UИf/Д}І ~~~~ ./l}lJ!ШШ8JР:
'
("~ ,,.
•1К-
ці, СХЕМ

Вида8ницт8о ТОВ <<ВП ЛОГОС>>
здійснює:
1
♦ оптовий та роз,црібний продаж книг;
♦ безкоштовну доставку оптових партій книг багажними
вагонами по території Украї ни;
пропонує:
♦ близько 2500 найменувань книг видавництв країн СНД;
♦ асортимент, що поновлюється кожен мі сяць на 500-600
найменувань;
♦ книги на консигнацію;
♦ гнучку систему знижок;
запрошує до співробітни тва:
♦ авторів навчальної літератури.
:І:
:s:
3
о
1-
0:::
(D
(.)
'S
~
(D
:s:
:І:
ПЕТРіВКА
"'
пр-т
Р,:; 8 трал. No5
(<зуп . (<Шулявська»
трал. No 21, 22, 27
с:: е авт.No4,17
со зуп. 1<3-д ((Більшовик))
пер
і г Смо"'"""111
.
вул . Металістів ~ '- -- -- --
~,
ІJІ~
вул. Виборзька
!
пл. Космонавтів
Тел/факс (044) 456-50-39
тел . (044) 456-58-32
E-mail: vp_logos@ukr.net
е
с,:
с:;
Q)
L..
з::
о:::
"'
"'
,~
"'
,~
моги
Політехнічний
інститут
трам.No1,1к,З
•
зуп . «Польова»
--+
Адреса складу-магазину:
03057, Київ-57,
вул. Смоленська, 5/1
Режим роботи:
щоденно з 10 до 18
Вихідний - неділя
s:
L..
о
:::
Q)
а.
"'
i::
<::
с:

f
l
БІБЛІОТЕКА ШКОЛЯРА
Н.І. СУХОМЛИН
Біологія
в поняттях, термzнах,
таблицях і схемах
ТОВ "ВП Логос"
Київ
2002

УДК 57(075.3)
ББК 28.0 я 721
С91
Серія <,Бібліотека школяра>>
(Заснована в 1997 році)
Сухомлин Н.і.
С91
Біологія в поняттях, термінах, таблицях і схемах. -
Київ: «Логос», 2002 .
-
128 с. {Серія «Бібліотека
школяра»).
У посібнику в стислій формі викладено матеріал з біології
відповідно до програми середньої школи (б - 11 класи). Він допо­
може засвоїти, систематизувати і узагальнити знання з біології,
підготуватися до екзаменів учням середніх шкіл і абітурієнтам, а
також буде корисний вчителям біології.
Посібник має чотири розділи: ботаніка, зоологія, біологія лю-
дини, загальна біологія.
•
УДК 57(075.3)
ББК 28.0 я 721
Виключні права на публікацію твору належать
видавництву 1,Логос,1 .
Будь - яке відтворення тексту цього видання, повністю
або частково, без дозволу видавництва забороняється
і переслідується відповідно до законодавства України.
Рецензент - кандидат біологічних наук Горголь В. Т.
Фірма «Логос» буде вдячна своїм читачам за відгуки про книгу, а
також за уточнення розташованих в ній відомостей.
Ваші відгуки та пропозиції просимо направляти за адресою: 252057,
Київ, вул. Смоленська, 5/1.
Тел./факс ++38 (044) 456-50 -39.
,
Тел. ++38 (044) 456-58-32
-ISBN 966-509-004-6
© Сухомлин Н . І., 1997
© «Логос», 1997
© Художня розробка
серії «Логос», 1997

Зміст
Вступ ................................................................................... 5
Систематика органічного світу ............................................... 5
Царство Дроб'янки ........................... . . . ...... .... ... .. . .... .. ...... ..... 5
Відділ Бактерії ..................................................................... 5
Відділ Ціанобактерії ....... ... . . .... ............ .................... . .. .. ... . .... 6
Царство Рослини ....... . .............. ... ...... .......... .... . ..... ........ .. .... . 7
Підцарство Справжні водорості .............................................. 7
Відділ Зелені водорості ......................................................... 8
Відділ Діатомові водорості .................................................... 9
Відділ Бурі водорості ............................................................ 9
Відділ Червоні водорості , ....................................................... 9
Підцарство Вищі рослини .. ............. ..... ................... .............. 9
Відділ Мохоподібні ............................................................. 1О
Відділ Папоротеподібні ....................................................... 11
Відділ Хвощеподібні ........................................................... 12
Відділ Плауноподібні ...... ............. .... .... ..... .......... ......... . .. .. .. 12
Відділ Голонасінні .............................................................. 13
Відділ Покритонасінні ......................................................... 14
Типи тканин ........................................................... , ..... 15-17
Корінь .......... ............. .................................................. ...... 17
~::і:~:::::~::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: ~i
Листок .... ......... ............... ...... ... ....... ........................ ... .. 20-22
Вегетативне розмноження .............................................. ..... 23
Квітка ............................................................................... 24
Суцвіття ............................................................................ 25
Запилення ...... .............. .. ................. .................. .............. . .. 26
Запліднення ....................................... . ; ... ... ... ... ... ... ... .. , . .. . . . 26
Насіння ....................................... .. .. .... .. . ... ................. ........ 27
Плоди ........ .... .................................................................... 27
Різноманітність покритонасінних .... .... . ...... . . ....... ..... ..... 29-30
Царство Гриби .................................................................... 31
Відділ лишайники ............... ............ ......... ... ........ ......... 32-33
Царство тварини ........................•.. ..... ... , ... ... .. ... ... ... .. ... ... .. .. 34
Тип найпростіші ........ . .. ............... . .................................. ..; . 35
ТипКишковопорож_нинні...............•. ................................... 36
Тип Плоскі черви ·: .................................................; .......... .. 37
Тип Круглі черви ................................................................ 38
Тип Кільчасті черви ......... . .......................................... . ...... , 38
Порівняльна характеристика типів червів ............................. 39
Тим Молюски ..............................: ..... ..... .... . .. . . . ... ... .. ... ... .. .. 40
Тип Членистоногі ....... ...~ .. . .. . . . .. . .... ..... .... ... .. ..... .... . .. .. ..... .... 41
Порівняльна характеристика класів членистоногих ............... 42
Основні ряди класу. комахи ................................................. 43
Тип Хордові .........: .... .. .................... . ... .. ....... .............. .. . ..... 44
Клас Головохордові ........ .. ............. ... ..... . ..... .... ..... ........ .... ... 45
Порівняльна характеристика класів . хребетних ............... 46-51
Різноманітність хордових ...... .. .......... . . . ..... .. ... .. ... .......... 52-54
3

Біологія людини ................................................................. 55
Клітина ............................................................................. 56
Типи тканин ................... .............................................. 56, 57
Рівні організації організму людини ...................................... 57
Внутрішнє середовище організму .......................................... 58
Способи регуляції функцій організму .....: . . .. .... ... .... ... .... .... ... . 58
Нервова система .........................-
.. ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... . 59-63
Ендокринна система ........................................................... 63
Опорно -рухова система .................................................. 65-67
Травна система .............................................................. 68, 69
Обмін речовин і енергії .................................................. 70-72
Кров ............................................................................. 72, 73
імунітет .. . ..................................................................... 74, 75
Система органів кровообігу ............................................ 76, 77
Дихальна система .......................................................... 78, 79
Видільна система ................................................................ 80
Шкіра ......... ..................................................... ,, ..... ......... ... 81
Сенсорні системи ............................................................. ; . . 81
Вища нервова діяльність ................................................ 82, 83
Система розмноження .................. ....................................... 84
Загальна біологія .............................................................. .. 85
Цитологія .......................................................................... 85
Хімічний склад клітини ................................................. 85-90
.
Будова і функції клітини ..................... , .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... . 91
•• Форми життя ............................................................... 92- 94
Характерні ознаки клітин прокаріот та еукаріот ................... 95
Деякі важливі етапи в історії вивчення клітини .................... 95
Основні положення сучасної клітинної теорії ........................ 96
Життєвий цикл клітини ................................................ 96, 97
Обмін речовин і перетворення енергії в клітині .... . ................ 98
Етапи енергетичного обміну ........................................... 98, 99
Біосинтез білка ................................................................. 100
Фотосинтез ................................................................ 101, 102
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів ........... 103
Онтогенез ...................... ; .. .. ... .. ... .. ... ... .. ... .. ... .. ... .. ... ... 104, 105
Основи генетики ............................................................ . ... 106
Моногібридне схрещування ...................................... : . . . . . . . . . 107
Дигібридне схрещування .................................... ,, . . . . . . . . . . . . . . . 108
Спадковість .................................................... _
... ..... ..... ..... . 109
Види мінливості ....................................................... . ........ 111
Оснвои селекції .............................................................. ... 112
Селекція рослин ........................-
.. ... ... ... .... ... ... ... . . .... ........ .. 113
.Q_елекція тварин ................................................................ 113
Еволюційне вчення ..............; .. ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... . . . . . . .. 114
історія розвитку еволюційної ідеї ....................................... 114
Основні положення теорії Дарвіна ..... ; .. ... ... ... ... ... ... ... ... . . . . .. 115
Вид. Критерії виду ...................................................... ; . . . .. 116
Теорії виникнення життя . . ................................................. 119
Розвиток життя на землі ................................................. .. . 119
Походження людини .... ........................................... ........... 120
Основи екології ................................. _. .. ... ... .... ... ... ... .
121-123
Рівні організації живої матерії .......................................... . 123
Охорона природи ............................................................... 124
Алфавітний покажчик ............................................... 126-130
4

ВСТУП
Біологія - наука про живу природу.
Об'єкт вивчення - живі організми (більше 2 млн. видів).
Ознаки: живлення, дихання, ріст, розвиток, розмноження .
Систематика ~ наука, що вивчає природну систему сучасних і вимер-
лих організмів.
Головні таксони (одиниці класифікації) в біології - царство, відділ
(тип), клас, порядок (ряд), родина, рід, вид.
( Ознаки:)прості одноклітин_ні організми, які не мають оформленого ядра,
але мають ядернI елементи.
Царство
Дроб'янки
4500видів
відділ ►
Бактерії (З тис. видів)
{ціанобактерії (1,5 тис. видів)
відділ ►
або Синьо-зелені водорості
Мікробіологія - наука, що вивчає мікроорганізми
Відділ Бактерії
Будова клітини: оболонка, цитоплазма, ядерні елементи, запасні поживні
речовини.
5

Форма бактерій:_ коки (кулясті); палички (бацили); вібріони (зігнуті); спі­
рили (спірально вигнуті); джгутикові (мають джгутики
-
тоненькі вирости цитоплазми).
[ ЖИВЛЕННЯ БАКТЕРій - J
АВТОТРОФНі
(синтезують органічні
речовини) з неорганічних
фототрофні - пурпурні
і зелені сіркобактерії
. хемотрофні - нітрифіку­
ючі: залізо і сіркобактерії
ГЕТЕРОТРОФНі
(використовують готові органічні речовини)
сапрофіти - живляться відмерлими
речовинами (гнильні бактерії, молочно­
кислі та інші)
СИМБіОНТИ:
азотофіксуючі - бульбочкові бактерії
паразити - живуть за рахунок живих
організмів
Відношення бактерій 11----1~ ..
аероби - використовують кисень
до кисню
11----1
~•
анаероби - живуть без кисню.
Розмноження - простий поділ клітин (20-30 хв.).
У несприятливих умовах втрачають воду, стискаються, утворюють -
спору.
Відділ Ціанобактерії
Ознаки: одноклітинні і колоніальні організми, не мають оформлених ядер,
мають синьо-зелене забарвлення, зумовлене наявністю специфіч­
ного комплексу пігментів, здатні до фотосинтезу.
Види: мікроцистіс, носток, анабена, спіруліна.
Значення: масове розмноження викликає «цвітіння ВО!JИ». Ціанобактерії ви­
діляють отруйні речовини. із спіруліни одержують харчовий бі­
лок.
6

Ботаніка - розділ біології, що вивчає рослини.
Загальна характеристика:одно- і багатоклітинн і організми, жвилять­
ся автотрофнq (фототрофно), первинні продуценти органічних речовин на
Землі; джерело кисню в атмосфері .
[ Підцарство - Справжні водоростіJ Підцарство - Вищі рослини
Відділи
Відділи
1. Зелені водорості
1. Мохоподібні або Мохи
2. Діатомові водорості
2. Папоротеподібні
З. Бурі водорості
З. Хвощі
4. Червоні водорості.
•
4.Плауни
5. Голонасінні
6. Покритонасінні
ПідЦАРство - Справжні водорості
Загальна характеристика: одно- і багатоклітинні організми, мають тіло
-талом, або слань різної форми (ниткоподібне, листоподібне і т.д.),
тканин немає. Мають хлорофіл, або інші пігменти (фікоціан, фі кое­
ритрин, каротин), який забезпечує автотрофне живлення. Проте
деякі водорості в темряві переходять на гетеротрофне живлення.
Альгологія - наука, що вивчає водорості
безстатеве
Розмноження
вегетативне (ділення, розпад колон ій , части-
нами тіла)
.спорами (утворення в звичайних клітинах або
в спорангіях)
/
статевими клітинами - гаметами
водоростей статеве
►
гамети утворюються в гаметангіях
способи статевого розмноження:
ізог амія - статеві клітини однакові
анізогамія - статеві клітини різні
7

Спорофіт (нестатеве покоління) - рослина, на якій утворюються спори.
Гаметофіт (статеве покоління) - рослина, на якій утворюються статеві ор­
гани з статевими клітинами.
Всього на Землі відомо приблизно 55 тис . видів водоростей.
Відділ Зелені водорості - 15 тис. видів
Ознаки: В клітинах містять пігмент - хлорофіл
Одноклітинні зелені водорості: хламідомонада, хлорела, вольвокс
(колонія водоростей) .
ста1 еве розм ножен ня
безстатеве розмноже нн я
~ КОПУЛЯЦІЯ гамет
,---~\
Будова і життєвий_ цикп хла_м ідомонади.
Багатоклітинні зелені водорості: улотрикс, спірогіра (нижчасті во­
дорості) ульва (талом-пластинка).
безста теве розмноження
Будова і життєвий цикп ул отрикса.
под іл зиготи
8

Відділ Діатомові водорості - 15 тис. видів
Ознаки: одноклітинні або колоніальні, на поверхні талому утворюють крем­
нистий панцир. Пошире11і у воді і грунті.
Види: навікула, цимбела, пінулярія, планктоніела.
Відділ Бурі водорості - 1500 видів
Ознаки: багатоклітинні, морські рослини, в клітинах містять зелений піг­
мент - хлорофіл і червоні пігменти. Талом
-
різної форми (листопо­
дібний, кущистий та інші) .
Види: ламінарія, або морська капуста (20 м), макроцистіс (до 1ОО м), саргас,
фукус.
Відділ Червоні в-одорості - 4 тис. видів
Ознаки: багатоклітинні, морські водорості, в клітинах переважають пігменти
червоного кольору - фікобілін, фікоеритрин. Поширені до глиби­
ни 200 м.
Види: порфіра, церамій, немаліон, кораліна
ПідЦАРство Вищі рослини
біля 500 тис. видів
Ознаки: пристосовані жити на суші, мають вегетативні органи: корінь та
пагін і пристосовані до наземного середовища органи розмножен­
ня; сформувались тканини; чітко виражене чергування двох поко- •
лінь: гаметофіту, спорофіту.
водорост1
водорост 1
,,, t мо,а' "j") аааороп '""°""'""'
покритонасінні
''
\ ~")n,~,;.-' -. . .r-.r)
п
Зміна співвідношення гаметофіта (п) і спорофіта (2n) в процесі
еволюції рослин.
9

Відділ Мохоподібні Бріофіти
35 тис. видів
Ознаки: дрібні рослини (2-20 см, деякі до 50 см). Вегетативне тіло має лис-.
ткостеблову будову. До субстрату прикріплюються ризоІдами . У
життєвому циклі мохів є чергування двох фаз: спорофіту і гамето­
фіту, який домінує.
Гаметофіт: рослина у вигляді пагона розчленованого на стебла і листки,
коренів немає, їх функції виконують ризоїди . Статеві органи
багатоклітинні антеридії (тут утворюються сперматозоїди -
чоловічі статеві клітини) і архегонії (тут утворюється яйцеклі ­
тина - жіноча статева клітина).
Спорофіт (спорогон) складається з циліндричної ніжки, на верхівці якої роз­
ташовується коробочка. В ній утворюється спорангій із спорами.
Характерною в їхньому життєвому циклі є наявність нитчастої стадії, з
якої починається розвиток гаметофіту.
Види: зозулин льон, сфагнум, політрих, маршанція.
спророфіт
~.,:::::/4JФ;-lf,-'
~'!',
j
~
··:.: -·
.о
е" спори
архегон~ (
з яйцеклітин о ю
Схема життєво го циклу мохоподібних.
10
.,

Відділ Папоротеподібні
або Поліподіофіти - 10 тис. видів
Оз~аки: в основному трав'янисті рослини (тропічні деревовидні форми до
25 метрів у висоту) . В життєвому циклі є чергування двох поколінь:
Спорофіт - звичайна рослина папороті, яку ми бачимо: має стебла, лис­
тки, кореневище з додатковими коренями. Листки виконують
дві функції: фотосинтезують, утворюють спори. На нижній сто- •
роні листка утворюються соруси з спорангіями, в яких містять­
ся спори.
Гометофіт - гаплоїдний заросток, розвивається з спори (до 1 см) . Має
вигляд серцевидної пластинки. На нижній стороні гаметофіту
розвиваються антеридії і архегонії з статевими клітинами. Зап­
ліднення відбувається при достатній кількості вологи. Після зап­
ліднення утворюється диплоїдна зигота, з якої розвивається
спорофіт.
Види: щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк, багатоніжка.
Безстатеве покоління
Статеве по колі ння
(спорофіт) •
~61
(гаметофіт)
0.0
спорангій зі спорами,- 0~0 ,;,о "
/
r;p,0
~
І,
.
заросток
покоління
пророслий
заросток
Розвиток папороті.
11
\
}·w· ·
· ···
'о" ••,І•
І·
•,
І
•
1 жін. очі ~ ант.еридїі
: гамел ~~-
)
І ff) •археrонії
:__ ~ ~./
~ -f!J чоловічі гамети'
~гота

Відділ Хвощеподібні
або Е:квізетофіти - 32 види
Ознаки: трав'янисті рослини, тіло розчленоване на вузли і меживузля . У
вузлах розміщуються кільцями бічні гілочки. У вузлах знаходиться
твірна тканина.
В життєвому циклі є чергування поколінь:
Спорофіт: утворений кореневищем з коренями і надземними стеблами. У
хвощів є асиміляційні стебла, де відбувається фотосинтез, а у
хвоща польового є ще спороносні пагони бурого кольору, на кін­
цях яких розвиваються спорангії, зібра~і в колоски. В спорангіях
утворюються спори.
Гаметофіт: із однакових спор у хвощів розвиваються одностатеві гамет0-
фіти - це самостійно існуючі зеленІ'rта_стинки, на яких розви­
ваються статеві органи і статеві клітини. Після запліднення із
зиготи розвивається зародок, який дає початок спорофіту.
Види: хвощ польовий, хвощлісовий, хвощ болотяний .
Відділ Плауноподібні
або лі:коподіофіти - 1 тис. видів
Ознаки: трав'янисті рослини, мають справжні корені, листки дрібні, пагони
галузяться дихотомічно, є тканини: епідерма, пров,ідні тканини.
Спорофіт: галузисті пагони з дрібними листками, справжні корені. Споран­
гії утворюються на спеціальних листках ..., . .. спорофілах, розмі­
щених на верхівці пагонів, де утворюють стробіл (подібний до
шишки). У спорангіях утворюються спори, однакові за розміром
або різні.
Гаметофіт: у рівноспорових rам!тофіт розвивається під землею 18-20 ро­
ків. Ось чому плауни розмножуються в основному вегетатив­
но. У різноспорових гаметофіт надземний, недовговічний.
Види: плаун булавовидний, селагінела, молодильник. .
12

Відділ Голонасінні
або Пінофіти - 750 видів
Ознаки: в основному дерева і кущі, трав'янистих рослин серед них не ­
має . Досконал і ші покривні і провідні тканини, добре розвинений камбій за­
безпечує ріст стебла в товщину . Мають головний корінь і стрижневу корене­
ву систему . Спорофіт у них має ще більше значення - він є носієм органів
спороношення і домівкою для гаметофіту. Гаметофіти розвиваються і жи­
вуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
Чоловічий гаметофітутворюється в чоловічих шишках, які дозріва­
ють на верхівках багатор і чних пагон і в. У них до осі прикріплені жовтуваті
листочки, що несуть по два м і кроспорангії, в яких дозрівають мікроспори -
пилкові зерна . Пилкове зерно має дві клітини: клітина пилкової трубки і ге­
неративна, з якої утворюються статеві клітини - спермії.
Жіночий гаметофіі' утворюється в червонуватих жіночих шишках,
які виникають на верхівках цьогорічних пагонів у кінці весни. На шишках є
покривні луски і насіння, на яких є два насінні зачатки. В кожному насінному
зачатку є нуцелус з двома архегон іями , до яких є щілина - пилковхід або
мікропіле.
Запліднення: пилкове зерно, потрапивши на насінний зачаток, про­
ростає, утворюючи трубку, яка через пилковхід проникає до архегоніїв. У
кінці трубки є два сперм ії , які зливаються з архегоніями. Завдяки трубці для
заплі днення не потрібна вода.
У насінн і зародок має диплоїдний набір хромосом, а ендосперм, частина
гаметофіту, має гаплоїдний набір хромосом.
мікрост роб іл
пилковий мішок
~н:= .
пилок
••
.
на
шка з
./)?
:··· ·
..
~І}
проросток{------. насінна шкірка
нас~нина первинний ендосперм
Схема життєво го циклу сосни.
13

Клас Саговники
Поширені в тропі­
ках і субтропіках,
схожі на папоро­
ті.
Клас Гінкгові
Клас Гнетові
У природі зустріча- Дерева, кущі,
ються в Китаї і Япо- ліани •
нії, в культурі - в Єв- Види: гне ти,
ропі.
ефедрові, вель­
Види:Пнкго дволапа- вічія .
тевий.
Клас Хвойні
Мають голкоподібні
листки - хвою.
Види: сосна, ялина,
модрина, ялівець,
тис, кипарис, туя,
кедр,секвайя,арау­
карія.
Відділ Покритонасінні (квіткові),
або- Магноліофіти - 300 тис. видів
Ознаки: У них найдосконаліша будова тканин, вегетативних і генератив­
ни~ органів.
Їхньою характерною особливістю є наявність квіток, плодів і насіння.
•• Насіння формується із насінних зачатків, захищених стінками зав:'язі, що пе­
ретворюються в оплодень. Саме через це квіткові рослини називаються ще
і покритонасінними. Маточка із зав'яззю, стовпчиком і приймочкою, плід, що
розвивається із зав'язі маточки,- нові органи , характерні лише для покри­
тонасінних рослин.
Чоловічий гаметофіт- пилкове зерно, утворюється в квітці, а саме
в тичинках.
Жіночий гаметофіr - зародковий мішок, утворюється також у квіт­
ці, а саме в зав'язі маточки.
Для покритонасінних характерна найвища і найскладніша будова веге­
тативних і генеративних органів.
БУДОВА
Тіло багатоклітинної рослини складається з багатьох клітин, групи
яких виконують певні функції.
Тканина - це сукупність клітин, що мають спільне походження, одна­
кову фррму і виконуюп,, одну і ту ж саму функцію.
14

Між клітинами у деяких тканин є міжКJ1ітинна речовина, яка не має клі ­
тинної будови.
провідна
[ механічнаJ
. Тв і р н а тканина (мери_стема)
Клітини невеликі, тонка оболонка, велике ядро. Клітини щільно приляга­
ють одна .до одної без міжклітинних проміжків.
За розташуванням
_,.
верхівкова (апікальна)- верхівка стебла (ко-
на рослині
нус наростання), верхівка кореня (ділянка, ді-
є такі твірні тканини
лення, верхівки бічних відгалужень) •
J,.
----
Вставна (інтеркалярна) - буває в пев- Бічна - закладається всереди~
них ділянках стебла і листка (біля ос- ні стебла і кореня і зумовлює
нови міжвузля стебла злакових рослин) ріст стебла і коренів у товщину
~
/
Твірні
тканини
за походжен­
ням бувають
первинна -зумовлює ріст проростка і первинний ріст ор­
ганів-це клітини зародкових стебла і кореня, що діляться
вторинна - виникає з первинної (камбій), поділ клітин
якого дає ріст стебла і кореня в товщину
Твірна тканина утворює всі інші тканини.
Основна тканина (паренхіма)
Вона' створює основу органів і заповнює простір між провідними ткани­
нами .
асиміляційна тканина - розміщується в зелених
, ;:===~, -- -+ частинах рослини, її клітини містять хлоропласти, де
здійснюється фотосинтез
Групи
запасаюча тканина - заповнює м'які частини лис-"
основних ~ тків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її кліт.инах
тканин
відкладаються на запас поживні речовини
повітроносна тканина-багата міжклітинними про­
" = == = ' -- - + міжками, які заповнені повітрям. Міжклітинники, спо­
. ,JІУ Чаюч ись мі ж со бо ю, забезпечуют ь газо обм ін.
15

