). Спори 6—11 х 2—2,5 р. Па-
рафізи жовті.
Карпати.
5. ЕасЬпшп пігеигп (Н е сі XV.) К а г з 1.— лахнум сніж-
но-білий. Апотеції сніжно-білі, до 1 мм у діам., волоски
120—150 х 3—5 р, часто з друзою на кінці, з жовтуватим
гіменіальним шаром, на ніжці до 0,5 мм завд. Аски 40—45 X 4—5 р.
Спори веретеновидні, 6—8 х 1—1,5 р.
На гнилих гілках малини (ЦиЬиз ісіаеиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
6. Ьасйпиіп уіг£іпеит (ВаізсЬ) Кагзі.— лахнум чистий. Апоте-
ції групами або поодинокі, білі або жовтуваті, 0,3—0,8 льи у діам., густо
вкриті волосками, 40—100 X 3 р, на верхівці з кристалічною друзою, гіме-
ніальний шар жовтуватий, ніжка до 2 льи завд. Аски циліндрично-булаво-
видні, 45—60 X 4—6 р. Спори видовжено-веретеновидні, прямі, одноклі-
тинні, 6—10 X 1,5—2,5 р. Парафізи ланцетовидні, 4—6 р завш.
На сухих гілках бирючини звичайної (Ц§изігит. оиІ§аге), бузини тра-
в’янистої (ЗатЬисиз еЬиІиз), винограду (Уіііз оіпі[ега).
Правобережне Полісся, Правобережний Злаковий Степ.
Примітка. Цей вид близький до попереднього, можливо, вони ідентичні.
7. ЬасЬпшп сгузіаіііпитп (Е и с к.) К е Ь т — лахнум кришталевий.
Апотеції скупчені, сидячі або на тоненькій ніжці, 0,5—1 мм завд., зовні
жовтувато-білі, пізніше золотисто-жовті, густо вкриті безбарвними блиску-
чими волосками 40—60 х Зр, з кристалічною друзою на кінцях. Аски ци-
ліндрично-булавовидні, закруглені, 45—60 X 4—6 р. Спори видовжено-
веретеновидні, 6—10 X 1,5—2,5 р. Парафізи ланцетовидні.
На сухих гілках дуба звичайного (Диегсиз годиг).
Лівобережний Лісостеп.
8. ЬасЬпит їизсезсепз (Р е г з.) Кагзі.— лахнум буруватий. Апотеції
поодинокі, рідше скупчені, темно-коричневі, до 1 мм у діам., вкриті воло-
сками, 70—95 X 5—6 р, на кінцях з друзою 7—8 р у діам., з темним гіме-
ніальним шаром, на короткій ніжці 0,5 мм завд.. Аски 40—45 х 5—6 р.
Спори веретеновидні або видовжені, одноклітинні, безбарвні, 7—10 х
х 1,5—2,5 р.
На опалих листках дуба (диегсиз), бука (Га§из) і граба (Сагріпиз)*
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
9. ЬасЬпит раіиіит (Р е г з.) К е Ь пі — лахнум напіввідкритий. Апо-
теції групами, на короткій ніжці, спочатку кулясті, пізніше розкриваються.
білі, 0,2—0.4 лмі у діам., вкриті волосками без друз, з жовтуватим гіме-
ніальним шаром. Аски циліндрично-булавовидні, 8-спорові. Спори веретено-
видні або видовжено-еліпсовидні, 8—10 X 1,5 ц. Парафізи ланцетовидні.
На опалих листках дуба ((^исгсиз).
Прикарпаття.
10. Ьасіїпит есіііпиіаіит Р е її пі — лахнум дрібноголчастий. Апотеції
поодинокі, рідше скупчені, сидячі або на короткій ніжці, білі або жовту-
ваті, 0.1—0,2 .млі у діам., вкриті волосками, 25—ЗО X 3—6 р, на вершечку
з друзою 15 р у діам., з червонуватим або оранжевим гіменіальним шаром.
Аски булавовидні, 25—ЗО X 4—4,5 р. Спори веретеновидні, одноклітинні,
4—5 X 1,5 р. Парафізи ланцетовидні.
На опалих листках липи (Тіііа), дуба (С}иегсиз), явора (Асег рзеисїо-
ріаіапиз) та інших дерев.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси.
11. Ьасіїпипі зрігаеаесоїит (Кагз і.) К е її пі — лахнум таволговий.
Апотеції розсіяні, жовтувато-білі, 0,3—1,5 мм у діам., вкриті волосками,
ЗО—60 х 3 р, на кінцях з друзою 6 мм у діам., на ніжці 0,3—1 мм завв.
Аски 45—55 X 4—5 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні, одноклі-
тинні, безбарвні, 6—10 х 1—1,5 р.
На стеблах гадючника (ЕіІірепЛиІа).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
12. ЬасЬпит тоїііззітит (Ь а з с й) Кагз і.—лахнум м’який. Апо-
теції поодинокі або групами, зовні білі, 0,5—1,5 мм у діам., вкриті безбарв-
ними волосками, 200 х 5—6р, з білим або жовтуватим гіменіальним шаром.
Аски 50—65 х 4—5 р. Спори видовжено-веретеновидні, 9—17 X 1,5—2 р.
Парафізи ланцетовидні.
На сухих стеблах м’яти водяної (МепіКа адиаііса) та інших трав’яни-
стих рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
13. Ьасіїпит ІеисорЬаешп (Р е г з.) Кагз і.— Лахнум попелясто-
сірий. Апотеції здебільшого групами, коричнево-жовті, 0,5—2 мм у діам.,
волоски 150—180 х 4—4,5 р. Аски 45—60 х 4—5 р, 8-спорові. Спори ви-
довжено-веретеновидні, 10—18 X 1,5—2,5 р.
На гнилих стеблах бутня бульбистого (СКаегорКуІІит ЬиІЬозит) і по-
лину звичайного (Агіетізіа сиі^аііз).
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
14. Ьасйпит зиІрЬигеит (Р е г з.) К е Ь т — лахнум сірчано-жовтий.
Апотеції переважно поодинокі, коричнево-жовті, 0,5—1,5 мм у діам., вкри-
ті жовтими або жовто-коричневими волосками, 200 х 5—6 р, з ро-
А жевуватим гіменіальним шаром. Аски 50—70 X 4—5 р, 8-споро-
П и ві. Спори видовжено-веретеновидні, 8—10 X 1,5—2 р.
-і Н На гнилих стеблах волошки м’якої (Сепіаигеа тоШз), пере-
4; /- стрічу гайового (Меіатругит петогозит) та інших трав’янистих
_у II рослин.
Г? Прикарпаття, Правобережне Полісся.
7 у
У Рис. 264. Егіпеїіа пуІапЛегі — еринела Нюландера. Спори.
Рід ЕгіпеІІа 8асс.— еринела (рис. 264)
Апотеції яскраво забарвлені, вкриті волосками. Аски циліндрично-
булавовидні. Спори при дозріванні з 3—7 поперечними перегородками.
Сапрофіти на стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР види роду не виявлені.
ЕгіпеІІа пуіапдегі Р е Ь гп — еринела Нюландера (рис. 264). Апотеції
ЗЯЙ
скупчені, сидячі, зовні коричнево-жовті, 0,3—2 мм у діам., вкриті волос-
ками 150 х 4—5 р, з червонуватим гіменіальним шаром. Аски циліндрично-
булавовидні, 80—90 X 5—6 ц. Спори видовжено-веретеновидні, спочатку
одноклітинні з 2—4 краплями олії, пізніше 2—6-клітинні, 25—33 X 2 р.
Парафізи 3—4 р завш.
На гнилих стеблах кропиви дводомної (ІІгііса сііоіса).
РОДИНА ОЕКМЕАСЕАЕ - ДЕРМЕАЦІЄВ1
Апотеції поодинокі або групами, спочатку занурені в субстрат, пізніше
виступають, із стромою або без неї, сидячі або з короткою ніжкою, блюдце-
видні, м’ясисті, воскуваті, в сухому стані шкірясті або роговидні, коричневі
або чорнуваті. Аски булавовидні або булавовидно-циліндричні, з 4 або 8 спо-
рами, рідше з великою кількістю бактерієвидних спор. Спори яйцевидні,
веретеновидні, еліпсовидні, одноклітинні або з перегородками, безбарвні
або забарвлені. Парафізи переважно розгалужені й розширені на верхівці,
іноді утворюють епітецій.
Конідіальна стадія типу Руспійіаіез.
Паразити на листках і стеблах рослин або сапрофіти на гілках.
Ключ для визначення родів
1. Апотеції занурені в субстрат.................................... 2
— Апотеції поверхневі ..............................................13
2. Паразити на листках або стеблах трав’янистих рослин. Апотеції дуже
дрібні.............................................................З
— Сапрофіти на гілках деревних та чагарникових порід.................6
3. Апотеції на живих листках трав’янистих рослин або чагарників ... 4
— Апотеції на засихаючих листках і стеблах або гілочках..............5
4. Спори без перегородок . . . . Рзеиборегіга — псевдопецица (стор. 390)
— Спори з 1, рідше з 3 поперечними перегородками .....................
....................................ЕаЬгаеа — фабрея (стор. 391)
5(3). Спори без перегородок . . . Ругепорегіга — яіренопецица (стор. 392)
— Спори з. 1—3 поперечними перегородками .............................
..................................Веіопіеііа — белоніела (стор. 393)
6 (2). Апотеції на добре розвинутій стромі ..........................7
— Строми немає ..................................................... 8
7. Спори еліпсовидні або веретеновидні, по 4—8 в аску.................
....................................Вегшаіеа — дерматея (стор. 394)
— Спори веретеновидні, звичайно брунькуються н утворюють в аску вели-
ку кількість дрібних бактерієвидних спор .............................
..................................Тутрапіз — тимпаніс (стор. 396)
8 (6). Спори безбарвні ............................................. 9
— Спори забарвлені ...................РЬаеап£іит — феангій (стор. 397)
9. Спори одноклітинні .............................................10
— Спори дво-або багатоклітинні .................................... 11
10. Парафізи вільні, не утворюють епітецію............................
................................Сепап£ішп — ценангій (стор. 397)
— Парафізи утворюють щільний епітецій ..............................
................................Уеіиіагіа — велутарія (стор. 399)
11(9). Спори з 1 поперечною перегородкою..............................
................................Сепап£е1Іа— ценангела (стор. 399)
— Спори з кількома поперечними перегородками......................12
12. Спори з 1—3 перегородками, розташовані по 3—4 в ряд...............
.................................Сгитепиіа — круменула (стор. 400)
— Спори з багатьма поперечними перегородками, нитковидні, паралельно
розташовані.........................Сюсігопіа — годронія (стор. 400)
13 (1). Апотеції розвиваються на густому повстистому міцеліальному пле-
тиві .................................Тарезіа— тапезія (стор. 400)
— Апотеції розвиваються безпосередньо на субстраті...............14
14. Спори без перегородок...............МоІІізіа — молізія (стор. 402)
— Спори з 1, часом з 2 поперечними перегородками....................
.....................................Міріега — ніптера (стор. 405)
Рід Р$ешіоре.гіга Риск.— псевдопецица (рис. 265)
Апотеції утворюються групами на плямах, спочатку занурені в субстрат,
кулясті, пізніше виступають на поверхню, жовтуваті або зеленуваті, воску-
ваті, із світлим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори
яйцевидні або еліпсовидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні, безбарвні,
розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, зрідка на верхівці розгалужені
або розширені, безбарвні.
Конідіальні стадії типів Зрогопета і Оіоеозроііит.
Паразити на листках.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. На ракових шийках (РоІу§опшп Ьізіогіа) з родини гречкових (Ро1у§о-
пасеае) ..................1. Р. Ьізіогіае — псевдопецица гірчакова
— На інших рослинах..............................................2
2. На бобових (Ье§итіпо8ае).......................................З
— На інших рослинах .............................................4
3. На люцерні (МесІіса§о)..............................................
.......................2. Р. тесііса£іпі$ — псевдопецица люцернова
— На конюшині (Тгіїоііит)..............................................
.........................3. Р. ігіїоііі — псевдопецица конюшинова
4 (2). На смородині (РіЬгз) ... 4. Р. гіЬі$ — псевдопецица смородинова
— На винограді ... 5. Р. ігасЬеірЬіІа — псевдопецица трахейна
1. Рхеийорегіха Ьізіогіае (Ь і Ь.) Риск.— псевдопецица гірчакова.
Апотеції утворюються на червонувато-бурих, пізніше чорнуватих плямах
на листках, спочатку прикриті епідермісом, пізніше розривають його,
воскуваті, 0,3—0,4 мм у діам., з вохряно-жовтим гіменіальним шаром. Аски
видовжено-булавовидні, 75—140 X 12 р, 8-спорові. Спори яйцевидно-бу-
лавовидні, 12—14 х 4—6 р. Парафізи нитковидні, безбарвні, 3 р завш.,
на верхівці до 5 р.
На ракових шийках (Роїудопит Ьізіогіа).
Карпати, Лівобережний Лісостеп.
2. Р&еиЛорегіха піе<Ііса£іпі$ Бас с.— псевдопецица люцернова. Плями
на листках маленькі, світло-коричневі, округлі. Аски 75—80 х 10 р. Спори
8—11 х 4—6 р.
На листках видів люцерни (Ме(ііса§о).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп, Правобережний Злаковий
Степ.
3. Р$еидоре2іха ігііоііі (В е г п Ь.) Рис к.— псевдопецица конюшинова
(рис. 265). Плями на листках маленькі, коричнево-жовті, 1—3 р у діам.
Апотеції спочатку замкнуті, потім розкриваються, зовні коричневі, гла-
денькі, воскуваті, 0,3—0,5 мм у діам., з сірувато-жовтуватим гіменіальним
шаром. Аски булавовидні, 60—80 X 10—14 р, 8-спорові. Спори яйцевидні
390
Рис. 265. Рмисіорегіга
ігіроііі — псевдопецица
конюшинова. Аски і
або еліпсовидні, 10—14 х 5—6 ц, одноклітинні, безбарвні. Парафізи нитко-
видні, на верхівці розгалужені, 3—4 р завш., безбарвні.
Конідіальна стадія — Зрогопета рНасісііоісІез йезт.
На листках видів конюшини (Тгі[оІіит).
Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Правобережний
Лісостеп.
4. Рзеисіорегіга гіЬіз КІеЬ.— псевдопецица смородинова. Плями мало
помітні, бурі, маленькі. Апотеції білуваті, 0,15—
0,23 мм у діам., чашовидні, з товстою і короткою ніж-
кою, 80—100 мм завш. і 60—80 лш завв. Аски була-
вовидні, 80—110 X 18—20 р. Спори еліпсовидні, 12—
17 X 7—8 р, з краплями олії. Парафізи нитковидні,
розгалужені.
Конідіальна стадія — Оіоеозрогішп гіЬіз Мопі.
еі О е 8 т а г.
На торішніх листках видів смородини (КіЬез).
Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
5. Рзеиборегіга ігасИеірЬіІа Ми 11. -ТЬиг§.—
псевдопецица трахейна. Апотеції утворюються на ура-
жених місцях у великій кількості, дуже маленькі,
білуваті, жовтуваті, 0,13—0,4 мм у діам. Аски чис-
ленні (до 100), 8-спорові, спори 13—22 X 9,5—11 р.
На торішніх листках винограду (УИіз).
Правобережний Злаковий Степ.
Рід ЕаЬгаеа 5 а с с.— фабрея (рис. 266)
Апотеції скупчені на плямах, на верхній поверхні листків, спочатку
прикриті епідермісом, пізніше прориваються, з світло забарвленим гіме-
ніальним шаром, воскуваті. Аски булавовидні, 8-спорові, іноді 2—4-спорові.
Спори видовжені, еліпсовидні, яйцевидні або веретеновидні, прямі або зі-
гнуті, спочатку одноклітинні, згодом дво-, іноді чотириклітинні, безбарвні,
розташовані в два ряди. Парафізи нитковидні, безбарвні.
Конідіальна стадія типу Магззопіпа.
Паразити на листках.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 7—10 X 3—3,5 р. На листках видів роговика (Сегазігіит) . .
..................................1. Г. сегазііогшп — фабрея роговикова
— Спори більших розмірів..........2
2. Спори 12—15 X 5—6 р. На листках видів жовтецю (Цапипсиїиз) . . .
..................................2. Г. гапипсиїі — фабрея жовтецева
— Спори 15—18 X 4—5 р. На листках астранції (Азігапііа).................
.............................3. Е. азігапііае — фабрея астранцієва
1. РаЬгаеа сегазНогипі (XV а 1 1 г.) КеЬт— фабрея роговикова. Агю-
теції утворюються па жовтих плямах, прориваються, зовні жовтувато-або
темно-коричневі, при висиханні чорнуваті, з блідо-жовтим гіменіальним
шаром, воскуваті, 0,3—0,5 мм у діам. Аски еліпсовидно-булавовидмі,
45—60 X 7—8 р, 8-спорові. Спори видовжені, прямі або трохи зігнуті, спо-
чатку одноклітинні, потім двоклітинні, з 2 краплями олії, 7—10 X 3—3,5 р.
Парафізи нитковидні, безбарвні, 1,5 р завш.
На листках видів роговика (Сегазіїиггі).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп.
391
2. РаЬгаеа гапппспіі (Г г.) К е Ь т — фабрея жовтецева. Плями па
листках округлі або кутасті, жовто-коричневі або чорнуваті. Апотеції скуп-
Рис. 266.
РаЬгаеа а$ї-
гапііас — фа-
брея астран-
цієва. Аск і
парафіза.
мені, плоскі, чорнуваті, 0,2—0,8 лмг у діам., воскуваті, з світ-
ло-сірим гіменіальним шаром. Аски булавовидні. 60—86 х
12—14 н, 8-спорові. Спори видовжено-яйцевидні, двоклітинні,
12—15 \ 5—6 р. Парафізи нитковидні, на верхівці Зр.
завш.
На нижньому боці листків видів жовтецю (Яапипсиїиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільсь-
кі ліси. Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
3. РаЬгаеа азігапііае (С е $.) К е її пі — фабрея астран-
цієва (рис. 266), Апотеції на жовтуватих або коричневих
плямах, скупчені, спочатку занурені, потім прориваються,
жовто-коричневі, 0,2—0,4 мм у діам., з білувато-
жовтуватим гіменіальним шаром. Аски булавовидні,
50—60 X 9—10 р, 2—4-спорові, рідше 8-спорові. Спо-
ри видовжені або трохи веретеновидні, прямі, рід-
ше зігнуті, з двома великими краплями олії, спочатку 1-,
пізніше 2-, іноді 4-клітинні, 15—18 X 4—5 р. Парафізи
нитковидні, на верхівці до 3 р.
На листках астранції великої (Азігапііа та)ог).
Прикарпаття.
Рід Ругепорегіга Рис к.— піренопецица (рис. 267)
Апотеції групами, спочатку занурені, пізніше прориваються, зверху
чорнуваті або темно-коричневі, м’які, воскуваті, із світлим гіменіальним
шаром. Аски булавовидні, 8-, рідше 4-спорові. Спори яйцевидні або верете-
новидні, еліпсовидні чи циліндричні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні,
безбарвні, розташовані в 1—2 ряди. Парафізи нитковидні, рідше розгалу-
жені або на верхівці розширені, безбарвні.
Паразити на листках, стеблах трав’янистих рослин або на гілках кущів.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 10 р завд.............................................2
— Спори більше 10 |х завд..........................................З
2. Спори 6—8 х 1—1,5 р. Апотеції бурі ..............................
........................1. Р. робоїіса — піренопецица подільська
— Спори 7—9 X 1,5—2,5 р. Апотеції коричневі ..........................
.............................2. Р. гиЬі — піренопецица ожинова
З (1). Спори 10—12 х 2,5—3 |і, прямі, видовжено-веретеновидні . . . .
........................3. Р. гасііапз — піренопецица промениста
— Спори більших розмірів............................................4
4. Спори 18—25 X 2—2,5 р. Апотеції темні, з білуватим або оранжевим
гіменіальним шаром ... 4. Р. гЬіпапіЬі — піренопецица дзвінцева
— Спори 15—17 х 3—4 р. Апотеції зовні коричневі з білувато-сірим гі-
меніальним шаром .... 5. Р. сИаіНеііі — піренопецица Шайлета
1. Ругепорегіга рогіоііса О а г Ь.— піренопецица подільська. Апотеції
групами або поодинокі, занурені, спочатку майже закриті, пізніше прори-
ваються, трохи приплюснуті, близько 200 р у діам., зовні бурі, гіменіальним
Рис. 267. Ругепорегі-
га гиЬі — піренопе-
цица ожинова:
а — апотеції; б — аск
і парафізи.
шар білуватий. Аски булавовидні, 40—45 X 6—8 р. Спори циліндричні,
6—8 X 1 — 1,5 |А» трохи зігнуті. Парафізи нитковидні, до 1 р завш.
На засихаючих листках осоки Міхеля (Сагех тісКеІії).
Західний Лісостеп.
2. Ругепорегіга гілЬі (Е г.) К е Н іті — піренопецица ожинова (рис. 267).
Апотеції скупчені, спочатку занурені, пізніше прориваються 3—4 лопатя-
ми, плоскі, коричневі, м'які, 0,3—1 лш у діам. Аски
45—55 X 6—8 |х. Спори майже циліндричні, 7—9 X
X 1,5—2,5 р. Парафізи нитковидні, 1,5 р завш., без-
барвні.
На гілочках видів ожини (/?н6н$).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
3. Ругепорегіга гайіапз (КоЬ.) К е Ь т — пірено-
пецица промениста. Апотеції здебільшого групами, рід-
ше поодинокі, спочатку замкнуті, занурені, пізніше про-
риваються, зовні чорнувато-коричневі, при висиханні
скручуються, чорніють, 0,5—1 лш у діам., м’які, воску-
ваті, з сірим гіменіальним шаром. Аски булавовидні,
50—60 X 7—8 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретено-
видні, прямі, одноклітинні, безбарвні, 10—12 х 2,5—
З р, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, на вер-
хівці еліпсовидні, 3,5 р завш., безбарвні.
На стеблах видів дзвоників (Сагпрапиіа).
Лівобережний Лісостеп.
4. Ругепорегіга гкіпапІЬі 8 а с с.— піренопецица дзвінцева. Апотеції
розсіяні, спочатку занурені, пізніше прориваються, сидячі, темно забарвле-
ні, голі, при висиханні зморщуються, чорніють, 1—1,5 мм у діам., з білува-
тим або оранжевим гіменіальним шаром. Аски 70 X 6—7 р. Спори видовже-
ні, прямі або трохи зігнуті, з краплями олії, одноклітинні, 18—25 х 2—
2,5 р. Парафізи нитковидні.
На дзвінці (Ккіпапіїїиз).
Правобережне Полісся.
5. Ругепорегіга сЬаіПеііі Еис 1с— перінопецица Шайлета. Апотеції
скупчені, сидячі, зовні коричневі, 0,3—1 мм у діам., м’які, воскуваті, з бі-
лувато-сірим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 50—60 х 8—9 р,
8-спорові. Спори веретеновидні, одноклітинні, часто з 2
краплями олії, прямі, безбарвні, 15—17 х 3—4 р, розта-
шовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні.
На сухих стеблах видів бути я (СНаегоркуІІит).
Прикарпаття.
Рід ВеІопіеІІа 8 а с с.— белоніела (рис. 268).
Апотеції спочатку занурені в субстрат, пізніше прори-
ваються, коричневі, гладенькі, при висиханні скручу-
ються, темніють, м’які, воскуваті, із світлим гіменіальним
шаром. Аски булавовидні, 4—8-спорові. Спори яйцевидні
або веретеновидні, рідше нитковидні, прямі або трохи зі-
лонГела злакова: гнуті, спочатку одноклітинні, пізніше з 3—4 поперечними
в“ бс-споРнфІзи; пеРегоР°^ками- Парафізи нитковидні, на верхівці трохи
спорн. розширені, безбарвні.
Паразити на стеблах трав’янистих рослин, рідше кущів.
В УРСР два види.
Рис. 268. Веіопіеі-
Іа £гатіпі$ — бе-
393
Ключ для визначення видів
1. На стеблах куцоніжки перистої (ВгасНуросііипі ріппаіит) • * • • •
1. В. лоба— белоніела гола
— На складноцвітних (Согпрозііае) .........
........................2........................ В. Ьгеуіріїа — белоніела коротковолоса
1. ВеІопіеІІа писіа О и с е V.— белоніела гола. Апотеції 0,4—0,6 мм
у діам., групами або поодинокі, сидячі, спочатку кулясті, закриті, пізніше
блюдцевидно розкриті, темно-бурі, воскуваті, м’які. Аски циліндричні або
булавовидні, 48—66 X 9,7 р, внизу трохи звужені в коротку ніжку. Спори
циліндричні, 25—31 X 4,8 р, оливково-зеленуваті, з одного боку більш за-
гострені, з чіткими перегородками. Парафізи нитковидні, на верхівці трохи
розширені, безбарвні, 2,5—4 р завш.
На сухих стеблах куцоніжки перистої (ВгасКуройішп ріппаіит).
Гірський Крим.
2. ВеІопіеІІа Ьгеуіріїа (К о Ь.) К е Н т — белоніела коротковолоса.
Апотеції групами, коричнюваті, 0,3—0,8 мм у діам., по краях апотеція
радіально розташовані бурі гіфи, 35—90 р завд. і 4—6 р завш., з сіро-білим
гіменіальним шаром. Аски 50—70 X 10—12 р. Спори видовжені, прямі
або трохи зігнуті, спочатку одноклітинні, пізніше з 1—3 поперечними пере-
городками, 21—27 х 3—4,5 р. Парафізи нитковидні, безбарвні, 2 р завш.
На стеблах видів складноцвітих (Сотрозііае).
Прикарпаття.
Рід Вегтаіеа Р г.— дерматея (рис. 269)
Апотеції розвиваються на стромі, сидячі або на товстій короткій ніжці,
шкірясті або воскуваті, коричневі або чорні, з добре розвинутим гіпотецієм.
Аски булавовидні, товстостінні, з 8, рідше 4 спорами. Спори еліпсовидні або
веретеновидні, одноклітинні, часом з 1—5 поперечними перегородками, без-
барвні або жовтуваті. Парафізи на верхівці розширені і розгалужені, утво-
рюють щільний епітецій.
Конідіальна стадія типів Місгорега та Саііпиіа.
В роді кілька видів, з яких в УРСР відомо шість.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 18—20 р...............................................2
— Спори довші .....................................................4
2. На гілках ялиці білої (АЬіез аІЬа). Спори 15—18 X 5—6 р..........
.................................1. В. рісеае — дерматея ялинова
— На гілках листяних дерев.........................................З
3..............................Спори 15—20 х 6—8 р, на гілках крушини ламкої (Ргап^иіа аіпиз)
...............................2. В. Їгап£и1ае — дерматея крушинова
Спори (12) 15—18 (25) X 3—5(7,5) р, на гілках вишні (Сегазиз) . . .
...............................3..В. сегазі — дерматея вишнева
4(1). Спори одноклітинні, 23—27 х 8—10 р, на ліщині звичайній (Согу-
Іизаиеііапа) 4. В. согуїі — дерматея ліщинова
— Спори 2—4-клітинні ..................................................5
5. Спори 18—27 х 6—8 р, на гілках вільхи клейкої (Аіпиз £Іиііпоза)
.....................................5. В. аіпі — дерматея вільхова
— Спори 20—27 X 5—7 р, на гілках видів дуба ((^иегсиз)...................
..........................6. О. сіппатотеа — дерматея коричнева
1. Оегтаїеа рісеае (Р е г 8.) РеЬт—дерматея ялинова. Апотеції
поодинокі, спочатку занурені, пізніше прориваються, сидячі, коричневі,
0,5—1 мм у діам., восковидно-шкірясті. Аски булавовидні, 90—110 х
X 10—15 р, 8-спорові. Спори видовжені або веретеновидні, тупі, прямі,
спочатку 1-клітинні, з 2 великими краплями олії, потім 2-клітинні, безбарв-
ні, 15—18 X 5—6 у,. Парафізи на верхівці грушовидні, 6 у, завш.
На сухих гілках ялиці білої {АЬіез аІЬа).
Прикарпаття.
2. Вегтаїеа їгап^иіае (Р е г з.) Т и 1.-— дерматея крушинова. Апотеції
групами на жовтуватій стромі, спочатку занурені, пізніше прориваються.
0,5—1,25 мм у діам., шкірясті або корковидні, на ніжці до 0,5 мм завд.
Аски циліндрично-булавовидні, товстостінні, 75—90 х 15—
18 у,, 4-спорові, рідше 8-спорові. Спори видовжено-еліпсовид-
ні, тупі, прямі, одноклітинні, з великою центральною крап-
лею олії, безбарвні або жовтуваті, пізніше коричнюваті, з та і
трьома поперечними перегородками, 15—20 х 6—8 у., розта- Ш
шовані в 1 ряд. Парафізи на верхівці розгалужені, 6 у завш., |||Г
коричневі, утворюють епітецій. Ж
На сухих гілках крушини ламкої {Егащгиіа аіпиз). р ЯМ
Правобережний Лісостеп. Дог™
Рис. 269. Вегтаіеа сегазі — дерматея вишнева: а
а — апотеції на гілці; б — аск і парафізи.
0
3. Веппаіеа сегазі (Р е г з.) сіє N о і.— дерматея виш-
нева (рис. 269). Апотеції 2—-4 мм у діам., спочатку підпорою, потім про-
риваються і виступають на поверхню. Аски булавовидні, 90—100 у, 6—
8-спорові. Спори циліндричні або видовжено-веретеновидні, прямі або тро-
хи зігнуті, спочатку одноклітинні, потім двоклітинні, з 1—2 великими кра-
плями олії, безбарвні або трохи коричнюваті, (12) 15—18(25) х 3—5 (7,5) у.
Парафізи нитковидні, до 6 у завш., жовто-коричневі, утворюють епітецій.
Конідіальна стадія — Місгорега йгирасеагит Е е V.
На гілках видів вишні {Сегазиз).
Західне та Правобережне Полісся.
4. Вегшаіеа согуїі (Т и 1.) К е її т — дерматея ліщинова. Апотеції
скупчені під корою на жовтій стромі, пізніше прориваються, воскуваті.
Аски 8-спорові, видовжено-яйцевидні, 100—120 X 16 у. Спори циліндрично-
яйцевидні, трохи зігнуті, одноклітинні, 23—27 X 3—10 у, розташовані в
2 ряди. Парафізи нитковидні, на верхівці до 5—6 у завш., утворюють
епітецій.
Конідіальна стадія — Саіїпиіа іиг§ісІа И е з т.
На сухих гілках ліщини звичайної {Согуїиз ааеііапа).
Правобережне Полісся.
5. Вегліаіеа аіпі (Риск.) К е Ь т — дерматея вільхова. Апотеції
групами до 20 на темній стромі, спочатку занурені, потім прориваються.
0,3—0,4 мм у діам., воскуваті або шкірясті. Аски булавовидні, на верхівці
закруглені і потовщені, 80—90 X 12—18 у, 6—8-спорові. Спори видовжені
або веретеновидні, тупі, прямі або зігнуті, спочатку одноклітинні, з 1—2 ве-
ликими краплями олії, пізніше 2—4-клітинпі, 18—27 X 6—8 у. Парафізи
на верхівці розгалужені і утворюють безбарвний епітецій.
На гілках вільхи клейкої {Аіпиз §1и1іпоза).
Правобережне Полісся.
ї. асегіз К е її пі — ф. кленова.
На сухому стовбурі клена татарського {Асег Іаіагісипі}.
Правобережне Полісся.
393
6. Осгтака сіппппіопіса (Рег.ч.) Ке її т— дсрматся коричнева. Лпо-
теції на жовтів стромі, 0,5—2 мм у діам., донизу звужені в товсту ніжку
до 0,5 млі завд., занурені, пізніше прориваються, майже поверхневі. Аски
булавовидні, па верхівці потовщені, 90—120 х 12— М р, 8-спорові. Спори
видовжено-веретеновидні, тупі, прямі або трохи зігнуті, спочатку 1-, потім
4-клітишіі, безбарвні. 20—27 X 5—7 р. Парафізи у верхній частині роз-
галужені, до 0 р завш., безбарвні, утворюють епітсцій.
Па сухих гілках видів дуба (<?меггид).
Правобережне Полісся.
Рід Тушрапіз Т о сі е — тимпаніс (рис. 270)
Апотеції розвиваються під корою на щільній стромі, групами, рідше
поодинокі, пізніше проривають перидерму і виступають на поверхню, з
товстою ніжкою, чорні, роговидні. Аски циліндрично-булавовидні, товсто-
стінні, 8-спорові.»Дуже часто аски виповнені бактеріевидними округлими
або паличковидними спорами, які утворюються внаслідок брунькування
веретеновидних аскоспор. Парафізи па верхівці розгалужені або розширені,
утворюють щільний епітецій.
Конідіальна стадія типу Ооііііогеїіа.
Сапрофіти на гілках і стовбурах дерев та кущів.
В УРСР чотири види.
Ключ для визначення видів
1. Спори зеленуваті ..................................................2
— Спори жовтуваті ......................................................З
2. Спори 2—2,5 X 1 р, трохи зеленуваті. На гілках сосни (Ріпиз) . .
...............................1. Т. ріпазігі— тимпаніс сосновий
— Спори З х 1,5 р, зеленуваті. На гілках ясена (Ргахіпиз)................
...............................2. Т. їгахіпі — тимпаніс ясеновий
3(1). Спори 3 > 1,5 р. На гілках вільхи (Аіпиз) .........................
...................................3. Т. аіпеа — тимпаніс вільховий
— Спори 1—2 0,5 р. На гілках розових (Розасеае)....................
............................4. Т. сопзрегза— тимпаніс обсипаний
1. Тушрапіз ріпаяіті Т и 1.— тимпаніс сосновий (рис. 270). Апотеції
розсіяні, іноді невеликими групами, на чорній м’ясистій стромі, виступають
_______ через тріщини кори, чорні, 0,5—1 мм у діам.,
. і ^.7 1 млі завв., роговидні, на короткій товстій ніж-
~ ‘"1Г" а л ці. Аски циліндрично-булавовидні, товстостінні,
90—130 х 9—12 р, з великою кількістю спор.
«1 Спори видовжені, прямі, одноклітинні, трохи
$ зеленуваті, 2—2,5 р завд. і 1 р завш. Парафізи
V/ нитковидні, на верхівці розширені до 5 р, корич-
(/ шоваті, утворюють епітецій.
ц 0 її У На сухих гілках сосни звичайної (Ріпиз
Рис. 270. Туїпрапіі ріпаМгі — 51^е^гіз).
тимпаніс сосновий: Прикарпаття, Правобережне Полісся.
а — апотеції; б — розріз через 2. ТутрапЇБ їгахіпі (8сИ\у.)Е г. (Сепап^іит
апотецій; ® ~ и* п«рафізи; |ГахІПІ (8 С Ь У¥.) Т 11 1.)—ТИМПанІС ЯСЄНОВИИ.
Апотеції спочатку занурені в субстрат, пізніше
виступають, поодинокі або невеликими групами, чорні, зовні блискучі, до
1 лмізавв., 1 мм у діам», на короткій товстій ніжці. Аски циліндричні,
зверху закруглені, товстостінні, 90—100 х 10—12 р, заповнені великою
кількістю спор. Спори трохи зеленуваті, одноклітинні, 3 / 1,5 р,. Парафізи
на верхівці розгалужені, розширені до 5 ц, утворюють товстий епітецій.
Па сухих гілках ясена звичайного (Ргахіпиз ехсеїзіог).
Правобережний Лісостеп.
3. Тутрапіз аіпеа (Р е г з.) Р г.— тимпаніс вільховий. Апотеції гру-
пами, па округлій (3—4 мм у діам.) чорнуватій стромі, роговидні, 0,3—
0,5 мм у діам., на короткій потовщеній ніжці. Аски циліндрично-булавовид-
ні, з закрученою верхівкою, товстостінні, 150—160 X 15—20 її, з великою
кількістю спор. Спори видовжені, трохи зігнуті, одноклітинні, жовтуваті,
З |і завд., 1,5 [і завш. Парафізи па верхівці розгалужені і розширені до 6 р,
коричневі, утворюють епітецій.
Конідіальна стадія — ОоіНіогеІІа іпоегза Н о й п.
На сухих гілках видів вільхи (А/лаз).
Прикарпаття.
4. Тутрапіз сопзрегза Р г.— тимпаніс обсипаний. Апотеції розвиваю-
ться під корою, на стромі, пізніше проривають перидерму і виступають, чор-
ні, 0,25—1 мм у діам., на короткій ніжці. Аски циліндрично-булавовидні,
з закругленою верхівкою, 115—180 х 18—20 ц. Спори численні, яйцевидні,
трохи жовтуваті, 1—2 X 0,5 |і. Парафізи вилчасто розгалужені, коричневі,
утворюють товстий епітецій.
Конідіальна стадія — ОоіКіогеІІа сопзрегза Р г.
На сухих гілках груші звичайної (Ругиз соттипіз) та інших представ-
никах розових (Козасеае).
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережне Полісся.
Рід Рйаеап^ішп 5 а с с.— феангій
Апотеції округлі або неправильної форми, з розсіченим краєм. Аски бу-
лавовидні. Спори забарвлені.
Сапрофіти на гілках сосни.
В УРСР види роду невідомі.
Рйаеап£іит казасйзіапісит ($ с й а г г.) N. N а и т.— феангій ка-
захстанський. Апотеції поодинокі або скупчені, буро-чорні, сидячі або на
короткій ніжці, шкірясті, шорсткуваті, в свіжому вигляді з круглим гіме-
ніальним шаром, 0,5—3 мм завд., 0,5—2 мм завш., при висиханні стиснуті
або кутасті. Аски 56—88 X 8,5—13 ц, часто з помітною ніжкою. Спори
бурі, 7,5—12 X 5—8 (і.
На гілках видів сосни (Ріпиз).
Рід Сепап^іши Р г.— ценангій (рис. 271)
Апотеції спочатку занурені в субстрат, пізніше виступають з тріщин,
поодинокі або групами, шкірясті або воскуваті, при основі звужені. Аски
булавовидні. Спори яйцевидні, веретеновидні або циліндричні, одноклітин-
ні, безбарвні. Парафізи на кінцях розширені, епітецій відсутній.
Сапрофіти на відмерлих гілках дерев та кущів, іноді паразити.
Конідіальні стадії типів Місгорега та ОоІНіМха.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. На соснових (Ріпасеае) 2
На березових (Веіиіасеае) або в'язових (ІЛіпасеае) ..... 4
2. Спори еліпсовидні або яйцевидні........................... З
397
— Спори видовжено-веретеновидні, дещо зігнуті .........................
.........................1. С. рориіпешп — ценангій тополевий
3. Спори 10—12 X 5—7 ц . . . 2. С. аЬіеііз — ценангій ялицевий
— Спори 12—14 х 3,5 р...............3. С. асі сої їїш— ценангій хвойовий
4 (1). На березових (Веіиіасеае)......................................5
— На в'язових (ІЛтасеае). На в’язі листкуватому (ІЛтиз їоііасеа) . . .
....................................4. С. иіті — ценангій в’язовий
5. На вільсі (Аіпиз).......................................................
.............................5. С. їигїчгасеит — ценангій обсипаний
— На грабі (Сагріпиз Ьеіиіиз) ... 6. С. сагріпі — ценангій грабовий
1. Сепап^іит рориіпешп
(Р е г $.) К е Ь т — ценангій тополевий
(рис. 271). Апотеції групами по 6—12, прориваються з-під кори, 5—20 лей
Рис. 271. Се-
пап§іит ро-
риіпеит —
ценангій то-
полевий.
Аск і пара-
фізи.
завш. і завв., воскуваті або шкірясті. Аски булавовидні,
75—90 х 8—9 ц, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновид-
ні, трохи зігнуті, одноклітинні, 12—15 X 3—5 |і, розташо-
вані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, розширені на верхівці,
жовтуваті.
Конідіальна стадія — Ооіігісіїіга рориіпешп 8 а с с.
На гілках видів сосни (Ріпиз), тополі (Рориіиз) та інших
дерев.
Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобереж-
не Полісся, Лівобережний Злаковий Степ.
2. Сепап^іит аЬіеііз (Р е г з.) К е Ь т — ценангій яли-
цевий. Апотеції групами, зовні темно-коричневі або чорнува-
ті, шкірясті, при висиханні скручуються, 1,5—3 мм у діам.
Аски булавовидні, 60—80 X 10—12 р. Спори еліпсовидні або
яйцевидні, безбарвні, з 1—2 краплями олії, 10—12 X 5—7 ц.
Парафізи здебільшого нитковидні, на верхівці до 6 ц завш.,
жовтуваті або коричнюваті, утворюють епітецій.
Конідіальна стадія — БоіігісКіга $егги§іпоза 8 а с с.
На гілках видів сосни (Ріпиз).
Повсюди в УРСР.
3. Сепап^іит асісоїит (Риск.) К е Ь т — ценангій хвойовий. Апо-
теції невеликими групами, на коротких ніжках, коричневі, воскувато-шкі-
рясті, з бурувато-жовтим покривом, 1—3 мм у діам. Аски булавовидні,
75—90 X 10—12 |і. Спори еліпсовидні, 12—14 X 3,5—4,5 ц. Парафізи утво-
рюють жовтувато-коричневий епітецій.
На хвої сосни звичайної (Ріпиз зііиезігіз).
Правобережне Полісся.
4. Сепап^іиш иіті Т и 1.— ценангій в’язовий. Апотеції групами, про-
риваються з-під кори, 2—4 мм завш., зовні іржасто-бурі, воскуваті або
шкірясті. Аски циліндричні, вгорі закруглені, до 6,5 р завш., 8-спорові.
Спори циліндричні, трохи зігнуті, одноклітинні, з краплями олії на кінцях,
безбарвні, 10—15 X 2,5—3 ц. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені.
На гілках в’яза листкуватого (І/Ітиз (оііасеа).
Правобережний Лісостеп.
5. Сепап^іиш їигіигасеиш (Н о і В.) де N о і.— ценангій обсипаний.
Апотеції занурені в субстрат, пізніше прориваються, сидячі, зовні блідо-
червонувато-коричиеві, 5—15 р у діам., воскуваті або шкірясті. Аски ци-
ліндрично-булавовидні, 100—120 X 6 |і, 8-спорові. Спори видовжені, трохи
веретеновидні, безбарвні, одноклітинні, 6—10 х 2—2,5 ц, розташовані в
2 ряди. Парафізи нитковидні, на верхівці до 5 ц завш., коричневі.
На сухих гілках видів вільхи (Аіпиз).
Карпати.
6. Сепап£іит сагріпі Р е Ь т — ценангій грабовий. Апотеції скупчені,
занурені, пізніше прориваються, темно-коричневі, 2—4 р. у діам., коричню-
вато-жовті, шкірясті. Аски булавовидно-циліндричні, 75—80 X 8—9 ц,
8-спорові. Спори видовжені, тупі, трохи зігнуті, одноклітинні, безбарвні,
12—15 X 3—3,5 р, розміщені в 2 ряди. Парафізи нитковидні, на верхівці
розширені і коричнюваті.
На сухих гілках граба звичайного (Сагріпиз Ьеіиіиз).
Карпати.
Рід Уеіійагіа Рис к.-— велутарія (рис. 272)
Апотеції поодинокі, рідше скупчені, спочатку занурені в субстрат, пізні-
ше виступають на поверхню, воскуваті або шкірясті, зовні світлі. Аски
циліндричні або булавовидні, 8-спорові. Спори видовжені,
яйцевидні, одноклітинні, з 1—2 краплями олії, безбарвні,
розташовані в 1 ряд в аску. при дозріванні іноді коричнюваті,
з однією поперечною перегородкою. Парафізи розгалужені й
розширені на верхівці, утворюють забарвлений щільний епіте-
цій.
Сапрофіти.
В УРСР один вид.
Уеіиіагіа гиїо-оііуасеа Риск.—велутарія буро-оливкова
(рис. 272). Апотеції поодинокі або групами, виступають на по-
верхню субстрату, сидячі, блюдцевидні, зверху коричневі, бо-
рошнисті, воскувато-шкірясті, 1—3 мм у діам. Гіменіальний
шар спочатку оливковий, потім чорнуватий. Аски циліндрично-
булавовидні, товстостінні, ПО—120 X 12—15 р. Спори яйцевид-
ні або еліпсовидні, одноклітинні, безбарвні, пізніше коричню-
ваті, двоклітинні, 12—15 X 6—8 р. Парафізи розширені, утво-
рюють зелен у вато-коричневий епітецій.
На насінні малини (КиЬиз ісіаеиз).
Правобережне Полісся.
Рис. 272. Уе-
Іиіагіа ги[о-
оіі-ічісеа— ве-
лутарія буро-
оливкова. Аск
і парафіза.
Рід Селап£е11а 8а с с.— ценангела (рис. 273)
Рис. 273. Сепап&сііа
гНосІосіепсІгі — ценан-
гела рододендрона :
а — аск і парафізи;
б — спори.
Апотеції здебільшого 1—3 лмі у діам., темно забарвлені, занурені, пізні-
ше прориваються, розкриваються чашовидно або майже блюдцевидно, з
тонким краєм, округлі або трохи видовжені, м’які, при
висиханні зморщуються, шкірясті. Аски булавовидні,
8-спорові. Спори видовжені, яйцевидні або веретеновид-
ні, безбарвні, з 1 поперечною перегородкою. Парафізи
прості, нитковидні, на верхівці розширені, утворюють
коричневий епітецій.
Сапрофіти на гілках дерев, уражених грибами.
В УРСР види роду невідомі.
Сепап£е1Іа гасіиіісоїа К е Ь пі — ценангела рашпи-
левидна. Апотеції поодинокі або групами, жовтувато-
коричневі, м’які, 1—1,5 мм у діам., сидячі або на по-
товщеній ніжці. Аски булавовидні, 125—150 X 15—18 р.
Спори веретеновидні, 18—27 х 6—8 р, з І поперечною
перегородкою. Парафізи прості, нитковидні, трохи
жовтуваті.
На гілках видів берези (Веіиіа).
399
Рід Сгитепиіа сіє N о і.— круменула (рис. 274)
Апотеції виступають з-під епідермісу, поодинокі або невеликими гру-
пами, сидячі або на ніжці, зовні вкриті волосками, воскуваті або шкірясті.
Аски булавовидні. Спори веретеновидні
або видовжено-еліпсовидні, спочатку од-
ноклітинні, потім з 1—3 поперечними
перегородками, безбарвні, розташовані по
З—4 в ряд. Парафізи нитковидні, прості,
безбарвні, епітецій відсутній.
Сапрофіти на корі та гілках.
В УРСР один вид.
Сгшпегшіа ріпісоїа (КеЬепі.)
Кагз і.— круменула соснова (рис. 274).
Апотеції поодинокі або маленькими група-
Рис. 274. Сгитепиіа ріпісоїа — кру-
менула соснова:
а — апотеції; б — аск і парафіз»; в —
спорн.
18—27 х 3—3,5 р, по 4
ми, циліндричні або оберненоконічні, зовні
волосисті, шкірясті, темно-коричневі, 1—
З мм у діам., 1 мм завв., ніжка корот-
ка, невиразна. Аски 60—70 X 10—12 ц.
Спори веретеновидні, прямі або зігнуті,
в ряд, з 1—3 поперечними перегородками,
іноді одноклітинні. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На гілках сосни звичайної (Ріпиз зііїезігіз).
Правобережне Полісся.
Рід босігопіа М о и — годронія (рис. 275)
Апотеції поодинокі або групами, спочатку занурені, потім виступають,
бочковидні або бокаловидні, шкірясті, гладенькі. Аски циліндричні, рідше
булавовидні. Спори нитковидні або видовжено-циліндричні, при дозріван-
ні з багатьма поперечними перегородками, безбарвні, роз-
ташовані в аску паралельно. Парафізи нитковидні, прості.
Сапрофіти на гілках дерев та кущів.
В УРСР один вид.
Со^гопіа игсеоіиз (А 1 Ь. еі 8сЬ\с.) Кагз і.— год-
ронія урновндна (рис. 275). Апотеції по 3—5, виступають з
тріщин кори, бочковидні, 1—1,5 мм завв., 0,5—1,5 мм у
діам., м’ясисто-шкірясті, із вгнутим гіменіальним шаром.
Аски циліндричні, 90—100 X 6—7 р, 8-спорові. Спори
нитковидні, прямі, з поперечними перегородками, безбарв-
ні, 50—75 X 1,5 р, розташовані паралельно. Парафізи нит-
ковидні, 2 р завт., безбарвні, на верхівці зігнуті.
На гілках листяних дерев та кущів, зокрема на смо-
родині чорній (РіЬез пі§гит) та смородині карпатській
(Р. саграіісит).
Прикарпаття.
Рис. 275. Оосігопіа игсеоіиз— годронія урновидна:
а — апотеції; б — аск і парафізи; в — спора.
Рід Тарезіа Р е г з.— тапезія (рис. 276)
Апотеції розвиваються на густому міцеліальному плетиві, різно забарв-
леному, блюдцевидні, зверху коричневі, з світлішим гіменіальним шаром,
при висиханні скручуються, воскуваті. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори
400
видовжені, здебільшого веретеновидні, рідше яйцевидні, одноклітинні, дуже
рідко при дозріванні двоклітинні, безбарвні, оозташовані в 2 ряди. Парафізи
нитковидні, прості, безбарвні.
Сапрофіти на гілках дерев і стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на червоному міцеліальному плетиві, зовні вохряні, з корич-
невим або чорним гіменіальним шаром......................................
............................1. Т. аїго$ап§иіпеа — тапезія темно-червона
— Апотеції на коричневому міцеліальному плетиві.........................2
2. Апотеції на добре розвинутому повстистому темно-коричневому плетиві,
зовні коричневі, з сіруватим, жовтуватим або жовтувато-коричневим гі-
меніальним шаром..............................2. Т. іизса — тапезія бура
— Апотеції на малорозвинутому коричневому міцеліальному пле-
тиві ...................................................................З
3. Апотеції темно-коричневі, з сіруватим гіменіальним шаром..............
........................................3. Т. гозае— тапезія розова
— Апотеції коричневі, з сіруватим або жовтувато-білуватим гіменіальним
шаром.....................4. Т. 1 іуідоїизса — тапезія сірувато-коричнева
1. Тарезіа аіго8ап§иіпеа Е и с к,—тапезія темно-червона. Апотеції
скупчені на червоному міцеліальному плетиві, блюдцевидні, зовні вохряні,
2 мм у діам., з коричневим або чорним
гіменіальним шаром. Аски циліндричні,
24 х 6 р, спори 4 X 2 р.
На гнилій деревині берези білої (Ве-
Іиіа аІЬа) та бука лісового (Ра^из зіїиаііссї).
2. Тарезіа їікса (Р е г з.) Е и с к,—
тапезія бура (рис. 276). Апотеції групами
або поодинокі на темно-коричневому повстис-
тому міцеліальному плетиві, плоскі, коричне-
ві, 0,3—2 мм у діам., з сіруватим, жовту-
ватим або жовтувато-коричневим гіменіаль-
ним шаром. Аски булавовидні, 50—70 х
5—9 р. Спори циліндричні або видовжені,
з загостреними кінцями, 8—15x2—2,5 р.
Парафізи нитковидні, до 2 р завш.
На сухих гілках дерев та кущів, іноді на стеблах трав’янистих рослин.
Карпати, Прикарпаття, Західне Полісся.
3. Тарехіа го5ае(Регі.) Е и с к. — тапезія розова. Апотеції поодинокі
або групами на темно-коричневому міцеліальному плетиві, яке іноді мало
розвинуте, темно-коричневі, 0,3—1,2 льи у діам., з сіруватим гіменіальним
шаром. Аски булавовидні, 40—60x6—8 р. Спори видовжено-веретено-
видні, безбарвні, 7—11x2—2,5 р. Парафізи нитковидні, безбарвні,
З—4,5 р завш.
На сухих гілках видів рози (Коза)
Правобережне Полісся.
4. Тарезіа Ііуісіойїзса (Е г.) К е Ь ш — тапезія сірувато-коричнева.
Апотеції групами на малорозвинутому коричневому плетиві, коричневі,
плоскі, 0,2—2льи у діам., з сіруватим або жовтувато-білуватим гіменіальним
шаром. Аски булавовидні, 50—60 х 5—6 р. Спори видовжено-веретено-
видні, загострені на кінцях, прямі або зігнуті, 9—12x2,5—3 р. Парафізи
нитковидні, 2р завш., безбарвні.
26 0561
401
Рис. 276. Таргзіа (изса— тапезія
бура:
а, б — апотеції при малому та великому
збільшенні; а — аск 1 парафізи;
На гілках осики (Рориіих Ігепіиіа) та інших дерев.
Правобережний Лісостеп.
¥аг. ГаІІах К е її т — різнов. обманлива. Апотеції при висиханні
скручуються, зовні темно-коричневі. Спори видовжено-еліпсовидні
або веретеновидні, 6—9 х 2,5—3 р.
На шишках сосни звичайної (Ріпи$ зііьезйіз).
Правобережне Полісся.
Примітка. Цей вид близький до попереднього, можливо, вони ідентичні.
Рід МоІІізіа Г г.— молізія (рис. 277)
Апотеції групами, сидячі, спочатку кулясті, пізніше розкриваються
блюдцевидно, зовні коричневі, гладенькі, при висиханні скручуються, во-
скуваті, з сіруватим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори
одноклітинні, видовжені, яйцевидні або веретеновидні, безбарвні, здебіль-
шого розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, безбарвні, розгалужені,
рідше на верхівці розширені, забарвлені і утворюють епітецій.
На гілках, гнилій деревині.
В УРСР 16 видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на корі або на деревині та гілках деревних і чагарникових
рослин............................................................2
— Апотеції на опалих листках та на шишках хвойних або на стеблах
трав’янистих рослин ............................................ 7
2. Апотеції з свинцево-сірим чи жовтуватим або сіруватим гіменіальним
шаром ..............................................................З
— Апотеції з голубувато-сірим гіменіальним шаром.....................6
3. Апотеції з свинцево-сірим або жовтуватим гіменіальним шаром, плоскі,
коричнюваті, при висиханні зморщуються, часто з білим краєм . . .
.....................................1. М. сіпегеа — молізія сіра
— Апотеції з сіруватим гіменіальним шаром............................4
4. Спори 6—9 X 2,5—3 р. .... 2. М. 1і£пісо1а — молізія деревна
— Спори довші .......................................................5
5. Апотеції зовні чорно-коричневі. Спори 8—12 (15) X 1,5—2,5 р. . . . •
.........................3. М. теїаіеиса — молізія чорнувато-біла
— Апотеції зовні коричнево-сіруваті. Спори 8—10 X 2—2,5 р..............
.............................4. М. Ьепезиаба — молізія переконлива
6 (2). Спори 12—14 х Зр. Апотеції зовні коричневі, в сухому стані із за-
гнутим білуватим краєм ..................5. М. саезіа — молізія сиза
— Спори 9—12 х 1,5 р .... 6. М. абепозіуіібіз— молізія витягнута
7 (1). Апотеції на опалих листках та шишках хвойних................ 8
— Апотеції на стеблах трав’янистих рослин............................И
8. Апотеції на лусочках гнилих шишок, зовні білуваті, 1—2 мм у діам.
..............................7. М. уцІ£агі$ — молізія звичайна
— Апотеції на гнилих листках ........................................9
9. Спори 5—6 X 2—2,5 р. Апотеції сіруваті, дрібні ...................•
..................8. М. зрогопетоідез — молізія видовженоспорова
— Спори більших розмірів. Апотеції жовтуваті або червонувато-ко-
ричневі ........................................................ Ю
10. Спори 9—12 х 3 р. Апотеції жовтуваті або коричнюваті............•
...............................9. М. Ьеіиіісоїа — молізія березова
— Спори 6—9 х 1,5—2 р. Апотеції червонувато-коричневі....................
..............................Ю. М. гаЬепЬогзііі — молізія Рабенгорста
11 (7). Апотеції на злакових ........................................ 12
— Апотеції на інших трав’янистих рослинах.............................14
12. Апотеції на сухих стеблах очерету звичайного (РИгсі§тіІе$ соттипіі)
.................................11. М. агипбіпасеа — молізія очеретяна
— Апотеції на інших злакових ........................................ 13
13. Апотеції на молінії блакитній (Моїіпіа соегиіеа) ...................
.......................................12. М. гиіиіа — молізія рудувата
— Апотеції на біловусі (Магіи$ зігісіау..................................
.........................13. М. шасиїапа — молізія плямиста
14 (11). Апотеції зовні коричнево-чорні, при висиханні чорні............
.............'...............14. М. иішагіае — молізія гадючникова
— Апотеції зовні коричневі........................................... 15
15. Апотеції з блідо-сірим гіменіальним шаром, 0,2—0,5 мм у діам. . . .
..................................1 5. М. аігаіа — молізія почорніла
— Апотеції з біло-сірим гіменіальним шаром, до 1 мм у діам...............
...................................1.................................6. М. тіпігіеііа — молізія маленька
1. Моїііаіа сіпегеа (В а і з с И.) К а г з і.—молізія сіра (рис. 277).
Апотеції групами, плоскі, коричнюваті, часто з білим краєм, 0,2—2 ділі у
діам., воскувато-м’які, з свинцево-сірим або жовтуватим гіменіальним ша-
ром. Аски булавовидні, 45—60 X 5—7 р. Спори видовжені, за- ~
гострені на кінцях, 6—9Х 2—3 р. Парафізи прості, 3—5 р завш. о °
На гнилій деревині листяних дерев. « [И "
Прикарпаття, Правобережне Полісся. І У) /
2. Моїіізіа 1і£пісо1а Р Ь і 1 1.— молізія деревна. Апотеції по-
одинокі або групами, сидячі, коричнево-чорні або коричневі, 17) І
0 3—1 5 мм у діам., воскуваті, з сіруватим гіменіальним шаром. І\ЛІ
Аски булавовидні, 40—50 X 5-6 р. Спори видовжені, веретено- І\ /
видні, 6—9 х 2,5—3 р. Парафізи нитковидні, 2—3 р завш. \ /
На гнилій деревині. 1 /
Прикарпаття, Правобережне Полісся. V І /|
Рис. 277. МоНініа сіпегеа — молізія сіра. Аск і парафізи.
3. Моїіізіа теіаіеиса (Е г.) 5 а с с.— молізія чорнувато-біла. Апоте-
ції скупчені, сидячі, спочатку закриті, пізніше розкриваються, округлі,
блюдцевидні,’ 0,2—2 мм у діам., чорно-коричневі з сірувато-білуватим гі-
меніальним шаром. Аски булавовидні, на верхівці розширені, 50—60 х
X 5_________________________________6 р, 8-спорові. Спори веретеновидні, прямі або трохи зігнуті, часто з
маленькими краплями олії на кінцях, безбарвні, 8 12(15) X 1,5—2,5 р.
На гнилій деревині.
Західний Лісостеп.
4. Моїіізіа Ьепезиасіа (Т її І.) Р її і І І.— молізія переконлива. Апотеції
скупчені, плоскі, коричнево-сіруваті, 0,2—1,5 мм у діам., воскувато-м’які,
з сіруватим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 50—70 X 6—7р,
8-спорові. Спори видовжені, на кінцях загострені, прямі, рідше зігнуті,
8—10 х 2—2,5 р. Парафізи нитковидні, на верхівці до 2 р завш.
На гнилій деревині та гілках.
Правобережне Полісся.
5. Моїіізіа саезіа (Е и с к.) 8 а с с.— молізія сиза. Апотеції скупчені,
групами, зовні гладенькі, коричневі, 0,2—4 мм у діам., воскувато-м’які, з
голубувато-сірим гіменіальним шаром, у сухому стані край апотеція заги-
нається, стає білуватим, а гіменіальний шар — синювато-жовтим. Аски
булавовидні, 50—55 х 5—6 р. Спори веретеновидні, безбарвні, 12—14 р.
Парафізи нитковидні, до 3 р завш.
На сухих гілках вільхи клейкої (А/пиз §1и/іпо$а) та деревині ін-
ших порід.
Прикарпаття.
6. МоїІІ8Іа асіепозіуіісіі$ Н е її ні — молізія витягнута. Апотеції гру-
пами, зовні коричневі, 0,2—1,5 мм у діам., з голубувато-сірим гіменіальним
шаром. Аски булавовидні, 45—50 X 5 р. Спори майже веретеновидні, одно-
клітинні, 9—12 х 1,5 р. Парафізи нитковидні, 2,5 р завш.
На гнилих гілках бузини трав’янистої (8атЬисиз еЬиІаз).
Прикарпаття.
7. Мо11і$іа уиІ§агі$ (Риск.) К е її т — молізія звичайна. Апотеції
групами, білуваті, гладенькі, м’ясисті, 1—2 мм у діам. Аски видовжено-
булавовидні. 54 х 8—10 р, 8-спорові. Спори циліндричні, злегка булавовид-
ні, 10—12 X 3—4 р. Парафізи нитковидні, прості.
На лусочках гнилих шишок модрини (Ьагіх).
Прикарпаття.
8. МоІІізіа $рогопетоісіе$ ЗрезсЬпе^ — молізія видовженоспорова.
Апотеції утворюються на плямах на верхньому боці листків, сіруваті, не-
великих розмірів. Аски циліндричні, на короткій ніжці. Спори видовжено-
циліндричні, прямі, 5—6 X 2—2,5 р.
На листках винограду (Уіііз).
Правобережний Злаковий Степ.
9. Моїіізіа Ьеіиіісоїа (Риск.) К е Ь т — молізія березова. Апотеції
розташовані на плямах, блюдцевидні, 0,2—0,4 мм у діам., жовтуваті або ко-
ричнюваті, з блідим білувато-червонуватим гіменіальним шаром, при виси-
ханні скручуються, стають червонувато-коричневими або чорнуватими. Аски
булавовидні, 50—60 X 9—10 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні,
9—12 X 3 р. Парафізи нитковидні, на верхівці до 3 р.
На опалих гнилих листках берези бородавчастої (Веіиіа иеггисоза).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
10. МоПізіа гаЬепНогзііі (А и е г з XV.) К е Ь т — молізія Рабенгорста.
Апотеції утворюються на плямах, блюдцевидні, зовні гладенькі, червонува-
то-коричневі, 0,5 мм у діам., з сірувато-жовтим гіменіальним шаром. Аски
булавовидно-веретеновидні, 27—35 X 5—6 р. Спори видовжено-веретеновид-
ні, 6—9 х 1,5—2 р. Парафізи нитковидні, 1,5 р завш.
На опалих листках видів дуба (фиегсиз).
Правобережне Полісся, Лівобережний Злаковий Степ, Південний
Крим.
11. Мо11і$іа агипдіпасеае (О С.) Р Ь і 1 1.— молізія очеретяна. Апотеції
скупчені, блюдцевидні, 0,2—1,2 мм у діам., воскуваті, буруваті, з білуватим
або жовтувато-білим гіменіальним шаром, в сухому стані золотисто-жовті.
Аски булавовидні, 50—75 X 6—7 р, 8-спорові. Спори видовжено-булавовид-
ні або веретеновидні, одноклітинні, безбарвні, 8—10 X 2,5—3 р. Парафізи
нитковидні, 2 р завш., на верхівці трохи розширені, безбарвні.
На сухих стеблах очерету звичайного (Р1гга§тііе8 соттипіз).
Прикарпаття.
12. МоІІІБІапгіиіа 8 а с с.— молізія рудувата. Апотеції групами, сидячі,
воскуваті, спочатку замкнуті, потім блюдцевидно розкриваються, зовні
сіро-жовті або коричнюваті, 0,2—0,3 мм у діам., з сірим гіменіальним ша-
ром. Аски циліндрично-булавовидні, 36—40 X 4—5 р, 8-спорові. Спори
циліндрично-булавовидні, безбарвні, одноклітинні, 6—8 X 1,5 р. Парафізи
нитковидні, безбарвні.
На молінії голубій (Моїіпіа соегиіеа).
Прикарпаття.
13. МоІІізіа тасиїалз К е Ь т — молізія плямиста. Апотеції тісно скуп-
чені, сидячі, блюдцевидні, 0,2—0,5 мм у діам., зовні темно-коричневі, во-
скувато-м’які, з сірувато-білим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, на
верхівці розширені, ЗО—45 X 6—8 р, 8-спорові. Спори веретеновидні або
видовжено-булавовидні, тупі, прямі або трохи зігнуті, безбарвні, 9—12 х
X 2—3 р, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, безбарвні, 2 р завш.
На сухих стеблах біловусу стиснутого (Магйих зігісіа).
Правобережний Лісостеп.
14. МоІІізіа иітагіае (Ь а з с Ь.) К е Ь т — молізія гадючникова.
Апотеції скупчені, блюдцевидні, зовні коричнево-чорні, з сіруватим гіме-
ніальним шаром, при висиханні чорні, маленькі. Аски циліндрично-булаво-
видні, ЗО X Зр. Спори циліндрично-веретеновидні, 5—8 х 1,5р. Парафі-
зи нитковидні.
На сухих стеблах гадючника в’язолистого (Рііірегкіиіа иітагіа).
Ростоцько-Опільські ліси.
15. МоІІізіа аігаіа (Регз.) Кагзі.— молізія почорніла. Апотеції
групами на почорнілих плямах, плоскі, 0,2—0,5 мм у діам., зовні коричне-
ві, з блідо-сірим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 35—40 X 5—6 р,
8-спорові. Спори видовжено-циліндричні або трохи веретеновидні, 6—8 х
х 1,5—2 р. Парафізи нитковидні, безбарвні, 1,5 р завш.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
16. МоІІізіа тіпиіеііа (8 а с с.) К е Ь т — молізія маленька. Апотеції
тісно скупчені, зовні коричневі, 0,2—1 лей у діам., з біло-сірим гіменіаль-
ним шаром. Аски булавовидні, 40—45 X 5—6 р. Спори видовжені, 6—8 X
X 2—2,5 р. Парафізи нитковидні, безбарвні, до 2 р завш.
На гнилих стеблах трав’янистих рослин і на видах смородини (КіЬез).
Правобережне Полісся.
Примітка. Цей вид близький до попереднього, можливо, вони ідентичні.
Рід ІЧіріега Р г,— ніптера (рис. 278)
Апотеції групами, спочатку кулясті, пізніше широко
розкриваються, блюдцевидні, зовні коричневі, м які, із
світло забарвленим гіменіальним шаром. Аски булавовид-
ні або циліндрично-булавовидні. Спори видовжені, верете-
новидні або яйцевидні, двоклітинні, рідше триклітиниі,
безбарвні. Парафізи нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на сухих гілках, стеблах і листках.
В УРСР види роду невідомі.
Міріега гатеаііз К а г з і.— ніптера гілкова (рис. 278).
Апотеції групами, зовні жовто-коричневі або вохряно-жов-
ті, 0,3—2 мм у діам., з білуватим або білувато-жовтуватим
гіменіальним шаром. Аски циліндрично-булавовидні, 75—
100x7—8 р. Спори циліндричні, закруглені на кінцях, пря-
мі або зігнуті, 10—15 X 2—3 р. Парафізи нитковидні, па
верхівці до 3 р завш.