Провідна тканина
. [ Ця тканина заб~зпечує переміщення по рослині води ]
1 розчинених речовин.
·
~~
,,,. Судини (ксилема) - трахеї і Ситовидні трубки (флоема)
трахеїди
Видовжені живі клітини, які з'єд-
Трахеї - довгі трубки, утворені з нані за допомогою поперечних пе-
багатьох клітин, розміщених одна ретинок з великою кількістю пор і
над одною, поперечні стінки яких нагадують сито (ситоподібна плас-
руйнуються. Поздовжні стінки судин тинка).
потовщені, цитоплазма відмирає.
Поздовжні стінки потовщені, але
Трахеіди - видовжені клітини з не дерев'яніють.
косими поперечними перетинками, Цитоплазма зберігається, але
якими вони з'єднуються одна з од- ядро руйнується.
ною. Це також мертві кл ітини із зде- Поряд з ситовидними трубками є
рев'янілими стінками.
клітини-супутники (ядерні, запав-
По судинах здійснюється вис- нені цитоплазмою).
хідна течія води з розчиненими мі- В них утворюються ферменти,
неральними речовинами від коренів АТФ та інші активні речовини.
до надземних частин. Судини фун- По ситовидних трубках здій-
кціонують кілька років, а потім за- снюється транспорт органічних
купорюються.
сполук.
Покривна тканина
Функції покривних тканин - захист органів від випаровування, висихан­
ня, охолодження, пошкоджень, забезпечують газообмін (продихові клітини) і
всмоктування води (кореневі волоски).
•
Види
покривної
тканини
Шкірка (епідерміс)- живі клітини, які одним ша­
ром вкривають тканину або орган, зверху клітини
епідермісу вкриті кутикулою (плівкою із жироподіб-
них речовин) і часто мають волоски.
Корок- багатошарова мертва тканина, що утворю-
•ється за рахунок вторинної меристеми. Оболонки кор­
ка потовщені і просочені речовиною, за складом
близькою до жирів, майже непроникною для води і
повітря. Клітини корка мертві, порожні і заповнені
повітрям, смолянистими чи дубильними речовинами.
16

ІІ
з
Механічна тканина
Складається з мертвих клітин з потовщеними оболонками. Більшість клі­
тин мають форму довгих волокон, але є клітини невеликі з товщими оболон­
ками, ніж у волокнистих. Ці кам'яні клітини надають міцності кісточкам ви­
шень, шкаралупі горіха.
Комплекси провідної і механі-ч,,і.ої тканини
Такі комплекси називають судинноволокнистими або провідними пуч­
ками. Вони йдуть уздовж кореня, стебла, черешків листків, утворюють сітку
жилок листка.
У провідному пучку є два компоненти:
1. Деревина (ксилема) і луб (флоема).
2. Клітини механічної тканини.
Провідні пучки, які мають камбій, називають відкритими (дводольні рос­
лини), а в яких немає камбію - закритими (однодольні р6слини) .
ВЕГЕТАТИВНі ОРГАНИ-
служать для підтримання
індивідуального життя рослин,
а також для вегетативного розмноження.
( КОРЇНЬ
(СТЕБЛО) [ ЛИСТКИ j [БРУНЬКИ]
Корінь
Корінь - вегетативний орган з необмеженим ростом .
ЗНАЧЕННЯ: 1. Закріплення рослин у субстраті .
2. Поглинання і транспорт води і розчинених речовин.
З. Первинний синтез органічних речовин .
. 4. Виділення в грунт . продуктів обміну речовин.
5. Вегетативне розмноження.
17

Види коренів:
1. Головний корінь - утворюється із зародкового кореня , здатний до га­
луження.
2. Бічні корені- відходять від головного і додаткових коренів .
З. Додаткові корені - формуються на стеблах і листках.
[ Коренева система-сукупність · всіх коренів рослини J
---
стрижнева - має добре
виражений головний корінь
(характерна для дводольних
DОСЛИН)
-----
мичкув_ата - в~і корені майже
однаков1 за розм1рами, за похо -
дженням це додаткові корені (харак-
терна для однодольних рослин
провідна зона
\ ос,~, ,о,а
Jонарозтягування клітин
}
зона. ділення
КЛІТИН
Зони кореня.
Видозміни коренів- пристосування виконувати додаткові функції.
1. Коренеплоди- відкладання поживних речовин (морква, буряк).
2. Кореневі бульби - відкладан~я поживних речовин в бічних коренях
(жоржина, пшінка).
З. Повітряні- вбирають воду з повітря (орхідеї).
4. Дихальні- забезпечують дихання у болотних рослин (мангрові).
5. Ходульні- утримують рослину (кукурудза, фікус - баньян).
б. Корені-присоски-у паразитичних рослин (омела, повитиця).
7. Корені-причіпки- закріплюють рослину (плющ).
•В. Симбіотичні: з грибами- мікориза; з бактеріями-· бактеріориза.
18

Пагін
Пагін- надземний орган, пристосований до життя у повітряному сере­
довищі.
СКЛАДОВі ЧАСТИНИ ПАГОНА: СТЕБЛА, БРУНЬКИ, ЛИСТКИ.
Брунька
Брунька - зачатковий пагін, який здатний тривалий час зберігати жит­
тєздатність меристем і забезпечувати захист їх від несприят­
ливих умов.
Значення: забезпечують тривале наростання пагона і його галу­
ження.
вер>.:і:--~")Ва Іірун~..ка ..__
зачатк_..j лист-•и
88 гетати•на •~унька
генеративна 6рун•к•
Ііу,-о•в б~ун~ок.
Стебло
Стебло- осьова частина пагона, здійснює зв'язок всіх частин
рослини, збільшує її поверхню за рахунок галуження, ут­
ворює і несе на собі бруньки і листки, забезпечує транс­
порт води, мінеральних і органічних речовин, служить для
фотосинтезу і вегетативного розмноження, запасає по­
живні речовини.
19

За твердістю
стебла є:
___ .
дерев'янисті (тверді) - дерева, кущі
трав'янисті (соковиті) - трави, молоді пагони .
[ Форма стебла ]
~ циліндричні )
(злаки, соняшник... )
За спрямованістю
росту стебла
розрізняють
~ чотиригранні )
(кропива)
[ тригранні J
осока
прямостоячі (вишня , кукурудза)
---.
повзучі (суниця)
виткі (берізка, хміль)
___.
чіпкі (гарбуз, огірок)
.,,,,-- сочевичка
шкірка
корок
річні кільця (деревина)
Вн ут рішня б удова стебла.
Листок
Листок - плоскі бічні вирости пагона з обмеженим ростом.
Значення: забезпечують можливість найбільшого контакту рослин з по­
вітряним середовищем і поглинання світлової енергії, тобто фо­
тосинтез , випаровування води (транспірація) і газообмін .
20
if

,,
листкова пластинка
черешок
__
Л пазуха листка
Елементи листка.
спіральне або чергове супротивне
кільчасте або мутовчасте
Основні типи листорозташування.
Форма листкових пласти1:1ок: лінійні (злаки), овальні (ака­
ція), ланцетні (верба), стріло­
подібні (стрілолист), округлі
( осика), серL:Іевидні (липа),
ниркоподібний (копитняк), гол­
частий (ялина).
Форми краю листка: цілокраїй, зубчастий, пилчастий, ви­
ямчастий.
І/
спчасте паралельне
Види жилкування листків.
21

Різноманітність листків за структурою
прості - на черешку одна
листкова пластинка
парноперистоскладні
(акація жовта)
верхня, епідерма
',
губчаста тканина -
трійчасті
(конюшина, суниці)
пальчасті
(каштан, люпин)
непарноперистоскладні
(горобина, шипшина, картопля)
провідний пучок •
Внутрішня будова листка .
Видозміни листка - пристосування виконувати додаткові
функції.
1. Нагромадження поживних речовин - цибуля, каnуста.
2. Нагромадження води- алое.
З. Захищення від поїдання- колючки кактуса, барбарису.
4. Закріплення слабких стебел- вусики гороху, вики.
5. Здійснювати вегетативне розмноження-бегонія , фіалка.
б. Ловити і перетравлювати комах- росичка, н~пентес.
7. Видаляти продукти обміну речовин- листопадність.
22

І видозміни пдгонів -
виконують додаткові функції
------------
~
НАДЗЕМНІ
"
ПІДЗЕМНІ
1. Вусики - прикріплення до різ-
Нагромаджують поживні речо-
них предметів (виноград, огірок) . вини і забезпечують вегетативНЕ1
2. Келючки - вкорочені пагони без розмноження.
листків, захищають від поїдання 1. Бульба (картопля, топінамбур).
(глід, дика яблуня) .
З. Вуса - виконують функцію веге-
2. Цибулина (тюльпан, нарцис).
та'тивного розмноження (суниця). З. Кореневище (пирій, конвалія).
Вегетативне розмноження
Вегетативне розмноження - це розмноження частинами тіла рос­
лин.
В основі вегетативного розмноження лежить здатність рослин до реге­
нерації. Особини, які виникають від одного материнського організму, мають
однаковий генотип, а їх сукупність називається клоном.
1/
[Способи вегетативного розмноження]
--------
ПРИРОДНі
"
1. Кореневими паростками - бузок, вишнf
садками - агрус, смородина.
сами - суниця, жовтець повзучий.
2. Від
З. Ву
4. Ко
5.Бу
6.Ци
7. Ли
8.Ж
реневищами - очерет, пирій.
льбами - картопля.
булинами - цибуля, тюльпан .
стками - бріофілюм.
ивцями - верба.
ШТУЧНі "
1. Живцювання: стеблові
живці, кореневі живці,
листкові живці.
2. Щеплення
-
переса-
дження прищепи на
•підщепу.
Вегетативне розмноження - пристосування до утворення потом­
ства там, де немає сприятливих умов для статевого розмноження.
23

Квітка
Квітка- це видозмінений і обмежений в рості пагін, що забезпечує на­
сіннєве розмноження у квіткових рослин.
Функції квітки: 1. Утворення тичинок з пилковими зернами. 2. Утво­
рення плодолистків (маточок) з насінними зачатками. З. Запилення .
4. Запліднення. 5. Формування насіння і плоду.
Будова квітки: маточка, тичинка, оцвітина (чашолистки і пелюстки)
Чашечка (сукупність чашо ­
листків)- зрослолиста
---
•
•
роздrльнолиста
Схема будови квітки.
Віночок (сукупність пелюс­
ток)~ роздільно-пелюстко_вий
.
зросло-пелюстковии
проста
Оцвітина
(сукупність
чашолистків
і пелюсток)
подвійна
(є лише чашолис- (є і чашолистки
Квітки без оцвітини -
тки або_,пелюстки) і ПQЛЮСТКИ)
називають голими .
Типи квіток
Двостатеві
Одностатеві
(є тичинки і маточка)
(є або тичинки, або маточка)
E=JC
тичинкові
(чоловічі)
маточкові
(жіночі)
однодомні (чоловічі і жіночі квітки на одній рослині -
огірок, кукурудза, береза, дуб)
•
дводомні (чоловічі і жіночі квітки на різних рослинах
-
верба, тополя, конопля)
24

4
Розрізняють квітки
.J..
асиметричні - не можна про­
вести вісь симетрії - гладіолус
правильні - можна провести дві і біль­
ше осей симетрії - яблуня, лілія
неправильні - 'можна провести тільки
одну вісь симетрії - горох, люпин
Суцвіття
Суцвіття- сукупність закономірно розташованих квіток, об'єднаних спіль­
ною віссю.
Значення: збільшення можливості продовження існування виду (присто­
сування до запилення).
[ Суцвіття
...
Прості­
мають одну вісь суцвіття.
1. Китиця (черемха).
2. Колос (подорожник).
З. Початок (рогіз, кукурудза).
4. Щиток (яблуня, груша).
5. Зонтик (первоцвіт, цибуля).
6. Головка (конюшина).
7. Кошик (кульбаба, ромашка). ·---
Складні - утворюються
з кількох простих суцвіть.
1. Складний зонтик (кріп, морква).
2. Складний колос (пшениця, жито).
З. Волоть (бузок, виноград).
4. Складний щиток (деревій) .
5. Сережка (береза).
6. Завійка (незабудка).
7. Розвилка (золототисячник) .
щ-~~!1 і ~ ~·і ,:f, і
,то~ кити:fколо' ~ , ,
волоть
У-к (\J~голов,азонтик с ~ {
1V
розвилка
початок
завійка
u
сережка
прості суцвіття
Схема суцвіть .
складні суцвіття
25

Заnиле:внn
Запилення- це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточ­
ки, нёобхідна умова запліднення.
тиnи заnи}Іення
Самозаnипення Відбува•
Перехресне запилення (пилок одні-
Єfься s межах однієї KSifKИ єї квітки переноситься на приймочку квіт-
(ячмінь; пшениця, горох, osec,
ки іншої особини)
просо).
~
~
~
_
_природне перех~есне запилення
Шrучнеnе~хреёнезапилення 1) впром (анемогам~я)
2) комахами (енfомогамія)
З) водою (гідрогамія)
= здійснюється людиною
4) птахами (орнітогамія)
Запліднення
Заnnіднення- злиття чоловічої статевої клітини з жіночою.
Запліднення у квіtкових є подвійним, відкрите С.Г.Навашиним у 1898 р.
nилок, потрапивши на- приймочку маточки, проростає, уrворюючи пил-
кову трубку, яка проникає до зав'язі, де знаходяться насінні зачатки з зарод­
ковими мішками. В кінці пилкової трубки є два гаплоїдні спермії:
оаин з них зливається з гаплоїдною Яйцеклітиною, утворюється зигота,
з якої розвиеаєrься зародок;
другий сnермІА· зливається з двома центральними клітинами і дає поча­
ток триплоїдному ендосперму.
із nокри·вів насінного' зачатка формуєrься насінна шкірка,
пилкове зерно
(чоловічий гамет;>Ф іт)
пилкова фубка
яйцеклітина
Схема подвійного запліднення у квіткових.
26

Насіння
Насіння-утвір у насінних рослин, що містить заро.nок.
Насінина утворюється з насінного зачатка nісля заnліднення: із no•
кривів насінного зачатка - формується насінна шкірка; з зиrоти - роз•
вивається зародок; із заплідненої центральної клітини утворюється ен-
'·
досперм з поживними речовинами. Поживні, речовини знаходяться в е~­
доспермі, але ще можуть бути в зародку і відкладаються в йоrо зародка•
вих листках, які називаються сім'ядо11ями.
сім"ядолі
.
стебельце
Брунька
корінець
насінееа шкірка
чубчик
./
Будова насіння квасолі.
Будо~ насіння nшeFtицr.
Плоди
плід - утворюється із зав'я·зJ маточки: t1ісля, 3аплідненнsr, або
з інших частин, квітки (кв,fткможа" сщві.­
тини:}.
При формуванні плода стінки зав'язt розростаю'І'ься· і утв·орюють- опло­
день- - складається з трьох шарів: з'Овні'шньоrо_ fтонкого} середньо·rо (т-ов­
стий, соковитий) внутрішнього (тo'ftкor:<Y а(Ю;камІ~оrо)'.
Зна·чення Л"nодів: плід за,хищає насінину- H'<f в-сіх · етаnах. д:озрі'·
вання, сr:~р·ияє- r.1оширенню, на~і:wн,s,;, сrворю~
ють додаткавий запас води f rтоЖиІ:fних р:е,.
чов·ин.
2'1

Плоди
- Сухі плоди -
не мають
соковитої м'якоті
Соковиті плоди -
мають м'ясистий
середній шар оплодня
розкривні
нерозкривні
прості
складні
1.Коробочка
1. Горіх (ліщина) 1. Кістянка
1. Супліддя
(мак)
2. Сім'янка
(вишня)
(шовковиця)
2. Листянка
(соняшник)
2. Ягода
2. Багатокіс-
(сокирки)
З. Зернівка
(помідор)
тянка
З. Біб (горох)
(пшениця)
(малина)
4. Стручок
4. Горішок (липа)
(капуста)
5. Крилатка (ясен)
5.Стручечок
(грицики)
Поширення плодів і насіння-:- сприяє розселенню рослин,
а розселення - збережен­
ню і процвітанню видів.
Способи поширення плодів і насіння:
1. Саморозкидання (автохорія)- жовта акація, квасоля, фіалка, герань.
2. Вітром (аІ:іемохорія) - кульбаба, клен, липа.
З. Водою (гідрохорія) - глечики, осока.
4; Птахами (орнітохорія)- горобина, калина, вишня.
.
.
5. Тваринами (зоохорія) - череда, лопух, нетреба.
І
6. Людиною (антропохорія) - подорожник, галінсога.
28

Різноманітність по:критонасінних
Відділ включає близько 240 тисяч видів, які об'єднані в 13 тис .
родів, 390 родин, два класи.
Відділ Покритонасінні (квіткові)
___:- - -~
~
и
Дводольні
Однодольні
Зародок з двома
Зародок з однією
Насіння
сім'ядолями
сім'ядолею
Коренева система
Стрижнева
Мичкувата
Стебло
Дерев'янисте, трав'янис- Трав'янисте (рідко
те, провідні пучки з
дерев'янисте),
камбієм, розташовані
провідні пучки без
правильним колом у
камбію, розкидані по
стеблі
стеблу
Простий або скл~дний,
Простий, цілокраїй
Листок
цілокраїй або надрізний
Жилкування
Сітчасте
• Паралельне або
дугове
Квітка
Чотири-, п'ятичленна
Тричленна
Запилення
Комахами (у більшості) Вітром (у більшості)
Для розпізнавання класів використовують комплекс ознак, тому що іс­
нують винятки. Наприклад: подорожник має дугове жилкування і мичкувату
кореневу систему, але дві сім'ядолі і тому відноситься до класу дводольні.
Основні ознаки родин класу однодольних
~ Формула
квітки Суцвіття
Плід
Листок Представники.значення
а
Зернові культури: жито,
Зернівка Чергові
Злаки
Простий і
ЯЧМІНЬ
ТЗМ1
Трави: тонконіг,
1О тис. видів
складний колос,
прості тимофіївка
волоть початок
лінійні Бур'яни: пирій, мишій,
ВІВСЮГ
цілокраї Технічні: бамбук, цукрова
тростина
Коробочка чергові
Овочеві: цибуля, часник
Лілійні
П6Т6М1 Поодинокі
Декоративні: лілія, тюльпан,
2,8 тис. видів
квітки
ягода
прості нарцис, пацинт
Лікарські: конвалія, алое,
купина
29

P-Q:JQl!i
~ ТИС, /!tІді!!
Основні ознаки родин класу Дводольних
ч~п~т"м1
ЧПі м
§·§
..
,._
Суц11іття Плід
ПоодинрJ<і
каітки,
КИТtІЦЯ, -
. Щlff~.
n~Ий
~НТИ!(
Гррішок,
кістянка
збірн~
кістян11а,
яблуко
Листрк • Пре~1ставники,
знач,ення
Чергові Плодово-ягідні: яблуня,
прості і груша, JЗишня, слива,
смадні
малина, суниця
Декоративні: троянда,
таволга, глід
Лікареькі: шипшина,
ожина, малина
КаnуqтянТ -Ч)'1,П~~м1
(ХІ)9СТОЦІіІіТі)
К11тиця Стручок, ЧергрJЗі, Оеочеві: капуста, редька
стручечок прості Олійні: ріпак, рижій
З ТИС, ІіІИІІЇІІ
АйстрО!!і
(GІ\Лі!дНОЦ!!і•
ті)
г5 Ті!С- І!ИдіІ!
Кит11ця,
QOЛQTb,
поодинокі
квітки
п(~)і(~}мІ ·Кошик
;w,tіоть
ЧіlWІ!ЧКІІ-
МіІ!КИ, аб'о
чубчик із
QQЛОСКЇІ!
Декоративні: левкой
Бур'яни: свиріпа, крупка
Лікарські: грицики,
гика13ка
Чергові, «Харчові»: горох, брби,
прості, соя
складні Кормові: кон~ошина,
люпин
Лікарські: буркун,
в'язі11ь, дрік
-Ягода. ЧерГові! Овоч:еві: картопля,
коробоч- прості помідори, перець,
ка
Сім'янка
баклажани
Лікарські: блекота,
дурман
Декоративні: петунія
Чергові, Олійні: соняшник
прості Овочеві: топінамбур
(цілісні і Декоративні: волошка,
~зсіче- жоржина, айстра
сkадні Лікарські: дерееій,
пижмо, кульбаба, полин
Бур'яни: осот, будяк,
молочай.
Інщіродини класу~водопьннх: Лататтєві, Гарбузові, Жовтецеві, Мако­
аі, ·6Qрезо8і, Букові, Селерові (або Зонтичні), Лободові.
30

Qзнакн: Гриби - безхлорофіл!;>ні, пере1:1ажно 6аrатоК11ітинні органі~­
ми, які живляться гетеротрофно.
Гриби займають проміжне положення між тваринами і рgс;лимами, б.Q
ма19.ть ознаки пщриt-t (6 общ1рнці ~ хітин, запас ПQЖИ!:!t-tих ре1,1оеин у вигляді
глікогену, в результаті обміну речовин ут1;1Qр1Qєт1,ся сечщ1ина), а також і рос­
лин (необмежений ріст, адсорбтив~;ий тип )КИ!:!JІення, тобтQ .13смокту1:1ання).
МікQлоzія - нау1vа, що {Jщ3ч.ає ?риби
[ ІJАРСТВО FРИоИ
віпділ СЛИ30ВИКИ
або слизисті гриби
Тіло - пла;3модій
Представники:
паразити, сапрофіти
Тіло - міцелій
або грибниця
окремі нитки - гіфи
(одноклітинний або
баrаток.літинмий)
Відділ Грцбц
Нитки (гіфи) міцелію прості або
розгалужені, без перегородок,
тобто одноклітинні.
Сапрофіти: мукор (біла цвіль)
Пара:,иrи: фітофтора (паразитує
на картоплі, помідорах), син­
трихіум (рак картоплі), ольпіді­
ум 1щпус.тя1-1ий (чорна ніжка
РQ~сади калУQІ\1),
Вищі гриби
Гіфи міuелію баrатомітинні
клас Аскрміцети або сум1,1асті.
Сапрофіти: цвільові гриби --- пеніuил,
фурацил ...., . антибіотики ,
Дріжджі - одноклітинні гриби (викли­
кают1, бродіння) - хлі()ні або ПИ!'!•
ні дріжджі, винні.
ТрІQфелі - цінні rстіІЗні, гриби.
П~ра~ити: мікросnQfЩІ,\ій (стригучий
лищай), рі)Іщ1 (жито).
/(JflC 6.a~НAIONiuerlf
31

Клас Базидіоміцети
Паразити: трутовики, чага - поселяються на стовбурах дерев.
сажкові - паразитують на злакових
іржасті - паразитують на різних рослинах
Сапрофіти: домовий гриб - руйнує деревину будівель шапкові гриби
-
мають плодові тіла (їстівні, отруйні) за місцем утворення спор
-
трубчасті і пластинчасті
Розмноження грибів
..
БЕЗСТАТЕВЕ
1. Вегетативно - частинами
міцелію
2. Бру11ькування {дріжджі)
З. Спорами - утворюються в
спорангіях
СТАТЕВЕ
Утворення зиготи в результаті
злиття соматичних клітин, спеціалі­
зованих на гамети (утворюються в
гаметангіях) .
Зигота проростає і дає початок
гіфам .
Відділ Лишайники - 25 тис. видів
Ознаки: Лишайники - це особливі організми, в тілі яких об'єднані
водорості й гриби в комплекси симбіотичних організмів з
новими морфологічними, фізіологічними та екологічними
властивостями.
Ліхенологія - наука, що вивчає лишайники.
32

5
Будова тіла лишайника.
Живлен ня
лишайників
=== ===- -- +
,,;
,,================"'
Гіфи гриба вбирають воду з мінеральними
солями, які використовують водорості
Водорості фотосинтезують, утворюють
органічні речовини, які використовуються
грибами.
Розмноження лишайників в основному вегетативне - частинами слані
(вирости слані - ізидії, утвори слані - соредїі)
[ Форма слані лишайників ]
НАКИПНі
ЛИСТУВАТі
КУЩИСТі
33