На гілках видів берези (ВеІиІа)> дуба (фиегсиз) та бу-
ка (Ра§и$).
Рис. 278. іУіріега
гатеаііз — ніпте-
ра гілкова:
а — аск І карафі-
аа; б --спори.
РОДИНА РАТЕЬЕАКІАСЕАЕ — ПАТЕЛАРІЄВІ
Плодові тіла (апотеції) здебільшого без ніжки, сидячі або на короткій
ніжці, зрідка занурені в субстрат, темно забарвлені, маленькі, спочатку ку-
лясті, закриті, потім розкриваються округлим або видовженим отвором і
тоді набувають чашовидної або блюдцевндної форми, воскуваті, вуглисті,
роговидні або шкірясті. Аски булавовидні або циліндричні, іноді майже
мішковидні, з потовщеними стінками, які швидко розпливаються. Спори
різної будови і форми, безбарвні або забарвлені. Парафізи розгалужені,
утворюють епітецій. Гіпотецій добре виявлений.
Конідіальні стадії із 8р1іаегор$і(іа1е$.
Сапрофіти на корі гілок, деревині та стеблах рослин, часом паразити
на лишайниках.
Ключ для визначення родів
1. Апотеції шкірясті ..................................................2
— Апотеції воскуваті або роговидні.......................................З
2. Спори одноклітинні або з однією поперечною перегородкою................
........................................РаіеІІеа — пателея (стор. 406)
— Спори з 3—5 поперечними перегородками.................................
..........................................Впгеїіа —дурела (стор. 407)
3(1). Спори безбарвні або трохи жовтуваті..............................4
— Спори забарвлені ....................................................8
4. Аски багатоспорові ................Віаіогеїіа — біаторела (стор. 408)
— Аски 8-спорові ......................................................5
5. Спорн одноклітинні..................Раііпеїіа — патинела (стор. 408)
— Спори з перегородками ...............................................6
6. Спори двоклітинні....................Зсійиіа — скутула (стор. 409)
— Спори багатоклітинні ................................................7
7. Спорн еліпсовидні, веретеновидні або видовжено-булавовидні . . . .
.................................РаіеіІагіа — пателарія (стор. 409)
— Спори веретеновидно-циліндричні.......................................
...............................Рга£торога — прагмопора (стор. 410)
8 (3). Спорн з 1 перегородкою...................................... 9
— Спори з багатьма перегородками...................................10
9. Апотеції круглі, сидячі, роговидні або воскуваті..................
........................................КагзсЬіа — каршія (стор. 411)
— Апотеції видовжені або майже лінійні.........
........................................Меіазріїеа — меласпілея (стор. 411)
10(8). Аски багатоспорові...........................Ва££еа— багея (стор. 412)
— Аски 8-спорові......................................................... 11
11. Апотеції круглі...................Ьесіо£гарІіа —леціографа (стор. 412)
— Апотеції видовжені .... Нузіегораіеііа — гістеропатела (стор. 411)
Рід Раіеііеа Е г.— пателея (рис. 279)
Апотеції поверхневі, закриті, пізніше відкриваються круглим отвором,
чорні, шкірясті, при висиханні дуже скручуються. Аски булавовидні. Спо-
ри яйцевидні або еліпсовидні, переважно одноклітинні, рідше двоклітинні.
Парафізи розширені і розгалужені, утворюють темнуватий епітецій.
Сапрофіти на гнилій деревині.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 1 поперечною перегородкою...........................
..........................1. Р. соттиіаіа — пателея мінлива
— Спори без перегородок . . . 2. Р. $ап£іііпеа—пателея криваво-червона
Рис. 279. Раїеі-
Іеасотпшіаіа —
пателея мінлива:
а — апотеції; б —
аск і парафізи;
в — спори.
1. РаіеІІеа соттиіаіа (Риск.) $ а с с.— пателея мінлива (рис. 279).
Апотеції групами, блюдцевидні, плоскі, чорні, 0,2—0,35 мм у діам., шкі-
рясті. Аски булавовидні, 75—80 X 7—9 р. Спори яйцевид-
ні, спочатку одноклітинні, пізніше з 1 поперечною перего-
родкою, 6—9 х 3—3,5 р. Парафізи розгалужені, на кінцях
потовщені, утворюють коричневий епітецій.
На пеньках ліщини звичайної (Согуїиз теїіапа).
Прикарпаття.
2. РаіеІІеа зап^иїпеа (Р е г з.) К е Ь т — пателея кри-
ваво-червона. Апотеції скупчені на червоному плетиві
міцелію, 0,2—0,4 мм у діам., чорні, шкірясті, з червоним,
пізніше чорніючим, блюдцевидним гіменіальним шаром.
Аски булавовидні, 40—55 X 6—9 р. Спори яйцевидні, од-
ноклітинні, 7—10 X 2,5—3,5 р. Парафізи розгалужені,
утворюють коричневий епітецій.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
Рід Вигеїіа Т и І,—дурела (рис. 280)
Апотеції маленькі, утворюються на сірувато-зеленуватих плямах дере-
вини, спочатку занурені, пізніше сидячі, округлі, чорні або чорно-бурі,
Рис. 280. Оигеїіа соппіиеп$ — дурела зближена:
а~6 — апотеції на гілці при малому та великому збіль-
шенні; в — аск і парафізи; г — спора.
шкірясті, з плоским блюдцевидним гіменіальним шаром. Аски булавовидні,
товстостінні. Спори еліпсовидні або веретеновидні, з 3—7 поперечними пере-
городками, безбарвні. Парафізи розгалужені, утворюють епітецій.
Сапрофіти на оголених місцях деревини.
В УРСР види роду не відомі.
БигеПа сотргезза (Рег$.) Т ні.—дурела стиснута. Апотеції майже
еліпсовидні, чорні, 0,2—1 мм завд. і завш., з чорно-бурим гіменіальним ша-
ром. Аски 70—90 X 9—12 р, 8-спорові. Спори веретеновидні або еліпсовидні,
4-, рідше 6-клітинні, безбарвні, 18—21 X 4—5 р. Парафізи розгалужені,
розширені в верхній частині, утворюють епітецій.
На гілках дуба (Циегсиз).
Рід ВіаіогеІІа сіє N о 1.— біаторела (рис. 281)
Апотеції дрібні, сидячі, плоскі, блюдцевидні, здебільшого світло за-
барвлені, рідше чорнуваті, воскуваті. Аски булавовидні, товстостінні. Спори
дрібні, округлі або еліпсовидні, безбарвні або жовтуваті. Гі-
потецій товстий, епітецій тонкий.
Конідіальна стадія типу ХуІІііа.
Сапрофіти на деревині, корі, трапляються на смолі, ске-
лях та камінні.
В УРСР один вид.
ВіаіогеІІа гезіпае (Рг.) Ми сі сі—біаторела смолиста
(рис. 281). Апотеції сидячі, спочатку закриті, пізніше з
блюдцевиднпм оранжевим гіменіальним шаром, 0,5—1,5 лш
у діам., щільно-воскуваті. Аски булавовидні, 90—100 X 18—
20 р, на верхівці з потовщеною оболонкою. Спори кулясті,
до 3 р у діам., жовтуваті. Парафізи розгалужені, на верхівці
розширені, утворюють жовтуватогкоричневий епітецій.
Конідіальна стадія — ХуіКіа гезіпае К а г з і.
На корі сосни звичайної (Ріпиз зііюезігіз).
Правобережне Полісся.
Рис. 281. Віаіогеїіа гезіпае — біаторела смолиста:
а — апотеції; б — аск і парафізи.
Рід Раііпеїіа Вас с.— патинела (рис. 282)
Апотеції сидячі, дуже маленькі, спочатку замкнуті, ку-
лясті, пізніше з еліпсовидним або видовженим плоским гіме-
ніальним шаром, чорні, воскувато-роговидні. Аски булаво-
видні або яйцевидно-булавовидні, товстостінні. Спори яйцевидні або еліп-
Рис. 282. Раііпеїіа
рипсіііоппіз — патине-
ла крапчаста:
а — апотеції; б — аск і па-
рафуй; о — спори.
Рис. 283. Зсиіиіа еріЬІазіетаііса—
скутула пельтигерова:
а — апотеції; б — розріз через апотецій;
в — спори.
с'овидні, іноді трохи зігнуті, одноклітинні. Парафізи розгалужені, утво-
рюють епітецій.
Сапрофіти на корі, деревині, опалій хвої.
В УРСР один вид.
РаііпеІІа рипсіИогті$ КеЬт — патинела крапчаста (рис. 282). Апоте-
ції сидячі, округлі, 200—400 р у діам. Аски булавовидні, товстостінні, 60—
70 X 15—20 р, 6-8-спорові. Спори товстостінні, еліпсовидні, одноклітинні,
12—15 х 5—6 р, в 2 ряди. Парафізи вилчасто розгалужені, на верхівці до
5 завці., утворюють товстий епітецій.
На корі ялиці білої (АЬіез аІЬа).
Гірський Крим.
Рід $си(иІа Т и 1.— скутула (рис. 283)
Апотеції сидячі, чашовидні, округлі, плоскі, воскуваті, чорні або світ-
ло забарвлені. Аски яйцевидні або булавовидні, 8-спорові. Спори яйцевидні
або еліпсовидні, двоклітинні, безбарвні. Парафізи розгалужені, на верхівці
розширені, утворюють б.-м. товстий епітецій.
Паразити на лишайниках.
В УРСР види роду не виявлені.
Зсиіиіа еріЬ1а$іетаііса К е й т — скутула пельтигерова (рис. 283). Апо-
теції розсіяні або скупчені, спочатку кулясті, згодом чашовидні, світло-
жовті, пізніше коричневі або чорні, 0,1—0,5 мм у діам. Аски 40—50 х 10—
12 р. Спори яйцевидні або загострені на кінцях, 9—12 X 3,5—5 р.
На видах пельтигери (Реііі^ега зр.).
Рід РаіеІІагіа Е г.— пателарія (рис. 284)
Апотеції групами, чашовидні, чорні, дрібні, воскувато-роговпдні, з
опуклим гіменіальним шаром. Спори веретеновидні або булавовидні, з
3—11 поперечними перегородками, безбарвні, дворядні. Парафізи утворюють
забарвлений епітецій. Перидій потовщений.
Сапрофіти на оголеній деревині.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори з 7—11 поперечними перегородками ...........................
...................................... 1. Р. аігаіа — пателарія чорна
— Спори з 3—4 перегородками...........2
2. Спори веретеновидні, з 3 поперечними перегородками................
.....................................2 . Р. ргохіпіа — пателарія близька
— Спори видовжено-булавовидні, з 4 поперечними перегородками ....
......................3...................... Р. сіауізрога — пателарія булавовидноспорова
1. РаіеНагіа аігаїа (Н е сі су.) Е г,— пателарія чорна (рис. 284). Апоте-
ції скупчені, округлі, плоскі, чорні, іноді з зеленуватим відтінком, рого-
видні, 0,5—1,5 мм у діам. Аски 100—120 X 18—20 р. Спори видовжено-
булавовидні або веретеновидні, безбарвні, з 7—11 поперечними перего-
родками. Парафізи розгалужені, утворюють синюватий епітецій.
На гнилій деревині.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Лівобережний Лісостеп та Зла-
ковий Степ.
2. РаіеПагіа ргохіїпа В е г к. еі В г.— пателарія близька. Апотеції
сидячі, спочатку закриті й занурені, потім виступають, чорні, 0,2—0,5 мм
У діам., з круглим або еліпсовидним гіменіальним шаром. Аски булавовидні,
60—90 X 10—12 р, 6—8-спорові. Спори видовжені або веретеновидні, трохи
зігнуті, безбарвні, 4-клітинні, з краплею олії, 15—20 X 4—6 ц, в 2 ряди.
Парафізи розгалужені.
На сухих гілках.
Правобережне Полісся.
109
3. РаіеІІагіа сІауі$рога (Р е с к) 8 а с с.— пателарія булавовидноспоро-
ва. Апотеції плоскі або опуклі, 0,7—1 льи у діам., чорні, при висиханні змор-
дуються. Аски булавовидні або циліндричні, 70—110р завд.
Спори видовжено-булавовидні, зігнуті, 5-клітинні, 22—27 X
х7—10 р.
На сухих стеблах.
Лівобережний Злаковий Степ.
।
Рис. 284. Раіеііагіа оігаіа — пателарія чорна. Аск і парафізи.
Рід Рга£торога М а 8 8 а 1.— прагмопора (рис. 285)
Апотеції сидячі, спочатку закриті, пізніше розкриваються
чорні, воскуваті, при висиханні тверді й зморщені. Аски була-
вовидні, на верхівці закруглені й потов-
щені, 8-спорові. Спори веретеновидні або паличковид-
ні, прямі або зігнуті, 4- або 6-клітинні, безбарвні.
Парафізи нитковидні, на верхівці розгалужені, утво-
рюють епітецій.
Сапрофіти на корі хвойних.
В УРСР один вид.
Рга£торога атрйіЬоІа Мат 1.— прагмопора
сумнівна (рис. 285). Апотеції здебільшого розсіяні,
рідше групами, сидячі, спочатку закриті, потім блюд-
цевидні, чорні, 0,2—0,5 ділі у діам., воскуваті. Аски
булавовидні, 68—80 X 9—10 р, 8-спорові, рідше 4—
6-спорові. Спори веретеновидні, з 1—7 поперечними
перегородками, безбарвні, 15—20 X 3—4 р. Парафізи
нитковидні, на верхівці розгалужені, утворюють
епітецій.
На корі сосни звичайної (Ріпиз зііиезігіз).
Правобережне Полісся.
6
Рис. 285. Ргадторога
атркіЬоІа — прагмопо-
ра сумнівна:
а — апотеції; б — аск і
парафізи; в — спори.
Рід КагзсЬіа К б г Ь — каршія (рис. 286)
А 1П
Апотеції округлі, сидячі, поверхневі, чорнуваті, воскуваті. Аски бу^
лавовидні, на верхівці потовщені, 8-спорові. Спори видовжені, еліпсовидні,
Рис. 286. КагзсМа Іідпуоіа — хартія деревна:
апотеції при малому та великому збільшенні; а — аск і пара-
фізи; г — спори.
спочатку безбарвні, згодом коричневі, двоклітинні, перешнуровані, з ве-
ликою краплею олії. Парафізи розгалужені, утворюють епітецій.
Сапрофіти на гілках та деревині або паразити на лишайниках.
В УРСР один вид.
КагвсЬіа оііуасеа (ВаІзсЬ) КеЬт — каршія оливкова. Апотеції
сидячі, округлі, 4—6 мм у діам., м’ясисто-воскуваті. Аски циліндричні,
8-спорові. Спори еліпсовидні або кулясті, з великою краплею олії, голубува-
то-зеленуваті, 9—10 X 4—5 р. Парафізи нитковидні, на верхівці булавовид-
но розширені.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
Рис. 287. Меіазріїеа
ргохітеїіа — меласпі-
лея найближча:
а — аск 1 парафізи; б —
Рід Меіазріїеа N у 1.— меласпілея (рис. 287)
Апотеції дрібні, спочатку занурені, згодом виступають, здебільшого
видовжені або майже лінійні, чорні, воскуваті, з плоским, пізніше опуклим
гіменіальним шаром. Аски булавовидні або яйцевидні, на верхівці дуже
потовщені. Спори булавовидні або яйцевидні, прямі,
двоклітинні, посередині перешнуровані, з 1 великою
краплею олії, спочатку безбарвні, потім коричневі.
Парафізи розгалужені і утворюють епітецій. Гіпо-
тецій безбарвний або забарвлений.
Сапрофіти на корі листяних і хвойних дерев.
В УРСР види роду не виявлені.
Меіавріїеа ргохітеїіа N у 1 — меласпілея най-
ближча (рис. 287). Апотеції розсіяні або групами, си-
дячі, спочатку кулясті, закриті, пізніше видовжують-
ся, 0,2—0,5 мм завш., воскуваті. Аски яйцевидні, 45—
65 х 20—27|і, 8-спорові. Спори яйцевидні або клино-
видні, прямі, двоклітинні, спочатку безбарвні, піз-
ніше коричневі, 15—27 X 8—9 р. Парафізи зелену-
вато-коричневі, утворюють епітецій.
На корі листяних і хвойних дерев.
Рід Ну«іегораіе11а К е Ь ш — гістеропатела (рис. 288).
Апотеції групами, видовжені, чорні, розкриваються щілиновпдно, во-
скуваті. Аски яйцевидні або булавовидно-еліпсовидні, 8-спорові. Спори ви-
довжено-овальиі, з трьома поперечними перегородками, перешнуровані, пря-
мі або зігнуті, при дозріванні трохи коричневі. Парафізи нитковидні, на
верхівці розгалужені, утворюють щільний епітецій.
Сапрофіти на корі й деревині різних дерев.
В УРСР один вид.
Нузіегораіеііа ргозііі К е Ь пі — гістеропатела виступаюча (рис. 288).
Апотеції групами, сидячі, виступають з-під кори, відкриваються щілиио-
видно або еліпсовидно, чорні, 0,5—3 мм завд., 0,2—1 мм завш., воскуваті.
Аски булавовидні, товстостінні, 70—75 х 12—15 р. Спори еліпсовидні або
булавовидні, прямі або зігнуті, 4—5-клітиині, сірувато-буруваті, 15—18 х
X 4—4,5 р. Парафізи вилчасто розгалужені, утворюють епітецій.
На корі вишні (Сегазиз) та яблуні (Маїиз).
Правобережне Полісся.
Рід Еесіо£гарКа М а $ $ а І.— леціографа (рис. 289)
Апотеції спочатку занурені, пізніше виступають, сидячі, круглі, чорні,
воскуваті. Аски булавовидні, товстостінні, 8-спорові. Спори видовжені або
ПІ
булавовидні, 4~8-клітинні, спочатку безбарвні, пізніше коричневі. Пара-
фіян розгалужені й розширені, утворюють епітецій.
Сапрофіти на деревині.
В УРСР один вид.
Ьесіо$гарЬа Іесісіеіпа К еЬ т — леціографа лецидеева. Апотеції пооди-
нокі, сидячі, блискучо-чорні, 0,3—1 лглг, воскуваті. Аски еліпсовидні, 45—
Рис. 288. Нуіїегораіеііа рго-
$1іі — гістеропатела висту-
паюча:
а — апотеції; б — аск і пара-
фізи; в — спорн.
Рис. 289. Ьесіо^гарка гюаМіїі — ле-
ціографа Звака:
а — апотеції; б — аск 1 парафізи; в —
спори.
48 х 10—12 р., 8-спорові. Спори циліндричні, прямі або трохи зігнуті,
4-клітинні, трохи коричнюваті, 9—10 X 4 р. Парафізи нитковидні, на кін-
цях розширені, утворюють коричневий епітецій.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
Рід Ва£&еа А и е г з \у.— багея (рис. 290)
Апотеції лінійні, воскуваті, товстостінні, темно-коричневі, розкри-
ваються широкою щілиною. Аски яйцевидні або мішковидні, товстостінні,
о 5
Рис. 290. Ва^еа ра-
с!іуазси$—багея і ов-
а — апотеції; б — аск
і парафізи.
багатоспорові. Спори видовжені, прямі або зігнуті, 4-клі-
тинні, спочатку безбарвні, пізніше коричнюваті. Пара-
фізи розгалужені, утворюють епітецій.
Сапрофіти на гілках.
Монотипний рід.
Ва££еа расЬуавсиз А и е г $ \у.— багея товстоаскова
(рис. 290). Апотеції лінійні або еліпсовидні, паралельно
розташовані, до 1 мм завд. і 0,25 мм завш. Аски яйце-
видні, сидячі, товстостінні, 70—75 х 21—25 р, багато-
спорові. Спори видовжені, 4-клітинні, 14—18 X 3—
3,5р. Парафізи на верхівці до 3 р завш., утворюють
стоаскова: ЄПІТЄЦІЙ.
На гілках дуба (фиегсиз) і липи (Тіііа).
РОДИНА РНАСЮІАСЕАЕ — ФАЦИД1ЄВІ
Апотеції розвиваються на стромі або без неї, занурені в тканини суб-
страту, пізніше проривають епідерміс і розкриваються щілиною, часто широ-
ко розкриті, оточені лопатями прорваного епідермісу, темно забарвлені,
округлі або видовжені., шкірясті. Аски циліндричні, булавовидні або грушо-
412
видні. Спори одноклітинні або багатоклітинні, еліпсовидні або видовжені.
Парафізи прості або розгалужені, безбарвні або забарвлені, іноді утворюють
епітецій.
Паразити або сапрофіти на хвої, листках або корі дерев-кущів.
Конідіальні стадії таких типів: Ьеріозігота, ЬеріоіКугіит, ЬаЬгеІІа,
Меіазтіа, Магззопіа, Ріасозрігаегіа.
Ключ для визначення родів
1. Аски грушовидні або мішковидні. Спори з поперечними, іноді з поздовж-
німи перегородками......................ВісЬаепа — дихена (стор. 414)
— Аски циліндричні або булавовидні. Спори одноклітинні або тільки з
поперечними перегородками.........................................2
2. Апотеції лінійні, виступають через прорвану перидерму щілиновидним
отвором ........................................................... З
— Апотеції видовжені або округлі, часто широко розкриті..............5
3. Спори одноклітинні..............................................4
— Спори двоклітинні, нитковидні. Аски веретеновидно-булавовидні, на
довгій ніжці ...........................................................
..................................Нуродегта — гіподерма (стор. 414)
4. Спори нитковидні, їх довжина дорівнює довжині аска. Аски 8-спорові
...................................ЬорИойенпіит — лофодермій (стор. 415)
— Спори булавовидні, з товстою драглистою оболонкою. Аски 4-спорові.
............................ НуросіеппеІІа — гіподермела (стор. 417)
5 (2). Апотеції занурені в тканини субстрату і зростаються з ними верхньою
частиною..........................................................6
— Апотеції не зростаються з покривними тканинами субстрату ... 12
6. Спори одноклітинні, часом пізніше можуть бути багатоклітин-
ними .............................................................. 7
— Спори з 1 або кількома перегородками..............................11
7. Апотеції розвиваються на чорній блискучій стромі..................
.................................... КНуіізша — ритизма (стор.417)
— Строми немає .•••/••...............................................®
8. Спори еліпсовидні або яйцевидні ................................9
— Спори нитковидні або циліндричні, спочатку одноклітинні, пізніше
можуть бути багатоклітинними...........................................
.................................. Соссотусез — кокоміцес (стор. 419)
9. Апотеції видовжені. Спори безбарвні ..............................
Сгуріотусез — криптоміцес (стор. 420)
— Апотеції округлі............................Ю
10. Парафізи забарвлені, нитковидні, па кінцях іноді розгалужені або здуті,
утворюють епітецій ......................ТгосНіїа— трохіла (стор. 421)
— Парафізи безбарвні, епітецій відсутній...............................
................................... Рйасідіит — фацидій (стор. 421)
11 (6). Паразити на листках і стеблах трав’янистих рослин. Спори двоклі-
тинні ......................... 8сИІ2ОЙіугііпп — схизотирій (стор. 423)
— Сапрофіти на листках. Спори двоклітинні або чотириклітинні ....
.................................. ЗрЬаегорегіа — сферопезія (стор. 424)
12 (5). Спори нитковидні або видовжено-циліндричні..................13
— Спори яйцевидні або видовжено-еліпсовидні чи веретеновидні .... 14
13. Спори нитковидні або видовжено-веретеновидні, спочатку одноклітинні,
пізніше з кількома поперечними перегородками. Парафізи нитковидні,
на кінцях загнуті........................СІіЖгіз — клітрис (стор. 424)
— Спори циліндричні, звивисті, з поперечними перегородками. Парафізи
на кінцях здуті .... СоссорЬасМішп — кокофацидій (стор. 425)
413
14 (12). Спори одноклітинні .... РвеисІорНасісІіит — псевдофацидій
..................................................................(стор. 425)
Спори з 8—9 поперечними, іноді також з поздовжніми перегородками
.................................Р$еи(Іо£гарНі$ — псевдографіс (стор. 426)
Рід РісКаепа Г г.— дихена (рис. 291)
Апотеції групами, чорно-бурі, видовжені. Аски грушовидні, 4—8-спо-
рові, сидячі. Спори безбарвні, еліпсовидні, спочатку одноклітинні, пізніше
Рис. 291. БісИаепа [а%і-
пеа — дихена букова:
а — апотеції на корі; б —
аск і парафізи.
з поперечними, а іноді з поздовжніми перегородками.
Парафізи нитковидні, прості.
Конідіальна стадія типу Рзіїозрога.
В УРСР один вид.
ОісЬаепа їа£іпеа (Рег$.) Рг.— дихена букова
(рис. 291). Апотеції групами на видовжених або округ-
лих плямах, чорно-бурі, видовжені, 0,5—1 мм завд.
і 0,3—0,5 мм завш. Аски грушовидні, сидячі, 45—
50 X 25—27 р. Спори видовжені, яйцевидні, спочатку
одноклітинні, потім чотириклітинні, 20—25 X 9 р.
Парафізи нитковидні, 2 р завш., безбарвні.
Конідіальна стадія — Рзіїозрога {а^інеа Р г.
На корі молодих стовбурів дуба (Оиегсиз) тощо.
Гірський Крим.
Рід Нуробегта О С.— гіподерма (рис. 292)
Апотеції лінійні, чорні, опуклі. Аски веретеновидно-булавовидні, на
довгій ніжці. Спори двоклітинні, коротші, ніж аски, іноді оточені слизу-
ватим шаром. Парафізи на верхівці загнуті або спірально закручені.
Конідіальна стадія типу Ьеріозігота.
На хвої або на трав’янистих рослинах.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на хвої.................................................2
— Апотеції на сухих стеблах трав’янистих рослин або на сухих гілках
.................................................................З
2. Спори булавовидні ...............1. Н. ріпісоїа — гіподерма соснова
— Спори видовжено-булавовидні ........................................
....................2. Н. ЬгасЬузрогшп — гіподерма короткоспорова
З (1). Апотеції розвиваються на сухих стеблах комиша (8сігриз) . . . .
..............................3. Н. зсігріит — гіподерма комишова
— Апотеції розвиваються на сухих стеблах інших трав’янистих рослин або
на сухих гілках......................................................4
4. Спори веретеновидні, до 20 р, завд.................................
4. Н. соттипе — гіподерма звичайна
— Спори видовжено-веретеновидні, 20—24 р завд.........................
...............................5............................... Н. ¥Іг£и1іогит — гіподерма кущиста
1. Нуросіегта ріпісоїа В г и п с Ь.— Гіподерма соснова. Апотеції роз-
ташовані поздовжніми рядами, до 10 мм завд. Аски веретеновидно-була-
вовидні. Спори булавовидні, з товстим слизуватим шаром.
414
На хвої сосни звичайної (Ріпиз зііїезігіз).
Правобережне Полісся.
о
Рис. 292. Нуросіегта
Ьгасіїузрогит— гіподер-
ма короткоспорова:
а — апотеції б — аск і па-
рафізи.
2. Нуросіегта ЬгасКузрогит (К о $ і г.) Т и Ь е и 1 — гіподерма коротко-
спорова (рис. 292). Апотеції розташовані паралельно, видовжені, еліпсовид-
ні, чорні, 1 лшзавд., 0,4 мм завш. Аски булавовидні, 120 х 20 р., 8-спорові.
Спори видовжено-булавовидні, прямі, рідше трохи зігнуті, спочатку одно-
клітинні, пізніше двоклітинні й трохи перешнуровані,
безбарвні, 25—30 X 4 р, з драглистою оболонкою.
Парафізи нитковидні, безбарвні, на верхівці розши-
рені і кілька раз закручені.
На хвої сосни Веймутової (Ріпиз зігоЬиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний
та Лівобережний Лісостеп.
3. Нуросіегта зсігріит В С.—гіподерма комишо-
ва. Апотеції скупчені, іноді зливаються на знебарвле-
них плямах, видовжені, чорні, 2—4 мм завд. і до
1 мм завш. Аски еліпсовидні, 120—145 X 15—17 р.,
на ніжці. Спори видовжені, двоклітинні, безбарвні,
36—40 X 4,5—5 р., багатоядерні. Парафізи нитковид-
ні, із загнутою верхівкою, безбарвні.
На стеблах комиша озерного (Зсігриз Іасизігіз).
Південь УРСР.
4. Нуросіегта соттипе (Е г.) Б и Ь у — гіподерма звичайна. Апотеції
розсіяні, видовжено-кулясті, яйцевидні або еліпсовидні, 1—1,5 мм завд.,
0,5 мм завш. Аски яйцевидно-булавовидні, з тоненькою ніжкою, 8-спорові,
60—75 X 10—12 р,. Спори видовжені або веретеновидні, прямі, двоклітинні,
безбарвні, 18—20 X 4 р, розташовані паралельно у верхній частині аска.
Парафізи нитковидні, прямі або трохи зігнуті.
На рутвиці орликолистій (Тіїаіісігит адиіІе§і[оІіит).
Прикарпаття.
5. Нуросіегта уіг£ііііопші В С.— гіподерма кущиста. Апотеції розта-
шовані паралельно, 1—2 мм завд., 0,5—0,75 мм завш. Аски булавовидно-
еліпсовидні, 8-спорові, 90—120 X 9—10 р.. Спори видовжено-веретеновидні,
прямі або трохи зігнуті, спочатку одноклітинні, пізніше двоклітинні, без-
барвні, 21—24 X 3—4 р. Парафізи нитковидні, на кінцях зігнуті.
На стеблах айстри (Азіег).
Прикарпаття.
і. гііЬі (Р е г з.) В С.— форма ожинова.
На сухих гілочках костяниці (КиЬиз захаШіз).
Прикарпаття.
Рід Ьоріюсіеппішп С Ь е V.— лофодермій (рис. 293)
Апотеції лінійні, занурені в субстрат, зростаються з ним, чорні, з
отвором у вигляді щілини. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори нитковидні,
довжина їх дорівнює довжині аска, одноклітинні, безбарвні. Парафізи на
кінцях загнуті або закручені спірально.
Конідіальні стадії типів Ьеріозігота і Ьеріозіготеїіа.
Сапрофіти на опалих листках і хвої, рідше на живій хвої.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на хвої ......................................................
Апотеції на опалих листках дерев та кущів або на злакових ... 5
Рис. 293. Ьоріїоіїег-
тішп ріпазігі —ло-
2. Спори до 75 р завд................................................З
— Спори 100 р і більше завд..............................................
................................1. Ь. ріпазігі— лофодермій сосновий
3. Спори нитковидні..................................................4
— Спори видовжено-булавовидні ...........................................
......................... 2. Ь. пегуізедиіит — лофодермій жилковий
4. Спори зернисті 65—75 X 1—2 р, на хвої видів ялівцю ^ипірегиз)
..............................3. Ь. іипірегіпит — лофодермій ялівцевий
— Спори не зернисті, 75 X 1,5 р, на хвої ялини (Рісеа) ..................
................... 4. Ь. тасгозрогит — лофодермій великоспоровий
5 (1). На опалих листках дерев та кущів................................6
— На сухих стеблах злакових (Сгаїпіпеае) ................................
..................... 5. Ь. агипсііпасешп — лофодермій очеретовий
6. На опалих листках дуба (фиегсиз)......................................
...........................6 . Ь. реііоіісоїит — лофодермій черешковий
— На опалих листках розоцвітих (Козасеае)......................... . . .
............................7 . Ь. Ву$іегоісІе$ — лофодермій пізній
1. ЬорИосІегтіит ріпазігі (8 с Ь г а сі.) С її е V.— лофодермій сосновий
(рис. 293). Апотеції на пожовтілих місцях хвої, еліпсовидні, 0,5—2 мм завд.,
0,3—1 мм завш., чорні. Аски 90—150 X 10—14 р. Спо-
ри нитковидні, 75—140 X 1,5—2 р. Парафізи на кінцях
загнуті.
Конідіальна стадія — Ьеріозігота рйгазігі О е з т а г.
На хвої видів сосни (Ріпиз).
Повсюди в УРСР.
2. ЬорЬосІегтіит пегуізециіит (□ С.) К е Ь т — лофо-
дермій жилковий. Апотеції на нижній поверхні хвої, ви-
довжені, чорні, 1—1,5 мм завд., до 0,5 мм завш. Аски бу-
лавовидні, з тупою верхівкою, без ніжки, 8-спорові,
70—100 X 15—20 р. Спори видовжено-булавовидні, тро-
хи зігнуті, одноклітинні, безбарвні, 50—60 X 2—2,5 р,
розташовані паралельно. Парафізи нитковидні, на вер-
хівці гачковидні, безбарвні.
На опалій хвої ялиці білої (АЬіез аІЬа).
Прикарпаття, Крим.
3. ЬорЬосіегтіит |ипірегіпит (Р г.) сіє N о і — лофо-
фодермій сосновий: дермій ялівцевий. Апотеції округлі або еліпсовидні, чорні,
а ~ °іПпГриафізи7аск 0,5—1 мм завд., 0,3—0,5 мм завш., з щілиновидним отво-
ром. Аски булавовидні, з тупою верхівкою, 70—90 X
X 9—12 р, 8-спорові. Спори нитковидні, одноклітинні, зернясті, безбарвні,
65—75 х 1—2 р, розташовані паралельно. Парафізи нитковидні, трохи зі-
гнуті, до 2,5 р завш., безбарвні.
На видах ялівцю ^ипірегиз).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся.
4. Ьоріюсіеглііит тасго$рогит (Н а г і.) Ке її т — лофодермій вели-
коспоровий. Апотеції розвиваються з обох боків ще живої хвої, лінійні, до
3,5 мм завд., близько 0,5 мм завш. Аски 100 X 15—21 р. Спори довгі, нит-
ковидні, 75 х 1,5 р, розташовані паралельно. Парафізи нитковидні, із за-
крученою верхівкою.
На хвої ялини європейської (Рісеа ехзеїза).
Прикарпаття, Західний та Лівобережний Лісостеп.
5. ЬорЬосІегпііїші агипсііпасеит (8 с Ь г а сі.) С її е V.— лофодермій
очеретовий. Апотеції видовжені або еліпсовидні, коричневі або чорні,
до 2 мм завд., 0,25—0,5 мм завш. Аски булавовидні, 8-спорові, 75—120 X
5
416
X 9—12 р. Спори нитковидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітин-
ні, зернисті, безбарвні, 40—80 X 1,5—2 р. Парафізи нитковидні, без-
барвн і.
На листках злакових (Сгатіпеае).
Карпати, Прикарпаття, Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та
Лівобережний Лісостеп, Південний Крим.
6. ЬорКобегтіит реііоіісоїит Еис к.— лофодермій черешковий. Апо-
теції розсіяні на здутих плямах листків, блискучо-чорні, 1—1,5 мм завд.,
до 1 мм завш. Аски 8-спорові, 45—70 X 6—7 р. Спори нитковидні, здебіль-
шого прямі, одноклітинні, безбарвні, 45—50 х 1,5 р, розташовані паралель-
но. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На листках дуба.
Лівобережний Лісостеп, Південний Крим.
7. ЬорЬобегтіит Иувіегоібез (Регз.) 5асс.— лофодермій пізній.
Апотеції на округлих плямах, еліпсовидні або округлі, здебільшого прямі,
рідше зігнуті, чорні, 1 мм завд., 0,5 мм завш. Аски булавовидні, 8-спо-
рові, 80—100 X 9—10 р. Спори нитковидні, трохи зігнуті, одноклітинні,
безбарвні, 60—70 X 1,5 р. Парафізи нитковидні, на верхівці гачкуваті,
безбарвні.
На опалих листках видів з родини розових (Козасеае).
Ростоцько-Опільські ліси, Правобережний та Кримський Лісостеп, Пів-
денний Крим.
Рід Нуробегтеїіа Т и Ь е и ї — гіподермела
Апотеції занурені в субстрат, видовжені, чорні, шкірясті. Аски цилінд-
ричні, майже сидячі, 4-спорові. Спори одноклітинні, булавовидні або вере-
теновидні, з товстою драглистою оболонкою. Парафізи на верхівці зігнуті
або спірально закручені.
Конідіальна стадія типу Непйегзопіа.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. На хвої модрини (Ьагіх).............................................
.................................1. Н. Іагісіз— гіподермела модринова
— На хвої сосни (Ріпи$)..........2. Н. знісі^епа — гіподермела боро-
.............................................................. зенчаста
1. Нуросіеппеїіа Іагісіз Т и Ь е и і — гіподермела модринова. Апотеції
видовжені, чорні. Аски 90—100 р. Спори 60 X 16 р, з товстою оболонкою.
На хвої модрини (Ьагіх).
2. НуросіеппеІІа $иІсі£епа Т и Ь е и і — гіподермела борозенчаста. Апо-
теції видовжені, трохи опуклі. Аски циліндричні, 4-спорові, 90—100 р.
Спори видовжено-палпчковидні або булавовидні, з товстою драглистою обо-
лонкою, 60 X 16 р.
Конідіальна стадія — Неіиіегзопіа асісоїа М іі п с її еі Т и Ь е и і.
На хвої сосни звичайної (Рііит зі^езігіх).
Лівобережна Україна, Крим.
Рід КЬуіізта Е г,— ритизма (рис. 294)
Апотеції розвиваються на чорній субепідермальній стромі, розкривають-
ся лінійним або круглим отвором, дозрівають пізно восени або весною на опа-
лпх листках. Аски булавовидні, з 8 спорами. Спори нитковидні, здебільшого
27 0861
417
одноклітинні, безбарвні. Парафізи нитковидні, часто па верхівці загнуті,
безбарвні.
Паразити (у копідіальній стадії типу Меіазтіа) на живих листках та
стеблах.
В УРСР шість видів.
Клю ч для в из н а ч е н н я видів
1. На видах верби.....................................................2
— На інших рослинах.....................................................З
2. Спорн 60—100 \ 1,5—3 р ... 1. К. заіісіпипі — ритизма вербова
— Спори 108 X 2,5 р.......................................................
2. К. зуттеігісипі — ритизма симетрична
З (1). На кропивових (Сг(ісасеае). Спори 14—24 X 4—5 р....................
..................................................................3. К. игіісае — ритизма кропивова
— На інших рослинах 4
4. На кленових (Асегасеае) .............................................5
— На вересових (Егісасеае). Спори 45—50 X 6—8 р...........................
...........................4. Ц. апсігопіегіае — ритизма андромедова
5 (3). Спори ЗО—36 X 1,5—2 р..............................................
...............................5............................... К- рипсіаіигп — ритизма крапчаста
— Спори 60—80 X 1,5—3 р ..................................................
...........................................................6 . К. асегіпигп — ритизма кленова
1. КЬуіізша $а1ісіпит (Р е г з.) Р г.— ритизма вербова. Строма у вигля-
ді чорних блискучих плям, 0,5—2 см у діам., опукла. Апотеції видовжені або
округлі, 0,5—2 мм у діам., розкриваються лопатями або щілиною, з жов-
тим гіменієм. Аски булавовидні, 120—150 X 10—15 р. Спори нитковидні,
60—100 х 1,5—3 р. Парафізи нитковидні, на верхівці здуті, до 2 р завш.,
безбарвні або трохи коричнюваті.
Конідіальна стадія — Меіазтіа заіісіпа Ь е V.
На верхньому боці листків різних видів верби
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські
ліси, Західний, Лівобережний та Кримський Лісостеп, Кримський Степ.
2. КЬуіізша $уттеігісшп Л о Ь. М й 1 1.— ритизма симетрична. Строма
чорна, блискуча, на верхній і нижній поверхні листків, до 5 мм у діам.,
1,5 мм завш. Аски булавовидні, 135—162 X 12—19 р, 8-спорові. Спори нит-
ковидні, на верхівці ширші, внизу загострені, безбарвні, 108 X 2,5 р. Пара-
фізи нитковидні, на верхівці до 2 р завш., безбарвні.
На листках верби пурпурової (8аІіх ригригеа).
Карпати.
3. КЬуіізта игіісае (XV а 1 1 г.) Р г.— ритизма кропивова. Строма ви-
довжена, до 4 см завд., блискуча, чорна. Апотеції розкриваються щілинами,
1 мм завд., з сірим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 60—80 X 9—
10 р, 8-спорові. Спори видовжені, тупі, прямі, безбарвні, 14—24 X 4—5 р,
розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, безбарвні, до 2 р завш.
На сухих стеблах кропиви (Угііса).
Ростоцько-Опільські ліси, Західний Лісостеп.
4. ЦИуіізта апсіготесіае (Р е г з.) Р г.— ритизма андромедова. Строма
охоплює майже всю поверхню листка, блискуча, чорна, до 1—2 мм завт.,
з нерівною поверхнею. Апотеції розкриваються лопатями або щілинами.
Аски булавовидні, 8-спорові, 120—140 х 20—22 р. Спори видовжено-була-
вовидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні, з краплями олії, безбарвні,
45—50 X 6—8 р. Парафізи нитковидні, до 2 р завш., безбарвні.
На верхньому боці листків андромеди багатолистої (Апсігатесіа роІі[оІіа).
Карпати, Правобережне Полісся.
418
Рис. 294. &НуІі$та асегі-
пит — ритизма кленова:
а — уражений листок;
6 — аск і парафізи.
5. КЬуіівта рипсіаіит (Р е г 8.) Р г,— ритизма крапчаста. Апотеції
скупчені по 20—ЗО на жовтуватих плямах, що мають 0,5—1,5 см у діам., з
сірим гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 70—
—80 х 9—10 |х. Спори веретеновидні або була-
вовидні, ЗО—36 X 1,5—2 р..
Конідіальна стадія — Меіазтіа рипсІаіаЗасс.
еі Кой ш.
На листках видів клена (Асег).
Повсюди в УРСР.
6. КЬуіізта асегіпит (Р е г 8.) Р г.— ритизма
кленова (рис. 294). Строма округла, 1—2 см у діам.,
апотеції зливаються, видовжені, 1—2 мм завд.,
1 мм завш., при дозріванні розкриваються щілина-
ми, гіменіальний шар сіруватий або жовтуватий.
Аски булавовидні, 120—130 X 9—10 р, на ніжці.
Спори циліндричні, нитковидні, загострені на кін-
цях, 52—80 х 1,5—3 р.
Парафізи нитковидні, на кінцях загнуті, без-
барвні, 1,5 р завш.
Конідіальна стадія — Меіазтіа асегіпа Ь е V.
На листках видів клена (Асег).
Повсюди в УРСР.
Рід Соссотусез де N о і.— кокоміцес (рис. 295)
Апотеції поодинокі, занурені в субстрат, розкриваються кількома
лопатями, до 3 мм у діам., шкірясті, чорні. Аски булавовидні, з 8 спорами.
Спори видовжено-булавовидні, циліндричні або нитковидні, розташовані
паралельно, безбарвні, одноклітинні або багатоклітинні. Парафізи нитко-
видні.
Сапрофіти на опалих листках дерев та кущів, рідше на гілках.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори видовжено-булавовидні ........................................
............................. 1. С. согопаіиз — кокоміцес увінчаний
— Спори нитковидні..................2. С. депїаіиз — кокоміцес зубчастий
1. Соссотусез согопаінз (8 с Ь и гп.)
К е Ь пі — кокоміцес увінчаний (рис. 295).
Апотеції групами, занурені в тканину, чорні,
кулясті, 1—2 мм у діам., розкриваються 4—
10 лопатями. Аски булавовидні, на довгій
ніжці, ПО 180 X 12—14 р. Спори видовжено-
булавовидні, 33 (35)-—75 X 2—3,5, р.
опалих листках дуба ((^иегсиз), бука
(Га8ц5), тополі (Рориіиз).
ські ліси°бЄрЄЖН П°л‘сся, Ростоиько-Опіль-
а _^п<^,ПуСЄІ С0г0І,а1и5 — кокоміцес увінчаний:
уражений листок; б - аск і парафізи.
27*
+19
2. Соссогпусех сіепіакг^ (К 7 е еі 8 с її ті сі і) 8 а с с.— кокоміцес
зубчастий. Апотеції невеликими групами на плямах листків, неправи-
льно кутасті, чорні, зморщені, до 1 мм у діам., розкриваються 3—5
лопатями. Аски булавовидні, на довгій ніжці, 8-спорові, 70—90 X 8—9 ц.
Спори нитковидні, спочатку одноклітинні, пізніше з кількома поперечними
перегородками, 45—55X 1,5—2ц. Парафізи безбарвні.
На листках тополі (Рориіиз).
Правобережне Полісся, Крим.
Рід Сгуріогпусез 6 г е V — криптоміцес (рис. 296)
Апотеції великі, видовжені, занурені в тканину субстрату, опуклі, вуг-
листі, розкриваються широкою щілиною. Аски булавовидні, 8-спорові, ото-
чені нитковидними парафізами. Спори еліпсовидні, одноклітинні, безбарвні.
Конідіальна стадія типу Магззопіа.
Паразити на гілках і листках, закінчують свій розвиток як сапрофіти.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори до 10 ц завд................................................
.......................... 1. С. ркгісііз — криптоміцес орляковий
— Спори більші, 20—-25 ц завд........................................
..............................2. С. тпахітиз — криптоміцес великий
1. Сгуріотусез ріегідіЧ (К е Ь е п і.) К е й т — криптоміцес орляковий
(рис. 296). Апотеції розміщені між жилками листка, лінійні, зливаються і
ніби розгалужені, чорні, до 4 мм завд.,
0,5 мм завш., розкриваються широкою щі-
линою або кількома лопатями. Аски була-
5
а
а
Рис. 296. Сгуріопгусез ріегійів —
криптоміцес орляковий:
а — уражений листок; б — аск і пара-
фіза.
Рис. 297. ТгоМІа реііоіа-
гі$ — трохіла черешкова;
а—б — апотеції при малому
та великому збільшенні; в —
аск і парафізи.
вовидні, 50—65 X 8—15 р, 8-спорові, оточені нитковидними парафізами.
Спори еліпсовидні, 8—10 X 4,5—6 р.
На нижньому боці листків орляка звичайного (РіегіЛіит адиіііпит).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Волин-
ський Лісостеп.
2. Сгуріотусеа тахітив (Р г.) К е Ь т — криптоміцес великий. Апотеції
розвиваються під здутою перидермою, утворюючи коростинки до 10 см завд.,
49Л
0,5 1,5 см завш., які пізніше прориваються лопатями, чорні, вуглисті
Аски циліндрично-булавовидні, 8-спорові, оточені нитковидними парафі
зами, які утворюють щільний епітецій. Спори жовтуваті, еліпсовидні
20-26 X 10—13 р.
На корі живих і відмерлих гілок верби п’ятитичинкової (Заііх реп-
іагиіга).
Лівобережний Лісостеп.
Рід ТгосЬіІа Р г.— трохіла (рис. 297)
Апотеції маленькі, до 1 мм у діам., розкриваються лопатями або широ-
кою щілиною. Гіменіальний шар воскуватий. Аски булавовидні, оточені
забарвленими парафізами, які здуті на кінцях і утворюють епітецій. Спори
видовжено-еліпсовидні або яйцевидні, в 2 ряди.
Сапрофіти на відмерлих листках.
В УРСР один вид.
ТгосЬіІа реііоіагії (А 1 Ь. еі ЗсЬ'У.) К е її ги — трохіла черешкова
(рис. 297). Апотеції на посірілих плямах групами, 0,5—1,5 ллє, розкриваю-
ться широкою щілиною, буруваті. Аски булавовидні, 8-спорові, 35—45 х
X 4,6 р. Спори булавовидно-веретеновидні, 6—9 х 2,5—3 р, одноклітинні,
безбарвні.
На листках клена звичайного (Асег рІаіапоіЛез).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Рід РЬасМіит Р г.— фацидій (рис. 298).
Апотеції округлі, темні, дрібні, до 1,5—2 мм у діам., розкриваються
лопатями. Аски булавовидні. Спори видовжені, яйцевидні або веретеновидні,
одноклітинні, безбарвні. Парафізи нитковидні, епітецій відсутній.
Конідіальні стадії типів СеиіНозрога і РІасозрКаегіа.
Паразити, рідше сапрофіти на листках, гілках та інших частинах
рослин.
В УРСР п’ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори веретеновидні ........................................ 2
__ Спори еліпсовидні або булавовидні...............................З
2. Спори 9—10 р завд...............................................
__________________________________1. РЬ. уіпсае — фацидій барвінковий
__________________________________ Спори більше 10 р завд.
..................................2. РЬ. Іасегшп — фацидій порваний
З (1). Спори видовжено-булавовидні ..................................
....................... 3. РЬ. герапгішп — фацидій виїмчастий
__ Спори еліпсовидні або еліпсовидно-веретеновидні......................4
4. Спори еліпсовидно-веретеновидні, 9—11 X 3,5—4,5 р ....................
.............................4. РЬ. аЬіеііпшп — фацидій ялицевий
__ Спори еліпсовидні, більших розмірів..................................5
5. Спори 17—21 р завд.........5. РЬ. сіізсоїог — фацидій різнобарвний
— Спори 23—24 р завд...............................................
......................... 6- РЬ. іпїезіапх — фацидій небезпечний
1. РЬасіїіііип уіпсае Г ц с к.— фацидій барвінковий. Апотеції на ниж-
ньому боці листків, скупчені, 1—1,5 р, розкриваються 4—6 лопатями.
Г2І
Аски булавовидні, 60—65 \ 9 р. Спори веретеновидні, прямі, одноклітинні,
безбарвні. 9 — 10 х 2,5—3 р, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні,
На листках барвінка малого (Уіпса тіпог).
Прикарпаття.
2. РНасісІіит Іасегшп Г г.— фацидій порваний. Апотеції поодинокі,
розсіяні, сочовицевидпі, 0,2—0,5 лмг у діам., чорні, розкриваються 4—6 ло-
патями. Аски булавовидні, 50—80 X 7—9 р, на довгій ніжці. Спори верете-
новидні, прямі, одноклітинні, безбарвні, 11 —15 X 4—5 р, розмішені в
Рис. 298. РНасііїит аЬіеііпигп — фацидій ялицевий
а—б — уражений листок при малому та великому збіль-
шенні; в — аск і парафізи.
2 ряди. Парафізи нитковидні, до 3 р завш., трохи закручені на кінцях, трохи
коричнюваті.
Конідіальна стадія — СеиІНозрога ріпазігі (Р г.) V. Н б Ь п.
На опалій хвої ялиці білої (АЬіез аІЬа).
Прикарпаття.
3. РНасісГшт герапдит (А 1 Ь. еі $ с її IV.) Р г.— фацидій виїмчастий.
Апотеції скупчені, зеленуваті або чорнуваті, до 1 мм у діам., розкриваються
4—7 лопатями. Аски циліндрично-булавовидні, 45—55 х 5—7 р. Спори
видовжено-булавовидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні, 10—14 X
X 1,5—3 р. Парафізи нитковидні.
Конідіальна стадія — РІасозрНаегіа рипсИ/огіпіз 8 а с с.
На листках підмаренника справжнього (баїіит. ьегит), маренки за-
пашної (Азрегиіа оіогаїа), маренки рожевої (А. супапсКіса).
Ростоцько-Опільські ліси, Лівобережний Лісостеп.
4. Ркасідіит аЬіеііпит К г е еі 8 с Ь т і б і — фацидій ялицевий
(рис. 298). Апотеції на нижній поверхні хвої, виступають, сіруваті, 0,5—
1,5 р у діам., розкриваються 4 лопатями. Аски булавовидні, 40—45 X
/8—10р, 8-спорові. Спори еліпсовидно-веретеновидні, прямі одноклітинні,
9—11 х 3,5—4,5 р, безбарвні. Парафізи нитковидні, до 2,5 р завш., без-
барвні.
На хвої ялиці білої (АЬіез аІЬа).
Карпати.
5. РИасібіит дксоїог М о п і. еі 8 а с с.— фацидій різнобарвний.
Апотеції сіруваті, 0,6 мм у діам., розкриваються 3—4 лопатями. Аски ци-
ліндрично-булавовидні, 120—130 х 15—16 р. Спори еліпсовидні, 17—21 X
X 8—9 |і, розташовані в один ряд, одноклітинні. Парафізи нитковидні, иа
верхівці фіолетового кольору.
На сухих гілках груші звичайної (Ругиз соттипіз).
Л і побережний Лісостеп.
6. РЬасісІіиш іпіехіапз Кагз і,— фацидій небезпечний. Апотеції гру-
пами, округлі, 0,5 мм у діам., розкриваються неправильними лопатями.
Аски булавовидні, 92—і 17 / 16—18 р, парафізи нитковидні. Спори без-
барвні, еліпсовидні, іноді зігнуті, в 1—2 ряди в аску, 23—24 х 7,5—9 р.
На хвої сіянців і саджанців сосни (Ріпиз).
Рід ЗсЬігоІйугІит Оезт,— схизотирій (рис. 299)
Апотеції дрібні, чорні, спочатку занурені, пізніше проривають тканину
субстрату і розкриваються широкою щілиною. Аски булавовидні, з 8 спо-
рами, оточені нитковидними парафізами, які здебільшого утворюють епіте-
цій. Спори безбарвні, двоклітинні, циліндричні або видовжено-еліпсовидні.
Конідіальні стадії типів іеріоіііугіит і ЬаЬгеІІа.
Паразити на листках і стеблах.
В УРСР 2 види.
Ключ для визначення видів
1. Спори еліпсовидні .... 1. 8. ацціїіпит — схизотирій орляковий
— Спори циліндричні або злегка булавовидні .............................
...........................2. 8. ріаппісае — схизотирій деревіевий
1. 8сЬІ2ОЙіугіиш ациіііпигп (Рг.) КеЬш схизотиріи орляковии.
Апотеції на верхньому боці листків, чорні, спочатку закриті, 0,3 0,9 х
Рис. 299. ЗсМгоНіугішп ріагтісае —
схизотирій деревіевий:
а— б — уражений листок при малому га
великому збільшенні: в — аск і парафізи.
Рис. 300. Зріїаего-
регіа етреігі—сфе-
ропезія водянко-
ва. Аск і парафізи.
X 0,25—0,3 мм, з жовтуватим гіменіальним шаром. Аски 35—40 \ 9—10,11,
8-спорові. Спори еліпсовидні, тупі, прямі або трохи зігнуті, безбарвні, дво-
клітинні, 8—9 х 2,5—3 р, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, на
кінцях здуті.
На засохлих листках орляка звичайного (Ріегйііині адиіііпигн).
Ростоцько-Оп іл ьськ і л іси.
2.8сйігоМіугіигп ріаппісае Оез іп.— схизотирій деревієвий (рис. 299).
Апотеції групами на жовтих плямах, чорні, розкриваються широкою
зубчатою щілиною. Аски циліндрично-булавовидні, 40—60 X 6—8 р, зде-
більшого лише з 2 спорами. Спори еліпсовидні або яйцевидні, двоклі-
тинні, 12—14 X 5—6 р. Парафізи нитковидні, розгалужені, утворюють зеле-
нувато-бурий епітецій.
На живих листках деревію цілолнстого (АсНіїїеа р(аппіса).
Правобережне Полісся.
Рід ЗрЬаегорегіа 8 а с с.— сферопезія (рис. 300)
Апотеції менше 1 мм у діам., приплюснуті, лінзовидні, розкриваються
лопатями. Аски циліндричні або булавовидні. Спори еліпсовидні або яйце-
видні, безбарвні, з однією, рідше трьома перегородками. Парафізи нитко-
видні, на кінцях розгалужені або здуті, забарвлені.
Сапрофіти на засохлих листках.
В УРСР один вид.
Зріїаегорегіа етреігі (Риск.) К е Ь т — сферопезія водянкова
(рис. 300). Апотеції на верхньому боці листків, групами на плямах, плоскі,
чорні, розкриваються лопатями, 0,3—0,4 мм у діам. Аски циліндрично-бу-
лавовидні, 8-спорові, 60—80 х 10—12 р. Спори видовжено-еліпсовидні,
прямі, 4-клітинні, безбарвні, 15—18 X 5—6 р. Парафізи нитковидні, на
кінцях розгалужені.
На листках водянки чорної (Етреігит пі§гит).
Карпати.
Рід С1ІН1ГІ5 Р г.— клітрис (рис. ЗОЇ)
Рис. 301. Сііікгіз диегсі-
па — клітрис дубовий:
а — уражена гілка; б — аск
і парафізи.
Апотеції від кількох міліметрів до 2 см завд., занурені в субстрат, спо-
чатку круглі, пізніше видовжені, розкриваються широкою щілиною, шкі-
рясті, здебільшого чорні. Аски булавовидні, 8-спо-
рові. Спори нитковидні або видовжено-веретеновид-
ні, безбарвні, спочатку одноклітинні, пізніше з по-
перечними перегородками. Парафізи нитковидні, на
кінцях загнуті, безбарвні.
Сапрофіти або паразити на гілках дерев та ку-
щів.
В УРСР 2 види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 90 X 1—1,5 р ......................•
1. СІ. (1е£епегап8 — клітрис вироджений
— Спори 85—90 X 2,5—3 р ....................•
............2. Сі. циегсіпа — клітрис дубовий
1. С1ІЙ1ГЇ8 сІе§епегап8 (Р г.) К е Ь ш — клітрис
вироджений. Апотеціїскупчені, розташовані вздовж
гілок, округлі, пізніше видовжені, темно-коричне-
ві, шкірясті, 1 мм завш. Аски видовжено-була-
вовидні, 90—100 7. 15 р, 8-спорові. Спори нитко-
видні, на одному з кінців трохи розширені, одноклітинні, безбарвні, 35—
90 х2,5—Зр. Парафізи нитковидні, до 3 р завш., безбарвні.
На сухих гілках буяхів (Уассіпіит иИдіпопит).
Правобережне Полісся.
2. С1ИЬгІ8 циегсіпа (Р е г з.) К е Ь пі— клітрис дубовий (рис. ЗОЇ). Апо-
теції видовжені, 0,5—2 см завд., 1—1,5мм завш., шкірясті, виступають з
ЛОА
поперечних тріщин кори, зверху бурі, сірувато-борошнисті, розкривають-
ся широкою щілиною. Аски булавовидні, 125—150 X 9—10 р, на ніжці.
Спори прямі, одноклітинні, пізніше багатоклітинні, з краплями олії, без-
барвні, 90 X 1—1,5р, розпадаються на циліндричні частинки. Парафізи
нитковидні, на кінцях закручені.
На гілках видів дуба (фиегсиз).
Повсюди в УРСР.
Рід СоссорЬасісНшп Ц е Ь т — кокофацидій (рис. 302)
Апотеції дрібні, кулясті, спочатку розвиваються під епідермісом, піз-
ніше проривають його і розкриваються лопатями, шкірясто-вуглисті, чорну-
ваті. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори тонкі, здебільшого звивисті, ба-
гатоклітинні, безбарвні, на кінцях загострені. Парафізи нитковидні, на вер-
хівці коричнюваті.
Сапрофіти або напівпаразити на гілках хвойних.
В УРСР один вид.
СоссоріїасМішп ріпі (А 1 Ь. еі $ с її \у.) К е Ь т — кокофацидій сосно-
вий (рис. 302). Апотеції поодинокі, 1,5—3 мм у діам., круглі, темно-бурі,
розкриваються 4 лопатями. Аски на ви-
довженій ніжці, циліндрично-булаво-
видні, 120—150 X 10—14 р. Спори роз-
ташовані паралельно, звивисті, 55—80х
4—4,5 р, з 6—10 поперечними перего-
а
$<30?
м
Рис. 302. СоссорНаМит
ріпі кокофацидій сос-
новий.'
а — уражена гілка: б — аск І
парафізи; в — спора.
Рис. 303. Риеигіоріїасі-
(Піїт саііипае — псеодо-
фацидій вересовий:
а — уражена гілки; б —
аск І парафізи.
родками, безбарвні або жовтуваті. Парафізи нитковидні, 2 р завш., на кін-
цях розширені до 6 р, коричнюваті.
На сухих гілках сосни звичайної (Рі/шз зіісезіпз) та сосни Веимутової
(Ріпиз зігоЬиз).
Правобережне Полісся, Західний та Правобережний Лісостеп.
Рід Рзеисіорйасісііит К а г з і. - іісевдофацидій (рис. 303).
Апотеції спочатку кулясті, закриті, занурені в субстрат, пізніше висту-
пають через прорвану лонаЛіми перидерму і розкриваються лопатями, чор-
нуваті, шкірясті. Аски булавовидні, спори одноклітинні, яйцевидні або еліп-
совидні, безбарвні. Парафізи нитковидні, ірохи розгалужені, безбарвні.
Сапрофіти на засохлих гілках.
В УРСР один вид.
Р$еи<іорКасі(Ііит лесап$ Р е її т — псевдофацидій убиваючий. Апотеції
групами, круглі, спочатку розриваються під епідермісом, пізніше прори-
вають його лопатями і відкриваються зубчастими краями, гіменіальний шар
трохи блідо-жовтий, 1—3 мм завш. Аски циліндричні, 180—290 X 12—15 р,
8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні, безбарвні, 18—20 х 7—8 р,
розташовані в 1 ряд. Парафізи нитковидні, із загнутою верхівкою, безбарвні,
4 р завш.
На сухих гілках дерену кров’яного (Согпиз запдиіпеа) та інших рослин.
Прикарпаття.
Рід Рвеидо^гаріїіз N у 1.— псевдографіс (рис. 304)
Апотеції округлі або видовжені, занурені в субстрат, пізніше прори-
вають його і розкриваються поздовжнім отвором, вуглисті, до 2,5 мм завд.
Аски булавовидно-циліндричні, товстостінні, 8-спо-
рові. Спори веретеновидні, з 8—9 поперечними, іно-
ді з 2—4 поздовжніми перегородками, жовтуваті.
Парафізи на кінцях розгалужені.
Сапрофіти на корі хвойних.
В УРСР види роду невідомі.
Р$еи<1о£гарЬі$ ріпісоїа (Н у 1.) К е Ь т — псев-
дографіс сосновий (рис. 304). Апотеції скупчені,
округлі, пізніше еліпсовидні, видовжені або зір-
часті, спочатку занурені в кору, пізніше виступа-
ють і розкриваються щілиною або лопатями, 1—
2,5 мм завд., 1—1,5 мм завш. Аски видовжено-
булавовидні, 120—180 х 18—20 р, 8-спорові. Спори
видовжено-еліпсовидні, рідше веретеновидні або
видовжено-яйцевидні, тупі, прямі, трохи зігнуті,
з 2—7 поперечними перегородками, спочатку без-
барвні, пізніше жовтуваті, 24—35 X 7—9 р. Пара-
фізи нитковидні, у верхній частині розгалужені.
На корі ялини (Рісеа) та ялиці (АЬіез).
Рис. 304. Рсешіодгарійс ріпісоїа—псевдографіс сосновий:
а — апотеції; б — аск і парафізи; в — спора.
РОДИНА ТКУВ1ЛО1АСЕАЕ - ТРИБЛІДІЄВІ
Апотеції спочатку занурені в субстрат, пізніше виступають на по-
верхню, розкриваються лопатями або зубчастим краєм, темно забарвлені,
сидячі, іноді нижня частина витягнута у вигляді ніжки' шкірясті або рого-
видні, на добре розвинутому гіпотеції. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори
різної будови, з поперечними, іноді з поздовжніми перегородками. Парафі-
зи нитковидні, епітецій відсутній.
Конідіальні стадії типів Торозрога, Неіегораіеііа та Раїсіраіеііа,
Сапрофіти на сухих гілках різних дерев та кущів.
Ключ для визначення родів
1. Спори з поперечними і поздовжніми перегородками .................
................................. ТгуЬІісіішв — триблідій (стор. 427)
— Спори тільки з поперечними перегородками ........................2
2. Спори з товстою драглистою оболонкою..................................
.................................ТгуЬІісііорзіз — триблідіопсис (стор. 427)
— Спори без драглистої оболонки..........................................З
3. Спори нитковидні або видовжено-голковидпі ............................
....................................Зсіегобеггіз — склеродерис (стор. 428)
— Спори видовжено-еліпсовидні або еліпсовидні ...........................4
4. Спори спочатку одноклітинні, пізніше двоклітинні......................
Неіегозрйаегіа — гетеросферія (стор. 428)
— Спори дво, - чотириклітинні...................
.................................ОЗопіоігета — одонтотрема (стор. 429)
Рід ТгуЬПдіиш К е Ь е п і,— триблідій (рис. 305)
різних деревних та чагарникових порід.
Рис. 305. ТгуЬіісііит Рис. 306. ТгуЬПсІіорзіа
саІусЦогте — триблідій ріпазігі— триблідіопсис
чашечковидинй. Аск і па- сосновий:
рафІЗИ. а — апотеції; 6 — аск і па-
рафізи; в ~ снопи.
Апотеції чорні, шкірясті, розкриваються лопатями. Аски булавовидні,
з потовщеною оболонкою, з 2—8 спорами. Спори видовжено-еліпсовидні, з
поперечними і поздовжніми перегородками, безбарвні або жовтуваті, ото-
чені тонкою драглистою оболонкою, яка іноді зникає. Парафізи нитко-
видні, розгалужені.
Сапрофіти на сухих гіль
В УРСР види роду не відомі.
ТгуЬіісііит саіусііогте К е-
Ьепі.—триблідій чашечко-
видний (рис. 305). Апотеції гру-
пами, виступають з тріщин ко-
ри, чорні, 1,5—Змм у діам. Аски
150—180 X18—24 р, з 2-4
спорами. Спори видовжено-
еліпсовидні, безбарвні або жо-
втуваті, ЗО—55 X 12—18 р, з
багатьма поперечними і поздо-
вжніми перегородками, оточе-
ні драглистою оболонкою. Па-
рафізи нитковидні, розгалу-
жені.
На сухих гілках дуба (фиег-
сиз), вільхи (Аіпиз), липи (Ті-
Ііа), ялини (Рісеа).
Рід ТгуЬІігІіорзіз К а г з і.—
триблідіопсис (рис. 306)
Апотеції вуглисті або шкі-
рясті, чорні, при основі зву-
жені. Аски булавовидні,
8-спорові. Спори еліпсовидні
або веретеновидні, 2—4-кліти-
нпі з товстою драглистою обо-
лонкою, безбарвні, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, у верхній
частині розгалужені і трохи забарвлені.
Сапрофіти на сухих гілках.
В УРСР один вид.
ТгуЬІісІіорзіз ріпазігі (Р е г з.) К а г з (.— триблідіопсис сосновий
(рис. 306). Апотеції групами, рідше поодинокі, вуглисті, чорні, спочатку
кулясті, пізніше приплюснуті, розкриваються 5—6 лопатями, 1—3 мм у
діам. Аски булавовидні, на верхівці з потовщеною оболонкою, 90____110 X
X 12— 17 р. ('пори веретеновидні, спочатку одноклітинні, потім двоклітинні,
з перетяжкою, безбарвні або жовтуваті, 18—27 X 7—9 р, з товстою драгли-
стою оболонкою. Парафізи нитковидні, розгалужені, безбарвні.
На сухих гілках хвойних.
Лівобережне Полісся.
Рід 8сІего(Іеггі$ Р г.—
склеродермо (рис. 307)
Апотеції розкриваються під корою, на чорній стромі, групами, висту-
пають на поверхню через розірвану перидерму, спочатку кулясті, закриті,
на короткій товстій ніжці, чорні, шкірясті, розкриваються невеликими
лопатями, гіменіальний шар світлий, розташований на товстому гіпотеції.
Аски циліндрично-булавовидні. Спори нитковидні, з 3—7 поперечними пе-
регородками, безбарвні. Парафізи нитковидні.
Конідіальна стадія типу Торозрога.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 4-клітинні .................................................
............................1. 8. гіЬезіа — склеродерис смородиновий
— Спори 8-клітинні
. . 2. 8. Їи1і£іпо$а — склеродерис сажистий
8с1его(іеггі$ гіЬезіа (Р е г з.) Кагз і.— склеро-
смородиновий (рис. 307). Апотеції скупчені, вис-
иі ДеРис
М тупають з тріщин кори, 1—4 мм у діам., жовтува-
П то-бурі або чорні, на ніжці 1,5 мм завв., гімені-
0 альиий шар сіруватий або коричневий. Аски 90—100 X
у 7—8 р, циліндрично-булавовидні, 8-спорові. Спори ви-
у) довжено-голковидні, на одному кінці тупі, на другому—
гострі, спочатку 1-клітинні, з 4—8 краплями олії, потім
4-клітинні, безбарвні, 30—36 X 3—4 р. Парафізи нитко-
видні.
На сухих гілках смородини чорної (ЯіЬез гйдгипї).
Прикарпаття.
2. 8с1егосіеггі$ іи1і£іпо$а (Р г.) Кагз і.— склероде-
, рис сажистий. Апотеції скупчені, виступають у вигляді
гі^гіЬезіа — Сскле- темно-коричневих або чорних коростинок, шкірясті,
родериссмородино- 0,5—1,5 лш у діам., на короткій ніжці. Аски цилінд-
вий: рично-булавовидні, 100—130 X 9—10 р. Спори нитко-
а - аск І парафізи; ВИДНІ, 3 ОбОХ КІНЦІВ Загострені, безбарвні, 8-КЛІТИН-
б-спори. —65x2,5—3,5 р. Парафізи нитковидні.
На гілках смородини чорної (ДіЬез підгит).
0
Правобережний Лісостеп.
Рід НеіегозрЬаегіа 6 г е V.— гетеросферія (рис. 308)
Апотеції переважно поодинокі, без строми, спочатку кулясті, потім
чашовидні, без ніжки, розкриваються дрібними зубчастими лопатями, чорні,
шкірясті. Аски булавовидно-циліндричні. Спорн еліпсовидні або майже ци-
ліндричні, спочатку одноклітинні, пізніше з 1—3 поперечними перегород-
ками, безбарвні. Парафізи прості, здуті на верхівці.
Конідіальні стадії типів Неіегораіеііа і Раїсіраіеііа.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
Рис. 308. Неіегозр/іаегіа ра-
іеііа — гетеросферія блюд-
цевидна:
а — апотеції; б — аск і пара-
1. Аски циліндричні ..................................................2
— Аски булавовидні .... 1. Н. раіеііа — гетеросферія блюдцевидна
2. На стеблах підмаренника м’якого (раїіипг тоїіи^о).....................
2. Н. баїіі — гетеросферія підмаренникова
— На стеблах стародуба жорстковолосистого (Ьазегрііішп Кізрісіит)
..................................................3. Н. 1а$егрі(іі — гетеросферія стародубова
1. Неіегозріїаегіа раіеііа (То де) Сггєу.— гетеросферія блюдцевидна
(рис. 308). Апотеції групами, 0,5—1,5 мм у діам., шкірясті, темно-коричневі,
із світлим гіменіальним шаром. Аски булавовид-
ні, 65—90 X 9—12 ц. Спори видовжено-еліпсо-
видні, прямі або трохи зігнуті, безбарвні, 12—18 х
X 4,5—5 |х, спочатку одноклітинні, потім двоклі-
тинні. Парафізи на кінцях розширені, коричневі.
Конідіальна стадія—Неіегораіеііа Іасега Риск.
На сухих стеблах зонтичних (ОгпЬеІІіЕегае) та
інших трав’янистих рослин.
Прикарпаття, Правобережні Полісся та Лісо-
степ, Південний Крим.
2. НеіегозрЬаегіа £а! іі 6 и с е V. — гетеросферія
підмаренникова. Апотеції блюдцевидні, 0,3—0,5 мм
у діам., темно-бурі до чорних, голі, воскувато-
хрящуваті. Аски 55—67 X 9—10 р, циліндричні,
на короткій ніжці. Спори 13—16 X 4—5 н, безбар-
вні, з 1 поперечною перегородкою (у молодих спор її немає). Парафізи
безбарвні, прямі, на верхівці розширені до 5 р.
На сухих стеблах підмаренника м’якого (раїішп та11и,§о).
На одному й тому ж плодовому тілі розвиваються спороношення аскової
та конідіальної стадій (Раїсірсіїеііа §аШ Оіісєу.).
Гірський Крим.
3. НеіегозрЬаегіа Іа$егрі(іі С и с е V.— гетеросферія стародубова. Апо-
теції блюдцевидні, 0,2—0,3 мм у діам., темно-бурі, голі, сидячі, воскува-
то-хрящуваті, при намоканні майже драглисті. Аски циліндричні, 72 х 12 р,
на короткій ніжці. Стиглі спори не відомі.
На сухих стеблах стародуба жостковолосистого (Ьазегріїіині НізріЛит).
В одному плодовому тілі розвиваються спороношення аскової та коні-
діальної стадій (Раїсіраіеііпа Іазегріїії 6 и с е V.).
Гірський Крим.
Рід Одопіоігета N у 1.— одонтотрема (рнс. 309)
Апотеції маленькі, до 1 мм у діам., зовні чорні або коричневі, довго
закриті, відкриваються невеликим круглим отвором, пізніше отвір стає
більш широким, із зубчастим краєм. Аски здебільшого булавовидні, 8-спо-
рові. Спори видовжено-циліндричні або еліпсовидні. 2—4-клітинні, безбарв-
ні. Парафізи нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на деревині.
В УРСР види роду не виявлені.
429
Осіопіоігета Иепіі$рЬаегісит (Г г.) К е Ь т.— одонтотрема напівку-
ляста (рис. 309). Апотеції групами на побілілій деревині, чорно-бурі, про-
риваються, спочатку сидячі, 0,5—1 мм у діам. Аски булавовидні або грушо-
видні, 50—75 X 8—9 її, 8-спорові. Спори видовжено-еліпсовидні або еліп-
совидні, тупі, прямі, спочатку 2-клітинні, пізніше 4 (рідше
3)-клітинні, з великою краплею олії, іноді перешнуровані,
9—12 X 4—5 р, безбарвні. Парафізи нитковидні, безбарвні,
2 р завш.
На деревині хвойних.
Рис. 309. Ойопіоігста Ііетізріїаегісит — одонтотрема напівкуляста:
а — аск і парафізи; б — спори.
Родина Охігорасеае — остропові
Апотеції спочатку занурені в тканину субстрату, висту-
пають тільки верхівкою або через прорваний епідерміс, вос-
куваті або пробкуваті, сіруваті або б.-м. світло забарвлені.
Аски булавовидні або циліндричні. Спори яйцевидні, веретеновидні або
нитковидні, одноклітинні або з перегородками. Парафізи на верхівці розга-
лужені, часто утворюють епітецій.
Сапрофіти на сухих стеблах трав’янистих рослин, гілках та деревині.
Ключ для визначення родів
1. Апотеції пробкуваті, сіро-коричневі, потім чорні...................
.Озігора — остропа (стор. 431)
— Апотеції воскуваті, яскраво забарвлені......... 2
2. Спори циліндричні, еліпсовидні, яйцевидні або веретеновидні . . З
— Спори нитковидні .............................................10
3. Спори еліпсовидні або яйцевидні ............................... 4
— Спори циліндричні або веретеновидні .......................... 8
4. Спори одноклітинні ............................................ 5
— Спори 2—4-клітинні, рідше багатоклітинні, безбарвні ................
..............................Сгуріосіізсиз—криптодиск (стор. 431)
5. Апотеції видовжено-еліпсовидні або лінійні...................... 6
— Апотеції круглі ................................................. 7
6. Апотеції видовжено-еліпсовидні ... .........................
..................................ХуІо^гарЬа— ксилографа (стор. 431)
— Апотеції лінійні ...............Вгіагдіа — бріардія (стор. 432)
7 (5). Спори еліпсовидні, прямі або зігнуті ..........................
. . . . ..................... Осеїіагіа — оцеларія (стор. 432)
— Спори яйцевидні або веретеновидні .... №еуіа — невія (стор. 433)
8 (3). Спори без перегородок, рідко з 1 поперечною перегородкою, з 2 крап-
лями олії, безбарвні..................Ргороііз — прополіс (стор. 433)
— Спори з 2—5 поперечними перегородками ............................9
9. Спори булавовидні або веретеновидні, прямі або зігнуті, спочатку од-
ноклітинні, потім 2—4-клітинні, безбарвні ........................
...............................РЬга£топаеуіа — фрагмоневія (стор. 434)
— Спори циліндричні, прямі або трохи зігнуті, 4—6-клітинні............
...............................Ргороіідіит — прополідій (стор. 434)
10 (2). Спори одноклітинні, нитковидні, в аску розміщені паралельно одна
до другої. Апотеції дрібні, воскуваті, розкриваються щілиною . . .
Маетасусіиз — немацикл (стор. 435)
— Спори багатоклітинні .......................11
11. Спори в асках часто розпадаються на циліндричні частинки. Парафізи
забарвлені........................8сКіхохуІоп — схізоксилон (стор. 435)
— Спори в аску не розпадаються на частинки, розташовані паралельно.
Парафізи здебільшого безбарвні, нитковидні, прості або розгалужені
.......................................81ІСЙ8 — стиктис (стор. 436)
Рід Озігора Р г.— остропа (рис. 310)
Апотеції розвиваються під корою, потім проривають її і відкриваються
лопатями, пробкуваті. Аски циліндричні, на верхівці закруглені, 8-спорові.
Спори нитковидні, багатоклітинні, без-
барвні, в аску розташовані паралель-
но. Парафізи безбарвні, на верхівці роз-
галужені.
В УРСР один вид.
Озігора сіпегеа (Р е г з.) Р г,— ост-
ропа попелясто-сіра (рис. 310). Апотеції
скупчені під корою, потім проривають
її, 1—1,5 мм завв., сіро-коричневі, зго-
дом чорні, спочатку шкірясті, пізніше
пробкуваті. Аски циліндричні, 200—
250 X 7—10 ц, 8-спорові. Спори нитко-
видні, прямі, багатоклітинні, безбарвні,
180—210 X 1,5—2 р., розташовані пара-
лельно. Парафізи нитковидні, розгалу-
жені.
На сухих гілках дерену справжньо-
го (Сотиз таз).
Гірський Крим.
Рис. 310. Озігора сіпегеа — остропа попелясто-
сіра:
а — апотеції на корі; б — аск, в — парафіза; г —
спора.
Рід СгуріоШзсиз С о г сі а.— криптодиск (рис. 311).
Рис. 311. Сгуріойізсиз
раїїісіиз — криптодиск
блідий. Спори.
Апотеції спочатку занурені в субстрат» пізніше проривають ного і ви-
ступають, плоскі, світло забарвлені, м’які, воскуваті. Аски булавовидні,
8-спорові. Спори еліпсовидні або яйцевидні, 2-4-
кл іти пні, рідше багатоклітинні, безбарвні, розташова-
ні в 2 ряди. Парафізи нитковидні, па верхівці розши-
рені і розгалужені, утворюють епітецій.
Сапрофіти на сухих гілках і гнилій деревині.
В УРСР види роду не відомі.
Сгуріосіізсиз раїїісіиз С о г сі а — криптодиск блі-
дий (рис. 311). Апотеції групами на білуватих пля-
мах, світло-жовті, червонуваті, згодом коричнюваті, 0,5—1 мм завд., 0,5—
0,7 мм завш. Аски 50—60 X 10—12 ц, на короткій ніжці. Спори видовже-
ні, спочатку дво-, пізніше чотириклітинні, 10—18 X 4—6 р.
На оголених гілках дуба ($иегси$) та бука
Рід ХуІо£гарйа І7 г.— ксилографа (рис. 312)
Апотеції видовжено-еліпсовидні, воскуваті, виступають з щілин суб-
страту. Аски булавовидні, 8-спорові. Спори еліпсовидні, одноклітинні,
431
більшість з однією великою краплею олії, безбарвні, розташовані в 2 ряди.
Парафізи нитковидні, забарвлені, у верхній частині розгалужені і утворю-
ють епітецій.
Сапрофіти на гнилій деревині.
В УРСР один вид.
Хуіо^гаріїа рагаїеііа Р г.— ксилографа паралельна (рис. 312). Апотеції
групами на білих плямах деревини, розташовані паралельними поздовжні-
Рис. 312. ХуІо%гар/іа ра-
гаїеііа — ксилографа па-
ралельна. Аск і парафізи.
ми рядами, світло-корич-
неві, при засиханні чорні-
ють, 0,5—3 мм завд., 0,3—
0,5 мм завш. Аски булаво-
видні, 55—60 X 16—18 р..
Спори еліпсовидні, 12—
18 X 6—8 р, розташовані
в 2 ряди. Парафізи на кін-
цях розширені до 5 р і
утворюють сірувато-корич-
невий епітецій.
На гнилій деревині яли-
ни (Рісеа).
Карпати.
Рис. 313. Вгіагсііа ригри-
газсепз — бріардія пурпу-
рова. Аск і парафізи.
Рід Вгіагсііа 8 а с с.—
бріардія (рис. 313)
на
Рис. 314. Осеїіагіа
аигеа — оцеларія
золотиста. Аск і
парафіза.
Апотеції лінійні, м’які,
воскуваті, б.-м. світлоза-
барвлені, виступають із субстрату, розкриваються вузькою щілиною. Аски
булавовидні, з2—8спорами. Спори видовжені, прямі або зігнуті, безбарвні.
Парафізи безбарвні, прямі, на верхівці трохи розширені.
стеблах трав’янистих рослин.
В УРСР один вид.
Вгіагсііа ригригазсепз К е Ь т —бріардія пурпурова
(рис. 313). Апотеції групами у вигляді рожевуватих або
світло-червоних поздовжніх смужок до 4 мм завд. і 0,3—
0,5 мм завш. Аски булавовидні, 45—55 X 5—6 р., з 4—
6 спорами. Спори видовжено-еліпсовидні, трохи зігну-
ті або прямі, 6—10 X 3—3,5 р. Парафізи безбарвні,
на кінцях розширені до 3 р.
На сухих стеблах лободи (СНепоросііит) та видів з
родини бобових (Ье^итіпозае).
Правобережний Лісостеп.
Рід Осеїіагіа Т и 1. — оцеларія (рис. 314)
Апотеції спочатку занурені, великі, круглі, по 3 мм
у діам., згодом виступають з прорваного лопатями субстрату, м’які, світло
забарвлені. Аски булавовидні, з 8 спорами. Спори еліпсовидні, прямі
або трохи зігнуті, великі. Парафізи розгалужені, забарвлені.
Сапрофіти на сухих гілках дерев та кущів.
В УРСР один вид.
Осеїіагіа аигеа Т иі.— оцеларія золотиста (рис. 314). Апотеції здебіль-
шого поодинокі, спочатку під корою, закриті, пізніше виступають, 0,5 —
З мм у діам., золотисто-жовті. Аски яйцевидно-булавовидні, товстостінні,
100—150x 20—25 |і, 8-спорові. Спори видовжено-еліпсовидні, прямі або
зігнуті, безбарвні або жовтуваті, 21—30x9—12 р, розташовані в 2 ряди.
Парафізи золотисто-жовті, до 6 ц завш., іноді загнуті, утворюють товс-
тий епітецій.
На сухих гілках тополі (Рориіиз).
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Рід №еуіа Е г.— невія (рис. 315)
Апотеції занурені, виступають із субстрату, який проривається здебіль-
шого лопатями. Аски з 4, рідше 8 спорами. Спори яйцевидні або веретеновид-
ні, одноклітинні, часто з 2 краплями олії. Парафізи нитковидні, прості, іноді
на верхівці здуті, рідше розгалужені.
Сапрофіти на листках і стеблах.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 9—12 X 5—7 р.....................................
.........................1. N. НіКутаІіпа — невія молочайна
— Спори 7—8 X 3—3,5 р.......................................
.........................2. N. тіпиіі$$іта — невія дрібненька
1. №еуіа НіЬутаІіпа (К г е) К е її т —невія молочайна (рис. 315).
Апотеції круглі, рідше видовжені, червонуваті, 0,3—1 лмізавш. Аски товсто-
стінні, 120—140 X 12—18 р, 8-спорові. Спори яйцевидні, із зернистим вмі-
стом, безбарвні, 9—12 X 5—7 р, розташовані здебільшого в 2 ряди. Парафі-
зи нитковидні, безбарвні, на верхівці розширені.
Н а сухих стеблах молочаю
(ЕирНогЬіа).
Лівобережний Злаково-Луч-
ний та Злаковий Степ.
2. №еуіа тіпиііззіта (А и-
е г з \у.) КеЬт — невія дрібне-
нька. Апотеції групами, спочат-
ку розвиваються під епідермі-
сом, згодом проривають його
лопатями, 0,2—0,5 мм у діам.,
жовтуваті або червонуваті. Аски
булавовидні, ЗО—40 X 7—9 р,
з 8 спорами. Спори яйцевидні,
7—8 х 3—3,5 р, розташовані в
2 ряди. Парафізи нитковидні,
на верхівці розширені до 5 р.
ЕІа сухих листках дуба
(фиегсиз).
Прикарпаття, Правобереж-
ний та Кримський Лісостеп, Пів-
денний Крим.
Рід Ргороііз Е г,—
прополіс (рис. 316)
Апотеції великі, виступають
із щілин субстрату, округлі або
Рис. 316. Ргороііа
/а^іпеа — прополіс
буковий. Аск і иа-
рафізи.
Рис. 315. ^еиіа Шкута-
Ппа — невія молочайна
а — загальний вигляд аиоге*
МІЇв иа стеблах молочаю;
б -- аск і парафізи.
еліпсовидні, білувато-сіруваті або жовтуваті, воскуваті. Аски булавовидні.
Спори видовжено-циліндричні, прямі або трохи зігнуті, безбарвні, одноклі-
тинні або іноді з 1 поперечною перегородкою, з 2 краплями олії, розташовані
в 2 ряди. Парафізи розгалужені, утворюють товстий епітецій. Сапрофіти
иа корі й деревині листяних та хвойних дерев, а також па шишках.
В УРСР один вид.
Ргороііз Гадіпеа (8 с її г а сі.) К е її пі—прополіс буковий (рис. 316).
Апотеції групами, видовжені або округлі, плоскі, 1—5 мм завд., 1—3 мм.
завш., виступають із тріщин субстрату, спочатку білі, потім жовтуваті, ко-
ричнюваті, червонуваті або синюваті. Аски 90—ІЗОх 15—18 р. Спори ви-
довженощиліидричні, безбарвні або жовтуваті, прямі чи зігнуті, 20—28 х
хб—9 р, іноді з 1 поперечною перегородкою. Парафізи жовтуваті або зе-
ленуваті, дуже розгалужені. На гнилій деревині.
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Південний Крим.
Рід Р1іга£топае\іа К е її т — фрагмоневія (рис. 317)
Апотеції дрібні, м’які, воскуваті, світло забарвлені, виступають через
прорваний 4 лопатями субстрат. Аски булавовидні, спори веретеновидні, пря-
мі або зігнуті, спочатку 1-клітинні, пізніше 2—4-клітинні, безбарвні, роз-
ташовані в 2 ряди. Парафізи прості, рідше трохи розгалужені, іноді здуті
на кінцях, безбарвні, епітецій не утворюють.
Сапрофіти на сухих листках, стеблах і гілках різних рослин, а також
на слані лишайників.
В УРСР один вид.
РІігайтопаеуіа етег£еп8 (К а г з і.) К е її т — фрагмоневія виступаю-
ча (рис. 317). Апотеції групами, 0,2—0,4 мм у діам., світло-жовті з коричне-
вим краєм. Аски булавовидні, 40—45 X 6—7р. Спори видовжено-булавовид-
ні, прямі або зігнуті, 2-або 4-клітинні, 12—21 х 1,5—2 р. Парафізи нит-
ковндні, 2 р завш., безбарвні.
На сухих стеблах ситника розлогого (.Іипсиз е[[и$из).
Карпати.
аігосуапе-
Рис. 318. РгороІМіит
тії — прополідій темно-енпій
а — аск 1 парафізи; 6 — спори.
Рис
і'УІи етегцепї — фраг-
моїіенія инстумаюча:
а - аск і шірафізи; б —
спори.
Рід Ргороіідіиіп 8 а с с.— прополідій (рис. 318)
Апотеції спочатку занурені, пізніше прориваються, округлі або еліи-
совидні. Аски 8-спорові. Спори циліндричні, прямі або трохи зігнуті, з по-
перечними перегородками, 4—6-клігинні, безбарвні, в 2 ряди. Парафізи на
верхівці розгалужені або розширені, утворюють епітецій.
Сапрофіти на корі й деревині.
В УРСР один вид.
Ргороіісііпт аіго-уігепз (Р г.) К е И т — прополідій темно-зелений. Апо-
теції групами, спочатку зеленувато-жовту ваті, пізніше сіро-коричнюваті,
0,5—1 лш завд., 1 мм завш. Аски булавовидні, 65—75 х 12—15 її, з 8 спо-
рами. Спори циліндричні, тупі, трохи зігнуті, 15—20 х 5—6 ц, розташова-
ні в 2 ряди. Парафізи на верхівці розгалужені і розширені, утворюють си-
нюватий епітецій.
На сухих гілках псевдотсуги Дугласової (Рзешіоізида сіои^іазіі), дере-
ну справжнього (Согпиз таз) та граба східного (Сагріпиз огіепіаііз).
Правобережне Полісся.
Рід №етасус!и$ Рис к.— немацикл (рис. 319)
Апотеції видовжені, спочатку занурені, пізніше виступають із щілин
субстрату, плоскі, розкриваються
Аски булавовидні, на верхівці заго-
стрені, на довгій ніжці. Спори нит-
ковидні, розташовані паралельним
пучком, безбарвні. Парафізи на
верхівці розгалужені.
Сапрофіти або паразити на лист-
ках, стеблах і хвої.
В УРСР види роду не відомі.
№етасус1и$ піуеиз 8 а с с.—
немацикл сніжно-білий (рис. 319).
Апотеції виступають з прорваного
субстрату довгастою світло-жовтою,
драглистою поверхнею, 0,3—1 мм
завд. і 0,2—0,4 лмізавш. Аски була-
вовидні, 90—ПО X 12—14 |і,8-спо-
рові. Спори звивисті, 80—
90 X 2—3 р, безбарвні. Парафізи
нитковидні, до 1 мм завш., у верх-
ній частині дуже розгалужені, тро-
хи жовтуваті.
На опалій хвої сосни звичай-
ної (РІПи§ 8ІІЛ)Є8ІГІ8).
Рід 8сІіігохуІОП Р Є Г 8.
— схізоксилон (рис. 320)
щілиною, сіруваті, дрібні, воскуваті.
Рис. 319. Маєтне ус-
Іиз пі иеиа — нсма-
цикл сніжно-білий:
а — аск і іпірафіза;
б — спора.
Апотеції розкриваються круглим отвором, ви-
ступають з тріщин субстрату, після чого майже
поверхневі, воскуваті або шкірясті. Аски цилінд-
ричні, 8-спорові. Спори нитковидні, багатоклітин-
ні, часто в асках розпадаються на циліндричні
частинки. Парафізи забарвлені, у верхній частині
розгалужені, утворюють епітецій.
Сапрофіти па сухих стеблах, гілках і деревині
різних рослин.
В УРСР один вид.
$сііі2охуіоп Ьегкеїеуаїшт Рис к,— схізоксилон Беркеліана (рис. 320).
Апотеції жовті або коричневі, 0,3—1 мм завш. і завв. Аски 150—230 X
х 6—8 и, 8-спорові. Спори 140—250 х 1,5—2,5 р, безбарвні, розташовані
Рис. 320. ЗсНігохуІоп Ьег-
кеіеуапит — схізоксилон
Верксліана:
а — аск і парафі.лі; б — спо-
ри, в — спора, що ро.ишда-
сгься па циліндричні цц.
спілки.
28*
435
в асках паралельно. Парафізи у верхній частині розгалужені, 1,5—2 ц
завш., коричнюваті.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Прикарпаття, Правобережне Полісся.
Рід $Нсіі$ Р е г з.— стиктис (рис. 321)
Апотеції довго лишаються прикритими, потім виступають, кулясті, із
вдавленою поверхнею. Аски циліндричні з закругленою потовщеною вер-
хівкою, 8-спорові. Спори нитковидні, багатоклітинні, розташовані пара-
лельно, безбарвні. Парафізи нитковидні, прості або розгалужені, здебіль-
шого безбарвні.
Сапрофіти иа гілках і стеблах.
В УРСР п'ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Спори більше 200 р. завд.......................................
................................1.8. зіеііаіа — стиктис зірчастий
— Спори до 150 р. завд..............................................2
2. Апотеції на сухих гілках або на шишках хвойних....................З
— Апотеції на сухих гілках листяних дерев або на сухих стеблах трав’я-
нистих рослин 4
3. Апотеції на сухих гілках хвойних....................................
.........................................2 . 8. сагезііае — стиктис білий
— Апотеції на лусочках опалих шишок сосни...........................
..................................................................3. 8. їігпЬгіаіа — стиктис бахромчастий
4 (2). Апотеції сіруваті або зеленувато-чорні ........................
..............................................................................4. 8. ГП0І1І8 — стиктис м’який
— Апотеції жовтувато-коричневі або рожевуваті.........................•
...............................5 . 8. гадіаіа — стиктис променистий
1. 8ІІСІІ8 5Іе11аіа а 11 г.— стиктис зірчастий. Апотеції скупчені,
спочатку занурені і закриті, пізніше виступають на поверхню, м’ясного ко-
льору або жовтуваті, рідше темні, 0,3—0,6 м завш. Аски циліндричні,
200—250x5—6 ц, 8-спорові. Спори нитковидні, багатоклітинні, 150—
200X1 —1,5 р., безбарвні, розташовані паралельно. Парафізи нитковидні,
1 ц завш., із закрученою верхівкою, безбарвні.
На сухих гілках калини звичайної (УіЬигпит ориіиз).
Прикарпаття.
2. 8Нсіі$ сагезііае (де N о і.) К е Ь т — стиктис білий. Апотеції спо-
чатку круглі, занурені, пізніше проривають кору і виступають, сніжно-
білі, 0,3—0,8мм. Аски циліндричні,на верхівці потовщені, 150—200x15ц,
8-спорові. Спори нитковидні, багатоклітинні, безбарвні, 130—180Х
Х2,5—3,5 ц, паралельно розташовані.
На сухих гілках тису ягідного (Тахиз Ьоссаіа).
Прикарпаття.
3. 8НсІІ8 ПшЬгіаіа 8 с її IV.— стиктис бахромчастий. Апотеції скуп-
чені, спочатку круглі, занурені в субстрат, пізніше проривають епідерміс
і розкриваються білувато-сіруватим гіменіальним шаром, 0,3—0,8 мм у
діам., оточені ніжними щетинками. Аски циліндричні, сидячі, 70—
90(100) Х8—9 ц. Спори нитковидні, звивисті, 50—60X2,5—3 р. Парафізи
нитковидні, 1,5 ц завш.
На лусочках опалих шишок сосни звичайної (Ріпиз зііуєзігіз).
Гірський Крим.
436
4. 8ІІСІІ& ГП0ІІІ8 Р Є Г 8.— стиктис м’який. Апотеції скупчені, спочатку
занурені, потім проривають кору і виступають, 1—2 ліл у діам., округлі з
сіруватою абозеленувато-чорною поверхнею. Аски циліндричні, 150—200 х
Х9—10 р,. Спори безбарвні, розпадаються на циліндричні
частинки, 120—150 X 2—2,5 р. Парафізи нитковидні, ] І і І)
1,5—р. завш., трохи зеленуваті.
На сухих гілках дерену справжнього (Сотих таз) та
інших рослин.
Кримський Лісостеп.
5. $іісіі$ гасііаіа Р е г з.— стиктис променистий (рис.
321). Апотеції виступають групами, 0,5—1 мм у діам.,
жовтувато-коричневі або рожевуваті. Аски 160—200 х 6—
9 р, 8-спорові. Спори нитковидні, багатоклітинні, 100—
140 X 2—3 р, безбарвні. Парафізи нитковидні, 1,5 р завш.,
безбарвні.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Правобережне Полісся.
РОДИНА ОНВІЬІАСЕАЕ - ОРБІЛІЄВІ
Апотеції дрібні, спочатку занурені в субстрат, потім
прориваються, або майже поверхневі, нерідко на ніжці,
блюдцевидні, рідше чашовидні, ще рідше опуклі, воскува-
то-драглисті, переважно світло забарвлені. Гіпотецій мало
розвинутий. Аски циліндричні. Спори безбарвні, одноклі-
тинні, рідше з 1—3 перегородками.
Сапрофіти на корі, стеблах та листках трав’янистих
рослин.
Рис. 321. Зіісііз гаЛіаіа — стиктис променистий:
а — аск і парафізи; б — спора.
а
Ключ для визначення родів
1. Апотеції на короткій ніжці...............................•
............................... Зіатпагіа — стамнарія (стор.437)
— Апотеції сидячі ..........................,...................2
2. Спори одноклітинні .................ОгЬіНа — орбілія (стор.438)
— Спори дво- іноді чотириклітинні .... Саіогіа — калорія (стор.439)
Рід Зіатпагіа Рис к.— стамнарія (рис. 322)
Апотеції спочатку занурені, закриті, потім прориваються
і розкриваються блюдцевидно, від жовтого до червоного кольо-
ру, до 1 лшудіам., на короткій товстій ніжці. Аски булаво-
видні. Спори видовжено-еліпсовидні, одноклітинні, зігнуті, без-
барвні. Парафізи здуті або загнуті на кінцях.
Конідіальна стадія типу Нутепиіа.
Сапрофіти на відмерлих стеблах рослин, КН®
іноді паразити. Іу
В УРСР один вид.
Зіатпагіа едиізеН (II о ГІ гп.) К е її т — ^^.-.7. ; л
стамнарія хвощова (рис. 322). Апотеції група- а
ми, рідше поодинокі, на ніжці, кубковидні, Рис. 322. Зішпгшгіа
оранжеві, червоні або рожевуваті, І мм у едиіаеіі — сгамнарія
Діам., воскувато-драглисті в свіжому вигляді, хвощова:
роговидні при засиханні. Аски булавовидні, а ’ и,І^р,іфьґи~’иск 1
90—120 X 12—15 р. Спори видовжені, 15—20 X 5—7 р. Парафізи нитко-
видні, на верхівці розширені.
Конідіальна стадія — Нутепиіа едиізе/і Ь і Ь.
На хвощі зимовому (Едиізеїит Ніетаїе).
Прикарпаття, Гірський Крим.
Рід ОгЬіІіа Е г.— орбілія (рис. 323)
Апотеції переважно групами, рідше поодинокі, сидячі, до 2 мм у діам.,
блюдцевидні, жовті, червоні або червонуваті. Аски булавовидні або булаво-
видно-циліндричні. Спори яйцевидні, веретеновидні або нитковидні,
одноклітинні, прямі або зігнуті. Парафізи нитковидні, на верхівці роз-
ширені.
Сапрофіти на деревині, корі, листках хвої, а також на стеблах трав’я-
нистих рослин.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Спори еліпсовидні або яйцевидні ......................................
....................... 1. О. соссіпеііа — орбілія яскраво-червона
— Спори веретеновидні, паличковидні або нитковидні.....................2
2. Спори веретеновидні.................2. О. зегісеа — орбілія шовкова
— Спори паличковидні або нитковидні .....................................
...........................3. О. сЬгузосогпа — орбілія золотиста
Рис. 323. ОгЬіІіа
соссіпеііа — орбілія
яскраво-червона
Аск і парафізи.
1. ОгЬіІіа соссіпеїіа К а г 8 і.— орбілія яскраво-червона (рис. 323).
Апотеції групами, сидячі, спочатку замкнуті, пізніше лійковидні або блюд-»
цевидні, рожеві, оранжеві або червоні, 0,1—3 мм у діам.
Аски циліндричні, ЗО—50 X 3—4 р. Спори еліпсовидні
або яйцевидні, 3—5 X 2—2,5 р. Парафізи безбарвні, на
верхівці здуті.
На деревині та корі дуба (Оцегсиз), берези (Веіиіа),
бука (Ра§из), верби (Еаііх), вільхи (Аіпиз) тощо.
Карпати, Правобережне Полісся.
2. ОгЬіІіа зегісеа Р. Н е п п.— орбілія шовкова. Апо-
теції скупчені, світло-коричневі, 0,3—0,35 мм у діам.
Аски циліндрично-булавовидні, 18—22 X 2 р. Спори вере-
теновидні, 4—5 х 0,5 р. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На гнилій деревині.
ї. £гі8еа О і г г.— ф. сіра; на сухих гілках сморо-
дини чорної (РіЬез пі§гит).
Правобережне Полісся.
3. ОгЬіІіа сЬгугосота (В и 11.) 5 а с с.— орбілія
золотиста. Апотеції скупчені, спочатку кулясті, пізніше
з плоским гіменіальним шаром, золотисто-жовті, драг-
листі, при висиханні роговидні, 0,5 мм у діам. Аски ци-
ліндричні, 40—45 X 5 р, 8-спорові. Спори паличковидні або нитковидні,
трохи зігнуті, 14—15 X 0,75—1 р, безбарвні.
На гілках сосни (Ріпиз).
Південний Крим.
Рід СаІІогіа Р г.— калорія (рис. 324)
Апотеції розсіяні або групами, плоскі, жовті, оранжеві або червоні.
Аски булавовидні або циліндричні. Спори видовжені, еліпсовидні або яй-
цевидні, прямі або зігнуті, безбарвні або трохи забарвлені, з 1, іноді з З
поперечними перегородками. Парафізи безбарвні,
розгалужені або на верхівці розширені.
Конідіальна стадія типу СуНгкігосоНа.
Сапрофіти на листках і стеблах.
В УРСР один вид.
СаІІогіа йі$агіоі(Іе$ (Вегк.) Р г.— калорія фу-
зарієвидна (рис. 324). Апотеції групами, скупчені,
іноді зливаються, плоскі, округлі, оранжеві, жовті
або червоні, 0,5—1,5 мм у діам., з блюдцевидним
гіменіальним шаром. Аски булавовидні, 70—95 х
8—10 ц.. Спори видовжено-еліпсовидні, двоклітин-
ні,” рідше з трьома поперечними перегородками,
9—14 X 3,5 р. Парафізи нитковидйі, на верхівці 3,5 р. завш.
Конідіальна стадія — СуІіпігосоИа игіісае В о п.
На сухих стеблах кропиви (Іігііса).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Західний Лісостеп.
РОДИНА НЕЮТІАСЕАЕ — ГЕЛОЦІЄВІ
Апотеції утворюються на б.-м. довгій ніжці, рідше сидячі, завжди по-
верхневі, бокаловидні, лійковидні, келиховидні, сидячі спочатку кулясті,
потім блюдцевидні, з рівним або зубчастим краєм, м’які, м’ясисто-соковиті,
зовні гладенькі, світло або яскраво забарвлені. Гіпотецій іноді мало вияв-
лений. Аски булавовидні, булавовидно-циліндричні. Спори переважно без-
барвні, одноклітинні, рідше з 1 або кількома поперечними перегородками.
Сапрофіти на відмерлих стеблах трав'янистих рослин, на плодах або
насінні.
Ключ для визначення родів
1. Апотеції сидячі, без ніжки, рідше до основи трохи витягнуті, дуже
дрібні ...........................................................2
— Апотеції на ніжці ..................................... 4
2. Спори одноклітинні ...............РехіхеІІа — пецицела (стор.440)
— Спори з поперечними перегородками................................З
3. Апотеції утворюються безпосередньо на субстраті. Спори з 1—3 перего-
родками ..........................Веіопіигп — белоній (стор.441)
— Апотеції утворюються на світлому міцеліальному плетиві. Спори з
1—7 поперечними перегородками...........................................
........................Агасйпорегіга — арахнопецица (стор. 441)
4 (1). Апотеції бокаловидні, з тонкою стінкою..........................5
— Апотеції лійковидні або блюдцевидні, з досить товстою стінкою . . 11
5. Ніжка коротка, майже не перевищує діаметр розкритого апотецій
6
9
.—. Ніжка довга .....................
6. Спори одноклітинні або двоклітинні
.— Спори багатоклітинні .............
„ ........................... ВеІопіоасурЬа — белоніосцифа (стоп.442)
7- Спори нитковидні ....................РосіНшп - поцил (стор.442
—. Спорі булавовидні або веретеновидні
8. Край апотеція гладенький.............РНіаІІеа — фіалея (стор.442)
— Край апотеція зубчастий............СуаМіісиїа — ціатикула (стор.444)
9 (5). Спори одноклітинні ...........................................10
— Спори з 1—3 поперечними перегородками................................
.................................РиШгоетіа — рутстремія (стор. 444)
10. Спори яйцевидні, еліпсовидні або веретеновидні, без крапель олії
.......................................СіЬогіа — циборія (стор.445)
— Спори циліндричні або веретеновидні, з 2—4 краплями олії.............
.........................Сіііогозріепіиш — хлороспленій (стор.446)
11 (4). Апотеції розвиваються групами, на короткій ніжці, широко розкри-
ваються, блюдцевидні, плоскі. Спори еліпсовидно-веретеновидні, з
краплями олії або без них, здебільшого одноклітинні, пізніше з 1—3 по-
перечними перегородками ................Неіоіішп — гелоцій (стор.447)
— Апотеції поодинокі або невеликими групами, часто на довгій товстій
ніжці, спочатку бокаловидні, потім блюдцевидні. Спори спочатку одно-
клітинні, з 2—4 великими краплями олії, потім з 1—3 перегородками
...............................НутепоасурИа — гіменосцифа (стор.448)
Рід РегігеІІа Е и с к.— пецицела (рис. 325)
Апотеції дуже маленькі, спочатку закриті, пізніше розкриваються блюд-
цевидно, сидячі, воскуваті, у сухому вигляді скручені. Аски булавовидні,
8-, рідше 4-спорові. Спори веретеновидні, видовжено-веретеновидні або ви-
довжено-яйцевидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні, іноді двоклі-
тинні. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені, безбарвні.
Сапрофіти на опалих листках, деревині.
В УРСР один вид.
К л ю ч; для визначення видів
1. Спори до 10 р завд., одноклітинні................................2
— Спори 10—16 р завд., спочатку одноклітинні, пізніше двоклітинні
..............................1. Р. іитісіиіа — пецицела здута
2. Спори видовжено-веретеновидні......................................
............................2. Р. Ьуаііпа — пецицела безбарвна
— Спори видовжено-яйцевидні або видовжено-веретеновидні ................
............................3. Р. солоніш — пецицела шишкова
1. РегігеІІа ІитіЗиІа (К о Ь. еі О ез т.) 8 а с с.— пецицела здута
(рис. 325). Апотеції групами, сидячі, воскуваті, спочатку закриті, пізніше
0 б
відкриваються, жовтуваті, 100—400 р у діам. Аски була-
вовидні, 45—60 X 6—8 р, 4—8-спорові. Спори веретено-
видні, спочатку одноклітинні, пізніше двоклітинні, без-
барвні, 10—16 X 2—2,5 р завш.
На опалих листках дуба (Оиегси.5).
2. РегігеІІа Ьуаііпа (Р е г з.) К е Ь т — пецицела без-
барвна. Апотеції скупчені, воскуваті, спочатку закриті, по-
тім розкриваються, 0,1—0,5 мм у діам. Аски веретеновид-
но-булавовидні, 35—45 X 7—10 р. Спори видовжено-вере-
теновидні, одноклітинні, з 2 краплями олії, безбарвні,
6—10 х 2—2,5 р. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
Рис. 325. РегігеІІа іипйсіиіа — пецицела здута:
а — аск І парафіз»; б — спори.
3. Регіхеїіа солоніш 1? е її т — пецицела шишкова. Апотеції група-
ми, сидячі, спочатку закриті, пізніше розкриваються круглим гіменіальним
шаром, оранжево-жовті, 0,3—1,5 мм у діам. Аски булавовидні, 45—60 х
X 5—6 ц. Спори видовжено-яйцевидні або видовжено-веретеновидні, одно-
клітинні, безбарвні, 8—9 X 1,5—2 р. Парафізи нитковидні, на верхівці
до 3 р завш.
На шишках хвойних.
Рід Веіопіиш 8 а с с.— белоній (рис. 326)
Апотеції маленькі, до 1,5 р у діам., сидячі, спочатку кулясті, закриті,
пізніше відкриваються, світло забарвлені. Аски циліндрично-булавовидні.
Спори еліпсовидні, видовжено-веретеновидні, з 1—3 поперечними перего-
родками, безбарвні. Парафізи нитковидні, рідше ланцетовидні.
Сапрофіти на відмерлих частинах рослин.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 18—25 X 3 р .... 1. В. ргиіпіїегиш— белоній матовий
— Спори до 18 р завд..............2. В. рісеае — белоній ялиновий
з
1. Веіопіиш ргиіпіїегиш К е И т — белоній матовий (рис. 326). Апотеції
групами, 0,5—1,5 мм у діам., жовтувато-червоні, з рожевуватим гіменіаль-
ним шаром. Аски циліндричні, 75—90 X 8—9 р. Спори
з трьома поперечними перегородками, 18—25 X 3 р.
Парафізи нитковидні.
На сухих стеблах трав’янистих рослин.
Правобережне Полісся.
2. Веіопіиш рісеае Р. Н е п п.— белоній ялиновий.
Апотеції скупчені, 0,2—0,3 мм у діам., білуваті, або
жовтуваті. Аски 60—70 х 10—12 р,. Спори з 1 попереч-
ною перегородкою, до 18 р завд., З—4 р завш.
На гнилій деревині ялини (Рісеа),
Правобережне Полісся.
Рис. 326. Веіопіиш ргиіпЦегшп ~ бельніії матовий:
а — апотеції; б — аск і парафізи; в — спори.
Рід Агасйпорехіха Еис к.— арахнопецица (рис. 327)
Апотеції утворюються на міцеліальному світло або яскраво забарвлено-
му плетиві, воскуваті. Аски булавовидно-циліндричні. Спори циліндричні,
п нитковидні, безбарвні, прямі або зігнуті, 2—6-клітинні.
І Парафізи нитковидні, безбарвні.
“ | Сапрофіти на рослинних залишках.
ІіШ В УРСР один вид.
АгасНпорехіта аигеїіа (Р е г $.) Еис к.— арахнопе-
Л ЦИЦа золотиста (рис. 327). Апотеції утворюються на біло-
[ііГ\уіі Н му або жовтому плетиві, червоні або золотисто-жовті, з
И 1 золотисто-жовтими волосками, 0,3—2,5 лш у діам. Аски
М '<7 А булавовидні, 70—90 X 8—10 р, 8-спорові. Спори прямі
\\ Н Н Н аб° ТРОХИ зігнуті, дво- або чотириклітинні, 15—20 X 4—
Рис. 327. Агасіторегіга аигеїіа — арахнопецица золотиста:
а — аск і парафізи; 6 — спори.
441
5 р, переважно на кінцях з придатками до 5 ри Парафізи нитковидні, 2 р.
завш., безбарвні.
На гнилій деревині, гілочках, листках і плодах дуба ($иегси$), бука
(Га£и$) та інших дерев.
Правобережне Полісся.
Рід ВеІопіозсурНа К е її т - белоніосцифа (рис. 328) ।
Апотеції бокаловидні, спори з кількома поперечними перегородками,
іноді з вієчками на кінцях.
Сапрофіти.
В УРСР один вид.
Веіопіозсуріїа сіїіаіозрога К еЬт— белоніосцифа війчасто-спорова
(рис. 328). Апотеції світло-коричневі або яскраво-жовті, 1—5 мм у діам.,
ніжка 1—3 мм завд. Аски циліндричні, на ніжці, 100—130 X 8—12 р. Спо-
ри прямі або зігнуті, 20—26 X 4—6 р, іноді з вієчками на кінцях. Парафізи
нитковидні, на верхівці трохи розширені.
На сухих стеблах трав’янистих рослин (Гапасе^шп ^иі^аге тощо).
Правобережне Полісся.
Рід РосіПшп сіє N о і.—"поцил (рис. 329)
Апотеції циліндричні або бокаловидні/на короткій ніжці. Спори нитко-
видні. Парафізи нитковидні, вгорі розширені, бурі.
г,
Рис. 328. ВеІопіозсурНа
сіїіаіозрога — белоніос-
цифа війчастоспорова:
а — апотеції; б — аск і
парафізи; в — спора.
Рис. 329. Росі Наш се-
заііі — поцил Цезаті:
а — апотецій: б — аск і
парафізи.
Сапрофіти на опалих листках.
В УРСР один вид.
РосіПшп сезаііі (М о п і.) де N о і.— поцил Цезаті (рис. 329). Апотеції
коричневі, 0,2—0,7 мм у діам., 0,3—0,7 мм завв. Аски циліндричні, 150—
180 х 5—7 р. Спори нитковидні, 120—140 X 1 р.. Парафізи нитковидні.
На сухих листках дуба (Оиегсиз).
Ростоцько-Опільські ліси.
Рід РЬіаІеа Р г.— фіалея (рис. 330)
Апотеції завжди майже поверхневі, бокаловидні, на ніжці, довжина
якої здебільшого не перевищує діаметр розкритого апотеція, зверху гладень-
кі або борошнисті, воскувато-плівчасті з гладеньким краєм. Аски циліндрич-
449
ні або булавовидні. Спори видовжені, веретеновидні або булавовидні, прямі
або трохи зігнуті, безбарвні. Парафізи нитковидні, на верхівці розширені,
безбарвні.
Сапрофіти на різних частинах рослин.
В УРСР п'ять видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на сухих стеблах трав'янистих рослин........................2
— Апотеції на хвої або на сухих гілках...................................4
2. Апотеції на сухих стеблах злакових (Сгатпіпеае)........................
..............................1. Р. сиїтісоіа — фіалея солом’яна
— Апотеції на сухих стеблах інших трав'янистих рослин....................З
3. Апотеції маленькі, до 0,5 мм у діам., воскуваті, в сухому вигляді скру-
чуються. Спори видовжено-веретеновидні, 7—9 х 1,5—2 р.................
....................................2. РЬ. игіісае — фіалея кропивова
— Апотеції до 2 мм у діам., на ніжці, білуваті або жовтуваті (рідше роже-
вуваті). Спори одно-, рідше двоклітинні, 5—11 х 1,5—2 р.................
.........................2. РЬ. суаІЬоібеа — фіалея бокаловидна
4(1). Апотеції розвиваються на хвої....................................
......................................4. РЬ. асцит — фіалея хвойова
— Апотеції розвиваються на сухих гілках ліщини (Согуїиз аиеііапа) . .
.............................5. РЬ. уиі^агіз — фіалея звичайна
1. РЬіаІеа сиїтісоіа (Пезет.) 6 і 11.—фіалея солом’яна. Апотеції
розсіяні або скупчені, зовні гладенькі, коричнюваті, 0,2—0,7 мм у діам.,
ніжка 0,3—0,8 мм завд., 0,3—0,4 мм завт., воскуваті. Аски циліндрично-
булавовидні, 45—55 х 5—6 р, 8-спорові. Спори видовже
но-веретеновидні, 6—9X1,5—2 р. Парафізи нитковидні
безбарвні.
На злакових (Сгатіпеае).
Ростоцько-Опільські ліси.
2. РЬіаІеа игіісае (Р е г $.) 8 а с с.— фіалея кропиво-
ва, Апотеції скупчені, жовтуваті або білуваті, іноді з чер-
вонуватим гіменіальним шаром, воскуваті, 0,3—0,5 мм у
діам., у сухому вигляді скручуються, на ніжці, 1 х 0,2—
0,4 мм. Аски циліндрично-булавовидні, 45—60 х 5—6 р.
Спори видовжено-веретеновидні, одноклітинні, безбарвні,
7—9 х 1,5—2 р. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На сухих стеблах кропиви (СМіса), жовтозілля (Зе-
песіо), волошки {Сепіаигео), лопуха (Агсіїит).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
3. РЬіаІеа суаікоідеа (В и 11.) 6 і 1 І.— фіалея бокало-
видна (рис. 330). Апотеції переважно скупчені, білуваті ‘
або жовтуваті (рідше рожевуваті), 0,5—2мм удіам., ніжка л'я бокаловидна-
0,5—1,5 X 0,2—0,3 мм. Аски циліндричні, 45—50 X 4 »5 а — апотеції': б —
5,5 р. Спори видовжено-веретеновидні, одноклітинні, рідше аск 1
двоклітинні, 5—11 X 1,5—2 р. Парафізи нитковидні.
На гнилих стеблах трав'янистих рослин.
Прикарпаття.
4. РЬіаІеа асииш (А 1 Ь. еі 5 с Ь \у.) К є Ь т — фіалея хвойова. Апоте-
ції скупчені, білуваті, жовто-білі, 0,15—0,25 мм, на ніжці, 0,1—0,2 мм завд.
Аски булавовидні, 25—40 х 4—5р, 8-спорові. Спори еліпсовидні або була-
вовидно-яйцевидні, безбарвні, 4—7 X 1,5—2,5 р. Парафізи нитковидні,
2 р завш., безбарвні.
443
На хвої сосни звичайної (Ріпиз зііуєіїгіз}.
Правобережне Полісся.
5. РЬіаІеа уці^агіз (І? г.) Р е И т— фіалея звичайна. Апотеції скупче-
ні по 4—6, воскувато-плівчасті, білуваті, 0,2—0,5 мм у діам., на короткій
ніжці. Аски циліндрично-булавовидні, 36—45 X 4—5 |і. Спори циліндрич-
ні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні, 6—9 X 1,5—2 р. Парафізи нит-
ковидні, 1,5 р завш., безбарвні.
На сухих гілках ліщини звичайної (Согуїиз аиеііапа).
Правобережне Полісся.
Рис. 331. СуаіНісиїа сого-
паіа — ціатикула корон-
часта:
а — апотеції; б — аск і па-
рафізи; в — спори.
Рід СуаіЬісиїа сіє N о і.—
ціатикула (рис. 331)
Апотеції групами або поодинокі, кубковидні,
із зубчастим краєм, воскуваті, на ніжці. Аски ци-
ліндричні. Спори видовжені, загострені на кінцях,
прямі або зігнуті, спочатку одноклітинні, пізніше
з 1 поперечною перегородкою, безбарвні. Пара-
фізи нитковидні, безбарвні.
В УРСР один вид.
СуаІЬісиїа согопаіа (В и 1 1.) К е Ь т — ціати-
кула корончаста (рис. 331). Апотеції розсіяні або
групами, білі або жовтуваті, 0,5—3 мм у діам.,
на циліндричній ніжці, 1—6 мм завд., 0,2—0,5 мм
завт., край апотеція з багатьма загостреними зуб-
цями. Аски циліндричні, 80—110 X 8—9 |і. Спо-
ри видовжено-веретеновидні, прямі, одноклітинні,
при визріванні двоклітинні, 15—18 X 3—4,5 |х.
Парафізи нитковидні, 2 р, завш.
На сухих стеблах осоту польового (Сігзіит агиепзе), полину звичайного
(Агіетізїа кропиви (Угііса).
Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси, Пра-
вобережний Лісостеп.
Рід Киізігоешіа Кагз і.— рутстремія (рис. 332)
Апотеції розсіяні, досить великі, келиховидні, жовтуваті або коричне-
ві, воскувато-м’ясисті, на циліндричній ніжці. Аски циліндричні, на веру
хівці з дуже потовщеною оболонкою. Спори видовжено-еліпсовидні, прямі
або зігнуті, спочатку одноклітинні, пізніше з трьома перегородками. Пара-
фізи нитковидні, на кінцях здуті, забарвлені і утворюють ніби епітецій.
Сапрофіти на рослинних залишках.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції вохряно-жовті, воскуваті, 2—8 мм у діам. Спори видовжені,
еліпсовидні, спочатку одноклітинні, пізніше 4-клітинні .............
1. Н. Ьоіагіз— рутстремія вохряно-жовта
— Апотеції коричневі ........2
2. Апотеції на довгій ніжці, 3—12 мм завд., виступають з тріщин кори,
коричневі............................2. К. їігта — рутстремія тверда
— Апотеції на короткій ніжці, 1—3 мм завд., темно-коричневі . . . .
........................3. К. еіаііпа — рутстремія темно-коричнева
444
1. Кігізігоетіа Ьоіагіз (Ваізсй) КеЬт— рутстремія вохряно-
жовта. Апотеції поодинокі або скупчені, гладенькі, вохряно-жовті, воску-
ваті, 2—-8 мм у діам., на ніжці, 1—2 (5) х 0,3—0,8 р. Аски циліндричні, на
верхівці закруглені, 200 X 12—14 ц. Спори видовжено-еліпсовидні, прямі
або трохи зігнуті, спочатку одноклітинні, з 2 великими краплями олії,
пізніше 4-клітинні, 15—18 X 7—9 р. Парафізи нитко-
видні.
На гілках, листках дуба (Оцегсиз), занурених у грунт.
Прикарпаття, Правобережне Полісся. X)
2. Киізігоетіа їігта (Регз.) К а г 5 і.—рутстремія $4 Ж-А
тверда (рис. 332). Апотеції поодинокі, виступають через
тріщини кори із почорнілої деревини, келиховидні, кори- чКд Ч&у
чневі, 0,2—1 см у діам., на ніжці 3—12 X 0,5 мм. Ас-
ки 120—130 X 9—12 р. Спори видовжено-еліпсовид- Рис. 332. Циі-
ні, загострені на кінцях, 15—20 X 4—5 р. зігоетіа[ігта — ру-
На сухих гілках різних дерев та кущів. н Спори.
Правобережне Полісся.
3. Киїзігоетіа еіаііпа (А 1 Ь. еі $ с Ь \у.) І? е її т — рутстремія темно-
коричнева. Апотеції розсіяні, воскуваті, темно-коричневі, 2—7 мм у діам.,
на ніжці, 1—3 мм завд., 0,8 ми завт. Аски булавовидні, 130—150 х 10,5—
12 р,, 8-спорові. Спори еліпсовидні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні,
безбарвні, 14—18 х 5—7 р. Парафізи нитковидні.
На сухих гілках ялиці білої (АЬіез аІЬа).
Прикарпаття.
Рід СіЬогіа Рис к.— циборія (рис. 333)
Апотеції здебільшого поодинокі, великі, келиховидні, на видовженій
циліндричній ніжці, світло забарвлені. Аски циліндрично-булавовидні.
Спори яйцевидні або еліпсовидні, безбарвні. Парафізи на верхівці розшире-
ні, безбарвні або трохи забарвлені.
Сапрофіти на сережках, шишках хвойних, на черешках і жилках то-
рішніх листків.
В УРСР три види.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції коричневі .............................................2
— Апотеції брудно-білі або жовті ....................................
...................................І. С. и1і£іпо$а — циборія болотна
2. Апотеції розвиваються на шишках, яскраво-коричневі, ніжка 0,3 —3 см
завд...............................2. С. гиїо-їизса — циборія руда
— Апотеції розвиваються на сережках, світло-коричневі, на циліндричній
ніжці, 1—4 см завд...................................................
................... 3. С. атепіасеа — циборія сережчата
1. СіЬогіа и1і£іпо$а (Е г.) К е її ш — циборія болотна. Апотеції розсіяні
або скупчені, до 5 мм у діам., ніжка 1—8 мм завд., 0,5—1 мм завт., брудно-бі-
ла або жовта. Аски циліндрично-булавовидні, 60—90 х 6—8 |х. Спори еліп-
совидні, одноклітинні, безбарвні, 9—14 X 3—5 ц. Парафізи нитковидні,
2,5 |х завш., на верхівці трохи жовтуваті.
На гнилій деревині.
Правобережне Полісся.
2. СіЬогіа гиіо-Гизса (IV е Ь е г Ь.) 8 а с с.— циборія руда (рис. 333).
Апотеції розсіяні, рідше групами, яскраво-коричневі, до 1,5 см у діам.
415
ніжка 0,3—3 см завд., 0,3—0,4 см завт. Аски циліндричні, 60—70 х 5—
5,5 ц. Спори яйцевидні або видовжені, 6—7 х 3—3,5 ц. Парафізи безбарвні.
На гнилих залишках ялиці білої (АЬіез аІЬа).
Прикарпаття.
3. СіЬогіа атепіасеа (В а 1 Ь.) Рис к.— цибо-
рія сережчата. Апотеції скупчені, світло-коричне-
ві, бокаловидні або лійковидні, 0,5—1 см у діам.,
на циліндричній ніжці, 1—4 см завд. і 0,2—0,5 мм
завт. Аски циліндричні, 90—130 X 7—10 ц. Спо-
ри яйцевидні, 8—12 X 4—5,5 ц. Парафізи нитко-
видні, 1—2 ц завт. безбарвні.
На сережках вільхи клейкої {Аіпиз §1и1іпоза).
Правобережне Полісся.
Рис. 333. СіЬогіа ги/о-[и5са — циборія руда:
а — апотеції; б — аск і парафізи.
Рід СЬІоговрІепішп Р г.— хлороспленій (рис. 334).
Апотеції групами, келиховидні або неправильної форми, на ніжці, зе-
лені, грибниця проникає глибоко в деревину і забарвлює її в зелений колір.
Аски циліндричні або булавовидні. Спори одноклітинні, циліндричні або ве-
ретеновидні, розташовані в 2 ряди. Парафізи нитковидні, прості.
Сапрофіти.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори 10—14 X 2,3—3,5 ц.........................................-
...............1. С. аегц^іпозит — хлороспленій синювато-зелений
— Спори 6—8 X 1,5—2 ц .............................................•
.....................2. С. аеги£іпа8сеп8 — хлороспленій зеленуватий
1. СЬІогозрІепіит аеги^іпозит (О е д е г) де N о і.— хлороспленій
синювато-зелений (рис. 334). Апотеції зелені, 0,5—4 мм у діам., ніжка
0,5—Змм завд., 0,3—0,8 мм завт. Аски 50—90 X 6—6,5 ц.
а
Спори 10—14 х 2,5—3,5 ц.
На гнилій деревині бука {Ра§из) та дуба (фиегсиз).
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся, Ростоць-
ко-Опільські ліси.
\ 2. СЬІогозрІепіит аеги&іпа8сеп8 (И у 1.) К а г 8 і.— хло-
| роспленій зеленуватий. Апотеції 0,3—5 мм у діам., іноді
/ неправильної форми, на циліндричній ніжці, 0,5—3 мм завд.,
0,3—0,8 мм завт. Аски 45—60 X 3,5—4 р. Спори 6—8 X
7 1,5—2 ц.
І На гнилих гілках, гнилій деревині.
І Карпати, Прикарпатгя, Правобережне та Лівобережне
е Полісся.
Рис. 334. Сіііогозріепіит аегщіпозит — хлороспленій синювато-зелений:
а — аск і парафізи; б — спори.
' Рід Неіоіішп Р г.— гелоцій (рис. 335)
Апотеції групами, на короткій ніжці, поступово широко розкриваються,
блюдцевидні або плоскі, світло забарвлені, воскуваті. Аски булавовидні,
8-спорові. Спори булавовидні або веретеновидні, прямі або зігнуті, спочатку
одноклітинні, з 2—4 краплями олії, потім 2- і 4-клітинні, безбарвні. Парафі-
зи нитковидні, на верхівці трохи розширені.
Сапрофіти на рослинних залишках.
В УРСР шість видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на сухих гілках, опалих листках, плодах, гнилих пнях дерев-
них порід.......................................................2
— Апотеції на трав’янистих рослинах.................................5
2. Апотеції на опалих листках або плодах...........................З
— Апотеції на сухих гілках або гнилих пнях..........................4
3. Апотеції жовтувато-червоні, 0,3—3 мм у діам., на короткій товстій
ніжці 1. Н. сопіоппаіит — гелоцій одноманітний
— Апотеції білуваті, на ніжці до 1 мм завд.............................
............................2. Н. (а£іпеит — гелоцій буковий
4 (2). Спори видовжено-еліпсовидні, 9—14 X 3—4 р......................
..........................3. Н. сіігіпит — гелоцій лимонно-жовтий
— Спори веретеновидні або голковидні, 20—24 х 2—2,5 р..................
........................4. Н. Гизізрогит — гелоцій веретеновидний
5 (1). Апотеції на стеблах хмелю звичайного (Нитиіиз Іириіиз), жовтуваті
.................................5. Н. кити! і — гелоцій хмелевий
— Апотеції на сухих стеблах інших трав’янистих рослин, блідо- або оран-
жево-жовті ......................6. Н. ііегЬагит — гелоцій трав’яний
д
1. Неіоіішп сопїогтаіит К а г з і.— гелоцій одноманітний. Апотеції
поодинокі або скупчені, жовтуваті або жовтувато-червоні, 0,3—3 мм у
діам., на короткій товстій ніжці. Аски булаво-
видні, 75—90 X 6—9 р. Спори видовжено-яйце-
видні, одноклітинні, безбарвні, 9—12 (16) х 4—6 р.
Парафізи нитковидні.
На листках дуба звичайного (фиегсиз гоЬиг).
Правобережне Полісся.
2. НеІоКшп їа^іпешп (Р е г з.) К е й іп — ге-
лоцій буковий. Апотеції скупчені, білуваті, 0,5—
З мм у діам., на ніжці до 1 мм завд. Аски 75—90 X
X 8—9 р. Спори безбарвні, 10—12 х 4—5 р, ве-
ретеновидні.
На опалих плодах бука (Га&из зііїаііса).
Карпати.
Рис. 335. Неіоіішп сіігіпит — гелоцій лимонно-жовтий:
а — апотеції: 6 — аск і парафізи.
3. Неіоііпт сИгіпит (Н е (1XV.) Р г.— гелоцій лимонно-жовтий
(рис. 335). Апотеції утворюються під корою, у великій кількості, янтарно-
жовтого кольору, воскуваті, 0,5—3мм у діам., на ніжці, 0,2—0,8 лл завд.,
0,3—0,5 мм завш. Аски циліндрично-булавовидні, 75—120 X 6—10 р.
Спори видовжено-еліпсовидні, або еліпсовидні, 9—14 х 3—4 ц. Парафізи
до 1,5 р завш.
На гнилих пнях та сухих гілках граба (Сагріпиз Ьеїиіиз), черемхи
(Расіиз касетою), дуба (С}иексиз коЬик), каштана їстівного (Сазіапеа заііоа)
та інших дерев.
Прикарпаття, Правобережне та Лівобережне Полісся, Правобережний
Лісостеп, Південний Крим.
уаг. іепіісиїаге (В и 1 1.) Р е й т — різнов. сочевицевидна. Апо-
теції виступають з-під кори, золотисто-жовті, на ніжці.
На сухій корі берези бородавчастої (Веіиіа оеккисоза).
Правобережне Полісся.
4. Неіоііит їи$і$рогит 8 с й г о е і.— гелоцій веретеновидний. Апоте-
ції скупчені, оранжево-жовті, 1 мм у діам. Аски булавовидні, на короткій
ніжці, 90—100 X 7—9 р, 8-спорові. Спори веретеновидні або голковидні,
трохи зігнуті, одноклітинні, 20—24 X 2—2,5 р. Парафізи на верхівці до
4 р завш.
На корі опалих гілок берези білої (Веіиіа аІЬа).
Карпати.
5. Неіоііит йитиіі (Ь а $ с й) сіє N о і — гелоцій хмелевий. Апотеції
групами, трохи жовтуваті, у сухому вигляді жовто-коричневі, воскуваті,
0,2—1,2 мм у діам., на короткій ніжці, 0,2—0,3 мм завд. Аски циліндрично-
булавовидні’ 70—80 X 9—10 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновид-
ні, прямі або трохи зігнуті, одноклітинні, з 2—4 великими краплями олії,
безбарвні, 15—20 х 4 р. Парафізи нитковидні, 2,5 р завш., безбарвні.
На стеблах хмелю звичайного (Нитиіиз Іириіиз).
Ростоцько-Опільські ліси.
6. Неіоііит йегЬагит (Р е г $.) Е г.— гелоцій трав'яний. Апотеції
групами, 0,3—3 мм у діам., блідо- або оранжево-жовті, на ніжці 0,2—0,4 мм.
Аски 60—80 х 6—8 р. Спори 10—15 X 2—3 р.
На гнилих стеблах кропиви (УкИса), сідача коноплевого (Еираіокіит
саппаЬіпит), бузини трав’янистої (ЗатЬисиз еЬиІиз) та інших рослин.
Правобережне та Лівобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
Рід Нутепо$сурйа (Е г.) Р й і 11.— гіменосцифа (рис. 336).
Апотеції розсіяні або невеликими групами, часто на довгій і товстій ніж-
ці, довго лишаються бокаловидними, пізніше блюдцевидні, плоскі або опуклі.
Спори видовжено-булавовидні або веретеновидні, спочатку з 2—4 великими
краплями олії, пізніше з 1—3 поперечними перегородками.
Сапрофіти на різних рослинних субстратах.
В УРСР сім видів.
Ключ для визначення видів
1. Апотеції на стеблах трав’янистих рослин, лійковидні, жовтуваті або
коричнюваті, до 3 мм у діам........................................
.....................1. Н. зсийііа— гіменосцифа блюдцевидна
— Апотеції на опалих плодах, листках, гілках............................2
?. Апотеції на опалих листках або плодах...............................З
— Апотеції на гілках або деревині.......................................5
3. Апотеції з рожевувато-червонуватим гіменіальним шаром, до 2 мм
у діам., ніжка до 1 мм завд........................................
...........................2. Н. аІЬібшп — гіменосцифа білувата
— Апотеції з вохряно-жовтим або жовто-червоним гіменіальним шаром
............................ 4
4. Апотеції вохряно-жовті або червонуваті .........................
.......................3. Н. ерірйуііит — гіменосцифа епіфільна
ЛАЙ
— Апотеції жовтувато-червонуваті .......................................
••••••....................4. Н. уіг£иИогит — гіменосцифа кущова
5 (2). Апотеції білуваті. Спори видовжено-веретеновидні, спочатку одноклі-
тинні, пізніше дво- або чотириклітинні, 10—20 х 3—4 р....................
..........................5. Н. ра11е$сеп$ — гіменосцифа блідувата
— Апотеції жовто-коричневі ............................................6
6. Спори еліпсовидні, веретеновидні або булавовидні...................
.........................6. Н. їегпі£іпешп — гіменосцифа іржава
— Спори видовжено-веретеновидні ........................................
..........................7. Н. заіісеїіит — гіменосцифа вербова
/7
Рис. 336. Нутепозсуріїа
ьсиіиіа — гіменосцифа
блюдцевидна:
а — аск і парафізи: 6 —
спорн.
1. НутепозсурНа зсиіиіа (Рег$.) К а г $ (.—гіменосцифа блюдце-
видна (рис. 336). Апотеції групами на почорнілому субстраті, лійковидні,
жовтуваті або коричнюваті, 0,3—3 мм у діам.,
на ніжці, 0,5—5 мм завд. і 0,3—0,4 мм завш.
Аски циліндрично-булавовидні, 90—100 X 8—10 р.