Зоологія~ розділ біології, що вивчає тварин
Один~цісистематики
Царство➔тип➔клас➔ряд➔родина➔рід➔вид
[ ЦАРСТВО ТВАРИНИ -1,5 млн. видів]
' Підцарство
одноклітинні
Підцарство
багатоклітинні
[тип найпростіші]
тиr1и
1. Кишковопорожнині
2.Плоскічерви
З.Круглі черви
4. Кільчасті черви
5. Молюски
6. Членистоногі
7. Хордові
' nодіБНіСТЬ ТА відмінність ТВАРИН і ІРОСЛИН
Особливості
Тварини
Рослини
Структурна одиниця Клітина
Клітина
Живлення
Гетеротрофно
Автотрофно-фототрофно
Пластиди
.Відсутні
Присутні
Bakydлi ·
Лише у найпрdстіших
Великі, заповнені клітини со-
ком
Органи травлення Травна система, травні ва- Відсутні надходження речо-
куолі
вин - осмотична
Рух
Активний: амебоїдний, Активний рух відсутній
джгутиковий, війчастий, Види РУХ}': ростові, тургорні
. м'язовий
По~р.азливїстЬ . - Таксиси, рефлекси
Тропізми
Тканини
Епітеліальна, сполучна Епітеліальна, твірна, основ-
м'я~ова, нервова
на, провідна, механічна
з·апасні вуглеводи Глікоген
Крохмаль
Клітинна мембрана- Лише клітинна мембрана Крім клітинної мембрани є
товста оболонка з целюлози
(клітковини)
34
)'

І
tІ
Тиn. Найпростіші
Ознаки: Одноклі,тинні твари1:1и (від, 2 да 150:мкм), поширені у воді:, грун­
ті, організмах тварин, рослин, людини·. Зараз відомо: близька 25, тис. видів•.
Особливості: Клітина найпро.стіши~ є самостійним- організмом, здат­
ним до обміну речовин, подразливості, ру.ху і розмноження.
ПОРіВНЯЛ~Н~ ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСіВ
Саркодові
Види
Амеба
Розміри
О,2-О,5· мм
Будова
Рух
Несправжні~ ніжки.
Живлення Травна. ваку,оля·
Дихання
Через поверхню·
клітини
Виділення, Скоротлива.в·акуо,·
ля,
Розмноження . Ділення
ДЖrу;ТИКОВі
Евглена· зелена.
,[\.>Ю)',ТИК
інфузdріі
і'нфузорія-ту_фелька..
0,J-О,З, мм
Sійки-
ередротова
заглибина
глотковий
~ канал
порошиця
На, сві1лі• - фото- Передратова' заг.либи,
:синтез. - б~з, св1r- ,на
-
рот - тотк:а1 -
·
ла - rотові opra, ·rравна · еаку.олs~:~ поро·~
нічні'речовини з се·· ш1щя ·
'редовища-, _
Через· поверх-ню, Через поверхню клітиІ'Іи
'клітини .
:єкоротлива:.ВW<уалSІ'- Дві·скоро-тиеі , еакуолі• з.
.. ~ривідними_;к~нс111нцями
'ділення,
Ділення-, статевий пр·о,
цес:~: ~о~І()vа~і!!'.....
Подразливість, Концентрація, ре, Св-ітло.чу-rливеа віч~ ~онценсграція• рs-човин;
човин, сві:гло ме- ко, конце1-1:rрація ре, свіrло, механічна,дія,
ханіцна дisr
. човин; меха~ічнадія ·
паразитичні види: Дизенrерійна аІі.4е6а, маляр1йний n'fІазм0'дій.
35,

з
4
Тип Кишковопорожнинні
Ознаки: Багатоклітинні двошарові тварини. Поширені в прісних водах,
морях, відом 9 тис. видів.
Особливості: Тіло схоже на мішок, воно має два шари - ектодерму і
ендодерму. Клітини тіла диференційовані морфологічно (по будові) і функці­
онально.
Типи клітин:
1. Епітеліальна-м'язові
.
сім"яник 2. Нервові
.
і
..
.
'.
йцеклітина З. Жалкі або кропив ЯНІ
4. Проміжні
5. Залозисті
підошва
.
v
6. КЛІТИНИ ендодерми
Частина стінки тіла при Поперечний р • •
•
озр~з лла 7. Статеві клітини
великому збульшенні
Гідра
І.
[тип КИШКОВОПОРожнинні]
Клас Гідроїдні або
Клас _Сцифоїдні
Клас Коралові
Гідрозої
або Сцифомедузи
поліпи
Плаваючі форми . Види: Сидячі форми, ваплян-
Поодинокі або колоні- коренерот звичайний, ковий скелет, колоні-
альні форми, сидячі, аурелія ціанея (діаметр альні, в тропічних мо-
скелет не утворюють 2 м, довжина щупалець рях утворюють карало-
ДО30М)
ві рифи
{ Розмноження) :
безстатеве (брунькування)
статеве
36
r,

Тип Плоскі черви
Ознаки: Тіло плоске, двобічна симетрія, в онтогенезі формується три
зародкові листки: ектодерма, ендодерма і середній шар- мезодерма. Науці
відомо - 1О тис. видів.
Особливості: Мають шкірно-м'язовий мішок, порожнини тіла немає
Клас Війчасті
Клас Стьожкові
Клас Сисуни
Паразитичні черви люди- Паразитичні черви
Вільнопоживучі,
ни і тварин тіло нагадує тварин і людини, ма-
тіло вкрите
стьожку (1 мм -1 ом) на ють присоски для при-
війками, водні.
голові- присоски. Види: кріплення в тілі жер-
Види: біла плана- бичачий ціп'як (неозбро· тви. Види: печінковий
рія, бура планарія єний) СВИНЯЧИЙ ціп'як (03· сисун, ланцетопод~ -
броєний, ехінокок.
НИЙ сисун.
Цикл розвитку ціп'яка бичачого
Людина
~ --~
В тонких кишках живе
Заражен-
дорослий паразит
ня при ви-
остаточний хазяїн
користанні
зараженої
яловичини
Проміжний хазяїн
Велика рогата худоба в кишках тва-
L.__-" рин із яєць виходить личинка, про­
никає в кров і осідає в міжм'язовій
сполучній тканині, серцевому м'я­
зі, утворюючи фіну (цистоцерк)
37
Яйця
навколишнє
середовище

·Тип -:Itpyrлi черви
Ознаки:Тіло м'яке, .видовжене, кругле в поперечному розрізі. Живуть в
-морях, прісних водах, грунті, є паразитичні форми. Відомо приблизно 500
тис. видів.
Особливості: Стінка тіла складається з шкірно-м'язового мішка, вкри­
того хутикулою, ,внутрішні органи знаходяться :в ·первинній порожнині тіла,
яка заповнена рідиною.
Паразитичні види: Людська аскарида, гострик волосоголовець люд­
ський, ришта, трихіпа спіральна бурякова 'Нематода.
Гельмінтолоrія - ·наука, що вивчає паразитичних червів.
Тип Кільчасті черви_
Ознаки; Tino м'яке, видовжене, утворене з багатьох кільцевих сегмен­
.
тів.. Живуть у воді .і грунті, .в.ідомо близько 9 тис. видів.
Особливості: Мають вторинну порожнину тіла або целом, запов­
нену р•ідиною. Поперечні перегородки ділять порожнину тіла на каме­
. ри,
ТИП КЇЛЬУАСТі ЧЕРВИ
Клас Малощетинкові
Клас П'явки
Клас Багатощетинкові
На всіх сегментах тіла, Тіло плескате, мають На кожному сегменті є
крім ротового є щетин- дІЗі присоски, більшість по парі параподій з ба-
ки. Живуть у воді і грун- живляться кров'ю тва- гатьма щетинками.
ті
рин, соком рослин
Живуть у воді
Пристосування до паразитизму: Захисна оболонка тіла, органи. для
прикріплення (присоски, гачки) велика плодючість, недорозвинена нервова
система, а іноді травна, життя без кисню.
38
<>

Порівняльна характеристика типів червів
Плоскі черви
Види
Будова тіла
Рух
Скорочення м'я-
завої тканини
Травна
Рот - глотка -
система
сліпий кишечник
Диха.ння
1-ІеР,еЗ поверню
тіла
Кровоносна Немае;
система
Видільна
Тонкj розrалуж~з-
система
ні канальці (про-
тонефридії)
Нервова
Два головних
система
вузли, два нер-
вові стовбури,
нерви
Розмноження Гермафродити
Круглі ,черви
Кільчасті черви
Аскарида людська Дощовий черв'як
Скорочення шкірно-
м'язового мішка
Рот - глотка
стравохід - шлунок
-
кишка - аналь-
ний отвір
Ан~ероби (живуть
без кисню)
Немає
Шкірні залози, ,дЕ!а
бокові канали
Навкологлоткове
нервове кільце,
стовбури, нерви
Роздільностатеві
39
f"о----і-1\.--М,СТравохід
\lі;і;іІм~7серця·
видільні
:rрубочки
eono
шлунок
Скорочення шкірно-
м'язового мішка, ще-
тинки.слиз
Рот - глотка - стра-
вохід - воло
-
шлу-
нок - кишка - аналь-
ний отвір
Через поверхню тіла
Замкнута ,кровоносна
система: спинна і че-
ревна судини, кільцеві
судини, капіляри (є ге-
моглобін)
У кожному членику лій-
киітрубочки(меrанеф-
ридїі) відкриваються на
бічній стінці тіла
Надгл~:нковий, під-
ГЛОТКОВИЙ вузли, че-
ревний нервовий лан-
цюжок, нерви
Гермафродити, зап-
nіднення перехресне

Тип Молюски
Ознаки: Вт_оринно-порожнинні тварини, тіло м'яке, вкрите шкірястою
мантією, яка міститься під черепашкою. Між манті єю і тілом знаходиться
мантійна порожнина. Черепашка може бути суцільною, двостулковою або
складатися з кількох пластинок. Відомо - 130 тис. видів.
Порівняльна характеристика класів
Класи
Черевоногі
Двостулкові
Особливості Ставковикзвичайний
Беззубка (жабурниця)
Будова тіла
Органи ·руху М'язова нога
М'язова нога
Травна
Рот (язик вкритий зубчика- Ввідний сифон - мантійна по-
система
ми)- глотка-стравохід- рожни на - рот- стравохід-
шлунок - кишка
-
аналь- шлунок (печінка) - кишка
-
ний отвір. (Печінка - трав- вивідний сифон
на залоза)
Дихальна
Дихальний отвір - легеня Ввідний сифон,- зябра - ви-
система
• відний сифон
Кровоносна Незамкнена серце (перед- Незамкнена серце (два перед-
система
сердя, шлуночок) - судини сердя, шлуночок) - судини -
-
порожнини тіла
порожнини тіла
Виділення
Нирка
Дві нирки - протоки в мантій-
ну порожнину
Нервова
Кілька пар нервових вузлів Три пари нервових вузлів -
система
-нерви
нерви
Розмноження, Гермафродити, розвиток Роздільностатеві, розвиток з
розвиток
прямий
личинковою стадією
40

І11
б
Тип Членистоногі •
Ознаки:
1. Тришаровість (розвиток з трьох зардокових листків).
2. Двобічна симетрія .
З . неоднакова членистість тіла.
4. Зл иття се гментів у відділи тіла (голова, груди, черевце)
5. Наявність членистих кінцівок.
6. Зов ні ш ній х ітиновий скелет до якого п рикріплюються м 'язи .
7. Пері одичне линяння.
На землі більше 1 мл н . видів.
Порівняльно-морфологічна характеристика кільчастих
червів і членистоногих
Ознаки
Кільчасті черви
-
Членистоногі
Чл е нист і сть Однакова ч л енист і сть Неоднакова членистість тіла: у ра-
тіла
тіла. У багатощетинкових коподібних і павукоподібних - го-
виражена голова
ловогруди і черевце; у комах- го-
лова, груди, черевце
Органи руху Щетинки - у малощетин- Членисті кінцівки (не на усіх еег-
кових параподії з щетин- ментах)
ками у багатощетинкових
(на усіх сегментах)
М'язи
Гл аденькі (ш кірно-м'яза- Гладенькі, поперечно-посмуговані
вий мішок)
м'язи
Порожнина Вторинна
Змішана (злиття первинної і вто-
ринної)
Дихальна Шкі ра з кровоносними су- Зябра, легені, трохеї
система
динами, зябра
Кровоносна Замкнена, серця не~ає, t Незамкнена, є серце
система
судини
Видільна
Метанефридії у вигляді Зелені залози, мальпігієві судини,
система
трубочок
жирове тіло
Нервова
Навкологлоткове нервове Злиття нервових вузлів, утворен-
система
кільце, два нервових стов- ня переднього відділу головного
бури, нерви
мозку, черевний нервовий ланцю-
жок, нерви
Органи чуття Вусики, вічка, органи рів- Фасеткові і прості очі, органи рів-
наваги
наваги, смаку; нюху, у деяких -
слхуу
41

Порівняльна характеристика класів членистоногих
Класи
Особливості
Ракоподібні
Павукоподібні
Комахи
_
Види
Річковий рак
Павук
Хрущ
Будова тіла
хвостовий nлавець
Органи руху 5 пар грудних ніг (пер- 4 пари грудних ніг З пари грудн их ніг,
ша пара - клешні)
дві пари крил
черевце і хвостовий
плавець - для пла-
·вання
Травна
Рот - глотка - стра- Рот
-
глотка - Рот - глотка - стра-
система
вохід - шлунок (від- стравохід
-
шлу- вохід - воло - шлу-
діл хітиновими зубця- нок - кишка (пе- нок з хіти новими зуб-
ми - відділ -цідиль- чінка) - анальний цями - кишка
ний) - кишка (печін- отвір. Травлення в анальний отвір
ка) - анальний отвір тілі жертви під
впливом соку от-
руйних залоз
Дихальна
Зябра
В черевці легене- Трахеї відкривають-
система
ві мішки (одна ся дихальцями на че-
пара), трахеї
евці
Кровоносна Незамкнена серце - Незамкнена серце Незамкнена, серце з
система
судини - порожнина
-
_судини - по- клапанами
-
судини
тіла
ожнина тіла
-
по ожнина тіла
,,
Видільна сис- Пара зелених залоз Мальпігієві судин и Мальпігієві суд ини
тема
відкриваються в ос- відкриваються в впадають в кишку,
нові вусиків
кишку
жирове тіло - «нир-
ка» наг омадження
Нервова сис- Навкологлоткове Головогрудний Головний мозок, че-
тема
кільце, черевний нер- ганглій (злиття ревний нервовий
вовий ланцюжок
не вових в злів лан южок
Розмноження, Роздільностатеві, Роздільностатеві, Роздільностатеві,
розвиток
розвиток прямий
розвиток прямий розвиток непрямий (з
метаморфозом)
42

Кліщі-ряд павукоподібних, пристосовані до паразитичного спосо­
бу життя: відділи тіла злиті, кінцівки недорозвинені, ротові органи утворю­
ють хоботок.
Представники: Коростяний свербун (паразитує в шкірі людини), пасо­
вищний кліщ, собачий кліщ (переносник туляремії) тайговий кліщ (перенос­
~ик енцефаліту).
Основні ряди класу комахи
Ряд
Особливості
Основні представники
Лускокрилі або
Дві пари крил, вкритих Білан капустяний, яблуне-
метелики
дуже маленькими лусками. ва плодожерка,_ озима
Розвиток з повним перетво- совка, кімнатна міль, туто-
ренням, личинка називаєть- вий шовкопряд -
~
ся - гусениця
Ряд Двокрилі
Одна пара літальних крил, Комарі (тонке тіло, довгі
друга пара перетворилась в ноги; мухи (товсте тіло,
дзижчальця. Розвиток з короткі ноги)
. пов ним перетворенням
Ряд
Дві пари прозорих перетин- Бджоли, джмелі, мурахи,
Перетинчастокрилі частих крил. Розвиток з їздц і , оси
повним пере т воренням
Ряд Твердокрилі або Перша пара крил - тверді Хрущ травневий колорад-
жуки
надкрилля, друга пара крил ський жук, гробарик, жук-
-
літальні . Розвиток з пов- сонечко, жук-олень
ним перетворенням
Ряд Прямокрилі
Дві пари крил, довгі тонкі Сарана, цвіркуни, коники
вуса,стрибальнізадніноги.
Розвиток з неповним пере-
творенням
Типи розвитку комах:
1. Розвиток з повним перетворенням: яйце - личинка
-
лялечка - до­
росла форма.
2. Розвиток з неповним перетворенням: яйце- личинка- доросла форма.
43

Тип Хордові
Загальні ознаки:
1. Опорою всього тіла хордових є внутрішній осьовий скелет, або хорда.
Розвивається вона з ендодерми. Протягом життя вона є лише у н~жчих форм
(ланцетник) у вищих вона є лише в зародковому стані і пізніше замінюється
хребцями.
2. Центральна нервова система трубчастого типу розташована над хор­
дою. Розвивається з ектодерми і у хребетних диференціюється на головний
і СПИННИЙ МОЗОК.
З. Під хордою розташовується травна трубка. Вона починається ротом і
закінчується задньопрохідним отвором. Передній відділ кишки (глотка) у за­
родків пронизана зябровими щілинами, які зберігаються протягом життя у
нижчих хордових (ланцетних, риби) і редукуються в процесі розвитку у ви­
щих хордових.
4. Центральний орган кровообігу (серце або кровоносна судина, що його
замінює) міститься в черевній частині тіла.
Клас Ланцетники
Надклас
або Головохордові
Чотириногі
Клас
Клас
Класи
Хрящові Кісткові
Земноводні
риби
риби
Плазуни
Птахи
Ссавці
До типу Хордові відноситься близько 40 тис. видів, які живуть на суходо­
лі, в океанах, морях, пр;сних водоймах.
44
(>

Клас Ланцетники або Головохордові
Відомо 25 видів ланцетників, живуть на дні моря, зарившись у пісок,
фільтратори води
Орган чи система
Хорда
М'язова система
Травна система
Дихальна система
Кровоносна
система
Органи виділення
Нервова система
Розмноження
зяброві
щілини
/
щупальця
Будова ланцетника
Особливості будови
Щільний пружний стержень, виконує роль внутрішньо-
го скелету
М'язи сегментарні, утворе.ні м'язовими сегментами (міо-
мерами)
Передротова лійка, оточена щупальцями, рот, ~лотка,
. середня кишка (має виріст- печінку), анальний отвір.
Глотка пронизана щілинами (150 пар)- це зябра. Зяб-
ра відкриваються в навколо-зяброву порожнину. Між-
зяброві перегородки вкриті війками
Замкнена, одне коло кровообігу, серця немає. Черевна
аорта - заброві щілини
-
спинна аорта - все тіло
-
черевна аорта
Нефридії, що нагадують органи виділення кільчастих
червів, розташовані на міжзябрових проміжках і відкри-
ваються в навколозяброву порожнину.
Нервова трубка розміщена над хордою, в головному від-
ділі утворює невелике розширення, по нервовій трубці
розміщені світлочутливі клітини. Від трубки відходять
нерви.
Роздільностатеві, запліднення і розвиток зародка у воді.
нервова трубка
с пинна аорта
черевна аорта
Поздовжній розріз ланцетника.
45

Порівняльна характеристика
Класи
Кісткові риби
Земноводні
~
о
Окунь річковий
Жаба трав'яна
Покриви тіла Луска - захисний покрив. Шкіра гола, волога, шкірні за-
шар слизу - зменшує тер- лози виділяють слиз. Шкіра
тя, захищає від хвороб
приймає участь у диханні
Органи зору Очі мають кулястий кришта- Очі мають лінзоподібний криш-
лик і плоску рогівку, повік талик і опуклу рогівку, є повіки
немає
і миготлива перетинка
Органи нюху Сліпі мішки (відходять від Парні нюхові капсули сполуче-
ніздрів). Добре розвинений ні з ніздрями
Органи
Є лише внутрішнє вухо
Внутрішнє вухо і середнє затяг-
слуху
нуте барабанною перетинкою.
У середньому вусі слухова кіс-
точка - стремінце.
Органи
Чутливі клітини в роті і по Чутливі клітини в роті
смаку
всьому тілі
Бічна лінія Відчуває коливання вод'и, Бічна лінія є лише у личинок і у
напрями струменів, зворот- хвостатих амфібій
ні хвилі. Має вигляд каналу,
заглибленого в шкіру
Особливості Роздільностатеві заплідення Роздільностатеві запліднення і
розмноження і розвиток зародка у воді розвиток у воді. Стадії розвит-
стадії розвитку: ікринка --+ ку: ікринка--+ личинка (плавці,
личинка --+ мальок
зябра, відсутність кінцівок) --+
метаморфоз (перетворення)
- -+ доросла форма
46

Класів хребетних
Плазу ни
Птахи
Ссавці
Ящірка прудка
Голуб сизий
Собака
Шкіра суха без залоз , Шк і ра суха, вкрита Шкі ра має залози: сальн і ,
вкрита роговими луска- пір' ям, на ногах рогові потові . Вкрита волосяним
ми, щиткам и або плас- луски
покривом: ость , підшер-
тинками
сток
На очах три повіки: вер- На очах три повіки: На очах дві повіки, третя -
хня , нижня і миготлива верхня, нижня, мигот- рудиментарна . Гострота
перетинка, яка звало - лива . Розрізняють зору - від умов життя
жує поверхню ока
кольори гострота зору
-
від умов життя
Пара н і здрів, де є нер- Носова порожнина , де Носова порожнина, носові
вові закінчення
є нервові закінчення. раковини, носовий лабі-
Розвинений слабо ринт, де є нюхові рецепта-
ри . Нюх тонкий
В н утрішнє і серед н є Внутрішнє , середнє і Внутрішнє , середнє і . зав-
вухо з барабанною пе- зовнішнє вухо
нішнє вухо з вушною рака-
тетинкою
виною
Роз винутіслабо(чутли- Розвинуті сла бо ( чут- Смакові сосочки, чутливі
ві клітини в роті)
ливі клітини в роті) клітини на поверхні язика
Немає
Немає
, Немає
Роздільностатеві зап- Роздільностатеві, зап- Роздільностатеві заплід -
ліднення внутрішнє . Від- ліднення внутрішнє. нення внутріІі!нє. Зародок
кладають яйця в нав- Яйце має дві захисні розвивається в м'язовому
клишньому середовищі. оболонки: вапнякову органі-матці, зв'язаний з
Яйце зах ищене шкіряс- шкаралупу, підшкара- тілом матері через пла-
тою оболонкою від ви- лупні шкірясті оболон- центу
сихання. Розв иток пов- к и зародок розвива-
ністю в яйці, де є запас ється пр и висиджу-
поживних р ечовин
ванніяє ьц
47

Порівняльна характеристика
Кісткові риби
Окунь річковий
склет плавця
І
плечовий
пояс
Земноводні
Жаба трав'яна
Плазуни
Ящірка прудка
nona,,aJ
:111riьoea -:а
1роме~еаз кк::їки 1
•ІІебu,-,_ Jj
7іі.108"'1ПОЯ~
хаосто11 ,оебці -(_ j
ІІ\,
\...,·
• eDel'
Рот (зуби на щелепах)-глот- Рот (язик) - глотка - Рот (зуби, язик)
-
ка - стравохід - шлунок - стравохід - шлунок - глотка
-
стравохід
тонка кишка (впадають про- дванадцятипала кишка - шлунок
-
тонка
токи печінки і підшлункової (впадають протоки пе- кишка (печінка і під­
залози) - анальний отвір чінки і підшлункової за- шлункова)- товста
лози)- тонка кишка - кишка - клаока
клоака
Парні нирки - сечоводи
-
Нирки - сечоводи
-
Тазові парні нирки­
сечовий міхур - сечовиділь- сечовий міхур - клоа- сечовиди - клоака
ний отвір
ка
'
Зябра (зяброві дуги, зяброві Парні легені (повітря Легені (повітря вхо-
(•
пелюстки, зяброві тичинки) входить через ніздрі, дить через ніздрі,
зяброві пелюстки пронизані ротову порожнину, трахею, бронхи).
капілярами здійс.нюють газа- трахею, бронхи. Шкір- Шкірного дихання
обмін
не дихання за допомо- немає
гою капілярів шкірної
артерії при вологому
стані шкіри
48