Спори веретеновидні або видовжено-булавовидні,
спочатку одноклітинні, пізніше з 1—3 перегород-
ками, 10—25 X 4—5 р.
На сухих стеблах полину гіркого і полину
звичайного (Агіетізіа аЬзіпіНіїт, А. 'сиі^аге), сміл-
ки (8іІепе) та інших трав’янистих рослин.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Поліс-
ся, Ростоцько-Опільські ліси.
ї. гиЬі Р еЬ т — ф. малинова. Апотеції до 2 мм
У діам., ніжка 1—Змм завд. Спори 18—24 X
3,5—4 р.
На сухих гілках малини (КиЬиз ііїаеиз).
Правобережне Полісся.
2. НутепозсурЬа аІЬісІит (Н о Ь.) Р а і,—
гіменосцифа білувата. Апотеції групами або роз-
сіяні, зовні гладенькі, в сухому вигляді зігнуті,
жовтуваті, воскуваті, 0,5—2 р у діам., з рожевувато-червоним гіменіальним
шаром, на циліндричній ніжці, 0,3—1 мм завд., 0,2 0,3 мм завт. Аски
булавовидні, 60—100 X 6—7 р. Спори видовжено-веретеновидні, 15—18 х
X 3 р, одноклітинні, безбарвні. Парафізи нитковидні, 3 р завш., безбарвні.
На черешках листків білої акації (КоЬіпіа рзеисіоасасіа) та інших
дерев.
Правобережне Полісся.
3. НутепозсурЬа ерірЬуІІит (Р е г $.) Е г.— гіменосцифа епіфільна.
Апотеції розсіяні, 0,5—5 мм у діам., вохряно-жовті або червонуваті, вос-
куваті, на короткій ніжці, 0,5 мм завд. Аски циліндрично-булавовид-
ні, 100—110 X 8—10 р. Спори веретеновидні, одноклітинні, 15—20 X З—
5 р, безбарвні. Парафізи нитковидні, у верхній частині дещо жовтуваті,
2 р завт. . .
На гнилих листках бука (Еа§из) та інших дерев і па насінні кле-
на (Асег).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
4. Нутепозсуріїа уіг£и1іогшп (V а її 1.) Р її і 1 1.— гіменосцифа кущо-
ва. Апотеції здебільшого групами, рідше поодинокі, жовто-червоні, 4 мм
у діам., на ніжці, 0,5—2 (5)мм завд., 0,2—0,3мм завш. Аски булавовидні,
100—120 х 9—10 р. Спори 15—20 X 4—5 р.
На гілках та листках різних листяних дерев.
уаг. кисґі^епшп (В и 1 І.) К е Н пі — різнив, плодова.
29 0561
449
На гнилих плодах ліщини (Согуїиз аоеііапа). гіркокаштана
(Аезсиїиз Ііірросазіапшгі) та інших дерев.
Карпати, Правобережне Полісся.
П р и м і т к а. Цей вид близький до попереднього, можливо, вони ідентичні.
5. НутепоБсурйа раїїезсепз (Р е г з.) Р г.— гіменосцифа блідувата. Апо-
теції групами, білуваті, до 1 мм у діам., на короткій ніжці, 0,2—0,6 мм
завт. Аски циліндрично-булавовидні, 85—140 X 6—7 р, 8-спорові. Спори ви-
довжено-веретеновидні, спочатку одноклітинні, пізніше дво- або чотириклі-
тинні, безбарвні, 10—20 X 3—4 р. Парафізи нитковидні, на верхівці роз-
ширені.
На сухих гілках ліщини (Согуїиз аоеііапа) та жолудях дуба (Оцегсиз).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
6. Нутепозсурка їегпі£іпеит (8 с Н и т.) Е г.— гіменосцифа іржава.
Апотеції групами або розсіяні, жовто-коричневі, 0,5—1,5 мм у діам., на
короткій ніжці. Аски циліндрично-булавовидні, 110 X 10 р. Спори еліпсо-
видні, веретеновидні або булавовидні, безбарвні, 10—15 X 3—5 р. Пара-
фізи нитковидні, безбарвні.
На гнилих гілках.
Правобережне Полісся.
7. НушепозсурЬа заІісеИшп Р г.— гіменосцифа вербова. Апотеції спо-
чатку під корою, скупчені, пізніше виступають, бокаловидні, жовто-корич-
неві, 0,3—2 мм у діам., ніжка до 1 мм завд., 0,3 мм завт. Аски булавовидні,
75—100 х 12—25 р, 8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні, спочатку
одноклітинні, пізніше2- і 4-клітинні, 25—30 X 5—7р. Парафізи нитковидні,
2 р завт., безбарвні.
На гнилих гілках верби (Саііх).
Правобережне Полісся, Ростоцько-Опільські ліси.
РОДИНА САЬІСІАСЕАЕ - КАЛІЦІЄВІ
Плодові тіла на довгій циліндричній, рідше короткій, ніжці, світлі або
темні, часто чорні, роговидні, у верхній частині кулясті, грушовидні, спо-
чатку закриті, пізніше відкриваються, з плоским або опуклим (іноді майже
кулястим — рід СопіосуЬе) гіменіальним шаром. Аски циліндричні або яй-
цевидні, при дозріванні розпливаються. Спори різної форми: кулясті, еліп-
совидні або веретеновидні, одноклітинні або з 1 поперечною перегородкою.
При зникненні асок спори зливаються, утворюють зеленувато-чорнуватий
шар, який замінює епітецій. Парафізи нитковидні, прості, безбарвні.
Сапрофіти на корі, оголеній деревині тощо.
Ключ для визначення родів
1. Спори кулясті, одноклітинні .....................................2
— Спори еліпсовидні або веретеновидні, двоклітинні або чотириклітинін
2, Аски циліндричні.................................................З
— Аски біля верхівки еліпсовидно розширені, на довгій циліндричній
ніжці .........................Са1ісіор8І8—каліціопсис (стор. 451)
3. Плодові тіла на короткій ніжці ..................................4
— Плодові тіла на довгій ніжці, чашовидні .............................
................................СурЬеІішп — цифелій (стор. 451)
4. Плодові тіла бокаловидні ..... СопіосуЬе — коніоцибе (стор. 452)
— Плодові тіла майже кулясті або обернено-грушовидні ..................
..............................ЗрЬіпсігіпа — сфінктрина (стор. 452)
450
5 (1). Спори двоклітинні, перешнуровані..............................6
Спори спочатку 2-, пізніше 4-клітинні, неперешнуровані. Апотеції
грушовидні або булавовидні, переважно на довгій ніжці .............
...................................ЗіелосуЬе — стеноцибе (стор. 453)
6. Плодові тіла на досить довгій ніжці, у верхній частині кулясті або бока-
ловидні, з плоским або опуклим гіменіальним шаром.....................
.........................................Саіісішп — кал і цій (стор. 453)
— Плодові тіла майже сидячі, на короткій потовщеній ніжці, чашовидні
.....................................Асоїішп — аколій (стор. 454)
Рід Са1ісіор$і$ Р е с к.— каліціопсис (рис. 337)
Плодові тіла на довгій циліндричній ніжці, верхня частина якої еліп-
совидно здута, спочатку замкнута, потім відкривається круглим отвором, ро-
говидні, чорні. Аски на довгій циліндричній ніжці, у верхній частині еліп-
совидно-розширені, з небагатьма нитковидними парафізами. Спори кулясті,
безбарвні, пізніше жовтуваті або бурі, одноклітинні. Парафізи нитковидні.
Сапрофіти на корі гілок або стовбурів деревних порід.
В УРСР види роду невідомі.
Ключ для визначення видів
1. Спори кулясті, 5—6 р . . . 1. С. ерЬешега — каліціопсис ефемерний
— Спори округло-еліпсовидні, 4—5 X 3 р......................................
........................2. С. 5ІЄПОСуЬоІ(ІЄ5 — каліціопсис стеноцибний
1. Саіісіорзіз ерйетега (2 XV а с к й) К е Ь т — каліціопсис ефемерний.
Плодові тіла групами, чорні, роговидні, 150 X 200 р у діам., з ніжкою
1,5 млі завд. Аски у верхній частині яйцевидні, 15 х 9 р,
ніжка ЗО х 1 р. Спори кулясті, спочатку безбарвні, зго-
дом коричневі, 5—6 р. Парафізи нитковидні, безбарвні,
1 р завш.
На гілках дуба ((^иегсиз).
2. СаІісіор$і$ $1епосуЬоі<іе$ (П у І.) Р е й т — каліці-
опсис стеноцибний (рис. 337). Плодові тіла чорні, рого-
видні, 200—250 р у діам., ніжка 1—2,5 льи завд. і 0,1—
0,15 мм завт. Аски у верхній частині яйцевидні, 12—
15 х 6 р, ніжка 36 х 1 р. Спори округло-еліпсовидні,
4—5 х З р. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На хвойних.
Рис. 337. СаИсіорзіз $ІепосуЬоі<іе$ — каліціопсис стеноцибний:
а — апотецій; б — аск і парафізи; а — спори.
а
Рід Сурйеіішп А с й.— цифелій (рис. 338)
Плодові тіла групами, м’які або майже роговидні, чашовидні, буруваті
або темно-коричневі, часто на довгій ніжці. Аски циліндричні, швидко роз-
пливаються. Спори кулясті, одноклітинні, безбарвні, пізніше іноді бурува-
ті. Парафізи безбарвні, нитковидні, прості або розгалужені.
Сапрофіти на оголеній деревині або на корі стовбурів дерев.
В УРСР один вид.
СурЬеІішп асісиїаге (8 т.) Рейні—цифелій голковидний. Плодові
тіла групами, роговидні, чорнуваті, циліндричні, 50—100 р у діам., ніжка
яг> і хи завд, Аски циліндричні, швидко розпливаються. Спо-
ри кулясті, 4 -5 р. Парафізи нитковидні, 1—1,5 р. завш., без-
барвні.
На корі дуба (Ошігсиу. верби (Заііх), берези (Веіиіа} та ін-
ших дерев.
Правобережне Полісся.
Рис.. ЗЗй. СурМіит Ьгиппеоіит — ияфелій буруватий. Апотеції,
Рід СопіосуЬе А с Ь.— коніоцибе (рис. 339)
Плодові тіла група»», кулясті, роговидні, жовтуваті або коричнюваті,
і опуклим гіменіальним шаром, на короткій або б.-м. видовженій, іноді зі-
гнутій ніжні. Аски булавовидні або циліндричні, швидко зникають. Спори
спочатку безбарвні, пізніше жовтуваті, кулясті, часто зливаються і утво-
Рис, Хі9, СопіосуЬе раїїійа — коніонибе блідий:
а ~ агтснії при малому тя шшяиоиу збільшенні; о —
лей 70 лярафізи,
рюклі, ніби епітецій. Парафізи нитковидні або розгалужені, безбарвні.
Сапрофіти на корі листяних дерев.
В УРСР один вид.
СопІшуЬе раІІІба (Р е г я.) Р г, (С. пітеа (И о Г Г гп.) К е Ь т) — ко-
иіоцибс блідий (рис. 339), Плодові тіла групами, жовтуваті, білуваті або
коричневі, 0,7—2 жж у діам., на циліндричній, здебільшого
•игиуіій ніжні, 1-Злоизавд, Аски циліндричні, на ніжці,
50—65 / 9 — 10 р. Спори безбарвні, 4—7 р у діам. Парафі-
зи нитковидні,
На стовбурах І корінні дерев та кущів особливо ви-
нні радної лози,
Закарпаття, Карпати, Прикарпаття, Західні Полісся та
Лісостеп, Правобережний Злаковий Стен, Гірський Крим.
Рис, 340, аріїїпсігіїш ІигЬІпаїа • сфінктриііа кеїлешідіїа. Аски і
іпірифізи.
Рід КрИІпсІгІгш Р г,— сфіиктрина (рис. 340)
Плодові тіла на товстій короткій ніжці, роговидні,
майже кулясті, обернено-грушовидні або округло-булаво-
дидні, блиску’іі, розкриваються круглим отвором. Аски
циліндричні. Сйори кулясті або округло-еліпсовидні, од-
4П2
неклітинні, спочатку безбарвні, пізніше коричневі або чорно-коричневі,
товстостінні. Парафізи нитковидні. безбарвні.
В УРСР види роду не виявлені.
ЗрЬіпсігіпа (игЬіпаіа іР е г $.) Р г.— сфінктряна кеглевидяа (рис. 340).
Плодові тіла 200—500 р у діам. і завв. Аски циліндричні. 40—50 х 7—8 її.
4—8-спорові. Спори кулясті або чотирикутні, спочатку безбарвні, пізніше
темно-коричневі, 5—6 р.
На корі бука (Ра§и$), рідше дуба ((}иегсиз) і клена (Асег).
Рід 8(епосуЬе N у 1.— стеноцибе (рис. 341)
Плодові тіла розсіяні, грушовидні або булавовидні, спочатку закриті,
пізніше відкриваються круглим отвором, чорні, роговидні, на довгій ци-
ліндричній ніжці. Аски циліндричні. Спори еліпсовидні або веретеновидні,
спочатку 2-, пізніше 4-клітинні, спочатку безбарвні, пізніше коричневі.
Парафізи нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на корі листяних і хвойних дерев.
В УРСР один вид.
Ключ для визначення видів
1. Плодові тіла з округлим гіменіальним шаром, 80—100 р у діам. . . .
........................1. 8. Ьу$$асеа — стеноцибе ватоподібний
— Плодові тіла з видовженим гіменіальним шаром, 0,5 х 0,3—0,45 мм
у діам...........................2. 8. ша]*ог — стеноцибе великий
1. 8іепосуЬе Ьуззасеа (Р г.) Му 1.— стеноцибе вато-
подібний. Плодові тіла розсіяні, булавовидні, з ок-
руглим гіменіальним шаром, 80—Ї00 р, на ніжці,
0,2—0,6 мм завд. Аски циліндричні, 90—100 х
X 6—4 р, 8-спорові. Спори еліпсовидні, веретеновидні
або яйцевидні, спочатку 1-, пізніше 2- і 4-клітинні,
спочатку безбарвні, пізніше темно-коричневі, 12—20 х
X 4—5 р. Парафізи нитковидні, безбарвні.
На корі вільхи (Аіпиз).
Карпати, Прикарпаття.
2. 8іепосуЬе та|ог N у 1.— стеноцибе великий (рис.
341). Плодові тіла спочатку сидячі, булавовидио-гру-
шовидні, блискучі, чорні, спочатку закриті, згодом від-
криваються, з видовженим гіменіальним шаром, 0,5 X
X 0,3—0,45 лш, на циліндричній розгалуженій ніжці,
до 2,5 мм завд. Аски циліндричні, 150—180 X 10—12
8-спорові. Спори видовжено-веретеновидні, спочатку без-
барвні, пізніше коричневі, 4-клітинні, 21—35 X 9—10 р.
Парафізи нитковидні, безбарвні.
На корі ялини (Рісеа).
Рис. 341. 8 (епосу Ьс
таіог — стеноцибе
великий:
а — апотецІП: б —
аск і парафізи.
Рід Саіісіцт Р е г з.— каліцій (рис. 342)
Плодові тіла на досить довгій ніжці, кулясті, бокаловидні, з плоским
або опуклим гіменіальним шаром, чорні, роговидні. Аски циліндричні,
8-спорові. Спори еліпсовидні або веретеновидні, спочатку безбарвні, пізні-
ше коричневі, двоклітинні, перешнуровані, рідше одноклітинні. Парафізи
нитковидні, безбарвні.
Сапрофіти на оголеній деревині, рідше паразити.
В УРСР відомо багато видів, частину яких відносять до лишайників
(Окснер, Флора лишайників України, І, І956).
Ключ для визначення видів
1. Спори одноклітинні, рідко з перегородкою, оливково-чорнуваті або бурі
......................................1. С. зиЬііІе— каліцій ніжний
— Спори двоклітинні, рідше одноклітинні, коричнево-оливкові........
............................2. С. Иаіісшп — каліцій італійський
1. Саіісішп 8иЬ(і1е Р е г $. (С. рагіеНпит А с Н.) каліцій ніжний
(рис. 342). Плодові тіла поодинокі, з випуклим гіменіальним шаром,
0,15—0,3 мм у діам., на чорній ніжці, 1—2 мм завд.
Аски циліндричні, близько 45—50 X 4—5 р. Спори
ук/7 веретеновидно-овальні, 5—11 X 3—5 р.
н На старій обробленій деревині, пеньках, рідко —
й на корі.
Карпати, Прикарпаття, Правобережне Полісся,
й Правобережний та Лівобережний Лісостеп.
2. Са І і сій пі Иаіісшп (5 а с с.) О о 1 а — каліцій
італійський. Плодові тіла з чорним або буро-чорним
Рис. 342. Саіісіит ПЛОСКИМ, ПІЗНІШЄ ОПУКЛИМ ГІМЄНІЗЛЬНИМ ШЗрОМ, 0,2—
зиЬііІе — каліцій д п мм у д|ам на короткій чорно-бурій НІЖЦІ, 0,3—
НІЖНИМ. Апотецій. мм завд 0 | мм завт дски циліндричні, близько
50 X 5 р. Спори від овальних до веретеновидних, двоклітинні, без пере-
городок, 6—12 X 3—4 р.
На корі старих листяних, рідше хвойних дерев.
Закарпаття, Правобережний Лісостеп.
Рід Асоїіит А с Ь.— аколій (рис. 343)
Плодові тіла групами, майже сидячі, з короткою потовщеною ніжкою,
чашовидні, чорнуваті, роговидні. Аски спочатку веретеновидні, на ніжці,
пізніше циліндричні, 8-спорові. Спори еліпсовидні або видовжені,
двоклітинні, перешнуровані, спочатку безбарвні, пізніше темно-
коричневі. Парафізи нитковидні, безбарвні.
Паразити на лишайниках та корі листяних і хвойних дерев.
В УРСР види роду не виявлені.
Асоїіит 8Є88іІе (Регз.) КеЬт — аколій сидячий (рис. 343).
Плодові тіла групами, сидячі, чорні, роговидні, 0,3—1,2 мм у
діам. Аски спочатку веретеновидні, на короткій ніжці, 45 X 8—
9 р, пізніше циліндричні, швидко розпливаються, 90 X 9 р, 4—
8-спорові. Спори видовжені, двоклітинні, перешнуровані, спо-
чатку безбарвні, пізніше темно-коричневі, 12—15 X 6—7 р.
Парафізи нитковидні, 2—3 р завш.
На видах лишайників з роду пертузарія (Рсгіизагіа).
Рис. 343. Асоїіит зезхіїі — аколій сидячий. Аски і парафізи.
Порядок ТиЬега1е$ — туберальні
Плодові тіла округлі або бульбовидні, здебільшого 6—8 см у діам.
рідко менші 1 см, всередині з лабіринтовидними ходами та жилками, іноді
лонатевидно-норожнисті, з вивідним отвором, підземні або трохи виступаю-
454
чі на поверхню грунту. Аски утворюють гіменіальний шар, який вистилає
загальну порожнину, ходи, жилки, лопаті, іноді аски розташовані безлад-
но, звільнюються при руйнуванні плодового тіла. Спори переважно великі,
з товстою оболонкою, бородавчасті, щетинисті, шиловидні або сітчасті, рід-
ше гладенькі. Парафізи часто утворюють темний епітецій.
Переважно сапрофіти, деякі — паразити. Серед представників порядку
є мікоризні гриби. Деякі з них їстівні, деякі — отруйні.
Ключ для визначення родин
1. Плодове тіло з однією або кількома порожнинами, з одним округлим або
щілиновидним отвором................. Оепеасеае — генеєві (стор.455)
— Плодове тіло всередині з замкнутими камерами чи з лабіриитовидними
ходами або жилками, з кількома отворами або без них.............2
2. Аски утворюють гіменіальний шар у звивистих ходах або камерах. . .
.............................. ТиЬегасеае — трюфелеві (стор.456)
— Аски скупчені безладно в округлих або багатогранних частинах плодово-
го тіла ........................Тегїехіасеае — тер £ецієві (стор.458)
РОДИНА СЕМЕАСЕАЕ - ГЕНЕЄВІ
Плодове тіло округле або бульбовидне, іноді бородавчасте, всередині
з однією або кількома порожнинами, з одним округлим або щілиновидним
отвором. Аски циліндричні або видовжено-булавовидні. Спори кулясті
або еліпсовидні, безбарвні або злегка забарвлені. Парафізи циліндричні,
утворюють щільний епітецій.
В родині кілька родів, переважно тропічних, в Європі поширений лише
Оепеа — генея.
Рід Оепеа V і і і а сі.— генея (рис. 344)
Плодове тіло округле або бульбовидне, з однією або кількома порож-
нинами і одним округлим або циліндричним отвором на верхівці. Гіменіаль-
ний шар розташований на стінках і складках. Аски циліндричні. 8-
спорові. Спори еліпсовидні, безбарвні або жовтуваті, горбасті або
щетинисті, розташовані в 1 ряд. Парафізи циліндричні, над аска-
ми утворюють щільний епітецій.
У грунті.
В УРСР види роду не виявлені.
Оепеа уеггисоза V і і і а сі.— генея бородавчаста (рис. 344).
Плодове тіло до 2 саі у діам., бульбовидне, горбасте, коричневе
або майже чорне, з плоскими бородавками, з круглим або щілино-
видним, мало помітним отвором, розташованим на верхівці в склад-
ках. Внутрішня порожнина складчаста, хвиляста, з жовтувато-білим
гіменіальним шаром, прикритим чорнувато-коричневим епітецієм.
Аски циліндричні, 180—220 X 25—28 р. Спори еліпсовидні, 21 —
28 х 18—23 р, безбарвні, з товстою оболонкою, з дрібними горби-
ками, 3—4 р у діам.
Парафізи циліндричні, 3—5 р завш.
У грунті під буком дубом (Циегсих) та іп.
Рис. 344. Оепеа иеггисо$а — генея бородавчаста. Аск.
455
РОДИНА ЮВЕКАСЕАЕ - ТРЮФЕЛЕВІ
Плодове тіло бульбовидне, 1—10 см, всередині з камерами чи з лабірип-
товидннми ходами або з жилками, зовні гладеньке або бородавчасте. Аски
булавовидні, грушовидні, рідше кулясті, звільняються при руйнуванні пе-
ридія. Спори еліпсовидні або кулясті, сітчасті або щетинисті.
Ключ для визначення родів
1. Плодове тіло замкнуте із звивистими порожнинами........
...............................Ваїзатіа — бальзамія (стор.456)
— Плодове тіло з кількома отворами, з лабіриитовидними ходами або жил-
ками ............................................................2
2. Плодове тіло всередині із звивистими жилками......................
...................................... ТиЬег — трюфель (стор.456)
Плодове тіло з лабіриитовидними ходами...........................З
3. Спори з товстою бородавчастою оболонкою.............................
Нусіпоїгіа — гіднотрія (стор.457)
— Спори з щетинистою оболонкою ...................
................................СЬоіготусез — хойроміцес (стор. 456)
Рід Ваїзатіа — бальзамія (рис. 345)
Плодове тіло бульбовидне, м’ясисте, із замкненими звивистими порож-
нинами, вистеленими гіменіальним шаром, вивідного отвору немає, аски і
Рис. 345. Ваїзатіа ріа-
іузрога— бальзамія ши-
рокоспорова. Плодове
тіло:
а — зовні; б — в розрізі;
є — аск.
спори звільняються при руйнуванні плодового тіла.
Аски мішковидні, округлі, на видовженій ніжці, 8-
спорові. Спори еліпсовидно-видовжені, гладенькі, без-
барвні, з великими краплями олії. Парафізи цилінд-
ричні, членисті.
У грунті на незначній глибині.
В УРСР види роду не виявлені.
ВаЬатіа ріаіузрога В е г к. еі В г.— бальзамія
широкоспорова (рис. 345). Плодове тіло до 1 см у діам.,
бородавчасте, червоно-буре, з білою внутрішньою тка-
ниною, камери звивисті, мало помітні. Аски 65—
76 х 32—38 р. Спори еліпсовидно-видовжені, гла-
денькі, приплюснуті, 20,3—24,6 X 11,6—-14,5 р.
Під липою (Тіііа), ялицею (АЬіез) і буком (Еа^из)
майже на поверхні землі.
Рід ТиЬег М і с Ь.— трюфель (рис. 346—347)
Плодові тіла округлі, бульбовидні, м’ясисті або роговидні, гладенькі
або з бородавчастою поверхнею, всередині з жилками, між якими знахо-
диться гіменіальний шар. Аски грушовидні, широко еліпсовидні, рідше
кулясті, з 1—6 спорами. Спори еліпсовидні, рідше кулясті, сітчасті або ще-
тинисті, жовтувато-коричневі або коричневі.
їстівні гриби.
У грунті.
В УРСР два види.
Ключ для визначення видів
1. Спори щетинисті або шипуваті..................................
.........................1. Т. Ьгшпаїе — справжній чорний трюфель
— Спори з сітчатою оболонкою .... 2. Т. аезііуит — трюфель літній
1. ТиЬег Ьгитаїе V і і і а (і.— справжній чорний трюфель (рис. 346).
Плодові тіла з приємним запахом, округлі, бульбовидні, чорні, 2—8(12) см
у діам., з пірамідальними бородавками, внутрішня тканина сірувата або сі-
рувато-фіолетова, з білими або темними звивистими жилками. Аски кулясті
або еліпсовидні, неправильно розташовані, 60—70 X 40—65 р, 1—6-спорові.
Спори щетинисті, шипуваті, в 6-спорових асках — 21 X 17 р, а в 1-споро-
вих асках — 42 X 28 р, щетинки 2—4 р завд., прямі або зігнуті.
У дубових лісах.
Західний і Правобережний Лісостеп, Гірський Крим.
2. ТиЬег аевііуит V і і І а сі.— трюфель літній, російський чорний трю-
фель (рис. 347). Плодові тіла із слабим ароматичним запахом, бульбовидні,
Рис. 346. ТиЬег Ьгита-
Іе — справжній чорний
трюфель. Аск.
Рис. 347. ТиЬег аезіі-
ишп — трюфель літній,
російський чорний трю-
фель. Аск.
кулясті, 2,5—8 см у діам., чорні, з великими пірамідальними виступами
2 мм — 1 см у діам. Внутрішня тканина спочатку біла, пізніше жовто-бура
і бура з білими жилками. Аски еліпсовидні, 60—70 X 50—65 р, 1—6-спо-
рові. Спори еліпсовидні, у 6-спорових асках 24 х 17 р, а в 1-спорових ас-
ках до 45—ЗО р, коричневі, з сітчастою оболонкою.
Добрий їстівний гриб.
У дубових лісах.
Правобережні Полісся та Лісостеп, Гірський Крим.
Рід Нугіпоігіа В е г к. еі В г.— гіднотрія (рис. 348)
Плодові тіла бульбовидні, з лабіринтовидними
ходами, з кількома отворами, що знаходяться в
ямках або складках; гіменіальний шар вистилає
стінки ходів. Аски циліндричні, булавовидні або
видовжено-яйцевидні, 6—8-спорові. Спори кулясті,
з товстою бородавчастою оболонкою. Парафізи нит-
ковидні, іноді на верхівці розширені.
В УРСР види роду не виявлені.
Нугіпоігіа іиіазпеі В е г к. еі В г.— гіднотрія
Тюлана (рис. 348). Плодове тіло бульбовидне, 3 см
у діам., зовні складчасте, хвилясте, червонувато-
сіре або буре, всередині білувате або жовтувато-
сіре, з лабіринтовидними ходами. Аски майже мі-
шковидні, на ніжці, 150—230 X 35—70 |і, 8-споро-
ві. Спори кулясті, 25—35 р у діам., з товстою бо-
родавчастою червонувато-коричневою оболонкою.
Парафізи прості або розгалужені.
У перегної в листяних і хвойних лісах.
І не. 348. Нуйпоігіа Іиіа-
зпеі. гіднотрія Тюлана.
Плодове тіло:
° - С — в розрізі;
* — аск.
457
Рід С1іоіготпусе$ V і И а д.— хойроміцес (рис. 349)
Плодове тіло велике, до 8 у діам., з лабіринтовидпими звивистими
ходами, в яких палісадним шаром розташовані аски. Аски булавовидні, з
ніжкою. Спори щетинисті.
Рис. 349. Скоіготусез цепо$и$—
хойроміцес жилкуватий:
а _ плодове тіло в розрізі;
6 — аск.
В УРСР один вид.
СНоіготусез уепозиз (Р г.) Т її . Р г.
(СЬ. шаеапсІгИогтіз V і Н а сі.)—хойроміцес
жилкуватий, білий трюфель (рис. 349). Плодо-
ве тіло бульбовидне, до 8см у діам., білувате
або жовтувате. Аски булавовидні, на ніжці,
120—180 х 35—70 ц. Спори 16—21 р у
діам., з щетинками 4—8 ц. завд., з блідо-жов-
тою оболонкою.
У листяних і мішаних лісах на відкри-
тих місцях, має неприємний запах, вважаєть-
ся їстівним, але відомі випадки отруєння.
Карпати, Правобережне та Лівобережне
Полісся, Крим.
РОДИНА ТЕКРЕ2ІАСЕАЕ — ТЕРФЕЦІЄВІ
Плодові тіла великі, жовті або коричневі, всередині з округлими або
багатогранними ділянками, в яких безладно розташовані аски. Аски майже
округлі. Спори бородавчасті або сітчасті.
У грунті.
Рід Тегїегіа Т и 1.— терфеція
Плодові тіла округлі або бульбовидні, жовтуваті або буруваті, з гла-
денькою оболонкою. Аски округлі, розташовані в замкнутих камерах. Спо-
ри бородавчасті або сітчасті.
їстівні гриби.
У грунті.
В УРСР один вид.
Тегїегіа Іеопіз Т и 1.— степовий трюфель. Плодові тіла бульбовидні,
гладенькі або трохи зморшкуваті, спочатку світлі, пізніше буруваті. Внут-
рішня частина м’ясиста, соковита, з багатьма багатогранними камерами, де
аски розташовані безладно. Аски округлі, 60—74 р у діам., з 2—8 спорами.
Розміри спор варіюють 9—30(9—16; 26—ЗО), найчастіше 17—25 р у діам.,
спочатку гладенькі, при дозріванні бородавчасті, спочатку безбарвні, піз-
ніше світло-бурі.
Кримський Степ.
Порядок ЬаЬои1Ьепіа1е$ — лабулбеніальні
Лабулбеніальні гриби займають особливе місце в системі аскових гри-
бів, філогенетичні зв’язки їх і досі не висвітлені. Деякі дослідники пов’я-
зують походження лабулбеніальних грибів з червоними водоростями (Еіо-
гідеае) на підставі наявності спільних рис в органах розмноження, деякі ж
вважають цю подібність лише виявом конвергенції.
Види порядку ЬаЬоиіЬепіаІез переважно ектопаразити, які розвивають-
ся на хітиновому покриві комах (жуків — Соїеоріега, перетинчастокри-
лих— Нутепоріега, двокрилих — Піріега та ін.), тобто на фізіологіч-
458
но сухому субстраті. Деякі види — ендопаразити, спочатку розвиваються
па хітиновому покриві, згодом проникають у тіло комахи (головним чином
у жирову тканину), утворюючи в ньому міцелій у вигляді довгих ризоїдо-
видних виростів. Так, добре розвинутий міцелій спостерігається у тілі ку-
рячих вошей — пухоїдів (Рііііоріегісіае), уражених грибом Тгепотусез
/изіор/іі/іогиз — треноміцес гістофторус.
Плодоношення лабулбеніальних грибів має дуже своєрідну форму і
надзвичайно характерну, складну будову. Морфологічно вони дуже відмінні
від усіх інших типів плодоношень, властивих асковим грибам, що пов’яза-
но з їх біологічними особливостями як високоспеціалізованих зовнішніх
паразитів.
Плодоношення лабулбеніальних дрібні, здебільшого до 1—2, зрідка
до 3 мм завв., у багатьох видів мають вигляд щетинок. Аскоспори переваж-
но веретеновидні, нерівнодвоклітинні: апікальна клітина коротша, базальна
довша. Обидві клітини спори одноядерні. Оболонка спор клейка і тому вони
легко прилипають до субстрату (комах), на якому проростають. Іноді аско-
спори бувають одноклітинними (рід АпгогрНотусез — аморфоміцес) або
багатоклітинними (роди Мозсіготусрз — москоміцес та Оотпрзогпусез —
гомпсоміцес).
При проростанні спори від основи базальної клітини внаслідок поділу
її відходить коротка темно забарвлена, конусовидна клітина — «клітинна
ніжка», яка вростає в покривну тканину комахи, а від верхньої частини ба-
зальної клітини відходить бічний виріст, з якого розвивається аскогон (ар-
хікарп) з трихогіною і пернтецій (у деяких видів утворюються кілька ви-
ростів і кілька перитеціїв).
Внаслідок поділу верхньої частини апікальної клітини аскоспори роз-
вивається багатоклітинний, видовжений, нитчастий зігнутий утвір — апен-
дикс, з половини якого розвивається антеридій з ендогенними або екзоген-
ними спермаціями. У деяких видів крім апендикса, який утворюється на
верхівці апікальної клітини, так званого первинного апендикса, можуть
розвиватися бічні — вторинні апендикси, частина яких теж може перетво-
ритись на антеридії, частина може лишитися стерильними.
Аскогон (архікарп) складається з трьох клітин, кожна з яких має певне
призначення: верхня витягнута клітина — трихогіна, середня — трихофор-
на клітина, нижня — карпогенна клітина. Запліднення аскогона відбуваєть-
ся спермаціями за допомогою трихогіни, яка з часом разом з трихофорною
клітиною відмирає1, а карпогенна клітина ділиться на три клітини, одна з
яких поділяється на кілька аскогенних клітин (2, 4, 32); зрідка ця клітина
не ділиться і стає аскогенною клітиною.
З кожної аскогеиної клітини розвиваються кілька виростів, в кожному
вирості утворюються аски з чотирма веретеновидними аскоспорами, які
звільняються через отвір перитеція.
Вегетативне тіло гриба — рецептакул — складається з клітин, які
утворюються внаслідок поділу тієї ж базальної клітини аскоспори і які мі-
стяться нижче перитеція. Рецептакули лабулбеніальних дуже різноманітні
за розміром та формою, часто з привісками. У одних видів рецептакул скла-
дається лише з 2-—З клітин, розміщених у ряд, у інших — з великої кількості
клітин, розміщених кількома рядами.
Переважна кількість видів лабулбеніальних грибів двостатева: при про-
ростанні аскоспори на рецептакулі утворюються аскогони та антеридії.
Але відомо кілька родів, види яких роздільностатеві, причому у них спосте-
рігається різноспоровість. З крупніших аскоспор розвиваються жіночі ек-
1 У деяких видів спермації не утворюються і відбувається копуляція карпогенної та
трихофорної клітин.
земплярп більшого розмір) , з дрібніших аскоспор розвиваються чоловічі
екземпляри меншого розміру.
Конідіальні спороношення у лабулбеніальних грибів невідомі.
Лабулбсніальпі гриби поширені переважно в тропічних та субтропіч-
них країнах, а також у Північній Америці, де їх налічують близько 1500
видів, що належать до 120 родів та трьох родин. В Європі виявлено 140—150
видів. Поширення лабулбеніальних пов’язане з поширенням комах, па яких
вони паразитують. Розвиваються ці гриби здебільшого на комахах, які жи-
вуть переважно у воді або на вологих місцях. Найбільш відомими та пошире-
ними серед європейських видів є види з родини ЬаЬоиІЬепіасеае — лабулбе-
нієвпх — паразит кімнатної мухи 8іі§таіотусез Ьаегі — стигматоміцес
Бері, паразит курячих вошей — Тгспотусез ИізІорМІгогиз — треноміцес
гістофторус. Дуже поширена також ЬаЬоиІЬепіа сгізіаіа — лабулбенія гре-
бінчаста на комахах, представниках роду Раесіегиз (ЗіарЬуІіпігіае), що жи-
вуть у гниючих органічних речовинах — грибах та під корою дерев.
На думку деяких дослідників (Се.ір, 1957), паразитизм більшості видів
лабулбеніальних грибів — ектопаразитів межує з сапрофітним співжиттям
їх із живлячими комахами, оскільки гриби ці, розвиваючись на кома-
хах, не спричиняють їх пригнічення та загибелі. Проте жодного виду ла-
булбеніальних грибів не вдалося одержати в штучній культурі.
Порядок ЬаЬоиІЬепіаІез поділяють на три родини: ЬаЬоиІЬепіасеае —
лабулбенієві, РеугіізсЬіеІІасеае — пейритшіелові та Сегаїотусеіасеае —
цератоміцетові.
Представники порядку ЬаЬоиІЬепіаІез на Україні не відомі.
Ключ для визначення родин
1. Спермації утворюються в антеридіях екзогенно....................
..........................Сегаїошусеїасеае — цератоміцетові (стор.460)
— Спермації утворюються в антеридіях ендогенно................... 2
2. Антеридії прості, поодинокі в плодовому тілі.....................
..............................ЬаЬоиІЬепіасеае — лабулбенієві (стор.462)
— Антеридії складні, по кілька в плодовому тілі. Ендогенні спермації
відділяються в спільну порожнину з отвором на верхівці ......
..............................РеугИзсЬіеІІасеае — пейритшіелові (стор.462)
РОДИНА СЕКАТОМУСЕТАСЕАЕ - ЦЕРАТОМІЦЕТОВІ
Вегетативне тіло багатоклітинне. Спермації утворюються в антеридіях
екзогенно. Гриби розвиваються переважно на водяних комахах.
Ключ для визначення родів
1. На водяних клопах — видах роду Согіза— кориза...................
..........................................Согеотусез 1 — кореоміцес
— На водяних комахах інших родів ..........2
2. На видах з родів нирялки (Нуйгорогиз) та водолюби (Н усІгосНоиз)
..............................Сегаіотусез2 — цератоміцес (рис. 350)
— На водяних жуках з роду НуіїгорКіІиз — гідрофіл...................
.............................Хобіотусез 3 — зодіоміцес (рис. 351)
1 Согеотусез согізае ТИ., С. ііаіісиз 8 р е §.— на водяних клопах.
3 Сегаіотусез іпеїапосегаз 8 р е £.— на видах з роду нирялки (Нусігорогиз раїизігіз);
С. адиаііііз Р і с.— на видах з роду водолюби (Нусігосіїоиз).
3 2аііотусез иогіісеїіагіиз Т Ь.— на водолюбі (Нусігоріїііиз іпаедиаііз).
Рис. 350. Сега-
Рис. 351. їойіопіусез иогіісеїіагіиз — зоді-
оміцес війковидний:
а — рсцептакл; б — перитеції; в — ниткуваті
придатки.
Рис. 352. Ьа-
ЬоиІЬепіа
І^агіз — ла-
булбенія зви-
чайна. Пло-
дове тіло:
а — псритецій;
б — антеридії.
іотусез ауиаіі-
Ііз — цератомі-
цес водяний.
Плодове тіло.
Рис. 353. Зіі&паїотусез Ьаегі — стигматом і цес Бері. Різні стадії
розвитку гриба:
б _ спора і початкові стадії проростання її; а—е — початкові стадії
розвитку статевих органів з спори; б—з — різні стадії розвитку архікарпа
та антеридія; и — архікарп, іцо складається з трихогіци. трихофорної та
карпогснної клітини, і — недозрілий перитецій з пучком молодих асків;
і — аск.
РОДИНА ЬАВОЮЕМАСЕАЕ - ЛАБУЛБЕНІЄВІ
Антеридії прості, поодинокі в плодовому тілі. Спермації утворюються
в антеридії ендогенно.
Ключ для визначення родів
1. На мурашках (Гоппісісіае), на видах з родів ВетЬійіоп — бембідіон
ОпорНгоп — онофрон, РаігоЬиз — патроб, (Зугіпиз — гірін ....
ЬаЬоиІЬепіа 1 — лабулбенія (рис. 352)
— На видах інших родів комах.............2
2. На мухах — видах роду Мизса, на турунах (СагаЬібае)...........
..........................8(і£таіотусе$ 2 — стигматоміцес (рис. 353)
— На щипавках (Оептюріега) .... Рііагіотусез3— филаріоміцес
РОДИНА РЕУКІТЗСНІЕЬЬАСЕАЕ - ПЕЙРИТШІЕЛОВІ
Антеридії складні, по кілька в плодовому тілі. Спермації утворюються
в антеридії ендогенно і відділяються в спільну порожнину з отвором на вер-
хівці.
Представники родини поширені переважно в тропіках, деякі види відомі
в Європі.
Ключ для визначення родів
1. На пухоїдах (РИіІоріегісіае) та вошах ссавців (ТгісЬосіесіісіае) ....
..........................................Тгепотусе$ 4 — треноміцес
— На водяних жуках з родин Пііізсісіае, Наїіріідае та Оугіпісіае ....
...................................СИИопотусез — хитономіцес
1 ЬаЬоиІЬепіа оиІ§агі$ Р е у г. та І. раіїсеїіаіа Т її.— на видах мурашок з роду Вет-
Ьі(ііоп\ Ь. [азсісиїаіа Р е у г.— на видах з родів Опоріїгоп, РаігоЬиз; Ь. кугіпісіагигп Т Ь.
та Ь. сіїаеіоріїога Т Ь.— на видах вертячок з роду Оугіпиз.
2 Вііфпаіотусез Ьаегі Р е у г.— на мухах — вцдах роду Мизса та на турунах (СагаЬі-
сіае).
3 Гііагіотусез [ог[ісиІае 8 й,—на щипавках (Оеппоріега).
4 Тгепотусез ІіізіорМІюгиз С її а і і. еі Р і с.— на домашній птиці, переважно на
курях.
Карта ботаніко-географічних районів території УРСР
/ — Закарпаття; 2 — Карпати; 3 — Прикарпаття; і — Західне Полісся; 5 — Правобережне Полісся, 6 — Лівобережне Полісся:
' Волинський Лісостеп; 8— Ростоцько-Опільські ліси; 9 — Західний Лісостеп; 10 — Правобережний Лісостеп; // — Лівобереж-
ний Лісостеп; 12— Донецький Лісостеп; 13 — Правобережний Злаково-Лучний Степ; /•/ — Лівобережний Злаконо-Лучини Степ.
Правобережний Злаковий Степ; 16 — Лівобережний Злаковий Степ; 17— Полиновий Степ; 18— Кримський Сгеп; 19— Крим-
ський Лісостеп; 20 — Гірський Крим; 21 — Південний Крим.
ЛІТЕРАТУРА
Васягина М. П., КузиецоваМ. Н., Писарева Н. Ф.» Ш в а р 11-
ма н С. Р. Флора спорових растений Казахстана, Т. З Мучнисто-росяние грибьі.
Алма-Ата, 1961.
Головин П. Н. Мучнисто-росяньїе грибьі, паразитирующие на культурних и полез-
них растениях. М.—Л., 1960.
Кудрявцев Б. И. Систематика дрожжей, 1954.
Курсам ов Л. И. Микология. 2.М., 1940.
Н а у м о в Н. А. Флора грибов Ленинградской области, 2. Дискомицетьі. М.— Л., 1964.
Определитель низших растений под ред. Л. И. Курсанова, Т. 3. Гриби. М.» 1954.
Підоплічко М. М. Визначник грибів — шкідників культурних рослин. К., 1938.
Потебня А. А. К истории развития некоторьіх аскомицетов. Тр. об-ва испьіт. прир.
при Харьковском ун-те, т. 42. Харьков, 1907—1908.
Т ом н л и н Б. А. Вопросьі таксономии пиреноминетов. Микология и фитопатология,
т. І, в. І. 1967.
Я ч евски й А. А. Определитель грибов. Т І, 1913.
Я ч е в с к и й А. А. Основи микологии. М.—Л., 1933.
АіпзіуогіЬ О. С., В і з Ь у О. К. А дісііопагу оГ іЬе іип&і. Кєу/, 8иггеу, 1945.
Агпа и д О. Без Азіегіпеез. ТЬезе, Рас. Бсіепсез. Рагіз, 1918, стор. 1—288.
Аглаид Сі. Без Азіегіпеез. Апп. Ес. N31. А^гіс. Мопіреіііег, 1918, 16, стор. 1—288;
Апп. 8сі. Ктаі. Воі., 4, 7, 1925; Апп. ЕрірЬуі., 5, 16, 1930.
А г х 3. А. Веііга£е гиг Кеппіпіз дег Саііип^ МусозрЬегеІІа. 8удоу/іа, 3, 1949,
стор. 28—100.
Агх Л. А. 8іидіе$ оп Уепіигіа апд геїаіед &епега. ТЦсІзскг. Ріапіепг., 58, 1952,
стор. 260—266.
Агх 3. А. ОЬег діє Азсотусеіеп£аііип&еп Сегаіозіотеїіа 8асс., ОрЬіозіота 8уд. ипд
Козігеїіа 2ітт. Апі. уап Беи\уеп1і., 18, 1952, стор. 201—213.
Агх 3. А. ипд М й 1 1 е г Е. Віє 6аііип£еп дег атегозрогел Ругепотусеіеп. Веііга^е
2. Кгуріо£атепПога б. Зсіжеіг, II, 1. Уег1а& ВйсЬІег. Вегп, 1954.
А і к і л з о п 6. Р. ТЬе регіесі зіа^е оі Іеаі зроі оі реаг апд днілеє. 8сіепсе, N. V., ЗО,
1909, стор. 452.
А і к і п з оп О. Р. РЬуІо^епу алеї геїаііопзЬір іл Азсотусеіез. Апп. Мізз. Воі. Сіагдеп,
2, 1915, стор. 315-376.
В а п Ь е £ у і 5. Без ЬаЬоиІЬепіаІез де 1а Тгапзуїуапіе. Іпдех Ногіі Воі. СГпіу. Видарезі,
1949.
ВапЬе£уіЛ. Кііка ЬаЬоиІЬепіак а КаграітепсеЬоІ. Кйібп. Видар. Тидотап. ВіоІ.
Іпіехеі. Еукдп., 1, 1950, стор. 189—196.
Ва и т & а г і пег К. Кезиііаіз де тез дегпіегез гесЬегсЬез зиг Іез ЬаЬоиІЬепіаІез. Мііі.
№іигБ без. Вегп. N. Р., 8, 1951, стор. 30—33.
В а у є г А. Мопо^гаНска зіидіє зігедоеугорзкусЬ дгиЬи сеіеді Богдагіасеае. Ргасе Мог.
ргігодоу. зрої., 1,3. Вгпо, 1924, стор. 1 — 184.
Веззеу Е. А. МогрЬоІо^у апд іахопоту оі Іип^і. РЬіІадеІрІїіа, Тогопіо, 1950.
В 1 о с Ь \у і і 2 А. РегііЬесіеп, Бкіегоііеп ипд ЕідагпзсЬе Віазеп дег Азрег^Неассеп. ВеіЬ.
Воіал. СепігаІЬБ, 1, 49, 1932, стор. 262—292.
В 1 итег 8. Віє ЕгузірЬасееп Міііеіеигораз. Веііг. Кгуріо£атепП. 8сЬ\уєі2, 7, 1, 1933,
стор. 1—483.
Віитег 8. Веііга^е гиг Кеппіпіз дег ЕгузірЬасееп. 2. РІіуіораіІюБ 2еіізсЬг., 18, 1951,
стор. 101—110.
В о и д і є г Е. Нізіоіге еі сіаззііісаііоп дез Візсотусеіезд’Еигоре. Рагіз, 1907, стор. 1—223.
Се ) р Л. НоиЬу. 1. РгаЬа, 1957.
СЬадеіаид М. Ье сусіе еі Іез зрогорЬуіез дез Азсотусеіез. Виїї. 8ос. Мусої. де Рг.,
69, 1953, стор. 199—219.
СЬадеіаидМ. Без уе&еіаих поп уазсиїаігез.— В кн.: СЬадеіаидМ. еі Ь. Е т Ье -
г £ег. Тгаііб де Воіапідие Зузіетаіідие, 1, Маззоп. Рагіз, 1960.
464
С ь І 1 <1 бспи8 Оаісііпіа. Апп. Мі$$. Воі. Оагдсп, 19, 1932, стор. 439—496.
г |і і V е г з А. Н. А шопо^гарЬ о/ (Ье £епега Скаеіошіит апсі АзсоігісЬа. Мет. Тогг. Воі.
СІ., 14, 1915, стор. 155—240.
г | е т е п і $ Е. Е., 8 с Ь е а г С. І. ТЬе £епега оі іип£і. N. ¥. Н. XV. ХУікоп Сотр.,
1931.
С о 1 1 а 8. ЬаЬоиІЬепіаіез. Еіога Паї. сгурі., І, 16, 1934, стор. 1—157.
С о о к с XV. В. Мотепсіаіига 1 поіе$ оп іЬе ЕгузірЬасеае. Мусоїо^іа, 44, 1952, стор. 570—
574.
р е п п і з К. XV. Сі. ВгііізЬ сирїип^і апсі ІЬеіг а11іе$. Ьопсіоп, 1960.
Р і п £ 1 е у 3. М. ТЬе Нуросгеаіез оі Ме\у 2еа1аіиІ. VI. Тгапз. Коу. 5ос. №\у 2еа1апсі,
81, 1954, стор. 489—499.
р о сі 6 е С. XV. ТЬе Ьі#Ьег Р1есіа$саІез. Апп. Мусої., 27, 1929, стор. 145—184.
Р о і (і 6 е Е. М. 8оиіЬ Аігісап МісгоіЬугіасеае. Тгап$. Коу. $ос. 8. Аігіса, 8, 1920»
стор. 235—282.
В о і (1 £ е Е. М. Рєуізіоп оі ЗоиіІі Аігісап МісгоіЬугіасеае. ВоіЬаІіа, 4, 1942, стор. 273—
420.
р о V/ 3 і п Е. 8. Оеіазіпозрога, а пеиг ^епиз о( ругепотусеіез \уііЬ ріііесі зрогез. Сапад.
Зоиг. Ке5., 9, 1933, стор. 224—305.
Е і с Ь 1 е г XV. ЬаЬоиІЬепіаІез Ьеі МаІІорЬа^еп ипсі Ьаизеп. Кер. $рес. поу. ге&пі уе£.,
54, 1951, стор. 186-206. і
Еп£Іег А. ЗуІІаЬи.ч сіег Рііапхепіатіїіеп. І, 12 Аиіі. Вегііп. Мко1а$8ее, 1954.
Раззаііоуа О. Иоуу епіоторЬа^пі <1гиЬ госіи Зрогоігісіїит. Ргезііа, 25, 1953,
стор. 273—280.
Сі а и та л п Е. Уег^ІеісЬепсіе МогрЬоІо^іе сіег Рііге. Зепа, 1926.
Сіаитапп Е. Віє Рііге. Огипски^с іЬгег ЕпІ\УІск1ип£$£е$сЬ ісЬіе ип<1 Могріюіо&іе. Вазеї
1949.
Саитапп Е. Віє Рііге. Огипсігй^е іЬгег ЕпКуіскІип^езсЬісЬіе ипсі Могр1ю1о&іе.
Вазеї ипд 8іиі(ЬагІ, 2 Аиіі. 1964.
С і 1 к е у Н. М. ТиЬегаїез оі №гіЬ Атегіса. Оге^оп 81. Мопо^г. І, 1939. стор. 1—63.
Сі г о V е з 3. XV. ТЬе £епиз Тутрапіз. Сапагі. 3. Воі., ЗО, 1952, стор. 571—651.
СіиіІІіегтопіЙ А. ТЬе уеазі. Тгапзі. Ьу Е. XV. Топпег. N. ¥., 1920.
Н і 1 і і г е г А. Мопо&га(іска зіисііе о сезкусЬ ЗгигісЬ гади Нузіегіаіез а о зураукасЬ Ііті
хризоЬепусЬ. Уе<І зрізу С8А2, 3, 1929, стор. 1—162.
Н о Ь п е 1 Е. V. Ега^тепіе гиг Мукоіо^іе. V. РзеисІозрЬаегіасеае; 8ііхЬ. Акасі. \Уізз.
ХУіеп, 116, 19073 стор. 615—647.
НбЬпеІ Е. V. Ега^тепіе гиг Мукоіо^іе. VI. Воіііісіеасеае, РзеисіозрЬаегіасеае еіс.
ЗіігЬ. Акасі. \Уізз. ХУіеп, 118, 1909, стор. 275-458.
Нопеу Е. Е. ТЬе топіііоіїіез зресіез оі Зсіегоііпіа. Мусоїо^іа 20, 1928, стор. 127—156.
І т а і 8. 8Си<ііе8 оп ІЬе Нуросгеасеае оі Зарап. Тгап8. Заррого і\аі. Ніні. 8ос., 12, 1932,
стор. 114—118; 14, 1935, стор. 101—106.
І та і 8. Сіео£1о$5асеае Заропіае. 3. Еас. А(?г. Ноккаісіо Ітр. ІЗпіу. , 45, 1941, стор. 155—
264.
З а с е у $ к і у А. А. Ьез Воіііібеасеае сіе 1а Зиіззе. ВиІІ. 8ос. Мусої. сіє Ег., II, 1895,
стор. 155—195.
К е і з з 1 е г К. V. Віє ЕІесКіепрагазііеп. РаЬепЬогзі, КгурІодатепІІ., 8, 1930, стор. 1—712,
КігзсЬзіеіп XV. ІЗпзеге еіпііеітЬсЬеп Нуросгеасееп. ИеіізсЬг. І. РіІгк., 25, 1942,
стор. 91—97.
К 1 е Ь а Ь п 1-І. НаирЬ ипсі №ЬепігисЬ((огп)еп сіег Азсоїпусеіеп, І. Ьсірхць 1918.
Коті К. Р. А топо^гарії оі іііе Агасіторешеае. Ьіоусііа, 14, 1951, стор. 129—180.
Ь а і Ь а с її Е., Впіегзисіїип^еп ііЬег еіпі^е Капніїагіа* ипсі Оуиіагіа-Агіеіі ипсі іііге Вехіе-
Ьип^еп гиг А$согпу/е(еп£аІІип£ МусозрІїаегсІІа. СепігаІЬІ. Вакіег. сіс., 2, 55, 1922,
стор. 284—293.
Ь и і і г е 1 1 Е. 8. Тахопошу оі ІЬе Ругепопіусеіез. і/піу. оі Мьмлігі Зіисііез, 24, 3, 1951,
стор. 1—120.
М а і г е Р. $иг ^иеідие.ч ЬаЬсиІЬепіаІез. ВиІІ. 8ос. Ні.чі. №(. ЛГгідие і\'огс1., 7, 1916,
стор. 101—104.
М і <1 сі е І Ь о е к А. ЬаЬоиІЬепіасеае іп Иесіегіаїкі. І—III; N0(^1. Кгиісік. АгсЬ.» 53,
1943, стор. 86-115; 54, 1947, стор. 232-239; 56, 1949, стор. 249-260.
М і & и 1 а XV. Кгуріо^атеп-ЕІога уоп ВеиЬсЬІапсІ, ВеиіьсІї-О.чіеггеісЬ ипсі Зет 8сЬ\Уеіх.
III. РіІ/е. З Теіі. 1 ЛЬі., 1913.
М і 1 1 е г 3. II. Сіеог^іа Ругспогпусеїех. II. Мусоїо^іа, 33, 1941, стор. 74- 81.
Міііег 3. Н. ТЬе Абсошусеіе.ч оі (Зеог&іа. Ріапі. Віч. Кер., ЗиррІ. 131, 1941, стор.
31—93.
М і І 1 е г 3. Н. А геуІ8Іоп оі (Ье сіазміісаііоп оі ІЬс Льсопіусеіен \уі!Ь .чресіаі етрЬа8І8
оп (Ье Ругепотусеїех. Мусоїо^іа, 41, 1949, стор. 99—127.
Міх А. 3. А топокгарЬ оі іііе £епиь ТарЬгіпа. Впіу. Кап8<і8 8сі. ВиІІ., 33, І, 1949,
стор. 1 — 167.
Могеаи Р. Ьоз сІіапірі£поп$, І, 11. Епсусі. Мусої., 22, 23. Рагіз, Ьесіїсуаіісг.,
1953—1954.
М й 1 1 е г Е, Віє $сЬ\гсігсгі$сЬсп Лгісп дог (Заііиіі^еп СІаИігмрога, РІеоарога, Расшіоріеи
ипд РугепорНога. Зудохгіа, 5. 1951, стор. 248—310.
М й І 1 е г Е. ипсі V, Агх 3. А. Ріс Саііип^сп дег Відупюзрогеп Ругепоіпуссіеп. Веііг.
Кгур(о£атепПога сі. 8сЬ\усіг, II. 2, ВйсЬІег, ХХ’оЬегп — Вегп, 1962.
М и п к А. ТЬе 8у$(еіп оі (ке Ругепотусеіе.ч. А сопігіЬ. іо (Ііс паіигаї сІаззіНсаііоп оі Міс
&гоир 8рІіасгіа1е$ $еп$и Ьіпдаи. Вапзк. Воі. Лгкіу., 15, 2, 1953, стор. 1—163.
М и п к А. Вапі$Ь Ругспотпусеісз. А Ргеїііпіпагу Еіога. Сорсп1іа&еп, 1957.
N а п п і е І д і 3. А. 8(идіез йксг діє МогрЬоІо^іе ипд 8узіетаіік дог пісЬі!ісіюпізіегіеп
іпорегсиїаіоп Ві$сошусеіеп. Ьіоуа Асіа Рсц. 8ос. 8сі. ЕІррзаІіеп$і$, 4, 8, 1932, стор. 1—
368.
X а п п І е 1 д і 3. А. ТЬе Оео^іоззассас оі Зхоедеп. Агк. І. Воі., ЗОА, 1942, стор. І—67.
Р е і с Ь Т. Вгіііхії Нуросгеа Іс$. Тгап^. Вгіі. Мусої. 8ос., 21, 1932, стор. 243—305; Еигіїїег
поіез, 25, 1941, стор. 148—154.
Р е і г а к Е. МусоІо$і$сЬе Хоіігеп. V. ОЬсг діє РзеидозрЬаегіассае, у. Н. ипд іітге Всдеи-
іип^ійг діє $ресіе11е8у$іета1ік дег Ругепотугеіеп. Апп. Мусої., 21, 1923, стор. ЗО—69.
Р е і г а к К., 8 у д о \о Н. Віє баііип^еп дог Ругепоіпуг.еіеп, 8рЬаегор$ідееп ипд Меіап-
сопіеп. І. Віє Ркаео$рогеп 8рЬаегор$ідасееп ипд діє Саііип^ МасгорНота. Кер. 8рес.
Ке£пі Уе£., 42, 1926—1927, стор. 1—551.
Р Ь і 1 І і р з XV. А. А тапиаі оі ВгііізЬ Візсотусеіез. 2. Ьопдоп, 1893.
Р і с а г д Р. СопігіЬиііоп а Геіапде де$ ЬаЬоиІЬепіасеез д’Еигорс еі ди ХІогд де 1’Атегі^ие.
Ви В. ,8ос. Мусої. де Гг., 29, 1913, стор. 503—571.
КеЬт Н. III.' Азсотусеіеп: Нузіегіассеп ипд Візсотусеіеп. КаЬепІіогзі ’з Кгур(одаш
теп-ЕІога. Ьеіргі^, 1896.
Р і с Ь і е г Н. Віє хуіс1ііі£$іеп ЬоІгЬехуоЬпепдеп Месігіеп аиз дег бгирре дег КгеЬзеггебег.
2еіізсЬг. Рага$ііепк.. 1. 1928, стор. 24—75.
Р іед 1 Н. КиїіигуегзисЬе гит РІеотогрЬізтиз еіпі^ег Ругепотусеіеп, бзіег. Ьоі. 2.,
6, 1959, стор. 477—545.
Р и Ь I а п д XV. ІІпіег$исЬип&еп ги еіпег МогрЬоІс^у дег зіготаЬіІдеп деп ЗрЬаегіаІез.
Недхуі£іа, 39, 1900, стор. 1—79.
Р у а п Р. XV. ТІїе де\ге1ортепі оі ІЬе регііЬесіа іп ІЬе МісгоіЬугіасеае апд а сотрагізоп
хуііЬ Меііоіа. Мусоїо^іа, 18, 1926, стор. 100—110.
Зассагдо Р. А. 8у11о&е іип£огит отппіит Ьисиаяие, со&пііогит, І, II, VIII —(2),
XVI - XVIII, XXII, ХХІХЧГ), ХХ1У(2), 1882—1928.
8 а с Ь з 3. ЬеЬгЬисЬ дег Воіапік, 4. АиіІ. Ьеіргі&, XV. Еп^еїтапп, 1874.
8а1 топ Е. 8. А топо&гарЬ оі іЬе ЕгузірЬасеае. Мет. Тогг. Воі. СІ., 9, 1900,
стор. 1—292.
8аги1е$си Т., 8апди-Уі11е С. Віє ЕгузірЬасееп Ритапіепз. Апп. 8сіепі.
Асад. Наиі. Еіидез А&гоп. Висагезі, 1, 1929, стор. 47—123.
8 е а у е г Р. 3. ТЬе Нуросгеаіез оі Х’огІЬ Атегіса. Мусоїо^іа, 1, 1909, стор. 41—76, 177—
207; 2. 1910, стор. 48-92: 3, 1909—1911, стор. 207—230.
8 е а у е г Р. 3. Нуросгеаіеі ІЗогіЬ Атег. Еіога, 3, 1910, стор. 1—56.
8еауег Е. 3. ТЬе Х'огіЬ Атпегісап сир-іип^і (Орегсиїаіае). Зиррі. ед. N. ¥., 1942,
стор. 285—377.
8е а у ег Е. 3.?ТЬе Х’огіЬ Атегісап сир-іип^і (Іпорегсиїаіез). N. V., 1951, стор. 1—428.
8 і с пі з г $ к о 3. а. XX7. Охуадогозіу роїзкіе і раїаеагкіусгпе. Роїзкіе різто епіотоі., 6,
1928, стор. 188—211; 10, 1931, стор. 149—188; 12, 1933, стор. 115—138.
8 і е у е п з Р. Ь. ТЬе Меііоііпеае. Апп. Мусої., 25, 1928, стор. 405—469.
ТеЬоп Ь. Р. А топо£гарЬіс геаггап£етепі оі ЬорЬодегтіит. III. Віоі. Мопо£г., 13.
ІЗгЬапа, 1935, стор. 1—151.
Теггіег СЬ. А. Е$$аі $иг 1а зузіетаііяие де$ РЬасідіасеае (Ег.) зеп$и Хаппіеіді. Веііг.
Кгуріо^атепІІ. 8сЬ\уеіг, 9, 1943, стор. 1—99.
ТЬахіег Р. СопігіЬиііоп іоиагд а топо^гарЬ оі ІЬе ЕаЬоиІЬепіа сеае. І—V. Мет.
Атег. Асад. 8сі. еіс. 12. 1895, стор. 195—429; 13, 1908, стор. 219—469; 14, 1924,
стор. 309—426; 15, 1926, стор. 427—580; 16, 1931, стор. 1—435.
ТЬеі$зеп Р. Неті$рЬаегіа1е$. Апп. Мусої., 11, 1915, стор. 468—469.
ТЬеі$$еп Р., Будоуу Н. Віє ВоіЬідеаІез. Апп. Мусої., 13, 1915, стор. 149—746.
Т Ь е і 5 $ е п Р. ЗупоріізсЬе Таіеіп. Апп. Мусої., 15, 1917, стор. 389—491.
ТЬеі$8еп Р. УогепЬуцгіе ги деп РзеидозрЬаегіаІез. Апп. Мусої., 16, 1918, стор. 1—34.
¥е1епоу$ку 3. Се$ке ЬоиЬу. РгаЬа, 1920—1922, стор. 1—950.
Уеіепоузку 3. Мопо£гарЬіа Віьсотусеіит ВоЬетіае. І, II. Ргадае, 1934.
XV е е $ е 3. Веііга£е гиг Кеппіпіз дег Нуросгеасееп. І. 8ііх.—Ьег. Акад. ХХ/і$$. ХУіеп,
МаіЬ.—паї. К1.. 125, 1916, стор. 465-575.
ХУеЬтеуег Ь. Е. АЬіок>біс апд рЬуІобепеііс зійду оі зіготаііс ЗрЬаегіаІез. Атег.
Зоиг. Воі., 13, 1926, стор. 574—645.
ХУеЬтеуег Ь. Е. ТЬе еепи§ ОіарогіНе N к е. апд ііз $е£ге£аіе$. Впіу^МісЬ. Ргезз.
Апп. АгЬог. 1933, стор. 1—349.
АПЛ
XV е її пі е у с г Ь. Е. ТЬе ВгіНзІї 8ресіе8 о! ікс £еп\і8 ОіарогЖе к с. апЛ \\л %сфС£аЛс;>.
Тгапз. Вгіі. Мусої. 8ос., 17, 1933, сюр. 237—295.
Х\/ е її пі е у е г Е. Е. А гсуівіоп оі Ме1апсопі8, Р^сибочаХ^а, РтоХкссХчип ат\<\ Т\Х.Х\ат\\а.
Опі>/. Місії. Рге88, 8сіспі., 14, Апп. АгЬог., \926, стор. X—Х6Х.
XV с її гті е у є г Ь. Е. 8іи<1іе8 іп ІНе &еп\і8 РХсоьрога. X—XV. 'ЛусоХо^да, 4\, Х949,
стор. 565—593; 43, 1951, стор. 34—53; 570—539; ЕХоуйХа, Х5, Х952, стоул Є5—\ХУ9\
Атег. Зоиг. Воі., 39, 1952, стор. 237—243.
XV її є і х е 1 Н. Н. А зупор$І8 ої ікс ренета апб ?>рсс\с8 оХ ХХ\с ^сХсхсЛЛтассас, а ХатглХч
оі зігошаНс іпорегсиїаіе Висотуссіе$. ІЛусоХо^іа, 37, Х945, стор. ^43—7X4.
XV її і і е XV. Ь. А топо£гарк оі іке &епиь Ниїзігоетіа (рясотусс\с%\ ХЛоуАХа, 4, \^4\
стор. 153—200.
XV і с к е г Ь а т Ь. 3. Тахопопху оі уеа^и. Теск. ВиХХ. \35> Т)цЛ. Афхс.,
стор. 1—56.
XV і п і е г О. II АЬі. Азсотусекп*. (іупіпоа$сееп \пх<\ РуипопхуссХлдх. \п РЛстхХхсу
Кгуріо^атеп-РІога. Ьеіргі§, 1887.
ХХ^оІІ Р. А., ^оіі Р. І. Шіипеі.К.Х.ЛМ7-\Ш.
XV о 1 1 е п V/ е Ь е г Н. XV. Ругепотусекеп—ЗІмАхеп,
313; 8, 1926, стор. 168-212.
2 о 2 6 Н. ІІпіегзисИипйеп йЬег діє (1аШіп£ Ну$іего£гар1йитп С о х А ах хт\&.
годгаріиигп [гахіпі (Р е г $.) О е N о 1. РЬуХораХШ.Т.єхІзЛхх.Л'ХЛ^.^р/
ПОЯСНЕННЯ ТЕРМІНІВ
Автогамія — злиття ядер в одній клітині.
Алантоїдні спори — циліндричні, з округлими кінцями, зігнутгі спори.
Антеридії — чоловічі статеві органи.
Апікальний — верхівковий.
Апотецій — плодове тіло аскових грибів з групи дискоміцетів — блюдцевидної, чашовидної
та бокаловндної форм, сидяче або на ніжці.
Апресорії — короткі відгалуження гіф, за допомогою яких гриб прикріплюється до субстра-
ту.
Аски — спеціальні клітини в плодовому тілі або на міцелії аскових грибів, в яких відбу-
вається редукційний поділ диплоїдного ядра зиготи і утворення аскоспор, переважно
8 (зрідка 1—4), іноді великої кількості.
Аскогенні гіфи — спеціалізовані гіфи, що розвиваються з аскогона, на яких утворюються
аски зі спорами.
Аскогон — жіночий статевий орган аскових грибів.
Базальна строма — утвір псевдопаренхіматичноїбудови, на якому розвиваються плодові
тіла аскових або незавершених грибів.
Бітунікатні аски — аски з подвійною оболонкою.
Вальсоїдна строма — пророслий, пр'онизаннй міцелієм напівзруйиований, часом мало змі-
нений субстрат (кора або деревина), в якому утворюються перитеції. Вальсоїдна строма
часто оточена в субстраті чорною смугою.
Відьмині мітли — кущовидно скупчені відгалуження, які виникають на стовбурах дерев,
наприклад, граба, берези, вільхи, черешні, внаслідок ураження грибами з порядку Тар-
Нгіпаїез (Ехоазсаіез).
Гаметангій — статевий орган, в якому розвиваються гамети.
Гамети — статеві клітини.
Гаметофіт—статеве покоління, для клітин якого характерні гаплоїдні ядра.
Гаплоїдний —той, що має одинарне (не подвоєне) число хромосом.
Гаусторії — особливі відгалуження гіф, що проникають у клітини рослини-живителя.
Геми — товстостінні клітини, які утворюються внаслідок поділу гіфи при несприятливих
умовах і відіграють роль спочиваючих спор (як хламідоспори).
Гетерогамна копуляція — злиття морфологічно різних гамет або гаметангіїв.
Гіменіальним шар, гіменій — плодущий шар, що складається у аскових грибів з асок, а у
базидіальних грибів — з базидій; аски часто утворюються впереміжку із стерильними
гіфами — парафізами, базидії — впереміжку із стерильними утворами — цистидами.
Гіпотецій —тканина апотеція. що міститься під плодущим шаром.
Дикаріон — пара зближених гаплоїдних ядер статево різної природи, що виникає внаслідок
копуляції двох гаплоїдних міцеліїв.
Діатрипоїдна строма — міцеліальний утвір, який складається з двох диференційованих
шарів — ектостроми та ентостроми. Ектострома розвивається між коровою паренхі-
мою та перидермою рослини-живителя, яка пізніше розривається внаслідок розростання
ектостроми. Ентострома утворюється на місці зруйнованої грибом коровдї паренхіми.
Перитеції утворюються в ентостромі.
Дихотомічне розгалуження — впльчасте розгалуження, при якому точка росту поділяється
на дві нові, що дають однаково розвинуті гілки.
Екзогенний гаметангій — статевий орган, що утворюється на поверхні плодового тіла або
на грибниці.
Екзофітний міцелій — поверхневий міцелій, що розвивається на поверхні рослини-живите-
ля.
Ендогенний гаметангій — статевий орган, що утворюється в плодовому тілі.
Ендофітний міцелій — міцелій, що розвивається в тканинах рослини-живителя;
Епітецій — тканина, що утворюється над асками в апотеції внаслідок зростання кінців
парафіз.
468
Епіфітний міцелій — поверхневий міцелій, шо розвивається на поверхні рослини.
Зигота.—диплої дна клітина, що утворюється після злиття двох гамет.
Ізогамія, ізогамна копуляція — злиття двох морфологічно однакових гамет.
Ізодіаметричні утвори — спори, спорангії й клітини однакового діаметра.
Інтеркалярний — проміжний.
Каріогамія — злиття двох ядер.
Клсйстокарпій (клейстотецій) — товстостінне кулясте плодове тіло без отвору у деяких
аскових грибів, що при дозріванні розривається.
Клейстотецій — див. клейстокарпій.
Кліпеус (щиток) — ущільнена чорна верхівка перитеція, яка зростається з субстратом і
має вигляд щитка.
Коменсалізм — спільне і одночасне існування в однакових умовах організмів, між якими
відбувається конкуренція.
Конідії — екзогенні спори нестатевого походження.
Копуляція — злиття гамет, гаметангіїв або вегетативних клітин при статевому про-
цесі.
Лізис — розчинення.
Ложе — міцеліальний, здебільшого строматичний, б.-м. щільний утвір, на якому розвиваєть-
ся конідіальний шар деяких незавершених грибів.
Локулі — порожнини, що утворюються в строматичних плодових тілах деяких аскових
грибів внаслідок розчинення (лізису) тканини строми.
Мікориза, мікоризний симбіоз — співжиття, корисне для обох організмів — гриба та рос-
лини-живителя, тобто таке, що сприяє нормальному розвитку й росту обох організмів.
Буває мікориза ектотрофна та ендотрофна.
Мікроконідії — дуже дрібні спори незавершених грибів.
Монофілетичне походження — походження від спільних предків.
Муральні спори — спори з поперечними та поздовжніми перегородками.
Несправжні парафізи (псевдопарафізи, парафізоїди) — тоненькі волокновидні прошарки
тканини між асками у деяких аскових грибів, які здебільшого в дозрілих плодових
тілах зникають.
Оідії — тонкостінні клітини, які виникають при розчленуванні гіф і відіграють роль коні-
дій.
Отвір перитеція, псевдотеція, пікніди — вивідний отвір, через який при дозріванні споро-
вмістища виходять спори.
Палісадний шар — плодущнй шар у плодових тілах аскових грибів, в якому аски або аски
та парафізи розміщені паралельно.
Параплектенхіма — грибна тканина, що утворюється внаслідок сплетіння та зростання гіф,
поділених численними перегородками на б.-м. однакового розміру клітини, і схожа на
справжню паренхіму вищих клітин.
Парафізи — стерильні гіфи, які утворюються в плодущому шарі між асками.
Парафізоїди — див. несправжні парафізи.
Партеногамія — один з типів статевого процесу, при якому копулюють дві клітини жіночого
статевого органа.
Партеногенез — розвиток організму з незаплідненої гамети.
Педогамія — копуляція материнської клітини з дочірньою.
Перидерма — вторинна покривна тканина.
Перидій — зовнішня стінка плодового тіла.
Перитецій — плодове тіло аскогіменіальних аскових грибів різної форми — кулясте, при-
плюснуто-кулясте, пляшковидне — з отвором у верхній частині.
Пікніди — споровмістища різної форми з отвором у верхній частині, в яких утворюються
пікноспори.
Пікноспори — конідії, що утворюються в пікнідах.
Плазмогамія — злиття плазми клітин без злиття ядер.
Плектенхіма — грибна тканина, що утворюється внаслідок сплетіння і зростання гіф, поді-
лених перегородками на клітини; за характером створення перегородок та зростання гіф
розрізняють параплектенхіму та прозонлектенхіму.
Плеоморфізм — властивість грибів у циклі розвитку утворювати морфологічно різні спо-
роношення.
Поліфілетичне походження — походження від кількох різних предків.
Прозоплектенхіма — грибна тканина, що утворюється внаслідок сплетіння та зростання гіф,
поділених перегородками на видовжені, циліндричні клітини, в якій б.-м. зберігається
структура грибниці.
Псевдопарафізи — див. несправжні парафізи.
Псевдопаренхіма — див. параплектенхіма.
Псевдотецій — товстостінне кулясте плодове тіло у деяких аскових грибів, в якому при до-
зріванні утворюється отвір внаслідок розчинення (лізису) тканин верхівки.
Редукційний поділ — поділ ядер, внаслідок якого кількість хромосом зменшується
вдвічі.
Симбіоз — форма співжиття організмів, корисна для обох партнерів.
Склерон їй — б.-м. щільні міцеліальні тіла, параплектенхімної або прозоплектенхімноі бу-
дови» що утворюються внаслідок сплетіння та зростання гіф; звичайно темні зовні'н
світлі всередині.
Соматогамія — злиття двох соматичних (нестатевих вегетативних) клітин.
Спермації — специфічні дрібні пікноспори, що функціонують як чоловічі статеві клітини.
Строма — вегетативне б.-м. щільне міцеліальне тіло, в якому або на якому можуть утворю-
ватися споровмістища.
Субкутикулярний міцелій — міцелій, що розвивається під кутикулою.
Термінальний — кінцевий.
Трихогіна — сприймаюча гіфа аскогона, за допомогою якої відбувається запліднена
яйцеклітини.
Унітунікатні аски — аски з однією оболонкою.
Хлам ідо спори — товстостінні клітини, які утворюються внаслідок розчленування гн\> \
діграють роль спочилих спор.
Щиток — див. кліпеус.
ПОЯСНЕННЯ СКОРОЧЕНЬ ПРІЗВИЩ
АВТОРІВ РОДІВ ТА ВИДІВ
АсЬ.— АсИагіиз
Аде — Аде
Адегії.— АдегЬоїд
АГхеї.— Аігеііиз
АІЬ.— АІЬегііпі
АПезсії.— АПезскег
Аїр. МС — Аїріпе Мас
Апд. Н.— Апдегзоп Н.
Апд. Р.— Апдегзоп Р.
Апгі — Апгі
Агп — Агпоїд
Агпаисі — Агпаид
Агх — Агх
АзсІїЬу — АзсЬЬу
Аиегзку.— Аиегзхуаід
В., Вегк.— Вегкеїеу
В. еі С.— Вегкеїеу еі Сигііз
ВаЬа]’ап — ВаЬа]*ап
Ваіп.— Ваіпіег
ВаІЬ.— ВаІЬіз
Ваг.— Вагапеігку
Вагі.— ВагіЬоїд
Ваізсії — Ваізск
Веі ] егіпск — ВеЦегіпск
Вегі.— Вегіезе
Вегпіі.— Вегпііаиег
Вегі.— Вегіоі
ВегіЬ.— Вегікоїд
Веііз — Веііз
В|*22.— ВІ2202ЄГ0
Віох.— Віохат
Війт.— ВІитег
Воп.— Вопогден
Вопсі.— Воп<іаг2Є\у
ВопсІ. М.—Вопсіаггеи'а М.
Вопд. V.— Мопі.— Вопдаг*
2е\уа V.— Мопіем/егде
Вогу$.— Вогузе\уіс2
Воші.— Воидіег
Вг.— Втоніте
Вге(.— Вгеїеісі
В тез.— Вгезадоіа
Вгіагд — Вгіагд
Вгіозі — Вгіозі
Вгин.— Вгипаид
ВгипсІї.— ВгипсЬотзі
ВиЬ.— ВиЬак
Висії.— ВисЬкоіи
Вііізт.— Виізтал
Виїі.— ВиІІіагд
Сагиз — Сагиз
Сазр.— Сазрагу
Саі(,— Саііалео
Сау.— Сауага
Се8.— Сезаіі
Сііаіі.— СНаііоп
СЬеу.— СНеуаН іег
Ске — Сооке
Соок.— Соокег
Согда — Согда
Сгоиап — Сгоиап
Сигг.— Сиггеу
Ситі.— Сигіпіз
Палії.— Оапііоуа
ОС.— (іе СапдоІІе
Оеагп.— Оеагпезз
Ое Ву — де Вагу
Оеккег — Оеккег
Оеіасг.— Оеіасгоіх
де Еітт — де кігпгп
Оеппіз — Оеппіз
де N01.— де іМоіагіиз
Оезт.— Оезпіаиіегез
Оіед. — Оіедіске
Оіеіг.— Оіеігіск
Оііі.— ОіПепіиз
ОоЬгогг.— ОоЬго2гако\уа
Оод^е — Оод^е
ОотЬг.— ОогпЬго\у$кі
Оо\уд.— Оо\удіпй
риЬу — ОиЬу
Оипі.— Оитгоііег
Оиг.— Оигіеи
Оііу.— ОнУаі
Еагіе — Еагіе
ЕЬгепЬ.— ЕІігспЬегк
БИ — ЕПІ5
Ргікяз.-' Егікззоп ЕгепЬеск — ЕзепЬеск
Еу._ ЕУегІїагі
ЕаЬ. Н.- Мне Н.
Раиіг.— Раиігеу ЕеІІЙ-" ЬеНб011 . Непік- Гегдіїїапдзоп
ЕІоі.— ЕМ°'У
рг _ Егіе» Нг ТЬ.— ^г,с8 Т *
Рг-Нік - Ргапк [Лсі — Ггйепіи»
Йг-СагауаКІю ПігЬ - ОагЬо»5кі "'р«‘,р'гї СііІІ — ОІ*!еІ . СІегег Ь'иег ґюіа — Оо|а .
Сгау — Сгау
Сгеу,— Сгеу і Не
Сігоує — Сігоує
(діісєу.— Схисеуісз
Сиііі.— СиіІІегтопд
Схиіпег — Сіиіпег
Н. Р.— Неггеп Р.
НаЬп — Наїїп
Наїзі.— Наїзіед
Наттаг!.— Наттагіипд
Нап8. В. С.— Напзоп В. С.
Напз. Е. С.— Напзоп Е. С.
Напзеп Е. Сі.— Напзсп Е. С.
Наг.— Нагіег
Нагіоі — Нагіоі
Нагі.— Нагіій
Нагзі.— НагзІіпзку
Нед\у.— Нед\уіц
Непп. Р.— НСППІП£8 Р.
Неззе — Не$5Є
НіІ! — НіПе^аз
НоНпі.— НоИтапп
Ндііп. у. НбІіпсІ. уоп
Ноііпзк.— Ноіпізкі’оїд
Іаар — даар
дасц.— дасциіпі
дасг.— дасхе\У5ку
депк.— депкіпз
доііапя.— доііапзоп
догез — догез
дбг£.— ддгцепзеп
КаЬ — КаЬаі
КаІсІїЬг.- КаІсЬЬгеппег
Капізсії.— Капізсікіуеіі
Кагзі.— Кагзіеп
КеІІеппапп
КІГЗСІІЗІ.— КІГ5СІІ5ІЄІЛ
КІеЬ. — КІеЬаїш
КІбскег — КІдскег
Кіоігзсії --г КІОІ25СІ1
КоегЬ.- КоегЬег
Копокоіігіа - КопокоНпа
Копій - Копій
КгаззіІ - Кга^іігнко^
КгошЬЬ.- КґоіпЬііоія
КидгіаугеУ — Кидгіаугеу
Кие — Кипіле
Кге — Кипле
Ь,— Ьіппаеиз
ЬапіЬ.— ЬаіпЬоІе
Ьазсії — Ьазеїі
Ьауі і. — ЬауіВка
Ьєу.— Ьєуєіііє
ЬіЬ.— ЬіЬегІ
-171
Ьіпб.— Ьіпбаи
Ьіпан - Ьіпбіі
кіпбп.— Ьіпсіпсг
Ьіпк — Ьіпк
Ьоббег — Ьоббег
І.и6\\їр - Ьи<Іи і£
Марії.— Марій*
Маігс — Маігс
МаІЬг.— МаІЬгапсЬе
Магсії.— МагсІїаІ
Ма$$.— Ма$$ес
Ма$$аІ — Ма$$а1оп£о
МаиЬІ.— МаиЬІапс
Мег.— Мсга(
Мсусп — Мсусп
Місії.— Місіїеіі
Мір.— Міриіа
МіІІМіііс.г
Мііоуіг.— Мііоуіяоуз
Міуаке — Л\іуаке
МопГ— Мопіарпе
Мог.— Могези
Могосгк.— Могос2ко\г$ку
Моир.— Моиреоі
Мибб — Мибб
Мигг.— Мигг і 1
МйІіІспЬ.— МиііІспЬеск
МйП. З— Мйііег 3.
МйП. Т1іиг£,— МйІІег-ТІїиг
бай
Мйпсії — МйпсЬ
N36$.— N365011
\арог,— Кзрогпу
Каплі.— і\:зппіеїбі
Каіаі.— ІЧ’аІаІі іпа
\тзит.— Кзитоу
\!ее5 — Кее$
\:Є£ЄГ — Ке£ЄГ
Ке$Н.— \’е$(1ег
\е\х’о6.— №е\уо6о\\$ку — КІЄ55І
N14$.— ХЧІзсІїке
\;оімеІ1 — Кохуєіі
№у!.— Муіапбег
Оебег — Оебег
01.— Оііує
оиь — ОНІї
Оиа ; Оидет,- 0и<іетап5 РаПа — Раїїа
Раїт — Раїт
Рапааа.— Рапаааепко
Ра$$.— Ра$$егіпі
Раї — Раїоиіііагб
Реск - Реск
Реві— Рееііоп
Репг,— Репгіе
Рег$.— Рсгаоон
Рс(г.— Рсігак
Рсуг.— РсугіЬсІї
РІі’іІІ.— РІііІНрз
Ріс.— Рісагб
Рісо — Рісо
РігіорІ,— Рі'борІ И$с1іко
Ріосііп.— Ріоеііпег
РІО\\Т — РІО\УГІ£І1(
Рої І.— РоІІассі
Ро(сЬ.— РоіеЬпіа
Ргеи$$ — Ргсизз
Ргі II.— РгіІІісих
РзЬепІі.; РаЬІі.— РаЬеп-
І1ОГ8І
Раб.— Рабаіз
Рзіїїо — РаіІІо
Ра\\— Рауаг
РеЬспі.— РеЬепІізсІї
Рсе$ — Рсе$
Реііт — РеІїт
Реіг.— РЄІ2І115
Ркс — Реіпке
Рісії.— Рісіюп
Ріе$$ — Р іе$$
РоЬ.— РоЬегрр
РоЬіп — роЬіп
Рб-— Ро£ЄГ8
Рот.— Ротеїі
Ро$1г.— Розігир
Роііі.— РоіЬег
Роит.— Роитсриеге
8асс.— Зассагбо
$а6.— ЗабеЬеск
8а1пі.— 8а1топ
$аиі.— 8аиіег
8а\у.— 8а\\га6а
8сІіаеИ.— ЗсНаеИег
Зсіїеіб.— 8сііеІ6оп
8с1і1.— Зсіїїесіїі
8с1іті6( — Зсіїтібі
Зсіїтіебеї — 8сНтіе6е1
Зсітеібег — ЗсЬпеібег
Зсіїгаб.— Зсіїгабег
Зсіїгоеі.; Зсіїгбі.— Зсіїгоеісг;
Зсіїгоіег
8сІіиІ2.— ЗсЬиігег
Зсіїипі. — ЗсЬитасНег
8с1і5\г.— 8сЬдхгеіп ііг
ЗсЬ^згг — Зсіжагг
8сЬ\узгі.— 8с1іигзггтап
8сор.— 8соро)і
8еау.— 8сауег
ЗЬ.— Зііапог
8Ьеаг — Зііеаг
8ІІЯІ1.— 8іЬ(Нгор
ЗіетазсІї.— 8іста$сІіко
8т.— 8т і І її
8о\у.— 8о\уегЬу
8раиІ6.— 8раиІ(Ііп£
8рС£ — 8рЄбЯ22ІПІ
8рс$сІіпс\\' — 8рс$с1іпе\г
8іагЬ.— 8(агЬаск
8(сіп.— 8ІСІПСГ
8іоп.— 8(опетапп
$\уаг(г — 8\уагІг
8у6.— 8у6ох\г
Та$$і — Та8$і
ТауІ.— Тауіог
Тії.— Тііахіег
ТІ1ЄІ55.— ТІ1ЄІ85СП
ТІїйпі.; Тіїиет.—ТІїйпісп,
ТІшетеп
Тобс — Тобс
Тгапх.— Тгап25сііе1
Тгау.— Тгауегзо 1
Тгєу.— Тгеуізап
ТзсЬег.— Тзсіїегпіеика
ТиЬеиї — ТиЬеиГ
Тиі.— Тиіазпе
Оп^ег — ІІП£ЄГ
V. Тіснії.— уап Тіс^Ііспі
Уаііі — Уаііі
Уаззіїк.— Уаззіїкоу
Уе$і£г.— Уезі^геп
Уіаіа — Уіаіа
Уіііаб.— УіМасІіпі
УобІ — Уоб!
Уиііі.— УиіІІетіп
\УаЬ1епЬ.— Ма1і1епЬег£
ХУакІепб — ШаЬІепб
ХУаІіг.— \Уа11гоі
\УеЬ., ХУеЬегЬ. — \УеЬег-
Ьаиег
\Уе$і.— Шезіоп
Мезіб.— АУезіепбогр
\УІ££ЄГ8
Шіііб.— ХУіПбепоху
АМі1$.— УУІІ8ОП
\Уіпі.— \Уіп(ег
\¥оИ — УУоИ
\¥огоп.— ХУогопіп
ХУогопісЬ.— \¥огопісЬіп
\¥г., \¥гоЬ1.— \¥гоЬ1е\У8кі
2ег.— Хегоуа
2і1іпб — 2і1 іп£
2обб — 2о§е
2орі — 2орі
2ика1 — 2ика1
2\уаскЬ — 2\уаскІі
НОКАЖЧ»; ЛАИ"^ НЛ38
ТАКСОНІВ ГРИБІВ
АсапіНозіі^гпа де N о і 228
Ііпі О и с е у. 228
рагазііісит (Н а г И
реИіеегае (Риск.) \у^пїС228 8
л , . Р^Ру^'Пит де Ио( 228 8
АсеГаЬиІа (Р г) Р и с к. 348>22£5
Іеисотеїаа (Регз.) Воид 356
зи са1а(р Р'искои3* Зоб
уиіеапа Риск. 355. 356
Асоїіит А с Ь. 451 454
5Є85ІІЄ (Р е г 8.) Я е Ь т 454
Асгетопіит аііегпаіит Е і п к 138
Асгозрегтит Т о д е 171, 174
сотрге$$ит То де 174
АІеипа Риск. 348, 358
аигапііа (М й 11.) Р и с к. 358
гпеапа Риск. 358
АПапійозрЬаегіасеае 203
АПапійогуіІііеПа 189
сага^апае О а п і І. 190
АИегпагіа Меез ех XV а 11 г. 107,136,142,
144
іепиі$ N е е $ 144
Атогріїотусез 459
АтрЬізрЬаегіа С е 8. еі де N о і. 244, 245
Іаіегісоїііз (Г г.) XV і п і. 246
паитоуіі 6 и се V. 246
итЬгіпа (Е г.) XV і п і. 246
АтрЬізрЬаегіасеае 88,201,202, 203, 236, 244
Апіхіа (Р г.) XV і п і. 82, 83
рагіеііпа Е і п д. 83
зрадісеа Риск. 83
АпіЬіпіа Е г. 323
Лауоуігезсепз Р г. 323
АпШозіота N і і з с к. 262, 265
теїапоіез (В е г к. еі В г.) 5 а с с.
265, 266
зітріех (О і і Ь) 5 а с с.
хуіозіеі (Регз.) з а с с. 265, 266
АпіЬозіотасеае 236
АпІЬозіотеІіа 5 а с с. 214, 216,21
Ііуізіопіае С і г г. 216
1и&иЬгІ5 (1? о Ь.) 5 асе. 21
іитиіоза (Я о Ь.) $ асе
АріорогШе Н о Ь п етепд. XV і т сотЬ
уегріз (де Е а с г.у і
поу. 291
АгасЬпіоіиз 5 с Ь г б і. 37
сапдідиа (Е і/ ‘ " г 0
АгасЬпорегіха Риск. 439. 41
аигеїіа (Р е г а.) Рис к. «
АгіНоругепіа НсНепит А
Аг(НгосІа<ііа 6 о 1 0 у . , . 44 щ
АгЖгосІадіеІІа V а з з 1 1 • * » і к 81
Іусіі (ЬазсЬ Уа55
АзсоЬоІасеае 332, 3341
А$соЬоІи$ Р е г 5. 8, ЗЗо. 33»
£ІаЬег Р е г 5. 340
с к. 441
82
ітег$и$ Р е г 5. 340
$іегсогагіи$ (В в 1 П <г ~ , л
уіпояв Вегк .340 СЬГОЄС 340
Уігі(іі$ С и г г е у 340
АзсосЬуіа Е і Ь. 89, 92
Гга^агіае Е і Ь. 98
ріподез 3 о г е $ 99
лзсосогііасеае 25
Азсосогіісіит В ге Г. 25
аІЬідит В г е Г. 25
Азсодезтіз у. Т і е Ь. 335. 338
тісгозсоріса (С г о и а п) $е а V 338
пі§псап8 V. Т і е £Н. 338
Азсоїдеа В г е Е 22
гиЬезсепз В г е і. 22
Азсокутепіаіез 33
Азсоїосиїагез 33
Азсотусеіез 5. 7, 14, 33, 35
АзсорЬапиз В о и д. 8, 335, 337
сагпеиз (Р е г з.) В о и д. 337, 338
Ьоітзкзоісііі Е. С. Нам 8. 337
тісгозрогиз (В е г к. еі В г.) Р її і І 1
337, 338
АхозрНаега О 1. еі 8 р е б- 32
Азсозрога Г г. 89, 90.
сагріпеа Р г. 91
Ьітапііа (Р е г 8.) Я е її т 90
кагзіепіі ЗІагЬ. 90
теїаепа (Р г.) XV і п і. 90
АзсогігісНа сііагіагит Вегк. 213
Азрег^іііасеае 35, 38
Азрегціїїаіез 35
Азрег^іІІиз Е и д XV і £ 38
пісіиіапз (Е і <і а т) XV і п і. 39, 40
герепз (С о г сі а) де В а г у 39, 40
Азіегіпа Еєу. 177, 179
уегопісае (Е і Ь.) N а и т. 179
Лзіегота гпеїаепа Е г. 90
А$іего$рогішп К г е 166
ЬоПтаппіі Кге 168
АіісЬіа Е 1 о і. 86
АіісЬіасеае 86
Ва#£еа Л и е г з XV. 406, 412
расіїуазсиз А и е г з XV. 412
Ваїзатіа V і і Е 456
ріаіузрога В е г к. еі В г. 456
Вагіаеа [иІ$еп$ К е її т 363
ВеІопіеІІа 8 а сс. 389, 393
Ьгеуіріія (Я о Ь.) Ке її пі 394
бгатіпіз (й е $ т.) Я е її т 393
вида 6 и с е V. 394
ВеІопіозсурЬа Н е Ь т 439, 442
сіїіаіозрога Я е Ь т 442
Веіопіит 8 а сс. 439, 441
рісеае Р. Н е п п. 441
ргиіпИегит К е Ь т 44!
ВегіІа де N о і. 228
тогИогпііз (Т о д е) де N о і. 230
473
ВіаіогеІІа де N о <• 406,40$
гезіпае (Р г.) М и д д 408
ВотЬагдіа Р г. 231 .
±3.^ к"ЛГЛ, 231
^аи5.р<о“і .з;,». 213.219
соп^ІоЬаіа 8 а с с. 221
ВоігуяярЬаегіа Се5. еі де N о і._154, 156, 166
Ьегепяегіапа <іе мої Іоо»
Ьопдаггехі К а п і з с Ь. 166, 16/
доіЬідеа (Мои б- Рг-) С е 5. еі
де Коі. 166, 167
кгги^іпеа (Риск.) $ а с с. 166, 16/
Ьоїїтапі V. Н 6 Ь п. 166, 168
теїапорз XV і п і. 166, 167
ргипісоіа К е Ь т 166_
ВоігуозрЬаегіасеае 88, 89. 165, 276
Воігуііз М і с Ь. 330, 378
сіпегеа Р е г $. 379. 380
Воидіега С к е 335, 338
ИурегЬогеа (К а г з і.) $ а с с. 338
ВгіапГіа 5 а с с. 430, 432
ригригазсепз К е Ь т 432
ВиІ#агіа Е г. 348, 349, 372
іпаиіпап$ Р г. 372
роїутогрЬа Р е Ь т 372
Саідагіотусез XV о г о п і с Ь. 85
іита§о XV о г о п і с Ь. 85
Саіісіасеае 5, 35, 373, 450
Саіісіор5І$ Реск 450, 451
ерЬетега (2 V а с к Ь) К е Ь т 451
зіепосуЬоідез (X у 1.) К е Ь т 451
Саіісіит Р е г $. 450, 453
ііаіісит (8 а с с.) О о 1 а 454
рагіеііпит АсЬ. 454
зиЬіііе Р е г з. 454
Саііогіа Р г. 437, 439
тизагіоідез (В е г к.) Р г. 439
Саіопесігіа де N о і. 186, 196
сисигЬИиІа (Рг.) 8 асс. 197, 198
десога (XV а 11 г.) 8 а с с. 197
§гатіпісок (В е г к. еі В г.) XX7 г 197
тасгоарога 8 а с с . еі 5 р е £. 196
тіпизсиїа 8 а с с. еі 8 р е я 197
г і^ти^ісо1а 2 е г-
<-аі(крііаепа 203, 262
кгіе§егіапа N і е $ з 1 264
ргтсерз Т и 1. 264
Саіозрога ир}ії (К 2 е) 8 а с с
Садіагочюпит 8 с Ь и 1 г. 89, 154, 156,
198
157,
атогркае Р. Н. 162
сага§апае К а г з і. 162
сгисіаіищ Риск. 161
Ьаіітодепдгі Н е п п. 163
ІаЬитищ 8 а с с 162
?ль^Па‘їт <Наг8)_) 5асс 157
гоЬтіае 8 а с с 162 7 с с’
Ся™,.?'*501 ? а с с. 165
^"Чаоит Ьіпк 89, 91
Сарподіасеае 43, 85
Сарлодіищ Молі 85
«Н|тит(А1ь.е1 5сЬ^
<^У0Чюгаде N о і. 244,248
саііісагра (С и г г.) XV і п і 9ля
Риитіпит(8сЬІ.)^?^242848
Саііпиіа Ь е V. 394
іиг&іда О е з т.^395
Саидозрога $ і а г Ь. 276, 291
(аіеоіа (Р г.) 8 і а г Ь. 291
Сепап^еііа 8 а с с. 389, 399
"гадиіісоїа К е її т 399
гіюдодепдгі (Се 8.) К е Ь т 399
Сепапяіит Г г. 389, 397
аЬіеііз (Р е г з.) К е її т 398
асісоїит (Риск.) К е її т 398
сагріпі К е Ь гп 398, 399
[гахіпі (8 с її \\'.) Т и 1. 396
[игіигасеит (К о і її.) де N о і. 398
рориіпеит (Р е г $.) К е Ь т 398
иіті Т и 1. 398
Сегаіосузііз Е 1 1. еі Н а 1 з і. 36
иіті (В и і з пі.) М о г. 36
Сегаіотусез Т Ь. 460
адиаііііз Р і с. 460, 461
теїапосегаз 8 р е £. 460
Сегаіотусеіасеае 460
СегаіозрЬаегіа N і е з з 1 233, 234
ІатрадорЬога (В е г к. еі В г.) XV і п і.
234
гЬепапа (А и е г з хс.) XV і п і. 234
Сегаіозіота Р г. 234, 235
ауосеііа (С к е еі Е 1 1.) XV і п і.
235
саргіпит Р г. 205
теїапозрогоідез XV і п і. 235
Сегаіозіотаіасеае 201, 202, 233
Сегаїозіотеїіа 8 а с с. 36
иіті В и і з т. 36
Сегсозрога Р г е з. 89, 92
сегазеїіа 8 а с с. 100
тісгозога 5 а с с. 99
Сегсозрогеїіа 8 а с с. 89, 92
кІеЬаЬпіапа Р о і е Ь п. 101
Сегіозрога N і е з з 1 252, 259
диЬуі N і е з з 1 260
їизсезсепз N і е з з 1 260
топіапіепзіз (Е 1 1.) В е г 1. 260
гіЬіз Н е п п. еі Р 1 о е і і п. 260
Сеиіозрога Сгеу. 154. 421
х ізсі 8 о 1 1 т. 165
ріпазігі (Р г.) V. Н д Ь п. 442
СЬаеіотіасеае 35, 201,202, 212
Скаеіотіит К г е 212
аіїіпе Согда 213, 214
агасЬпоідез М а з з. еі 5 а 1 т. 213
Ьегкеїеуі 8 с Ь г о е і. 213
ЬозігусЬодез 2 о р і 213
сЬагіагит (В е г к.) XV і п і 213
сотаіит (Т о д е) Р г. 213 <>14
еіаіит К 2 е 213 ’
[іеЬегі Р и с к. 213
Нтеіі Риск. 213. 214
ЦІоЬозит К г е 214
іпдісит Согда 213
кипгеапит 2 о р [~214
тигогит Согда 213 214
сь-ив’т и'і 2»'- 213
їизса Риск. 227
рЬаесбігота (О и г. еі М о п і.) XV і п і.
Оіаеіозігота Согда 179
ґьім Ьих* Со г д а 188
‘-пііопотусеї Т Ь. 462
Оііонкріепіит Г г. 440 44к
яегидігктеит (Оеден а „
<'>еги^іпа$сеп$ у ।)'!?е N<>1. 446
СИоіготусм V і < і а <] У» > * а г« (. 446
таеагк!гі(огті$ УІіій458
уепо$и$ (Р г ) т ь г. 1 а. 458
Сіюгозіаіе Мій ТЬ-Рг-458
апсерз 8 а сс. 301
Ьеіиіі (Р е г я І т г „ л„
. ' 7 1 »• / ‘ г а V 309
сгаззіизсиїа ($ а с с еі й ; „
299 1 “ с с- е1 В • * *.) Т г а У.
с.га‘<«& (Сигг.) Тгау. 299
деігиза (Р г.) Т г а V. 299
Р.ЄГ5-) Тгау.ЗОО
Ііексіз N і Є з 8 1 295
'"зоб^0"' (Ске) Вегк е1 Уо2|
Пузіг^сиІа(8асс. еі 8ре§.) Тгау
Іеір/іаетіа (Р г.) Т г а V. 302
Іоп^ігозігіз (Т и І.) $ а с с. 305
теїаепа К е Ь т. 295
пійиіапз N і е $ з 1 291
піеззііі (8а сс.) Т га у. ЗОЇ
опсозіота (Сигг.) 8 а с с. ЗОЇ
раігіа (8 р е £.) Т г а V. 302
руггііосузііз (В е г к. еі В г.) Рис к.
306
зассагсііапа (К 2 е) Т г а V. ЗОЇ
заіісеїіа (Р г.) 8 а с с. 305, 306
зігитеїіа (Р г.) Т г а у. 297
зиІрНигеа (Риск.) Т г а у. 308
зуп^епезіа (Р г.) Т г а у. 297
іеззеїіа (Р е г 8.) Тезу. 303
іеззега (Р г.) Т г а V. 300
СіЬогіа Риск. 440, 445
атепіасеа (В а І Ь.) Риск. 445. 446
гиіо-Гизса (XV е Ь е г Ь.) 8 а с с. 445
иіі^іпоза ( Р г.) Ке Ьт. 445
С1ас1о$рогішп Ь і п к 107, 125, 227
Сіайоігісйит С о г сі а 227
роїузрогит С о г 8 а 228
Сіауісерз Т и 1. 8, 328. 329
тісгосерЬаІІа Т и 1. 330
піягісапз Т и 1. 329
ригригеа Т и 1. 329, 330
\уі1$опіі С к е 329, 330
Сіауісірііасеае 328
Сіауісірііаіез 33, 34, 328
СІеізіоШеса 2 и к а 1 82, 83
раругоріїііа 2 и к а 1 оЗ
СІІН1ГІ8 Рг. 413, 424 94
де^епегаП8 (Р ґ.) К! е Ь т -
ЧиІгсіпа(Рег$.) КеЬт424
СІуреозрЬаегіа Рис к. 214, /і/
іїштШапа (Рг.) 2)7
поіагізіі Риск. 217, ~
Сіуреозріїаегіасеае 34, ’
Соссотусез сіє N о і. 413, 41У & 419
согопаіиз (8 с Ь и т.) К
<іепіаіи$ (К з е еі Зсіїтіа >
419. 420 ,,іч
Соссорйасісііит К е т 4 , р е Ь т 425
ріпі (А 1 Ь. еі > с
Соїегоа КаЬеп Ь. 218, 224 224
аІсЬітіИае (С г е V ) 224
апсіготесіае (Ке/
225 „ . х ш і л і. 224, 22о
Ьгуоріїііа (Рис к.)
<фае(отіигл (К і 7 - —
с,гсшап$ (р гЛ ш- ±
Р^ііісіез (Ри V" V'
Йїї'ї "ЧЧ,*!
к. 265
г ?) XV і п і, 224
71 п і. 224
І «’«"»
«Іоеоїрогоіде, Репг 255
<зЛ^< Мав„)
450 452 ’• г"
".’Ч'ЛГ52
«піотугіип, с ° г д а 158 1б6
Ш5ІІ1 уит 8 а с с 125
С0лЬіьа(аЬип(,ит 5 а с с. 130
ьоокеїіа 8 а с с. 85
Соргоіера едиогит Риск 207
Согдусерз Рг. 8,328,330
сарііаіа (Н о 1 щ.) Ь і п к 331
сіауиіаіа Ти!. 331
тіШагіа ([..) ь ,• п к 331
оріиоеіовоііеа (ЕИгепЬ.) І. і п к
Согеотусм Т її. 460
согізае Т її. 460
ііаіісиз 8 р е 460
Согопоріїога Риск. 262, 265
ап^изіаіа Риск. 265
£ге£агіа (Ь і Ь.) Р и с
Согупе Т и 1. 348, 349,370
аігоуігепз (Р е г 8.) 5 а с д. 370
тіскаі1о\у$коеп5І8 Р. Неп п. 370
загсрісіез (7 а с д.) Ти І. 370, 371
СогупеІІасеае 88
Согіпеит N є е 8 312
дізсіГогте Кхе еі 8 с її т і сі і 314
итЬопаіит N е є з 314
Сгоіопосагріа Риск. 233
тогІЇогтіз Риск. 233
Сгитепиіа <іе N о і. 389, 400
ріпісоїа (К е Ь є п і.) К а г з і. 400
СгурЬопесігіа 8 а с с. 186, 189
сага^апае (у. Н о Її п.) 5 а сс. 189
Сгуріосіегіз А и е г з \у. 34, 201, 251, 260
ІагпргоіЬеса (О е з т.) XV і п і. 261
теїапозіуіа ( О С.) XV і п і. 261
ріеигозіуіа (А и е г з \у.) XV і п і. 261
СгуріосіїарогНіе Р е і г. 277, 304
аезсиїі (Рис к.) Р е і г. 304, 306
кгапісепзіз (Р е і г.) XV є Ь т. 304, 305
Ііузігі.х (Т о д е) Р е і г. 304, 305
ІеЬізеуі (й е з т.) XV е її т. 304
піеззіїіі (К г е) XV є її т. 304» 305
рориііпа Р є і г. 305
руггіюсузііз (В е г к. еі В г.) Х\; е к т.
соті), поу. 304, 306
гоЬег^еапа (О е з т.) XV е її т. 304. 305
заіісеїіа (Р г.) XV є її т. 304, 305
заіісеїіа Р е і г. 306
заіісіпа (Сигг.) XV е її т. 304, 306
СгурМІ5сиз С о г (і а 430, 431
раїїібиз С о г 6 а 431
Сгуріогпусез О ге V. 413, 420
тахітиз (Г г.) К е її т. 420
ріегісііз (К е Ь е п і.) К е Ь т 420
СгурКярога Т и І. 276, 288
аезсиїі Риск. 288, 289, 306
аигеа Риск. 289
Ьеіиіае Т и 1. 289
согуїіпа (Т и 1.) Р и с к. 289
475
Ііуросіегтіп (Г г.) 1- и с к. 289. 29°
Луз/т (Т о <1 е) 8 а с с. 305
піємії (К г е) 8а сс. ЗОо
зрЬаегозіота (М і і 8.) Ь а с с-
289
$иИи$а (Е г.) Т и 1. 289» 290
ІотепІсІІа (Р с с к) Вегк еі V о £ 1.
288,
289, 290
СгурІозрЬаегіа 6 ге V. 262, 270
еипопііа (Е г.) Е и с к. 2/0
тпогауіса Р е і г. 270
рориііпа (Рсг$.) 8асс. 2/0
Сгур(о$роге11а $ а с с. 276, 288
Сгуріозрогіит К ге 288, 304
пеезіі С о г д а 290
Сгуріоуака С е 8. еі де N о І. 262, 269
ргоігасіа (Р е г 8.) де N о І. 269
гаЬеп1юг8Ііі ( N і І 8.) 8 ас с. 269
СисигЬИагіа 6 г а у 8, 154, 158
асегіпа Е и с к. 159, 161
асегуаіа Е г. 159, 163
атогріїае (XV а 1 1 г.) Риск. 159, 161
ЬегЬегіді$ (Р е г 8.) 6 г е V. 160, 164
Ьогеаііз Е 1 1. еі Е V. 159, 163
сага^апае К а г 8 І. 159, 162
са8Іапеае 8 а с с. виЬзр. тогісоїа
8асс. 164
сопНиепБ Р 1 о XV г. 159, 163
деІИе8сеп$ 8 а с с. 159, 163
диісатагае (К г е еі 8 с її т і д І)
XV і п І. 159, 161
еіоп^аіа (Е г.) О г е V. 159, 162
гаг. согопіііае Е г. 162
еуопуті С к е 159, 162
ЗІедїізсІїіае Се 8. еі де Мої. 158,
160
Ьаіітодепдгі Н е Ь т 159, 163
Іи£ІапдІ8 Риск. 159, 161
ІаЬигпі (Р е г 8.) де N о І. 159, 162
Іезредегае 2 і 1 і п е 158, 160
паисоза (Е г.) Еис к. 158, 161
пе&ипдіпі$ Х\г і п І. 159, 163
таЬопіае Р і с її. 160, 164
оссиїїа Риск. 158, 160
гЬатпі (М е е 8) Е и с к. 158, 160
гіЬіз N іе8$1 158, 160
заіісіпа Е и с к. 158, 160
затЬисіпа N а и т. 159, 163
(К е е 5) С е 8. еі де N о І. 159,
иітісоїа Риск. 160, 164
уагіапз Н а 2 з І. 159’ 153
СисигЬіІагіасеае 88, 89 154
Сидопіа Р г. 374, 377
СуаШісии’ИоЕ^Ш377
СуІіпагХнаРиВо°„Є4ПзП9І 5 351
Си1і„иІЇГІ1Са? В ° П' 439
’ЧЯТЧ <»
в-і.«
с«*.гр5еи<1.орІа1апі в і е а Ю2
СурЬеІіит А с Ь. 450, 451 2
асісиїаге (8 т 1 р » ь — ас.
ЬгиппеоІит^ЛЛ а.з 452
476
Су(о8рога Е її г е п Ь. 275, 277, 279, 281, 304
яЬісІ І8 8 а с с. 283
аНіпі8 8 я сс. 284
атЬіепз 5 а с с. 287
сагрНоярегта Е г. 287
соті XV е 8 І. 284
сиггеуі 8 а сс. 283
десогІісап8 8асс. 285
(гіе8Іі 8асс. 283
Іи£ах Р г. 286
£егтапіса 8 а с с. 286
іпіегтедіа 8 а с с. 285
Іеисоарегта Е г. 287
охуасапІНа К а Ь е п її. 287
ріпі О Є8 пі. 283
р8еидорІаІапі $ а с с. 285
ризіиіаіа $ а с с. еі К о и пі. 286
гозае Риск. 283
8Іепо8рога 8 а с с. 284
Су(о8рогіпа 8 а с с. 262
сегуісиїаіа 8 а с с. 274
Оаідіпіа де N о і. 315, 319
сопсепігіса (В о 1 і.) Се 8. еі де N о і.
319
Оа$у$сур(іа Р г. 382, 383
сегіпа (Р е г 8.) Риск. 383, 384
са1усИогтІ8 (XV і 1 1 д.) К е її т 383,
384
дгуіпа (К а г 8 і.) 8 а с с. 383
ріегідІ8 (А І Ь. еі 8 с її XV.) К е Ь пі
383, 384
риіуегиіепіа (Ь і Ь.) 8 а с с. 383, 384
хуііікотіі Н а г і. 383
Ва$у$сурЬеІІа Т г а п 2. 382, 383
аеги£іпо8а Даси. 383
са8запдгае Т г а п г. 383
ВеЬагуотусе8 Кіоск. 15, 20
бІоЬозиз Кіоск. 21
іугосоїа Копокоііпа 21
ВеІійсЬіа А и е г 8 ху. 207, 210
аиег8хуа1діі Риск. 211
Ьі8роги1а Н а п з. 210
Ветаііит Р е г 8. 151
ВетаіорЬога песаігіх Н а г і. 220
Вепдго8Іі1ЬеІ1а V. НоЬп. 201, 203, 204
ОепдгурЬіит XV а 1 1 г. 140
Оегтаіеа Р г. 389, 394
аіпі (Риск.) Р е її т 394, 395
і. асеп*8 Р е Ь т 395
сегазі ( Р е г 8.) де Мої. 394, 395
сіппатотеа (Р е г 8.) К е її т 394,
согуїі (Т и 1.) К е Н т 394, 395
ігап^иіае (Р е г 8.) Ти 1. 394,
рісеае (Рег8.) Кеііщ 394,
Оегтеасеае 373, 389
ОешагіегеПа Ь і Ь. 365
асісоїа І_ і Ь. 365
Оіаскога Л. М й 1 1. 148, 149
опоЬгусІіідіа (ОС.) Л. М й 1 1
іарогіЬасеае 186, 202, 203 251 276
Оіарог(Ьа1е$ 276 ’ & ’ 276
ОіарогЙіе N1(3. 276 277
асиїеаіа (8 с Ь V.) $ а с с 296
ЛіезС5ї-296
атЬідиа N14$. 295
атогрНае Е 1 І. е( Е у. 295
395
395
149
апсерз Р е і г, ЗО і
аогі?‘а Е 1 1- еі Е V. 296
агсіп (Ь а $ с Н) „п,
297 уаг. асЬіІІеае 2961
е її т. 296 А и е г 8 *•)
агіаіаіа (Р г.) Каг5( Чіп
ЬескНаизі і N115. 294, зої о
Ьегіеніапа 8 а с с. еі Р 0 и ш оо?
Ьеіиіі (Р е г 8.) XV і п і. 302 297
Ьгаспусегаз 8 а с с. 295
і. шЬиті Р е К т 301
Ьгепспіеапа 8 а с с. 299
Ьгіагйіапа $ а с с. 295
сага^апае Л а с г. 294, 300
сагріпі (Р г.) Рис к. 294, 302
се газі Р е І і 302
сеиІЇюзрогіоиІез (В е г )<.) $ а с с.
сігситзсгіріа Рис к.,298
сігситзсгіріа О і і її пес.
соетапзіі N і і з. 295
сопе^іапепзіз 8 а с с. еі 8 р е £.
сопдепег Е 1 1. еі Е V. 303
сопі^епа Р е І і £. 295
сопіипсіа N і е $ 5 1 ЗОЇ
сопогит (й е $ т.) N і і з. 295
согатЬІусоїа (В е г к. еі В г.) 8 а
296
299
N і і $.
301
295
с с.
с. 302
с. ЗОЇ
5а с
зйВ»» ,г96
ехегсіїаиз (р еек) $ 300
ехіепза (Р г.) Ь а
соті Риск. 299
согопШае 8 а с с. 295
сгаззіизсиїа 8 а с с. еі В і г г. 299
сгазісоїіз N і і з. 299
сгаіае^і (С и г г.) N і і з. 294, 299
сгурііса N і і 8. 295
суйогшсоїа Р е і г. ЗОЇ
сіесесіепз (Р г.) Р и с к. 294, 300
(іесогіісапз (Ь і Ь.) 8 а с с. 302
(Іе1о£пеапа 8 а с с. еі Копт. 2Уо
сіезтагіегіі N і е з 8 1 296
сіеігиза (Р г.) Р и с к. 294, 299
сіізсогз 8 а с с. 296 _
(Іізсиііеігз (В е г к.) $ асс.
(іізсгерапз 8 а с с. 296
(іоіоза 8 а с с. ЗОЇ
(ігуорШа (М і е з з 1) 8 а с
диЬіа N і і $• 295, 303
еЬигепзіз 8 а с с. 296
еІаеа§пі Р е Н т 301
епіегоіеиса (Си£Г.)
еріІоЬіі С к еД99
еирНогЬіае С к е 299
еизисла * *•
ехегсіїаііз (Р е с к)
ехіепза (Р г.) Ьа '
ехігапеа 8 а с с. 2. 298
[а8іпеа (С и г г.)
іаііасіоза N і *
[аяісиїаіа N і і »• . 302
Іеііцепі 8 а с с. еі 8 У ,95> 300
ІіЬгоаа (Р е г Д) Р и с
{огаЬіІіз N і і =>• .
[гахіпеа N ' 1 ь- „„г
(гахіпі рис к. 1
{искеїіі КД е 29а ( у 0 е І. 30-
ке) Вегі
ЄепізІае А д е -3 29;
цеіизіае К е ’ т ||( 295
еіпізіїпсоїа К к 299
£ео£гар№а * 11
[а&пеа (С.и.г/'
8 а с с.
296
298
304
302, 303
И- 296
іЄ.ІІС18 N і е з з 1 295
зоба$/аш (Ске) Вег1-е1 Уо?1-
е 1 1 б ) Н 6 Ь П. 298
пгатсепзіз Р е і г. 305
Щрозроііпа 8 а с с. еі Е І а £. 299
іИп/ІСіи а^ а с с* е1 5 Р е &) Т г а V. 305
[(іаесоїа (К а г $ і.) V е$ І е г р. 291
іттегза (Р и с к.) N і і 8. 296
ітрогіаіа N і ( $. 295
іпаедиаііз (С и г г.) N і і $. 294, 300
іпсгизіапз N і Є з. 295
іпдиіііпа (XV а І 1 г.) N і і 8. 296
Іпзі£піз Риск. 299
іпзиіаг із N і і $. 295
іпіегтеіїа N і і з. 299
ІЩІаМпа (Риск.) N і і з.
Ьгіе^егіапа К е к т 295
ІазсНіі N і і з. 294, 299
ІеЬізеуі (□ е з т.) N16 5 8 1
ІеірЬаетіа (Р г.) 8 а с с. 294,
Іеисозіота N і і з. (поп N і е з з 1) 298
Іі§из!гі А І І е з с її. 295
іцизігіпа Р е і г. 295
Ііпеагіз (М е е з) N і і $. 293, 296
Ііхіуіа (Р г.) 8 а с с. 298
Іоп§іго8Ігі8 (Т и 1.) 8 а с с. 305
Іи&н£іапа Р е і г. 296
тасиїоза 8 а с с. еі 8ре
тасгозіота N і і 8. 298
таїюпіае 8 р е б- 299
таІЬгапсІїеі 8 а с с. 295
тагапііоісіез 8 а с с. 296
тесіизаеа N і і 8. 293, 294. _
теїаепа ( К е її т) Р е і г. 295
теїііоіі (8 а с с.) Т г а V. 296
тегегеі Г е 1 і 295
тіпиіа N і із. 295
тіНз 8 а с с. 297
тисгопаїа (Реск) 8 асс. 303
тисгопиіаіа 8 а с с. 296
пареііі (С е 8.) N і і з. -99
песапз К е її т 298
пересій (Рибу) В е г І. еі
300
пйіиіапз N16 3 8 1 291
піемііі К 2 е 301^
піеззііі 8 а с с. ЗОо
піргісоїог N і і 8. 29о
пііїс'Меі Р е І і 295
поїіош Р и с к. 298
оЬзсига (Р с с к) Ьас с. 291
оіідосагри N і і 5.
оіі^огагроіііез Р е її іп 2.)а
„псоїіота <р и Ь у) 1- й
опіапепзіз Е І І. сі ь
огі/юсегаз (Е г.) N11:
расі і О і і її 294
раіісоІа Р е і г. 2;Ь
расііпа Р е і г. 2.Ь
рагаЬоПса Р и с к. -95
рапіаіоіа (Мо п .
раМоІа (Моп і.) N і і 8. 2^
раїґіа 8 р е и- 302
298
V о & І.
у. 303
8. 297
294, ЗОЇ
к. 294, 298
477
рег}ипсіа N і е $ $ І 294, ЗОЇ
регпісіоза М а г с її. 295
регзопаіа С к е еі Е 1 І. ЗОЇ
реігакіапа $ а с с. 29о
ргаїепзіз 8 а с с. еі 8 р е &. 297
ргоігасїа N і і 8. 295 ,ллл
рипсіаіа (С к е) В е г І. еі V о £ І. оОЬ
рип^епз N і і з. 295
ризі На 8 а с с. 295
ризіиіаіа (В е $ т.) $ а с с. 294, ЗОЇ
риіаіог N і і $. 295
руспозіота О і і 11 299
аиегсіпа N і і 8. 302
диегсиз Риск. 295, 302
гсзесапз N і і $. 295
геіесіа Е и с к. еі N і і 8. 295
гєоеііепз N1(8. 295
гіюсіоіїеміп Е е І і б- 295
гіюіпа (Е е І і £.) КеЬ т 295
гкоіз N і і 8. 295
гоЬегдеапа (О е $ т.) N і е 8 8 1 305
гоЬег$еапа і. заткисі Е е 1 і £. 298
гоЬизіа Р е с к 303
гтііз (Е г.) N і і $. 298
гитісіз N і і $. 296
478
зассагіїіапа (К г е) Т г а V. ЗОЇ
за Псе На $ а с с. 306
затагісоїа Р к. еі Р 1 о V г. 295
зсоЬіпа N і і 8. 295
зетііттегза N і і 8. 295
зогЬагіае N і і 8. 295
зоггіісіа N і і 8. 295
зрісиїоза (А 1 Ь. еі 8 с к V.)
294, 298
зріла Е и с к. 305
зрігеаесоїа Е е 1 і £. 297
зігіаеіогтіз N4(8. 299
$(гите11а (Е г.) Т г а V. 295,
зігитеїіа (Е г.) Еис к. уаг
К а г з і. 295
зігитеїіаеіогтіз (де N о і )
297 '
зиЬсопргиа Е 1 1. еі Е V. 303
зиіркигеа Е и с к. 308
8уп£епе8іа (Е г.) Еис к. 293. 297
іаті 8 р е £. 297
іепиігозїгіз N11$. 298
Іемеїіа (Р е г $.) Р е Ь т 295, 303
Іезіеііаіа (Р е г $.) N11$. 303
Іетга (Р г.) Т г а V. 300
іеисгіі Р е 1 і £. 296
ікеїедоіа 8 а с с. 308
§асс. е1 р 29
ікирта Р е і г. 295
ігапзіепз 8 а сс 295
/гапїкеги/іх К а г $ і. ЗО]
ігіписіеаіа N і е $ $ 1 288
іиіазпеі N11$ 297
( Еу
иаїціа N11$. 295
оеіаіа (Р е 1 г.) N11$ 295
иегесигиіа ЗаЛ «♦ сі 295
иегопісае р е її т 29/ а Є' 295
ЮГРЙ (де ІаЛїг 1
иеггисеїіа (р г \ е \ а и ?
«МаМііі? ^8 ГЬ‘ 295
N1(8.
297
рип^епз
8 а с с.
мінісгі К 2 0 297
іхоокиогііі (Р е с к) 8 а с с. 295
2Ор(ІІ К 2 е ЗОЇ
РіарогісІІа Р е і г. 277, 309
агізіаіа (Е г.) Р е і г. ЗІ 0
ОіарогНіор8І8 Е а Ь. 276, 287
рапіііегіпа (В е г к.) XV с її пі. 288
(гіписіеаіа N і о 8 8 І 288
Віаігурасеае 201, 203, 236, 244, 261
Оіаігурс Е г. 262
агізіаіа Е г. 310
Ьиііаіа (Но II пі.) Е г. 263
сіі8сі(огті5 (Н о і і пі.) Е г. 263
[гап^иіа (Р е г 8.) С к е 297
іпаедиаііз В е г к. еі В г. 300
8Іібта (Н о і I т.) Г г. 263
зігитеїіа Е г. 297
іаіеоіа (Е г.) 8 а с с. 291
ВіаігуреІІа С е 8. еі де N о і. 262, 266
азрега (Е г.) N і і 8. 267, 268
десогаіа N11 8. 266, 267
ехідиа XV і п і. 266, 268
іауасеа N11 8. 266, 268
бисеуісгае О 1 е г е г 267, 268
теїаепа N і і з. 266, 268
ріасепіа К еЬт 267, 268
риіуіпаіа N і і з 267, 269
циегсіпа (Р е г 8.) N11$. 266, 267
іоссіаепа де N о і. 267, 268
уеггисае(огті8 (Е Ь г Ь.) N і і $ 267,
269
Оіскаепа Е г. 413, 414
іабіпеа (Р е г з.) Е г. 414
ОісЬотега С к е 154, 156, 157, 158
Оідутагіа С о г д а 201, 203
Оідутеїіа 8 а с с. 108, 116
арріапаіа і е $ $ 1) 8 а с с. 117
сіадоріїііа (И і е $ $ І) 8 а с с. 117
еНи$а N і е 8 $ І 117, 118
ехіциа N і е 8 8 1 117, 118
(епе(гап$ (йиЬу) XV і п 1. 117, 118
ігисіісоїа N а и пі. 118
Гискеїіапа (Р а 8 $.) 8 а с с. 117
КІотегиІаіа 8 а с с. 103
Іоріюзрога 8 а с с. еі 8 р е 117
теїопіз Р а $ $. 118
Чиегсіпа Р е і г. 117, 118
геЬтіі (Кге) 8 а с с. 118
8і$утЬгіі (К е її пі) Н 6 її п. 117
ігііоіп (Е и с к.) 8 а с с. 118
уехаіа 8 а с с. 117, 118
Оїдутозріїаегіа Е и с к. 108, 119
асегіпа К е її т 120 ’
а1Ье$сеп8 N і е $ з 1 120
Ьгиппеоіа N і е $ $ 1 119 120
сопоідеа N16 8 8 1 119 *
аіріозрога (С к е) К е її т 120
еріаегпндіз Е г. 119, 120
тахмгіоіЗез 8 а с с.’ еі В г и п. 119,
тіпиіа N16 8 8 1 119
рориііпа V и і 1 1. Гід і2і
зедиоіае 6 и се у. 120
зосіаііз 8 а с с. 120
_ . льгіпіегі N І є 8 <1 1 19Л
ОНорЬіа 8 а с с. 108, 124
Піілли6ГагПІпіЛ и с к.) XV і п і 124
ОПорЬозрога П є з т 124
егатіпіз (Риск.) XV і п і. 125
рірІосИогіпа 6 и І пег 149
паитоуіі О и І п е г 149
ріріосіасііит тіпи$ В о п. 183
Оіріосііа ^Гг. 107, 115, 119, 154, 156,
атогрЬае (XV а 1 1 г.) 8асс 162
согу 1 і Р и С к. 157
сгаіае£і Риск. 157
суіізі А и е г з \у. 162
сіиісатагае Риск. 161
£Іес1іІ5с1ііае Р а $ з. 160
Іи^ІапсНз Р г. 161
ІаЬигпі О е$ т. 162
теїаепа Е 6 V. 161
ргоіиза сіє N о Е 162
> гкатпі Риск. 160
гЬоіз 8 а с с. 157
гоЬіпіае XV е $ і е п <к 162
гиЬі Р г. 120
заіісіпа Ь е V. 160
УІ5СІ р г. 165
Оіріодіпа XV е 5 і сі. 91
Оіросіазсасеае 14, 22
ОізсеІІа В е г к. еі В г. 304
сагЬопасеае (Р г.) В е г к» еі В г. 306
согопаіа (Риск.) Р е і г. 305
Оі$сіпа Р г. 348, 352
аЬіеііпа (Р е г,$.) Р е к т 352, ЗоЗ
апсіїіз (Р е г $.) Р е к т 352, 353
ІеисохапіЬа В г е_$. 352, 353
уепоза (Регз.)
¥епо$а (Р е г 5.)
Іаіа (С г е V.)
Оізсотусеіез 34
158,
В о и 6. 352, 353
В о и (і. уаг. геііси-
Р е її т 353
в«5со$іа аіпеа (Р е г $.) В е г к. 256
Оі5СиІаС7реа1а де М 0 е 258
п !с .< 5 а с с. 251, 257
Пореї І а де N о і. 202, 251, 253
опора (Р г.) $ с Ь г о е 1. 253, 254
іизізрога де N о і. 253
Ипн.- Л,2еапа 8 а с с. еі 3 р е §. 253
ОоЛісЬіга Ь і ь. 397
їегги£іпо$а 5 а с с. 398
п ... рориіпеит $ а с с. 398
°оШі(іеа Ег. 149, 151
ЬегЬегісІЇз (\У з її 1 е п Ь.) \У і п і. 150
КіррорНаеоз (Р а $ 5.) Рис к. 150
іпзсиїріа XV а 1 1 г. 150
тегегеі Р г. 150
риссіпіоісіез (ОС.) Р г. 151
гіЬезіа (Р е г $.) \У і л і. 150
затЬисі (Р е г $.) Р г. 151
тч п иІг&Иіогат (Е г.) Риск. 150
І?°иіідепсеае88, 148
°0ІНісіе1!а 8 р е я. 149, 151
Ьеіиііпа (Р г.) 8 а с с. 152
іііогасеїіа (Р о $ і г.) 8 а с с. 1<>2
иіті (О и V.) АУ і л і. 152
°оНіі0га Р г. 146
агаїеае 2 е г. 147, 148
ругепоркога Р г. 148
гНатпі Риск. 147, 148 д.
зогЬі (V а її 1 е п Ь.) К е її т 14 ,, НЦ
зріїаегоісіез (Регз.) Рг. 147, 14
РоіЬіогасеае 86, 88, 146
ОоЖіогеІІа $ а с с. 154, 156, 166, 396
Ьегеп£егіапа $ а с с 167
со&£І£гіа 2 е г. 157
сопзрегза Р г. 397
еі
ЕІапЬ “Ж»(Рг7 иеї и ’ <07
Е,аРкотусе$ N е е 5 | дЛ 11 т 407
Епа
ЕпЗотусез Кее88 23
аІЬісапз V и і І 1. 23 24
спа^пизіі Е и 8 і а 23 24
¥егпа!із Е и З XV і д 23'
Ьпботусеіасеае 14, 23
ЕпЗотусеіаІез 13 ’
Епгіозіі&пе 8 у д. 121
ЕпМкіа Р г. 186, 276, 292
пііісіїкеі О і і її 292
рагазіііса (Мигг.) Р. А п З,
Н. А п 3. 292
гаЗісаііз Р г. 292
Епсіохуііпа Рот. 277, 310
/іеііиіаіа (Р о т.) К о т. 310
Еріскіое Р г. 328
іуріїіпа (Регз.) XV і п і. 328
Егетазсасеае 14, 22
Егетазсиз Е і <1 а т 22
аІЬиз Е і 3 а т 23
ЕгіпеІІа 8 а с с. 382, 388
пуіапсіегі Р е її т 388
Егіозркаегіа уегтісиїагіа Риск. 225
Егузіріїасеае 42. 43
Егу$ір1іа1е8 34, 42
Егул’рке Е і п к 8, 43, 50
сіскогасеагит О С. 50, 55, 58
Е аскіііеае 3 а с г. 57
Е агіеті$іае (Р и с к.) З а с г. 58
Е азіегіз 3 а с з. 58
Е Ьагдапае (\У а І 1 г.) З а с з.
58
Е са Іегиіиіае 3 а с 2. 58
Е сагскіі 3 а с 2. 58
Е сагіііаті М і 1 о V і з. 58
Е сеніаигеа і а се а е 3 а с з.
58
Е селіаигеа зсаЬіозае В 1 и гп.
58
Е сіскогіі іпіуЬі Ее V. 58
Е сГг5і І (Е а з с к.) З а с з. 58
Е сіг8іі-агх'еп$е 3 а с 2. 58
согеор5І(1 із Е а V і і. 59
сгері(ІІ8 3 а с з. 59
сисигЬНасеагигп Р о і е Ь. 57
еи-кіегасіит В І и гп. 59
.. еираіогіі Оеагп. 59
Е ^аііанііі Е а V і і. 59
Е #а!іі 3 а с 2. 57
епаркаШ 3 а с з. 59
Пеіісіїгузі 3 а с з. 59
куоьсуагпі 3 я с з. 57
кухарі 3 а с з. 56
іпиіае 3 а с з. 59
Іасіисае 3 а с з. 59
Іатрзапае 3 а с з. 59
Іілагіае 3 а с 2. 57
479
Л, 42
е
г.
е
г.
Е
Е
Е
е
І,
е
£.
Егузірйе
Е Ііпі Ласі. 56
Е Іусорі Л а с г. 56
Е тепіііае Л а с 2. 56
Е пісоііапяе Л а с 2. 57
Е опорогсіопіз Л а с 2. 59
Е рараУегіз Р о І е о. 56
Е реіипіае Ь а V і і. 57
Е р1апіа£іпіз Ро ( е Ь 5/
Е роїетопіі Л а с г. 56
Е ругеіЬгі Іа V і І. 59
Е зсоггопегае Л а с 2. 59
Е зепесіопіз Л а с 2. 60
І. зеггаїиіае Л а с 2. 60
І. зоїіда^іпіз Л а с 2. 60
Е зопскі Л а с г. 60
І. іапасеїі Л а с г. 60
Е іагахасі Л а с 2. 60
Е (га£оро§опі Л а с 2. 60
Е уегЬазсі Л а с 2. 57
Е уіпсае Р о ( е Ь. 56
Е х’іоіагит (В і с ( г.) Л а с 2.
56
і. хапікіі Л а с 2. 60
соттипі8 С г е V. 50, 60
Е асопііі Л а с 2. 62
Е аіуззі Л а с г. 63
Е апскизае Н а т т а г Е 65
Е апетопез Л а с г. 62
і. адиіІе£Іае XV е 8 і. 62
Е Ьеіае Л а с г. 61
Е Ьі^попіае Л а с г. 66
Е Ьга$$ісае На т таг І. 63
саіікае сіє Ь і т т 62
сарзеїіае В і е 1 г. 63
сігсеае Н а т т а г 1.
сіетаїідіз
сопуоіуиіі
сгапіке Л <
беІрЬіпіі
діапікі Ь__________
сіогуспіі Л а с 2. 63
егузіті Л а с 2.
іа^оругі Л а с 2.
£еі Л а с 2. 63
бепізіае Л а с 2.
£егапіасеагитп К
ЙУР$орІіі1ае Л а с г.
кезрегі<1і$ Л а с 2.
куозсуаті Л а с 2. 65
Ьурегісі В г е Е 64
кпаиііае Л а с 2. 66
Е ।
і.
і.
і.
і.
і.
Е
Е
Е
Е
Е
і.
Е
Е
Е
Е
і.
Е _ _______________
Е ІаіЬугі її а Ь е’п 1^64
Е Іерісііі Л а с 2. 63
Е Іиріпі р о и т. 64
Е іусЬпісііз (К 1 о! 2 з с к)
.1 а с 2. 62
Е Іуїкгі Л а с 2. 65
Е тебісіщіпіз О і е І г. 64
Е іпеїапбгуі Л а с 2. 62
Е теїііоіі р а б с п к. 64
Е оепоікегае Л а с г. 65
Е опопіїііб Л а с г. 64
Е рарауегіз Л а с г. 63
Е різі В і сЯ г. 64
Е роїуцоїюгит К а Ь є п її
Е гатжсиїі ц а Ье п И<
Е гпєі Л а с 2. 61
Е гитісіз Г и с к. 61
Е явуглЬгіі Л а с г. 63
Л а с г. 62
Р о 1 е Ь.