Класів хребетних
Птахи
Ссавці
Класи
Голуб СИЗИЙ
Собака
~.-- ...~
,.,..
••
..••
- ,t&tr-- сісп:м
ОІі
nono
Скелет
7
cтtn,
Рот (язик) - глотка
-
Рот (зуби: різці, ікла, кутні)- глот- Травна
стравохід - воло (розши- ка - стравохід
-
шлунок - два- система
рення стравоходу)- зало- надцятипала кишка (печінка, під-
ЗИСТИЙ ШЛУНОК - мускуль- шлункова) тонка кишка, товста
ний відділ шлунка (перети- кишка - анальний отвір
рання їжі) -тонка кишка
(печінка, підшлункова) -
товста кишка - клоака
Парні нирки - сечоводи Парні нирки - сечовиди - сечовий Видільна
-клоака
міхур - сечовидільний канал
система
Легені (щільні губчасті Легені - мають альвеолярну будо- Дихальна
тіла) від легень відходять ву. Дихальні шляхи: носова порож- система
тонкостінні повітряні міш- нина,носоглотка,трахея,бронхи-
ки, які виконують роль ре- бронхіоли
зервуарів повітря . Подвій-
не дихання: газообмін від-
бувається при вдиху і при
видиху (за рахунок повіт-
ряних мішків)
49

Класи
Особливості
Кровоносна
система
серце
Нервова
система
Головний
мозок
Порівняльна характеристика
Кісткові риби
_
одне коло кровобігу
'-~Р•аиа ......
Серце 011.vнw
••••
n1p1A1;8PAI
1,1,,nу"еч■ ІС
двокамерне
50
Земноводні
два кола кровобігу
np110
~~'~ 1}'.~ • І• •
••••А•••а• . .•
.
'f1•Р•дсе,а•
•
WІ'Іуно'f•І
трикамерне
•••rа,:тмR м•=-••
,11,1,амІі f\Ю1СЖ
,ма.ммй МОІОК
nі1t1днІИ мо:аок
rм,1нма мо,ок ..,м

Плазуни
Два кола кровобігу
трикамерне
n,0W•~11•
~
ІЇУJ\"І r1п11м.,,
1'4'3,:У t1щ1,~ ..
Класів хребетних
Птахи
Два кола кровообігу
. ч отирикамерне
r,11,..... _i!i wo:1111x rмуІ•
51
Ссавці
Два кола кровообігу
'
~"··:::;:
'J ~~ ~~..
np.11•
І••
n•РІАС~РА•
р8ДСІt РАА
np;1111ii
чотирикамерне
81 11 исІ nіІХ'WІІІ n1p1.aмi.ere •.У
r11111t111мii MO:JDІt СО6іІІСІІІ

Різноманітність хордових
Клас хрящові риби - 600 видів
Ознаки: Хрящовий скелет, немає плавального міхура, органи дихання
-
зяброві мішки, які відкриваються зябровими щілинами.
РядАку,:~и
Ряд Скати
Видовжене тіло, добрі плавці, хижа- _ Тіло сплющене в спинно черевному
ки. Основна їха- риба. Види: катран, напрямі, живуть на дні, малорухливі.
китова акула, тигрова акула, біла аку- Види: морська лисиця, морський кіт,
ла
морський диявол
Клас Кісткові риби - 21 тис. видів
Ознаки: Скелет з кісток і хряща, досконале зяброве дихання, зябра вкриті
зябровими кришками, плавці підтримуються кістковими променями, є пла­
вальний міхур. Холоднокровні
Ряд Осетрові Ряд Оселедце- Ряд Коропо- Ряд Лососеві
подібttі
подібні
Хорда є протягом Дрібні риби,
Беззубі з добре
Мають
життя, кістка і фільратори
розвиненими
жировий
хрящ в скелеті од- поверхневого
глотковими
плавець,
ночасно. Види: бі- шару води. Види: зубами. Види: прохідні. Види:
луга, осетр, сев- океаніч~і оселедці,
сазан, лящ,
кета, горбуша,
рюга, стерлядь
тюлька, килька
карась, плітка форел~. сиг
Ряд Кистепері
· Ряд Д водишні - 6 видів
Кістки плавців мають подібність до кіс- Дихають зябрами і легенями. Сучас-
ток п'ятипалої кінцівки хребетних . Те- ні 6 видів: австралійський рогозуб,
пер відомо один вид - латимерія
лепідосирен
Клас Земноводні - 2,2 тис. видів
Ознаки: Протягом усього життя, або хоча б у личинковому стані пов'я­
зані з водним середовищем. Шкіра виконує дихальну функцію і завжди во­
лога, холоднокровні
Ряд Безхвості - 1800 видів
Ряд Хвостаті - 300 видів
Тіло коротке без хвоста, з довгими зад- Мають хвіст протягом життя і паg­
німи кінцівками. Види: жаби, ропухи, ні короткі кінцівки. Види: тритони,
квакші
саламандри, протей.сирен
52

і
<;'
Різноманітність хордових
Клас Плазуни - 6 тис. видів
Ознаки:Наземні тварини, шкіра суха захищена роговими лусками, щит­
ками, розмноження і розвиток зародка на суші, яйця захищені від висихання,
холоднокровні.
Ряд Лускаті -
5,7 тис. видів
Тіло вкрите лусками. Види:
ящірки - мають добре
розвинені кінцівки змії -
безногі повзають на череві
(вужі, удави, отруйні змії).
Хамелеони пристосовані
жити на деревах
Ряд Черепахи -
330 видів
Зверху і знизу вкриті
-
кістковим панцирем
з роговими щитками .
Види: сухопутні і
водні черепахи
Ряд Крокодили -
21 вид
Мають чотирикамерне
серце, пристосовані
до водного способу
життя. Види: ніль·
ський крокодил,
гавіал, алігатор,
кайман
Клас Птахи - 8,6 тис. видів
Ознаки: Двоногі тварини, тіло вкрите пір'ям, передні кінцівки видозмі­
нені в крило, теплокровні.
Ряд Курині- Ряд Горобині -
Ряд Сови-
Ряд Хижі-·
253 види
5100 видів
194 види
274 види
Сильні ноги з
Птахи дрібні і М'яке оперення, Загнутий дзьоб і
тупими кігтями,
середнього
бінокулярний зір, гострі кігті. Види:
осілі птахи. Види: розміру. Види:
сутінкові .або яструб, шуліка,
фазан, глухар, горобець домовий і нічні птахи. Види: орел, канюк
тетерев, рябчик, польовий, синиці,
сови, сичі
куріпка
жайворонок
53

Різноманітність хордових
Клас Ссавці - 5 тис. видів
Ознаки: Високорозвинена нервова система, розвинені шкірні .залози,
волосяний покрив, зуби поділені на різці, ікла, кутні; теплокровні. Характер-
<►
не живородіння і вигодовування малят молоком.
1. Підклас Перwозвірі - 5 видів
Ознаки: Розмножуються відкладаючи яйця, які або виношують або ви­
сиджують.
Ряд Однопрохідні, або яйцекладні (лише в ·Австралії). Види: качкодзьоб,
єхидна (2 види), проєхидна (2 види) .
2. Підклас Сумчасті - 250 видів
Ознаки: 'Народжують недорозвинених малят, яких виношують в сумці.
Види: кенгуру, коала, опоссум, сумчастий кріт.
•
З. Підклас Плацентарні
Ознаки: Зародок розвивається в матці (спеціальний м'язовий орган) і з
тілом матері зв'язаний через плаценту.
Підклас включає 19 рядів
1. Ряд Комахоїдні - зуби мало диференційовані (їжак, кріт).
2. Ряд Гризуни - мають 4 різці, які ростуть протягом життя, ікол немає,
є кутні зуби (миші, щурі, білки, бобри, ондатра, нутрія) .
З. Рукокрилі - передня кінцівка видозмінена в крило (кажани, криланй ,
вампіри).
4. Ряд Ластоногі - кінцівки недорозвинені, перетворились в ласти (мор­
жі, тюлені, котики) ."
5. Ряд Хижі - добре розвинені ікла (вовки,_лисиці, ведмеді).
6. Ряд Парнокопитні- добре розвинені два пальці вкриті копитами (вівці,
кози, свині).
7. Ряд Примати - -: високорозвинені ссавці - вузьконосі й широконосі
м,авпи.
54

НАУКИ~
ЩО ВИВЧАЮТЬ Біологію ЛЮДИНИ :
Анатомія
Фізіологія
наука про будову організму і всіх його органів .
наука про функції і процеси життєдіяльності організ­
му в ціло му , його органів, тканин, клітин .
Гістологія - наука про розвиток, мікроскопічну будову, життєді­
яльні сть тканин тварин і людини.
Цитологія - наука, яка вивчає будову. Функціонування і розвиток
клітин .
Гігієна
наука про створення оптимальних умов для життєді ­
яльності.
Валеологія - галузь знань про формування, збереження, зміцнен­
ня, відтворювання й передачу здоров'я.
55

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
ОРГАНіЗМУ ЛЮДИНИ
Клітина
-
Клітина - основна одиниця будови і життєдіяльності організму люди-
ни.
Будова клітини: оболонка, цитоплазма (органели цитоплазми - ен­
доплазматична сітка, мітохондрії, лізосоми, рибосо­
ми, комплекс Гольджі, клітинний центр, включення ) ,
ядро (хромосоми). (мал. на стор. 94)
Хімічний склад клітини
Неорганічні речовини
вода
мінеральні солі
Органічні речовини
білки
жири
вуглеводи
нуклеїнові кислоти
Життєдіяльність клітини: живлення, дихання, подразливість, роз-
-
множення, ріст.
Тканини
Тканина- структура з міжклітинної речовини і клітин, однакових за
будовою і функціями .
56

8
.І
епітеліальна
вкриває тіло і вис•
тилає порожнини,
утворює залози
види епітелію:
ПЛОСКИЙ, кубічний,
війчастий, зало-
ЗИСТИЙ
Типи
тканин
сполучна
м' язова
утворює хрящі, утворює м ' язи,
кістки, сухожил - має здатність ско-
ля, кров, лімфу рочуватись, за-
безпечує рух
види сполучної види: гладенька,
тканини: опорна, поперечносму-
щільна, жирова, гаста скелетна,
трофічна
поперечносму-
гаста серцева
Рівні організаці1
організму людини
нервова
утворює нервову
систему людини.
Має властивості:
збудливість , про-
відність
Клітина -+ тканина -+ орга~ -+ система органів -+
функціональні системи -+ організм.
Орган - частина тіла, що має певну будову і виконує одну або кілька
функцій.
Система органів- група органів, зв'язаних між собою, які виконують
одну функцію.
Системи органів людини: опорно-рухова, травна, серцево-судинна,
лімфатична, видільна, ендокринна, ди­
хальна, нервова,статева.
57

Внутрішнє сєредQВJІЩЄ
ор_гавізм:у
~
міжклітинна 11 ( кров
(тканинна) рідина IJ
~
-
,
-------
)
( лімфа )
Гоме.остаз ~ здатність живого рргані;іму підтримувати всі її 1;1лщ:ти, -
еості на певному, відносно сталому рівні. У людини
гомеостаз підтримуЕ:ться за допомогою _нерщ>во-гумо­
ральної регуляції.
Способи регуляції
функцій організму
Гу.,.оральна )
(хімічними речовинами
через рідке.середовище
організму)
(==Н=ера=ое=а=)
(нервовими імпульсами по
мембранах нервових клі­
тин)
Особливості регуляції: У людини провідну роль відіграf: нервова ре­
гуляція, .а гуморальні фак,ори 13ідіrрають
важлиsу роль у самій нервоаій діяльності ..
58

,,,.
Нервова ,система
Значення: поєднує, узгоджує, регулює діяльність органів і сист1Зм; за­
безпечує зв'язок організму з навколишнім ,середовищем, а
також діяльність людини не тільки як біологічної, але й со­
ціальної істоти,
Нейрон (нервова клітина) - структурна одиниця нервової системи,
Будова нейрона: тіло,
ВіДРОСТКИ
~~
Аксони
Дендрити
Типи нейро;нів
Нейрони
Чутливі (рецепторні)
•Рухові (ефекторні)
Вставні (проміжні)
І
Напрям передачі нервового імпульсу
від органів до центральної нервової
системи
від центральної нервової системи до
м'язів і орr:анів
передають і_мпульси всередині нерво­
вої системи
59

Нервові вузли (ганглііJ - скупчення тіл нейронів за межами цент­
ральної н~рвової системи .
Нерви - скупчення довгих відростків нейронів; які зв'язують цент­
ральну нервову систему з усіма органами.
Тип нервів
Склад нервів
чутливі
дендрити чутливих нейронів
рухові
аксони рухових нейронів
змішані
аксони і дендрити
Нервова система (будова)
~--------
Центральна (ЦНС)
Периферична (ПНС)
/~
/~
ГОЛОВНИЙ МОЗОК СПИННИЙ МОЗОК
нерви нервові вузли
Периферична нервова система
Фізіологічна класифікація
----------- -----------
Соматична
(іннервує скелетні
м'язи і органи чуття)
Симпатична
збільшує ритм і силу
скорочень серця, звужує судини,
уповільнює перистальтику кишок
-----
Автономна (вегетативна)
(іннервує внутрішні органи)
І
Парасимпатична
уповільнює ритм і зменшує силу
скорочень серця, розширює судини,
прискорюєперистальтику кишок
----
Діють протилежно
60

Рефлекс - реакція організму на будь-яке подразнення, яка здійсню­
ється за участю нервової системи, основна форма діяль­
ності нервової системи організму.
Рефлекторна дуга- шлях, по якому проходить нервовий імпульс при
здійсненні рефлексу.
Рефлекторна дуга: сприймаючий апарат (рецептор)_. чутливий ней­
ронт> ділянка центральної нервової системи _.
руховий нейрон _. робочий орган.
Центральна нервова
система
Спинний мозок
~- І~
Сіра речовина
/-~
вставні рухові
нейрони нейрони
Спинномозкова
Біла речовина
рідина
довгі відростки нейронів
/
висхідні провідні
шляхи
Функції
спинного мозку:
низхідні провідні
шляхи
1. Рефлекторна - здійснює складні рухові рефлекси.
2. Провідникова ....::::---проводить збудження від периферії тіла до головно­
го мозку і зворотно.
61

Головний мозок
-------
------
Сіра речовина
біла речовина
І\
І
ядро
кора
провіднl шляхи
('.
·-
-
-
...
-
---
Відділи головного мозку і іх функції
··· - -··
.
.
-
-· ·-
Відділ мозку
Функції
Регулювання процесів
І,'
,..
Довtасний· мозок
Рефлекторна, прові д- Дихання, обміну речо-
никова
вин, серцевої діяльності,
жування, ковтання,
ссання, потовиділення,
захиснірефлекси,тонус
м'язів
-·.
--
..
Міст
ГТровідникова
Сполучає середній і дов-
гастий мозок
------
-·
---
Задній мозок
Рефлекторна
Координація рухів, рів-
(мозочок)
новага, м'язовий тонус
Середні й мозок
Рефлекторна провідни- Підкіркові центри зору,
кова
слуху, тонусу м'язів
--
----
.
.
..
..
nроміжний мозок (ут- Провідникова рефлек- Підкіркові центри обміну
ворений таламусом і rорна
речовин, теплорегуляції,
гіпоталамусом)
інстинктивні реакції
І
\.
(харчові, оборонні)
-
Великий мозок (права Основа психічної діяль- Пам'ять, мислення,
і лі ва, півкуля)
ності
мова, поведінка
..
62

і'
смакова, .
нюхова зони .
--
--
Великі nівкулі ·
тім'яна
. доля
рухова, шкірно­
-. м'я3Ова . ~о:н~
екрон.ева
, доля
слухова
зона
ЕіІДо:кринна система
n'оtилична
'доля•
,t
[ зорова
с_~.она J
Ендокринологія - наука; що вивчає будову і функції залоз внутріш- •
ньої секреції.
. Залози
.
~~
залози зовнішнвої
залози внутрішньої
секреції
секреції
І
І"
хімічні речовини •
гормони
(фермеRtи ta ін,)
Іпротоки
кров
І
.
І
fіоверхня шкфи,
орган
1-
Мрожнйни тіла,
органів
Змішані залози ....;;.. виконують одночасно зовнішньосекреторну і внуt­
рішньосекреторну функцію (підшлункова, статеві
залози).
Ніриони = 611:Jftёfli.tнь активні речбви'ни1 які в невелию-tх кількостях
§ДаfІ:І, ~§1\иtи морганізм зн~чний вnІІИІJ,

Залози
внутрішньої секреції
Назва залози
Основні гормони
Функції гормонів
Гіпофіз
Гормон росту, оксито- Р егулює ріст людини,
цин
діє на мускулатуру мат-
ки, викликає скорочен-
ня
Щитовидна залоза
Тиро~син
Регулює обмін речовин,
правильний розвиток
тканин, функції нерва-
вої системи
Вилочкова залоза
Гормони
Впливає на ріст органі з-
І
му, обмін кальцію
Підшлункова залоза інсулін, глюкагон
Регулює обмін глюкози
Надниркові залози
Адреналін, норадрена- Регулюють обмін речо-
лін, кортикостероїди вин, тиск крові, тонус
м'язів, стан імунітету.
Статеві залози
Статеві гормон и
Регулюють формуван-
-
ня вторинних статевих
ознак .
Стрес - комплекс однотипних реакцій організму, спрямованих' на пе-
;\
реборення шкідливої дії надзвичайн их подразників, особливе
значення у розвитку стресу має гіп офіз і кора надниркових
залоз. Стрес- адаптацій н ий синдром . Внаслідок підвищен-
ня концентрації гормонів вин икають захворювання лімфатич-
ної системи, можуть з'являтися виразки в шлунку і дванадця-
типалій кишці.
64

Опорно-рухова система
Опорно-рухова сис:тема
__:.-----скелет
------ .-,•язи
Значення: забезпечує опору і рух тіла, захист внутрішніх органів.
(ч
1{
Опорна система - утворена в основному кістковою і хрящовою ткани-
нами.
Кістки
----------
трубчасті
--------
плоскі
/~
/~
довгі
короткі
губчасті змішані
Склад кісток
------
--------
Органічні речовини (28%)
Неорганічні речовини (72%)
забезпечують гнучкість
і пружність
забезпечують твердість
З'єднання кісток
-----
--------
Нерухомі (зрощення)
Проміжні (напівсуглоб)
І
Кістки мозкового
черепа
Рухомі (суглоб)
І
Тазові кістки
між собою
/~~
Прості
(утвор19ні двома
кістками)
Складні
(утворені кількома
кістками)
Будова суглоба: суглобові поверхні вкриті хрящами, суглобова сумка
охоплює суглобові поверхні кісток, суглобова порож-
нина заповнена рідиною.
•
65

Скелет (220 кісток)
скелет голови (череп), скелет тулуба, скелет
верхніх кінцівок, скелет нижніх кінцівок.
Скелет голови (череп)
міцно з'tднані швами, крім нижньої щелепи
~ ------
Мозковий відділ
лобна
----1
потилична .., _ 1
тем'яні --2
скроневі -2
основна ---- 1
решітчаста'-- 1
Лицевий відділ
верхньощелепні -- 2
виличні
-2
носові
-2
піднебінні
-
2
слізні
-2
нижні носові - 2
нижня щелепа .
-
1
леміш
•-1
під'язикова """' 1
Скелет тулуба
~ ------
Хребет (33°34 хребці)
Відділи хребта
Грудна клітка
1. Шийний
-
7
~~
2, Грудний
'-'- 12
Грудна
плоска
непарна
кістка
З. Поперековий - 5
4. Крижовий
-
5}
Зрослі
5. Куприковий
---- 4-5 •
Скелет кінцівок
·-
-·
Кістки вільної кінцівки
···--
.-
Скелет верхньої Плече - плечова кістка
кінцівки
Передпліччя ...... ліктьова, променева
Кисть - зап'ясток, п'ясток, фалан-
ги пальців
Скелет нижньої Стегно - стегнова кістка
кінцівки
Гомілка - великогомілкова, малого-
мілкова
Стопа = hередплесно, плесно, q'J~•
-
-
·---
-
_ла~fи пал~,цjв_ __
-- ·-
-
--
ребра-
12 пар
Кістки пояса--
Плечовий пояс:
лопатка, ключиця
Тазовий пояс: та-
заві кістки
---
-
--
---

Рухова система
утворена скелетними м'язами,
скорочення яких зумовлює рух тіла і окремих його частин;
М'яз ·
------------
Активна частина
м'язове черевце (тіло)
/~
м'язові
м 'язові
волокна
пучки
Види м'язів
Пасивна частина
. сухожилля
-----
І ----- •
Довгі
розташовані на кінцівках,
мають веретеноподібну
форму
Короткі
розташовані між
хребцями і ребрами
Широкі
розташовані
на тулубі
М'язи, скорочуючись, виконують механічну ~ роботу ]
динамічну
(здійснюється при
переміщенні)
статичну (здійснюється при напру­
, женні м'язів без зміни положення. в­
просторі
Величина
виконуваної
роботи
1. Загально'jдовжини м'яза
залежить від
---- --- 2. Сили м'яза, яка пропорційна
кількості м'язових волокон
Втома м'яза - зниження працездатності .
Гіподинамія - недостатній рівень рухово'і активності.
67

Травна система
Значення: забезпечує організм поживними речовинами для життєді­
яльності , росту, розвитку.
Харчові продукти
містять поживні
речовини
---- тваринного походження
----- рослинного походження
'=======&
Основні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, орга­
нічні кислоти, вода, мінеральні солі.
Травлення - процеси , що забезпечують фізичну і хіміч1;1у зміну їжі з
подальшим всмоктуванням поживних речовин в кров і
'лімфу.
Система органів травлення
~
·
~
травний канал
(проходять харчові
маси)
Ферменти -
·травні залози
(синтезують ферменти )
біологічно активні ·речовини, здатні -прискорювати
біохімічні реакції:Кожний фермент виконує певну
функцію.
Стінка травного каналу складається з трьох основних оболонок:
1. Внутрішня - слизова.
2. Середня - м'язова.
·з. Зовнішня - сполучнотканинна.
68

Травна система
Особливості
Залози, струк- Речовини, які
Орган
Функції , тури, які виді· виробляють-
будови
ляють секрет
ся
Ротова Губи, щоки, Перетирання , змочу- Слинні залози - З Слина: вода,
..
порож- піднебіння, вання , сприйняття пари: привушні, муцин, лізо-
нина
дн.о рота, язик, смаку, розщеплення під'язикові, підще- цим ; птіал ін,
32 зуби
вуглеводів (часткове) лепні, дрібні елин- мальтаза
ні залози
Глотка і М'язова труб- Ковтанняіпереміщен- Слизова оболонка Слиз
стравохід ка
ня їжі в шлунок
Шлунок Об'ємне роз- Накопичення їжі, пере- Залози шлунка: Шлунковий сік:
ширення (мі- травлювання, перемі- 1) головні ------) пепсини
шок)
шування
2) обкладові -
соляна кислота
З) додаткові -
СЛИЗ
Печінка Жовчний мі- Знешкодження токси- Клітини печінки - Жовч: вода,
хур, протоки в нів, синтез глікогену, гепатоцити
жовчні кислоти і
дванадцяти па- білків, виділення про-
пігменти, холес-
лу кишку
дуктів обміну, виділен-
терин, жири, со-
н_я жовчі
лі, ферменти
Під-
Видовжена, Секреторна: виділення Клітини залози Підшлунковий
щлунко- має три части- ферментів
сік : вода, трав-
ва
ни: головка,
ні ферм~нти
залоза тіло, хвіст.
Впадає в два-
надцятипалу
·.
.
.
,•,
кишку
Тонка Має три відді- Розщеплення білків, Дрібні залози
Кишковий сік:
кишка ли:
ро:щеплення жирів,
вода, фермен-
1. Дванадця- ро,Iщеплення вуглево-
ти
типала кишка дів
2. Порожня Розщеплення білків , Дрібні залози
Кишковий сік
кишка
жирів, вуглеводів,
З.Клубова всмоктування пожив -
кишка
них речовин у кров,
жирів - у лімфу
{.
Товста Має З відділи : Вскомтування води, Дрібні залози
Слиз, вітаміни, ·
кишка 1. Сліпа з червопо- бродіння целюлози,
а·
ферменти
дібним відростком формування калових
2. Ободова
мас, виведення кало-
..
З. Пряма
вих мас
Анальний Утворений кіль- ВиJ<ід калових мас
отвір цевими м'язами
.
69

Обмін речовин і енергії
Обмін речовин і енергії - комплекс біохімічних і фізіологічних про­
цесів, які забезпечують життєдіяльність
організму у взаємозв'язку з навколишнім
середовищем.
Харчові продукти • -
.
роз~еплення . к ов
'-
орган,зми-складних речовин- ~ -
вода
до простих
л,мфа
-
клітини
біосинтез складних органічних речовин
-
розщеплення складних органічних речовин
-
виділення продуктів розпаду з організму
Обмін речовин і енергії в клітині
~
·
~
Пластичний обмін -
(асиміляція, анаболізм)
Сукупність реакцій біосинтезу
(утворення речовин) ·
відбуваються з
поглинанням енергії
Енергетичний обмін -
(дисиміляція, катаболізм)
Сукупність реакцій розщеплен­
ня речовин з виділенням енер­
гії
Обмін неорганічних речовин
Речовина
Вода
Мінеральні солі
Функції
Утворення Еодних розчинів, середовище для
здійснення хімічних процесів
Підтримання постійного складу внутрішнього
.
середовища, утворення міжклітинної речови-
ни кісткової тканини, зсідання крові
70
'.