а с 2. 63
Р а Ь е п к.
> а у і і. 61
65
65
62
63
61
64
о и
т. 64
62
63
61
Е зоїапі Іусорегзісі Л а с 2. 65
Е зопскі Л а с г, 66
Е зіаіісез Р о і е Ь. 65
Е зиссізае Л а с г. 66
Е зутріїуіі Л а с г. 65
Е ікаїісігі Н а ттаг І. 62
Е (Ііезіі Л а с г. 61
Е ІгИоІіі И а Ьепіі. 64
Е ІгоПіі кой пі. 63
Е игіісае К а Ь е п Н. 60
Е уегопісае Л а с г. 66
Е уісіае Л а с г. 64
Егузірке бгатіпіз В С. 50
Е а^горугі Л а с 2. 50
Е абго8Іісіі8 Л а с г. 51
Е арегае Л а с 2. 51
Е ауепае М а г с к. 51
Е Ьгопіі М а г с к. 51
Е сіасіуіісііз Л а с г. 51
Е Гезіисае Л а с г. 51
Е Ногсіеі сиіі. Л а с г. 51
Е » зропЕ Л а с г. 51
Е роае М а г с її. 51
Е зесаііз М а г с її. 51
Е ігііісі М а г с к. 51
Егузірке Іюггісіиіа Е е V. 50, 54
Е апсіїизае О і е і г. 55
Е азреги^іпіз О і е і г. 55
Е сегіпікез тіпогіз Війт. 55
Е супо&іоззі О і е і г. 55
Е ескіітуозоііс1і8 Війт. 55
Е Іарриіае Л а с 2. 55
Е Іііііозрегті О і е і г. 55
Е іусорзісііз О і е і г. 55
і. опозтае Л а с 2. 55
Е риїтопагіае В і е і г. 55
Е зутркіі К о и т. 55
с/*узірке Іакіаіагит С к е V. 50, 53
Е аіи^ае Л а с 2. 53
і. Ьаііоіае (XV а II г.) Л а с 2.
53
Е Ьгипеїіае Л а с 2. 53
І. ^аіеорзібіз (О е 8 т.) Л а с 2.
53
Е £ІескотаіЇ8 Л а с 2. 53
Е Іатіі (В і е і г.) Л а с г. 53
Е Іеопигі Л а с г. 53
Е таггиЬіі (К а Ьеп Ь.) Л а с з.
54
Е топагдае Ь а V і Е 54
Е переіае Л а с 2. 54
Е огі^апі (В і е і г.) Л а с 2.
Е ркіотісііз Л а с г. 54
і. заіуіае Л а с 2. 54
Е зі(ІегіЕз Л а с г. 54
Е зіасіїу(Ііз В і е і г. 54
Е Іеисгі і Л а с 2. 54
_ . и Е (куті Л а с г. 54
Ьгузірке итЬеІІИегагит сіє Вагу 50. 51
Е ае^оросііі Л а с 2. 52
Е ап^еіісае В і сЯ г. 52
Е апікгізсі Л а с г. 52
Е скаегоркуііі Л а с 2. 52
Е сісиїае Л а с 2. 52
Е соліі Л а с 2. 52
Е егуиціі Л а с 2. 52
Е Іаісагіае Л а с 2. 52
Е кегасіеі В і е і г. 52
Е разіігіасае 1-І а т тагі. 52
480
>• реисейапі Л а с г
• Рітріпеїіае о % ®
ї- 5е1іпі 3 а с г. 53 ’ ®
, І. 8Є8СІІ її а с 2
Еиазсотусеіібае 13, 33
і Еи-Оібіит 44, 50, 56, 59 68 72 7- „
' Еирогіе ігіписісаіа N і е’з з 1 о’яя 78
: Еагоііаіез р. ріе 35
ЕигоНит Ь і п к 38, 39
ІіегЬагіогит Ь і п к 39
Еиіура Т и 1. 262, 270
асЬагіі Т и 1. 271
Пауо-уігезСЄп5 (Н о И т.) 5асс 279
Іаеуаіа (N1(5.) $ а с с- 272
Іаіа (Регз.) Т иі. 271 272
Ріг5а-(Р,с\$-) 5асс- 271, 272
шііііапа (Рг.) 8асс. 271
ргогитрепз (XV а 11 г.) 5 а с с 271
зсаЬгоза (ВиІІ.) Риск 272
зріпоза (Регз.) Ти 1. 271
зиЬіесіа (Р г.) Рис к. 272
Еиіуреііа N і і з. 262, 273
аіпіка^а (XV а Ь 1 е п Ь.) 8 а с с. 273
274 ’
сегуісиїаіа (Е г.) 8 а с с. 273, 274
рабі (К а г 5 і.) 8 а с с. 273
ргипазігі (Р е г з.) 8 а с с. 273
зогЬі (А 1 Ь. еі 8 с Ь и\) 8 а с с. 273,
274
зіеіІиіаіа (Е г.) 8 а с с. 273, 274
Ехоазсаіез 13
Ехозрогіит Ь і п к 218, 224
ГаЬгаеа $ а с с. 389, 391
азігапііае (С е $.) Р е її т 392
сегазііогит (XV а 1 1 г.) К є Ь т 391
гапипсиїі (Е г.) К е Ь т 391, 392
Еаісіраіеііа £а1іі О исе V. 426, 429
Еаісіраіеіііпа Іазегріііі О и с е V. 429
ГепезіеІІа Т и 1. 277, 310
{епезігаїа (Вегк. бі В г.) 8 с Ь г о -
е і. 311
Іюеііпеїіапа К е її т 311
тасгозрога Риск. 311
ргіпсерз Т и І. 311
уезіііа (Е г.) 5 а с с. 310
РИагіотусез іогЛсиїае 8 к. 462
Еігпеіагіасеае 207 ,ял іОл 195
Ризагіит Ь і п к 179. 181. 182, 186,190, І»о,
196,198,200 . Ря(1)
адиаебисіит (К а б І.
5 а с с. зиЬзр. тесі.шп XVг.
аг^іііасеит (Е г.) 8 а с с.
Ьихісоїа 5 а с с. 195
сіїіаіит Ь і л к 1Л । р «
соссоріїііигп (О о з пі.)
соегиіеит (Ь і М 5 а сс.
ехрапзипі 5 с 199
^гатіпеагит о с н
кеіегозрогиіп N е с $
Іаіегіїіит 00^
топііііогте 8с«іс
піуаіе Се 5. 197
затЬисіпипі Е и сїї- $иЬ$р. аси-
зсігрі Ьа 171 І». Є< 1 а'А
тіпаїа К а і 1 •> 200
ЕизІсІаЗІиіп В о п. 107, 1
Ьеіиіае А б <? г її. * с \23
сегазі (ІЬі Ь е п її-)
^"А'іісит Риск 129
Р'г|пит Риск 122 22
Є" (Р г.) і і п
г . ігетиіае рг іоо
тгаиісит В и Ь. 297
Р'ві<Ішт<Ьихі‘85.асС- 302
беїазіпозрога'о^а"’^1188
сегєаііз й о XV 4. 204
йп»Уі'Х"(я”'1-204
<в
6ео£Іо$$асеае 372, 373
б€О£Іо$$ит Регз. 373, 374
біиііпозит Регз. 375
кігзиіит Регз. 374
^‘^ь^оібез (І.) 8 Я С С. 375
Оеорухіз Регз. 348, 353
сагЬопагіа (А 1 Ь. еі 8 с Ь XV.) 8 а с с.
354, 355
саііпиз (Н о І т з к.) 8 а с с. 354
сгаіегіит (8 с її XV.) Р е к т 354
сириіагіз (Ь.) 8 а с с. 354, 355
тісгориз (Регз.) Я е її т
біЬЬега Р г. 154, 155
уассіпіі (8 о XV.) Е г. 155
СіЬЬегеІІа 8асс. 186, 187, 198
асегуаііз (М о и £.) 8 а с с.
аситіпаіа \У г. 199, 200
Ьассаіа (XV а І І г.) XV і п і.
суапеа (8 о 1 І т.) Х\г г. 198, 199
еуопуті (Еис к.) XX' і п і. 198, 199
Насеа (XV а 1 1 г.) XV і п і. 198, 199
Іи/ікигоі (8 а XV.) XV г. 198, 199
тогісоїа (С е з. еі бе N о і.) XV і п і.
198, 199
риіісагіз (Ег.) XV і п і. 199, 200
заиЬіпеііі (М о п і.) 8 а с с. 198,
199
біЬЬсгібеа Е и с к. 154, 164,
уізсі Риск. 164, 165
біоеозрогіит В е з гп. 89, 91, 214, 215, 251,
252, 255, 257, 390
сагріпі й е з т. 252
пиегсіпінп XV е з і. 259
ГІЬІЗ М О 11 і. ОІ О Є з т. 391
ііііае Оиб. 259
ігетиіае Р а з з. 215
СІотегеІІа 8 р а и І <1. еі Зсіїгепк 251,
955
сіп£ИІа(а (8 І о п.)
8с її ге п к 255
Ігисіі&па (С Н п і.) 5 а с с. 2о5
Ііпбетиііііапа 8 її е а г 2ао
ги[отасіі!ап$$ р а и І б. еі 8 с її г е п к
255
біопіит АХ іі НІ е лЬ. 171.
Ііпеаге (Ег.) бе N о і. 172
чіеііаіипі М іі її І е п о. 172
Опотопіа С е а. еМе N 2І6Л51. 256
сЗ(К- е^. 257'25|
сотагі (К а г 5 І.) 8 <і і с. -57, 258
Ліиеха <р е з т.) XV 11пїї. 253
егуїііговіопіа Риск. 2о7, 2о9
(епезігапз 8 асе. 118
354
198, 199
198, 199
$ р а и І 3. оі
481
3 1 0561
рпотоп (Ег. еі Т о д с) 8 с її г о е і.
258
іпсГіпаіа (О е 5 пі.) Аиегяг. 25/,
Іерїіііа (Ег.) XV і пі. 257, 258
тсіапо'щііа (ОС.) А и е г 5 IV. 261
регхтгза К е її пі 259
рісигохіуіа А и е г з ххг. 261
риіїиіа А и е г з XV. 216
циегсіпа К 1 е Ь. 257, 259
міісісоїа (Е г.) З с к г о е і. 25/, 259
аеіасеа (Р е г 8.) С е з. сі (Іе N о і.
257, 258
зріпа Риск. 257, 258
іеігазрога \¥ і п і. 257, 258
Шіае (О и і) К, І е Ь. 257, 259
уігаЬипда (К о Ь.) XV і п і. 259
уиі^агіз С е $. еі сіє N о і. 257, 258
Спотопіасеае 34, 201, 202, 203, 251
бпотопіеііа $ а с с. 251, 255
ап^еіісае (Рис к.) \¥ і п і. 256
іазсісиіаіа Риск. 256
іиЬаеіогтіз (Т о б е) XV і п і. 256
бодгопіа М о и б- 390, 400
игсеоіиз (А 1 Ь. еі $ с 11XV.) Кагз і.
400
Огаркіит С о г (3 а 36
иіті $ с її XV а г г 36
биі^пагйіа V і а 1 а еі Р а V. 91
Ьассаіа (С а V.) Л а с 2. 91
Ьйішеїііі (Е 11.) V і а І а еі Р а V. 91
сагріпеа 8 с’к г о е і. 91
бутпоазсасеае 35, 37
бутпоазсиз Ваг. 37
геезіі Ваг. 38
буготііга Р г. 8, 341, 345
езсиїепіа (Р е г з.) Р г. 345
£і£а$ (К г о т Ь Ь.) С к е 345
іпіиіа (8 с її а е Н.) и е 1. 342
папзепіа Ь і п сі п. 16
уаІЬуепзіз Кібскег 16
папзепиіа 8 у (і. 18
8СІ1ПЄЄ?ІІ (XV е Ь.) О Є к к е г 18
Не1тіпіа$си$ Т г а п г. 328, 330
агаскпорМогиз Т г а п г. 330
Не1пііпйіо5рогіипі Е і п к 140, 154 155 221
сіауагіагит О е $ щ 220 ’
уассіпіит Р г. 155
Неіоііасеае 373, 439
Не1оііаІе$ 35, 348, 372
пеіоііит Р г. 440, 447
сіігіпит (Н е (і у.) Р г 447
Уаг.^іепіісиїаге (Ви П.) Кект
сопіогтчіит К а г з і. 447
легЬагитп (Р е г $.) р г. 447 440
Ьитиіі (Ь а з с к) бе Мої 447 для
Ьетеит (Р е г $.) р Д т 447 ’ 8
НеІуеІІаТ.Т з?, 5 с 11 г 0 * і. 447, 448
6 СЇІ$Р?К <5 с о р.)3р г 33422 343
еІазЬса В и 1 |. 342' 343’ 343
ЙЖ ь ® \ 341 342
» Іасипом А^е Рзд^ІЛ 342
оиііа Н лі ,• 342« 343
рина п о 1 т $ к 342 343
ре2ігоіде8 А і г Є 1 349
/іиеіеііі В г е 5. 342 344
482
НеІхчІІасеяе 332, 341
Нетіазсопіусеіісіае 13
Нетіяріїасгіассае 175,
Неті8рІіаегіаІЄ5 34, 175
Непсіегзопіа В е г к. 107, 112, 154, 156, 244,
асісоїа М й п с її еі Т и Ь с и ( 417
сагріпісоїа 8 а с с. 113
сопзригсаіа 8 а с с. 114
Гизагіоісіез 8 а с с. 249
&1аЬгае С к е 157
Ііігіа 8 а сс. 113
ІаЬигпі XV е з і. 162
роїусузііз В е г к. еі В г. 114
гоЬіпіае XV е $ і. 162
зоїапі К а г з і. 161
Негсозрога Т и 1. 277, 303
ііііае (Р е г з.) Г г. 303
Негроігісіїіа Риск. 226
тогауіса Р е і г. 226, 227
пі£га К а г $ і. 226
ріпеіогит (Риск.) XV і п і. 226, 227
гиЬі Риск. 226
зсіїіедегтауегіапа Риск. 226
Неіегораіеііа Риск. 426
Іасега Риск. 429
Неіегозркаегіа 6 г е V. 427, 428
&аШ О и с е V. 429
Іазегріііі 6 и се V. 429
раіеііа (Т о сі е) О ге V. 429
Неіегозрогіит К 1 о і 2 з с її 89, 92
Нитагіа Р г. 348, 357
арріапаіа (Н е сі XV.) К е її т 357
соссіпеа (Сгоиап) <3 и е 1. 356
£гапи1аіа (В и 1 1.) р и е 1. 357, 358
Ьитоза (Р г.) С к е 357
Іерогит (Риск.) С к е 357, 358
Іеисоїотпа (Н е сі XV.) В о и сі. 357
зиЬкігзиіа (8 с її и т.) К а г з і. 357,
358
Нуаіотеїапсопіз N а ит. 307
Нуаіозсуркасеае 372, 382
Нусіпоігіа В е г к. еі В г. 456, 457
іиіазпеі В е г к. еі В г. 457
Нутепозсурка (Р г.) Р к і 1 І. 440, 448
аІЬісіит (К о Ь.) Р а і. 448, 449
еріркуіішп (Регз.) Р г. 448, 449
іегги^іпеит (8 с 11 и т.) Р г. 449, 450
раїїезсепз (Р е г з.) Рг. 449, 450
заіісеїіит Р г. 449, 450
зсиіиіа (Регз.) К а г з і. 448, 449
гиЬі К е Ь т 449
Уіг£иНогит (V а Ь 1) Р Ь і 1 1. уаг.
Нутепи1ар1гІбЄ437т (Ви1, ) Е Є Ь Ш 449
ечиізеіі Ь і ь. 438
Нуросорга Риск. 202 207
ХнГит ХЕ и с к ) > п і. 207
тегдагіа (Р г.) р г 207 208
Нуросгеасеае 5, 179, 181 ’ ’
Нуросгеаіеа 5, 33, 34, 179 203
Нуросгеа Рг. 8, 181, 184’
сопїон (Р/сЄГ.5) ^'пі. 184, 185
184? 185 ° 1 В е г к- еі С е $ 5.
^іЛутагіа 2 о р ( 905
Науідиіа Р. Н е п п 184 185
яв?®к°'а К а г 5 і- 184, 185
Є іаііпоаа (Т о сі е) Р г. 184, 185
! таїі 2 е Г 184, 185
риіуіпаїа Р и с ь і ял
гиГа (Регз.) р г |1Л
Нуродегта В С. 4ІЗ, 414 'Й4> 185
і Ьгасіїузрогит л> 0 ,. г, ,
414, 415 <К08ІГ-) ТиЬеиІ
соттипе (Е г) п „ к
ріпісоїа ВгипЛ. 414 І!4’ 415
«сігріит О С. 414 4І5 ’ 4,0
уігеиііогит ОС.'ш 4к
І ї- гиЬі (Р е г з ) пг
НурогіегтеІІа Т и Ь е и І 413 т 4 5
І Іап’сіз ТиЬеІ1| 44'73’ 417
зиісіеепа ТиЬеиІ 417
Нуротусез Р г. 181
І азсіеріасііз 2 е г. 182
. аигапііасиз Регз. 182, 183
сЬгузозрегтиз Т и 1. 182, 183
| осЬгасеиІ ТрЇг ' VІ ІТ Й 183
'“,Г,83(ЛІЬ-
5о1апі І? к е еі В е г І Ь. 182
И уігкіїз (Рг.) Ш І п і. 182, 183
І Нурозріїа Р г. 214, 215
І ЬИгопз (й С.) \У і п і. 216
и Ри5Іи*а (Р е г 3.) XV і п і. 216
Нурохуіоп В и 1 1. 8, 315, 321
аг§і1Іасеит (Р е г з.) В е г к. 322,
аігоригригеит Рг. 321,322
Ьоігуз N і і 8. 322, 324
соссіпеиптВ и І 1. 322, 323
сойаегепз (Р е г з.) Р г. 322, 323
сгизіасеит (8 о \у.) N1( 5. 321, 323
діаійгаизіоп 1? еЬ т 322, 325
Іга^іГогте (Р г.) . Р~е ( г. 322, 324
Їи8сшп_ Р г. 322, '324х
тиИіГогте Р г. 322, 323
раирегаіит К а г $ і. 322, 325
гиЬі£іпо5ііт (Р е г 8.) Р г. 322, 324
гиіііит Т и 1. 321, 322
5егреп$ (Р е г 5.) Р г. 322, 324
идит (Ре Г5.) Рг. 322, 325
ипііит (Р г.) N і і з. 322, 324
Нузіегіасеае 170
Нузіегіаіез 33, 34, 170
нУ5(егіит Т о д е 171, 173
аситіпаіит Р г. 173
ап^изіаіит А 1 Ь. еі 5 с її "г. 173
риіісаге Регз. 173
пузіего^гарЬіит Согда 171
ЬИогте (Р г.) Р е й т 171, 172
сигуаіит (Р г.) К е Ь т 171. і
еіоп^аіит (\У а її 1 е п Ь.)
Ггахіпі (Р е г 5.) де N ° і- 171» і72
Нузіегораіеііа І? е й т 406, 411
ргозііі кеЬт 411» 412
НІозрогіит сагпеилі Р г. 193
{порегсиїаіае 372
Ьагіа Регз. 314, 328, 330
іагіпоза Р г. 331
курохуіі К а 1 с Й Ь г. 3.
Ьагіорзіз ризіїїа Р г. 97
Каїпіизіа N і е 8 з 1 277, 312
еЬи!і N і е з з 1 312
іпсгизіапз 5 а с с. 31-
ігапзсйеііапа 3 а с г. з
•Уйліоіа (Е г °5 410
Й"? 4„
еі
п.
5 с Ь V.)
460, 462
ЗІ*
, • 1и*', юи
е‘ $ с Ь ».) т и І.
322, 324
спмаїа Т Ь. 4во
Ьвсісиїаіа Р е у г 469
Ьсііпеа Г г. 8, 349, 366
сіпегеїіа Р е Ь т 367, 368
§гееапа К е Ь щ 367, 368
ЬетирЬаепса (XV і 0 і 1!. 367>
{['На (5сЬищ.) О і 1 1. 367, 369
Мпх $ а и {. 367
ІіУїсіа (5 с Ь и т.) О і І І. 370
367 3°68а (А1Ь’ Є‘ 5сЬ*-) 5асс’
оііу’аісепа (Ске) 5 а с с. 367, 370
зспегепіаііеИіі Р. Не п п. 367, 369
зсиіеііаіа (Е) С і И. 367, 369
зіегсогеа (Р е г з.) О і І 1. зб7і Зб8
зиЬаіга Р е її т 367, 368
итЬгаіа (Р г.) Р Ь і 1 1. 367, 368
итЬгогит (Р г.) С і 1 1. 367, 369
Еаскпеїіа Р г. 382, 384
ЬагЬаіа (К г е) Р е Ь т 385
согіісаііз (Р е г з.) Р г. 384, 385
ЇІаттеа (А 1 Ь. еі 8 с Ь \¥.) Р г. 385
раріНагіз (В и 1 1.) К а г з і. 384, 385
зиЬ/Іаттеа Р е Ь т 385
Ьасйпеїіиіа К а г 8 і. 382
сйгузорйійаїта (Р е г 8.) К а г 8 і. 382
Ьасйпит Р е і 2. 382, 385
Ьісоїог (В и 1 І.) К а г 8 і. 386, 387
і. аїріпа Р е й пі
саіусиїаеіогте (5 с й и
386
сіапдезііпит (В и 1 І.)
сгузіаіііпит (Р и с к.)
387
есйіпиіаіит Р ей т 386, 388
Й18СЄ8СЄП8 (Р е г 8.) К а г $ і. 386, 387
йізрідиіигп (5 с Й г а д.) Р е й т 386
Іеисорйаеит (Р е г 8.) К а г 8 і. 386
388
то11і88Ітит (Е а 8 с й) К а г 8 і. 386,
388
піуєінп (Н е д ш.) К а г з і. 386, 387
раіиіит (Р е г з.) Р е й т 386, 387
зрігаеаесоїит (Кагзі.) Рейт 386,
388
зиірйигеит (Р е г 8.) Р е й т 386, 388
уіг^іпеипі (В а і 8 с й) К а г$ І 386,
387
Ьаезіадіа А и е г 8 \у. 89, 91
Ьассае (С а V.) 1 а с 2. 91
Ьі(1у/є1ііі (Е 11.) V і а 1 а еі Р а V. 91
сагріпеа (Р г.) 5 а с с. 91
соокеала (А и е г з и\) і п і. 91
ПІЄ83ІІЇ К ге 90
гиЬезсел8 Е 1 1. еі Е V. 91
387
т.) І? е її т
К а г з і. 386
І? е її т 386,
483
(А и е г з XV. еі N16 8 5 1)
126, 132
125.
ЕамоЬоІік 8 а с е. ^35» 336 337
еЧиіпи« (М й • >•) К я г я і. 336, 33/
ри1с1ірггіпіч5 (С г о и а п) К е й ™ 336,
Іа$іо5рЬаегіа Се 8. сі деN о і- 218, 221, 231
^Хс8е'Ге>8^оі.222,223
КіЙнТогіе) V" і п і. 222. 223
пида 6 исс V. 222
оуіпа (Рег8.) Се з. еі де Мої.
221, 222
гЬасодіїип С е з. еі де N о і. 223
зрегтоідез С е з. еі де N о і. 222
ЕазіозрЬаегіасеае 202
Еесіо&гарЬа М а з $ а 1. 406. 411
Іесідіела Р еЬ ш 412
иххаскЬ і і М а з з. 412
Ееоііа Н і 1 1. 374, 377
§е!аііпо$а Н і 1 1. 377
ЬеріозрЬаегіа С е 8. сі де N о і. 108, 125
асолііі 8 а с с. 131
асиіа (М о и £.) Кагз і. 128, 135, 136
а^пііа (Без т.) С е 8. еі де N о і. 127,
134
аіііагіае (Тиск.) 8 с Ь г о е і. 127,
135
апсер8 8 а с с. 129
алікозіотоідез К е Ь т 127, 134
аросіпі В о п д. 131
аисіа N і е з з І 134
Ьадаі
8 а с с.
Ьеііулзкіі (XV е $ і д.) XV і п і.
128
Ьиддіеіае О и с е V. 128
саезрііоза N і е з з 1 127, 133
сазіа^пеі (В и г. еі М о п і.) 8 а с с.
128, 136
серкаїагіае-игаїепзіз N а и т. еі В о Ь -
г о г г а к. 127, 134
сізіі 8 а с с. 134
сіадоркіїа 5 с Ь г о е і. 131
сопоідеа де N о і. 128
сопіогтіз (Р г.) 5 с Ь г о е і. 128, 136
сопіоіЬугіит (Риск.) 8 а с с. 125,
129
сопзітіїіз Е 1 1. еі Е V. 127, 134
сиїтісоїа (Е г.) Кагз і. 127, 132
сиїтогит А и е г з \у. 132
дауідіі 6 и се у. 130
дергезза Риск. 125, 129, 130
дегаза Риск. 128, 135
доііоіоідез А и е г з \у. 128, 135
до юіит (Р е г з.) Се з. еі де
126, 131
дитеіогит N і е з з 1 125, 128
етреігі Риск. 130
епдіизае (Риск.) 8 а с с 126
егуп^іі Н. Р а Ь. 127, 134
еиркогЬіае N і е з з 1 126. 130
1и5І°Р? ІГ.г-) 5асс. 126, 131
іискеїн N і е з з 1 132
їизізрога N і е з з 1 128
|гоззи1агіае О і г г. 127 134
135ПІ°5РОГа (СЄ5 ) 128,
ИегроігісЬоідез де N о і. 132
іипсіпа ( А и е г з ху.) 8асс 126 ічі
каїтизн N і е $ з 1 134 С С* 126, 131
484
N о і.
130
131
кил/еала В е г 1. 126, 131
Ііііюріїііае Сі и с е V. 133
ІисіІІа 8 а с с. 126, 130
Іисіиоза N і с $ 8 1 127, 133
Іусіі Р а з з. 129
тасиїапз (О е $ т.) С е з. еі де N о і.
127, 133
теіїіа 6 и с е V. 132
тепіііае Е а и і г. сі Ь а т Ь. 126,
132
тісіюііі (XV е з і.) 8 а с с. 125, 128
тісгозсоріса К а г з і. 126, 132
тіїїеіоііі (Рис к.) 8 а с с. 135
тодезіа (без пі.) К а г $ і. 127, 133
тиііізеріаіа XV і п і. 128, 136
пагді (Р г.) С е $. еі де N о і. 132
піеззіеапа К а Ь е п її. 133
пі&гап8 (В е з т.) С е 8. еі де N о і.
126, 131
пі£гі[ісап$ В и Ь. еі XV г о г Ь 1. 128
оЬезиІа 8 а с с. 130
Іуіепзіз В е г к. еі В г. 127, 133
рагуиіа N і е 8 8 1 125, 129
регісіутепі О и д. 144
ріаліизсиїа (К і е 8 з) С е 8. еі де N о і.
127, 135
роїіпі 6 и с е V. 127, 133
ргіпзсіїе^іапа Р е і г. 132
рзеидодіарогіке О и д. 126, 131
геуосапз 8 а с с. 125, 129
гоиззеїіапа (В е 8 т.) С е з. еі де N о і.
127, 132
гизсі 8 а с с. 125, 128
зсоіорЬіІа 8 а с с. 127, 134
зерілсоїа Е г. 126, 130
зохуегЬуі (Риск.) 8 а сс. 127, 135
зрагза (Риск.) 8 а с с. 126, 132
зиИиІіа (14 е е з) N і е з з 1 126, 130
іаигіса N а и т. 126, 130
ігііісі (Саг.) Раз з. 129
іурЬае (А и е г з \у.) К а г 8 і. 125,
129
іурігізеда Р е і г. 127, 133
уафіЬилда 8 а с с. 126, 130
уііісоїа (Р а и і г. еі К о и т.) 8 а с с.
129
ЬеріозрЬаегиІпа Мс. Аїр. 90, 105
ваиттапі (М і і 1 І.) XV е Ь т. 105
Іиіі^ілоза В о п д. 105
рказеоііпа В о п д. 105
Ьеріозрог аоуіпа (Р е г з.) Риск 222
Ьеріозігота Е г. 413, 414, 415
ріпазігі В е з т. 416
Ьеріозіготеїіа 8 а с с. 415
ЕеріоЙїугіит К х е 251, 252, 255, 413
аіпеит 8 а с с. 256
согуїі Риск. 252
Ьеисосуіозрога Н ое Ь п. 279
Ьеисозіота N і і з. 276, 277 279
аиегз^аідіі N і і’з. 279
сіпсіа Р г. 280, 281
діаігуре Р г. 280
Іасгехузкіі Р а п аз. 279, 280
Іеисозіота Р г. 279, 280
теззагіапа де N о і. 280, 281
піуеа (Р е г з.) Р г. 279, 280
ігапзіиселз де Мої. 279 280
Ьеуеіііиіа А г п а и д 43, 66
іаигіса А г п а и д 66, 67
Г.
1.
Г.
(.
1.
1.
ссгіпікає Л
г
г.
1.
г.
1.
1.
1.
[.
1.
1.
[.
ЕіЬегіеІІа В е і
агіегпізілс .1 а с / ай
^ігаЄ;11іасі 67
саррагібіз Ласа. 67
сагНіаті Л аса. 68
ссппіЬае Л а с 2. 67
сіюпбгіїїас Л а с 2. 6«
сизії л а С х. 68
* • (Іогуспіі Л ас я. 67
• ЬеІїсЬгузі Л а с г. 68
• іпиіае Л а с 7. 68
• Іаррае Л а с г. 68
• піаггиЬіі Л а с г. 67
. ре^апі Л а с 2. 67
рЬІОїпісііз Л а с 2. 67
. за Має Л а с 2. 67
. заІиге]ае О о 1 о V 67
• іеисгіі Л а с 7. 67
. УегЬазсі Л а с 2. 68
яуборкуііі Л а с 2. 67
з гп. 262, 263, 266, 275, 310
Ьеіиііпа Т и 1. 263
біззеріа Т и 1. 275
Га^ілеа В е з іл. 275
їгахіпеа О £ а п. 310
диегсіпа Т и 1. 267
Еіпозрога Риск. 34, 201, 214, 215
сапсіісіа Риск. 261
саргеае (В С.) Рис к. 215
рориііпа 8 с Ь г о е і. 215
Ьізеа 5 а с с. 187, 200
Ьихі (Риск.) N а и ш. 200
ЬорасІозіота N1( 8. 276, 287
базігіпит (Р г.) $ а сс. 287
іиг£ібит (Р е г $.) N і і $. 287
Ьоркібіорзіз В е г 1. 237, 242
писиїоібез (8 а с с.) В е г 1. 242, 243
ЬорНісііит 8 а с с. 242
сотргеазит (Регз.) 8асс. 243
Ьоріїіеііа 8 а с с. 236, 237
сгізіаіа 8 а с с. 237
ЬорЬіопета 8 а с с. 237, 239
бисеуісгае 6 1 е г е г 239
ЬорІїіозрЬаега Т г а V. 236, 237
(искеїіі 8 а с с. 237
1і£пісо1а 8 а с с. 237, 238
Ьоркіозіота С е з. еі сіє N о і. 237, 240
аїрезігіз О и се V. 242
саиііит (Рг.) С е $. еі де N о {.
242
(искеїіі 8 а с с. 237
іпзсиїріит К е її т 240, 241
іпзібіозит (В е з т.) $ а с • -
тасгозіотит Т о б е 241,
тасгозіотоібез Се 5. еі 1/941*
таепаіит Ске еі
тісгозіотит N і е з з І ’ 241
диабпписіеаіит К а г з і. 240,
зетіІіЬегит В е з т. 2
зітіНітит Кагзі. 2 ,
Ьорімозіотаіасеае 88,_201, 20 »
Ьоркіоігета 8 а с с. 237, А»
сгепаіит 8 а сс. 2| 239
диріех (К а г з і ) 5 0
писиїа (Р г.) 5 а с с. 240
ргаегпогзипі 8 а с с. 239,^
уаеаЬипдит о а с
ирЬіоігісЬа К і с Ь. 237, 23В
УІЬигпі К і с Ь 239
ЬорНіит Р г. 171, 174,
241,
242
241
2 о £ £ ]74
. тУ(И1пит Р е г 8.) Р г. 174
^ркобеппіит С к е V. 413
агипбіпасеит (8 с к г а б.) С к е V. 416
пузіегоібез (Регз.) 8 асе. 416, 417
іитрегтит (Р г.) бе Мої. 416
тасгозрогит (Н а г і.) р ке т 416
пегуі$е<|иіт (ОС.) Р е к т 416
реііоіісоїит Риск. 416, 417
ріпазігі (8 с к г а б.) Скс 7.416
Масгоркота (8 а с с.) В е г 1. еі V о б І. 166,
255
Масгоробіа Риск. 348, 351
ЬиІЬоза (Н е б \у.) $ а с с. 351, 352
согіит (XV е Ь е г Ь.) $ а с с. 351, 352
тасгориз (Регз.) Риск. 351, 352
Масгозрогіит Р г. 142
соттипе К а Ь е п к. 146
Мадпизіа 8 а с с. 38
ліііба 8 а с с. 39
Матіапіа Се з. еі бе N о І. 203, 251, 252
согуїі (В а і з с Ь) С е з. еі бе Мої.
252
ІітЬгіаіа (Регз. еі Р г.) С е з. еі
бе N о і. 252
Магззопіа Л. Р і з с к. 89, 92, 218,^ 224, 413
МагззопіеІІа іи^іалбіз (Ь і Ь.) Н б кп. 258
Магззопіпа Ма£п. 107, 251,
іи£Іапбіз (Ь і Ь.) М а £ п. 258
Маззагіа бе N о і. 107, НІ, Н2
атЬІуозорога Егез. 113
апотіа (Е г.) Р е і г. 114
аг^из (В. еі В г.) Р г. 113, 114
саг ріпі Е ис к. 115
сагріпісоїа Ти І. 112, 113
сопзригсаіа (XV а 1 І г.) 8 а с с. 113,114
сиггеуі Ти 1. 112
еЬигпеа Ти 1. ПО
255, 391
Гоебапз (Р г.) XV і п і. 113
Гискеїіі N і із. 112, 113
£і§азрога Сез.еі. бе Мої. II4
ітіиіпапз (Т о б е) Р г. 113, 114
Іогісаіа Т и І.
тісгосагра Риск. 109
тісасеа К г е 109
піеззіеапа Кект 114
ририіа (Р г.) Т и 1. 113, 114
гиЬі Риск. 109
иіЬгаШіз Риск. 111
уопіііогіа В. еі С. 112, І ІЗ
Маззагіасеа 88
Маззагіеііа 8 р е б- .
Ьеіиіае (М і е з з 1) XV і
Т12 '
у., . „ „ „ .. ПІ. 112
Ьиіопіа (Вегк. еі В г.) $ р е и. 1Н.
112
сиггеуі (Т и 1.) 8 а с с. 111, 112
уіЬгаііІіз (Риск.) 8 а с с. НІ, 112
Маззагіпа 8 а с с. 107, 109, 228
еЬигпеа (Т и 1.) $ а с с. 109, ПО
тісасеа (К г е) 8 а с с. 109
тісгосагра (Риск.) 8 а с с. 109
роІутогрЬа (К е Ь т ) 8 а с с. 109
гиЬі (Риск.) 8 а с с. 109
заіісіпісоїа Н е Ь т 109, 110
зеїепозрога (3 а с г.) 2 е г. 109, 110
Маззагіорзіз зиЬіесіа N і е з з 1 120
Меіасіїгоіа В о и б. 348, 356
хапііюпіеіа (Регз.) В о и б. 356
Меіалсоліз Т и 1. 277, 307
485
аіпі Т и І. 307, 308
сагіЬизіапа Т и 1. 307, ЗО.
сИгу505(гота Т и І. 307, 309
док>$а (Рг.) 5 а сс. 307, 308
$аІісіпа Б ,11- є» Б'-303
$ро<ііаеа 1 и І. 307, 309
$1і1Ьо8Іота (Р г.) Т и 1. 307 , 308
$и!рІіигеа (Риск.) Реіг. 307, 308
(ЬеІеЬоІа (Р г.) 8 асс. 3°7<308
хапІМгота (М о п і.) 8 с Ь г о е .
Меіапсопіит Ь і п к 275, 307 , 309
Ьеіиііпит К г е 308
Ьісоїог N е е з 308
Іи&1апдіпит К х е 309
гатиіогит 8 а с с. 309
зріїаегоідешп Ь і п к 308
Меіапотта N11$. 229, 231
аіеггіпит Риск. 232
Ііііюріїііае 6 и се V. 232
оуоідеа Риск. 232
риіуіз-ругіиз (Регз.) Риск. 232
гкододепдгі (М і е з з 1) К е її т 232
зауісгіі О и се V. 232, 233
Меіапорзатта N і е з з 1 230
ротіїогтіз (Регз.) 8 а с с. 230
ГЗСІІСІ8 М о г о с х к. 230, 231
Меіапозрога Согда 204
азрага^і А г п а и д 204
Ьеіае Р а п а з з. 205
саргіпа (Р г.) 8 а с с. 205, 206
скіопеа (Р г). С о г д а 204
дідітагіа (2 о р І) V/ і п і. 205
Нтісоіа Н а п з. 204, 205
Іа^епагіа (Регз.) XV і п і. 204, 205
Іеисоігісіїа Согда 205, 206
рагазіііса Т и 1. 205
зркаегодегтоідез 6 го V е 205, 206
хоЬеІіі (Согда) XV і п і. 205
Меіапозрогасеае 200, 201, 203, 204
Меіазтіа Е е V. 413
асегіпа Ь е V. 419
рипсіаіа 8 а с с. еі К о и т. 419
заіісіпа Ь е V. 418
Меіазріїеа N у 1. 406, 411
ргохітеїіа N у 1. 411
Меііоіа Р г. 82, 84
атркіігіска Р г. 85
підиіапї (8 с Ь XV.) С к е 84
Меіюіасеае 42, 82
Меіо^гатта К а г з і. 166, 169 276
Ьиіііагді Т и 1. 169, 170’
Іеггиеіпеит (Р е г &.) С е 5. еі де N о і. 169
5р1,пк1’ег^п (*’•' г.) де N о і. 165,
1Ь7, 170
иа£(іп$ де N о і. 170
МеіотазГіа N і і 8. еі Р и с к. 244
тазіоідеа (Р г.) 8 с Ь г о е і. 244, 245
тогіїнеп Риск. 244, 245
Місгоа&сасеае 36
Місгоазсиз 2 и к а 1 36
зогдідиз 2 и к а 1 36
Місгодіріодіа А 1 1 е з с її. 154, 156
соббі^гіа 2 е г. 157
уіьсі Р о І е Ь. 165
Місго^іоззит С і 1 І. 373 37 с
Уігкіе С і І 1. 376
Місгореііасеае 175
МісгореПИ М о п і. 176
486
Е
{.
е
е
і.
Е
сагпіоііса К е її т 176
ехіїізЗскиїг 176
Місгорега Ье V. 147, 394, 397
дгирасеагит Ь е V. оуо
Йіскеїіі 8 а с с. 148
МісгозрИаега Ь е V. 44, 78
аірііііоідез 6 г і И. еі М а и Ь 1. 78,
79
ЬегЬегідіз Ье V. 78, 80
і. таїїопіае Л а с г. 81
Ьеіиіае М а £ п. 78, 79
діуагісаіа Ь є у. 78, 80
&ґо$зи1агіае Ье V. 78, 81
Іопісегае XV і п і. 79, 81
тои£еоііі Ье V. 81
репісіїїаіа (XV а 1 1 г.) Ьсу. 78, 79
і. аіпі Л а с х. 80
іііісіз Р о і е Ь. 80
Іи^іапдіз Л а с 2. 79
рориіі Л а с 2. 79
гкатпі саікагіісі Л а с 2. 80
зугіп^ае Л а с 2. 80
уіЬигпі Л а с 2. 80
зугіп^ае Л а с 2. (пес. М а £ п.) 79, 81
Місгоікугіасеае 175, 177
Місгоіііугіаіез 34, 175
Місгокугіит В е з т. 177
сііізі Риск. 178
тісгозсорісит В е з т. 178
Міігоріїога Ь е V. 346
Міігиіа Регз. 374, 376
рЬаІІоідез (В и 1 І.) С її е V. 376
ризіїїа (Не е з) Р г. 376
Моїіізіа Р г. 390, 402
адепозіуіідіз К е її т 402, 404
агипдіпасеа (В С.) Р її і 11. 403, 404
аігаіа (Регз.) К а г з і. 403, 405
Ьепезиада (Т и 1.) Р її і 1 1. 402, 403
Ьеіиіісоїа (Риск.) Р е її т 402, 404
саезіа (Ри с к.) 8 а с с. 402, 403
сіпегеа (В а і з с Ь) К а г з і. 402, 403
1і£пісо1а Р її і 1 1. 402, 403
тасиїапз К е к т 403, 405
теїаіеиса (Р г.) 8 а с с. 402, 403
тіпиіеііа (8асс.)Кект 403, 405
гаЬепкогзііі (А и е г з ху.) К е Ь т 403,
404
гиГиІа 8 а с с. 403, 404
зрогопетоідех 8 р е а с Н п е V 402, 404
иітапае (Ь а $ с Ь) І? е Ь т 403, 405
уи1§ап5 (Риск.) Рейт 402, 404
Мотка Регз. 203,204, 206,378 380
сіпегеа Р е г з. 381
{гисіі&епа Регз. 381
аха Е її ге п Ь. 381
нпкагііапа 8 а с с. 382
м ..Л^орЬіІа (М о п і.) 8 а с с 206
Мотіїаіез 35 ' с с*
МогсЙеІІа О і і 1. 8, 341 346
с?п.іса Р е г а. 34б’ 347
еіаіа Р е г 5. 346, 347
еїсиїепіа (Е.) р е г .
ЬуЬгіда (8 о «.) Р е г а 346 347
Мпс , ^РРісоІа 2 е г 346 ’
Мо$сЬотусе$ Т Ь. 459
Миісіа С і г 2. 349 365
МусобоТЕГпкп’ГівГівг
Мусоврйаегеїіа Л о Ь !’п з 8 89, 92
ае£оро<ііі Р о і е Ь. 94 од ,07
аеіЬіорзСР иск.) М і’Д327
атпЬіепз 5 і а г Ь 96
аяиіііпа (Рг.) ЗсЙгоеі 92 о.
аз егота (Р г.) Е і п д, од1’ 92- 95
Ьеіае Вогу$. Ю2
сатрапиіае Е 1 І. е{ К е ।. .
саппаЬіз XV і п і. 93 98 ' 93, 97
сегазеїіа А сі е г й. 94, І00
сігзіі-агуепзіз Р е І г '97
со&£у£гіае 2 е г. 101 ’
сопдіотегаіа (ХУаНг.) Диегзш.
согуїіпа К а г з і. 96
сгазза А и е г з ху. 95, 101
сгисИегагит (Р г.) Ь і п ± 93, 98
аеірпіпісоїа Е а г 1 е 97
сіераггеаеіогтіз (А и е г з ху.) М а е п.
едиізеіісоїа V. В о п 8 - М о п І 95
егуп^іі (XV а 1 1 г.) С о о к. 94, 98
еуопуті (Кге) 8 с її г о е і. 94, 98
ехіііаііз М о г. 93, 96
іа£і (А и е г з V.) Ь і п 8. 99
Піісит (О е з т.) XV і п і. 92, 95.
Гга^агіае (Т и 1 І.) 8 а с с. 93, 98
ігахіпі (М і е з з 1) Мі 95, 101
£еп(іапае (М і е з з 1) Ь і п 8. 93, 97
§гатіпісо1а (Риск.) 8 с к г о е і.
92, 95
Ягоззиіагіае (Р г.) Ь і п 6. 95, 101
Ііуроскоегіз Могосгк. 93, 97
ітріеха (Р а з з.) 2 е г. 95, 101
іппитегеїіа К а г з і. 94, 98
ігійіз (А и е г з ху.) 8 с її г д і. 93, 96
ізагіорЬога (О е з т.) Л о Ь а п з 93,97
Іасгехузкіі Р о і е Ь. 95, 101
Іепепзіз (К 2 е) Мі §• 93, 97
Іапіапае (і\ і е і з с її.) М і 99
Іагісіпа На г(. 94, 99
ІаіеЬгоза (С к е) 8 с 11 г о е і. 94,100
Іедитіпіз-суй'зі (О е з т.) Се з. еі
N о і. 100 , ", оа
іеріоазса (А и е г з XV.) 8 с Її г о
97 аг
Ппеоіаіа (й е з т.) 5 с Ь г б і. 93,
Ііпііагііапа (К і е з з 1) 8 а с с.
ІусЬпібіз 2 е г. 99 92,
тасиШогтіз (Р е г з.) А и
94,95,96 м -1£/ог. ЮО
таггапііоібез (8 а с с.) 7 г $ ш, 98
теїапоріаса (£> е а т ) л ( 94 98
піі11е8гапа Ске) 8СІ1ГОЄІ
тогі (Риск.) !.> "/• '°2
тугНПіпа Р а 8 8. 9о, 98
пеЬиІОБа (Р е г 8.) И <* £ •
охуасапіЬае д а а р • 93
рйуіеитаіі8 Р а с г.) ь . м ।
ріпосіез (В е г к. еі В І о х і
94 . 99. Ю0
робосагрісоїа 7 Є по
росіо^гагіае Р е і г. *
рориіі Аие г8 ^. 95,191
рзеидоріаіапі 2 е • 5 ’с р г о е і. 94,
риїзаііИае ( Ь а $ с /
«В'”» 519'
м’96
37
гиЬепГм і'е 5т । V Ь' 96
гиЬі8асс 00 94198
^Ьепіса ре'°г° ..
^Ьеікошікоуіі IV пг
«сІ)оепорга5і (Р а Л .о п ' с Ь. 100
«епііпа (Р ц СТ ,а ° е ” Ь.) XV і п (. 96
«Ріогіоійеа (Ое,' Г°ЧЄ-11 951 101
С и с е у 94тд2 Міез$1 99
*™>Ске94 Гоп
(аЬніса Р г і 1 і п ,
(а«іапа (* МоП °і‘ .аСГ1 102
96 1 0'1 Л о її а п з. 93,
Іоробгаркіса $ а с г йі <?
'оі
^егіеііапа 8 а с с. 93 95
102 (Р Ь е п Ь ) 5 с Ь г о е (.
МусозрЬаегеІІасеае 88, 89
Муіосоргоп $ р е £. 177
зтПасіз (де N о і.) 8 а с с 177
Мупап»іасеае 86, 87
Мугіап^іаіез 33, 34, 85, 86 87
Ліугіап^іит ЛІ о п і. 86
дигіаеі М о п І еі В е г к. 86, 87
Мугтаесіит N і і з. 168
МуШідіоп В и Ь у 175
каг$іепіі 8 а с с. 175
Мухозрогіит Ь і п к. 170, 171, 257, 304
Іапсеоіа 8 а с с. еі 1} о и т.’ ЗО9
Мухоігісіїит Кге 37
сЬагіогит Кге
N365001’3 8 у 8. 15, 20
Іи|уе8сеп8 (ЛІ а д 8. еі К о п о к о і і-
п а) 8 у 6. 20
№етасус1из Риск. 430, 435
піуеиз 8 а с с. 435
Иаетаіозрога Р е 1. 23, 24
Іусорегзісі 8 с її її е і сі. 24
№егпо$рога Р е г $. 262
тісгозрога О е 5 пі. 263
Маеуіа Г г. 430, 433
тіпиііззіпіа (А е и г$ \у.) К є її т 433
іИЬугпа/іпа (К г е) І? е її пі 433
Мрісіадішп Т її и пі. 119
(гети/ае 8 а с с. 121
ІЇаитоУІа ОоЬ гогг, 154, 165
аініпдапз й о Ь г о х г. 165
ЛІесГгіа Рг. 186, 190, 196
арріапаіа Р и с к. 191, 195
Ьг<і5$ісае Р 1 1. еі 8 а с с. 191, 193
сМогеІІа (Рг.) Т и І. 191, 194
сіппаЬагіпа (Т о (і е) Е г. 192, 196
сіігіпа Рг. 191, 194
соссіпеа (Р е г 5.) Е г. 191, 192, 193
соссорМІа (Т и І.) XV г. сі К ц. 190,
192
согуїі Е и с к. 191
созіпагіозрога С е з. еі де N о і. 190,
192
сисигЬИиІа (Т о д е) Е г. 191, 194
сІасгутусеПа (И у 1.) К а г з і. 190,
193
(ІезтагіегіІ де N о і. 191, 195
(Шіззіта Т и І. 192, 195
ері^еа С к е 190, 192
487
ерізркаспа (Т о б е еі Г .)
ГІауа Вопогб 191 94
£аІ1і£епа В ге з. 19Ь 194
$гатітсоІа Вегк. еі Вг.
Иірросазіапі А 1 1 е з с її. 191, 195
Ііскепісоїа (Се $.) 8 ас е. 190, 19о
Іесапобез С е $. ]90, 193
піа^пизіапа Кеіі т 190, 193
регіга (Т о сі е) Р г 192, 195
рипісеа (Кге еі 8 с К и т.) Р г. 191,
194
гіЬіз (Т о <1 е) XV і п і. 191, 194
зап^иіпеа (8 і Ь і к.) Р г. 190, 191, 192
зіпоріса Р г. 191, 192, 194
зоїапі С к е еі В а г і. 191, 193
зііІЬозрогае Т и 1. 190, 192
Месігіасеае 179, 186
№сігіеІ1а 8 а с с. 186, 187
сагпеа (□ е 8 гп.) XV і п і. 188
Іасхехх'зкіі О і г г. 188
піаубіз О е 1 а с г. 188
гоиззеїіапа (М о п і.) XV і п і. 188
Меигозрога 8 її е а г еі Е) о сі £ е 204, 206
зііорЬіІа (М о п і.) $ Ь е а г еі В о сі -
б е 206
іеігазрегта 8 Ь е а г еі В о б £ е 206
Міеззііа А и е г з XV. 218, 225
ехіїіз (А 1 Ь. еі $ с Ь XV.) XV і п і. 225
ризіїїа (Г г.) 8 с Ь г о е і. 225
уегтісиїагіа (Р и с к.) 2 е г. 225
кііріега Р. 390, 405
гатеаііз Кагзі. 405
Мізсккіа О і і Ь 154
сириіагіз (Р е г 8.) XV і п і. 155
ігізііз (Регз.) XVI пі. 155
Миттиіагіа Т и 1. 315, 320
Ьиіііагбі Т и 1. 320, 321
(іізсгеіа (8 с Ь ху.) Т и 1. 320, 321
герапба (Р г.) N і і з. 320
Осеїіагіа Т и 1. 430, 432
аигеа Т и 1. 432
Осіозроготусез осіозрогиз (В е і у е г і п с к)
К и б г і а у г е у 15 '
Обопіогета N у 1. 427, 429
ЬетІ8рЬаегісит’(Р г.) Я е її т 430
Оібюрзів С о г п и 43, 66.
іаигіса 8 а 1 т. 67
Оішит Ь і п к 43, 54 82
асегіз КаЬепЬ. р. р. 76
аІЬісапз К о Ь і п 24
аІрНііоісіез С г і і і 79
ЬегЬегідіз Т Ь й т.’ 81
Ьі^попіае Л а с г. 66
ЬоігуоИк (Согда) Се5
сегазі Л а с г. 70
субопіае Р а з з 69
сурагіззіае 8 у б. 44
аіапікі Р а з з. 62
^иЬіит Л а с 2. 79
ері1оЬн Ь і п б. 49
' р’- м.«.
їаппмип, с к е 69
,®’п” К а Ь е п Ь. 53
іМЛ ?Є8">-48
ПП1 о о п б. 56
іусорегзісит С к е рі м
тотііоібез ь і „ ь Я М а з з. 65
"’уозоиаи Капьке^_ 55
488
77
49
46, 48, 51,
раззсгіпі В е г і. 70
диегсіпит Т її и е т. 79
іаЬасі Т її и е т. 57
іискегі Вегк. 77
ОтЬгорІїіІа Р г. 348, 349, 371
сіауиз (А 1 Ь. еі 8 с її XV.) С к е 371
Опудепа Регз. 41
согуіпа А 1 Ь. еі 8 с її ху. 41
е^иіпа Регз. 41
Опу^епасеае 35, 41
Орегсиїаіае 332
ОріїіоЬоІиз К і е з з 8. 108
аситіпаіиз (8 о ху.) О и Ь у 137, 138
агііпіз 8 а с с. 137
Ьагбапае (Рис к.) 8 асс. 137
Ьисісіїеіае О и с е у. 137
сНгузапИіеті Сі и с е у. 137
егуііігозрогит (Р і е з з) XV і п і. 137,
138
ігиіісит (К а Ьеп її.) 8 асс. 137, 138
Ііегроігіскиз 8 а сс. 136, 137
іпсотріиз (С а г г. еі сіє N о і.) 8 а с с.
137
ІіІЇїорШиз Сі и с е у. 139
огі£апі М і 1 о у і г. 138
рогрЬуго^опиз (Т о сі е) 8 а с с. 137, 139
гибіз (Р і е з з) XV і п і. 138
загпіепіогит ОоЬгогг. 137, 139
іапасеіі (Риск.) 8 а сс. 137, 139
іепеїіиз (А и е г з ху.) 8 асс. 139
иіпозрогиз ( С к .е) 8 асс. 137, 139
игіісае 8а сс. 138
уиі^агіз 8 а сс. 137, 139
ОрКіо^потопіа 8 а с є. 260
ОрКіотаззагіа Л асг. 109
зеїепозрога Л а с 2. ПО
Оркіопесігіа 8 а с с. 186, 187
Ьеіопозрога (8 с її г о е і.) 8 а с с. 187
Ьгіагбі В оп і 187
зсоїесозрога В г е 1. 187
ОрЬіозіота 8 у б 36
иіті (В и і з т.) N а п п 1. 36
Орпюзіопіаіасеае 35, 36
ОгЬіІіа Р г. 437, 438
соссіпеїіа К а г з і. 438
сЬгузосота (ВиІІ.) 8 а с с. 438
зегісеа Р. Н е п п. 438
Гі и-1- ї- &ГІ5еа Сі І ґ 2. 438
ОгЬіІіасеае 373. 437
Озігора Р г. 431
сіпегеа (Р е г з.)
Озігорасеае 373, 430
Оіісіеа Регз. 350
аигісиїа (8 с її а
егапсііз (Р е г з.)
Іерогіпа Риск.
пн.. опк^ Риск. 35?
ОіШіа N115. 154, 155
аіпі XV і п і. 156
атЬіепз N і е з з 1 156, 157
с°ЄбУбгіае 2 е г. 156, 157
согуїіпа Кагзі. 156, 157
сгаіаеді Риск. 156, 157
Іу“'г(«'. Й.'.!,5’"’ 157
Нііае О і І к 156
^іпіегі Н е Ь пі 156
Рг. 431
е И.) Р е Ь т 350
8 е а V. 350
351
178
г. 409, 410
8 а с с.
В г. 409
409, 410
Оуійагіа 5 а с с. 89, 92
рариіозрога Р г е и $ з 170
Рага$іегіпа Т Н е і $ з. е( $ у і77 .
суіізі О и С е V. 178 ’ 78
£спі$іае О и с е у.
РаіеІІагіа Р г. 406, 409
аігаіа (Н е сі іу.) р
сіауізрога (Реск)
ргохіта В е г к. еі
Раіеііагіасеае 373, 405 '
РаіеІІеа Р г. 406
соттиіаіа (Риск.) $ а с с
$ап£иіпеа (Регз.) Рект
РаНпеІІа 8 а с с. 406, 408
рипсШогтіз Р е Ь т 408
Рахіпа асеіаЬиІит К і з е 355
согіит 8 е а V е г 352
Нізрісіа 8 е а у е г 351
Іеисотеїаз К і з е 356
зиісаіа К і з е 355
РепісіШит Ь и <1 у і £ 38, 40, 328, 330
Ьиіеит 2 и к а 1 40
406. 407
406, 407
361
сгизіасеит (Е.) XV і п і. 40
Регісузіасеае 25, 32
Регісузііз Веііз 32
аіуеі В е і і з 32
Регізрогіаіез 33, 34, 42
Регізрогіит Р г. 82, 84
уиі^аге С о г (і а 84
Резіаііоззіа 332, 347
РеугіізсЬіеІІасеае 460, 462
Регіга (О і 1 1.) Ь. 8, 348, 359
аЬіеііпа Регз. 353
Ьасііа Р е г з. 360, 362
Ьгиппеоаіга О е $ т. 360, 362
саііпоісіез С к е 360, 362
сЬгізореІа С к е 360, 361
іітеіі (Р и с к.) 5 е а*. 360,
Гигіигасеа К е Ь т 360, Зої
тигаїіз 8 о \у. 360, 361
ризіиіаіа Р е г з. 360, 362
герапсіа Регз. 360, 361
запіоза 8 с Ь г а оЬ ооу
зиссоза В е г к. 360, 36
иепоза Регз. 353
уезісиїоза В и 1 І. 360,
уіоіасеа Р е г з. 359
уіоіасео-пі^га К е Ь т
Регігасеае 332, 347
Регігаїез 33, 35, 332
РегігеІІа Риск. 439, 440
сопогит К е 11 41 ь т 440
Ьуаііпа (Р егд) « р"е$т.)
іштсіиіа (К 0 о*
РЬасісііасеае 146, 373, 412
РНасісііаІез 372 .
РЬасісіІит Р г. 413, 4
аЬіеііпит К 2 е
422 п і еі 5 а с с
діасоїог Мо»*- 421. 422
іпіезіапз К а г р г.
ІасЄГТтРГ(А1Ь. еі 5сЬ*) РГ-
герапсіит (А 1
421, 422 421
уіпсае г и с к\89 397 , м а и пі.
Ркаеалеіит 5 а с <-• /5 с Ь * а г г'
ка$асЬ«іапісит (ь с
397
5 а с с.
р е § т.)
$ с Ь т 1
5 а с с.
б і 421,
421, 422
РЬаЄ0,тЛІ,аКаг$1- 90, 105
"«Я'» ™
ерісутаііа (XV а 11 г.) XV і п і. 104,
р.. 1ісЬепит А г п. 104
Рліаіеа Р г. 440, 442
асиит (А 1 Ь. еі 5 с К V.) К е Ь т
443
суапікоШеа (В и 1 І.) О і 1 1. 443
сиїтісоіа (0 е $ т.) Сії 1. 443
УиІ£агі$ (Р г.) Р е Ь т 443, 444
игіісае (Р е г з.) $ а с с. 443
Рпіеозрога XV а 1 1 г. 92
тасиїапз А 1 1 е $ с Ь. 102
тогі $ а с с. 102
охуасапіНа XV а І 1 г. 100
иіті (Р г.) XV а І І г. 101
РЬота Р г. 89, 91, 92, 107, 125, 136, 140, 142,
154, 156, 158, 255, 288, 304
асНШеае (А и е г з \у.) XV е її т. 296
асиіа Риск. 136
Н а г і о і
аіпеа $ а с с. 295
атЬідіїа 8 а с с. 295
агсііі 5 а с с. 296
ЬеМаизіі С к е 301
ЬегЬегісііз 8 а с с. 164
Ьеіае Р г а п к 102
сагадапае О и 6. 162
сотргезза К а г 8 і. еі
сопого/п 8 а с с. 296
сонігоиег$а 8 а с с. 296
сомаїіагіае XV е $ і. 299
соті 8 а с с. 299
согопіііае XV е з і. 296
сгаіае^і 8 а с с. 157
сгурііса 8 а с с. 296
(іепі§гаіа В е з т. 297
(іергезза (В е V.) Т г а у. 296
(іеігиза 8 а с с. 299
(іигатіїапа 8 а сс. еі К о и пі.
егез 8 а с с. 296
еирІїогЬіае 8 а с с. -99
іоуеоіагіз (Е г.) 8асс. 299
)гап§иІае О и сі. 297
Гискеїіі 8 а с с. 155
оіогіоза 8а сс. 299
НегЬагит ^е5*4‘13
іттегза 5 а с с. -97
ітрогіаіа 5 а с с. 296
іпаедиаііз 5 р е й- 300
іпсгизіапз 5 а с с. 296
іизіепі^ Т га V. 299
Іиссае С к е 299
/•«^/апЛло 5 а с с. 298
'іеЬізеуі За сс. 305
Н^изігіпа 5 а с с296
Ііпеагіз 8 а с с. 296
МІбгапсЛеі 5 а с с^ 296
оЬІопеа Ре5 т-
302
реііоіогит Р е 5 т. 302
298
297
489
ркуіоіагсае Вегк. еі С її г і. 297
рагаіоха К а Ь. еі Ви Ь. 29/
роїуропаіїа 5 а с с. 299
ргипі-іизііапюае С к е 296
рзеїиіо-асасіае 8 а с с. 302
ріегоркіїа Риск. 296
рип^епз 8 а с с. 296
ризіиіаіа 8 а с с. ЗОЇ
риіаіог 8 а с с. 296
гепИогтіз V і а 1 а еі К а V. 91
гезесапз 8 а с с. 296
гкоіз 8 а с с. 296
гіЬезіа 8 а с с. 296
гоЬіпіае (Р г е и$$) 8 а с с. 302
гисііз 8 а с с. 139
гитісіз А и е г$ 297
затЬисеІІа 8 а с с. 298
затЬисіпа 8 а с с. 298
зсоЬіпа С к е 296
зетііттегза 8 асс. 296
зогЬагіае 8 а с с. 296
зогіїйа 8 а с с. 296
зркаегозрегта Козі. 102
зрігаеае О е $ т. 296
зіісііса В е г к. еі В г. 296
зиЬонііпагіа В е з т. 297
зуп^епезіа В г и п. 297
зугіп^а Риск. 145
зугіп^іпа 8 а с с. 298
Іатісоїа С к е 297
ііпеа 8 а с с. ЗОЇ
іиіазпеі 8 а с с. 297
иуісиїа В е г к. еі С и г і. 91
оеіаіа 8 а с с. 296
иергіз 8 а с с. 292
уегопісае-зресіозае Р. Н е п п. 296
Ркотаіозрога 8 а с с. 251, 254
Ьегкеїеу і 8 а с с. 254
гіЬезіа С к е еі М а з з. уаг. затЬисі
Н е 1 і 254
Ркоторзіз 8 а с с. 275, 288, 293, 304
асЬііІеае (8 а с с.) Н б к п. 296
аіпеа (8 а с с.) Н б к п. 296
атЬі^иа (8 асс.) Т г а V. 296
агсііі (8 а с с.) Т г а V. 296
Ьесккаизіі (С к е) Т г а V. ЗОЇ
сопогит (8 а с с.) В і е сі 296
сопіпюегм ($ а с с.) Т г а V. 296
соїюаііагіае (XV е 5 і.) О г о V е 299
соті ($ а с с.) Т г а V 299
согопіПае (XV е а і.) в и Ь. 296
егурі.са ($ а с с.) Н б Ь пі 296
&пц’гаІа ф е $ т.) Т г а V 297
имГ„и5%(5 а с с-' О і е д. 299
"іаРогІИез-тасго$Іотае Т
аигапЛіапа (басе
В і е а. 297
еирИогЬіае ($ а с с.) Т г а V оао
«іЬгоаа$асс. зо,' 1 г а V. 299
іооеоіагіз (Р г.) т г .
е}°іг,і°5а 5 а с с. еі $ ре£
(Вгип. еіРУ
іпаечиаііа (8 р е т
ІПС.ГІІІЇпн? /О _ ” ’ *
Т г а V 9<ю
г а у. 298
еі Кой т.)
а V. 299
\Р е 8- 299
1 а г.) Т г а V.
{мги$іап$ (5-а;*•' 'пг.а\ 300
мш&йз Т г а V 299 ° Є 296
Іиссае ( С к Л п Д й *е 296
' л и г о V е 299
)*и£Іап(Нпа (8 а с с.) Н 5 її п. 298
ІеЬізеуі (8 а с с.) О і е сі. 305
Ііпеагіз (8 асс.) Т г а V. 296
такопіае 6 г о V е 299
теїііоіі 6 г о V е 297
тогаоіса (ВиЬ.) Р е і г. 297
пііійиіа (8 а с с.) 6 г о V е 297
оссиїіа (8а сс.) Т г а V. 296
опсозіота (Т її и е ні.) Н б к п. 302
рабіпа (8 а с с. еі Кой т.) О і е сі.
302
реііоіогит (В е з т.) О г о V е 302
ркіцсіаепоісіез (Вегк. еі С и г і.)
Н б її п. 297
ргипогит (С к е) О г о V е 296
рзеисіо-асасіае (8 а с с.) Н б к п. 302
ріегоркіїа (Еис к.) В і е б. 296
ризіиіаіа (8 а с с.) В і е б. ЗОЇ
риіаіог (8 а с с.) Н б її п. 296
^иегсіпит (8 а с с.) Н б її п. 302
гкоіз (8 а с с.) Т г а V. 296
гіЬезіа (8 а с с.) В і е б. 296
гшііз (Е г.) Н б її п. 298
затЬисеІІа (8 а с с.) Т г а V. 298
затЬисіпа (8 а с с.) Т г а V. 298
зетііттегза (8 а с с.) Т г а V. 296
зегеЬгіапікоигіі (ВиЬ.) Н б к п. 300
зогЬагіае (8 асс.) НбЬп. 296
зогсіісіа (8 а с с.) Н б Ь п. 296
зіісііса (В е г к. еі В г.) Т г а V. 296
зиЬогсііпагіа (В е з т.) Т га V. 297
зуп^епезіа (Вгип.) Н б її п. 297
зугіп&па (8 а с с.) Т г а V. 298
іатісоїа (С к е) Т г а V. 297
іиіазпеі (8 а с с.) Н б її п. 297
оеіаіа (8 а с с.) Н б к п. 296
уергіз (5 а с с.) Н б к п. 292
Ркогсуз Ьиіопіа (В е г к. еі В г.) 8 с Ь г о е і.
112
ііііае (С и г г.) 8 с її г о е і. 112
Ркгабшопаеуіа К е к т 430, 434
етег^епз (К а г$ і.) К е к т 434
Ркгадтоігіскит Кге 154, 158
асегіпит Е г. 161
Ркусорзіз М а £ п. 86
РкуІІаскога N і і з. 8, 86, 326
Ьеіиііпа (Рг.) Рис к. 152
супобопііз (8 а с с.) N і е з з 1 326, 327
бгатіпіз (Регз.) Е и с к. 326
. . Е сагісіз (Е г.) XV і п і. 326, 327
іипсі (Е г.) XV і п і. 326, 327
роае (Еис к.) 8 асс. 326, 327
роао|гагіае (К о і к.) Кагзі. 326,
і.
і.
і.
і.
і.
і.