Обміn органічних речовин
Речовина
Функції
Основні перетворення
Білки
1. Будівельна
Білки ---➔ амінокислоти
2.Транспортна
--- ------
З. Захисна
синтез
розпад
4. Каталітична
власних
до простих
5. Рухова
білків
речовин
6. Сигнальна
7. Енергетична
,.
Жири
1. Захисна
:t гліцерин
синтез
2. Теплорегуляція Жири
власних
З. Енергетична
жирні кислоти
жирів
i
--
розпад до простих речовин
Вуглеводи
Енергетична
Вуглеводи ---+ прості ---+ розпад до прос-
вуглеводи тих речовин
i'
синтез глікогену
i
перетворення в жири
Вітаміни - біологічно активні речовини різної хімічної природи, обов'язко­
ві учасники dбміну речовин.
Вітаміни і їх функції
Назви
Харчові продукти,
Вплив на
Прояви при
вітамінів які містять . вітамін •
організм
авітамінозі
А
Тваринна їжа: масло, мо- Зміни в шкірі і слизових Сутінкова елі-
(ретинол) локо, яйця, печінка... оболонках: сухість, запа- пота (куряwа
Рослинна їжа: морква, по- лення слизової і рогівки 9ліпота)
мі,qори, абрикоси ...
ока
с
Рослинна їжа: горобина, Руйнування крщюносних Uинга
(аскорбіно- смородина,суниця,цитру- судин, ламкість кісток,
ва кислота) сові, капуста, шипшина нервово-психічні розла-
ди, зниження імунітету
І
д
Тваринна їжа: печінка, яйця, Порушення утворення Рахіт
(кальцифе- риб'ячий жир. Утворюється кісткової тканини
рол)
в шкірі під впливом ультра-
фіолетового проміння
в
Неочищений рис, горох, Розлад н~рвощ>ї систе- Парс!JlіЧ (бері-
В1 -тіамін дріжджі, печінка, нирки ми, роботи серця, трщз7 бері)
812 - ціа-
ного апарату
нокобаламін
-
Печінка, синтезується Порушення складу кроаі Анемія (недо"
бактеріями кишок людини
.•
крів'я)
'
.
-
.
.
·-
71

Харчування · і здоров' я
.
Раціональне харчування таке, коли якість і кількість їжі відпові
дають потребам організму
Критерії раціонального харчування
------
/""'~
Калорійна цінність
Склад
продуктів харчування їжі
Режим
харчування
Наслідки надмірного харчування: ожиріння
Наявність
«баластних речовин»
Наслідки недостатнього харчування: дистрофія, обмеження
росту, затримка статевого
дозрівання
Кров
Кров - рідка сполучна тканина, яка циркулює в судинній системі.
Функції крові: 1. Дихальна - перенесення кисню.
2. Поживна - перенесення поживних речовин.
З. Видільна - перенесення продуктів розпаду.
4. Регуляторна - гуморальна регуляція.
5. Терморегуляторна - регулює температуру тіла.
6. Гомеостатична - підтримання стабільності внут­
рішнього с~зредовища організму.
7. Захисна - забезпечення фагоцитозу лейкоцита­
ми вироблення антитіл, зсідання крові.
Склад крові
~~
Плазма крові .
(вода, солі, білки, жири, глюкоза)
72
Кров'яні клітини
(еритроцити,лейкоцити,тромбоцити)

І
\
І
· К літини крові
-
Кров'яні
Еритроцити
Лейкоцити
Тромбоцити
клітини
Фу нкція
Перенесення 02 і Захисна
Зсідання крові
со2
Форма
Двовгнуті, округлі Округлі
Неправильна
Будова
Містять ге м огло- Ядерні
Без'ядерні, фраг-
бін, ядра не м ає
менти великих клі -
тин кісткового мозку
Кількість в 1см3 - 5млн.
-6-8 тис .
- 250 тис.
-
Тривалість життя -4 м ісяці
В овновно м у- 1-7 5-8 днів
днів , деякі - десят-
_ ки років
Утворення
Червоний кістка- Селезінка, лімфа- Червоний кістковий
ВИЙ МОЗОК
в'узли, кістковий мозок
мозок
Особливості
Зберігаються в се- Здатні до акти вно- Виділяють речовини
лезінці, руйнуються го руху, діляться. на для утворення тром-
в печі н ці і селезінці кілька типів
бів, склеюються .
Зсідання 'крові - <Іахисна функція, захищає організм від крововтра­
ти при пошкодженні судин.
Ета111и процесу зсідання крові
1. Руйнування тромбо цитів, в ивільнення речовини - тромбопластин.
2. Тромбопластин каталізує перетворення протромбіну на тромбін (при
наявності іонів кальцію).
З. Тромбін каталізує перетворення розчи нного фібриногену в нерозчин-
н ий фібрин.
•
73

Групи крові людини залежать від речовин білкової природи: аглюти­
нqгени А і В (в еритроцитах) і аглютиніни (в плазмі) .
Аглютинація - склеювання еритроцитів, відбувається тоді, коли в кро­
ві одночасно знаходяться аглютиніни і аглютиногени
однієї групи.
ГРУПИ КРОВі
Групи Аглютиногени Аглютиніни Донор - людина, яка
віддає кров.
крові
в еритроцитах в плазмі
І (О)
немає
11 (А)
А
ІІІ (В)
в
IV (АВ)
АВ
а іjЗ
J3
а
немає
Реципієнт- людина,
якій пере­
ливають
кров.
Резус-фактор--:- білкова речовина, яка є в еритроцитах більшості л.ю­
дей (85%) . Резус-фактор враховують при переливанні
крові.
Сімунітет)-захисна функція крові. Відкритий і.і.Мечниковим у 1883 році.
імунітет- прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього
середовища захисних реакцій організму на генетично чу­
жорідні речовини (антигени).
типи
іМУНіТЕТУ
інфекційний або антитоксичний (антигенами є мікро­
організми або токсини).
Трансплантаційний (при пересаджуванні чужорідних
клітин, тканин, органів).
Протипухлинний (у відповідь на виникнення пухлин).
( ФОРМИ іМУНіТЕТУ)
------
-----
Природний
•Штучний
-----
----------
------
~
Природжений
Набутий
Активний
Пасивний
(одержаний •
(виникає
(виникає
(введення
по спадковості
від матері)
після перене­
сення хвороби)
74
після щеплен­
ня)
в організм
готових антитіл)

Щеплення - введення в організм вбитих або ослаблених збудників ін­
фекцій для утворення активного штучного імунітету.
Лікувальна сироватка - містить готові антитіла, створює пасивний
штучний імунітет.
Природа імунітету
~
снід (синдром набутого - захворювання імунної системи. Віру-
імунного дефіциту)
си сніду знищують•лімфоцити.
75

Система органів :кровообігу
Кровообіг - рух крові по замкнених порожнинах серця і кровонос­
них судин.
Значення: забезпечує рознесення крові по всьому тілу, для вико­
нання її функції.
[ Органи кровообігу
tСудини
Артерії
Вени
Капіляри
Мале коло кровообігу
правий шлуночок серця
t
легенева артерія
i
легені (збагачення киснем)
t
легенева вена
t
ліве передсердя
J ~ Серце (чотири відділи)
. праве передсердя
ліве передсердя .
правий шлуночок
лівий шлуночок
Рух крові
Велике коло кровообігу
лівий шлуночок серця
t
аорта (найбільша артерія)
t
всі органи тіла (віддавання кисню)
/
~
тулуб, ноги голова, шия, руки
t
t
нижня порожниста верхня порожниста
вена
вена
~/
праве передсердя
76

СерцеЕ:ий цикл (0,8 сек.)
Скороче:ння передсердь - О, 1 сек.
t
Скороч ,ення шлуночків - 0,3 сек.
t
Заг,альна пауза - 0,4 сек.
( Рег~rляція роботи серця )
----- •
-------
Нервова - здійснюється
нервовою системою
Гуморальна - здійснюється гормона­
ми надниркових залоз (адреналін та
інші)
{ Лімфообіг )
(Рух лімфи від тканин і органів до венозного русла)
~ -► [ тканинна рідина J- лімфатичні капіляри
t
t
підключичні
вени
лімфатичні судини
з клапанами
лімфатичНІі
протоки
лімфатичні
вузли
Значення: 1. Відведення з тканин рідини і білків, що всмокталися у
кровоносні капіляри, і повернення їх у кров'яне русло.
2. Знешtюдження мікроорганізмів, токсинів.
З. Утворення лімфоцитів. ~
4. Відведення жирів з тонкого кишеч'ника.
77

Дихальна система
Дихальна система - здійснює газообмін між організмом і навколиш­
нім середовищем, тобто надходження кисню і виведення вуглекислого газу;
також є важливий фактор в теплорегулsщії, виконує функцію виділення.
Дихальна система містить голосовий апарат (гортань).
Дихання - сукупність процесів, внаслідок яких відбувається викорис­
тання організмом кисню і виділення вуглекислого газу.
Процеси дихання
{ Дихальні рухи
----
--
Вдих
Видих
Збільшення об'єму легень,
заповнення їх повітрям.
Зменшення об'єму легень,
вихід повітря.
1/
Забезпечення
дихальних рухів
t~
робота міжреберних м'язів
робота міжхрящових м'язів трахеї, бронхів
робота діафрагми
робота м'язів грудей м'язи . черевної стінки
і плечового поясу
Життєва ємність легень- максимальна кількість повітря, яку люди­
на може видихнути після найглибшого вди­
ху(3,5л- 4,8л)
78

Дихальна система
Орган
Особливості будови
Функції
Носова
Дві половини - права, ліва.
Очищення, зіг-
порожни- Носові ходи : верхній, середній, нижній.
рівання, зволо-
на
Стін'ка носово'~' порожнини вкрита слизовою ження, знеза-
-
оболонкою з війчастим епітелієм, має густу сіт- ражування по-
ку капілярів , Слизові залози виділяють слиз і вітря, спри й-
речовини, які знижують життєздатність бак- мання запахів.
терій. Нюхові рецентори - верхній носовий
відділ. Носова порожнина сполучається з по-
рожнинами черепа: верхній щелепі (гайморо-
ва), лобній і основній.
Носоглот- Носова і ротова частина глотки,
Проходження
ка
повітря .
Гортань
Порожнина, утворена хрящами, до них прикріп- Проходження
лені м'язи і голосові зв'язки - гнучкі , пружні, повітря.!_ утво-
волокна, розміщені паралельно, утворюють го- рення голосу,
лосову щілину.
звуково'і мови.
Трахея
Утворена 16-20 напівколовими хрящами, з'єд- Проходження
наних зв'язками. Задня стінка - перетинчас- повітря .
та з гладенькими м'язами, прилягає до стра-
воходу.
Бронхи
Правий і лівий багаторазово поділяються, ут- Проходження
ворюючи бронхіальне дерево. Утворені хрящо- повітря.
вими півкільцями.
Легені
Права-утворена трьома долями, ліва- дво- Відбувається
ма долями. Складається з легеневих міхурів газообмін -
-альвеол (діаметр 0,2-0,3 мм) . Стінка альве- між альвеоляр-
ол - один шар плоского епітелію і еластичні ним повітрям і
волокна. Альвеоли вкриті сіткою кровоносних кров'ю.
капілярів . Альвеол~ до 400 млн.
~
79

(. Регуляція дихання _)
----
---
Нервова
(дихальний центр у кількох від­
ділах нервової системи, в :rому
числі в довгастому мозку, коор­
динує роботу дихальних м'язів,
узгоджує дихання з функціо-
.~.
нальним станом орган ізму).
Гуморальна
(зростання кількості вуглекислого газу в
крові активує нервові закінчення судин -
хеморецептори. Нейрони дихального цен­
тру чутливі до вмісту вуглекислого газу,
відбувається прискорення дихання і його
гальмування при зменшенні кількості вуг­
лекислого газу в крові .
Захисні дихальні рефлекси: кашель, чхаf-!ня.
Видільна система
Видільна система - забезпечує виведення з організму кінцевих про­
дуктів дисиміляції (води, вуглекислого газу, амі­
аку, сечовини, сечової кислоти, фосфатів та ін.)
Ці речо вини виводяться через легені, шкіру, травну систему, сечовиділь­
ну систему.
Сечовидільна система
Органи
Особливості будови
Функції
Нирки Права і ліва (150 г)
П і дтримують сталий
Є два шари: кірковий і мозковий.
об'єм рідин ЇХ іонного
Нефрон (1 млн.) - структурна і функці о- С!(Ладу, регулюють
нальна одиниця нирки . Нефрон - мікроско- кислотно-лужну рівно-
пічні утвори, які починаються двостінною вагу, виділяють про-
капсулою, всередині якої є клубочок капі- дукти обміну і чужо-
лярів. Порожнина між шарами капсули ут- рідні речовини, синте-
ворює сечовий каналець.
зують гормони.
Сечова- Правий і лівий трубчасті протоки.
Відведення сечі з нир-
ди
ки в сечовий міхур.
Сечовий Порожнистий орган здатний до розтягнен- Накопичення сечі.
. міхур ня, в стінці є нервові закінчення.
Сечівник Кільце·ві м'язи.
Випускання сечі.
80
7

Шкіра
Шкіра- зовнішній покрив тіла людини.
Функції шкіри
1. Захист організму від шкідливих впливів.
2. Приймає участь в обміні речовин (вітамінів).
З. Виділяє продукти обміну речовин.
4. Сприймає подразнення .
5. Теплорегуляція організму .
6. Розподіл крові організму.
7. Запасання енергетичного матеріалу - жирів.
Похідні шкіри: волосся, 1:1ігті, пото~і, сальні, молочні залози.
[ БУДОВА ШКіРИ]
~І----
зовнішній шар-епідерміс, Середній шар- дерма, Нижній шар
або надшкір'я (багатошара- або власне шкіра (утворе- (підшкірна жи-
вий плоский епітелій, повер­
хневі шари відмирають і злу­
щуються)
ний сполучною тканиною,
тут є: пігментні клітини,
м'язові клітини, волос, су­
дини,сальнііпотовізало­
зи, нервові закінчення)
Сенсорні системи
рова кліткови­
на)
Сенсорна система - органи чуття, забезпечують сприйняття дії фак-
/
торів як внутрішнього, так і зовнішнього сере­
довища.
Аналізатор- система, яка забезпечує сприйняття, передачу і оброб­
ку інформації про певне явище внутрішнього чи зовніш­
нього середовища організму.
Структура аналізатора:
Рецептор
(сприймаючий утвір)
Чутливі
нейрони
Ділянка кори
головного мозку
Органи чуття- периферичні частини аналізаторів.
81
\

Сенсорні системи
Види
·~
Орган
чутливості
сприйняття
Аналізатор
Нюх - сприйняття Слизова оболонка Нюхові рецептори
-
нюховий
запахів речовин (хі- вёрхньої частини нерв - нюхова зона кори .
мічне чуття).
носових ходів.
Смак - сприйняття Слизова оболонка Смакові рецептори
-
смаковий
смакових власти- язика.
нерв - смакова зона кори.
востей р_ечовини.
Дотик - шкірно- Слизові оболонки, Рецептори дотику - нерви
-
м'язове чуття .
шкіра.
кора великих півкуль.
Зір - сприйняття Око.
Зорові рецептори (сітківка) -
форми, розмірів,
зоровий нерв - зорова зона
кольорів предметів.
кори.
Слух - сприйняття Вухо;
Слухові рецептори (спіральний
звукових коливань.
орган завитка) - слуховий нерв
-
слухова зона кори.
Рівновага - сприй- Вестибулярний Рецептори м ішечків і півколових
няття положення апарат внутріш- канал ів - нерви
-
кора великих
тіла в просторі.
нього вуха.
півкуль, мозочок, СПИНИНЙ мозок.
Вища нервова діяльність
Вища нервова діяльність :_ сукупність рефлексів, які забезпечують
різноманітні форми взаємозв'язку лю­
дини з навколишнім середовищем і здій­
снюються за участю вищих відділів цент­
ральної нервової системи .
Основні нервові процеси: збудження, гальмування.
;.
82

Компоненти
вищої нервової діяльності
-------
-------
Умовні рефлекси
Безумовні рефлекси
Утворюються в процесі
життя на основі безумовних.
Природжені, успадковуються від
батьків: харчові, оборонні, статеві, ін­
стинкти .
пам'ять - здатність зберігати, накопичувати і відтворювати інформа-
цію про досв і д минулого.
Види пам'яті
Вид
Рухова
Зорова
Слухова Емоційна
пам'яті
(м'язова)
(образна)
-
Об'єкт
Рухи побутові,
Обличчя лю- Почуті звуки, Пережиті
запам'ятову- спортивні, трудо- дей, приро- слова.
почуття.
вання .
ві, письмо.
да.
психіка- 6укупність явищ, які характеризують внутрішній світ люди­
ни, а також основних рис особистості - її життєвих і нтере­
сів, переконань, і деал і в, моральних якостей, її ставлення до
суспільства, до інших людей, до своїх обов'язкі в і до себе
самої.
Мислення - робота мозку, внаслідок якого людина мuже за допомо­
гою сл і в і образів уявити і виразити найрізноманітніші
стани свого організму і своє ставлення до реально існу­
ючих і уявних предметів і явищ дійсності.
Сон - своєрідний функціональний стан центральної нервової системи,
під час якого відбувається обробка інформації: аналіз, запам'я­
товування, емоційне переживання.
{--==Ф=А=З=И=С=Н=У==<]~ --повільний со~ (80% часу)
l
) ---- швидкий сон (20% часу)
83

Система розмноження
Система розмноження забезпечує наступність нових поколінь.
Статева система чоловіка
Статева система жінки
Структура
Функції
Ст руктура
Функції
Статеві Сім'яники
Утворення ста- Яєчники
Утворення ста -
залози
тевих клітин і
тевих клітин ,
гормонів
синтез гормонів
Допом і ж- Пром і жні клі- Утворення ста- Фолікулярні Синтез гормонів,
ні залози тини, передмі- тевих гормонів клітини, жовте живлення яйце-
хурова залоза
тіло
клітини і зародка
• (простата)
на початкових
стадіях розвитку
Статеві Сперматозої- Передавання Яйцеклітини Передавання
клітини ди
спадкової інфор-
спадкових ознак
мації батька,
матері
запліднення яй-
цеклітини
Провідні Сім'япроводи Транспорт спер- Лійка
Транспорт яйце-
шляхи
матозоїдів
клітини
Сечостатевий Транспорт спер- Яйцепроводи Транспорт яйце-
канал
ми
клітини, заплід-
нення
Статевий Виведення Матка
Утробний розви-
член
сперми
ток плода
Піхва
Родовий канал
1/
Розвиток організму
, __-- зародковий період - ембріональний
людини - онтогенез
--------._
післязародковий період - постембрі-
ональний
Ріст- кількісні зміни, які зв'язані із збільшенням маси всього організму.
Розвиток - якісні зміни, морфологічна диференціація тканин і органів
і їхнє функціональне удосконалення .
84

Загальна біологія - комплексна наука, що вивчає основні і спільні для
всіх організмів закономірності життєвих явищ.
Цитологія
Цитологія - наука, яка вивчає будову, хімічний склад, процеси життєді­
яльності і розмноження клітин .
Хімічний склад клітини
Елементарний хімічний склад клітини
Елементи . %склад
Елементи %склад
Елементи
Кисень
65-75
Калій
0,15-0 ,4
Натрій
Вуглець
15-18
Сірка
0,15-0,2
Залізо
Водень
8-10
Хлор
0,05-0,1
Цинк
Азот
1,5 -3,0
Кал ьцій
0,04-2,0
Мідь
Фосфор
0,2 -1,0
Магній
0,02-0 ,03
йод
Вміст у клітині хіміч~их сполук
Неорганічні
Вода
Неоргані чні речовини
(солі)
Значення
води:
%
70-80
1,0 -15
Органічні
Білки
Вуглеводи
Жири
'
Ну клеїнові кислоти
АТФ і інші органічні речовини
% склад
0,02-0,03
0,01-0 ,015
0,0003
0,0002
0,0001
%
10-20
0,2 -2 ,0
1-5
1-2
0,1-0 ,5
Солі - підтримують всередині клітини сталу реакцію (рН), забезпечують її
нормальне функціонування.
85

Вуглеводи
' Вуглеводи- речовини з загальною формулою с, (НР)у, де х і у можуть
мати різні значення. Назва відображає той факт, що водень і
кисень є в молекулах цих речовин в такому ж співвідношенні,
як в молекулі води.
Всі вуглеводи є або альдегіди або кетони в молекулах яких є декілька
гідроксильних груп.
Моносахариди
Дисахариди
Полісахариди
Прості вуглеводи.
Утворюються в
Мають полімерні молеку-
По кількості атомів
результаті реакції
ли, мономери-гексози.
вуглецю:
конденсації між двома Крохмаль - полімер
1. Пентози · (5 атомів
• мо носахаридами, як
глюкози утворюється в
вуглецю) рибоза - в
правило, гексозами.
рослинах.
складі РНК дизоксирибо- Мальтоза = глюкоза+
Глікоген - полімер
глюкози синтезується у
за - в складі ДНК.
глюкоза .
2. Гексози (6 атомів
Лактоза= глюкоза+
тварин .
Целюлоза - полімер
вуглецю) глюкоза,
галактоза (є в молоці). глюкози утворюється у
фруктоза, галактоза - Сахароза = глюкоза+ рослин.
приймають участь в
фруктоза (міститься в інулін - полімер фрукто-
синтезі дисахаридів і
рослинах).
зи утворюється в рослин .
полісахаридів
Функції вуглеводів
Б дівельна
Утворення оболонок
клітин (целюлоза)
Ене гетична
Окислюючись, вуглеводи вивільняють енергію, яка
витрачається клітиною на всі процеси життєдіяль­
ності . Відкладаються в запас: крохмаль, глікоген .
Сполуки близькі до полісахаридів:
Хітин- no структурі близький до целюлози (утворюється у тварин (членис­
тоногі), у грибів .
Глікопротеіни- локалізовані в оболонках тваринних клітин.
86

/>
Ліпіди
Ліпіди- низькомолекулярні речовини нерозчинні у воді. До їхнього складу
входять вищі жирні кислоти, спирти, альдегіди, азотисті основи,
амінокислоти. Між цими сполуками утворюються зв'язки: ефіfі)Ні,
складноефірні, амідні, фосфоефірні.
Класи
Жири
Віск
Фосфоліпіди
Терпени
Ліпопротеїни
1. Енергетична
2. Будівельна
З . Захисна
Класифікація ліпідів
Особлив11>сті будови
Поширення
Похідні триатомного спирту Утворюються у тварин і
гліцерину і жирних кислот рослин (олії)
Складні ефіри жирних кислот Водонепроникний шар у
і багатоатомних спиртів
рослин (поверхні листків
плодів), бджоли будують соти
Ліпіди в молекулі яких є
Компоненти клітинних
фосфатна група
мембран
В молекулах є залишки
Речовини, які мають аромат,
жирних кислот
утворюються в рослин (ментол,
камфора), каротиноїди
Сполуки ліпідів з протеїнами/ Входять в склад клітинних
білками
мембран
Функції ліпідів
Розпадаються з виділенням великої кількості
енергії. Відкладається в запас (тварини які
впадають в сплячку, птахи перед перельотами)
Всі клітинні мембрани
Прошарки між внутрішніми органами, теплоізоля-
ційна (кити, дельфіни)
•
87