зіеііагіае Е и с к. 326, 327
РЬхЛі и о1іі <Р е г 5-) Е и с к. 326, 327
РЬуПаскогасеае 201, 204, 325
РкуІІасіїпіа Ееу. 43, 71
ЬегЬегідіз Ра’ііа 71
зиііиііа 8 а с с. 71
асегіз а с г. 72
аіпі На щ та г І. 72
Ьеіиіае Т Ь и е т. 72
сагріпі Ьеіиіі ] а сг 72
соті 5 а с 2. 72
согуїі ауеііапае
Л а с г. 72
іа^і В и Ь у 72
ігахіпі В С. 73
а с х. 72
(В і е і г.)
І.
і.
ї- охуасапіЬае р 0 и
і. ріп Л а с г. 72
і. зогЬі .] а с г. 72
і. иіті Л а с г 72
уаг. ап^иіаіа 8 а 1 т 73
рЬуПозіісіа Р е г з. еі -
125
тасиШогтіз 8 а
і ‘ ‘
ркузаіозрога N і е з з 1
те& 72
Чиегсіпа .1 а с г. 72
слгкі Т ~ __ ’ л
0 е з т. 89, 92, ЮО,
_ с с 9^
/аЬіНса Р г і і Г еі ОеІ асг. 102
РІіу$а1о5рога N і е з $ 1 108 115
азігаеаіі (Ь а з с Ь ) ’^ і п і. ц5 ц6
сусіотае А г п а и сі 116
іезіисае (Ь і Ь.) 8 а сс . 115
&ге&агіа 8 а сс. 115, 116
таїогит (Реск) 8 Ьеаг 115 116
гозаесоїа (Риск.) XV і п і. 115 116
заіїсіз (Рис к.) XV і п і. 115, 116
іепасіз $ с Ьгое і. 115, 116
РісЬіа Н а п з. 15, 19
роїутогрЬа К 1 б с к е г 19
Рі££оііа В е г к. 148
азігоібеа В е г к. еі В г. 152
РИуа Риск. 348, 349
сиргеззі (В а і з С Ь) Риск. 349, 350
уиібагіз Риск. 349
РІасозрКаегіа 8 а с с. 148, 149, 326, 413, 421
супосіопііз В г и п. 327
рипсіІІОГГПІ5 8 а с с. 422
зесіі 8 а с с. 152
РІа£іо5Іогпа Риск. 251, 253
аіпеа (Р г.) А г х 253
(Іеуеха (О е 8 т.) Риск. 253
Ріаіузіотит Т г е V. 237, 242
сотрге$$ит (Р е г $.) Т г а^у. 243
диісатагае К і г з с Ь з і. лл0
рориііпае С и с е V. 243
іаигісит 6 и с е V. 243
^Іесіапіа соссіпеа Риск. 366
Ріесіазсаіез 33, 35
Ріесіосіізсеїіа XV о г о п. 85, 86
рігі XV о г о п. 86
Ріесіоаізсеїіасеае 86
Ріеотаззагіа 8 р е &. 107, 114
сагріпі (Риск.) 5 а с с.
гЬосІозіота (А І Ь. еі 8 с п
8 а
243
115 ,
V.) \Ч 1 П і.
114.
189
і
сагріпі (Риск.) 8 а с с.
• і /ЛІК лГ П 11
”114? Ї15 ' _ .
зірагіа (В е г к. еі В г.;
115
РІеопесігіа 8 а сс. 186, 138
Ьегоііпепзіз 8 а с с. 1
Іатуі (Реалі.) 5 асе.
руггЬосІїїога (А и е г 5 •/
гіЬіз Кагз і. 139
РіеозрЬаегіа 8 р е £. 244, 2
Ьізріба 8 а сс. 250
рііозеїіа 8 а с с. 2
РІеозрЬаегиііла Р а 8 8. 8У.
Ьгіозіапа Р о 1 і- 1%
ріеіеае Р а п а з з.
гозісоїа Р а з з е • • 2 е г
зассагЛапа (Р° 8 І42
Ріеозрога К а Ьеп Ь. »
азрага^і К а Ь е . ’ 144
ЬагсІапае N ] * 0 <1. 142.
Ьеіае И2
Ьоззіаесоїа Н е
ЬиМІеіае 0 исе • 145
Ьисіаіеісоїа О и с е
с с.
і п І. 189
102. І®3
«МЧ СЄ?5 Т и ’• 142. 144
сеІШі С Оис«у- 145
О и се у. 144
с«Аиег$„. еі МІЄ55| |4^
«гопаіа N і е 55 і 143 ,45
ЖапІЇи (іе N о і. 142
<1ига N і е 5 $ 1 І4з7 145
еУопуіпі Риск. 143, 144
гап^иіае Риск. 143, 146
^гоззиіагіае N і е $ $ | 143 145
Кшяиісіае О 1 е х е г 144
пегЬагит Регз. 143, 146
тіесіогіа Риск. 144
Іа^епагіае Т к й т. 142, 144
іо^апі 6 исе у. 142, 143
теЛіа N16 5 5 1 143, 144
оЬіоп^аіа N і е з 5 1 142, 143
огЬісиіагіз А и е г $ \у. 146
рарауегасеае (Ле N о і.) 5 а с с. 144
рагопусЬіае С к е 145
ре^апісоїа О и с е у. 145
геїісіпа (Риск.) XV і п і. 143, 145
гиЬіси п<іа N і е з з 1 143, 146
гиікепіса Р е і г. 142. 144
затагае Риск. 146
зсігрісоїа (ОС.) Кагз і. 143, 145
зугіп^ае Риск. 145
іаигіса N а и т. еі ОоЬгогг. 142,
143
іііуті С и с е у. 142, 143
ігісіюзіота Риск. 143, 145
уіііз С а і і. 146
уиібзгіз N16 5 3 1 142, 144
Ріеозрогасеае 88
Ріеигаде Р г. 208
Ріісагіа ризіиіаіа (Н е Л \у.) Риск. 362
РІо^гібЬііа 8 а сс. 149
ЬегЬегіЛіз (XV а її І е п Ь.) 8 а с с. 1о0
Ьіррор кіаеоз (Раз зЗ 8 а с с. 150
іпзсиїріа 8 а с с. 151
тегегеі (Р г.) 8 а с с. 151
гіЬезіа (Р е г з.) 8 а с с. 1о0
уігйиііогит (Р г.) 8 а сс. 1о0
Росіііит (іе N о і. 440, 442
СЄ5ДІІІ (Лі О п І.) <іе N о і. 442
Ро<іо5рЬаега Кге 43, 68
егіпеоріпіа N а и т. 69//0
Іеисоігісіїа 8 а І т. 68,69
гпугііШпа К 2 е еі 8 с к пі і Л і 69. 71
У к тугіііііпа КаЬеп її. 71
І. иІі£іпо$а Л а с 2. 71
охуасапіЬае Ле В а гу 69
і. сгаіае^і Л а с 2. 69
(. суЛопіае Л а с г. 69
і. раЛі Л а с г. 69
Г. зогЬі Л а с 2. 70
[. зрігаеае Л а с 2. 70
к зсІїІесЬіепЛаІіі Ь е V- 69, 70
к ІгіЛасіуІа Ле В а г у
к аппепіасае Л а с 2. /О
к сегазі Л а с 2. 70
І. іпзіііііае Л а с 2. 70
к Іаигосегазі Л а с г. /0
к раЛі Л а с 2. 70
к ргипі Логпезіісае Т п и
к ргипі зріпозае Л а с г.
^Гп«НпЄа$(К'а2ЬV* і п «. 209
69, 70
т. 70
70
491
N а і а 1. 180,
еі N а І а 1.
180
181
181
181
Ьгаззісае (К 1 о І г з с її-) XV • п і. -09,
сотаіа М і 1 о V і і. 209. 210
соргорЬіІа (Е г.) XX' іп і. 20..2
сип’ЯІа «іе В а г у) XX' і н 1. 209
2°
Ппіі$е(іа Се 8. еі сіє N о і. 209, 210
1ае\гі$ М і І о V і 2. 209
1і£пісоІа (Рис к.) \Х,Т і п і- 2^ ОІЛ
шіпиіа (Рис к.) XV і п і. 209, 210
рІеіозрога XV і п і. 209
8еіо$а XX7 і п і. 209, 210
Росіо$ропипі 8 с Ь \¥. 148, 149
гіЬіз Риск. 150
Роїузіі^та ОС. 180, 181
а$іга£аІі (Ь а $ с 1)) V. Н б Ь п. 116
оскгасеит (XV а Ь 1 е п Ь.) XV і п і. 180
гиЬгит (Р е г $.)_ ХХ; і п і. 180
Роїузіідтаіасеае 179, 251
Ро1у$іі£теІ1а Л а с 2. еі
и$$игіеп8І$ Л а с г.
Ро1у$іі£тіпа $асс. 179,
оскгасеит А и с і.
гиЬга (О е$ т.) 8 а с с. 180
Роїузіотеїіасеае 175
Рогопіа XV і І 1 б. 314, 315
рипсіаіа (Ь.) Р г. 315
Рга£торога М а $ з а 1. 406, 410
атрИіЬоІа М а з з а 1. 410
Ргороіібіит 8 а с с. 430, 434
аіго-суапеит (Р г.) К е Ь т 434
аіго-уігепз (Р г.) К е Ь т 435
Ргороііз Р г. 430, 433
іа^іпеа (8 с Ь г а б.) К е Ь т 434
РгозіЬетіит 107
Ьеіиііпит К 2 е 115
Ргоіазсаіез 13, 14
Ргоіазсотусеіібіае 13
Ргоіотусез 11 п £ е г 31
тасгозрогиз 11 п £ е г 32
раскубегтиз Т Ь и е т. 32
Ргоіотусеіасеае 25, 31
Рго(отусор$і$ М а £ п. 31
Іеисапікеті Маги. 32
Рзеи(1о£гарЬІ5 N у 1. 426
ріпісоїа (И V 1.) р е її т 426
Рмидоідіит 50, 60, 78
Рмидорегіга Р и с к. 389, 390
Ьі5ІогІае(ЬіЬ.) Риск. 390
тедіса§ті5 $ а с с. 390
піна К 1 е Ь. 390, 391
ІГ1ЇОІП (В Є г п Ь.) Риск 39П
іга^еірНіІа Мй)1._-ТЬ'иг6.
РмийорВасМіищ Кагзі. 414 425
саііипае К а г $ і. 425
песапз Р е Ь т 40с
Раеийоріесіапіа Риск 349 Зйч
«иіеепа (РеД.) Й’А63
™1а«паРг. 363, 364
йДЙ&Л'Х „
Рзеидоуака С е 8 мТ 67» -
сгаіощі С к е 299 ° *’ 277‘ 312
"Гфіїагіз (Ь с х е .
ЬпсИогтіз (рД г ЬгоеГ 313
313, 314 * 3 Се$• * а* N о і.
492
390,
363, 364
363, 364
88, 236, 244
гпасгозрсппа (Т и 1.) 8 а с с. 313
ргоїиза Р г. 313
итЬопаїа (Т и 1.) 8 а с с. 313
Рзіїорегіа В е г к. 332, 333
гімгіпоісісз (К аЬеп її.) І? е її пі 333
Р$і1о$рога К а її е п її. 414
(а£іпеа Р г. 414
Риііиіагіа Рис к. 148, 151
Ри$(иІагіа Рис к. 348, 359
согопагіа Ц ас д.) К е її пі 359
иезісиїсяа (В и 1 1.) Р и с к. 361
Ругепорегіга Риск. 389, 392
скаіііеііі Риск. 392, 393
робоїіса баті). 392
габіапз (К о Ь.) К е її т 392, 393
гіііпапіііі 8 а с с. 392, 393
гиЬі (Р г.) К е її т 392, 393
РугепорЬога Р г. 108, 139
Ьиб31е]ае 6 и с е V. 140, 141
сІїгузапіЬеті 6 и с е V. 140
сотаіа (14 і е з з 1) 8 а с с. 140, 141
сопуоіуиіі Оисе V. 141
Ііеіуеііса (14 і е з 8 1 ) 8 а с с. 140, 141
Кегасіеі 6 и с е V. 141
Іас2е\¥8кіі Р і сі о р 1. 140, 141
НіНорНіїа 6 и с е V. 141
тогосгко\¥8кіі Оисе V. 140, 141
поіагізіі 8 а с с. 140, 142
реііоіогит (Риск.) 8 а с с. 140
рітріпеїіае Сисе у. 141
риІзаШІае Оисе V. 141
зауісгіі Оисе V. 140
8Є8ЄІІ 6 и се V. 140
124
п і.
ігапгзсНеІіі Оисе у. 141
иіііоза 6 и с е V. 141
Ругопеша Сагиз 334
отпрЬаІобез (В и 1 1.) КеЬт 334
Ругопетасеае 332, 334
(Іиаіегпагіа Т и 1. 274
сііззеріа (Р г.) Т и 1. 275
регзоопи Т и 1. 275
диаіегпаіа (Регз.) 5 с к г о е і.
КаЬепЬогзііа Р г. 149
гіЬезіі С к е еі М а з з. 150
ііііае Р г. 304
Кашиїагіа ІЛ п £. 89, 92, 107, 121
іиіазпеі 8 а с с. 98
РЛ.Л?**.?8 (р и с к-) 5 а СС. 101
КеЬепйїскіа К а г $ І. 108, 124 149
іаигіса N а и т. еі Оо’Ьгогг
ипісаибаіа (В е г к. еі В г.) XV і
ВИаЬдоірога М о п і. 107
азігаба1із Ое'хт. 98
Кпатрпопа N і е з з 1 233 234
аеіісаіиіа N і е з з І 235
Хь0ГтІ%(Р г ) V- Н б Ь п. 235
іпеїесагроїйеа V. Н б Ь п. 235
адігіп1Т?.%112РО3^3ЕеЬт 235
КІіігіпЇЇа^Зй Ь а е 1 {-) К а г з І. 333, 334
ЯЬупсИозіота К а г з (. 234 236
ЯЬураЕ виоти (дС “") ’ і п і. 236
сгизіасеиз (Риск) Р р Ь т чм
оасНх/аспиг і •/ *х е п т 336
н<1СПуазсиз 2 и к а 1 336
«Ьу«.та Р гЄГІ4іЗ,Г4°17и а П) К е Ь т 336
275
с с.
37«
аиг'сиІа(5 сьааур *- Ж 350
РП()І5 (Р е Г 5 1 V» $ е я у- 350
5^иЛ°иіа(Ва1' Л7'
еоіЬіЛ 406-.^ 5рСгау35і
^опіит іТп кСа,79к т' 408, 409
ДгУ^регтитр’г ,8‘- 182
ае$си1і 5 а с с. 307
асегі$ Н і к і р
«ігаеаіі Оеіт 98к' Є‘ В г' 100
сага8апае Нелп 101
««" КіеззІ 97 01
Г ?ар?е В Є 8 т. 98
Гискеїп Т її и т. 102
Х5роГа(МопЄ. е< Сез.) 5асс.
раїїепз 5 а с с. 258
ріпсоїа О е з пі. 101
робо£гапа Е а 8 с Ь 99
рориіі й е з т. 10?
рзеидоріаіапі £ о Ь. еі О е з т 102
гЬота В. еі С 101 ’ 102
гиЬі \У е з і д. 100
Зерикагіа С к е 349, 364
е-іг агепо5а (Р и с к.) Я е Ь т 364
5і1Ва Кагзі. 169, 276
/егги^іпеа Кагзі. 169
Богдана С е з. еі де N о і. 207, 208
соргоріїііа де N о і. 210 ’ *
едиогит XV і п і. 207
Нтісоїа (К о Ь.) Се з. еі де Мої
208
{іті5Є(Іа С е з. еі де N о Е 210
тасгозрога А и е г з 208
богдагіасеае 201, 202, 204, 207
ЗраЖиІагіа Регз. 373, 374
сіауаіа (5 с її а е ((.) Р е Ь т 374
ЗрегторМЬога А з с к Ь у еі N о \у е І І 7
21
Коззуріі А з с її Ь V еі N о \у е 1 1 21
22
ЗрегторМіюгасеае 7, 13, 14, 21
ЗрЬасе/іа Е е V. 328, 329
зе^еіит ієу. 330
ЗрНасеІота де В а г у 86
рігіпит (Р е & 1.) З е п к. 87
ЗрНаегеІІа Р г. 92
Зріїаегіа зеіасеа Регз. 258
$р/іаегіасеае 201, 202, 218
Зріїаегіаіез 9, 33, ЗІ, 3е олл л',/' л"
Зріїаегорзідаїез 406
5 рііаегофютоп і а сагр іпеа
ЗрЬаегопеїпа Р г. 147, 201,
іискеїіашпп 8 а с с.
Ііедегае Риск. 194
Іа^епагіа (Кагзі.)
ругІЇогте Р г. 235
гііатпі 8 а сс. 147
ЗрЬаегореяІа 8 а с с. 413, 424
етреігі (Р и с к.) К е її щ 423, 424
ВрЬаегорзіз 8 а с с. 107, 115, 154
(1ерґЄ58а 8 а с с. 296
асегіпищ (Р е г $ ) р
апсіготегіае (ре’г’Д г- 418, 419
рипсіаіит (рег,^ррг. 418
заіісіпит (р е г V І г- 418, 419
5уттеігіЛЄЛ ,418
игіісае (\у а І 1 Д е 18
АозеІПпіа С е з. еі де мЛг: 4,8
а|ЧиП,/« « » ( 2, ‘2, ” 2”
і сіауапае Ш і п (. 220 2
соп£ІоЬаІа (Р г Р( р
; 220 ' е1 риск.) 5а
і Ьегасіеі О и с е у. 220
; 1і£тапа (6 г е V 1 м •.
• таттіїогтіз Се з еі а \,220' 221
І 221 е *• е1 <*е N о і. 220
І песаігіх В е г І. 219 220
Р.иіуегасеа Риск 220 °
< *леіепа (Р г ) А н л
| уеіиііпа Е V™' ™
І Козеїітіасеае 218 и> 220
І Киїзігоетіа Кагзі. 440 444
Заее^ХЙ.,?”1
Ьасскаготусез М е у е п 15 17
сегеуізіае Н а п з. 17
оассЬаготусеіаІез 13
ьасспаготусосіасеае 14
^ассйаготусосіез Н.апз. 15, 16
. Іисішеіі Н а п з. 16
оассоЬоІиз В о и сі. 335, 339
пе^Іесіиз В о и д. 339
уіоіазсепз В о и сі. 339
ьагсозсурЬа Рг. 349, 366
соссіпеа (3 а с д.) С к е 366
ргоігасіа (Р г.) 8 а с с. 366
аагсозота С а з р. 348, 349, 371
« >.• &1°Ьозит (8 с Ь т і е д е 1) С а з р. 371
^спі2о$ассІіаготусе$ 15
осіозрогиз Веі/егіпск 15, 16
^спігозассЬаготусеІасеае 14
асйігозїота (С е з. еі де N о Е) 8 а с с. 236,
238
Ьеііипепзе 8 р е & 238
гпопіеШсит 8 а сс. 238
уісіпеїіит 8 а с с. 238
^спігоіЬугіит О е $ т. 413, 423
аяиіііпигп (Р г.) К е її т 423
ріагтісае Ь е з т. 423
^спігохуіоп Регз. 431, 435
Ьегкеїеуапит Риск. 435
ЗсіггШа N і і з. 149, 153
а^гозіідіз і п і. 153
сазіа^пеї (Мо п і.) Р и с к. 153
с гітоза (А 1 Ь. е( 8 с Ь «'.) Р а с к. ІиЗ
Зсіегодеггіз Р г. 427, 428
іпіі^іпоза (Р г.) К а г 5 Е 4-о
о гіЬезіа (Р е г з.) К а Г8 і. 428
Зсіегоркота та&пи$іапа XV і 1 5. еі
296
^сіегоііпіа Г и с к. 8, 378 . -7п
сиггеуапа (В е г к.) К г ь - ^79
Гискеііапа (де В а г у)
ІіЬегііапа Риск. 379
ігііоііогит Е г і к з з. 37У
іиЬегоза Кагзі. 378, З/
35, 200, 236, 244
Р о І е Ь. 91
203, 204
148
N а и т. 205
493
таїогипі Р е с к 116
$ я с с, 163
8рЬаегозота К 1 о і г з с Ь 332, 333
(га£іІе Не$$е 333
$рЬаегозрога $ а с с. 349, 362
сопіиза (С к е) 8 а с с. об~, 363
(гесЬіхрога (В. еі В г.) 8 асе.
$рЬаего№еса 1 е V. 43, 44
іиіі^іпеа Р о 1 1. 44, 45
і. асіепозіуіісіез 3 а с г. 46 _
і. асіопісііз Могос г к. 45
І. Ьісіепііз 3 а с г. 46
і. саіепдиіае 3 а с г. 47
і. серЬаІагіае 3 а с 2. 46
і. сЬгу$апі1іеті Б і е і г. 47
Г сіпегагіае-куЬгісіае Ь а V і і.
47
363
і. сИгиІІі 46
Г согеорзісііз 3 а с 2. 47
Е созтеае Ь а V і і.~47
І. сгерісііз 3 а с 2. 47
і. сиситісіїз 3 а с г. 46
і. сисигЬііае 3 а с 2. 46
І. сіітогрЬоіІіесае 3 а с г. 47
і. сіірзасі 3 а с 2. 46
і. (Іоголісі 3 а с 2. 47
і. егі§егопі$ (О и і) 3 а с 2. 47
і. еиріїгазіае оНісіпаїіз В і е і г.
45
і.
і.
Ь.)
і.
і.
Е
і.
і.
і.
Е ЬеІіапіКеті 3 а с 2. 45
Йіегас! і 3 а с 2. 47
ітраііепзіз (К а Ь е п І
З а с 2. 45
Іатрзапае В і е і г. 47
теїатругі В і е і г. 45
пісоііапі аіаіі Ь а V і і.
ркузаіісііз 3 а с 2. 45
ріапіа^іпіз В и Ь у 46
зсаЬіозае 3 а с 2. 46
і. зсгоркиїагіае 3 а с 2. 46
і. зепесіопіз 3 а с 2. 47
і. іагахасі Р о і е Ь. 47
і. гегЬепае 3 а с 2. 45
і. х’егопісае 3 а с 2. 46
і. хапікіі 3 а с 2. 48
тасиїагіз М а £ л. 44, 48
і. аегітопіае З а с г. 48
* аІскітіПае $ і е і п. 49
сотагі 3 а с 2. 49
еріїоЬіі Р о і е Ь. 49
£егапіі Р о і е Ь. 49
Ьитиіі Е е V. 48
роіепііііае 3 а с 2. 49
гозае 3 а с 2. 49
гиЬі Р е Ь т 49
$апЧиі$огЬае Р а Ь е п И 4
арігеасеагит XV а 1 1 г *49
раппо5аЕеу.44,'481 "иГ 1' ’4
45
і.
і.
І.
і.
і.
і.
Е
і.
і.
тог$-иуае'Вегк“а С и7і ^4
рагтоза Ь е V. 44, 48
уаг. рег5Ісае’\Уогоп 48
Увг. го$ае V о гоп 48
іотепіопа ОіІЬ 44 48
«(Лаепіііпа 8 а с с. 89, ЮЗ 104
еуопуті 2ег. 103, 104
іпиііпа 6 а г Ь. ЮЗ
тіегтіхіа $ а с с 103 і па
тугіадеа ©Сі 104
мссагЛіапа РоіеЬ “ют '°3
’юіае О а г Ь. ЮЗ 03
49
$рНіпс(гіпа Р г. 450, 452
іигЬіпаіа (Р е г 8.) Р г. 452, 453
Зрісагіа Н а г г. 190
$о!апі сіє В а г у 193
ЗрогосуЬе Р г. 218, 230
аІЬірез В е г к. еі В г. 230
Зрогодсзтіит Ь і п к еі Ег. 142, 154, 158,
170
зсігрісоііпп Риск. 145
иітісоіиіп $ асе. 164
ЗрогосІит Согсіа 201, 212
солоріеоідез (Р г.) С о г 6 а 213
Зрогопета Оезт. 251, 257, 390
рНасісІіспсіез О е$ т. 391
зїгоЬШпа В е з т. 296
Зрогогтіа сіє N о і. 207, 211
атЬідиа N і е з з 1 211, 212
согупезрога N і е з з 1 211,212
£і&апіеа Н а п з е п 211, 212
Керіатега А и е г з XV. 211, 212
іпіегтесііа А и е г з XV. 212
Іа^епііогтіз Р и с к. 212
те^аіозрога А и е г з XV. 211, 212
тіпіта А и е г з XV. 211, 212
осіотега А и е г з XV. 211
ЗрогоігісЬит Ь і п к ех Р г. 218, 219
іизсит Ь і п к. 221
Зіатпагіа Риск. 437
е^иІ8еіі (Н о Н т.) К е її т 437
$<е£апозрогіипі Согсіа 107, 112, 154, 156,
312
сотрасіит 8 а с с. 113
еіеуаіит Р і е з з 314
Іусіі 2 е г. 157
рігИогте С о г сі а 113
ЗіепосуЬе N у 1. 451, 453
Ьуззасеа (Р г.) N у 1. 453
тарг N у 1. 453
Зіісііз Регз. 431, 436
сагезііае (сіе N о і.) К е Ь т 436
ЯтЬгіаіа $ с її XV. 436
тої 1 із Регз. 436, 437
гадіаіа Регз. 436, 437
зіеііаіа XV а 1 1 г. 436
8іі£та(асеае 175. 176
8іі£таіеа Р г. 176
тезріїі $ог. 176, 177
гоЬегііапі Р г. 176, 177
8іі£та(опіусез К а г з і. 462
Ьаегі Реуг. 460, 461, 462
ЬііІЬозрога Р е г з. ех Р г. 312
тасгозрегта Регз. 313
с..,. *Ье1еЬо1а 8 а с с. 308
ЬиІЬит Т о сі е 201, 203 , 204 , 304
мпскепа К о е г Ь. 244, 248
Ііаіітосіепсігі С и с е у 250
Ьізрісіаі (Р и с к.) XV і*п і. 250
пуззорн Р І а о р 1. 250
косЬіі К о е г Ь. 249
оЬсіисепз (Р г.) XV і п і. 250
Р‘2ЗД 8 а С С’ е1 Я ° ц т.) Ш і п і.
різіасіае М. В о п д 249
Мготаїтіа В о и і 378 380
Ьаесагит.^снгоеі.) КеЬт 380
Іг.1игаЄ ° г 0 п- 380> 381
1ах»ІІрЄьа А д е г Ь- 380> 381
Іаха Е к геп Ь. 380, 381
494
пегуізеяиіа 8 с Ь г о е і. зао
охусоссі IV о г о п. 380, 381
раЗі IV о г о п. 380, 382
р5еи8оіиЬего$а К е И т 380 381
игпиіа К е її іп 380, 381 ’ 01
$(у5апіі8 Согда 201, 203
Зузігетта иіті Т Ь е і з 8. еі 8 у д К9
Тарезіа Регз. 390, 400. У а> 152
аігозапдиіпеа Риск. 401
іизса (Регз.) Риск. 401
гозае (Регз.) Риск. 401
Ііуідоіизса (Р г.) К е Ь ш 401
уаг. їаііах К е Ь т 402
ТарЬгіпа Р г. 8, 25
асегіпа Зад. 26, 29
ату&даїі Л а сг 26, 27
аигеа Р г. 26, ЗО
Ьеіиіае Л о її а п з. 26, ЗО
Ьиііаіа Т и 1. 26, 31
сагпеа Л о И а п з. 26, ЗО
сагріпі К о з і г. 26, 27
сеііідіз 8 а д. 26, ЗО
сегазі Зад. 26, 27
соегиіезсепз Т и 1. 26, 30
сгаіае&і Зад. 26, 28
деіогтапз Риск. 26, 28
ерірЬуІІа Зад. 26, 27
іпзіШіае 8 а д. 26, 28
Іасхеїузкіі (Р а 1 т.) Л а с 26,
тіпог Зад. 26, 28
роїузрога Л о її а п з. 26, 31
ргипі Риск. 26, 28
уаг. діуагісаіа Л а с г. 29
уаг. раді Л а с г. 29
гЬігоркога Зад. 26, 27
гозігуріапа Зад. 26, 29
задеЬескіі Л о Ь а п з. 26, ЗО
іоздиіпеііі Ма £п. 26, 27
Іиг£іда Зад. 26, 27
иіті Л о Ь а п з. 26, ЗО
ТарЬгіпасеае 25
ТарЬгіпаїез 13, 24
ТаггеНа С к е 348, 351
гариіипі (В и 1 1.) С к е 351
ТеісЬозрога Риск. 248
Ьізріда Риск. 250
оЬдисепз Риск. 250
регігоідез8 асс. 249
рііозеїіа 8 а сс. 250
Тегїегіа Т и 1. 458
Іеопіз Т и 1. 458
ТегГегіасеае 455, 458 315> 313, 319
ТНатпоїпусез Е Ь ге п Ь. оі « р її г е п Ь.
ЬірроігісЬоідез (8 о \ Л
319
ТИеІеЬоІиз Т о д е 335 .
зіегсогеиз Т о д е 8,
ТісЬоЖесіит Р 1 о і. 90, ^|Пб
£еґппіИегит Т а У І- । п । 106
реге£гіпит (Р 0 Ч ) і п і. ,0^іПе
РУбтаеитСКоегЬ)^^ Ю6,
8^иатапо1де8 (М и
107
Тороврога Р г. 426 19
Тогиіаврога Ь і п д п. 1 о»
деІЬгискіі
Іасііз П о пі Ь г. 24б 248
ТгетаІозрНаегіа Р и с к. 2 • г 0 г ґ. 247.
сізіі N а и т. еі у °
29
сіауіврога М о п І. 247
Иеіегозрога (де N о І) V/ і п І. 247,
248
Ьубгеїа (К е Ь т) XV і п І. 247 , 248
тіпиіа Вегі, 247
рагопіскіа С и с е V. 246, 247
регіиза Риск. 247
іЬуті Сх и с е V. 247, 248
Тгепотусез Ьівіоркіїїогиз С к а і і. еі Ріс.
459, 460, 462
ТгісНосІадіа N е £ е г 43, 73
а$іга&а1і N е § е г 73, 74
Ьаитіегі N е £ е г 73, 74
сага^апае М а £ п. 73, 74
еуопуті N е £ е г 73, 74
гоЬіпіае Т $ с к е г. 73, 74
ІогІі1і$ XV а 11 г. 73, 75
ТгісЬодегта Р е г $. ех Р г. 184
уігіде Регз. 185
ТгісІюреНасеае 175
ТгісЬозрЬаегіа Риск. 218, 223
реІіі&егае Р и с к. 228
рііоза (Р е г з.) XV і п і. 223
іагда Р и с к. 223
цегтісиїаг іа Р и с к. 22о
ТгісЬозркаегіасеае 202
Т,”‘М,?Ь. .1 3
421
ТгуЬІійіасеае 373, 426
427
^Й^к/епі.427
ТиЬегМІрІ',т7'у’іИад. 456. 457
Тики.»®»1»11'
190, 194, 195
з.ігтепіогит г 189. |9б
уиіеагів (Т о а е)
ТУ*”іЧ?Л'г, '“«.397
Зн1 -У6
сіап<ІевЧпа 5к е 75. 77
т°гі г г 75Ґ 77
песаіог В и г • 77
ргипазіп < . п ( 75 /6
{; Йс к 75. 76
ІиІаяіЧ Г "Р г 354
и । 315. 319
^‘-гдбУ^320
^ааЬіе‘цРг;52«
ассПпі»Г г. 4о 2М
аНіпіі N'' 282,286
апіЬі^.Ус Гсс. 282,285
«"•^Еиск 289
аигеа г и
•195
Ьеіиііпя N і 18- 282, 286
сарізігагіа де N о *• 2о»
сагріпі Р г.302
сегзіоріюга Т и і. 281 > 283 оло
Укгузозіота (М о п і.) 5 с к г о е і. 309
сіїіаіа Риск. 298
сігситзсгірїа М о п І. -98
сопсепееі* Г и с к. V. ГІК>І8. С к е. 295
соорегіа С к е 282, 286
согіісіз Ти!. 286
согуїіпа Т и І. 289
сгаїае@і Сигг. 299
сиггеуі N і і $. 281, 283
сургі Т и 1. 286
десогіісап$ Р г. 282, 285
деситЬепз (8 с Ь т і д О N11$. 281,
283
деріапаіа Риск. 285
(Іеігиза Р г. 299
сиіура (А с к.) N11$. 271
ехіепза Р г. 300
іа^іпеа Сигг. 298
іаіах N і і $. 282, 284
[іЬгоза Р г. 300
Ігіе$іі (В и Ь у) Риск. 281, 283
/изсідиіа С к е 302
^егтапіса N і і 8. 282, 286
діурііса В е г к. еі Сигг. 303
Погода N118. 282, 284
Нурросазїапі С к е 306
іпіеттеіїіа N115. 282, 285
Іеіркаетіа Р г. 302
Іі^изігі (8 с к XV.) $ с к г о е і. 282, 286
Іоп§іго$ігі$ Т и 1. 305
тисгопаїа Реск 303
пе^іесіа Вику 300
пера1еп$і$ (В е г к.) 8 а с с. 282, 284
опсозіота (В и Ь у) С к е ЗОЇ
регзопаіа С к е еі Е 1 1. ЗОЇ
ріпі (А 1 Ь. еі 8 с Ь XV.) Р г. 281, 283
ргохітеїіа N а и т. 282, 284
рзеидоріаіапі (Р г.) N11$. 282, 285
рипсіаіа С к е 306
ризіиіаіа А и е г з ху. 282, 286
гкодоркіїа В е г к. еі В г. 282, 285
гкоіз С к е 295
283
298
гозагит де N о і.
гиЬі Риск. 283
заіісїпа (Регз.) Р г. 282, 285
зогЬісоїа N і і $. 298
зогдіда N і і $. 282, 285
зркаегозіота N і і $. 289
зіепозрога Т и 1. 282, 284
$ііІЬо$іота N і і $. 308
іїгитеїіа (р г.) Рис к. 297
Р г. 290
ьупдепезіа Р г. 297
іаіеоіа р г. 291
і&яеііаіа Р г. 303
іеззеїіа N11$. 286
іотепіеііа Реск 290
іогіиоза Риск. 298
Уеггиси1а N і і $. 282, 284
хапікмігота Т и 1. 309
Уаїзасеае 186, 201, 203, 275 276
УакапаСез еі <іе N о і 166, 276
де N о і. 308
гХі'ХнР?.) $Єа$ссЄ\б8 М°1- 168
УаІ$сІІа Г и с к. 276, 277
адіїагспз Рис к. 278
аіпркогагіа (И і і $.) 8 а с с. 277, 278
(егііііз (И і і $.) 8 а с с. 277, 278
Іигуа (К а г $ і.) 8 а с с. 278
теїазіота (Р г.) 8 а с с. 277, 278
піото-аппиіаіа Риск. 278, 279
ро!у$рога (К1 і і $.) 8 а с с. 278, 279
диегсісоїа А I 1 е $ с к. 277, 278
гозае Риск. 278
Уеіиіагіа Риск. 389, 399
гиіо-оііуасеа Риск. 399
Уепіигіа С е $. еі де N о 1. 108
аігізеда К е к т 121, 123
аисирагіае (Ь а $ с к) К о $ і г. 122
ЬгуорШа 8 а с с. 225
сегазі А д е г к. 123
скіогозрога (С е $.) К. а г з і. 121, 123
сігсіпапз 8 а с с. 224
сопоріеа С к е 225
сгаіае£і А д с г к. 122
діігіска (Р г.) К а г $ і. 121, 123
ігахіпі (Р г.) А д е г к. 122
іпаедиаііз (С к е) XV і п і. 121, 123
кипігеі 8 а с с. 224
тасиШогтіз (В е $ т.) V/ і п і. 121
іпугііііі С к е 121
рігіпа А д е г к. 121, 122, 123
рориііпа (V и і 1 1.) Р а Ь. 123
роіепііИае С к е 225
ризіїїа 8 р е &. еі К о и т. 225
гадіо$а (Бік.) Р е г д. еі 5 о г &.
121, 123
гитісіз (В е з т.) АУ і п і. 121, 122
ігетиіае Р г а п к 123
Уегтісиїагіа Р г. 142
геїісіпа Риск. 145
Уегра 8 ху а г і 2 8, 341, 344
Ьокетіса (К г о т Ь к.) 8 с к г о е і.
344
сопіса (М і 1 1.) 8 XV а г і 2 344, 345
Уегіісіїїит ИеезехДУаІІг. 179, 181, 182,
328, 330
УіЬгі$$еа Р г. 374, 377
ігипсогит Р г. 378
Уоікагііа М а і г е 31
иткеІІИегагит К о $ і г. 31
>Уе1і$1еіпіпа V. Н 6 к п. 107, 108 "
піеззііі М й 1 1. 108
АУіпіегіа К е Ь т 244, 245
Ііскепоідез к еЬ т 245
Хуіагіа НіН. 314, 315, 319
агЬипсиїа 8 а с с. 316, 317
ЬиІЬоза (Р е г $.) В. еі В г. 316,317
сагроркіїа (Регз.) Р г. 316, 317
сіауаіа (8 с о р.) 8 с її г а п к 318
согтїогтіз р г. 316
«ііеііаіа (Ь.) О г е V. 316, 318
,1ТПІ81,(АІ Ь- еі $ск«.) Г г.
<Яо, о17
(искеїи N11$. 317
кірроігіскоісіез 8 а с с 319
Нурохуіоп (Ь.) Сгеу. зі6і 317,
Іоп^ірез N11$. 316
охуасапікае Т и 1. 316 317
3,8
496
р Г. 430, 431
(Р'”' "
"рг-’
и «б ”317
?^'Ь&я9
Г^гіНз ОисеУ‘229
зідегіиз .
Т ь* т« V, ЛАП 461
ЯорИІа К а Ь е п Н. 82, 84
гНігорЬПа К а Ь е п Н. 84
ХуйоНапзепиІа Е о 4 4 е г 15, 18
ЙІоЬоза К г а з з і 1. 18
ОДорШа КІоскег 15, 19
скеуаііегі (О и і 1 1.) К І б с к е
разіогі 6 и і 11. 19
Ху^огепозрога К г а з з і І. 15, 18
гепозрога К г а з з і І. 18
їу^озассіїаготусез Е і п 4 п. 15, 17
Ьаіііі (Е і п 4 п.) 6 и і 1 1. 17
Іасііз В о т Ь г. 17
ХуіНіа Р г. 408
сисигЬііиІа К а г з Е 194
гезіпае К а г з Е 408
ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ РОДІВ
ТА ВИЩИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ ГРИБІВ
Акантостигма 219, 228
Ахолій 451, 454
Акросперм 171, 174
Алеврія 348, 358
Аморфоміцес 459
Амфіоферієві 201, 203, 204
Амфісферія 244, 245
Аніксія 82, 83
Антостома 262, 265
Антостомела 214, 2І5
Апіопорте 276, 291
Арахніот 37
Арахнопецица 439, 441
Артрокладієла 44, 81, 82
Аскобол 335, 339
Аскоболові 332, 334
Аскогіменіальні 33
Аскодесм 335, 338
Аскоідея 22
Аскокортицієві 25
Аскокортицій 25
Асколокулярні 33, 88
Аскоміцети 7
Аскоспора 89, 90
Аскофан 335, 337
Аспергіл 38, 39
Аспергілові 35, 38
Астерина 177, 179
Атихієві 86
Атихія 86
Ацетабула 348,355
Багея 406, 412
Бальзамія 456
Белонієла 389, 393
Белоній 439, 441
Белоніосцифа 439, 442
Вертія 219, 229
Біаторела 406. 408
Бомбардія 219,231
Борошнисторосяні 42, 43
Ботріосферіеві 89, 165
Ботріосферія 166
Бріардія 430, 432
Будієра 335, 338
Булгарія 349, 372
Вальса 276, 281
Вальсарія 166, 168
Вальсела 276, 277
Вальсові 201, 203, 275
Велутарія 389, 399
Вентурія 108, 121
Верпа 341, 344
Ветштейніна 107, 108
Вібрисея 374, 377
Вінтерія 244, 245
Волкартія 31
498
Ганзенія 15, 16
Ганзенула 15, 18
Гелазиноспора 204
Гельвела 341
Гельвелові 332, 341
Гелоціальні 33, 35, 372
Гелоцієві 373, 439
Гелоцій 440, 447
Гельмінтаск 328, 330
Гемісферіальні 34
Генеєві 455
Генея 455
Геоглос 373 , 374
Геоглособі 372, 373
Геопіксис 348, 353
Геркоспора 277, 303
Герпотрихія 218, 219, 226
Гетеросферія 427, 428
Гіалосцифові 372, 382
Гібера 154, 155, 186, 187
Гіберела 198
Гіберидея 154, 164
Гіднотрія 456, 457
Гіменосцифа 440, 448
Гімноаск 37
Гімноаскові 35, 37
Гіподерма 413, 414
Гіподермела 413, 417
Гіпокопра 217
Гіпокреальні 33, 34/179
Гіпокреєві 179, 181 ’
Гіпокрея 181, 184
Гіпоксилон 315, 321
Гіпоміцес 181
Гіпоспіла 214, 215
Гістеріальні 33, 34, 170
Гістерієві 170
Гістерій 171, 173
Гістерографій 171
Гістеропатела 406, 411
Гломерела 251,255
Глоній 171, 172
Гномоніела 251, 255
Гномонієві 201, 202 251
Гномонія 251, 256 ’
Годронія 390, 400
Гомпсоміцес 459
Гумарія 349, 357
Дазисцифа 382, 383
Дазисцифела 382, 383
Дальдинія 315, 319
Дебаріоміцес 15 20
Делітшія 207 2*10
Дерматея 389, 394
Дермацієві 373, 389
Десмазіерела 349, 365
Діапортальні 276
Діапорте 277, 293
Діапортела 277, 309
Діапортові 276
Діапортопсис 276, 287
Діатрипе 262, 277
Діатрипела 262, 266
Діатрипові 201, 203, 261
Діахора 148, 149
Дидимела 108, 116
Дидимосферія 108, 119
Дилофія 108, 124
Диплохорина 149
Диподаскові 14, 22
Дискоміцети 35
Дисцина 348, 352
Дитопела 251,253
Дихена 413, 414
Дотидела 149, 151
Дотидеєві 88, 148
Дотидея 149, 151
Дотіора 147
Дотіорові 88, 146
Дріжджові 14
Дурела 406, 407
Еваскоміцетидові 33
Евротій 38, 39
Евтипа 262, 270
Евтипела 262, 273
Елафоміцес 41, 42
Елафоміцетові 35, 41
Ендоксиліна 277, 310
Ендоміцес 23
Ендоміцетові 14, 23
Ендотія 186, 276, 292
Енхноа 107, ПО
Епіхлоє 328
Еремаск 22
Еремаскові 14, 22
Еринела 382, 388
Еризифальні 34, 42
Еризифе 43, 50
Зигноела 219, 228
Зигоганзенула 15, 18
Зигопіхія 15, 19
Зигореноспора 15, 18
Зигосахароміцес 15 17
Зморшок 341, 346
Зодіоміцес 460
Кавдоспора 276, 291
Каліціеві 373, 450
Кал [цій 451, 453
Каліціопснс 450, 451
Калонектрія 186. 196
Калорія 437, 439
Калосферія 262. 264
Кальмузія 277, 312
Капнодієві 43, 85
Кап подій 85
Каріоспора 244, 248
Каршія 406, 410
Кватернарія 262, 274
Клав і цепе 328, 329
Клавіципітальні 33, 34, 328
Клавіципітові 328
Клейстотека 82, 83
Кліпеосферієві 201, 202, 214
Кліпеосферія 214, 216
Клітрис 413, 424
Кокоміцес 413, 419
Кокофацидій 413, 425
Колероа 271, 222
Коніоцибе 450, 452
Кордицепс 328, 330
Кореоміцес 460
Корине 349, 370
Коронофора 262, 265
Криптовальса 262, 269
Криптодерис 252, 260
Криптодиск 430, 431
Криптодіапорте 277, 304
Криптоміцес 413, 420
Криптоспора 276, 288
Криптосферія 262, 270
Крифонектрія 186, 189
Кротонокарпія 219, 233
Круменула 389, 400
Ксиларіеві 201, 203, 314
Ксиларія 314, 315
Ксилографа 430, 431
Кудонія 374, 377
Кукела 85
Кукурбітаріеві 88, 154
Кукурбітарія 154, 158
Лабулбеніальні 33, 35, 458
Лабулбенієві 460
Лабулбенія 4, 460
Лазіобол 335, 336
Лазіосферія 218, 219, 221
Лахнела 382, 384
Лахнелула 382
Лахнея 349, 366
Лахнум 382, 385
Левейлула 43, 66
Левкостома 276, 279
Леотія 374, 377
Лептосферія 108, 125
Лептосферуліна 90, 105
Лестадія 89, 91
Леціографа 406, 411
Лізея 187, 200
Ліноспора 214, 215
Лопадостома 276, 280
Лофідіопсис 237, 242
Лофіела 236, 237
Лофій 171, 174
Лофіонема 237, 239
Лофіостома 237, 240
Лофіостомові 201, 202, 236
Лофіосфера 236, 237
Лофіотрема 237, 239
Лофіотриха 237, 238
Лофодермій 413, 415
Магнузія 38
Макроподія 348, 351
Маміанія 251, 252
Масарина 107, 109
Масаріела 107, НІ
Масарія 107, 112
Меланконіс 277, 307
Меланома 219, 231
Меланопсама 219, 230
Меланоспора 204
Меланоспорові 201, 203
Мела неп ідея 406, 411
Мелахроя 348, 356
Меліола 82, 84, 85
Меліолієві 42, 82
Мелограма 166, 169
Меломастія 244
Мііокопрон 177
Мікосферела 89, 92
Мікосферелові 88, 89
Мікроаск 36
Мікроглос 373, 375
Мікропельтис 176
Мікропельтові 175
Мікросфера 44, 78
Мікротиріальні 33, 34, 175
Мікротирієві 175, 177
Мікротирій 177
Міксотрих 37
Міріангіальні 33, 34, 85
Міріангієві 86, 87
Міріангій 86, 87
Мітилідіон 175
Мітрула 374, 376
Молізія 390, 402
Москоміцес 459
Мусція 349, 365
Надсонія 15, 20
На умові я 154, 165
Невія 430, 433
Невроспора 204, 206
Нектрієла 186, 187
Нектрієві 179, 186
Нектрія 186, 190
Нематоспора 23, 24
Немацикл 430, 435
Ніптера 390, 405
Ніслія 218, 225
Нітшкія 154
Нумулярія 315, 320
Одонтотрема 427, 429
Омброфіла 349, 371
Онігеиа 41
Он і генові 35, 41
Орбілієві 373, 437
Орбілія 437, 438
Остропа 430
Остропові 373, 430
Отія 154, 155
Офіобол 108, 136
Офіонектрія 186, 187
Офіостомові 35
Оцеларія 430, 432
Парастерииа 177, 178
Пателаріеві 378, 405
Пателарія 406, 409
Пателея 406
Патинела 406, 408
Пейритшіелові 460
Пеніцилій 38. 40
Периспоріальні 33
Периспорій 82, 84
Перицистис 32
Перицистові 25, 32
Пецица 348, 359
Пецицальні 33, 35, 332,
Пецицові 332, 347
Пецицела 439, 440
Піреноміцети 34
Піренопецица 389, 392
Піренофора 108, 139
Піронема 334
Піронемові 332, 334
Пітія 348, 349
Піхія 15, 19
Плагіостома 251, 253
Платистом 237, 242
Плектаскальні 33
Плектоднсцела 86
Плектодисцелові 86
Плеомасарія 107, 114
Плеонектрія 186, 188
Плеоспора 142
Плеосферія 244, 250
Плеосферуліна 82, 102
Пловрайтія 149
Подоспора 108, 207, 208
Подосфера 43, 68, 69, 70, 71
Полістигма 180
Полістигмела 180, 181
Полістигмові 179
Полістомелові 175
Поропія 314, 315
Поцил 439, 442
Прагмопора 406, 410
Прополідій 430, 434
Прополіс 430, 433
Протаскальні 13
Протоаскоміцетидові 13
Протоміколсис 31, 32
Протоміцес 31
Протоміцетові 25, ЗІ
Псевдовальса 277, 312
Псевдографіс 414, 426
Псевдопецица 389, 390
Псевдоплектаиія 349, 363
Псевдосферіальиі 33, 34, 87
Псевдосферіеві 88, 107
Псевдофацидій 414, 425,
Псилопеція 332, 333
Пустуларія 148, 151
Рамфорія 233, 234
Ребентишія 108, 124
Ризина 332, 333
Ризикові 332
Риихостома 334, 335
Риларобій 335
Ритизма 413, 417
розелінія 218, 219
Рутстремія 440, 444
Са кобол 335, 339
Саркосома 349, 371
Саркосцифа 349, 366
499
32*
Сахароміксшсс 16И6
СахаромІиес 15, 17
Ойхароміцетові 14
Сепултарія 349. 364
Силія Іоб, 169
Склеродермо 427, 428
Скоделіна 348, 350
Склеротинієві 372» 378
Склеротинія 378
Скутула 406, 409
Спатуларія 373, 374
Спермофтора 7, 21
Спермофторові 7, 14, 21
Спорормія 207, 211
Сордаріеві 201, 202, 207
Сордарія 207, 208
Стамнаргя 437
Стенопибе 451, 453
Стигматея 176
Стигматові 175, 176
Стигматоміцес 462
Сгиктис 431,436
Стрикерія 244, 249
Строматинія 378, 380
Строчок 341, 345
Схизотирій 413, 423
Схізоксилон 431, 435
Схізосахароміцес 15
Схізостома 236, 238
Сферіальні 33, 34, 200
Сферіеві 201, 202, 218
Сферопезія 413, 424
Сферосома 332 , 333
Сфероспора 349, 362
Сферотека 43, 44
Сферуліна 89, 103
Сфінктрігна 450, 452
Сцнрія 149, 153
Тамноміцес 315, 318
Тапезія 390, 400
Тярзгтя 348, 361
Тафрина 25
Тафрянальні 13. 24
Тафринові 25
Телебол 335
Терфецієві 455, 458
Терфеція 458
Тимпаніс 389, 396
Тихотєцій 106
Торуляспора 15, 19
Трематосферія 244, 246
Треноміцес 460, 462
Трнблідієві 373, 426
Триблідій 426, 427
Триблідіопсис 427
Трихокладія 43, 73
Трихопельтові 175
Трихосферія 218, 223
Трохіла 413, 421
Трюфелеві 455, 456
Трюфель 456
Туберальні 33, 35, 454
Унцинула 44, 75
Устуліна 315, 319
Фабрея 389, 391
Фарцидія 89, 104
Фацидієві 373, 412
ФлнндіЙ 413, 421
ФеянгІй 389, 397
Феиестела 277, 310
Феосфсрела 90, 105
ФиларіомІцес 462
Фіался 440, 442
Фізалосвора 108, 115
Фікопсис 86
Філактинія 43, 71
Філахора 326
Філахорові 203, 325
Фоматоспора 251, 254
Фрагмоневія 430, 434
Хетомієві 201, 202, 212
Хетомій 212
Хетосферія 219, 227
Хлороспленій 440, 446
Хойроміцес 456, 457
Ценангела 389, 399
Ценангій 389, 397
Цератоміцес 460
Цератоміцетові 202, 233
Цератостома 234, 236
Цератостомові 201, 202, 233
460
Цератосферія 219, 233, 234
Цератоцистис 36
Церіоспора 252, 259
Циборія 440, 445
Цифелій 450, 451
Ціатикула 440, 444
Цопфія 82, 84
ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН ТА ,НШИХ СУБСТРАТІВ
НА ЯКИХ ВИЯВЛЕНО ГРИБИ
ВИЩІ ТА НИЖЧІ РОСЛИНИ
Абрикос 69, 70, 380, 381
Агрус 44, 45, 78, 81, 134, 137,
146, 224, 295
Аденостилес 46
Аїр 128
Айва 69 , 295, ЗОЇ
Айлант 163, 295
Айстра 58, 293, 415
Аконіт 62, 131, 134
Алича 29
А морфа 159, 162, 300
Андромеда 224, 225, 418
Анемона 62, 379
Аспленін 92, 95
Астрагал 67, 73. 74, 98, 116
Астранція, 391, 392
Атрагена 151
К», 294, 295, 299, 380,
Брусниця 69, 84, 155
Бугила 52
Будлея 128, 130, 133, 141
143, 145
Будяк 58
Бузина 118, 139, 146, 151,
159, 164 , 200, 226, 227,
254, 294 , 298, 386, 387,
404, 448
Бузок 79, 80, 81, 295, 298,
299
Бавовник 83
Бальзамінові 45
Барбарис 71, 78, 81. 96, 100,
146, 151, 157, 160, 164,
189, 294, 299, 311
Барвінкові 422
Барвінок 56
Бедринець 52
Береза 16, 20, 24, 26, 27,
ЗО, 69, 71, 72, 78, 79, ПО,
111, 112, 114,.........
123, 150, 153,
195, 258, 165,
ЗОЇ, 307, 308,
319, 321, 325,
399, 401, 404,
448, 452
Березка 65, 141
Березкові 65
Березові 277, 397, 398
Берест 75, 289
Бирючина 237, 255, 282, 286,
295, 387
Бігноніеві 66
Бук 22, 72, 78, 79, 99, 103,
ПО, 113, 129, 168, 170,
194, 195, 223, 229, 230,
231, 232, 259, 263, 267,
268, 271, 272, 275, 277,
278, 280, 282, 285. 286,
287, 298, 311, 317, 318,
321, 322, 323, 324, 325,
361, 371, 372. 384. 387,
401, 405, 419, 431, 438.
442, 446, 447, 449, 453,
455, 456
381
115,
158,
266,
310,
380,
405,
121,
176,
268,
314,
381,
438,
Букові
Бурачок 63
Буркун 64, 97
Буряк 64, 102, 144. 205, 206.
208
Бутень 52, 388, 393
Буяхи 71, 424
Вишня 26, 27, 112, 123, 172,
257, 259, 295, 380, 381,
394,395,411
Вівсюг 51
Вільха 26, 27, ЗО, 72, 80,
100, 157, 167, 168, 194,
197, 222, 231, 253, 254,
256, 258, 259, 265, 267,
268, 273, 274, 278, 280,
282. 284, 289, 290, ЗОЇ,
307, 308, 309, 319, 323,
380 , 387, 394, 395 , 396,
397, 398, 404. 427, 438,
446, 453
Віхалка 122
Вовконіг 56
Вовче тіло 49, 91, 94 , 98
Вовчі ягоди 151, 293, 294,
295
Вовчуг 64
Водянка 130, 424
Воловик 55, 65
Волошка 55, 58, 388, 443
Вощанка 67
В’яз 26, 31, 36. 72, 75, 78,
101, 111, 113, 152, 158,
160, 161, 164, 167, 197,
239, 265, 273, 274, 275,
282, 286, 287, 290, 294,
295, ЗОЇ, 398
В’язіль 96, 162, 295
В'язові 95, 397, 398
Біла акація 73, 74, 96, 101,
113, 114, 120, 162, 122.
200, 249 , 270, 294, 313,
449
Біловус 405
Блекота 57, 65 п
Бобові 73. 90, 93, 94. 95. 130,
133, 138, 139, 159, 200.
390, 432
Болиголов 52
Бородач 128 220
Борщівник 31,
Бромус 51 99
Бруслина 73, '°> т?’ |вя
104, 136, 145, 159, І63-
114, 120, 162,
189,
Ваточник 182
Верба 69, 70,
116, 120.
160, 163,
194. 195,
247, 257.
264, 266,
272, 277,
282, 285,
303, 305,
324, 325.
76, ПО,
132, 158.
171, 173,
199, 215.
258, 259,
268, 269,
278, 279.
286. 294,
306, 307,
418, 421,
452
45, П8
113,
159,
185,
232,
261,
271.
280,
295,
309,
438,
450,
Вербена™, ---
Вербові 75, 95, 123, їм
Вересові 380, 418 5
Вероніка 46. 66. 118. 179.
Веснянка 96
Вех 32 .
Вечорниш 63
Вика 64, 73. 74
Виноградів 77^
22(Х 272, 298, 380»
390, 391. 404
100,
219,
387,
Гадючник 388, 405
Гайлардія 59
Гарбуз 46
Гарбузові 118
Гармала 67, 145
Гвоздика 62, 134, 14-
Гвоздикові 93, 133
>76. 224
Гикавка 63
Гіркокаштан 195 , 257, 258.
288, 289, 295, 307, 4о0
Гірчак 61
Гірчиця 63
Гісоп 56, 250
Гледичія 158, 1609, 1ОО 157
ГЛ25?’272.6294. 295. 300,
317*
Глуха хропиеа ЗЗ
Головачка 46, іом
Гордовина 80
Горицвіт 45
501
Горіх 79. Н6. 159. 161, 257,
258. 273, 274 . 294 , 298,
307. 308- 309, 312, 3/2
Горіхові 79
Горлянка 53^ 105
Горобейннк 55
Горобина 69. 70. 72. 101, 122,
148. 264, 273. 274,
280. 281. 294, 298,
320, 321, 324 , 325
279,
302,
Горобннник 295
Горох 64, 99
Гостриця 55
Граб 26. 27. 72. 91, 110. 113,
115. 129, 170, 195, 232,
252. 259. 269, 272, 27.3,
274, 285, 288, 294, 295.
299, 307. 308, 309, 313.
323, 371, 384, 387, 398,
399, 435. 448
Гравілат 63, 98
Гречка 61
Гречкові 390
Гриби 83. 86, 183, 184, 185,
187, 190, 192, 193, 197,
205, 219, 220, 331
Грицики 63
Громовик 55
Груша 31, 68, 69, 72.87,95,
'101, 116, 122, 130, 159,
163, 177, 195, 258, 281,
282, 284, 285, 295, 298.
380, 381, 385, 397, 423
Грястиця 51. 174, 329
Губоцвітні 50, 53, 133, 137,
139
Гусячі лапки 49
Дельфіній 97
Деревій 57, 135, 424
Дерен 72,73,75,84,109,119,
169, 218. 282, 284, 294,
299, 426, 431, 435, 437
Деренові 72
Дескурайнія 63
Дзвінець 393
Дзвоники 98, 393
Дзвоникові 93
Дивина 57, 68
Димофортека 47
Диня 46
Дорикній 63, 67
Дрік 64, 117, 128, 159, 161
179, 293, 294, 295, 297*
300 118
Дріоптерис 92, 95
ДУ6 16. 18, ЗО, 72, 78, 79,
рч94.1^00’,!03’.1!1’ н2,
168,
218,
259,
271,
285,
314
371,
387,
405,
417, 419, 425, 427^ 43?’
159, 163,
173, 185,
235, 256,
267, 268
278,
295,
325,
384,
277,
294,
324,
381,
118, 157,
169,
231,
266,
272,
291.
323,
372,
388, 394, 395
408, 412, 414
ЛІН /пг
167,
216,
258,
269,
282,
302,
361,
385,
404,
416,
433. 438, 440, 442, 445,
446, 447, 448, 450. 451,
452, 453, 455, 457
Дудник 52 , 97 , 98, 256
Дягіль 52
Еспарцет 148
Єжа 126, 131
Жабриця 99, 140, 143
Жабрій 53
Жасмін 136
Живокіст 55, 65
Жимолостеві 95
Жимолость 78, 81, 94, 101,
265, 266, 295, 385
Жвтнипя 208
Жито 51
Жовта акація 73, 74, 101, 159,
162, 190, 273, 294, 300
Жовтець 62, 391, 392
Жовтозілля 47, 60, 443
Жовтушник 63
Жовтецеві 93, 94, 134
Жоржина 200
Жостір 80, 158, 195, 294, ЗОЇ
Жостерові 80
Журавлина 380, 381
Залізниця 54, 141, 229, 243
Залізняк 54, 67
Заяча капуста 152
Звіробій 65, 242, 298
Звіробійні 64
Зеленчук 53
Зірочник 97, 326, 327
Злакові 33, 50, 92, 120, 125,
129, 132, 138, 144, 145,
199, 216, 217, 241, 257,
258, 326, 329, 330, 416,
417, 443
Злинка 47
Зніт 49, 97, 122, 218, 241
Золотий дощ 159, 162, 293,
298
Золотушник 60, 98, 293
Зонтичні 50, 51, 90, 93, 94,
133, 134, 135, 137, 429
Іван — чай 98, 117, 118
І глиця 129
Кавун 46, 118
Калина 80, 99, 100, 200, 239
271, ЗОЇ, 436
Калюжниця 62
Канаркова трава 132
Каперцеві 67
Каперці 67
Капуста 193, 210, 293, 294
295, 379 ’
Карагана 73, 74 159 162
190,273,294,300
Каркас 26, ЗО, 144
Картопля 183, 193
Катальпа 66
Катран 63
Каштан 19, 91, 266, 267, 292
448
Квасеннцеві 93
Квасениця 97
Квасоля 105
Кедр 245
Кендир 131
Кермек 65
Кермекові 65
Керія 117
Кизил див. дерен. 72, 73,
75, 84, 109, 119, 169, 218,
282, 284, 294, 299, 426,
431, 435, 437
Кінський часник 63
Клен 29, 31, 72, 75, 76, 91,
100, 102, 113, 114, 120,
130, 156, 159, 161, 163,
189, 195. 197, 200, 257,
258. 266, 269, 272, 282,
294, 295, 303, 305, 306,
324, 395, 419, 421, 449,
453
Кленові 94, 418
Клокичка 271, 295, 305
Козельці 60
Комиш 96, 128, 135, 329, 414,
415
Конвалія 96, 128
Коноплеві 93, 95, 139
Конопля 97
Конюшина 64, 326, 327, 379,
390, 391
Кореопсис 47, 59
Королиця 32
Космос 47
Костриця 51
Костяниця 51, 415
Котяча м’ята 54
Кремена 224
Кривоцвіт 55
Криптомерія 198
Кровник 45
Кропива 60, 138, 386, 193,
418, 439, 443, 444, 448
Кропивові 136, 418
Крушина 78, 80, 115, 146,
148, 150, 158, 160, 241,
280, 293, 295, 298, 302,
394, 395
Куколиця 62
Кукурудза 133, 188,199, 200
Кульбаба 32, 47, 60
Куничник 132
Купальниця 63, 98 ~
Купина 96, 128
Купон іжка 394
Лабазник 49, 70
Лавровишня 70
Ластівневі 134
Латук 59
Лепеха 128
Лепешняк 96, 329, 330
Леспедеца 141, 158, 160
Лещиця 62
Липа 109, 112, 113, 132, 156,
257, 259, 261, 265, 273,
282, 284, 292, 295, 304,
305, 311, 324, 380, 412,
427, 456
502
Липучка 55
Лишайники 89, 90, 106 107
193, 228. 409, 454 ’
Лілійні 129
Ліхніс 62, 99
Ліщина 72, 96, 157, 169, 170
195, 223 , 226, 252 , 258,’
263, 267, 268, 269, 272’
281, 284 , 289, 290, 294
295, 300, 306, 307, 308
311, 324, 387, 394, 395,
407, 443, 444, 450
Лобода 144, 432
Лободові 61
Ломикаменеві 93, 95
Ломиніс 62, 97, 117, 124, 134
151, 260 ’
Лопух 58, 68, 443
Лох ЗОЇ
Льон 56, 116, 228
Льонові 56
Льонок 57
Льонолистник 61
Люпин 64
Люцерна 64, 103, 213, 379,
390
Магонія 81, 160, 164, 294,
299
Мак 56, 63, 144
Макові 56
Малина 49, 100, 109, 117, 120,
128, 130, 139, 218, 224,
226, 233, 258, 292, 295,
386, 387, 399^ 448
Маренка 243, 422
Маренові 133
Маруна 59, 140
Маслина 36
Маслинові 95
Материнка 54, 138
Медунка 55
Метлюг 51
Мигдаль 27, 100, 380, 381
Миколайчики 52, 94, 98
Мирт 295
Мичка 132
Мітлиця 51, 153
Модрина 99, 281, 283, 344,
383, 404, 417
Молінія 238, 405
Молочай 44, 130, 257, 258,
433
Монарда 54
Морква 379
Мохи 89, 90, 183, 185, 197,
225, 331. 375, 376
М’ята 57, 132, 388
М’яточник 53
Нагідки 47, 58
Незабудка 55
Нетреба 48, 60
Нечуй-вітер 47, 59, 98
Нічна фіалка 63
Обліпиха 73, 150
Овес 153, 204
Огірок 46 57
Ожика 96, 188, 326 ^.даз85’218’224’226- Ракові шийки 390 Ранник 46
Онагра 65. 226, 227 Онагрові 65 Ранникові 136 Ревінь 61
Оман 59, 68, 103 Рис 199
Омела 165 Різак 52
Орлики 62 Ріпа 63
Орляк 92, 95, 384, 420 423 РОбтЯ 74’ 96- І0’. 43,
Осика 76_ 79 ,23 243.280 29а, 312, 325, 361, 402’, °С°393 93' 96’ 128’ ,88> 327, 114, 120, 159, 162 200 249, 270, 294, 313 449 Рогіз 92 . 96, 106 133 ’ Роговик 391
Осокір 76, 270, 280 Осокові 92,120,145,216 217 329 Рогозові 120, 132 Родовик 49 Рододендрон 95, 101, 148, 232
Осот 58, 59, 60, 66, 68 97 Роза 48, 116, 120, 130, 142 401 *
141, 444 Очанка 45 Очерет 92, 95, 96, 109. 154 404 Очиток 246 Розові 69, 70, 93, 94. 104 129 396, 397 Розоцвіті 380, 406, 417 Розрив-трава 48 Розхідник 53
Падуб 80 Рокитник 100, 159, 162 178 200, 294, 300
Падубові 80 Пальма 188, 216 Рутвиця 62, 415
Парило 49 Самоснл 54, 68
Паролист 67 Самшит 129, 150, 188, 195.
Паролистові 67 200, 254. 294
Пароніхія 140, 145, 247 Санталові 61
Паслін 159, 161, 199 Саротамнус 270, 294, 300
Пасльонові 137 Сассапариль 177
Пастернак 52 Сафлор 58, 68
Перестріч 46, 388 Свербіжниця 66
Персик 26, 28, 44, 48, 152, Серпуха 60
163, 248, 249 Синюха 56
Перстач 130, 224, 225, 257, Синюхові 56
258 Синявка 238
Петунія 57 Синяк 55
Пижма 60, 442 Ситник 96, 106, 128, 326,327,
Пирій 50, 92, 95 379, 434
Півники 93, 96, 129, 248 Ситникові 120, 216, 217, 326
Півникові 96 Ситняг 329
Підмаренник 57, 422, 429 Пісколюб 96 Плакун 65 Плакунові 65 Платан 295 Плетуха 65 Плющ 194, 295 Сідач 59, 144, 288, 448 Скабіоза 46, 66 Скереда 47, 59 Складноцвітні 93, 94, 1’3. 135, 136. 137, 138, 241, 394 Скумпія 101, 157, 229, 295
Повій 82, 121. 128. 157, 1о9, 163, 295 Скорцепера 59 Слива 26, 28, 29, 69, 70, 7о,
Подокарпус 100 100, 112, 172, 180, 181,
Подорожник 46, 57 249, 250, 257. 270. 281.
Подорожникові 40, оі Полин 58, 68. 134, 260, 388, 444, 449 294, 295, ЗОЇ, 380, 381 Смерека 294 Смілка 449
Помідор 24, 65 Смовдь 52
Порізник 53 Порічки 189 пХїогсуі'3 435 Смородина 44, 4о, 01, -9, 150 158, 160. 189. 194. 260 293 . 297 . 390, 391, 400,’ 405, 428. 438 Собача кропива 53 Соболеаськін 133. но, Сокирки 62
Празелень 4?, зл КЯ?™'2»
204 Солонечник 58 Солончакова а не гра а® Сон 62, 9«, Н6
503
Спнлнк» 4Г»
Соняшник 379
88 8!
295, —
М>,
ЗМ,
408.
423,
199,
294,
382,
402,
417,
438,
226, 281, 283,
325, 364, 376,
396, 397. 400,
410, 415, 416,
425, 435. 436,
Соснові 94, 99. «4Г>. 251. 397
Сочсішчник 96
Спаржа 84, 204
Спірея 130
Спориш 61,253
Сгародуб 97, 429
Стоколос 51
СугаЙиик 47
Сумах 295
Сумахові 101
Суниці 98
Суховершки 53, 165
Сухоребрик 63, 117
Сухоцвіт 59
Таволга 130
Татарник 59
Текома 128
Терен 70,75,77,120,180.265,
270, 272. 273, 281, 288
Тернослива 70, 77
Тиква 144
Тимофіївка 132
Тирлич 97, 122
Тирличеві 93
Тис 436
Тонконіг 51, 326. 327. 329
Тополя 26, 30, 76, 101, 102,
106, 110, 121, 148, 195,
215, 222, 229, 231, 241,
242, 247, 258, 261, 264,
279, 280, 282. 285, 286,
295, 305, 325, 380, 385,
398. 419, 420, 4:43
Троянда 48, 4У
Туя 226, 350
Тіотюн 45< 57
Феопапус 58
Фіалка 56, 63, ЮЗ
Фіалкові 66
Фізаліс 45
Фісташка 249
ФІтеума 98
Хийтурус 53
Хамеропс 149
Хвойні 194, 236, 441, 451
Хвоїн 95, 153, 438
Хміль 48, 260, 447, 448
Холодок 84
Хондрила 68
Хрсстоцвітні 93, 98, 135
Хризантема 47
Хрінниця 63
Цибуля 96
Цикорій 68
Цикута 32, 52
Цинерарія 47
Цинодон 326, 327
Цнрцея 65
Цмин 59. 68
Чабер 67
Часник 63
Чебрець 54, 143, 232, 233,
243, 248
Череда 47
Черемха 29, 69, 70. 114» 167,
180, 181, 222, 257, 259,
273, 279, 280, 288, 289,
294, 302, 380, 382, 448
Черешня 28, 70. 257, 259, 273
Черсак 46, 137
Черсакові 134, 137
Чина 64. 97. 136
Чингіль 159, 163, 250
Чист 134, 248
Чистець 54
Чорниця 69, 71, 84, 123, 155,
380, 381, 424
Чорпоголопник 49
Чорнокорінь 55
Шаплія 54, 67
Шандра 54, 67
Шелюга 76
Шипшина 44, 49, 103. 109,
158, 160, 163, 167, 272,
278, 279, 282, 285
Шовковиця 75. 77, 102, 151,
164, 199
Шорстколисті 54
Щавель 61, 122, 253
Юкка 299
Яблуня 68, 69, 87, 95, 101,
103, 116, 122, 159, 163,
18Б. 195, 255, 277, 278,
280, 281, 284» 321, 380,
381, 411
Явір 271, 272, 285, ЗОЇ, 305,
388
Яглиця 32, 94, 99, 326, 327,
349
Ялина 220, 221,226, 229,281,
283, 415, 426, 427» 437,
441, 453
Ялиця 52, 194,226,228, 281,
283, 294, 364, 394, 395,
409, 416, 422, 426. 445,
446, 456
Яловець 226, 281, 283, 350,
416
Ясен 73, 101, 113, 171, 197,
266, 270, 273, 286, 295,
310, 319, 396, 397
Ячмінь 51 :
РІЗНІ СУБСТРАТИ
Бджоли 32
Вологі стіни 214, 361
Гілки 85 . 89, 155,
220. —
231.
243,
263,
317.
401,
г 449« 450
Грунт 2ІГ24’. 39? 40»
,йс 192, 210, 214,
334, 340. 343,
ОДО п.ч лр»
354.
221,
232,
245,
265,
355,
403,
193,
228,
241,
247,
287,
369,
428,
223,
240.
246,
283,
366,
410,
Ч>Убікорми 213, 214
'185.
333.
345,
352,
357.
363,
374.
504
346,
353,
364,
196,
229,
242,
250.
316,
378,
445,
Деревина 155, 172, 173,
185, 208, 209, 212,
220» 221, 223, 226.
229, 231, 234, 235,
240, 241, 246, 248,
316, 317, 318, 319,
367 , 370 , 371, 383,
403, 404, 407, 408,
412. 430, 432, 434.
440, 445. 454
175,
213,
227,
238,
249,
333,
385,
411,
438,
Комахи 87, 331, 460, 462
Копита 41
Кора 183, 223, 246, 247, 409,
411, 434, 454
Коріння 452
347. 350,
—, 354. 355.
358, 359. 361.
364, 368. 369,
375. 376, 377
368. 369.
42,
317,
344,
351.
356.
362.
371,
Зкскременти Г~ “
205, 207, 208, 209
211. 212, 315, 335.
337. 338, 339, 340.
358 , 361, 368,
36, 37, 38, 84,
210.
336,
341,
Мед 17
Молоко 19, 20
Мотузки 84
Насіння 210, 213, 214
Нектар квіток 17
Овочі 19, 21
Зерно 197, 318,
Картон 37, 83.
Ковбасці вироби 20
Папір 37, 39, 83. 208, 212, 213
Перегній 39, 458
Пір’я 41. 462
Плоди 17, 19, 39. 40. 85
Пні 227, 231, 247, 317, 318,
320, 370. 383. 454
Роги 41
Рослинні залишки 21, 36,
40, 83, 84, 193, 197, 206,
212, 213, 214, 21.5, 221,
226, 317, 360, 410
Рослими різні 39, 40, 56, 68,
71,85, 90, 92, 95, 99, 128,
129, 130, 133. 136, 139,
141, 142, 1-13, 144, 146,
155, 224, 226, 227, 229.
237, 238, 240, 241, 242,
250, 254, 263, 287, 311,
317, 320, 321, 323 , 342,
443, 344, 401, 405, 434
436, 437, 441, 443, 452*
454, 458
Сік 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
24
Солома 83 , 84, 197, 205 , 206,
319
Солод 23
Хвоя 185, 317, 409
Хліб 206
Цементна підлога 361
Цукристі речовини 15, 19
Червеці 192
Членистоногі 330
Шпалера 83
Ягоди 17, 91
ПОКАЖЧИК ЛАТИНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН-ЖИВИТЕЛІВ
(РОДІВ ВИЩИХ РОСЛИН 1 ВІДДІЛІВ НИЖЧИХ РОСЛИН)
ТА ВИЯВЛЕНИХ НА НИХ ГРИБІВ
АЬіез
АсапіЬозН^пя 228
Ваїзатіа. 456
СіЬогіа 446
Ікппаїеа 394 , 395
Віарогіїїе 294
НегроігісЬіа 226
ЕорЬооегтіит 416
ЇЧесігіа 194
Раїіпеїіа 409
РЬасійіит 422
Рііуа 349
Р$еи(іо£гарЬіз 426
Рзеїкіоріесіапіа 364
Ризігоетіа 445
Уаіза 281, 283
Асег
АпіЬозіота 266
Азсозрсга 91
Саіопесігіа 197
СЬогозіаіе ЗОЇ, 305, 306
Сп’ріодіарогІЬе 305, 306
Сгуріоуаіза 269
СисигЬИагіа 159, 161, 163
Оегтаіеа 395
Оіарогіке 294, 295. ЗОЇ,
303, 305, 306
іїіаігуре 306
ВідутозрЬаегіа 120
Еиіура 271. 272
СіЬЬегеІІа 199, 200
Опотопіа 257, 258
6иі§палііа 91
НутепозсурЬа 449
Нурохуіоп 324
ЕасЬпит 388
Еаезіадіа 91
ЕерюзрЬаегіа 130
Маззагіа 113, 114
Мазагіорзіз 120
МусозрЬаегеІІа 100. 102
Ьіесігіа 195
ОНЬіа 156
РЬуІІасііпіа 72
Ріеопесігіа 189
РЬуіІ5ттія 4|9
Ьркоегіа 258
91
орЬіпсігіпа 453
ТарЬгіпа 29, Зі
ТгосЬіІа 421
Ьпсіпиіа 75, 76, 77
АсЬШ« 27і'
Еп’зірЬе 57
^рІозрЬаегіа ’ЗБ
ЬсЬиоіЬугіит 424
506
АсопНит
ЕгузірЬе 62
ЕеріозрЬаегіа 131, 134
АСОПІЗ
ЕеріозрЬаегіа 128
АдсПО5ІуІЄ5
ЗрЬаегоіЬеса 46
Асіопіз
ЗрЬаегоіЬеса 45
Ае£ородіит
ЕгузірЬе 52
МусозрЬаегеІІа 92, 94, 99
РЬуІІасЬога 326, 327
Ргоіотусез 32
Аезсиїиз
СІіогозїаіс 307
СгуріодіарогІЬе 307
Сгуріозрога 288, 289, 307
Оіарогіке 295, 307
Опотопіа 257, 258
НутепозгурЬа 450
Иесігіа 195
Уаіза 307
А^гітопіа
ЗрЬаегоіЬеса 49
А^горугит
ЕгузірЬе 50
МусозрЬаегеІІа 95
А£ГО$ІІ$
ЕгузірЬе 51
ЗсіггЬіа 153
АіІапіЬиз
ВіарогіЬе 295
СисигЬііагіа 163
Аіга
ЕеріозрЬаегіа 131
А]иеа ,
ЕгузірЬе 53
ЕеріозрЬаегиііпа 105
АІсЬітіІІа
Соїегоа 224
ЗрЬаегоіЬеса 49
АІесігоІорЬиз
Ругепорегіга 393
АПіагіа
ЕгузірЬе 63
АПіит
МусозрЬаегеІІа 96
Аіпиз
ВотЬагдіа 231
ВоігуозрЬаегіа 167, 222
Саіопесігіа 197
Сепапаіит 393
СіЬогіа 446
СогопорЬога 265
Сгуріозрога 290
Оаідіпіа 319
Вегтаіеа 394. 395
РіарогІЬе 295, 308
Віаігуреііа 267, 268, 269
Вііореііа 254
ЕиіуреІІа 273, 274
Опотопіа 258, 259
Опотопіеііа 256
Нурохуіоп 323
ЕдрЬіит 387
ЕазіозрЬаегіа 222
Ееисозіота 280 281
Маззагіпа 110
Меіапсопіз 307, 308, 309
МісгозрЬаега 80
МоІІізіа 404
МусозрЬаег Па 100
Иесігіа 191... 194
Орійотаззагіа 110
ОгЬіІіа 438
ОНЬіа 157
Рііуііасііпіа 72
РІа^іозіота 253
Зріїаегіа 258
ЗіепосуЬе 453
Зіготаііпіа 380
ТарЬгіпа 26, 27, 29
ТгуЬІИіит 427
Тутрапіз 396, 397
Уаіза 282, 284, 290
Уаїзагіа 168, 309
Уаїзеїіа 278
Аіуззшп
ЕгузірЬе 63'
АтторЬіІа
МусозрЬаегеІІа 96
АтогрЬа
ВіарогіЬе 300
СисигЬііагіа 159, 162
Ату^сіаіиз
МусозрЬаегеІІа 100
Зіготаііпіа 380, 381
ТарЬгіпа 26, 27
АпсЬиза
ЕгузірЬе 55, 65
Апсіготеба
Соїегоа 224, 225
КЬуіізта 418
Апдгоро^оп
ЬеріозрЬаегіа 128
Апетопе
ЕгузірЬе 62
Зсіегоііпіа 379
Ап^еііса
ЕгузірЬе 52
Спотопіеііа 256
МусозрЬаегеІІа 97, 98
АпіНегісит }
Уопіигіа 122
АпІЬгізсиз
ЕгузірЬе 52
Лрега
ЕгузірЬе 5і
Лросіпит
ЕсріозрЬаегіа 131
Лдиі1е£іа
ЕгузірЬе 62
Агскап^еПса
ЕгузірЬе 52
Агсііит
ЕгузірЬе 58
Ьеуеіііиіа 68
РЬіаІеа 443
Агтепіаса
Родозріїаега 69, 70
Зіготаііпіа 380, 381
Агіетізіа £
Сегіозрога 260
СуаіЬісиїа 444
ЕгузірЬе 58
НутепозсурЬа 449
ЬасЬпит 388
ЕеріозрЬаегіа 134
Еєуеіііиіа 68
Азсіеріаз
Нуротусез 182
Азрага^из
Меіапозрога 204
2орПа 84
Азреги^о
ЕгузірЬе 55
Азрегиіа
РЬасідіит 422
Ріаіузіотит 243
Дзріепіит
МусозрЬаегеІІа 92, 95
Азіег
ВіарогіЬе 293
ЕгузірЬе 58
Нуродегта 415
Азіга^аіиз
Еєуеіііиіа 67
МусозрЬаегеІІа 98
РЬузаІозрога 116
РоІузН^та 116
ТгісЬосіадіа 73, 74
А‘'й,ь™з 39.. 399
Аігайепе
РоіЬкіеа 151
Ріохугібіїііа 151
Дуепа - і. = 1
ЕгузірЬе 51
Оеіазтозрога 204
ЗсіггЬіа 153
Агаїеа
РоіЬюга 148
Меіапотта 2Л*
МусозрЬаегеІІа ТО,
Ваііоіа
ЕгузірЬе оо
ВегЬегіз
СІюгозіаіе 299
СисигЬііагіа 160^ 164
РіарогНіе 294. 2то
151
репе^іеііа ЗН
101
МісгозрЬаега 78, 81 100
МусозрЬаегеІІа 96
ОШііа 157
РЬуІіасііпіа 71
Ріеопесігіа 189
Ріеозрога 146
Р1о\Угі§Ьііа 151
Уаіза 299
Вегіегоа
ЕгузірЬе 63
Веіа
ЕгузірЬе 61
Меіапозрога 205, 206
МусозрЬаегеІІа 102
Ріеозрога 144
Зогсіагіа 208
Веіиіа
Сепап^еііа 399
СогопорЬога 265
Сгуріозрога 289, 290
СурЬеііит 452
Ваісііпіа 319
ОіарогіЬе 294, ЗОЇ, 310
ОіарогіЬеІіа 266, 310
Иіаігуре 310
Віаігуреііа 268
ОідутозрЬаегіа 121
Поіійсіеа 150
ВоіЬідеІІа 153
ЕпсЬпоа 111
Опотопіа 258
Неіоііит 448
Нурохуіоп 325
Ееисозіота 280
Маззагіа 114
ЇЧаззагіеІіа 112
Маззагіпа ПО
Меіапсопіз 307, 308
МісгореІНз 176
Місгозріїаега 78, 79
Міріега 405
Моііізіа 404
і\Тесігіа 195
Киттиіагіа 321
ОгЬіІіа 438
ОііЬіа 158
РІіуІІаскога 153
Рііуііасііпіа 72
РІеотаззагіа 115
Ріохггі^Ьііа 150
РодозрЬаега 69, 71
Рзеидогаіза 314
Зріїаегіа 258
Зіготаііпіа 380, 381
Тарезіа 401
^ЙГІ^2%4?2386, 290.
303
Уаізеііа 278, 279
Уепіигіа 123
Відепз іи
ЗрЬаегоіЬеса 46
ВгасЬуроШипі
ВеІопіеІІа 394
ЕрісЬІое 328
Вгаззіса -
ОіарогіЬе 293, 2УО
ЕгузірЬе 63
Иесігіа 193
Родозрога 210
Зсіегоііпіа 379
Зогдагіа 208
Вготиз
ЕгузірЬе 51
ВгипеІІа
ЕгузірЬе 53
Каитоуіа 165
Видд1е}а
ЕеріозрЬаегіа 128, 130,
133
Ріеозрога 143, 145
РугепорЬога 141
Вихиз
ОіарогіЬе 295
Вііореііа 254
ВоіЬібеа 151
ЕеріозрЬаегіа 129
Еізеа 200
МісгоіЬугіит 178
№сігіа 195
Месігіеііа 188
Саіата^гозііз
ЕеріозрЬаегіа 132
Саіепдиіа
ЕгузірЬе 58
ЗрЬаегоіЬеса 47
СаИЬа
ЕгузірЬе 62
Саіузіе^іа
ЕгузірЬе 65
Сатрапиіа
МусозрЬаегеІІа 97, 98
Ругепорегіха 393
СаппаЬіз
МусозрЬаегеІІа 98
Сарраґіз
Еєуеіііиіа 67
Сарзеїіа
ЕгузірЬе 63
Сага^апа
СгурЬопесігіа 189
СисигЬііагіа 159, 162
ОіарогіЬе 294, 300
ЕиіуреіІа 273
МусозрЬаегеІІа 101
ТгісЬосіагііа 73, 74
Сапіииз
ЕгузірЬе 58
Сагех
ЕеріозрЬаегіа 128
МусозрЬаегеІІа 93, 96
К’есігіеііа 188
РЬуііасЬога 327
Ругепорегіга 393
Сагріпиз
Ахозрога 91
Сепап^іит 398, 399
Сїюгозіаіе
Согупе371
Сгуріозрога 288, 289
ОазузсурЬа 384
ВіарогіМе 294. ~9о
Оіаігуреііа 269
Еиіура 272
ЕиіуреіІа 273, 2/4
Опотопіа 259
биі^пагЗіа 91
Неіоііит 448
507
33*
Нурохуіоп 323
ЕасЬпит 387
Еаезіасііа 91
Ееріозріїаегіа 129
Матпіапіа 252
Маззагіа 113
Маззагіпа 110
Меіапсопіз 307, 308, 309
Меіапотпта 232
Меіо^гатта 170
Иесігіа 191, 193, 195
РНуІІасііпіа 72
Ріеотаззагіа 115
Ргороіідіит 435
Рзеисіоуаіза 313
Зріїаего^потопіа 91
ТарЬгіпа 26, 27
Уаіза 285, 289, 309
СагіЬатиз
ЕгузірЬе 58
Еегеіііиіа 68
Сазіапеа
Оіаііуреііа 266, 267
ЕпбоіЬіа 292
Неіоііит 448
Еаезіабіа 91
Саіаіра
ЕгузірЬе 66
Седгиз
ХУіпіегіа 245
Сеіііз
ЬеріозрНаегіа 144
РІеозрога 144
ТарЬгіпа 26, ЗО
Сепіаигеа
ЕгузірЬе 58
ЕасЬпит 388
РЬіаІеа 443
СерЬаІагіа
ЬеріозрЬаегіа 130
ЗрЬаегоіЬеса 46
Сегазііит
РаЬгаеа 391
Сегазиз
Скогозіаіе ЗОЇ
Оегтаіеа 394, 395
ОіарогіЬе 295, ЗОЇ
ЕиіуреІІа 273
бпотопіа 257, 259
Нузіего^гарНіит 172
Нузіегораіеііа 411
Маззагш 1 ] |
Ма&загіеііа 112
РодозрЬаега 70
Зіготаііпіа 380, 381
ТарЬгіпа 26, 28
Уаіза ЗОЇ
Vепіигіа 123
СегіпіЬе
ЕгузірЬе 55
Ьеуеіііиіа 67
СЬаегорЬуІіипі
ЕгузірНе 52
ЕасЬпит 388
а.а&орегіга393
ЕгуіірНе 53
’-патаепегіит
МусозрНаегеІІа 98
508
СЬатаегорз
Оіріосіюгіпа 149
СІїепоросііит
Вгіагдіа 432
РІеозрога 144
Скошігіїїа
Ееуеіііиіа 68
СИгузапіЬетит
ЗрЬаегоіЬеса 47
СісЬогіит
ЕгузірЬе 58
Сісиіа
ЕгузірЬе 52
Ргоіотусез 32
Сіпегагіа
ЗрЬаегоіЬеса 47
Сігсаеа
ЕгузірЬе 65
Сігзіит
СуаіЬісиїа 444
ЕгузірЬе 58, 59
Ееуеіііиіа 68
МісгозрЬаегеІІа 97
РугепорЬога 141
Сізіиз
ЕеріозрЬаегіа 134
ТгетаіозрЬаегіа 248
Сіігиіиз
ОісіутеІІа 118
ЗрЬаегоіІіеса 46
СІетаііз
Сегіозрога 260
Вігіутеїіа 117
йоіНісіеа 151
ЕгузірЬе 62
ЕеріозрЬаегіа 134
МусозрНаегеІІа 97
Р1олугІ£Ьііа 151
КеЬепіізсЬіа 124
Соїиіеа
СгуріЬопесігіа 190
МусозрНаегеІІа 101
Сотагит
Азсозрога 91
МусозрНаегеІІа 94, 98
ЗрІїаегоіЬеса 49
Сопіит
ЕгузірЬе 52
Сопуаііагіа
ЕеріозрЬаегіа 128
МусозрНаегеІІа 96°
Сопуоіуиіиз
ЕгузірНе 65
РугепорНога 141
Согеорзіз
ЕгузірНе 59 *
ЗрЬаегоіИеса 47
Согпиз
СІуреозрНаегіа 218
ОіарогіНе 294, 299
ОИутеІІа 119
Маззагіпа 109
Меііоіа 84
Озігора 431
РНуІІасііпіа 72
Ргороіідіит 435
РзеидорНасідіит 426
Зіїсіїз 437
ТгісЬосІадіа 73, 75
Уаіза 282, 284
Уаїзагіа 169
Согопіііа
СисигЬііагіа 162
ОіарогіНе 295
Мусозріїаегеїіа 97
Согуїиз
СІюгозіаіе 300, 306, 308
Сгуріосііарогіїїе 306
Сгуріозрога 289, 290
Оегтаіеа 394, 395
ОіарогіНе 294, 295, 300,
308
Оіаігуре 263
Оіаігуреііа 267, 268, 269
Еиіура 272
РепезіеИа 311
бпотопіа 258
Нутепозсуріїа 450
Нурохуіоп 324
ЕасЬпит 385
Матіапіа 252
Меіапсопіз 307, 308
Меіо^гатта 169, 170
Місгореіііз 176
МусозрНаегеІІа 96
Иесігіа 195
N1581 і а 226
ОііНіа 157
Раіеііеа 407
РНіаІеа 443, 444
РНуІІасііпіа 72
ЗіІІіа 169
ЗрНаегіа 258
ТгісЬозрЬаегіа 223
Уаіза 281, 284, 290
Уепіигіа 226
Созтоз
ЗрЬаегоіЬеса 47
Соііпиз
МусозрНаегеІІа
ОііНіа 157
СгатЬе
ЕгузірНе 63
Сгаіае£и$
СКогозіаіе 300
ОіарогіНе 294,
Еиіура 272
бпотопіа 258
МусозрНаегеІІа
ОііНіа 157
РНуІІасііпіа 72
РосіозрНаега 69
Рзеисіоуаіза 300
ТарЬгіпа 26, 28
Уаіза 300
Хуіагіа 317
Сгеріз
ЕгузірЬе 59
ЗрЬаегоіЬеса 47
Сгуріотегіа
Саіопесігіа 197, 198
Сиситіз
ЕгузірЬе 57
ЗрЬаегоіЬеса 46
СисигЬііагіа
ЗрИаегоіЬеса 46
Судопіа
ОіарогіЬе 295, ЗОЇ
101
295, 300
100
РосІозрЬаега 69
Супосіоп
РЬуІІасЬога 326, 327
СуПО£І0881іт
Вгузіріїе 55
СуІІЗиЗ
СисигЬііагіа 159 162
ОіарогіЬе 294, 300
Оіаігуре 300
СііЬЬегеІІа 199, 200
МусозрЬаегеІІа 100
Рагазіегіпа 178
Уаіза 300
Оасіуііз
Асгозрегтит 174
ЕрісЬІое 329
ЕгузірЬе 51
ЕеріозрЬаегіа 131
БаЬІіа
(ліЬЬегеІІа 200
ОарНпе
ОіарогіЬе 293, 295
ОоіІШеа 151
Ріохугі^ііііа 151
Оаисиз
Зсіегоііпіа 379
Оезсигаіпіа
ЕгузірЬе 63
ОеІрЬіпіит
ОіарогіЬе 299
ЕгузірЬ.е 62
МусозрЬаегеІІа' 97
ИіапіЬиз
ЕгузірЬе 61
ЕеріозрЬаегіа 134
РІеозрога 142
РугепорЬога 142
йітогрЬоіЬеса
ЗрЬаегоіЬеса 47
Оірзасиз
ОрЬіоЬоІиз 137
ЗрЬаегоіЬеса 46
Оогопісит
ЗрЬаегоіЬеса 47
Оогуспіит
ЕгузірЬе 63
Ьеуеіііиіа 67
Бгуоріегіз
МусозрЬаегеІІа 92, 95
ЕсЬіит
ЕгузірЬе 55
Е!аеа£пи$
ОіарогіЬе ЗОЇ
Е1у(гі£іа
ЕгузірЬе 50
Етреігит
ЕеріозрЬаегіа 130
ЗрЬаегорегіа 424
ЕріїоЬіит
СІуреозрЬаепа 21 б
ОіарогіЬе 299
ЕНдутеІіа 117, 118
Опотопіа 118
ЕорЬіозіота 241
МусозрЬаегеІІа 97
ЗрЬаегоіЬеса 49
Уепіигіа 122
Едиізеіит *
МусозрЬаегеІІа
ЗсіггЬіа 153
ВГ&”™ 438
в-ЙХ"1"47
96
ЕгузірЬе 52
МусозрЬаегеІІа 94 98
Егузігпигп ’ 0
ЕгузірЬе 63
Еираіогіит
йіарогіїїе 288
О«арогіорзіз 288
ЕгузірЬе 59
Еирогіїїе 288
Неіо(іит448
ІлрІозрНаегіа 144
РІеозрога 144
ЕирЬогЬіа
ОіарогіЬе 299
Опотопіа 257, 258
ЕеріозрЬаегіа 130
Наеуіа 433
ЗрЬаегоіЬеса 44
ЕирЬгазіа
ЗрЬаегоіЬеса 45
Еуопутиз
ОіарогіЬе 294, 295, 299
СисигЬііагіа 159, 163
ЄіЬЬегеІІа 199
Ееріозраегіа 136
МусозрЬаегеІІа 94, 99
РІеозрога 145
ЗрЬаегиІіпа 104
ТгісЬосІасІіа 73, 75’
Гаморугит
ЕгузірЬе 61
Еа£из
АгасЬпорехіха 442
Вегііа 230
ВотЬагсІіа 231
ВоігуозрЬаегіа 168
ВиІ^агіа 372
СЬІогозрІепіит 446
Соссотусез 419
Согупе 371
Сгуріосіізсиз 431
ОазузсурЬа 384
ОіарогіЬе 298
Оіаігуре 263
ОіаігуреІІа 267, 268
Еиіура 271, 272
ГепезіеІІа 311
бпотопіа 259
Неіоііит 447
НутепозсурЬа 449
Нурохуіоп 322, 3-3, 324,
325
ЬасІтит 387
ЕазіозрЬаегіа 223
ЕеріозрЬаегіа 129
Ьеріозрога 222
Ееисозіота 280
ЕораЗозіота 28/
Маззагіа 113
Маззагіпа 110
Меіапоіпта 232
МеІобгатта і/о
МісгозрЬаега 78, 79
МусозрЬаегеІІа 99
Кесігіа 191, 194, 195
Міріега 405
МшптиІагіа 321
ОгЬіІіа 438
Регіга 361
РЬуІІасііпіа 72
Оиаіегпагіа 275
ЗрЬаегиІіпа 103
ЗрЬіпсігіпа 453
Тарезіа 401
уа $а 27/, 282. 285, 286
Уаїзеїіа 277, 278
Хуіагіа 317, 318
ХуІозрНаега 318
2і£пое11а 229
Гаїсагіа
ЕгузірЬе 52
Гезіиса
ЕгузірЬе 51
Ніірепсіиіа
ЕасЬпит 388
МоІІізіа 405
Родозріїаега 70
ЗрЬаегоіЬеса 49
Ега^агіа
МусозрЬаегеІІа 98
Ггап£и1а
Сіюгозіаіе 298
СисигЬііагіа 158, 160
Оегтаіеа 394, 395
’ ОіарогіЬе 293, 295, 298
Оіаігуре 298
ОоіЬісіеа 151
Ооііпога 148
Ееисозіота 280
’ МісгозрЬаега 78, 80
Уаіза 298
Ггахіпиз *
Апііюзіота 266
Саіопесігіа 197
Сепапдіит 397
СгуріозрЬаегіа 270
Оакііпіа 319
ОіарогіЬе 295
Епсіохуіпіа 310
ЕиіуреІІа 273
Ну$іего£гарЬіит 171
Маззагіа І ІЗ
МусозрЬаегеІІа 101
РЬуІІасііпіа 73
Тутрапіз 396, 397
Уаіза 286
Рил£і
Апіхіа 83
Саіопесігіа 197
Согсіусерз 331
Нуросгеа 184, 185
Нуротусез 183, 184
Меіапозрога 205
№сігіа 192, 193
ОрЬіопесігіа 187
розеїііпіа 220
баИагЛа
ЕгузірЬе 59
баїаіеііа
ЕгузірЬе 58
баІеоМоІоп
509
ЕгузірЬе 53
баїеорзіз
ЕгузірЬе 53
баїішп
ЕгузірЬе 57
НеіегозрЬасгіа 429
РЬасМішп 422
Сіспізіа
СисигЬііагіа 159, 161
ОіарогіЬе 293, 294. 295,
297. 300
Оіаігуре 300
ОісіуіпеІІа 117
ЕгузірЬе 64
ЕеріозрЬаегіа 128
МісгоІЬугіиш 178
Рагазіегіпа 178
Еи/зи 300
Оепііапа
МусозрЬаегеІІа 97
Уепіигіа 122
Осгапіиш
Соїегоа 224
ЕгузірЬе 64
8рЬаегоіЬеса 49
8іі£іпаіеа 176
Уепіигіа 224
беипі
ЕгузірЬе 63
МусозрЬаегеІІа 98
ОІесЬота
ЕгузірЬе 53
СІедіізсЬіа
СисигЬііагіа 160
біусегіа
СЬуісерз 329, 330
МусозрЬаегеІІа 96
ОпарЬаІіит
ЕгузірЬе 59
Соззуріит
СІеізіоіЬеса 83
ЗрегторЬіЬога 21
Огоззиіагіа
ОіарогіЬе 295
ЕеріозрЬаегіа 131, 134
.МісгозрЬаега 78, 81
ОрЬіоЬоІиз 136, 137
Ріеозрога 146
ЗрЬаегоіЬеса 45
СурзорЬіІа
ЕгузірЬе 61
Наїіптосіепдгоп
СисигЬііагіа 159, 163
Зігіскегіа 250
Недега
СНогозіаіе 295
ОіарогіЬе 295
Кесігіа 191, 194
НеІеосИагіз
СІауісерз 329
НеііапіЬетит
ЗрЬаегоіЬеса 45
Неііапйшз
Зсіегоііпіа 379
пеІісЬгу5иіп
ЕгузірЬе 59
Еєуеіііиіа 68
Негасіецт
ЕгузірЬе 52
510
Ргоіотусез 32
КозеПіпія 220
Уоікагііа 31
Нсзрсгіз
ЕгузірЬе 63
Нісгасіінп
ЕгузірЬе 59
МусозрІїаегеПа 98
ЗрЬаегоіЬеса 47
Нірроріїае
ОоІЬіііеа 150
РЬуПасііпіа 73
РІохугі£ЬІіа 150
Ногсіеит
ЕгузірЬе 51
ЕеріозрЬаегіа 131
Нитиіиз
Сегіозрога 260
Неіоііит 447, 448
ЗрЬаегоіЬеса 48
Нуозсуатиз
ЕгузірЬе 57, 65
Нурегісит
ОіарогіЬе 298
ЕгузірЬе 65
Еоріїіозіота 242
Нуросіюегіз
МусозрІїаегеПа 97
Нуззориз
ЕгузірЬе 56
Зігіскегіа 250
Пех
МісгозрЬаега 80
Ітраііепз
ЗрЬаегоіЬеса 45
Іпиіа
ЕгузірЬе 59
Еєуеіііиіа 68
ЗрЬаегиІіпа 103
Ігіз
ЕеріозрЬаегіа 125, 129
МусозрІїаегеПа 93, 96
Тгетаіозріїаегіа 248
Лазтіпит
ЕеріозрЬаегіа 136
Зи£1апз
Виї^агіа 372
СисигЬііагіа 159, 161
ОіарогіЬе ,294, 298
ЕиіуреіІа 273, 274
Опотопіа 257, 258
Каїтизіа 312
Меіапсопіз 307, 308, 309
МісгозрЬаега 79
РЬузаІозрога 116
Уа іьа 298
'Іипсиз
ЕеріозрЬаегіа 128, 131
МусозрЬаегеІІа 96
РЬаеозрЬаегеІІа 106
РЬгаатопаеуіа 434
РЬуІГасЬога 326, 327
Ьсіегоііпіа 379
Липірегиз
НегроігісЬіа 226
ЕорЬодегтіит 416
Рйуа 350
Уака 281, 283
Кеггіа
Оісіутеї 1а 117
КпаиіІа
ЕгузірЬе 66
ЬаЬипіит
СисигЬііагіа 159, 162
ОіарогіЬе 293, 298
Ьасіиса
ЕгузірЬе 59
Ьа^епагіа
Ріеозрога 144
Ьатіит
ЕгузірЬе 53
Еатрзапа
ЕгузірЬе 59
ЗрЬаегоіЬеса 47
Ьарриіа
ЕгузірЬе 55
Ьагіх
Оазузсуріїа 383
Нуросіеппеїіа 417
МоІІізіа 404
МусозрІїаегеПа 99
Уаіза 281, 283
Ьазегріііит
НеіегозрЬаегіа 429
МусозрІїаегеПа 97
ЬаіЬугиз
ЕгузірЬе 64
ЕеріозрЬаегіа 136
Ьаигосегазиз
МусозрІїаегеПа 97
Росіозріїаега 70
Ьеопигиз
ЕгузірЬе 53
Ьерідіит
ЕгузірЬе 63
Ьезре^еха
СисигЬііагіа 158, 160
РугепорЬога 141
ЬеисапіЬетит
Ргоіотусорзіз 32
ЬіЬапоііз
ЕгузірЬе 53
ЕісЬепез
Асап(1іозіі£та 228
Асоїіит 453
Саіопесігіа 197
ІМесігіа 193
РЬагсідіа 104, 105
Зсиіиіа 409
ТісІюіЬесіит 106, 107
Тгісіїозр/іаегіа 228
Ьі^изігит
ОіарогіЬе 295
ОІотегеІІа 255
ЬасЬпит 387
Ьоріїіеііа 237
Уаіза 282, 286
Ьіпагіа
ЕгузірЬе 57
Ьіпит
АсапіЬозііцта 228
ЕгузірЬе 56
ЬПЬозрегтит
ЕгузірЬе 55
Ьіуізіопіа
Апііюзіотеїіа 216
Ьоііит
Зогдагіа 208
Ьопісега
Апіііозіота 265, 266
Оіарогіїїе 295
ЬасЬпсІ Іа 385
Ілріозріїае.гіа 144
Місгозріїасга 78 81
МусозрЬаегеІІа Гої ’
РІеозрога 144
Іліріпиз
ЕгузірЬе 64
Ьихиіа
ЕеріозрЬаегіа 131
МусозрЬаегеІІа 96
МссігіеІІа 188
РЬуІІасЬога 326
ЬусЬпіз
ЕгузірЬе 61
МусозрЬаегеІІа 99
Еусіипі
ЛгІЬгосІасііеІІа 82
СисигЬііагіа 159, 163
ОіарогіНе 295
ОігіутозрЬаегіа 121
ЕеріозрЬаегіа 129
ОііНіа 157
Еусорегзісит
ЕгузірЬе 65
Еусорз із
ЕгузірЬе 55 ;
Ьусориз
ЕгузірЬе 56
ЬуПігит
ЕгузірЬе 65
МаНопіа
Сіюгозіаіе 299
СисигЬі Іагіа 160, 164
Оіарогіїїе 294, 299
Місгозріїаега 81
Уаіза 299
МаіапіЬетит
ЛІусозрЬаегеІІа 96
Маїиз
СисигЬііагіа 159, 163
Еізіпое 86
Схіотегеїіа 255
Нуросгеа 185
Нузіегораіеііа 411
Ьеисозіота 280
МусозрНаегеІІа 95, 101, 103
ІЧесігіа 195
Миттиіагіа 321
РЬузаІозрога 116
Ріесіосіізсеїіа 87
Ріеозріїаегиі іпа 102. 103
Росіозріїаега 68, 69
ЗрНегиІіпа ЮЗ
Зіготаїіпіа 380, 381
Уаіза 281. 284
Уаїзеїіа 277. 278
Уепіигіа 121, 122
МаггиЬіит
ЕгузірЬе 54
ЬеуеіІІиІа 67
Месіісабо
СНаеіопііит
ЕгузірЬе 64
РІеозрЬаегиІіпа ЮЗ
Рзеисіорегіга зли
Зсіегоііпія 379
101
Меіапіругит
ЕасЬпит 388
ЕеріозрЬаегіа 130
Ьрііаегоіііеса 46
Меіапсіпигп
ЕгузірЬе 61
Меіііоіиз
ЕгузірЬе 64
МусозрНаегеІІа 97
МепіЬа
ЕгузірНе 57
ЕасЬпит 388
Ееріозріїаегіа 126 139
Моїіпіа
х Моїіізіа 405
Зсіїігозіота 238
Мопагсіа
ЕгузірНе 54
Могиз
СисигЬііагіа 164
ОоІНісІеа 151 *
СИЬЬегеІІа 199
ЛІусозрЬаегеІІа 102
Нпсіпиіа 75, 77
Мизсі
Саіопесігіа 197
Мизсі а 365
Мусеїіз
ЕгузірНе 59
Муозоііз
ЕгузірЬе 55
Мугіса
ОіарогіНе 295
№піи$
ЕеріозрЬаегіа 131
Моїіізіа 405
ІЧереіа
ЕгузірНе 54
Мсоііапа '
ЕгузірЬе 57
ЗрЬаегоіЬеса 45
ОсІопШез
ЗрНаегоіНеса 45
Оіеа
Місгоазсиз 36
Опа£га
ЕгузірНе 64
Негроігісіїіа 226, 227
ОпоЬгусЬіз
Оіасіюга 149
Опопіз
ЕгузірЬе 65
Опоропіоп
ЕгузірЬе 59
Опозта
ЕгузірЬе 55
Огі^апит
ЕгузірЬе 54
ОрЬіоЬоІиз 138
ОгоЬиз
МусозрЬаегеІІа 97
0%%Ьеге11а 199
Охаїіз , .і Л7
МусозрНаегеІІа 97
Охусоссоз
Зігогпаііта 380, ооі
Рагіиз .д7
ВоігіозрЬаепа 1Ь7
Єіїогоьіаіе 302
Сгуріозрога 288, 289
ОіарогіНе 294, 302
ЕиіуреІІа 273 ’
бпотопіа 257, 259
Неіоііит 448 ’
Еазіозріїаегіа 222
[^исозіота 279, 280
Маззагіа 114
РосІозрЬаега 69, 70
Роїузіі^та 180, 181
оіготаііпіа 380, 382
ТарЬгіпа 29
Уаіза 289
Рарауег
ЕгузірЬе 56, 63
РІеозрога 144
РагопусЬіа
РІеозрога 145
РугепорЬога 140
Тгетаїозріїаегіа 247
Разііпаса
ЕгузірЬе 52
Ре^апит*
Ьеуеіііиіа 67
РІеозрога 145
Регзіса
Сагіозрога 249
СисигЬііагіа 159, 163
ЗрІїаегоіЬеса 44, 48
Таріїгіпа 26. 28
Реіазііез
Соїегоа 224
Реіипіа
ЕгузірЬе 57
Реиседапит
ЕгузірЬе 52
РЬаеорарриз
Егузіріїе 58
РЬаІагіз
Ееріозріїаегіа 132
РИазеоІиз
ЕеріозрНаегиІіпа 105
РЬІеит
ЕеріозрЬаегіа 132
РЬІотіз
ЕгузірЬе 54
Ееуеіііиіа 67
РИогтіит
РЬузаІозрога 116
РЬга^тііез
ЕеріозрЬаегіа 131
МусозрЬаегеІІа 92, 95, 96
Моїіізіа 404
Зсіггіііа 153, 154
\УеІізіеіпіііа 109
РЬузаІіз
$р1іаегоі1іеса 45
РЬуіеипіа
МусозрЬаегеІІа 98
Рісеа
Вегііа 230
Веіопіит 441
ОіарогіНе 294
Негроігісіїіа 226
ЕорНосІегтіит 415
N1633113 226
РзеисІо^гарНіз 426
Коззеїіпіа 220, 221
511
$іспосуЬе 453 _
ТгуЬііЙішп 427
Уаіза 281, 283
Уепіигіа 226
Ху1о£гарЬа 432
РітріпеІІа
ЕгузірЬе 52
РІП118
Віаіогеїіа 408
Саіопесігіа 197, 198
Сепапдіит 398
СоссорЬасігіішп 425
Сгитепиіа 400
ОазузсурЬа 384
Оезтагіегеііа 365
ОіарогіЬе 294, 295
ЕгіозрНаегіа 225
ЕІарЬотїсез 42
ОіЬЬегеІІа 199
НегроігісЬіа 226
Нуродегта 415
Нуродегтеїіа 417
Нурохуіоп 325
ЕасЬпеІІиІа 382
ЕорЬодегтіит 416
Міігиіа 376
Х’аетасусіиз 435
Хіеззііа 225, 226
ОрЬіопесІгіа 187
ОгЬіІіа 438
РЬіаІеа 444
РЬасідіит 423
РЬаеап£іит 397
Рга^торога 410
РзеидорІесіапіа 364
Зіісііз 436
Тарезіа 402
ТгісНозрНаегіа 225
Тутрапіз 396
Уаіза 281, 283
Уепіигіа 226
Різіасіа
Зігіскегіа 249
Різшп
ЕгузірЬе 64
МусозрЬаегеІІа 99
Ріапіадо
ЕгузірЬе 57
ЗрЬаегоіЬеса 46
Ріаіапиз
ОіарогіЬе 295
Роа
ЕрісЬІое 329
ЕгузірЬе 51
РЬуІІасЬога 326, 327
Родосагриз
МусозрЬаегеІІа 100
Ноіетотит
л ЕгузірЬе 56
Роїу^опаіит
ОіарогіЬе 299
ЕеріозрЬаегіа 128
~йа—»•»
ЕгузірЬе 61
Опотопіа 253
Ріаеіозіота 253
РориГ«<ІОрЄгіга390
512
Вегііа 230
ВотЬаггііа 231
СНогозіаіе 305
Сепап^іит 398
Соссотусез 419, 420
Сгуріогіегіз 261
СгуріосііарогіЬе 305
СгуріозрЬаегіа 270
ОіарогіЬе 295, 305
Оіаігуре 264
ОігіутозрЬаегіа 121
ОоіЬіога 148
Опотопіа 258
Нурохуіоп 325
Каїтпизіа 312
ЕасЬпеІІа 385
ЬазіозрЬаегіа 222
Ееисозіота 279, 280
Ьіпозрога 215
ЬорЬідіорзіз 242
ЬорЬіозіота 241
Маззагіпа ПО
МісгозрЬаега 79
МусозрЬаегеІІа 101, 102
\’есігіа 195
Осеїіагіа 433
ОііЬіа 156
Регіга 361
РЬаеозрЬаегеІІа 106
Ріаіузіотит 243
$іготаііпіа 380
Тарезіа 402
ТарЬгіпа 27, ЗО
ТгетаіозрЬаегіа 247
О’псіпиіа 76
Уаіза 282, 285, 286
Уепіигіа 121, 123
РоіепііИа
Азсозрога 90
Соїегоа 224, 225
Опотопіа 257, 258
ЗрЬаегоіЬеса 49
Уепіигіа 225
Роіегіит
ЗрЬаегоіЬеса 49
Ргипиз
СаІозрЬаегіа 265
Сагуозрога 249
Скогозіаіе ЗОЇ
СгуріозрЬаегіа 270
Сгуріозрога 288
ОіарогіЬе 295, 299," ЗОЇ
рібутозрЬаегіа 120
Еиіура 272
ЕиіуреІІа 273
Опотопіа 257, 259
Ну$іего£гарЬіит 172
Ееисозіота 280, 281
Маззагіа 111
Маззагіеііа 112
МусозрЬаегеІІа 100
РІеозрЬаегіа 250
РодозрЬаега 69, 70
Роїузііета 180
РоІувііКтеІІа 180, 181
Зіпскегіа 250
Зіготаііпіа 380, 381
іарЬгіпа 26. 28. 29
ТасНозрога 250
Ь'псіпиіа 75, 77
Уаіза ЗО 1
Рзсисіоізи^а
ОіарогіЬе 294
РгороІіЗіит 435
Ріеіеа
Ееисозіота 279, 280
РІеозрЬаегиІіпа 102
Ріегісііит
Сгуріотусез 420
ОазузсурЬа 384
МусозрЬаегеІІа 92, 95
ЗсЬігоіЬугіит 423
Ріегіз
МусозрЬаегеІІа 92, 95
Риїтопагіа
ЕгузірЬе 55
Риїзаііііа
ЕгузірЬе 62
МусозрЬаегеІІа 98
РІеозрога 146
РугеіЬгит
ЕгузірЬе 59
Р^епорЬога 140
Ругиз
СисигЬііагіа 159, 163
ОіарогіЬе 295
Опотопіа 258
Нурохуіоп 324
ЕасЬпеІІа 385
ЕеріозрЬаегіа 130
МусозрЬаегеІІа 95, 101
Иесігіа 195
РЬасідіит 423
РЬуІІасііпіа 72
РЬузаІозрога 116
Ріесіосіізсеїіа 87
РосіозрЬаега 68, 69
ЗрЬасеїота 87
ЗрЬаегіа 258
Зіі^таіеа 177
Зіготаііпіа 380, 381
ТарЬгіпа 31
Тутрапіз 397
Уаіза 281, 282, 284, 285
Уепіигіа 121, 122
Оиегсиз
АгасЬпорегіга 442
Ва&&еа 412
ВотЬапііа 231
ВоігуозрЬаегіа 167
Виїдагіа 372
Саіісіорзіз 451
Саидозрога 291
СЬІогозрІепіит 446
Скогозіаіе 302
СіііЬгіз 425
СІуреозрЬаегіа 218
Соссотусез 419
Согупе 371
Сгуріосіівсиз 431
СисигЬііагіа 159, 163
СурЬеІіит 452
ОазузсурЬа 384
ОазузсурЬеІІа 302, 383
Оегтаіеа 394, 396
ОіарогіЬе 294, 295, 302
Піаігуре 291
^гуеііа, 266, 267, 268
ОісЬаепа 414
Бігіутеїіа 118
Оигеїіа 408
ЕІарНотусез 42
ЕпсЬпоа 111
ЕпгіоіЬіа 292
Еиіура 271,272
іепеа 455
Опотопіа 257, 258, 259
Спотопіеііа 256
Неіоііит 447, 448
НутепозсурЬа 450
Нуросгеа 185
Нурозріїа 216
Нурохуіоп 323, 324, 325
Нузіеііит 173
ЕасЬпеІіа 385
ЬасЬпит 387, 388
Еаезіадіа 91
ЕорЬосіегтіит 416
Маззагіеііа 112
Меіодгатта 169
МісгозрЬаега 78, 79
Моїіізіа 404
МусозрЬаегеІІа 94, 100
Наеуіа 433
Міріега 405
ОгЬіІіа 438
ОііЬіа 157
Регіга 361
РегігеІІа 440
РНогсуз 112
РЬуІІасііпіа 72
Росіїїит 442
Рзеисіоуаіза 314
КЬатрЬогіа 235
Риізігоетіа 445
Еііііа 169
Зраегіа 258
ЗрЬаегиІіпа 103
ЗрЬіпсігіпа 453
Зіготаііпіа 381
ТарЬгіпа ЗО
ТгуЬІісІіит 427
Уаіза 282, 285, 291, 302
Уаїзагіа 168, 169
Уаїзеїіа 277, 278
Капипсиїиз
ЕгузірЬе 62
ЕаЬгеа 391, 392
НЬатпиз
СНогозіаІе ЗОЇ
СисигЬііагіа 158
ОіарогіЬе 294, ЗОЇ, 302
Кагзіепиіа 115
ЕорЬіозіота 241
МісгозрЬаега 80
Иесігіа 191, 194
Ріеотаззагіа П5
Ріеозрога 146
Уаіза ЗОЇ
Шіешп
ЕгузірЬе 61
КЬіпапіиз
Ругепорегіга
НЬо&ніепсігоп
ОоіЬіога 148
Коза
ВоігуозрЬаегіа 167
СисигЬііагіа 158, 160, 163
ВідутозрЬаегіа 120
Еиіура 272
Нузіего^гарЬіит 172
ЕеріозрЬаегіа і ЗО
Маззагіпа 109
РЬузаІозрога 116
РІеозрЬаегиІіпа 103
ЗрЬаегоіЬеса 44, 49
Тарезіа 401
Уаіза 282. 285
Уаїзеїіа 278, 279
299
ОіарогіЬе 295
2і&пое11а 229
КіЬез
Сегіозрога 260
СНогозіаІе 297
Соїегоа 224
СисигЬііагіа 158, 160
ЕИарогіЬе 293, 297
Оіаігуре 297
ВоІНісІеа 150
Содгопіа 400
ЕеріозрЬаегіа 129, 131
Моїіізіа 405
МусозрЬаегеІІа 101
Иесігіа 191, 194
ОгЬіІіа 438
Ріеопесігіа 189
РІоигі^Ьііа 150
Рзеисіорегіга 390, 391
$сіегодеггіз 428
ЗрЬаегоіЬеса 44, 45
Уаіза 297
Уепіигіа 224
КоЬіпіа
СНогозіаІе 301
Сгуріоуаіза 270
СисигЬііагіа 159, 162
ОіарогіЬе 294
ВісІутозрЬаегіа 120
СіЬЬегеІІа 199, 200
НутепозсурЬа 449
Маззагіа 113, 114
МусозрЬаегеІІа 96, 101
КоЬіпіа
РзеидоуаїзаЗІЗ
Зігіскегіа 249
ТеісНозрога 249
ТгісЬосІасііа 73, 74
Уаіза ЗОЇ
ПиЬиз
Аріорогіііе 292
СНогозіаІе 292
СІуреозрЬаепа 21 б
Соїегоа 224
Сгоіопосагріа 233
ОіарогіЬе 292 295,
ОіЗутеІІа 117
Оіііуто5рЬаепа 120
Опотопіа 258
НегроіпсЬіа 226
НутепозсурЬа 449
Нуросгеа 185
Нурогіегта
ЕасЬпигл 386, .387
ЕеріозрЬаегіа 128, 130
Маззагіпа 109
МусозрЬаегеІІа 100
іуіеззііа 226
ОрЬіоЬоіиз 136, 139
Ругепорегіга 393
ЗрНаегіа 258
ЗрЬаегоіЬеса 49
Уеіиіагіа 399
Уепіигіа 224, 226
Китех
ЕгузірЬе 61
Опотопіа 253
Ріа^іозіота 253
Уепіигіа 122
Кизсиз
ЕеріозрЬаегіа 129
ЗаЬаІ
іМесігіеііа 188
Заііх
Сарподіит 85
СНогозіаІе 303, 305, 306
Сгуріодегіз 261
СгуріодіарогіЬе 305, 306
Сгуріотусез 421
СурИеІіит 452
СисигЬііагіа 158, 159, 160,
163
ОіарогіЬе 295, 303, 305,
306
Віаігуре 264
Оіаігуреііа 266, 268
ВісІутозрЬаегіа 120
Еиіура 271, 272
СіЬЬегеІІа 199
Опотопіа 257, 258, 259,
261
НутепозсурЬа 450
Нуросгеа 185
Нурохуіоп 324, 325
Нузіегіит 173
Нузіего^гарЬіит 171
ЕеріозрЬаегіа 126, 132
Ееисозіота 279, 280
Еіпозрога 215
Маззагіа 113
Маззагіпа 110
Меіапсопіз 303, 3^1, 309
Меіапотта 232
Иесігіа 194, 195
ОгЬіІіа 438
РЬузаІозрога 116
РодозрЬаега 69, 70
ПЬуіізта 418
ТгетаіозрЬаегіа 247
йпсіпиіа 76
Уаіза 282, 286, 303, 306
Уаізеїіа 277, 278, 279
Уепіигіа 121, 123
2і£по£ІІа 232
$аІУІа
ЕгузірЬе 54
Еєуеіііиіа 67
ЗатЬисиз
СисигЬііагіа 159, 164
ОіарогіЬе 294, 298
Оідутеііа 118
ОоіпіЗеа 151
513
СііЬЬегеІІа 200
Нсіоіішп 448
Негроігісіїіа 226,_ 22(
ЕасЬпит 386, 387
Моїіізіа 404
ОрЬіоЬоІиз 136, 139
Ріютаіозрога 254
РІеозрога 146
Уаіза 285, 298
$ап£иізогЬа
ЗрЬаегоіІіеса 49
ЗагоІЬатпиз
СгуріозрЬаегіа 270
ОіарогіЬе 294, 300
Оіатгуре 300
'Уаіза 300
$а(игеіа
Ее\геіІІиІа 67
$саЬіоза
ЕгузірЬе 66
ЗрІїаегоіЬеса 46
Зсігриз
Сіах’ісрз 329
Нуросіегта 414, 415
ЕеріозрЬаегіа 128, 135
Мусозріїаегеііа 96
$сог2опега
ЕгузірЬе 59
ЗсгорЬиІагіа
ЗрЬаегоіЬеса 46
8есаіс
ЕгузірЬе 51
$едит
АтрЬізрЬаегіа 246
ОоіЬідеІІа 152
беїіпит
ЕгузірЬе 53
$епесіо
ЕгузірЬе 60
РЬіаІеа 443
брЬаегоіЬеса 47
' Зеггаіиіа
ЕгузірЬе 60
безеїі
МусозрЬаегеІІа 99
РІеозрога 143
Ругепоріюга 140
ЗДегИіз
ЕгузірЬе 54
Ріаіузіотит 243
РугепорЬога 141
2І£пое11а 229
бііепе
НутепозсурЬа 449
Зіпаріз
ЕгузірЬе 63
^ізуглЬгіищ
Оідутеїіа 117
ЕгузірЬе 63
Ргоіотусез 32
бтіїах
Муіосоргоп 177
ьоЬоІеузкіа
І^ріозрЬаегіа 133
Меіапотта 232
РугепорЬога 140,
ьоіапит
СисигЬііагіа 159, 161
514
СИЬЬегеІІа 199
Нуротусез 183
Месігіа 193
$о1ісіа£о
ЕгузірЬе 60
Оіарогіїїе 293
МусозрЬаегеІІа 98
ЗопсЬиз
ЕгузірЬе 60, 66
ЗогЬагіа
Оіарогіїїе 295
ЗогЬиз
СаіозрЬаегіа 264
СНогозІаїе 302
Оіарогіїїе 294, 298, 302
ОоіЬіога 148
Еиіуреііа 273, 274
Нурохуіоп 324, 325
Ьеисозіопіа 279, 280, 281
МусозрЬаегеІІа 101
Киттиіагіа 320, 321
РЬуІІасііпіа 72
РогіозрЬаега 69, 70
Уаіза 298
Уепіигіа 121, 122
$ог&Ьит
Меіапорзатта 231
Зрігаеа
ЕеріозрЬаегіа 130
ЗІасЬуз
ЕгузірЬе 54
8іарЬу1еа
СгуріодіарогіЬе 305
ОіарогіЬе 295, 305
Еиіура 271
$іаіісе
ЕгузірЬе 65
Зіеііагіа
МусозрЬаегеІІа 97
РЬуііасЬога 326, 327
ЗутрЬуіит
ЕгузірЬе 55, 65
$угіп£а
ОіарогіЬе 295, 299
Мусгозріїаега 79, 80, 81
РІеозрога 145
Тапасеіит
ВеІопіозсурЬа 442
ЕгузірЬе 60
Тагахасищ
ЕгузірЬе 60
Ргоіотусез 32
ЗраегоіЬеса 47
Тахиз
8ІІСІІЗ 436
Тесота
ЕеріозрЬаегіа 128 •
Теисгіит
ЕгузірЬе 54
Ееуеіііиіа 68
ТЬаІісігит
ЕгузірЬе 62
Нуросіегта 415
ТЬезіит
ЕгузірЬе 61
ТЬиіа
НегроігісЬіа 226
РНуа 350
ТЬутиз
ЕгузірЬе 54
Меіапотта 232, 233
РІеозрога 143
Ріаіузіотит 243
ТгегпаіозрЬаегіа 248
Тіііа
Апііюзіота 265
Ва££еа 412
Сіюгозіаіе 295
Сгуріосісгіз 261
СгуріосііарогіЬс 305
ОіарогіЬе 295, 305
Епдоііа 292
Еиіура 273
ЕиіуреІІа 273
Гепезісіїа 311
бпотопіа 257, 259
Негсозрога 304
Нурохуіоп 324
ЕасЬпит 388
Ееріозріїаегіа 132
Маззагіа /12, 113
Ліаззагіеііа 112
Маззагіпа 109
ОііЬіа 156
РКогсуз 112
ТгуЬІійіит 427
Уаіза 282, 284
Тга&оро£оп
ЕгузірЬе 60
ТгИоІішп
ОісіутеІІа 118
ЕгузірЬе 64
РЬуііасЬога 326, 327
Рзеидорегіга 390, 391
Зсіегоііпіа 379
Тгіроііит
ЕгузірЬе 58
ТгіНсит
ЕгузірЬе 51
беїазіпозрога 204
МусозрЬаегеІІа 93, 96
Тгоіііиз
ЕгузірЬе 63
МусозрЬаегеІІа 98
ТурЬа
ЕеріозрЬаегіа 131, 133
Мусозріїаегеііа 92, 96
РЬаеозрЬаегеІІа 106
ЕІІтиз
ВоігуозрЬаегіа 167
Саіопесігіа 197
СаіозрЬаегіа 265
Сепап^іит 398
СегаҐосузііз 36
Сегаіозіотеїіа 36
СНогозіаіе ЗОЇ
Сгуріозрога 289, 290
СисигЬііагіа 158, 160, 161,
164
ОіарогіЬе 294, 295, ЗОЇ
ОоіЬісіеІІа 152 «
ЕпсЬпоа 111
ЕиіуреІІа 273, 274
Еорасіозіота 287
ЕорЬіопета 239
Маззагіа 1 ІЗ
МусозрЬаегеІІа 101
ОрМозІогпа 36
РЬуІІасііпіа 72
(}иаІегпагіа 275
ІЛтиз
8у$1гетта 152
ТарЬгіпа 26, 31
Чпсіпиіа 75, 78
Уаіза 282, 286
ІИіса
СаІІогіа 439
СуаіЬісиїа 444
Егіпеїіа 389
ЕгузірЬе 60
Неіоііит 448
№с(гіа 193
ОрЬіоЬоІиз 138
РЬіаІеа 443
КЬуіізта 418
Уассіпіит
СІііЬгіз 424
СіЬЬега 155
Меііоіа 84
РосІозрЬаега 69, 71
Зіготаііпіа 380, 381
Уепіигіа 123
УсгЬазсит
ЕгузірЬе 57
Ьеуеіііиіа 68
УегЬепа
Оідутеїіа 118
ЗрЬаегоіЬеса 45
Уегопіса
Азіегіпа 179
ОіарогіЬе 295
Оідутеїіа 118
ЕгузірЬе 66
ЗрЬаегоіЬеса 46
УіЬигпит
СНогозІаІе ЗОЇ
ОіарогіЬе 301
Еиіура 271
ОіЬЬегеІІа 199, 200
ЬорЬіоігісЬа 239
МісгозрЬаега 80-
МусозрЬаегеІІа 99, 100
8ІІСІІЗ 436
Уісіа
ЕгузірЬе 64
ТгісЬосІадіа 73, 74
Уіпса
ЕгузірЬе 56
РЬасісІіит 422
Уіоїа
ЕгузірЬе 56
ЗрЬаегиІіпа 103
Уізсит
СіЬЬегіїіеа 165
Уі (із
ВоігуозрЬаегіа 167
Саіопесігіа 197
СопіосуЬе 452
ОіарогіЬе 298
Еиіура 272
Сіиі£пагс1іа 91
ЬасЬпит 387
Ьаезіасііа 91, 92
ЕеріозрЬаегіа 129
МоІІізіа 404
МусозрЬаегеІІа 100, 102
Рзеисіорегіха 390, 391
Коззеїіпіа 220
Зсіегоііпіа 380
ЬпсіпиІа75, 77
ХапіЬіит
ЕгузірЬе 60
ЗрЬаегоіЬеса 48
Уисса
ОіарогіЬе 299
2еа
ОіЬЬегеІІа 199, 200
ЕеріозрЬаегіа 133
№еігіе11а 188
2егпа
ЕгузірЬе 51
Ее\геі11иІа 67
ПОКАЖЧИК РОЗДІЛІВ У II ТОМІ
«ВИЗНАЧНИКА ГРИБІВ УКРАЇНИ», ОПРАЦЬОВАНИХ ОКРЕМИМИ АВТОРАМИ
М. Я. Зерова — доктор біологічних наук. Передмова. Характеристика класу Азсотусеіез,
підкласу Ргоіоазсотусеіігіае, порядків Ргоіазсаіез, ТарЬгіпаїез; підкласу Еиазсотусеїі-
сіае, порядків РІесіазсаіез, Мугіап^іаіез, РзеигіозрЬаегіаІез, Зріїаегіаіез, ЬаЬоиІЬепіаІез;
ключі та діагнози видів з родин Регісузіасеае, Меііоіасеае, РіесіодізсеїІсеае, Мугіап£іа-
сеае. МусозрЬаегеІІасеас, РзеигіозрЬаегіасеае, ПоІІиогасеае, Меіапозрогасеае, Зогбагіасеае,
СЬаеіотіасеае, СіуреозрЬаегіасеае, ЗрГіаегіасеае, Сегаіозіотаіасеае, Опотопіасеае, ЬорЬі-
озіотаіасеае, Атріїізріїаегіасеае, Уаїзассае, Сегаїотусеіасеае, ЬаЬоиіЬепіасеае, Реугіі-
зсЬіеІІасеае. Пояснення термінів. Література.
М. Я. Зерова і 3. Г. Лавітська — кандидат біологічних наук. Характеристика порядку
СІауісірііаіез; ключі для визначення та діагнози видів з родин Сіауісірііасеае, ПоІЬідеа-
сеае, СисигЬііагіасеае, ВоігуозрЬаегіасеае, Иесігіасеае, Хуіагіасеае, РЬу11асЬогасеае,.Пі-
аігу.расеае.
3. Г. Лавітська Характеристика порядку Нуросгеаіез; ключі для визначення та діагнози
видів з родин Ро1у$іі&таіасеае, Нуросгеасеае.
|С. Ф. Мороч ковський|—доктор біологічних наук. Ключі для визначення та діагнози
видів з родин ЗассЬаготусеіасеае, Сарподіасеае.
|С. Ф. Морочковський| і 3. Г. Лавітська. Характеристика порядку ЕгузірЬаІез (Регізрогіаіез);
ключі та діагнози видів з родини ЕгузірЬасеае.
|С. Ф. Морочковський| і М. Ф. Сміцька — кандидат біологічних наук. Характеристика по-
рядку МісгоіЬугіаІез; ключі для визначення та діагнози видів з родин Епдотусеїасеае,
АзсосЬуігіасеае, ТарЬгіпасеае, Ргоіотусеіасеае, Оутпоазсасеае, Азрег^іііасеае, Опу^е-
пасеае, ЕІарЬотусеіасеае, Місгореііасеае, ЗН^таІасеае, МісгоіЬугіасеае.
М. Ф. Сміцька. Характеристики порядків Нузіегіаіез, Рехігаїез, Неіоііаіез, ТиЬегаїез;
ключі для визначення і діагнози видів з родин БрегторЬіИогасеае, Иіросіазсасеае, Егетаз-
сасеае, ОрЬіозіотаіасеае, Нузіегіасеае, Регігасеае, КЬігіпасеае, Ругопетасеае, АзсоЬо-
Іасеае, Неіуеііасеае, Сеобіоззасеае, Бсіегоііпіасеае, НуаІозсурЬасеае, Пегтеасеае, Раіеііа-
гіасеае, РЬасісііасеае, ТгуЬІ і (ііасеае, Озігорасеае, ОгЬіІіасеае, Неіоііасеае, Саіісіасеае,
бепеасеае, ТиЬегасеае, Тегіегіасеае.
Г. Л. Роженко. Пояснення скорочень прізвищ авторів родів та видів. Покажчик латинсь-
ких назв таксонів грибів.
ЗМІСТ
Передмова
Клас А$согпусе(е5 — аскоміцети..........................
Підклас Ргоіоазсотусеіісіае — протоаскоміцетидові
Порядок Ргоіазсаіез — протаскальні .................
Порядок ТарЬгіпаїез — тафринальні ................
Підклас Еиа$сотусеііс1ае — еваскоміцетидові . .
Порядок Ріесіазсаіез — плектаскальні ....
Порядок Егу$ірЬа!е$ — еризифальні ..................
Порядок Мугіап£іа1е8 — міріангіальні . . .
Порядок Р$еидо$р1іаегіа1е$ — псевдосферіальні
Порядок Ну$(егіа1е$ — гістеріальні................
Порядок
Порядок
Порядок
Порядок
Порядок
Порядок
Порядок
Порядок
МісгоіЬугіаІез (Неті$рЬаегіа1е$) — мікротиріальні . .
Нуросгеаіез — гіпокреальні ..........................
ЗрЬаегіаІез — сферіальні ............................
Сіауісір ііаіез — клавіципітальні ...................
Регіха1е$ — пецицальні ..............................
Неіоііаіез — гелоціальні ............................
ТиЬегаїез — туберальні ..............................
ЬаЬоиІЬепіаІез — лабульбеніальні ....................
Карта ботаніко-географічних районів УРСР............................
Література .........................................................
Пояснення термінів .................................................
Пояснення скорочень прізвищ авторів родів та видів..................
Покажчик латинських назв таксонів грибів............................
5
13
13
24
33
35
42
85
87
170
175
179
200
328
332
372
454
458
463
464
468
471
473
Покажчик українських назв родів та вищих систематичних одиниць грибів 498
Покажчик українських назв рослин та інших субстратів, на яких виявлено
гриби .............................................................501
Покажчик латинських назв рослнн-живителів (родів вищих рослин і відділів
нижчих рослин) та виявлених на них грибів......................506
Покажчик розділів у II томі «Визначника грибів України», опрацьованих
окремими авторами .................................................516