Білки або протеїни
Білки- складні, високомолекулярні органічні сполуки, полімери, мономе- .
рами яких є амінокислоти.
До складу білків входить 20 амінокислот.
·
RО
І//
NH,-C-C
Загальна формула амінокислот -
І'
Зв'язок між аміногрупою однієї кислоти і
нон
карбоксильною іншої (виникає при відщепленні води)
називається пептидним.
Молекулярні характетистики деяких білків
Білок
Молекулярна маса Кількість амінокислотних .залишків
Гемоглобін
64500
574
Міоглобін
16890
153
Лізоцим
13930
129
Класифікація білків по їх складу
П ості білки - п отеіни
Склад1:1і білки - протеїди
Складаються тільки з
амінокислот. Альбуміни,
глобуліни - білки крові,
склеропротеїни - кератин
волосся, пір'я; колаген -
сухожилля
Мають в молекулі небілковий матеріал -
простетична група.
Ліпопротеіди - компоненти мембран .
Хромопротеіди - гемоглобін, цитохром.
Фосфопротеїди - казеїн молока.
Глікопротеіди - плазма крові, муцин/слини.
Нуклеопротеїди - хромосоми, рибосоми .
Первинна
Вторинна
Третинна
Четвертинна
Структура білків
Кількість і посл ідовність амінокислот, сполучених пептидними
зв'язками в ланцюг (полПіептид)
Поліпептидний ланцюг скручується у СRіраль, яка стабілізується
водневими зв'язками
Поліпептидні спіралі орієнтуються в просторі у вигляді клубка
(глобули), утримуються дисульфідними і гідрофобними зв'язками
Дек1лька пол1пеятидних ланцюгів утворюють комплекс за
допомогою водневих і інших зв'язків (гемоглобін - чотири
поліпептидних ланцюги)
88
б

Функції білків
1. Будівельна
Входять в склад клітинних мембран, мембран органоїдів
(кератин, колаген)
2. Транспортна
Переносять кисень в крові і м 'язах, переносять жирні
кислоти, жири (гемоглобін, гемоціанін, міоглобін)
З. Рухова
Скоротливі білки, забезпечують рух (міозин)
4. Захисна
Важлива частина імунної системи (антитіла), зсідання
крові (фібриноген)
5. Каталітична
Прискорюють хімічні реакції в клітині (біокаталізатори) -
ферменти, гормони
6. Сигнальна
Мембранні білки сприймають зовнішні впливи і передають
сигнал всередину клітини (білки рецепторів)
7. Енерге тична
Розпадаються з виділенням енергії
Властивості білків
Денатурація Порушення специфічної структури білкової молеку­
ли - розкручування, втрата вторинної, третинної,
четвертинної структур. Причини: нагрівання, вплив
випромінювання, дія кислоти, лугів, концентрова­
них розчинів солей, важких металів, органічних
розчинників
Ренатурація Повернення молекули білка до природної (натив­
ної) с:труктури. Можлива при збереженні первинної
.
структури.
89

Нуклеїнові кислоти
ДНК - де'зоксирибонук~еїнова кислота РНК - рибонуклеїнова кислота
Нуклеїнові кислоти- полімери, мономерами яких є нуклеотиди.
Нуклеотид- молекула, яка складається з трьох частин: азотиста ос­
нова, п'ятивуглецевий моносахарид, фосфорна кислота.
днк
Структура
Два полінуклеотидні
ланцюги, з'єднані між
собою
Азотисті основи Аденін (А), гуанін (Г),
в нуклеотидах цитозин (Ц), тимін (Т)
МQносахарид Дизоксирибоза
в нуклеотиді
Знаходження Ядро, мітохондії,
в клітині
пластиди
Спосіб
Редуплікація - подво-
синтезу
єння по принципу ком -
плементарності. Кожна
нова молекула містить
один старий ланцюг і
один синтезований
Ком племен- А- Т; Ц-Г
тарність
Функції
Збереження і перед-
авання генетичної
інфррмації в R~ді
поколінь
90,
РНК
Один полінуклеотидний ланцюг
Аденін (А), гуанін (Г), цитозин
(Ц), урацил (У)
Рибоза
Ядерця.цитоплазма
,
Матричний синтез по принципу
комплементарності на одному з
ланцюгів ДНК
Ц - Г;А-У
Приймають участь!! синтезі біf1ка
і - РНК (інформаційні або матрич
ні) передають інформацію пр о
м
структуру білка із ядра до рибосо
р- РНК (рибосомальні)- містять
ся в рибосомах т - РНК (транспор
тні) беруть участь в транспорту
ванні амінокислот до місця синте
зу білків

Аденозинфосфорнікислоти
АТФ (аденозинтрифосфорна кислота)-універсальна макроергічна спо­
лука, в якій із трьох залишків фосфорної кислоти - два високоенергетичні
(макроергічні).
АТФ по будові - нуклеотид (аденін, рибо,за, три залишки фосфорної
кислоти).
АТФ Фермент, 40 КДж АДФ Фермент, 40 кДж АМФ
Вудова і функції клітини
Клітина - структурна одиниця живих організмів, що являє собою певним
чином диференційовану ділянку цитоплазми, оточену клітинною
мембраною. Фуркціонально клітина є основною одиницею жит­
тєдіяльності організмів.
Одноклітинні організми- складаються з однієї клітини, яка виконує всі
функції живого організму- живлення, дихан­
ня, рух, розмноження.
Багатоклітинні організми- складаються з багатьох клітин які відрізня­
ються будовою і функціями і утворюють
тканини.
Форма клітин: циліндричні (в епітеліальних тканинах), дископодібні (ерит­
роцити}, кулясті (яйцеклітина), видовжені (м'язові), зірчас­
ті (нервові), амебоїдні (лейкоцити).
Розміри клітин: від 1О до 1оо мкм (більшість клітин) .
Великі розміри мають рослинні клітини з великими вакуолями в цитоп­
лазмі: клітини плодів лимона, кавуна. Великі розміри мають яйцеклітини риб
і птахів.
91

Форми життя
клітинні
Прокаріоти
Еукаріоти
Ядра не мають, кільцева
Мають ядро з хромо-
ДНК розміщена в
сомними. В цитоплазмі
цитоплазмі, органел мало багато органел (росли-
(бактерії, ціанобактерії)
ни, тварини)
1. Поверхневий апарат
2.Цитоплазма
НЕКЛіТИННі
Віруси
Внутрішньоклітинні
паразити, комплек-
си білка і нуклеїно-
вої кислоти
Будова
клітини
еукаріот
З. Органели
4. Включення
Підмембранні
компоненти
5. Ядро
Поверхневий апарат клітини
Складові частини Особливості будови
Функції
1. Плазматична Утворена ліпідами, фосфоліпіда- Бар'єрна, транспор-
мембрана
ми, білками, глікопротеїдами. Біл- тна, фаг_оцитоз,
кові молекули рбзташовані не су- піноцитоз
цільним шаром на поверхні ліпід-
ного каркасу
2. Клітинна
Знаходиться над плазматичною Захисна, опорна,
оболонка
мембраною у рослин - склада- твердість пруж-
ється з целюлози, пектинів, гемі- ність
целюлози у грибів - в .складі є
хітин
У тварин (глікокалікс) - утворе- •З'єднання клітин
на білками і полісахаридами
92
,;.

Підмембранні компоненти
Складові частини Особливості будови
Функції
Цитоплазма
Складається з гіалоплазми Об'єднує· складові
рідкого компоненту з білками, частини (компартменти)
ліпідами , нуклеїновими
клітини, гліколіз, синтез
кислотами.солями
білка з участю рибосом
Цитоскелет
Утворений мікрониточками Забезпечує локаліза-
(актин, міозин), мікротрубоч- • цію структур, форму
ками (тубулін), проміжними клітини, транспорт
філаментами (цитокератини) компонентів
єдина система
Клітинний центр Складається з 1-2 центріо- Утворює мікротрубочки
(центросома)
лей оточених центросферою. для внутрішньо-
(0,1-0,3 мкм)
Центріоль - це циліндр.
клітинного транспорту
Рибосоми
Тільця округлqї форми
Матричний синтез
(15-20 нм)
утворені нуклеопротеїдами, білка
має дві нерівні субодиниці:
мала, для приєднання і-РНК і
т-РНК, велика, для синтезу
поліпептидного ланцюга
Включення
Тимчасові вуглеводні і білкові Запасні речовини
(зерна) та жирові (краплі)
Одномембранні органели (вакуолярна система клітин)
Ендоплазматична Система канальців і міхурців Синтез білків, ліпідів,
сітка
є два :rипи в залежності від вуглеводів, розщеплен-
.
,
діаметр 25-30 нм будови: 1. Гладенька.2. Гра- ня токсинів, дозрівання
нулярна (підтягує рибосоми) і накопичення білків
Апарат Гольджі Система міхурців (цистерн) Накопичення, дозріван-
(20-2000нм)
розміщених біля ядра
ня речовин , виведення
речовин , си нтез речрвин
Лізосоми
Округлі тільця, утворюються Руй нування реч о вин , •
діаметр 1мкм
в міхурця х комплексу Гольджі органел , клітин
Вакуолі (у росл и н) Мішечки заповнені ріди ною у Накопи чен ня речовиtt ··
рослин. У тварин : скоротливі,
травні, фагоцитарні
.
>і· •,
93

Продо~,ження.
Мітохондрії
0,5-5 мкм
Пластиди
(у рослин)
3-10 мкм.
Види:
хлоропласти,
лейкопласти,
хромопласти
-
Ядро
а)поверхневий
апарат;
6) каріоплазма;
в) хроматин;
г) рибонуклеопро-
т.еїд1;1 і комплекси
~ Двомембр~нні органели
Паличковидні, округлі, нитковидні Відбуваються окисно-
зовнішня мембрана - гладенька, відновні процеси, виділяєть-
внутрішня мембрана - має багато ся енергі я, що нагромаджу-
виростів - крист, які збільшують ється в АТФ. Синтезуються
поверхню. Є ДНК, РНК
власні білки, РНК, ДНК
Паличковидні, пластинчасті, у
Забезпечують фотосинтез
вигляді лусок і зерен. Зовнішня
-
перетворення світлової
мембрана - гладенька, внутрішня енергію в енергію хімічних
мембрана - утворює пакети
зв'язків
плоских мішечків-грани. На
поверхні гран знаходиться -
хлорофіл. В пластидах є ДНК, РНК,
включення. Здатні розмножуватись
Складається з двох мембран, які Обмеження ядра, зв'язок з
мають пори
цитоплазмою
Рідке середовище ядра
Знаходяться ядерні елементи
Речовина складається з ДНК, Нос і й спадкової інформації
білків, і-РНК ~(з хроматину
утворюються хромосоми )
Містять ДНК і РНК
Відбувається утворення
рибосом
апарат Гольджі
RДро
Будова тваринної клітини
94
ядерна ме~брана
ядерце-
лізосома

Х-врактерні ознаки клітин прокаріот та, еукаріот
Ознаки
-
"Прокаріоти •
Еукаріоти
Рослини
Тваоини
Клітинна мембрана є
є
є
Клітинна оболонка є
є
Глікокалікс
Ядро
Немає
є
є
Генетичний
Кільцева Парні хромосоми Парні хромосоми
апарат
днк
з комплексу ДНК з комплексу ДНК
і білка
і білка
Ендоплазматична Немає
є
є
сітка
Рибосоми
є
є
є
,,
Клітинний центр
Немає
Є (v більшості) є lv деяких DОСЛИН)
Мітохондрії
Немає
є
є
Комплекс Гольджі Немає
є
є
Лізосоми
Немає
є
є
Пластиди
Немає
є
Немає
Вакуолі
Немає
є
Є (v деяких) •
Поділ клітин
Амітоз (пря- Мітоз (непрямий) Мітоз (непрямий)
мий поділ)
Деякі важливі етапи в історії вивчення клітини
1665 рік
1676 рік
1831-1833 рр,
1838-1839 рр,
1840 рік
1855 рік
1866 рік
1880-1883 рр,
1890 рік
1898 рік
31946 року
і до нашого часу
Роберт Гук вперше викорис;ав термін клітина для
описання ст кт них одиниць ко ка
Антоні ван Левенг к описав бакте ії
Ботанік Шлейден і зоолог Шванн сформулювали
клітинн тео ію
Пуркін'є назвав вміст клітини протоплазмою (пізніше
цитоплазмою
Вірхов показав, що клітини утворюються з інших клітин
шляхом поділ
Геккель встановив , що спадкова ін о мація в яд і
В біології почали використовувати електронний
.
мік оскоп, почалось вивчення
и клітин
95

Основні положення сучасної клітинної теорії
1. Клітина - елементарна структурна та функціональна одиниця
живих організмів
2. Клітини різних організмів гомологічні за своєю будовою
З. Розможення клітин відбувається шляхом поділу материнської
клітини
4. Багатоклітинні організми - це складні ансамблі клітин, поєднаних
у цілісні інтегровані системи тканин і органів, які і пов'язані між
собою міжклітинними, гуморальними і нервовими формами
регуляції
Життєвий ци:кл :клітини
Період протягом якого утворена клітина ділиться на дочірні клітини.
Стадії клітинного циклу
Стадія
1. інтерфаза (інтеркінез)
. 2. Мітоз (каріокінез)
З. Цитокінез
Особливості
Здійснюються основні процеси обміну
речовин і енергії, перед поділом здійсню­
ється процес самоподвоєння ДНК
(редуплікація), починається спіралізація і
скорочення половинок хромосом (хрома­
тид), подвоєння центріолей
Процес поділу ядра, при якому відбуваєть­
ся точний розподіл комплексу хромосом з
наявною в них ДНК між дочірніми
клітинами
Процес розподілу цитоплазми між двома
дочірніми клітинами (часто під назвою
«мітоз» об'єднують дві стадії: каріокінез і
цитокінез)
Мейоз- процес поділу клітинного ядра з утворенням чотирьох дочірніх ядер,
які мають вдвоє менше хромосом. Цей поділ називають редукцій­
ним.
96
5

- Порівння
двох типів поділу клітин
Мітоз
Мейоз
1. Відбувається
Соматичних і статевих
При утворенні гамет
в клітинах
(статевих клітин)
2. В результаті •
Дві клітини дочірні, точні Чотири клітини (статеві)
утворЮІQТЬСЯ
копії м·атеринської
відрізняються від
клітини
материнської кількістю
хромосом
З. Кількість
Диплоїдний набір
Гаплоїдний набір
хромосом
хромосом (2 п)
хромосом (п)
в клітинах
4.Значення
Забезпечує генетичну
Забезпечує статеве
стабільність, ріст,
розмноження, генетич-
безстатеве розмноження ну мінливість
регенерацію і заміщення
клітин, індивідуальний
розвиток
Фази мітозу і мейозу (порівняння)
Фази
Мітоз
Мейоз (І поділ)
Профаза Утворення хромосом (кожна Утворення хромосом, верете-
має дві хроматиди),
на поділу, розчинення ядерної
веретена поділу, розчинен- мембрани, кон'югація хромо-
ня ядерної мембрани
сом
Метафаза Розміщення хромосом по Розміщення хромосом по
екватору клітини
вкватору клітини
Анафаза Розходження хроматид до Розходження хромосом до
полюсів клітини
полюсів клітини
Телофаза Деспіралізація хромосом, У багатьох організмів цієї
утворення ядерних мем-
фази немає, а ПОЧИНj:ІЄТЬСЯ
бран, розподіл цитоплазми 11 поділ
Метафаза, анафаза - такі ж
як в мітозі. Телофаза- така
ж, як в мітозі, але в результаті
утворюються чотири клітини з
гаплоїдни· набором хромосом
97

Обмів речовин
· і пере твор ення
енергії в клітип:u:
Обмін речовин - загальна властивість всіх живих організмів, суть яко'~'
полягає в тому, що живі організми вилучають з навко­
лишнього середовища різні органічні і неорганічні ре­
ч9вини, 13икористовують їх і виділяют!, у зовніщнє се­
редовище кінцеві продукти обміну.
Обмін речовин і енергії (метаболізм)
Пластичний 9бмін (асиміляція
або анаболізм)- сукупність
всіх реакцій біосинтезу
Особливості: із простих хімічних
сполук синтезуються складні,
які забезпечують клітину
будівельним матеріалом;
відбувається з поглинанням
енергії
Енергетичний обмін (дисиміляція або
катаболізм) - сукупніСТ!> всіх реакцій
р9зпа,qу речовин
Особливості: складні хімічні спщ1уки
розпадаються до простих з виділен­
ням енергії, яка забезпечує потреби
клітини (біосинтез, поділ клітини,
активний транспорт, осмос, механічна
робота)
АТФ (аденозннт:рнфосфорна кислота) - універсальний
акумулятор енергії, необхідна в ~етаболізмt клітини.
1 етаrі
Етапи енергетичного об:~ф1у
Підготовчий - відбувається по~а клітиною в травній
системі, де складні органічні речовини розщеплюються на .
більЦJ прості: білки..- на амінокисщпи, полісахариди - на
Б~зкисневий - відбувається в клітин і на внутріЦJньоклітин­
них мембранах з участю Ферментів . Безкисневе розщеп-
лення глюкози - гліколіз
98

З етап Кисневе розщеплення {дихання) - це ряд ферментативних про­
цесів які відбуваються на мембранах мітохондрій.
. Кінцевий
продукт гліколізу - молочна кислота проникає в міто­
хондрії і там руйнується під впливом _ферментів (Ф).
ф
С3Н6O3+.знр ~ зсо2+12н.
Вуглекислий газ виділяється в навколишнє середовище, а атоми
водню переносяться в мембрану і окислююrься під впливом фер-
ментів:
,
Н0-е➔ н·.
Електрони і п~отони підхоплюються молекулами-переносниками і
переправляються:
Електрони на ~знуrрішній бік мембрани, де вони сполучаються з
молекуламикисню:02+ё➔ 02-. Катіони н• переправляються на
зовнішній бік мембрани. Зовні на мембрані нагромаджуються про­
тони (Н•), а зсередини нагромаджуються аніони {02-), як резуль­
тат зростає різниця потенціалів.
В деяких місцях мембрани є молекули ферменту, який синте­
зує АТФ. У молекулі ферменту є канал, через який можуть пройти ·
катіони н•. Це відбувається коли різниця потенціалів досягне кри·
тичного рівня (200 мВ). Протони проштовхуються через канап і
взаєм~діють з киснем, енергія використовується на синтез АТФ.
4н•+202- ➔ 2нр +02
Сумарне рівняння цього етапу:
2СЗН6O3 + 36НЗРО4 + 602 + 36АДФ ➔ 6СО2 +42Нр 7
+ 36АТФ + 2600 кДж _,,,;,, 1440 {40х36)-акумулюється в АТФ
"'1 1160 кДж виділяється у вигляді тепла
e11epri1t
Схема синтезу АТФ 8 мітохо"дріі
·
дrФ._н·о
"синтетаз:(Ф.І
}мембрана
мітохондрії

Біосинтез білка (пластичний обмін)
Найважливішу роль у процесі біосинтезу білка відіграють нуклеїнові
кислоти - ДНК, РНК.
На ДНК записана інформація про білки.
Ген - ділянка ДНК, яка містить інформацію про первинну структуру білка
(є багато визначень поняття - ген, але жодне не є точним).
Генетичний код - принцип запису інформації на ДНК.
Генетичний код з'ясований повністю. Суть його в тому, що кожна аміно­
кислота кодується трьома нуклеотидами (розташованими поряд). Ці нуклео­
тиди складають триплети (кодони). Деякі амінокислоти кодуються лише од­
ним триплетом, інші - двома, трьома.
етап
11
етап
ІІІ
етап
IV
етап
Етапи біосинтезу білка
Транскрипція - передача інформації (переписування) про структуру білка з
молекули ДНК на і-РНК. Цей процес здійснюється з участю спеціальних фер­
ментів і відбувається так: подвійний ланцюг на певному відрізку роз'єднуєть­
ся і вздовж одного з ланцюгів ДНК починається синтез молекули і-РНК за
принципом комплементарності. Певна ділянка ДНК (ген) є матрицею для від­
повідної і-РНК. Синтезовані молекули і-РНК переходять із ядра в цитоплаз­
му, а ДНК відновлює свою структуру.
Активація амінокислот. Цей процес відбувається в цитоплазм і. Активовані
(ферментами) молекули амінокислот з'єднуються з молекулами транспортних
РНК (т-РНК) кожній з 20 амінокислот відповідає певна т-РНК. У молекулі
т-РНК є дві важливі ділянки: до однієї з них прикріплюється відповдна аміно­
кислота, а інша м істить триплет нуклеотидів (антикодон), який відповідає коду
даної амінокислоти в молекулі і-РНК. Активовані амінокислоти, сполучені з
т-РНК надходять до рибосом.
Трансляція - синтез поліпептидних ланцюгів. Відбувається так: _молекула
і-РНК рухається м іж двома субодиницями рибосом і до неї послідовно приєд­
нуються молекули т-РНК з амінокислотами. При цьому за принципом компле­
ментарності кодони і-РНК вступають у зв'язок з антикодонами т-РНК. Послі- .
давність розташування амінокислот при цьому визначається пор11дком чер­
гування триплетів у молекулі і-РНК. Амінокислоти утворюють пептидні зв'яз­
ки за рахунок енергії АТФ і в результаті з рибосоми сходить поліпептидний
ланцюг (первинна структура білка).
Утворення вторинної і третинної структур білкової молекули. Цей етап здійсню­
ється в цитоплазмі шляхом скручування, згортання поліпептидного ланцюга.
Генетичний код (р Н К)
100
Три азотисті основи в .цен­
тральному, другому і третьому
колах кодують одну амінокисло­
ту, яка скорочено записана у зов­
нішньому колі
,.

Фотосинтез
Фотосинтез - процес синтезу органічних сполук, який відбувається із
використання сонячно'і енергії і за участю хлорофілу. Це
складний, багатоступінчастий процес, який відбувається з
участю хлорофілу - органічно'і речовини зеленого кольо­
ру, що перетворює енергію сонячного світла в енергію хі­
мічних зв'язків.
Світлова
фаза
Темнова
фаза
Фази фотосинтезу
(сумарне рівняння
фотосинтезу)
Енергія світла (фотони) збуджують молекули хлорофілу .
Суть цього в тому, що електрони атома магнію в молекулі хло­
рофілу переходять на більш високий енергетичний рівень, ма­
ючи потенціальну енергі ю. Частина з них зразу повертається
на своє місце, випромінюючи енергію у вигляді тепла, але знач­
на частина електронів передає енергію хімічним сполукам .для
фотохімічно'і роботи. При цьому відбувається:
'
1. Перетворення енергії електронів на енергію АТФ: фос-
форилювання
АДФ+Ф (фосфорна _кислота) + енергія ➔ АТФ
2. Відбувається фотоліз (руйнування молекул) води:
нр➔н·+он-
4он- ➔2нр+02+4е
. 4н•+ 4е ➔4Н (атоми водню).
З. Передача енергії електронами для відновлення універ­
сального біологічного переносника (акцептора) водню НАДФ
(нікотин-амід-аденін-динуклеотид-фосфат). При поглинанні
енергії НАДФ приєднує два атоми водню і перетворюється на
НАДФ. Н2 (відновлена сполука).
Відбувається на світлі і в темряві, але світло не потрібне.
За наявності вуглекислого газу, сполук НАДФ. Н2 та енергії АТФ
відбувається приєднання водню до С02. Через ряд реакцій за
участю ферментів утворюються різноманітні сполуки.
101

Світлові реакції фотосинтезу протікають на мембранах хлоропластів, В
мембранах є хлорофіл і переносники електронів. Синтез АТФ відбувається з
участю мембранної АТФ-синтетази (аналогічно, як при диханні) ..
Темнові реакції відбуваються не на мембранах, а в основній речовині хло­
ропласта.
O., i
:r:
"'+\О •
~r..30''
t
:r:
·
~
.+
·.-І
8
"'
,t
світлова фаза
cot
темнова фаза
Схема фотосинтезу
Хемосинтез- синтез органічних речовин з неорганічних з використанням
енергії хімічних реакцій (окислення неорганічних сполук). Цей·
спосіб синтезу характерний для· бактерій
1..Нітрифікуючі бактерії
NH • кисень NO- Е.
.
4-~
~ + нерпя
Повне рівняння: 2NH~ + 302 ➔ 2HN02 + 2Нр + Енергія
2. Залізобактерії
кисен~;
.
Fe2• ~ Fe3• + Енерпя
Повне· рівняння:·4FеСО3 + 0 2 + 6Нр ➔ 4Fe (ОН)3 + 4СО2 + Енергія;
Хемосинтезуючі· бактерії відіграють важливу роль в біосфері, прийма-
ю;гь участь в круг.ообіrу речовин, збагачують грунт.
102

Розмноження та індивідуальний
розвиток організмів
Розмноження - загальна властивість всіх живих організ~ів створю­
'Вати нові покоління особин того ж ,виду.
Значення:
Забезпечує безперервність існування виду, дає мож­
ливість збільшити загальну чисельність виду.
•Розмноження
Статеве розмноження з допо­
могою статевих клітин-гамет (ма­
'ють гаплоїдні ядра). Новий орга­
нізм, як правило утворюється із
двох батьківських особин (чолові­
чої і жіночої).
,
І
Форми статевого
розмноження
•
І
1. Гермафродитизм (черви, кишко­
вопорожнинні, ракоподібні) -
примітивна форма розмножен­
ня,
2. Партеногенез - розвиток жіно­
чої гамети в нову особину без
заплідення (оси, бдж0ли, попе­
лиці)
З. Апоміксис- партеногенез у рос­
лин.
Безстатеве розмноження від­
бувається без утворення гаметі в
ньому приймає участь один орга­
нізм. Джерелом утворення ново­
го покоління є соматичні (вегета-
.
тивні) клітини.
І
Форми безстатевого
розмноження
І
1. Ділення (одноклітинні) .
2. Спороутворення (рослини , гри­
би).
З. Брунькування (кишковопарож­
нинні, дріжджі, бріофіfноМ).
4. Фрагментація (нитчасті в0дорос­
ті, черви).
5. Вегетативне (у рослин: живцями,
бульбами, цибулинами, кореневи­
щами, коренями, щеплення).
6. Клонування - вирощування ці­
лого організму з окремої кліти-
ни (соматичної).
Статеве розмноження
Зустрічається у представників усіх типів рослинного і тваринного світу.
Воно пов'язане з утворенням особливих статевих: жіночих - яйцеклітин і
чоловічих - сперматозоїдів (у рослин сперміїв).
103

Гаме.тогенез -
дозрівання і розвиток статевих клітин, відбу
вається в залозах у тварин і людини.
Сперматогенез -
розвиток чоловічих" статевих клітин (сім'яни
ки).
Оогенез -
·rіr
розвиток жіночих статевих клітни (яєчники).
зона
розмноження
мітоз
зона росту
зона
дозріванння
мейоз
статеві кл ітини
Схема спермато- і оогенезу
Запліднення - процес злиття статевих клітин. У тварин може бути
зовнішнім (риби, земноводні) і внутрішнє (ссавці і
інші наземні тварини).
Онтогенез -
індивідуальний розвиток організму. Розвиток почи­
нається після злиття статевих клітин і утворення
зиготи .
Онтогенез
Ембріональний
{зародковий розвиток)
Постембріональний
{після зародковий розвиток)
104
4

Ембріональний розвиток
,
Стадії
Особливості
Зигота
Клітина з диплоїдним набором хромосом
Дробіння
Збільшення кількості клітин в результаті поділу
(мітоз)
Бластула
Одношаровий зародок
Гаструла
Двошаровий зародок, виникає в результаті вгинан-
ня стінки бластули (гаструляція): зовнішній шар-
ектодерма, внутрішній шар - ентодерма.
Формування органів Утворюється третій шар клітин - мезодерма,
та взаємодія частин який вростає між екто- і ентодермою. Відбува-
зародка - органоге-
ється формування систем органів:
нез
з ектодерми (нервова системаа, покриви,
органи чуття, похідні шкіри)
з ентодерми (хорда, кишечник, легені,
травні залози)
з мезодерми (м 'язи, скелет, кровоносна,
видільна системи)
Вихід зародка із
Вилуплювання (птахи , комахи), народження (у
11йцевих оболонок
ссавців)
/
Постембріональний розвиток
------
-- -- ---
Прямий - організм по-
Непрямий (з перетворенням - мета-
дібний до дорослої особин'и і морфозом) - із зародкових оболонок
відрізняється лише меншими виходить личинка, яка відрізняється за
розмірами (павуки, кільчасті будовою і способом життя від дорослої
черви, частина комах, птахи,
особини (черви, молюски, комахи, риби,
ссавці)
земноводні). Є непрямий розвиток з пов-
,)
ним і неповним пеР.етворенням .
105

ОСНОВИ ГЕНЕТИДИ
Генетика -
наука про закономірності спадковості і мінливос­
ті.
Спадковість •- загальна властивість живих організмів зберіга­
ти і передавати особливості будови і функцій від
предків до потомства .
Мінливість - загальна властивість живих організмів набувати
нових ознак - відмінностей між особами в ме­
жах виду.
Кожний ген може існувати в кількох формах які називають алелями. Алелі
гена розташовані в гомологі чних хромосомах в одних і тих самих місцях (ло­
кусах),
Гомозигота - в гомоло~ічних хромосомах однакові алел і даного гена.
Гетерозигота- в гомологічних хромосомах різні алелі даного гена.
•Один і той самий організм може бути гомозиготним за одними генами і
гетерозиготним :щ іншими.
Генотип- сукупність спадкових факторів (генів) організму .
Фенотип - сукупність всіх ознак і властивостей організму, які є ре­
зультатом взаємодії генотипу і зовнішнього середовища.
106

,-
Моногібридне схрещування- тип схрещування, коли батьківські ор­
ганізми відрізняють за альтернативним проявом однієї ознаки.
Генетичні позначення:
А
домінантна алель гена (переважаюча)
а
рецесивна алель того ж гена
Аа
АА,аа
генотип організму по даному гену (гетерозигота)
генотип організму по даному гену (гомозигота)
Моногібридне схрещування
Р (батьки) - АА х
аа
(обидва гомозиготи -
J\ ✓\
чистілініі)
АА
а
а
(гамети батьків)
F1 (гібриди пер- Аа, Аа, Аа, Аа (перше покоління однома-
І.І/ОГО покоління)
нітне)
Перший закон Менделя, або закон одноманітності гібридів першого
покоління - при схрещуванні гомозиготних особин усе потомство у першому
поколінні одноманітне як за фенотипом, так і за генотипом.
F1
Аах
Аа
✓\
✓\
А
а
А
а
(гамети Ff)
F2~А
а
співвідношення осо-
А
АА
Аа
бин з домінантною оз-
накою (АА, Аа, Аа) і ре-
а
Аа
аа
цесивною (аа) - 3:1.
Другий закон Менделя, або закон розщеплення у другому поколінні
гібридів спостерігається розщеплення у співвідношенні 3:1, де в більшості
проявляється домінантна ознака.
.
107

Дигібридне схрещування
~
Тип схрещування, коли батьк і вські організми відр і зняють за альт~рна-
тивним проявом двох ознак
р
ААВВ
х
ааЬЬ
(батьківські організми)
t
АВ
аЬ
(гамети батьків)
АаВЬ
АаВЬ
( перше покоління гібри-
дів одноманітне)
~'
АВ
АЬ
аВ
аЬ
АВ
ААВВ
ААВЬ
АаВВ
АаВЬ
АЬ
ААВЬ
АдЬЬ
АаВЬ
АаЬЬ
аВ
АаВВ
АаВЬ
ааВВ
ааВЬ
аЬ
АаВЬ
АаЬЬ
ааВЬ
ааЬЬ
Співвідношення за фенотипом 9:3:3:1.
Співвідношення за однією парою ознак - 3:1.
Співвідношення за другою парою ознак - 3:1.
Третій закон Менделя, або закон незалежного ус п адкування озн ак
-
при схрещува н ні гомозиготних особин, які в і др ізняються за двома (або
більше) ознаками , х другому поколінні (F2) спостерігається незалежне ус­
падкування і комбінува н ня стан і в ознак, якщо гени, які їх визначають, розта­
шовані у різних парах хромосом.
Аналізуюче схрещування проводять для визначення нев і домого ге-
нотипу. -
Суть: Особину, генотип якої невідомий, схрещують з особиною гомози ­
готною за рецесивною ознакою, після чо,го аналізуються гібриди F1.
· Проміжне успадкування зустрічається
при неповному домінуванні
тобто гетерозиготи мають власний фенотип .
108

( Відхилення від законів Г.'Менделя )
1. Зчеплене успадкування.
Генів значно більше ніж хромосом, тому кожна хромосома несе ве­
лику кількість генів, які зчеплені в одній хромосомі і утворюють гру­
пу зчеплення. Це явище було відкрите Т.Морганом. Групи зчеплення
успадковуються разом, ·але можлива перекомбінація генів, яка від­
бувається в результаті перехресту хромосом і обміну ділянками при
кон'югації в мейозі.
2. Множинна дія генів
"
Один ген впливає не на одну, а на цілий ряд ознак організму
з. Взаємодія генів
У більшості гени взаємодіють у різних формах і при цьому виника­
ють новоутворення
[ Спадковість ]
[ Хромосомна
t
Хромосоми
t
Хроматиди
✓\
ДНК білки
t
Гени
Генетика статі.
Цитоплазматична
(позахромосомна)
ДНК (мітохондрій
і хлоропластів)
Гени
Дві статі відрізняються лише однією парою
хромосом, які називають -статевими хромо­
сомами. Решта хромосом всі однакові в обох
статей і називають - аутосомами.
Гомогаметна стать - однакові статеві хромосоми (жіноча стать у
людини).
Гетерогаметна стать- статеві хромосоми різні (чоловіча стать у лю-
дини).
•
109

["'===Х=р=·=о=м=о=с=·о=м=н=а=т=е=о=р=1=·я=с=п=а=д=к=о=в=о=с=т=і==)
Основні положення
1. Гени знаходяться в хромосомах . Кожна пара хромосом являє С'Jбою
групу зчеплення генів. Кількість груп зчеплення у кожного виду до­
рівнює кількості пар хромосом.
2.
• Кожний ген у хромосомі займає певне місце (локус)
З. Між гомологічними хромосомами можуть відбуватися перехрест і об­
мін генами
4. Частота перехресту прямо пропорційна відстані між генами. Чим далі
розташовані гени, тим частіше спостерігається перехрест.
{ -Методи вивчення генетики людини )
1. Генеалогічний метод
полягає у складанні родоводу багатьох поколінь. Цим методом вста­
новлені домінування ознак у людини, здатн і сть передавання у спа­
док хвороб
2. Близнюковий метод
полягає у вивченні розвитку ознак у близнят. Значення для вивчен­
ня впливу зовнішніх ознак на прояви генотипу мають однояйцеві
близнята, тому що вони розвиваються із однієї зиготи, яка розділи­
лася на два фрагменти. Такі близнята мають однаковий генотип, а
відмінності між ними зумовлені факторами середовища.
з . Цитологічний метод
гіолягає у вивченні хромосомних комплексів . При цьому встановлю­
ють порушення хромосомних наборів і інших мутацій, які приводять
до тяжких захворювань.
110

,,
Види мінливості
~
~
Фенотипова (модифікаційна, виз-
Генотипова (спадкова, невиз-
начена) -форма мінливості не зв'я-
на1,1ена) - форма мінливості ,
зана із зміною генотипу, а викликає
пов'язана із зміною геноти пу
лише зміни фекотипу
\
·'
Мутаційна - виникає при ре-
Комбінативна пов'язана з отриман-
орган ізації генотипу, окремих
ням нових комбінацій геі:іш у генотипі
генів. Ці зміни називають МУТА-
(при статевому розмноженні, гібриди-
ціями
зації, при перехресті хромосом)
І~
Генні мутації -
Хром осомні - видимі змі- Сомати ч ні - в
зміни окремих ге~ ни в хромосомах, кратне клітинах тіла;
нів на молекуляр- збільшення кількості хро- Генера 1·ивні - в
ному рівні
мосом - поліпло'ідія
статевих клітинах
,' -.
В залежності від впливу на життєздатність організму мутації є:
шкідливі (летальні, стерильні), корисні (матеріал для добору) , нейтральні.
•За причинами, що викликали мутації: спонтанні мутації (природні),
індуковані (створені штучно) .
Порівняння фенотипової та генотипової мінливості
Зміни, які виникли
при фенотиповій мінливості
Не успадковуються
Пов'язані з фенотипом і на гено­
тип не в пливають
З 'являються масово
Зміни, які виникли
при rенотиповій мінливості
Успадковуються
Пов'язані з перебудовою в спадков·ому
апараті
З'являються у окремих особин
Формуються під впл и вом сере- Мають неспрямований характер: одні
дов и ща, мають спрямований ха- мутації виникають при дії різних факто-
рактер
рів або навпаки
•
Мають пристосувальний харак­
тер
Пристосувального характеру не мають;
можуть бути .шкідливими, нейтральни-
ми, корисними •
111

Мутагенні фактори- це такі фактори, які здатні викликати (індуку­
вати) мутаційний процес. Прикладом таких факторів є: дія хімічних речовин,
різні види випромінювання.
Закон гомологічних рядів спадкової
мінливості (закон Вавілова).
Мутагенез відбуваєтья в різних напрямах, але ця різноманітність підко­
ряється певній закономірності, яку виявив в 1920 році М . і.Вавілов. При порів­
нянні ознак різних сортів культурних рослин і близьких до них диких видів
виявилося багато спільних спадкових змін.
На основі цього М.і . Вавілов сформулював закон гомологічних рядів у спад­
ковій мінливості .
Закон гомологічних рядів дозволяє передбачити можливість появи мута­
цій, які можна використовувати у селекції для- створення нових цінних форм .
Наприклад: озима форма твердої пшениці була невідома, вона була ви­
явлена через кілька років після формулювання закону .
Основи селекції
Селекція- наука про створення нових і поліпшення існуючих сортів куль­
турних рослин порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів, які викори_сто­
вує людина.
Теоретична база селекції: генетика, еволюційне вчення.
Завдання сучасної селекції- підвищення продуктивності сортів і порід
тварин .
М.і.Вавілов вказав, що потрібно враховувати для успішної роботи в селекції:
1. Вихідну сортову і видову різf!оманітність рослин і тварин.
2. Спадкову мінливість (мутації) .
З. Роль середовища в розвитку і прояві ознак, які вивчаються.
4. Закономірності успадковування при гібридизації.
5. Форми штучного добору, спрямовані на виділення й закріплення ба­
жаних ознак.
112

І
Сорт рослин (порода тварин)- сукупність особин одного виду ( по-
пуляція), штучно створена людиною, яка характеризується певними спадко- •
вими особливостями: продуктивністю, морфологічними і фізіологічними оз­
наками.
Селекція рослин
Особливості: В основі селекції росл ин - спадкова і неспадкова мінли­
вість; для рослин характерне статеве і безстатеве розмноження, велика пло­
дючість і економічні затрати відносно не дуже вел икі.
Методи селекції рослин
т
Гібридизація
Добір
поліплоїдія
1. Внутрішн ьо-видо ва
1. Масовий
кратне збільшення
(міжлінійна)
2. інди відуальний
кількості хро мо-
2. Міжвидова
сом .
,)
Селекція тварин
Особливості: В основі селекції тварин - спадкова мі нливість; вико­
ристання лише статевого розмноження; мала плодючість, значні економі чні
затрати при утриманні тварин.
Приручення тварин - перший етап селекції
Методи селекції тварин: гібридизація , добір.
Біотехнологія - сукупність промислових методів, у яких використо­
вуються живі організми і біологічні процеси з метою виробництва різних ре­
човин .
Об'єкти біотехнології: росл ини, тварин и, гриби, бактерії.
Сучасні методи біотехнології:
Клітинна інженерія - створення клітинних культур.
Генна інженерія- в генотип організму вбудовують окремі гени,
або вилучають .
•
113

("======Е=в=о=л=ю=ц=іи=u=н=е=в=ч=е=н=н=я=======:;;;)
Еволюція в біології~ процес історичного розвитку органічного світу шля­
хом поступового пристосування живих систем до безперервно мінливих_умов
існування.
історія розвитку еволюційної ідеі ,
Арістотель
Сформулював теорію розвитку живого з нежи-
384-322 р. до н.е .
во'і матерії. Створив уявлення про «східці приро-
ди» відносно світу тварин .
Середньовіччя
Теорії, які в основі визнавали креаціонізм
400-1400 р.
ДжонРей 1627-1705 Створив концепцію виду
. Карл Лінней
• Ввів біномінальну номенклатуру. Вважав, що
1707-1778
роди були створені окремо, а види - це варіант
родів.
Бюффон
Вважав, що різні типи тварин мають різне похо-
1707-1788
дження і виникли в різний час. Визнавав вплив
середовища і успадкування набутих ознак.
Еразм Дарвін
Життя виникло із одно'і «нитки» створено'і богом.
1731-1802
Не визнавав окремого створення людини.
Жан-Батіст Ламарк
Успадкування набутих ознак . Концепція вправ-
1744-1829
ляння і невправляння органів.
Жорж Кюв'є
Використання палеонтології. Створив теорію «ка-
1769-1838
тастроф» .
Чарльз Лайєль
Продемонстрував прогресині зміни викопних
1797-1875
решток .
Чарльз Дарвін
Сформулював теорію еволюції в результаті при-
1809-1882
родного добору.
Гуго де Фріз
Відкрив мутації, вважав, що види виникають в
1848-1935
•.
результаті мутацій.
Грегор ~ендель
Відкрив закони спадковості .
1822'-1884
Т.Хант Морган
Створив хромосомну теорію спадковості.
Г.Дж. Меллер
Генотип змін,юється під впливом випромінюван-
(1927)
ня.
Дж. У Бідл і ЕЛ. Татум Виявили генетичну основу процесів біосинтезу.
(1941)
Дж. Уотсон і Ф.Крік
Запропонували модель структури ДНК і механіз-
1953
му її редуплікації.
Ф.Жакоб , Ж.Моно
Відкрили механізм регуляції генно'і активності.
-
1961
114

Основні положення теорії Дарвіна
[ Спадкова мінливість ] [ Людина ]
[ Боротьба за існування J_ [
Штучний добір J
[ Природний добір
Еволюція органічного світу
(нові види)
J Створення нових сортів рослин
і порід тварин
Синтетична теорія еволюції - результат розвитку дарвінізму, гене­
тики, екології і інших біологічних наук.
постулати синтетичної теорії еволюції
1. Матеріалом для еволюції є дрібні, проте дискретні зміни -- мутації
2. Мутаційний процес, хвилі чисельності - фактори постав щики матері-
алу для добору - мають випадковий і неспрямований харакпзр
з. Єдиний спрямовуючий фактор еволюції - природний добір, зберігає і
нагромаджує випадкові і дрібні мутації
4. Найменша еволюційна ~диниця - популяція
5. Еволюція має дивергентний характер
6. Еволюція має поступовий і тр.Ивалий характер. Видоутворення є по-
слідовною зміною однієї тимчасоsо'і популяції низкою наступних тим-
часових популяціq_
'·
7. Вид складається із множини підпорядкованих одиниць - підвидіs і
по пуля ці.й
8. Обмін алелями , «потік генів» можливі лише всередині виду. Якщо
мутація має :nозитивну селекційну цінність на території ареалу виду,
то вона може поширитися по всіх популяціях і підвидах.
9. Оскільки основний критерій виду - його репродуктивна ізоляція, то
він непридатний для форм без статевого процесу (прокаріот, нижчих
еукаріот)
10. Макроеволюція іде лише шляхом мікроеволюції.
11. Еволюція непередбачувана, має неслрямовани.й до якоїсь кінцевої
мети характер. Еволюція не має фіналістичного характеру, І
115

Вид
існує декілька визначень виду.
Критеріівиду(особливостQ
1: Морфологічний Подібність зовнішньо'і і внутрішньо'і будови
2. Генетичний
Характерний набір хромосом за кількістю, фор-
мою, розмірами
з. Фізіологічний
Подібність процесів життєдіяльності ,
4. Біохімічний
Хімічний склад клітин, тканин, особливості біо-
хімічних процесів (білки, нукле'інові кислоти)
5. Екологічний
існування виду при певній сукупності факторів
зовнішнього середовища
6. Географічний Певний ареал, що його займає вид у природі.
Він може бути більшим чи меншим, суцільним
чи переривчастим
Для встановлення видово'і належності не досить використати якийсь один
критерій; тільки сукупність 'іх, взаємне підтвердження дають правильну ха­
рактеристику виду.
Структура виду
~ ( Підвиди ) ► ( Популяції )
популяція- сукупність особин одного виду, які мешкають на одній те­
риторії і вільно схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані від
особин інших сукупностей (популяцій) того самого виду.
популяція- елементарна одиниця еволюції.
Мікроеволюція- процеси всередині виду, які спричинюють форму­
вання внутрішньовидових угрупувань-популяцій, підвидів і далі - до вста­
новлення нових видів.
116

Генофонд популяції- сукупність генотипів усіх особин, що, входять в
по пуляj.Іію.
Закон Харді - Вайнберга - математично · пояснює -яким чином в гено­
фонді ~берігається генетична рівновага.
( (р+g)2 =1) р+g=1(длячастот р2+2pg +g2 =1(длячастот
алелей)
генотипів)
р - частота домінантного алеля
g - частота рецесивного алеля
р2 - гомозиготний домінантний генотип
2pg - гетерозиготний генотип
92 - гомозиготний рецесивний генотип
Закон Харді - Вайнберrа говорить про те, що з по,rоління в
покоління при вільному схрещуванні відносні часто,ти генів
(і відповідно гомо- й rетерозиrот) не змінюються.
Ця законом ірність справедлива в ідеальних популяціях, тобто в таких,
де: велика чисельність, вільне схрещування, відсутність мутаці й, відсутність
доб ору за ознаками, які кодуються цим геном, відсутність міграцій.
В пр~родний популяціях ці умови відсутні і генофонд популяцій змінюєть­
ся.
Природний добір - рушійна сила еволюції
Природний добір - процес внаслідок якого
виживають і лишають після себе потомство пе-
реважно особини з кори.сними в даних умовах
спадковими змінами
------
-- ---- --
Рушійний - дія добору спрямо-
Стабілізуючий добір проявля-
вана в певний бік, це приводить до ється у відносно сталих умовах.
зміни фенотипу, зміни середньої При цьому відхилення від серед-
величини ознаки.
ньої величини ознаки можуть бути
Наприклад: поява комах, стій- несприятливими і вибрака,вуються
ких до отрут.
добором
І--
Боротьба за існування - складні відносини особин всвредині
видів, між видами та з неживою природою.
117
"\
,/

\
Форми боротьби за існування
Наслідокдііприродного добору- виникнення пристосувань (адап_­
тацій).
- Природний добір приводить до_ утворення нових популяцій, а потім
підвидів і видів.
Способи видоутворення
Географічне ,- відбуваєть­
ся при фрагментації ареалу виду
бар'єрами (вода, гори)
Екологічне ~ коли групи по­
пуляції потрапляють в різні еколо­
гічні умови в межах ареалу .
Макроеволюція- процеси, які приводять до формування надвидових
систематичних категорій (родів, родин, рядів).
Макроеволюційні зміни - наслідок процесів, що відбуваються на мікро­
еволюційному рівні.
Докази макроеволюції
Порівняльно- палеонтологічні:
анатомічні:
аналогічні і гамало- викопні рештки жи­
гічні органи, руди- вих істот: відбитки,
менти, атавізми. .. окам'янілості.
Ембріологічні:
біогенетичний закон . Онтоге­
нез є коротке повторення фі­
логенезу (сформулювали· ні­
мецькі вчені Ф.Мюллер і
Е.Геккель)
Напрями макроеволюції
/
Біологічний прогрес проявляється
у збільшенні чисельності, розши­
ренням ареалу.
118
Біологічний регрес r~ов'язаний із
зниженнями пристосованості, чи­
сельності і скороченням ареалу.
.,'

Шляхи реалізації еволюції
---
І ---
Ароморфози- ідіоадаптації-
Заrап1~на
зміни підвищують
організмці ю організ­
мів, стрибки в роз­
витку, ними обумов­
лено виникнення
класів, типів.
зміни, які не підвищу­
ють рівень організації, а
пристосовують вид до
даних умов життя. Цим
шляхом виникають -
види,роди,родини.
деrенерсrція -
зміни, які пов'язані із
спрощенням організації,
але вони сприIяють кра­
щі й пристосованості; Тут
спрощення приводять
, р,о біологічноr·о прогре­
' су виду.
Теорії виникнення життя
Теорія стаціонар- За цією теорією Земля ніколи не виникала, а існу-
ного стану
вала ві чно. Прибічники цієї теорії не визнають па­
леонтологічних знахідок.
Теорія панспермії
Тео рія самозаро­
дження
Креаціонізм
Біох і мічна еволю­
ція
Стверджує, що життя могло виникнути один або
кілька разів у Всесвіті, а на Землю попало з1 космосу.
Була поширена в давньому Китаї, Єгипl'і~ Її дотри­
мувався Арістотель. У 1860 р. Луї Пастер на досліді
показав неможливість самозародження .
За цією теорією життя виникло в результаtі ство­
рення ЙОГО надприродною істотою - Бого1м.
Життя виникло в результаті процесів, які підкоря­
ютсья хімічним і фізичним законам . Основополож­
ник цієї теорії О.і.Опарін (1924 р.). Етапи: абіогенний
синтез, коацервація, самовідтворення.
Розвиток життя на Землі
Ера(тривfІ• Вік періоди {трива- .
ОсобливостJ
лість млн.)
лість млн.)
1
2
з
4
Кайнозойська 67 Антропоген 1,5 Поява і розвиток людини
(ера нового
Неоген 23,5
Панування птахів і ссавців
життя)
Палеоген 42
Вимирання великих плазунів,
67
панування покритонасінних, по-
ява мавпоподібних
119

1
2
з
4
Мезозойська 230 • Крейдовий 70 Поява вищих ссавців і птахів . .
(ера середньо-
Переважають костисті риби.
го життя)
Вимирання папоротей і голона-
. 163
сінних, поява покритонасінних.
Юрський 58 Панування плазунів., голонасін-
них. Поява археоптерикса.
Тріасовий 35 Початок розквіту плазунів. По-
~
ява ссавців, костистих риб.
,Палеозойська
"' 570 Пермський 55 Розвиток плазунів. Зникнення
(ера давнього
кам'яновугільних лісів. Багата
життя)
флора голонасінних.
340
Кам'яно-
Розквіт земноводних, поява
вугільний плазунів, поява літаючих комах.
65-75
Розквіт папоротеподібних, поя-
ва насінних папоротей.
Девонський 60 Розквіт щиткових, поява кисте-
перих. Поява стегоциранів. По-
ширення на суші вищих спор0-
вих рослин.
Силурійський ЗО Розвиток коралів, поява безще-
леп них. Вихід рослин на сушу-
псилофіти.
Ордовицький 60 Процвітають морські безхребет-
ні, дуже поширені трилобіти,
Кембрійський 70 водорості.
Протерозой- 2700
Життя у воді, всі типи безхре-
ська (ера
бетних. Поява перших хордових
раннього
-
підтипу безчерепних.
життя)
-2030
Архейська (най- 3500
Сліди життя незначні. існували
давніша ера)
бактерії, водорості.
900
Походження людини (Антропогенез)
Докази походження людини від тварин:
1.
Порівняльно-анатомічні
2.
Ембріологічні
з.
Палеонтологічні
120
2

Рушійні сили антропогенез:у
Біологічні (спадкова мінли­
вість, природний добір)
пільний спосіб життя, мова, мислення)
Етапи еволюції людини
ІІІ етап Неоантропи - перші сучасні люди.
Кроманьйонська людина. Об'єм мозку 1500-1600 см3. Особливості:
припинення біологічної еволюції, високий розвиток рів~1я праці і
культури.
40 тис. років
і
11 етап Палеоантропи - давні люди.
Неандертальська людина. Об'єм мозку 1300-1600 см3. Вже користу-
вались вогнем, мова розвинена слабко.
250 тис. років.
і
І етап Архантропи - найдавніші люди.
Яванський пітекантроп, синантроп, гейдельберзька людина. Об'єм
мозку 1000 см3. Відсутність мови, прим ітивн і знаряддя праці , почи-
нали користуватись вогнем.
t 400 тис. років - 1 млн.
Австралопітекові ·- об'єм мозку- 500-600 см3• Харак­
терне прямоходіння, примітивні знаряддя праці.
9 МЛН.
t Гілка людини.
Дріопітек
(деревні мавпи, але є пристосування
до ходіння на поверхні землі)
._______________.f--+
25 млн.
Пропліопітек
(невеликі деревні мавпи).
Основи екології
шимпанзе
горила
орангутанг .
гібс,н
Екологія- біологічна наука, яка вивчає взаємовідносини організмів із
середовищем, організацію і функціонування надорганізменних систем: попу­
ляцій, біогеоценозів і біосфери.
Екологічний фактор...:... будь-який вплив на організм, до якого у ос­
таннього виникає пристосування.
121

Основні екологічні фактори
І
Біотичні -"'
Антропічні - діяльність
Абіотичні - усі"
взаємодія між жи- людини, яка змінює природ- компоненти нежи-
вими організмами. не середовище.
вої природи
.l,
.j,
.j,
.j,
С Температура ) ( Вологість ) ~==Світ=ло=)
Обмежувальний фактор- фактор, значення якого переважає вит­
ривалість виду. Такий фактор буде обмежувати поширення виду навіть тоді,
коли всі інші фактори будуть сприятливі.
Екологічні характеристики популяції ·
1. Популяційний ареал
Територія (акваторія), на якій пошире­
на популяція.
2. Чисельність популяції і її
Кожна популяція має оптимум
чисельності і її коливання.
динаміка.
•
З. Віковий і статевий склад
Характеризується видовою особливіс-
популяції.
тю.
Форми відносин між популяціями різних видів: конкуренція, хи­
жацтво, паразитизм, антибіоз, симбіоз (мутуалізм), міжвидова взаємодопо­
мога, коменсалізм.
Способи життя в популяц17: поодинокий, сімейний, зrрая, стадо, колонія.
Біогеоценоз- сукупність живих організмів, яка взаємодіє з середовищем.
Екосистема- поняття, подібне до біогеоценозу, але екосистема понят-
тя більше і ширше, а біогеоценоз - це конкретний випадок.
Функціональні компоненти екосистеми
---
І
--
1/Продуценти -утворю- Консументи - спожи- Редуценти - руйнів-
вачі органічно'і речови- вачі живої органічно'і ники органічних реш-
ни (автотрофні організ- речовини (тварини, ток (бактерїі)
ми)
1,. бактерії, гриби)
/
Ланцюг живлення- ряд видів організмів, зв'язаних один з одним хар­
човими зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речови­
ни і енергії.
Правило екологічної піраміди- показує закономірність втрати ре­
човини і енергії в ланцюгах живлення.
122

Основні показники біогеоценозу
~== == === ~-- --
І
---
Видова різноманіт­
ність (кількість видів
живих організмів, які
утворюють біогеоце­
Густота популяції
(кількість особин да-
ної популяції на оди-
ницю площі чи об'є-
Біомаса (загальна
кількість органічної
речовини з наявною в
ній енергією на оди-
ноз)
му)
ницю площі чи об'єму)
Біогеоценоз - це проста сукупність живих організмів та інших при­
родних тіл, організована форма існування організмів і навколишнього сере­
довища, що здатна до саморегуляції і самовідтворення.
Агроценози- штучні біогеоценози, створені людиною (сади, поля, ви-
ноградники, парки).
•
.
Бі~сфера- оболонка Землі, заселена живими організмами .
Біосфера займає частину земної кори (літосфери), атмосфери і гідросфери.
Біосфера - специфічно організована єдність живих організмів і міне-
ральних складових частин, яка проявляється в біогенній міграції атомів і здій­
снюється за рахунок сонячної енергії. Життєдіяльність організмів змінює
земну кору 1та атмосферу.
Біогеохімічні функції живої речовини в кругообігу
речовин планети Земля
1. Газова
Перетворення газів, які здійснюються живими організ­
мами (виділення і поглинання кисню, вуглекислого газу,
сірководню ... )
2. Концентрацій- Захоплення живою речовиною хімічних елементів (вод-
на
ню, азоту, вуглецю, кисню, кальцію, магнію... ) і нагро­
мадження в них різних хімічних елементів.
З. Окислюваль­
но-відновна
4. Біохімічна
Виявляється в окисленні речовин з утворенням солей,
оксидів і відновленні речовин (утворення вапняків, руд).
Зв'язана з живленням, диханням та розмноженням та
іншими процесами життєдіяльності організмів.
Ноосфера - фаза розвитку біосфери, у ході якої розумна діяльність
людства стає головним визначщ~ьним фактором її функціонування.
Термін «біосфера» запропонував австралійський В'Іений Е.Зюс (1875) , а
вчення про біосферу створив вчений В.і.Вернадський (1863-1945) .
Рівні організації живої мате~ії
Рівень організаціі є одним з фундаментальних у вивченні біологічних
об'єктів, які існують завдяки зв'язкам, що поєднують їхні елементи в єдине
ціле. ідея рівнів організації живого дає можливість пояснити цілісність і якіс-
ну своєрідність біологічних систем.
•
123

Молекулярний
Предмет молекулярної біології, будова білків, нук-
леїнових кислот, жирів і інших речовин; їх роль у
•
життєдіяльності .
Клітинний
Предмет цитології, включає проблеми морфоло-
гічної організації клітин і їх функцій.
Тканинний
Вивчення будови і функцій тканин.
Органний
Вивчення будови і функцій органів.
Організмовий
Вивчення організму як єдиного цілого, будови і
фізіологічних процесів, їх регуляцію, забезпечен-
ня гомеостазу і адаптації
Біологічних угруповань:
а) популяційно-видовий Вивчення популяції, їх характеристик, динаміки.
б) біогеоценотичний
Вивчення проблем взаємовідношень організмів у біо-
геоценозах, стійкість біогеоценозів і їх збереження.
в) біосферний
Вирішуються глобальні проблеми, зв'язані з фун-
кціями живої речовини на планеті, вивчення змін
в біосфері, зв'язані з діяльністю людини.
Охорона природи ,
Охорона природи- сукупність заходів, спрямованих на збереження,
раціональне використання і відтворення природи Землі та найближчого до
неї космічного простору в інтересах існуючих і майбутніх поколінь людей.
Заповідник- простір (територія, акваторія), що особливо охороняєть­
ся законом; він повністю виключений з господарської діяльності з метою збе­
реження природних комплексів (еталонів природи), охорони видів живого і
стеження за природними ресурсами.
Національний парк - велика територія або акваторія, де природа не
зазнала впливу людини або де є привабливі для відпочинку ділянки окульту­
реної природи. Національний парк зберігає у недоторканності території і ор­
ганізовує відпочинок.
МСОП- м_іжнародна спілка охорони природи, організована в 1948 р.
Заказник- територія або акваторія, в межах якої певний строк пере­
бувають під охороною окремі елементи природного комплексу (заказники -
мисливські, рибогосподарські, лісові, степові, болотні, геологічні, географіч­
ні, палеонтологічні, гідрологічні).
Червона книга Украіни затверджена в 1976 р . і надрукована 1980 р.
До Червоної книги вносять види, чисельність яких скорочується, рідкісні
види, яким загрожує вимирання.
124

Алфавітний покажчик
Авіта"іноз 71
~встралопітек 121
Автотрофи 6
•
Автотрофне живлення
Аглютиніни 74
Аглютиногени 74
Агроценози 123
Аденін90
Аденозюросфорні кислоти 91, 99
Адреналін 64
Аденозиндифосфорна кислота 91, 99
Аероби 6
Азотисті основи 90
Акваторія 122
Аксон 59, 60
Алель ·106
Альвеоли 79
Альгологія 7
А"інокислоти 88 , 100, 101
Аденозин"онофосфорна кислота 91
Анаболіз" 98
Анаероби 6
Анатзатори 81
-зоровий 82
-
НІОХОВИЙ 82
-с... аку 82
Аналіза.торів схе"а 81
Анальн ий отвір 42, 45, 69
Анафаза 97
Антеридії 10
Антитіла 74, 75
Антропогенез 120
Аорта 76
Апарат голосовий 79
Апарат Гольджі 93, 94
Ареал 117
Аро"орфроз 119
Артерія 76
Архантропи 121
Архегонії 10
Асиміляція 98
Багатоклітинність 34, 36
Бактерії 5, 16
-аеробJі і 6
-
азотофіксуючі 6
-
аутотрофні 6
-
бульбочкові 6
-
гниття 6
-
нітрифікуючі 6
-
розмноження 6
-роль 6
-
хвороботворні 6
Бацили 6
Біб 28, ЗО
Білки 71, 88
Білків синтез 1ОО
-
струк,ура 88
-функціі89
Біогеоценоз 123
Біокаталізатори 89
Біологічний прогрес 118
-регрес 118
Біологія 5
Біомаса 123
Біосинтез 1ОО
Біосфера 123
Біотехнологія 115
Біотичні зв'язки 122
Бічна лінія 46
Бластула 105
125
Близнята 11 О
Боротьба за існування 117
Бронхи 79
Брунька 17, 19
Брунькування 32
Бульба 23
Вакуоля 8, 35
Вдих 78
Вегегативна нервова система 60
Вена 76
Вид (и) 5,116
Видих 78
Виділення 80
Видозміни
Видоутворення 118
Випаровування 20
Вища нервова діяльність 82, 83
Вищі рослини 9
Вібріони 6
Відсадки 23
Війки 35
Віночок 24
Віруси 92
Вітаміни 71
Включення 93
Водорості 7
Воло 39, 49
Волокна
-лrб'яні 20
-м язові 67
Волоски кореневі 18
Вуглеводи 56
Вузол нервовий 39, 41 , 60
Вуси 23
Вусики 23 _
Вухо 82
Вушна раковина 47
Гаметофіт 8, 9 , 10
Гаструла 105
Гельмінтологія 38
Гельмінти 38
Гемоглобін 73
Ген 100
Генетика 106
Генна інженерія 11 З
Генні мутації 111
Генотип 106
Гермафродити 39, 103
Гетеротрофи 6
Гібридизація 107
Гіпєна 55
Гідросфера 123
Гіпофіз 64
Гіфи 31
Гліколіз 98
Глікопротеїд 88
Глотка 39
Глюкоза 98
Гниття 6
Головогруди 42
Голосовий апарат 79
Гольджі комплекс 93, 94
rо... еостаз 58
Гомілка 48, 49, 66
Гормони 63
Гортань 79
Гриби 5, 31
Грибниця 31,-
Груди 42
Група зчеплення 109

Гуанін 90, 101
Гуморальна регуляція 58
Гусінь 43
•
Двобічна симетрія 37
Двошаровість 36
Дезоксирибоза 90
Денатурація 89
Дендрит 59, 60
Деревина 17, 20
Дерма 81
Джгутики 8, 35
Дзижчальця 43
Диплоїдний набір хромосом 97
Дисахариди 86
Дисим іляція 98
Диференціація клітин 36
Дихальні рухи 78
Дихальця 42
Дезоксирибонуклеїнова кислота 90
Добір 113, 117
•
Добір ПрИf>ОДНИЙ 117
-
РУШІЙНИЙ 117
-
стабілізуючий 117
Домінування ·107
Дріжджі31
Дріопітек 121
Дуга рефлекторна 61
Еволюційна теорія 114, 115
Еволюції докази 118
-
напрямки 118
-
рушійні сили 120
Еволюція 114
-людини 122
-
органічного світу 119
Ектодерма 37, 105
Еколопчні системи 122
Екологі я 121
Ембріональний розвиток 104, 105
Ендодерма 37
Ендокринологія 63
Ендоплазматична сітка 93, 94
Ендосперм 27
Епідерміс 16
Епітелій 57
Ери історії Землі 120, 121
Еритроцити 72, 73
Еукаріоти 92, 95
Живець 23
Живлення 35
Живцювання 23
Жилки 21
Жилкування 21
Жир87
Жирове тіло 41, 42
Життєва ємність легень 78
Життєвий цикл 8
Зав'язь 14, 24 , 26
Заказник 124
Закон
-
біогенетичний 118
- , гомологічних рядів 112
-
Менделя 107, 108
-
Харді-Вайнберга 117
Залізобактерії 6
Залоза вилочкова 64
-
підшлункова 64
-
щитовидна 64
Залози зелені 42
-
внутрішньQЇ секреції 63, 64 ,
-статеві 64
-слинні 69
Запилення 26
126
Запліднення 104
-
подвійне 26
Заповідник 124 ·
Зародка розвиток 104, 105
Зародковий мішок 14, 24
Зародок насінини 27
Заросток 1.1
Зигота 105
Зсідання крові 73
Зчеплене успадкування 109
Зябра 48
Зяброві пелюстки 48
-тичинки 48
діоадаптація, 119
мунпет 74, 75
нсулін 64
нтерфаза 96
-РНК 90, 100
Камбій 13
Каріоплазма 94
Каротин 7
Катаболізм 98
Квітка 24
Квітколоже 24
Квітконіжка 24
-
Кисть 48, 49, 66
Кишковопорожнинні 34, 36
Клітина 34, 92, 94
-
вегетативна 26
-
гаплоїдна 26
-
генеративна 26
-
епітеліальні 57
-жалкі 36
-м'язові 36
-нервові 36
-
поділ 95, 96
Клітинна інженерія 113
-
мембрана 92 .
-стінка 92
-
теорія 95, 96
Кліщі 43
Клоака 48
Ключиці 48, 49
Код генетичний 101
Коки 6
'
Колючка 23
Комахи 42, 43
Комплементарність 90
Консументи 122
.
Кон'югація 97
Коренева система 18
Кореневище 23
Кореневі бульби 1~
-
волоски 18
Коренеплід 18 •
Корені дихальні 18
-
присоски 18
-
ходульн і 18
Кореня будова 17, 18
Корінь 17, 18
Корок 16
Критерії виду 116
Кров 72
Крові групи 74
-
зс1дання 73
Кровоносна система 45
Кровообіг 76
Кроманьонець 121
Ксилема 16
Кутикула 38
Ланцетник 45
Ланцюги живлення 122
----г

Легеневі мішки 42
Легені 40, 49
Лейкоцити 73
Листок 17, 20, 21
-
видозмінений 22
Листорозміщення 27
Личинки 43
Лишайники 31, 32
Лісозоми 93
Лімфа58
Ліпід и 87
Літосфера 123
Лялеч ка 43
Макроеволюція 11 8
Мальнігієві судини 41 , 42
Мантія 40 •
Маточка 14
Мезодерма 105
Мейоз 96, 97
Мембрана 92
Меристема 15
Метафаза 97
Міжвузля 19
Мікроеволюція 116
Мінливість 111
Мітоз 96, 97
Мітохондрії 94
Міцелій 31
Мозок 49, 50
Моносахариди 86
Мутації 111
мхтуалізм 122
Мязи67
Набір хромо со м 97
Надклас 44
НАДФ 102
Найпростіші 34, 35
Насіни на 27
Насінний зачаток 26
Насінн я 27
Неандерталець 121
Нейрон 59
Не оантропи 121
Нерв 60
Нервова система 59, 60
Нервовий ланцюг 39
Нефри дії 39, 45
Нирка 40, 48, 80
Нітрифікуючі бактерії 6
Ноосфера 124
Нуклеїнові кислоти 85, 90
Нуклеот ид 90
Нуклеопротеїд 88
Нуцелус 13, 26
Нюху органи 46
Обмін речовин 70, 98
Ознаки з чеплені 109, 110
Онтогенез 104
Органели 92
Охорона природи 124
Оцв1тина 24
Пагін 17, 19
Пагонів видозм іни 23
Пазуха листка 21
Палеоантропи 121
Палеозой 120
Папоротеподібні 7, 11
Паразити 31, 38
Паразит изм 6, 38
Парап одії 38
Паренхіма 15
Парк нац іон аль ний 124
127
Партеногенез 103
П елюстки 24
Пентоза 86
Пептидний зв'язок 88
Передпліччя 48, 49, 66
Передсердя 49, 50, 76
Периферична нервова система 60
Період
-
ембріо наль н ий 104,105
-
постембріональний 104,105
Першозвірі 54
Печінка 48, 69
Пилкове зерно 14
Пилок 26
Пігменти 7
Підвиди 116
П ідтип 44
Підшлункова залоза 64
Пітекантроп 121
Плазма 72
Пластиди 94, 95
Плід 27, 28
Подразливість 34 •
Поколінь чергування 9, Щ 11, 12
Полімер 86
Поліплоїдія 113
Полісахариди 86
Популяція 116, 122
П орода 113
Порошиця 35
Постембріональний п еріод 104, 105
Приймочка 14, 24
Присоски 37, 38
Прогрес біологічний 118
Продуценти 122
Про каріоти 92, 95
Проплюпітек11 121
Протеїни 88
Протерозой 120
Протромбі н 73
Профаза 97
Птахи 47, 49, 51
Ребра 49, 66
Регрес біолог ічн ий 118
Регуляція гуморальна 58, 80
-
нервова 58, 80
Редуплікація 90
Редуценти 122
Резус фактор 74
Рефлекторна дуга 61
Рефлекс
-
безумов ні 83
-умовні 83
Рецептори 61
Рецесивний прояв ознак 107
Риби 46, 48, 50
Рибоза 90
Рибосоми 93 _
Ризоїди 10
Рівень організації 123
Рід 5
РНК90
Розвиток 43
-
з метаморфозом 43
-
з неповним перетворенням 43
-
непрямий 42
-
прямий 40, 42
Розмноження 40, 42
Розповсюдження плодів 28
Розщеплення ознак 107
Р-РНК 90
Рушійні сили
-
антропогенезу 121

,.
-
еволюції 117
Ряд 34, 43
Самозародження 119 •
Сапрофіти 6, 31
Сегментація 38
Селекція 112 ,
Серце 50, 51, 76
-
двокамерне 50
-
трикамерне 51
-
чотирикамерне 51
Серця будова 76
-цикл 77
Сечовий міхур 48, 80
Сечоводи 48, 80
Симбіоз 6
Симетрія 41
Синантроп 121
Синтез матричний 90, 1ОО
Синьо-зелені водорості 5
Систематика 5
Ситоподібні трубки 16
Сиq~он 40
Сім ядолі 27
Сім'яники 104
Скелет 49, 65
Слань 7
Слина 69
Слуху органи 82
Смак 82
Соматична нервова система 60
Сон фази 83
Сорт 113
Соруси 11
Спадковість 106
Сперматогенез 104
Сперматозоїди 1О
Спермії 26, 102
Спірили 6 •
Cnopa11,17
Спорангії 1О, 11
Спорогон 10
Спорофіли 12
Спорофіт 8, 9, 10
Статева систе ма 42, 46, 84
Стебло 17, 19, 20
Стегно 49, 66
Стегоцефали 120
Стовпчик 14
Стравохід 42, 48
Судини 16
Судинно-волокнисті пучки 17
Суцвіття 25
Схрещування 106, 107
Таксиси 34
Таксони 5
Талом 7, 9
Телофаза 97
Теорія клітинна 96
-
еволюції синтетична 115
Тимін 90
Тип 5
Тичинка 14, 24
Тканина 13, 14 •
-
асим іляційна 15
-
кісткова 57
-
механічна 15
-основна 15
-
покривна 13, 15
-
провідна 13, 15
-
сполучна 57
-твірна 15
Травлення 68
Транскрипція 101
Трансляція 101
Трахеї 16, 42
Трахеїди 16
Триплет 100
Т-РНК 90, 1ОО
Тромбоцити
Тропізми 34
Урацил 90
Фагоцити 75
Фагоцитоз 75
Фактори абіотичні 122
-
антоnічні 122
-
біотичні 122
-
екологічні 122
Фаланги пальців 66
Фенотип 106
Ферменти 89
Фібрин 73
Фібриноген 73
Фікоеритрин 7
Філогенез 118
Флоема 16
Фотоліз 102
Фотосинтез 102
.Фототрофи 6
Фруктоза 86
Функції живої речовини 123
Хазяїв зміна 37
128
Хазяїн 37
Хемосинтез 102
Хемотрофи 6
Хітин 41
Хлоропласти 7
Хорда 45, 47
Хребет 44
Хребці 44
Хроматиди 97
Хроматин 94
Хроматофори 8
Хромосоми 97
Хрящ 44
Царство 5
Целюлоза 86
.
Центральна нервова система 60, 61
Цибулина 23
Цикл розвитку 8, 37
Цитозин 90
Цитоплазма 93
Цівка 49
Чашечка 24
Чашолистки 24
Черви паразити 37
Червона книга 124
Череп 48, 49, 66
Черепашка 40
Черешок 21
Чохлик 17
Шерсть 47
Шк1ра 81
Шкірка 27
Шкірно-м'язовий мішок 38, 39
Шлунок 39
Щелепи 66
Щеплення 75
Щетинки 41
Ядерна мембрана 94
Ядерце 94
Ядро 94
Яєчник 84
Язик 48, 69
Яйце 37, 47
Яйцеклітина 84

Навчально-довідкове видання
СУХОМЛИН
Ніна Ільївна
віолоrія
в поняттях, термінах,
таблицях і схемах
(Серія <,Бібліотека школяра>>)
Відповідальний за випуск Рассомахін А.
Художнє оформлення Сергій О.
Підписано до друку 11.09 . 2002. Формат 84х108/32.
Гарнітура Таймс. Папір газетний. Друк офсетний.
Ум-друк. арк. 6,72. Обл-вид . арк. 6,832.
Замовлення No 531.
Ціна за домовленістю.
СПД Космарський М.С .
Видавництво ТОВ «ВП Логос»
Свідоцтво держ. реєстру видавців: ДК No 365 от 19.03.2001 г.
03057, м. Київ-57, вул. Смоленська, 5/1
Тел. (044) 456-58-32
Тел./факс (044) 456-50 -39
E-mail: vp _logos@ukr.net
.-\Т « Мироншська друкарня,>.

\'\оr\ЯТТЯ, ТЕРМіни
бlOJIOflJI
6....◄, ◄, KJIJ.\~~І
rдвлиці, схєм\Л
ISBN 966-509-004 -6
? !7J65 090045 >